Сільськогосподарська фітопатологія

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

ЗМІСТ

Вступ

Розділ 1. Поширення хвороби і шкідливість хвороб

Розділ 2. Симптоми прояву хвороби

Розділ 3. Біологічні та морфологічні особливості збудників хвороб

Розділ 4. Умови розвитку хвороби

Розділ 5. Комплекс заходів щодо захисту культури від хвороб

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Фітопатологія (від гр. Phyton - рослина, pathos - хвороба, logos - вчення) - наука про хвороби рослин, основне завдання якої - пошук шляхів зниження шкоди, що завдається сільському господарству фітопатогенними організмами. Фітопатологія вивчає хвороби рослин, причини, що викликають хворобу, і вплив умов навколишнього середовища на її розвиток. 

Фітопатологія, як будь-яка спеціальна наука, тісно пов'язана з анатомією і фізіологією рослин, мікологією, мікробіологією, вірусологією, ботанікою, генетикою, фізикою, хімією та іншими природними науками. Розвиток фітопатології як науки призвело до відокремлення таких галузей знань, як етіологія, що вивчає причини захворювань, фітоімунології, що досліджує стійкість рослин до хвороб, епіфітотіологія, яка розглядає закономірності прояву хвороб і причини їх масового розвитку. 

Потрібне всебічне вивчення біології та екології основних груп збудників хвороб, закономірностей розвитку епіфітотій, вдосконалення методів прогнозування, подальше дослідження найважливіших аспектів імунітету і розробка більш дієвих способів захисту рослин. Найбільш ефективною вважається інтегрований захист рослин, що передбачає не абсолютне механічне винищування окремих видів шкідливих організмів, а спрямований на стримування їх чисельності на безпечному рівні з мінімальними негативними наслідками.

Згідно індивідуального завдання у курсовій роботі розглядатимуться хвороби таких культур як:кабачки, картопля, пшениця, цибуля, конюшина, вика.

Пшениця - серед найважливіших зернових культур озима пшениця за посівними площами займає в Україні перше місце і є головною продовольчою культурою. Це свідчення великого народногосподарського значення озимої пшениці, її необхідності у задоволенні людей високоякісними продуктами харчування. Основне призначення озимої пшениці -- забезпечення людей хлібом і хлібобулочними виробами. Цінність пшеничного хліба визначається сприятливим хімічним складом зерна. Серед зернових культур пшеничне зерно найбагатше на білки. Вміст їх у зерні м'якої пшениці залежно від сорту та умов вирощування становить у середньому 13 - 15 %. У зерні пшениці міститься велика кількість вуглеводів, у тому числі до 70 % крохмалю, вітаміни В 1 , В 2 РР, Е та провітаміни А, D, до 2 % зольних мінеральних речовин.

Картопля -- цінний продукт харчування. Ця культура є улюбленою для українців і вони її за це називають другим хлібом. Картоплю культивують на полях і на присадибних ділянках. На городах України під неї відводять до 70% площ. Бульби картоплі широко використовують у різноманітних галузях промисловості для виробництва крохмалю, спирту, молочної кислоти, ацетону. Крохмаль картоплі використовують для виробництва понад 500 найменувань продукції харчової, паперової, текстильної, деревообробної, будівельної, керамічної, хімічної і фармацевтичної індустрії. З одиниці посівної площі картоплі можна отримати утричі більше крохмалю, ніж із зернових культур, а отже, більше спирту. Культура придатна для виробництва біоетанолу. Бульби -- сировина для виробництва медичних, фармакологічних і харчових продуктів.

Вика яра -- найпоширеніша однорічна бобова трава. Вирощують її в лісостепових і поліських районах України,Білорусі і країнах Балтії.За кормовою цінністю вика не поступається багаторічним бобовим травам: 100 кг повітряносухої маси її відповідає 46 корм. од. і містять 123 г перетравного протеїну на кожному кормову одиницю. Вика яра -- цінна парозаймаюча культура. Урожайність озимої пшениці і жита після вико-вівсяної суміші, зібраної на зелений корм або сіно, мало поступається їх урожайності по чистому пару. За високого рівня агротехніки врожайність зеленої маси вико-вівсяної суміші становила 200 - 300, а сіна 40 - 60 ц/га.

У забезпеченні худоби високопоживними кормами важливу роль відіграє конюшина, яку вирощують у польових і кормових сівозмінах, а також для поліпшення природних кормових угідь, створення культурних сіножатей і пасовищ. Конюшина має підвищений вміст незамінних амінокислот, зокрема лізину, триптофану, ізолейцину, аргініну, лейцину, треоніну, валіну та ін. На відміну від злакових трав і зерна злакових культур, конюшина має підвищений вміст критичних амінокислот -- лізину і триптофану. Включаючи в раціони годівлі свиней і птиці зелену масу, трав'яне і сінне борошно з конюшини, корм балансують за вмістом не тільки каротину, а й названих амінокислот.

Баштанні культури мають велике лікувальне значення. Вони містять найважливіші фізіологічно активні речовини, які беруть участь у важливих функціях організму, в регулюванні процесів білкового та жирового обміну. Вживання плодів баштанних поліпшує роботу серця, печінки, шлунку, нирок, легень, підвищує загальний життєвий тонус організму. Наприклад, фолієва кислота,яка міститься в плодах кавуна і дині, справляє антисклеротичну й

кровотворну дії. Плоди кавунів з підвищеним вмістом пектинових речовин мають високі радіопротекторні властивості, здатні виводити з організму радіонукліди, важкі метали та інші токсичні речовини.

Плоди баштанних культур широко використовують для силосування разом із стеблами кукурудзи, для приготування комбінованого силосу, поліпшення смаку грубих кормів. Баштанні культури мають велике агротехнічне значення, оскільки сприяють очищенню полів від бур'янів і є цінним попередником для озимих і ярих культур.

В природних умовах рослина не відома. В культурі цибулю городню вирощують практично по всій території України. Одна з популярних городніх культур, яка має гострі, напівгострі та солодкі сорти. Цибуля містить ефірну олію (до 0,15 %), вітамін С, рибофлавін, тіамін, каротиноїди, фітинову, лимонну і яблучну кислоти, цукри (глюкоза, фруктоза, сахароза), флавоноїди, сполуки калію, заліза, марганцю, цинку, кобальту.

Розділ 1. Поширення хвороби і шкідливість хвороб

Борошниста роса кабачків

У відкритому грунті хвороба частіше зустрічається у південних і центральних районах, а в закритому - скрізь і є однією з найшкідливіших хвороб. Шкідливість борошнистої роси проявляється в зменшенні асиміляційної поверхні листків, руйнуванні хлорофілу і передчасному їхньому всиханні. В уражених рослин пригнічується розвиток кореневої системи, відмічається ослаблення склеренхіми стебел. У цілому під час епіфітотій борошнистої роси втрати можуть досягати 30-35%.

Суха гниль бульб картоплі

Захворювання поширюється за допомогою конідій і грибниць. Шкода від сухої гнилі дуже велика. Як правило, за нормальних умов зберігання втрати бульб від сухої гнилі становлять 7-11, а при підвищеній температурі і вологості -- 30-50%. Уражені сухою гниллю бульби або зовсім не проростають при висаджуванні, що призводить до зрідження насаджень, або дають слабкі ростки й формують недорозвинені рослини. Це призводить до значного зниження урожаю картоплі.

Офіобольозна гниль пшениці

Зустрічається переважно в районах з достатнім зволоженням у західних регіонах поліської та лісостепової зон. Втрати зерна від офіобольозу можуть становити 65% і більше. Навіть незначне ураження кореневої системи призводить до зниження врожаю. Поширення хвороби на полі має вогнищевий характер. Збудник зберігається в ґрунті на рослинних рештках, поширюється грибницею, заражаючи на своєму шляху нові рослини.

Несправжня борошниста роса цибулі

Xвopoбa пoшиpeнa повсюдно. Haйбiльшoї шкoди зaвдaє y paйoнax з вoлoгим клiмaтoм. Уpaжyютьcя вci види цибyлi пiд чac вегетації. Пoшиpюєтьcя гpиб пiд чac вeгeтaцiї.pocлин кoнiдiями, a зимyє y фopмi мiцeлiю y цибyлинax i нa бaгaтоpiчнiй цибулі. Пepeдчacнe вcиxaння лиcткiв oбмeжyє poзвитoк ци6yлин i пpизвoдить дo знижeння вaлoвoгo збopy вpoжaю тa якocтi насіння. Інколи гине від хвороби 15-20% і більше рослин

Тифульоз конюшини

Захворювання виявляють вогнищами в Поліссі України. Склероції можуть зберігатись всередині стебел, на черешках і листках уражених рослин, а також з насінням як домішка. Особливо уражуються рослини другого і третього років. У вогнищах хвороби рослини гинуть. Хвороба сильно зріджує травостій і різко знижує урожай сіна.

Іржа вики

Дуже розповсюджене захворювання, проявляється майже протягом усієї вегетації рослин. За інтенсивного розвитку хвороби недобір урожаю зеленої маси і насіння може становити 20-30% і більше. Високостійких до хвороби сортів вики немає. Хвороба поширена до районів з достатнім або надлишковим зволоженням.

Розділ 2. Симптоми прояву хвороби

Борошниста роса кабачків

Проявляється у вигляді білого або рожево-сірого?нальоту з верхнього й нижнього боку листків. Згодом на ньому?з'являються темні крапки -- плодові тіла збудників хвороби. Часто?наліт утворюється на черешках листків, рідше -- на плодах. За?розвитку борошнистої роси листки закручуються догори, стають?крихкими і засихають, а при дотику легко кришаться.

Рис. 2.1 Прояв борошнистої роси на кабачках

Суха гниль бульб картоплі

Захворювання виявляють під час зберігання бульб. Спочатку на поверхні бульб з'являються сірувато-бурі або матові, трохи вдавлені у м'якоть плями різного окреслення. У місцях плям м'якоть стає бурою, трухлявою і сухою. Пізніше плями збільшуються, зморщуються і на їхній поверхні формуються невеликі, опуклі, сірувато-білі, рідко жовтуваті або рожеві подушечки. У сухому сховищі уражені гниллю бульби поступово висихають, стають легкими, а їхня шкірка зморщується. При зберіганні картоплі в сирому приміщенні, де вологість повітря понад 90%, гниль буває вологою, але не перетворюється у слизувату, з неприємним запахом масу, що спостерігається при бактеріальній мокрій гнилі.

Рис. 2. 2 Ознаки ураження бульб картоплі сухою гниллю

Офіобольозна гниль пшениці

Проявляється у вигляді коричневих плям на коренях і вузлах кущіння, які потім чорніють. Спостерігається в'янення рослин, загибель стебла, розвиток неповноцінного колоса з щуплим зерном. Типовим симптомом є почорніння зародкових коренів і основи стебла. Сильно уражені рослини відмирають і під час наливу зерна добре помітні по передчасно відмерлому колосу (білоколосиця). Хвороба добре помітна з фази колосіння: рослини відстають в рості, мають блідо-зелений колір, колосся білі, стоять більш прямо, порівняно із здоровими.

Рис. 2.3 уражений корінь пшениці офіобольозною гниллю

Несправжня борошниста роса цибулі

Пpoявляєтьcя xвopoбa нa лиcткax i квiткoвиx cтpiлкax y виглядi cipyвaтиx cyцiльниx плям, якi пoкpивaютьcя cipyвaтo-фioлeтовим нaльoтoм. Ha ypaжeниx ткaнинax зaтpимyютьcя чacтки гpyнтy, внacлiдoк чoгo pocлинa нaбyвaє тeмнo-ciporo кольору. Уpaжeнi opгaни pocлин швидкo жoвтiють i засихають.Пpи paнньoмy poзвиткy xвopoби pocлини нe poзвивaютьcя i гинуть. Beликoї шкoди зaвдaє нaciнникaм цибулі. Ha нaciнникax ypaжyютьcя cтpiлки тa листки. Уpaжeнi cтpiлки жoвтiють, підламуються. Haciння нe дocтигaє aбo зoвciм нe утворюється.

Рис.2 4. Прояв несправжньої борошнистої роси на цибулі

Тифульоз конюшини

Рослини в'януть, загниває коренева шийка, і стебло легко відокремлюється від кореня. На відмерлих стеблах, у нижній частині, особливо кореневій шийці у великій кількості утворюються кулясті, спочатку жовтуваті, а пізніше майже чорні склероції, 0,5-2,5 мм у діаметрі, що зовні нагадують насіння капусти.

Рис. 2.5 Прояв тифульозу на коюшині

Іржа вики

Захворювання, проявляється майже протягом усієї вегетації рослин утворенням спочатку на листках, а пізніше на стеблах і бобах різного кольору подушечок -- пустул. На листках молодих рослин у невеликій кількості з'являються дрібні, жовті пустули (еції). На дорослих рослинах утворюються світло-коричневі урединії (урединіопустули), а наприкінці вегетації -- чорні телії (теліопустули).

Рис.2.6. Ураження вики іржею

Розділ 3. Біологічні та морфологічні особливості збудників хвороб

Таблиця 1

Систематичне положення гриба Erysiphe cichoracearum як збудника борошнистої роси кабачків

Таблиця 2

Систематичне положення гриба Fusarium solani Appl. et Wr як збудника сухої гнилі бульб картоплі

Таблиця 3

Систематичне положення гриба Peronospora schleidenii Ung. як несправжньої борошнистої роси цибулі

Таблиця 4

Систематичне положення гриба Ophiobolus graminis як збудника офіобольозної гнилі пшениці

Таблиця 5

Систематичне положення гриба Typhula trifolii Rostr. як збудника тифульозу конюшини

Таблиця 6

Систематичне положення гриба Uromyces fabae dBy. як збудника іржі вики

Рис. 3.1 Erysiphe cichoracearum: а - клейстотецій, б - сумка, в - конідієносець з конідіями

Рис. 3.2 Спороношення фузаріума (Fusarium):

1-формування конідій; 2 - макроконідія; 3 - хламидо спори;

4 - мікроконідії

Рис.3. 3 Ophiobolus graminis

Частина стебла з перетеціями; 2- грибниця у піхві листка;

3- сускасз сумко спорами; 4-сумкоспори

Рис.3.4 Typhula trifolii

1- розріз ураженого стебла; 2- склероції; 3 - пророслий склероцій

Рис. 3.5 Uromyces fabae

уражений листок із урединіями; 2- частина листка з урединіями; 3- урединіоспори; 4 - уражений листок із теліопустулами; 5 -п'ятно зі теліопустулою; 6 - теліоспори

Таблиця 7

Біологічні особливості грибних хвороб рослин - представників різних класів грибів

Рис. 3.6. Життєвий цикл Ophiobolus graminis

Рис. 3.7 Цикл розвитку гриба Erysiphe

Рис. 3.8 життєвий цикл Oomycetes

Рис. 3. 9 Схема розвитку іржастих грибів

Розділ 4. Умови розвитку хвороби

Борошниста роса кабачків

Сприяють поширенню несправжньої борошнистої роси вечірні поливи, ранкова роса, температурні перепади, розміщення в затіненні, погане прогрівання і провітрювання, підвищена вологість, брак фосфору і калію при надлишку азоту.

Суха гниль бульб картоплі

Захворювання поширюється за допомогою конідій і грибниць. Оптимальними умовами для їх розвитку є температура 17-25°С, відносна вологість 70% і вільний доступ повітря. Проникаючи у м'якоть бульб, гриби викликають руйнування міжклітинників, клітинних стінок і протоплазми. Не уражуються лише крохмальні зерна. Значно менше розвивається суха гниль на картоплі, що вирощують на полях, де вносять гній і мінеральні добрива

Офіобольозна гниль пшениці

Ураженню сприяє волога та прохолодна весна, теплий і сухий початок літа. Збудник офібольозу інтенсивно розвивається при підвищеній вологості й температурі від 4 до 330 С (оптимум 19-240 С).

Несправжня борошниста роса цибулі

Конідії гриба зберігають життєздатність у вологому повітрі протягом кількох днів, в посуху під дією сонячних променів гинуть чере 1,5-2,0 год. Поширюються конідії повітряними течіями і крапельками дощу, а проростають гафельним ростком, чкий проникає у рослину чере продих. Oптимaльнi yмoви для їx пpopocтaння тaкi: вoлoгicть пoвiтpя 99-100% i тeмпepaтypa +13°C.(мінімум 4, максимум 25 0С).

Тифульоз конюшини

Зараження відбувається восени в рік сівби і в наступні роки зростання конюшини. Сприяють зараженню підвищена вологість і температура повітря 10-16 °С. На 2-му році життя рослини відстають у рості, листки засихають. До весни 3-го року життя рослини відмирають.

Іржа вики

Зараження рослин відбувається при температурі вище 4оС і вологості вище 90%. Сильний розвиток хвороби спостерігається при випаданні рясних опадів при 20-25оС. Інкубаційний період залежно від температури і може варіювати від 2 до 4 днів. При чергуванні вологою і сухої погоди розвиток хвороби стримується, а при температурі вище 35оС припиняється повністю.

Розділ 5. Комплекс заходів щодо захисту культури від хвороб

Заходи захисту проти борошнистої роси кабачків

Дотримання правильної сівозміни. При появі ознак захворювання застосовувати фунгіциди. Проти борошнистої роси доцільно обпилення рослин меленою сіркою (15 кг на 1 га) або обприскування 1%-ю суспензією колоїдної сірки (400-500 л на 1 га). Першу обробку проводять при появі характерних ознак хвороби, наступну -- через 7-8 днів у відкритому грунті і через 5 днів у теплицях. Добрий ефект дає обприскування у теплицях суспензією біологічного препарату трихотецину (2 кг/га).

Заходи захисту проти сухої гнилі бульб картоплі

Використання стійких сортів. Дотримання сівозміни є обов'язковим прийомом знижує інфекційний фон . Для посадки використовують тільки здорові бульби . Посадка картоплі на низинних ділянках і на важких грунтах небажана. Травмування бульб у період збирання , транспортування та закладання на зберігання має бути зведено до мінімуму. Розвитку захворювання сприяє фітофтороз в період вегетації , тому боротьба з ним знижує ураженість бульб у період зберігання сухою гниллю .

Можливе протруювання бульб перед посадкою одним з бактеріальних препаратів: інтеграл ( 2 л / т , витрата води 30 л / т) , Фітоспорін - м ( 0,4-0,5 кг / т) , Бактофіт (3-5 кг / т). Також потрібно протруювання бульб препаратом МАКСИМ, КС перед закладанням на зберігання (витрата 0,2 л / т) або перед висадкою в поле (витрата 0,4 л / т).

Заходи захисту проти офіобольозної гнилі пшениці

Зменшенню шкідливості хвороби сприяє обробіток ґрунту, правильна сівозміна. На сьогодні єдиним хімічним протруйником, який може певною мірою контролювати розвиток офіобольозної кореневої гнилі може бути лише Максим Форте 050 FS, т.к.с., за рахунок наявності в ньому діючої речовини - азоксістробіну.

Заходи захисту проти несправжньої борошнистої роси цибулі

Одним із заходів є дотримання сівозміни та комплексне збалансоване підживлення. Також потрібно цибулю - сіянку і цибулю - ріпку прогрівати при температурі 40-45 0С протягом 8-16 год . При виявленні неспраюкньої борошнистої роси, та інших?хвороб ефективне обприскування рослин 0,4%-ю суспензією 60%-?го з.п. арцериду (2,5 кг/га), або 80%-го з.п. полікарбацину (2,4?кг/га) чи іншими замінниками. Повторні обприскування проводять?через 10-14 днів після попередніх. Норма витрати рідини --300-350 л/га на цибулі першого року вирощування, насінниках --600-?900 л/га.

Потрібно знищувати післязбиральні рештки, і зберігати цибулю у відповідних умовах.

Заходи захисту проти тифульозу конюшини

Виведення і впровадження сортів конюшини, стійких до хвороб. Дотримання сівозміни, просторова ізоляція. Заходи боротьби: очищення насіння конюшини від склероцієв гриба, передпосівне протруювання насіння, вапнування кислих грунтів, осушення заболочених полів, очищення від рослинних залишків, на яких зимує гриб, та ін.

Заходи захисту проти іржі вики

Посів в оптимальні терміни. Дотримання сівозміни (повернення на колишнє місце через 3-4 роки). Своєчасне збірання сім'яників. Глибока заорювання рослинних залишків з осені. Вирощування стійких сортів. Протруювання насіння.

Висновки

Хвороби рослин, що розглядалися у даній курсовій роботі вивчені на достатньому рівні. Проти них розроблені дієві заходи захисту, які дають змогу отримати високі врожаї при найменших затратах.

Існують методи, які допомагають дослідити біологічні і морфологічні особливості збудників хвороб, їх екологію розвитку, що в майбутньому допомагає розробляти та вдосконалювати існуючі засоби захисту рослин . проте більшої уваги потрібно приділяти розробці біологічного захисту рослин від хвороб і рослин, тому що саме біологічний метод є безпечним для навколишнього середовища і здоров'я людини. Також оптимальним способом є виведення стійких сортів рослин до певного збудника хвороб.

Таким чином ми зможемо досягнути ще кращого успіху у галузі сільського господарства.

фітопатологія хвороба культура гниль

Список використаної літератури

Довідник із захисту рослин / Л.І. Бублик, Г.І. Васечко, В.П. Васильєв та ін.; за ред. М.П. Лісового. - К.: Урожай, 1999. - 744 с.

Зінченко О.І. Рослинництво / О. І. Зінченко, В. Н. Салатенко, М. А. Білоножко; За ред. О. І. Зінченка. -- К.: Аграрна освіта, 2001. -- 591 с.

Марютін Ф.М. Фітопатологія / за редакцією проф. Ф.М. Марютіна. - Х.: Еспада, 2008. - 552с.

Пересыпкин В.Ф. Атлас болезней полевих культур. 2-е узд. / В.Ф. Пересыпкин - К.: Урожай, 1987. - 142 с.

Пересипкін В.Ф. Сільськогосподарська фітопатологія / В.Ф.Пересипкін - К.: Аграрна освіта, 2000. - 415 с.

Размещено на Allbest.ru