Вплив сортових особливостей та фунгіцидів на розвиток хвороб картоплі

На сорті Ластівка цей показник становив у фазу бутонізації 1,6%, у фазу цвітіння - 4,8%, а в період достигання картоплі - 5,4%.

5.2 Вплив сортових особливостей на розвиток хвороб в 2009 році та урожайність картоплі

Основні показники, що характеризують ураженість картоплі хворобами є розповсюдженість хвороби, середній ступінь ураження, розвиток хвороби.

Розповсюдженість фітофторозу на посівах картоплі представлено на рис. 5.7.



Рис. 5.7 - Вплив сортових особливостей на розповсюдженість фітофторозу картоплі в 2009 році

В 2009 році сорти картоплі уражувалися фітофторозом з фази бутонізації і до достигання картоплі. В фазу бутонізації на дольках листків нижнього ярусу куща картоплі, а пізніше на листках середнього та верхніх ярусів фітофтороз проявлявся у вигляді темно-бурих невеликих плям, переважно по краях листової пластинки. Плями неправильної форми із світло-зеленою облямівкою.

В фазу цвітіння спостерігалося подальше збільшення ураження рослин фітофторозом. Розмір плям теж збільшувався. В період достигання картоплі хвороба досягла найвищого розвитку.

На сорті Аграрна розповсюдженість фітофторозу була найвищою і становила в фазу бутонізації 27%, в фазу цвітіння - 32%, в фазу достигання картоплі - 56%.

На сорті Слов'янка розповсюдженість була нижчою ніж на посівах сорту Аграрна і склала в фазу бутонізації - 22%, в фазу цвітіння - 26%, в фазу достигання картоплі - 43%.

Розповсюдженість фітофторозу на посадках сорту Ластівка була у фазу бутонізації - 25%, фазу цвітіння - 29%, в період достигання картоплі - 52%.

Середній ступінь ураження фітофторозом картоплі був на всіх сортах в межах від 1,4 до 2,1 балів (рис. 5.8).

На сорті Аграрна в фазу бутонізації він становив 1,4 балів, в фазу цвітіння - 1,5 балів, в період достигання картоплі - 1,9 балів.

На сорті Слов'янка середній ступінь склав в фазу бутонізації 1,4 балів, в фазу цвітіння - 1,5 балів, і в період достигання картоплі - 1,8 балів.

На посівах сорту Ластівка середній ступінь ураження зростав і становив в фазу бутонізації 1,4 балів, в фазу цвітіння - 1,6 балів, а в період достигання картоплі він становив 2,1 балів.

Рис. 5.8 - Вплив сортових особливостей на середній ступінь ураження фітофторозом картоплі в 2009 році

Розвиток фітофторозу картоплі на посівах представлений на рис. 5.9. Він становив на сорті Аграрна у фазу бутонізації 7,8%, у фазу цвітіння - 9,4%, а в період достигання картоплі - 21,2%.

На сорті Слов'янка відсоток розвитку хвороби був нижчим ніж у інших сортів. У фазу бутонізації він становив 6,0%, у фазу цвітіння - 8,0%, а в період достигання картоплі - 15,4%.

На сорті Ластівка відсоток розвитку хвороби становив у фазу бутонізації 7,4%, у фазу цвітіння - 9,0%, а в період достигання картоплі досяг 21,6%.

Рис. 5.9 - Вплив сортових особливостей на розвитку фітофторозу картоплі в 2009 році

В 2009 році альтернаріоз картоплі з'явився на фізіологічно старих листках нижнього ярусу. Це були дрібні округло-кутасті темно-бурі плями з бархатистим оливковим нальотом. Частіше плями з'являлися по краю листкових пластинок.

В фазу цвітіння уражена тканина відмирала, плями розросталися впродовж жилок у вигляді язиків.

В період достигання здорова тканина листків, яка залишалася, жовтіла та відмирала. Сильного ураження не спостерігалося, але окремі хворі листки закручувалися пластинками до верху, у вигляді човна.

Розповсюдженість альтернаріозу на посівах картоплі представлено на рис. 5.10.

Рис. 5.10 - Вплив сортових особливостей на розповсюдженість альтернаріозу в 2009 році

На сорті Аграрна розповсюдженість альтернаріозу картоплі в фазу бутонізації становила 5%, в фазу цвітіння - 9%, в період достигання картоплі - 17%.

На сорті Ластівка розповсюдженість була майже такою як у сорту Аграрна. У фазу бутонізації - 6%, у фазу цвітіння - 8% і в період достигання картоплі - 19%.

Сорт Слов'янка мав найменший відсоток розповсюдженості хвороби. У фазу бутонізації - 3%, у фазу цвітіння - 6% і в період достигання картоплі - 12%.

На рис. 5.11 представлений середній ступінь ураження картоплі альтернаріозом.

Рис. 5.11 - Вплив сортових особливостей на середній ступінь ураження картоплі альтернаріозом в 2009 році

Середній ступінь ураження картоплі альтернаріозом на сорті Аграрна в фазу бутонізації становив 1,0 бал, в фазу цвітіння - 1,4 балів, в період достигання картоплі - 1,9 балів.

На сорті Слов'янка середній ступінь ураження в фазу бутонізації був 1,о бал, в фазу цвітіння - 1,3 балів, в період достигання картоплі - 1,7 балів.

На сорті Ластівка цей показник становив в фазу бутонізації 1,2 балів, в фазу цвітіння - 1,4 балів і в період достигання картоплі - 1,7 балів.

Розвиток хвороби узагальнює інтенсивність ураження органів картоплі альтернаріозом (рис. 5.12).

Рис. 5.12 - Вплив сортових особливостей на розвиток альтернаріозу картоплі в 2009 році

На сорті Аграрна розвиток хвороби становив у фазу бутонізації 1,0%, у фазу цвітіння - 2,6%, у період достигання картоплі - 6,6%.

На сорті Слов'янка відсоток розвитку склав у фазу бутонізації 0,6%, у фазу цвітіння - 1,6%, а в період достигання картоплі - 4,0%.

На сорті Ластівка цей показник становив у фазу бутонізації 1,4%, у фазу цвітіння - 2,2%, а в період достигання картоплі - 6,4%.

Сорти картоплі мали різну продуктивність бульб. Урожайність досліджуваних сортів наведена в табл. 5.1.

Таблиця 5.1 - Вплив сортових особливостей на розвиток фітофторозу та урожайність картоплі в 2008-2009 рр.

№ п/п	Сорт	Розвиток фітофторозу, %	Урожайність, т/га
		2008 р.	2009 р.	2008 р.	2009 р.
1 2 3	Ластівка (контроль) Аграрна Слов'янка НІР05	30,2 25,2 12,8 4,8	21,6 21,2 15,4 3,8	23,0 26,5 31,5 3,6	25,3 27,8 29,6 3,0

Результати, приведені в табл. 5.1 свідчать, що в 2008 році на контролі розвиток фітофторозу картоплі склав 30,2%. Істотне зниження розвитку фітофторозу спостерігалося на посадках сорту Аграрна, де розвиток хвороби був 25,2%. Сорт Слов'янка виявився стійким до розвитку фітофторозу. В 2009 році не спостерігалося істотної різниці по розвитку фітофторозу картоплі на посадках сортів Ластівка та Аграрна. На сорті Слов'янка розвиток фітофторозу істотно відрізнявся від досліджуваних сортів і становив 15,4%.

В 2008 році урожайність бульб становила 23,0 т/га. Найвища урожайність була отримана на посадках сорту Слов'янка і становила 31,5 т/га. На посадках даного сорту отримана істотна прибавка врожайності бульб в порівнянні з сортами Ластівка та Аграрна. Продуктивність сорту Аграрна склала 26,5 т/га. В порівнянні з контрольним варіантом урожайність на посадках даного сорту була вища на 3,5 т/га, але суттєвої прибавки врожайності бульб не отримали.

5.3 Вплив фунгіцидів на розвиток хвороб та урожайність картоплі в 2009 році

Дослідження по вивченню ефективності фунгіцидів для захисту від хвороб картоплі проводили на посадках сорту Аграрна. Вплив фунгіцидів на розповсюдженість фітофторозу картоплі приведений на рис. 5.13.

Рис. 5.13 - Вплив фунгіцидів на розповсюдженість фітофторозу картоплі в 2009 році

З даних рис. 5.13 видно, що розповсюдженість фітофторозу картоплі на контрольному варіанті була найвищою і становила в фазу бутонізації 34%, в фазу цвітіння - 47%, в фазу достигання картоплі - 92%. Використання фунгіцидів знижувало розповсюдженість хвороби. На посадках картоплі, де використовували фунгіцид Акробат МЦ, з.п. розповсюдженість фітофторозу картоплі в фазу бутонізації була 27%, в фазу цвітіння - 33%, в фазу достигання - 59%. Обприскування посадок картоплі фунгіцидом Ридоміл Голд МЦ, в.г. знизило розповсюдженість хвороби в фазу бутонізації до 25%, в фазу цвітіння - 29%, в фазу достигання - 54%.

Середній ступінь ураження фітофторозом картоплі на варіантах досліду представлений на рис. 5.14.

Рис. 5.14 - Вплив фунгіцидів на середній ступінь ураження картоплі фунгіцидами в 2009 році

На варіантах досліду, що були оброблені фунгіцидами середній ступінь ураження хворобою поступово зростав. В фазу бутонізації він становив 1,4 балів, в фазу цвітіння - 1,5-1,6 балів, а в фазу достигання - 1,9 балів. На контрольному варіанті спостерігалося підвищення ураженості хворобою в порівнянні з варіантами досліду. Середній ступінь ураженості фітофторозом картоплі на контролі в фазу бутонізації склав 1,6 балів, в фазу цвітіння - 2,0 бали, в фазу достигання - 3,3 балів.

Розвиток фітофторозу картоплі на посівах представлений на рис. 5.15.



Рис. 5.15 - Вплив фунгіцидів на розвиток фітофторозу картоплі в 2009 році

Розвиток фітофторозу картоплі на контрольному варіанті в фазу бутонізації становив 10,8%. В фазу цвітіння спостерігалося поступове зростання розвитку фітофторозу до 18,8%. Найвищого розвитку фітофтороз досяг у фазу достигання і склав 59,8%. На посадках картоплі, оброблених фунгіцидом Акробат МЦ, з.п. розвиток хвороби становив у фазу бутонізації 7,8%, у фазу цвітіння - 9,8%, у фазу достигання - 23,0%. На варіанті досліду, обробленому фунгіцидом Ридоміл Голд МЦ, в.г. розвиток фітофторозу склав у фазу бутонізації 7,4%, у фазу цвітіння - 9,0%, у фазу достигання - 20,8%.

Альтернаріоз картоплі уражував рослини з фази бутонізації (рис. 5.16).



Рис. 5.16 - Вплив фунгіцидів на розповсюдженість альтернаріозу картоплі в 2009 році

В фазу цвітіння спостерігалося поступове зростання ураженості рослин альтернаріозом. Найвищого розповсюдження хвороба досягла в фазу дозрівання на контролі, де поширення альтернаріозу становило 65%. На варіантах досліду, оброблених фунгіцидом Акробат МЦ, з.п. розповсюдженість хвороби становила 18%, а оброблених Ридоміл Голд МЦ, в.г. - 21,0%.

Середній ступінь ураження рослин альтернаріозом представлений на рис. 5.17.



Рис. 5.17 - Вплив фунгіцидів на середній ступінь ураження рослин альтернаріозом картоплі в 2009 році

В фазу бутонізації на посадках картоплі з'явилися перші ознаки альтернаріозу. В фазу цвітіння на варіантах досліду, оброблених фунгіцидами середній ступінь ураженості склав 1,4-1,5 балів, а на контролі - 1,8 балів. В фазу достигання середній ступінь ураженості рослин на варіантах досліду, де проводили обприскування фунгіцидами становив 1,8-1,9 балів. На контрольному варіанті даний показник був 2,5 балів.

Інтегральний показник, що показує ураженість рослин альтернаріозом є розвиток хвороби (рис. 5.18).



Рис. 5.18 - Вплив фунгіцидів на розвиток альтернаріозу картоплі в 2009 році

З даних рис. 5.18 видно, що в фазу бутонізації спостерігався незначний розвиток альтернаріозу картоплі. В фазу цвітіння розвиток хвороби зріс в межах 2,6-4,6%. В фазу достигання на варіанті досліду, обробленому фунгіцидом Ридоміл Голд МЦ, в.г. розвиток альтернаріозу становив 8,2%, а обробленому фунгіцидом Акробат МЦ, з.п. - 6,4%. На контролі розвиток хвороби був найвищим і становив 32,0%.

Біологічну ефективність використання фунгіцидів для захисту картоплі від хвороб представлено в табл. 5.2.

Таблиця 5.2 - Біологічна ефективність використання фунгіцидів для захисту картоплі від хвороб

Варіанти	Розвиток хвороби, %	Біологічна ефективність, %
	фітофтороз	альтернаріоз	фітофтороз	альтернаріоз
Контроль	59,8	32,0	к	к
Акробат МЦ, з.п.	23,0	6,4	61,5	80,0
Ридоміл Голд МЦ, в.г.	20,8	8,2	65,2	74,4

З даних таблиці видно, що фунгіцид Акробат МЦ, з.п. забезпечив біологічну ефективність від фітофторозу картоплі 61,5%, а альтернаріозу - 80,0%. Біологічна ефективність фунгіциду Ридоміл Голд МЦ, в.г. від фітофторозу становила 65,2%, а альтернаріозу - 74,4%.

В табл. 5.3 приведено розвиток фітофторозу та урожайність картоплі на варіантах досліду з використанням фунгіцидів для захисту картоплі від хвороб. На контролі розвиток фітофторозу був найвищим і становив 59,6%. Істотне зниження розвитку хвороби забезпечило використання фунгіцидів в період вегетації картоплі. На посадках картоплі, оброблених фунгіцидом Акробат МЦ, з.п. розвиток фітофторозу склав 23,0%. Обприскування картоплі препаратом Ридоміл Голд МЦ, в.г. забезпечило розвиток хвороби 20,8%, але істотної різниці між фунгіцидами не виявлено.

Таблиця 5.3 - Вплив фунгіцидів на розвиток фітофторозу та урожайність картоплі в 2009 році

№ п/п	Варіант	Розвиток фітофторозу, %	Урожайність, т/га
1 2 3	Контроль Акробат МЦ, з.п. Ридоміл Голд МЦ, в.г. НІР05	59,6 23,0 20,8 5,0	19,7 26,3 27,5 2,9

Урожайність картоплі була найнижча на контролі і становила 19,7 т/га. На варіанті досліду, обробленому фунгіцидом Ридоміл Голд МЦ, в.г. урожайність бульб становила 27,5 т/га. Урожайність картоплі на варіанті обробленому Акробат МЦ, з.п. була 26,3 т/га і істотно не відрізнялася від дослідного випробування фунгіциду Ридоміл Голд МЦ, в.г.

Таким чином, використання фунгіцидів в період вегетації картоплі істотно знижує розвиток хвороб на посадках картоплі і забезпечує істотне підвищення урожайності бульб в порівнянні з ділянками, де не проводили обприскування фунгіцидами.

РОЗДІЛ 6. ЕКОНОМІЧНА ОЦІНКА ЗАСТОСУВАННЯ ФУНГІЦИДІВ ПРИ ВИРОЩУВАННІ СОРТІВ КАРТОПЛІ В НПЦ СНАУ

Ефективність виробництва - це складне і багатогранне явище, тому для її визначення необхідно використовувати систему показників, спроможних водночас відображати специфіку і особливості сільського господарства. Ефективність виробництва - це відношення отриманого корисного ефекту (результату) до затрат на отримання цього результату. Ефективність або результативність виробництва є його метою. Підвищення ефективності виробництва в сільському господарстві має велике значення не тільки для галузі, а й для країни в цілому [7].

Вирощування картоплі в господарствах відзначається високим рівнем інтенсивності і трудомісткістю виробництва. Підвищення рівня механізації виробничих процесів є основою зростання продуктивності праці і зумовлює постійне зменшення затрат праці на вирощування картоплі.

Економічна ефективність картоплярства зумовлюється рівнем продуктивності праці, який, у свою чергу, значною мірою залежить від урожайності картоплі.

Високоефективним є вирощування картоплі високоврожайних районованих сортів. Продуктивність усіх сортів картоплі за період репродукування різко знижується. Тому в кожному господарстві необхідно вирощувати здоровий сортовий матеріал для насінних цілей і своєчасно проводити сортооновлення.

Велике значення для підвищення врожайності картоплі має впровадження у виробництво продуктивних сортів з високою якістю бульб і стійких проти хвороб. Але для господарств важливим є рівень витрат, які забезпечили приріст продукції. Тому виникає необхідність економічного обґрунтування результатів дослідних даних, рекомендованих виробництву для впровадження.

При визначенні економічної ефективності ми враховували всі затрати в розрахунку на 1 га, пов'язані з вирощуванням картоплі, а також витрати на збирання і транспортування додаткового врожаю в цінах 2008-2009 років. Вартість однієї тонни картоплі при реалізації в господарстві складала в 2008 році 1400 грн., а в 2009 році - 1800 грн.

Рівень економічної ефективності визначали за допомогою показників оцінки ефективності впроваджуваних заходів: прибуток і рентабельність.

Прибуток визначається як різниця між виручкою від реалізації продукції і собівартістю реалізованої продукції (повною собівартістю).

Рівень рентабельності показує ступінь прибутковості, тобто дає кількісну характеристику заходу. Визначається відношенням прибутку до собівартості реалізованої продукції і виражається у відсотках.

Економічну ефективність вирощування картоплі в 2008 році в умовах НПЦ СНАУ приведено в табл. 6.1.

Таблиця 6.1 - Економічна ефективність вирощування сортів картоплі в 2008 році

№ п/п	Показники	Аграрна	Слов'янка	Ластівка
1	Урожайність, т/га	26,5	31,5	23,0
2	Середня ціна реалізації грн./т	1400	1400	1400
3	Вартість продукції, грн./га	37100	44100	32200
4	Виробничі витрати, грн./га	25463	27798	23179
5	Собівартість виробленої продукції, грн./ц.	96,09	88,25	100,78
6	Собівартість реалізованої продукції всього, грн.	27286	29872	24821
7	Прибуток, грн.	9814	14228	7379
8	Рівень рентабельності, %	36,0	47,6	29,7

Вартість вирощеної продукції в 2008 році становила: сорт Аграрна - 37100 грн., сорт Слов'янка - 44100 грн., сорт Ластівка - 32200 грн. Затрати які були понесені на вирощування картоплі були різними і змінювалися в залежності від урожайності. Затрати на вирощування сорту Аграрна становили 25463 грн., на сорті Слов'янка - 27798 грн., на сорті Ластівка - 23179 грн.

В 2008 році найвищий рівень рентабельності був у сорту Слов'янка і становив 47,6%, а прибуток - 14228 грн.

В табл. 6.2 приведено економічну ефективність вирощування картоплі в 2009 році. Найвища вартість продукції з 1 га була отримана на сорті Слов'янка і становила 53280 грн. Найнижча собівартість виробленої продукції була на даному сорті (95,51 грн./ц).

Таблиця 6.2 - Економічна ефективність вирощування сортів картоплі в 2009 році

№ п/п	Показники	Аграрна	Слов'янка	Ластівка
1	Урожайність, т/га	27,8	29,6	25,3
2	Середня ціна реалізації грн./т	1800	1800	1800
3	Вартість продукції, грн./га	50040	53280	45540
4	Виробничі витрати, грн./га	27043	28271	25340
5	Собівартість виробленої продукції, грн./ц.	97,28	95,51	100,16
6	Собівартість реалізованої продукції всього, грн.	29175	30524	27256
7	Прибуток, грн.	20865	22756	18284
8	Рівень рентабельності, %	71,5	74,6	67,1

Таким чином, в 2008-2009 роках на посадках сорту Слов'янка отриманий найвищий прибуток і рівень рентабельності.

Економічну ефективність застосування фунгіцидів при вирощуванні картоплі в 2009 році приведено в табл. 6.3.

Таблиця 6.3 - Економічна ефективність застосування фунгіцидів (в розрахунку на 1 га посіву)

№ п/п	Найменування показників	Варіанти з препаратами
		Акробат МЦ, з.п.	Ридоміл Голд МЦ, в.г.
1.	Прибавка врожайності, т.	6,6	7,8
2.	Реалізаційна ціна, грн./т.	1800	1800
3.	Вартість додаткової продукції, грн.	11880	14040
4. 4.1 4.2 4.3	Витрати на придбання фунгіцидів для 2-х кратного обробітку, грн. Норма внесення, кг Ціна за 1 кг, грн. Вартість фунгіциду, грн.	541,72 2,0 135,43 270,86	624,05 2,5 124,81 312,025
5.	Витрати на підвезення води, грн.	30,82	30,82
6.	Витрати на приготування розчину та 2-х кратний обробіток, грн.	148,65	148,65
7.	Витрати на збирання і реалізацію додаткової продукції, грн.	2310,74	2513,26
8.	Інші витрати	126,56	153,60
9.	Всього витрат на одержання додаткової продукції, грн.	3158,49	3470,38
10.	Додатковий прибуток, грн.	8721,51	10569,62
11.	Рівень рентабельності застосування пестицидів, %	276,1	304,6

Використання фунгіцидів в період вегетації картоплі забезпечує прибавку врожайності бульб. Витрати на придбання та використання пестицидів дають можливість отримати додатковий прибуток. Рівень рентабельності фунгіциду Ридоміл Голд МЦ, в.г. становив 304,6%.

РОЗДІЛ 7. ЕКОЛОГІЧНА ЕКСПЕРТИЗА

Глобальна екологічна криза кінця ХХ століття охопила всі континенти і акваторії. Високий ступінь деградованості навколишнього середовища є в тих регіонах, де вища щільність населення й досягнута найбільша інтенсифікація промислового та сільськогосподарського виробництва. Але в тій чи іншій мірі екологічною кризою охоплені всі регіони світу. Не уникнула впливу глобальної екологічної кризи і територія України [16].

Охорона навколишнього середовища - це комплекс міжнародних, державних, регіональних, господарських заходів, спрямованих на забезпечення раціонального функціонування агроландшафтів і збереження їх ресурсовідновних і формуючих середовища функцій.

Найважливішими деталями охорони агроландшафтів є регулювання і догляд за ними, дотримання режиму використання, запобігання забрудненню, забезпечення властивостей самоочищення.

В числі основних задач охорони навколишнього середовища є посилення уваги до збереження сільськогосподарських угідь, лісів, водоймищ, диких тварин та інших ресурсів.

Тому, охорона навколишнього середовища і раціональне використання природних ресурсів в процесі сільськогосподарського виробництва набувають дуже великого значення, вимагають від агропромислових підприємств проведення комплексу природоохоронних заходів.

На Україні здійснюється значна робота по охороні природи, а також використанню природних ресурсів раціонально складовою частиною в плані соціального та економічного розвитку стали заходи, які направлені на охорону водних та лісових ресурсів, охорону ґрунтів, атмосферного повітря.

Моделями найбільш великих екологічних катастроф виявляється Чорнобильська аварія, Аральська екологічна криза, війна в Україні.

Однак головна небезпека людства полягає не в окремих екологічних катастрофах, якими б трагічними вони не були, а в поступовій деградації природного середовища від впливом немовби малопомітних результатів виробничої діяльності. Так на світовому ринку пестицидів об'єм продаж склав близько 67 млрд.$ у 1997-1998 роках.

Не уникла впливу глобальної екологічної кризи і територія України. В 1991 році у повітряний простір України надійшло з різних джерел 14,3 млн. тонн забруднюючих речовин.

Охорона природи в України закріплена конституцією, прийняті закони про охорону та раціональне використання землі, води, лісу, атмосфери, тваринного світу та інших природних ресурсів. В 1991 році в Україні було створено Міністерство охорони навколишнього середовища.

Система екологічного законодавства включає такі основні блоки законодавчого та під законодавчого регулювання:

1. Конституційне регулювання екологічних правовідносин,

2. Еколого-правове регулювання.

3. Регулювання екологічних правовідносин еколого-правовими нормами різних галузей законодавства.

4. Міжнародно-правове регулювання.

5. Регулювання екологічних правовідносин нормами забезпечування галузей законодавства.

Особлива роль охорони природи відводиться сільськогосподарському виробництву [29].

7.1 Охорона ґрунтових та рослинних ресурсів

Охорона і використання ґрунтів - це система заходів, спрямованих на захист, якісне поліпшення і раціональне використання земельних ресурсів. Охорона ґрунтів зберігає та підвищує родючість ґрунтів, а також сприяє стабільності біосфери.

Загальний стан земельних ресурсів в окремих районах не задовільний. Зменшуються площі с.-г. угідь у зв'язку з зайнятістю їх під міське та промислове будівництво, транспорт, під штучні водоймища, складування відходів та інші потреби. Місцями спостерігаються втрати ґрунтового покриву в цілому або верхнього родючого шару орних земель через розвиток водної та вітрової ерозії, незалежно від проведених заходів. Відбувається заболочування, засолення. осолонцювання та ін., забруднення ґрунтового покриву пестицидами, токсичними речовинами, що є причиною якості зібраної с.-г. продукції.

Охорона земель здійснюється на основі комплексного підходу до угідь, як до складних природних утворень (екосистем), з урахуванням цілей і характеру їх використання, зональних і регіональних особливостей.

Охорона земель передбачає систему заходів, спрямованих на їх раціональне використання, запобігання необґрунтованому вилученню земель з с.-г. використання, захист від шкідливих антропогенних впливів, а також на відтворення і підвищення родючості ґрунтів.

Ґрунти дослідних полів СНАУ представлені типовим для зони чорноземом, який має всі характерні риси чорноземного процесу: глибоку (30-110см) і високу гумусованість профілю; карбонатність з глибини 30-50см; переритість кротовинами; відсутність перерозподілу колоїдів по профілю. В них карбонати кальцію виділяються у формі прожилок або псевдоміцелію. Вміст гумусу в них складає від 3,0 до 5,5%. Кількість мулистих частинок збільшується. Ці ґрунти добре оструктурені, насичені гідроксидами кальцію і магнію. Реакція ґрунтового розчину нейтральна або слабокисла. Гумусовий шар досягає близько 85-100 см.

Найбільшої шкоди ґрунтам завдає ерозія, тому одним з найважливіших завдань у системі природоохоронних заходів є боротьба з нею.

Для боротьби з вітровою ерозією створені полезахисні смуги. Вони не тільки захищають ґрунт від ерозії, але й створюються сприятливий мікроклімат і забезпечують приріст врожаю.

Використання добрив покращує стан ґрунту і веде до підвищення родючості ґрунтів, але добрива використовуються не у належних кількостях.

Важливою умовою збереження родючості ґрунту на дослідних полях СНАУ є збереження його ущільнення при застосуванні мінімального обробітку, безперевності в проведенні технологічних операцій.

Також великого впливу на забруднення ґрунтових ресурсів завдають використання пестицидів. Найстійкіші з них накопичуються в ґрунті і спричиняють хімічне його забруднення [6].

Територія СНАУ добре озеленена. Має велику кількість деревних насаджень, тобто лісосмуг. Також на території СНАУ є сад.

7.2 Раціональне використання і охорона водних ресурсів

Водні ресурси забезпечують існування людей, тваринного і рослинного світів, і є уразливим природним об'єктом.

В умовах нарощування антропогенних навантажень на природні середовища, розвитку суспільного виробництва і зростання матеріальних потреб викликає необхідність розробки, додержання особливих правил користування водними ресурсами.

До джерел забруднення водоймищ належать, в основному, стічні води промислових підприємств, господарсько-побутові стоки, змиті з сільськогосподарських угідь добрива та пестициди. У відкриті водойми пестициди потрапляють зі стічними й талими водами, при авіаційних і наземних обробках сільгоспугідь і лісових насаджень, а також при безпосередньому знищенні бур'янів тощо.

Потреба худоби зараз забезпечена водою, а потреба населення у воді здійснюються з шахтних колодязів.

В СНАУ для очищення стічних вод влаштовують відстійники і поля фільтрації. Такі води використовують в землеробстві на полях зрошення, при цьому відбувається їх очистка і підвищення родючості ґрунту.

7.3 Охорона навколишнього середовища від забруднення відходами тваринництва

Діяльність тваринницького комплексу створює ряд проблем, пов'язаних з охороною навколишнього середовища від забруднення відходами тваринництва.

Забруднення багато в чому визначається складом гнойових стоків, який залежить від виду сільськогосподарських тварин, їх кількості, якості та кількості кормів, віку, статі й маси тварин.

Тому необхідно приділяти велику увагу щодо запобігання забруднення навколишнього середовища відходами тварин. Гній з ферм своєчасно необхідно відвозити на поля або зберігати в гноєсховищах. І лише за таких умов з тваринницьких ферм забруднені стоки не будуть потрапляти у ставки й балки [3].

Але у виробництві тваринницької продукції НПЦ СНАУ не спеціалізується, лише на території університету знаходиться віварій, закріплений за факультетом ветеринарної медицини, який іноді використовує побічну продукцію рослинництва. І, оскільки, на віварії знаходиться невелика кількість тварин, і, це переважно невеликі тварини, тому їх відходи не завдають значної шкоди навколишньому середовищу.

7.4 Охорона атмосферного повітря

Атмосферне повітря є одним з основних життєво важливих елементів навколишнього середовища.

Головним забруднювачем території дослідних полів СНАУ є спецмашини (трактори) і автомобілі. Більшість техніки, яка належить СНАУ забруднює повітря, бо у деякої вийшов строк її експлуатації. Дизельні двигуни є постачальниками сажі та часток копоті.

Неподалік від поля розташована заправка транспортних засобів, тому в повітря ще потрапляють й пари бензину, дизельного палива тощо. Від виду транспорту залежить також і кількість забруднюючих речовин, що потрапляють у повітря, а це оксид вуглецю, вуглеводи, оксид азоту, оксид сірки, сажа.

Також одним із джерел забруднення повітря на території СНАУ є пестициди. Рух і переміщення частин пестициду з місця використання повітряними потоками називається знесенням. Основним джерелом надходження пестицидів у повітряне середовище є обробка сільськогосподарських культур, лісових насаджень і наступне випаровування з поверхні об'єктів.

Взагалі виконання природоохоронних заходів залежить, насамперед, від політики, яку веде держава, керівництво району і сільськогосподарських підприємств. В цілому стан охорони навколишнього середовища на території НПЦ СНАУ задовільний. Потрібно проводити роботи по поліпшенню стану охорони ґрунтових і рослинних ресурсів, атмосферного повітря. Необхідно більш інтенсивно впроваджувати ґрунтозахисні сівозміни, потрібно проводити озеленення території, раціонально використовувати добрива і пестициди. Слід проводити підсів лікарських рослин у природне угрупування. Провести заміну старої агротехніки на більш сучасну, яка в меншому ступені забруднює атмосферне повітря. Слід проводити насадження лісосмуг, а також їх прочищення і доведення до продувної конструкції для захисту полів від водної та вітрової ерозії.

Органічні добрива потрібно зберігати не більше 3-5 років.

Щоб покращити екологічний стан території НПЦ СНАУ, ми рекомендуємо використовувати в меншій мірі пестициди і впроваджувати імунологічний метод захисту (висаджування відносно стійких сортів проти фітофторозу та альтернаріозу картоплі).

РОЗДІЛ 8. ОХОРОНА ПРАЦІ

Охорона праці - це система законодавчих, соціально - економічних, організаційних, технічних, гігієнічних, лікувально - профілактичних заходів та засобів, які забезпечують безпеку, збереження здоров'я та працездатність людини у процесі трудової діяльності. Складовими охорони праці є законодавство про працю, виробнича санітарія і безпека застосування різних технічних заходів на виробничих процесах у сільському господарстві [56].

Метою охорони праці є своєчасне проведення вступного, первинного, повторного, позапланового та цільового інструктажів, і як наслідок - зменшення або ліквідація виробничого травмування і професійних захворювань, виникаючих при вирощуванні сільськогосподарських культур. Нажаль, поряд з полегшенням праці, інтенсифікація виробничих процесів, досить часто підвищує потенційну небезпечність травмування і захворювань. Це пов'язано, в першу чергу, з появою потужної техніки, підвищенням робочих швидкостей виробничих процесів, застосування нових хімічних препаратів, збільшення технологічного навантаження на організм працюючих та іншими факторами. У зв'язку з цим важливо розробити і впровадити в виробництво більш надійні засоби захисту людини від шкідливих факторів виробничого середовища, науково обґрунтовані режими праці і відпочинку [39].

Головною задачею розвитку охорони праці є максимальне виключення небезпечних виробничих факторів, створювання здорових, безпечних і комфортних умов на робочих місцях, підвищення виробництва праці, зниження професійних, створених виробничими процесами захворювань і виробничого травматизму, продовження працездатності людей [40].

Дослідна частина роботи проводилась у виробничих умовах НПЦ СНАУ. В організації охорони праці при виробничих процесах беруть участь безпосередньо керівник НПЦ, головний агроном НПЦ, інженер з охорони праці, консультує кафедра експлуатації МТП та охорони праці СНАУ. Кожен працівник, який пройшов інструктаж, розписується в журналі про те, що він ознайомився з правилами техніки безпеки перед виконанням тієї чи іншої роботи. Працівники, які не пройшли інструктаж до роботи не допускаються.

Показники травматизму в НПЦ СНАУ за останні роки наведені у табл.8.1.

Таблиця 8.1 - Стан охорони праці в НПЦ СНАУ за звітний період

№ п/п	Показники	Позначення та формули	Одиниці виміру	Роки
				2007	2008	2009
1.	Середньосписочна кількість працюючих	Р	чол.	22	20	21
2.	Кількість нещасних випадків	Т	випадки	-	1	1
3.	Кількість нещасних випадків із смертельним випадком	ТСМ	випадки	-	-	-
4.	Кількість людино-днів непрацездатності	Дн	дні	-	40	36
5.	Матеріальні збитки (виплати за лікарняними листами)		грн.	-	35	70
6.	Коефіцієнт частоти травматизму			-	50	48
7.	Коефіцієнт тяжкості травматизму			-	40	36
8.	Коефіцієнт втрат робочого часу	Квч = Кч х Кт		-	2000	1714
9.	Фінансування заходів з охорони праці		грн.	3200	4200	5745
10.	Кількість пожеж			-	-	-

В табл.8.1. показано, що летальних випадків травматизму за період 2007 - 2009 років у НПЦ СНАУ не зареєстровано. Рівень техніки безпеки в НПЦ можна оцінити як добрий. Працівники дотримуються всіх правил та вимог з техніки безпеки.

Аналіз виробничих факторів, які існують при технології вирощування винограду та можливі шляхи їх запобігання розглянуті у табл. 8.2.

Таблиця 8.2 - Аналіз шкідливих виробничих факторів та шляхи їх усунення при вирощуванні картоплі

Технологічна операція	Небезпечний шкідливо-виробничий фактор	Небезпечна ситуація	Заходи техніки безпеки
1	2	3	4
Внесення фунгіцидів	Отруєння парами, опіки	Очищення розпилювачів в робочому стані агрегату	Використання засобів індивідуального захисту
Оранка	Порізи рук при очищенні	Очистка плугів	Чистка за допомогою спеціальних пристроїв
Зберігання добрив	Підвищена концентрація пожежовибухових речовин	Зберігання азотних добрив разом з деякими органічними матеріалами (торф, солома, вугілля), дія сонячного світла	Зберігання добрив в окремих сховищах, захищених від сонячного світла
Внесення органічних і мінеральних добрив	Подразнення шкіри, слизових оболонок очей і дихальних шляхів	Невикористання індивідуальних засобів захисту	Забезпечення засобами індивідуального захисту
Внесення фунгіцидів	Отруєння парами, подразнення шкіри, слизових оболонок очей і дихальних шляхів	Очищення розпилювачів в робочому стані, паління під час роботи з пестицидами, прийом їжі, води, вихід на поле після обробки раніше зазначеного терміну	Забезпечення засобами індивідуального захисту, заборона паління, прийому їжі, води, під час роботи з пестицидами, дотримання строків безпечного виходу людей на поле.
Підготовка бульб до садіння	Травмування, порізи рук, ніг	Захват одягу рухомими деталями, травмування робочими органами транспорту	Забезпечення засобами індивідуального захисту. Заборона вручну чистити робочі органи агрегатів
Посадка картоплі	Травмування рук, ніг	Захват одягу рухомими деталями машин, падіння, ураження шкіри гострими деталями	Заборона вручну регулювати робочі органи агрегатів
Міжрядні обробки насаджень	Травмування рук	Падіння,порізи	Забезпечення засобами Індивідуального захисту

В таблиці 8.2. показано, що при правильній розробці заходів для запобігання виробничого травматизму і захворюваності працюючих, додержанні правил техніки безпеки при вирощуванні винограду можливо повністю уникнути небезпечних для життя та здоров'я людей ситуацій.

Перед початком роботи потрібно перевірити технічну справність машини і знаряддя, що повністю відповідають вимогам безпеки. Нові відремонтовані, а також машини, що тривалий час не працювали, допускаються до роботи лише після їх обкатки і ретельної перевірки [24].

Для запобігання небезпечних ситуацій при очищенні і регулюванні робочих органів сільськогосподарського знаряддя, потрібно проводити при непрацюючому двигуні, запобігати випадковому опущенню надійним фіксуванням. При роботі між трактористами і робітниками, що обслуговують сільськогосподарські машини, повинна бути встановлена надійна двобічна сигналізація [11].

При проведенні різних механізованих робіт на механізаторів та робітників в значній мірі впливають шуми та вібрація. Це призводить до швидкого стомлення, загальної слабкості, роздратування тощо. При неможливості знизити рівень виробничого шуму нижче встановлених гігієнічних норм, застосовують протишумові засоби індивідуального захисту (навушники, вкладиші, костюми) [10].

При роботі з пестицидами необхідно додержуватись наступних правил:

1. Перед початком роботи з пестицидами обслуговуючий персонал зобов'язаний пройти спеціальний інструктаж.

2. В господарствах, які використовують пестициди та мінеральні добрива до роботи допускаються люди, котрі не мають медичних протипоказань і пройшли медичний огляд. Не допускаються вагітні жінки, матері - годувальниці, особи до 18 і старше 55 років (чоловіки) і 50 років (жінки), а також жінки - механізатори на роботи по обпиленню, обприскуванню, транспортуванню пестицидів і мінеральних добрив. Категорично забороняється допускати до роботи осіб у нетверезому стані.

3. По закінченню робіт одяг старанно чистять від пилу і залишають в спеціальному приміщенні, яке має бути ізольованим від місця зберігання пестицидів [17].

4. Під час обприскування забороняється перебувати у робочій зоні та перед агрегатом, що рухається.

5. На період роботи з пестицидами робітників слід забезпечити засобами індивідуального захисту, безкоштовним спецхарчуванням відповідно до медичних вказівок.

6. Тривалість робочого дня під час роботи з надзвичайно небезпечними препаратами має не перевищувати 4 годин (з допрацюванням упродовж 2 годин у нешкідливих умовах), з іншими пестицидами - 6 годин.

7. Працюючим з пестицидами потрібно видавати безкоштовно 0,5 л. молока кожного дня на період роботи [41].

8. Слід стежити за дотриманням правил техніки безпеки, виробничої та особистої гігієни.

9. Для харчування і відпочинку відводять спеціально обладнане місце, не менше як за 200 м з навітряного боку від робочого поля, де мають бути бачок із питною водою, рукомийник, мило, рушник, аптечка першої допомоги [15].

10. Протруювання насіння проводять на відкритій площадці не ближче 200 м від жилих помешкань, джерел водопостачання, тваринницьких приміщень, складу фуражу і продуктів харчування, місць приймання їжі.

11. Категорично забороняється після обробки сухим способом насипати насіння в відра або висипати на долівку.

12. Обов'язково при протруєнні насіння застосовувати, крім хімікатів, фарбувальний наповнювач [9].

Контроль і відповідальність за виконання вимог по техніці безпеки покладається на керівника господарства, згідно діючого положення про організацію роботи у сільському господарстві.

При вирощуванні картоплі в Навчально - практичному центрі, працівники дотримуються всіх зазначених правил та вимог з техніки безпеки. Керівники підрозділів суворо слідкують за виконанням всіх технологічних операцій і вчасно проводять інструктаж. Результатом добре організованої системи охорони праці в НПЦ СНАУ є відсутність виробничих травм серед працівників.

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

В результаті проведених досліджень в умовах навчально-практичного центру СНАУ можна зробити наступні висновки:

1) Основними хворобами картоплі були фітофтороз та альтернаріоз. Хвороби на посадках картоплі почали проявлятися з фази бутонізації на листках нижнього ярусу куща картоплі, а пізніше на листках середнього та верхніх ярусів. Найвищого розвитку фітофтороз та альтернаріоз картоплі досягли перед збиранням врожаю.

2) Фітофторозом більше уражувався сорт Ластівка, на посадках якого розвиток хвороби в 2008 році становив 30,2%, а в 2009 році - 21,6%. Сорт Слов'янка мав істотно менший розвиток фітофторозу: в 2008 році - 12,8%, в 2009 році - 15,4%.

3) Альтернаріозом рослини картоплі уражувалися менше, ніж фітофторозом. На досліджуваних сортах картоплі розвиток хвороби був в 2008 році в межах 3,0-5,4%, а в 2009 році - 4,0-6,6%.

4) В результаті проведених досліджень встановлено, що найнижча урожайність отримана на сорті Ластівка і становила в 2008 році 23,0 т/га, в 2009 році - 25,3 т/га. Урожайність бульб на сорті Слов'янка в 2008 році склала 31,5 т/га, в 2009 році - 29,6 т/га, що забезпечило істотну прибавку в порівнянні з контролем.

5) Використання фунгіциду Ридоміл Голд МЦ, в.г., 2,5 кг/га істотно знизило розвиток хвороб та підвищило урожайність картоплі в порівнянні з варіантом, де не використовували фунгіциди.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

На підставі проведених досліджень рекомендувати господарствам вирощувати сорт картоплі Слов'янка та проводити захисні заходи фунгіцидом Ридоміл Голд МЦ, в.г., 2,5 кг/га, які забезпечили найвищу економічну ефективність при вирощуванні картоплі.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Басарська Е.С., Гетьманенко О.Д., Горденко В.І. та ін. Захист культурних рослин від шкідників та хвороб. - Ужгород: Карпати, 1973. - 151 с.

2. Білик М.О., Кулєшов А.В. Прогноз розвитку хвороб і шкідників сільськогосподарських культур: Практикум /Харк. держ. аграр. ун-т. - Харків, 2000. - 124 с.

3. Бойчук Ю.Д. та ін. Екологія і охорона навколишнього середовища. // Ю.Д. Бойчук, Е.М. Соломенко, О.В. Бугай. - Суми: Університетська книга, 2005. - 302 с.

4. Болезни картофеля / К.В. Попкова, Ю.И. Шнейдер и др. - М.: Колос, 1980. - 304 с.

5. Болезни сельскохозяйственных культур: В З т. / Под ред. В.П. Пересыпкина. - К.: Урожай, 1989. - Т.2: Болезни технических культур и картофеля. - 246 с.

6. Вінніченко М.Д. Стан навколишнього середовища в Сумській області у 2004 р. - Суми: Еллада, 2005. - 52 с.

7. Волкова Н.А., Столярова О.А., Костерин Е.М., Экономика сельскохозяйственных и перерабатывающих предприятий / Под ред. Н.А. Волковой. - М.: Колос, 2005. - 240 с.

8. Горленко М.В. Фитопатология. - М.: Высшая школа, 1980. - 430 с.

9. ГОСТ 12.3.041-86 ССБТ. Застосування пестицидів для захисту рослин. Загальні вимоги безпеки праці.

10. ГОСТ 12.4.011-89 ССБТ. Средства защиты работающих. Общие требования и классификация.

11. ГОСТ 46.0.141-83 ССБТ. Производственные процессы в сельском хозяйстве. Общие требования безопасности.

12. Гулий П.Я., Оверчук В.І. Картопля на Сумщині. - Харків: Прапор, 1986. - 52 с.

13. Дементьева М.И. Фитопатология. - М: Агропромиздат, 1985. - 397 с.

14. Дементьева М.И., Выгонский М.И. Болезни плодов, овощей и картофеля при хранении. - М.: Агропромиздат, 1988. - 231 с.

15. Державні санітарні правила транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві. К. 1998. 70 с.

16. Джигирей В.С. Екологія та охорона навколишнього середовища. - К.: Знання, 2002. - 203 с.

17. ДНАОП 0.03-4.02-94. Положення про медичний огляд працівників певних категорій.

18. Доброзразкова Т.Л. Сельскохозяйственная фитопатология. - Л.: Колос, 1974. - 329 с.

19. Довідник із захисту рослин / За ред. М.П. Лісового. - К.: Урожай, 1999. - 744 с.

20. Дорожкин Н.А., Ремнева З.И. и др. Фитофтороз картофеля и томатов. - Минск: Ураджай, 1976. - 222 с.

21. Дьяков Ю.Т., Дементьева М.И., Семенкова И.Т. и др. Общая и сельскохозяйственная фитопатология. - Л.: Колос, 1984. - 495 с.

22. Дьяченко В.С. Болезни и вредители овощей и картофеля при хранении. - М.: Агропромиздат, 1985. - 192 с.

23. Жолуденко О.В. Фітофтороз картоплі // Захист рослин. - 2001. - №10. - С. 22.

24. Закон України “Про охорону праці”. Збірник нормативних документів. Т. 1. - К., 1995.

25. Захаренко В.А., Плотников В.Ф., Санин С.С. и др. Фитосанитарный мониторинг и системы защиты зерновых колосовых культур, картофеля и подсолнечника от наиболее опасных болезней // Защита и карантин растений. - 2001. - №8. - с.6-7.

26. Защита картофеля в условиях индустриальной технологии / К.В. Попкова, А.С. Воловик и др. - М.: Сельхозиздат, 1986. - 151 с.

27. Защита картофеля от болезней, вредителей и сорняков / А.С. Воловик, В.В Глёз, А.И. Замотаев и др. - М.: Агропромиздат, 1989. - 205с.

28. Защита картофеля, овощных и плодовых культур на приусадебных участках / Под ред. В.Ф. Самерасова. - Мн.: Урожай, 1986. - 128с.

29. 3лобін Ю.А. Основи екології. К.: Лібра, 1998. - 268 с.

30. Картофель / Под ред. М.С. Бацанова. - М.: Колос, 1970. - 375 с.

31. Кваснюк Н.Я., Жеребцова Л.Н., Филлипова Е.И. Как защитить картофель от фитофтороза // Картофель и овощи. - 2004. - №2. - с. 26-28.

32. Комплексная система мероприятий по защите картофеля от болезней, вредителей и сорняков. (Рекомендации). - М.: Агропромиздат, 1980. - 40 с.

33. Мартиненко В.І. Фітофтороз картоплі та заходи для обмеження його поширення та шкодочинності // Вісник СНАУ: Науково-метод. журнал. Сер. Агрономія і біологія. Вип. 7. Суми 2003. - С. 187-189.

34. Методические указания по учету вредителей и болезней сельскохозяйственных культур. - К.: 1981. - 188 с.

35. Микроорганизмы - возбудители болезней растений / Под ред. В.И. Билай. - К.: Наук. думка, 1988. - 552 с.

36. Мир растений В 7 т. Т. 2 Грибы. Слизевики / Под ред. М.В. Горленко. - М: Просвещение, 1991. - 475 с.

37. Назарчук М.В. Фітофтороз // Картопляр. - 2003. -№2. - С. 18.

38. Никонець В.И. Як побороти фітофтороз картоплі // Картопляр. - 2001. - №2. - с.16-17.

39. Основи охорони праці: Підручник, 2-ге вид. / За ред. Гадюк М.П. К.: 2004. С. 86.

40. Охорона праці в Україні. Збірник офіційних нормативних актів. К.: Юрінком Інтер. 1999. 254 с.

41. Охорона праці під час роботи з пестицидами / За ред. С. Трибеля, О. Гамагової. Пропозиція. № 11. 2004. С. 54-60.

42. Перелік пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні. - Дніпропетровськ: АРТ-ПРЕС, 2006. 319 с.

43. Пересыпкин В.Ф. Атлас болезней полевых культур. - К.: Урожай, 1987. - 144 с.

44. Пересипкін В.Ф. Сільськогосподарська фітопатологія. - К.: Аграрна освіта, 2000. - 415 с.

45. Попкова К.В. Общая фитопатология. -М.: Высшая школа, 1978. - 365 с.

46. Практикум по сельскохозяйственной фитопатологии / Под ред. К.В. Попковой. - М: Агропромиздат, 1988. - 335 с.

47. Програма виконання виробничої практики студентами 4 курсу агрономічного факультету / Горбунов А.Ф., Михайленко А.В., Деменко В.М. та ін. - Суми: Слобожанщина, 2001. - 48 с.

48. Родигин М.Н. Общая фитопатология. - М.: Высшая школа, 1978. - 365 с.

49. Рослинництво / За ред. М.А. Білоножка. - К.: Вища школа, 1990. - 292 с.

50. Седова В.И., Деревягина М.К., Васильева С.В. Защита картофеля от болезней и вредителей // Защита и карантин растений. - 2000. - №11. - С. 17-18.

51. Справочник картофелевода / Под ред. А.И. Замотаева. - М.: Агропромиздат, 1987. - 351с.

52. Таран С.В. Інфекція фітофторозу пасльонових // Захист рослин. - 1999. - №1. - С. 17.

53. Теслюк П.С, Картопля - другий хліб. - Вип. 2. - К.: Довіра, 1995. - С. 18-23.

54. Царенко О.М., Злобін Ю.А., Скляр В. Г., Панченко С.М. Комп'ютерні методи в сільському господарстві та біології. Суми: Університетська книга, 2000. - 203 с.

55. Яковлева Н.П. Фитопатология. Программированное обучение. - М.: Колос, 1988. - 384 с.

56. Ярошенко І.Ф. Безпека життєдіяльності в інженерних рішеннях. Суми: Довкілля, 2003. 390 с.

57. Ann P.J., Chang T.T., Chern L.L. Mating type and pathogenicity of Phytopthora infestans in Taiwan // Bot. Bull. Acad. Sin. - 1998. - V.39. - P 33-37.

Додаток А

Погодно-кліматичні умови 2008 року та за середніми багаторічними даними

Місяці	Декади	Середньодобова температура повітря, °С	Кількість опадів, мм	Вологість повітря, %
		поточного року	середньо-багаторічна	± від середньо-багаторічної	поточного року	середньо-багаторічна	± від середньо-багаторічної	поточного року	середньо-багаторічна	± від середньо-багаторічної
Квітень	1	12,2	4,7	7,5	9,4	10,0	-0,6	65	72	-4
	2	12,0	7,7	4,3	10,6	12,0	-1,4	70
	3	10,8	10,8	0	33,3	13,0	20,3	69
	за місяць	11,7	7,7	4,0	53,3	35,0	18,3	68
Травень	1	10,6	13,9	-3,3	24,1	15,0	9,1	70	64	2
	2	16,0	15,0	1,0	20,4	17,0	3,4	64
	3	17,1	16,3	0,8	16,1	19,0	-2,9	64
	за місяць	14,7	15,0	-0,3	60,6	51,0	9,6	66
Червень	1	16,6	17,5	-0,9	20,6	23,0	-2,4	61	68	-6
	2	21,3	18,6	2,7	1,5	22,0	-20,5	63
	3	19,9	20,4	-0,5	1,0	23,0	-22,0	54
	за місяць	19,3	18,7	0,6	23,1	68,0	-44,9	62
Липень	1	19,2	19,3	-0,1	64,9	25,0	39,9	75	71	-2
	2	23,2	19,5	3,7	43,9	25,0	18,9	69
	3	22,3	19,8	2,5	25,0	23,0	2,0	62
	за місяць	21,6	19,5	2,1	133,8	73,0	60,8	69
Серпень	1	20,4	20,5	-0,1	4,2	22,0	-17,8	59	69	-13
	2	26,0	18,7	7,3	0	27,0	-27,0	48
	3	19,7	18,5	1,2	29,5	15,0	14,5	59
	за місяць	22,0	19,2	2,8	33,7	64,0	-30,3	56
Вересень	1	20,0	14,9	5,1	1,2	15,0	-13,8	53	74	-9
	2	10,2	13,6	-3,4	16,7	15,0	1,7	73
	3	11,4	11,4	0	6,0	14,0	-8,0	70
	за місяць	13,9	13,3	0,6	23,9	44,0	-20,1	65

Додаток Б

Погодно-кліматичні умови 2009 року та за середніми багаторічними даними

Місяці	Декади	Середньодобова температура повітря, °С	Кількість опадів, мм	Вологість повітря, %
		поточного року	середньо-багаторічна	± від середньо-багаторічної	поточного року	середньо-багаторічна	± від середньо-багаторічної	поточного року	середньо-багаторічна	± від середньо-багаторічної
Квітень	1	7,6	4,7	2,9	0	10,0	-10,0	56	72	-27
	2	9,7	7,7	2,0	5,0	12,0	-7,0	42
	3	13,0	10,8	2,2	0	13,0	-13,0	37
	за місяць	10,1	7,7	2,4	5,0	35,0	-30,0	45
Травень	1	15,5	13,9	1,6	17,2	15,0	2,2	53	64	-2
	2	12,8	15,0	-2,2	32,6	17,0	15,6	72
	3	18,2	16,3	1,9	21,9	19,0	2,9	60
	за місяць	15,6	15,0	0,6	71,7	51,0	20,7	62
Червень	1	20,4	17,5	2,9	21,2	23,0	-1,8	61	68	-11
	2	20,2	18,6	1,6	23,7	22,0	1,7	59
	3	25,6	20,4	5,2	0	23,0	-23,0	50
	за місяць	22,0	18,7	3,3	44,9	68,0	-23,1	57
Липень	1	19,4	19,3	0,1	97,8	25,0	72,8	65	71	-3
	2	25,2	19,5	5,7	45,1	25,0	20,1	66
	3	21,2	19,8	1,4	21,5	23,0	-1,5	72
	за місяць	21,9	19,5	2,4	164,4	73,0	91,4	68
Серпень	1	19,2	20,5	-1,3	14,0	22,0	-8,0	62	69	-6
	2	18,4	18,7	-0,3	16,4	27,0	-10,6	62
	3	17,6	18,5	-0,9	2,6	15,0	-12,4	66
	за місяць	18,4	19,2	-0,8	33,0	64,0	-31,0	63
Вересень	1	19,1	14,9	4,2	2,9	15,0	-12,1	68	74	-7
	2	17,2	13,6	3,6	4,1	15,0	-10,9	62
	3	13,7	11,4	2,3	2,4	14,0	-11,6	71
	за місяць	16,7	13,3	3,4	9,4	44,0	-34,6	67

Размещено на Allbest.ru