2.2 Методичні підходи до впровадження сертифікації в лісовому комплексі

Підхід 1. Відповідність законодавству. Господарювання має здійснюватись з дотриманням вимог внутрішнього законодавства країни, міжнародних договорів і у відповідності з принципами і критеріями FSC.

Критерій 1.1 Ведення лісового господарства повинно враховувати всі національні і регіональні законодавчі акти й адміністративні вимоги.

Критерій 1.2 Повинні сплачуватись усі види зборів, відрахувань, податків і інші платежі, передбачені чинним законодавством.

Критерій 1.3 У країнах, що підписали міжнародні угоди, такі, як “Конвенція по міжнародній торгівлі видами дикої фауни і флории, які знаходяться під загрозою” (CITES), “Конвенція Міжнародної організації праці" (ILO Conventions), “Угода про торгівлю деревиною тропічних лісів" (ITTA), “Конвенція з біорізноманіття”, повинні враховуватися положення передбачені даними угодами.

Критерій 1.4 Протиріччя між місцевим законодавством і нормативними документами і ”Принципами і критеріями ЛНР" повинні розглядатися в кожному конкретному випадку з погляду досягнення цілей сертифікації при участі організації, що сертифікує і всіх зацікавлених сторін.

Критерій 1.5 Лісогосподарські території повинні бути захищені від незаконних рубок, заселення й інших недозволених видів діяльності.

Критерій 1.6. Суб'єкти лісогосподарської діяльності повинні демонструвати свою постійну прихильність до “Принципів і критеріїв ЛНР”.

Підхід 2. Права і обовязки власників і користувачів. Вимагає законного підтвердження права власності на землю чи користування лісом та дотримання прав власників і користувачів лісів та виконання ними відповідних обов'язків.

Критерій 2.1 Повинні бути подані чіткі докази прав на довгострокове лісокористування на визначеній території (наприклад, право власності на землю, право традиційного природокористування або право, що виникає в результаті угоди про оренду, тощо).

Критерій 2.2 Місцеві громади, що мають юридичні чи традиційні права на володіння або користування ресурсами, повинні здійснювати контроль лісогосподарської діяльності з метою захисту своїх прав і ресурсів, за винятком випадків, коли право контролю добровільно й гласно передано іншим організаціям.

Критерій 2.3 Для вирішення суперечок щодо прав володіння та користування повинні бути використані відповідні механізми вирішення таких питань. Будь-які невирішені суперечки слід ретельно розглядати в процесі сертифікаційних заходів. Значні суперечки, що торкаються інтересів багатьох сторін, як правило, є підставою для відмови в сертифікації.

Підхід 3. Права тубільних народів. Вимагає визнання і збереження прав кор. інших племен на землю та ресурси, охорону місць культурного, екологічного, економічного та релігійного значення. Для україни цей підхід не є актуальний.

Підхід 4. Відносини з місцевим населенням і права працівників. Вимагає від роботодавців надавати можливості місцевому населенню брати участь в консультаціях щодо можливих соціальних наслідків господарювання, в працевлаштуванні, навчанні та забезпечувати дотримання правил охорони здоров'я та безпеки працюючих і їх права на переговори з ними.

Критерій 4.1 Місцевому населенню, що мешкає в межах або поблизу територій, де ведеться лісове господарство, мають бути надані можливості працевлаштування, навчання та інших послуг.

Критерій 4.2 Ведення лісового господарства має відповідати або перевищувати вимоги всіх норм відповідного чинного законодавства та/або нормативних документів, що регламентують питання здоров'я та безпеки виробничого персоналу та членів їх родин.

Критерій 4.3 Права працівників на організацію і ведення добровільних переговорів із роботодавцями повинні бути гарантовані відповідно до Конвенцій № 87 і № 98 Міжнародної організації праці.

Критерій 4.4 Планування та проведення лісогосподарських заходів повинні включати результати оцінки їх можливих соціальних наслідків. З населенням і окремими групами, на інтереси яких безпосередньо впливають лісогосподарські заходи, повинні проводитись консультації.

Критерій 4.5 Для розгляду скарг і забезпечення справедливої компенсації місцевим жителям у випадку втрат чи збитків, які наносяться їх юридичним і традиційним правам, власності, ресурсам і умовам життя, повинен бути задіяний відповідний механізм. Для запобігання подібних втрат і збитків повинні прийматися відповідні заходи.

Підхід 5. Раціональне використання лісу. Зобов'язує сприяти оптимальному використанню різноманітних лісових ресурсів і їх місцевій переробці, зменшенню відходів під час заготівлі і переробки ресурсів та вимагає уникати пошкодження ресурсів та дотримувати обсяги заготівлі ресурсів, які забезпечують їх невиснажливе користування.

Критерій 5.1 Ведення лісового господарства повинне бути спрямоване на підтримку економічної життєздатності, приймаючи до уваги всі екологічні, соціальні і виробничі витрати. Воно повинно заохочувати вкладення коштів, що сприяють підтримці екологічної продуктивності лісу.

Критерій 5.2 Заходи з ведення лісового господарства і маркетингу повинні сприяти оптимальному використанню різноманітних лісових продуктів і переробці їх на місці.

Критерій 5.3 Лісогосподарська діяльність повинна сприяти зменшенню відходів під час лісозаготівель і переробки, і не повинна завдавати шкоди іншим видам лісових ресурсів.

Критерій 5.4 Лісогосподарська діяльність повинна бути спрямована на зміцнення і диверсифікацію місцевої економіки, щоб уникнути її залежності від одного виду лісової продукції.

Критерій 5.5 Господарська діяльність повинна визнавати цінність таких функцій лісів як охорона водних і рибних ресурсів, підтримувати їх, і де це можливо сприяти покращенню.

Критерій 5.6 Обсяги заготівель лісової продукції не повинні перевищувати рівня, який забезпечує невиснажливе користування

Підхід 6. Вплив на довкілля. Вимагає забезпечити оцінку впливу лісогосподарських заходів на довкілля до початку їх проведення; охорону рідкісних та зникаючих видів рослин і тварин; збереження лісових територій великої природоохоронної цінності та типових для місцевості лісових екосистем; охорону грунтів від шкідливих впливів під час лісозаготівель.

Критерій 6.1 Оцінка впливу на довкілля повинна виконуватися відповідно до масштабу й інтенсивності лісогосподарських заходів, а також унікальності природних ресурсів та належним чином інтегруватися в систему ведення господарства. В такі оцінки слід включати як впливи, що відбуваються на ландшафтному рівні, так і вплив власного обладнання, що використовується при обробці. Впливи на довкілля мають оцінюватися ще до початку проведення лісогосподарських заходів, що можуть призвести до порушень.

Критерій 6.2 Необхідно приймати заходи щодо захисту рідкісних видів, видів, існування яких під загрозою або у небезпеці, та їх місць розповсюдження (наприклад, місць гніздування та годівлі). Охоронні зони та захисні території слід встановлювати відповідно до масштабів та інтенсивності ведення лісового господарства, а також унікальності об'єктів, що потребують охорони. Слід регулювати спортивне та промислове полювання, рибальство та збирання колекцій.

Критерій 6.3 Екологічні функції і корисності лісу повинні підтримуватися неушкодженими, поліпшуватися або відновлюватися. Це включає:

а) відновлення лісів та сприяння природним сукцесіям у лісах;

б) біологічне різноманіття на генетичному, видовому і екосистемному рівнях;

в) природні кругообіги, що впливають на продуктивність лісових екосистем.

Критерій 6.4 Репрезентативні зразки існуючих в межах ландшафту екосистем повинні зберігатися в їх природному стані з урахуванням масштабів та інтенсивності ведення лісового господарства, а також унікальності об'єктів, що потребують охорони. Такі ділянки повинні бути нанесені на карту.

Критерій 6.5 Слід підготувати в письмовому вигляді та прийняти до виконання керівні принципи щодо боротьби з ерозією, захисту водних ресурсів, мінімізації впливу на ліс під час лісозаготівель, будівництва доріг та інших механічних порушень, охороні вод.

Критерій 6.6 Системи ведення лісового господарства повинні забезпечити розвиток і сприяння безпечним для довкілля нехімічним методам боротьби із шкідниками та намагатися уникати використання хімічних пестицидів. Слід заборонити використання пестицидів типу 1А і 1В за класифікацією Всесвітньої організації охорони здоров'я та хЛНРорганічних пестицидів, стійких, токсичних пестицидів або пестицидів, чиї продукти розпаду лишаються біологічно активними і накопичуються в трофічному ланцюгу поза їх цільовим використанням, а також будь яких пестицидів, заборонених міжнародними угодами. При використанні хімічних препаратів з метою мінімізації погрози здоров'ю людей і довкіллю слід застосовувати відповідне обладнання та проводити відповідне навчання персоналу.

Критерій 6.7 Хімічні препарати, ємкості, рідкі і тверді неорганічні відходи, включаючи залишки палива та мастил, слід видаляти екологічно прийнятним способом за межі територій, де проводяться лісотехнічні заходи.

Критерій 6.8 Використання біологічних засобів боротьби повинно документуватися, бути скороченим до мінімуму, відстежуватися і контролюватися відповідно до національних законів та міжнародно визнаних наукових протоколів. Використання генетично модифікованих організмів повинно бути заборонено.

Критерій 6.9 Використання інтродуцентів повинно ретельно контролюватися й активно відстежуватися з метою уникнення несприятливих екологічних наслідків.

Критерій 6.10. Перетворення лісів на лісові плантації або їх використання, як нелісових територій, не повинно відбуватися за виключенням випадків, коли таке перетворення:

а) відбувається на дуже обмеженій частині лісогосподарської одиниці;

б) не відбувається на особливо цінних заповідних лісових територіях;

в) надаватиме чітку реальну надійну довготривалу додаткову вигоду з точки зору охорони лісів в межах лісогосподарської одиниці.

Підхід 7. План заходів щодо ведення лісового господарства. Вимагає складання плану в письмовій формі з чітко сформульованими довгостроковими цілями і задачами лісового господарства та способами їх досягнення, його виконання та вчасне уточнення, а також доведення до відома громадськості основних елементів плану.

Критерій 7.1 План заходів щодо ведення господарства і допоміжні документи повинні містити:

а) цілі ведення господарства;

6) опис лісових ресурсів, в яких планується господарювання, екологічних обмежень, характеру землекористування і землеволодіння, соціально-економічних умов, а також характер використання прилеглих територій;

в) опис системи управління лісовими ресурсами, заснованої на екологічних характеристиках даного лісу й інформації, отриманої в результаті інвентаризації ресурсів;

г) обґрунтування щорічного обсягу заготівлі лісових ресурсів і вибору видів, що підлягають заготівлі;

д) умови для моніторингу динаміки приросту деревини;

е) заходи екологічної безпеки, засновані на результатах проведеної оцінки впливу на навколишнє середовище;

ж) план виявлення й охорони рідкісних видів, видів, що перебувають під загрозою та зникаючих видів.

з) карти, що описують місце розташування лісових ресурсів, включаючи границі особливо охоронюваних територій, планованих лісогосподарських заходів і карти з інформацією про характер землеволодіння;

і) опис і обґрунтування використання відповідної заготівельної техніки й устаткування.

Критерій 7.2 План заходів щодо ведення господарства повинен регулярно переглядатися за результатами моніторингу чи по надходженню нової науково-технічної інформації, а також з урахуванням змін екологічних і соціально-економічних умов.

Критерій 7.3 Для успішного виконання плану ведення лісового господарства працівники підприємства повинні пройти відповідну підготовку, а їх діяльність має контролюватися належним чином.

Критерій 7.4 Поважаючи конфіденційність інформації, суб'єкт лісового

господарства повинен доводити до відома громадськості основні елементи плану заходів щодо ведення господарства, включаючи положення, перераховані в критерії 7.1.

Підхід 8. Моніторинг та оцінка. Вимагає ведення нагляду за: станом вилучення лісових ресурсів, їх приросту і відтворення; змінами фЛНРи і фауни; екологічними і соціальними наслідками лісозаготівель; продуктивністю і ефективністю заходів; Вимагає надання FSC документації для моніторингу лісопродукції та громадськості короткого звіту про результати моніторингу.

Критерій 8.1 Періодичність і характер моніторингу повинні залежати від масштабу та інтенсивності лісогосподарських заходів, а також від відносної складності та чутливості до порушень навколишнього середовища. Процедура моніторингу повинна бути обгрунтованою та відтворюваною в часі для отримання порівнюваних результатів і оцінки змін.

Критерій 8.2 Лісогосподарські заходи повинні передбачати наукові дослідження і збір інформації, необхідної для моніторингу принаймні наступних показників:

а) обсяг вилучення усіх видів лісових ресурсів;

б) темпи приросту, лісовідтворення, стан лісів;

в) склад і зміни фЛНРи і фауни, за якою ведеться спостереження;

г) екологічні і соціальні наслідки лісозаготівель і інших лісогосподарських заходів;

д) вартість, продуктивність і ефективність ведення лісового господарства.

Критерій 8.3 Суб'єкт лісогосподарської діяльності зобов'язаний надавати сертифікуючим і контролюючим організаціям документацію, що дозволяє відслідковувати рух будь-якої лісової продукції від місця її походження - процес відомий як ланцюжок “від виробника до споживача”.

Критерій 8.4 Результати моніторингу повинні використовуватися при виконанні плану господарських заходів, а також при його перегляді.

Критерій 8.5 Поважаючи конфіденційність інформації, господарюючий суб'єкт зобов'язаний надати громадськості короткий звіт про результати моніторингових робіт з визначених показників, включаючи показники, перераховані пункті 8.2.

Підхід 9. Збереження лісів великого природоохоронного значення. Вимагає проведення оцінок та консультацій по встановленню ознак лісів природоохоронного значення, заходів по збереженню та посиленню цих ознак, а також моніторингу таких лісів.

Критерій 9.1 Дослідження на предмет наявності ознак лісів, які мають високе природоохоронне значення повинні проводитися відповідно до масштабу й інтенсивності ведення лісового господарства.

Критерій 9.2 У рамках консультативної частини сертифікаційного процесу, особлива увага повинна приділятися відповідним ознакам цих лісів і можливості їхньої підтримки надалі.

Критерій 9.3 План лісогосподарських заходів повинен включати заходи щодо підтримки або поліпшення природоохоронних ознак таких лісів. Такі заходи варто планувати з особливою обережністю, ретельно, з огляду на можливі наслідки. Ці заходи повинні бути перераховані в короткому плані лісогосподарських заходів, доступному для громадськості.

Критерій 9.4 Для оцінки ефективності заходів, спрямованих на підтримку чи поліпшення ознак лісів, які мають високе природоохоронне значення повинен проводитися щорічний моніторинг.

Підхід 10. Лісові плантації. Передбачає вирощування плантацій, які покликані доповнювати систему господарювання і знижувати навантаження на лісові екосистеми та забезпечувати ряд соціальних і економічних вигод і сприяти задоволенню потреб у деревині.

Критерій 10.1. Лісогосподарські цілі щодо створення лісових плантацій, які включають також охорону і відтворення природних і напівприродних лісів, слід чітко визначати в планах ведення лісового господарства та дотримуватися їх виконання.

Критерій 10.2. Плани та схеми розміщення лісових плантацій мають забезпечувати захист, відновлення та охорону природних і напівприродних лісів і не повинно сприяти збільшенню навантаження на природні та напівприродні ліси. Відповідно до масштабу лісотехнічних заходів, при проектуванні лісових плантацій повинні бути передбачені "зелені коридори" для міграції видів, прирічкові зони, мозаїчність насаджень різного віку й обороту рубки. Розміри та розміщення ділянок лісових плантацій мають бути узгодженими із структурою лісових насаджень, що знаходяться в межах природного ландшафту.

Критерій 10.3. Для підвищення економічної, екологічної і соціальної стабільності в складі лісових плантацій краще застосовувати декілька видів. Таке різноманіття може включати розміри і просторовий розподіл господарських виділів лісових плантацій у межах ландшафту; чисельність і генетичний склад видів; вікову структуру.

Критерій 10.4. При виборі видів для створення лісових плантацій слід враховувати наскільки вони в цілому відповідають даному місцеві і як це відповідає цілям ведення лісового господарства. При проектуванні лісових плантацій і відновленні деградованих екосистем аборигенні види повинні мати перевагу перед видами - інтродуцентами для кращого збереження біотичного різноманіття. Інтродуценти можна використовувати лише тоді, коли їхні характеристики є вищі за такі в аборигенних видів, вони повинні знаходитися під ретельним контролем для своєчасного виявлення аномального відпаду, спалахів шкідливих комах або хвороб та інших негативних екологічних наслідків.

Критерій 10.5. Частка загальної території, на якій ведеться господарювання, має управлятися, відповідно до масштабу створення лісових плантацій та відповідно до регіональних стандартів, таким чином, щоб відновити на ній природний лісовий покрив.

Критерій 10.6. Повинні прийматися заходи для збереження або поліпшення структури ґрунтів, їхньої родючості і біологічної активності. Техніка, яка використовується, обсяги заготівель, будівництво й експлуатація доріг і волоків, а також вибір видів для створення лісових плантацій не повинні в довгостроковій перспективі призводити до деградації ґрунтів, до погіршення якості води або її кількісних показників, до істотної зміни русел водотоків.

Критерій 10.7. Слід вживати заходів для запобігання і мінімізації спалахів шкідників і хвороб, виникнення пожеж, інтродукції агресивних видів. Комплексний контроль чисельності комах-шкідників повинен передбачатися лісогосподарським планом. Перевага повинна віддаватися превентивним і біологічним методам боротьби, а не використанню синтетичних пестицидів і добрив. При створенні лісових плантацій повинне робитися все можливе, щоб уникнути використання добрив і синтетичних пестицидів, у тому числі і в розсадниках.

Критерій 10.8. На додаток до відповідних систем моніторингу, позначених у принципах 8, 6 і 4, моніторинг лісових плантацій повинен включати регулярну оцінку потенційних екологічних і соціальних наслідків цих заходів (наприклад, характер природного поновлення, вплив на стан водяних ресурсів і родючість ґрунтів, наявність вигод і добробуту місцевого населення) як на території, де проводяться лісотехнічні заходи, так і поза нею. Не допускається широкомасштабне використання тих видів, для яких не створювалося місцевих дослідних лісових плантацій і немає даних, що свідчать про те, що ці інтродуценти добре адаптуються до місцевих умов, не матимуть тенденції до неконтрольованого поширення і не зашкодять іншім екосистемам. При відводі земель під лісові плантації особлива увага повинна приділятися соціальним аспектам, особливо, коли це стосується дотримання прав місцевого населення на володіння, користування і доступ до ресурсів.

Критерій 10.9. Лісові плантації, закладені на площах, що вийшли з-під природних і напівприродних лісів після листопада 1994 року звичайно не підлягають сертифікації. Сертифікація може бути дозволена при умовах, коли до органу сертифікації представлено достатні підстави того, що власник або користувач не відповідає прямо чи непрямо за таке перетворення лісів.

В Україні можуть застосовується майже всі підходи, винятками є підхід 3, який регулює права корінних малочисельних народів, та підхід 10, який стосується плантаційного ведення лісового господарства (оскільки в Україні немає типових лісових плантацій). Хоча окремі критерії цих методологічних підходів можуть застосовуватися у певних випадках.

2.3 Використання методичних підходів на практиці

Ідея лісової сертифікації отримала широке поширення в останнє десятиліття. Інтерес до неї виник у зв'язку із збільшеним купівельним попитом на екологічно чисту продукцію. Основні міжнародні системи лісової сертифікації (система сертифікації Лісової опікунської ради, система ІSО 14001) в якості головного її умови висувають стійке управління лісами. На мій погляд, українське лісове законодавство в значній мірі спрямоване на дотримання критеріїв сталого управління лісами, і система добровільної лісової сертифікації, яка базується на вимогах лісогосподарських нормативних актів, також є інструментом оцінки відповідності ведення лісового господарства критеріям збереження та сталого управління лісами. [34]

Прийняття рішення за заявкою на сертифікацію включає реєстрацію заявки від лісокористувача, розгляд документів, доданих до заявки, вибір схеми сертифікації, визначення необхідних законодавчих, нормативних, правових актів, порядку здійснення інспекційного контролю, визначення організації-співвиконавців, прийняття рішення за заявкою, підготовку та укладання договору між заявником та органом сертифікації, створення комісії для проведення лісової сертифікації.

При проведенні сертифікації, методичні підходи розроблені в цій роботі допоможутьє в розробці та затвердженні її програми та проведенні робіт комісією відповідно до цієї програми. До даних робіт відносяться:

· документальний аналіз всіх матеріалів, що підтверджують правомірність призначення лісокористування і дотримання при цьому вимог законодавчих, нормативних правових актів;

· складання протоколів документального аналізу; вибір ділянок для натурного опосвідчення; ідентифікація об'єктів лісової сертифікації; натурне вибіркове огляд ділянок лісового фонду, намічених до рубання, або ділянок, на яких відпущена деревина або другорядні лісові ресурси;

· складання протоколів по натурному огляду ділянок;

· оцінка відповідності стану ділянок 1-5-річної давності, подібних за своїми лісотаксаційними і лісорослинним характеристиками з ділянкою, що сертифікується, вимагає подальших лісогосподарських заходів, що відносяться до обов'язкових вимог;

· аналіз стану виробництва лісокористувача, що включає оцінку стану забезпеченості нормативною базою, матеріально-технічними засобами, кваліфікованими робітниками і керівними кадрами;

· аналіз результатів робіт з оцінки виробництва (якщо це передбачено схемою сертифікації);

· аналіз протоколів, прийняття рішення про видачу (або відмову у видачі) сертифіката відповідності.

Інспекційний контроль складається з збору та аналізу інформації про сертифікованих деревині, що відпускається на пні, і другорядних лісових ресурсах; розробки та затвердження програми цього контролю; створення комісії для його проведення; документального аналізу і натурного огляду, вироблених аналогічно основних робіт по лісовій сертифікація-перевірки дотримання умов ліцензії на право застосування знака відповідності; оформлення результатів контролю і прийняття рішення щодо збереження, припинення або скасування дії виданого сертифіката та ліцензії на застосування знака відповідності, розробки переліку коригуючих заходів та строків їх реалізації (у разі необхідності), повторної перевірки об'єктів сертифікації; прийняття рішення про поновлення дії сертифікату та ліцензії на застосування знака відповідності або його скасування та анулювання ліцензії.

Лісова сертифікація:

застосовується при сертифікації деревини, що відпускається на корені при проведенні рубок головного і проміжного користування, і другорядних лісових ресурсів на ділянках лісового фонду, переданих у довгострокове користування;

приурочена до ділянок лісового фонду, переданих у довгострокове користування у випадках, якщо з представленої лісокористувачем інформації не може зробити висновок про можливість виконання ним лісогосподарських вимог, або за бажанням лісокористувача;

використовується при сертифікації партій деревини, що відпускається на корені, на ділянках лісового фонду, переданих у короткострокове користування в порядку: рубок головного користування на лісових аукціонах, рубок проміжного користування після проведення лісових аукціонів і без їх проведення, інших рубок (ця схема діє також при сертифікації другорядних лісових ресурсів);

застосовується при сертифікації деревини, що відпускається на корені, на ділянках лісового фонду, переданих у короткострокове користування, у разі необхідності огляду кожної ділянки у зв'язку з великою різноманітністю таксаційних показників, способів рубок і технологій: для рубок головного користування після аукціону, для рубок проміжного та інших рубок після аукціону або без його проведення (дана схема поширюється також на сертифікацію другорядних лісових ресурсів);

використовується у випадках подання заявником декларації про відповідність для деревини, що відпускається на корені, під час проведення рубок проміжного користування та інших рубок (після аукціонів або без них), а також для другорядних лісових ресурсів на ділянках лісового фонду, щодо яких проводиться або не проводиться лісовий аукціон. За цією схемою проводять також сертифікацію деревини, що відпускається на корені в порядку рубок проміжного користування, інших рубок, другорядних лісових ресурсів у разі, якщо заявником є лісгосп.

При натурному огляді місць суцільних рубок головного користування та інших рубок експерти оглядають кордонні лісосіки і 50-метрових смуг, суміжних з ними; визначають кількість заготовленої деревини, раціональність оброблення та витрачання деревини на будівництво доріг, тимчасових і допоміжних споруд; враховують невивезеної і аварійну деревину, заготовлену і стрелеванную у заборонений час, неокоренную, залишену на літній період, недоруб, збереження насінників, насінних куртин, смуг і дерев, що не підлягають рубці, завислих примірників, завищених пнів, збереження номерів, клейм на деревах і пнях, підросту, молодняків і лісових культур; ступінь очищення місць рубок, збереження лісових грунтів, вирубаних або пошкоджених дерев, не дозволених до рубки; за інших рубках експертом також оцінюється правомірність їх призначення [34].

Натурний огляд місць вибіркових рубок крім перерахованих вище робіт передбачає врахування призначених у рубку, але невирубленних дерев, збереження дерев від пошкоджень, кількості знищених або пошкоджених граничних, квартальних і лісосічних стовпів, оцінку своєчасності проведення, інтенсивності та повторюваності рубок.

При натурному огляді деревини, що відпускається на корені в процесі рубок проміжного користування та інших рубок, експерти перевіряють правильність призначення насаджень в рубки догляду, їх відведення, оформлення; відбору дерев на вирощування і в рубку, їх обліку, вибору і дотримання технології рубок догляду, встановлених параметрів технологічної мережі дільниці; враховують вирубані, знищені при рубці і пошкоджені дерева з числа надісланих на вирощування; перевіряють збереження підросту та інших ярусів рослинності, наявність і параметри негативних впливів на грунт та інші компоненти біогеоценозів, якість очищення місць рубок, наявність та стан постійних пробних площ; оцінюють своєчасність проведення та інтенсивність рубок; враховують кількість знищених або пошкоджених граничних, квартальних і лісосічних стовпів.

При натурному обстеженні місць заготівлі другорядних лісових ресурсів оглядаються кордону лісосік і 50-метрових смуг, суміжних з ними, кількість заготовлених другорядних лісових ресурсів (до їх вивезення в місцях тимчасового складування, зазначених у лісорубних квитках, за актами проміжного огляду).

Експерти враховують такі порушення: заготівлю другорядних лісових ресурсів за межами допустимих для цієї мети площ; рубку та пошкодження насінників і дерев, не дозволених до рубки, як на допустимій ділянці, так і за її межами; знищення або пошкодження граничних, квартальних, лісосічних та інших стовпчиків, захаращеність кордонів, просік і прилеглих до лісосік 50-метрових смуг; залишення не вивезеними після закінчення встановленого терміну другорядних лісових ресурсів; самовільне (до процедури сертифікації) вивезення їх, відвантаження та переробку, а також вивезення їх у не вказане в лісорубному квитку (ордері) місце; знищення підросту і молодняків, викликане недотриманням встановленого порядку заготівлі другорядних лісових ресурсів; пошкодження або знищення лісових культур; незадовільну або несвоєчасну очистку місць заготівлі другорядних лісових ресурсів; проведення заготівлі та трелювання їх способами, в результаті яких в гірських умовах виникає ерозія грунтів.

На підставі камеральних та польових робіт сертифікуючих організації складають висновок і протоколи перевірки на відповідність, які видаються заявнику.

Одна з головних умов проведення сертифікаційних робіт - наявність достатньо повної та оновленої, з урахуванням сучасної нормативної бази з ведення лісового господарства та здійснення лісокористування (перш за все, документів, що регламентують рубки головного і проміжного користування). У всіх нормативних документах з ведення рубок головного користування містяться відомості про лісівничі вимоги і технології лісосічних робіт, методи очищення місць рубок, заходи з відновлення лісу та протипожежні вимоги до проведення лісосічних робіт. При перевірці кожного об'єкта сертифікації враховують спосіб рубки, схеми розміщення лісовозних доріг, волоків, навантажувальних пунктів, складів, площа, на якій має бути збережений підріст і другий ярус господарсько цінних порід, ступінь їх збереження, заходи щодо запобігання ерозійних процесів. Всі ці відомості про конкретній лісосіці містяться в технологічній карті, яка, відповідно до правил, складається лісозаготівельниками. Тому при перевірці конкретного лісокористувача способом натурної експертизи необхідно перш за все проаналізувати технологію рубки, зафіксовану в технологічній карті, а потім звірити з фактичним станом лісосіки [34].

Лісова сертифікація має здійснюватися з урахуванням раціональної деталізації робіт, залучення до їх виконання компетентних фахівців, обгрунтованого вибору ділянок, які перевіряються, доцільною тривалості виїздів. Це дозволить визначити, відповідальну поставленим завданням, структуру витрат на сертифікаційні заходи.

Відповідно до вимог нормативно-законодавчих актів та переліком робіт з лісової сертифікації до складу експертної комісії включаються експерти-аудитори. Лісгосп, в якому проводиться сертифікація, представляє для ознайомлення комісії необхідну технічну документацію з лісокористування та ведення лісового господарства. За побажанням заявника, адміністративних і місцевих органів влади, екологічних неурядових організацій та інших можливих учасників лісової сертифікації в експертну комісію можуть входити їх представники.

Об'єктом економічної оцінки даної роботи є методичні підходи впровадження схем сертифікації в лісовому комплексі України. Однак, в економічному відношенні оцінити такі підходи важко, тому що ці підходи позбавлені матеріально-речового змісту і прямо не піддаються обчисленню, а нормативи трудових і фінансових витрат на лісову сертифікацію відсутні. Проте, економічна цінність методичних підходів безпосередньо співвідноситься з просуванням сертифікованої лісопродукції на світові ринки збуту. Ринкова орієнтованість є чи не найважливішою характеристикою цього оцінювання, і забезпечує можливість отримання низки конкурентних переваг підприємств, які виходять на ринок сертифікованої лісопродукції. Сприяє цьому престижність сертифікованого ринку лісопродукції, визнаних у світі торгових марок (логотипів), а також чутливість ринку до появи нових марок [35].

Аналіз сертифікованого ринку лісопродукції вказує на його серйозні конкурентні переваги, а саме:

· підвищується прибутковість зовнішньоекономічної діяльності лісогосподарських підприємств - покупці готові платити дещо більшу ціну;

· розширюється доступ на екологічно чутливі ринки збуту;

· встановлюються прямі та довгострокові партнерські стосунки, які передбачають усунення зайвої ланки посередників.

Окрім цього, сертифікація є ефективним заходом боротьби з незаконними (самовільними) рубками, оскільки уся одержана з сертифікованих лісів деревина відповідним чином маркується й супроводжується документами, які унеможливлюють підміну]. Таким чином, споживач, купуючи товари, виготовлені з такої деревини, впевнений в її екологічно чистому походженні. Лісова сертифікація стає свого роду перепусткою до елітарного клубу компаній, які об'єднані спільною ідеологією розвитку екологічно чистого виробництва та соціально-етичного маркетингу.