Серед озимих культур озима пшениця - одна з найбільш вимогливих до ґрунтових умов вирощування. Найкраще росте вона на родючих ґрунтах, які характеризують сприятливими фізичними і хімічними властивостями.

Технологія вирощування. Озиму пшеницю на Україні вирощують на злачних площах інтенсивною технологією. Суть цієї технології полягає в оптимізації умов вирощування на всіх етапах росту й розвитку рослин, розміщенні культури після кращих попередників, вирощуванні інтенсивних сортів, застосування добрив, з розрахунку на заплановану урожайність, внесенні азотних добрив протягом весни і літа відповідно до даних ґрунтової і рослинної діагностик, використанні інтегрованої системи захисту рослин від бур'янів, хвороб та шкідників, застосуванні ретардантів проти вилягання, захисті ґрунтів від ерозії. Головною особливістю цієї технології є сівба пшениці із залишенням постійних технологічних колій, постійний біологічний контроль за станом рослин.

Районовані сорти. В нашій місцевості найбільш поширені такі сорти пшениці: Киянка, Миронівська 25, Обрій, Харківська 11; з твердих пшениць -- Корал одеський, Парус.

Попередники пшениці. Сучасні високопродуктивні сорти озимої пшениці характеризуються підвищеними вимогами до родючості ґрунту, вмісту вологи в ньому та чистоти від бур'янів. Саме це визначає велику роль попередників при вирощуванні таких сортів.

Попередники для озимої пшениці підбирають з урахуванням кліматичних умов району вирощування, структури посівних площ, реакції сорту на попередник.

За даними наукових досліджень та виробничої практики, кращі попередники пшениці в нашому районі -- горох, багаторічні трави на один укіс.

Добрими попередниками для озимої пшениці, вирощуваної за інтенсивною технологією, є кукурудза на силос та деякі стернові, зокрема озима пшениця після горяного пару або багаторічних трав.

Обробіток ґрунту. Основним завданням обробітку ґрунту є зберігання вологи на час сівби пшениці, боротьба з бур'янами, якісне загортання післяжнивних решток і добрив, створення достатньо ущільненого під посівного шару з об'ємною цільністю 1,1-1,3 г/см³ та дрібно грудочкуватого посівного шару, в якому б треба мати ґрунтові частинки діаметром 1-3 см.

Залежно від попередника та вологості ґрунту застосовують полицевий та безполицевий способи обробітку. Коли орний шар містить менше як 20 мм продуктивної вологи, що часто спостерігається в посушливе літо, після таких попередників, як горох, кукурудза, безполицевий (безплужний), або поверхневий обробіток. При достатньому зволоженні ґрунту та ранньому збиранні попередника на забур'янених площах ефективніший полицевий обробіток ґрунту плугами з передплужниками.

На зайнятих парах, які рано звільняються від урожаю парозаймальних культур і дуже забур'янені кореневищами бур'янами (пирієм), а також після засмічених пирієм стернових попередників проводять 2 денкування на грибину залягання кореневищ (10-12 см) та оранку з коткуванням після з'явлення “милець” пирію на глибину до 25 см.

Оранку закінчують не пізніш як за 3-4 тижні до настання оптимальних строків сівби пшениці. При запізненні з оранкою ґрунт до початку сівби не встигає достатньо ущільнитись, що може спричинити розрив корневої системи пшениці внаслідок його осідання.

Обробіток горних парів починають восени після збирання попередника. На парах проводять 2-3 кущення та глибоку оранку плугами з передплужниками на глибину 27-30 см. Рано на весні проводять боронування і при появі бур'янів починають першу культивацію з боронуванням на глибину 10-12 см. Протягом літа ґрунт утримують у розпушеному та чистому від бур'янів стані, застосовуючи культивацію з боронуванням.

Основним завданням передпосівного обробітку ґрунту є створення сприятливого структурно-агрегативного складу посівного шару. Найкраще використовувати для цього культиватори (КПС-4, ІСМК-5,4 та ін.), обладнані стрілястими лапами культивацію проводять одночасно з боронуванням зубовими боронами (БЗТС-1,0, БЗСС-1,0), а при недостатній вологості ґрунту -- з соткуванням сотками ЗККШ-6. Для кращого вирівнювання поверхні ґрунту і якісної сівби культивацію проводять під кутом до оранки на глибину загортання насіння. На більш важчих ґрунтах замість культиваторів використовують комбіновані ґрунтообробні машини ТВК-3. ВНП-5,6 та ін.

Своєчасне локальне внесення добрив дає змогу значно зменшити стреси рослин від природних аномалій (низька температура, заморозки тощо, пристосовує їх до навколишнього середовища, активізує кореневе живлення, омолоджує рослини та поліпшує умови отримання високих урожаїв.

Локальне внесення добрив через листя -- найбільш ефективна та економічно виправдана форма доставки рослинам елементів живлення протягом усього періоду вегетації, навіть у тих випадках, коли іншим шляхом це виконати неможливо.

Цей метод внесення добрив, завдяки збалансованому складу економічно чистих основних та хелатних мікроелементів, гарантує сто відсотків їх засвоєння, значно скорочує потреби у корневищ добривах.

Забезпечення рослин необхідною кількістю мікроелементів оздоровлює рослини, підвищує їх стійкість до захворювань, а разом із засобами захисту рослин від шкідників та захворювань з найменшими стресами для рослин (табл.3.1).

Таблиця 3.1.

Структура мінеральних добрив і мікроелементів при інтенсивній технології вирощування зернових

Рідкі комплексні добрива (РКД) поділяються залежно від способу використання добрива для кореневого і позакореневого живлення, а також залежно від призначення - на універсальні, оздоровчого характеру, та спеціальні - для забезпечення потреб рослин в тому чи іншому елементі живлення.

Завдяки відмінності у складі РКД непотрібних солей, їх дію можливо порівняти з швидкою допомогою, бо через три години після використання вони повністю засвоюються рослинами. Змінюється колір листя, з'являються нові пагони, зникають ознаки нестачі того чи іншого елементу завдяки чудодійній силі збалансованого живлення.

Комплексне позакореневе внесення добрив і засобів охорони рослин та інших агротехнічних прийомів відповідно до етапів органогенезу забезпечує зниження їх необхідної кількості при кращих показниках ефективності.

Склад та опис позакореневого живлення.

Перша обробка. Допосівна обробка призначена для насичення зерна елементами стимуляторами росту та захисту його від хвороб.

Для обробки зерна рекомендується використання обладнання для протруєння зерна типу ПС-10. Витрати робочого розчину (20 літрів на 1 тонну зерна) становлять: 2л еколисту (стандарт) + 2мл. 10% розчину Фумару + 1кг протруювача типу баштан-вода.

Поєднане використання стимулятора росту Фумар, який стимулює розвиток клітин при посиленні протидії факторів середовища доповнене комплексним впливом мікроелементів, дасть змогу вдвічі скоротити потреби використання протруювачів без пониження захисної дії при суттєвому збільшенні урожаю.

Осіння фаза лущення. Підживлення виконується для забезпечення елементами живлення та мікроелементами, покращення схожості розвитку кореневої системи, а також підвищення зимостійкості.

Друга обробка. Еколист стандарт, 2л/га на 300л води. За недостатньої кількості в грунті фосфору та калію, а також при пониженні температури ґрунту нижче +10^оС для кращого розвитку кореневої системи необхідно виконати чергову обробку через 5-7 днів після попередньої.

Весняна фаза лущення. Починається процес відновлення вегетації навесні, який супроводжується інтенсивними ростовими процедурами. У зв'язку з цим в озимих виникає потреба в елементах живлення, особливо в азоті. Інтенсивний ріст вегетативних органів, загроза паморозків, нестача елементів живлення зумовлюють настання в озимих першого критичного періоду, який зменшує комплексну дію мікроелементів.

Третя обробка. Еколист стандарт 3л/га + мікросол Мn - 200 - 1/5л/га + 36кг карбаміду на 300 л води. Мікросол марганець застосовують для активізації окислювальних ферментів і збільшення окислювально-відновлювальних процесів, що відіграють важливу роль у дихальних процесах рослин.

Четверта обробка. Еколист ПК-1,9л/га + 15кг карбаміду на 300л води. Коли 25% рослин мають друге коліно, настає другий відповідальний момент у живленні рослин, зумовлений бурхливим розвитком листкової поверхні та інтенсивний приріст біомаси рослин. У зв'язку з цим забезпечення рослин у цей період є важливою передумовою одержання високий врожаїв.

П'ята обробка. Еколист стандарт 4л/га + еколист Мg - 3л/га + 36кг карбаміду на 300л води. Додаткове внесення четвертого, найважливішого після азоту, фосфору та калію, елемента живлення зумовлено потребою активізувати процес фотосинтезу, завдяки якому проходять утворення вуглеводів, білків, жирів та ін. органічних сполук, необхідних для розвитку всього живого.

Шоста обробка. Еколист ПК-1, 9л/га + 15кг карбаміду на 300л води.

Сьома обробка у фазі колосіння.

Як при пониженні температури, так і за довгої тривалості значних періодів без опадів, доставка основних елементів живлення через листя дуже ефективна. Підживлення виконується через 5-7 днів після попереднього. Наступний важливий етап суттєво впливає на кількість зерна в колосі та на масу і якість зернітки, він настає у фазі колосіння, коли мікроелементи відіграють значну роль.

Сьома обробка. Еколист-стандарт, 4л/га + еколист Mg - 4л/га + 12кг карбаміду на 300 л води.

Система одобрення озимих при прогресивній технології вирощування розрахована на одержання високобілкового зерна по 60 і більше ц/га. Внесення поживних речовин при цьому становить 440-540кг/га, для поповнення яких за традиційною агротехнікою необхідно внести велику кількість добрив: близько 150-180кг/га азоту і по 120-130кг/га фосфору й калію. Завдяки організації роздрібного живлення, збалансованого в складі по макро- та мікроелементах, за прогресивної технології знижують кількість добрив при поліпшенні якісних показників урожаю.

В кооперативі “Україна” в 1999 році був поставлений виробничий експеримент на озимій пшениці в різних варіантах обробок (таблиця 3.2.)

Таблиця 3.2.

Ефективність різних варіантів обробки насіння зернових