Аналіз економічної ефективності виробництва зерна СЗАТ "Україна" Доманівського району

Размещено на http://www.allbest.ru/

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра економічного аналізу і аудиту

КУРСОВА РОБОТА

«Економічний аналіз»

НА ТЕМУ: АНАЛІЗ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИРОБНИЦТВА ЗЕРНА СЗАТ "УКРАЇНА" ДОМАНІВСЬКОГО РАЙОНУ

Миколаїв - 2010

ЗМІСТ

зерно виробництво собівартість

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ АНАЛІЗУ ЕФЕКТИВНОСТІ

ВИРОБНИЦТВА

1.1 Значення та завдання економічного аналізу

1.2 Показники економічної ефективності зерновиробництва і методика їх визначення

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ПРИРОДНО-ЕКОНОМІЧНИХ УМОВ ГОСПОДАРЮВАННЯ ТА РІВНЯ ЗЕРНОВИРОБНИЦТВА В СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОМУ ЗАКРИТОМУ АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВІ «УКРАЇНА» ДОМАНІВСЬКОГО РАЙОНУ

2.1 Аналіз умов господарювання та рівня забезпеченості ресурсами господарства

2.2 Аналіз фінансового стану господарства

2.3 Аналіз виробництва зерна у господарстві

РОЗДІЛ 3. АНАЛІЗ ТА ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИРОБНИЦТВА ЗЕРНА У ГОСПОДАРСТВІ

3.1 Аналіз ефективності виробництва зерна у господарстві

3.2 Аналіз собівартості зерна

3.3 Основні напрямки підвищення ефективності виробництва зерна

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ВСТУП

Сільське господарство - одна з основних галузей народного господарства суверенної України. Його завдання полягає в задоволенні постійно зростаючих потреб населення в продуктах харчування, а промисловості - в сировині для виробництва продовольчих і промислових товарів широкого вжитку.

Продукція сільського господарства та промислові товари, виготовлені з неї, становлять близько 75% роздрібного товарообігу державної і кооперативної торгівлі. Отже, фонди народного споживання на % формуються із сільськогосподарської продукції і від розвитку легкої та харчової промисловості.

Відповідно до розробленої довгострокової програми «Україна-2010», стратегія аграрної політики буде спрямована на подолання кризових процесів, відновлення обсягів сільськогосподарського виробництва до рівня 90-х років і навіть їх перевищення, забезпечення необхідної адаптації підприємств агропромислового комплексу до умов ринкової кон'юнктури, зміцнення фінансового стану, утвердження в перспективі України як держави з високоефективним експортоспроможним сільським господарством.

Для України нарощування виробництва зернової продукції має стратегічне значення для підйому національної економіки, тому що при успішному його розвитку створюються умови для подолання кризового стану ряду суміжних галузей. Але за останні роки її обсяги постійно скорочувалися. Отже, підвищення рівня ефективності виробництва зерна є найважливішим завданням, від рішення якого залежить продовольча безпека країни. Розв'язання його повинно здійснюватися не тільки на державному, але й на регіональному рівнях, де вирішуються питання забезпечення населення продуктами харчування.

Питаннями підвищення економічної ефективності виробництва зерна займається велика група науковців. Ними розроблені стратегічні аспекти зміцнення сільськогосподарського виробництва в країні, структурної перебудови галузі, підвищення економічної ефективності використання земельних, матеріально-технічних і трудових ресурсів, ціноутворення, формування і функціонування ринків зерна.

Однак питання підвищення економічної ефективності виробництва зерна на рівні регіонів вимагають подальшого наукового обґрунтування і практичного вирішення.

Основна мета роботи полягала у виявленні основних проблем розвитку сучасного зерновиробництва та обґрунтуванні організаційно-економічних заходів з підвищення його ефективності.

Для досягнення поставленої мети передбачено вирішення наступних завдань:

· уточнити сутність економічної ефективності; розглянути теоретичні основи й особливості функціонування зерновиробництва, підвищення його економічної ефективності в сільськогосподарських підприємствах у пост реформаційний період;

· проаналізувати стан, тенденції розвитку й ефективність товарного зерновиробництва в підприємстві;

· визначити найважливіші фактори і механізм їх впливу на рівень економічної ефективності виробництва зерна та шляхи підвищення зерновиробництва;

· дослідити резерви збільшення валових зборів і підвищення якості зерна за рахунок інтенсифікації зерновиробництва.

Предметом дослідження є методичні й прикладні аспекти проблеми підвищення економічної ефективності та тенденції розвитку виробництва сільськогосподарської продукції в умовах ринкової економіки.

Вивчення питань економічної ефективності виробництва зерна здійснювалося на базі багаторічних фактичних даних сільськогосподарського закритого акціонерного товариства «Україна» Доманівського району.

Теоретичною і методологічною основою дослідження стали системний підхід до вивчення економічних явищ, законодавчі та інші нормативні акти з питань аграрної реформи, праці економістів - теоретиків і сучасні концепції підвищення економічної ефективності в нових умовах господарювання. Широко використовувалися праці українських, російських та інших вчених з економіки й організації сільськогосподарського виробництва, зокрема, роботи, присвячені ефективності і резервам її підвищення, ефективності інтенсифікації і зростання рентабельності виробництва.

Предметом дослідження є питання підвищення економічної ефективності виробництва зерна.

Об'єктом дослідження є розвиток і функціонування зерновиробництва в сільськогосподарському закритому акціонерного товаристві «Україна» Доманівського району Миколаївської області.

Періодом дослідження було обрано 2008-2010 роки.

РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ АНАЛІЗУ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИРОБНИЦТВА

1.1 Значення та завдання економічного аналізу

Аналіз (від грецького апаїузіз) означає розчленовування, розкладання досліджуваного об'єкта на частини, елементи, на внутрішньо-властиві цьому об'єкту складові. Аналіз виступає в діалектичній єдності з поняттям «синтез» (від грецького зупіЬезіз) - з'єднання раніше розчленованих елементів досліджуваного об'єкта в єдине ціле [32].

У багатьох наукових дослідженнях з економічного аналізу або зовсім не наводиться визначення його мети, або вона обмежується тільки виявленням резервів. На нашу думку, це надто вузьке визначення. Під методом економьічного анО альїзу у широкому розумінні слова слід розуміти шляхи, способи та засоби пізнання дійсності, сукупність органічно пов'язаних принципів та прийомів дослідження різноманітних явищ.

Економічним аналізом у більш широкому змісті займається теорія економічного аналізу, у професійному - економічний аналіз господарсько- фінансової діяльності у відповідних галузях: у промисловості, будівництві, сільському господарстві, торгівлі тощо.

Формування ринкової економіки обумовлює розвиток аналізу як на макрорівні так і на мікрорівні - на рівні окремих підприємств і їх внутрішніх структурних підрозділів, оскільки ці низові ланки при будь-якій формі власності, складають основу ринкової економіки. Народногосподарські дослідження, узагальнення необхідні для виявлення тенденцій і змін макропоказників і виявлення напрямків подальшого розвитку.

Предметом аналізу господарської діяльності є причинно-наслідкові зв'язки економічних явищ і процесів. Об'єктами економічного аналізу є економічні результати господарської діяльності. Наприклад, на промисловому підприємстві до об'єктів аналізу відносяться виробництво і реалізація продукції, її витрати, використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, фінансові результати виробництва, фінансовий стан підприємства і т.ін.

Сучасний стан аналізу можна охарактеризувати як досить ґрунтовно розроблену в теоретичному плані науку. Разом з тим, наука знаходиться в стані розвитку. Ведуться дослідження в галузі більш широкого застосування математичних методів, ЕОМ, що дозволяють оптимізувати управлінські рішення.

Для підприємств нашої країни одним із найактуальніших питань стає проведення теоретичних досліджень і розробка методології вивчення і аналізу кон'юнктури ринку, попиту на продукцію, що виробляється на підприємстві, стратегій ціноутворення, каналів розповсюдження товару, формування системи попиту.

Отже, мета економічного аналізу - сприяння виконанню планів підприємств і їх підрозділів, а також інших господарських формувань, сприяння дальшому розвитку і поліпшенню економічної роботи завдяки підготовці проектів оптимальних управлінських рішень.

Основними завданнями економічного аналізу є:

· об'єктивна оцінка роботи підприємства і його підрозділів через порівняння результатів з витратами;

· виявлення впливу відповідних факторів на показники, які аналізуються, і вивчення причинних зв'язків;

· пошук наявних резервів підвищення ефективності виробництва; опрацювання конкретних заходів щодо використання виявлених резервів та здійснення контролю за їх виконанням;

· узагальнення результатів аналізу для прийняття раціональних управлінських рішень.

Ці основні завдання економічного аналізу забезпечують за їх комплексного вирішення досягнення кінцевих результатів - виконання

планів, поліпшення й удосконалення економічної роботи і відповідно дальшого розвитку підприємств.

Метод економічного аналізу - це наукове дослідження або підхід до вивчення аналізу, тобто те основне, що властиво йому як науці. Він має конкретні особливості або риси, що характеризують окремі його елементи.

Класифікації факторів і резервів виробництва в теорії економічного аналізу завжди приділялося багато уваги, проте й досі на це питання немає однозначної відповіді.

Принципи групування факторів, які рекомендуються в літературі, мають ряд суттєвих недоліків: вони або не охоплюють усіх факторів, або допускають їх повторюваність у різних групах. Іноді під час групування порушується принцип економічної однорідності, мають місце то надмірне дроблення, то звуження або спрощення. Надмірна диференціація факторів навряд чи є доцільною, оскільки це часто призводить до додаткових труднощів у плануванні, обліку й аналізі. Недоцільним є й надмірне укрупнення факторів, бо воно може перешкоджати пошуку та аналізу резервів [14].

Аналіз ефективності організації управління вивчає управляючу систему - організаційні форми управлінського апарату з метою виявлення можливостей посилення його позитивного впливу на господарську діяльність шляхом удосконалювання його структури і підвищення кваліфікації працівників. Оцінка ефективності організації управління здійснюється на основі стратегії розвитку підприємства, даних про кінцеві результати діяльності керованого об'єкта [16].

Внутрішній аналіз використовує весь комплекс економічної інформації, що є на підприємстві, завдяки чому аналітик має можливість реально оцінити стан справ на підприємстві. Дані внутрішнього аналізу відіграють вирішальну роль у розробці найважливіших питань конкурентної політики підприємства, вони використовуються при оцінці виконання поставлених перед ним задач і для розробки програм розвитку на перспективу.

Внутрішній аналіз є найбільш повний комплексний аналіз, здатний дати керівникам необхідний матеріал для прийняття управлінських рішень в забезпеченні конкурентоспроможності підприємства. З цих причин результати внутрішнього аналізу розголосові не підлягають, тобто відносяться до відомостей, що є комерційною таємницею.

1.2 Показники економічної ефективності зерновиробництва і методика їх визначення

Розвиток зернового господарства відбувається на основі підвищення економічної ефективності виробництва зерна. За цих умов забезпечується збільшення валової і товарної продукції зернових культур, зміцнюється матеріально-технічна база галузі. Економічна ефективність виробництва зерна характеризується системою показників: урожайність, продуктивність праці, собівартість продукції, валовий і чистий дохід на Ілюд./год. і гектар посівної площі, рентабельність.

Урожайність - це середній збір того чи іншого виду сільськогосподарської продукції з одиниці площі (гектара посівів, площі багаторічних насаджень, угідь, квадратного метра закритого ґрунту). Урожайність характеризує продуктивність цієї культури в конкретних умовах її вирощування [6].

Продуктивність праці характеризує ефективність використання робочої сили, яка у загальному випадку може бути виражена кількістю споживчої вартості, виробленої за одиницю робочого часу, або витратою робочого часу на виробництво одиниці споживчої вартості.

Прямою характеристикою рівня продуктивності праці є кількість продукції, виробленої за одиницю робочого часу:

W=q\T (1.1)

де q - загальна кількість виробленої за період продукції;

Т - сумарні витрати робочого часу у цьому періоді.

Зворотною характеристикою продуктивності праці є трудомісткість і, яка характеризує витрати праці на виробництво одиниці продукції.

t=T\q (1.2.)

Для виробництва сільськогосподарської продукції погрібні затрати живої і уречевленої в основних та оборотних засобах праці. Загальні затрати праці на виробництво продукції становлять витрати виробництва. Вони включають вартість витрачених засобів виробництва (насіння, кормів, добрив, палива) і амортизацію основних засобів, новостворену вартість необхідною працею (чистий доход).

Вартість витрачених засобів і новостворена вартість необхідною працею становлять собівартість продукції.

Валовий доход - це чиста продукція, яку визначають як різницю між виручкою від реалізованої продукції та матеріальними витратами на її виробництво.

Прибуток підприємств відбиває розміри їх чистого доходу і визначається як різниця між виручкою від реалізації продукції га собівартістю на її виробництво і реалізвцію.

Валовий дохід на Ілюд./год. - це відношення валового доходу до загальних затрат праці на продукцію.

Чистий дохід на 1 люд./год. - це відношення чистого доходу до загальних затрат праці на продукцію [8].

Найважливішим якісним показником економічної ефективності сільськогосподарського виробництва є рентабельність. Цей показник характеризує доходність (прибутковість) підприємства, окремих його галузей аби видів продукції.

У сільському господарстві обчислюють два показники рентабельності:

1) рівень рентабельності продукції.

2) рівень рентабельності виробництва.

Рівень рентабельності продукції - це відношення прибутку (в цілому і за окремими видами) до повної собівартості реалізованої продукції. Рівень рентабельності виробництва - це відношення прибутку до середньорічної вартості основних і оборотних засобів. Перший показник характеризує ефективність поточних витрат, а другий - ефективність матеріальних виробничих ресурсів.

Це лише основні показники економічної ефективності виробництва і в умовах ринкової економіки кількість показників і методів її обчислення зростає.

Для оцінки економічної ефективності використовують відповідний критерій і систему взаємопов'язаних показників, які характеризують вимоги економічних законів і вплив різних факторів.

Ці показники визначають і порівнюють за окремі роки або в середньому за три - п'ять років. Вони характеризують ефективність використання землі, як основного засобу виробництва, рівень продуктивності праці, тобто ефективність використання землі, як основного засобу виробництва, рівень продуктивності праці, тобто ефективність використання трудових ресурсів, фондовіддачу і фондомісткість продукції, рівень рентабельності.

Економічні показники прийнято розподіляти на чотири групи: натуральні, вартісні, кількісні і якісні [22].

Кількісні показники характеризують абсолютні розміри, пов'язані з виміром аналізованих об'єктів і кількісними змінами, які відбуваються в них.

Якісні враховують істотні особливості окремих об'єктів, аналіз і закономірності їх розвитку.

Натуральні обчислюються у фізичних одиницях виміру, вартісні у грошовому виразі.

Доцільно застосовувати насамперед натуральні показники виходу продукції з урахуванням її якості, які є вихідними при визначенні економічної ефективності сільськогосподарського виробництва. Показники урожайності сільськогосподарських культур об'єктивно характеризують рівень ефективності виробництва, проте він не може бути єдиним для всього с і:іьськогосподарського виробництва.

При ринкових відносинах підвищується роль вартісних показників, які повніше враховують розвиток товарно-грошових відносин і сприяють зміцненню товарної форми економічних зв'язків та господарського розрахунку.

Рівень спеціалізації аграрних підприємств найбільш повно характеризується питомою вагою окремих галузей в структурі товарної продукції, оскільки через товарну продукцію здійснюється зв'язок сільського господарства з іншими галузями народного господарства.

Про спеціалізацію також дає уявлення структура валової продукції, виробничих і трудових ресурсів, посівів та деякі інші.

При визначенні рівня спеціалізації підприємств слід враховувати не тільки рівень розвитку провідної галузі, а й додаткових та інших товарних галузей. З цією метою використовується показник середньозваженої питомої ваги товарних галузей підприємства, вираженої у відсотках або у частках одиниці.

Обчислення цього показника дозволяє порівнювати між собою окремі сільськогосподарські підприємства з точки зору досягнутого рівня спеціалізації виробництва, а також порівнювати ці рівні в одному і тому ж підприємстві за різні роки.

Господарства з низьким рівнем спеціалізації мають коефіцієнт до 0,20, з середнім - від 0,21 до 0,60. Коефіцієнт вище 0,6 мають підприємства з поглибленою спеціалізацією.

Окремих показників, за допомогою яких можна було б охарактеризувати економічну ефективність спеціалізації не існує. Але, оскільки спеціалізація - це визначальний фактор підвищення ефективності виробництва, то для цих цілей можна використовувати систему загальноприйнятих показників ефективності сільськогосподарського виробництва: грошовий вираз витрат підприємства на виробництво і реалізацію продукції, робіт, послуг носить назву собівартості продукції, робіт, послуг.

Розрізняють виробничу собівартість і собівартість реалізованої продукції, що включає в себе витрати на її реалізацію.

Найважливішим вартісним показником, що характеризує результати господарської діяльності є вартість валової і товарної продукції, на основі яких можна розраховувати валовий і чистий дохід, а також прибуток:

1. Валовий прибуток = матеріальні витрати + оплата праці х чистий

ДОХІД.

2. Валовий дохід = валова продукція - матеріальні витрати [24].

В основу показників економічної ефективності покладена валова продукція, яка представляє собою результат трудової діяльності сільськогосподарського підприємства і яка порівнюється з витратами на її виробництво.

Під час визначення ефективності виробництва за короткий проміжок часу валову продукцію оцінюють в поточних цінах реалізації, а за тривалий час чи для порівняння роботи підприємств валову продукцію оцінюють в порівняних цінах.

Одним з найважливіших показників, який характеризує виробничу і господарську діяльність є собівартість продукції.

Вона, як економічна категорія, включає всі витрати підприємства (витрати на оплату праці, матеріальні витрати: витрати на закупку насіння, мінеральні добрива, електроенергія, паливо, ремонтні та будівельні матеріали для ремонту сільськогосподарської техніки, тощо) у грошовій формі, які необхідні для здійснення простого відтворення. В ній відображаються умови виробництва: результати виробничої діяльності насамперед фондоозброєності і продуктивності праці, ефективність прогресивних технологій, інтенсивність і продуктивність праці, рівень урожайності сільськогосподарських культур, економне витрачання, матеріальних ресурсів, ступінь спеціалізації виробництва. Щоб визначити доходність продукції собівартість порівнюють з ціною цієї продукції; зниження собівартості продукції свідчить про підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва і має велике суспільне значення [16].

Важливим економічним показником що характеризується як економічною категорією, яка означає доходність, прибутковість підприємства є рентабельність. Вона визначається за формулою:

Р=П/Сх100

де: Р - рівень рентабельності;

Гі - прибуток;

С - собівартість продукції.

Це показник економічної ефективності сільськогосподарського виробництва, який свідчить про те, що господарство, від своєї діяльності одержує прибуток.

Найважливішою властивістю праці є її продуктивність, рівень якої характеризує ефективність використання трудових ресурсів.

Продуктивність праці - це здатність конкретної праці створювати певну кількість продукції за одиницю робочого часу. Продуктивність праці підвищується, якщо збільшується виробництво продукції на одиницю робочого часу або зменшуються затрати праці на одиницю виробленої продукції.

Продуктивність праці характеризується в сільському господарстві системою прямих і непрямих показників. Прямі показники визначаються кількістю продукції, що виробляється за одиницю робочого часу. Вони безпосередньо характеризують її рівень в окремих галузях, сільськогосподарських підприємствах або в сільському господарстві в цілому.

До прямих показників продуктивності праці належать: виробництво окремих видів сільськогосподарської продукції (зерна) в натуральному виразі в розрахунку на одну людино-годину; прямі затрати праці (люд. - год.) на виробництво одного центнера продукції: (характеризують трудомісткість продукції); вартість валової продукції сільського господарства в розрахунку ікі одного середньорічного працівника.

Продуктивність праці визначають не тільки за вартістю валової продукції, а й за валовим доходом, що має змогу більш повно оцінити дійсний вклад підприємства у масу новоствореного продукту [32].

У сільському господарстві продукцію одержують раз на рік або дуже нерегулярно, в той час як затрати праці відбуваються, як правило, постійно. Тому прямі показники продуктивності праці за виходом кінцевої продукції сільськогосподарських галузей визначаються по закінчені господарського року.

Продуктивність праці протягом року обчислюють і аналізують системою непрямих показників, які визначають із співвідношення обсягу виконаних робіт і затрат робочого часу. До них відносять:

· затрати праці на вирощування одного гектара посіву сільськогосподарських культур (люд. - год.);

· навантаження посівних площ з розрахунку на одного середньорічного працівника.

Економічна ефективність використання основних виробничих фондів характеризується фондовіддачею, фондомісткістю продукції та нормою прибутку.

Фондовіддача - це вартість валової продукції з розрахунку на одну гривню основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення.

Тобто:

Ф-ВП/С

де Ф - фондовіддача,

ВГІ - вартість валової продукції,

С - середньорічна вартість основних виробничих фондів. Фондовіддача може бути визначена також за валовим доходом - у цьому разі показник її має проти витратний характер.

Фондомісткість продукції - це середньорічна вартість основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення з розрахунку на одну гривню валової продукції.

Ф = С/ВП

де Ф - фондомісткість,

С - середньорічна вартість основних виробничих фондів; В - вартість валової продукції.

Фондомісткість визначає розмір основних виробничих фондів, необхідних господарству за даних умов для виробництва валової продукції вартістю одна гривня [11].

Для визначення економічної ефективності використання основних і оборотних фондів сільськогосподарського виробництва в господарствах обчислюють норму прибутку. Цей показник визначають, як відношення прибутку до середньорічної вартості основних і оборотних виробничих фондів, тобто:

Н=П/С

де Н - норма прибутку, П- прибуток,

С-середньорічна вартість основних і оборотних виробничих фондів.

Норма прибутку, як показник ефективності використання всієї сукупності виробничих фондів господарства набуває особливого значення в умовах переходу до ринкової економіки. Збільшення ефективної частини основних фондів і раціональне використання оборотних фондів забезпечують підвищення їх ефективності.

Загальна норма прибутку визначається відношенням прибутку до середньорічної вартості основних і оборотних виробничих фондів, фонду оплати праці і ціни землі з коефіцієнтом 0,03.

В економічному словнику Мочерного зауважено, що гіри стабільних умовах розвитку економіки та незмінних цінах, підприємства намагаються підвищити рентабельність за рахунок зниження собівартості шляхом вдосконалення технології виробництва, підвищенням продуктивності праці та інших факторів, що впливають на ефективність виробництва [33, с. 115].

У кризовій ситуації багато підприємств, завдяки виробничій монополії підвищують свій прибуток, а отже і рентабельність, за рахунок безконтрольного підвищення цін на свою продукцію. На жаль, сільськогосподарські підприємства не можуть застосовувати такий підхід, тому що ціни на більшість продукції регулюються державою і характеризуються низькою еластичністю.

Таким чином, найбільш доцільною для визначення економічної ефективності спеціалізації є система показників, яка включає: обсяги виробництва валової і товарної продукції в натуральному і вартісному виразі в розрахунку на 100 га сільгоспугідь, 100 грн середньорічної вартості основних і оборотних фондів, 1 працівника, 1 людино-годину витрат праці; собівартість продукції; прибуток; рентабельність продукції. Основними показниками концентрації є:

· площа сільськогосподарських угідь підприємства, включаючи орендовану землю;

· авансовий капітал підприємства, взятий разом з орендованим майном;

· середньооблікова чисельність працівників в еквіваленті повної зайнятості;

· обсяг виробництва і продажу сільськогосподарської продукції.

Для поглибленого аналізу рівня концентрації можна залучати показники вартості основного і оборотного капіталу.

Заведено також розрізняти абсолютний і відносний рівні концентрації. Абсолютний рівень концентрації характеризується середнім розміром підприємств тієї чи іншої галузі народного господарства і його доцільно визначати в розрізі окремих типів таких підприємств, другий -- часткою великих підприємств за певним показником розміру в загальній кількості аграрних , підприємств певного юридично-правового статусу.

Для визначення відносного рівня концентрації виробництва підприємства групують за їхніми розмірами. Групувальною ознакою може бути чисельність персоналу, вартість основних фондів, обсяг продукції. Однак треба усвідомлювати, що чисельність персоналу (особливо за умови високомеханізованого й автоматизованого виробництва) не спроможна дати вірогідну характеристику рівня концентрації, а вартість основних фондів лише опосередковано характеризує розмір підприємства. Інакше кажучи, тільки обсяг чистої продукції найбільш точно й повно відображає рівень концентрації виробництва.

Важливим завданням аграрних підприємств сьогодні є боротьба за економію і бережливість, підвищення продуктивності праці, здешевлення виробництва продукції, тобто зниження її собівартості, підвищення рівня рентабельності виробництва, а значить, і збільшення прибутку, що забезпечить нормальний розвиток виробничої діяльності. Загалом цього можна досягти за умови досягнення оптимальної концентрації і правильного вибору спеціалізації підприємств.

РОЗДІЛ 2

АНАЛІЗ ПРИРОДНО-ЕКОНОМІЧНИХ УМОВ ГОСПОДАРЮВАННЯ ТА РІВНЯ ЗЕРНОВИРОБНИЦТВА В СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОМУ ЗАКРИТОМУ АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВІ «УКРАЇНА» ДОМАНІВСЬКОГО РАЙОНУ

2.1 Аналіз умов господарювання та рівня забезпеченості ресурсами господарства

Сільськогосподарське закрите акціонерне товариство "Україна" (надалі СЗАТ «Україна») Доманівського району знаходиться в південно-західній частині Миколаївської області. Його центральна садиба розташована в селі Мостовому.

По всій території поширені різні ґрунтоутворюючі породи, але найбільшого поширення набули леси на яких утворилися найбільш родючі груп ги - чорноземи звичайні та південні. Потужність гумусового шару досягає 46-50 см.

Однією з важливих умов будь-якого господарства є його віддаленість від основних пунктів реалізації продукції. Охарактеризуємо місцезнаходження СЗАТ «Україна» Доманівського району (табл. 2.1).

Таблиця 2.1

Місцезнаходження СЗАТ "Україна" Доманівського району

Пункти	Назва	Відстань Стан доріг
Відстань від центральної садиби (км) до:
районного центру;	смт Доманівка	25	Добрий
обласного центру;	м. Миколаїв	108 відмінний

Місцезнаходження господарства по відношенню до основних ринків збуту сільськогосподарської продукції не дуже вигідне. Так, відстань від центральної садиби до найближчої залізничної станції - Колосівка 14 км, до найближчого пункту збуту і переробки сільськогосподарської продукції, зокрема молочної - до маслозаводу КП "Доманівський сирзавод" - 25 км. Також до основних ринків збуту продукції господарства відносяться АП "Вознесенський молокозавод", Вознесенський м'ясокомбінат "Продовольча компанія" - 75 км, Веселинівський сирзавод - 27 км. Внаслідок того, що відстані до ринків збуту досить значні, затрати на реалізацію продукції збільшуються (транспортні послуги, пальне тощо). Збільшення витрат безпосередньо впливає на збільшення собівартості продукції, а це є негативним явищем. Основною характеристикою господарства є розмір його виробництва та результати діяльності. Проаналізуємо показники розміру виробництва у ггосподарстві у динаміці (табл. 2.2).

Таблиця 2.2

Динаміка показників розміру виробництва СЗАТ «Україна» Доманівського району

Показники	2006 р.	2007 р.	2008 р.	2008 р. у % до
				2006 р.	2007 р.
Вартість валової продукції
сільського господарства (у	4322,8	2142,7	4998,7	115,6	у 2 рази
порівнянних цінах 2009 р.), тис грн
Грошова виручка від реалізації	3947,7	4060,7	5326,6	134,9	131,2
сільськогосподарської продукції,
тис. грн
Середньорічна чисельність	88	105	83	94,3	79,1
працюючих у с/г виробництві,чол.
Площа сільськогосподарських
угідь, га	3771	3596	3578	94,9	99,5
Поголів'я худоби та птиці,ум.
Гол.	499	558	279	55,9	50,0
Середньорічна вартість
основних виробничих та
оборотних засобів, тис. грн	4204,4	2968,0	2357,5	56,1	79,1

Аналіз даних таблиці 2.2 свідчить, що вартість валової продукції сільського господарства (в порівнянних цінах 2009 р.) у 2010 році зросла порівняно з 2008 на 15,6%, а порівняно з 2009 роком у 2 рази. Така ж динаміка відмічається з розміром грошової виручки. Так, виручка від реалізації продукції рослинництва у 2010 році зросла порівняно з 2008 роком на 27,9%, а з 2009 роком - на 27,7%. Грошова виручка від реалізації тваринницької продукції зросла у 2010 році в порівняні з 2008 та 2009 роками на 90,5% та 54,6% відповідно.

В господарстві склалася негативна тенденція до зменшення площі сільськогосподарських угідь. Якщо в 2008 році цей показник складав 3771 га, то вже в 2009 році площа угідь скоротилася на 175 га. Показник 2010 року найменший за аналізуємі роки і склав 3578 га, що на 5,2% менше за показник 2008 року і на 0,5% менший за показник 2009 року. Майже всі землі в господарстві орендуються. Найбільша кількість орендованої землі була в 2008 році - 3764, найменша в 2010 році і склала 3572 га.

Середньорічна чисельність працівників зайнятих в сільському господарстві була найбільшою в 2007 році і склала 105 працівників, а найменший показник був зафіксований в 2008 році - тільки 88 осіб.

Звуження сфери прикладання праці на селі відбувався в останні роки майже по всій країні. Максимальний рівень прихованого безробіття у галузі сільського господарства в останні роки становить близько 1,4 млн. чол., або 57% від загальної чисельності зайнятих сільських жителів. У регіональному розрізі цей показник коливається від 36 до 70%.

Тобто, можна зазначити, що зменшення чисельності працівників з СЗАТ «Україна» Доманівського району є типовим явищем для українського ринку праці у період нестабільного економічного становища, яке склалося у 2009-2010 роках.

В господарстві існує тенденція до зменшення поголів'я худоби та гпиці. Якщо в 2009 році воно збільшилося на 11,82% і становило 558 ум. голів, то в 2010 році у порівнянні з 2009 роком цей показник зменшився вдвічі і становив тільки 50% від показників 2009 року.

Визначимо спеціалізацію СЗАТ «Україна» Доманівського району за структурою грошової виручки від реалізації наявної товарної продукції, оскільки вона повною мірою характеризує спеціалізацію і відображає економічний зв'язок підприємств з усіма галузями економіки держави (табл. 2.3).

Таблиця 2.3

Розмір та структура грошової виручки від реалізації у СЗАТ «Україна» Доманівського району

				В середньому за	Структура, %
Галузі та види продукції	2008 р.	2009 р.	2010 р.	3 роки	по господарству	по с.-г. виробництву
Зернові та зернобобові всього	1770,2	1415,2	3022,0	2069,1	44,9	46,5
Соняшник	1398,7	1743	1063,7	1401,8	30,4	31.5
Соя	100,8	90,8	-	63,9	1,4	1,4
Ріпак озимий	121,9	182,6	-	101,5	2,2	2,3
Овочі відкритого грунту	-	-	362,7	120,9	2,6	2,7
Ішла продукція рослинництва	114,3	84,7	36,5	78,5	1,7	1,3
Разом по рослинництву	3505,9	3516,3	4484,9	3835,7	83,2	86,3
Продукція скотарства, всього, в т.ч.:	188,1	363,9	522,4	358,1	7,8	8,1
молоко	159,1	308,8	372,7	280,2	6,1	6,3
ВРХ в живій вазі	29	55,1	149,7	77,9	1,7	1,8
Продукція свинарства	180,2	167,2	268,8	205,4	4,5	4,6
Вівці	41,7	-	-	13,9	0,3	0,3
інша продукція тваринництва	31,8	14,9	50,5	32,4	0,7	0,7
Разом по тваринництву	441,8	544,4	841,7	609,3	13,2	13,7
Всього по с/г виробництву	3947,7	4060,7	5326,6	4445,0	96,4	100,0
Реалізовано
промислової та іншої продукції.	218,7	83,6	194,5	165,6	3,6	X
Всього по господарству	4166,4	4144,3	5521,1	4610,6	100.0	X

Дані, наведені в таблиці 2.3, свідчать про те, що в структурі грошової ьі і ручки СЗАТ «Україна» найбільшу питому вагу у досліджуваному періоді займає виручка від реалізації продукції рослинництва - 83,2%, причому на долю зернових і зернобобових культур припадає 44,9% у структурі по господарству і 46,5% - по сільськогосподарському виробництву. Виробництво соняшнику у структурі грошових надходжень складає 30,4% по господарству і є другою за значимістю культурою у сільськогосподарському виробництві. У 2006 і 2007 роках у господарстві вирощувалася соя і ріпак озимий, які у структурі грошових надходжень складали 1,4% і 2,2% відповідно. З 2010 року ця продукція не виробляється. Проте, у господарстві з 2010 року стали вирощувати овочі відкритого ґрунту, які у структурі гролюьої виручки склали 2,6% в середньому за 3 роки по господарству.

У структурі грошових надходжень тваринницькій галузі належить .3,2%. Виробництво продукції скотарства є провідною у тваринницькій галузі і обіймає 7,8% у структурі грошових надходжень по господарству в середньому за три роки. Ця галузь успішно розвивається рік від року, так, якщо в 2008 році продукції скотарства було реалізовано на 188,1 тис, грн, то в 2009 році цей показник збільшився в 1,9 рази. А в 2010 році показник зріс до 522,4 тис. грн, що на 43% більше за попередній показник.

Виробництво продукції свинарства в середньому за 3 роки невелике - тільки 4,5% і 4,6% відповідно. Проте, аналіз даних свідчить, що виробництво цієї продукції збільшується рік від року і найбільші показник зафіксовані у 2010 р. і становлять 268 тис. грн.

Реалізація промислової та іншої продукції (робіт, послуг) найбільшою була у 2010 році і складала 218,7 тис. грн, а найменшою у 2010 році - 83,6 тис. гри. У структурі грошових надходжень по господарству цей показник складає 3,6%.

Отже, більшу частину грошової виручки від реалізації продукції СЗАТ «Україна» Доманівського району складає виручка від реалізації продукції рослинництва (83,2%), питома вага продукції тваринництва і промислової та і 11, лої продукції (робіт, послуг) складає 13,2% і 3,6% відповідно.

З вищенаведених даних випливає висновок, що господарство спеціалізуються на виробництві продукції рослинництва, а саме зерна га соняшнику.

Доцільно проаналізувати динаміку і структуру землекористування у СЗАУ «Україна» Доманівського району (табл. 2.4).

Таблиця 2.4

Динаміка і структура землекористування у СЗАУ «Україна» Доманівського району

Показники	2008 рік	2009 рік	2010 рік	2010 у % до
				2008 р	2009 р.
	га	%	га	%	га	%
Площа с/г угіддя	3771	100	3596	100	3578	100	94,9	99,5
З них:
рілля	3771	100,0	3579	99,5	3578	100,0	94,9	99,9
Посівні площі	3376	89,5	2573	71,6	3020	84,4	89,5	1 і 7,4
Коефіцієнт Освоєння землі	X	1	X	0,99	X	1	X	X
Корефіцієнт розораності с/г угідь	X	1	X	0,99	X	1	X	X
Коефіцієнт використання ріллі	X	0,89	X	0,72	X	0,84	X	X

Аналіз динаміки і структури землекористування СЗАУ «Україна» Доманівського району свідчить про зменшення площі земельних угідь в господарстві в 2010 році у порівнянні з 2008 роком майже на 5%, а порівняно з 2009 роком площа сільськогосподарських угідь зменшилася на 0,5%.

Площа сільськогосподарських угідь також зменшилася за 2008-2010 роки з 3771 га до 3578 га. Більшість земель у господарстві орендовано. Так, у 2008 році господарством було взято в оренду 3764 га сільськогосподарських угідь, що становило близько 98,81% загальної земельної площі, а вже у 2010 році площа орендованих земель склала 3572, тобто майже 100,0% сільськогосподарських угідь.

Підвищення ефективності використання землі в сільському господарстві сприяє інтенсифікація рослинництва за допомогою прогресивних систем землеробства, передової техніки і технології вирощування сільськогосподарських культур. Рівень ефективності використання земельних угідь у СЗАТ «Україна» Доманівського району представимо у вигляді таблиці (табл. 2.5).

Таблиця 2.5

Показники ефективності використання земельних угідь у СЗАТ «України» Доманівського району

				2010 р. в % до
Показники	2008р.	2009 р.	2010 р.
				2008 р.	2009 р.
Одержано на 100 га с/г
угідь, тис.грн:
вартості валової продукції
с\г ( в порівняних цінах 2009 р.)	114,6	59,6	139,7	121,9	У 2,3
					рази
валового доходу від с/госп.	20,5	11,3	13,4	65,4	118,6
- збитку від реалізації с/г				у 6 разів
продукції	-0,8	-8,7	-5,5		63,2

Аналізуючи дані табл. 2.5, слід відмітити, що у 2010 році у порівняні з 2008 р. на 100 га сільськогосподарських угідь земель було отримано на 21,9% більше вартості валової продукції (в порівнянних цінах 2009 р.), а в порівняні 2009 році цей показник збільшився у 2,3 рази.

Валовий дохід на 100 га сільськогосподарських угідь у 2010 році лишився на 34,6% порівняно з 2008 роком, а порівняно з 2009 роком збільшився на 18,6%.

Від реалізації сільськогосподарської продукції господарство за аналізуємий період отримувало збитки. Так, збитку від реалізації сільськогосподарської продукції в розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь у 2010 році було більше отримано більше у 6 разів порівняно з 2008 роком. Однак рівень збитковості в розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь у 2008 році дещо знизився порівняно з 2009 роком, а саме на 36,8%.

Оскільки одним з основних елементів виробничого потенціалу господарства є трудові ресурси розглянемо їх наявність та зміну чисельності у динаміці у СЗАТ «Україна» Доманівського району (табл. 2.6).



Таблиця 2.6

Динаміка наявності трудових ресурсів у сільськогосподарському виробництві СЗАТ «Україна» Доманівського району

Показники	Роки	2010 р. у % до
	2008	2009	2010	2008 р.	2009 р.
Всього, 40л.	88	105	83	94,3	79,0
В т.ч. - в рослинництві	61	81	57	93,4	70,4
-в тваринництві	27	24	26	96,3	108,3

Аналіз наведених в таблиці 2.6 даних свідчить, що фактична чисельність працюючих у 2008 складала 88 осіб. У 2009 році кількість працюючих збільшилася на 19,1%. Проте, у 2010 році кількість робітників скоротилася і складала тільки 94,3% і 79,0% від показників 2008 і 2009 років.

Більшість працюючих зайнято у рослинництві - 68,7% від загальної кількості працюючих, у тваринництві - 31,3%. Найбільша кількість робітників, що зайняті на роботах в рослинництві була в 2009 році і складала 81 особу. Показники 2008 і 2010 років у порівнянні 2009 року на 25% і 30%.

У тваринництві найбільша кількість працюючих була у 2008 році - 27 осіб, у 2008 році в галузі працювало на 3 робітники менше, ніж у 2008 року. В 2010 році кількість робітників у тваринництві збільшилася на 8,3%.

Далі проаналізуємо рівень навантаження земельних угідь і умовних голів худоби на одного працівника у господарстві (табл. 2.7).

Таблиця 2.7

Навантаження земельних угідь і умовних голів худоби на одного працівника в СЗАТ «Україна» Доманівського району

Показники	Роки	2010 р. у % до
	2008	2009	2010	2008 р.	2009 р.
Припадає на 1 середньорічного працівника:
-сільськогосподарських угідь. га	42,9	34,2	43,1	100,6	125,9
-Посів , га	38,4	24,6	31,0	80,8 '	126,2
-худоби та птиці всіх видів, гол.	5,7	5,3	3,4	59,3	63,3

Аналіз наведених в таблиці 2.7 даних свідчить, що найбільше сільськогосподарських угідь на одного працівника припадало у 2010 році - 43.1 га, тоді як в 2008 і 2009 роках ці показники були менші на 0,6% і 25% відповідно. Кількість посівів найменшою була у 2009 році і складала тільки 24,6 га. Найбільшим був показник у 2008 році - 38,4, тоді як показник 2010 року на 19,2% менший за дані 2008 року, але на 26,2% більший за показник 2009 року.

На ефективність сільськогосподарського виробництва впливає не лііїне його загальне забезпечення трудовими ресурсами, а й їх якісний склад. Зеї інших однакових умов вищих результатів праці досягає те підприємство, яке кра ще забезпечене механізаторами (трактористами-машиністами, комбайнерами, водіями), майстрами рослинництва і тваринництва І і II класів, спеціалістами з вищою та середньою спеціальною освітою. Розглянемо показники економічної ефективності використання трудових ресурсів (табл.2.8).

Таблиця 2.8

Показники	Роки	2010 р. у % до
	2008	2009	2010	2008	2009
Отримано в розрахунку на одного середньорічного працівника, тис. грн:
вартості валової продукції сільського господарства (в порівнянних цінах 2009 р.)	49 ,1	20,4	60,2	122,6	у 3 рази
і - валового доходу ВІД сільського і господарства	12,4	5,3	11,5	92,7	у 2 рази
- збитку від реалізації сільськогосподарської продукції	-0,3	-2,9	-2,4	у 8 разів	82,8

Аналізуючи дані таблиці 2.8 відмітимо, що вартість валової продукції сільського господарства (в порівнянних цінах 2009 р.) в розрахунку на одною середньорічного працівника зайнятого в сільському господарстві в 2010 році в порівнянні з 2008 роком збільшилась на 22,6%, а в порівнянні з 2009 роком - у 3 рази.

Аналізуючи валовий дохід сільського господарства, який отримано з розрахунку на одного середньорічного працівника в 2010 році в порівняні з роком, то можемо зазначити що він зменшився 7,3%. Та порівняно з 2008 роком він зріс у рази. Від реалізації сільськогосподарської продукції у господарстві було понесено збитки за весь період 2008-2010 роки. Так, в розрахунку на 1 середньорічного працівника у 2010 році порівняно з 2008 роком цей показник збільшився у 8 разів. Однак у 2010 році порівняно з 2009 роком збиток зменшився на 17,2%.

Поглиблюючи дослідження проаналізуємо забезпеченість основними засобами СЗАТ «Україна» Доманівського району (табл.2.9).

Таблиця 2.9

Забезпеченість основними засобами в ВАТ «Україна» Доманівського району

Показники	Роки	20010р. у % до
	2008	2009	2010	2008 р. 2009 р.
Припадає вартості основних виробничих засобів, тис. грн на:				і
100 га сільськогосподарських угідь	111,5	82,5	65,9	59,1	79,8
одного середньорічного працівника	47,8	28,3	28,4	59,5	100,5|



Аналіз забезпеченості основними засобами в ВАТ «Україна» показує, щV/ найбільший показник на 100 га сільськогосподарських угідь був у 2008 році - 111,5 тис. грн. В 2009 і 2010 роках показник зменшився на 40,9% та 20,8% відповідно.

На одного середньорічного працівника вартості основних виробничих ча.обів з 2008 році припадало 47,8 тис. грн, в 2009 і 2010 роках показник скоротився майже вдвічі.

2.2 Аналіз фінансового стану господарства

Проаналізуємо фінансовий стан як одну з найважливіших характеристик діяльності підприємства. В таблиці 2.10 простежимо динаміку показників фінансових результатів у СЗАТ «Україна» Доманівського району.

Дані таблиці 2.10 свідчать про те, що за період 2008-2010 років найменше прибутку отримано у 2010 році - 28,0 тис. грн, що у порівнянні з попередніми роками, який зменшився порівняно з 2008 роком на 31,0% та на 6,5% з 2009 роком.

Що стосується собівартості реалізованої продукції, то у СЗАТ «Україна» цей показник за аналізуємий період має чітку тенденцію до остання. Така тенденція пов'язана, на нашу думку, з економічними процесами в країні, а саме зростанням рівня інфляції. Так, собівартість реалізованої продукції у 2010 році зросла порівняно з 2008 роком на 44,8%, а порівняно з 2009 роком - на 63,0%.

Однак, позитивним є зростання середньорічної суми активів господарства у 2010 році у порівнянні з 2009 роком, коли цей показник скоротився і складав 6434,6 тис. грн проти 7191,6 тис. грн у 2008 році. На основі вищезазначеного можемо відмітити, що найвищі показники фінансових результатів СЗАТ «Україна» Доманівського району були в 2008 році.

В таблиці 2.11 проаналізуємо показники фінансової незалежності СЗАТ «Україна» Доманівського району.

Таблиця 2.11

Коефіцієнти	Норматив	Порядок розрахунку	На кінець 2009 року	На кінець 2010 року	Відхилення,
Фінансування	<1,0	Ф.1р.(480+620)/р.380	0,22	0,37	0,15
Автономії незалежності)	>0,5	Ф.1р.380/р.640	0,82	0,72	-0,09
Стійкості (стабільності)	>1,0	Ф. 1 р.380/ (480+620)	4,63	2,72	-1,91

Аналіз даних табл. 2.11 свідчить, що рівень фінансування у СЗАТ «Україна» Доманівського району відповідає нормативу (<1.0) і складав 0,22 на кінець 2009 року, а на кінець 2010 року він зріс до 0,37, що теж в межах норми, однак відмічається його зростання на 0,15.

У СЗАТ «Україна» на кінець 2009 року він дорівнював 0,82, що відповідає нормативу, на кінець 2010 року він зменшився на 0,09 і склав 0,72.

Коефіцієнт стійкості на кінець 2009 році становив 4,63 на кінець 2010 року він зменшився 1,91 і складав 2,72, що відповідав нормативу.

Дані таблиці 2.12 свідчить, що показники ліквідності у СЗАТ «Україна» Доманівського району у 2008 році збільшився порівняно з 2009 роком, що є позитивним фактором.

Таблиця 2.12

Показники ліквідності в СЗАТ „Україна" Доманівського району

Коефіцієнти	Норматив	Порядок розрахунку	На кінець 2009 року	На кінець 20010 року	Відхиле ння, +.-
Абсолютної ліквідності	0,2- 0,35	Ф.1 р.(220+230+240) /р.620	0,02	0,03	0,01
Ц.видкої ліквідності	0,7-1,0	Ф.ір. (260- (100+110+120+130+140))/ р.620	1,14	1,02	-0,12
Покриття	1-2,5	Ф.1 р.260/р.620	4,40	2,47	-1,93

Коефіцієнти швидкої ліквідності і покриття відповідають нормативам як на кінець 2009 року, так і у 2010 році.

Узагальнюючи проведене дослідження можна зазначити, що СЗАТ «Україна» Доманівського району спеціалізується на вирощуванні, про свідчить розмір грошової виручки від реалізації зернових культур - 3022,0 тис.

На основі проведеного аналізу ресурсів господарства можна зазначити, що СЗАТ «Україна» Доманівського району забезпечено як земельними так і іншими ресурсами для виробництва сільськогосподарської продукції.

Більшість земель у господарстві орендовано, що пов'язано з виходом частини працівників для ведення самостійного хазяйства.

Проведений аналіз фінансових результатів дає можливіст ь з аз н а ч и т и. що за період 2008-2010 років найбільш результативним був для господарства 2008 рік. Незважаючи на те, що у 2010 році показники прибутковості дещо покращились у порівнянні з 2009 роком. Однак порівняно з 2008 роком вони мили дещо нижчий рівень. Негативною тенденцією стало зростання собівартості реалізованої продукції (робіт, послуг).

Аналіз показників фінансової незалежності та ліквідності господарства за період 2008-2010 роки також підтверджують те, що фінансовий стан СЗАТ «Україна» Доманівського району дещо погіршився.

2.3 Аналіз виробництва зерна у господарстві

Для дослідження стану зерновиробництва у господарстві визначимо його місце в економіці СЗАТ «Україна» Доманівського району (табл. 2.13).



Таблиця 2.13

Місце зерновиробництва в економіці СЗАТ «Україна» Доманівського району

Показники	В цілому по господарству	В тому числі по зерновиробництву
	2009 р.	2010р.	Всього	Питома вага, %
			2009 р.	2010р.	2009р.	2010р.
Вартість валової продукції сільського господарства(в порівнянних цінах 2009 р.), тис. грн	2142,7	4998,7	1525,6	3924,0	71,2	78,5 і
Посівні площі, га	2573	3020	1623	1989	63,1	65,9
Виробничі витрати, тис. грн	6452,7	7280,1	3239,3	3614,3	50,2	49,6
Грошова виручка, 1 тис. грн	2611,1	5326,6	1415,2	3022,0	54,2	56,7
Прибуток від реалізації, тис. грн	746,4	228,0	-119,4	415,2	X	182,1

Аналізуючи дані таблиці 2.13 можна зазначити, що питома вага вартості валової продукції зерновиробництва становила 71,2% у 2009 році та 78,5% у 2010 році. Питома вага грошової виручки теж висока і становила 5-, .2% та 56,7% відповідно у 2009 та 2010 роках. Це говорить про те, що господарство має досить сконцентроване виробництво, яке спеціалізується не ьпрощуванні зернових культур.

Щоб охарактеризувати зміну урожайності за рахунок основних факторів: внесення добрив, витрат праці на 1 га посіву тощо, дані представимо у таблиці, що відображує динаміку урожайності, посівних площ і валового збору зернових (табл. 2.14).



Таблиця 2.14

Динаміка урожайності, посівних площ і валового збору основних видіїз зернових в СЗАТ «Україна» Доманівського району

	Посівна площа, га	Урожайність, ц з 1 га	Валовий збір, ц
культура	2008р. (По)	2010р. (Пі)	2008р. (Уо)	оо -СІ	2008р. (УоПо)	2010р. (У 1 п,)	умовний, (УоГІ,)
Пшениця озима	977	1240	25,3	27,6	24681	34199	31372
ячмінь озимий	748	233	16,7	25,3	12464	5895	3891,1
ячмінь ярий	202	378	17,8	26,4	3602	9993	6728,4
Разом	1927	1851	X	X	40747	50087	41991,5

Отже аналізуючи розраховані показники можна відмітити, що валовий зернових у 2010 році у порівнянні з 2008 роком збільшився на 23,0%, що в натуральному виразі складає 9340 ц. Це пов'язано із значним збільшенням посівних площ та зростанням урожайності.

Далі проаналізуємо, як змінювався за останні роки обсяг реалізованого та грошових надходжень від нього в СЗАТ «Україна» Доманівського району (табл. 2.15).

Визначення впливу факторів на зміну обсягів реалізації зерна в СЗАТ «Україна» Доманівського району

Показники	2006 р.	2008 р.
Факторні
Обсяг виробленої продукції, ц	42599	52427
Рівень товарності, %	77,44	66,13
Результативний
Кількість реалізованої продукції, ц	32990	34669
Умовна кількість реалізованої
і продукції, ц	X	40600
Загальне відхилення, ц	X	1679
В т.ч.. за рахунок факторів:
' - обсягу виробленої продукції	X	7610
- рівня товарності	X	- 5931

Дані таблиці 2.15 дають підставу стверджувати, що у 2010 році порівняно з 2008 роком кількість реалізованого зерна зросла на 1679 ц. за рахунок збільшення обсягу виробленого зерна кількість реалізованого зросла ік. 7610 ц, а за рахунок зниження рівня товарності кількість реалізованого зерна зменшилась на 5931 ц.

Продовжуючи дослідження, проаналізуємо зміну виручки від реалізації зерна та фактори, які на неї впливають (табл. 2.16).

Таблиця 2.16

Визначення впливу факторів на суму грошової виручки від реалізації зерна в СЗАТ «Україна» Доманівського району

Показники	2008 р.	2010 р.
Факторні
Кількість реалізованої продукції, ц	32990	34669
Середня ціна реалізації 1 ц, грн	53,66	87,17
Результативний
Грошова виручка від реалізації, тис грн	1770,2	3022,0
грошова виручка, тис. грн	X і	1860,3
Загальне відхилення, тис. грн	X	1251,8
В тому числі за рахунок:	!
- кількості реалізованої продукції	X	90,1
- середньої ціни реалізації	X	1161,7



Дані таблиці 2.16 свідчать, що у 2010 році порівняно з 2008 роком грошова виручка від реалізації зерна у господарстві зросла на 1251,8 тис. гри за рахунок наступних факторів: зростання кількості реалізованого зерна призвело до збільшення виручки від реалізації на 90,1 тис. гри, а зростання середньої ціни реалізації зерна призвело до зростання виручки від реалізації на 1161,7 тис. грн.

В умовах товарно-грошових відносин сільськогосподарські продукти виробляються і реалізуються як товари, що задовольняють найважливіші народногосподарські потреби. Товарна форма суспільного виробництва є передумовою дії закону вартості, який вимагає еквівалентності в обміні результатами господарської діяльності між різними виробниками.