Ефективність лінійного розведення української бурої молочної породи племінного заводу "Михайлівка"

Інструктаж

Догляд

за тваринами

Доїння руками. Переведення бугаїв-плідників без водила, агресивність тварин

Груба поведінка по відношенню до тварин

Фізична дія тварини проти людини

Те ж

Інструктаж, переведення бугаїв- плідників, доїння корів

Первинна обробка молока

Робота холодильної установки

Включення агрегату при несправності

Можливе розбивання скла, посуду

Порізи, часткова непраце-здатність

Інструктаж, техогляд обладнання

Прибирання тваринницьких приміщень

Сильна загазованість приміщення сірководнем та аміаком, слизькі поли

Знаходження у зоні сильної загазованості

Дія газів, що приводить до втрати самоконтролю людини, слабкість

Погане самопочуття, втрата свідомості, травми, летальний наслідок.

Інструктаж, видалення гною

Робота

на

с/г транспортних засобах

Рухомі частини агрегату, їх несправності

Паління поблизу паливно-мастильних матеріалів, недотриман-ня правил використан-ня

Вибухи, самозаго-

рання

Опіки, стреси, летальний наслідок

Інструктаж, своєчасний техогляд транспорту

З метою усунення явних причин травматизму, недопущення прояву прихованих небезпечних і шкідливих факторів слід дотримуватися запропонованих правил безпеки. Це і надалі дозволить підтримувати стан охорони праці на високому рівні.

Заходи безпеки праці при механічному доїнні великої рогатої худоби повинно відповідати вимогам ГОСТ 12.2.032-78 та ГОСТ 12.2.033-78 і цих Правил.

До доїння тварин допускаються особи, які не мають медичних протипоказань та пройшли спеціальне теоретичне та практичне навчання, склали іспит кваліфікаційній комісії і отримали відповідне посвідчення на право експлуатації застосовуваних механізмів та обладнання, пройшли вступний інструктаж з охорони праці. Проведення інструктажу і перевірка знань повинні реєструватись в журналі реєстрації вступного інструктажу на робочому місці.

Виконуйте тільки ту роботу яка вам доручена (крім екстремальних та аварійних ситуацій), не допускайте на робоче місце сторонніх осіб і не передоручайте свою роботу іншим особам.

Не приступайте до роботи у стані алкогольного, наркотичного та медикаментозного сп'яніння, у хворобливому або стомленому стані.

3 метою попередження захворювання заразними хворобами дотримуйтесь таких правил особистої гігієни й зоогігієни.

- утримуйте в чистоті шафу для домашнього, спеціального, санітарного одягу й взуття своє робоче місце, інструмент, інвентар, тварин,

- замінюйте спецодяг у міру його забруднення,

- не носіть у кишенях спеціального й санітарного одягу продукти харчування, цигарки, носові хусточки тощо,

- відпочивайте вживайте їжу і куріть тільки у спеціально відведених для цього місцях.

Спецодяг, спецвзуття та інші засоби індивідуального захисту повинні відповідати умовам і характеру виконуваної роботи. Упевніться, що вони не мають пошкоджень, елементів, які звисають, не прилягають і можуть бути захоплені деталями, що обертаються або рухаються. Засоби індивідуального захисту повинні відповідати розміру працюючого, застосовуватися в справному, чистому стані за призначенням і зберігатися в спеціально відведених та обладнаних місцях з дотриманням санітарних правил.

Під час виконання роботи будьте уважні, не відволікайтесь, поводьтеся з тваринами спокійно, впевнено, не грубо. При наближенні до тварин окликніть їх спокійним владним голосом. Не кричіть, не дражніть, не бийте тварин Грубе поводження з тваринами може викликати захисні рухи, що можуть стати причиною травмування працівників та тварин.

У груповий станок, коли там знаходяться тварини, для огляду або виділення хворої тварини, ремонту обладнанні, огородження тощо заходьте тільки вдвох. Працівник, що підстраховує, повинен мати засоби відлякування тварин (електропоганялка, палиця).

Під час переміщення тварин двері у приміщеннях, загонах, секціях відчиняйте на всю ширину, зафіксувавши їх; знаходьтесь збоку від дверей у безпечному місці, щоб виключити можливість травмування.

Доставку тварин до місць зважування та проведення ветеринарних обробок здійснюйте по спеціальних прогонах для тварин.

Для зниження травматизму, а також уникнення пожеж при сільськогосподарських роботах керівництву ТОВ "Батьківщина" необхідно вжити наступних заходів:

- запровадити відповідне матеріальне стимулювання робіт з охорони праці;

- проводити дні охорони праці на підприємстві за участю представників профспілкової сторони;

- у всіх виробничих підрозділах дообладнати куточок по техніці безпеки і пожежні щити, доукомплектувати вогнегасниками с.-г. машини (згідно встановлених норм);

- запровадити санітарно-гігієнічні умови по запобіганню виникнення професійних захворювань працівників;

- проводити атестацію робочих місць за умовами праці, згідно з розробленим за участю профспілкової сторони графіком;

- проводити періодично експертизу технічного стану обладнання, машин, механізмів, споруд, будівель щодо їх безпечного використання;

- удосконалити технологічні процеси з метою ліквідації впливу на працівників небезпечних і шкідливих виробничих факторів відповідно до вимог і нормативних документів;

- придбати нормативно-технічну документацію і літературу по охороні праці;

- здійснювати щоквартальний аналіз стану охорони праці і розглядати його на виробничих нарадах, що проводяться разом з представниками профспілкової організації;

- забезпечити безпосередньо операторів та доярок необхідним одягом, обладнанням, засобами власної безпеки, засобами погону;

- провести реконструкцію стійлового обладнання, прив'язі.

РОЗДІЛ 6. ПЕРВИННА ОБРОБКА МОЛОКА

При правильно і своєчасно проведеній первинній обробці зберігаються початкові властивості свіжовидоєного молока. Розрізняють первинну, або неповну, і повторну, або повну, обробку молока.

Первинна обробка молока включає очищення його від механічних домішок, охолодження, зберігання при низькій температурі, а потім транспортування на молочні заводи. При повторній обробці молоко очищають на центробіжних очисниках, нормалізують за вмістом жиру, пастеризують, охолоджують, розливають у фляги або розфасовують у пляшки чи пакети. Після такої обробки молоко дещо відрізняється від свіжовидоєного за хімічним складом, кількісним і якісним вмістом мікрофлори, біологічними і смаковими властивостями.

6.1 Очищення молока

Очищення є складовою частиною технологічного пронесу первинної обробки молока. Найбільш поширений спосіб очищення це фільтрування. Для фільтрування необхідно мати цідилок і фільтр Цідилок складається з корпуса, нижньої і верхньої решіток, розпірного кільця і фільтра.

Як фільтри використовують вату, марлю, фланель, металеву піну і синтетичні матеріали. Фільтри виробляють у вигляді тонких дисків і гладкою або «вафельною» поверхнею. Вони добре очищають не більше 40 л молока, після чого потребують заміни новими. Ватні фільтри повільно пропускають молоко, внаслідок чого збільшуються витрати часу на його очищення.

На фермах і комплексах як фільтруючий матеріал широко застосовують марлю. Але фільтри з неї швидко зношуються, забруднюються і не забезпечують високого ступеню очищення молока

Нині для фільтрування молока використовують синтетичні тканини, виготовлені на основі поліамідних волокон (енант), карбоциншгх (поліетилен) та поліефірних (лавсан). У виробничих умовах кращими є фільтри з лавсану. Вони забезпечують необхідну швидкість фільтрування і значно перевищують марлю за якістю очищення молока. Вид фільтрів і міцність після пропускання через них 10 т молока не змінюється, і вони придатні для подальшого використання. Лавсанові фільтри гігієнічні, легко промиваються в теплій воді з милом або мийним порошком. Один метр тканини із лавсану заміню 35-40 м марлі.

На сучасних доїльних установках молоко очищають поточно в очиснику, змонтованому безпосередньо на молокопроводі. В розширену частину молокопроводу вставляють грубку, яку закріплюють гумовою пробкою. На кінці трубки прикріплена насадка із металевих прутів, з'єднаних кільцями. На насадку надівають чохол із фільтрувальної тканини, який прикріплюється гумовим кільцем. Молоко спочатку проходить через фільтр, а потім надходить на вакуумний охолоджувач.

Фільтрування молока, навіть з використанням самих досконалих фільтруючих матеріалів, не забезпечує повного очищення молока від механічних домішок, оскільки відбувається розмивання відфільтрованих решток потоком молока до дрібних часток, які проходить через пори фільтру в молоко.

Центробіжні молокоочисники. Більш досконалими для очищення молока від механічних домішок є центробіжні молокоочисники, які широко застосовують у молочній промисловості, а останнім часом на великих молочних фермах і комплексах.

Центробіжний молокоочисник являє собою сепаратор із зміненим барабаном і устаткуванням для відведення молока. Барабан молокоочисника має збільшений грязьовий простір, у ньому немає розподільної тарілки. Тарілки не мають отворів. Барабан повинен крутитися із швидкістю до 6000 -- 8000 об/хв.

Молоко в барабан молокоочисника надходить із поплавкової камери по центральній трубці, потім через отвір труби і канали тарілкотримача в грязьовий простір барабана і з нього розподіляється між тарілками і спрямовується до центру барабана. Звідси по каналах між тарілкотримачем і верхніми краями тарілок через отвір у кришці барабана виводиться в молокоприймач. Процес очищення молока починається в грязьовому просторі, де відбувається найбільш інтенсивно і закінчується в зазорах між тарілками барабана.

Під дією центробіжної сили молоко очищається не тільки від механічних часток, а й від слизу, згустків, епітелію і формених елементів, які з'являються в молоці при захворюванні вим'я. При центробіжному способі очищене молоко не розмиває виділені рештки. Останні відкладаються у грязьовому просторі очисника і мають назву сепараторного слизу. Одночасно з очищенням від механічних домішок при даному способі знижується бактеріальна забрудненість молока. Найбільш легко зникають спороутворюючі організми, які гинуть при пастеризації.

При очищенні холодного молока, яке має підвищену в'язкість, швидкість відокремлення зважених часток зменшується і якість очищення погіршується. При високій температурі (80-85 °С) швидкість відокремлення часток підвищується, але якість очищення не поліпшується внаслідок, того, що частина забруднень в гарячому молоці розчиняється і не може бути виділена під дією центробіжної сили. Оптимальною температурою молока при центробіжному очищенні прийнято вважати 35-45 °С.

На великих підприємствах для центробіжного очищення молока застосовують центробіжний сепаратор-молокоочисник ОМА-2М, включаючи його поточну технологічну лінію з пластинчастими охолоджувачами молока ООТ-ЗМ і ООТ-5М.

6.2 Теплова обробка молока

Пастеризація -- теплова обробка молока при температурі 65-98 °С. У практиці застосовують такі режими пастеризації: моментальний або високотемпературний -- нагрівання до 72-76 °С з витримкою при цій температурі в поточному витримнику протягом 20 с; тривалий або низькотемпературний -- нагрівання до 63-65 °С з витримкою протягом ЗО хв. Наведені режими пастеризації забезпечують достатньо повне знищення в молоці вегетативних форм бактерій.

З метою підвищення ефективності пастеризації застосовують посилені режими, при яких підвищують температуру нагрівання або збільшують час витримки молока.

При нагріванні в молоці відбуваються деякі зміни.:і НЬОГО вивітрюються гази, внаслідок чого кислотність знижується на 0,5-1 "Т. При температурі вище 85 °С частково змінюється казеїн. Але більшому впливу піддається альбумін молока (при 60-65 °С він починає денатуруватися). При пастеризації порушується і сольовий оклад молока. Розчинні та фосфорнокислі солі переходять у нерозчинні. Через часткове зсідання, білків та утворення нерозчинних солей на поверхні пастеризаторів формується осад -- так званий молочний камінь. Пастеризоване молоко повільно зсідається під впливом сичу юною ферменту. Чим вища температура нагрівання, тим гірше зсідається молоко. Це пояснюється випаданням кальцієвих солей. Нагрівання молока викликає руйнування деяких ферментів, наприклад, фосфатази та пероксидази. За фосфатазною та нероксидазною пробами ОЦІНЮЮТЬ ступінь пастеризації молока. Вітаміни молока відрізняються стійкістю проти впливу високих температур, особливо якщо молоко нагрівається без доступу кисню, наприклад, у закритих пластинчастих пастеризаторах. Але при кип'ятінні пастеризованого молока кількість вітаміну С та групи В зменшується майже в 2 рази. Внаслідок утворення осаду білків, жиру та солей кальцію втрачаються поживні речовини. Тому кип'ятити пастеризоване молоко без особливої, необхідності не рекомендується.

Слід пам'ятати, що шляхом пастеризації не можна перетворити молоко за якістю із задовільного у добре. Мета пастеризації -- знищення мікрофлори, яка розвивається в молоці в процесі його одержання і наступної обробки.

Ефективність пастеризації, або ступінь знищення мікроорганізмів, залежить від якісного та кількісного складу їх у вихідній сировині. Якщо в молоці міститься багато термостійких бактерій, то ефективність пастеризації знижується, а при переважанні психрофільних рас -- підвищується.

Причиною високого вмісту в молоці термостійких молочнокислих бактерій є порушення санітарно-гігієнічних правил при його одержанні та охолодженні на фермах, а також при транспортуванні.

Ефективність впливу пастеризації на бактерії, які містяться в молоці, залежить від її тривалості та температури.

На ефективність пастеризації впливає також ступінь механічного забруднення молока. При короткочасній пастеризації не всі частки механічних домішок встигають прогрітися де потрібної температури, і бактерії, які знаходяться на поверхні, можуть зберігатися. Тому перед пастеризацією необхідно ретельно очистити молоко.

Ефективність пастеризації залежить від конструкції пастеризатора. Вони повинні відповідати таким вимогам: забезпечувати рівномірність нагрівання молока до потрібної температури; максимально зберігати склад та структуру молока, не допускати руйнування вітамінів; легко розбиратися і очищатися після кожного використання, щоб уникнути наступного псування молока; бути економічними та малогабаритними, не потребувати великих експлуатаційних витрат; демонтаж пастеризатора повинен здійснюватися легко, щоб можна було перевірити стан внутрішніх деталей без значних затрат праці.

Водонагрівні ванни. Найбільш простим і доступним способом теплової обробки молока є його пастеризація у водонагрівних ваннах, їх роблять з листової сталі глибиною не менше 50 см. Довжина та ширина залежить від кількості фляг і розмірів приміщення. Фляги з молоком установлюють у ванну і заповнюють останню водою до рівня горловини. Воду нагрівають парою. Температура і тривалість нагрівання залежать від прийнятого режиму. Однак пастеризація молока у флягах потребує більших затрат праці і призводить до втрат молока.

На великих підприємствах молочної промисловості застосовують більш досконалі установки для теплової обробки молока, їх можна поділити на дві групи: для тривалої і для короткочасної або миттєвої пастеризації.

Ванни для тривалої пастеризації бувають на 300 л -- ВДП=300, на 600 л -- ВДП=600 та на 1000 л -- ВДП=1000

При пастеризації ванну заповнюють молоком. У міжстінний простір наливають воду, яка нагрівається парою, що надходить через невеликі отвори труби.

Температуру молока в ванні та води в міжстінному просторі контролюють за допомогою термометрів, встановлених на нерухомих частинах кришки. Як тільки молоко нагрілося до заданої температури,, подавання пари обмежують і приступають до витримування молока. В кінці витримування подавання пари припиняють. Для охолодження і молока в міжстінний простір подають холодну воду, яка обмиває дно та бокову поверхню робочої ванни. Нагріта вода виводиться через зливну трубу. По закінченню молоко охолоджують, для чого н міжстінний простір ванни подають холодну воду. Для тривалої пастеризації використовують також універсальний молочний танк ТУМ-1200 (рисунок 2).



Рисунок 2. Універсальний молочний танк ТУМ-1200

1 - резервуар; 2 - теплоізоляція; З - корпус; 4 - облицювання; 5 та 12 - країні. (6 електродвигун; 7 - мішалка: 8 - переливна трубка: 9 - насос; 10 - барботер; 11 - охолоджувач; 12 - гільза для термометра

Пастеризатор ОПД-1М застосовують для миттєвої пастеризації молока при температурі 85--90 °С. Пастеризатор працює таким чином: у приймальну лійку пастеризатора молоко подасться самопливом або з допомогою насоса. З лійки надходить у приймальну камеру і заповнює простір між барабаном та внутрішньою стінкою, ванни. Під дією центробіжної сили, яка виникає при обертанні барабана, молоко піднімається вгору та рівномірно з двох боків нагрівається парою до 85-90 °С. З розширеної частини ванни нагріте, молоко виштовхується лопастями барабана у відвідний молокопровід.

Температуру молока контролюють за допомогою манометричного дистанційного термометра типу ТС-100. Якщо температура на виході пастеризатора буде нижчою заданої величини, молоко за допомогою триходового крана відправляють на повторне нагрівання. Кількість пари регулюють спеціальним вентилем.

Пластинчасті пастеризатори є найбільш ефективними та економічними для теплової обробки молока. Пропастеризоване на них молоко приємне на смак, в ньому повністю зберігаються поживні речовини і більшість вітамінів у результаті відсутності доступу повітря.

Пластинчасті пастеризатори універсальні. Вони призначені для швидкої пастеризації молока в закритому, безперервному потоці з короткочасною витримкою та наступним його охолодженням.

Залежно від кількості молока, яке належить пастеризувати, на фермах і комплексах можна застосовувати автоматизовані пастеризаційно-охолоджувальні прилади ОПФ-1, ОПУ-ЗМ та ОП2-45.

Працюють вони за схемою, наведеною на рисунку 3.

Рисунок 3. Схема роботи автоматизованого пастеризаціино-охолоджувального приладу:

1 - теплообмінний апарат; 2 - насос для гарячої води; З - бойлер: 4 - інжектор; 5 - щит управління, 6 - трубчастий витримувач; 7 - клапан автоматичного повернення недопастеризованого молока; 8 - танк; Р - насос для молока; 10 - проміжний бак; 11 - стабілізатор потоку; 12 - насос; 13 - секція пастеризації; 14 - секція рекуперації, 15 - секція водного охолодження; 16 - секція розсільного охолодження; 17 - молокоочисники.

Молоко насосом подається в урівнювальний бак, а з нього через регулятор потоку в секцію рекупірації, де воно попередньо нагрівається за рахунок тепла гарячого пастеризованого молока, яке подається зустрічним потоком. Підігріте молоко потрапляє в поперемінно працюючі молокоочисники і під натиском надходить спочатку в секцію пастеризації, а потім у трубчастий витримувач і далі в секцію рекуперації. Звідти молоко послідовно проходить секції водяного та розсільного охолодження й через відвідний клапан виводиться з апарата охолодженим до 4 °С. При температурі пастеризації нижче заданої, автоматичний клапан спрямовує недопастеризоване молоко в урівнювальний бак для повної пастеризації.

Для пастеризації молока застосовують також трубчасті пастеризатори, де молоко подається в нижній циліндр і нагрівається до температури 50 °С. Далі воно проходить у труби другою циліндри, парою нагрівається до 90 °С і виходить з апарата.

6.3 Охолодження молока

Парне молоко має оптимальну температуру для розмноження більшості мікроорганізмів. Тому якщо його своєчасно не ОХОЛОДИТИ, вони швидко розмножуються, що призводить до підвищення кислотності й скисання молока (таблиця 6. 1).

Таблиця 6.1

Кислотність молока залежно від температури та тривалості його зберігання (за Давидовим Р. Б.)

Тривалість зберігання молока, год.	Кислотність молока, Т
	неохолодженого (37)	охолодженого до 18	охолодженого до 13
Після видоювання	17,6	17,5	17,5
Через: 3	18,3	17,5	17,5
6	20,9	18	17,5
9	22,5	18,5	17,5
12	Кисле	19	17,5

Холод не вбиває бактерій, але при зниженні температури тимчасово припиняється їх ріст, розвиток і розмноження. Для тривалого зберігання початкових властивостей необхідно молоко охолодиш до більш низької температури. За даними Р. Б. Давидова, при зниженні температури до -- 25 °С воно зберігає свої початкові властивості три місяці і більше.

Низька температура сприяє кращому зберіганню основних вітамінів молока. Охолоджувати молоко необхідно також і для того, щоб зберегти його бактерицидні властивості протягом тривалого періоду. Якщо розрив у часі між охолодженням і доставкою його на молочний завод не перевищує 6 год., молоко охолоджують до 10 °С. Це для ферм, що доставляють молоко на молочні заводи після кожного доїння.

При зберіганні молока протягом 12 год. його необхідно охолоджувати до температури 8 °С. Рекомендується для ферм, з яких молоко вечірнього удою транспортують на завод зранку наступного дня.

Якщо молоко на фермі протягом 24 год. залишається, його охолоджують до 5 °С. Рекомендується для невеликих, віддалених від шосейних доріг, ферм, з яких молоко відправляють на молочний завод раз на добу.

Температура охолодження молока в основному залежить від строків його зберігання (таблиця 6. 2). Забороняється змішувати охолоджене і парне молоко, оскільки при цьому підвищується температура і мікрофлора починає бурхливо розвиватися. Крім того знижується його сортність.

Способи охолодження молока. Охолодження грунтується на теплообміні між теплим молоком та холодоносієм (повітря, вода і розсіл). В процесі теплообміну холодоносій відбирає тепло від молока, охолоджує його і тимчасово нагрівається сам. Процес теплопередачі триває безперервно до тих пір, поки температура молока буде вищою температури холодоносія.

Найбільш простий і доступний спосіб -- охолодження молока у флягах. Його недоліками є низький коефіцієнт теплопередачі і велика трудомісткість. У флягах на повітрі навіть при мінусовій температурі молоко охолоджується повільно. Значно швидше воно охолоджується, якщо флягу помістити в холодну проточну воду. В цьому випадку для охолодження молока від 35 до 8,5 °С водою з температурою 8 °С потрібно близько 3 год.

Таблиця 6.2.

Температура охолодження молока залежно від тривалості його зберігання (за Івановим П.Ф.)

Тривалість зберігання молока, год.	До якої температури необхідно охолодити молоко, °С
6--12	+10-8
12--18	+8-6
18--24	+6-5
24--36	+5-4
36--48	+2-1

При охолодженні молока у флягах проточною або льодяною водою необхідно мати басейн із бетону чи сталевого листа. Розмір басейну залежить від кількості молока, яке необхідно охолодити (таблиця 6. 3). У басейні з проточною водою молоко можна охолодити протягом однієї години. Для прискорення цього процесу рекомендується молоко у флягах перемішувати.

Холодну воду в басейн подають через трубу, яка знаходиться у дні, а теплу виводять через трубу, встановлену на верхньому протилежному боці басейну.

Для швидкого охолодження молока в наповнений водою басейн поміщають шматки льоду. Щоб охолодити 100л молока від 35 до 10 °С, потрібно орієнтовно 60 кг льоду, до 5°С -- 70 кг. На дно басейну для прискорення охолодження молока кладуть решітки з дерев'яних брусків товщиною 6-7 см.

На великих підприємствах для охолодження молока застосовують різні охолоджувачі.

Зрошувальні охолоджувачі. їх так називають тому, що охолоджене молоко зрошує зовнішню поверхню стінки охолоджувача, стікаючи по ній тонким шаром. Молоко віддає тепло холодоносія, який надходить і протилежного боку стінки. Зрошувальні охолоджувачі при кратності витрати води 2,5-3 забезпечують охолодження молока на 3-4 °С вище температури холодоносія. Одночасно відбувається провітрювання (аерація) молока з усуненням небажаного запаху корівника та кормів.

Вакуумний зрошувальний охолоджувач молока ДФ-04-ОООА застосовують на доїльних установках з центральним молокопроводом. Складається з внутрішнього гофрованого циліндра та зовнішнього утворюючого корпус охолодника. Зверху внутрішнього циліндра встановлюють молокоприймач з фільтром, який закривається кришкою з штуцером для з'єднання із молокопроводом та вакуумною магістраллю.

Таблиця 6.3

Технічна характеристика басейну для охолодження молока (за Яременком М.Ф. та ін.)

	Кількість фляг для охолодження	Розмір басейну, м
		внутрішня довжина	ширина	висота
	4	0,8	0,8	0.6
	6	1,2	0,8	0,6
	8	1,6	0,8	0,6
	10	2,0	0,8	0,6
	12	2,4	0,8	0,6
	16	3,2	0,8	0.6
	20	4,0	0,8	0 1.

Зовнішній циліндр має штуцера для надходження холодоносія. Дно охолодника лійкоподібної форми, з патрубком для виведення молока.

Охолоджується молоко таким чином. Із доїльних апаратів через молокопровід воно надходить на гофровану поверхню охолоджувача, піднімається по внутрішній його поверхні й витікає зверху. При цьому молоко охолоджується в процесі доїння корів. Температура його на 3-4 °С вища температури холодоносія.

Зрошувальний охолоджувач молока ОДЦ-І000 -- двосекційний холодильник продуктивністю 1000 л/год. Верхня секція труб призначається для холодної води, а нижня -- для охолодженого розсолу. Тепле молоко в охолоджувачі спочатку потрапляє на верхню секцію, ле охолоджується водою, а потім на нижні секції, де охолоджується холодним розсолом. Такий метод охолодження дає

можливість при невеликій витраті машинного холоду знизити температуру молока до 1-2 °С.

Промисловість випускає також охолоджувач ОДД-2000 л/год.

Очисник-охолоджувач молока ООМ-ЮООА призначений для центробіжного очищення, охолодження та сепарування молока (рисунок 4).

лінійне розведення молочна порода

Рисунок 4. Очисник-охолоджувач молока ООМ-ЮООА:

1 - відцентровий молокоочисник-сепаратор; 2 - плоский зрошувальний охолоджувач; 3 -насос; 4 - електродвигун; 5 - корпус агрегату; 6 - молоко-приймач; 7 - фритаторний ящик

Охолоджувальна частина агрегату складається з чотирисекційного плоского зрошувального охолоджувача з розподільним лотком та центробіжним насосом з електродвигуном.

При охолодженні очищене молоко з молокоочисника надходить у розподільний жолоб з чотирма подвійними рядами отворів та розподіляється по секціях охолоджувача. Стікаючи тонким шаром по поверхні секцій, молоко охолоджується льодяною водою, яка надходить протитоком по внутрішніх каналах секції. Льодяну воду одержують шляхом пропускання водопровідної через фригатор з допомогою холодильної машини. Продуктивність агрегату при очищенні та охолодженні 1000 л/год.

Пластинчасті охолоджувачі молока. Порівняно з іншими теплообмінними апаратами найбільш досконалі і не мають собі рівних щодо тепловіддачі та продуктивності. Вони компактні, займають мало місця в молочарні і разом з тим високопродуктивні. В пластинчастих апаратах відсутні рухливі деталі для побудження руху рідини з метою збільшення тепловіддачі. Деталі, що стикаються з молоком, виготовляють з нержавіючої сталі.

У пластинчастих охолоджувачах молоко проходить тонким шаром (2-4 мм). Пластини мають рифлену поверхню, що сприяє утворенню вихрових режимів руху молока при порівняно невеликій швидкості (0,3-0,5 м/с). У результаті більше охолоджені частини молока біля стінок пластин інтенсивно перемішуються з ще нагрітими в середині.

Пластинчасті охолоджувачі, придатні для охолодження молока при будь-якому способі доїння корів, їх успішно впроваджують на доїльних установках з центральним молокопроводом. Із застосуванням пластинчастих охолоджувачів технологічні лінії забезпечують охолодження молока в замкнутому потоці без стикання з повітрям. Крім того, можна проводити циркуляційне промивання молочної пінії без її розбирання.

Недоліком пластинчастих теплообмінників є наявність великої кількості фігурних гумових прокладок, які потребують значної уваги і боку обслуговуючого персоналу.

Основний робочий орган пластинчастих охолоджувачів теплообмінна пластина з нержавіючої сталі. Форма пластин та їх поверхня буває різна залежно від конструкції.

Пластинчасті охолодники підрозділяють на одно- та двосекційні. Секції замикаються кільцевими пластинами. В односекційних молоко охолоджується тільки одним холодоносієм (водою або розсолом), а н двосекційних -- у першій секції водопровідною водою, а її другій доохолоджується льодяною водою або розсолом. Пластини компонуються за допомогою зажимних пристроїв на загальній рамі так, щоб їх було зручно розбирати та збирати при огляді, очищенні та зміні прокладок.

На молочних фермах, великих комплексах застосовують такі пластинчасті охолодники, як ПОМ-1, ОМ-400А, очисник-охолоджувач ОМ-1, автоматизовані пластинчасті установки ООТ-М та ООУ-М (рисунок 5).

Рисунок 5. Автоматизована пластинчаста установка для охолодження молока ООУ-М:

1- пластинчастий охолоджувач, 2 - шафа управління; З - виконавчий механізм; 4 - термометр опору; 5 - ртутний термометр.

Охолодження молока в резервуарах. Останнім часом для збирання, охолодження й зберігання молока на фермерських підприємствах застосовують резервуари (танки і ванни). При цьому способі не потрібні фляги та спеціальні охолоджувачі. Видоєне молоко в резервуарах охолоджується до заданої температури. Втрати молока значно менші, ніж при інших способах. Зменшуються затрати праці на охолодження, при цьому не потрібна постійна присутність людини.

Охолодження в резервуарах можна застосувати при будь-якому способі доїння корів -- ручному, в переносні відра та центральний молокопровід. При цьому транспортувати молоко з ферм та комплексів по кільцевих маршрутах можна один раз на день.

Ванни й танки випускають прямокутної та циліндричної форми, негерметичні і герметичні. Місткість вітчизняних танків 1000-2000 кг, закордонних -- від 200 до 7600 кг. За способом охолодження ванни і танки ділять на два типи: охолоджуючі холодоносієм (льодяною водою) та безпосередньо випаруванням-холодоагенту (фреон).

З впровадженням доїльних установок із центральним молокопроводом почали застосовувати вакуумовані танки-охолоджувачі. Вони з'єднуються безпосередньо з молокопроводом, створюючи замкнуту систему одержання й охолодження молока, без стикання з повітрям.

Рисунок 6. Танк-охолоджувач ТОМ-2А:

1 - охолоджувальний агрегат; 2 - кожух охолоджувального агрегату; З - всмоктуюча і руба водяного насоса; 4 - розподільний колектор фреону; 5 - колектор-збірник парів фреону; 6 - панельні випарники; 7 - корпус танка; 8 - зливний отвір акумулятора холоду; 9 - контрольний отвір рівня води; 10 - молочний кран; 11 - отвір для зливання вод; 12 - молокоприймач із фільтром; 13 - кришка; 14 - люк; 15 - трубка водного зрошування; 16 - мірна лінійка; 17- мішалки; 18 - термодатчик; 19 - молочна ванна; 20 - вентилятор

6.4 Зберігання молока

Приміщення для зберігання молока повинно добре провітрюватися. Вікна, повернуті на північ, затемнюють. Зберігати інші продукти разом з молоком забороняється.

Молоко, охолоджене в бідонах у басейнах з проточною або льодяною водою, зберігають звичайно, в цих же басейнах. Але цс не економічно, оскільки витрачається більша кількість води а бідони швидко псуються. Кришки фляг трохи відкривають, у результаті чого молоко забруднюється механічними домішками й адсорбує сторонні запахи, що погіршує його якість.

Зберігати молоко в молочних резервуарах вигідніше й зручніше, ніж у бідонах, їх підрозділяють на танки-термоси, призначені тільки для зберігання, молока, та танки-охолодники, де молоко зберігають і охолоджують одночасно (рисунок 7).

Танки для зберігання молока бувають горизонтальні й вертикальні місткістю 2000, 4000, 6000 л більше. Молоком їх наповнюють через приймальні патрубки, які закінчуються, піногасниками. Кількість молока, що надходить у танк, визначають за допомогою вимірювача поплавкового типу, з'єднаного із сигнальним приладом Дня перемішування молока танки обладнані мішалками, які обертаються за допомогою електродвигуна. Температуру молока контролюють за допомогою термометра. Для відбору середньої проби є спеціальний кран.

6.5 Транспортування молока

Молоко транспортують автомобільним, залізничним, водним транспортом та по молокопроводу. При перевезенні як тару використовують фляги та цистерни.

Ще багато господарств транспортують молоко у флягах. Таке перевезення має ряд недоліків. У теплу пору року молоко в флягах нагрівається, а при низькій температурі може замерзнути. З метою запобігання нагріванню або замерзанню молока його необхідно перевозити в закритих машинах.

Фляги при транспортуванні молока повинні бути добре закритими, а влітку молоко наливати в них до самої кришки, щоб запобігти збиванню жиру в шматочки масла. Зимою молоко не доливають на 1 -- 2 л, щоб флягу не розірвало під час його замерзання. Для закупорки фляг у пази кришок вставляють, спеціальні гумові кільця. При їх від сутності можна застосовувати чисту марлю, пергамент, напівпергамент. Категорично забороняється робити прокладку і соломи, гуми автопокришок або автокамер. Найбільш раціонально молоко перевозити в спеціальних автомобільних цистернах, які випускає промисловість (рисунок 8). Молоко в них добре зберігається в дорозі. При перевезенні на 100 км літом його температура підпушується на 1-2 °С. Транспортування в цистернах значно дешевше. Втрати при перевезенні в автомобільних цистернах становлять 0,03 %, а у флягах вії разів більше - 0,34 %. Останнім часом у господарствах України широко впроваджується транспортування молока по кільцевих маршрутах. При цьому молоко з господарств доставляється транспорт том молочного заводу раз на добу за графіком. Але це можливо тільки при чіткій організації первинної обробки молока, достатній кількості холодильних машин та іншого обладнання, високій санітарній культурі ведення молочного господарства.

По залізниці фляги з молоком перевозять в ізотермічних вагонах. Літом вагон охолоджують, зимою опалюють для підтримання температури в межах 3-5. Для перевезення молока залізницями використовують також цистерни. Водним шляхом молоко перевозять на спеціальних катерах, обладнаних холодильними установками.

У багатьох господарствах України ще діють тваринницькі комплекси по виробництву молока на 600,800, 1200 корів і більше. Тварин розміщують в кількох корівниках. В цьому випадку первинну обробку молока доцільно проводити не в кожному корівнику, а на центральній молочарні. Молоко з кожного корівника краще транспортувати по молокопроводу, який може бути підземним або наземним.

ВИСНОВКИ

1. Теоретично обґрунтовано і експериментально доведено доцільність комплексного вивчення генеалогічної структури стада, виявлення і використання в подальшому селекційному процесі перспективних ліній та бугаїв-плідників з урахуванням закономірностей розвитку провідних господарськи корисних ознак у селекційному процесі формування високопродуктивного племінного стада новоствореної української бурої молочної породи.

2. За оцінкою генеалогічних формувань стада племінного заводу “Михайлівка” встановлено, що кращими показниками молочної продуктивності характеризуються нащадки бугаїв-плідників лінії Концентрата 106157 з середнім надоєм корів-первісток відповідно 3440 кг молока жирністю 3,82 %, Елеганта 148551 з надоєм 3294 кг та Стретча 143612 з надоєм 3279 кг.

3. Кращим серед продовжувачів заводської лінії Елеганта 148551 виявився бугай Зевс 20905 з продуктивністю дочок за даними першої лактації 3407 кг молока жирністю 3,80 %. На доброму рівні за продуктивністю відзначилося потомство бугаїв Джета 312826661 та Барона 560171473 з надоєм первісток відповідно 3358 та 3352 кг молока жирністю 3,82 і 3,80 %.

4. Встановлені в окремих варіантах ефективні внутрішньолінійне розведення та міжлінійні кроси бугаїв-плідників, а в інших, навпаки, невдалі поєднання, дозволяють зробити висновок про необхідність проведення у заводських стадах системної оцінки в підборі генеалогічних формувань за молочною продуктивністю корів. Повторне застосування найбільш вдалих поєднань та відмова від малоефективних буде сприяти нарощуванню генетичного потенціалу молочної продуктивності худоби.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. У базовому племінному заводі “Михайлівка” з розведення української бурої молочної породи на основі поглибленого аналізу сформувати раціональну перспективну генеалогічну структуру стада із двох-трьох ліній з підбором високоцінних за показниками молочної продуктивності бугаїв-плідників, що забезпечить прогресивний розвиток породи за провідними господарськи корисними ознаками

2. Проводити в господарстві системну оцінку генеалогічних формувань у варіантах внутрішньолінійного розведення та міжлінійних кросів з повторним застосування найбільш вдалих поєднань та відмовою від малоефективних, що буде сприяти нарощуванню генетичного потенціалу молочної продуктивності худоби.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аксьонов Л.Т. Використання узагальнюючої характеристики розвитку родин за поколіннями для оцінки спадкових особливостей корів // Молочно-м'ясне скотарство. - К.: Урожай. - 1979. - Вип. 50. - С.20-24.

2. Арзуманян Е.А. Разведение по линиям // Советская зоотехния. - 1952. - № 5. - С. 15-19.

3. Басовський М.З., Рудик І.А., Буркат В.П. Вирощування, оцінка і використання плідників. - К.: Урожай, 1992. - 213 с.

4. Бащенко М.І., Тищенко І.В. Оптимізація лінійної структури Черкаського заводського типу української червоно-рябої молочної породи // Розведення і генетика тварин. - К.: Аграрна наука. - 2005. - Вип. 38. - С. 119-128.

5. Бегучев А.П., Легошин Г.П. Отбор и подбор в скотоводстве. В кн. ”Скотоводство." М.: Колос, 1977. - С. 169-206.

6. Бобрушко Т.Я., Колта М.М., Гуменюк В.В., Куліш Л.М. Лінії в структурі чорно-рябої породи західного регіону України // Розведення і генетика тварин. - К.: Аграрна наука. - 2005. - Вип.38. - С. 129-132.

7. Бондаренко Г.П. Вплив лінійної належності на молочну продуктивність корів української чорно-рябої молочної породи // Розведення і генетика тварин. - К.: Аграрна наука. - 2005. - Вип. 38. - С. 132-135

8. Борисенко Е.Я. Разведение сельскохозяйственных животных. - М.: Колос, 1967. - 463 с.

9. Буркат В.П. К вопросу о систематике линий // Животноводство. - 1971. - № 11. - С. 60-61.

10. Буркат В.П. К вопросу о теории разведения по линиям // Животноводство. - 1983. - № 3. - С. 35-36.

11. Буркат В.П. Новые элементы работы с заводскими семействами и линиями // Селекция молочного скота: Сб. науч. тр. ВАСХНИЛ. - Л.: Колос., 1984. - С. 121-128.

12. Буркат В.П., Полупан Ю.П. Розведення тварин за лініями: генезис понять і методів та сучасний селекційний контекст. - К.: Аграрна наука, 2004. - 68 с.

13. Буркат В.П., Сірацький Й.З., Федорович Є.І. Методика з організації і проведення інвентаризації ліній і споріднених груп порід великої рогатої худоби // Методики наукових досліджень із селекції, генетики та біотехнології у тваринництві. - К.: Аграрна наука. - 2005. - С. 3-14.

14. Вінничук Д.Т. Структура породи великої рогатої худоби // Вісник сільськогосподарської науки. - 1982. - № 8. - С. 33-38.

15. Гавриленко М.С., Олійник Л.А. Взаємозв'язок живої маси з продуктивністю корів-первісток чорно-рябої породи, вирощених в умовах промислової технології // Розведення та штучне осіменіння великої рогатої худоби. - К., 1983. - Вип. 15. - С. 25-27.

16. Димчук А.В. Племінна цінність бугаїв провідних ліній подільського заводського типу української чорно-рябої молочної породи // Розведення і генетика тварин. - К.: Аграрна наука. - 2005. - Вип. 38. - С. 145-147.

17. Дмитриев Н.Г., Бойков Ю.В., Басовський Н.З., Логинов Ж.Г., Прохоренко П.Н. О генеалогической и завод скойструктуре пород // Весник с.-х. науки. - 1985. - № 5 (344). - С. 25-31.

18. Засуха Т.В., Кудлай І.М., Стрикало Ю.П., Ставецька Р.В., Пилипчук Ю.В. Адаптаційна здатність корів голштинської та української чорно-рябої молочної порід // Розведення і генетика тварин. - К.: Аграрна наука. - 2005. - Вип.38. - С. 148-151.

19. Зубець М В., Власов В.І., Буркат В.П., Хаврук О.Ф. Методичні основи управління генеалогією породи // Вісн. с.-г. науки. - 1986. - С. 56-61.

20. Калмыков А.Н. Племенная работа с линиями в молочном скотоводстве // Зоотехния. - 1990. - № 2. - С. 22-25.

21. Колесник Н.Н. Основы племенного дела в животноводстве. - К.: Госсельхозиздат УССР, 1956. - 192 с.

22. Колышкина Н.С. Селекция молочно-мясного скота. - М.: Колос, 1970. - 288 с.

23. Кравченко Н.А. Племенной подбор. - М.: Гос. изд. cельско-хозяйственной литературы, 1957. - 300 с.

24. Кравченко Н.А. Разведение сельскохозяйственных животных. Изд. 2-е, перераб. и доп. - М.: Колос, 1973. - 486 с.

25. Крупномасштабная селекция в животноводстве / Н.З. Басовский,

В.П Буркат, В.И. Власов, В.П. Коваленко. - К.: Асоціація "Україна”, 1994. - 360 с.

26. Мащенко Р.І., Коваленко В.В., Цурікова Л.А., Молдованова О.О. Продуктивність корів окремих ліній та їх поєднувань, які входять до складу внутрішньопородних типів // Розведення і генетика тварин. - К.: Аграрна наука. - Вип. 38. - С. 170-173.

27. Меркурьева Е.К. Биометрия в селекции и генетике сельскохозяйственных животных. - М.: Колос, 1970. - 423 с.

28. Москалюк Б.В. Вплив різних ліній на формування високопродуктивного стада прикарпатського типу української червоно-рябої молочної породи // Розведення і генетика тварин. - К.: Аграрна наука. - 2005. - Вип. 38. - С. 174-176.

29. Новиков Е. А. Чистопородное разведение крупного рогатого скота. - М., 1962. - 286 с.

30. Першута В.В. Вплив бугаїв різних ліній на господарськи корисні ознаки дочок // Вісник аграрної науки. - К.: Аграрна наука. - 2005. - Вип. 38. - С. 181-185.

31. Петренко І.П. До теорії розведення за лініями в молочному скотарстві // Розведення і генетика тварин. - К.: Аграрна наука. - 2005. - Вип. 38. - С. 63-66.

32. Пешук Л. Пути повышения продуктивности красного молочного скота // Молочное и мясное скотоводство. - 1999. - № 6. - С. 17-20.

33. Пешук-Топіха Л. Методи селекційно-генетичного удосконалення червоної степової породи при чистопородному розведенні та схрещуванні: Автореф. дис. д-ра с.-г. наук.: 06.02.01 / Інститут розведення і генетики тварин. - Київ, 1999. - 35 с.

34. Підпала Т.В. Великомасштабна селекція і розведення за лініями // Розведення і генетика тварин. - К.: Аграрна наука. - 2005. - Вип. 38. - С. 107-110.

35. Племенное дело в животноводстве / Л.К. Эрнст, Н.А. Кравченко, А.С. Солдатов, В.А. Коваленко, Д.Т. Винничук, Е.А. Найденко. - М.: Агропромиздат, 1987. - 287 с.

36. Племінна робота. Довідник / М.З. Басовський, М.В. Буркат, М.В. Зубець та ін.:, за ред. М.В. Зубця, М.З. Басовського. - К.: ВНА „Україна”, 1995. - 440 с.

37. Плохинский Н.А. Руководство по биометрии для зоотехников. - М.: Колос, 1969. - 256 с.

38. Полупан Ю., Коваль Т., Вороненко В., Демчук В., Кулик Ю. Поєднуваність ліній і споріднених груп червоної молочної худоби // Тваринництво України. - 2003. - № 11. - С. 11-14.

39. Полупан Ю.П. Генеалогічна структуризація новоствореної української червоної молочної породи за лініями // Розведення і генетика тварин. - К.: Аграрна наука. - 2005. - Вип. 38. - С. 97-107.

40. Розведення сільськогосподарських тварин з основами спеціальної зоотехнії / Т.В. Засуха, М.В. Зубець, Й.З. Сірацький та ін. - К.: Аграрна наука, 1999. - 512 с.

41. Рубан Ю.Д. Породы и племенное дело в скотоводстве: эволюция и прогресс. - К.: Аграрна наука, 2003. - 394 с.

42. Рубан Ю.Д. Теорія і практика розведення великої рогатої худоби за лініями // Розведення і генетика тварин. - К.: Аграрна наука. - 2005. - Вип.39. - С. 91-96.

43. Рудик І.А., Сотниченко Ю.М. Роль ліній в удосконаленні української чорно-рябої молочної породи // Розведення і генетика тварин. - К.: Аграрна наука. - 2005. - Вип. 39 - С. 183-189.

44. Рудик І.А., Ставецька Р.В., Судика В.В., Ткач С.О. До проблеми розведення за лініями при великомасштабній селекції молочної худоби // Розведення і генетика тварин. - К.: Аграрна наука. - 2005. - Вип.38. - С. 110-116.

45. Самусенко А.І. Виведення високопродуктивних ліній і родин у скотарстві. - К.: Урожай, 1971. - 72 с.

46. Самусенко А.І. Племінна робота з лініями і родинами в скотарстві // Племінна справа і біологія розмноження с.-г. тварин. - К.: Урожай, - 1971. - Вип. 1. - С. 7-10.

47. Сірацький Й.З. Робота з лініями в сучасних умовах // Розведення і генетика тварин. - К.: Аграрна наука. - 2005. - Вип. 39. - С. 74-77.

48. Смірнов О.І. Про роботу з лініями у молочному скотарстві // Генетика і селекція тварин // Тези доп. першої республіканської конференції - К.: Наукова думка, 1969. - С. 16-19.

49. Ставецька Р.В. Ефективність формування стад молочної худоби вітчизняної та зарубіжної селекції: Автореф. дис. к-та с.-г. наук: 06.02.01 / Інститут розведення і генетики тварин. - с. Чубинське, 2003. - 19 с.

50. Усова Т. Сочетаемость генеалогических групп и линий у айрширского скота // Молочное и мясное скотоводство. - 1999. - № 7. - С. 21-23.

51. Усова Т.П. Влияние подбора на продуктивные качества коров // Зоотехния. - 2000. - № 6. - С. 2-4.

52. Ейснер Ф.Ф. Племінна робота у скотарстві. - К.: Тов. „Знання”, 1977. - 48 с.

53. Ференц Л.В., Федорович Є.І., Сірацький Й.З. Вплив бугаїв різних ліній на ріст і розвиток теличок української чорно-рябої молочної породи // Розведення і генетика тварин. - К.: Аграрна наука. - 2005. - Вип.38. - С. 193.

54. Эйснер Ф.Ф. Племенная работа с молочным скотом. - М.: Агропромиздат, 1986. - 184 с.

55. Эйснер Ф.Ф. Роль племенного подбора в селекции молочного скота // Животноводство. - 1985. - № 2. - С. 19-23.

56. Яценко А.Е. Лебединская порода крупного рогатого скота. - К.: „БМТ”, 1997. - 300 с.

57. Плехатий М.С., Шипота Н.М., Волківська З.О., Федоренко Т.В. Відтворювальна здатність чорно-рябих корів різного походження і генотипів в умовах Українського полісся // Міжнародна наук-виробн. конф. „Селекційно-генетичні та біотехнологічні методи консолідації новостворених порід і типів сільськогосподарських тварин”. - К.: Аграрна наука. - 1999. - С. 180-182.

58. Веланская Н. В. Наследственные различия крупного рогатого скота по продолжительности хозяйственного использования / Н. В. Веланская, А. В. Герасимчук, Г. C. Тараненко // Разведение и искусственное осеменение крупного рогатого скота. К.: Урожай. - 1990. - Вып. 22. - С. 18-22.

59. Вінничук Д. Т. Структура породи великої рогатої худоби / Д. Т. Вінничук // Вісник сільськогосподарської науки. - 1982. - № 8. - С. 33-38.

60. Ганчев М. М. Виявлення поєднуваності ліній червоної степової худоби при кросах / М. М. Ганчев, М. Ф. Бойко, П. А. Нарожний // Вісник сільськогосподарської науки. - 1987. - № 3. - С. 27-28.

61. Калмыков А. Н. Племенная работа с линиями в молочном скотоводстве / А. Н. Калмыков // Зоотехния. - 1990. - № 2. - С. 22-25.

62. Сірацький Й. З. Робота з лініями в сучасних умовах / Й. З. Сірацький // Розведення і генетика тварин. Вип. 38: матеріали наукової дискусії "Розведення сільськогосподарських тварин за лініями": міжвідомчий тематичний науковий збірник / УААН. ІРГТ. - К.: Аграрна наука, 2005. - С. 74-77.

63. Усова Т. П. Влияние подбора на продуктивные качества коров / Т. П. Усова // Зоотехния. - 2000. - № 6. - С. 2-4.

64. Усова Т. Сочетаемость генеалогических групп и линий у айрширского скота / Т. Усова // Молочное и мясное скотоводство. - 1999. - № 7. - С. 21-23.

Додатки

Рис. 1. Генеалогічна структура лінії Концентрата 106157

Рис. 2. Генеалогічна структура лінії Дестені 118619093

Рис. 3. Генеалогічна структура лінії Ладді 125640

Рис. 4. Генеалогічна структура лінії Орегона 086356

Рис. 5. Генеалогічна структура лінії Дістінкшна 159523

Рис. 6. Генеалогічна структура лінії Пейвена 136140493

Размещено на Allbest.ru