Вплив сортових особливостей та фунгіцидів на розвиток хвороб картоплі

Размещено на http://www.allbest.ru/

ВСТУП

Картопля відзначається винятковою універсальністю щодо використання в народному господарстві. Це важлива продовольча, технічна і кормова культура.

Картопля як продукт харчування у продовольчому балансі населення країни займає друге місце після зерна. Продукти переробки картоплі використовуються в багатьох галузях промисловості, зокрема в харчовій, хімічній, текстильній, шкіряній. Картопля - цінна кормова культура. Найбільші площі під картоплею розміщені на Поліссі та в Лісостепу.

Втрати картоплі від шкідливі організмів в середньому досягають 20-30% врожаю, а в окремі роки до 50%.

Актуальність теми. Суттєвої шкоди картоплі завдають багато хвороб, серед яких основними в нашій зоні є фітофтороз та альтернаріоз. Ураження альтернаріозом в окремі роки знижує урожай бульб на 10-30%. Фітофтороз призводить до зменшення асиміляційної поверхні листків, утворення меншої кількості бульб. Втрати врожаю становлять 10-15%, а в роки ранньої епіфітотії до 50%. Тому вивчення динаміки розвитку цих хвороб та розробка системи захисту є важливим і актуальним питанням.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дипломна робота є складовою частиною тематичного плану кафедри захисту рослин Сумського НАУ „Удосконалення системи заходів захисту сільськогосподарських культур від шкідливих організмів у сівозміні”.

Мета і завдання досліджень. Метою дипломної роботи є вивчення впливу сортових особливостей та фунгіцидів на розвиток хвороб картоплі. Для досягнення поставленої мети ставились наступні завдання:

1. вивчити динаміку розвитку фітофторозу та альтернаріозу картоплі на різних сортах картоплі;

2. встановити вплив фунгіцидів на динаміку розвитку фітофторозу та альтернаріозу картоплі;

3. визначити біологічну ефективність використання фунгіцидів на посівах картоплі;

4. провести економічне обґрунтування результатів досліджень.

Наукова новизна одержаних результатів. В умовах північно-східного Лісостепу України вивчалася динаміка розвитку збудників альтернаріозу та фітофторозу картоплі та встановили сорти стійкі до цих хвороб. Проведеними дослідженнями було встановлено, що сорт картоплі Слов'янка слабо уражується альтернаріозом та фітофторозом і може бути запропонований для вирощування на більшій площі в умовах Сумської області. Фунгіцид Ридоміл Голд МЦ, 68% в.г. виявився більш ефективним для захисту картоплі від фітофторозу та альтернаріозу.

Практичне значення одержаних результатів. Проведена робота по вивченню та узагальненню літературних відомостей про морфологічні особливості збудників альтернаріозу та фітофторозу, умови розвитку хвороб та запропоновані заходи щодо захисту картоплі.

Особистий внесок здобувача. Самостійно узагальнені наукові літературні дані за темою дипломної роботи, проведено польові, лабораторні дослідження та узагальнено їх результати, підготовлено висновки та рекомендації виробництву.

Апробація результатів роботи. Результати досліджень доповідалися на науково-практичній конференції викладачів, аспірантів та студентів Сумського НАУ (квітень 2009 р.)

Публікації. За темою дипломної роботи опубліковані тези в збірнику «Матеріали науково-практичної конференції викладачів, аспірантів та студентів Сумського НАУ, квітень 2009 р.».

РОЗДІЛ 1. СУЧАСНИЙ СТАН ВИВЧЕННЯ ПРОБЛЕМИ

1.1 Фітофтороз картоплі

Систематичне положення збудника фітофторозу

Картопля - цінна продовольча, технічна і кормова культура. Вона є однією з найважливіших сільськогосподарських культур, як продукт харчування і сировина для промисловості [12, 49].

Вона уражається багатьма хворобами, які погіршують товарні якості картоплі, або викликають епіфітотії, що призводить до значного недобору урожаю [30, 53].

Фітофтороз - одна з найбільш поширених і шкодочинних хвороб картоплі [26].

Збудник фітофторозу картоплі - Phytophthora infestans (Mont.) de Bary займає наступне місце в систематиці грибів:

царство Гриби (Mycota);

відділ Справжні гриби (Eumycota);

клас Ооміцети (Oomycetes);

порядок Пероноспорові (Peronosporales);

родина Пітієві (Pythiaceae);

рід (Phytophthora); [45].

Гриби - найпоширеніша група організмів. Вони займають особливе положення в системі органічного світу. Вони позбавлені хлорофілу і тому потребують для живлення готову органічну речовину.

Відділ Справжні Гриби має вегетативне тіло у вигляді міцелію, представленого системою тонких розгалужених гіф, які знаходяться на поверхні субстрату, або в його середині [36].

Гриби, які відносяться до класу Ооміцетів, мають добре розвинутий не членистий міцелій. Нестатеве розмноження відбувається зооспорами з двома джгутиками та конідіями на поодиноких конідієносцях. Статевий процес оогамний [48].

Представники порядку Пероноспорові мають добре розвинутий не членистий міцелій, на якому у більшості утворюються обособлені зооспорангієносці. Ооспори зберігаються в ґрунті або на рослинних рештках, а при сприятливих умовах проростають в коротку гіфу з органами нестатевого розмноження, або в типовий зооспорангієносець, або безпосередньо в зооспори. Нестатеве розмноження може здійснюватися і конідіями [45].

Представники родини відрізняються морфологічними особливостями та ступенем паразитичної активності. Ділення на родини здійснюється за особливостями будови спороносців та характеру проростання нестатевих спор.

В родину входять факультативні паразити, які уражають надземні та підземні органи рослин. Ураження відбувається через продихи, чечевички і розповсюджуються в основному по міжклітинникам, але можуть проникати і в клітини [55].

Рід Фітофтора - вегетативне тіло гриба - білий, паутинистий, багатоядерний нечленистий міцелій з рідкими гаусторіями. Розповсюджується в рослині ендофітно.

Нестатеве розмноження представлене зооспорангіями, які проростають зооспорами, або, як конідія. Статевий процес - формування ооспор, але в деяких представників втратило значення в циклі розвитку [35].

Розповсюдженість та шкодочинність фітофторозу картоплі

Фітофтороз зустрічається в багатьох районах, але найбільшої шкоди завдає в Білорусії, країнах Прибалтики, на Дальньому Сході, в центральних і північних районах Нечорноземної зони Росії та в Поліссі України [55].

Поява фітофторозу в Росії датується 1845-1846 рр. Спочатку фітофтороз поширився у Північно-Західній і Західній частині Росії, потім у Криму.

Однак на Південь України хвороба проникла не так швидко. В архівних матеріалах знаходимо, що в 1849 р. не було ще хвороби в Харківській та Херсонській губерніях, хоча в останній картоплю висаджували в долинах рік Дінця і Дніпра, тобто в умовах підвищеної вологості.

У наш час щорічне ураження картоплі фітофторозом на посівах в поліській і лісостеповій зонах України є звичайним явищем. У 1989 році на посівах картоплі в Чернігівській області було виявлено стеблову форму фітофторозу [37].

Шкодочинність фітофторозу полягає в значному зменшенні асиміляційної поверхні листків, що відображається на накопиченні поживних речовин у рослині, особливо в період бульбоутворення. У хворих рослин утворюються менше бульб і вони недорозвинуті [5, 31].

Масове ураження картоплиння на 20-50% спостерігається майже щорічно. Втрати врожаю становлять 10-15%, а в роки ранньої епіфітотії - до 50%, ураженість бульб - 30-70% [38].

В одній і тій же кліматичній зоні ступінь шкодочинності хвороби змінюється в залежності від довжини вегетаційного періоду сорту, ступеню його стійкості до фітофторозу, умов погоди в другій половині вегетації картоплі, строків з'явлення хвороби, умов вирощування картоплі [43].

Може відбуватися масове ураження бульб в період збору врожаю при контакті ураженого бадилля та бульб [20].

Під час зберігання картоплі хвороба не розповсюджується, але в місцях фітофторозного ураження часто оселяються мікроорганізми, які викликають загнивання бульб в сховищах [14, 22].

Зниження урожаю залежить від часу появи фітофторозу та ступеню його розвитку, чим раніше вражене бадилля, тим менший урожай бульб [52].

Біологія та морфологія збудника фітофторозу картоплі

Цикл розвитку збудника складається з наступних стадій та типів спороношення. Вегетативне тіло гриба нечленистий міцелій, який розвивається всередині ураженої рослини, частіше по міжклітинним просторам [46, 55].

Зимує гриб в бульбах. В нашій країні в природних умовах ооспори у цього гриба не знайдені [13].

Ооспори у Ph. infestans утворюються рідко і, напевно, роль їх в первинному виникненні хвороби дуже невелика. Спеціальні досліди, які були проведені в США, показали, що в Європі є в основному особини гриба, які розвивають лише оогонії і тому не дають статеву продукцію (ооспори). Між іншим у себе на батьківщині, в Південній Америці, гриб проходе повний цикл розвитку. Після того як він став паразитувати на картоплі, багатої запасними поживними речовинами, він поступово втратив статевий процес і пристосувався до зимівлі в бульбах у вигляді грибниці. Це тісніше пов'язало гриб з рослиною і забезпечило йому кращу виживаємність [57].

При потраплянні хворих бульб у ґрунт сильно уражені загнивають. У слабо уражених бульб дуже повільно (через 45-60 днів) починають проростати хворі пагони, які виносять інфекцію на поверхню (первинна інфекція) [44].

На цих фітофторозних стеблах, а потім на листках з нижньої сторони з'являються конідіальне спороношення гриба - білий наліт із конідієносців з конідіями. Спороношення частіше виходе через продихи [8].

Конідієносці слабо розгалужені і мають від однієї до чотирьох основних гілок і декілька бокових з потовщеннями в місцях утворення конідій. Останні одноклітинні, овальні, розміром 25-33 х 15-20 мкм. В період вегетації гриб розповсюджується конідіями [43].

Довжина інкубаційного періоду хвороби в залежності від температури від 3 до 16 днів. Розвинута грибниця знову дає конідієносці з конідіями. Так здійснюється вторинна і наступні інфекції. Зараження відбувається через продихи [5].

При високій відносній вологості повітря і температурі 18-22 0С конідії проростають безпосередньо в росткову трубку. В краплі води конідії перетворюються в зооспорангії і дають зооспори, які несуть два джгутики.

Джерело первинної інфекції - хворі бульби в сховищах, та ті, що залишилися в полі після збору врожаю, а також кучі вибракуваних весною після перебирання [44].

Масове зараження бульб може відбуватися в період збору картоплі при контакті хворого бадилля і бульб. Бульби можуть заражатися і на поверхні ґрунту від конідій, які змиваються дощем з листків. Збудник потрапляє в бульби через чечевички, вічка та механічні ушкодження [51].

Симптоми ураження картоплі фітофторозом

Хвороба проявляється в другій половині літа - кінець бутонізації - початок цвітіння, як правило, спочатку на дольках листків нижнього ярусу куща картоплі, а пізніше на листках середнього та верхніх ярусів [44].

Гриб уражує надземну частину рослини та бульби.

На листках фітофтороз проявляється у вигляді темно-бурих невеликих плям, переважно по краям листової пластинки. Плями неправильної форми із світло-зеленою облямівкою. При вологій теплій погоді вони швидко розростаються і вкривають всю листкову пластинку. Листки в'януть, чорніють і засихають, а при вологій погоді загнивають. З нижньої сторони листка навкруги плям на межі з зеленою здоровою тканиною в сиру погоду або при ранковій росі з'являється білуватий паутинистий наліт, що є діагностичною ознакою фітофторозу [25].

На черешках листків та стеблах фітофтороз проявляється у вигляді поздовжніх бурих загниваючих плям або штрихів. В місцях ураження часто утворюються перетяжки, в результаті чого спостерігається надламування черешків листків та стебел. Рідше плями зустрічаються на квітоніжках, зав'язі і ягодах картоплі [5].

На бульбах фітофтороз проявляється в вигляді бурої гнилі. На поверхні бульб видно бурі, злегка вдавленні плями, при розрізі під якими спостерігається уражена іржаво-бура тверда тканина, яка іде в глибину бульб нерівномірно, у вигляді язиків [22].

Умови розвитку фітофторозу картоплі

Фітофтороз картоплі проявляється щорічно, а один раз в 3-4 роки розвиваються епіфітотії, які завдають великих збитків.

Тривалість інкубаційного періоду збудника фітофторозу Ph. infestans (Mont) de Bary залежить від температури повітря і може тривати від 3 до 13 діб. Для утворення конідій гриба вирішальним фактором є вологість повітря, а для розвитку ендогенного міцелію - температура повітря.

Конідіальний наліт гриба, як правило, утворюється вранці. Цьому сприяє тривале зволоження рослин (4-5 годин) при відносній вологості повітря не нижче 75%. Найбільше спор проростає при 10-15 0С. Мінімальною температурою, при якій можливий розвиток гриба, є 1,5 0С, максимальною - 30 0С [25].

При 40 0С розвиток гриба припиняється і він гине.

Розвитку хвороби сприяє зміна прохолодних ночей порівняно теплими днями з високою вологістю повітря (часті опади, тривалі тумани та рясні роси).

Для проявлення фітофторозу достатньо двох діб з температурою повітря нижчою від точки роси (не менше 4 год.), мінімальною температурою повітря протягом ночі не нижче 10 0С і кількістю опадів не менше 0,1 мм [5].

1.2 Альтернаріоз картоплі

Систематичне положення збудника альтернаріозу картоплі

Збудник альтернаріозу картоплі Alternaria solani Sor. займає таке місце в систематиці грибів:

царство Гриби (Mycota);

відділ Справжні (Eumycota);

клас Деутероміцети (Deuteromycetes, Fungi imperfecti);

порядок Гіфоміцети (Hyphomycetales);

родина Демацієві (Dematiaceae);

рід Альтернарія (Alternaria) [45].

Гриби - сама чисельна група збудників хвороб. Гриби представляють собою обособлену групу організмів з нитчастою будовою вегетативного тіла і справжніми ядрами. Їх клітини позбавленні хлорофілу і для свого існування потребують готову органічну речовину [35].

Відділ Справжні Гриби має вегетативне тіло у вигляді міцелію, представленого системою тонких розгалужених гіф, які знаходяться на поверхні субстрату, або в його середині [36].

Клас Деутероміцети об'єднує гриби з багатоклітинним міцелієм, які розмножуються тільки нестатевим шляхом - конідіями; статеві стадії розвитку у них відсутні. До цього класу відносять види, які повністю втратили здатність до утворення асків або базидій, а також ті, у яких вищі форми спороношення невідомі.

Порядок Гіфоміцети об'єднує види з одиночними кондієносцями, які зібрані в пучки (коремії) або в подушечки спородохії. Конідієносці розміщені на екзогенному міцелії або виходять на поверхню субстрату через продихи або розриви покривних тканин. Конідієносці можуть бути прості або різноманітно розгалужені, короткі або довгі. Конідії - одноклітинні і багатоклітинні, з поперечними та повздовжніми перегородками, овальні, еліпсовидні, нитковидні або іншої форми. Вони можуть бути по-різному розміщені на конідієносцях: по одиночці, в головках, ланцюжках. Міцелій, конідієносці і конідії можуть бути не закрашені та закрашені [35].

Родина Демацієві. У грибів цієї родини міцелій, конідієносці і конідії темно - забарвлені - оливкові, коричневі, бурі, чорні. Родина включає ряд фітопатогенних видів, які викликають небезпечні хвороби рослин [45].

Рід Альтернарія. Міцелій взагалі оливкового або оливково-бурого кольору, нерідко в молодому віці білий. Конідієносці прості інколи слабо віддеференційовані від гіф, поодинокі або в пучках. Конідії багатоклітинні, темнозабарвлені, зворотньояйцевидні або зворотньобулавовидні, з поперечними або повздовжніми перегородками, поодинокі або зібрані в ланцюжки.

На верхівці витягнуті в більш світлу шийку, часто з поперечними перегородками, нерідко нитковидними. Будова і форма конідій є діагностичною ознакою [35].

Розповсюдженість та шкодочинність

Альтернаріоз широко розповсюджений в Білорусі, західних і центральних районах європейської частини Росії, Поліссі України і особливо сильно на Далекому Сході [43].

Грибниця розповсюджується міжклітинно і продукує в уражену тканину токсини, які викликають передчасне пожовтіння і відмирання листків. Згідно новітніх дослідів, токсини патогену виконують такі функції: нейтралізують дію механізмів стійкості рослини - хазяїна; пошкоджують клітини рослин, які вивільняють поживні речовини, необхідні для росту патогена; створюють необхідне мікросередовище для патогену; полегшують переміщення патогена по рослинній тканині; прискорюють старіння клітин рослини - хазяїна та ускладняють повторне ураження іншими мікроорганізмами [21].

Крім картоплі, A. solani Sor. уражує багато видів з родини пасльонових.

Листки та стебла швидко відмирають, що в окремі роки знижує урожай бульб на 10-30% [5].

Симптоми ураження картоплі альтернаріозом

Хвороба в полі з'являється раніше фітофторозу, тому її називають ранньою сухою плямистістю [55].

Уражує листя, черешки, стебла, а інколи і бульби. З'являється хвороба на фізіологічно старих листках нижнього шару. Характерною ознакою хвороби є утворення на пластинках листків дрібних округлокутастих темно-бурих плям, з бархатистим оливковим нальотом. Частіше плями з'являються по краю листових пластинок, уражена тканина відмирає, плями розростаються впродовж жилок у вигляді язиків. Здорова тканина листків, яка залишилася, жовтіє і відмирає. При сильному ураженні в суху погоду хворі листки закручуються пластинками до верху у вигляді човника.

На стеблах та черешках листків утворюються суцільні чорні плями, але без видимої концентричності [18].

Ураження бульб спостерігається нечасто, воно характеризується утворенням округлих, злегка вдавлених плям, на яких може з'являтися чорний наліт. За зовнішнім виглядом хворі бульби схожі з бульбами ураженими сухою гниллю, але подушечки в цьому випадку не утворюються [4].

Біологічні особливості збудника альтернаріозу картоплі

Збудник хвороби - недосконалий гриб - Alternaria solani Sor. Багатоклітинна грибниця розповсюджується міжклітинно і продукує в уражену тканину токсини. На поверхні ураженої тканини утворюється темно-оливковий наліт із коротких бурих конідієносців та подовжених зворотньобулавовидних оливково-бурих конідій, які зібрані в ланцюжки. Конідії мають 4-8 поперечних та 1-2 повздовжні перегородки. Розмір їх 50-80 х 11-12 мкм [8].

Довжина інкубаційного періоду коливається в залежності від температури і стійкості сорту і складає 2-14 діб.

На протязі вегетаційного періоду Alternaria solani Sor. може дати на сприйнятливих сортах до 14, на стійких до 4 генерацій [44].

Розповсюджується патоген конідіями. Зимує на рослинних рештках в формі конідій, хламідоспор, міцних склероцієвидних накопичень гіф та грибницею. Інколи інфекція може зберігатися на бульбах, або інших пасльонових [13].

Умови розвитку альтернаріозу картоплі

Оптимальні умови для проростання конідій - крапельна волога і температура повітря 22-26 0С [19].

Для зараження рослин в полі достатньо, щоб листки були зволожені 8-10 ч. Рослини заражаються в амплітуді температурного режиму від 16 до 32 0 С. Для визначення можливого ураження листків A. solani Sor. в залежності від метеорологічних умов в різних зонах вирощування картоплі розроблена номограма, згідно якої можна передбачити розвиток хвороби на протязі вегетаційного періоду. Так, 100% - це ураження листків картоплі патогеном може бути на протязі їх зволоження не менше 19,5 ч і середній температурі повітря за період зволоження - 20 0 С [31].

Тривалість життєздатності інфекції залежить від температури і вологості навколишнього середовища.

Встановлено, що після помірних зим альтернаріоз розвивається частіше у вигляді епіфітотій, суворі зими, навпаки, суттєво знижують розвиток хвороби [55].

1.3 Комплекс захисних заходів проти фітофторозу та альтернаріозу картоплі

Система захисних заходів картоплі від хвороб включає: агротехнічні, біологічні, хімічні, фізичні та інші заходи [32].

Для боротьби з хворобами в першу чергу слід використовувати стійкі сорти й гібриди картоплі. Бажано використовувати сорти вітчизняної селекції, так як вони створюються з урахуванням фітосанітарного стану та біологічних особливостей збудників хвороб [23, 52].

Відносно стійкі сорти: Зов, Зарево, Слав'янка, Повінь, Світанок Київський, Темп, Поліська рожева та інші [19].

Так як інфекція альтернаріозу та фітофторозу зберігається в ґрунті, велике значення має сівозміна та попередники. Картопля на одне і теж місце повинна повертатися не раніше ніж через 3-4 роки [1].

Кращими попередниками є бобово-злакові сумішки, озима пшениця, ріпах, соя, льон, горох та інші [19].

Посадковий матеріал перед посадкою необхідно детально оглянути, вибракувати бульби з ознаками захворювань та ушкоджені [28].

Для знищення поверхневої інфекції бульби за 2-3 тижні протруюють, використовуючи вітавакс, 75%-й з. п. (2 кг/м) або інші [42].

Протруювачі у випадку незначного ураження патогенами можна замінити біологічно-активними речовинами - індукторами стійкості до хвороб [32].

Великої уваги слід приділяти раціональному живленню рослин, щоб зберегти їх стійкість до хвороб. З цією метою дози мінеральних та органічних добрив під картоплю повинні розраховуватись, виходячи із наявних в ґрунті доступних основних елементів живлення. Не можна створювати надлишок азоту в порівняні з фосфором та калієм [33].

Для підвищення стійкості рослин проти фітофторозу перед садінням картоплі разом із мінеральними добривами вносять у ґрунт сірчанокислу мідь (4 кг/га).

Для зниження ураженості бульб фітофторозом необхідно, щоб від моменту утворення і до збирання над ними завжди був шар ґрунту не менше 3-4 см на важких ґрунтах та 5-6 см на легких. Це досягається завдяки високому окучуванню гребенів [50].

В сприятливі, для фітофторозу, роки тільки профілактичних заходів не достатньо, необхідно обробляти посадки біологічними та хімічними препаратами. Проти фітофторозу і альтернаріозу застосовують такі контактні та системні фунгіциди: акробат МЦ, 69%-й з.п. (2 кг/га), ридоміл, 25%-й з.п. (0,8-1 кг/га), татту, 55%-й к.е. (4 кг/га) [42].

Для запобігання ураження бульб хворобами проводять десикацію: на насінних посівах за 12-15 днів, а на продовольчих - за 10-12 днів до збирання на насінних ділянках і за 3-5 - на продовольчих [26].

Зібрану картоплю просушують і закладають на тимчасове зберігання. Через 2-3 тижні її перебирають, видаляють хворі і пошкоджені шкідниками бульби [1].

Таким чином, в умовах північно-східного Лісостепу України фітофтороз та альтернаріоз картоплі є надзвичайно шкодочинними хворобами, тому в даній дипломній роботі поставлене завдання встановити найбільш стійкі сорти картоплі до даних хвороб та вивчити вплив фунгіцидів на розвиток фітофторозу та альтернаріозу картоплі.

РОЗДІЛ 2. ОБ'ЄКТ, ПРЕДМЕТ ТА УМОВИ ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

2.1 Об'єкт та предмет досліджень

Об'єктом досліджень є розробка комплексу заходів проти фітофторозу та альтернаріозу картоплі в умовах північно-східного Лісостепу України.

Предмет досліджень - вплив сортових особливостей та фунгіцидів на розвиток фітофторозу та альтернаріозу картоплі.

При проведенні досліджень були використані сорти картоплі: Аграрна, Ластівка, Слов'янка.

Аграрна. Середньоранній сорт. Столовий, придатний до переробки на картоплепродукти.

Бульби білі, коротко-овальні. Вічка середні, поверхневі. Шкірка бульб шорстка. Колір м`якуша білий, не темніє в сирому та вареному вигляді. Паростки блакитно-фіолетові. Маса товарної бульби 120-150 г. Вміст крохмалю 16-18 %. Кулінарно-споживчий тип С. Смак добрий.

Лежкість бульб добра.

Вихід продукту зі 100 кг бульб: сушена картопля 19-20, чіпси - 36 кг.

Технологічна урожайність: на 40-45 -й день після сходів 135 ц/га; на кінець вегетації - 550 ц/га.

Сорт стійкий до раку картоплі. Стійкий до картопляної нематоди. За період вегетації сорт знижує зараженість ґрунту на 93 %. Середньостійкий до фітофторозу, макроспоріозу та вірусних хвороб.

Сорт занесено до Реєстру сортів України з 2006 року.

Рекомендується для вирощування у всіх зонах України.

Ластівка. Ранній. Столовий, придатний для промислової переробки на виготовлення сушеної картоплі, сухого картопляного пюре, чіпсів, картоплі фрі.

Бульби округлі, білі, вічка не глибокі, малочислені. М'якуш бульб яскраво білий, не темніє в очищеному виді.

Маса товарної бульби - 100-130 г. Кулінарно-споживчий тип С - для всіх блюд. Смак відмінний.

При переробці вихід сушених продуктів 21 - 23, чіпсів - 38 кг зі 100 кг бульб. Лежкість бульб добра.

Технологічна урожайність: на 40-45 -й день після сходів 135 ц/га; на кінець вегетації 450 ц/га.

Сорт стійкий до картопляної нематоди та додатково знижує зараженість ґрунту на 57%.

Відносно висока стійкість до фітофторозу та вірусних хвороб.

Сорт занесений до Реєстру сортів України з 2002року.

Рекомендується для вирощування в зоні Полісся та Лісостепу.

Слов'янка. Середньостиглий, столового призначення. Високоврожайний, інтенсивного типу. У бульбах міститься 12,9-13,5% крохмалю; смакові якості задовільні.

Стійкий проти звичайного біотипу раку та золотистої цистоутворюючої картопляної нематоди; відносно стійкий проти вірусних та інших хвороб.

Бульби рожеві, м'якуш кремовий.

Створений в інституті картоплярства УААН.

Для захисту посівів картоплі від фітофторозу та альтернаріозу використовували фунгіциди: Акробат МЦ, з.п. та Ридоміл Голд МЦ, в.г.

Акробат МЦ, з.п. Діюча речовина та хімічна назва компонентів -диметоморфоніл, 9% (4-[3-(4-хлорфеніл)-3-(3,4-диметоксифеніл) акролоіл] морфоніл) + манкоцеб, 60% (N-етилен-біс-(дитіокарбамат) мангану і цинку (вміст мангану - 16 %, цинку - 2 %)). Виготовляється у формі 69 % з.п.

Фізико-хімічні властивості і токсикологічно-гігієнічна характеристика. Препарат малотоксичний для ссавців (ЛД50 орально для шурів > 2000 мг/кг, IV гр. г.к.). Шкірно-резорбтивна токсичність низька (ЛД50 для щурів > 2000 мг/кг, шкірно-оральний коефіцієнт > 3). Інгаляційна токсичність (ЛК50 для щурів 4,24 мг/л). Не подразнює шкіру та слизові оболонки очей, не викликає алергії шкіри морських свинок. Не має віддалених негативних наслідків. Характеризується низькою персистентністю і не поширюється по ґрунтовому профілю. Дуже токсичний для риб. Малотоксичний для птахів і корисної ентомофауни.

Призначення та механізм дії. Акробат МЦ - фунгіцид захисної та помірної терапевтичної дії. Використовується для знищення спороношення фітопатогенних грибів, запобігає ураженню ними рослин і частково їх оздоровлює. Механізм дії полягає в інгібуванні спороутворення у фітопатогенних грибів за рахунок зміни морфогенезу клітинної стінки збудника, що порушує нормальний його розвиток. Першу обробку рослин необхідно проводити згідно з інформацією служби прогнозів або при появі перших ознак захворювання.

Спектр дії. Акробат МЦ, з.п. пригнічує розвиток пероноспорових, а також деяких незавершених грибів. Неефективний проти борошнисторосяних грибів. Використовується в програмах для запобігання розвитку резистентності. Доцільно застосовувати в суміші з контактними фунгіцидами, які мають інший механізм дії. При дотриманні регламентів застосування не виявляє фітотоксичності. Тривалість фунгіцидної дії в оптимальних концентраціях залежно від погодних умов - 10-14 діб.

Акробат МЦ, з.п. зареєстрований і дозволений для використання в Україні на картоплі, томатах, цукрових буряках, огірках, цибулі, винограді. Препарат пригнічує збудників фітофторозу, макроспоріозу, пероноспорозу, мілдью. Норма витрати препарату - 2,0 кг/га. Максимальна кратність обробок - три.

Ридоміл Голд МЦ, в.г. Діюча речовина - металаксил, 4% + манкоцеб, 64%. Виготовляється у формі 68% в.г.

Призначення та механізм дії. Ридоміл Голд МЦ, в.г. - фунгіцид захисної, терапевтичної системної та контактної дії. Призначений для знищення фітопатогенних грибів, обмежує ураження рослин, сприяє їх оздоровленню. Металаксил системної дії швидко проникає в рослини і поширюється акропетально, захищаючи ростучі листя та пагони рослин зсередини. Манкоцеб виявляє контактну дію. Наявність двох діючих речовин, які належать до різних хімічних груп і мають різний механізм дії, запобігає формуванню резистентних популяцій у фітопатогенних грибів. Такий механізм дії має важливе значення для захисту від патогенних грибів, які виявляють свою агресивність в умовах високої вологості повітря або при регулярному випаданні дощів. При дотриманні регламентів застосування не виявляє фітотоксичності. Тривалість захисної дії в оптимальних концентраціях - 10-15 діб.

Спектр дії. Ридоміл Голд МЦ, в.г. має широкий спектр дії. Він зупиняє розвиток пероноспорових грибів, збудників багатьох грибних плямистостей. Не ефективний для захисту від борошнисторосяних грибів. За потреби Ридоміл Голд МЦ можна змішувати з іншими інсектицидами, фунгіцидами і агрохімікатами, які не мають лужної реакції.

Ридоміл Голд МЦ, в.г. зареєстрований і дозволений для використання в Україні на картоплі, томатах, огірках, винограді. Норма витрати препарату - 2,5 кг/га. Максимальна кратність обробок - три.

2.2 Природні умови господарства та організаційно-економічна характеристика

сортовий картопля хвороба фітофтороз альтернаріоз

Навчально - практичний центр Сумського національного аграрного університету знаходиться у м. Суми, по вулиці Кірова 160.

НПЦ СНАУ знаходиться в зоні Лісостепу де розташовані переважно чорноземи типові малогумусні, середньо - і легкосуглинкові, де в залежності від механічного складу, вміст гумусу становить від 3,0 до 5,5%.

Чорноземи типові представлені в основному малогумусними видами. Колоїдний комплекс чорноземів насичений іонами кальцію і магнію, реакція ґрунтового розчину нейтральна чи близька до нейтральної (pH 6,0-7,2), що створює оптимальні умови для вирощування сільськогосподарських культур.

НПЦ СНАУ розміщений у другому агрокліматичному районі Сумської області, який характеризується помірним кліматом: літо тепле зі значною кількістю опадів, зима не дуже холодна з відлигами. Сума позитивних температур за період, коли середньодобова температура вища +10 оС, складає 2538 оС. Гідротермічний коефіцієнт за період з температурою вище +10 оС становить 1,1-1,2. Середньорічна температура району складає 6,4 оС. Абсолютний мінімум температур (- 36 оС) припадає на січень, а максимум (39 оС) - на серпень. Тривалість безморозного періоду складає 157 днів. За багаторічними даними перші осінні заморозки спостерігаються в другій декаді вересня, а останні весняні закінчуються в третій декаді квітня - на початку першої декади травня.

Вегетаційний період обмежений інтервалом від переходу середньодобової температури повітря через +5 оС весною (10 квітня) до переходу її через +5 оС восени (26 жовтня), в середньому складає 195 днів. З них сприятливих для сільськогосподарських культур з температурою +10 оС буває 156 днів (з 26 квітня по 29 вересня), а з температурою вище +15 оС - 110 днів (за середніми багаторічними даними).

Зима починається, як правило, у другій декаді листопада і характеризується несталою погодою. Найбільш холодні місяці - січень і лютий. Стійкий сніговий покрив встановлюється в середині грудня і утримується 95-100 днів. Висота снігового покриву в середньому 16 см, максимальна висота - 41 см, а мінімальна - 7 см. У вигляді снігу випадає 30-40% річних опадів, які при сприятливих умовах водоутримання створюють значні запаси продуктивної вологи в ґрунті, забезпечують формування високого врожаю.

Відтавання ґрунту по всьому горизонту настає через 2-3 тижні після того, як зійде сніг. В цей період спостерігається найбільше зволоження ґрунту.

Стиглість ґрунту настає після переходу середньодобової температури через 5 0С. Перехід середньодобової температури через 15 0С співпадає з початком літнього періоду. У літній період опади випадають у вигляді дощів, які часто супроводжуються грозами.

Осінь починається після переходу середньодобової температури через межу нижче 15 єС, що настає на початку вересня. Восени зростає можливість випадання опадів, але їх кількість у порівнянні з літніми менша і складає 127 мм.

В основному протягом року в цій зоні домінують південно-західні та південно-східні вітри. В літньо-осінній період частіші вітри північно-східного напрямку. Сила домінуючих вітрів помірна. Середня кількість днів із сильними вітрами (15 та більше м/с) біля 35 днів. Для захисту посівів від шкоди сильних вітрів та для попередження вивітрювання родючого шару ґрунту у господарстві поля обсаджені лісосмугами.

Ґрунтові води залягають на глибині від 8 до 10 метрів і істотно не впливають на рівень вологозабезпечення рослин.

Погодно-кліматичні умови вегетаційного періоду 2008 року не були особливо сприятливими для росту і розвитку рослин картоплі (рис. 2.1, додаток А).

Температура повітря в першій та другій декаді квітня місяця була значно вище середньої багаторічної. Але в кінці квітня і в першій декаді травня значно похолодало, що привело до збільшення періоду від посадки картоплі до появи сходів. Кількість опадів в травні була близька до середньо багаторічної.

В червні температура повітря була близька до багаторічної, а кількість опадів на 44,9 мм менше від середньо багаторічної. Температура повітря в липні та серпні була більше ніж на 2 оС вище від багаторічної, а кількість опадів в липні значно перевищувала середньо багаторічні показники, що створило сприятливі умови для розвитку хвороб. Перша та друга декада серпня були сухими і жаркими, що негативно вплинуло на ріст та розвиток картоплі.

Рис. 2.1 - Погодні умови 2008 року та середньобагаторічні (за даними агрометеостанції Сумського інституту АПВ)

В 2009 році квітень був сухим (рис. 2.2, додаток Б). Температура повітря на 2,4 оС перевищувала багаторічну. Кількість опадів склала лише 5 мм, що на 30 мм менше від середньої багаторічної. Вологість повітря за місяць становила 45%. Але в травні місяці випало 71,7 мм опадів, що на 20,7 більше від середньої багаторічної і забезпечило отримання сходів картоплі. Третя декада червня була жарка та суха. Середньодекадна температура повітря склала 25,6 оС, що на 5,2 оС вище від середньої багаторічної, а опади взагалі були відсутні. Такі погодно-кліматичні умови негативно вплинули на ріст та розвиток картоплі.

Рис. 2.2 - Погодні умови 2009 року та середньобагаторічні (за даними агрометеостанції Сумського інституту АПВ)

Помірна температура повітря в першій декаді липня та опади в кількості 97,8 мм сприяли ураженню картоплі хворобами. Температура повітря в серпні була близькою до багаторічної, а кількість опадів становила 33,0 мм або 51% від середньої багаторічної.

НПЦ СНАУ створено для практичного навчання, проведення наукових досліджень, провадження виробничої діяльності в інтересах навчального процесу.

Господарство спеціалізується на вирощуванні та селекції рослин (соняшника, картоплі і інші культури). Території НПЦ складається з дослідних ділянок на яких вирощується велика кількість культур, а саме картопля, капуста, морква, буряк, цибуля, пшениця, ячмінь, жито, горох, соя, соняшник, кукурудза, ріпак, багаторічні насадження: яблуня, груша, слива, вишня, черешня, персик, чорна смородина, суниця, малина.

В НПЦ СНАУ розробляють технологічні карти для вирощування всіх культур, що допомагає більш раціонально та ефективно використовувати час та наявні ресурси. Завдяки цьому господарство отримує позитивні результати господарської діяльності та конкурентоздатності своєї продукції.

У виробництві тваринницької продукції НПЦ СНАУ не спеціалізується, лише на території університету знаходиться віварій, закріплений за факультетом ветеринарної медицини, що використовує рослинницьку продукцію.

РОЗДІЛ 3. МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

Дослідження проводились в умовах НПЦ Сумського НАУ. Об'єктом дослідження були сорти картоплі Аграрна, Ластівка та Слов'янка. Агротехніка вирощування картоплі була загальноприйнятою для зони.

Обліки розповсюдження фітофторозу (альтернаріозу) починали проводити з моменту з'явлення їх ознак на рослинах. Далі обліки вели через декаду, прив'язуючи їх до фаз вегетації картоплі (фаза цвітіння - достигання картоплі).

Облік ураженості картоплі вели шляхом ретельного огляду рівномірно по двох діагоналях ділянки бадилля рослин. На ділянці до 2 га оглядали 100 рослин у 10 місцях по 10 рослин.

Ступінь ураження визначали окомірно за такою шкалою:

0 - відсутність ураження;

1 - уражено до 10% поверхні листя;

2 - уражено від 11% до 25% поверхні листя;

3 - уражено від 26% до 50% поверхні листя;

4 - уражено більше 50% поверхні листя;

5 - відмирання бадилля в результаті ураження всієї поверхні листя [34].

Середній ступінь ураження визначали за формулою:

де

Н - середній ступінь ураження;

А - кількість рослин із однаковими ознаками;

Б - бал, який відповідає цим ознакам;

- сума добутків А і Б;

Р - кількість уражених рослин.

Відсоток розвитку хвороби розраховували використовуючи загальноприйняту формулу:

А - кількість рослин із однаковими ознаками;

Б - бал, який відповідає цим ознакам;

- сума добутків числових показників А і Б;

К - загальна кількість обстежених (хворих та здорових рослин);

З - найвищий бал ураження за прийнятою шкалою.

Розповсюдженість визначали за формулою:

Р - розповсюдженість хвороби, %;

n - загальна кількість уражених рослин або їх органів;

N - загальна кількість рослин у пробі [47].

Дослідження по вивченню ефективності фунгіцидів для захисту картоплі від збудників хвороб проводили за наступною схемою:

І	ІІ	ІІІ	IV
3	1	2	2	3	1	3	1	2	2	1	3

Рис. 3.1 - Однорядне рендомізоване розміщення ділянок у польовому досліді

Для визначення ефективності фунгіцидів для захисту посадок картоплі від фітофторозу та альтернаріозу картоплі використовували такі хімічні препарати: Акробат МЦ, з.п., 2 кг/га та Ридоміл Голд МЦ, в.г., 2,5 кг/га. Норма використання робочої рідини склала 5 літрів на сотку картоплі. Контрольний варіант, де не проводили обробку фунгіцидами обприскували водою для створення схожих умов з рослинами, які були оброблені фунгіцидами.

Для знищення бур'янів в посадках картоплі проводили обприскування за висоти рослин 15 см гербіцидом Тітус 25 в.г., 50 г/га + ПАР Тренд 90. Для захисту посівів картоплі від шкідників використовували інсектицид Каліпсо 480 SC, к.с., 0,15 л/га.

Визначення біологічної ефективності фунгіцидів для захисту посадок картоплі від фітофторозу та альтернаріозу проводили за формулою:

де С - біологічна ефективність, %

Rk - розвиток хвороби на контролі,

Ro - розвиток хвороби на обробленій ділянці [2].

РОЗДІЛ 4. БІОМЕТРИЧНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА МЕДОДИКА ВИКОРИСТАННЯ КОМП'ЮТЕРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Математичне оброблення результатів польових дослідів, обліків і спостережень на базі сучасної комп'ютерної техніки є необхідною складовою будь-якого сільськогосподарського та біологічного дослідження. Вимоги до сучасних дипломних і дисертаційних робіт, досліджень, публікацій в журналах, а тим більше до книг і брошур неодмінно передбачають комп'ютерне опрацювання кількісних показників. На сьогодні таке оброблення ведеться за допомогою комп'ютерів на основі спеціальних пакетів, які звичайно мають досить широкий набір методів математичної статистики.

4.1 Вибір математичного методу обробки результатів досліджень

Дисперсійний аналіз є одним із найбільш поширених у сільському господарстві методів математичної статистики. Цей метод активно використовується також і в біології. Він дозволяє знаходити відповідь на питання: чи вірогідний вплив того або іншого фактора (добрива, поливу, режиму годування тварин, нової технології і т.п.) на рослини, які вивчаються, та їх урожай, на сільськогосподарських тваринах або на результати впровадження тих чи інших технологій. Він також дає можливість порівнювати між собою декілька систематично зв'язаних вибірок і визначати, чи мають між ними статистично вірогідні відмінності і яка імовірність цих відмінностей.

Типовими випадками застосування дисперсійного аналізу в сільському господарстві та біології є:

а) порівняння декількох сортів однієї культури або декількох порід домашніх тварин за будь-якого із кількісних чи якісних ознак;

б) установлення реакції рослин або тварин на той або інший зовнішній вплив (пестициди, добрива, харчі, способи догляду, особливості місцезростання або заселення і т.п.) [54].

У всіх моделях дисперсійного аналізу перевіряється дія деякого загального фактора (в однофакторному дисперсійному аналізу - одного фактора, у двофакторному або трьохфакторному - одночасно двох або трьох факторів) на об'єкт. В якості такого загального фактора можуть бути геном рослин (сорт) або тварин (порода), добрива, спосіб обробітку ґрунту і т.п.

Фактор у загальному випадку - це та чи інша форма впливу на об'єкт, а також ознака або властивість об'єкта.

Для з'ясування вірогідності дії цього фактора на об'єкт фактор обов'язково повинен бути розбитим на дози або види впливу. У дисперсійному аналізі як метод математичної статистики ці підрозділи факторів називають рівнями, або градаціями. В сільському господарстві такі розбивки за звичай називають варіантами досліду. Кількість рівнів фактора, тобто варіантів досліду, повинно бути не менше двох. Верхню межу кількості варіантів (рівнів) «Статистика» не обмежує. Засновник методу дисперсійного аналізу Р. Фішер встановив, що метод добре працює, якщо кількість варіантів (доз) дорівнює числу повторень.

Будь-який дисперсійний комплекс містить в собі після його аналізу випадковий залишок. Він являє собою варіабельність, яка була не врахована дослідником. Залишки необхідно перевіряти. Вони повинні відповідати низці вимог і в тому числі: а) бути взаємно незалежними; б) мати однакову дисперсію; в) розділятись у відповідності з нормальним статистичним розподілом. Найменша істотна різниця (НІР) - величина, що вказує на межу можливих випадкових відхилень в експерименті; це та мінімальна різниця в урожаях між середніми, яка в даному досліді визнається істотною при 5%-ному (НІР05) або 1%-ному (НІР01) рівні значущості.

Помилка досліду, вибірки - міра розбіжності між результатами вибіркового дослідження і дійсним значенням вимірюваної величини. При обробці результатів польового досліду методом дисперсійного аналізу визначається узагальнена помилка середніх, що виражається тих же одиницях вимірювання, що і ознака, що вивчається. Помилка Sх, виражена у відсотках від відповідної середньої, називається відносною помилкою досліду або вибірки (Sxср%). У польовому досліді величина Sxср=% (старе позначення т % або Р) часто без урахування рівня врожайності використовується як показник, що характеризує «точність польового досліду» [54].

Електронні таблиці призначені для збереження і обробки інформації, представленої в табличній формі. Вони являють собою двовимірні масиви (вони частіше називаються робочими листами), що складаються з колонок і рядків. Програмні засоби для роботи з електронними таблицями називають також табличними процесорами. Вони дозволяють створювати таблиці і автоматизовувати обробку табличних даних. За допомогою таблиць можна виконувати різні економічні, бухгалтерські та інженерні розрахунки, а також будувати різноманітні графіки та діаграми, проводити складний економічний аналіз в АПК, промисловості, соціальній сфері, розв'язувати оптимізаційні задачі (оптимізація структури машинно-тракторного парку, оптимізація раціонів годівлі тварин в т.п.), моделювати ситуації та багато іншого табличного.

Серед основних можливостей табличного процесора можна назвати:

створення та редагування електронних таблиць;

створення багатотабличних документів, об'єднаних формулами;

побудова графіків та діаграм: вирішення економічних задач графічним методом;

робота з електронними таблицями як з базами даних: формування таблиць, вибірка даних за запитами і т.п.

створення підсумкових та зведених таблиць;

статистична обробка даних;

Дисперсійний однофакторний аналіз ми використовували з метою обробки результатів досліджень, встановлення статистичної достовірності різниці між варіантами.

Результати досліджень були оброблені однофакторним дісперсійним аналізом з використанням персонального комп'ютеру.

При обробці даних дослідження використовується такий комп'ютерний пакет, як табличний процесор MICROSOFT EXCEL XP.

4.2 Вибір комп'ютерних методик обробки результатів досліджень

При розрахунку однофакторного дисперсійного аналізу використовували табличний Excel, в ньому користувалися пунктом Сервіс Аналіз даних Однофакторний дисперсійний аналіз.

У наших моделях дисперсійного аналізу перевіряється достовірність впливу сортових особливостей, фунгіцидів на розвиток фітофторозу та урожайність картоплі.

Для того щоб визначити чи є істотна різниця між дослідними варіантами, спочатку визначалася похибка вибірки для подальшого визначення найменшої істотної різниці (НІР05). НІР05 порівнювали із розвитком фітофторозу та урожайністю картоплі на контролі.

Текстова частина дипломної роботи була надрукована у текстовому редакторі Microsoft Word 2003. У результатах досліджень у вигляді стовпчикових діаграм представлені розповсюдженість, середній ступінь ураження, розвиток фітофторозу та альтернаріозу картоплі. За допомогою програми Microsoft Excel були побудовані графіки розвитку, розповсюдження фітофторозу та альтернаріозу картоплі в залежності від сортових особливостей та обприскування посадок картоплі фунгіцидами.

В результаті проведених досліджень ми встановили, що сортові особливості картоплі та фунгіциди впливають на ураженість хворобами та продуктивність картоплі.

РОЗДІЛ 5. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

5.1 Вплив сортових особливостей на розвиток хвороб картоплі в 2008 році

Дослідження проводилися в умовах навчально-практичного центру Сумського НАУ. Основними хворобами картоплі були фітофтороз та альтернаріоз.

Розповсюдженість фітофторозу на посівах картоплі представлено на рис. 5.1.

Рис. 5.1 - Вплив сортових особливостей на розповсюдженість фітофторозу картоплі в 2008 році

В результаті проведених обстежень було встановлено, що сорти картоплі уражувалися фітофторозом з фази бутонізації і до достигання картоплі. В фазу бутонізації, як правило, спочатку на дольках листків нижнього ярусу куща картоплі, а пізніше на листках середнього та верхніх ярусів фітофтороз проявлявся у вигляді темно-бурих невеликих плям, переважно по краях листової пластинки. Плями неправильної форми із світло-зеленою облямівкою. В суху погоду листки в'янули, чорніли та засихали, а при вологій загнивали.

В фазу цвітіння спостерігалося подальше збільшення ураження рослин фітофторозом. Розмір плям теж збільшувався. В період достигання картоплі хвороба досягла найвищого розвитку. На черешках та стеблах фітофтороз не проявлявся.

На сорті Аграрна розповсюдженість фітофторозу становила в фазу бутонізації 33%, в фазу цвітіння - 50%, в фазу достигання картоплі - 61%.

На сорті Слов'янка розповсюдженість була нижчою ніж на посівах сорту Аграрна і становила в фазу бутонізації - 24%, в фазу цвітіння - 31%, в фазу достигання картоплі - 37%.

Найвищою була розповсюдженість хвороби у сорту Ластівка: у фазу бутонізації - 44%, фазу цвітіння - 54%, в період достигання картоплі - 67%.

Середній ступінь ураження фітофторозом картоплі був на всіх сортах в межах від 1,5 до 2,1 балів (рис. 5.2).

На сорті Аграрна в фазу бутонізації він становив - 1,7 балів, в фазу цвітіння - 1,9 балів, в період достигання картоплі - 2,1 балів.

На сорті Слов'янка середній ступінь майже не змінювався на протязі вегетації і становив в фазу бутонізації - 1,6 балів, в фазу цвітіння - 1,6 балів, і в період достигання картоплі - 1,7 балів.

На посівах сорту Ластівка середній ступінь ураження зростав і становив в фазу бутонізації 1,5 балів, в фазу цвітіння - 1,7 балів, а в період достигання картоплі він становив 2,1 балів.



Рис. 5.2 - Вплив сортових особливостей на середній ступінь ураження фітофторозом картоплі в 2008 році

Розвиток фітофторозу картоплі на посівах представлений на рис. 5.3. Він становив на сорті Аграрна у фазу бутонізації 11,8%, у фазу цвітіння - 18,8%, а в період достигання картоплі - 25,2%.

На сорті Слов'янка відсоток розвитку хвороби був нижчим ніж у інших сортів. У фазу бутонізації він становив 7,8%, у фазу цвітіння - 10,2%, а в період достигання картоплі - 12,8%.



Рис. 5.3 - Вплив сортових особливостей на розвитку фітофторозу картоплі в 2008 році

На сорті Ластівка відсоток розвитку хвороби був найвищим і становив у фазу бутонізації 13,2%, у фазу цвітіння - 18,2%, а в період достигання картоплі досяг 30,2% (рис. 5.3).

Також було встановлено вплив сортових особливостей на розвиток альтернаріозу картоплі. Хвороба в полі з'явилася на декілька днів раніше фітофторозу, але враховувати їх ми почали одночасно.

Спочатку альтернаріоз з'явився на фізіологічно старих листках нижнього ярусу. Це були дрібні округло-кутасті темно-бурі плями з бархатистим оливковим нальотом. Частіше плями з'являлися по краю листкових пластинок.

В фазу цвітіння уражена тканина відмирала, плями розросталися впродовж жилок у вигляді язиків.

В період достигання здорова тканина листків, яка залишалася, жовтіла та відмирала. Сильного ураження не спостерігалося, але окремі хворі листки закручувалися пластинками до верху, у вигляді човна.

На черешках та стеблах альтернаріоз не проявлявся.

Розповсюдженість альтернаріозу на посівах картоплі представлено на рис. 5.4.

Рис. 5.4 - Вплив сортових особливостей на розповсюдженість альтернаріозу в 2008 році

На сорті Аграрна розповсюдженість альтернаріозу картоплі в фазу бутонізації становила 6%, в фазу цвітіння - 10%, в період достигання картоплі лише 13%.

На сорті Слов'янка розповсюдженість була майже такою як у сорту Аграрна. У фазу бутонізації - 7%, у фазу цвітіння - 10% і в період достигання картоплі - 13%.

Сорт Ластівка мав найвищий відсоток розповсюдженості хвороби. У фазу бутонізації - 6%, у фазу цвітіння - 17% і в період достигання картоплі - 20%.

На рис. 5.5 представлений середній ступінь ураження картоплі альтернаріозом.

Рис. 5.5 - Вплив сортових особливостей на середній ступінь ураження картоплі альтернаріозом в 2008 році

Середній ступінь ураження альтернаріозом картоплі на сорті Аграрна в фазу бутонізації становив 1,0 бал, в фазу цвітіння - 1,3 балів, в період достигання картоплі - 1,2 балів.

На сорті Слов'янка середній ступінь ураження був дещо вищим, ніж у сорту Аграрна. В фазу бутонізації - 1,3 балів, в фазу цвітіння - 1,6 балів, в період достигання картоплі - 1,9 балів.

На сорті Ластівка цей показник становив в фазу бутонізації 1,3 балів, в фазу цвітіння - 1,4 балів і в період достигання картоплі - 1,4 балів.

Розвиток хвороби узагальнює інтенсивність ураження органів картоплі альтернаріозом (рис. 5.6).



Рис. 5.6 - Вплив сортових особливостей на розвиток альтернаріозу картоплі в 2008 році

На сорті Аграрна він становив у фазу бутонізації 1,2%, у фазу цвітіння - 2,6%, у період достигання картоплі - 3,0%.

На сорті Слов'янка відсоток розвитку становив у фазу бутонізації 1,8%, у фазу цвітіння - 3,2%, а в період достигання картоплі - 5%.