Аналіз відгодівлі надремонтного молодняку великої рогатої худоби в умовах ДПДГ "Пасічна" с. Пасічна Старосинявського району Хмельницької області

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дипломна робота

АНАЛІЗ ВІДГОДІВЛІ НАДРЕМОНТНОГО МОЛОДНЯКУ ВЕЛИКОЇ РОГАТОЇ ХУДОБИ В УМОВАХ ДПДГ «ПАСІЧНА» с. ПАСІЧНА СТАРОСИНЯВСЬКОГО РАЙОНУ ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РЕФЕРАТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОТРИМАННЯ НАДРЕМОНТНОГО МОЛОДНЯКУ ВЕЛИКОЇ РОГАТОЇ ХУДОБИ (огляд літератури)

1.1 Отримання надремонтного молодняку великої рогатої худоби в

умовах ферм

1.2 Особливості годівлі і утримання над ремонтного молодняку великої

рогатої худоби

1.3 Характеристика типів відгодівлі великої рогатої худоби

РОЗДІЛ 2. МАТЕРІАЛ, УМОВИ І МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ РОБОТИ

2.1 Місце та об'єкт досліджень

2.2 Методика виконання роботи

РОЗДІЛ 3. ТЕХНОЛОГІЯ ВИРОБНИЦТВА НАДРЕМОНТНОГО МОЛОДНЯКУ ВЕЛИКОЇ РОГАТОЇ ХУДОБИ (розрахунково-технологічна частина)

3.1 Зоотехнічна характеристика стада

3.2 Утримання молодняку в умовах господарства

3.3 Зоотехнічні параметри утримання і догляду молодняку

3.4 Відгодівля молодняку великої рогатої худоби в умовах господарства

3.5 Технологія переробки м'яса в умовах господарства

РОЗДІЛ 4. ОХОРОНА ПРАЦІ

ВИСНОВКИ

ПРОПОЗИЦІЇ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ДОДАТКИ

РЕФЕРАТ

Дипломна робота Кирилюк Алли Вікторівни на тему: Аналіз відгодівлі над ремонтного молодняку великої рогатої худоби в умовах ДПДГ «Пасічна» с. Пасічна Старосинявського району Хмельницької області.

Напрям підготовки: 6.090102 технологія виробництва і переробки продукції тваринництва.

Випускна дипломна робота виконана на 60 сторінках комп'ютерного набору, де використано 14 таблиць та 4 рисунка. Кількість використаних джерел для написання огляду літератури - 20 видань.

Основна мета роботи є розкриття особливостей технології вирощування надремонтного молодняку великої рогатої худоби в господарстві та розробка шляхів її удосконалення.

Для аналізу економічної діяльності господарства були використанні результати звітності господарства за останні три роки з тваринництва і рослинництва, а саме форми № 24 - «Звіту про стан тваринництва», № 50 - «Основні економічні показники роботи сільськогосподарських підприємств».

Економічну ефективність ведення галузі тваринництва досліджували за загальноприйнятими методами вказівок з економічного обґрунтування для студентів факультету ТВіППТ.

Виробничий напрямок господарства - м'ясо-молочний з розвинутим рослинництвом. Середньодобовий приріст молодняку великої рогатої худоби на відгодівлі становить - 650 г.

В результаті отриманих даних досліджень були зроблені висновки та пропозиції виробництву.

ВСТУП

В даний час м'ясна промисловість є однією з найбільших галузей харчової індустрії, вона випускає широкий асортимент продукції харчового, технічного і медичного призначення. Проблема виробництва м'яса упродовж багатьох років є однією з найважливіших в аграрному секторі України.

Ефективність виробництва м'яса і м'ясопродуктів, їх якість значною мірою залежить від регіону, вигляду і породи тварин, умов їх годування і змісту, а також від технічної оснащеності м'ясопереробних підприємств. З підвищенням угодованої худоби збільшується вихід м'яса в туше. Так, велику рогату худобу вищих кондицій забезпечує вихід 56-58 % м'яса, а середніх тільки - 35-50%.

Не дивлячись на скорочення чисельності худоби останніми роками, якість забійного поголів'я в республіці не підвищувалася, а скоріше навіть і погіршало. Середня маса однієї особини великої рогатої худоби і свинячою, реалізованою із забій, знизилася до рівня 60-х років. В зрівнянні з 1990 р. зросло постачання на переробку некондиційних тварин.

Середньодобовий приріст при вирощуванні і відгодівлі худоби залишається украй низьким. Необхідну масу для реалізації велика рогата худоба набирає у віці від 33-35 місяців замість 16-18 місяців при середньоінтенсивної технології вирощування, свині - за 13-14 місяців, що удвічі більше норми. Це є не тільки одній з головних причин низької якості м'яса, але і високій трудомісткості і збитковості виробництва м'яса.

В наступний час зусилля виробників повинно бути направлено, поряд зі збільшенням кількості, на підвищення якості яловичини, поширення її асортименту і зниження собівартості.

Виконання цих задач в більшості залежить від того, наскільки будуть використані резерви збільшення виробництва і покращення якості.

Одним із основних резервів є розведення м'ясних порід великої рогатої худоби та відгодівля до високих кондицій.

На жаль, в наступний час для забою на м'ясопереробні підприємства доставляється незначна кількість тварин м'ясних порід із постачаємих тварин більшість має низьку живу масу та вгодованість.

Молочне скотарство було і поки що залишається єдиним джерелом виробництва яловичини. Однак у зв'язку з інтенсифікацією цієї галузі спостерігається зменшення поголів'я дійного стада і кількості приплоду який вирощується для відгодівлі що приводить до скорочення виробництва яловичини.

Вітчизняний та зарубіжний досвід свідчить про те, що проблема виробництва м'яса в Україні може бути вирішена при широкому використанні інтенсивного вирощування молодняку великої рогатої худоби до високих забійних кондицій, застосування промислового схрещування корів молочного і молочно-м'ясного напряму продуктивності з бугаями м'ясних порід, розвитку м'ясного скотарства і створення товарних стад.

Тому збільшення виробництва яловичини має велике народногосподарське значення.

Основна мета роботи є розкриття особливостей вирощування та переробки надремонтного молодняку на яловичину та розробка основних напрямів його удосконалення.

РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОТРИМАННЯ МОЛОДНЯКУ ВЕЛИКОЇ РОГАТОЇ ХУДОБИ (огляд літератури)

1.1 Отримання надремонтного молодняку великої рогатої худоби в умовах ферм

Ще донедавна в Україні виробництво яловичини здійснювалося за рахунок надремонтного молодняка і вибракуваних дорослих тварин молочних і комбінованих порід. Яловичина реалізовувалася як телятина (вимушене дорізування молодняка до 6-8-місячного віку) та яловичина І і ІІ категорій.

Через відсутність пасовищ надремонтний молодняк вирощували в стійлових умовах на місцевих кормах із подальшою відгодівлею, а вибракуваних дорослих корів ставили на короткострокову відгодівлю, а потім реалізовували на м'ясо.

Поглиблена селекція на молочність сприяла збільшенню виробництва молока , що зумовило створення самостійної галузі м'ясного скотарства .

Спочатку це здійснювалося шляхом імпортування в країну худоби спеціалізованих м'ясних порід, а потім на основі вітчизняних молочних порід шляхом відтворного схрещування були створенні стада м'ясної худоби. За рахунок промислового схрещування молочної худоби одержували помісне поголів'я, яке відгодовувалося і мало високу інтенсивність росту [1].

У більшості господарств генетичний потенціал м'ясної продуктивності реалізовується лише на 50-60%, бо умови утримання, а особливо годівлі не відповідають їх потребам. Дуже чутливі до несприятливих умов годівлі й утримання молоді, здатні до інтенсивного росту, тварини. За сприятливих умов годівлі, середньодобові прирости в них сягають 900-1000 г і більше. Порушення технологічних умов вирощування зумовило більш низькі прирости молодняка: 400-500 г на добу. З віком інтенсивність білкового обміну в тварин знижується, і це слід враховувати при їх вирощуванні.

Молоді тварини здатні проявляти високі прирости з порівняно вищим вмістом білків і меншим - жиру. Вирощування молодняка на м'ясо - це період, протягом якого тварина при відгодівельному рівні поживності та повноцінності раціону здатна найбільш ефективно трансформувати поживні речовини кормів у білки м'якотних частин свого тіла. Тривалість цього періоду різна і залежить від породи: у скороспілих - 9-12 місячному віці, а в дорослих - 18-20 місячному і навіть пізніше [9].

При вирощуванні молодняка на м'ясо виділяють такі системи: інтенсивну, помірну та екстенсивну.

За інтенсивністю росту і живою масою в кінці вирощування і відгодівлі породи поділяють на:

- дуже великі - симентали, швіци , шароле, кіан, сіра українська, українська м'ясна, українська червоно-ряба та їх помісі;

- великі - чорно-ряба, голштин, герефорд, лімузин та їх помісі;

- середні - червона степова, англерська, бура-карпатська, абердин-ангус, пінцгау та їх помісі [10].

Для виробництва яловичини кращим є молодняк симентальської, української червоно-рябої, чорно-рябої, лебединської та їх помісей з м'ясними породами, яких не планують використовувати для відтворення.

Враховуючи закономірності росту і розвитку, його періодичність, технологічних рішень, які сьогодні застосовують на практиці,весь виробничий цикл поділяють на три періоди: молочний - тривалістю 60-120 днів; післямолочний - 60-120 днів та період інтенсивного росту, який може тривати 4-6 місяців і довше [1].

Якісну яловичину можна одержати за умов повноцінної годівлі. Навіть незначна затримка впливає на формування м'ясної продуктивності молодняка, яка з віком практично не компенсується.

Головним завданням при вирощуванні великої рогатої худоби слід вважати створення умов для фізіологічної адаптації систем травлення телят до ефективного використання об'ємистих кормів,які становлять основу раціону дорослих тварин. Це дасть змогу вирощувати добре розвинених тварин,здатних проявляти високу продуктивність у технологічних умовах сучасних ферм [9].

1.2 Особливості годівлі і утримання надремонтного молодняку великої рогатої худоби

У м'ясному скотарстві розрізняють такі типи ферм, що займаються виробництвом яловичини: - спеціалізовані ферми в господарствах з молочною і молочно-м'ясною худобою (внутрішньогосподарська спеціалізація); - вузькоспеціалізовані господарства, які, як правило, не займаються власним відтворенням стада; - великі міжгосподарські підприємства по вирощуванню і відгодівлі худоби, що застосовують для цього дешеві корми, такі як жом і барда.

Найпоширеніші ферми першого типу. У таких господарствах проводять як правило, внутрішньо-галузеву спеціалізацію, тобто всі технологічні процеси (одержання молока, вирощування ремонтного молодняка і відгодівля худоби) виконують на різних фермах. Комплектують їх за рахунок над ремонтного молодняка та дорослої худоби вибракуваної з основного стада. Розміри цих ферм зумовлені величиною, наявністю приміщень, інтенсивністю відтворення маточного поголів'я і можуть бути від 200 до 2000 голів.

Нинішні фермерські господарства, що спеціалізуються лише на відгодівлі худоби,можна віднести до вузькоспеціалізованих, які не займались і не займаються власним відтворенням стада.

Інтенсивність вирощування молодняка на м'ясо кожному господарстві залежить від особливостей кормовиробництва, рівня і типу годівлі худоби, розміру ферми, рівня механізації, інтенсивності відтворення та структури стада. Чисельність худоби, яку реалізовують після вирощування і відгодівлі за улов внутрішньогалузевої спеціалізації, значно менша ніж у спеціалізованих господарствах по виробництву яловичини. Це пояснюється тим, що виробляють у господарстві, витрачається на утримання дійного стада, деякою мірою - на вирощування ремонтного молодняк і в останню чергу на вирощування та відгодівлю худоби [7].

Вузькоспеціалізовані господарств комплектуються за рахунок не кондиційного молодняка та дорослої худоби, які надходять від молочно-товарних господарств,а також від населення. Кормовиробництво власне, а також використовують відходи промислових виробництв (жом, барду, вижимки). Особливості технологічного процесу тут визначаються в основному віком худоби, яку ставлять на вирощування і відгодівлю, тривалістю перебування і типом відгодівлі (на зелених кормах, силосі, сінажі, жомі, барді). Якщо молодняк надходить у господарство живою масою 150-170 кг,його продовжують вирощувати до маси 300-320 кг, а потім інтенсивно відгодовують до маси 400-450 кг. У господарствах, що займаються лише реалізується для забою масою 420-450 кг і більше.

У 80-х роках ХХ сторіччя значного поширення набуло створення міжгосподарських підприємств з виробництва яловичини.

Така форма виробництва яловичини досить ефективна, оскільки об'єднання виробничих ресурсів окремих господарств дає змогу максимально використовувати механізацію всіх трудомістких процесів. Залежно від віку молодняка, яким комплектують такі спеціалізовані ферми, вони є декількох типів:

- вирощування телят від 10-12-добового віку до живої маси 420-450 кг у 13-14 місячному віці (інтенсивне вирощування і відгодівля);

- вирощування і відгодівля молодняка до 15-18 місяців і досягнення живої маси 420-450 кг;

- вирощування молодняка до 10-12 місяців і живої маси 280-300 кг з

наступною передачею у вузькоспеціалізовані господарства або на відгодівельні майданчики для відгодівлі та реалізації для забою масою 450-500 кг;

- комплекси і майданчики по відгодівлі молодняка та вибракуваної

дорослої худоби [8].

Враховуючи нинішній стан галузі скотарства, в країні майже все поголів'я худоби вирощується і відгодовується на фермах з внутрішньогосподарською спеціалізацією. Діють також фермерські господарства, які відгодовують тварин, або вирощують і відгодовують, що залежить від віку молодняка, яким комплектують своє господарство.

При виробництві яловичини застосовують в основному два способи утримання худоби: прив'язний і безприв'язний, з модифікаціями - безприв'язний При виробництві яловичини застосовують в основному два способи на щілинній підлозі, безприв'язний та боксовий та безприв'язний на глибокій незмінній підстилці [11].

В умовах невеликих ферм, фермерських господарств частіше застосовують прив'язний спосіб, його також можуть використовувати і в спеціалізованих господарствах на заключній відгодівлі.

Використовуючи прив'язне утримання з раннього віку (від 10-20-добового віку), слід мати на увазі, що коли воно триває більше 10 місяців, - це призводить до гіподинамії, погіршення апетиту, зменшення приростів, а отже, до зниження ефективності вирощування та відгодівлі. При утриманні на прив'язі кожній тварині відводять певне місце, обладнане годівницею, автонапувалкою та прив'язувачем такої конструкції, що дозволяє відв'язувати або фіксувати худобу групами чи індивідуально. Утримання худоби з використанням підстилки та видалення гною скребковими транспортерами потребує значно більших затрат праці й засобів для очищення стійл [12].

У спецгоспах утримання на прив'язі найчастіше запроваджують при відгодівлі жомом, бардою. Проте, також витрачається більше засобів і матеріалів на обладнання приміщень,а також при годівлі, напуванні та видаленні гною.

Безприв'язний спосіб передбачає утримання худоби групами у приміщеннях суцільна або щілинна. Суцільну підлогу найчастіше влаштовують у приміщеннях, обладнаних індивідуальними боксами. Бокс - це індивідуальне місце, виділене кожній тварині для відпочинку в загальній секції. При суцільній підлозі гній видаляють дельта скреперними установками. Якщо підлога щілинна, то гній потрапляє через щілини у гнойову канаву и самопливом чи гідрозмивом - у гноєсховище.

Перевага безприв'язного способу: збільшується щільність розміщення тварин; навантаження на одного працівника,затрати на прибирання гною зменшуються удвічі; позитивно впливає на розвиток тварин, вони вільно рухаються.

Утримування молодняка за періодами вирощування:

- від 10 -30 діб до 4-6 місяців: індивідуальні клітки, на прив'язі, під коровами - годувальницями, але найкраще у закритих приміщеннях, безприв'язно у групових станках;

- від 4-6 місяців до 10-12-місячного віку молодняк утримують у капітальних або легких приміщеннях. Групи по 20-40 голів. Є зона годівлі, і зона відпочинку з боксами. Усі процеси механізовані;

- від 10-12 місяців до реалізації на м'ясо молодняка, можна утримувати прив'язно або безприв'язно . Технологічна група по 20-40 голів. Можна розміщувати в капітальних приміщеннях на глибокій підстилці, а також у легких приміщеннях напіввідкритого типу. Відгодівельні майданчики обладнують відповідно до чисельності поголів'я тварин.

Вибір способу утримання худоби при вирощуванні та відгодівлі молодняка на м'ясо залежить від конкретних господарських умов [13].

1.3 Характеристика типів відгодівлі великої рогатої худоби

Відгодівля - це надмірна годівля худоби, яка спрямована на найбільше відкладання у м'яких тканинах тіла структурних і запасних поживних речовин. При відгодівлі використовують таку закономірність розвитку, як швидка мінливість величини, структури і складу м'яких тканин під впливом рівня годівлі тварин. У процесі відгодівлі поліпшується вгодованість, знижується вміст води, підвищується енергетична цінність м'яса, відбувається перерозподіл жиру в тілі тварини. У добре відгодованих тварин ця різниця становить 20-25%. Жир між м'язовими волокнами і в міжмускульній сполучній тканині надає м'ясу мармуровості, поліпшує його смак, соковитість і підвищує поживність. Таким чином правильно організована годівля дає можливість практично повністю використати генетичний потенціал м'ясної продуктивності тварин у цей період і одержати м'ясо високої якості [18].

Технологія виробництва яловичини в молочно-м'ясних господарствах передбачає ведення відгодівлі бичків та реалізація їх в переробні підприємства при досягненні живої маси не менше 350-400, а інколи 450 кг.

При організації відгодівлі враховують біологічні вимоги організму тварин, а тому виділяють окремі фази виробничого процесу.

Перший цикл виробничого процесу вирощування і відгодівля - молочний. Триває він 65 днів (плюс 10-12 днів) - вік тварин від народження, а при підсисному вирощуванні - до 8 місяців. У цей період телят годують молоком, а потім поступово привчають до споживання рослинних кормів - грубих, соковитих і концентрованих. Завдання періоду - забезпечити добре здоров'я, оптимальний розвиток, стимулювати розвиток передшлунків, підготувати до повного переходу на згодовування рослинних кормів.

Біологічна цінність годівлі телят у молочний період досягається за рахунок використання преміксів і комбікормів промислового виробництва у сполученні з трав'яним борошном, кормовими дріжджами й іншими білково-вітамінними кормами.

Приміщення для молодняка першого періоду розділяють на три секції. У кожній з них - 20 станків, де розміщено по 18 телят. Станки обладнані клапанними автопоїлками, годівницями, що розділенні на дві частини: перша для відер-поїлок з молоком і сіна, друга для комбікорму.

Другий період виробничого циклу вирощування телят становить 50 днів. Він розрахований на одержання середньодобового приросту - 880 г і збільшення живої маси з 84 до 128 кг. Завдання періоду - стимулювати розвиток передшлунків і підготувати молодняк до інтенсивної годівлі та максимального споживання кормів. За цей період на кожну тварину витрачають 130 кг комбікорму і 40 кг сіна, добова норма комбікорму і сіна максимально поїдається телятами.

Технологія третього періоду розрахована на одержання середньодобового приросту телят 1000-1200 г і збільшення їх живої маси з 128 до 450 кг. Тривалість його - 277 днів. Основним завданням в цей період є інтенсивне вирощування і відгодівля до запланованої реалізаційної живої маси [9].

Інтенсивна відгодівля забезпечується необмеженим споживанням тваринами комбікорму, а також сінажу. За 277 днів на кожну тварину витрачають комбікорму 1462,7 кг і сінажу 2287,7 кг.

Вирощування і відгодівлю молодняка можуть здійснювати й на інших кормах, але це зумовлено ареалом розведення худоби і кормовиробництвом.

При вирощуванні молодняку великої рогатої худоби на м'ясо його відгодівлю організовується для отримання високих приростів не менше 750 грам в добу і для того, щоб отримати в віці 14 місяців вага 400-450 кг. Годівля молодняку великої рогатої худоби до 6 місяців має призвести до середньодобовим приростом не менше 700 грамм. Крупним телятам молочно-м'ясних порід згодовують при ручній випоювання 250 кг незбираного молока і 700 кг знежиреного молока.

Для середніх телят молочних і молочно-м'ясних порід в схемах передбачений витрата незбираного молока 200 кг і 600 кг - знежиреного молока.

При вирощуванні телят на замінниках молока можливо знижене споживання ними молочного білка в порівнянні з використанням цільного молока і свіжого відвійок. Тому телятам необхідно давати в достатній кількості повноцінні комбікорми-стартери, що містять в 1 кг не менше 180 г перетравного протеїну [19].

Привчають телят до поїдання комбікормів-стартерів якомога раніше з тим, щоб до кінця молочного періоду вони поїдали не менше 1 кг комбікорму в суткі. В ряді господарств застосовують систему вирощування телят молочних і молочно-м'ясних порід під коровами-годувальницями до 3-місячного віку . В якості корів-годувальниць використовують здорових тварин, що відрізняються часто тугодойностью і поганий віддачею молока при машинному доїнні. В залежності від системи вирощування і відгодівлі молодняку великої рогатої худоби (інтенсивна, Напівінтенсивний і помірна) структура застосовуваних раціонів значно змінюється.

При інтенсивній системі вирощування і відгодівлі молодняку великої рогатої худоби частка концентрованих кормів у раціоні підвищується, в порівнянні з помірною системою, з 12,0-15,0% до 43,9-51,1% за енергетичною поживністю. Питома вага грубих кормів в раціоні вирощуваного молодняку може змінюватися в залежності від природно-кліматичних умов. Так, в районах з великими площами природних кормових угідь кількість грубого корму в раціоні може зростати до 28% [16].

При дорощуванні та відгодівлі молодняку великої рогатої худоби 12-18-місячного віку найбільш раціональною є система інтенсивного годування (відгодівлі) з використанням кормів власного виробництва та залишків технічних виробництв (жом, барда, мезга та ін.) Тип відгодівлі визначається головним чином кормами, переважаючими в різних зонах країни. Застосовують наступні основні типи відгодівлі: силосний, сінажний, жомові, відгодівля на барді, зелених кормах, з використанням гранульованих і брикетованих кормосумішей [4].

Відгодівля великої рогатої худоби на силосі. Кукурудзяний силос з качанами характеризується порівняно високою концентрацією обмінної енергії в сухій речовині (11,2 МДж / кг). Використання такого силосу в годівлі молодняку ВРХ дозволяє мати середньодобовий приріст 500-600 г без витрат зернофуража. Згодовувати раціони силосного типу молодняку найбільш ефективно в фізіологічному і технологічному відношенні у вигляді повнораціонних кормосумішей. Перевага вологих силосної-концентратного кормосумішей в порівнянні з роздільним згодовуванням кормів становить до 20% з продуктивного дії [5].

Відгодівля великої рогатої худоби на жомі. При відгодівлі великої рогатої худоби використовують свіжий, кислий і сухий жом, що містять у своєму складі в великій кількості легкозасвоювані вуглеводи. В той же час в жомі дуже мало міститься протеїну, фосфору, а також вітамінів А і D. При відгодівлі молодняку великої рогатої худоби і дорослої худоби на жомі і грубих кормах добові прирости зазвичай не перевищують 600-700 м. При цьому через незбалансованість раціону відгодовують молодняк через 3-4 місяці втрачає апетит і різко знижує інтенсивність росту. Балансування раціонів за протеїном, мінеральними речовинами і вітамінами дає можливість інтенсивно вирощувати і відгодовувати молодняк на жомі протягом 10 місяців до отримання живої маси 400-450 кг. Для цього в раціони включають сіно, силос, концентрати та білково-вітамінні добавки.

Відгодівля великої рогатої худоби на барді. При відгодівлі молодняку в якості основного корму з успіхом може використовуватися барда. Техніка відгодівлі на барді подібна техніці відгодівлі на жомі. Середньодобові прирости молодняку при відгодівлі з використанням барди становлять 800-1000 г при високій оплаті корму (7,5-8,5 корм. Од. На 1 кг приросту). Відгодівля великої рогатої худоби на гранульованих кормосумішах [6].

При організації вирощування та відгодівлі молодняку великої рогатої худоби в умовах промислового утримання необхідно звертати увагу на економію витрати концентрованих кормів. У цих умовах ефективним методом інтенсифікації годівлі є використання гранульованих повнораціонних кормосумішей, що складаються з грубих кормів, відходів рільництва і технічних виробництв при мінімальних витратах зернових концентратів. Вирощування і відгодівля молодняку великої рогатої худоби можуть бути проведені і на брикетованих кормосумішах [7].

Молоді тварини, як правило, менше витрачають кормів на приріст і дають м'ясо більш високої якості порівняно з дорослим худобою. Так, молодняк до року при хорошому вирощуванні витрачає на 1 кг приросту 6 кормових одиниць, а старше двох років - у два рази більше. Доцільність відгодівлі молодих тварин пояснюється тим, що вони швидко ростуть і збільшують свою масу.

Найбільш вигідний інтенсивний тип відгодівлі молодняку, при якому до півтора років тварина досягає живої маси 400 кг. У молодняку при інтенсивній відгодівлі добре розвивається м'язова тканина і помірно - жирова. М'ясо в нього ніжне, соковите, смачне і легкозасвоюване (дієтичне). Для отримання високоякісного м'яса необхідний високий рівень годівлі телят у віці від 6 до 12 місяців. При недокармліваніі тварини в зазначений період підвищується питома вага зв'язок і кісток. М'ясо такої худоби навіть при подальшому хорошому годуванні буде жорстким, важкоперетравлюваних.

На відгодівлю ставлять молодняк живою масою 300 кг. Розрізняють короткий, середній і тривалий відгодівлю. При короткому (4 місяці) тварина інтенсивно вирощують до 14-18-місячного віку, доводячи його живу масу до 400-420 кг. Молодняк при цьому годують посилено з таким розрахунком, щоб отримувати середньодобові прирости не менше 1 кг. Для цього в раціоні повинно міститися 7,5-8 кормових одиниць, 650 - 750 г перетравного протеїну, 40 г кухонної солі, 43 г кальцію, 23 г фосфору і 60 г каротину. Влітку молодняку дають досхочу зелених кормів - 30-35 кг і підгодовують концентратами - не менше 1-1,5 кг в день. Це найдешевший спосіб відгодівлі.

При відгодівлі на зелених кормах з надмірно великим рівнем їх споживання нажіровка худоби відбувається повільно, особливо до 18-мссячного віку. Тому доцільно включати в раціон молодняку на відгодівлі дерть ячменю, вівса, кукурудзи або комбікорм. Чим більше концентратів в раціоні, тим вище прирости худоби, тим більше буде жиру між м'язовою тканиною, тим м'ясо буде соковитіше і смачніше. Ось чому бажано давати молодняку при інтенсивному короткому відгодівлі навіть у літній період 2 кг концентратів на день. У зимовий період молодняку при короткому відгодівлі згодовують близько 20 кг соковитих кормів, 2-3 кг соломи, 3-4 кг сіна та 3 кг комбікорму, 50 г солі і 60 г трикальций-фосфату [3].

Тривалу відгодівлю проводять протягом 7-8 місяців в умовах помірного годування. Такий відгодівлю тварин закінчують у віці 2-2,5 року при досягненні ними живої маси 450-500 кг. М'ясо від них отримують жирне з великою кількістю підшкірного і внутрішньопорожнинного жиру. До середнього відносять проміжний тип відгодівлі, з помірно-рясним годуванням, триває він 5,5-6 місяців, жива маса худоби при знятті з відгодівлі 400-450 кг.

Не можна ставити на короткий відгодівлю худий молодняк, так як у нього відбувається рясне відкладення жиру при слабкому нарощуванні м'язів. М'ясо вийде з надлишком підшкірного і внутрішньопорожнинного жиру і невисокої якості. Приріст маси відбувається в основному за рахунок відкладення жиру, на утворення якого потрібно багато кормів.

Деяких власників цікавить питання: каструвати або не каструвати бичків? Відгодівля некастрірованних бичків кращий тому, що при хорошому годуванні вони дають на 10-15% вище прирости, ніж кастровані. Витрати кормів на 1 кг приросту при цьому скорочуються на 0,5-1 кормову одиницю. Туші бичків більш важкі, у них вищий вихід м'яса і менше жиру, ніж у кастратів. Але некастрірованного бичка в силу високої статевої активності, особливо у віці 14-15 місяців, не можна тримати в загальному стаді. Для того щоб він був більш спокійним і давав кращі прирости, його рекомендується в період відгодівлі утримувати на прив'язі. При цьому звертають увагу на сухість місця для відпочинку. Встановлено, що у тварини, що міститься на мокрій і брудній підстилці, на 25-30% зменшуються прирости особливо в зимовий період, і приблизно на стільки ж збільшується потреба в кормах [1].

Отже, приймаючи до уваги основні складові відгодівлі великої рогатої худоби можна зробити такі висновки:

1. Найкращими для виробництва яловичини є молодняк симентальської, української червоно-рябої, чорно-рябої, лебединської та їх помі сей з м'ясними породами.

2. Провідне місце для виробництва яловичини в скотарстві займають господарства із внутрішньогосподарською спеціалізацією із застосуванням безприв'язного способу утримання.

3. Для інтенсифікації вирощування молодняку і одержання м'яса високої якості необхідно організовувати повноцінну й збалансовану годівлю тварин упродовж усього періоду виробничої експлуатації з показниками середньодобового приросту не менш ніж 800-1050 г - для худоби великих і 700 - 950 г - для середніх за масою порід. У післямолочний період вирощування молодняку слід максимально використовувати такі корми як, силос,сінаж, сіно, коренеплоди, відходи харчової промисловості . Концентровані корми мають становити до 30 % за поживністю. Влітку необхідно максимально використовувати природні та культурні пасовища.

молодняк рогатий худоба м'ясо

РОЗДІЛ 2. МАТЕРІАЛ, УМОВИ І МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ РОБОТИ

2.1 Місце та об'єкт досліджень

Найменування: Державне підприємство “Дослідне господарство “Пасічна” Хмельницького інституту агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук України”.

Скорочене найменування: ДП ДГ “Пасічна” Хмельницького ІАПВ УААН”.

Індентифікаційний код 00704391.

Організаційно-правова форма господарювання Державне підприємство.

Місце знаходження: 31414, с. Пасічна Старосинявського району Хмельницької області.

Господарство створене на підставі наказу Міністерства сільського господарства УРСР від 30 серпня 1960 р. № 790. В мережі Академії з 1 грудня 1994 року згідно наказу Української академії аграрних наук № 160 “ Про підтвердження права юридичної особи обласних державних сільськогосподарських дослідницьких станції Української академії аграрних наук ” і є правонаступником в частині майна, землі, майнових прав і зобов'язань реорганізованої Хмельницької державної сільськогосподарської дослідницької станції Української академії аграрних наук.

Після створення у 1960 році господарство - Хмелерадгосп “Пасічна”, з 2000 року - Дослідницьке господарство “Пасічна” Хмельницької Державної сільськогосподарської станції - наказ УААН - від 22.05.2000 №44.

Діюче найменування: Господарства визначене наказом Української академії аграрних наук від 03 листопада 2006 р. № 117 “Про найменування установ, підприємств та організації Української академії аграрних наук”.

Аграрне підприємство ДП ДГ «Пасічна» с. Пасічна розташоване на північ від районного центру смт. Стара Синява. Відстань від центральної садиби господарства до районного центру становить 12 км. Землекористування господарства має компактну форму. Довжина його з півдня на північ становить 13,8 км, а ширина з заходу на схід становить 5,0 км. Хоча землекористування підприємства має компактну форму, проте в західній частині розчленовані на частки шляхами стороннього користування, що негативно відтворюється на організації території сівозмін.

Територія господарства розташована в межах північно-західного вологого агрокліматичного району Хмельницької області, який характеризується помірно теплим , вологим кліматом.

На території господарства на день обстеження налічувалося 122,2 га земельних лісних насаджень, з них: полезахисних смуг - 7,7 га, суцільних лісонасаджень по ярах і балках - 54,0 га, лісів загального призначення - 60,5 га. В господарстві нараховується 11,78 га кам'янистих місць і 16,65 га земель зайнятих під ярами.

В користуванні господарства нараховується 7 ставків, загальною площею - 40, 4 га.

Головним елементом виробничо-ресурсного потенціалу підприємства є земля.

У сільському господарстві земля - це головний засіб виробництва, без якого неможливий сам процес виробництва продукції рослинництва і тваринництва. Земля одночасно є предметом і засобом праці, а отже, і головним засобом виробництва.

Відповідно до цільового призначення земельний фонд поділяється на такі категорії: землі сільськогосподарського призначення, землі населених пунктів (міст, селищ міського типу і сільських населених пунктів), землі промисловості, транспорту, зв'язку, оборони та іншого призначення, землі природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та іншого призначення, землі лісового фонду, землі водного фонду, землі запасу.

Таблиця 1 Склад і структура земельних угідь

Назва угідь	2010 рік	2011 рік	2012 рік
	Площа, га	в % до с.г. угідь	Площа, га	в % до с.г. угідь	Площа, га	в % до с.г. угідь
Сільськогосподарські угіддя - всього, га	3283	100	4738	100	3283	100
з них: рілля	3015	91,84	4470	94,34	3015	91,84
сіножаті і пасовища	212	6,46	212	4,47	212	6,46
багаторічні насадження	56	1,71	56	1,18	56	1,71
Орендовані землі
взято в оренду земель, всього га	541	16,48	1996	42,13	541	16,48
з них: рілля	541	16,48	1996	42,13	541	16,48

Проаналізувавши дану таблицю ми бачимо, що найбільшу частку протягом трьох років у структурі земельних ресурсів підприємства займає рілля, яка зросла з 3294 га до 4470 га протягом 2010-2011 року за рахунок збільшення орендованих земель, проте у 2012 році повернулась на початкове значення.

Площа сіножатей та пасовищ протягом даного періоду не змінювалася, площа багаторічних насаджень також залишалася стабільною, при чому частка багаторічних насаджень знизилася у 2010 році в зв'язку із збільшенням ріллі.

Для визначення спеціалізації господарства необхідно проаналізувати структуру товарної продукції за три досліджувані роки.

Таблиця 2 Склад і структура товарної продукції ДП ДГ «Пасічна»

Види продукції і галузі	2009рік	2010рік	2011 рік	В середньому за 3 роки
	Сума, тис.грн.	Структура, %	Сума, тис.грн.	Структура, %	Сума, тис.грн.	Структура, %	Сума, тис.грн.	Структура, %
Зерно	7248	36,62	3548	15,67	9745	31,06	6847	27,83
Цукрові буряки	922	4,66	2713	11,98	3807	12,14	2480,7	10,08
Овочі	11	0,06	17	0,08	12	0,04	13,333	0,05
Олійні культури	2113	10,68	124	0,55	176	0,56	804,33	3,27
Хміль	402	2,03	737	3,25	1822	5,81	987	4,01
Інша продукція рослинництва	177	0,89	206	0,91	69	0,22	150,67	0,61
Разом по рослинництву	10873	54,94	7345	32,43	15631	49,82	11283	45,86
Скотарство -всього	9061	45,78	14039	61,99	13351	42,56	12150	49,38
- молоко	6664	33,67	10949	48,34	10271	32,74	9294,7	37,78
- приріст великої рогатої худоби	2397	12,11	3090	13,64	3080	9,82	2855,7	11,61
Свинарство	1736	8,77	1316	5,81	2341	7,46	1797,7	7,31
Інша продукція тваринництва	27	0,14	46	0,20	49	0,16	40,667	0,17
Разом по тваринництву	10824	54,69	15401	68,00	15741	50,18	13989	56,86
Всього по галузях	19791	100	22649	100	31372	100	24604	100

В середньому за три роки було реалізовано сільськогосподарської продукції на 24604тис. грн

Так продукція рослинництва займає - 45,86%, з яких зерно - 27,83%, цукрові буряки - 10,08 %, овочі - 0,05%, інша продукція рослинництва - 0,61%. Частка продукції тваринництва в структурі становить - 56,86%, з яких молоко становить - 37,78%, приріст великої рогатої худоби - 11,61%, свинарство - 7,31%, інша продукція тваринництва - 0,17%.

З цього випливає, що спеціалізація підприємства - тваринництво з розвинутим рослинництвом. Провідною галуззю в тваринництві є скотарство м'ясо-молочного спрямування.

У господарстві утримують, велику рогату худобу, свиней, коней, овець та бджоли.

Для аналізу поголів'я тварин за період 2010 - 2012 року розглянемо наступну таблицю.

Як видно з даної таблиці 3, кількість корів залишається сталою, поголів'я великої рогатої худоби протягом 2010 - 2012 року зросло з 1366 до 1919 голів.

Таблиця 3 Поголів'я тварин

Види тварин і птиці	2010 рік	2011 рік	2012 рік	Відношення відносно базисного року,% (умовні голови)
	фактичні голови	умовні голови	фактичні голови	умовні голови	фактичні голови	умовні голови
Корови	570	570	570	570	570	570	100
Велика рогата худоба	1366	820	1366	820	1919	1151	140,41
Свині	989	593	1560	936	1560	936	157,84
Вівці	94	9	114	11	114	11	122,22
Бджільництво	100	1	100	1	100	1	100
Всього по господарству	х	1993	х	2338		2669	133,94

Щодо поголів'я свиней, то їх кількість зросла з 989 до 1560 голів. Також у 2010 році підприємство почало вирощувати вівці, протягом звітного періоду їх поголів'я зросло з 94 до 114.

Основним показником аналізу зростання продуктивності тварин є валовий надій молока від усього молочного стада та середньорічний надій молока від однієї корови, середньодобовий і річний приріст живої маси великої рогатої худоби і свиней.

Таблиця 4 Аналіз продуктивності тварин

Показник	2010 рік	2011 рік	2012 рік	Відхилення 2012 року від 2010 року, +/-
Молочне стадо	570	570	570	0
Валовий надій молока, ц	35169	37397	34735	-434
Удій молока від 1 корови, кг	6170	6560,9	6093,86	-76,14
ВРХ на відгодівлі	1366	1366	1349	-17
Річний приріст, ц	2932	3144	3281	349
Середньодобовий приріст 1 голови, г.	588,1	630,6	666,35	78,248
Свині на відгодівлі	989	1560	1306	317
Річний приріст, ц	1288	1739	1648	360
Середньодобовий приріст 1 голови, г.	356,8	305,4	345,72	-11,08

Проаналізувавши показники продуктивності даного господарства, можна зробити висновок, що середньорічний надій молока від 1 корови зменшився в порівнянні з 2010 роком на 434 ц і становить 6093,86 кг.

Приріст живої маси великої рогатої худоби на добу у 2010році становив - 588,1 г, у 2011 році становив - 630,6 г, у 2012 році становив - 666,35 г, що свідчить про позитивні тенденції у виробництві яловичини.

Приріст маси 1 голови свиней зменшився з 356,8 г у 2010 році до 345,72 г у 2012 році.

Кормова база - це обсяг і структура кормів, система їх виробництва та використання в тваринництві.

Розглянувши дану таблицю видно, що у 2011 році відбувся зріст витрат кормів як в загальному по підприємству так і у витратах кормів на 1 умовну голову у порівнянні з 2010 роком. У 2012 році відбулося зниження витрат кормів на 1 умовну голову, але зросли витрати кормів в цілому, це відбулось за рахунок збільшення поголів'я великої рогатої худоби на відгодівлі та свиней, також зросли витрати на основне молочне стадо.

Таблиця 5 Динаміка витрат кормів по підприємству, ц.к.од.

Види тварин	2010 рік	2011 рік	2012 рік
Корови	34 795	37 320	37 805
Велика рогата худоба на вирощуванні і відгодівлі	32 187	31 182	28 705
Свині	8 558	9 510	10 932
Інші види тварин	711	915	1 340
Витрати кормів на 1 умовну голову	46,0	48,0	44,9
Разом	76 251	78 927	78 782

З таблиці 5 видно, що на протязі 2010 - 2012 років на виробництво 1 ц молока витрати кормів практично залишалися стабільними. Велика рогата худоба на вирощуванні і відгодівлі затрати кормів зменшились з 11,31 ц.к.од. у 2010 році до 9,13 ц.к.од. у 2012 році до 9,09 ц.к.од, але на відгодівлю свиней зросли затрати кормів з 7,40 до 9,46 ц.к.од.

Таблиця 6 Аналіз витрат кормів на виробництво 1 ц основних видів продукції тваринництва, ц.к.од.

Види тварин	2010 рік	2011 рік	2012 рік	Відношення звітного року до базисного, %
Корови (молочне стадо), ц.к.од	1,07	1,06	1,07	94,25
Велика рогата худоба на вирощуванні і відгодівлі, ц.к.од	11,31	10,64	9,13	80,70
Свині, ц.к.од	7,40	8,23	9,46	127,74

Розглянувши таблицю 6 видно, що питома вага молочного стада в сумі виробничих витрат в тваринництві - зросла з 47,6% до 52,1%, в затратах кормів з 39,1% до 50,5%.

Економічна ефективність виробництва яловичини характеризується продуктивністю тварин середньодобовим приростом живої маси, річним приростом живої маси, живою масою однієї голови відгодівельного поголів'я при реалізації, затратами праці на один центнер приросту, затратами кормів на один центнер приросту, собівартістю одного центнера приросту, ціною реалізації одного центнера живої маси та реалізаційною ціною одного кілограма яловичини.

Для нормального функціонування підприємства необхідно , щоб виробництво продукції було рентабельним, тобто приносило прибуток господарству. Дані про економічну ефективність виробництва яловичини наведені в таблиці 7.

Таблиця 7 Економічна ефективність виробництва яловичини

№ п/п	Показник	2010 рік	2011 рік	2012 рік	Відношення 2012 року до 2010 року,%
1	Велика рогата худоба на відгодівлі	1366	1366	1349	98,76
2	Річний приріст, ц	2932	3144	3281	111,90
3	Питома вага цієї галузі, %
	- в сумі виробничих витрат тваринництва	36,2	38,5	30,8	-5,4 п.п.
	- в витратах кормів	47,3	39,1	36,4	-10,9 п.п.
4	Середньодобовий приріст, г	588,1	630,6	323,79	55,06
5	Витрачено кормів на 1 ц приросту, ц к.од.	11,31	10,64	9,25	81,79
6	Собівартість 1 ц приросту, грн.	1361,37	1462,66	1371	100,71
7	Фактична ціна реалізації 1 ц приросту, грн.	997	1069	1312,85	131,68
8	Сума прибутку (збитку) на 1 ц приросту, грн.	-364,37	-393,66	-58,15	15,96
9	Рентабельність(збитковість), %	-26,76	-26,91	-4,24	22,52 п.п
10	Отримано приросту на 100 га с-г угідь, ц	89,31	66,36	99,94	111,90
11	Реалізовано продукції ВРХ	2768	3071	2488	89,88
12	Реалізовано продукції ВРХ на 100 га с-г угідь, ц	84,31	64,82	75,78	89,88
13	Товарність, %	94,41	97,68	75,83	-18,51 п.п.

З даної таблиці 7 видно, що питома вага цієї галузі в сумі виробничих витрат знизилася з 36,7% до 30,8%, а в витратах кормів 47,3% до 36,4%.

Середньодобовий приріст зменшився на 44,94% і становить - 323,79г, витрати кормів на виробництво 1 ц приросту знизилися на18,21% і становить 9,25 ц к.од.

Собівартість 1 ц приросту зросла на 0,71% і становить - 1371 грн.. Фактична ціна реалізації 1 ц приросту зросла на 31,68% і становить - 1312,85 грн.. Оскільки фактична ціна реалізації 1 ц приросту нижча за 1 ц собівартості продукції то на протязі трьох років було отримано збиток у розмірі 364,37 грн., 393,66 грн., 58,15 грн., відповідно, при цьому збитковість становить - 26,76%, 26,91%, 4,24%.

На протязі 2010, 2011, 2012 років на 100 га с-г угідь було отримано приросту 89,31ц, 66,36 ц,99,94ц відповідно, а реалізовано 84,31 ц, 64,82 ц, 75,78 ц, при цьому товарність становила 94,41%, 97,68 %, 98,97%.

Основна мета роботи є розкриття особливостей технології утримання надремонтного молодняку в господарстві та розробка основних напрямків її удосконалення.

У процесі виконання роботи вирішувались наступні завдання:

1. Обгрунтування теоретичних основ технології утримання, годівлі та догляду надремонтного молодняку;

2. Аналіз сучасного стану організації та управління технологією вирощування надремонтного молодняку в господарстві;

3. Розробка основних напрямків удосконалення технології вирощування надремонтного молодняку.

4. Вивчення профілактичних заходів щодо захворюваності молодняку на господарстві.

5. Дослідження первинної переробки м'яса в умовах господарства.

Об'єктом досліджень є надремонтний молодняк в Державному Підприємстві Дослідному Господарстві (ДП ДГ) «Пасічна» с. Пасічна Старосинявського району Хмельницьк

2.2 Методика виконання роботи

Враховуючи поставлену мету і завдання досліджень стадо в господарстві вивчалось на основі аналізу звітної документації за 2010-2012 роки, а саме форми № 24 - « Звіту про стан тваринництва», № 50 - «Основні економічні показники роботи сільськогосподарських підприємств» (додатки), документація первинного, зоотехнічного, бухгалтерського обліку, відомості використання кормів, дані руху поголів'я, журнали обліку продукції скотарства.

Дипломна робота виконувалася на основі аналізу технології виробництва яловичини на фермі та дослідження різних елементів технології одержання і вирощування надремонтного молодняку.

Для написання огляду літератури, що характеризує фактори, які обумовлюють виробництво яловичини використано 20 джерел. Аналіз повноцінності раціонів проводився за методиками зоотехнічного контролю та практичних рекомендацій І.І. Ібатулліна.

Загальне оформлення роботи виконувалося згідно методичних вказівок.

Був проведений аналіз технології вирощування надремонтного молодняку та вивчення умов утримання одержаного молодняку.

Обстежено умови годівлі і утримання молодняку за останні три роки.

Проведемо дослідження зоотехнічного аналізу стада.

Було досліджено профілакторні заходи щодо захворювань молодняку в процесі утримання.

Вивчено заходи для проведення первинної переробки м'яса на фермі.

Реалізація тварин здійснюється на Козятинський м'ясокомбінат.

В результаті отримання даних досліджень були зроблені висновки та пропозиції по виробництву. Отримані та розраховані показники були наведенні в попередніх таблицях і додатках.

РОЗДІЛ 3. ТЕХНОЛОГІЯ ВИРОБНИЦТВА НАДРЕМОНТНОГО МОЛОДНЯКУ ВЕЛИКОЇ РОГАТОЇ ХУДОБИ (аналітично-технологічна частина)

3.1 Зоотехнічна характеристика стада

В ДП ДГ «Пасічна» утримується худоба української чорно-рябої молочної породи подільського типу.

Українська чорно-ряба порода виведена шляхом поглинального схрещування місцевих українських порід із голштинською худобою. Це друга за чисельністю молочна порода в Україні . Тварини мають високу холку, довгий тулуб, добре розвинену грудну клітку. Жива маса дорослих корів - 600-700, бугаїв - 850-1100кг.

Масть тварин - чорна з білим ряба. Жива маса корів 500-550 кг, биків 850-950 кг. Молочна продуктивність 3,5-4,5 тис. кг молока в рік. Молодняк відзначається високою інтенсивністю росту. Тварини мають високу скороспілість, господарської зрілості досягають у 16-18 місячному віці. Відтворна здатність корів перебуває на рівні вихідних порід. Вік першого отелення коливається в межах 27-29 місяців, а сервіс-період триває 85 - 100 днів.

Для покращення продуктивності корів української чорно-рябої породи, які б давали 6-7 тис. кг молока, в Україні використовують бугаїв голштинської породи з продуктивністю матерів - 10 тис. кг. молока і більше, що вже дає позитивні результати.

Структура стада в господарстві повинна забезпечувати нормальне і безперебійне відтворення і високу продуктивність тварин і відповідати виробничому напрямку господарства. Структура стада в господарстві нараховується за рахунок корів та молодняку великої рогатої худоби.

Структура стада господарства наведена в таблиці 8.

Таблиця 8 Поголів'я і структура стада

Види тварин і птиці	2010 рік	2011 рік	2012 рік	відхилення(+,-) звітного року від базисного, голів
	фактичні голови	умовні голови	структура,%	фактичні голови	умовні голови	структура,%	фактичні голови	умовні голови	структура, %
Корови	570	570	41,0	570	570	41,0	570	570	41	0
Велика рогата худоба (без корів)	1366	820	58,9	1366	820	58,9	1349	809	59	-11
всього	*	1390	100	*	1390	100	*	1379	100	-11

Протягом звітного періоду поголів'я корів залишалося сталим, а поголів'я великої рогатої худоби зменшилось на 17 голів, або на 11, якщо перевести в умовні голови.

Ефективність розведення великої рогатої худоби вимагає всебічного і глибокого вивчення індивідуальних особливостей тварин і правильної її оцінки при відборі на плем'я.

Цілковите уявлення про цінність тварин можна мати лише за результатами їх комплексної оцінки.

Бонітування - система оцінки племінних якостей тварин за комплексом господарсько корисних ознак. Бонітування проводять з метою встановлення класу тварин і подальше їх призначення.

Основне стадо господарства ДП ДГ «Пасічна» складається із 570 голів корів та 1349 голів молодняку чорно-рябої породи.

По розвитку і екстер'єру стадо представляє собою консолідовану групу тварин молочно-м'ясного напрямку.

Тварини достатньо великі і мають добре розвинену середню частину тулуба.

Результати бонітування наведені в таблиці 9.

Розглянувши таблицю 9 видно, що більше 90% тварин належать до класу еліта по живій масі і розвитку тулуба.

Таблиця 9 Бонітування молодняку великої рогатої худоби

Група тварин	Усього про бонітовано	У тому числі розподілено
		Чистопородні	покоління	За класом
			IV	III	II	I	Еліта- рекорд	еліта	I	II	некласні
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12
Бугаї
Бугаї у віці 6-12 міс.
13-18міс.
Корови	570	570					355	156	59
Телиці у віці 6-12 міс.	158	158					81	57	20
13-18 міс.	134	134					71	51	12
Старше 18 міс.	415	415					212	145	58
Разом	1277	1277					719	409	149

Екстер'єр і розвиток поліпшувався шляхом відбору тварин, які мають проміри довжини тулуба і живу масу не нижче вимог І класу.

Молодняк в основній масі міцної конституції з міцним кістяком, з глибокими і широкими грудьми, добре розвиненим тулубом.

В господарстві практикують штучне осіменіння корів, із застосуванням ректо-цервікального способу. Сперму закуповлють. Для осіменіння корів і телиць використовують розморожену сперму бугаїв-поліпшувачів.

Отже, цілковите уявлення про цінність тварин можна мати лише за результатами бонітування. Основним завданням якого є розподіл тварин стада на категорії: племінні, товарні та брак, тобто на підставі оцінки за комплексом ознак встановлюють призначення кожної тварини, якість стада в цілому, організовують відбір і підбір худоби, її відтворення і виконання виробничих завдань з удосконалення стада.

В умовах господарства бонітування проводять щорічно при досягненні певного віку тварин: корів - протягом лактації і після її закінчення, корів-первісток із незакінченою лактацією за прогнозом молочної продуктивності, а молодняк - у 6, 10, 12, 18, 24- місячному віці. Не бонітують молодняк віком до 6 місяців та тварин на відгодівлі.

Бонітування здійснюють селекціонери господарства, спеціалісти племоб'єднань, наукові працівники і бонітери у кінці року на підставі даних первинного зоотехнічного і племінного обліку та детального огляду тварин відповідно до діючої інструкції з бонітування великої рогатої худоби молочних і молочно-м'ясних порід.

За результатами проведеного заходу складають звіт про результати бонітування порід за станом на 01.01 кожного року, який подається для аналізу класності тварин, що утримуються в господарстві, адже ефективне розведення великої рогатої худоби вимагає глибокого вивчення індивідуальних особливостей тварин і правильної їх оцінки при відборі.

3.2 Утримання молодняку в умовах господарства

Молодняк в господарстві вирощується не інтенсивно за традиційною технологією прийнятою в молочному скотарстві:

- вирощування з 20 днів до 6 місяців;

- дорощування з 9 до 12 місяців;

- заключна відгодівля.

Годівля молодняку ведеться в залежності від стадії вирощування.

Вирощування телят у перші 2 тижні після народження - відповідальна справа. Їх ріст, розвиток і життєдіяльність залежать від умов годівлі та утримання.

Отелення корів проходить у родовому відділенні. Після народження теля кладуть ближче до корови, щоб вона його облизала. Новонароджене теля зважують і залишають у деннику біля матері на 10-48 годин. Потім його переносять в індивідуальну клітку, яку обов'язково перед цим дезинфікують.

Клітка завдовжки 0,8 м та заввишки 1 м, підлога піднята на 40 см. на передній стінці клітки знаходяться кормушка для сіна й концентрованих кормів, віконце для випоювання.

Новонароджених телят до 5-6-денного віку випоюють молозивом. За добу випоюють 5-6 кг. молозива. З молозивом теля отримує захисні імунні тіла. З 5-7 дня телят привчають поступово до згодовування рослинних кормів і концентратів, бо у телят до 3-тижневого віку кишковий тип травлення і до цього часу передшлунки не розвинені і майже не діють. Травлення здійснюється лише в сичузі та кишках тому, що телята народжуються зі слаборозвиненими передшлунками.

Молочний період вирощування телят триває 4-6 міс і є дуже важливим, оскільки в перші шість місяців життя м'язова тканина відзначається найвищою інтенсивністю росту. Впродовж цього періоду нарощується найкраще за харчовими і поживними якостями м'ясо.