а) завершення комплексної механізації виробництва , використання більш досконалої системи машин для обробітку і збирання с/г культур;

б) подальший розвиток нових енергозберігаючих інтенсивних технологій;

в) значне збільшення надійності с/г машин;

г) збільшення довговічності с/г машин;

В рішенні цих питань особливу роль відводять технікам - механікам с/г , які повинні відмінно знати прогресивні технології механізованих робіт , раціональне агрегатування, основи об слугування МТП, і передові способи організації робіт. Від цього , як відомо й наполегливо в своїй практичній діяльності вони будуть використовувати ці знання, залежить ефективність використовування МТП в нашій країні.

1. Дискування

2. Внесення гербіцидів

3. Перевезення органічних добрив

4. Розкидання органічних добрив

5. Культивація з боронуванням на 8-10 см

6. Передпосівна культивація з вирівнюванням і коткуванням

7. Підвезення мін. добрив

8. Навантаження насіння

9. Сівба

10. Коткування

11. Досходове боронування

12. Внесення отрутохімікатів

13. І міжрядний обробіток

14. Підвезення мінеральних добрив

15. ІІ міжрядний обробіток

16. Внесення отрутохімікат

17. ІІІ міжрядний обробіток

18. Збирання гички

19. Відвезення гички

20. Збирання коренів

21. Відвезення коренів

1.3 Підбір, комплектування і розрахунок системи машин при вирощуванні цукрових буряка

Дискування Т - 150 К + БДТ - 7

, (1.1)

де F_ф.га - об'єм робіт, фіз.га ;

W_зм. - змінна норма виробітку, га/зм ;

_зм - коефіцієнт змінності

Д_р - кількість робочих днів

Внесення гербіцидів ЮМЗ - 6Л + ОПВ - 2000

Перевезення органічних добрив Т - 150 К + 1 ПТС - 9

Розкидання органічних добрив Т - 150 К + ПРТ - 10

Культивація Т - 150 К + КПС - 4 + БЗСС - 1,0

Передпосівна культивація з вирівнюванням і коткуванням Т - 150 К + РВК - 5,4

Підвезення мінеральних добрив Т - 16

Навантаження насіння вручну

Сівба Т - 70С + ССТ - 12Б

Коткування ЮМЗ - 6Л + ЗКВГ - 1,4

Досходове боронування ДТ - 75 + СП - 11 + БЗСС - 1,0

Внесення отрутохімікатів ЮМЗ - 6Л + ОПВ - 2000

І міжрядний обробіток Т - 70С + УСМК - 5,4

Підвезення мінеральних добрив ГАЗ - 53

ІІ міжрядний обробіток Т - 70С + УСМК - 5,4

Внесення отрутохімікатів ЮМЗ - 6Л + ОПВ - 2000

ІІІ міжрядний обробіток Т - 70С + УСМК - 5,4

Збирання гички Т - 70С + БМ - 6

Відвезення гички САЗ - 53

Збирання коренів КС - 6

Відвезення коренів ЗИЛ - 130

1.4 Розрахунок агрегату для збирання цукрового буряка

Визначаємо швидкість руху коренезбирача виходячи із ефективної потужності двигуна, V_р., км/год., за формулою:

, (1.2)

де N_р - потужність, що необхідна на 1 рядок, N_р =11,5 кВт;

n_р - кількість рядків на яких збирають врожай, n_р = 6;

- ККД трансмісії комбайна, =0,8;

f_к - коефіцієнт опору комбайна, f_к = 0,15;

G_к - сила ваги комбайну, G_к = 94,5 кН.

км/год.

Визначаємо годинну продуктивність агрегату, W_год , га/год., за формулою:

, (1.3)

га/год.

Визначаємо змінну продуктивність агрегату, W_зм, га/зм, за формулою:

, (1.4)

де Т_зм - час зміни, Т_зм = 7 год;

- коефіцієнт використання часу зміни, = 0,62;

га/зм.

Визначаємо погектарну витрату палива, G_од, кг/га, за формулою:

, (1.5)

де G_p, G_х, G_з, - погодинна витрата палива робоча, холоста і на зупинках,

G_p = 33 кг/год., G_х = 19 кг/год., G_з = 5 кг/год.

Т_р, Т_х , Т_з - час за зміну робочий, холостий і на зупинках.

, (1,6)

год.

, (1.7)

год.

кг/га.

1.5 Кінематичний розрахунок агрегату для збирання цукрового буряку

Визначаємо ширину загінки, яку агрегат обробить за зміну, G_зм, м, по формулі:

, (1.8)

де L - довжина гону, L = 1000 м.

м

Визначаємо кількість кругів, яку зробить агрегат за зміну, n_кр, шт., за формулою:

, (1.9)

шт.

Визначаємо робочу ширину загінки, С_p, м, за формулою:

, (1.10)

м.

Визначаємо ширину поворотної смуги Е, м, за формулою:

, (1.11)

де R - радіус повороту агрегату, R = 6 м;

l - довжина виїзду агрегату, l = 1,5 м.

м.

Визначаємо кількість ходів, яку зробить агрегат на поворотній смузі, n_к, шт., за формулою:

, (1.12)

шт.

Визначаємо робочу ширину поворотної смуги, Е_р, за формулою:

, (1.13)

м.

Визначаємо коефіцієнт використання робочих ходів агрегату, , за формулою:

цукровий буряк збирання собівартість пристосування

, (1.14)

де L_р - довжина робочого ходу агрегату, м, знаходимо за формулою:

, (1.15)

м.

L_x - довжина холостого ходу агрегату, м, знаходимо за формулою:

, (1.16)

м.

Значення коефіцієнту використання робочих ходів показує, що спосіб руху агрегату гоновий з правими поворотами вибраний ефективно.

1.6 Визначення ПММ для виробництва цукрового буряка по енергозберігаючій технології

Необхідна кількість ПММ для обробки цукрових буряків.

Визначаємо на основі технологічної карти в якій відмічено витрати палива на виконання с/г операції в колонці 14 . Для кожної марки трактора визначаємо загальну витрату палива шляхом додавання загальної витрати палива даної марки трактора при виконанні с/г операції . Сумарні витрати палива на кожну марку трактора заносимо в таблицю 11 колонку №2 . Пусковий бензин і мастильні матеріали визначаємо в процентному відношенні від основного палива. Розрахунки паливо-мастильних матеріалів звожу в таблицю.

Таблиця 1.1 - Визначення пускового бензину та мастильних матеріалів

1.7 Розрахунок транспортних засобів для обслуговування збиральних агрегатів

Визначаємо наповнення транспортних засобів буряками, t_н, хв., по формулі:

, (1.17)

де К - коефіцієнт, що враховує втрати часу на холості повороти, К = 1,1;

Q_м - маса, яка вміщується в кузові ЗИЛ-130, Q_м = 5 т;

h - урожайність буряка, h = 30 ц/га.

хв.

Визначаємо час циклу t_ц, хв., за формулою:

, (1.18)

де t_рух - час руху транспортного засобу з вантажем і без вантажу;

, (1.19)

L - відстань перевезення, L = 5 км;

V_Т - швидкість руху транспортного засобу, V_Т = 30 км/год.

- коефіцієнт використання пробігу, = 0,5;

t_роз - час розвантаження транспортного засобу, t_роз =3,6 хв.;

t_зв - час звішування транспортного засобу, t_зв =4,5 хв.

хв.

Визначаємо кількість транспортних засобів для перевезення буряків від комбайну т_Т., шт., за формулою:

, (1.20)

де т_к - кількість комбайнів, т_к =1;

.

2. ТЕХНОЛОГІЧНА ЧАСТИНА

2.1 Складання технологічної карти для виробництва цукрового буряка

Вирощування кожної с/г культури передбачає проведення певних технологічних і транспортних, складальних, підготовчих, допоміжних операцій відповідно до системи ведення сільського господарства, прийнятого в даній зоні, залежних від конкретних виробничих умов, слід обґрунтувати і виділити ці операції для кожної культури, звести їх у спеціальну карту, яка потім буде основним технологічним документом при проведені комплексу робіт з вирощування і збирання даної с/г культури.

Технологічна карта вирощування містить такі данні:

1. Назва робіт.

2. Одиниці виміру.

3. Об'єм робіт в фізичних одиницях.

4. Назва трактора, автомашини, с/г машини і приладів.

5. Обслуговуючий персонал механізаторів.

6. Обслуговуючий персонал інших робітників.

7. Норма виробітку.

8. Кількість нормо змін.

9. Затрати праці механізаторів.

10. Затрати праці інших робітників.

11. Кількість тонокілометрів.

12. Кількість кіловат-годин.

13. Кількість палива на одиницю роботи.

14. Кількість палива на весь об'єм робіт.

У карті визначають кожну операцію окремо. Наприклад, при механізованому внесенні добрив виділяють операції завантаження, транспортування, розкидання; при підготовці насіння до сівби - сортування, обробка отрутохімікатами.

Для різних зон рекомендовано типові технологічні карти, які беруть за основу при розробці оперативних технологічних карт на поточний рік з урахуванням особливостей господарств (бригад), застосованої техніки і даних тривалого прогнозу погодних умов.

2.2 Складання операційно-технологічної карти для збирання цукрового буряка

Операційні технології розробляють зонально , враховуючі вже прийняту технологію вирощування с/г культур у даному регіоні, систему машин для комплексної механізації . В них подано дані про всі операції вирощування і збирання окремих культур.

При розробці операційної технології треба вивчити властивості оброблюваного матеріалу; визначити початок і тривалість виконання операцій; підібрати машини з рекомендованих і робочі органи до них; встановити нормативи і допуски на них з урахуванням умов експлуатації; вибрати режими роботи і відрегулювати машини на оптимальну якість; підготувати поля і загінки та вибрати найкращий спосіб руху; встановити норми виробітку і витрати палива; розробити методи контролю за виконанням операцій, місце і кількість необхідних вимірювань для визначення якості; вказати основні методи і правила охорони праці та пожежної безпеки; встановити порядок диференціювання оплати праці механізаторів (з урахуванням якості).

Вихідною інформацією для розробки операційної технології є умови виконання роботи: розміри полів (довжина гонів), питомий опір ґрунту, врожайність, соломистість, типи і марки тракторів, машин, загінок та ін., а також агротехнічні вимоги - агро нормативи і допуски на них.

Для зручності роботи механізаторів слід на кожну технологічну операцію мати вільну операційну карту.

Для більшості технологічних операцій багато питань підготовки агрегатів і полів до роботи, порядок обслуговування тощо повторюються.

Підготовка агрегату до роботи включає: підготовку трактора (перевірка і встановлення необхідного тиску в шинах, перевірка вільного ходу і зусилля на педалях, перевірка натягу пасів, регулювання робочих органів, встановлення освітлення для роботи в нічний час) .

Підготовка поля до роботи включає:

1. Огляд поля, видалення побічних предметів, огородження небезпечних місць.

2. Розпланування поля на загінки з урахуванням потрібного напрямку руху агрегату, вибраного способу руху і видів поворотів нарізування загінок, поворотних смуг.

При підготовці поля слід враховувати способи організації роботи агрегатів (груповий чи індивідуальний).

Розплановують поля на загінки, вчасно використовуючи для цього найпростіші пристрої, щоб досягти прямолінійності робочих ходів, вишками висотою 2 - 2,5 м відмічають лінії перших проходів.

2.3 Технологія збирання цукрового буряка

Збирати цукрові буряки, як правило, слід після настання їх техно-логічної стиглості. Зовнішні ознаки цього такі: зрідження листків, розімкнення рядків, зміни кольору гички від яскраво-зеленого до зеленого з жовтим відтінком. Надто раннє збирання призводить до недобору врожаю, а пізнє може зумовити великі втрати через непогоду та приморозки.

Агротехнічні вимоги. Нормально зрізані різальним апаратом ком-байнів мають бути не менш ніж 90 % коренеплодів, а кількість корене-плодів з низьким зрізом - у межах 10...15 %. Зріз коренеплодів повинен бути прямим, а поверхня зрізування - гладенькою. Пошкоджених коренеплодів може бути не більш як 20 %.

Допустима засміченість зібраного вороху коренеплодів зеленою масою не більше 3 %, а відходи буряків у гичці - не більше 5 % за масою.

Способи збирання. Основними способами збирання цукрових буряків є потоковий, перевалочний і потоково-перевалочний.

Суть потокового способу полягає в тому, що весь комплекс зби-ральних робіт виконується послідовно, без розриву в часі між окреми-ми технологічними операціями. Буряки безпосередньо від збиральної машини вивозять на приймальний пункт цукрового заводу.

При перевалочному способі буряки, викопані комбайном, заванта-жують у самоскидні тракторні причепи або в автомобільні самоскиди і перевозять у кінець загінки, вкладають у бурти або кагати, де збері-гають до відправлення на приймальні пункти.

Найбільш поширений потоково-перевалочний спосіб збирання, при якому частину викопаних коренеплодів від збиральних машин відвозять на бурякоприймальні пункти, а іншу частину коренів трак-торним причепом або самоскидами відвозять на тимчасове зберігання у польові кагати.

Найбільш продуктивний потоковий спосіб збирання; цукрові буря-ки мають добру кондиційність і найбільший процент цукру.

Для збирання в основній зоні бурякосіяння використовують шести-рядні машини: гичкозбиральну БМ-6А і кореиезбиральні КС-6 (КС-6Б), РКС-6. Для навантажування буряків з кагатів у транспорт застосову-ють буряконавантажувачі СТН-2,1Б і СПС-4,2.

Самохідна машина РКС-6 працює в комплексі з машиною БМ-6А, яка зрізує гичку і вантажить її у транспорт, що рухається поряд.

Гичкозбиральна машина БМ-6А звичайно агрегатується з тракто-рами МТЗ-80, МТЗ-82, а на важких грунтах і нерівних полях - з тракторами Т-70С, ДТ-75, Обслуговує машину тракторист. Робоча швид-кість - до 5,9 км/год, продуктивність за годину змінного часу - 1,3...1,6 та.

Високі показники роботи можуть бути досягнуті тільки за умови якісної підготовки машин до експлуатації.

При підготовці гичкозбиральної машини БМ-6А до роботи особливу увагу треба приділити регулюванню гичкозрізувальни-х апаратів, від яких залежить ступінь придатності бурякової сировини для здавання на цукровий завод. При високому зрізуванні потрібні додаткові трудові затрати на доочищення коренеплодів вручну, а низьке зрізування призводить до втрати врожаю. Тому гичкозрізувальний апарат слід встановлювати так, щоб зрізування головки коренеплоду було не нижче рівня основи нижніх зелених черешків листя гички і не вище 20 мм від вершка головки коренеплоду. Щоб досягти цього, гвинтовою тягою встановлюють зазор С між ножем і поверхнею ґрунту, що дорівнює 5...20 мм . Залежно від розмірів буряків го-ризонтальний зазор А між ножем і гребінцем копіру повинен бути в межах 35...50 мм.

Для цього відпускають гайки на стояку копіру і переміщують гребінець в отворах у потрібному напрямі. Потім регулюють верти-кальний зазор В (5...25 мм) між нижньою радіальною частиною серед-нього зубця гребінця і лезом ножа 4, подовжуючи або скорочуючи гвинтову тягу , і встановлюють шарнір тяги 3 вертикальної поправки (автоматичне збільшення зазору В при підніманні копіру і ножа дого-ри) у відповідні отвори І, ІІ або ІІІ. При розміщенні шарніра тяги в положенні 1 поправка буде найбільшою.

У випадку погіршення якості обрізування гички уточнюють тех-нологічне налагодження гичкозрізувальних апаратів відповідно до реальних умов.

При агрегатуванні БМ-6А з трактором МТЗ-80/82 поздовжні осі трактора і машини повинні розміщуватись на одній прямій лінії, а середина зазору між зубцями суміжних копір-водіїв -- суворо спів-падати з вертикальною віссю гичкозрізувальних апаратів. При з'єд-нанні БМ-6А з трактором Т-70С точку причеплення. машини слід змістити вправо або вліво на половину ширини міжряддя (225 мм) відносно центрального отвору причіпної скоби трактора.

При збиранні буряків з добре розвинутою високою гичкою робота гичкозрізувальних апаратів утруднена. У таких випадках гичку доцільно збирати машиною БМ-6А без копірів.

При технологічному налагодженні робочих органів шестирядних коренезбиральних машин греба відрегулювати автомат водіння, роз-ставити на ширину міжрядь 45 см викопні диски КС-6 і КС-6Б, вилки РКС-6, встановити оптимальну глибину їх ходу (6...10 см).

Залежно від розмірів коренеплодів, стану ґрунту вибирають опти-мальну швидкість руху: для КС-6, КС-6Б вона становить 5...9 для РКС-6-5...6 км/год.

Щоб запобігти втратам дрібних коренеплодів (при збиранні КС-6), зменшують зазор між викопними дисками до ЗО мм, встановлюють додатково пальці у вікнах між шпицями дисків, збільшують довжину лопатей відбійного бітера.

При підготовці до роботи коренезбиральної машини РКС-6 звертають увагу на регулювання гідромеханічного пристрою, при-значеного для автоматичного спрямування керованих коліс машини. До цього пристрою належать полозкові копіри і копіри-розпушувачі. Перші застосовують при підвищеній вологості ґрунту і у випадку, якщо головки коренів виступають над поверхнею грунту на 20.. .60 мм; другі - при роботі на щільних грунтах і коли головки коренеплодів знаходяться на рівні і нижче поверхні землі. Глибина ходу копір-розпушувачів - не більше 20...25 мм; їх заглиблення регулюють зміною довжини верхньої тяги паралелограмної начіпки.

Надійність роботи автомату водіння забезпечується при наявності постійного контакту зубців копірів з коренеплодами. Налагоджувати копіри слід з урахуванням розмірів коренеплодів на даній ділянці поля.

Копіри треба встановлювати так, щоб відстань між зубцями сусід-ніх копірів була на 2...З см більшою за середній діаметр коренеплоду. Одночасно слід контролювати співвісність копірувального пристрою і викопувальних робочих органів. Копірувальні зубці повинні пере-міщуватись паралельно до поверхні землі. Для копір-розпушувачів це роблять зміщенням кінців зубців у вертикальній площині і надійно фіксують у затискачі; для полозкових копірів - зміною довжини верх-ньої тяги механізму паралелограмної начіпки.

Знімні леза на зубцях лапового копіру застосовують тільки на щільних грунтах при середньому діаметрі коренеплоду 60 мм і менше.

При роботі на дуже забур'янених полях і нормальній густоті буряків у рядку (3...5 на 1 м) середній копір рекомендується зняти разом з паралелограмною начіпкою.

Якість підбирання коренеплодів і чистота вороху залежать від глибини ходу вилок, яку відповідно до умов і характеру росту корене-плодів встановлюють у межах 5... 12 см.

Глибину ходу вилок регулюють копірувальними колесами або регулювальною тягою. За нормальних умов і на твердих грунтах її встановлюють переміщенням штирів на рамі копірувальних коліс, а при підвищеній вологості, коли працювати з копірувальними коле-сами неможливо через залипання грунтом або надмірне заглиблення у грунті, - за допомогою регулювальної тяги.

Для регулювання натяжних ланцюгів передач у машині передба-чені підпружинені натяжні рамки або зірочки.

Запобіжні муфти регулюють, стискуючи тарілчасті пружини затиск-ними гайками на валах. Надмірне затягання пружин може призвести до поломок механізмів, а недостатнє - до пробуксовування деталей муфти і їх спрацювання.

3. КОНСТРУКТИВНА ЧАСТИНА

3.1 Короткий опис пристосування

В конструктивній частині проекту мною розроблено і виготовлено пристрій металеві ножниці для перекусування металевих прутків і різьбових з'єднань яких не можливо роз'єднати за допомогою відвертання спеціального обладнання.

Воно складається з двох ріжучих лез, двох пластин, з шарнірного механізму, двох трубок d = 15 мм. і довжиною 300 мм. , а також двох гумових ручок. Крім того в пристрою використовується два болтових з'єднання на 10 мм., трьох болтів на 8 мм., і двох болтів на 6 мм., 5 гроверних шайб, однієї заклепки d = 6 мм. і однієї шайби d = 6 мм.

Пристрій працює так : шляхом розведення рукоятки пристрою переводимо його леза в крайнє положення. Після чого ріжучою кромкою лез заводимо болт різьбового з'єднання. Шляхом прикладання зусилля обох рук до гумових ручок пристрою, лезами пристрою перекусаємо болтові з'єднання або металеві прути.

Даний пристрій набагато підвищує продуктивність праці при виконанні ремонтних робіт і технічного обслуговування тракторів та с/г машин, а також практично ліквідує травматизм при виконанні цих операцій.

Собівартість пристосування склала 154,31 грн.

Складальне креслення пристосування виконано на аркуші №3 графічної частини.

3.2 Розрахунок пристосування на міцність

Перевіримо на міцність ручки ножниць.

Вихідні данні : - матеріал ручки сталь Ст 4 для якої б_зг = 140 МПа;

- розміри ручок : зовнішній діаметр d = 19 мм., внутрішній діаметр d₁ = 16 мм., розрахункова довжина l_p = 180 мм.;

- зусилля робітника F_р = 200 Н.

Ручки ножниць працюють на згин : умова міцності при згині

, (3.1)

де М_зг - згинальний момент, Нмм

М_зг = F_р L_р , (3.2)

W - осьовий момент опору перерізу, мм³

, (3.3)

Після підстановки формул (3.2), (3.3) в формулу (3.1)

Одержимо вигляд умови міцності

, (3.4)

Визначаємо по формулі (3.4) розрахункова напруження :

Ручки ножниць міцні.

4. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНА ЧАСТИНА

4.1 Організація робіт для збирання цукрового буряка

Підготовка полів. Ефективність використання і якість роботи зби-ральних агрегатів великою мірою залежать від підготовки полів до збирання.

За 10...15 днів до початку робіт, щоб полегшити викопування коре-неплодів і знизити бур'яни, треба провести пошарове розпушування міжрядь (на глибину 7...8 см на сухому ґрунті і 8...12 см - на нор-мальному). Для цього на кожну секцію культиватора УСМК-5.4А (Б) або 2КРН-2.8М в агрегаті з тракторами Т-70С або МТЗ-80, ЮМЗ-6Л (з гичковідхилювачами) встановлюють двоє доліт і позаду лапу-бритву так, щоб різниця між глибинами їх ходу була 3...4 см. Після такого розпушування ґрунт стає дрібногрудкуватим, на якому значно легше працюють машини КС-6, КС-6Б, РКС-6.

Намічають черговість збирання ділянок, закопують ловильні канав-ки, намічають поворотні смуги шириною 21,6 м (чотири проходи сівал-ки). Після цього поле поділяють на загінки так, щоб їх межі проходили по стикових міжряддях. Оптимальна ширина загінки для трирядного комбайна становить 120, а для шестирядних машин - 240 рядків. Для вільного проходу тракторних агрегатів на кожній стороні загінки збирають по шість рядків.

Якщо збирають перевалочним і потоково-перевалочним способом, потрібно передчасно підготувати майданчики для тимчасових кагатів.

Робота агрегатів у загоні. Вибравши швидкісний режим за опти-мальним завантаженням двигуна (для шестирядної машини 5...7, для трирядного комбайна 5...6 км/год), починають збирати на поворот-них смугах перевалочним способом.

Смугу поділяють по стикових міжряддях на дві частини (по два захвати сівалки кожна). Спочатку збирають гичку машиною БМ-6В (праву частину від середини смуги за ходом руху) і вивозять ЇЇ двома причепами 2-ПТС-4-887А в агрегаті з трактором «Беларусь». Один з них завантажують масою, рухаючись поряд з машиною, і після запов-нення відвозить гичку до місця силосування; в цей час у роботу вклю-чається другий причіп без зупинки агрегату.

Услід за БМ-6В рухається коренезбиральна машина РКС-6 або КС-6; корені транспортуються у причіп, що рухається поруч. Другий причіп з трактором рухається за агрегатом і у міру потреби включається у роботу.

При груповому використанні машини повинні працювати на одно-му полі, але кожна в своїй загінці.

Машини рухаються всклад з безпетльовими поворотами. Спочатку вбирають на першій загінці доти, поки не залишиться невибрана смуга шириною, що дорівнює двом радіусам повороту, тобто недостатня для безпетльових поворотів. Потім агрегат переводять на сусідню загінку працюють таким же чином. Після цього не викопані буряки збирають одночасно з двох сусідніх ділянок. На великих полях застосову-ють комбінований спосіб руху зби-рального агрегату, коли одну по-ловину площі загінки збираючи з правими, а другу -- з лівими по-воротами.

Контроль якості роботи. Якість роботи бурякозбиральних машин визначається перш за все якістю обрізування гички і параметрами втрат коренеплодів у ґрунті і на поверхні.

Гичку треба зрізувати так, щоб забезпечити мінімальну втрату цукристої маси, але водночас виключити потребу в доочищенні вручну.

Для перевірки якості підкопування і підбирання коренеплодів перед початком роботи комбайна на площі довжиною 25 м і шириною, що дорівнює захвату збиральної машини, підраховують кількість коренеплодів. Після проходу комбайна враховують не підкопані ко-ренеплоди і ті, що лежать на поверхні поля. Кількість не викопаних коренеплодів не повинна перевищувати 1,5, а залишених на поверхні - б % від показників первинного підрахунку.

У багатьох господарствах поширений човниковий спосіб переве-зення, що передбачає використання тягачів із змінними напівпричіпами і причтами.

Напівпричіпи і причіпи, що агрегатуються з тракторами, заванта-жуються буряками з комбайнів і потім буксируються у визначене місце. Тут трактор залишає завантажений причіп і забирає порожній, доставлений тягачем із заводу. Повний візок агрегатується з тягачем і доставляється До пункту призначення. Отже, тягач використовують лише для транспортування буряків на цукровий завод. Цей спосіб має великий економічний ефект, дає змогу вивільнити автомобілі для інших робіт і майже в 10 разів зменшити простої тягачів під навантаженням.

Контроль за роботою усіх машин відповідно до графіка здійснює оперативно-диспетчерська служба.

Транспортні засоби на приймальних пунктах розвантажують за допомогою розвантажувачів - буртоукладачів грабельного типу (ГРБ-60), якими можна формувати бурти висотою до 4,5 м, а також спеціаль-ними буртоукладачами.

4.2 Організація технічного обслуговування

Щозмінне технічне обслуговування тракторів включає, в основному контрольно-оглядові та заправні операції. Його, як правило, здійснює на поворотній смузі обслуговуючий персонал агрегату. Якщо робота однозмінна, тракторист-машиніст після закінчення зміни прослуховує, оглядає і очищає трактор від пилу та бруду, усуває виявлені несправності, звертаючи увагу на підтікання води, палива, масла. Перед початком зміни (вранці) тракторист закінчує технічне обслуговування.

Якщо робота двозмінна, технічне обслуговування під керівництвом бригадира, помічника або майстра-наладчика виконують трактористи й причіплювачі (якщо вони є) обох змін та обліковець заправник.

Тракторист, що дає зміну, підтягує кріплення, особливу увагу звертаючи на кріплення вентилятора, радіатора, паливного бака, кронштейна фар, перевіряє різьбові з'єднання, щільність з'єднань повітроочисника, при потребі промиває його, замінює масло, оглядає ходову частину.

Тракторист, який приймає зміну, перевіряє ще неочищений трактор і виявляє підтікання води, палива, масла. Одночасно він перевіряє на дотик ступінь нагрівання коробки передач, центральної і кінцевої передач. Після очищення трактора тракторист відповідно до інструкції змащує його і перевіряє рівень масла в картері двигуна та кількість палива в баці. При цьому він перевіряє надійність затягування контрольних і спускних пробок та натяг пасів вентилятора й генератора.

Обліковець-заправник вимірює залишки палива, перевіряє рівень масла в картері двигуна та води в радіаторі і заправляє трактор паливом, маслом і пусковим бензином.

У колісних тракторах треба визначити за допомогою шинного манометра тиск у шинах усіх коліс і при потребі підкачати повітря до норми.

Одночасно з технічним обслуговуванням трактора обслуговують сільськогосподарські машини агрегату.

Технічні обслуговування ТО-1 і ТО-2 можна виконувати як на стаціонарних пунктах технічного обслуговування, так і за допомогою пересувних агрегатів АТО-АМ, АТО-П чи АТО-С. Практика показує, що на СПТО доцільно здійснювати технічні обслуговування, якщо гусеничні трактори працюють на відстані до 4 км, а колісні - до 6 км від пункту. При більшій відстані догляди економічно вигідно здійснювати за допомогою пересувних агрегатів, оскільки це майже у два рази зменшує трудомісткість робіт.

Під час ТО-1 майстер прослуховує двигун, перевіряє покази контрольно-вимірювальних приладів, стан клем, рівень електроліту в акумуляторі, при потребі доливає дистильовану воду в акумулятор, перевіряє частоту обертання ротора центрифуги, рівень масла в баці гідросистеми, картері двигуна, корпусах і при потребі доливає. Слюсар і тракторист миють трактор і сільськогосподарські машини. Потім слюсар виконує технічне обслуговування повітроочисника. Очищає і промиває фільтр грубої очистки масла й реактивну центрифугу, зливає відстій з паливних баків, корпусів фільтрів грубої і тонкої очистки палива, заповнює систему паливом і видаляє повітря, зливає масло, що просочилося в картер маховика, заднього моста.

Трактористи одночасно перевіряють і підтягують кріплення трактора й сільськогосподарської машини, змащують згідно з таблицею мащення механізми трактора й машини-знаряддя.

При технічному обслуговуванні ТО-2 майстер одразу ж після зупинки двигуна спускає масло з картера основного двигуна і промиває систему. Слюсар промиває фільтри грубої і тонкої очистки масла і встановлює їх на місце.

Майстер наладчик при потребі регулює форсунки, зазори між клапанами й коромислами, зазор між електродами свічки й контактами переривника магнето, регулює головну муфту зчеплення, механізми керування муфтами повороту й гальмами. Перевіряє густину електроліту й ступінь розрядженості батарей акумулятора.

Трактористи виконують ті самі операції, що й при технічному обслуговування ТО-1.

Технічне обслуговування ТО-3 тракторів здійснюють у закритому приміщенні стаціонарного пункту. Це викликане тим, що виконання багатьох операцій пов'язане з розбиранням двигуна та інших складних вузлів. В останню перед технічним обслуговуванням зміну в систему охолодження двигуна заливають розчин для видалення накипу. Після закінчення зміни розчин зливають, а систему охолодження промивають чистою водою .

Перед технічним обслуговуванням обов'язково виконують діагностування технічного стану трактора, визначають його основні показники: потужність, частоту обертання колінчастого вала, витрату палива, застосовуючи при цьому наявні засоби діагностування. За результатами перевірки майстер-наладчик при потребі передає для регулювання паливний насос у комплекті з форсунками, агрегати гідросистеми, масляний насос, генератор, акумулятор. Після регулювання паливний насос і форсунки встановлюють на двигун з обов'язковою перевіркою кута випередження впорскування палива. Ці операції виконує майстер наладчик. Він при потребі знімає головку й перевіряє стан вставок камер згоряння, герметичність клапанів, регулює зчеплення пускового двигуна, підшипники напрямних коліс і опорних котків.

Останнім часом все ширше впроваджується потоковий метод технічного обслуговування, при якому операції виконують на кількох послідовно розміщених спеціальних місцях - постах. Із застосуванням цього методу затрати часу й праці знижуються на 25...40 %.

При щозмінному технічному огляді (ЩТО) здійснюють такі операції:

Очищають машину від пилу і бруду (в кінці зміни), оглядають стан робочих органів , надійність кріплення вузлів і агрегатів, особливо заднього моста, дисків передніх коліс, підтримуючих і направляючих роликів і зірочок. При необхідності підтягують їх.

Перевіряють відсутність витікання води, масла, палива, електроліта, гальмівної рідини.

Перевіряють регулювання муфти зчеплення ходової частини.

Перевіряють рівень масла в картері основного двигуна, в корпусі паливного насоса і в баку гідросистеми, води - в радіаторі, гальмівної рідини - в бачках головних циліндрів гальма і муфти зчеплення. При необхідності - доливають.

Заливають відстояне чи профільтроване паливо в бак основного і, якщо потрібно в бак пускового двигуна.

Перевіряють надійність ременів варіатора і привода робочих органів, при необхідності підтягують їх.

Запускають основний двигун і перевіряють роботу рульового управління, механізмів гідросистеми, гальм, контрольних приборів, освітлення, світлової і звукової сигналізації. Якщо в агрегатах трансмісії і ходової частини виявлені несправності (ненормальний шум і стуки), їх усувають.

Через кожні 30 часів роботи перевіряють і підтягують болти кріплення дисків копачів.

4.3 Визначення затрат праці при збиранні цукрового буряка

Затрати праці на виконання механізацій них робіт характеризує рівень виконаних робіт. Якщо роботу виконувати машинно-тракторним агрегатом, затрати праці (год/га) залежить від наявності обслуговуючого персоналу і продуктивності агрегату

(4.1 )

де n_т - кількість механізаторів які обслуговують агрегат

n_д - кількість допоміжних працівників

W_год - годинна продуктивність агрегату

люд.год/га.

4.4 Визначення собівартості збирання одного гектара цукрових буряків

Площа 150 га. Норма виробітку 8,78 га.

Роботу виконує агрегат у складі: комбайна КС-6Б.

Балансова вартість комбайна: 125000 грн.

Ліквідаційна вартість комбайна: 3500 грн.

Термін експлуатації: 8 років.

Нормативне річне завантаження: 300 год.

Витрати на поточний ремонт і технічне обслуговування: 12,2% від балансової вартості комбайна.

Роботу виконує комбайнер ІІ класу з оплатою по V розряду 90,58 грн. за нормозміну і помічник комбайнера з оплатою 80% від основного заробітку комабенара.

Витрати основного палива 20,06 кг на 1 га, мастильних матеріалів і пускового бензину в % до основного палива:

моторне масло 5,0

трансмісійне масло 0,3

пластичні мастила 0,3

пусковий бензин 1,0

Для визначення собівартості збирання одного гектара цукрових буряків, С, грн., використовуємо формулу

, (4.2)

де C₁ - оплата праці з відрахуваннями, грн.;

C₂ - вартість палива і мастильних матеріалів, грн.;

C₃ - амортизаційні відрахування на агрегат, грн.;

C₄ - витрати на поточний ремонт і технічне обслуговування, грн.;

C₅ - інші витрати, грн.;

C₆ - загальновиробничі витрати, грн.;

C₇ - вартість перевезення, грн.;

С--₈ - непередбачувані витрати,грн.;

F - обсяг роботи, га.

Визначаємо оплату праці, С₁, грн., по формулі:

, (4.3)

де C_1ком - оплата праці комбайнера, грн.;

C_1пом - оплата праці помічника комбайнера, грн.

Визначаємо оплату праці комбайнера, С_1ком, грн., по формулі

, (4.4)

де З_о - основна заробітна плата, грн.;

З_кл - доплата за класність, грн.;

З_як - надбавка за якість виконаної роботи, грн.;

З_від - відрахування на відпустку, грн.;

З_ст - надбавка за стаж роботи, грн.;

В_с.с - відрахування на соціальне страхування, грн.

Визначаємо основну оплату праці комбайнера, З_о, грн., по формулі

, (4.5)

де Р - тарифна ставка згідно з розрядом роботи за зміну, грн.;

грн.

Визначаємо доплату за класність, З_кл, грн., по формулі

, (4.6)

грн.

Визначаємо надбавку за якість, З_як, грн., по формулі

, (4.7)

грн.

Визначаємо відрахування на відпустку, З_від, грн., по формулі

, (4.8)

грн.

Визначаємо надбавку за стаж роботи, З_ст, грн., по формулі

, (4.9)

грн.

Визначаємо відрахування на соціальне страхування, В_с.с, грн., по формулі

, (4.10)

грн.

Визначаємо оплату праці комбайнера, С_1ком, грн.:

грн.

Визначаємо оплату праці помічника комбайнера, С_1пом, грн., по формулі

,

де З_о - основна оплата праці помічника комбайнера, грн.;

З_як - надбавка за якість роботи, грн.;

З_від - відрахування на відпустку, грн.;

З_ст - надбавка за стаж роботи, грн.;

В_с.с - відрахування на соціальне страхування, грн.

Визначаємо основну оплату праці помічника комбайнера, З_о, грн., по формулі

,

де Р - тарифна ставка помічника комбайнера, грн.;

грн.

Визначаємо надбавку помічника комбайнера за якість виконаної роботи, З_як, грн., по формулі

,

грн.

Визначаємо відрахування на відпустку помічника комбайнера, З_від, грн., по формулі

,

грн.

Визначаємо надбавку за стаж роботи помічника комбайнера, З_ст, грн., по формулі

,

грн.

Визначаємо відрахування на соціальне страхування, В_с.с, грн., по формулі

,

грн.

Визначаємо оплату праці помічника комбайнера, С_1пом, грн.:

грн.

С₁ = 3440,15+2328,6=5768,75 грн.

Визначаємо вартість палива і мастильних матеріалів, С₂, грн., по формулі

, (4.11)

де С_2д.п - вартість дизельного палива, грн.;

С_2м.м - вартість моторного масла, грн.;

С_2т.м - вартість трансмісійного масла, грн.;

С_2п.м - вартість пластичних мастил, грн.;

С_2п.б - вартість пускового бензину, грн.;

С_2дост - витрати на доставку палива, грн.

Визначаємо вартість дизельного палива, С_2д.п, грн., по формулі

, (4.12)

де Q_од - витрати палива на 1 га, кг.;

Ц_д.п - вартість 1 ц дизельного палива, грн.;

грн.

Визначаємо вартість моторного масла, С_2м.м, грн., по формулі

, (4.13)

де % м.м - відсоток витрат моторного масла до основного палива;

Ц_м.м - вартість 1 ц моторного масла, грн.;

грн.

Визначаємо вартість трансмісійного масла, С_2т.м, грн., по формулі

, (4.14)

де %_т.м - відсоток витрат трансмісійного масла до основного палива;

Ц_м.м - вартість 1 ц трансмісійного масла, грн.;

грн.

Визначаємо вартість пластичних мастил, С_2п.м, грн., по формулі

, (4.15)

де %_п.м - відсоток витрат пластичних мастил до основного палива;

Ц_п.м - вартість 1 ц пластичних мастил, грн.;

грн.

Визначаємо вартість пускового бензину, С_2п.б, грн., по формулі

, (4.16)

де %_п.б - відсоток витрат пускового бензину до основного палива;

Ц_п.б - вартість 1 ц пускового бензину, грн.;

грн.

Визначаємо витрати по доставці палива, С_2дост, грн., по формулі

, (4.17)

грн.

Визначаємо вартість паливо-мастильних матеріалів, С₂, грн.:

грн.

Визначаємо амортизаційні відрахування на агрегат, С₃, грн., по формулі

, (4.18)

де Бв_ком , - відповідно балансова вартість трактора, комбайна, грн.;

а - норма амортизаційних відрахувань, %;

t_ком2 - відповідно нормативне річне завантаження трактора, комбайна, год.;

З_п - затрати праці, год.

, (4.19)

год.

Визначаємо норму амортизації комбайна, а_ком, % по формулі:

а = *100

де Л_{в ком} - ліквідаційна вартість комбайна, грн.;

Т - строк експлуатації

а = *100=12,2%

грн.

Визначаємо відрахування на поточний ремонт і технічне обслуговування, С₄, грн., по формулі

, (4.20)

де Р_ком, - відповідно відрахування на поточний ремонт і технічне обслуговування, %;

грн.

Визначаємо інші витрати, С₅, грн., по формулі

, (4.21)

де Н_i - норматив інших витрат, грн.

грн.

Визначаємо загальновиробничі витрати, С₆, грн., по формулі

, (4.22)