Благоустрій та озеленення території мотелю "Меркурій" у м. Жидачеві

4.3. Захист зелених насаджень від шкідників і хвороб.

У системі заходів із захисту зелених насаджень одними із найголовніших є санітарно-профілактичні. Їхнє завдання полягає в усуненні джерел інфекцій і недопущенні виникнення вогнищ шкідників і хвороб. З цією метою у зелених насадженнях збирають опале листя, хвою, шишки, сухі гілки та загиблі рослини. Обрізують також хворі і всохлі гілки, обкоровують і корчують пеньки, знищують плодові тіла грибів. Особливе місце в заходах, спрямованих на оздоровлення і продовження віку дерев, є лікування ран і пломбування дупел.

Для захисту зелених насаджень від шкідників та хвороб застосовуються такі основні методи: агротехнічні, хімічні, біологічні, біофізичні, механічні та інтегральні.

РОЗДІЛ 5. ЕКОНОМІЧНА ЧАСТИНА

Економічна частина складається з розрахунків і показників, які зводяться в окремі таблиці. Розрахунок кошторисної вартості будівництва садово-поркового об`єкта і робіт по догляду за ним проводимо за наступними пунктами:

- обгрунтування балансу території садово-паркового об?єкта (таблиця 5.1);

- виробнича програма робіт з будівництва об?єкта озеленення (таблиця 5.2);

- план з праці і заробітної плати для будівництва садово-паркового об?єкта (таблиця 5.3);

- розрахунок необхідної чисельності робочої сили згідно календарних термінів (таблиця 5.4);

- графік виконання робіт згідно календарних термінів (таблиця 5.5);

- розрахунок потреби і кількості основних і допоміжних матеріалів для будівництва садово-паркового об?єкта (таблиця 5.6);

- розрахунок витрат на послуги автомобільного транспорту загальногосподарського призначення (таблиця 5.7);

- розрахунок потреби машин і механізмів, витрат на механізовані роботи (таблиця 5.8);

- кошторисна вартість будівництва садово-поркового об`єкта і робіт по догляду за ним (таблиця 5.9);

Розрахунок балансу території містить:

- загальну площу об?єкта озеленення;

- площу, яка відведена під забудову;

- площу ділянок, які проектуються під зелені насадження;

- площу доріжок і майданчиків різного призначення.

Площу під окремими деревами, насадженнями в алеях приймаємо з розрахунку 4 м? на одне дерево, площа під кущами - 1 м? на один кущ, площа живоплоту - в залежності від конструкції.

Площа, яка проектується під деревами становить - 376 м? (94 шт. х 4 м?), під чагарниками - 33 м? (33 шт. х 1 м?), живоплотами - 47 м? (47 м. пог. х 1 м.).

Площа газонів залежить від площі озеленення за мінісом площі, зайнятої під деревами, кущами і квітниками.

Розрахунок кошторисної вартості будівництва розпочинається із зведення об?ємів робіт у єдину відомість.

На об?єкті висаджуємо 34 штуки дерев, з них листяних - 29, хвойних - 5. Посадку дерев-саджанців здійснюємо без кому у ями розміром 0,7 х 0,7 м. Рослинну землю, яку застосовуємо для заміни бідного грунту, підсипаємо до ям в межах 15%.

Чагарники, у кількості 33 шт. висаджуємо у ями розміром 0,5 х 0,5 м. рослинну землю підсипаємо також у межах 15%.

Загальна довжина живоплотів, які проектуються на території становить 47 м. пог. Кількість рослин необхідних для формування живоплотів - 96 шт. Для висаджування рослин викопуємо траншеї шириною 0,5 м.

На території об?єкту озеленення, крім існуючих асфальтованих доріг проектуємо створення доріжок з тротуарної плитки (354 м?) і природного каменю (229 м?).

Для освітлення території проектуємо встановлення світильників різного призначення, загальною кількістю - 29 шт. Для прокладання електричних кабелів викопуються траншеї глибиною 0,7м. і шириною 30 см., загальна довжина траншей - 380 м.

Малі архітектурні форми: альтанки - 3 шт., садові лави - 6 шт.

В таблиці 5.2 зведені основні об?єми робіт з озеленення і благоустрою об?єкта озеленення.

План з праці і заробітної плати для будівництва об?єкта складається на основі запланованого обсягу робіт (таблиця 5.2), норм часу і тарифних ставок.

Для кожного виду робіт визначаємо кількість часу в людино-днях (трудомісткість). Кількість людино-годин визначаємо множенням обсягу робіт на норми витрат часу в людино-годинах. Для переводу в людино-дні кількість людино-годин ділимо на 8 годин (тривалість робочого дня). Визначення основної зарплати працівників здійснюємо множенням кількості відпрацьованих людино-днів на відповідну тарифну ставку. Додаткову зарплату приймаємо в розмірі 40% від основної зарплати.

Загальний фонд заробітної плати складається із суми основної і додаткової заробітної плати.

Роботи з створення об?єкту об?єднані в такі групи:

1. Посадка дерев, чагарників і живоплотів, догляд за ними;

2. Влаштування газонів і квітників, догляд за ними;

3. Благоустрій території.

Разом із нарахуванням фонду заробітної плат суб?єкти господарської діяльності зобов?язані також ще нараховувати і здійснювати відрахування до фондів пенсійного і соціального страхування.

У звязку із сезонним характером робіт у зеленому будівництві, розрахунок необхідної чисельності робочої сили доцільно планувати щомісячно. Варто взяти до уваги, що одні і ті самі робітники після закінчення однієї роботи можуть використовуватися на інших роботах, час виконання яких не співпадає з попередніми.

На основі таблиці 5.4 складається графік виконання робіт (таблиця 5.5).

Основою для розрахунку потреби і кількості основних і допоміжних матеріалів є виробнича програма.

Розрахунок витрат на послуги автомобільного транспорту складається лише для вантажних автомобілів на основі кількості основних і допоміжних матеріалів, які необхідно перевезти для виконання виробничої програми. Вартість утримання машино-зміни залежить відмарки автомобіля, його вантажної під?ємності і призначення. На даному об?єкті використовуємо ЗІЛ-130, вантажна під?ємністю 4 т.; вартість утримання машино-зміни - 212 грн.

В таблиці 5.8 плануються лише роботи, які виконуються безпосередньо механізмами.

Загальну вартість будівництва садово-паркового об?єкта визначаємо у зведеному кошторисі витрат, який складається на основі даних, розрахованих у попередніх таблицях.

Інші виробничі витрати складають 1,5% від суми всіх попередніх витрат.

Виробнича собівартість становить суму калькуляційних статей з 1 по 6.

Витрати на збут становлять 1-2% від виробничої собівартості.

Повна собівартість будівництва садово-паркового об?єкта і робіт по догляду за ним визначається сумуванням виробничої собівартості, адміністративних витрат і витрат на збут.

Величина прибутку визначається множенням повної собівартості на запроектовану рентабельність (15-20%) і діленням на 100.

Вартість будівництва садово-паркового об?єкта і робіт по догляду за ним становить суму повної собівартості і прибутку.

Таблиця 5.1 Баланс загальної території садово-паркового об?єкту

Таблиця 5.2 Виробнича програма робіт з озеленення

Таблиця 5.4 Розрахунок необхідної чисельності робочої сили згідно календарних термінів

Таблиця 5.6 Розрахунок потреби і кількості основних і допоміжних матеріалів для будівництва садово-паркового об?єкта

Таблиця 5.9 Кошторисна вартість будівництва садово-поркового об`єкта

і робіт по догляду за ним

РОЗДІЛ 6. ОХОРОНА ПРАЦІ

Охорона праці - система законодавчих актів та відповідно їм соціально-економічних, технічних, гігієнічних та організаційних заходів, що забезпечують безпеку, зберігають здоров?я та працездатність людини в процесі праці.

Обов'язок по забезпеченню безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган. Виконання цього обов'язку вимагає від них точного дотримання вимог нормативних актів (інструкцій, правил, стандартів) з охорони праці, розроблених на державному міжгалузевому і галузевому рівнях.

Закон України про охорону праці встановив основні принципи державної політики в галузі охорони праці: пріоритет життя і здоров'я працівників по відношенню до результатів виробничої діяльності, повної відповідальності роботодавця за створення безпечних і здорових умов праці, комплексного розв'язання завдань охорони праці, соціального захисту працівників, повного відшкодування збитків особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань, використання економічних методів управління, виконання нормативів охорони праці незалежно від форм власності і видів діяльності підприємства.

Організація робіт з охорони праці включає:

- забезпечення безпеки виробничого устаткування, виробничих процесів, будинків, споруд;

- нормалізацію санітарно-гігієнічних умов праці;

- інструктаж з техніки безпеки і навчання працюючих безпечним умовам праці;

- забезпечення працюючих засобами індивідуального захисту;

- забезпечення оптимальних режимів праці і відпочинку;

- організацію лікувально-профілактичних заходів, соціально-побутового обслуговування робітників, професійний відбір працюючих щодо окремих спеціальностей.

6.1 Організація безпеки праці для попередження виробничого травматизму

В проекті озеленення та благоустрою мотелю передбачається проведення таких видів робіт: підготовка грунту, навантажувально-розвантажувальні роботи, перенесення вантажів, викопування посадкових ям і траншей, посадка рослинного матеріалу, роботи по догляду за рослинами з ручним інстру-ментом.

Оскільки всі роботи проводяться на відкритій місцевості, велику роль відіграють фактори зовнішнього середовища. Тривале перебування працівника у несприятливому для людини температурному режимі, негативно впливає на здоров'я та самопочуття. Якщо температура зовнішнього середовища вища фізіологічних потреб організму (вища 18-19 градусів Цельсія), то тепловіддача організму буде утруднена, що суттєво знизить працездатність людини. Це призводить до перегрівання організму. Тому працівник повинен мати головний убір, повинен бути забезпечений водою.

При ручному обробітку грунту потрібно звернути увагу на якісну підготовку інструменту. Він повинен бути легким, зручним в роботі, міцним, загостреним, без заусениць. Ручки інструментів повинні бути зручними та гладкими з твердої деревини чи пластмаси. Відстань між працюючими, для запобігання поранень, повинна бути не менше 5 метрів. Не дозволяється працювати без рукавиць та взуття. Прополювання проводять прополюваль-ними ножами і ручними розрихлювачами. При викопуванні та пересадці квітів та кущів більше всього страждають локтеві частини руки. Тому бажано користуватися рукавицями, які стягуються в зап'ястях резинкою з налодо-нником.

Роботи повя'зані з викопуванням посадкових ям, можна віднести до розряду земельних робіт. Грунт, вийнятий з траншеї чи посадкової ями, слід розміщувати на відстані не менше 0,5 м від бровки отвору. Розробляти грунт способом підкопу не допускається. Валуни і каміння, а також відшарування грунту, виявлені на відкосах, повинні бути видалені. Перед допуском робітників в траншеї глибиною більше 1.3 м повинна бути перевірена стійкість відкосів.

Навантажувально-розвантажувальні роботи повинні виконуватись у відповідності до нормативно-технічної документації, яка містить положення щодо безпеки при виконанні робіт даного виду. Місця виконання навантажувально-розвантажувальних робіт повинні бути обладнанні знаками безпеки. Не допускається знаходження людей і рух транспортних засобів в зоні можливого падіння вантажів. Перед підйомом і переміщенням вантажів повинні бути перевірені стійкість вантажів і правильність їх стропування. При ручному стропуванні вантажів повинні використовуватись спеціальні драбини і інші пристосування, які забезпечують безпеку працівників. Вантажі на транспортних засобах повинні бути укладені і закріпленні так, щоб під час транспортування не виникло їх зміщення і падіння. Місця виконання навантажувально-розвантажувальних робіт повинні бути розміщені на спеціально відведені території з твердим і рівним покриттям і мати достатнє природне та штучне освітлення. Освітлення повинно бути рівномірним (5-10 люкс) без сліпучої дії на працівників. Все обладнання яке використовується при роботі з вантажами повинно бути справним і відповідати вимогам безпеки. Робітники, зайняті на навантажувально-розвантажувальних роботах, повинні проходити попередній і періодичні медичні огляди та інструктажі з охорони праці та надання першої медичної допомоги. При виконанні робіт вручну максимальна вага переміщуваного вантажу повинна бути: для жінок віком 16-18 років - 10 кг, для чоловіків віком 16-18 років - 10 кг: старше18 років - відповідно 20 і 30 кг. Підлітки до 18 років до важких фізичних робіт не допускаються, а допускаються не більше як на третину зміни для роботи з вантажами вагою до 4 кг.

Посадкові роботи виконуються вручну, тому тут найбільшу увагу слід звернути на роботу з ручними знаряддями праці (лопатами, сапами, граблями, сокирами). Ручні знаряддя праці повинні бути у справному стані: робоча частина заточена відповідно до вимог, а держак надійно прикріплений. Посадка крупномірних дерев здійснюється відповідно до технологічних вимог. Упаковку з кома дозволяється знімати лише після встановлення дерева у посадкову яму. Для запобігання нахиленню або вивертанню дерева його закріплюють за допомогою розтяжок: стовбур обв'язують мішковиною, а потім дротом, в кінці якого натягують і прикріплюють до міцних коротких кілочків, вбитих в землю за межами посадкової ями. При необхідності крону дерева підрізають. Для цього використовують переносні драбини. Їх верхня сходинка повинна бути оббита повністю, майданчик огороджений перилами; інструменти (ножі, сокири, секатори) повинні бути справними, гострими і щільно насадженими на держак. Ручні знаряддя праці переносять (чи перевозять) в спеціальних чохлах чи ящиках. Ручки ручного інструменту повинні бути відшліфовані від візуально видимих дефектів.

Працювати з газонокосаркою рекомендується в довгих штанах і черевиках, а також обов'язково надягати захисні окуляри. Користуватися газонокосаркою слід на рівних поверхнях, уникаючи насипів і горбів; не варто починати роботу в дуже жарку погоду.

6.2 Виробнича санітарія та гігієна праці

Виробнича санітарія - це система організаційних заходів і технічних засобів, що попереджують чи зменшують дію на працівників шкідливих виробничих факторів.

Робітникові часто доводиться працювати у несприятливих умовах при високій або надто низькій температурі повітря, підвищеній вологості, на протягах, з отрутохімікатами. Усі ці фактори можуть призвести до професійних захворювань дихальних органів, очей, шкіри та й усього організму. Щоб запобігти тимчасовим або хронічним професійним захво-рюванням, слід додержуватись правил гігієни праці на виробництві.

З метою збереження здоров'я і працездатності робітників на будівельних майданчиках обладнують тимчасові побутові приміщення, в яких вони можуть відпочити під час обідньої перерви, прийняти їжу, взимку -- обігрітись. Кількість санітарно-побутових приміщень і їхні розміри залежать від кількості робітників, що водночас працюють на даному об'єкті.

Перед початком роботи робітник повинен одягтися у спецодяг, а свій одяг і взуття акуратно розмістити у спеціальній шафі. Після закінчення робочого дня спецодяг чистять від пилу, бруду, сушать у спеціальних приміщеннях і ховають в індивідуальну шафу або вішають у спеціально відведеному для цього місці.

У район розміщення побутових приміщень подається вода. Для пиття слід застосовувати переварену воду, яку зберігають у спеціальних бачках з кришками і кранами. Бачок, заповнений водою, повинен бути весь час закритий. Сиру водопровідну воду вживають за допомогою спеціально обладнаних фонтанчиків. Відстань від місця, де є вода, до робочих місць повинна бути не більше 75 м. Всі ці заходи спрямовані на те, щоб кожен робітник мав змогу дотримуватись особистої гігієни на виробництві.

Після закінчення роботи обличчя і руки треба добре вимити. Якщо шкіра на руках тріскається, після миття їх треба змастити гліцерином або спеціальним кремом.

У жаркий період лісокультурного сезону слід переміщати зміну, щоб вона проходила у більш прохолодний період дня. Можна організувати довшу обідню перерву (до 1,5-2 год.) і використовувати для цього саму жарку частину дня. Для покращення мікроклімату в будиночках на холодний період сезону слід влаштовувати їх з добре підігнаними дверима, а в літній період створити вентиляцію та забезпечити питну воду. Згідно санітарних норм при температурі повітря до 30?С на одну людину необхідно мати 1,5-2 л. води, при температурі більше 30?С - 3-3,5л., а з врахуванням гігієнічної мети - 4-5 л. води на день.

Працюючи на відкритому повітрі при низьких температурах, робітник повинен тепло вдягнутися у шерстяний, ватний або хутряний одяг, але так, щоб він не стримував рухів. Аби не допустити переохолодження організму, слід робити перерви для обігрівання. При температурі повітря нижче -- 20 °С роблять десятихвилинні перерви після кожної години роботи. Під час перерви робітники повинні заходити у тепле приміщення з температурою 10--20 °С.

Для захисту від шкідливих виробничих факторів користуються спеціальними індивідуальними захисними пристроями та одягом. Для захисту тіла людини, наприклад, застосовують спеціальний одяг (комбінезон або штани і куртки) та взуття, органів зору -- спеціальні окуляри (ПО-1, № 5, 03-Н тощо) з гумовою або шкіряною оправою, яка щільно прилягає до обличчя.

6.3 Пожежна безпека

Протипожежна профілактика - це комплекс заходів, спрямованих на попередження пожеж і створення умов для успішного їх гасіння у разі виникнення.

Власники підприємства зобов'язані:

- розробляти комплексні заходи щодо забезпечення пожежної безпеки, впроваджувати досягнення науки і техніки, позитивний досвід;

- забезпечувати додержання протипожежних вимог стандартів, норм, правил, а також виконання вимог приписів і постанов органів державного пожежного нагляду;

- організовувати навчання працівників правил пожежної безпеки та пропаганду заходів щодо їх забезпечення;

- утримувати в справному стані засоби протипожежного захисту і зв'язку, пожежну техніку, обладнання та інвентар, не допускати їх використання не за призначенням;

- подавати на вимогу державної пожежної охорони відомості та документи про стан пожежної безпеки об'єкту;

- здійснювати заходи щодо впровадження автоматичних засобів виявлення та гасіння пожеж і використання для цієї мети виробничої автоматики;

- своєчасно інформувати пожежну охорону про несправність пожежної техніки, систем протипожежного захисту, водопостачання, а також про закриття доріг і проїздів на своїй території;

- проводити службове розслідування випадків пожеж.

Усі працівники під час прийняття на роботу і щорічно за місцем роботи проходять інструктаж з питань пожежної безпеки

Пожежна безпека забезпечується: системою запобігання пожежі, системою протипожежного захисту і організаційно-технічними заходами.

Запобігання пожежі досягається попередженням появи у горючому середовищі джерел загоряння. Наступними мірами являються обмеження маси чи об'єму горючих речовин і найбільш безпечний спосіб їх розміщення.

Забороняється гасити полум'я водою, не відключивши попередньо електромережу, для запобігання ураження електрострумом.

Ступінь пожежної безпеки зелених насаджень залежить від породи, віку цих насаджень, від пори року і метеорологічних умов. Так, влітку в посушливу погоду найбільшу пожежну небезпеку представляють хвойні насадження, а особливо чисті соснові. На ділянці проведення робіт по озелененню необхідна наявність протипожежних щитів. До їх складу входять вогнегасники, ящики з піском, лопати, кірки, сокири, ємності з водою, відра, азбестове полотно розміром 2х2 м. Кількість засобів пожежогасіння, якими забезпечується об'єкт, залежить від його площі і категорії пожежної безпеки.

Отже, для покращення умов праці, забезпечення гігієни праці та попередження виробничого травматизму пропонується провести і дотримуватись наступних заходів:

1. Уникати проведення робіт на відкритому повітрі при несприятливих метеорологічних умовах, у вечірні години та вихідні дні;

2. Систематично проводити видачу засобів індивідуального захисту;

3. Встановити оптимальний режим праці та відпочинку;

4. Строго дотримуватися правил пожежної безпеки;

ВИСНОВКИ

У результаті виконання дипломної роботи розроблено проект благоустрою та озеленення території мотелю у місті Жидачеві. Для цього був проведений літературний пошук по даній темі, дослідження природних умов району, аналіз існуючочго стану насаджень та благоустрою даної території, розроблено агротехніку створення зелених насаджень і догляд за ними. А також розраховано економічне обгрунтування реалізації проекту та наведено заходи з охорони праці.

Питання благоустрою та озеленення є важливим для забезпечення високого іміджу мотелю і підвищенні конкурентного статусу на ринку, оскільки створює більш комфортні умови перебування клієнтів.

Створення зелених насаджень - тривалий складний процес, що пов?язаний з комплексним виконанням робіт агротехнічного та інженерно-будівельного характеру. Для проведення заходів з організації та благоустрою території, підготовки ґрунту, посадки дерев та чагарників, влаштування газонів та квітників, догляду за насадженнями, формуванню декоративних груп, з урахуванням їх еколого-біологічних та декоративних властивостей необхідні кваліфіковані спеціалісти.

Размещено на Allbest.ru

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Боговая И.О., Теодоронский В.С. Озеленение населенных мест. - М.: Агропромиздат, 19. - 239с.

2. Боговая И.О., Фурсова Л.М. Ландшафтное искусство. - М.: ВО Агропромиздат, 1988. - 233 с.

3. Горохов В.А. Городское зеленое строительство. - М.: Стройиздат, 1991. - 416с.

4. Державні будівельні норми України. Держбуд України. Київ, 2002

5. Ерохина В.И., Жеребцова Г.П., Вольфтруб Т.И. Озеленение населенных мест: Справочник. - М.: Стройиздат, 1987. - 480с.: ил.

6. Краєзнавчі матеріали про природу та річкову мережу Жидачівщини / Я. Турченяк, Д. Гаврильчук, М. Марків та ін. - Жидачів, 2004. - 32 с.

7. Краткий справочник архитектора. Ландшафтная архитектура. Под ред. Родичкина И.Д. - К.: Будівельник, 1990 - 336с.

8. Кучерявий В.П. Озеленення населених місць: Підручн. - Львів: Світ, 2005. - 456с.: іл.. Бібліограф. с450.

9. Наказ Державного комітету України по житлово-комунальному господарству

№ 70 від 29 квітень 1994 року. Про затвердження Правил утримання зелених насаджень міст та інших населених пунктів України

10. Озеленение населенных мест: Справочник /В.И.Ерохина, Г.П.Жеребцова, Т.И.Вольфтруб и др.; Под ред. В.И.Ерохиной. - М.: Стройиздат, 1987. - 480 с.

11. Рубцов Л.И., Лаптев А.А. Справочник по зеленому строительству. - К.: Будівельник, 1971. - 312 с.

12. Хессайон Д.Г. Все о декоративных деревьях и кустарниках. - Москва.: „Кладезь-Букс”, 2003. - 128с.

13. Хессайон Д.Г. Все о цветах в вашем саду. - Москва.: „Кладезь-Букс”, 2004. - 160с.