Контроль чисельності шкідників в посівах цукрових буряків та їх насінників в умовах Центрального Лісостепу України

Результати впливу інсектициду на чисельність бурякової блішки наведені в табл. 4.6.

цукровий буряк шкідник інсектицид

Таблиця 4.6 Вплив інсектицидів на чисельність шкідників цукрових буряків

Шкідник	Препарат	Норма витрати, л/га	Чисельність шкідників, особин/рослин	Ефективність дії, %
			до обробки	після обробки
Бурякова блішка	Децис Профі 25 WG в.г.	0,250	14	3	80
Листкова Бурякова попелиця	Нурел Д	3,5	59	5	92

З таблиці видно, що після обробки посівів інсектицидом Децис Профі 25 WG в.г. ефективність дії склала 80%, а після обробки посівів інсектицидом Нурел Д ефективність дії склала 92%.

Для зниження чисельності шкідників використовували такі препарати, як Нурел Д і Децис Профі.

Своєчасне проведення заходів захисту дозволило знизити чисельність шкідників та отримати високу прибавку врожайності, як показано в табл. 4.7.

Таблиця 4.7. Вплив інсектицидів на урожайність буряків, ц/га

Рік проведення дослідження	Урожайність	НІР05
	Контроль (без обробки)	Інсектициди
2011	160	200	15,5

Як видно з таблиці, то у проведений обробіток у 2011 році прибавка врожайності склала 40 ц/га.

4.3 Економічна ефективність заходів захисту із шкідниками на посівах буряків в умовах ННВК СНАУ

Упровадження сучасних агротехнічних прийомів, нових районованих сортів та гібридів, елементів технологій спрямоване, насамперед, на підвищення родючості ґрунтів і врожайності сільськогосподарських культур, що дозволяє збільшити обсяг виробництва продукції на тій же земельній площі, підвищити ефективність виробництва. Але для господарств важливим є рівень витрат, які забезпечили приріст продукції. Тому виникає необхідність економічного обґрунтування результатів отриманих даних [46].

Економічна оцінка захисних заходів сільськогосподарських рослин - це порівняння різних варіантів вирощування культур (без застосування і з застосуванням різних заходів по захисту рослин) по встановленій системі економічних показників. На основі економічної оцінки встановлюють економічну ефективність того чи іншого методу захисту рослин.

Підвищення економічної ефективності виробництва сприяє зростанню доходів підприємства, одержанню додаткових прибутків для розширення та інтенсифікації виробництва, підвищенню оплати праці, створенню передумови для поліпшення соціальних і культурно-побутових умов життя працівників сільського господарства [3].

Економічна ефективність тих чи інших заходів по захисту рослин - це покращення економічних показників виробництва продукції в результаті їх застосування.

Ціллю визначення економічної ефективності заходів по захисту рослин є встановлення ступеня їх впливу на кінцеві результати виробництва продукції рослинництва.

Собівартість - один із найважливіших показників господарської діяльності аграрних підприємств, оскільки показує, у що саме обходиться виробництво відповідного виду продукції і наскільки економічно вигідним воно є в конкретних природно-економічних умовах господарювання [3].

До складу валових витрат включаються будь-які витрати, сплачені (нараховані) протягом звітного періоду в зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, реалізацією продукції і охороною праці.

Собівартість одиниці продукції визначають діленням собівартості всієї продукції відповідного виду на її обсяг у натуральному вигляді, а витрати на одну грошову одиницю продукції - відношенням собівартості всієї продукції до її обсягу у вартісному виразі.

Специфікою сільського господарства є те, що під впливом сприятливих природно - кліматичних умов в аграрних підприємствах можуть виникати додаткові витрати, які формуються в результаті одержання додаткової продукції та її збуту. Це, наприклад, витрати на збирання, транспортування, доробку і зберігання додатково отриманої продукції в сприятливі за погодними умовами роки та на її збут

Прибуток - це частина вартості виробленої продукції, що залишилася після відрахування витрат на її виробництво і реалізацію та показує позитивний господарський ефект, одержаний на 1 га чи 1 ц продукції.

Вартість додаткової продукції визначається як прибавка врожайності продукції помножена на реалізаційну ціну 1 ц [3,46].

Всі витрати на одержання додаткової продукції визначаються як сума витрат на збирання і реалізацію додаткової продукції, витрат на приготування розчину та обробіток, витрат на підвезення води і витрат на придбання пестицидів. Додатковий прибуток - це економічний результат діяльності суб'єктів господарської діяльності, що визначається як різниця між вартістю додаткової продукції і витрат на одержання додаткової продукції

Рентабельність - поняття, що характеризує економічну ефективність виробництва, за якої підприємство за рахунок грошової виручки від реалізації продукції повністю відшкодовує витрати на її виробництво й одержує прибуток як головне джерело розширеного відтворення.

Рівень рентабельності показує ступінь прибутковості, тобто дає кількісну характеристику ефективності заходу. Визначається як відношення величини додаткового прибутку до всіх витрат і виражається у відсотках

При визначенні економічної ефективності враховували всі затрати в розрахунку на 0,5 га, пов'язані з вирощуванням цукрового буряку, а також витрати на збирання і транспортування додаткового врожаю в цінах 2011 р.

У даній роботі досліджувалась поширеність шкідників на посівах цукрових буряків. А також біологічна ефективність застосування хімічних препаратів, а саме інсектицидів: Нурел Д, к.е. та Децис Профі.

Економічну ефективність застосування хімічних препаратів при вирощуванні цукрового буряку сорту «Сара» в умовах ННВК СНАУ в 2011 р. представлено в таблиці 4.11.

Таблиця 4.8 Економічна ефективність застосування хімічних препаратів при вирощуванні цукрового буряку гібриду Сара в умовах ННВК СНАУ в 2011 р. (в розрахунку на 0,5 га посіву)

№	Показники	Рік проведення досліджень
		2011
1.	Прибавка врожайності продукції (або збережена продукція), ц	40
2.	Реалізаційна ціна 1 ц, грн.	80
3.	Вартість додаткової продукції, грн.	3200
4.	Витрати на придбання пестицидів, грн.: норма внесення, л, кг/га	3,75
	ціна за л, кг/га;	682
	вартість, грн.	593
5.	Витрати на підвезення води, грн.	30
6.	Витрати на приготування розчину та обробіток, грн.	130
7.	Витрати на збирання і реалізацію додаткової продукції, грн.	718.22
8.	Всього витрат на одержання додаткової продукції, грн.	1400.22
9.	Додатковий прибуток, грн.	1799.78
10.	Рівень рентабельності застосування пестицидів, %	128

Як видно з даних таблиці 4.8. прибавка врожайності продукції у 2011 році була - 40 ц/га. Реалізаційна ціна 1 ц цукрового буряка була 80 грн. Вартість додаткової продукції склала 3200 грн. Всього було витрачено на одержання додаткової продукції - 1400,22 грн, додатковий прибуток склав - 1799,78 грн., а рівень рентабельності був 128% .

РОЗДІЛ 5. ОХОРОНА ПРАЦІ

5.1 Охорона праці при вирощуванні цукрового буряку

Законодавство з охорони праці є частиною трудового права і повинне забезпечувати здорові та безпечні умови праці, сприяти зростанню її продуктивності.

Основні принципи законодавства з охорони праці базуються на положеннях, закріплених Конституцією України. Крім Конституції, у нашій країні діють закони та інші державні акти, постанови Кабінету міністрів і відомств та норми з охорони праці , наведені у правилах внутрішнього розпорядку підприємств та організацій [37].

Важливе значення має Кодекс законів про працю. Конституційне право громадян нашої держави на охорону їх життя і здоров'я у процесі трудової діяльності відображено у Законі України „Про охорону праці" прийнятого Верховною Радою України 14 жовтня 1992 року, в якому закріплено гарантії прав громадян на охорону праці, порядок організації охорони праці на виробництві, дії державних, міжгалузевих та галузевих нормативних актів про праці , порядок організації встановлено відповідальності працівників за порушення законодавства. Дія закону поширюється на всі підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і виду їх діяльності, на всіх працюючих незалежно від їх посади і рівня кваліфікації.

5.2 Правове забезпечення охорони праці в господарстві

Охорона праці - це система всебічних методів направлених на створення здорових та безпечних умов праці. Сучасне сільськогосподарське виробництво укомплектоване різноманітними складними машинами і механізмами ,енергетичними матеріалами і речовинами ,управління та праця на яких неможлива без знань охорони праці та техніки безпеки і вчасне проведення інструктажів дадуть можливість запобігти появі та виникненню аварійних ситуацій, травматизму і загибелі людей у сільськогосподарському виробництві .

Існує чітка нормативно-правова база охорона праці Вона підкріплена Законом України „Про охорону праці" прийнятого Верховною Радою України 14 жовтня 1992 року, та нормативним актом про охорону праці на підприємстві „від 21 грудня 1993 року за № 123, а також Галузевою угодою на 1999-2002 рік, та інструкціями з охорони праці і колективним договором.

У господарстві всі роботи з охорони праці організовують і проводять у плановому порядку. Керівним документом є „Типове положення про службу охорони праці" (1996 року) Загальну відповідальність за стан охорони праці на виробництві безпосередньо покладено на власника (керівника) господарства. Загальні обов'язки та умови праці для кожного окремого працівника господарства, а також і для всього колективу передбачені у колективному договорі.[38]

На підприємстві постійно удосконалюється організація праці, розробляються заходи виробничої санітарії та гігієни праці Застосовується і впроваджується комплексна механізація і виробничих процесах Загальний рівень механізації по господарству складає 52 %.

В відділі також є кабінет з охорони праці, який обладнаний стендами і плакатами з техніки безпеки.

Тут знаходиться основна нормативна документація по охороні праці, журнали обліку та реєстрації вступного інструктажу з охорони праці, збірник інструкцій щодо виконуваних робіт у сільському господарстві, плани заходів з охорони праці на поточний рік і також акти нещасних випадків, які трапляються на виробництві. В кабінеті також проводяться лекції, заняття, інструктаж працюючих, роз'яснювання щодо безпечного виконування робіт в сільськогосподарському виробництві Велика увага надається також протипожежній безпеці. Проводиться інформування пов'язане з пожежною безпекою та безпекою дорожнього руху

Також на підприємстві з метою удосконалення заходів з техніки безпеки усе устаткування та обладнання закріплене, наказом по господарству за певними відповідальними особами, що дозволяє вести контроль за технічним станом машин та обладнання, проводити роботу тільки з навченим технічним персоналом

На підприємстві проводиться паспортизація санітарно-технічного стану господарства, атестація робочих місць, та розробка інструкцій щодо нових видів робіт. Проводиться підготовка та підвищення кваліфікації інженерно-технічного персоналу у вищих учбових закладах області щодо охорони праці.

Але не зважаючи на те, що в господарстві проводиться певна робота з охорони прані, проте ще трапляються нещасні випадки, які представлені в таблиці 5.1.

Найбільш поширеним методом аналізу виробничого травматизму на підприємстві сільського господарства є статистичним .

Таблиця 5.1 Показники стану охорони праці в ННВК СНАУ

Показники	Одиниці вимірювання	Роки
		2009	2010	2011
Середньоспискова кількість працюючих (Р)	чол.	16	16	16
Кількість нещасних випадків (Т)	шт.	2	2	1
Кількість нещасних випадків зі смертельним випадком (Тсм)	шт.
Кількість людино-днів непрацездатності (Дн)	дні	14	13	13
Матеріальні збитки (витрати за лікарняними листками)	грн.	1000	750	750
Коефіцієнт частоти травмування, (Кч); Кч=(Т/Р)'1000	-	125	125	62.5
Коефіцієнт тяжкості травматизму, (Кт); Кт=Дн/(Т-Тсм)	-	7	6.5	13
Коефіцієт втрат робочого часу, (Квч); Квч=Дн/Р/1000		875	812.5	812.5
Виділено коштів на заходи по охороні праці	грн.	3000	3000	3000
Витрачено коштів на заходи по охороні праці	грн.	3000	3000	3000

Аналізуючи дані таблиці 5.1. бачимо, що кількість нещасних випадків за останні три роки зменшилась, зменшився також і коефіцієнт тяжіння. Ці зменшення за останні три роки сталися завдяки :

а)регулярному проведенню інструктажів з охорони праці і техніки безпеки;

б)виконанню та дотриманню правил і норм з техніки безпеки;

в)постійній агітації та забезпеченості спецодягом працівників підприємства.

Якщо проаналізувати асигнування коштів на охорону праці, то можна зробити висновок, що кількість коштів збільшилася на 1600 гривні, в зв'язку з зростанням цін на засоби індивідуального захисту населення та медикаменти. Крім того велика кількість коштів також іде на придбання спецодягу та поновлення засобів пожежогасіння. Також для усунення небезпек та травмування пов'язаних з механізованим вирощуванням зернових культур на майбутній рік, потрібно розробити типові положення та інструкції пов'язані з вирощуванням і збиранням зернових культур. Особливу увагу надати раціональному використанню сільськогосподарської техніки та зберіганню нафтопродуктів. Аналіз небезпечних та шкідливих виробничих факторів при вирощуванні цукрового буряку наведений в таблиці 5.2

Значно знижує травматизм наявність огороджувальних та блокувальних пристроїв; контроль за роботою вузлів, що працюють під тиском, перевірка справності засобів сигналізації, засобів підтримки санітарно-гігієнічних умов праці (кондиціонер, обігрів, вентиляція). Наявність засобів для безпечного проведення технічного огляду та ремонту [26].

Таблиця 5.2 Аналіз небезпечних та шкідливих виробничих факторів

Технологічна операція	Небезпечні та шкідливі виробничі фактори	Засоби по уникненню небезпечних та шкідливих факторів
Лущення стерні МТЗ -80 + БЗТС -1,0	Порізи рук при тех.-оглядах, регулюванні робочих органів	Використання спеціальних очисних засобів, гачків; регулювання проводити при справній гідросистемі та використовувати підставки
Комплектування орного агрегату	Притискання пальців рук при від'єднанні, пошкодження ніг при очищенні борін; можливий наїзд на працівника при з'єднанні трактора з плугом	З'єднувати та від'єднувати плуги тільки після повної зупинки і при виключеній передачі. При з'єднанні працівник не повинен стояти на шляху руху трактора
Оранка і культивація МТЗ - 80 (АКГ-6, АПБ-6, Компактор, Європак, ЛК-4	Виробничі травми при регулюванні і заміні робочих органів	Регулювати при повній зупинці трактора. Замінювати робочі органи при заглушеному двигуні. Очистка спеціальними засобами
Навантаження мінеральних добрив і насіння	Отруєння добривами; засмічення очей, травмування бортом кузова при відкриванні замка	Застосування засобів індивідуального захисту, після роботи мити руки. Забороняється пити воду, їсти під час роботи
Внесення добрив МТЗ - 80 + ОП 2000	Шкідливий вплив мін. Добрив на організм; травми при регулюванні робочих органів	Застосування засобів індивідуального захисту. Обладнання розкидачів з приводом від ВВП кожухом на карданному валу, на попередньому борту
Посів цукрового буряку УПС -12, «Кльон», та закордонні сівалки «JOHN DEERE», «AMAZONE», «Акорд DТ-6».	Травми при ручній заправці агрегатів; травми при від'єднанні сівалок, обриванні гідрошланга	Механізована заправка. Опускання сівалок при від'єднанні
Міжрядні рихлення	Порізи при регулюванні та очищенні	При очищенні та регулюванні трактор повинен бути на нейтральній передачі з непрацюючим двигуном. Використання спеціальних знарядь для очистки
Хімічний захист	Опіки, отруєння шлункового тракту	Забезпечення засобами індивідуального захисту (спецодяг, респіратор, окуляри, рукавиці, аптечка). Після роботи вимити руки і лице, прополоскати рот
Збирання (вручну)	Захват одягу робочими органами; травми при регулюванні та очищенні обертових механізмів	Захисні кожухи на робочі органи. Технічний огляд при повній запинці комбайна та заглушеному двигуні
	Опіки при пожежі	Обладнання тракторів, комбайнів вогнегасником

При роботі на машинах з дисковими робочими органами забороняється ремонтувати вузли при піднятих в транспортне положення робочих органах. Під час роботи забороняється регулювати і змазувати знаряддя, сідати на раму. При з'єднанні плугів з тракторами під'їздити потрібно плавно, на малих обертах. З'єднують причіпний чи начепний пристрій тільки при повній зупинці трактора та при виключеній передачі

При виконанні робіт по хімічному захисту цукрового буряку існує небезпека отруєння пестицидами, особливо, в спекотну безвітряну погоду. Такі роботи необхідно проводити в ранкові або вечірні години. Працюючи з пестицидами, потрібно суворо дотримуватись правил особистої гігієни [37,38,39]

Кабіна трактора обладнується пристроєм нормалізації мікроклімату, який забезпечує підтримання рівномірної температури повітря в кабіні в теплий період не більше ніж на 2-3 С вище температури назовні, але не нижче 14C і не вище 28 С при відношенні вологості повітря 40-60%.

При поворотах швидкість руху не повинна перевищувати 4 км/год, а на схилах - 3 км/год. Межу поля зі сторони ярка відокремлюють контрольною борозною на відстані не менше 10 м від краю

Технічний стан збиральних машин повинен відповідати вимогам ГОСТ 12.2.111-85, ГОСТ 12.3.07-79. Машини з технічною несправністю до збирання не допускаються. При оцінці технічного стану машин особливу увагу приділяють гальмам, рульовому управлінню, двигуну, електрообладнанню. Важливу увагу потрібно приділяти пожежній безпеці. В процесі роботи не можна допускати задівання обертовими деталями кожуха або корпуса вузла, так як це може привести до іскріння та пожежі.

Оскільки мінеральні добрива можуть створювати пожежовибухову небезпеку, склади, де вони зберігаються, обладнують технічними засобами, стелажами, піддонами, а щитами розділяють на окремі відсіки. Через вибухопожежні властивості розміщують окремо сухі мінеральні (крім селітр) і зріджені добрива

Склади для зберігання селітр мають підвищену пожежовибухонебезпеку, тому їх розміщують окремо від інших складів сухих добрив з мінімально допустимим пожежним розривом

Отже, щоб зменшити відсоток травматизму і кількість нещасних випадків при вирощуванні цукрового буряка і взагалі в господарстві, необхідно дотримуватись правил техніки безпеки при виконанні різних операцій, бути обережними при роботі з пестицидами і мінеральними добривами, а також пам'ятати про наслідки, які можуть виникнути через неуважність і необережність, адже людина та її здоров'я - найбільша цінність [25,10].

РОЗДІЛ 6. ЕКОЛОГІЧНА ЕКСПЕРТИЗА

Організація раціонального використання природних ресурсів, надійного захисту довкілля, забезпечення правильних взаємовідносин людського суспільства і біосфери, що ґрунтується на науковій основі - одна з глобальних суспільно-політичних проблем. Тому охорона природи - це комплексне і довгострокове завдання, яке стосується виробничих сил, науки, культури та інших аспектів діяльності людини. Найважливішою щодо екології є концепція пристосування структур і продукційного процесу організмів до зміни умов навколишнього середовища

Все людство в цілому і кожна людина зокрема є частиною природи. Елементи природи, які використовуються у виробництві для задовільнення потреб людини у сировині та енергії, становлять природні ресурси [15].

В наш час природа не встигає компенсувати шкоду, якої завдає її людина. Так, для утворення 1 см шару чорнозему залежно від географічних умов потрібно від 200 до 1000 років. В цілому під охороною природи розуміють систему заходів, які забезпечують раціональне використання та відновлення природних ресурсів, збереження природних умов, сприятливих для життя людини, а також захист від руйнування рідкісних природних об`єктів. При вирішенні біологічних проблем охорони природи треба зважати на взаємозв`язок природних явищ у середині біологічних комплексів

Вирішення проблем охорони флори і фауни, збереження природних умов, сприятливих для живих організмів, ґрунтується на вивчення екосистем - природних комплексів, пристосованих до певних територій. Основним фактором формування навколишнього середовища є впровадження досягнень науки і людська праця. Показником культурного рівня людини, невід`ємною його складовою частиною є його екологічні знання про взаємозв`язки біологічних систем різного рівня організації з навколишнім середовищем, неорганічної і органічної природи, що досліджують загальні закони функціонування екосистем та їх роль у біосфері [15].

Питанням охорони ґрунту і раціонального використання природних ресурсів займається агроекологія - наука про агроценози. Вона також досліджує зв`язки між організмами в агроценозах, вплив на них зовнішніх умов, роль організмів у створенні певного біоценозного середовища, а також структуру, продуктивність, типи агроценозів та їх районування. Загальна мета агроекології - підвищення та відтворення родючості ґрунту, використання біоценостичних закономірностей культурної рослинності для підвищення її продуктивності та якості

Екологічним фактором називають будь-який елемент середовища, здатний безпосередньо впливати на живі організми, а також на характер їх взаємовідносин.

У сільському господарстві формуються агросистеми трьох рівнів організації: перша- поле, зайняте культурою, друга - територія сівозміни з набором культур, третій сільськогосподарський ландшафт - природноекономічний район з вираженою спеціалізацією [16].

На основі зональних систем землеробства В.Д.Панніков і В.Г. Мінєєв сформулювали основні умови екологічні принципи підвищення ефективності засобів хімізації та охорони навколишнього середовища:

-проведення комплексу заходів, які забезпечують зберігання та розширене відтворення родючості ґрунту;

-утримання та збільшення частки гумусу як основного регулятора родючості ґрунту, захист ґрунтів від ерозії;

-оптимізація структури посівних площ;

-управління родючістю та ліквідація втрат хімічних засобів і добрив, застосування їх на основі використання досягнень науки;

-освоєння інтегрованих систем захисту рослин;

-вирощування інтенсивних сортів культури;

-підвищення якості сільськогосподарських культур;

-облік погодних умов для забезпечення високої ефективності засобів хімізації;

-охорона навколишнього середовища від можливого негативного впливу засобів хімізації та інших антропогенних факторів;

-довгостроковий прогноз змін вмісту та дії токсикантів у ґрунті і екосистемах.

Охорона ґрунтових ресурсів

На ННВК СНАУ домінують такі ґрунти, як чорноземи типові, мало-гумусні, легко суглинисті. Згідно плану протиерозійних заходів, який розроблено науково-дослідним інститутом ґрунтознавства, у 1999 році всі схили, які мають крутизну більшу, ніж 3?, були виведені із землекористування і засіяні багаторічними травами, тому водна ерозія майже не проявляється на ґрунтах ННВК СНАУ

Культури, що використовуються в сівозміні - це озимі та ярі зернові, багаторічні трави, гречка, картопля та цукрові буряки. Ступінь ущільнення ґрунту незначний і за останні роки він не змінюється. Це пов`язано із здійсненням оптимальної кількості проходів агрегатів по полю під час сівби, догляду за посівами, підготовки ґрунту до посіву та сівби сільськогосподарських культур [24].

За останні роки в ННВК СНАУ дещо зменшилися обсяги застосування органічних добрив. Мінеральні добрива, в основному, вносять при сівбі та в період вегетації сільськогосподарських культур у вигляді підживлення. Тому, за таких способів застосування добрив не слід вважати екологічною небезпекою при веденні сільськогосподарських робіт. Підвищення норм внесення добрив позитивно впливає на врожайність всіх сільськогосподарських культур

Поля ННВК СНАУ обсаджені лісосмугами, їх кількість і стан задовольняють потреби повністю, на 100 відсотків.

Охорона атмосфери

Основним забрудником атмосферного повітря в сільському господарстві є трактори і автомобілі. Більшість техніки господарства забруднює навколишнє середовище господарства через її спрацювання, тобто перевищення строку експлуатації техніки. Щоб запобігти забруднення повітря технікою, необхідно дотримуватись строків експлуатації цієї техніки та утримувати її в належному робочому стані з справними механізмами паливної системи

Охорона водних ресурсів

На території господарювання ННВК СНАУ відсутні водозабірні колодязі, однак землі науково-виробничого центру розташовані в безпосередній близькості від Сумського рибного господарства, яке займається розведенням малька риби. Тому на адміністрацію центру покладене завдання за контролем над забрудненням стічних та талих вод агрохімікатами з метою недопущення забруднення водойм рибного господарства. В цілому дана задача вирішується шляхом дотримання регламенту застосування добрив і пестицидів на полях СНАУ

Охорона флори, фауни та рослинності

На території розміщуються такі види рідкісних рослин, як материнка звичайна, звіробій звичайний, конвалія звичайна та велика кількість лікарських рослин. Тваринний світ представлений: лисицею, зайцем-русаком, ондатрою тощо.

В науково-виробничому центрі СНАУ зимової підгодівлі тварин і охорони гніздування птахів не проводиться. Іноді трапляються випадки загибелі птахів під час механізованого збирання врожаю. На території центру заповідників та заказників немає, але дотримуватися режиму охорони тварин і рослин все-таки слід краще

На підставі наведених даних ми можемо сказати, що в науково-виробничому центрі СНАУ є факти недотримання охорони і використання природних ресурсів. Найголовнішим заходом збереження земельних ресурсів господарства є боротьба з вітровою водною ерозією - ця боротьба включає і насадження захисних лісосмуг і впровадження відповідного ґрунтозахисного обробітку ґрунту. Необхідно також підтримувати родючість ґрунтів, це робиться шляхом внесення збалансованих норм органічних і мінеральних добрив. На полях у вигляді органічних добрив слід застосовувати солому і сидерати. Також необхідно більше приділяти увагу технічному станові тракторів і автомобілів, що експлуатуються

Слід чітко дотримуватися регламенту внесення хімічних засобів під час боротьби з бур'янами і шкідниками.

Всі ці заходи, на мою думку, дадуть змогу докорінно покращити екологічну ситуацію в науково-виробничому центрі СНАУ.

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

В результаті проведених досліджень можна зробити наступні висновки:

1. Найбільш небезпечними шкідниками на посівах цукрових буряків протягом проведення досліджень були звичайні бурякові блішки та листкова бурякова попелиця.

2. В період сходів посівам шкодили бурякові блішки. Чисельність їх була значною та перевищувала економічний поріг шкодочинності, тому для захисту посівів проводили обробіток інсектицидом Децис Профі 25 WG в.г.

3. Із сисних шкідників значної шкоди завдавала листкова бурякова попелиця. Чисельність шкідника перевищувала економічний поріг шкодочинності, тому для зниження чисельності шкідника проводили обробіток посівів інсектицидом Нурел Д

4. Використання інсектицидів вплинуло на чисельність шкідників, а ефективність проведених заходів склала 80% при використанні інсектициду Децис Профі 25 WG в.г. для зниження блішок, та 92% при використанні інсектициду Нурел Д, для зниження чисельності листкової бурякової попелиці.

5. В результаті проведених заходів було отримано додатковий прибуток 1799,78 грн., а рівень рентабельності склав 128%.

Пропозиції. Для своєчасного виявлення небезпечних шкідників необхідно проводити обстеження посівів цукрових буряків. Для зниження чисельності бурякових блішок доцільно застосовувати інсектицид Децис Профі WG в.г., який показав високу ефективність, а для боротьби з листковою буряковою попелицею - інсектицид Нурел Д, з нормою витрати 3,5 л/га, який також показав високу ефективність.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Андрійчук В.Г. Економіка аграрних підприємств: Підручник. - 2 - ге вид., доп. і перероблене. / В.Г. Андрійчук. - К.: КНЕУ, 2002. - с. 624.

2. Бондаренко Н.В. Общая и сельскохозяйственная энтомология / Н.В. Бондаренко С.М.,Поспєлов, М.П Персов, - Л.: Агропромиздат, 1991. - 253 с.

3. Бей-Биенко Г.Я. Общая энтомология / Г.Я.Бей-Биенко - М., Высшая школа, 1980. -478 с

4. Байдик Г.В., сільськогосподарська ентомологія / Г.В Байдик Є.М Білецький, М.О Білик - К.: Вища освіта,2005. - 136 с.

5. Бойко І.І. Продуктивність гібридів цукрових буряків залежно від технологічних фракцій насіння /І.І.Бойко//Цукрові буряки. - 2012. - №1(85). - С.12

6. Брянцев Б.А. Сельскохозяйственная ентомологія / Б.А. Брянцев - Л.: Колос, 1973. - 222 с.

7. Волянська Г.І. Інтегрований захист рослин на поч. ХХІ ст./ Г.І. Волянська - К.: ТОВ вир - во „ Аспект - Поліграф”, 2004. - 771с.

8. Говорун О.Л., прогноз фітосанітарного стану агроценозів та рекомендації щодо захисту / О.Л Говорун - Суми 2010 році. - , - 38 с.

9. Глеваський І. В. Буряківництво: Навч. посібник./ І. В. Глеваський - К. Вища шк., 1991. - с. 320

10. ГандзюкМ.П. Основи охорони праці./ М.П. Гандзюк, Є.П. Желибо, М. О. Халімовський. - K.: «Каравела», 2004. - 307 с.

11. Гришко М. Біологічний захист для саду й огороду / М. Гришко // Аграрний тиждень: Всеукраїнська ділова газета. - 2009. - №15. - с. 9.

12. Гряник В.М. Охорона праці / В.М. Гряник. - К.: Урожай,1994. - 332 с..

13. Даньков В. Я., Цукрові буряки: Довідник./ В. Я. Даньков А. Г. Мацебера - Ужгород: Карпати, 1988. - 244 с.

14. Довідник із захисту рослин / Л. І. Бублик, Г. І. Васечко, В. П. Васильєв та ін.; За ред. М. П. Лісового. - К.: Урожай, 1999. - 744 с.

15. Євтушенко М.Д. Фітофамакологія: Підручник./ М.Д. Євтушенко Ф.М. Марютін - К.: Вища освіта, 2004. - 432с.

16. 3лобін Ю. А. Основи екології. / Ю. А. Злобін. - К.: Лібра, 1998. - 248.с.

17. Запольська Н.М. Прогноз і розвиток листкової бурякової попелиці / Н.М. Запольська// Карантин і захист рослин. - 2010. - №5. - С.13.

18. Іващенко О.О. Чисті посіви / О.О. Іващенко// Цукрові буряки. - 2005. - №3. - С.6-7.

19. Куценко О.М., Агроекологія./ О.М. Куценко, В.М. Писаренко - К.: Урожай, 1995. - 255 с.

20. Луковников А.В. Охрана труда./ А.В. Луковников - М.: Колос, 1984. - 288 с

21. Лісневич Л.О. Походження цукрових буряків в історичному аспекті/ Л.О. Лісневич//Цукрові буряки. - 2011. - №1(79). - С.8

22. Недригайлов В.А. Охрана труда при ремонте и обслуживании сельскохозяйственной техники. / В.А. Недригайлов. - М. : Колос, 1981 -320 с.

23. Несторенко Н.И. Основы химической защиты сахарной свеклы от вредителей / Н.И. Несторенко - К.: Урожай, 1971 - 42 с.

24. Осмоловский Г. Е., Энтомология./ Г. Е Осмоловский, Н. В. Бондаренко -Л.: Колос, 1980. - 359 с.

25. Облік шкідників і хвороб сільськогосподарських культур. За ред. В. П. Омелюти. - Київ, Урожай, 1986.

26. Оголенко І.С. Бурякові блішки та заходи захисту /І.С. Оголенко// Цукровий буряк .- 2006. - №9.- С.11-12 с.

27. Охорона праці. / [Лехман С.Д., Доспехов Б.А, Лихочвор В.В. Беатко Д.А. та ін.];під заг.ред. С.Д. Лехман. -К.: Урожай, 1994.-271 с

28. Перелік пестицидів та агрохімікатів, дозволених для використання в Україні. - К.: Юнівест Маркетинг, 2008. - 242с.

29. Павлов И.Ф. Агротехнические и биологические методы защиты растений / И.Ф Павлов К.: 1976 - 26 с.

30. Пістун І. П.Охорона праці в галузі сільського господарства: Навчальний посібник. / І. П. Пістун, А. П. Березовецький , Ю. О. Ковальчук - Суми: ВТД „Університетська книга”, 2006. - 375 с.

31. Практикумпо сельскохозяйственной энтомологии. / Под. ред. M.B. Бондаренко. - JI.: Колос, 1976. - 359 е.: ил..

32. Рубан М.Б. Сільськогосподарська ентомологія / М.Б. Рубан - К.: 2008 - 231 С.

33. Саблук В.Т. Шкідники сходів буряків./ В.Т. Саблук - К.: Світ, 2002. - 182 с

34. Саблук В.Т. Надійний захист сходів / В.Т. Саблук, Н.М. Запольська// Цукрові буряки. - 2001. - № 1. - С. 14 - 15.

35. Суслик Л.О. Захист сходів цукрових буряків в умовах зростання ризиків/ Л.О. Суслик //Цукровий буряк - 2010. - №3. - С .10-11.

36. Сільськогосподарська ентомологія: Підручник / За ред. Б. М. Литвинова, М. Д. Євтушенка. - К.: Вища освіта, 2005. - 511 с.

37. Саблук В.Т. Прогноз фітосанітарного стану агроценозу цукрових буряків /В.Т. Саблук, О.М. Грищенко, О.Ю. Половинчук//Цукрові буряки. - 2011. - №2(80). - С.6

38. Сичук Л.В. Вплив основного обробітку грунту, сівби та догляду за посівами на продуктивність цукрових буряків / Л.В. Сичук, В.В.Кицюк, Т.В.Черевко//Цукрові буряки. - 2011. - №5(83). - С.8

39. Сільськогосподарська ентомологія: Підручник / За ред. Б. М. Литвинова, М. Д. Євтушенка. - К.: Вища освіта, 2005. - 511 с.

40. Фендрик Р.Я. Шкідники сходів / Р.Я. Фендрик // Цукровий буряк - 2008. - №5. - С.8.

41. Федоренко В.П. Ефективний захист бурякових плантацій від шкідників // Вісник аграрної науки, 1992. - № 4. - С. 28 - 29.

42. Фурса А.В. Напрямки підвищення ефективності цукробурякового під комплексу України / А.В. Фурса //Цукрові буряки. - 2006. - №3. - С.4

43. Чайка В.М. Динаміка головних багатоїдних шкідників в Україні / В.М. Чайка, В.П. Кравченко, О.В. Бакланова// Захист рослин. - 2003. - №10. - С. 8 - 10.

44. Черненко Є.П. Інсектициди та акарициди та їх класифікація / Є.П. Черненко // Агроном: Науково - виробничий журнал. - 2009. - №2. - с. 38 - 42.

45. Ярошенко І.Ф. Безпека життєдіяльності в інженерних рішеннях/ І.Ф. Ярошенко - Суми. Видавництво «Довкілля», 2003. - 390 с.

Размещено на Allbest.ru