Аналіз відгодівлі надремонтного молодняку великої рогатої худоби в умовах ДПДГ "Пасічна" с. Пасічна Старосинявського району Хмельницької області

Схема випойки телят вирощуваних на м'ясо наведена в таблиці 10.

Таблиця 10 Схема випойки телят, вирощуваних на м'ясо

Вік	Жива маса, кг	Добова даванка корму, кг	Сіно	Сіль, г
місяці	декада		молоко	Концентровані корми	соковиті корми
І За 1	1 2 3 місяць	51	6 6 4 160	- Привчаю. 0,1 1,0	- - -	- 0,1 0,1 2,0	- 5 10 150
ІІ За 2	4 5 6 місяця	72	3 1 - 40	0,2 0,4 0,5 11,0	0,2 0,3 0,5 10	0,1 0,3 0,5 9,0	15 15 20 500
ІІІ За 3	7 8 9 місяця	93	- - -	0,6 0,6 0,6 18,0	0,5 1,0 1,5 30	0,5 0,5 0,5 15,0	20 20 25 650
IV За 4	10 11 12 місяця	124	- - -	0,6 0,6 0,6 18,0	3,5 4,0 4,0 115,0	0,8 0,8 1,0 26,0	25 25 25 750
V За 5	13 14 15 місяців	135	- - -	1,3 1,3 1,3 39,0	4,5 5,0 5,5 150,0	1,0 1,0 1,0 30,0	25 30 30 850
VI За 6	16 17 18 місяців	156	- - -	1,5 1,5 2,0 50,0	6,5 6,5 6,5 195,0	1,5 1,5 2,0 50,0	30 30 30 900

Як видно з таблиці 10, всього за 6 місяців телятам випоюють 200-250 кг незбираного молока і 600-700 кг збираного молока, згодовують 137 кг концентрованих кормів, 500 кг соковитих кормів, 128 кг сіна та 3800 г солі.

У даний період забезпечують інтенсивний ріст тварин на рівні 160-180 кг. Для цього ретельно балансують раціони за вмістом енергії, поживних речовин відповідно до прийнятих деталізованих норм годівлі.

Для економії в господарстві використовують замінники незбираного молока (ЗНМ), що знижує витрати незбираного молока до 60 кг із розрахунку на одну голову. За шестимісячний період на вирощування однієї середньої за масою тварини молочно-м'ясних і молочних порід, крім молочних кормів, згодовують, кг: висівок - 12, суміші концкормів - 125, силосу - 500, коренебульбоплодів - 249, сіна - 128, кухонної солі - 3,8, крейди - 23. У перерахунку на загальну поживність це становить 470 - 500 к. од. із витратою на 1 кг приросту 4,1 - 4,4 к. од.

У раціонах молодняку на 100 кг живої маси потреба сухої речовини у 1-3 міс. становить 1,9-2,3 і 4-6 міс. - 2,5- 2,6 кг. Концентрація енергії у сухій речовині складає у місячному віці - 2,1 к. од., 2-місячному - 1,3; 4-місячному-1,0; 5-6-місячному віці - 0,95-0,85 к. од. Вміст клітковини у сухій речовині у віці 1-3 міс. не повинен перевищувати 10-12, у 4-6 міс. - 14-16 %

Від 10 - 20-денного до 6-місячного віку взимку телят утримують по 10-20 голів у групових станках, обладнаних годівницями, напувалками і конвеєрами для прибирання гною. Влітку телята протягом дня перебувають на вигульно-кормових майданчиках. У 5 - 6 -місячному віці молодняк роз приділяють за статтю на групи бугайців і теличок. У літній період їх цілодобово утримують на спеціально обладнаних майданчиках чи в літніх таборах.

Післямолочний період розпочинається від 4 - 6-місячного і триває до 9-12 місячного віку . Метою цього періоду є підготовка молодняку до заключного етапу - інтенсивного росту або відгодівлі. Вирощування в післямолочний період спрямоване на формування у тварин міцного кістяка, м'язів та максимального розвитку травних органів, що передбачає згодовування великої кількості об'ємистих кормів із одержанням середньодобових приростів 700 г і більше. Вирощування закінчують коли тварини досягають живої маси 300 кг.

За інтенсивної годівлі у період дорощування молодняк швидше досягає забійних кондицій, підвищується вихід яловичини і поліпшується її якість - збільшується вміст повноцінного білка, м'ясо стає ніжним і соковитим. Забійний вихід при інтенсивному дорощуванні й відгодівлі підвищується на 7-10 % , а вміст кісток у туші зменшується на 5-12 % порівняно з показниками при низькому рівні годівлі.

Утримують молодняк групами по 100 - 150 голів, корми роздають мобільним транспортером, а гній прибирають за допомогою конвеєра або бульдозера.

Дорощують молодняк за умови великої питомої маси у раціоні соковитих і зелених кормів. Такий тип годівлі сприяє інтенсивному росту тварин, виключає передчасне ожиріння, забезпечує формування міцного кістяку, оптимальний ріст м'язів і розвиток травного каналу, що є необхідним фактором подальшої інтенсивної відгодівлі.

На дорощування молодняк рогатої худоби ставлять у віці 6-7 місяців живою масою 160-170 кг. Закінчується цей період у річному віці при досягненні живої не менше 280-300 кг.

Для досягнення живої маси 300 кг у річному віці одержують приріст живої маси 750-800 г на добу відповідно до програми росту.

Для досягнення живої маси 280-300 кг молодняк переводять на відгодівлю.

Отже, система утримання молодняку в господарстві є направлена на вирощування і відгодівлю тварин з метою виробництва яловичини в умовах молочного скотарства і передбачає розподіл відгодівлі на три періоди. На господарстві вирощування над ремонтного молодняку забезпечує до 40 % рентабельності, поряд з виробництвом молока та свинини,а також від реалізації меду.

3.3 Зоотехнічні параметри утримання та догляду молодняку

Технологія виробництва яловичини включає виробничі процеси, пов'язані з системою годівлі та утримання худоби під час вирощування та відгодівлі. Для відгодівлі на м'ясо використовують молодняк, який не планують для розмноження і отримання молока, а також відбракованих дорослих тварин. В господарстві використовується стійлово-вигульна система відгодівлі бичків з безприв'язним утриманням (стійлово-вигульна система передбачає утримання худоби як у приміщеннях, так і на кормовигульних майданчиках. Запроваджується в господарствах з повним виробничим циклом і в таких, що займаються лише вирощуванням або відгодівлею худоби). Телят зразу ж, після народження поміщають в індивідуальні клітки, де вони знаходяться до 20-денного віку. Після цього бичків розприділяють по групах і утримують безприв'язно у групових станках по 150 голів до закінчення відгодівлі.

Станки обладнані суцільною бетонною підлогою по всій площі станка і дерев'яним настилом у зоні відпочинку та груповими годівницями. Напування тварин проводиться з поїлок, встановлених у приміщеннях, у секціях, де міститься худоба .

В приміщенні тварини споживають корми з кормового стола з розрахунку 0,5-0,6 м на тварину з кормовим проїздом шириною 2,2 м для роздавання кормів.

Для підтримання ветеринарно-санітарного стану приміщення кормові столи щодня очищають від залишків кормів.

Зона відпочинку тварин з глибокою підстилкою, розміщена на 35-40 см нижче, що дає змогу очищати її від гною бульдозером. На межі зон розташований бетонований бордюр висотою 20-25 см і огорожа - 1,5 м. Для переміщення худоби в зону годівлі і назад обладнаний вхід шириною 2 м з похилою підлогою. Площа підлоги в зоні відпочинку - 3 м² з розрахунку на одну голову.

Роздача кормів здійснюється за допомогою мобільного кормороздавача марки КТУ-10А.

Мікроклімат приміщень взимку забезпечується за рахунок вентиляційних шахт, влітку тварини постійно знаходяться на вигулах.

Кормовигульні майданчики обладнані кормовими столами, що мають навіси, з розрахунку 0,6 -0,7 м на одну голову. Для відведення атмосферних опадів і рідкого гною майданчики мають поперечні нахили від приміщення і кормового столу до середини. Щоб запобігти потраплянню на майданчики опадів, приміщення обладнане спеціальними відвідними жолобами для відведення води за межі майданчиків. Очищають майданчики бульдозером марки БН-1 узимку через день, в інші періоди в міру забруднення. При цьому молодняк заганяють у приміщення.

Отже, переваги безприв'язного способу утримання молодняку на господарстві в тому, що зростає (на 30-50 %) щільність розміщення худоби, затрати на прибирання гною зменшуються в два рази.

3.4 Відгодівля молодняку великої рогатої худоби в умовах господарства

Відгодівля є заключним етапом у виробництві яловичини. Вона передбачає годівлю тварин досхочу з метою збільшення маси й поліпшення якості м'яса. Для запобігання ожирінню і здешевлення відгодівлі спочатку тваринам згодовують переважно грубі і соковиті корми. З підвищенням вгодованості в раціоні молодняку збільшують частку концкормів.

У господарстві на м'ясо вирощують бичків чорно-рябої породи. Тварин взимку утримують безприв'язно групами по 150 голів, влітку на вигулах, які розміщені біля приміщень. Для утримання бичків передбачено п'ять типових приміщень.

Згідно із традиційною системою вирощування молодняку у господарстві, молодняк на відгодівлю ставлять у 12-місячному віці при досягненні ним живої маси 280-360 кг і знімають у 14-15 - місячному віці живою масою 360-400 кг при середньодобових приростах 600-650 г. Вибракуванні корови і телички залишаються в стаді до досягнення ними певної живої маси і м'ясних кондицій після чого відправляють на м'ясокомбінат.

Відгодівля вибракуваної худоби триває 2-3 місяці. Упродовж цього періоду жива маса тварин збільшується на 80-90 кг.

Вибракуваних корів формують у групи і в перший період відгодівлі використовують в основному грубі та соковиті корми, а концентровані згодовують у заключний період із розрахунку 3-4 кг на голову за добу.

При відгодівлі використовують таку закономірність росту , як швидка мінливість величини, структури і складу м'яких тканин (скелетні м'язи, жирова тканина) під впливом рівня годівлі тварин. У процесі відгодівлі поліпшується вгодованість, знижується вміст води, підвищується енергетична цінність м'яса, відбувається перерозподіл жиру в тілі тварин (переважно в підшкірній, сполучній тканині, черевній порожнині та в м'язах. У добре відгодованих тварин ця різниця становить 20-25 %. Жир між мязовими волокнами і в між мускульній сполучній тканині надає м'ясу мармуровості, поліпшує його смак, соковитість і підвищує поживність.

Продукція вирощування великої рогатої худоби включає приріст живої маси молодняку, у тому числі і нетелей, дорослої худоби на відгодівлі та живу масу приплоду. Продукцію вирощування по продуктивному дорослому стаду не обліковую. Визначення продукції вирощування має важливе значення для планування витрат кормів, фонду оплати праці тваринників, розрахунку собівартості продукції та інших показників.

Планування виробництва м'яса великої рогатої худоби передбачає насамперед обґрунтування планових середньорічних приростів по окремих групах худоби. При цьому треба проаналізувати досягнутий рівень приросту за кілька минулих років, враховуючи породність, особливості умов годівлі, догляду та утримання поголів'я, його вік, господарське призначення тощо.

В даному господарстві з урахуванням усіх зазначених вимог планується мати приріст поголів'я.

Таблиця 11 План приросту живої маси молодняка і дорослої худоби на відгодівлі, г за добу

Вікова група	Зимовостійловий період	Літньопасовищний період	У середньому за рік
Бики плідники	-	-	-
Корови
Нетелі	550	650	600
Ремонтні телиці старше 2-х років	500	600	550
Бички і кастрати різного віку	520	720	620
Худоба на відгодівлі	520	720	620
Телята народження планового року	600	700	650

З таблиці 11 видно, що господарство запланувало отримувати такі прирости живої маси у середньому: нетелі - 600 г, ремонтні телиці старше 2 років - 550 г, худоба на відгодівлі - 620 г. Також з даної таблиці видно, що прирости отримані в зимово-стійловий період значно нижчі ніж отримані в літньо-пасовищний період.

Під час відгодівлі худобі згодовують в основному силос, сінаж, сіна на долю яких припадає 90 % та 10 % концентрованих кормів. Добовий раціон відгодівлі забезпечує приріст живої маси тварин за добу до 650 г за витрат кормів 6-6,5 кормових одиниць.

Молодняку при відгодівлі на 100 кг живої маси згодовують 2,3-2,7 кг сухої речовини , а також сирої клітковини у сухій речовині при відгодівлі - 15-16 %, цукру - 9,7-8,0; крохмалю 12-14 %. Цукро-протеїнове співвідношення у раціоні складає 0,8-1,0, відношення крохмалю до цукру - 1,4-1,5. Кількість перетравного протеїну на 1 к. од. залежить від віку - 85-110 г.

У період інтенсивного дорощування і відгодівлі, особливо взимку, на ріст і результати відгодівлі суттєво впливають мінеральні речовини та вітаміни, нестача яких у раціоні викликає різні остеодистрофічні та авітамінозні захворювання. Найчастіше це спостерігають за використання великих даванок жому, барди, силосу. На 100 кг живої маси молодняку згодовують: кальцію - 13-15 г, фосфору - 6-8 г, кухонної солі - 10-12 г, каротину - 50 мг, вітаміну D - 2500 міжнародних одиниць, а вітаміну Е -70 мг.

У структурі раціону при відгодівлі частка соковитих кормів і залишків промислового виробництва сягає 30 %, грубих - 20-30, концкормів з балансуючими добавками - 40-50 %.

У період відгодівлі інтенсивно збільшується жива маса молодняку за рахунок м'язової, кісткової тканин, виробляється здатність до споживання великих даванок об'ємистих кормів.

У період відгодівлі у господарстві максимально використовуються корми власного виробництва: силос, сіно, солома, які в структурі раціону займають до 80% загальної поживності. У літній період основний корм - зелений. Дані корми відзначаються сприятливим співвідношенням поживних та мінеральних і інших речовин, а також вітамінів. Це позитивно впливає на ріст і відгодівлю тварин. Восени згодовують гичку цукрових буряків, коренеплоди, залишки овочівництва, а також силос, сінаж і високоякісне сіно.

Основний склад кормів господарства, які використовують в годівлі надремонтного молодняку тварин наведений в таблиці 12.

Таблиця 12 Раціон надремонтного молодняку на зимовий період

Показники	Корми, кг	Всього в раціоні	Норма	± до норми
	Сіно люц.	Сінаж в-вівс.	Силос кукур.	Корм. буряк	Шрот сон.	Дерт. Ячм.	Дерть пшен.
К-ть корму, кг	1,22	4,89	5,88	1,00	0,30	0,30	0,32	-	-	-
Кормові одиниці	1,22	1,86	1,10	1,00	0,30	0,30	0,32	6,1	6,1	0
Обмінна енергія, МДж	8,1	18,5	10,9	9,9	3,1	3,1	3,4	57	60	-3
Суха речовина,кг	1,0	2,2	1,1	0,7	0,2	0,2	0,2	5,6	7,5	-1,9
Перетравний протеїн, г	123	177	66,9	52,9	116	25,5	33,9	595	600	-5
Сира клітковина, г	309	582	359	52,9	43,2	14,7	30,4	139	165	-16
Крохмаль, г	10,9	25,9	38,2	17,6	8,4	146	165	411	706	-288
Цукор, г	22,7	242	75,7	69,3	110	28	13,7	570	485	+84
Сирий жир, г	26,8	78,2	47,8	5,8	11,1	6,6	16,4	182	330	-147
Кальцій, г	20,7	17,6	6,6	2,3	1,1	0,6	0,2	49	51	-2
Фосфор, г	2,6	5,3	4,7	2,9	3,6	1,1	1,1	21	29	-8
Магній, г	3,6	4,8	2,3	1,1	1,5	1,0	2,4	14	19	-5
Калій, г	19	33,2	13,8	23,5	2,4	1,5	1,0	94	56	+38
Сірка, г	2,3	2,9	1,9	1,1	0,9	0,7	0,1	9,0	24	-14
Залізо, мг	20	75	29	47	99,6	15	12,8	182	420	228
Мідь, мг	10	15,1	4,7	11,1	7,2	1,2	1,2	51	56	-5
Цинк, мг	23	66,5	27,7	19,4	12,2	10,5	7,3	167	315	-144
Кобальт, мг	0,2	0,1	0	0,5	0,12	0,07	0,02	1,0	4,5	-3,5
Марганець, мг	32,2	116	19,1	65,2	14,5	4,7	14,8	266	357	-34
Йод, мг	0,36	0,46	0,47	0,05	0,19	0,06	0,01	1,6	2,1	-0,4
Каротин, мг	55,7	117	95,6	0,5	0,9	0,01	0,32	274	180	+93
Віт. Д, тис. мг	146	241	119	103	115	178	121	100	145	+45
Віт. Е, мг	1,07	0,09	1,08	0,04	-	0,71	0,21	2,8	3,5	-0,7

Таблиця 13 Раціон надремонтного молодняку на літній період

Показники	Корми, кг	Всього в раціоні	Норма	± до нор-ми
	Сіно різнот.	Трава кукур.	Трава кон .	Корм. буряк	Шрот сон .	Дерть ячмін.	Дерть вівса.
К-ть корму, кг	0,91	9,07	5,78	2,76	0,43	0,43	0,37	-	-	-
Кормові одиниці	0,91	2,39	1,10	0,47	0,43	0,43	0,37	6,1	6,1	0
Обмінна енергія, МДж	5,7	23,6	10,9	4,7	4,5	4,5	3,4	57,3	60	-2,7
Суха речовина,кг	0,7	1,3	1,4	0,3	0,4	0,4	0,3	5,6	7,5	-1,9
Перетравний протеїн, г	213	332,2	388	364	25	62	21,3	1440	1650	-210
Сира клітковина, г	213	332	388	364	25	62	21,3	1440	1650	-210
Крохмаль, г	10,9	39,6	23,3	82,8	12,0	20,8	11,8	201	100	+101
Цукор, г	22,7	317	69,3	110	27,0	13,7	9,2	569	982	-413
Сирий жир, г	23,6	66,5	46,2	2,76	12,6	9,5	14,8	176	336	-154
Кальцій, г	6,3	11,4	17,3	1,1	1,2	0,86	0,5	38,6	31	+7,6
Фосфор, г	1,5	6,8	2,9	1,4	4,1	1,7	1,1	19,7	25	-9,3
Магній, г	1,9	4,7	2,9	0,5	1,7	0,43	0,4	12,5	19	-6,5
Калій, г	7,8	38,5	12,3	11,0	2,7	2,1	1,9	75	36	+29
Сірка, г	1,6	5,6	2,6	0,5	1,1	1,0	0,5	13,1	24	-10,9
Залізо, мг	173	519	29	572	22,0	112	21,5	1464	1440	+64
Мідь, мг	1,9	6,02	11,6	5,2	8,2	1,8	1,8	37	56	-19
Цинк, мг	16,5	32,4	68,7	9,1	13,8	15	8,3	165	315	-259
Кобальт, мг	0,2	0,25	0,6	0,28	0,13	0,11	00,2	2,84	4,5	1,68
Марганець, мг	50,6	163	94,7	30,6	16,4	5,8	20,9	369	350	+19
Йод, мг	0,3	0,11	0,11	0,03	0,2	0,09	0,04	1,87	2,6	0,23
Каротин, мг	22,7	438	231	0,3	1,0	0,15	0,5	693	240	+454
Віт. Д, тис. мг	439	1021	239	-	1,5	-	-	1467	5,0	1452
Віт. Е, мг	0,12	0,3	0,7	0,1	0,13	0,1	0,61	2,3	3,0	-0,7

Як видно з попередніх таблиць раціони годівлі збалансовані за мінерально-вітамінним комплексом згідно з деталізованими нормами для відгодівлі тварин.

Відгодівля молодняку - основний резерв збільшення виробництва яловичини.

Завдяки відгодівлі збільшується маса тварин, забійний вихід, зменшується відносний вміст костей у туші, підвищується калорійність та покращуються смакові якості м`яса.

Відгодівля в господарстві здійснюється на силосі. Використання високоякісного кукурудзяного силосу сприяє збалансованості раціонів по протеїну і вітамінам. Молодняку дають по 20-25 кг силосу на добу. Для підвищення біологічної цінності раціонів в них включають 0,5-1 кг сіна.

Схема раціону відгодівлі на силосі молодняку великої рогатої худоби наведена у таблиці 14.

Таблиця 14 Схема раціону відгодівлі на силосі молодняку великої рогатої худоби

Корми	Періоди відгодівлі
	Початок	Середина	Кінець
Силос кукурудзяний	24,0	25,0	26,0
Солома пшенична	1,5	1,0	1,0
Відвійки пшениці	0,5	0,5	0,5
Сіль, г	25,0	25,0	30,0

Виходячи з таблиці 14, по періодам відгодівлі тварини отримують однакову кількість концентратів. Тому в господарстві дуже низькі прирости молодняку.

3.5 Технологія переробки м'яса в умовах господарства

Реалізація худоби господарством і приймання її м'ясопереробними підприємствами здійснюється згідно з інструкцією Про порядок проведення державної закупівлі (здавання і приймання) худоби, птиці, кролів. Приймання і здавання вирощених тварин здійснюється двома способами - за живою масою визначеною за життєвою вгодованістю та за кількістю і якістю одержаного після забою тварин м'яса.

У виробничих умовах худобу для забою приймають за державним стандартом (ГОСТ 5110-55). Відповідно до нього тварин розподіляють на чотири групи: перша - воли і корови, друга - бугаї, третя - молодняк (телиці,нетелі, бугайці і кастрати) до 3-річного віку, четверта - телята від 14-денного до 3-місячного віку [2].

У господарстві реалізація відгодівельного молодняку здійснюється на Козятинський м'ясокомбінат, а також відбувається забій на внутрішньогосподарські потреби. До забою допускають тільки здорових тварин, яких заздалегідь оглядає ветеринарний лікар. При здачі тврин на м'ясопереробне підприємство обов'язково встановлюють категорію вгодованості.

Для визначення зажиттєвої вгодованості промацують такі ділянки тіла тварин: корінь хвоста, сідничні горби, поперек, два останніх ребра, голодну ямку, щуп,у кастратів - мошонку, а в корів - передні частки вим'я, підгруддя, грудну і шию.

Жир у великої рогатої худоби відкладається послідовно з переходом від задньої частини тіла на передню. Спочатку він накопичується в ділянці сідничних горбів, кореня хвоста і двох останніх ребер, далі - на передній частині тулуба і в ділянці колінної складки, у кастратів - у мошонці, а в корів - у передніх частках вим'я. Під час промацування жирові відкладення розпізнають за м'яким жировим прошарком під шкірою. Тварин, що не відповідають вимогам державного стандарту,відносять до виснажених.

Жирові відкладення на туші молодняку вищої вгодованості відмічають біля хвоста, на сідничних горбах, попереку, ребрах і стегнах окремими ділянками; середньої - біля кореня хвоста і на верхній частині внутрішнього боку стегон; нижче середньої - жирові відкладення відсутні.

Перед відправленням худоби на м'ясопереробні підприємства її зважують через три години після останньої годівлі і напування, визначають вгодованість, оформляють товарно-транспортну накладну і ветеринарне свідоцтво.

Тварин доставляють автомобільним транспортом. Після надходження худоби до м'ясопереробного підприємства її повинні прийняти протягом двох годин. При цьому звіряють наявність і якість відповідно до товарно-транспортної накладної, після чого зважують. Від загальної живої маси вираховують знижки - 3 % на вміст травного каналу. У разі, коли тварин перевозять на відстань 50 - 100 км, знижка становить 1,5 %, а понад 100 км живу масу зараховують за результатами фактичного зважування. Знижку до 1 % застосовують для тварин із забрудненою гноєм шкірою. Всі показники сумують і вираховують із загальної живої маси. Фактичну живу масу тварин, їх кількість і категорій вгодованості записують у товарно-транспортну накладну.

На прийняту худобу видають приймальну квитанцію (ф. № ПК-1), на підставі якої м'ясопереробні підприємства розраховуються з постачальниками.

У разі суперечки щодо визначення якості худоби проводять контрольний забій, і розрахунок із господарствами-постачальниками здійснюють за масою та якістю м'яса.

Прийняті тварини повинні бути переробленні не пізніше наступного дня. Після забою худоби туші зважують та їхню масу і категорію якості записують до накладної на приймання м'яса, яку разом із накладною на приймання тварин і передання її на переробку (ф. № Заг-2) та актом ветсанекспертизи передають до бухгалтерії м'ясопереробного підприємства для заповнення розрахункової приймальної квитанції (ф. № ПК-1).

У разі виявлення порушень технології оброблення туш м'ясопереробне підприємство за вимогою здавача худоби розраховується за живою масою і категорією вгодованості тварин.

В господарстві забій і переробка тварин здійснюється на забійному пункті, який обладнаний вагами і електролебідкою для підняття туш . Після ветеринарного огляду велику рогату худобу оглушують за допомогою молоту а потім знекровлюють. Оглушеним тваринам накладають пута на обидва плесна (цівки) і за допомогою електролебідки підвішують на шлях знекровлення. У підвішеної великої рогатої худоби розрізають шкіру уподовж по середній лінії шиї, витягують невелику частину стравоходу, відділяють його від трахеї і накладають на нього лігатуру для того, щоб після відділяння голови не витікав вміст шлунків. Потім через розріз шкіри вводять ніж у напрямку до грудної порожнини і розрізають одночасно передню аорту і передню порожнисту вену. Знекровлення відбувається швидко, харчову кров збирають в призначені для цього чисті і висушені бідони (у один бідон зливають кров від 4--5 голів великої рогатої худоби), технічна кров стікає по спеціальному жолобу. Наповнені кров'ю бідони направляють на переробку із забійного цеху тільки по закінченню ветеринарного догляду внутрішніх органів і туш тварин, від яких була одержана кров.

Після знекровлення у туш спочатку знімають шкуру з голови, а потім видаляють голову. Після цього проводять «забеловку» туш - відокремлюють шкуру на животі, грудях, кінцівок і видаляють кінцівки по зап'ястний і скакательний суглоби, після чого йде механічну зйомку шкури.

Після зняття шкури проводять нутровку. Робітники розкривають черевну порожнину, виймають черевні, а розрізаючи діафрагму, і грудні органи (лівер). Далі внутрішні органи складають на стіл для ветеринарного огляду. Після забою і розборки туш проводиться ветеринарно-санітарна експертиза голів, ліверу, травнево-кишкового тракту, нирок і потім м'ясних туш .

Туші великої рогатої худоби розпилюють на половини. Далі проводять сухий туалет: видаляють забруднені ділянки туші, побітості, синці, згустки крові, залишки діафрагми. З потреби (відбулося забруднення массами шлунково-кишкового тракту, кров'ю ) використовують миття туш (вологий туалет).

В заключенні визначається вгодованість - проводиться товарна оцінка туш, і на доброякісні туші ветеринарний лікар становить відповідне клеймо.

Потім туші просувають на ваги, зважують кожну окремо або по декілька туш однаковій вгодованості і передають в камеру холодильника для остигання.

РОЗДІЛ 4. ОХОРОНА ПРАЦІ

Охорона праці - комплекс заходів, які передбачають створення всіх необхідних (оптимальних умов) для нормальної високопродуктивної праці працівників в будь-які галузі народного господарства.

Щорічно на фермі проводять інструктаж з охорони праці для персоналу. У ньому висвітлюється принципи правильного проведення роботи з тваринами та машинами, щоб не сталося нещасних випадків. Допускати до роботи на машинах та механізмах можна лише людей, які знайомі з їх механізмом і правилами роботи.

Машини, механізми і обладнання розміщується у відповідності до проекту. Після установлення необхідно привести в технічний стан кожної машини, полагодити усі знайдені несправності,лише тоді спробувати чи працює в холосту, а потім з навантаженням.

Охорона праці при роботі з тваринами полягає у правильності поводження з ними. Із зовнішньої сторони стійла тварин, які мають злий і неспокійний вигляд потрібно вішати написи, що попереджуватимуть про необхідність обережного поводження при підході до цих тварин.

Служба охорони праці підпорядковується директору господарства.

По своєму службовому положенню і умовам оплати праці керівник служби охорони праці прирівнюється до керівників основних виробничо-технічних служб.

Служба охорони праці виконує такі основні функції:

- проводить розробку ефективної системи управління охорони праці;

- сприяє вдосконаленню діяльності в цьому направленні кожного службового лиця.;

- проводить оперативно-методичне керівництво всієї праці по охороні праці;

- складає разом з бригадирами дільниць і головними фахівцями комплексні заходи для досягнення встановлених нормативів безпеки, гігієни праці і виробничої санітарії.

- проводить працівникам увідний інструктаж по питанням охорони праці.

- організовує забезпечення працюючих правилами, стандартами, нормами, положеннями, інструкціями і іншими документами, паспортизацію робочих місць на відповідно їх вимогам, облік, аналіз нещасних випадків, профзахворювань і аварій, а також збитки від цих випадків.

- розробку перспективних і текучих планів роботи по створенню безпечних умов праці, роботу методичного кабінету охорони праці, пропаганду безпечних умов праці шляхом проведення бесід.

- допомога комісії по питанням охорони праці господарства в розробці необхідних матеріалів, підвищення кваліфікації і перевірка знань головних фахівців по питанням охорони праці.

Приймає участь в розслідуванні нещасних випадків і аварій.

Оформлення фонду охорони праці і розподілення його засобів, робота комісії по питанням охорони праці, робота комісії по введенню в експлуатацію об'єктів, розробка положень, інструкцій, інших нормативних актів о охороні праці.

Сприяє введенню в виробництво досягнень науки і техніки, прогресуючих технологій, індивідуального захисту робітників.

Розглядають листи, жалоби працюючих по питанням охорони праці.

Надає методичну допомогу в розробці заходів по питанням охорони праці. Готує проекти і розпорядження по питанням охорони праці.

Розглядають факти виробничих ситуацій, небезпечних для життя або здоров'я працюючих.

Контролює дотримання діючого законодавства, і нормативних актів, виконання предписань органів державного надзору, своєчасне проведення вчення і інструктажів працюючих, атестації, по питанням охорони праці.

Забезпечення працюючих засобами індивідуального захисту, лікувально-профілактичним харчуванням, миючими засобами, санітарно-побутовим приміщеннями, представлення робітникам передбачених законодавством пільг і компенсацій, пов'язаних з тяжкими і шкідливими умовами праці;

Використовування праці неповнолітних, жінок і інвалідів, дійсно діючому законодавству, проходження попереднього (при прийманні на працю) і періодичних (на протязі трудової діяльності) медичних оглядів робітників, зайнятих на тяжких працях і працях шкідливими або небезпечними умовами праці, або таких, де є необхідність фаховому відборі;

Проходження щорічних обов'язкових медичних оглядів, людей у віці до 21 року. Виповнення заходів, указів, розпоряджень по питанням охорони праці, а також заходів, направлених на знешкодження причин нещасних випадків і аварій, вказаних в актах розслідування.

Фахівці служби охорони праці мають право : беззаборонно в різний час відвідувати виробничі ділянки, призупинити працю виробництв, ділянок, машин, механізмів, обладнання і інших засобів виробництва у випадку порушень, складаючи загрозу життю чи здоров'ю працюючих, отримувати від службових лиць необхідної інформації, документи і пояснювання письмово чи усно по питанням охорони праці.

Перевіряти стан безпеки, гігієни праці та виробничої середи на ділянках, видавати керівництву перевіреного об'єкту обов'язкові для виконання предписань.

Вимагати від службових лиць відлучення від праці лиць, не пройдених медичний огляд, навчання, інструктаж, перевірку знань по охороні праці, не мають допуску до відповідної праці чи порушуючи нормативні акти по охороні праці.

Особливо велика увага охороні навколишнього середовища приділяється в даний час, коли вплив людини на природне середовище по всій інтенсивності і складності перевищує здатність природи до самовідтворення.

Охорона природи - це планова система державних, суспільних заходів, спрямованих на раціональне використання, охорону і відновлення природних ресурсів для створення оптимальних умов існування людського суспільства, задоволення матеріальних та культурних потреб нинішнього і майбутніх поколінь людства.

У господарстві ДП ДГ « Пасічна» для охорони навколишнього середовища проводять заходи щодо вивезення та утилізації гною за межами господарства та населеного пункту. З приміщень гній видаляється за допомогою гноєтранспортера ТСН - 160. Потім його вивозять за допомогою тракторів, використовуючи як органічне добриво на полях. Також проводяться заходи щодо озеленення території господарства.

Якщо не захищати навколишнє середовище, то із-за масового обміну мікрофлори з яким-небудь іншим біоценозом, то в поголів'ї тварин може сильно підвищитись або знизитись продуктивність тварин.

З побічних продуктів тваринництва які впливають на мікрофлору біоценозів.

На першому місці стоять екскременти у формі гнійної рідини. Свіжа гній рідина завжди утримує достатньо поживних речовин для мікроорганізмів, так що численність не специфічних мікробів дуже велика і постійна.

Крім грунту і поверхневих вод, при сучасних методах тваринництва більше ніж при традиційних, забруднюється повітря. Мікроби і пил, будучи білковими тілами, можуть діяти і як алергени і в результаті можуть стати загрозою для здоров'я навколишнього населення, викликаючи екзему, алергію чи астму. Крім цього також існують проблеми , як обробка послідів, залишки миючих засобів і дезинфікуючих речовин, сміття із тваринницьких приміщень.

Важливим засобом захисту навколишньої середовища є посадка захисних смуг, при цьому складається відомий мікроклімат, який приводить до циркуляції повітря. В даному господарстві гній прибирається з вигульних ділянок кожні два дні, в приміщеннях один раз на рік.

ВИСНОВКИ

1. ДПДГ «Пасічна» с. Пасічна середнє аграрне підприємство, яке розташовано на 3283 га землі. Спеціалізація господарства тваринництво з розвинутим рослинництвом. Напрям виробництва - м'ясо-молочний.

2. В господарстві розводять та удосконалюють українську молочну чорно - рябу породу великої рогатої худоби. Чисельність якої становить 1919 голів. В структурі стада корови займають - 41%. Головним напрямком її використання є виробництво молока і м'яса. Утримуються свині загальне їх чисельність становить 1560 голів. Додатковою галуззю тваринництва в господарстві є бджільництво.

3. Джерелом виробництва яловичини є надремонтний молодняк, який вирощується за традиційною трьохстадійною технологією (вирощування з 20 днів до 6 міс., дорощування з 6 до 12 міс і відгодівля). Середньодобовий приріст складає 666,35 г.

4. Загальна площа земельні угідь господарства в 2012 році становила 3283 га, з яких рілля займає 3015 га, сіножатей і пасовищ 212 га, багаторічних насаджень56 га. Орендовані землі господарства становлять 541 га орної землі.

5. Реалізація товарної продукції в середньому за три роки становить 22604 тис. грн.6. на виробництво 1 ц приросту молодняку великої рогатої худоби витрачають 9,09 ц к.од.

6.Собівартість 1 ц приросту становить 1371 грн. Фактична ціна реалізації 1 ц приросту становить 1312,85 грн.

7. Молодняк і вибракувана доросла худоба реалізується на Козятинський м'ясокомбінат.

8. В господарстві є власний забійний пункт, де проводиться забій худоби на внутрігосподарські потреби. Забій тварин здійснюється за загальноприйнятою схемою з дотриманням ветеринарних правил.

ПРОПОЗИЦІЇ

1. Покращити організацію вирощування надремонтного молодняку за рахунок використання 2 годинного моціону.

2. Необхідно здійснити комплекс заходів для покращення кормової бази (переглянути структуру сівозмін - збільшити посіви кормових культур; підвищити врожайність за рахунок підвищення культури землеробства та застосування сучасних методів та ін.);

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1.Підпала Т.В. Інтенсивне вирощування ремонтного молодняку молочної худоби / Т.В. Підпала, С.Є. Ясевін, О.В. Дровняк // Збірник наукових праць Вінницького національного аграрного університету. Серія: Сільськогосподарські науки. - 2011.-Вип. 11(51). - 117-120.

2. Польова О.Л. Економічна ефективність оптимізації умов утримання над ремонтного молодняку при виробництві яловичини на малих фермах / О.Л. Польова Л.В. Казьмірук, Т.Д. Романенко // Збірник наукових паць вінницького національного аграрного університету. - 2004. - № 17. - 159-162.

3. Польовий Л.В. Підвищення ефективності використання енергоносіїв при виробництві яловичини за рахунок утилізації екскрементів тварин / Л.В. Польовий, В.О. Ліцький // Збірник наукових праць Вінницького національного аграрного університету. Серія: Сільськогосподарські науки. -2012. - Вип. 3(61). - 142-145.

4. Яремчук О.С. Створення комфортних умов для над ремонтного молодняку великої рогатої худоби / О.С. Яремчук, Т.Д. Романенко // Збірник наукових праць Вінницького національного аграрного університету. Серія: Сільськогосподарські науки. - 2011. - Вип. 6(46). - С. 131-136.

5. Романенко Т.Д. Сучасні технологічні рішення реконструкції тваринницьких будівель з використанням норм проектування підприємств з виробництва яловичини / Т.Д. Романенко, А.М. Бевз // Збірник наукових праць Вінницького національного аграрного університету. Серія: Сільськогосподарські науки. - 2011. - Вип. 8(48). - С. 250-255.

6. Польовий Л.В., О.С. Яремчук. Технологія скотарства в реформованих сільського сподарських підприємствах Вінницького регіону. - В.: ТВП «Книга-Вега» ВАТ «Віноблдрукування», 2002. - 320 с., ілюстр.

7. Підпала Т.В. Скотарство і технологія виробництва молока та яловичини: Навчальний посібник. - Миколаїв: Видавничий відділ МДАУ, 2008. - 369 с.

8. Бусенко О.Т., Столюк В.Д., Могильний О.Й. Технологія виробництва продукції тваринництва. Підручник / за ред. О.Т. Бусенка. - К.: Вища освіта, 2005. - 496 с.: іл.

9.Костенко В.І., Сірацький Й.З., Рубан Ю.Д. Технологія виробництва молока і яловичини. / за заг. ред. Костенка В.І. - К.: Аграрна освіта, 2010.-530 с.

10. Рубан Ю.Д. Скотарство і технологія виробництва молока та яловичини. Підручник для студентів ІІІ- ІV рівнів акредитації за напрямком «Зооінженерія». - Х.: Еспада, 2002. - 576 с.

11. Товарознавство м'яса і м'ясопродуктів з основами технології переробки / Власенко В.В., Крамаренко В.В., Кравченко В.М. Вінниця, РВВ ВАТ «Віноблдрукарня», 1998 - 384 с.

12. Угнівенко А.М., Костенко В.І., Чернявський Ю.І. Спеціалізоване м'ясне скотарство: Навчальне видання. - К.: Вища освіта, 2006. - 303 с.: іл.

13. Ібатулін І.І., Мельничук Д.О., Богданов Г.О. Годівля сільськогосподарських тварин. Підручник. - Вінниця: Нова Книга, 2007. - 616 с.

14. Гнойовий І.В. Годівля і відтворення поголів'я сільськогосподарських тварин в Україні. Монографія. Інститут тваринництва УААН. - Харківська державна зооветеринарна академія Міністерства аграрної політики України - Х. ООО «Контур», 2006. - 400 с.

15. Костенко В.І. Практикум із скотарства і технології виробництва молока та яловичини. - К.: Урожай, 1996.- 256 с.

16. Костенко В.І. Годувати треба вміти /В.І. Костенко // Агробізнес сьогодні. - 2011. - № 24. - С. - 40-41.

17. Костенко В.І. Здоровий молодняк / В.І Костенко // Агробізнес сьогодні. - 2013. - № 1/2. - С. 34-35.

18. Цвігун А.Т. Як досягти оптимального мінерального живлення молодняку ВРХ м'ясних порід при відгодівлі в умовах західної України /А.Т. Цвігун, М.Г. Повозніков, С.М. Блюсюк // Ефективні корми та годівля. - 2006. - № 3. - С. 40-43.

19. Рынок мяса и мясных продуктов Украины //Мясное дело. 2007, -№2. -С.8.

20. Власенко В.В., Береза І.Г. Технологія продуктів забою тварин. -Вінниця: Віноблдрукарня. -1999. - 438 с.

Размещено на Allbest.ru