Вивчення ефективності дії фунгіциду Медян Екстра для захисту від мілдью винограду в умовах ВАТ СП "Чорноморська перлина"

Таким чином, зробивши економічну оцінку дослідного варіанту, можна зробити висновок, що використання запропонованої системи захисту винограду від хвороб є економічно доцільним, бо забезпечується збільшення прибутку до 3778,3 грн. та рівня рентабельності до 491,8%, а окупність витрат при цьому найвища та складає 5,89 грн.

РОЗДІЛ 5. ЕКОЛОГІЧНА ЕКСПЕРТИЗА

Охорона навколишнього природного середовища - це система заходів, спрямованих на підтримку взаємодії людини та навколишнього природного середовища, що забезпечують збереження та відновлення природних багатств, раціональне використання природних ресурсів, попереджень безпосереднього або опосередкованого впливу результатів діяльності суспільства на природу та здоров'я людини.

Основними задачами з охорони навколишнього середовища є посилення уваги до збереження сільськогосподарських угідь, водоймищ, диких тварин та інших ресурсів. Тому, охорона навколишнього середовища і раціональне використання природних ресурсів у процесі сільськогосподарського виробництва набувають дуже великого значення, вимагають від агропромислових підприємств проведення комплексу природоохоронних заходів.

На кінець ХХ століття в Україні склалася дуже складна екологічна ситуація. Причиною цьому стало нарощування промислового виробництва (машинобудівна, хімічна, металургійна промисловість та ін.), збільшення об'ємів видобутку корисних копалин, збільшення хімізації та механізації сільського господарства, розорювання грунтів, впровадження атомно - енергетичних технологій та т.п. До цієї і так вкрай несприятливої екологічної ситуації додалася ще й Чорнобильська аварія та Аральська криза, які наклали свій відбиток на екологічний стан навколишнього середовища. Однак головна небезпека людства полягає не в окремих екологічних катастрофах, якими б трагічними вони не були, а в поступовій деградації природного середовища під впливом немовби малопомітних результатів виробничої діяльності.

Екологічна криза вступила на поріг третього тисячоліття, призводячи до загибелі джерел великих та малих річок, деградації Чорного та Азовського морів, забруднення Дніпровських та інших водосховищ, озер та ставків. В Україні в 1991 році створено Міністерство охорони навколишнього середовища та ядерної безпеки, а в областях - управління охорони навколишнього середовища. Природна діяльність передбачає три основні завдання: організація раціонального використання природних ресурсів; захист природного середовища від забруднення; збереження рідкісних, унікальних об'єктів природи в їх природному стані.

Охорона та раціональне використання землі, води, лісу, атмосфери, тваринного світу та інших природних ресурсів в Україні закріплені Конституцією та узаконені на початку 90-х років кількома законами (“Про охорону навколишнього природного середовища”, “Про природно-заповідний фонд України”, “Про екологічну експертизу”).

Здійснюється значна робота по охороні природи, а також використанню природних ресурсів. Складовою частиною в плані соціального розвитку стали заходи, які направлені на охорону водних та лісових ресурсів, охорону грунтів, атмосферного повітря.

5.1 Охорона грунтових та рослинних ресурсів

Грунтовий покрив господарства АФ «Радгосп-завод «Білозерський» представлений різноманітними типами грунтів. Це переважно чорнозем південний та різновиди коричневих грунтів. Чорнозем південний слабкогумусований (вміст гумусу в орному шарі грунту складає 1-2 %), висококарбонатний, на щебенисто-галькових відкладах з глибиною залягання 80-150 см.

Темно-каштанові грунти, відносно слабко солонцеві, з середньосуглинистою структурою. Основою ґрунтоутворюючої породи є середньосуглинковий та карбонатний лес. В орному горизонті темно-каштанові ґрунти містять 234 - 489 г гумусу.

Коричневий карбонатний малопотужний важко суглинковий слабо та середньо щебенистий. Ґрунти займають рівнинні простори, пологі схили.

Потужність гумусового горизонту - 65 - 70 см, на цій глибині міститься 1 % гумусу. Ґрунти сформувалися на щебенистих відкладеннях, які є продуктами вивітрювання чи руйнування вапняку.

Найбільшої шкоди грунтам завдає ерозія, тому одним з найважливіших завдань у системі природоохоронних заходів є боротьба з нею. В господарстві з метою боротьби з вітровою ерозією створені полезахисні смуги, які займають 27,4 га території господарства. Вони захищають грунт не лише від ерозії, але й створюють сприятливий мікроклімат і забезпечують приріст врожаю. Для боротьби з водною ерозією в господарстві проводиться обробка грунту і сівба впоперек схилів, у напрямку горизонтальному рельєфу. Об'єми щорічного змиття грунту зі схилів орних земель досягають 38 тис.т. Зі змивом господарство щорічно втрачає поживні речовини у вигляді гумусу.

Використання добрив покращує стан грунту і веде до підвищення родючості грунтів. Ще однією важливою умовою збереження родючості грунтів в господарстві є застосування мінімального обробітку, безперервність при проведенні технологічних операцій.

В господарстві для захисту виноградних насаджень та інших культур користуються, нажаль, лише хімічним методом захисту рослин, як найбільш дієвим проти більшості шкідливих об'єктів. При цьому використовують гербіциди, інсектициди та фунгіциди, що дозволяють значно скоротити затрати праці та підвищити врожайність культури.

Грунтовим ресурсам завдають величезної шкоди пестициди. Найстійкіші з них накопичуються в грунті та спричинюють його хімічне забруднення. Проте господарство впроваджує в виробництво нову не менш ефективну систему захисту, спрямовану на зменшення витрат пестицидів, що зменшить пестицидне забруднення навколишнього середовища.

На сьогодні територія господарства АФ «Радгосп-завод «Білозерський» знаходиться в доброму стані. Так, в с.Дніпровське, що знаходиться на території господарства, є газони, клумби, а також невеликі лісопарки. В господарстві вирощують: озимі та ярі зернові, кісточкові культури (слива, алича, вишня, черешня), персик, яблуню та виноград.

5.2 Раціональне використання і охорона водних ресурсів

Сільське господарство, як відомо, є одним із основних споживачів води. Водні ресурси забезпечують існування людей, тваринного й рослинного світів і є обмінними та уразливими природними об'єктами.

Джерелом водопостачання в господарстві є 8 одиниць глибинних свердловин з загальним дебітом 200 куб.м за год. та водопровід Севастопольського міськводоканалу, який проходить через землі господарства, з дозволеним щомісячним лімітом споживання питної води до 200 тис. куб. м.

Зрошувальних земель у господарстві 393 га, тому для поливів сільськогосподарських культур використовується вода з р. Кошова та грунтові верхні води через систему збору скидних вод.

Джерелами стічної води є винний завод, автомобільний парк та стічні води з села, що стікають до р. Дніпро, яка впадає через кілометри в море. Негативну роль відіграють також змиви талих й дощових вод з сільськогосподарських угідь добрив та пестицидів, а ще надходження з опадами шкідливих речовин з атмосфери.

Охорона вод у господарстві включає очищення стоків та контроль якості води і стоків. З цією метою господарство має 11,8-кілометрову систему відводу каналізаційних вод з 3-ма перегінними насосними станціями та пунктом прийому неочисних стічних вод очисними спорудами ПОХ «Херсонець», з якими вкладаються відповідні угоди на прийом та очищення каналізаційних вод.

5.3 Охорона навколишнього середовища від забруднення відходами тваринництва

На території господарства знаходиться тваринницька ферма, що розташована за 400-500 м від житлових будинків і нараховує 64 голови великої рогатої худоби та 312 голів свиней. Тому в господарстві АФ «Радгосп-завод «Білозерський» велику увагу приділяють запобіганню забруднення навколишнього середовища відходами тварин. Гній з ферм вивозять на прилеглі до тваринницької ферми території (в кошари) або зберігають деякий час в гноєсховищах, що також розташовані поблизу тваринницької ферми. Тому забруднені стоки з тваринницької ферми не потрапляють у навколишнє середовище ( річки, ставки та балки).

5.4 Охорона атмосферного повітря

Атмосферне повітря є одним з основних життєво важливих елементів навколишнього середовища.

Основними забруднювачами території господарства є спецмашини (трактори) та автомобілі. Більшість техніки господарства забруднює повітря, бо в деякої вийшов строк її експлуатації. Джерелом забруднення атмосферного повітря також є дизельні та карбюраторні двигуни як пересувні, так і стаціонарні. Дизельні двигуни є постачальниками сажі та часто кіптяви. Неподалік від поля розташована заправка транспортних засобів, тому в повітря ще потрапляють пари бензину та солярки.

До головних забруднювачів атмосферного повітря на території господарства можна також віднести котельні винного заводу й приміщення для зберігання пестицидів та добрив.

Отже, для запобігання забруднення атмосферного повітря в господарстві АФ «Радгосп-завод «Білозерський» використовують спеціальні майданчики для миття сільськогосподарської техніки та для її заправки. Відпрацьовані масла збирають та відправляють на спеціальні пункти для їх регенерації.

Значне місце в охороні навколишнього середовища господарство приділяє зберіганню та транспортуванню пестицидів і добрив. Пестициди й добрива в даному господарстві зберігаються в складських приміщеннях, спеціально обладнаних у відповідності до гігієнічних та будівельних норм. У складських приміщеннях передбачені майданчики для протруєння насіння, заправочних вузлів, а також засобів механізації.

Слід зазначити також, що забруднення атмосферного повітря відбувається й при обробці сільськогосподарських культур, у т.ч. виноградників, хімічними препаратами (пестицидами). Тому в господарстві з метою охорони бджіл передбачено перед хімічною обробкою поля своєчасно вивішувати об'яви, у яких зазначається дата обприскування, культура й поля.

Можна зробити наступні висновки, що в цілому стан охорони та раціонального використання води, землі, атмосферного повітря на території господарства можна вважати задовільним. Позитивним є те, що господарство проводить роботи по збереженню природних ресурсів (є ліміт використання води для зрошування виноградників, контроль за якістю очищення стічних вод, насадження лісосмуг); охороні та поліпшенню навколишнього середовища. На сьогодні воно впроваджує нову систему захисту виноградних насаджень, спрямовану на зменшення норм витрат препаратів.

Поряд з цим, господарству слід застосовувати екологічно-безпечні методи захисту рослин від основних хвороб:

1) біологічний метод захисту рослин, що передбачає застосування мікроорганізмів (антагоністів, гіперпаразитів) та мікробіологічних препаратів;

2) селекційного методу захисту рослин, що передбачає створення та впровадження у виробництво сортів і гібридів, які виявляють, хоча й відносну, але стійкість проти оїдіуму винограду. Їх використання може знижувати втрати на проведення захисних заходів, підвищувати ефективність виробництва та разом з цим зменшувати забруднення навколишнього природного середовища хімічними засобами захисту рослин.

Правильне поєднання і використання всіх методів захисту виноградних насаджень від основних шкідливих об'єктів дозволить забезпечити зменшення забруднення навколишнього середовища, захист виноградних насаджень від ураження основними хворобами, а також отримання врожаю винограду в межах 7-11 т/га (в залежності від сорту).

РОЗДІЛ 6. ОХОРОНА ПРАЦІ

Охорона праці об'єднує в собі систему законодавчих актів України, соціально-економічні, організаційні та лікувально-профілактичні методи, засоби спрямовані на збереження здоров'я та працездатності людини в процесі праці [22].

Створити повністю нешкідливі і безпечні роботи поки що нереально. Тому задача охорони праці зводиться до того, щоб шляхами здійснення радикальних заходів звести до мінімуму вплив на людину небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які виникають на робочих місцях, максимально зменшити ймовірність нещасних випадків на захворювання працівників, забезпечити комфортність умов праці, які виникають на виробництві.

Основні положення з охорони праці в Україні встановлені та регламентуються Конституцією України (основним законом), Кодексом законів про працю, законом „Про охорону праці", а також розробленими на їх основі і відповідно до них нормативно-правовими актами. Крім цього, існує також система стандартів безпеки, яка включає державні, галузеві стандарти підприємств, які регламентують діяльність з охорони прані у конкретній галузі, на конкретному підприємстві і таке інше [10].

Законом „Про охорону праці" передбачені гарантії прав громадян на охорону праці, починаючи з укладання трудового договору на пільги і компенсації за важкі та шкідливі умови праці, на одержання працівниками спецодягу та інших засобів індивідуального захисту і затверджені основні положення соціального страхування від нещасних випадків і професійних захворювань, відшкодування збитків працівниками у разі ушкодження їх здоров'я. Трудовий договір при прийманні на роботу не може містити положень, які не відповідають діючому законодавству про охорону праці [10]. Сільськогосподарське виробництво відрізняється від промислового цілим рядом особливостей, головним чином це пов'язано із сезонністю, різноманітністю виконуваних робіт та широким застосуванням різних сільськогосподарських машин та пестицидів.

Метою охорони праці є зниження і зменшення виробничого травматизму, професійних захворювань на основі законів, які поєднують систему законодавчих актів, соціально-економічних, організаційних, технічних і лікувально-профілактичних заходів і методів, які забезпечують безпеку процесу праці і збереження здоров'я та працездатності людини.

Науково-дослідна робота по темі бакалаврської роботи була проведена в умовах господарства АФ «Радгосп-завод «Білозерський» Херсонської області. Охорона праці організована на підставі колективного договору, статуту підприємства, розпоряджень директора господарства, інструкцій з виконання правил роботи. Ці документи є юридичною базою функціонування охорони праці в господарстві. За стан охорони праці в господарстві відповідає інженер з питань охорони праці. До його обов'язків входить своєчасне та повноцінне проведення інструктажів по техніці безпеки, а також контроль за виконанням вимог техніки безпеки.

Характеристика охорони праці в господарстві АФ «Радгосп-завод «Білозерський» представлена в табл. 6.1.

Характеризуючи виробничі умови праці відносно охорони праці в господарстві Агрофірма радгосп «Білозерський» можна виділити, що середня кількість працівників за останні три роки становила 73 чоловіка. Були зафіксовані нещасні випадки, але смертельних не спостерігалося, бо охороні праці в господарстві приділяється значна увага.

Таблиця 6.1 Характеристика стану охорони праці в господарстві АФ «Радгосп-завод «Білозерський» за звітний період

Показники	Роки
	2006	2007	2008
Середньосписочна кількість працюючих, чол.	75	73	72
Кількість нещасних випадків	3	3	2
В т.ч. з летальним випадком	0	0	0
Кількість людино-днів непрацездатності	20	26	25
Коефіцієнт частоти травматизму (Кч)	40	41	40
Коефіцієнт тяжкості травматизму (Кт)	6,7	8,7	12,5
Коефіцієнт втрат робочого часу (КН)	267	356	316
Матеріальні збитки (виплати за лікарняним листом), грн.	520	635	750
Фінансування заходів з охорони праці, грн.	5000	6000	8000

Характерною особливістю сільськогосподарського виробництва є те, що більшість робіт виконується в умовах, де діють атмосферні фактори. Крім цього, в робочу зону потрапляє часто значна кількість шкідливих речовин. При зростанні рівнів концентрації інтенсивності і періодів дії понад гранично допустимі межі в деяких випадках загрожують їх життю [24].

При вирощуванні винограду виникає багато небезпечних факторів, які впливають на робітників. Для того, щоб зменшити травматизм необхідно зробити аналіз всіх операцій в технологічному процесі, а потім зробити визначення, які з них найбільш небезпечні та що необхідно зробити, щоб зменшити дію цих факторів ( табл. 6.2.).

Таблиця 6.2 Аналіз шкідливих виробничих факторів та запобіжні заходи по їх усуненню при вирощуванні виноградних насаджень.

Технічна операція	Небезпечна ситуація	Небезпечна дія	Можливі наслідки.	Заходи захисту
Оранка грунту в міжряддях	Ріжучі частини грунтообробних знарядь	Очищення ґрунтообробних знарядь при їх очищенні на піднятій гідравліці. Неуважність тракториста при роботі.	Тимчасова втрата працездатності, отримання тяжких травм.	Перевірка гідравліки перед очищенням грунтооброб-них знарядь
Культивація грунту в міжряд-дях	Ріжучі частини грунтообробних знарядь	Очищення ґрунтообробних знарядь при їх очищенні на піднятій гідравліці	Втрата працездатності, отримання тяжких травм	Перевірка гідравліки перед очищенням грунтообробних знарядь
Транспортування добрив	Рушійні частини машин та агрегатів	Неуважність працюючих при роботі	Отримання травм, Втрата працездатності	Проведення інструктажу, уважність на робочому місці
Внесення добрив	Попадання добрив на відкриті частина тіла, в очі	Праця без засобів індивідуального захисту	Отримання опіків, отруєння добривами, тимчасова втрата працездатності.	Обов'язкова наявність засобів індивідуального захисту
Зелені операції (обломка, пасинкування)	Пошкодження кінцівок та тіла секаторами	Неуважність працюючих при роботі	Отримання тілесних травм. Втрата працездатності	Проведення інструктажу, уважність на робочому місці
Приготування робочої суміші пестицидів	Попадання пестициду на відкриті частини тіла, в очі.	Праця без засобів індивідуального захисту, неуважність працюючих при роботі	Отримання опіків, отруєння парами пестицидів.	Обов'язкова наявність засобів індивідуального захисту
Бробіток винограду пестицидами	Отруєння парами пестицидів, попадання їх на відкриті частини тіла	Праця робітників без індивідуальних засобів захисту, обробіток при швидкості вітру понад 5м/с, неуважність при виконанні робіт	Отримання опіків, хронічних отруєнь, втрата працездатності.	Обов'язкова наявність засобів індивідуального захисту, обробка при швидкості вітру не більше 5 м/с
Збирання врожаю	Рушійні частини машин	Неуважність робітників	Отримання травм, втрата працездатності.	Проведення інструктажу, уважність на робочому місці
Післязбиральна доробка	Рушійні частини машин	Неуважність робітників	Отримання травм, Втрата працездатності.	Проведення інструктажу, уважність на робочому місці

Після зробленого аналізу технологічного процесу вирощування виноградних насаджень можна зробити висновок, що значна кількість травм відбувається при експлуатації транспортних і грунтообробних агрегатів, а також при збиранні врожаю.

Але в сільському господарстві є більш шкідливі для здоров'я людини операції - це використання пестицидів.

Правила проведення цих робіт регламентує “Інструкція з техніки безпеки при зберіганні, транспортуванні та використанні пестицидів у сільському господарстві”.

По ступеню небезпеки хімічні речовини ділять на 4 класи. По стійкості в об'єкті зовнішнього середовища пестициди поділяються на стійкі, дуже стійкі, середньостійкі та слабостійкі.

Використання пестицидів регламентується “Переліком пестицидів та агрохімікатів України дозволених для використання”.

Відповідальність за охорону праці та техніку безпеки при роботі з пестицидами несе керівник господарства:

1) до роботи не можна допускати людей молодше 18 років, вагітних жінок та робітників, які мають медичні протипоказання, осіб у нетверезому стані;

2) тривалість робочого дня під час роботи з надзвичайно небезпечними препаратами має не перевищувати 4 години (з доопрацюванням упродовж 2 годин у нешкідливих умовах), з іншими пестицидами необхідно працювати не більше 6 годин, при цьому всі робітники повинні користуватися засобами індивідуального захисту;

3) забороняється використовувати пестициди в водоохоронних зонах (не менше 2000 м від берегів) і не більше 200 м від житлових приміщень, при цьому за дві доби адміністрація господарства повинна повідомити населення при використанні препарату;

4) перед початком хімічної обробки посівів повідомляють місцеве населення про місце і строки роботи; на відстані не менше 300 м від меж поля, що оброблятимуть, виставляють єдині застережні знаки; власників бджолосімей попереджають про необхідність вжиття заходів щодо їх охорони. Знаки знімають по закінченні встановленого терміну. Санітарно-захисна зона при наземній обробці має бути не менше 500 м, а при авіаційній 1000 м;

5) керівник робіт зобов'язаний стежити за станом і самопочуттям працюючих. За першої скарги працюючого слід відсторонити від роботи, надати першу допомогу та кваліфіковану медичну;

6) всі роботи необхідно проводити рано вранці або у вечірній час;

7) на відстані 200 м від місця роботи з пестицидами повинні знаходитися місця для відпочинку і обіду з бочкою питної води, аптечкою, рушниками, умивальником та милом;

8) робочі рідини слід готувати на пунктах хімізації або на спеціально виділених майданчиках із твердим покриттям, яке легко вимити. Майданчик обладнують на відстані не менше 200 м від житлових і тваринницьких приміщень і джерел водопостачання;

9) протруювання насіння повинно відбуватися на агрегатах та машинах (АПЗ-10,АПН-4А, ПН-19);

10) для захисту органів дихання людей від проникнення пестицидів використовуються респіратори (РПГ-67, РУ-60М, Ф-62Ш, “Астра-2”);

11) для захисту очей використовують окуляри (ПО-2, ПО-3);

12) для захисту шкіри тіла від пошкодження пестицидами використовують рукавиці, комбінезони, фартухи і нарукавники з водовідштовхуючим покриттям, гумові чоботи або шкіряне спецвзуття;

13) зберігати засоби індивідуального захисту необхідно в індивідуальних шафах у приміщенні, ізольованому від хімікатів, продуктів, кормів;

14) за будь-якої роботи з пестицидами на місці роботи слід мати аптечку першої долікарської допомоги.

Весь спецодяг необхідно кожного дня чистити та провітрювати і сушити під навісом 8-12 годин. Через 6 робочих змін одяг необхідно прати в мильно - содовому розчині.

Отже, для того, щоб запобігти виникненню небезпечних ситуацій при вирощуванні винограду потрібно виконувати наступні правила безпеки:

- Транспортування пестицидів повинно виконуватись спеціалізованими або пристосованим для цих цілей транспортом. (ДНАОП. 0.03 - 1.08. - 73).

- Обробіток грунту повинен виконуватись на справжньому обладнанні. При пошкодженні під час роботи машини і апаратури необхідно зупинитися і провести ремонтні роботи в засобах індивідуального захисту.

- До роботи з пестицидами допускаються особи, які досягли 18 -річного віку, пройшли обов'язковий медичний огляд і отримали відповідний дозвіл до роботи з пестицидами. ( ДНАОП. 0.03. - 8.08. - 93; ДНАОП. 0.03. - 4.02. - 94). Тривалість робочого дня не повинна перевищувати 4-6 годин.

- Особи, які працюють, повинні суворо дотримуватися правил особистої гігієни: забороняється вживати їжу, палити, пити, знімати засоби індивідуального захисту, це дозволяється лише під час відпочинку на спеціально обладнаній площадці після миття рук, полоскання роту і носу.

- Площадку для відпочинку обладнують з навітряного боку не ближче 200м від місця роботи з пестицидами, вона повинна бути укомплектована вмивальником з милом, рушником, аптечкою, бачком з водою.

- При роботі з пестицидами всіх працюючих повинні забезпечити засобами індивідуального захисту [24]. Для тих, хто працює з пестицидами в польових умовах комплект спецодягу повинен включати: бавовняний комбінезон з кислотостійким просочуванням (строк носіння - 12 місяців), прогумований фартук з нагрудником ( на 6 місяців), бавовняний шолом (на 12 місяців), гумові чоботи (на 24 місяці), нарукавники (чергові, по мірі потреби), гумові рукавиці (на 4 місяці).

Згідно з належністю пестицидів до того чи іншого класу (за діючою речовиною), препаративних форм та характеру використання операцій комплект спецодягу заповнюється засобами для захисту органів дихання та зору [22].

При роботі з суспензіями, розчинами пестицидів у польових умовах робітники забезпечуються: окулярами типу ПО -- 2, ПО - З, „Мотоблок", універсальним респіратором РПГ - 67 зі змінними патронами. (ГОСТ. 12.4.013.-85).

При роботі з хлор-, фосфорорганічними і деякими іншими препаратами:

коробки „А", „В", із ртутноорганічними - марки „Г”, з аміачними і сірководневими -„КД” . (ГОСТ. 12. 3. 041. - 86).

При роботі з миловидними пестицидами та добривами: пилозахисні окуляри ПО - 2, ПО - 3 та протипилові респіратори У - 2К, РПК, „Пелесток" та інші. (ГОСТ. 12.4.013.- 85).

Щоб запобігти травмування рухомими органами машин та
агрегатів потрібно:

1) рухомі органі закривати захисними щитами;

2) обприскування рослин проводити наземною апаратурою при швидкості вітру не більше 3 м/с (мілко крапчасте) і 4 м/с (крупно крапчасте) вентиляторними обприскувачами, а штанговими відповідно 4м\с та 5м\с (ДГ1АОП. 0. 03. - 8. 08. - 93; ДНАОП. 0.03. - 1. 12. - 98);

3) обробку пестицидами проводити тільки в ранкові години або ввечері, дотримуватися санітарно-захисної зони не меньше 1000м від населеного пункту і 2000м від рибхозів;

4) робочі суміші необхідно готувати на спеціальних розтворених вузлах або заправочних майданчиках [66,68].

5) найкраще вибрати такий напрямок руху, щоб вітер був боковий;

6) при регулюванні та очищенні рухових органів від'єднати ВОМ, або заглушити двигун (ДНАОП. 0.03. - 1. 12. - 98).

По закінченню робіт з пестицидами засоби індивідуального захисту, тара, інструмент підлягають знешкодженню, а також хімічним обробітком. Широко використовують знешкоджувачі: хлорне вапно (10%), кальцинована сода, препарат ФІ АС (20%) [10].

Що стосується правил пожежної безпеки, то до них належать наступні положення:

1) двигуни тракторів повинні щоденно очищуватися від пилу;

2) забороняється робота трактора зі знятими боковинами капота двигуна;

3) забороняється перегрів підшипників;

4) заправка пальних баків повинна проводитись поза хлібними масивами.

Кожен працівник повинен дотримуватися положень правил безпеки. В господарстві проводяться інструктажі з пожарної безпеки. У майстернях, на складі пестицидів існують пожежні щити, забезпечені усім необхідним. Також на складі мається З вогнегасника. У господарстві є пожежна машина і чергуючий на випадок виникнення пожежі. (Гост 12.4.013 - 85).

Виконання і дотримання всіх вище наведених правил і вимог зможе запобігти виникненню нещасних випадків, травмування або отруєнню робітників.

Якщо б всі працівники господарства виконували ці правила, то нещасних випадків не було б.

Що стосується взагалі господарства Агрофірма радгосп «Білозерський», то в ньому створені необхідні умови для дотримання заходів охорони праці, але необхідно і далі вести роботу по профілактиці нещасних випадків на виробництві.

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

В результаті проведених досліджень можна зробити такі висновки:

1. Найбільш розповсюдженою хворобою винограду в НПЦ СНАУ у 2008 - 2009 роках виявилася несправжня борошниста роса, або мілдью винограду.

2. Поширеність та розвиток мілдью винограду в умовах НПЦ СНАУ у основні фази розвитку культури на сорті Феномен були значно вище, ніж на сорті Лідія. Це свідчить, що сорт Лідія є більш стійким проти хвороби.

3. Використання фунгіциду в основні фази розвитку винограду впливало на динаміку розвитку мілдью. Застосування в досліді нового фунгіциду Кабріо Топ в.г., з нормою витрати 2 кг/га було досить ефективним, що підвищило врожайність винограду на 9%.

4. Досліджуваний фунгіцид Кабріо топ, в.г., 2 кг/га проявив високу біологічну ефективність, у 2008 році у фазу цвітіння винограду вона становила від 86,6%; до 90%; у 2009 році на початку достигання ягід від 87,9 до 90,1%.

5. Використання фунгіциду Кабріо Топ є економічно ефективним, про що свідчить збереження урожаю та його якість.

6. На досліді була отримана суттєва прибавка врожайності в порівнянні з контрольним варіантом і рівень рентабельності становив 205,2%, що свідчить про економічну доцільність використання фунгіциду.

Пропозиції. Для уникнення втрат урожаю винограду від мілдью в умовах НПЦ СНАУ необхідно:

1. Фунгіцид Кабріо Топ можна рекомендувати як дієвий засіб проти мілдью винограду в умовах Сумської області.

2. Постійно проводити оновлення асортименту препаратів.

3. Використовувати більш екологічно безпечні фунгіциди і з меншою нормою витрат.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Агапова С.И., Бурдинская В.Ф., Толокова Р.П., Дубовой М.П. Системы защиты // Защита и карантин. - 2003. - №3. - С.27.

2. Баликіна Є.Б., Ягодинська Л.В. Надійний і ефективний захист винограду // Прозиція. - 2005. - №5. - С.47.

3. Болезни сельскохозяйственных культур: В 3 т. Т 3: Болезни овощных и плодовых культур / Под ред. В.Ф. Пересыпкина. - К.: Урожай, 1991. - 201 с.

4. Бурякова С.А. Охрана труда в сельском хозяйстве. - К.: Высшая школа, 1989. - 127 с.

5. Быстрая Г.В., Защита виноградников от вредителей и болезней // Защита и карантин растений. - 2004. - № 9. - С. 58 - 59.

6. Волков В.Н. Беспроблемное виноградарство // Настоящий хозяин. - 2007. - №6. - С. 34 - 42.

7. Вольвач П.В. Защита растений в садах, виноградниках и огородах. - Симферополь: Таврия, 1989. - 208 с.

8. Вредители и болезни винограда // Г.И. Мареген, П.М. Штеренберг, А.А. Романченко. - К.: Урожай, 1967. - 452 с.

9. Вредители и болезни сада и огорода и меры борьбы с ними на дачных и приусадебных участках // Л.М. Сороченский, Н.И. Протасов, В.В. Болотникова. - Минск: Современное слово, 1998. - 240 с.

10. Гандзюк М.П., Желибо Є.П., Халімовський М. О. Основи охорони праці. К.: «Каравела», 2004. - 307 с.

11. Геврик Є.О. Охорона праці: навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. - К.: Ельга, Нікіта - Центр, 2003 - 280 с.

12. ГОСТ 12.03.303 - 74 ССТБ. Опасные и вредные производственные факторы.

14. ГОСТ 12.4.011 - 75 ССТБ. Средства защиты работающих. Классификация.

15. ГОСТ 12.3.041. - 86 ССТБ. Примечание пестицидов для защиты растений. Требования безопасности.

16. ГОСТ 46.3.1.161. - 84 ССБТ. Обработка пестицидами почвы и посевов.

17. Гряник Г.М., Лехман С.Д., Бутко Д.А. та ін. Охорона праці. - К.: Урожай, 1994. - 272 с.

18. Довідник із захисту рослин / За ред. М.П. лісового. - К.: Урожай, 1999 - 744с.

19. Доспехов Б.А. Методика полевого опыта: (С основами статистической обработки результатов исследований). Издат. 4 - е, перераб. и доп. - М.: Колос, 1979. - 416 с.

24. Злобін Ю.А. Основи екології. - К.: Лібра, 1988. - 248 с.

26. Коваленков В.Г., Косинов С.А., Тюрина Н.М. Экологически безопасная защита винограда // Защита и карантин растений. - 2005. - №5. - С. 18 - 22.

27. Козар І.М. Фітосанітарний стан виноградників України // Пропозиція. - 2005. - №12. - С. 83 - 84.

28. Комп'ютерні методи в сільському господарстві та біології // О.М. Царенко, Ю.А. Злобін, В.Г. Скляр, С.М. Панченко. - С.: Університетська книга, 2000. - 203 с.

29. Корягін В.О. Правила охорони праці у сільському виробництві. - К.: Форт, 2001. - 384 с.

30. Куценко О.М., Писаренко В.М. Ароекологія. - К.: Урожай, 1995. - 253 с.

31. Лазарев А.М. Грибные болезни виноградной лозы // Защита и карантин растений. - 2006. - №2. - С. 64 - 65.

32. Марютін Ф.М., Білик М.О., Пантелеєв В.К. Фітопатологія. - Х.: Еспада, 2008. - 552 с.

35. Настольная книга виноградаря // Н.М. Коваль, Е.С. Комарова, О.А. Мартьянова. - К.: Урожай, 1989. - 208 с.

36. Основи екології та економіка природокористування // О.М. Царенко, О.О, Нєсветов, М.О. Кадацький. - С.: Університетська книга, 2004. - 400 с.

37. Охорона праці під час роботи з пестицидами // Пропозиція. - 2004. - №11. С. 54 - 60.

38. Пархоненко И.В. Защита винограда от вредителей и болезней // Настоящий хозяин. - 2004. - №4. - С. 36 - 40.

39. Перелік пестицидів та агрохімікатів, дозволених до використання в Україні. - Дніпропетровськ: АРТ - ПРЕС, 2009. - 319 с.

40.

41. Пересипкін В.Ф. Сільськогосподарська фітопатологія. - К.: Аграрна освіта, 2000. - 415 с.

42. Плодівництво, овочівництво і виноградарство / Р.К. Гапоненко, В.І. Негода, Ф.Я. Попович, М.М. Коваль. - К.: Урожай, 1983. - 261 с.

43. Покозій Й.Т., Яценко В.Г., Мурза В.І., Руднєв А.Т. Сад і огород без хімії. К.: Урожай, 1991. - 880 с.

44. Репяшник В Виноград - растение философов и эстетов // Настоящий хозяин. - 2004. - №9 - С. 51 - 57.

46. Серпуховитина А.И., Морозова Г.С., Смольякова В.М. Промышленное виноградарство. - М.: Агропромиздат, 1991. - 287 с.

48. Смоглій О.Ф., Кардашов А.Т., Литвак П.В. Агроекологія. - К.: Вища освіта, 2006. - 671 с.

49. Соломонов С.С. Все о винограде. - Д.: Хозяин, 2005. - 291 с.

50. Стан навколишнього природного середовища в Сумській області у 2009 році (доповідь). Офіційне видання. - Суми, 2008. - 60 с.

51. Субін О.С., Олефіренко В.І. Інтегрована система захисту рослин. - К.: Вища школа, 2004. - 336 с.

52. Царенко О.М., Злобін Ю.А. Навколишнє середовище та економіка природокористування. - К.: Вища школа, 1999. - 176 с.

54. Фітофармакологія / М.Д. Євтушенко, Ф.М. Марютін, В.П. Туренко, В.П. Жеребко, М.П. Секун. - К.: Вища освіта, 2004. - 432 с.

55. Чичинадзе Ж.А., Якушина Н.А., Скориков А.С., Странишевская Е.П. Вредители, болезни и сорняки на виноградниках. К.: Аграрна наука, 1995. - 305с.

56. Шеренговий П.З., Зибцев В.М., Шендрик Е.Н. Болезни винограда // Настоящий хозяин. - 2006. №9. - С. 11 - 13.

56. Яковлева Н.П. Фитопатология - програмированное обучение. - М.: Колос, 1983. - 271 с.

57. Якушина Н.А. Прогнозирование мілдью на винограде // Карантин и защита растений. - 2008. - №2. - С. 20 - 22.

Размещено на Allbest.ru