Аналіз виробничої санітарії проводять по таким показникам:

-мікроклімат;

-освітленість;

-шуми;

-запиленість та загазованість.

В даному господарстві температура в приміщеннях складає 10°C в холодну пору року, відносна вологість в корівнику з прив'язним утриманням становить 75%, а швидкість повітря в холодну пору року - 0,5 м/с, а в теплу-1,0. Всі ці параметри відповідають ГОСТу 12.1.005-76. Освітлення здійснюється за рахунок природнього світла і відповідає стандарту. На фермі шуми не перевищують норму, що не провакує небезпеки для людини. Загазованість не виникає тому, що пацює вентиляція і прводяться заходи по їх усуненню - часте прибирання приміщень.[ 8 ]

Незважаючи на заходи, які проводились протягом 2003-2004рр. По покращенню умов праці, соціального захисту працівників, зайнятих на роботах з несприятливими умовами праці, стан організації безпеки праці в даному господарстві залишається задовільним. Як засвідчують дані, в господарстві не в повному обсязі виконані вимоги законодавства щодо проведення атестації робочих місць за умовами праці з метою визначення належним працівникам, зайнятим в несприятливих умовах, пільг та компенсацій, визначення заходів щодо поліпшення характеру і умов праці,робітники недостатньо забезпечуються спец одягом. Виявлені недоліки можуть бути причинами нещасних випадків.

Одним з важливих засобів запобігання нещасних випадків на виробництві є систематична, доцільно спрямована пропаганда охорони праці. Вона полягає в :

пробудженні та підтриманні зацікавленості до охорони праці;

переконанні працюючих у необхідності того чи іншого заходу з охорони праці;

організації дій працюючих при виконанні заходів з охорони праці популяризації нових засобів створення безпечних і нешкідливих умов праці. У процесі трудової діяльності людина ( суб'єкт праці ) за допомогою певних знарядь ( машини, пристрої ) діє на предмет праці в умовах існуючого

середовища. Залежно від характеру праці на людину можуть впливати різні фактори середовища : механічні, хімічні, електричні, електромагнітні, радіа- ційні, біологічні та ін.

В процесі за доглядом та розведенням тварин, працівники можуть бути піддані наступним небезпечним виробничим факторам: рухомі машини та механізми, термічна небезпека, збільшений рівень шуму, біологічна небезпека, небезпека враження електричним струмом, пожежонебезпека.

Безпосереднім джерелом пошкоджень може бути будь-який з компонентів праці. До виробничого небезпечного фактору відносяться : роздача корму, приготування кормів, гноєвидалення та ін. Для розробки заходів безпеки по наведеним виробничим небезпечним факторам розроблена логічна схема безпеки виконання виробничих робіт, яка представлена в таблиці 18.

Логічна схема формування виробничих небезпек технологічного процесу

Основні технологічні операції	Опасні умови	Опасні дії	Опасні ситуації	Можливий варіапт випадку	Міри безпеки
Приготуван-ня кормів	Потрапляня великих сторонніх поедметів у дробарку	Видалення цих предметів з працюючого механізму	Можливість травмування працівника	Телесні пошкодження, втрата кінцівок, порізи.	Перед подачею сировини перевірити присутність сторонніх предметів.
Роздавання кормів	Корморозда-вач,що рухається	Присутність сторонніх на шляху кормо-роздавача	Можливість наїзду на людину	Травмування людини з можливими перпломами	Знаходитись позаду агрегата
Гноєвида-лення	Присутність тварини у станку	Видалення гною з станка вручну	Травмування працюючого	Нанесення травм, можливі переломи	Чистити тільки при відсутнос-ті тварин
Доїння корів	Недосить остужена вода	Обмивання вимені перед доїнням	Можливість нанесення ожогу тварині та травмування працюючого	Ожог вимені, нанесення телесних пошкоджень прцівнику	Вим'я обмивати при відповідній температурі води.
Ветеринарно-санітарні, гігєєнічні мироприєм-ства	Розгарання інфекційно-го захворюван-ня	Дезинфекція приміщення хімічними реактивами без використання спецодягу	Отруєння хімікатами	Масові отруєння, можливість телесних пошкоджень	Проведення дезинфекції тільки при наявності спецодягу

Аналіз логічної схеми даних технічних процесів показав, що небезпечними ситуаціями є: можливі удари кінцівками тварин, попадання на шкіру людини гарячої води або шкідливих хімічних речовин, вдихання їх, наїзд на людину транспортних засобів, серед яких найбільш небезпечними є хімічний фактор, тобто робота зі шкідливими речовинами при виконанні наступних технічних операцій: дезінфекції обладнання, догляд за тваринами.

Складання логічної схеми дозволяє за рахунок розробки правил техніки безпеки значною мірою скоротити кількість випадків виробничого травматизму.

Перед тим як приступити до роботи з коровами, необхідно вивчити правила, яких слід дотримуватися з метою безпеки працюючих, не прводити прибирання станків в присутності тварин, не виконувати допоміжних робіт під час роботи механізмів, дотримуватись правил роботи з дезинфікуючими засобами.

До роботи за доглядом та розведенням корів допускаються особи, які не мають медичних протипоказань, які пройшли виробниче навчання, ввідний та первинний на робочому місці інструктажі по охороні праці.

Робочі на протязі не менше двох змін виконують роботу під контролем керівника робіт, після чого оформляється допуск до самостійної роботи, також особи обслуговуючі електрифіковані споруди, повинні пройти додаткове навчання та інструктаж по електробезпеці з присвоєнням першої групи допуску.

Працівник повинен виконувати тільки ту роботу, по якій пройшов інструктаж.

При виконанні роботи декількома особами одночасно призначається старший.

При догляді та розведенні корів необхідно: знати конструкцію і принцип дії машин і механізмів, вміти запускати та зупиняти обслуговуючі машини і механізми.

Забороняється при догляді та розведенні тварин: використовувати в роботі непридатні технічні засоби та інвентар; знаходитися на шляху пересування машин і тварин; торкатися електропроводів; включати та зупиняти машини і механізми, робота на яких не доручена адміністрацією.

Забороняється при відв'язуванні і прив'язуванні корів, що утримуються на індивідуальних прив'язях, і при ручній роздачі підкорми нахилятися до голови корови.

Працівник повинен при виявленні електричного струму на деяких металевих частинах машин, відразу зупинити роботу і повідомити черговому електрику.

При виникненні пожару потрібно негайно доповісти в пожарну частину та керівнику підприємства, і розпочати роботу по гасінню пожару.

Дезинфекцію обладнання та тваринницьких приміщень прводити у відповідності правил безпеки з роботою з хімічними речовинами. Насамперед це наявність спецодягу, респіраторів та інших захисних засобів.

Особи, які порушили ці вимоги несуть відповідальність в порядку, встановленим законом.[ 8 ]

Підводячи підсумки з досліджуваної теми на підставі аналізу слід зауважити, що взагалі стан охорони праці в господарстві можна вважати задовільним незважаючи на деякі недоліки.Інколи слід проводити заходи з безпеки праці:

- періодичну перевірку наявності та стану засобів індивідуального захисту та інвентарю;

- контроль за справністю технологічного обладнання;

- вчасне проведення інструктажів;

- застосування належних заходів адміністративних стягнень до осіб, що порушують правила техніки безпеки.

- для того, щоб попередити нещасні випадкі пов'язані з незтачею спецодягу, проведемо деякі розрахунки. При розрахунку в потребі спец одягу слід враховувати: річну забезпечнеість кількості працюючих та запас спецодягу для видачі новим працівникам та вразі замін. Річну потребу у спецодязі визначаємо за формулою:

N = 12*P / T +m, де

Р- середньооблікова кількість працюючих

Т-строки носки спецодягу

m- запас одягу ( 20% від обмінного фонду )

Тоді N = 12 * 11 /12 +2.4 = 13.4 = 14 шт. того спецодягу строки носки якого розрахованіна 12 місяців.

Та N = 12 * 11 /24 +4.8 = 10 шт. того одягу строки носки якого розрахованіна 24 місяці.

Втілення та дотримання вище зазначених заходів, дозволить попередити виробничий травматизм в господарстві.

Екологічна експертиза

В законі України “Про охорону навколишнього природного середовища” законодавчо закріплена обов'язковість екологічної експертизи. Екологічна експертиза - оцінка впливу на навколишнє середовище, на природні ресурси, здоров'я людей , на комплекс господарських нововведень, в масштабах даного регіону.

Завданням екологічної експертизи є визначення екологічної безпеки господарської та іншої діяльності, яка може нині або у майбутньому, прямо або опосередковано негативно вплинути на стан навколишнього природного середовища, а також оцінка відповідальності передпроектних, передпланових та проектних рішень, що приймаються в процесі господарської та іншої діяльності, вимоги природоохоронного законодавства та визначення повноти та обгрунтованості передбачуваних у них заходів щодо охорони навколишнього природного середовища.

Людство зустріло ХХІ століття в обстановці наближення глобальної екологічної кризи. Вона викликана не тільки використанням сучасних технологій у промисловості і сільському господарстві, але в першу чергу загальним характером взаємозв'язків людини і природного середовища

Високий рівень концентрації промисловості і сільського господарства призвели до того, що Україна є однією з найбільш неблагополучних в екологічному відношенні країна Загальний земельний фонд України становить 60,4 млн. га. Розораність території складає 56%,чого більше немає в жодній країні світу. Не є виключенням і Сумська область.

Будь-які форми ведення сільського господарства вносили та вносять небажани зміни в природне середовище. Але в період інтенсифікації відходність сільського господарства та його виснажувальний вплив на природне середовище багаторазово зростали. Інтенсифікація сільського господарства викликала цілу низку небажаних наслідків. Головні з них такі:

деградація грунтів

забруднення природного середовища залишковою кілбкістю мінеральних добрив та пестецидів

несприятливі зміни гідрологічного режиму і пов'зані з ними процеси запустелювання та заболочення.

Супроводжує деградаційну дію інтенсивного сільського господарства погіршення якості сільськогосподарської продукції, що викликає велике занепокоєння широких мас населення більше, ніж погіршення середовища життя. Це низька культура землеробства, застосування неефективних технологій, незахищеність грунтів від промислових забруднень. Є й соціальна прчина - споживацьке ставлення до грунту.

Інтенсифікація різко посилила відходність сільського господарства. Природне середовище забруднюють три основні види відходів:

1) залишкова кількість добрив;

2) залишкова кількість пестицидів;

3) гній та рідкі стоки тваринництва.

Серйозним забруднювачем навколишнього природного середовища є сільськогосподарські тварини. При їх утриманні утворюється велика кількість відходів. Гній та стічні води забруднюють грунт і водойми,а аміак і сірководень надходять в атмосферу. Кожна тисяча голів худоби дає на рік до 60 м³ екскрементів і рідких стоків. Окрім цього, тваринницькі комплекси призводять до забруднення атмосфери пилом, що утворюється, головним чином при підготовці й транспортуванні кормів, аміаком, сірководнем, та іншими газами. Це робить тваринництво одним із найбільш екологічно небезпечних виробництв.

У гною нерідко розвивається патогенна мікрофлора: патогенна кишкова паличка, сальмонели. У цілому, у добових водах тваринницьких комплексів знаходиться до 100 видів збудників різноманітних інфекційних хвороб. Надходження до природного середовища не перероблених тваринницьких відходів не тільки забруднює грунт і водойми, але й створює небезпеку виникнення інфекційних хвороб і зараження гельмінтами тварин і людини.

У цілому, сільське господарство має терміново переглянути й змінити самі принципи своїх технологій. Але поки що ні спеціалісти сільського господарства, ні громадськість не усвідомили, що екологія - це частина процесу виробництва сільськогосподарської продукції.[ 9 ]

Одним із основних джерел забруднення навколишнього середовища в Сумській області є підприємства по виробництву продукції тваринництва. Із гнійних і послідних стоків, що утворюються на тваринницьких та птахівничих підприємствах, як добрива використовуються лише на 70%, інші переповнюють накопичувачі, викидаються на землі

Проводячи екологічний аналіз технології виробництва продукції тваринництва в ТОВ АФ “Бистрицька” видно, що в господарстві розроблена дезинфекційна техніка, але все ж виявлені такі основні джерела забруднення навколишнього природного середовища: при заготівлі грубого корму (сіна) спостерігається значний викид сінного пилу, при роботі тракторів, комбайнів та іншої сільськогосподарської техніки і транспортних засобів виділяються шкідливі гази, при митті обладнання - стічні води, при реконструкції деяких тваринницьких приміщень недотримані зоогігієнічні та ветеринарно - санітарні нормативи, які несуть небажані наслідки щодо охорони навколишнього природного середовища.

Домінуючий ґрунт на території господарства - чорнозем із добрими фізико - хімічними властивостями. Ґрунт у даній місцевості легко пропускає гази і повітря, не забруднений, з ґрунтовими водами, що лежать глибоко. Для захисту грунту в господарстві запровадженні і засвоюються три польових і одна кормова сівозміна. Істотне значення в оздоровленні ґрунту мають такі процеси: осушення боліт, знищення чагарників і перетворення цього ґрунту на культурні поля та пасовища. Загальна земельна площа господарства становить 1572.39 га з яких на сільськогосподарські угіддя припадає 1512.4 га, у тому числі рілля -957.3 га, сінокоси -299.3 га, пасовища -223.7 га.

Основні культури, які вирощуються в господарстві - пшениця, кукурудза, ячмінь, горох, цукровий буряк, овес, жито, багаторічні та однорічні трави. Для сівби культур використовують спеціальні зернові і бурячні сіялки, для обробки - борони, волокуші, для збирання врожаю - зернозбиральні та інші комбайни. В господарстві для охорони ґрунтових і рослинних ресурсів існує протиерозійний план, для реалізації якого необхідний час. Для підвищення родючості землі вносять органічні добрива, в основному гній. Для підвищення продуктивності наявних природних пасовищ проводять корінне і поверхневе покращення. В даному господарстві ефективно використовують культурні пасовища. Наявні лісосмуги - листяні дерева. Для озеленення території кожної весни проводиться посадка молодих дерев, створюються загони та квітники. В даній місцевості присутні такі водні джерела як ставки, озера. У господарстві використовують централізовану систему водопостачання. Для забезпечення водою худоби основним джерелом є глибока бурова свердловина. Такий колодязь забезпечує великі запаси води доброї якості.

Аналізуючи дане господарство, слід зазначити, що розміщення ферми відносно населеного пункту та розриви між тваринницькими приміщеннями на території ферми відповідають санітарним нормам проектування промислових підприємств. Гноєсховища знаходяться за територією ферми на відстані 200 м і 2000 м від житлового масиву населеного пункту. Дані гноєсховища відкритого типу, заглиблені, розміщені на місцевості з водонепроникним грунтом, обсаджені лісосмугами. Гній із стійл на деяких комплексах згрібають вручну у гнойові канали, де змонтований скребковий транспортер ТСН - 160. Із корівників його вивантажують у тракторні причепи і транспортують за територію ферми. Там зберігається гній і в міру потреби використовується як добриво.

Стан звалищ та скотомогильників задовільний, вони побудовані по типу закритих об`єктів і зовні огороджені.

Джерелом забруднення атмосферного повітря є автотранспорт, сільськогосподарська техніка, молочно - товарна ферма, які викидають у повітря гази (сірководень, аміак, окис вуглецю), сажу, пил та інші шкідливі речовини. Проїжджі дороги проходять через село, і тому стан навколишнього середовища під час збирання зернових незадовільний.

В зимовий період один раз на місяць на фермі проводять санітарний день. У цей час у всіх приміщеннях ретельно очищають підлогу, стіни, вікна, двері, стелю, годівниці, автонапувалки та інше обладнання. В літній період в приміщеннях проводиться загальний ремонт.

Таким чином, вся господарська діяльність ТОВ АФ “Бистрицька“ повинна орієнтуватись на незаподіяння шкоди навколишньому природному середовищу.

Взагалі по господарству, для покращення екологічної ситуації, бажаним є проведення наступних заходів: велику увагу приділити технічному стану машино - тракторного парку (слідкувати за правильністю експлуатації та справністю системи живлення та запалювання машин і механізмів, дотримуватися вимог зберігання палива), для запобігання забруднення повітря та атмосфери в цілому вихлопними газами, шкідливими речовинами та їх парами; обов'язкове очищення стічних вод з тваринницьких комплексів, які характеризуються значним забрудненням, а також важливим є подальше проведення озеленення території господарства.

Економіко-математична модель оптимізації раціону годівлі великої рогатої худоби

Основою підвищення продуктивності тварин є повноцінна годівля. Недолік будь-якого виду речовин у раціоні негативно впливає на розвиток тварин і призводить до зниження їх продуктивності. Крім того, неповноцінна годівля викликає перевитрату кормів. Тому кормовий раціон повинен бути повністю збалансованим за всіма поживними речовинами, необхідними для всих видів тварин.

Із одних і тих самих кормів в кожному господарстві можна скласти велику кількість варіантів збалансованих кормових раціонів. При цьому із всих варіантів необхідно вибрати оптимальний

Таким чином, постановку задачі можна сформулювати так: скласти для кожного виду худоби такий раціон годівлі, який повністю задовольняв би біологічні потреби тварини за усіма поживними речовинами і мав найменшу собівартість.

Для складання економіко-математичної моделі по вибору оптимальних кормових раціонів необхідні такі данні, як наявність кормів по видам, вміст поживних речовин у одиниці корму, потрібна кількість поживних речовин у раціоні, максимально і мінімально можливі норми згодовування окремих видів кормів; собівартість кормів і ціни на добавки, котрі можуть бути придбані на стороні.

За основні перемінні у задачах оптимізації кормових раціонів приймаються види кормів і різноманітні види добавок; за допоміжні перемінні- сумарний вміст у раціоні кормових одиниць, перетравного протеїна і окремих видів поживних речовин.

Усі умови даної задачі формуються в три групи обмежень: основні, додаткові, допоміжні. Основні обмеження виражають умову по балансу поживних речовин. Техніко-економічними коефіцієнтами перемінних в цих обмеженнях є показники вмісту поживних речовин в одиниці кожного виду корму. У правій частині моделі записується потрібна кількість кожного виду поживних речовин для тварин,необхідна для отримання певної продуктивності.

У зв'язку з фізіологічними особливостями тварин у добовому раціоні різні групи кормів повинні бути в певному співвідношенні. Причому кожен вид корму може згодовуватись в якихось межах. Тому при розрахунку оптимальних раціонів годівлі для кожного виду і половікових груп худоби у відповідності із зоотехнічними умовами встановлюються нижні та верхні границі вмісту окремих видів кормів у раціоні. Вміст кожного виду корму може змінюватись в межах різниці між нижньою та верхньою межами. Всі ці умови задачі описуються допоміжними обмеженнями. Коефіцієнти в них записуються: по основним перемінним-вміст поживних речовин у кормах, по допоміжним-питома вага групи кормів у раціоні по нижній та верхній границям. Додаткові обмеження мають важливе значення у формуванні раціонів. Щоб вони не призводили до несумісності систем рівнянь, сума відсотків по нижній границі вмісту окремих видів кормів в них повинна бути менше 100, а по верхній-більше 100.

Допоміжні обмеження характеризують сумарну кількість кормових одиниць, перетравного протеїну і інших поживних речовин. Коефіцієнтами в них записуються: по основним перемінним-вміст кормових одиниць, перетравного протеїну в одиниці корму, а по допоміжним перемінним-одиниці з мінусом.

Коефіцієнтами лінійної функції є собівартість кормів або ціна придбання добавок.

Багато чисельні умови задачі по визначенню оптимального кормового раціону можна об'єднати в групи і записати їх в структурній моделі.

Знайти мінімум функції

Z _min= Cj Xj

при умовах:

поживних речовин в раціоні міститься не менше необхідної кількості:

a_ij X_j bi;

окремі групи кормів в раціон включаються у зоотехнічно об основаних границях:

_{h j} X _j a _{h j} X _{j h j} X _j;

у раціоні дотримуються співвідношення окремих видів кормів і добавок:

W_{i j} X_j - W'_{i j} X_j 0;

допоміжні обмеження

a_{i j} X_j = X_j;

невід'ємності перемінних

X_j 0 ; X_j 0

Де

С_j-оцінки цільової функції;

Х_j -іскома кількість j-го виду корму у складі добового раціона;

Х_j-допоміжні перемінні, що характеризують сумарну кількість поживних речовин у раціоні;

a_{i j}-вміст j-го вида поживних речовин у одиниці j-го вида корму;

b_i- мінімально допустима кількість поживних речовин j-го виду у раціоні;

_{h I}-нижня границя включення у раціон h-й групи кормів;

_{h j}-верхня границя включення у раціон h-й групи кормів;

W_{i j ,}W'_{i j}-коефіцієнти пропорційності.

Економіко-математичну модель визначення оптимального раціону годівлі проілюструємо на прикладі конкретного господарства.

Задача полягає у складанні добового раціону годівлі в стійловий період для корів з середньою живою вагою 450 кілограмів і щоденним надоєм молока 16 літрів. Раціон повинно скласти так, щоб він мав мінімальну вартість.

За перемінні прийняті корма, що є в господарстві, а також загальний вміст кормових одиниць у раціоні.

Рішення:

1) Виходячи з переліку кормів які наявні у господарстві складаємо раціон, виписуючи хімічний склад кожного виду корму, а також вказуємо вартість кожного виду корму. Так вартість силосу кукурудзяного становить - 0,06 грн.; сіна багаторічних трав - 0,04 грн.; сіна однорічних трав - 0,02 грн.; соломи - 0,05 грн.; картоплі - 0,05 грн.; кормових буряків - 0,3 грн.; зерна пшениці - 0,26 грн.

2) Корми які входять у раціон позначаємо символами: Х₁ - силос кукурудзяний, Х₂ - сіно багаторічних трав, Х₃ - сіно однорічних трав, Х₄ - солома, Х₅ - картопля, Х₆ - кормовий буряк, Х₇ - зерно пшениці.

3) На ці сім змінних накладаємо 24 обмеження які можна поділити на дві групи:

I група:

0,21Х₁ + 0,58Х ₂+0,46Х₃ +0,37Х₄ +1,25Х₅ +0,14Х₆+1,17Х₇ 14,7

2,27Х₁ +7,28Х₂ +6,36Х₃+6,1Х₄ +11,34Х₅ +1,6Х₆ +11,27Х₇ 148

0,24Х₁ +0,835Х₂+0,84Х₃ +0,878Х₄ +0,9Х₅ +0,149Х ₆+0,859Х₇ 15,8

13Х₁ + 78Х₂ + 48Х₃ + 12Х₄ + 52Х ₅+ 9Х₆ + 85Х₇ 1380

77Х₁ + 220Х ₂+ 251Х₃ +346Х ₄+26Х ₅+13Х₆ +41Х₇ 4110

24,3Х₁ +24Х ₂+29,6Х₃ +9,1Х₄ +140Х ₅+0Х₆ +449Х ₇ 1750

4,5Х₁ +41,7Х₂ +46,3Х₃ +12,1Х₄ +50Х₅ +75,8Х ₆+47,3Х₇ 1135

1,8Х₁ +10,7Х₂ +4,77Х₃ +4,94Х₄ +0,7Х₅ +0,6Х₆ +1,75Х₇ 80

0,64Х₁ +2,14Х₂ +1,73Х₃ +1,01Х₄ +2,1Х₅ +0,3Х₆ +2,73Х₇ 55

26Х₁ +500Х₂ +19Х₃ +10Х₄ +1Х₅ +0Х₆ +0Х₇ 491

II група:

Задають верхню і нижню межі входження у раціон одного корму або групи кормів.

Силос кукурудзяний min 5 max 30

Сіно багаторічних трав ( конюшини ) min 2 max 6

Сіно однорічних трав ( вівса ) min 2 max 5

Солома ячмінна min 1 max 5

Картопля min 5 max 25

Кормовий буряк min 5 max 30

Зерно пшениці min 0.5 max 4.5

4) Критерій оптимальності - мінімальна вартість раціону.

Z = 0.06X₁ +0.04X₂ +0.02X₃ +0.05X₄ +0.05X₅ +0.3X₆ +0.5X₇ min.

Економіко-математична модель раціону наведена в таблиці 19.

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

Проаналізувавши дані агрофірми ”Бистрицька” Кролевецького району, та зробивши деякі розрахунки можна зробити такі висновки:

1. За останні чотири роки землекористування у даному господарстві змінилось. Загальні площі зменшились на 287 га, сільськогосподарські угіддя - на235 га, але площа багаторічних трав збільшилась на 108 га.

2. Наявність поголів'я тварин дещо збільшилось порівняно з іншими роками.Так поголів'я корів у 2004 році склало 340 голів, тоді як загальне поголів'я становить 959 голови; поголів'я свиней становить 94 голови з яких 27 голів свиноматок. Наявність коней у господарстві - 46 голів.

3. Рентабельність по рослинництву у 2004 році склала 24 %, а по тваринництву - 21,3 % З цього випливає, що дане господарство не є збитковим і в повній мірі може забезпечувати населення життєво необхідними продуктами харчування - молоком та м'ясом.

4. Аналізуючи ріст тварин господарства видно, що ріст тварин був досить динамічним і в середньому відповідав фізіологічним вимогам для забезпечення оптимально необхідного прояву генетичного потенціалу майбутньої молочної продуктивності. Так жива маса тварин при народженні становила - 30,6 кг у віці 6 місяців - 158,3 кг, в 12 місяців - 255,5 кг, у 18 місяців - 356,6 кг і при осіменінні - 400,5 кг.

5. Аналізуючи молочну продуктивність корів даного господарства видно, що з віком надій збільшується. Так надій за першу лактацію склав 2946 кг, за другу - 2988 кг і за третю - 3322 кг. Крім того з віком відмічено деяке зниження жиру у молоці.

6. Форма вимені одна із найважливіших ознак молочних корів, яка тісно зв'язана як із молочністю, так із технологічністю. Так у господарстві спостерігаються тварини з чашоподібною, округлою, та козячою формами вимені. У тварин довжина передніх дійок знаходиться на бажаному рівні - 5 см, а товщина передніх і задніх дійок становить в діаметрі відповідно 2,4 - 2,7 см.

7. Відтворні властивості корів залежать від тривалості сервіс-періоду та сухостійного періоду. У нашому випадку у господарстві сервіс - період у корів первісток склав 93,7 днів, що вказує на досить добрий загальний стан осіменіння. Тривалість сухостійного періоду у господарстві серед дослідних тварин відповідає встановленим вимогам і дорівнює 64 дні з коливаннями від 35 до 109 днів, що в першу чергу залежить від зовнішніх факторів.

Пропозиції виробництву.

З метою підвищення економічного ведення галузі повинен бути комплексний підхід до вирішення цієї проблеми насамперед:

- інтенсивне використання маточного стада;

- зменшення яловості;

- направлене вирощування ремонтного молодняку і осіменіння телиць у віці 16 - 18 місяців;

- введення у основне стадо лише перевірених за власною молочною продуктивністю корів - первісток придатних до промислової технології у кількості 20 - 25 нетелів на 100 корів;

- підвищення рівня та повноцінності годівлі тварин в усіх вікових періодах.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Буркат В. П., Єфименко М. Я., Хаврук О. Ф., Близниченко В. Б. Формування внутрипородніх типів молочної худоби.-К.: Урожай,1992.-200 с.

2. Бурые породы крупного рогатого скота и их распространение в странах мира // Обзор информ. ВНИИТЭИСХ.-М., 1972.-54 с.

3. Винничук Д.Т., Сирацький И. З., Шаран П. И., Даниленео Я. Н., Козырь В. С. Оценка типов и пород крупного рогатого скота на Украине.- К.: УкрНИИплем, 1991.- 188 с.

4. Всяких А. С. Бурые породы скота.- М.: Колос, 1981.- 271 с.

5. Гончарук Н.С. Крупный рогатый скот ФРГ // Животноводство.-1985.-№9.- с.57-59.

6. Государственная племенная книга крупного рогатого скота бурой карпатской породы. Том \/III.-К.: Урожай, 1992.-с.6-17.

7. Государственная племенная книга крупного рогатого скота лебединской порды. Том ХII.- К.: Урожай, 1992.-с. 62-68.

8. Зайцев В. П., Свердлов М. С. Охрана труда в животноводстве.- М.: Агропромиздат, 1989.- 368.

9. Злобін Ю. А., Кочубей Н. В. Загальна екологія.- Суми: ВТД Університецька книга, 2003.-416 с.

10. Зубец М. В., Карасик Ю. М., Буркат В. П. Преобразование генофонда пород.- К.: Урожай, 1990.- с. 106-116.

11. Зубець М. В., Рубан С. Ю., Буркат В. П. Новое в методологии оценки и селекции животных.- Киев - Харьков: Ассоциация “Украина”, 1993.-20 с.

12. Итоги работы хозяйств по использованию импортного скота молочного направления прдуктивности. Бюлл./ ВНИИ по племделу в животноводстве.-М., 1990.-68 с.

13. Климычева Л. Ф. Хозяйственные и биологические особенности высокопродуктивных коров швицкой породы. // Зоотехнические основы интенсификации скотоводства.- Горький, 1988.- с. 28-32.

14. Котенджи Г. П., Ладка В. И., Буркат В. П. Результаты использования в селекции лебединского скота быков-призводителей различных генотипов // Нове методы селекции в биотехнологии и животноводстве.- К.: 1991.-Ч.1.-с. 120-121.

15. Мацибора В.І., Економіка сільського господарства.-К.: Вища школа, 1994.-415 с.

16. Милашенко В. В., Петрова А. М., Гуков А. И. Адаптация голштинского скота к условиям Ставрополя // Зоотехния.-1993.-№6.-с. 9-10.

17. Полковникова А. П. Спосіб контролю за пристосованістю стад великої рогатої худоби до умов утримання // Нове у методах зоотехнічних досліджень.- Харків, 1992.- Ч.1.-с. 10-14.

18. Рубан Ю. Д. Создание желательных типов скота в условиях научно-технического пргресса // Тваринництво України.- 1994.-№3.- с. 6.

19. Рубан Ю. Д. Скотоводство Австрии. // Молочное и мясное скотоводство.- 1990.- №2.- с. 47-48.

20. Солдатов А. П., Кертиев Р. М. Использование импортных быков. //Животноводство.- 1992.- №2.- с.33-35.

21. Солдатов А., Рябов А., Панышев Н. Репродуктор племенного швицкого скота. // Молочное и мясное скотоводство.- 1993.- №1.-с. 26-27.

22. Стебловский В., Корниенко І., Лобанів М. Удосконалюємо лебединську. // Тваринництво України.- 1991.- №6.-с. 18-19.

23. Шалимов Н., Шпак А. Акклиматизация англерского скота на юге Украины. // Молочное и мясное скотоводство.- 1991.- №5.- с. 36-37.