Главная База знаний "Allbest" Сельское, лесное хозяйство и землепользование Аналіз сучасного виробництва продукції галузі рослинництва в ТОВ "Добробут"

Аналіз сучасного виробництва продукції галузі рослинництва в ТОВ "Добробут"

Джерела даних та методологічні основи аналізу виробництва продукції рослинництва. Аналіз виробництва валової продукції рослинництва, розмірів і структури посівних площ, динаміки і виконання плану урожайності в цілому по господарству та у його підрозділах.

Рубрика Сельское, лесное хозяйство и землепользование
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 28.05.2012
Размер файла 229,3 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Страница:

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

1. Завдання, джерела даних та методологічні основи аналізу виробництва продукції рослинництва

2. Коротка характеристика господарства

3. Аналіз виробництва валової продукції рослинництва

4. Аналіз розмірів і структури посівних площ

5. Аналіз динаміки і виконання плану урожайності в цілому по господарству та у його підрозділах

6. Аналіз впливу факторів на рівень урожайності

7. Підрахунок резервів збільшення виробництва продукції рослинництва

Висновки та пропозиції

Список використаної літератури

Вступ

Сьогодні сільськогосподарське виробництво в цілому та зокрема галузь рослинництва перебувають у центрі суспільної уваги , оскільки і без того високі ціни на продовольство останнім часом стрімко зросли - такі явища викликають у населення України велику стурбованість і загострюють соціальну напруженість.

Головне завдання, що стоїть перед галуззю рослинництва - це зростання виробництва, надійне забезпечення країни продуктами харчування та сільськогосподарською сировиною, об'єднання зусиль усіх підгалузей рослинництва для одержання високих кінцевих результатів.

Серед вітчизняних та зарубіжних провідних науковців, вчених, які вивчають питання розвитку АПК та шляхи виходу з кризи є: Зорін Г.Г., Макаренко П.М., Меженська С.І., О.Гудзь, М.Дем'яненко, П.Саблук та інші.

Метою даного дослідження є вивчення сучасного стану виробництва продукції галузі рослинництва та знаходження основних шляхів подолання кризових явищ.

Багатогранність поставленої мети визначае необхідність вирішення таких завдань:

· Аналіз сучасного виробництва продукції галузі рослинництва в підприємстві;

· Аналіз основних проблем галузі;

· Шляхи подолання кризових явищ.

Якщо коротко проаналізувати сучасний стан виробництва продукції рослинництва в цілому по Україні, то можна спостерігати наступну картину: обсяг валової продукції рослинництва проти 2007р. скоротився на 2.5%., т.ч. в сільськогосподарських підприємствах - на 3.7%. а в господарствах населення - на 1,4%

Одним з основних резервів росту ефективності сільськогосподарського виробництва є раціональне використання головного засобу виробництва - землі. Капітальні вкладення в сільське господарство в першу чергу повинні бути використані на заходи щодо збереження земель, підвищення родючості грунтів, що обумовить зростання продуктивності землеробства і , зокрема, створення стійкої кормової бази рослиннийтва.

При написанні роботи були враховані вимоги чинного законодавства, Законів України, Постанов та інших документів Кабінету Міністрів. Це дало змогу поєднати теоретичний матеріал роботи з можливостями практичного дослідження .

Джерелами даних для аналізу основних фондів підриємства, ефективності діяльності в рослинництві та по підприємству загалом є: паспорт підприємства, план економічного та срціального розвитку, план технічного розвитку, форма 1 «Баланс підприємства» , форма 4 «Звіт про власний капітал», форма 50-сг «Основні економічні показники роботи сільськогосподарських підприємств».

Об'єктом дослідження було обрано ТОВ «Добробут»,с.Велика Севастянівка, Христинівського району, Черкаської області. Предметом - виробництво продукції рослинництва у ньому.

1. Завдання, джерела даних, та методологічні основи аналізу виробництва продукції рослинництва

Завданнями аналізу виробництва продукції рослинництва є: здійснення систематичного контролю за виконанням плану виробництва продукції по кожному виду культур, підрозділу і господарству в цілому і визначення впливу факторів на обсяг виробництва продукції рослинництва за видами; виявлення внутрігосподарських резервів збільшення виробництва продукції та поліпшення її якості; оцінка можливостей збільшення виробництва продукції з врахуванням об'єктивних і суб'єктивних факторів; розробка заходів но освоєнню виявдюваних резервів збільшення виробництва продукції; оцінка результативності вкладень живої і уречевленої праці; виявлення причин низької окупності ресурсів і розробка конкретних заходів підвищення ефективності виробництва - необхідної умови динамічного соціально-економічного розвитку підприємства.

Джерелами даних для аналізу виробництва продукції рослинництва виступають: річні звіти підприємства, дані бухгалтерського обліку, нормативно-довідкова література, первинні документи, нормативні акти бізнес плани, виробничі плани, виробничі звіти 10-За с-r. 10-Зб-с-г. 10-Зв-с-г, первинні документи по обліку витрат і виходу продукції рослинництва[1].

У процесі аналізу виробництва продукції рослинництва вивчають:

а) виконання плану валових зборів продукції в розрізі окремих культур та їх груп, а також як це вплинуло на виконання планів реалізації;

б) виконання плану за розміром посівних плош та їх структурою;

в) досягнутий рівень урожайності всіх сільськогосподарських культур, відповідність його плановому показник). дотримання комплексу агротехнічних заходів, шо забезпечує запланований рівень урожайності: шо зумовило зміни в запланованому комплексі агротехнічних заходів та як це позначилося на врожайності;

г) фактори, які вплинули на відхилення фактичної величини валового збору культур від планового, та які втрати чи додаткову користь від цього має господарство:

д) недоліки в роботі та причини їх, яких заходів вжито для того, шоб усунути ці причини та ліквідувати недоліки:

е) показники передових відділків, ферм, бригад, ланок порівняно з середніми показниками господарства, в результаті чого їх досягнуто та як це позначилось на загальних показниках господарства.

Крім того визначають місце господарства в районі за основним показниками рослинництва, проводять порівняльний аналіз цих показників і показників передових господарств та виявляють невикористані резерви.[2]

Методологією економічного аналізу, як і всіх наук, є: аналіз, синтез, індукція, дедукція, аналогія, моделювання, абстрагування, конкретизація, формалізація, гіпотетичний спосіб, аксіоматичний, створення теорії, спостереження, експеримент.

Аналіз -- спосіб дослідження, суть якого полягає в уявному або практичному розчленуванні (деталізації) об'єктів аналізу на складові елементи (частини об'єктів, його ознаки, властивості, відношення). Кожна із виділених частин аналізується окремо в межах єдиного цілого, в єдності і взаємозв'язку його частин.

У цьому вже проявляються елементи синтезу. Крім того, синтез дає змогу об'єднати частини об'єкта, на які він розкладався в процесі аналізу, передбачити їх якісно нові зв'язки і пізнати об'єкт як єдине ціле на вищому рівні його розвитку.[4]

Індуктивне пізнання -- це пізнання, коли при дослідженні певного явища, процесу хід думок іде від часткового до загального, а дедуктивне -- висновок виводиться логічним шляхом з певних даних.

Аналогія -- спосіб наукового висновку, через який досягається пізнання одних предметів і явищ на основі схожості з іншими.

Моделювання -- спосіб наукового пізнання, шо ґрунтується на зміні досліджуваного явища, процесу на його аналог, модель, яка зберігає істотні риси оригіналу.

Абстрагування -- спосіб уявного відкидання частини властивостей, зв'язків об'єкта пізнання з метою його спрощення, виділення тих сторін, зв'язків, що зацікавили аналітика (дослідника).

Конкретизація -- спосіб дослідження об'єктів, процесів, шо полягає у їх вираженні в наочнішій, точнішій, конкретнішій формі.

Формалізація -- спосіб дослідження об'єктів шляхом вираження їх елементів у вигляді спеціальної символіки.

Гіпотетичний спосіб передбачає певні наукові припущення, що висуваються для перевірки на досліді і теоретичного обґрунтування для набуття ними вигляду достовірної наукової теорії. Він застосовується при дослідженні нових економічних явищ, які не мають аналогів, наприклад явищ, що виникають внаслідок реформування економіки.

Аксіоматичний спосіб ґрунтується на використанні аксіом, які вже є доведеними науковими знаннями і застосовуються в наукових дослідах як вихідні положення для обґрунтування нової теорії [4].

Створення теорії -- узагальнення результатів дослідження, знаходження загальних закономірностей у поведінці досліджуваних предметів, а також розповсюдження результатів дослідження на інші об'єкти і явища, шо сприяє поглибленому пізнанню і ефективному управлінню.

Спостереження -- спосіб вивчення об'єкта аналізу шляхом його кількісного виміру і якісної характеристики.

Експеримент -- науково поставлений дослід для уточнення результатів теоретичних досліджень. У соціально-економічних системах застосування цього способу обмежене.

До прикладних способів можна віднести системний аналіз, економіко-статистичні, прикладної математики, експертні, евристичні, економічні, емпіричні, елімінування.

Системний аналіз -- вивчення об'єкта аналізу як сукупності елементів, що утворюють систему, При аналізі об'єкт та його поведінка оцінюються з усіма факторами, умовами, обставинами, які зумовлюють його функціонування. Системний аналіз включає широкий спектр підходів, зокрема, морфологічне дослідження, написання сценаріїв, побудову «дерева цілей», сіткові способи, лінійне та інші види програмування. Ці прийоми особливо результативні при застосуванні діалогового режиму «аналітик -ЕОМ» що дає можливість оперативно визначитись із причинами зміни параметрів явищ, процесів, показників та ін.

Економіко-статистичні прийоми -- групування, кореляційно-регресійний аналіз, дисперсійний, факторний, різновиди кластерного аналізу тощо -- базуються на використанні апарату теорії ймовірності й математичної статистики і застосовуються для впорядкування значних масивів інформації, а саме - дають можливість встановити і виміряти взаємозв'язки між факторами і результативними показниками.

Способи прикладної математики: математичне програмування (лінійне, нелінійне, стохастичне, динамічне), теорія ігор, теорія керування запасами, теорія масового обслуговування та ін. Ці способи, як і економіко-статистичні, застосовують для імітаційного моделювання складних систем і процесів та оцінки можливих результатів.[14]

Експертні способи включають різні процедури оцінки об'єктів аналізу за участю експертів. До них належать: індивідуальна експертна оцінка, «розумова атака», метод Дельфи і ряд подібних методів. Їх суть полягає в тому, що господарську ситуацію оцінюють спеціалісти, експерти, грунтуючись на своєму практичному досвіді. Перспективним напрямом розвитку експертних способів є побудова експертних систем. Останні являють собою комплекс програм для ЕОМ, базу знань (відомостей) з конкретної проблемної чи предметної галузі та керуючупрограму, яка поряд з обробкою досліджуваного матеріалу дає змогу показати (продемонструвати) аналітику хід думок при розв'язанні задачі.

Евристичні способі грунтуються на моделюванні процесу мислення людини (моделі гнучкого управління) і використанні евристик (якісно-ситуаційних способів розв'язання задач). Евристики -- це ітераційні процедури, які шляхом послідовних кроків забезпечують вирішення задачі Особливо ефективними евристичні методи є для вирішення слабоструктуризованих задач, які не можуть бути формалізовані кількісними параметрами. їх застосування передбачає глибокий аналіз ситуації; виявлення обмежень, від яких залежить результат; визначення особливостей і слабких сторін, які вимагають використання додаткових засобів і шляхів їх посилення: моделювання ситуацій і можливих наслідків при використанні кількох правил встановлення пріоритетів для одержання найкращого рішення, У задачах по обґрунтуванню резервів розвитку підприємства (галузі) евристичні способи допомагають сформулювати концепції та ув'язати їх з можливими засобами реалізації, особливо в умовах ускладнення управління соціально-економічними процесами, зумовленого ентропією, шо спостерігається при трансформуванні економіки країни в ринкову[15].

З економічних способів найчастіше застосовують такі як «затрати -- випуск», функціонально-вартісний аналіз та інші їх різновиді. Ці способи дають змогу виявити причини зміни застосувавши в першому випадку логістичні криві «затрати -- випуск» або балансові моделі, які відображають фактичні параметри аналізованих систем, процесів, показників та розрахункові, шо є підставою для оцінки доцільності затрат, у другому випадку -- на основі вивчення так званих споживчих функцій, які покликані виконувати (задовольняти) аналізовані види продукції, оцінку здійснюють на основі мінімізації затрат на досягнення цих функцій.

Емпіричні способи ґрунтуються на спостереженні аналітика і допомагають сформувати емпіричні знання прикладного характеру.

Їх застосування в аналізі господарської діяльності дещо обмежені, оскільки вони більшою мірою використовують абстрактні поняття.

Найбільше поширення в аналізі господарської діяльності знайшли способи елімінування, суть яких полягає в тому, шо певним чином нейтралізується вплив всіх одночасно діючих факторів, тобто вони залишаються на постійному рівні, крім одного, який певним чином змінюється.[4]

Під час аналізу абсолютні величини використовують для визначення виконання плану валових зборів, посівних площ і врожайності культур. Відносними величинами характеризують структуру посівних площ, рівень виконання планового завдання по врожайності і валових зборах культур виробничими одиницями і господарством у цілому. Щоб виявити вплив окремих факторів на відхилення фактичного валового збору окремих культур від планового, користуються методами обчислення різниць, ланцюгових підстановок або індексів, а для виявлення впливу різних елементів агротехнічного комплексу на рівень урожайності методом кореляції. Метод порівняння застосовують для аналізу виконання плану господарством і різними виробничими одиницями, динаміки за кілька років, а також для аналізу свого господарства порівняно з даними передових господарств району та середньо районними показниками.

Джерелами даних виступають: річні звіти підприємства, дані бухгалтерського обліку, нормативно-довідкова література, первинні документи, нормативні акти [11].

2. Коротка економічна характеристика господарства

продукція рослинництво посівний площа

ТОВ «Добробут» є сільськогосподарським підприємством, що має статус товариства з обмеженою відповідальністю і має статутний фонд, розділений на частки, розмір яких визначений установчим договором. Підприємство створене у 1993 році на базі колективного сільськогосподарського підприємства «Зорниця», що спеіалізувалося на вирощуванні зернових та зернобобових культур. Засновники ТОВ «Добробут» у процесі управління при прийнятті відповідних рішень мають кількість голосів пропорційну розміру їх часток у статутному фонді.

ТОВ «Добробут» розташоване в с.Велика Севастянівка, Христинівського району, Черкаської області. Розташування є досить сприятливим для господарської та економічної діяльності, оскільки основними пунктами збуту та реалізації продукції є місто Христинівка та СМТ Монастирище, що розташовані на відстані відповідно 25км та 31 км від с.Велика Севастянівка. У цих містах розміщені найближчі залізничні станції, деяка виробнича та соціальна інфраструктура.

Земля - головна умова існування людського суспільства і найважливіше джерело національного багатства, найперша передумова і природна основа суспільного виробництва, універсальний фактор будь-якої діяльності людини. У сільському господарстві земля - це головний засіб виробництва, без якого неможливий сам процес виробництва продукції рослинництва і тваринництва.

ТОВ «Добробут» розташоване на рівнинній зоні Лісостепу, яка характеризується сприятливими рельєфними та кліматичними умовами для сільськогосподарського виробництва. Це зона орних земель з високоякісними чорноземами, зона землеробства, зокрема зерновиробництва та вирощування коренеплодів. Поверхня регіону підвищена, хвиляста, лісова, рівнинна, розчленована балками та ярами. Ґрунти - чорноземи опідзолені, які займають 88% площі району та сірі лісові.

Як було вкащано, на території району переважають чорноземи опідзолені і темно-сірі опідзолені ґрунти різного ступеня змитості. Найбільш придатними для сільськогосподарського виробництва за водно-фізичними властивостями та великим вмістом гумусу є чорноземи опідзолені. Вміст гумусу в них складає 2,5-4,0%, в темно-сірих опідзолених ґрунтах - 2,5-4,0%. Реакція ґрунту слабо кисла. Ґрунтам селища загрожує інтенсивна площинна та глибинна ерозія, яка призводить до знищення і зменшення гумусоносного горизонту.

Найхолоднішим місяцем по всій області є січень, найтеплішим -- липень. Середні амплітуди коливань температури протягом року не перевищують 25°. Під дією континентальних повітряних мас іноді буває, що взимку температура повітря в окремі дні знижується навіть до --32°, --38°. Влітку температура підвищується іноді до +37°.

За вегетаційний період понад 80% опадів випадає у вигляді дощу до 600мм.

Земельні угіддя ТОВ «Добробут» станом на 1 січня 2010 займають площу 5960, га. Вся земля не є власністю підприємства, а використовується ним на правах довгострокової угоди оренди. Строк договору оренди землі в підприємстві становить 5 років. Згідно чинного законодівства орендна плата за землю не повинна бути нижчою як 1,5% її вартості. У господарстві користуються цим нормативом при розрахунках за користування землею. Загальна земельна площа різко збільшишилась з 6643 га у 2007 році до 8102 га у 2008 році, а потім знову зменшилась на 2142 га у 2009. Причому припинили використовувати загальну земельну площу під вирощування деяких сільськогосподарських культур або ж зменшили чи збільшили їх питому вагу в структурі посівних площ. Ці показники свідчать про певну нестабільність розвитку господарства, що пов'язане з пошуком більш ефективних методів господарювання та пошуку власної ніші в економіці АПК.

Говорячи про забезпеченість підприємства земельними ресурсами, слід вказати і кількість робітників, зайнятих у виробництві, яка складає 198 осіб, в розрахунку на яких і проводиться аналіз забезпеченості землею.

Спеціалізація підприємства - це переважний розвиток однієї або кількох галузей у виробництві товарної продукції. Розвиток галузі і виробництво відповідної продукції визначають виробничий напрям сільського господарства.

Одним із показників, що визнмчають напрям спеціалізаці єструктура тованої продукції. Розглянемо її в таблиці 2.1

Як ми бачимо з проведених розрахунків, на ТОВ «Добробут» у 2009 році тенденція до зменшення обсягів продажу продукції підприємства (яку ми могли спостерігати в 2007 - 2008 роках) припинилась і навіть змінила свій напрямок (збільшення обсягів продажу на 19,3% у порівнянні з 2007 роком, що становить 2435,6 тис. грн.). На це мали вплив обидві основні галузі підприємства: рослинництво і тваринництво.

У 2009 році значно збільшились обсяги реалізації соняшнику ,- на 49,2%, ніж у 2007 році, а також було започатковано виробництво і реалізацію ріпаку, обсяги яких становили 1341 тис.грн.

У галузі тваринництва значно зросли обсяги реалізації ВРХ та свиней(на 475,8 та 109,9 тис.грн відповідно) ,а також розпочато виробництво і реалізацію молока, обсяг яких становив у 2009 році 393тис.грн

Найбільшу питому вагу в структурі товарної продукції займають зернові культури, що свідчить про яскраво виражену зернову спеціалізацію підприємства.

Рівень спеціалізації розраховується, як відношення вартості продукції основних галузей, до загального обсягу товарної (реалізованої) продукції.При цьому основними галузями є ті, питома вага яких становить більше 25%, а розвинутими є галузі з питомою вагою 15-20% до загального обсягу продукції.

Таким чиномробимо висновок, що ТОВ «Добробут» має зернову спеціалізацію з розвиненим м'ясо - молочним напрямком.

Таблиця 2.1

Структура та динаміка товарної продукції за 2007 - 2009 роки в ТОВ «Добробут»

Вид продукції

Роки

В середньму за 3 роки

2007

2008

2009

тис.грн

%

тис.грн

%

тис.грн

%

тис.грн

%

Зернові

9216,6

73,0

6206

56,5

6598

43,8

7340,2

57,0

Озима пшениця

3095,5

24,5

18773

17,1

2671

17,7

8179,8

63,5

Гречка

28,2

0,2

165

1,5

191

1,3

128,07

1,0

Кукурудза

на зерно

3283,2

26,0

1598

14,5

2284

15,2

2388,4

18,5

Ячмінь

2569,3

20,4

2250

20,5

1428

9,5

2082,4

16,2

Горох

232,9

1,8

230

2,1

0,0

0,0

154,3

1,2

Соя

0,0

0,0

0,0

0,0

18,0

0,1

6

0,0

Соняшник

1301,6

10,3

619

5,6

2646

17,6

1522,2

11,8

Ріпак

00,0

0,0

766

7,0

1341

8,9

702,33

5,5

Всього по рослинництву

10829,6

85,8

8038

73,2

12168

80,8

10345

80,3

ВРХ

76,2

0,6

548

5

552

3,7

392,07

3,0

Свині

243,1

1,9

209

1,9

353

2,3

268,37

2,1

Молоко

0,0

0,0

197

1,8

393

2,6

196,67

1,5

Інша продукція

11,3

0,1

3

0,0

7

0,0

7,1

0,1

Всього по

тваринництву

341,4

2,7

959

8,7

1305

8,7

868,47

6,7

Всього по господарству

(з послугами )

12617,4

100

10983

100

15053

100

12884

100

Важливу роль при виборі спеціалізації господарства та аналізу господарської діяльності відіграє визначення та вибір оптимальної структури посівних площ та аналіз структури сільськогосподарських угідь, оскільки це обумовлює раціональне використання наявного на підприємстві найважливішого основного засобу сільськогосподарського виробництв, - землі.

Проаналізуємо динаміку структури сільськогосподарських угідь господарства у табл.2.2

Таблиця 2.2

Склад і структура сільськогосподарських угідь ТОВ «Добробут»

Склад с/г угідь

Роки

Відхилення 2009 року від 2007

2007

2008

2009

га

%

га

%

га

%

га

%

Всього с/г угідь:

6643.0

100.0

8102,0

100

5960,0

100

-683

89.72

рілля

6602,0

99,4

7948,0

98,1

5803,0

97,4

-799

87.90

сіножаті

2.0

0,03

2,0

0,0

2,0

0,0

0,00

100.0

пасовища

0,0

0,0

0,0

0,0

0,0

0,0

0,00

багаторічні насадження

39,0

0,6

154,0

1,9

154,0

2,6

115

394.8

В т.ч. в оренді

6643.00

100,0

8102,0

100

5960,0

100

-683

89.72

рілля

6602.00

99,4

7948.0

98,1

5803,0

97.4

-799

87.90

сіножаті

2.00

0,03

2,0

0,02

2,0

0,03

0.00

100.

багаторічні насадження

39.00

0,6

154,0

1,9

154,0

2,6

115

394.9

Площа сільськогосподарських угідь в господарстві за три останні роки значно зменшилась. Якщо в 2007 році в розпорядженні підприємства було 6643 га., то вже в 2009 році цей показник зменшився на 10,3% і становив 5960 га. Таке зменшення відбулось з рахунок зменшення площі ріллі, яка в структурі сільськогосподарських угідь займає близько 98 %.

Але наявність сільськогосподарських угідь ще не гарантує прибутку. Розглянемо ефективність використання земельних угідь в наступній таблиці.

Таблиця 2.3

Основні економічні показники ефективності використання землі в ТОВ «Добробут »

Показники

2007р.

2008р.

2009р

Відхилення 2009р від 2007р,(+,-)

Передове господа-рство

Урожайність,ц/га

-зернових і зернобових,

27,3

33,8

31,3

4

36,4

-соняшнику

18,2

50

15,2

-3

25,6

Виробництво на 100 га відповідних угідь,ц

-зерна

2620,9

2066,6

888.7

-1177,9

3561,3

-молока

10,5

677,19

70,8

60.3

256,9

-живої ваги худоби

7,7

72,66

11,8

4.1

48,3

Одержано на 100 га с./г угідь, тис.грн.:

-валової продукції

189,9

135,6

252,6

62,7

304,6

-валового доходу

52,3

20,8

26,1

-26,2

58,4

-чистого прибутку

27,2

30,49

13,5

-13,7

25,9

Показники таблиці свідчать про те, що ефективність використання сільськогосподарських угідь загалом знизилась (виробництво валової продукції зменшилось на 62,7 тис. грн.. в розрахунку на 100 га. сільськогосподарських угідь,прибутку, - на 13,7 тис.грн., ). На це вплинуло зменшення обсягів виробництва тих видів продукції, які займають найбільшу частку у валовій продукції. Зокрема зерна, кількість виробництва якого на 100 га ріллі знизилась у 2009 році в порівнянні з 2007 на 1177,9 ц. І хоча тваринництво збільшує власну прибутковість з кожним роком, частка його у валовій продукції є не досить значною для покриття збитків, завданих деякими галузями рослинництва.

Кожне підприємство функціонує за умови наявності певної кількості робітників, що володіють набором фізичних та розумових даних, необхідних для виконання ними поставлених виробничих завдань(фізична сила, кваліфікація, освіта, здобутий досвід та навички).

Ефективність господарської діяльності досягається за умов поєднання засобів виробництва з робочою силою у суворо визначених кількісних та якісних пропорціях. Неповне використання того чи іншого виду ресурсів зменшує загальну кількість продукції , що виробляється. В найбільшій мірі це стосується трудових ресурсів.

У сільському господарстві України спостерігається тенденція скорочення кількості зайнятих працівників, не обминуло це негативне економічне явище і наше підприємство. Проаналізуємо динаміку рівня забезпеченості трудовими ресурсами ТОВ «Добробут».

Таким чином, при аналізі таблиці 2.4, порівнюючи середньорічну кількість робітників у 2008 - 2009 роках в ТОВ «Добробут»зменшилися на 3 чол., а порівняно до 2007року на 13 чол., тобто на 1,5%. Незважаючи на те, що навантаженість сільськогосподарських угідь на 1 працюючого зменшується (30,1 га на одного робітника у 2009, що на 2,9 га менше, ніж у 2007 році), продуктивність праці різко зменшилась, оскільки кількість виробленої валової продукції на одного середньорічного працівника зменшилась на 49% у порівнянні з 2007 роком.

Таблиця 2.4

Забезпеченість трудовими ресурсами їх динаміка і ефективність використання в ТОВ «Добробут».

Показники

2007р.

2008р.

2009р.

Відхилення

2009р. від 2007р.

+ ,-

Наявність с/г угідь, га

6643,0

8102.0

5960.0

-683.0

в т.ч. рілля

6602,0

7948.0

5803,0

-799.0

Кількість працівників, чол.

201.0

211.0

198.0

-3.0

рослинництва

176,0

186,0

154,0

-22.0

тваринництва

25,0

25,0

44,0

19.0

Валова продукція, тис грн.

9305,4

8909.0

4739,3

-4566.0

рослинництва

8549,9

7069,6

2829.1

-5720,8

тваринництва

755,4

1839,4

1910,2

1154,8

Відпрацьовано тис. люд-год.

186,9

228.8

218,6

31.7

- рослинництво

138,3

169,3

168,3

30.0

- тваринництво

48,6

59.5

50,3

1.7

Припадає на 1 працівника:

- с/г угідь

33,0

38,4

30,1

-2,9

- ріллі

32,8

37,7

29.3

-8,4

-валової продукції, тис грн.

46,3

42,2

23,9

-18,3

-рослинництва

48,6

38,0

18,4

-19.6

-тваринництва

30,2

73,6

43.4

-30,2

Припадає на

1 люд - год. валової продукції, грн.

49,8

38,9

21,7

-17,3

Керівництву ТОВ «Добробут» слід звернути увагу на дану динаміку показників ефективності використання трудових ресурсів, адже їх неефективне використання збільшує матеріальне та моральне старіння основних фондів, підвищує матеріаломісткість та трудомісткість продукції, створює нерівномірність витрат, призводить до значного підвищення собівартості продукції та зниження ефективності виробництва.

В процесі виробництва сільськогосподарської продукції поряд з працею і землею беруть участь засоби виробництва і предмети праці, які в грошовій формі складають виробничі фонди. Тому результати виробництва в значній мірі визначаються рівнем забезпеченості господарства виробничими фондами. І чим вища забезпеченість, раціональніша структура їх використання, тим вища продуктивність праці, нижча собівартість продукції, виший рівень рентабельності.

Першочерговим завданням кожного підприємства, що бажає успішно функціонувати в умовах ринкової економіки, є здійснення нової технічної реконструкції основних фондів. Лише в цьому випадку можливою стане інтенсифікація господарювання та забезпечення його ефективності. При ана

Узагальнюючими показниками використання основних фондів підприємства є: фондозабезпеченість, фондовіддача, фондомісткість, рентабельність(норма прибутку). Постійний аналіз даних та інших показників забезпечить можливість достовірно оцінити технічний рівень машин та обладнання, своєчасно зняти з виробництва застаріле обладнання та запобігти впровадженню застарілої за своїми конструктивними рішеннями техніки і так далі.

Для повнішого аналізу економічної характеристики підприємства, слід проаналізувати структуру, показники забезпечення та ефективності використання основних фондів, оскільки підприємству не байдуже, в яку групу основних виробничих засобів укладати кошти. Воно зацікавлене в оптимальному підвищенні питомої ваги машин, устаткування, тобто активної частини основних засобів для одержання доходу (прибутку). Для аналізу використовуємо таблицю 2.5

Таблиця 2.5

Ефективність використання основних виробничих фондів в ТОВ«Добробут»

Показники

2007 рік

2008 рік

2009 рік

Відхилення 2009р. від 2007р.

+, -

%

Основні виробничі фонди,тис. грн

5616,00

6726,00

7358.00

1742.00

131,0

Валова продукція, тис. грн.

9305,37

8908,97

4739.35

-4566.02

50,9

Кількість працівників, чол.

201

211

198

-3,00

98.5

Площа с/г угідь, га

6643,00

8102.00

5960,00

-683,00

89,7

Прибуток, тис. грн..

1805,10

693,00

805.00

-1000,10

44,6

Фондозабезпеченість, тис. грн.

0,85

0,83

1,23

0,39

146,0

Фондоозброєність

27,94

31.88

37,16

9.22

133,0

Фондовіддача, тис. грн.

1,66

1,32

0,64

-1,01

38,9

Фондомісткість

0,60

0,75

1.55

0,95

257,2

Норма прибутку

32,14

10,30

10,94

-21.20

34.0

Зміни, що відбулись з вихідними показниками (основні виробничі фонди, валова продукція, кількість працівників, площа с/г угідь, прибуток) аналогічним чином відбились і на результативних показниках (фондозабезпеченості, фондовіддачі, фондомісткості, рентабельності чи норми прибутку). Так, наприклад, зменшення площі угідь у 2009 році (на 683 га) та збільшення вартості фондів (на 1742 тис. грн.)(саме цей фактор мав найбільший вплив на підвищення результативних показників) сприяло підвищенню фондозабезпеченості на 46%..Результатом зменшення чисельності працівників на 17 чоловік стало підвищення фондоозброєності на 33%. Із зменшенням обсягів виробництва продукції, тобто зі зменшенням вартості валової продукції на 4566.02 тис.грн зросла фондомісткість на 157,1% та знизилась фондовіддача до показника 0,64 грн, що є зрозумілим, оскількі дані показники є оберненопропорційні один одному. Зниження фондовіддачі свідчить про зиження ефективності використання основних виробничих фондів .Тобто при витратах 1 гривні основних фондів виробляється лише 64 копійки валової продукції, що на 1,01 гривню менше, ніж у 2007 році.

На завершення характеристики сільськогосподарського підприємства ТОВ «Добробут» розглянемо та проаналізуємо основні економічні показники його господарської діяльності, які повністю висвітлюють ефективність функціонування даного товариства. Використовуємо таблицю 2.6

Характеризуючи діяльність господарства на основі даних таблиці 2.6, можна знову переконатися у нестабільності розвитку ТОВ «Добробут», що можна розглядати як з позитивної, так і з негативної точки зору. Значне збільшення площі сільськогосподарських угідь до 8102 га у 2008 році за рахунок додаткової оренди не принесло очікуваних результатів : прибуток знизився втричі, а рівень рентабельності - на 11%. У 2009 році зі збільшенням питомої ваги у товарній продукції нових сільськогосподарських культур (соняшник та ріпак), що виявились досить ефективними, зумовило деяке підвищення рівня рентабельності до 17% та зростання основного економічного показника, - прибутку на 112тис.грн, що є гіршим показником, ніж у 2007 році, проте кращим за значення у 2008.

Таблиця 2.6

Основні економічні показники господарювання за останні 3 роки в ТОВ «Добробут»

Показники

2007р.

2008р.

2009р.

Відхилення 2008р від 2006р.

+ ,-

Площа с/г угідь, га

6643,00

8102,00

5960,00

-683

Середньорічна кількість працівників

201,00

211,00

198,00

-3

Виробничі основні фонди, тис. грн.

5616,00

6726,00

7358,00

1742

- на 100 га с/г угідь

84,54

83,02

123,46

38,92

- на одного працівника

2794,03

3187,68

3716,16

922,13

Валова продукція в порівняльних цінах, тис. грн.

9305,37

8908,97

4739,35

-4566,02

рослинництва

8549,95

7069,57

2829,10

-5720,85

тваринництва

755,43

1839,40

1910,25

1154,82

- на 100 гас/г угідь

140,08

109,96

79,52

-60,56

- на 1 працівника

46,30

42,22

23,94

-22,36

- на 100 грн. фондів

165,69

13,49

12,56

-153,13

Виручка від реалізації продукції, тис. грн.

10701,2

10245,3

5450,25

-5250,95

рослинництва

9832,44

8130,00

3253,47

-6578,97

тваринництва

868,74

2115,31

2196,79

1328,05

- на 100 га с/г угідь

161,09

126,45

91,45

-69,64

Прибуток, тис. грн.

1805,10

693,00

805,00

-1000,1

- на 100 га с/г угідь

27,17

8,55

13,51

-13,66

- на 1 працівника

8,98

3,09

0,92

-8,06

- на 100 грн. основних і оборотних засобів

0,032

0,010

0,011

-0,021

Рівень рентабельності,%

19%

8%

17%

-0,02

Таким чином, рухаючись у даному напрямку, обираючи високопродуктивні та ефективні культури для вирощування та розвиваючи не менш прибуткове тваринництво, ТОВ «Добробут» може досягати все кращих результатів наприкінці кожного з наступних економічних виробничих циклів.

3. Аналіз виробництва валової продукції рослинництва

Одним з найважливіших показників, що відображують стан галузі є вихід валової продукції. Валова продукція може розраховуватись на 100 га сільськогосподарських угідь, на 1 працівника, на 1 люд.-год. Під валовою продукцією розуміють кількість виробленої продукції у господарстві протягом певного періоду.[16, с.93-95].

Для створення раціональної організаційно -господарської системи рослинництва враховують земельні ресурси та особливості землек, агрокліматичний потенціал галузі, можливий напрям спеціалізації новостворюваного господарства та аналіз доцільності існуючої спеціалізації, основні культури та структуру посівних площ, сівозміни, організацію виробничих процесів з урахуванням розмірів землекористування та спеціалізації господарства; матеріально - технічну базу.

Динаміку обсягів валових зборів підприємства «Добробут » на даному етапі демонструє таблиця 3.1

Таблиця 3.1

Динаміка валових зборів зернових культур ТОВ «Добробут»

Показники

2007р.

2008р.

2009р.

Відхилення 2009р від 2007р.

+ ,-

Валове виробництво зерна ,ц

133156

173753,6

145472,3

12316,3

Площа посівів зернових культур, га

4884,2

5139

4648

236,2

Урожайність зернових культур, ц/га

27,3

33,8

31,3

4

Як бачимо, валове виробництво основної сільськогосподарської

продукції, а саме зернових, заходиться на досить нестабільному рівні: у 2008 році валові збори зросли до 173753,6 ц , а в 2009 знизилась до 145472,3 ц, що все ж є вищим за показник 2007 року на 12316,3 ц. Можна зробити висновок про тенденцію зростання обсягів валового виробництва продукції рослинництва.

Основним факторами, що впливають на величину та обсяги валових зборів урожаю є площа сільськогосподарських угідь, посівних площ, їх структура та урожайність основних культур.

Кожен із цих факторів залежить від ряду чинників. Зокрема:

· Площа та структура посівів залежить від:

А) спеціалізації сільськогосподарського підприємства;

Б) внутрішньогосподарської потреби;

В) коньюнктури ринку;

Г) наявність земельних, матеріальних і трудових ресурсів;

Д) економічної ефективності вирощування окремих культур.

Співвідношення культур в структурі посівних площ змінюється також за рахунок введення в посіви нових культур. Так ,у Лісостепу новою культурою є соя. В окремих господарствах Вінницької, Череаської та Полтавської областей іі повіви займають сотні гектарів.

· Урожайність залежить від:

А) Якості земельних угідь(родючості землі);

Б) Кількості внесених мінеральних і органічних добрив;

В) Якості і сорту посадкового матеріалу;

Г) Строків посіву;

Д) Погодніх умов.

Таким чином, при аналізі динаміки валових зборів слід аналізувати її у поєднанні з іншими, вже згаданими показниками, що мають безпосередній вплив на її величину . Для розрахунків використаємо таблицю 3.2

Таблиця 3.2

Факторний аналіз валового виробництва зернових культур в ТОВ «Добробут»

Показники

2007 рік

2009 рік

Умовний рік

Відхилення 2009 від 2007року, (+,-)

Посівна площа, га

4884,2

4648

-

236, 2

Урожайність, ц/га

27,3

31,3

-

4

Валові збори, ц

133156

145472,3

126890,4

12316,3

Відхилення в об'ємі валових зборів за рахунок:

-посівної площі

-

-

-

-6265,6

-урожайності

-

-

-

18581,9

Аналіз даних таблиці 3.2 дає змогу зробити наступні висновки: загалом валові збори зернових культур у 2009 році зросли на 12316,3 ц у порівнянні з 2007 роком. Основним фактором, що зумовив зростання валових зборів стала, звичайно, урожайність зернових культур, що зросла на 4 ц /га у 2009 році. За рахунок зміни урожайності валове виробництво зросло на 18581,9 ц.

Проте, як бачимо, площа сільськогосподарських угідь, що використовувалась під посіви зернових , зменшилась у 2009 році на 236,2 га. Тому валові збори зернових знизились на 6265,6 ц у порівнянні з 2007 роком. Для ТОВ «Добробут» було правильним обрати ефективні шляхи господарювання, за яких при зменшенні площі посівів валові збори всерівно зростають через високу урожайність посаджених зернових культур.

4. Аналіз розмірів і структури посівних площ

Від розмірів та структури посівних площ в рослинництві напряму залежать обсяги та інтенсивність грошових надходжень, а відповідно і ефективність виробництва, адже підприємство з вірно збалансованими фінансовими потоками є значно більш стійким, ніж підприємство з нестабільними грошовими надходженнями, адже в наслідок нерівномірності надходження продукції на підприємство відбувається збій в нормальному виробничому циклі. Тому для підприємства дуже важливо мати вірно збалансовану структуру посівних площ , не лише з агро-технічної точки зору, а і з фінансово-економічної. Розглянемо посівні площі окремих сільськогосподарських культур в динаміці за останні 3 роки.

Таблиця 4.1

Динаміка та структура посівних площ основних сільськогосподарських культур в ТОВ «Добробут».

Культури

2007 рік

2008 рік

2009 рік

га

%

га

%

га

%

Зернові:

4884,20

84,62

5139

8,24

4648,00

81,20

Озима пшениця

1580,00

27,37

1700

25.88

3006,00

52,52

Гречка

80,00

1,39

233,0

3,55

64,00

1,12

Кукурудза на зерно

1263,00

21,88

1329,00

20,23

1122,00

19,60

Ячмінь

1725,00

29,88

1814,00

27,62

794,00

13,87

Горох

236,00

4,09

63,00

0,96

0,00

0,00

Технічні:

888,00

15,38

1429,00

21,76

1076,00

18,80

Соняшник

761,00

13,18

928,00

14,13

477,00

8.33

Соя

0,00

0,00

28.00

0,43

0,00

0,00

Ріпак

127,00

2,20

473,00

7.20

599,00

10,46

Як свідчать дані наведені в таблиці, в підприємстві ТОВ «Добробут» найбільшу питому вагу в структурі посівних площ займають зернові та зернобобові культури. Щороку під ці площі в підприємстві відводиться що найменше 4500 га. Зокрема: в 2009 році площа посівів зернових культур становила 4648 га ріллі, що дорівнювало близько 81% від загальної площі сільськогосподарських угідь, найбільша площа під зерновими була зайнята в 2008 році, 5139 га, або 78,24% від загальної площі сільськогосподарських угідь, зайнятих під посівами. Серед зернових провідне місце належить таким культурам як озима пшениця(52,5%), ячмінь(13,9%), кукурудза на зерно(19,6%).

Другу за величиною частку займають технічні культури, площа посівів яких займає в середньому за 3 роки близько 15-20 % від загальної площі сільськогосподарських земель в користуванні підприємства. Для наглядності зобразимо графічно структуру посівних площ підприємства в наступному малюнку.

Рис . 4.1 Cтруктура посівних площ в ТОВ «Добробут» за період 2007 - 2009 років

5. Аналіз динаміки і виконання плану урожайності в цілому по господарству та у його підрозділах

Одним із основних завдань економічного аналізу ефективності виробництва продукції рослинництва в господарстві є аналіз динаміки урожайності та встановлення рівня виконання плану виробництва та урожайності сільськогосподарських культур.

Динаміка урожайності, тобто її зміна може бути викликана багатьма факторами,- як об'єктивними, так і суб'єктивними. До об'єктивних факторів науковці відносять природно-кліматичні умови, рельєфні особливості температурні показники та інше. Суб'єктивними ж факторами вважаються агротехнічні та технологічні умови вирощування культур, культура землеробства, внесення добрив, якість і строки виконання польових робіт.

Перш за все необхідно розглянути зміну урожайності основних сільськогосподарських культур, вирощуванням яких займається ТОВ «Добробут» на проміжку 2007 - 2009 років.

Таблиця 5.1

Динаміка урожайності зернових та технічних культур в ТОВ «Добробут»

Культури

Рівень урожайності , ц/га

Відхилення 2009 року від 2007

(+,-)

2007 рік

2008 рік

2009 рік

Озима пшениця

32

30,9

29

-3

Гречка

9,6

31,2

6

-3,6

Кукурудза на зерно

26

50

23

-3

Ячмінь

28,4

25,1

25,8

-2,6

Горох

25,9

20,2

0

х

Соняшник

18,2

50

15,2

-3

Соя

0

13,56

0

х

Ріпак

12

11

7,3

-4,7

Зміна урожайності сільськогосподарських культур в ТОВ «Добробут» у 2009 році в порівнянні з 2009 є досить незначною. А у 2008 році урожайність більшості сільськогосподарських культур зросла дуже швидкими темпами. Зокрема урожайність гречки підвищилась з 9,6 до 31,2 ц/га, тобто більше, ніж втричі. Урожайність кукузудзи та соняшнику у 2008 році досягли рівня 50 ц/га. Такі зміни могли бути пов'язані з природними погодно-кліматичними умовами та технологічними процесами, проведеними підприємством в цьому році.

Що ж до 2009 року, то у зміні урожайності прослідковується чітка тенденція до зниження цього показника. Кожна із сільськогосподарських культур дала менші врожаї, ніж у 2007 році (озима пшениця-на 3ц/га менше, гречка - на 3,6 , кукурудза на зерно - на 3, ячмінь - на 2,6 , соняшник -на 3, ріпак-на 4,7ц/га), а виробництво сої та гороху взагалі припинилося.

За даної статистики щодо урожайності сільськогосподарських культур ТОВ «Добробут» необхідно збільшувати обсяги агротехнічних та технологічних заходів, кількість внесення добрив та звернути увагу на покращення ефективності роботи в полі(дотримання строків сівби та збору урожаю).

6. Аналіз впливу факторів на рівень урожайності

Урожайність сільськогосподарських культур, як один з найважливішик показників ефективності функціонування будь-якого аграрного підприємства повинна підтримуватись на досить високому рівні впорівнянні з середніми показниками по регіону або ж ,принаймні зберігатися на досягнутому рівні. Зменшення урожайності свідчить про неефективне застосування можливих агротехнічних, технологічних заходів обробітку грунту, удобрення грунтів, протруювання насіння , збирання урожаю та ін., а поява чіткої тенденції зниження урожаїв демонструє неефективне господарювання в галузі рослинництва та по підприємству загалом.

Урожаї як зернових, так і технічних культур можуть залежати від таких об'єктивних чинників як температура повітря, кількість опадів та іншу погодно-кліматичні умови. Підприємство має орієнтуватись на ті природні особливості , що притаманні регіону його розташування.

На різних територіях різняться між собою грунтові покриви, кількості опадів і тепла, тривалості вегетаційних періодів, умови перезимівлі, що свідчить про необхідність врахування екологічних та біологічних особливостей сільськогосподарських культур в системі землекористування, як найпершої запоруки отримання високих урожаїв. Наприклад, розрахунки показують, що для забезпечення постійної врожайності зернових 60 - 80 ц/га на всій площі вУкраїні потрібно принаймні 600 - 700 мм опадів..

Великий вплив на урожайність має структура посів них площ. Аналізуючи рівень урожайності за попередні роки, підприємству слід обирати для вирощування найефективніші сільськогосподарські культури, уникаючи при цьому збиткрвих, або поступово зменшуючи їх частку в структурі посівів.

Сівозміна - могутній біологічний і агроекологічний фактор підвищення урожайності рослинництва. Чергування різних культур в часі й просторі забезпечує більш сприятливі умови для загального росту і розвитку рослин, підвищення врожайності та якості врожаю без додаткових витрат на добрива, зрошення, обробіток посівів.

Ще один фактор, за допомогою якого можна підвищити урожайність,- це ретельний підбір видів і сортів польових культур. Необхідно вирощувати види і сорти культур з такими екологічними особливостями, як стійкість проти вилягання, придатність для застосування механічного догляду, зимо- і морозостійкість.

У більшості господарств України отримання високих врожаїв польових культур забезпечує органо-мінеральна система живлення рослин, сприяючи також підвищенню якості продукції, родючості та агрофізичних показників грунту. Виготовлення органічних добрив, їх транспортування та внесення пов'язані з великими матеріальними затратими. На мінеральні добрива припадає до 35 -40% загальних витрат сукупної енергії при вирощуванні культури. Щоб знизити енергозатрати та забезпечити високу урожайність посіву, слід вибрати оптимальний варіант удобрення.

Одним з найважливіших чинників, що впливає на урожайність, якої досягає підприємство, є фондозабезпеченість цього підприємства основними та оборотними фондами . Якщо на підприємстві достатньо оборотних коштів, то воно має можливість посіяти якісне насіння, застосувати ефективні гербіциди та фунгіциди ,внести достатню кількість мінеральних добрив, тощо, провести потрібні технологічні операції в оптимальні для цього терміни.

Нормативний аналіз стану агропромислового комплексу в розрізі центральгноукраїнського та зокрема Уманського регіону показує, що технічне забезпечення аграрних підприємств не відповідає сучасним техніко-технологічним вимогам сільськогосподарського виробництва. Слід також враховувати динамічний процес погіршення якості та кількісного складу всієї матеріально-технічної бази АПК. Протягом останніх 5-7 років нова техніка практично не надходила, тоді як знос основних фондів і машинно - тракторного парку в підприємстві досяг 50%. Щодо інших підприємств Уманського району, то у них ситуація в матеріально - технічному забезпеченні є значно гірша.

Частина техніки, яка перебуває на балансі сільськогосподарських підприємства, по суті, непрацездатна, оскільки агротехсервісні служби безпосередньо не пов'язані з кінцевими результатами

сільськогосподарського виробництва, а самі господарства не мають достатніх фінансових ресурсів для закупівлі дорогих запчастин, поновлення машинно -тракторного парку тощо.

Нині ситуація в сільському господарстві така, що існуючі господарства всіх форм власності необхідно зміцнювати відповідними матеріально-технічними ресурсами, бо інакше затрати праці на виробництво продукції технічних культур будуть значно вищими, а як результат - господарська діяльність буде економічно невигідною.

Слід зазначити, що при підвищенні врожайності зростання затрат праці з розрахунку на одиницю продукції припиняється. Так, якщо в 2007 році у підприємстві затрати праці на 1 ц цукрового буряка становили 0,13 люд.-год. за врожайності 197 ц/га, то у 2009 році тут за врожайності 340 ц/га тут було затрачено по 0,09 люд.-год., або на 0,04 люд.-год. менше.

Те саме стосується і озимої пшениці - на 1ц за нормативними розрахунками при ресурсозберігаючій технології має затрачатися лише 0,75 люд.-год. за врожайності 30 ц/га. В той же час як у сучасних умовах в ТОВ«Добробут» затрати праці на 1ц становлять близько 1,5 люд.-год врожайність при цьому сягає лише 22-30 ц/га.

Дослідження всіх факторів впливу на урожайність польових культур має проводитись окремо для детальнішого аналізу по кожному з них. Проте, не слід забувати, що їх дія прявляється комплексно і ефективні заходи щодо поліпшення врожайності за рахунок лише одного фактора можуть спричинити зниження її за рахунок інших.

7. Підрахунок резервів збільшення виробництва продукції рослинництва

Основними резервами збільшення урожайності, а як наслідок і валового збору продукції рослинництва є наступні фактори :

* Ліквідація втрат при збиранні врожаю.

* Чітке дотримання плану внесення добрив.

* Підвищення урожайності.

Проаналізуємо обсяг цих резервів кожного окремо та узагальнимо цю інформацію.

Таблиця 7.1

Підрахунок резервів збільшення виробництва за рахунок ліквідації втрат при збиранні урожаю в 2009 році у ТОВ «Добробут»

Культури

Площа,

зібрана

пізніше

встановле-ного

строку, га

Урожайність, ц/га.

Резерви збільшення збору продукції

при

збиранні в строк

при збиранні

із запізненням

з 1 га

З усієї площі

Озима пшениця

200.0

32.0

27.0

5.0

1000.0

Гречка

5.0

9.6

3.6

6.0

30.0

Ячмінь

152.1

28.4

23.4

5,0

760.0

Соняшник

23.0

18.2

13.2

5.0

115.0

Ріпак

5.0

11.6

4.6

7.0

35.0

Аналіз даних таблиці 7.1 свідчить, що за 2009 рік підприємство недоотримало близько 2230 ц валової продукції зернових культур та біля 150ц технічних. Збільшення урожайності, а значить і валового виробництва за рахунок ліквідації втрат при збиранні урожаю. валової продукції зернових культур та біля 150 центнер технічних. Таке збільшення валового виробництва при сталих витратах на 1 га., могло би значно покращити прибутковість підприємства.

Вчасне та нормоване внесення мінеральних і органічних добрив значно підвищує урожайність сільськогосподарських культур.Норма внесення органічних добрив залежить від грунтово-кліматичних умов та біологічних особливрстей культур. Для зернових вона становить 20 - 30 т/га, а для просапних - 50-60т/га.

Мінеральні добрива впливають на урожайність сільськогосподарських культур, якість продукції і родючість грунт . Найбільш ефективні на дерново-підзолистих грунтах за умов достатнього зволоження. Мінеральні добрива є досить ефективними та економічно вигідними, оскільки окупність 1 кг азоту добрив приростом врожайності зерна озимої пшениці становить 2-9кг , ярого ячменю - 2-10 кг, картоплі - 15-30, цукрових буряків-20-160, соняшнику - 1,5-5 кг.

Недовнесення добрив може не лише позбавити господарство додаткових прибутків, а і завдати непередбачуваних збитків. Слід проаналізувати які втрати понесло підприємство ТОВ «Добробут» внаслідок внесення недостатньої кількості добрив.

Аналіз показників таблиці 7.2 дає зрозуміти, що при збільшенні виробництва продукції за рахунок недовиконання плану внесення добрив підприємство ТОВ «Добробут» недоотримало 2890 ц. валової продукції зернових, та відповідно понад 1З ц. технічних культур, тобто вартість валової продукції потенційно могла б бути значно більшою, ніж отримало підприємство в 2009 році.

Також потрібно додати, шо проблема недовнесення добрив є однією з найактуальніших не лише для нашого підприємства, а і для всього АПК. Так як в періоди сезонних витрат у сільськогосподарських підприємств постійно не вистачає обігових коштів. Адже сільськогосподарське виробництво, особливо галузь рослинництва, має яскраво виражену сезонність, за рахунок чого підприємство просто не здатне профінансувати купівлю і внесення необхідної кількості мінеральних добрив.

Таблиця 7.2

Підрахунок резервів збільшення виробництва продукції за рахунок недовиконання плану внесення добрив у 2009 році у ТОВ «Добробут»

Культури

Недовнесено добрив в порівнянні з планом

Приба-вка на 1ц добрив,ц

Резерв збільшення валового виробни-цтва,ц

На площу,

га

у фізичній вазі,ц

В переводі в діючу речовину,ц

Всього в переводі в діючу речовину, ц

Озима пшениця

1200

5,0

0.45

545.45

5.0

2727,27

Гречка

20

12,0

1.09

13,09

6.0

78.55

Кукуру-дза на зерно

500

8.0

0.73

5,82

10.0

58,18

Ячмінь

150

7.0

0.64

4,45

6.0

25,73

Соняш-ник

25

6,0

0.55

3,27

4.0

13,09

При збільшенні виробництва продукції за рахунок недовиконання плану внесення добрив підприємство ТОВ «Добробут» недоотримало 2890 ц. валової продукції зернових, та відповідно понад 1З ц. технічних культур, тобто вартість валової продукції потенційно могла б бути значно більшою, ніж отримало підприємство в 2009 році.

Також потрібно додати, шо проблема недовнесення добрив є однією з найактуальніших не лише для нашого підприємства, а і для всього АПК. Так як в періоди сезонних витрат у сільськогосподарських підприємств постійно не вистачає обігових коштів. Адже сільськогосподарське виробництво, особливо галузь рослинництва, має яскраво виражену сезонність, за рахунок чого підприємство просто не здатне профінансувати купівлю і внесення необхідної кількості мінеральних добрив.

Як варіант подолання даної проблеми можна запропонувати короткострокові державні кредити під закупівлю добрив та паливо-мастильних матеріалів.

Таблиця 7.3

Визначення резервів збільшення виробництва продукції в ТОВ «Добробут » у 2009 році за рахунок підвищення урожайності до рівня передового господарства.

Культу-ри

Зібрана площа, га.

Середня урожайність з

врахуванням раніше

визначених резервів, ц/га

Резерв

збільшення

урожайності,

ц/га.

Резерв

збільшення

валового

виробни-цтва, ц.

в середньому

по господарству

в передовому господа-рстві

Озима пшениця

3006.00

32,00

Страница:


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены