Лісові розсадники

Розділ 3. ПРОЕКТОВАНІ ТИПИ ЛІСОВИХ КУЛЬТУР

Проектовані типи лісових культур та особливості технології їх створення повинні бути глибоко і всебічно продумані та обґрунтовані. Вони залежать від виду лісових культур (попередні чи наступні, суцільні чи часткові, чисті чи змішані), методів і способів створення їх (сівба чи садіння), асортименту порід, схеми змішування порід та розміщення посадкових місць. Тому успіх створення лісових культур буде забезпечений при правильному підборі вищезгаданих структурних одиниць.

3.1 Обґрунтування доцільності створення лісових культур на лісокультурних ділянках

У вирішенні проблем безперервного і невиснажливого лісокористування, вирощування високопродуктивних лісових насаджень відповідно до типу лісорослинних умов, одержання максимального лісівничого ефекту при мінімально можливих затратах, збереження екологічної рівноваги в лісових біогеоценозах, найважливішу роль відіграє процес відтворення лісових ресурсів, який у західному регіоні України переважно відбувається шляхом створення лісових культур. Навіть у багатих типах лісу, щоб запобігти заміні головних автохтонних порід другорядними, доцільно застосовувати штучне лісовідновлення. Саме лісові культури повинні збагатити породний склад лісів, не допустити його збіднення. При цьому склад штучних насаджень повинен обов'язково відповідати типу лісу. Ігнорування цього аспекту призводить до зниження продуктивності, цінності та погіршення санітарного стану культур. Участь цінних аборигенних порід у складі насадження зменшується, якщо не брати до уваги складні взаємовідносини між деревними породами, у процесі яких породи з меншим ступенем конкурентноздатності випадають зі складу насадження або ростуть по IV-V класу Крафта.

Внаслідок значного посилення антропогенної дії на лісові біоценози спостерігається послаблення плодоношення деревних порід, що в свою чергу впливає на природне поновлення деревних порід.

Отже, створення лісових культур є необхідністю як з природоохоронної, так і з лісогосподарської точок зору. Без створення штучних насаджень ліси із таких цінних порід, як дуб, сосна, модрина, бук і ялина не мають майбутнього. Створення лісових культур на даних лісокультурних ділянках є необхідним для того, щоб раціонально використати природний потенціал даних лісорослинних умов, підвищити продуктивність і біологічну стійкість насадження.

3.2 Системи і способи обробітку ґрунту під лісові культури

Обробіток ґрунту під лісові культури - це механічний, хімічний чи термічний вплив на ґрунт на всій лісокультурній площі чи її частині, що забезпечує сприятливі умови для росту культивованих рослин. Під створення лісових культур найчастіше використовують частковий обробіток ґрунту, рідше - суцільний (зяблевий чи паровий). Суцільний обробіток ґрунту застосовують на площах, які не були під лісом, або після розкорчування ділянки. Головне завдання обробітку ґрунту полягає в поліпшенні повітряного, водного, теплового режимів ґрунту, підвищенні його родючості.

Спосіб обробітку ґрунту в залежності від типу лісорослинних умов та цільового призначення культур може проводитися шляхом прокладання смуг, борозен, гребенів, терас, площадок, ямок, горбиків та ін.

Площадки влаштовують на ділянках, на яких використання ґрунтообробних знарядь ускладнене або неможливе. Обробіток ґрунту площадками застосовують переважно в гірській місцевості, де переважають круті схили, а також на зрубах з наявністю природного відновлення, розміщеного на площі куртинами і при реконструкції малоцінних насаджень. Залежно від ступеня зволоження та задерніння ґрунту, розміщення природного відновлення площадки влаштовують розмірами 2,5 - 3,0 х 0,8 - 1,0м. Площадки можуть бути квадратної або прямокутної форми. На лісокультурній ділянці №1 обробіток ґрунту проводимо саме площадками тому, що на ділянці присутнє природне відновлення ялиці.

На зрубах, як правило, застосовують смуговий обробіток ґрунту з попереднім розкорчовуванням смуг завширшки 1-3м.

3.3 Види, методи та способи створення лісових культур

Переважаючим методом створення лісових культур є садіння. Рідше застосовують сівбу, хоча цей метод певною мірою імітує саму природу лісу. Основний недолік останнього методу - вимокання або вимерзання насіння в ґрунті на лісокультурній площі, знищення його лісовою фауною, тривалість і складність проведення агротехнічних доглядів, більш тривалі терміни змикання лісових культур. Зовсім рідко використовують комбінований метод створення лісових культур, коли одні породи вводять садінням, а інші - посівом.

Культури створюють переважно методом садіння з використанням великомірного садивного матеріалу. На постійне місце висаджують сіянці та саджанці деревних і чагарникових рослин - 3-7-річного віку. Садіння проводять вручну. При створенні крупних масивів зелених насаджень в лісах зелених зон проводять такі ж агротехнічні заходи, як і при створенні звичайних лісових культур.

За часом створення лісові культур поділяються на попередні і наступні. За принципом формування - суцільні та часткові. За початковим складом лісові культури поділяються на чисті та змішані. В межах поділу можливе різне комбінування цих елементів. Попередні культури створюються під наметом материнського насадження. На відміну від попередніх наступні лісові культури створюються після вирубки материнського намету. Якщо головна порода на ділянці не відновилася або недостатнє відновлення, то створюються суцільні лісові культури.

Чисті лісові культури - культури створені з одного виду, а змішані лісові культури складаються з двох чи більше порід. При створенні лісових культур в них виділяють три компоненти: головна порода, супутня порода, чагарникова порода.

На лісокультурній ділянці №1 і №2 створюємо наступні лісові культури; за принципом формування створюємо на лісокультурній ділянці №1 часткові культури, а на лісокультурній ділянці №2 - суцільні лісові культури. За початковим складом лісові культури на лісокультурній ділянці №1 і №2 є змішані.

В процесі вирощування лісових культур часто виникає потреба в їх доповненні - висаджуванні садивного матеріалу на місце рослин, що загинули. Доповнення лісових культур зумовлено переважно об'єктивними причинами. Серед них - посушлива весна та посушливе літо, вимерзання рослин, вимокання, видування ґрунту тощо. Доповнення проводять в культурах 1-3-річного віку за результатами осінньої інвентаризації. Обсяги доповнень бувають різними, в середньому - 10-25 % від числа садивних місць.

Садіння лісу - це створення лісових культур шляхом висаджування сіянців або саджанців. Цей метод має низку переваг перед сіянням: у 5-7 разів скорочується витрата насіння, сіянці (саджанці) майже не пошкоджуються гризунами і птахами, забезпечується рівномірне розміщення і висока приживлюваність, меншою мірою пригнічуються трав'яною рослинністю.

Оптимальний час садіння рослин - рання весна до початку вегетації. Рідше практикується осіннє садіння, не пізніше ніж за 2-3 тижні до перших заморозків у період скидання листя у листяних та здерев'яніння пагонів - у хвойних порід.

Налічується 5 способів садіння: рядковий, стрічковий, коридорний, біогрупами, широкосмуговий. Лісові культури висаджують лісосадильними машинами або вручну.

Садіння саджанцями дає більш високий лісокультурний ефект.

На лісокультурних ділянках №1 і №2 будемо висаджувати 2-річні сіянці.

3.4 Склад лісових культур, вибір головних, супутніх і чагарникових порід

При створенні лісової культури необхідно ретельно підбирати склад майбутнього деревостану, оскільки допущені помилки негативно впливатимуть на продуктивність і біологічну стійкість насаджень.

За складом лісові культури поділяються на чисті і змішані: чисті - це насадження, які складаються з однієї деревної породи; змішані - це насадження, в складі яких є дві або більше деревні породи.

Головні породи - це породи, які доцільно вирощувати в даних лісорослинних та економічних умовах. Це може бути одночасно 2-3 породи. До головних порід належать не тільки ті, які характеризують корінний тип деревостану. Сюди можуть бути віднесені екзоти, якщо вони за своєю лісівничо-екологічною характеристикою відповідають цілям ведення лісового господарства.

Другорядні породи досить часто переважають у складі насадження, але дають значно гірший економічний ефект при лісовирощуванні.

Супутні породи покращують ріст головної породи супроводжуючи її протягом певного проміжку росту або до віку головної рубки, а також самі є об'єктом для використання у господарських цілях.

Підгінні породи утворюють "шубу" для головної породи, притінюючи її стовбури своїми кронами. Вони сприяють формуванню прямих стовбурів головної породи, кращому очищенню стовбурів від сучків. Підгінні породи, як звичайно, утворюють другий ярус.

Ґрунтопокривні породи - це переважно чагарники, які своїми гілками закривають ґрунт, тим самим не допускаючи його задерніння і захищаючи від прямої дії сонця та вітру.

Змішані за складом насадження є більш продуктивними та біологічно стійкими, ніж чисті. Чисті культури потрібно створювати переважно в тих умовах, які є придатними для зростання лише однієї породи (наприклад, чисті культури сосни в умовах А0, А1; чисті культури вільхи в умовах С5 тощо). При створенні змішаних культур для успішного зростання в межах одного насадження потрібно висаджувати породи світлолюбні з тіневитривалими, швидкорослі з повільноростучими, з тими, що мають глибоку кореневу систему і поверхневу і т. п.

Супутні породи (липа, клен, граб та ін.) сприяють покращенню росту головних (притінення стовбура, збагачення ґрунту опадом тощо), а також самі є об'єктом лісокористування.

Основним лімітуючим фактором впровадження цінних порід в культури є тип лісу, а саме - зволоженість (гігротоп) та багатство (трофотоп) ґрунту.

Головними в культурах повинні бути породи найбільш довговічні та стійкі проти несприятливих умов середовища.

На лісокультурній ділянці №1 головною породою буде ялиця, а бук і смерека - супутніми; на лісокультурній ділянці №2 головною породою буде смерека, а в якості супутніх порід будуть ялиця, бук та клен-явір.

3.5 Типи, схеми і способи змішування порід

Типи лісових культур різняться за складом деревних порід, розміщенням рослин, їх кількістю на одиниці площі і особливостями обробітку ґрунту.

Успіх створення лісових культур не може бути забезпечений без правильного добору асортименту порід. До складу лісових культур вводяться головні, супутні та чагарникові породи. Визначають відповідність їх біологічних особливостей специфіці конкретних лісорослинних умов, толерантність обраних видів лісових порід. Якщо необхідно, визначається буферна порода, яка згладжує конкуренцію між двома гловоними породами.

Спосіб змішування рослин у лісових культурах - це порядок групування на лісокультурній площі дерев однієї породи відносно дерев інших порід. Висвітлюючи питання підбору та способу змішування порід в культурах, потрібно пам'ятати, що всі вони поділяються на три групи (змішування в рядах, змішування рядами, змішування рядами і в рядах), кожна з яких в свою чергу поділяється на власне способи змішування (ланковий, групово-ланковий, шахівками, рядовий, кулісний і т.д.). Застосування того чи іншого способу змішування залежить від виду та участі деревних компонентів в складі насадження, використання тих чи інших механізмів при створенні лісових культур та догляді за ними, від їх цільового призначення. Вибрані способи змішування забезпечать формування прямих і повнодеревних стовбурів, добре очищення від гілок, будуть покращувати ґрунтові умови, а також будуть мати протипожежне значення.

Схема змішування - це порядок розташування рослин різних порід на лісокультурній площі. Схеми змішування постійно удосконалюються та поповнюються новими модифікаціями. Основними критеріями їх розробки є оптимізація взаємовідносин рослин на даній ділянці в конкретних едафічних умовах. На лісокультурній ділянці №2 схема змішування така: 3 ряди смереки, 2 ряди бука+ялиця (У рядах бука та ялиці змішування ланками по 3 шт. )

3.6 Густота лісових культур та розміщення садивних місць

Розміщення посадкових місць визначається віддаллю між рядками посадкових (посівних) місць і віддаллю між посадковими (посівними) місцями в ряду. Від цих параметрів безпосередньо залежить густота створюваних культур.

Вибір параметрів розміщення посадкових місць залежить насамперед від трьох факторів: біологічних особливостей деревних порід і чагарників, що вводяться в лісові культури, типу лісорослинних умов і необхідності максимальної механізації садіння культур і робіт по догляду за ними.

Густота культур -- це кількість деревних і чагарникових рослин, що вирощуються на одиниці лісокультурної площі. Від густоти культур залежать біологічна стійкість і продуктивність майбутніх насаджень. При заниженій густоті залишається не використаною потенційна продуктивність даних умов; при завищеній густоті культури відстають у рості, а можуть бути випадки їх загибелі або депресії. Занижена густота відтягує також період зімкнення лісових культур, що потребує проведення більшої кількості доглядів. Але більша густота вимагає використання більшої кількості садивного матеріалу, що збільшує собівартість лісових культур.

Оптимальна густота -- поняття динамічне в тому розумінні, що вона змінюється з віком. Це наслідок біологічних властивостей лісових дерев, які з віком вимагають щораз більшого життєвого простору. Базою для регулювання густоти в процесі росту є початкова густота, тобто кількість посадкових місць під час садіння або сівби лісових культур.

Початкову густоту визначають з урахуванням наступних факторів: біологічні та лісівничі властивості деревних порід. Для світлолюбних порід приймається менша густота, для тіневитривалих -- більша, для швидкорослих -- менша, для, повільнорослих -- більша; едафічні умови. У більш сухих умовах і на бідніших ґрунтах приймається більша густота, оскільки рослини тут ростуть повільніше, а в оптимальних умовах вологості й родючості ґрунту густота може бути меншою, оскільки рослини тут ростуть інтенсивніше.

Початкову густоту культур і відповідне розміщення посадкових місць визначають окремо за лісорослинними зонами, підзонамн і лісокультурними районами.

Густота лісових культур визначається кількістю рослин на 1 га лісокультурної площі.

густота лісових культур розраховується за формулою:

[3.1]

де N - густота культур, шт/га;

A - ширина міжрядь, м;

b - крок садіння, м.

При нормальному природному відновленні на 1 га налічуються сотні тисяч сходів деревних порід. Але у міру того як вони ростуть і розвиваються, їх кількість постійно зменшується й у віці головної рубки на 1 га залишається 300-- 600 дерев. У багатих типах їх більше, в бідних -- менше. В результаті такої диференціації виживають найбільш стійкі та високопродуктивні екземпляри.

Із практики ведення лісового господарства відомо, що невигідно вирощувати загущені або зріджені лісові культури. Густі насадження повною мірою використовують сонячну енергію, Але через сильну конкуренцію за поживні речовини, а часто й за вологу дерева ростуть ослабленими, пригніченими, бонітет насадження знижується. Рідкі насадження більшою мірою пошкоджуються вітровалами, стовбури дерев збіжисті та сучкуваті, знижується продуктивність, втрачається лісова ситуація.

Із лісівничих та економічних причин насаджувати велику кількість сіянців на 1 га недоцільно й неможливо, тим більше не можна чекати, поки відбудеться природна диференціація висаджених екземплярів. Тому слід узяти за основу певну густоту лісових культур, де кількість садивних місць була б оптимальною або близькою до неї.

Густота залежить насамперед від категорії лісокультурної площі, типу лісу, біологічних особливостей порід, з яких створюється насадження, складу культур, виду садивного матеріалу, наявності природного відновлення, економічних умов, методу створення лісової культури. Культури, що створюються садінням, менш густі, ніж створені сівбою. Те ж саме стосується часткових і суцільних штучних лісових насаджень.

Основним критерієм успішного створення лісових культур, які б максимально використовували потенційні ґрунтозо-кліматичні умови, були б високопродуктивними і біологічно стійкими, є оптимальна густота деревостанів, яка, крім перелічених вище факторів, залежить також від цільового призначення дереіюстанів, використання засобів механізації для створення і догляду за лісовими культурами, віку головної рубки насаджень тощо. Різноманітність ґрунтово-кліматичних, економічних та інших умов не дає змоги розробити стандартні рекомендації щодо густоти лісових культур. Крім того, слід мати на увазі, що при одній і тій самій густоті, але при різних способах і схемах змішування взаємовплив між деревними породагли буде різний, від чого певною мірою залежать продуктивність і стійкість майбутнього насадження.

Ширина міжрядь повинна становити переважно 2,0--3,0 м. Це обмежує густоту культур 5,5--6,6 тис. шт./га. При меншій ширині міжрядь робочими органами механізмів пошкоджуються фізіологічно активні корені й ріст культур погіршується. При більшій ширині міжрядь і відсутності природного відновлення ґрунт швидко задернюється і потребує додаткового обробітку.

Розрахунки ведемо на 1 га лісокультурної площі. З врахуванням ширини міжрядь, кількість рядів порід на 1га буде:100 м /2,5 м=40р.Один цикл змішування складає 5рядів. При довжині сторони ділянки в 100 м ряди порід, з врахуванням їх кількості, будуть розміщуватись наступним чином:

См

См

См

См

См

См

См

См

См

См

См

См

См

См

См

См

См

См

См

См

См

См

См

См

См

См

См

См

См

См

См

См

См

См

См

См

См

См

См

См

См

См

См

См

См

Бк

Бк

Бк

Яц

Яц

Яц

Бк

Бк

Бк

Яц

Яц

Яц

Бк

Бк

Бк

Яц

Яц

Яц

Бк

Бк

Бк

Яц

Яц

Яц

Бк

Бк

Бк

Яц

Яц

Яц

Кількість рослин в одному ряду, довжиною 100 м становитиме:

-смереки - 100 м / 0,8 м = 125 шт. в ряду;

бука+ялиця - 100 м / 1.2 м = 83 шт. в ряду;

Таким чином, кількість посадкових місць на 1 га по породах з врахуванням кількості їх рядів становитиме:

смереки - 125 шт.·24дів = 3000 шт/га

бука+ялиця - 83 шт. 16 рядів = 1328 шт/га

Таким чином, загальна початкова густота культур становитиме 4328

шт./га.

Початковий склад лісових культур за кількістю посадкових місць знаходимо за пропорцією: 4328 шт./га - 100 %, а 3000 шт./га - Х %. Звідси Х = 69,3 % або 7 одиниць. Таким же шляхом розраховуємо участь в початковому складі культур і інших порід.

Отже, початкова формула складу культур за кількістю садивних місць на лісокультурній ділянці №2 буде мати наступний вигляд: 7См3Бк+Яц.

Лісокультурна ділянка №1:

Лісові культури проектуємо створити площадками, оскільки на ділянці №1 наявне природне поновлення. Площадки створюємо прямокутної форми розміром0,5м- 0,5м.На одній площадці садимо по 1сіянці. Схема змішування рядів 2р. Смереки1 р. Клена-явора.

Розміщення рядів 2,5х0,8м.

Спершу розраховуємо для всієї площі, а потім беремо від отриманої густоти 60%, бо 40% площі вже зайнято ялицею.

См

См

См

См

См

См

См

См

См

См

См

См

См

См

См

См

См

См

См

См

См

См

См

См

См

См

См

См

См

См

См

См

Кл

Кл

Кл

Кл

Кл

Кл

Кл

Кл

Кл

Кл

Кл

Кл

Кл

Кл

Кл

Кл

Таким чином, початкова формула складу культур за кількістю садивних місць на лісокультурній ділянці №1 буде мати наступний вигляд:84См2Kлена-явора.

Розрахувавши густоту культур за породами, визначимо вартість садивного матеріалу, необхідного для створення лісових культур на лісокультурних ділянках (табл. 3.1).

Таблиця 3.1

Розрахунок кількості та вартості посадкового матеріалу

Назва порід	Вид садивного матеріалу та його вік	Кількість садивного матеріалу та посадних мість	Вартість 1 тис. шт сіянців	Загальна вартість, садивного матеріалу та насіння грн
		тис.шт
		на 1 га	на всю площу		на 1 га	на всю площу
1 ділянка
Смерека	сіянці	5,63	6,89	180,00	1012,50	1239,30
Клен-явір	сіянці	0,98	3,32	120,00	117,00	397,80
Разом		6,60	10,20		1129,50	1637,10
2 ділянка
Смерека	сіянці	2,40	6,72	180,00	432,00	1209,60
Бук лісовий	сіянці	0,80	2,24	220,00	176,00	492,80
Ялиця	сіянці	0,80	2,24	200,00	160,00	448,00
Разом		4,00	11,20		160,00	2150,4

Отже, для створення лісових культур на лісокультурній ділянці №1, необхідно 1637гр щоб придбати 2-річні сіянці деревних порід, з яких будуть створені культури; на лісокультурній ділянці № 2 потрібно 2150,4грн.

3.7 Види, терміни, кількість і технологія проведення агротехнічних доглядів

Догляд за лісовими культурами -- це комплекс агротехнічних і лісівничих заходів, спрямованих на поліпшення умов приживлюваності й росту культивованих порід (поліпшення фізичних властивостей ґрунту, зменшення випаровування з його поверхні, видалення трав'яної та небажаної деревної рослинності, збагачення ґрунту елементами живлення).

Основна мета доглядів за лісовими культурами -- створення сприятливих умов для їх росту, скорочення строків зімкнення й переведення в покриту лісом площу, усунення негативного впливу трав'яної рослинності й порослі малоцінних порід. Завдяки проведенню агротехнічних та лісівничих доглядів поліпшуються водний і тепловий режими, а також режими живлення й освітлення. Культури, в яких ґрунт задернілий, ростуть погано. Основна маса коріння трав'яних рослин розміщується у верхніх, найбільш родючих горизонтах, тому від задерніння терплять насамперед дерева з поверхневою кореневою системою -- ялина, ясен та ін.

Відповідність розвитку кореневої системи рослин розміру їх надземної частини є основним фактором успішного росту. Пошкодження коріння, особливо бічного, знижує інтенсивність росту рослин, призводить до виникнення кореневої гнилі, що різко знижує стійкість насадження. Щоб уникнути цього негативного явища, в перші два роки після садіння допускається проводити обробіток міжрядь на глибину 8--10 см, а в наступні роки -- не глибше 4--6 см.

Агротехнічні догляди за лісовими культурами проводять після садіння. Вони є головним фактором швидкого зімкнення та формування майбутнього насадження. Сюди відносять наступні операції:

1) оправлення сіянців або саджанців після садіння механізованим способом або після дії на них несприятливих погодніх умов: розмиву (видування) ґрунту, витискання морозами;

2) розпушування ґрунту з одночасним видаленням у рядах і міжряддях трав'яної рослинності, самосіву та порослі малоцінних порід;

скошування, приминання або прикочування трав'яної рослинності в осінній період у рядах і міжряддях;

використання гербіцидів і арборицидів для пригнічення розвитку небажаної трав'яної та деревної рослинності.

На важких ґрунтах культури можуть витискатися при настанні заморозків, тому в таких місцях слід утримуватись від розпушування та прополювання культур у другій половині вегетаційного періоду.

Для проведення доглядів за лісовими культурами використовується спеціальна техніка, яка повинна задовольняти низку вимог. Робочі органи машин повинні забезпечити високоякісний обробіток ґрунту та повне знищення трав'яної рослинності, не пошкоджуючи при цьому наземної частини лісових культур. Слід забезпечити регулювання глибини обробітку ґрунту залежно від типу лісорослинних умов, фізико-механічних властивостей ґрунту, характеру розміщення кореневих систем порід, наявності тих чи інших різновидів бур'янів та інших факторів. При сідланні ряду аба кількох рядів ґрунтообробний агрегат повинен мати просвіт необхідних розмірів, куди б безперешкодно проходив ряд (ряди) культур. Конструкція робочих органів повинна передбачати встановлення їх таким чином, щоб з обох боків ряду культур залишалась захисна 30-50 сантиметрова зона, робочі органи не повинні забиватися рослинними рештками або ґрунтом.

На нерозкорчованих зрубах трав'яну рослинність і поросль деревних порід часто скошують ранцевим агрегатом типу «Секор».

Кількість, тривалість і строки доглядів визначаються типом лісорослинних умов, способом обробітку ґрунту, методом і способом створення лісових культур, віком садивного матеріалу, видовим складом насадження, погодно-кліматичними умовами, біологічними властивостями деревних порід, цільовим призначенням майбутнього насадження та економічними умовами.

У рівнинній частині західного регіону України застосовується переважно 10--12-разовий догляд за лісовими культурами протягом чотирьох-п'яти років. У культурах, створених саджанцями, кількість агротехнічних доглядів скорочується в середньому до шести протягом трьох років.

Проведення агротехнічних доглядів за лісовими культурами в умовах Українських Карпат вимагає значних затрат. Ці операції здебільшого проводять уручну і вони поглинають 63--67% коштів, що виділяються на створення і вирощування лісових культур.

Кількість та терміни проведення агротехнічних доглядів на лісокультурних ділянках №1 і №2 показані в табл. 3.2. і 3.3.

Таблиця 3.2

Кількість та терміни проведення агротехнічних доглядів на лісокультурній ділянці №1

Роки	М І С Я Ц І	Загальна кількість доглядів
	Червень	Липень	Серпень	Вересень
2009		Догляд в міжряддях (І декада); догляд в рядах і захисних зонах (І декада)	Догляд в міжряддях (ІІ декада); догляд в рядах і захисних зонах (ІІ декада)		2
2010	Догляд в міжряддях (ІІ декада); догляд в рядах і захисних зонах (ІІ декада)	Догляд в міжряддях (ІІ декада); догляд в рядах і захисних зонах (ІІ декада)	Догляд в міжряддях (ІІ декада); догляд в рядах і захисних зонах (ІІ декада)		3
2011		Догляд в міжряддях (І декада); догляд в рядах і захисних зонах (І декада)	Догляд в міжряддях (ІІ декада); догляд в рядах і захисних зонах (ІІ декада)		2
2012		Догляд в міжряддях (І декада); догляд в рядах і захисних зонах (ІІ декада)			1

До догляду в площадках на лісокультурній ділянці №1 належить розпушування ґрунту і знищення бур'янів, а також вижинання бур'янів і самосіву та порослі другорядних порід.

Таблиця 3.3

Кількість та терміни проведення агротехнічних доглядів на лісокультурній ділянці №2

Роки	М І С Я Ц І	Загальна кількість доглядів
	Червень	Липень	Серпень	Вересень
2009	Догляд в міжряддях (ІІ декада); догляд в рядах і захисних зонах (ІІ декада	Догляд в міжряддях (І декада); догляд в рядах і захисних зонах (І декада)	Догляд в міжряддях (ІІ декада); догляд в рядах і захисних зонах (ІІ декада)		3
2010	Догляд в міжряддях (ІІ декада); догляд в рядах і захисних зонах (ІІ декада)	Догляд в міжряддях (ІІ декада); догляд в рядах і захисних зонах (ІІ декада)	Догляд в міжряддях (ІІ декада); догляд в рядах і захисних зонах (ІІ декада)		3
2011		Догляд в міжряддях (І декада); догляд в рядах і захисних зонах (І декада)	Догляд в міжряддях (ІІ декада); догляд в рядах і захисних зонах (ІІ декада)		2
2012		Догляд в міжряддях (І декада); догляд в рядах і захисних зонах (ІІ декада)			1

На лісокультурній ділянці №2 кількість агротехнічних доглядів в міжряддях і рядах становить шість протягом перших двох років. На 3-ій проводимо два механізовані обробітки, а четвертий рік проводимо один догляд, тут забур'яненість низька через ґрунтово-гідрологічні умови, які не сприяють росту і розвитку бур'янів і другорядних порід.

Всі основні запроектовані заходи зі створення та вирощування лісових культур на обох лісокультурних ділянках подані у зведеній табл. 3.4.

Таблиця 3.4

Відомість запроектованих лісовідновних заходів

№ л/к ділянки	Площа, га; тип ЛРУ; тип лісу	Спосіб обробітку ґрунту	Схема змішування	Розміщення посадкових місць	Густота л/к, шт/га; початковий склад л/к; вид лісових культур	Метод та спосіб створення лісових культур	Кількість агротехнічних заходів
№ 1	3,4 С3 ЯцСм	Ручний, площадкам, 0,5м.х0,5м.	2р. См.1 р. Кл.	Ширина міжрядь-2,5 м. крок садіння в рядах 0,8	5000 шт/га Наступні часткові (60%) змішані	Рядкове садіння вручну	1 рік - 3 2 рік - 3 3 рік - 2 4 рік - 1
№2	2,8 С3 БкСм	Ручний, площадкам, 0,5м.х0,5м.	3р. См. 2 р. Бк+Яц (У рядах бука та ялиці змішування ланками по 3 шт. ).	Ширина міжрядь-2,5 м. крок садіння в рядах 1	4000 шт/га Наступні, часткові змішані	Рядкове садіння вручну	1 рік - 2 2 рік - 3 3 рік - 2 4 рік - 1

В табл. 3.4 наведені запроектовані лісовідновні заходи на лісокультурних ділянках №1 і №2. А саме кількість агротехнічних доглядів, метод та спосіб створення лісових культур, густота, схема змішування тощо.

Розділ 4. ЕКОНОМІЧНА ОЦІНКА ЗАПРОЕКТОВАНИХ ТИПІВ ЛІСОВИХ КУЛЬТУР

Розробка проектів створення лісових культур неможлива без економічного обґрунтування запроектованих заходів. Як відомо, найбільш високопродуктивними та біологічно стійкими вважаються насадження, для створення яких застосована передова технологія в оптимальних для росту даної породи типах лісорослинних умов. Однак, при складанні калькуляції витрат на лісокультурні роботи виникає необхідність в економічній оцінці лісових культур, яка, поряд з іншими складовими, враховувала б витрати на створення таких насаджень.

В зв'язку з цим, на обох запроектованих під створення лісових культур ділянках, проводимо економічне обґрунтування намічених заходів. Для цього проектуємо комплекс робіт як ручних, так і механізованих.

4.1 Розрахунок витрат на створення і вирощування культур до переведення їх в категорію вкритих лісовою рослинністю земель

Розрахунок затрат на лісокультурні роботи проводять на підставі передбачених обсягів робіт, діючих типових змінних норм виробітку, вартості машинозмін, тарифних ставок, цін на насіння, добрива, сіянці та інші матеріали.

Розрахунково-технологічна карта на створення і вирощування лісових культур - це зведений перелік технологічних операцій та послідовності їх виконання з в казанням складу агрегатів, норм виробітку, обсягів робіт і тарифних ставок.

Розрахунково-технологічна карта складається на кожну лісокультурну ділянку окремо, використовуючи при цьому відповідні нормативні матеріали.

Розрахунково-технологічні карти на вирощування культур на лісокультурних ділянках №1 і №2 наведені в табл.4.1.

Таблиця 4.1

Розрахунково-технологічна карта створення лісових культур на лісокультурній ділянці №1

Розрахунково-технологічна карта на вирощування лісових культур
Технологічні	Од.	Обс.		Норма	Потрібна	Витрати на утрим.	Роз-	Тариф.	Тар.	Допл.	Від-	Вит-	Техно-
						та експлуат. облад-			фонд	і над-	раху-	рати	логіч-
			Склад агрегату	виробітку	кількість	нання, грн.			зар.	бавки,	ван.	на	на со-
			марка	марка	на	на	машино-	людино-	машино-	Всього		ставка,	плати,	25%,	38,1%	мат.,	бівар-
операції	вим.	роб.	машини	знаряддя	агрегат	люд.дн.	змін	днів	зміни		ряд	грн.	грн.	грн.	грн.	грн.	тість, грн
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15	16	17	18
Ділянка №1
Провішування ліній	км	13,6				4,5		3,02			ІІ	25,89	78,19	19,55	37,24		134,98
Обробіток ґрунту площадками 0,5м х 0,5м	м кв	4250,00	мотика			6,3		674,6			ІІІ	28,77	19408,24	4852,06	9243,17		33503,47
Перевезення сіянців на однокінних під-водах на відстань 1 км хвойних	тис. шт.	11,48	кінь		127	127	0,09	0,09	75	6,75	ІІІ	28,77	2,59	0,65	1,23	1239	1250,52
Перевезення сіянців на однокінних під-водах на відстань 1 км: листяних	тис. шт.	5,53			97	97	0,06	0,06	75	4,50	ІІІ	28,77	1,73	0,43	0,82	398	405,28
Садіння лісових культур	тис. шт.	17,00	меч	колесова		1,6		10,63			IV/ІІІ	61,14	649,92	162,48	309,52		1121,92
Механізований догляд в рядах і міжряддях (8 разів)	га	27,2	Секор		0,85	0,85	32	32	80	2560,00	IV	42,4	1356,80	339,20	646,18		4902,18
Доповнення лісових культур, 10 % від чис-ла посадкових місць	шт.	1700	меч	колесова		939		1,81			IV/ІІІ	61,14	110,66	27,67	52,70	163,71	354,74
Разом							32,15	722,21		2571,25		276,88	21608,13	5402,04	10290,87	1800,81	41673,09

Таблиця 4.2

Розрахунково-технологічна карта створення лісових культур на лісокультурній ділянці №2

Розрахунково-технологічна карта на вирощування лісових культур

Технологічні

Од.

Обс.

Норма

Потрібна

Витрати на утрим.

Роз-

Тариф.

Тар.

Допл.

Від-

Вит-

Техно-

та експлуат. облад-

фонд

і над-

раху-

рати

логіч-

Склад агрегату

виробітку

кількість

нання, грн.

зар.

бавки,

ван.

на

на со-

марка

марка

на

на

машино-

людино-

машино-

Всього

ставка,

плати,

25%,

38,1%

мат.,

бівар-

операції

вим.

роб.

машини

знаряддя

агрегат

люд.дн.

змін

днів

зміни

ряд

грн.

грн.

грн.

грн.

грн.

тість, грн

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

17

18

Ділянка №2

Провішування ліній	км	11,20				4,5		2,49			ІІ	25,89	64,47	16,12	30,70		111,29
Обробіток ґрунту площадками 0,5м х 0,5м	м кв	2800,00	мотика			6,3		444,44			ІІІ	28,77	12786,54	3196,64	6089,59		22072,77
Перевезення сіянців на однокінних під-водах на відстань 1 км хвойних	тис. шт.	8,96	кінь		127	127	0,07	0,07	75	5,25	ІІІ	28,77	2,01	0,50	0,96	1658	1666,32
Перевезення сіянців на однокінних під-водах на відстань 1 км: листяних	тис. шт.	2,24			97	97	0,02	0,02	75	1,50	ІІІ	28,77	0,58	0,15	0,28	492,80	495,31
Садіння лісових культур	тис. шт.	11,20	меч	колесова		1,6		7			IV/ІІІ	61,14	427,98	107,00	203,83		738,81
Механізований догляд в рядах і міжряддях (9 разів)	га	25,20	Секор		0,85	0,85	29,65	29,65	80	2372,00	IV	42,4	1257,16	314,29	598,72		4542,17
Доповнення лісових культур, 10% від чис-ла посадкових місць	шт.	1120	меч	колесова		939		1,19			IV/ІІІ	61,14	72,76	18,19	34,65	215,04	340,64
Разом							29,74	484,86		2378,75		276,88	14611,5	3652,89	6958,73	2365,44	29967,31

Размещено на http://www.allbest.ru/

Необхідно визначити собівартість створення і вирощування до стадії зімкнення та до переведення в покриті лісовою рослинністю землі 1 га лісових культур окремо за видами витрат. Визначення собівартості 1 га лісових культур виконується для кожної лісокультурної ділянки окремо. Результати обчислень наведені в табл. 4.3. і 4.4.

Таблиця 4.3

Калькуляція виробничої собівартості

створення 1 га лісових культур на лісокультурній ділянці №1

		Вартість робіт, грн.
№	Види витрат	На всю площу (3,4)	На 1 га
п/п		Людино-	Коне-	Машино-	разом	Людино-	Коне-	Машино-	разом
		днів	днів	змін		днів	днів	змін
1	Підготовка ділянки	134,98			134,98	39,70			39,70
2	Обробіток ґрунту			33503,47	33503,47			9853,96	9853,96
3	Садіння (сівба)	1312,95	18,70		1331,65	386,16	5,50		391,66
4	Агротехнічні догляди			4902,18	4902,18			1441,82	1441,82
5	Охорона та захист культур
6	Вартість мінеральних добрив та гербіцидів
7	Вартість посадкового матеріалу				1800,81				529,65
-	всього	1447,93	18,70	33503,47	36770,91	425,86	5,50	9853,96	10814,97

Сбівартість створення лісових культур на лісокультурній ділянці №1 складає 36770,91грн. Технологічна собівартість створення лісових культур на 1 га становить 10814,97грн.

Таблиця 4.4

Калькуляція виробничої собівартості створення 1 га лісових культур на лісокультурній ділянці №2

		Вартість робіт, грн.
№	Види витрат	На всю площу (2,8га)	На 1 га
п/п		Людино-	Коне-	Машино-	разом	Людино-	Коне-	Машино-	разом
		днів	днів	змін		днів	днів	змін
1	Підготовка ділянки	111,29			111,29	39,75			39,75
2	Обробіток ґрунту			22072,77	22072,77			7883,13	7883,13
3	Садіння (сівба)	864,41	11,23		875,64	308,72	4,01		312,73
4	Агротехнічні догляди			4542,17	4542,17			1622,20	1622,20
5	Охорона та захист культур
6	Вартість мінеральних добрив та гербіцидів
7	Вартість посадкового матеріалу				2365,44				844,80
-	всього	975,70	11,23	26614,94	29967,31	348,46	4,01	9505,34	10776,86

Собівартість створення лісових культур на лісокультурній ділянці №2 складає 29967,31. Технологічна собівартість створення лісових культур на 1 га становить 10776,86грн.

На першій ділянці нижча густота садіння, проте більша кількість догляді, а у другій - більша густота садіння, а менше доглядів. Тому собівартість створення лісових культур на обох ділянках є майже однаковою, відповідно 10814,97 грн. та 10776,86грн.

Розділ 5. ОРГАНІЗАЦІЯ, ОХОРОНА ПРАЦІ ТА ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ НА ЛІСОРОЗСАДНИЦЬКИХ ТА ЛІСОКУЛЬТУРНИХ РОБОТАХ

Основною виробничою одиницею при створенні лісових культур є постійна бригада робітників, яка складається з декількох ланок. Керує бригадою бригадир з відповідним стажем роботи і з спеціальною лісівничею освітою, а ланкою - кваліфікований робітник ланки, який пройшов спеціальну підготовку.

Виконання робіт на лісокультурних ділянках покладається на постійних робітників, які пройшли в порядку організованого набору. Якщо посадку лісових культур проводять на великих площах, що вийшли після згарищ, буреломів, вітровалів та інших стихійних явищ, і в разі швидкого їх залісення на лісокультурні роботи набирають сезонних робітників.

Для виконання ручних робіт з великим обсягом трудовитрат і стислими агротехнічними строками можуть залучатися тимчасові, сезонні робітники з числа жителів околишніх населених пунктів.

Взагалі, посадку лісових культур бажано проводити механізовано, так як при механізованій посадці високий відсоток приживлюваності. Як прогресивний метод у роботі робітників на вирощуванні лісових культур, щодо кінцевого результату, вводиться бригадний підряд, об'єктом якого є виробнича ділянка з певним об'ємом робіт. Оплата праці робітників проводиться на підставі тарифікації робіт по розрядах, нормуваннях праці та доплат.

Охорона праці та техніка безпеки вимагає дотримання всіх правил безпеки, які передбачені для підготовки площі, обробітку ґрунту ґрунтооброблюючими знаряддями, навантажувально-розвантажувальних операцій, при роботі на лісосадильних машинах, знаряддях по догляду за лісовими культурами.

В залежності від виду і характеру виконуваної роботи на лісокультурних ділянках використовують різні машини і механізми. До роботи з ними допускаються особи, які пройшли відповідний інструктаж по техніці безпеки, що фіксується в журналі по техніці безпеки. Категорично забороняється суміщати перевезення людей з перевезенням паливо-мастильних, хімічних матеріалів, а також інструментів з відкритими ріжучими частинами. Забороняється перевезення людей на самоскидах, тракторах. При підготовці лісокультурної ділянки та обробітку ґрунту, садінні та доглядах всі роботи слід проводити в суворій відповідності до затвердженого технічного проекту. Перед проведенням лісокультурних робіт механізованим способом необхідно обстежити ділянку, небезпечні місця позначити попереджувальними знаками. Працювати на машинах та зі знаряддями можуть особи, яким виповнилось 18 років, і які пройшли медичний огляд, навчання та інструктаж з техніки безпеки у лісі.

При ручному виконанні робіт робітників забезпечують справним робочим інструментом. Дотримання правил техніки безпеки сприяє високій продуктивності праці.

Основною виробничою одиницею на лісовому розсаднику є постійна бригада робітників, яка складається з кількох ланок; кількість робітників у ланці - 2-3 чоловіки.

Керує бригадою майстер (бригадир) зі стажем роботи на розсаднику 3--5 років із спеціальною освітою (лісова школа), а ланкою -- кваліфікований робітник ланки, який пройшов спеціальну підготовку.

Виконання робіт у теплицях покладається на постійних робітників, які приймаються в порядку організованого набору.

При зеленому живцюванні основою організації праці є спеціалізована ланка у складі 2--3 постійних робітників. У дні масового живцювання додатково беруть кілька чоловік з числа пенсіонерів або школярів.

Виділяються також спеціалізовані ланки з вирощування садивного матеріалу в теплиці, посівному відділку, шкілці.

Закріплення виробничих ділянок за бригадами і вирощуваних культур (від посіву-посадки до реалізації) за ланками і окремими робітниками є одним з прогресивних методів організації праці. При цьому ліквідується знеосібка в роботі з вирощування садивного матеріалу, поліпшується якість роботи.

В осінньо-зимовий період кількість ланок та їх чисельний склад при виконанні робіт з переробки шишок, виготовлення товарів народного вжитку, рубок догляду за лісом та інших робіт визначається конкретними умовами виробництва.

Для виконання ручних робіт з великим обсягом трудовитрат і стислими агротехнічними строками (прополювання, викопування садивного матеріалу) залучаються тимчасові, сезонні робітники (з числа жителів населених пунктів поблизу розсадника).

Як прогресивний метод у роботі працівників на розсаднику, щодо кінцевого результату, вводиться бригадний підряд об'єктом якого є виробнича ділянка з певним обсягом робіт; перехід на бригадний госпрозрахунок. Він запроваджується з метою поліпшення використання робочого часу і техніки, зниження матеріальних і трудових затрат при вирощуванні садивного матеріалу, підвищення продуктивності праці на роботах у лісорозсадниках на основі матеріальної зацікавленості колективів бригад у кінцевих результатах праці.

Оплата праці робочих у лісових розсадниках проводиться на підставі тарифікації робіт за розрядами, нормування праці відповідно до діючих типових норм виробітку, тарифних ставок для оплати праці, систем оплати, надбавки і доплат.

Охорона праці та техніка безпеки вимагає дотримання всіх правил безпеки, які передбачено для підготовки площі, основного і допоміжного обробітку ґрунту ґрунтооброблюючими знаряддями, навантажувально-роз-вантажувальних операцій, при роботі на сівалках і лісосадильних машинах, знаряддях з догляду за садивним матеріалом, його викопуванням.

Залежно від виду і характеру виконуваної роботи на розсаднику використовуються такі машини різних марок, механізми та інструменти: трактори, корчувальні машини, плуги спеціального та загального призначення, фрези, борони, культиватори, сівалки, лісосадильні машини, обприскувачі, обпилювачі, поливні агрегати, бурави, лопати, мечі Колесова, граблі, мотики, секатори, викопочні плуги, скоби та ін.

До роботи з цими машинами, знаряддями допускаються особи, які пройшли відповідний інструктаж з техніки безпеки, що фіксується у журналі з техніки безпеки.

Керівники роботи в розсаднику -- бригадир, майстер та інші контролюють справність машин, механізмів, інструментів; стан робочих місць і дотримання робітниками всіх правил з техніки безпеки на робочих місцях.

Робочі, зайняті на ручних роботах, забезпечуються справним інвентарем і повинні розміщуватися один від другого на відстані 2-3 м.

При роботі викопочних агрегатів не дозволяється перебувати біля них ближче 5 м, забороняється повертати агрегат в робочому положенні, регулювати робочі органи під час його руху.

За стан охорони праці і техніки безпеки в лісовому розсаднику відповідає головний лісничий лісгоспзагу (держлісгоспу), лісокомбінату.

БІБЛІОГРАФІЧНИЙ СПИСОК

1.Гузь М.М., Іванюк А.П. Лісовий розсадник. Методичні вказівки для самостійної роботи по виконанню курсового проекту для студентів напрямку 7.130401 "Лісове та садово-паркове господарство" стаціонарної та заочної форми навчання. - Львів: УкрДЛТУ, 2000. - 120 с.

2.Дебринюк Ю.М. Лісові культури. Методи і способи їх створення у типах лісу західного регіону України: Навч. посібник. - К.: ІСДОУ, 1994. -168 с.

3. Дебринюк Ю.М, Осмола М.Х., М'якуш I.І, Мельник О.С. Лісовирощування в західному регіоні України. - Львів: Світ, 1994. - 408 с.

4. Калінін М.І. Лісові культури: Навч. посібник. - К.: УМК ВО, 1991.-152 с.

5. Калінін М.І. Лісові культури і захисне лісорозведення. - Львів: Світ, 1994- 408с.

6 Осмола М.Х. Лісові культури. Лісові розсадники. - К.. ІСДОУ, 1995.-92 с.

7. Осмола М.Х., Дебринюк Ю.М. Методичні вказівки для виконання курсової роботи з лісових культур студентами лісогосподарського факультету (спеціальність 31.12 "Лісове і садово-паркове господарство"). - Львів: ЛЛТІ, 1992. - ЗО с.

8. Справочник механизатора лесного хозяйства /Албяков М.П., Ильин Г.П., Климов Г.Б. и др-. М: Лесн. пром-сть, 1977 -- 296 с.

ДОДАТКИ

План

Розміщення лісокультурної ділянки №1, запроектованої під створення лісових культур на 2005 рік в кв. 5, в. 3, площа 3,4 га.

М 1:10000

Пн

Пд

16

⁰ 11

15 19 18 17 9,3

4,1 4,3 5,2

13

20 ₂ 7,1 10

21 8,3 ¹ 29 5,8 9

3,1 3 4,3 5,6

3,3

₄ ³

22 7

1 2 4 1,7 6 5 10,3

5,8 6,5 5,0 6,9 127 8

5,8

№ точок	Румби	Довжина лінії
	Назва	Величина
0-1	Пн.Зх	470 00	295
1-2	Пн.Сх	380 00	85
2-3	Пд.Сх	660 00	150
3-4	Пд.Зх	310 00	70
4-1	Пн.Зх	780 00	110

План

Розміщення лісокультурної ділянки №2, запроектованої під створення лісових культур на 2008 рік в кв. 9, в. 12, площа 2,8 га.

М 1:10000

Пн

Пд

24 23 22 21 20

4,3 5,2 8,0 7,8 6,4

10

19 11 11,2

6,9 7,3

9 17

9,7 18 5,2

5,4 ³

⁴

16

7,0 15 14 13 12

6,3 5,4 6,8 2,8

^{2 1}

№ точок	Румби	Довжина лінії
	Назва	Величина
1-2	ПнЗх	750 00	110
2-3	ПнСх	180 00	365
3-4	ПдСх	760 00	120
4-1	ПдЗх	170 00	340

Размещено на Allbest.ru