Лісівничо-меліоративні властивості полезахисних лісових смуг Новосанжарського району Полтавської області

Кліматичні та ґрунтові умови на території господарства дозволяють вирощувати високопродуктивні лісові насадження в залежності від типів умов зростання соснові, дубові та вільхові насадження.

Ведення лісового господарства виконується в загальному згідно проекту лісовпорядкування по розділах направлених на ефективне виконання цільових функцій насаджень.

Покращення окремих таксаційних елементів лісу.

Утворення, на непридатних для сільського господарства землях додаткових лісомеліоративних захисних насаджень. Виконання комплексу робіт по охороні та захисту лісу від шкідників, хвороб лісу, пожеж та самовільних рубок лісу, методами, які не наносять шкоди навколишньому середовищі.

У цілому господарська діяльність ДП “Новосанжарське лісове господарство” оцінюється задовільно.

Однак підприємству в подальшому у практичній діяльності необхідно дотримуватися вказівок по веденню лісового господарства матеріалами лісовпорядкування, враховуючи передові методи ведення лісового господарства.

РОЗДІЛ ІІ. ЛІТЕРАТУРНИЙ ОГЛЯД З ПРОБЛЕМ ПОЛЕЗАХИСНОГО ЛІСОРОЗВЕДЕННЯ

Ліс є одним із наймогутніших і найдійовіших засобів боротьби з ерозією ґрунтів та екологічний стабілізатор у цілому. У доісторичні часи, до масового розселення людини, середня лісистість території суші Землі досягла не менше 50-70%. Це були природні (оптимальні) лісоаграрні ландшафти. За останні 10 тис. років знищено 2/3 лісів земної кулі. Особливо інтенсивно цей процес відбувався в ХІХ-ХХ ст. [2]. За останні 300 років площа лісів на Землі зменшилась у 2 рази. В Україні лише за 1880 - 1934 pp. розкорчовано понад 2 млн, га лісів: при цьому лісистість знизилася в 1,7 рази [1]. Нині вона у світі становить 29%, а в колишньому СРСР - 36% [7]. В Україні цей показник становить усього 14,3%, що майже у 2 рази менше від оптимальної лісистості. Лісові насадження штучного походження становлять 40% їх загальної площі [9].

Продуктивні землі у світі, які безповоротно пошкоджені сильною ерозією і процесами опустелювання, а також використані під різноманітне будівництво тощо займають 2,1 млрд. га [15]. Отже, у результаті нераціонального природокористування людиною втрачено практично кожний четвертий гектар, -землі, придатної для використання. У межах колишнього СРСР площа змитих земель становить близько 170 млн. га, а ярі О.С. Скородумова, в Україні змиті землі в 1973 р. становили 28,3% території, з площа ярів - 362 тис. га. Еродованість території України залежить від району й перебуває в межах 1 - 48%: для типу умов слабкої інтенсивності ерозії - 1 - 4% (31,6% території), середньої - 18 - 29 (26,7%) і

високої - 33 - 48% (41Л%). До першого типу відносяться такі райони: Полісько-Дніпровський, Мало-Поліський, Закарпатський і Південне - Степовий; до третього - Донецький, Центрально - Придніпровський, Придністровський, Карпатський і Кримський [4]. Загальна площа еродованих земель в Україні становить близько 18,5 млн. га (31% території), у т.ч. сильно еродовані - 6,23 млн. га, або 1/5 орних земель які необхідно вивести з ріллі в інші види угідь і половину з них (3,1 млн. га) залісити; дефлірувані (землі, пошкоджені млн. га.

Ерозійно небезпечні землі, що розташовані на схилах понад 1°, займають 2/3 території. Водна й вітрова ерозія доповнюється та ускладнюється посухами й суховіями. За останні десятиліття кожні 2-3 роки з п'яти с посушливими. Середня розораність території України (площа орних земель) перевищує 52%. При виключенні земель Держлісфонду й гірських районів Карпат і Криму цей показник досягає 70, а степових районів - 80 - 90% що виходить далеко за межі допустимих норм високої культури землеробства. Лише в результаті ерозії ґрунтів держава щороку втрачає понад 10-12 млн. т зерна.

Найвагомішими трансформуючим процесами, які зумовили порушення структурно-функціональної організації ландшафтів, були заміна природних екологічно стабілізуючих угідь (ліси, луки) орними землями й формування антропогенних типів ландшафтів - агроландшафтів, які відносяться до спрощених і нестабільних систем із низькою здатністю до саморегуляції [14]. За даними УкрНДІ гірського лісівництва, найзначніші зміни відбулися в ландшафтах перед гірських і рівнинних територій, де ступінь сільськогосподарського освоєння досяг відповідно 53 -- 62 і 63 - 76%, а розораність перевищує межу екологічної збалансованості як у рівнини (54%), так і в передгірних (43%) районах. Сільськогосподарське освоєння гірських районів нижче і становить в середньому 30% при загальній розораності 12%. Значно зменшилася лісистість території, зокрема в гірській частині, - майже у 2 рази і коливається в межах 55 - 64%, у перед гірських районах - у межах 24 - 37. а в рівнинних вона знижена до критичної - 4 -16%. Природа єдина, цілісна й неподілена [5]. Вона завжди строга, серйозна й правдива (И.-В. Гете; Ліс і поле - єдина екологічна система. Оптимальною моделлю лісоаграрної екологічної системи (ЛАЕС) є природна модель лісоаграрних ландшафтів. За вченням В.І.Вернадського про ноосферу, ЛАЕС - новий вид розумного й доцільного антропогенного ландшафту. Оптимізація ЛАЕС у цілому приводить до оптимізації окремих взаємодіючих її елементів: видів використання земель залежно від рельєфу і грунтово-кліматичних умов і рівня аграрної культури, складових частин зональних протиерозійних систем та їх особливостей, співвідношень між площею лісу (захисних лісонасаджень) і поля та інших угідь, доцільного розміщення різних видів лісомеліоративних насаджень на водозбірній площі, організації і ведення сільськогосподарського виробництва, конструкції (структури) створюваних лісових. Біоценозів і особливостей їх вирощування тощо. У боротьбі різноманітними ерозійними процесами й негативним природнокліматичними наймами (посухами, суховіями тощо) може бути ефективною лише система протиерозійних заходів (організаційно-господарські, агротехнічні, лісомеліоративні, гідротехнічні). Кожний елемент даної системи виконує тільки йому відведену роль; замінити один елемент іншим неможливо. Наукове обґрунтування названої системи було здійснено 100 років тому. Особливою експедицією під керівництвом професора В.В. Докучаева. Як зазначає Е.С. Павловський, ландшафтно-екологічна оптимізація природокористування опирається на лісомеліоративні заходи. Лісонасадження на сільськогосподарських землях є основним стійким елементом їх організації, основою формування нового лісоаграрного ландшафту високої енергетичної ефективності й динамічного прояву. Потенціал захищених лісом сівозмін збільшується порівняно з відкритими полями в середньому на 476 тис. мегаджоулів у Степу, 404 тис. - у сухому Степу, на 372 тис. мегаджоулів - у напівпустелі. Лісомеліоративні насадження (ЛМН) з невід'ємною складовою частиною протиерозійні системи, одним із основних елементів та основою архітектоніки ЛАЕС у цілому. Україна є батьківщиною захисного лісорозведення. Вперше у світі полезахисні лісові смуги (ПЛС) були створені на Полтавщині землевласником В.Я. Ломиковським у 1809 р. Украінський НДІ лісового господарства і агролісомеліорації (м.Харків, заснований у 1929 p.), Всеросійський НДІ агролісомеліорації (м. Волгоград. 1931 р.) та інші спеціалізовані НДІ по бороть.бі з ерозією грунтів, учені вузів розробили фундаментальні основи: теорії і практики зональних протиерозійних систем, включаючи й захисне лісорозведення.

Учені кафедри лісової і гідротехнічної меліорації НАУ розробили лісівничий метод боротьби з посухою [3], лісівничий напрям у полезахисному лісорозведенні [11] і концепцією оптимізації ЛАЕС [12].

Під польову сівозміну землекористування конкретного господарства (або водозбору в цілому) відводять рівнинні землі та схили із крутістю 0 - 3° (зона інтенсивного землеробства), ґрунтозахисну - 3 - 7° (зона біологічного землеробства), а помад (зона природних фітоценозів) -- під залуження еродованих схилів, сіножаті, нормовані випаси, сади (виноградники), захисне лісорозведення тощо. На названих угіддях (водозборі) розміщується система ЛМН, яка включає різні види захисних лісонасаджень, зазначених нижче.

Система ЛМН (як підсистема ЛАЕС), які розташовуються переважно на сільськогосподарських землях, включає: полезахисні, стокорегулюючі, прибалкові і прияружні лісові смуги, яружно-балкові й водоохоронні та іншого цільового призначення лісонасадження, а також насадження на пісках ЛМН повинні відповідати за вченням Г.Ф. Морозова про ліс і Г.М Висоцького про лісову перистенцію) як агрономічним (захисним, протиерозійним), так і лісівничим (володіти основними рисами та елементами лісового біоценозу) вимогам. Г.Ф Морозов [8] відзначав, що будові й формам елементів лісу згідно із законами біології відповідають виконання ним функцій і його вплив на грунт і атмосферу оточуючої території. У рівнинних умовах і на схилах до 1 - 2 розміщують основні (поздовжні) ПЛС, перпендикулярно шкідливим вітрам (суховії, пилові бурі) на відстані, яка на суглинкових ґрунтах різного генотипу не повинна перевищувати 300 м (Степ південний, - 700 м (Полісся), а на піщаних і супіщаних ґрунтах 300 - 400 м, що визначає ширину клітини поля. Довжина поля визначається відстанню між поперечними ПЛС і становить до 2000 м, а на піщаних і супіщаних грунтах - до 1000 м.

Стокорегулюючі лісові смуги (СЛС) забезпечують контурно-меліоративну організацію території землекористування. На схилах крутістю понад 1 -_ 2° (а на важких водонепроникних ґрунтах 0,5 - 1,0 і більше градусів) проводиться контурна нарізка полів (упоперек схилів; із розміщенням по їх межах СЛС на відстані одна від одної не більше 100 - 400 м (ширина клітини поля), що залежить від крутості схилів, ґрунтозахисних умов. СЛС надійним елементом довгострокової контурної організації сільськогосподарських угідь на схилах: дані лісові смуги фіксують межі полів. Така організація території, забезпечує проведення упоперек схилу (по контуру) усіх агротехнічних операцій і протиерозійних заходів при вирощуванні сільськогосподарських культур.

Оптимізовані клітини полів розміром від 5 га (100-500 м) до 140 га (700x2000 м). по межах яких розташовуються СЛС і ПЛС та які обґрунтовані для умов великих колективних (державних), сільськогосподарських підприємств, доцільно і потрібно використовувати при відведенні землі для фермерських господарств.

В Україні створено 1,3 млн. га захисних лісонасаджень, у т.ч, ПЛС - 434тис. га (оптимальна їх площа становить відповідно 5млн. га і 900 тис)

В 1,5 тис. колективних господарств закладено систему ПЛС, (половині господарств створена розвинута їх мережа).

Нині середня полезахисна лісистість становить 1,4%, а оптимальна - близько 3 і перебуває в межах 1,5 - 6,2%, а на піщаних і супіщаних грунтах майже в 2 рази вища - 2,6 - ІІ.2%.

Під польову сівозміну землекористування конкретного господарства (або водозбору в цілому) відводять рівнинні землі та схили із крутістю О - 3є (зона інтенсивного землеробства), ґрунтозахисну - 3 - 7є (зона біологічного землеробства), а помад (зона природних фітоценозів) - під залуження еродованих схилів, сіножаті, нормовані випаси, сади (виноградники), захисне лісорозведення тощо. На названих угіддях (водозборі} розміщується система ЛМН, яка включає різні види захисних лісонасаджень, зазначених нижче.

Система ЛМН (як підсистема ЛАЕС), які розташовуються переважно на сільськогосподарських землях, включає: полезахисні, стокорегулюючі, прибалкові і прияружні лісові смуги, яружно-балкові й водоохоронні та іншого цільового призначення лісонасадження, а також насадження на пісках ЛМН повинні відповідати за вченням Г.Ф. Морозова про ліс і Г.М Висоцького про лісову перистенцію) як агрономічним (захисним, протиерозійним), так і лісівничим (володіти основними рисами та елементами лісового біоценозу) вимогам. Г.Ф. Морозов [8] відзначав, що будові й формам елементів лісу згідно із законами біології відповідають виконання ним функцій і його вплив на грунт і атмосферу оточуючої території.

У рівнинних умовах і на схилах до 1 - 2 розміщують основні (поздовжні) ШІС, перпендикулярно шкідливим вітрам (суховії, пилові бурі) на відстані, яка на суглинкових ґрунтах різного генотипу не повинна перевищувати 300 м (Степ південний, - 700 м (Полісся), а на піщаних і супіщаних ґрунтах 300 - 400 м, що визначає ширину клітини поля. Довжина поля

Тобто для надійного захисту полів площа лісових смут повинна бути подвоєна.

Те саме стосується і загальної лісистості. Нині середня загальна лісистість території України становить 17,1%, а оптимальна (необхідна) - близько 25%.

При залісненні половини сильно еродованих земель (3,1 млн. га) і створені системи ПЛС у рівних умовах (додатково ще потрібно виростити близько 450 тис. га лісових смут) з урахуванням покритої лісом площі Держлісфонду і сільськогосподарських підприємств (близько 10 млн. га) та існуючих лісомеліоративних насаджень (1,3 млн. га) середня лісистість території України досягне названих, 25%, що є близькою до оптимальної.

Еколого-економічна ефективність лісоаграрних систем вища на 20 - 25 і більше процентів, ніж відкритих територій. Існуючі лісові смуги (434 тис га, завдовжки близько 300 тис км) захищають 11 млн. га ріллі (до 1/3), що дає приріст урожаю 3 -3,5 млн. т зерна. Приріст врожаю зернових культур і соняшнику на полях під захистом окремих лісових смут становить у середньому 4,1 ц/га а в їх системі - він може бути в 2 - 6 раз вищий. Урожай зернових у системі лісових смут в 1,5 - 2 рази вищий, ніж у відкритому полі. Рентабельність системи лісових смут перевищує 300 - 500%.

У розв'язанні проблеми оптимізації лісоаграрних ландшафтів, а також захисту ґрунту від ерозії. На системній основі потрібна обґрунтована й виважена державна програма відповідно до нової земельної реформи, яка повинна враховувати вікові досягнення науки й передової практики, тому що народ (за словами Ф.Д. Рузвельта), який руйнує свої ґрунти, знищує сам себе.

РОЗДІЛ ІІІ. ПРОГРАМА, МЕТОДИКА ЗБОРУ ТА ОБРОБКИ ПОЛЬОВИХ ДАНИХ І ХАРАКТЕРИСТИКА ПОЛЬОВОГО МАТЕРІАЛУ

3.1 Програма виконання бакалаврської роботи

Програмою досліджень передбачалося:

- Ознайомитись з проектом організації та розвитку ДП “Новосанжарське лісове господарство” та на основі даних місцевої метеостанції описати природно - кліматичні умови об'єкту досліджень.

- Провести характеристику агролісомеліоративного фонду агрогосподарств Новосанжарського району Полтавської області області та його стану на період обстеження.

- Провести рекогносцирувальне обстеження полезахисних лісових смуг із головною породою дубом звичайним та визначити ділянки для закладання тимчасових пробних площ.

- Провести в натурі закладку тимчасових пробних площ на різних умовах рельєфу, в кількості 4-6 тимчасових пробних площ.

- По можливості зробити фотографії пробних площ в характерних їх місцях дослідження.

- Опрацювати та зробити вибірку з наукових літературних джерел по даній темі роботи, в кількості не менше 20 джерел.

3.2 Методика досліджень

Об'єктом досліджень являються полезахисні лісові смуги, які зростають на територіях агрогосподарств Новосанжарського району Полтавської області. Збір матеріалів для виконання бакалаврської роботи проводиться двома шляхами.

1. Вивчення природно-історичних та економічних умов по існуючим документам та даним, які їх характеризують. Для цього використовуються матеріали останнього ревізійного періоду, землеустрою сільськогосподарських підприємств, інші планові та звітні матеріали.

2. Дослідження агролісомеліоративного фонду агрогосподарств Новосанжарського району на предмет вивчення стану, росту і ефективності полезахисних лісових смуг та дослідження умов їх використання.

Крім того проводилась робота по вивченню місцевого позитивного досвіду вирощування лісонасаджень на землях агрогосподарств. З цією метою аналізувались робочі проекти лісових культур і лісоінвентаризаційні дані. Аналізувались робочі проекти лісових культур, дані польового обстеження площ, передбачених для створення лісових насаджень, а також схеми змішування, кошторису та проектні роботи та інші показники.

Детальний аналіз існуючих лісових насаджень представлений нижче під час опису пробних площ.

За лісорослинним районуванням територія ДП “Новосанжарське лісове господарство” відноситься до зони лісостепу, про що детально описано у попередньому розділі бакалаврської роботи.

Закладка тимчасових пробних площ (ТПП) проводиться в такій послідовності:

Для вивчення лісотаксаційних показників в лісовій смузі закладають тимчасові пробні площі, вказуючи їх розміщення на реальній або схематичній карті. За прийнятою в таксації методикою для отримання необхідної точності досліду у межах 3 - 5 % потрібно охопити переліком не менше 100 - 150 дерев головної породи.

Для визначення типів лісорослинних умов ( ТЛУ ) необхідно вказати місцезнаходження об'єкта (підвищене плато, середня частина водозбору, нижня частина), рельєф, ґрунтові умови та їх змитість. По родючості ґрунту та глибині залягання ґрунтових вод та вологості ґрунту визначається ТЛУ. Типи лісорослинних умов додатково визначають по наземним трав'янистим індикаторам під пологом насадження. В подальших оцінках цих показників можна керуватися бонітетом росту головних порід по таблицях ходу росту.

Пробна площа закладається як правило, прямокутної форми в характерному типовому місці для насадження.

Довжина пробної площі лімітується

а ) переліком дерев головної породи не менше 50-150 штук.

б) визначення схем змішування порід при створенні лісових насаджень.

5. Перелік дерев здійснюють таксаційною мірною вилкою за 2-сантиметровою або 4-см ступенями товщини в залежності від середнього діаметра насадження (2 см 6 < Д < 16і4см> 16 см) для кожної деревної породи по ярусам. Через суму перетину діаметрів визначаємо середній діаметр по кожній породі.

6. Для визначення середньої висоти першого ярусу для кожної деревної породи вимірюється істинний діаметр 15 дерев для центральних ступенів. Другий ярус виділяється якщо середня висота дерев II ярусу відрізняється від висоти І ярусу не менше ніж на 20 % і зімкненості крон не менше 0,2 та повноти II ярусу не менше 0,3.

7. Горизонтальна зімкненість деревного намету ( крон ) в умовах навчальної практики визначається окомірно по наступній методиці:

а) в характерному для насадження місці в межах 10 крон дерев якщо не знайдеться жодного просвіту, де умовно могло рости дерево з подібною кроною дерев - то зімкненість приймається за 1,0

б) відповідно на такій за розміром площі ( пункт а ), де можна розмістити додатково одне дерево з кроною І ярусу то зімкненість приймається за ( 0,9 ), для двох ( 0,8 ), для трьох ( 0.7 ) і т.д.

8. Характеристика підліску описується за схемою: породний склад, походження, ( самосів, паросткове ), розміщення по площі ( рівномірне, по узлісним рядам, куртинами ) і зімкненість або кількість кущів на пробі (середня окомірна висота кущів ).

9. Описується надґрунтовий рослинний покрив в лісонасадженні основні види, ступінь покриття площі - відсутня - до 10% , слабке - до 25%, середнє - до50%, високе - до 75% і суцільне задерніння більше 75% . Окремо відзначається ступінь забур'яненості на узлісних закраїнах.

10. Підстилка ( склад, розміщення - рівномірне і не рівномірне, середня

товщина в мм., ступінь розкладу ). Маса визначається зважуванням не менше як 3 - 5 м.кв зібраної в 20 характерних місцях лісонасадження.(точність до 0,001 кг ).

11. Визначається санітарний стан насадження. При наявності

сухостійних усихаючи дерев встановлюються санітарно - оздоровчі заходи та моніторинг шкідників та хвороб насаджень .

12. Матеріали польових досліджень зводимо в таблицю лісівничо-таксаційних характеристик насаджень

3.3 Об'єкт досліджень

Об'єктом бакалаврської роботи є землекористування в агрогосподарствах Новосанжарськог району Полтавської області. Всього було закладено 5 пробних площ, які описано нижче.

Пробна площа № 1

1. Площа проби 0,12 га.

2. Створена смуга рядовим способом.

3. Рельєф місцезнаходження лісової смуги рівнинний.

4. Бонітет III.

6. Тип умов місцезростання - В2.

7. Повнота - 0.9.

8. Головна порода - дуб черешчатий.

9. Склад - 10Дз.

10. Конструкція лісової смуги - ажурна.

11. Тип - деревно-тіньовий.

12. Ґрунти - дерново-підзолисті.

13. Кількість рядів - 4.

14. Схема змішування в період посадки лісосмуги:

· в рядах - 1,0 м;

· ширина міжрядь - 3,0 м;

· ширина смуги - 12,0 м.

15. Підлісок відсутній.

16.Надґрунтовий покрив в лісовій смузі інтенсивний, представлений злаками.

17. Задернілість ґрунту значна.

Таблиця 4.1Перелікова відомість пробної площі № 1

Ступінь товщини	Кількість дерев, шт.	Висота, м
8 12 16 20 24 28 32	3 15 59 53 35 6 1	12,0; 13,0; 13,0 14,0; 13,0; 13,0 13,0; 13,0 14,0
Всього	172	--

Таблиця 4.2

Лісівничо-таксаційні показники по даним пробної площі № 1

Склад	Вік, років	Середні	Кількість дерев на 1га, шт	Сума площ перетину, м2	Запас на 1 га, м3	Зімкнутість крон
		Н, м	D, см
10Дз	48	13,3	19,4	1433	5,0661	255	0,9

Стан смуги добрий, що підтверджує доцільність застосування дуба черешчатого.

Пробна площа № 2

1. Закладена в основній полезахисній лісовій смузі 1961 року створення.

2. Площа проби 0,11 га.

3. Створена смуга рядовим способом.

4. Рельєф місцезнаходження лісвої смуги рівнинний.

5. Бонітет IIІ.

6. Тип умов місцезростання - В2.

7. Повнота - 1.0

8. Головна порода - дуб черешчатий.

9. Склад - 10Дз.

10. Конструкція лісової смуги - щільна.

11. Тип - деревно-тіньовий.

12. Ґрунти - дерново-підзолисті.

13. Кількість рядів - 4.

14. Схема змішування в період посадки лісосмуги:

· в рядах - 1,0 м;

· ширина міжрядь - 3,0 м;

· ширина смуги - 12,0 м.

15. Підлісок відсутній.

16. Надґрунтовий покрив в лісовій смузі інтенсивний, представлений злаками, кропивою дводомною.

17. Задернілість ґрунту значна.

Таблиця 4.3Перелікова відомість пробної площі № 2

Ступінь товщини	Кількість, шт.	Висота, м
8 12 16 20 24 28 32	1 21 47 69 23 3 --	12,0;13,0;13,0 12,0; 13,0;14,0 13,0; 14,0 ;15,0
Всього	164	--

Таблиця 4.4

Лісівничо-таксаційні показники по даним пробної площі № 2

Склад	Вік, років	Середні	Кількість дерев на 1га, шт	Сума площ перетину, м2	Запас на 1 га, м3	Зімкнутість крон
		Н, м	D, см
10Дз	50	13,2	18,8	1491	4,5780	253	1,0

Стан смуги досить добрий, що підтверджується високою повнотою.

Пробна площа № 3

2. Площа проби 0,10 га.

3. Створена смуга рядовим способом.

4. Рельєф місцезнаходження лісової смуги рівнинний.

5. Бонітет IIІ.

6. Тип умов місцезростання - В1.

7. Повнота - 0.8

8. Головна порода - дуб черешчатий.

9. Склад - 10Дз.

10. Конструкція лісової смуги - ажурна.

11. Тип - деревно-тіньовий.

12. Ґрунти - дерново-підзолисті.

13. Кількість рядів - 3.

14. Схема змішування в період посадки лісосмуги:

· в рядах - 1,0 м;

· ширина міжрядь - 3,0 м;

· ширина смуги - 9,0 м.

15. Підлісок відсутній.

16.Надґрунтовий покрив в лісовій смузі інтенсивний, представлений злаками.

17. Задернілість ґрунту значна.

Таблиця 4.5Перелікова відомість пробної площі № 3

Ступінь товщини	Кількість, шт.	Висота, м
8 12 16 20 24 28 32	7 31 52 47 18 2 --	11,0; 12,0; 13,0 10,0; 12,0; 12,0 11,0; 13,0; 12,0
Всього	157	--

Таблиця 4.6

Лісівничо-таксаційні показники по даним пробної площі № 3

Склад	Вік, років	Середні	Кількість дерев на 1га, шт	Сума площ перетину, м2	Запас на 1 га, м3	Зімкнутість крон
		Н, м	D, см
10Дз	42	11,9	17,7	1570	3,8431	195	0,8

Стан смуги добрий, що підтверджується високою повнотою.

Пробна площа № 4

1. Закладена в основній полезахисній лісовій смузі 1963 року створення.

2. Площа проби 0,12 га.

3. Створена смуга рядовим способом.

4. Рельєф місцезнаходження лісової смуги рівнинний.

5. Бонітет II.

6. Тип умов місцезростання - В2.

7. Повнота - 0.9

8. Головна порода - дуб черешчатий.

9. Склад - 10Дз.

10. Конструкція лісової смуги - ажурна.

11. Тип - деревно-тіньовий.

12. Ґрунти - дерново-підзолистіі.

13. Кількість рядів - 4.

14. Схема змішування в період посадки лісосмуги:

· в рядах - 1,0 м;

· ширина міжрядь - 3,0 м;

· ширина смуги - 12,0 м.

15. Підлісок відсутній.

16.Надґрунтовий покрив в лісовій смузі інтенсивний, представлений злаками та кропивою дводомною.

17. Задернілість ґрунту значна.

Таблиця 4.7

Перелікова відомість пробної площі № 4

Ступінь товщини	Кількість, шт.	Висота, м
8 12 16 20 24 28 32	6 20 45 58 33 5 2	13,0;14,0;15,0 14,0; 15,0;15,0 15,0;16.0;16,0
Всього	169	--

Таблиця 4.8

Лісівничо-таксаційні показники по даним пробної площі № 4

Склад	Вік, років	Середні	Кількість дерев на 1га, шт	Сума площ перетину, м2	Запас на 1 га, м3	Зімкнутість крон
		Н, м	D, см
10Дз	48	14,7	19,3	1408	4,9421	300	0,9

Стан смуги добрий.

Пробна площа № 5

1. Закладена в основній полезахисній лісовій смузі 1962 року створення.

2. Площа проби 0,12 га.

3. Створена смуга рядовим способом.

4. Рельєф місцезнаходження лісової смуги рівнинний.

5. Бонітет IIІ.

6. Тип умов місцезростання - В2.

7. Повнота - 0.9

8. Головна порода - дуб черешчатий.

9. Склад - 10Дз.

10. Конструкція лісової смуги - ажурна.

11. Тип - деревно-тіньовий.

12. Ґрунти - дерново-підзолистіі.

13. Кількість рядів - 4.

14. Схема змішування в період посадки лісосмуги:

· в рядах - 1,0 м;

· ширина міжрядь - 3,0 м;

· ширина смуги - 12,0 м.

15. Підлісок відсутній.

16.Надґрунтовий покрив в лісовій смузі інтенсивний, представлений злаками та кропивою дводомною.

17. Задернілість ґрунту значна.

Таблиця 15Таблиця 4.9Перелікова відомість пробної площі № 5

Ступінь товщини	Кількість, шт.	Висота, м
8 12 16 20 24 28 32	4 22 43 60 30 6 3	13,0;14,0;14,0 13,0;14,0;15,0 15,0;16.0;16,0
Всього	168	--

Таблиця 16

Лісівничо-таксаційні показники по даним пробної площі № 5

Склад	Вік, років	Середні	Кількість дерев на 1га, шт	Сума площ перетину, м2	Запас на 1 га, м3	Зімкнутість крон
		Н, м	D, см
10Дз	49	14,3	19,4	1400	4.98	251	0,9

Стан смуги добрий.

Узагальнені дані пробних площ зведені в таблиці, яка поміщена в розділі 5.

полезахисний лісовий смуга насадження

РОЗДІЛ ІV. СУЧАСНИЙ СТАН І ЗАХИСНІ ВЛАСТИВОСТІ ПОЛЕЗАХИСНИХ ЛІСОВИХ СМУГ

Узагальнені дані пробних площ, які детально описані в попередньому розділу наведено у таблиці 5.1.

Аналіз зібраного польового матеріалу показав, що захисні лісові насадження на території господарства в основному виконують свої захисні функції. Полезахисні лісові смуги представлені переважно чистими деревостанами з головною породою дубом звичайним. Дубові насадження знаходяться в доброму стані, мають високу продуктивність і зростають по ІІ -ІІІ класам бонітету. Насадження V класу віку, ще не досягли проектної висоти (18-20 м) і їх захисний ефект повністю не перекриває площу поля.

Лісові смуги, для захисту полів від негативних природних факторів, мають дуже важливе значення. Затримуючи потоки повітря у приземному шарі, полезахисні лісові смуги зменшують горизонтальну швидкість і вертикальний обмін його. В результаті зменшення швидкості вітру в захищених полів взимку сніг не зноситься, ґрунти менше промерзають і отримують крашу волого зарядку, а в ранньовесняний період зменшується небезпека виникнення вітрової ерозії ґрунту, видування і засікання сходів ранніх культур. Зменшення швидкості вітру призводить до ряду інших важливих елементів мікроклімату: зменшення випаровування вологи з ґрунту і добової амплітуди коливання температури ґрунту і повітря, підвищення відносної вологості повітря тощо. Таким чином, полезахисні лісові смуги, як довгострокова складова частіша агро ландшафту, постійно позитивно впливає на агрогідротермічний режим захищених ним полів. Поліпшує засвоєння рослинами мінеральних добрив, підвищує ефективність зрошення, застосування високоврожайних сортів. І чим вища інтенсивність землеробства, тим ефективніший вплив полезахисного лісорозведення.

Важливе значення має і каптажна функція лісових смуг, яка виявляється у затриманні пилу, аерозолів, газової емульсії, шкідливих мікроорганізмів, спор патогенних грибів та ін.

Крім того полезахисні, а також і стокорегулюючі лісові смуги у комплексі з іншими захисними лісовими насадженнями, що охоплюють цілі водозбірні системи, відіграють важливу гідрологічну і водоохоронну роль.

Насадження сприяють переведенню поверхневого стоку в підземний, при цьому вода очищується від пестицидів, що вимиваються з полів, підвищенню водності малих і великих річок, водосховищ. Вони запобігають їх замуленню і забрудненню

Захисні насадження в Новосанжарському районі почали створювати у 30-х роках ХХ століття ( Постанова СНК від 2 липня 1936 року ). Як правило створювалися полезахисні лісові смуги та масивні насадження на непридатних землях для сільського господарства та староорних землях. Також заліснювалися яри, але в меншій мірі, оскільки це було незручно для сільськогосподарської техніки загального призначення.

Як правило всі ПЛС та масивні насадження, створювалися після суцільного обробітку ґрунту. Виключення становлять на схилах ярів, які садилися по борознах 1-2 річними сіянцями сосни звичайної. Посадка в усіх випадках була рядовою. Ширина міжрядь проектувалася різною і коливалася в залежності від умов місцезростання, але в основному як показала практика ширина міжрядь становить 3 м.

Таблиця 17Лісівничо-таксаційна характеристика лісових смуг за даними пробних площ.

№ пробноЇ площі	Склад насадження	Вік, років	ТУМ	Середні	Кількість дерев на 1 га	Сума площ перерізу	Повнота	Запас м3	Бонітет	Конструкція
				Висота, M	Діаметр, см.
1	10Д	48	В2	13.3	19,4	1433	42.2	0,9	255	ІІІ	Ажурна
2	10Д	50	В2	13,3	12,7	1491	41,6	1,0	253	ІІІ	Щільна
3	10Д	42	В3	11.9	17,7	1570	38.4	0,8	195	ІІІ	Ажурна
4	10Д	48	В2	14.7	19,3	1408	41,16	0.9	300	ІІ	Ажурна
5	10Д	49	В2	14,3	19.4	1400	41,5	0,9

Страница:

•  1 
•  2 

дипломная работа "Лісівничо-меліоративні властивості полезахисних лісових смуг Новосанжарського району Полтавської області" скачать

Подобные документы

• Оптимізація систем захисних лісових насаджень степового Криму

  Екологічна роль лісових насаджень у створенні збалансованої просторової структури в степових районах. Лісомеліоративне та лісотипологічне районування Криму. Оптимізація категорій захисних лісових насаджень в агроландшафтах. Полезахисні лісові смуги.
  
  методичка [1,3 M], добавлен 28.12.2012
  

• Соціофункціональний аналіз лісових ландшафтів Волинської області

  Вивчення лісових ландшафтів та зміни лісистості досліджуваної території. Лісові ландшафти і їх динаміка. Шляхи оптимізації використання функціональних можливостей лісових ландшафтів. Сучасний стан лісів Волинської області та їх функціональні особливості.
  
  аттестационная работа [88,9 K], добавлен 19.03.2011
  

• Технологія лісокультурних робіт в ДП "Звенигородське лісове господарство"

  Загальна характеристика ДП "Звенигородське лісове господарство". Організаційно-виробнича структура підприємства. Посадка лісових культур, догляд за ними. Удосконалення технології створення площі лісових насаджень із найкращими показниками лісівництва.
  
  дипломная работа [2,3 M], добавлен 25.02.2014
  

• Шляхи покращення використання лісових ресурсів України

  Загальна характеристика сучасного стану лісового фонду України Особливості правового регулювання охорони та використання лісових ресурсів в Україні. Рекомендації щодо поліпшення використання лісових ресурсів та аналіз наслідків впровадження їх у життя.
  
  реферат [24,1 K], добавлен 04.10.2010
  

• Продуктивність найкращих лісових насаджень лісництва

  Видовий склад, біологічні та екологічні особливості, лісівнича і господарська цінність голонасінних деревних видів у насадженнях Полицівського лісництва ДП "Камінь-Каширське лісове господарсво". Асортимент нових деревних видів для лісових насаджень.
  
  курсовая работа [39,1 K], добавлен 22.11.2013
  

• Лісові ресурси України, проблеми раціонального використання

  Характеристика лісових ресурсів України, структура їх розподілу. Сучасний стан лісової промисловості. Проблеми забезпечення народного господарства України сировиною, раціонального використання лісових ресурсів. Перспективи розвитку ресурсного потенціалу.
  
  реферат [1,0 M], добавлен 04.05.2011
  

• Аналіз лісогосподарської діяльності ДП "Камінь-Каширський лісгосп"

  Сучасний стан лісових ландшафтів та їх функціональні особливості. Оцінка лісового фонду Камінь-Каширського лісового господарства. Основні положення організації лісового фонду. Класи бонітету насаджень. Заходи щодо утримання, відтворення та охорони лісів.
  
  дипломная работа [91,7 K], добавлен 12.09.2012
  

• Проектування і створення лісових культур зелених зон

  Територіальне розміщення зеленої зони міста або робітничого селища. Проектування і створення лісових культур в зелених зонах. Створення ландшафтних груп в бідних суборах на свіжих і сухуватих ґрунтах. Площадки чистої сосни і сосни змішаної з чагарниками.
  
  контрольная работа [32,0 K], добавлен 23.01.2011
  

• Проект лісових культур для Криницького лісництва ДП "Бучацьке ЛГ"

  Характеристика території і лісорослинних умов лісництва: його площа, рельєф, риси клімату, фітоценотичний покрив. Організація і ведення лісового господарства. Обґрунтування технологій створення лісових культур. Розрахунок потреби в садивному матеріалі.
  
  курсовая работа [58,2 K], добавлен 24.11.2014
  

• Проект механізації лісогосподарських робіт

  Місце знаходження та структура підприємства. Природні умови району діяльності. Види лісогосподарських робіт та їх характеристика. Технологія вирощування садивного матеріалу. Садіння лісових культур. Розрахунок продуктивності машино-тракторних агрегатів.
  
  курсовая работа [446,9 K], добавлен 14.06.2015
  

Другие документы, подобные "Лісівничо-меліоративні властивості полезахисних лісових смуг Новосанжарського району Полтавської області"

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам