Характеристика технологічного процесу виробництва молока

Особливості відтворення молочної худоби. Розвиток розведення порід тварин в Україні. Орієнтовний добовий раціон для дійних корів по періодах року. Організація утримання тварин на підприємстві. Технологічна схема виготовлення сухих молочних продуктів.

Рубрика Сельское, лесное хозяйство и землепользование
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 01.04.2014
Размер файла 76,1 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

20

Зміст

Вступ

1. Характеристика технологічного процесу виробництва молока

1.1 Нормативна документація

1.2 Відтворення поголів'я для технологічного процесу

1.3 Розведення тварин

1.4 Годівля тварин та забезпеченість кормами

1.5 Утримання тварин

1.6 Використання тварин

2. Первинна обробка та переробка продукції тваринництва

3. Економічна ефективність виробництва молока

4. Охорона праці

Висновки і пропозиції

Список джерел літератури

Вступ

Сільське господарство займає майже 25% українського ВВП і приблизно такий же відсоток від загальної зайнятості населення. Україна експортує значну кількість аграрної продукції (цукор, олію, пшеницю, сухе молоко, казеїн, сири тощо). Проте, лише 25% поголів'я корів сконцентровано у громадських господарствах, а приватні володіють понад 75% молочного стада. На міжнародних ринках конкуренція продовжує невпинно зростати, тому спад молочного виробництва в Україні (від 14,1 млн. т у 2002 році до 13,7 млн. т у 2003) повинен активізувати діяльність Мінагрополітики щодо сприяння стабілізації галузі та її подальшого зміцнення.

Сухе знежирене молоко в Україні - основний експортний продукт. Майже 80 % цієї продукції орієнтовно на експорт: у 2001 році його було вивезено 72000 т, на суму понад $100 млн. Але основне завдання держави - формувати внутрішній ринок, підвищуючи купівельну спроможність населення [24].

Згідно з класифікацією експертів ФАО ООН молоко належить до найцінніших продуктів харчування людини - за вмістом повноцінних амінокислот, вітамінів, ферментів, мінеральних речовин. Воно засвоюється на 98 %. Без молока неможливо виростити повноцінне молоде покоління людей, тому що лактоза молока, інші складові беруть участь у формуванні мієлінової оболонки головного мозку дитини, впливають на розвиток розумової здібності.

Дитяче харчування теж неможливо забезпечити без повноцінної молочної сировини. Сухе молоко, казеїн, тверді сири, масло є стратегічними продуктами, які значною мірою забезпечують продовольчу безпеку України і є істотним джерелом надходження валютних коштів при міждержавних торгівельних угодах. Крім того, молочна галузь має суттєве соціальне значення тому, що протягом року забезпечує значну кількість людей постійною роботою та стабільним заробітком [18].

Тенденції щодо забезпечення сировиною молочних переробних підприємств нині - негативні.

Навіть така потужна держава, як США, дотує сільськогосподарське виробництво й тваринництво у тому числі. Лише одна з не багатьох країн світу - Австралія виробляє високоякісне молоко й експортує його у багато країн світу - без дотацій держави, завдяки ефективному керівництву молочними компаніями, ефективному використанню природних пасовищ, теплому клімату, сучасним селекційним і генетичним програмам розвитку молочного скотарства [19].

Отже, спілка переробників і виробників молока повинні активніше домагатися від уряду дієвих заходів щодо стабілізації й нарощування поголів'я корів у господарствах всіх форм власності завдяки прямим дотаціям за умови їхнього використання за призначенням.

1. Характеристика технологічного процесу виробництва молока

Товариство з обмеженою відповідальністю «Авангард» господарство молочно-м'яснго напряму. Воно розміщене в с. Свердловці, Коропського району Чернігівської області. Відстань до районного центру 70 км, до обласного 150 км. У господарстві розвивається два основних виробничих напрями: тваринництво та рослинництво. Рослинництво базується на виробництві овочів, а саме томатів. Тут працює велика кількість робітників місцевого населення, кожен з яких є спеціалістом своєї справи. Саме завдяки невтомній праці цих людей щороку поліпшується фінансово-економічне становище господарства, постійно покращуються показники виробництва.

Господарство повністю забезпечене сільськогосподарською технікою для обробітку землі та збору урожаю. Структуру земельних угідь господарства наведено у таблиці 1. Загальна площа сільськогосподарських угідь складає 1115га, з них 463 га відведено під посіви зернових культур.

У господарстві на 1 січня 2008року налічувалося 1815 голови великої рогатої худоби ( таблиця 2 ).

Наведена в таблиці 3 продуктивність тварин за останні 3 роки свідчить, що надій на голову складає 4670-4747кг молока, середньодобовий приріст660г.

Заборгованості у господарстві немає, заробітну плату виплачують вчасно, керівництво постійно дбає про підвищення соціального та фінансового становища працівників.

Господарство постійно займає призові місця за виробничими показниками серед господарств району.

Таблиця 1. Структура земельних угідь ТОВ ВНСЦ«Авангард» станом на початок року

Види угідь

Площа, га

2006 рік

2007 piк

2008 рік

Загальна земельна площа

1034

1050

1115

Всього

Сільськогосподарських угідь

1034

1050

1115

з них:

- рілля

880

880

940

- сінокоси

130

140

140

- пасовища

24

30

35

До основних культур, які вирощують у господарстві належать: пшениця, ячмінь, кукурудза однорічні i багаторічні трави ( табл 2 ).

Таблиця 2. Урожайність основних сільськогосподарських культур, ц/га

Культур

Урожайність, ц/га

Пшениця

45,6

Ячмінь

36,2

Овес

42,5

Кукурудза

86,2

Горох

37,5

Кукурудза на силос

394,5

Кукурудза на зелений корм

322,2

Однорічні трави на зелений корм

116,8

Багаторічні трави на зелений корм

249,7

Однорічні трави на сіно

43,7

Багаторічні трави на ciho

34,9

Трава злаково-бобова на сінаж

121,3

У господарстві тварини повністю забезпечені зеленими, грубими, соковитими і концентрованими кормами. Як ми бачимо із вище згаданої таблиці урожайність сільськогосподарських культур у даному господарстві є помірними. Наприклад, урожайшсть пшениі становить 45,6 центнерів з гектара, кукурудзи на силос 394,5, кормові буряки 457,3, однорічні трави на сіно 43,7, багаторічні трави на сіно 34,9 центнерів з гектара.

Таблиця 3 . Чисельність та показники продуктивності тварин

Показник

Роки

2006

2007

2008

Загальна кілкість великої

рогатої худоби, голів

1790

1800

1815

- в тому числі корів, гол

660

645

665

Жива маса повновікових кopiв, кг

569

572

563

Середньорічний надій на корову,кг

4414

4515

4747

Вміст білку в молоці за останню закінчену лактацію, %

3,24

3,19

3,22

Середньодобовий приріст худоби на відгодівлі, г

560

578

610

Вихід телят на 100 корів,голів

78

80

82

Як видно з таблиці 3, з роками зростають показники продуктивності в тваринництві, це свідчить про направлену роботу спеціалістів із стадом тварин.

1.1 Нормативно технічна документація

Діяльність ВАТ «Авангард» здійснюється відповідно з нормативно-правовими актами, інструкціями та технічними докуиентами перелік, яких слідуючий:

ВНТП СГ і П-46-1.94. Скотарські підприємства. К.: Мінагрополітики України,1994.-40 с.

ДСТУ4674:2006.Сіно.К.: Держспоживстандарт України,2008

ДСТУ4684:2006.Сінаж.К.: Держспоживстандарт України,2008

ДСТУ4782:2007.Силос із зелених рослин. Технічні умови.К.:Держспоживстандарт України

ГОСТ 27978-88. Корма зеленые. М.: Издательство стандартов, 1989. 4с

ГСТУ 46.069-2003. Молоко коров'яче незбиране. Первинне оброблення, зберіганняі транспортування. Київ. МінАПК, 2000

Інструкція зі штучного осіменіння корів і телиць. К.: ПП «Альфа-принт», 2001. 40с.

Інструкція з бонітування великої рогатої худоби молочних і молочно-м'яснихпорід; Інструкція з ведення племінного обліку в молочному і молочно-м'ясному скотарстві. К.: «ППНВ», 2004. 76 с.

9. ГОСТ 10 22-86. Производство молока при поточно-цеховой системе. Основные требования. ОКСТУХЧ 9811.

10. ГОСТ 10 24-86 Крупный рогатый скот. Типовые технологические процессы выращивания, доращивание, откорма в молочном скотоводстве. Основные требования ОКСТУ 9804

11. ГОСТ 10 27-86. Крупный рогатый скот. Типовые технологические процессы в мясном скотоводстве. Основные требования ОКСТУ 9804

12. Закон України «Про молоко та молочні продукти». К.: 2004. - 14 с.

13. ГСТУ 46.069-2003. Молоко коров'яче незбиране. Первинне оброблення, зберіганняі транспортування. Київ. МінАПК, 2003

14. Інструкція про проведення закуплі молочної сировини у сільськогосподарських товаровиробників усіх форм власності та господарів населення. -К.:Мінагрополітики України, 2002. 4 с.

15. ГРУ 46.018.-2002 Порядок оплати за молоко залежно від гатунку, вмісту жиру та білка відповідно до вимог ДСТУ 3662-97 «Молоко коров'яче незбиране. Вимоги при закупівлі».

16. ДСТУ 3662-97. Молоко коров'яче незбиране. Вимоги при закупівлі. К.:Держспоживстандарт України, 1997. - 9 с.

17. РСТ Украины 1326-88. Сливки заготовляемые К: Госплан УССР, 1989. - 12 с.

18. РСТ Украины 1914-81. Молоко коровье для вскармливания сельскохозяйственных животных. К.: Госплан УССР, 1982. -4 с.

19. ГОСТ 5110-55. Крупный рогатый скот для убоя. Определение упитанности. М.:Издательство стандартов, 1975. -4 с. 21. Единая инструкция о порядке проведення государственных закупок (сдачи-приемки) скота, птицы и кроликов. М., Госагропром СССР, 1988. - 40 с.

1.2 Особливості відтворення молочної худоби

Інтенсивне відтворення стада є одним із головних факторів успішного вдосконалення тих, що існують, і виведення нових порід високопродуктивної худоби. Господарське значення цієї проблеми пояснюється тим, що збитки від неплідності корів досить великі.

Успіх відтворення стада залежить від вивчення статевої поведінки тварин. Діяльність відтворної системи самки характеризується вираженою періодичністю. Статевий цикл являє собою комплекс фізіологічних і морфологічних процесів, які відбуваються в статевих органах й у всьому організмі самки від однієї овуляції до іншої з характерними ознаками поведінки.

У статевозрілих телиць і корів статева охота проявляється пізніше від початку тічки й закінчується до кінця її і не завжди збігається із загальним збудженням. До кінця охоти слиз стає густим, непрозорим і липким. При штучному осіменінні це дуже важливо для правильного вибору часу осіменіння, оскільки він максимально наближений до овуляції і при цьому забезпечується найбільший процент запліднення.

Дослідженнями багатьох вчених доведено, що найефективніше визначити охоту у телиць і корів можна за допомогою бугая-пробника. Водночас доцільно проводити осіменіння тварин, що забезпечує ефективніше використання сперми бугаїв за високої заплідненості.

У теличок і корів статевий цикл у середньому триває 21 день, тічка - три-п'ять днів, інколи - довше. Коли настає загальне збудження, через 24-36 годин від початку тічки, у самок погіршується апетит. Статева охота у телиць проявляється протягом року, незалежно від коливань температури. Найкраще запліднюються у перше осіменіння самки з високою та середньою активністю.

Час від отелення до плідного осіменіння залежить, насамперед, від характеру перебігу після отельного періоду, який характеризується значними змінами в організмі самок, а найбільше у статевих органах. Разючі перетворення відбуваються в цей час в матці - унікальному органі, маса якого збільшується з 500-800 г у нетільному стані до 7-9 кг перед отеленням. Упродовж післяродового періоду відбувається інволюція (зворотний розвиток) матки, під час якої вона набуває розмірів і маси, характерних для нетільного стану.

Виявлених в охоті тварин осіменяють не відразу, а в період згасання активності: корів - ректо-цервікальним методом; телиць - візо-цервікальним. Приховану охоту визначають за календарем: на 18-й день після отелення слід чекати і уважно стежити, коли тварина повинна прийти в охоту. Деякі корови приходять в охоту на 7-10 днів раніше, їх не осіменяють. Крім того, в першому кварталі до 15 березня необхідно намагатися осіменити максимум худоби, яка отелилась у січні-лютому.

Але осіменити корову - це півсправи. Потрібно її своєчасно запустити, провести отелення, жодне отелення не повинне відбуватися без чергового оператора. У цей важливий період завжди повинен чергувати хтось із спеціалістів: якщо не ветлікар, то зоотехнік. Завдяки цьому випадків мертвонароджених телят, а також затримання посліду можна майже ліквідувати.

На фермі у будь-яку пору року і погоду згідно з розпорядком дня корів потрібно випускати на моціон, що позитивно позначається на відтворній функції. Для сухостійних корів також організовувати щоденний активний моціон. Щоб прискорити післяродову інволюцію родових шляхів, практикувати регулярний активний моціон з третього-п'ятого дня після отелення.

Улітку перебування корів і телиць на пасовищах забезпечує їх сонячним опроміненням та іншими природними чинниками, які зміцніють здоров'я, загартовують організм. Досвіт показує, що позбавлення корів літнього пасовищного утримання, особливо сухостійних і після отелення, ослаблює їх, у результаті з'являється атонія органів розмноження, що призводить до ендометритів, неповноцінних статевих циклів, зовнішні ознаки охоти погано виражені і як наслідок - багаторазові безрезультатні осіменіння, подовжений між отельний період [20].

Зоотехнічна і ветеринарна служби, технік штучного осіменіння повинні дбати про те, щоб скоротити тривалість сервіс-періоду. Адже подовження його спричинює перегули і неплідність. На тривалість сервіс-періоду й репродуктивну здатність корів найбільше впливають повноцінні раціони, збалансовані за вітамінами та мінеральними речовинами. За умови повноцінної годівлі корови приходять в охоту переважно в перший місяць після отелення. При цьому післяродовий період та інволюція статевих органів закінчується за три-чотири тижні, тому більшість корів запліднюється в першу охоту. Осіменіння їх у перший місяць після отелення сприяє подовженню продуктивного періоду. За недостатньої і повноцінної годівлі тварини приходять в охоту через два-три місяці і пізніше.

Щоб одержати від корови більше молока і приплоду за весь час її господарського використання, графіки парування складають так, щоб на життя тварини припадала максимальна кількість днів тільності і мінімальна неплідності. Оскільки тривалість тільності у корови відносно стала, кількість приплоду, одержаного від неї за період використання, залежить переважно від тривалості сервіс-періоду, яка в свою чергу позначається на молочній продуктивності.

Потрібно постійно аналізувати, яка корова може дати два приплоди на рік, а якій треба відпочити й осіменити її один раз. Щороку 8-10 корів народжують двійню. Це і є той резерв, який компенсує яловість у стаді.

Багаторічні спостереження свідчать по те, що збільшення сервіс-періоду у корів з 20 до 180 діб призводить до зниження частоти народжуваності близнят і зменшення молочної продуктивності. Отже, у стаді з рівнем молочної продуктивності до 4500 кг молока за лактацію бажано планувати сервіс-період до 80 діб, що забезпечить оптимальну тривалість лактації й одержання до 10 % телят-близнят [14].

Чітка організація виробничого процесу на всіх ланках технологічного процесу, раціональне використання засобів виробництва та кормових ресурсів, застосування селекції на поліпшення генетичного потенціалу худоби, впровадження передових методів ведення галузі - основні аспекти, які дозволять добитися певних результатів у відтворенні стада.

1.3 Розведення тварин

Різні відріддя чорно-рябої породи започатковані у Західно-Європейському центрі, де утворилася худоба племен фризів i батавів предків голландської породи. Найдавніша голландська худоба згодом розчленувалася на відріддя, з яких найбільш численним стала фрисландська чорно-ряба. Kpiм фрисландського відріддя, створені в Голландії білоголове гронінгенське та червоно-рябе ізельське.

Українська чорно-ряба молочна порода почала створюватись з 1925 р., коли в колишньому Радянському Союзі чорно-ряба худоба була прийнята як планова порода. 3 1930 р. почався імпорт Німеччини та інших країн. За даними породного обліку питома частка породи була 34,39 % від усього поголів'я худоби. Зараз в Україні порода займає перше місце серед iнших порід худоби.

Якщо в 1955-1975 pp. відбулася заміна однієї породи іншою, то далі йшов процес відтворного схрещування з плідниками спеціалізованих молочних порід світової селекції. Нова чорно-ряба порода в СРСР була затверджена в 1959 р. Завдяки активній роботі селекціонерів i вчених створено великий масив породи в Україні, де були сформовані три групи: у західних областях (львівська група), Хмельницькій області (подільська група) та східних областях (східна група).

Наприкінці 70-х років розпочата робота по створенню високопродуктивного типу чорно-рябої породи з використанням голштинської породи. Передбачалося створити тип худоби, який би синтезував високий надій i технолопчні якості голштинської, жирномолочність i задовільні м'ясні якості голландизованої чорно-рябої породи.

У 1996 р. наказом Мінсільгоспптроду України затверджена нова українська чорно-ряба молочна худоба. Її автори М.Я. Єфименко, В.М. Макаров, М.С. Пелехатий, П.Т. Хмара та ін. У породі три внутріпородних типи (центрально-східний, західний i польський), три заводських типи (київський, харківський i подільський), шість заводських ліній i 55 заводських родин. У породі об'єднані кращі селекційні ознаки поліпшуючої голштинської породи (високий надій молока, технологічність) i місцевої чорно-рябої породи (високий вміст жиру у молоці, добра пристосовуваність до місцевих умов утримання).

Порода поширена в 24 областях України. Загальний її масив 2565 тис. голів, у тому числі 1,8 млн. корів [4].

Подальше вдосконалення чорно-рябої породи має відбутися в Україні в напрямку підвищення жирномолочності (стандарт породи зараз 3,6 %), зміцнення конституції і до різних захворювань і стресів, поліпшення м'ясних якостей.

До 2000 року викорисговувалося чистопородне розведення чорно-рябої породи, потім господарство перейшло до схрещування чорно-рябих корів з плідниками голштинської породи (табл. 4).

Таблиця 4. Бугаї-плідники, що використовуються в господарстві

№п/п

Кличка,інд №

Період викор.

Лінія

Порода

1

Х.Позітів Е 8039208

2004-2005

Старбака 456767

голштинська

2

Р.РеспектЕ 8197621

2005

Бела 4543768

голштинська

3

С.Джоей ЕТ 6869437

2006-2007

Елевейшена 453433

голштинська

4

О.Луган Ет 10713169

2005-2007

Чіфа 4590890

голштинсьа

Помісні тварини від схрещування високопродуктивних тварин чорно-рябої та голштинської порід в умовах доброї годівлі та утриманя в порівнянні з чистопородними тваринами мають більшу життездатність, вони менш вибагливі до умов утримання, від них одержують продукцію з меншими затратами. Телята мають більшу живу масу, жвавіші, мають більший середньодобовий приріст, крашу збереженість. Саме тому в промисловому скотарстві слід широко використовувати перемінне схрещування.

Тварини цього типу мають міцну, сильну конституцію. Вим'я ванноподібної форми з великим запасом. Шия довга з тонкою складчастою шкірою. Холка гостра, спина рівна, пряма, поперек широкий i рівний. Зад широкий, довгий. Добре розвинена середня частина тулуба. Молочна продуктивність в середньому на одну дійну корову становить 4414-4747кг молока жирністю 3,6-3,8%. Жива маса повновікових тварин становить 563-572кг, (табл. 2), бугаїв 750-800кг. Має задовільні м'ясні якості

Оскільки це господарство молочно -м'ясного напряму тут займаються ще й розведенням абердин-ангуської породи.Тварини мають чорний колір шкіри і волосяного покриву. Тварини цієї породи низьконогі, комолі, у них більша глибина i ширина тулуба. У бугаїв висота в холці становить 128-130 см, коса довжина тулуба 160-162 см.

Жива маса чистопородних абердин-ангусів бугайців 15-місячного віку становить 400-450 кг, середньодобовий приріст 800-1000г, забійний вихід 58%. Тварини характеризуются великим вмістом м 'якоті i малим кісток. Середня жива маса новонароджених телят становить 28-35 кг.

Корови абердин-ангуської породи, серед м'ясної худоби виділяються гарною відтворною здатністю. Охота в них настае десь через 2,5 місяця, cepвic період триває 120 днів, щорічний вихід телят близько 87%. Розведення абердин-ангуської породи у стаді лише чистопородне.

1.4 Годівля тварин

Повноцінна i збалансована годівля худоби є основа успішної відгодівлі. Джерелами жироутворення в тілі худоби є продукти зброджування в рубці вуглеводів корму, а джерелами синтезу білка є продуктє перетворення азотистих речовин в рубці та в тонкому відділі кишечника [2].

Затрата корму на одиницю приросту визначаються калорійністю останнього, співвідношенням вмісту жиру i білка в прирості.Співвідношення відкладеного жиру i білка в тілі залежить від віку, типу i вгодованості худоби. При відгодівлі змінюється потреба худоби в протеїні корму. Молодим тваринам дають білше протеїну, ніж дорослим. 3 підвищенням вгодованості худоби відносна потреба в протеїні у них знижується.

3 ходом відгодівлі i підвищенням вгодованості збільшується відкладення в тілі жиру i зменшується накопичення води i білка. Калорійність приросту підвищується, а затрати корму на одиницю приросту маси збільшуються i поживність раціону в розрахунку на 1кг приросту також підвищується.

Потреба в перетравному жирі в раціонах тварин при відгодівлі коливається в межах 0,04-0,1 кг на 100кг живої маси. Дорослим тваринам жиру в кормах дають менше, а молодняку більше. Недостатня кількість жиру призводить до порушення його обміну у молодняку i до відкладення у прирості крихкого жиру. Велика кількість жиру в кормі призводить до зниження апетиту, відмови тварин від кормів .

Фосфорне живлення тварин при відгодівлі підтримують на високому рівні Фосфорні сполуки разом з азотистими є важливими структурними елементами тіла, займають центральне місце в обміні енергії, вуглеводно-жировому i білковому обміні в організмі.

Тварин при вирощуванні на м'ясо годують збалансовано та різноманітно.

Одностороння незбалансована годівля викликає зниження апетиту, погіршення загального стану, зниження харчових якостей м'яса .

В господарстві в годівлі молодняку до 4-місячного віку використовують молочні корми: молоко незбиране та збиране, а також його замінники. Норми згодовування молочних кормів за перід вирощування становлять 800-1000кг. Дуже добрі результати одержують при використанні ЗНМ, у складі якого 70-75 % сухого збираного молока, 20 жирового концентрату, 7 лактоміну, i 1 % преміксу. Середньодобові прирости телят становлять в межах 650-700г за витрат 1,2-1,3кг сухої молочної суміші на 1кг приросту. Для годівлі телят у осінньо-зимовий період використовують також силос кукурудзяний, зерно вівса, висівки пшеничні, сіно вико-вівсяне, макуху соняшникову, зерно ячменю, крейду кормову.

Дорослих тварин відгодовують протягом 2-3 місяців,в основному вибракуваних корів. Тривалість відгодівлі залежить від вгодованості тварин перед постановкою на відгодівлю. Kopiв нижче середньої вгодованості відгодовують протягом 80-90 днів, середньої 50-60 днів. Відгодівля дорослоі худоби спрямована на підвищення її вгодованості i одержання жирної яловичини [2].

В господарстві дорослу худобу влітку відгодовують на зелених кормах (нагул). а взимку для відгодівлі використовують силос.

Нагул це найдешевший спосіб відгодівлі худоби. Висока біологічна цінніть пасовищ, низька собівартість корму все це дозволяє влітку значно знизити собівартість продукції.

Успіх нагулу залежить від правильного формування гуртів, вмілого використання пасовищ, виконання основних умов, які впливають на збереження та продуктивність пасовищ, організації водопою, режиму дня [4].

Проти широкого розвитку нагулу висунуте аргументоване серйозне заперечення, що стримує інвесторів, а саме дуже низька обіговість капіталовкладень, а також організаційні труднощі та новизна процесу.

Однак i в цій ситуації є вихід. Це передусім, скорочення строків нагулу за рахунок комбінованого нагульно-відгодівельного методу виробництва м'яса, коли при випасанні навіть на задовільних травостоях у весняний період худобу регулярно підгодовують концкормами. Такий cпociб дає можливість не тільки скоротити строки нагулу, а й зменшити потребу в пасовищах, що є дуже актуальним для окремих районів України.

Комбінований метод нагулу вигідний тим, що на одиницю продукції витрачається менше концентрованих кормів, ніж при стійловому утриманні, зменшуються затрати робочої сили та зовсім не доводиться витрачати кошти на прибирания гною.

Якщо традиційний нагул потребує 7-8 місяців, то комбінований метод (згодовування 165-195 кг концентратів на голову) дає змогу зменшити цей термін до 55-60 днів, а кількість випасної площї на 2/3 проти норми випасу за звичайних умов. Упродовж перших двох місяців за комбінованого нагулу приріст живої маси збільшується у середньому на 15-17%,а його короткочасність здешевлює вартість пасовищ.

Комбінований нагул худоби більш прийнятий для господарства, які мають брак пасовищних площ для запровадження інтенсивнішого способу ведення цієї галузі господарства.

Термін нагулу для молодих тварин триває до 240 днів, для дорослої худоби до 200 днів. За цей період тварини додають у мaci по 1-1,2 ц м'яса й жиру (молоді тварини дають чудову першосортну яловичину, стврі часто накопичують до 60кг жиру) .

На нагул ставлять вибракуваних корів, а молодняк, призначений на м'ясо.

Успіх літнього випасання худоби також залежить від правильної експлуатації пасовищ. 3 цією метою визначають потребу тварин в зелених кормах. Добова норма зелених кормів для дорослої худоби становить не менше 50-60 кг i молодняку 30-40 кг.

В Україні прийнято виділяти по 1-2 га пасовищ на 1 голову. Бажано, щоб площа, виведена під пасовища, складалася з сіножатей. Відростання трави на різних ділянках пасовищ відбуваеться неодночасно. Спочатку використовують залишки тогорічної сухої рослинності, а в міру відростання молодої трави -- слід переходити на свіжий зелений корм, не перевантажуючи ділянки випасання, що дасть можливіть повертатися до ix використання знову.

Не менш важливе значення для нагулу має й напування. Худобу достатньо напувати 1-2 рази чистою, проточною, холодною водою (у спеку 3 рази): до 50-80 л на голову на день, у холодну пору року 1 раз [8].

Впровадження нагулу великої рогатої худоби значно зменшує затрати праці, витрати концентрованих кормів та енергетичних pecypciв, істотно впливає на здешевлення виробництва та поліпшення якості яловичини.

Важливе значення у відгодівлі худоби належить силосу, який досить широко використовують з цією метою у вcix природно-кліматичних зонах України, оскільки вартість його значно менша, ніж інших соковитих кормів, а за поживною цінністю він наближається до зелених кормів. У силосі належної якості добре зберігаються цінні поживні речовини, властиві зеленій рослині, значна кількість мінеральних речовин та вітамінів, його можна використовувати для годівлі тварин протягом цілого року [9].

При відгодівлі на силосі у структурі раціону його частка становить 45-75%, грубих кормів 10-20% i концентрованих 15-45%. На 100кг живої маси згодовують 6-8кг силосу, до 1кг грубих кормів i 0,2-0,8кг концентрованих кормів. Молодняку згодовують 20-25кг силосу, а дорослим тваринам 35-40кг на добу [1].

При відгодівлі силосом, важливо, щоб раціон був збалансованим за протеїном, мінеральними речовинами i вітамінами. Це забезпечуе нормальний обмін i високу трансформацію поживних речовин тваринами. Для забезпечення тварин протеїном можна вводити сечовину або амонійну сіль.

Техніка згодовування кормів тваринам пов'язана з особливостями їх раціонів. В господарстві протягом дня застосовуеться така техніка згодовування кормiв тваринам:

вранці - концентровані корми, кормові буряки, сінаж;

опівдні - силос;

ввечері - концентровані корми, силос, кормові буряки;

на ніч - злаково-бобове, або вико-вівсяне сіно.

Kpім основних кормів до раціону включають мінеральні та вітамінні добавки.

Таблиця 5.Орієнтовний добовий раціон для дійних корів живою масою 500 кг з добовим надоєм 12 кг і вмістом жиру 3,6% на осінньо-зимовий період

Корми

Маса корму

Корм. од.

Суха речовина, кг

Перетравний протеїн, г

Цукор, г

Сирий жир, г

Сира клітковина, г

Са, г

Р, г

Сіль, г

Каротин, мг

Необхідно за нормою

-

11,6

14,9

1160

1045

370

4020

81

57

81

520

Сіно лучне

6

2.52

5.1

15

120

150

1416

43.2

13.2

90

Солома пшенична

3

0.60

2,5

335

9

39

1092

8,4

2,4

12

Сінаж різнотравний

4

1.16

1.8

92

92

40

628

19.6

5.2

100

Силос кукурудзяний

15

3.0

3,8

210

90

150

1125

21

6

300

Меляса

0.5

0.38

0.4

30

271.5

1.6

0.1

Дерть пшенична

3

3.84

2.55

426

45

45

84

2.1

12.9

30.6

Сіль кухонна

0,081

81

динатрійфосфат

0,1

21

Всього в раціоні

-

11.5

16.15

1103

627,5

424

4345

139,1

60,8

81

532,6

+/- до норми

-0.1

+125

-57

-417,5

+54

+325

+58,1

+3,8

-

+12,6

Аналіз раціону;

1. Структура раціону: грубі 27%, соковиті 36%, контцентровані 37%, тип годівлі напівконцентратний, напівсоковитий;

2. Витрати корму на 1 кг молока 0,82 корм.од;

3. Кількість у раціоні сухої речовини з розрахунку на 100 кг живої маси 3,2 кг;

4. Енергетична поживність 1 кг сухої речовини 0,70 корм.од.

5. Перетравного протеїну на 1 корм.од. 95,5 г;

6. Вміст клітковини в сухій речовині 26,9%;

7. Вміст сирого жиру в сухій речовині 2,6%;

8. Цукрово-протеїнове відношення 0,57:1;

9. Каротину на 1 корм.од. 46 мг.

26

Таблиця 6.Орієнтовний добовий раціон для дійних корів живою масою 500 кг з добовим надоєм 12 кг і вмістом жиру 3,6% на весняно-літній період

Корми

Маса корму

Корм. од.

Суха речовина, кг

Перетравний протеїн, г

Цукор, г

Сирий жир, г

Сира клітковина, г

Са, г

Р, г

Сіль, г

Каротин, мг

Норма

11,6

14,9

1160

1045

370

4020

81

57

81

520

Трава лучного пасовища

25

6

8,37

625

600

250

255

70

22,5

1375

Трава вико-вівсяної суміші

15

2,7

3

360

345

105

870

30

16

600

Сіно різнотравне

1

0,42

0,86

55

20

25

230

7,2

2,2

45

Дерть зернова

2

2,3

1,7

170

64

44

98

4

7,8

1

Кухонна сіль

0,081

81

динатрійфосфат

0,04

8,4

Всього в раціоні

-

11,42

13,93

1210

1029

424

1453

111,2

56,9

81

2396

Різниця від норми

-0,18

-0,97

+50

-16

+54

-2567

+30,2

+0.1

+1876

Аналіз раціону дійних корів у літній період:

1. Структура раціону: грубі 3.7%, соковиті 76%, контцентровані 20%, тип годівлі малоконцентратний;

2. Витрати корму на 1 кг молока 0,82 корм.од;

3. Кількість у раціоні сухої речовини з розрахунку на 100 кг живої маси 2,79 кг;

4. Енергетична поживність 1 кг сухої речовини 0,82 корм.од.

5. Перетравного протеїну на 1 корм.од. 106,0 г;

6. Вміст клітковини в сухій речовині 10.4%;

7. Вміст сирого жиру в сухій речовині 3,0%;

8. Цукрово-протеїнове відношення 0,85:1;

9. Каротину на 1 корм.од. 209,8 мг;

Годівля абердин-ангуської породи залежить від пори року. У весняно-літній період для корів, ремонтних телиць і нетелей практикується пасовищне утримання. Основну потребу у поживних речовинах вони забезпечують за рахунок споживання трави на пасовищах. В окремі періоди, коли урожайність пасовищ низька, для корів з телятами організовують підгодівлю концентрованими кормами.

В осінньо-зимовий період тварини знаходяться в приміщеннях з вигульними майданчиками. Роздавання корму відбувається 2 рази на добу. Годують тварин силосом кукурудзяним, сіном лучним, дертю, соломою.

1.5 Утримання тварин

У господарстві застосовують стійлово-пасовищну системи утримання молодняку. При виробництві яловичини застосовують в основному два способи утримання худоби : прив'язний i безприв'язний.

В умовах індустріалізації виробництва яловичини роль прив'язного утримання худоби істотно зменшилась, проте на невеликих фермах, відшених від основних виробничих точок, i у фермерських господарствах цей cnoci6 не втратив свого значення. Його використовують на заключному етапі виробництва яловичини i у спеціалізованих господарствах промислового типу можна застосовувати високо-механізоване обслуговування худоби Впроваджуючи прив'язне утримання худоби, особливо з молочного (10-20-добового) віку, слід мати на увазі, що це, призводить до гіподинамії, порушення апетиту, зменшення приростів, а отже до зниження ефективності вирощування та відгодівлі.

Утримують телят в станках невеличкими групами по 3-5 голів. Температура повітря у приміщенні становить 14-20°С i волопсть 70-80 %.Чистять клітки вручну.

Також у господарстві на відгодвлю ставлять корів, вибракуваних за віком, та з повністю або частково порушеною відтворною функцією, а також корів-первісток з низькою продуктивністю та непридатних до машинного доїння, але здатних ефективно використовувати поживні речовини кормів. Корови на відгодівлі в осінньо-зимовий період утримуються в приміщенні для двйних корів. Там вони дояться до закінчення лактації. У корівнику є один центральний прохід завширшки 2,2м для роздавання кормів i два гнойових розміром 0,4м, розміщених із протилежного боку приміщень. Корови поставлені на відгодівлю розміщені в одному з кутів ферми, але через приміщення обов'язково проходить молокопровід. Довжина сійл 2м, ширина 1,1м. В передній частині стійла обладнують годівницю, ширина її вгopi 0,7м, висота задньої стійки 0,65м, передньої 0,3м. Підлога в стійлах дерев'яна з кутом нахилу 1,8-2%. В якості підстилки в господарстві використовують солому та тирсу. Стійла обладнані прив'язями для корів. Це короткий металевий ланцюг, прикріплений одним кінцем внизу до спійлової рами, а двома верхніми - охоплює шию корови i закріплюється за допомогою кільця та фіксуючої ланки. У кожному корівнику встановлені автонапувалки типу АЛ-1А, в розрахунку одна напувалка на дві тварини. У господарстві водопостачання централізоване. На території ферми всі корівники та інші приміщення забезпечені водою. Вода за своїми якостями відповідае вимогам ДСТ 2874-73 «Вода питна».

Водопостачання на фермі цілодобово забезпечується напірно- регулювальною спорудою-баштою Забруднені стічні води піддають механічному, хімічному i біологічному очищенню. У ТОВ «Авангард» використовують хімічний спосіб очищения стічних вод -хлоруванням. Хлорне вапно вносять у дозах 0,5-25мг на 1 літру води. Тривалість хлорування триває 40-80 хвилин.

Приміщення, де утримують худобу розраховане на 100 голів. Має ширину 12 м, довжину 72 м та висоту по центру 3,4 м. Кількість вікон 64. Площа вікна 1,2 м2. Світловий коефіцієнт 1:14 Для штучного освітлення застосовують лампи потужністю 100 Вт. В приміщеннях встановлено 22 електричні лампи. Стіни в корівнику цегляні, дах бетонний з шиферним покриттям. Підлога між стійлами бетонна. Приміщення обладнані водопроводом та каналізацією. Параметри мікроклімату приміщення відповідають прийнятим для даного виду тварин санітарно-гігієнічним нормам.

Приміщення для дорослих тварин взимку не опалюються. Вентиляція природна та штучна.

Утилізацію мертвих тварин у господарстві проводять у біотермічній ямі, яка знаходиться в лісосмузі на відстані одного кілометра від ферми. Глибина ями 10 м, площа перерізу 3Ч3.

1.6 Використання тварин

В господарстві тварини використовуються з метою отримання продукції: молока, яловичини, та гною як побічної продукції. Показниками використання тварин в господарстві являються: поголівя тварин, поголівя основного стада, середньорічний надій на корову, середньодобовий та валовий приріст живої маси, відсоток вибракування тварин та вихід телят

Заготівлі кормів та підготовці їx до згодовування в господарстві приділяеться особлива увага. При заготівлі концентрованих кормів застосовують такі машини і механізми: зернозбиральні комбайни типу «Дон», дробарка, розподільно-змішувальні бункери, розподільчі шнеки. У процесі сінажування використовують косарку КПВ-3, граблі ГВК-6, підбірник-подрібнювач КСК-100А. Транспортування силосу i сінажу до траншей здійснюють вантажними автомобілями. Трамбування траншей проводять тракторами Т-150К.

Роздавання кормів тваринам в ТОВ «Авангард» здійснюється за допомогою мобільного кормороздавача КТУ-10А.

Завантаження зеленої маси на кормороздавачі здійснюється навантажувачем кормів ПСК-5.

Гній з приміщень видаляють щодня за допомогою скребкових транспортерів типу ТСН-160. Від приміщення до гноєсховища гній перевозять в причепах трактором марки МТЗ-80. Зберігають гній в гноєсховищі за територією ферми на відстані 500 м та на відстані від житлової зони 2 км. Гній використовують восени та весною як органічне добриво. Також гній реалізують для потреб місцевих жителів.

Доїння корів. Основним, найбільш трудомістким процессом в технології виробництва молока є доїння корів. Грунтуючись на закономірностях фізіологічних процесів, що відбуваються під час доїння (молоковіддача та молоковиведення), розроблено основний технологічний документ «Правила машинного доїння корів», який регламентує виконання всіх технологічних операцій машинного доїння. Цей документ охоплює оцінку придатності корів до машинного доїння, технологію та організацію доїння, гігієну обслуговуючого персоналу і правила техніки безпеки.

В господарстві застосовують машинний спосіб доїння.

Доїння корів відбувається у стійлах і передбачає збирання молока у молокопровід, за допомогою якого воно транспортується на первинну обробку та зберігання та переносні відра при контрольних надоях молока.

Для доїння корів в господарстві використовується доїльна установка АДМ-8А з молокопроводом, яка призначена для доїння 200 корів в стійлах, транспортуванню видоєного молока в молочні приміщення, группового обліку (від 50 голів), фільтрації, охолодження і збору в ємкість для зберігання. Установка АДМ-8А на 200 корів складається з 12 доїльних апаратів АДУ-1, вакуумпроводу, чотирьох петель молокопроводів, двох головних вакуум-регуляторів, обладнання для підйому молокопроводу, автомату промивки і двох ваккумних установок УВУ-60/45. При доїнні корів у молокопровід збільшується навантаження на одного оператора машинного доїння з 16-20 голів при доїнні у відра, до 45-50 голів.

2. Первинна обробка та переробка продукції тваринництва

молочний худоба корова раціон

Характеристика технологічного процесу виготовлення сухого знежиреного молока

Технологічна схема виготовлення сухих молочних продуктів складається з наступних операцій: приймання та оцінка якості молока, очищення, охолодження та короткочасне резервування молока, нормалізація молока, пастеризація молочної суміші, згущення молочної суміші, висушування, охолодження молочного порошку, розфасовка та пакування продукту.

Приймання та оцінку якості молока проводять згідно з відповідними технологічними інструкціями. Молоко, що не відповідає вимогам інструкцій, до переробки на молочні консерви не допускається. У молоці визначають смак, запах, колір, механічну та бактеріальну забрудненість, кислотність, термостійкість, густину, вміст сухого молочного залишку, жиру та сухого знежиреного молочного залишку.

Для очищення молока від механічних домішок використовують відцентрові молокоочисники.

Молоко температурою вище 60С, яке направляється на короткочасне резервування, охолоджують на пластинчастих охолоджувачах до 4-60С. Через кожні дві години резервування перевіряють температуру та кислотність.

Пастеризують молочну суміш при 85-870С без витримки. При використанні плівкових вакуум-апаратів пастеризація здійснюється безпосередньо в самій вакуум-випарній установці в декілька фаз до температури 92-950С з витримкою до 3 хвилин.

Для згущення молока використовують вакуум-випарні установки: однокорпусні циркуляційні періодичної дії, однокорпусні плівкові безперервної дії, багатокорпусні циркуляційні періодичної та безперервної дії та багатокорпусні плівкові безперервної дії [18]. Оптимальна ступінь згущення продукту висушуванням - 46-48 %.

Згущену молочну суміш одразу подають на сушку. Щоб попередити утворення вільного жиру в сухому продукті, згущену молочну суміш на виході з вакуум-апарату гомогенізують під тиском 9,8-12,3 МПа та при температурі 50-60 0С [33].

При виробництві сухих молочних консервів використовують теплове висушування двох типів: розпилювальне (повітряне) та плівкове (контактне).

При розпилювальному висушуванні в якості сушильного агрегату використовують гаряче повітря. Підзгущене молоко в сушарках такого типу розпилюють за допомогою дисків або форсунок. Молоко виходить з дискових розпилювачів зі швидкістю 120-160 м/хв. Від удару повітрям воно розпилюється до капель діаметром 30-80 мкм. При цьому сумарна поверхня всіх капель, які утворюються з 1 л молока, складає 100-150 м2.

Розпилювальні сушарки бувають прямоточні та зі змішаним рухом повітря та продукту. Працюють вони в одно- чи двофазному режимі [16, 32, 33].

Механізм розпилювального висушування полягає у полідисперсному розпиленні згущених сумішей в потоці гарячого повітря в сушильній камері, наступному висушуванні розпилених часток та видаленні висушених часток із повітря.

Процес висушування відбувається в наступних режимах: температура повітря, що входить, становить 165-1800С; повітря, що виходить - 65-850С (в прямоточних розпилювальних сушарках) і відповідно 140-1700С та 65-800С (в розпилювальних сушарках зі змішаним рухом продукту і повітря) [16].

При плівковому (контактному) висушуванні згущений продукт наносять на поверхню вальців, які мають температури: 105-130 0С (в апаратах, які працюють при атмосферному тиску) та 50-60 0С (у вакуум-сушарках). Продукт висихає у вигляді плівки, яка розмелюється. Сухий продукт, що утворився, охолоджують і фасують. Даний спосіб застосовують лише для продуктів з низькими значеннями Ж/СЗМЗ (зі знежиреного молока, сироватки), так як при контакті з поверхнею, нагрітою до 105-1300С, до 90 % жиру стає незахищеною оболонкою [16].

Сухий молочний продукт, отриманий будь-яким методом висушування, відразу ж охолоджують.

Частіше охолодження до 25-300С суміщають з перемішуванням порошку від сушильної башні до пристосування для розфасовки (чи до бункерів для зберігання) пневмо- чи аерозольним транспортом.

Сухе молоко плівкового висушування охолоджують при розмелюванні та перемішуванні отриманого порошку від сушарки на розфасовку.

Сухе молоко фасують у комбіновані банки (корпус - картонний, а кришки металеві) місткістю 250 г; металеві банки з суцільною або кришкою, що знімається, місткістю 250, 500 та 1000 г; в чотири та п'ятишарові паперові непроникні мішки з поліетиленовими вставками, герметичними швами місткістю 25-30 кг та фанероштамповані баки з поліетиленовими вставками. Використовують також для розфасовки сухого молока картонні коробки з вставками з целофану чи інших синтетичних матеріалів місткістю 250 і 500 г [5, 16, 26].

3. Економічна ефективністъ виробництва молока

Показники ефективності виробництва молока та яловичини залежить від застосованих спосоів удосконалення організації i технології виробництва. Істотно впливають на них наслідки виробничої діяльності господарства в цілому, що треба враховувати при розробленні заходів для підвищення ефективності роботи ферми ( таблиця 6 ).

Не останню роль в економічній ефективності відіграє собівартість, від якої напряму залежить рівень рентабельності. Як бачимо, в структурі собівартості велику частку затрат становлять корми. Тому основний шлях зниження собівартості виробництва молока та яловичини є зниження затрат на виробництво кормів.

Таблиця 6 Економічна ефективність виробництва молока та яловичини у ТОВ «Авангард»

№ п/п

Показники

Значения

1

Вироблено продукції, ц: -яловичини(у забійній масі)

-молока

2705

12173

2

Реалізовано продукції, ц:

-м'яса

-молока

1017

10347

3

Реалізаційна ціна 1 ц, грн.:

- м'яса

-молока

2018

7 140

4

Собівартість 1 ц,грн:

- м'яса

-молока

1895,4

110

5

Структура собівартості, %:

- корми

60

- нафтопродукти

10

-інші витрати

7

-оплата праці

18

-амортизація

5

6

Прибуток(збиток) від реалізації, грн.:

-м'яса

-молока

125396

310410

7

Рівень рентабельності по виробництву, %:

-м'яса

-молока

6,5

27,2

4. Охорона праці

Метою охорони праці є створення оптимальних умов праці за рахунок зниження трудомісткості виробничих процесів, забезпечення працівників засобами захисту, механізації малокваліфікованих, небезпечних та шкідливих процесів.

Необхідною умовою запобігання виробничим травмам і аваріям на виробництіві є спеціальні заходи, розроблені на основі глибокого аналізу стану охорони праці, що характеризується наявністю на робочих місцях небезпечних виробничих факторів, умов, при яких вони можуть діяти на людей. Це дозволяє об'єктивно оцінити можливі негативні наслідки, вжити невідкладних заходів щодо запобігання їм.

Аналізуючи організацію охорони праці в ТОВ «Авангард» (с. Свердловка Чернігівської області) слід відмітити, що наказом директора підприємства призначені відповідальні за стан охорони праці по підрозділах господарства та проведення контролю на робочих місцях керівників даних підрозділів.

Служба охорони праці виконує такі функції: опрацьовує для подальшого затвердження керівником господарства ефективну цілісну систему управління охороною праці, сприяє удосконаленню діяльності у цьому напрямку кожного структурного підрозділу і кожної посадової особи; здійснює керівництво роботою з охорони праці; складає разом з структурними підрозділами комплексні заходи досягнення встановлених нормативів безпеки, а також розділ «Охорона праці» у колективному договорі; проводить для працівників вступний інструктаж з питань охорони праці. Забезпечує працюючих правилами, стандартами, нормами, положеннями, інструкціями та іншими нормативними актами з охорони праці. Організовує паспортизацію робочих місць, проводить облік та аналіз нещасних випадків, підвищення кваліфікації і перевірку знань посадових осіб з питань охорони праці. Бере участь у розслідуванні нещасних випадків та аварій. Контролює дотримання чинного законодавства, виконання працівниками посадових інструкцій з питань охорони праці, забезпечує працівників спецодягом та засобами індивідуального захисту.

Праця жінок, підлітків та інвалідів регламентована Законом України «Про охорону праці» в другому розділі в статтях 10-12. Відповідно до них у господарстві не використовується праця жінок на важких, небезпечних роботах, а також залучення жінок до піднімання і переміщення вантажів, маса яких перевищує встановлені норми. В господарстві використовується праця жінок на нічних роботах, та понаднормових. Не залучаються до робіт вагітні, матері з дітьми до трьох років, до робіт у нічний та понаднормовий час, у вихідні дні. Надаються відпустки вагітним до та після родів.

Згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату непрацездатності» від 23 вересня 1999 року в господарстві проводиться обов'язкове страхування робітників.

В господарстві здійснюються всі види навчання з охорони праці, у відповідності до НПАОП 0.00.4.12.05.

В господарсві проводять всі види інструктажів з охорони праці (вступний, первинний, повторний, позаплановий, цільовий).

Для працівників середньої ланки зусиллями головних спеціалістів раз на три роки організовуються курсові навчання з проведення атестації та вручення посвідчення відповідного зразку.

Медичні огляди проводяться відповідно до вимог ДНАОП 0.03. - 4.02-94 та наказу від 02.02.96 р. Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства соціального захисту населення України, Міністерства праці України № 23/36/9 „Про затвердження списку професійних захворювань та інструкцій щодо його застосування”. Медичні огляди проводяться періодично для осіб, які зайняті на важких роботах. А для осіб до 21 року - відповідно наказу Міністерства охорони здоров'я №387 „Про заходи щодо удосконалення медико-санітарної допомоги підліткам”

Для санітарного-побутового забезпечення працівників в господарстві обладнанні спеціальні приміщення, які відповідають вимогам СниГ 2.09.04-87.

В господарстві в 2005 році проведена атестація робочих місць за категоріями важкості Для цього було залучено контрольні служби державносанітарного нагляду. Складена карта умов праці. За допомогою якою виявляються на робочому місці шкідливі виробничі фактори та причини їх утворення; досліджуються санітарно-гігієнічні фактори виробничого середовища, важкість і напруженість трудового процесу; дається комплексна оцінка факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їх вимогам стандартів, норм і правил; обгрунтовується віднесення робочого місця до відповідної категорії із шкідливими умовами праці; підтверджується (встановлюється) право працівників на пільгове пенсійне забезпечення й інші пільги залежно від умов праці. Атестація робочого місця проводилася відповідно до постанови Кабінету Міністрів від 01.08.92 р. №442.

Забезпечення працівників засобами індивідуального захисту в господарстві здійснюється регулярно у відповідності до ДНАОП 0.00.-3.01-98. Робітники забезпечені такими засобами індивідуального захисту: халати, перчатки, протипилові респіратори РУ-60, спецвзуття (гумові чоботи). Вони зберігаються в окремому приміщенні і видаються бригадиром за вимогою працівників.

Фінансування заходів з охорони праці відбувається за рахунок відрахування з коштів прибутку господарства. Працівники не несуть ніяких витрат на заходи охорони праці.

Аналізуючи стан пожежної профілактики в господарсві слід відмітити, що основні вимоги ДНАОП 0.01 - 1.01 - 95 «Правила пожежної безпеки в Україні» в господарсві в основному виконуються. Будівлі в господарстві відносять до I та II ступенів (неспалимі). Між будівлями дотримуються протипожежні розриви. Під'їздні шляхи мають тверде покриття. Біля будівель розміщені протипожежні водойми та протипожежні щити.

Як недолік слід відмітити розукомплектованість протипожежних щитів первинними засобами пожежогасіння.

Для успішного виконання заходів щодо покращення умов праці, вимог безпеки праці на робочих місцях, підвищення рівня пожежної профілактики потрібно не тільки бажання працівників господарства усунути вищезгадані недоліки, а перш за все достатнє фінансування заходів з охорони праці, передбачених колективним договором.

В цілому, вважаю, організацію охорони праці в господарстві задовільною.

Висновки

Товариство з обмеженою відповідальністю «Авангард» спеціалізується на виробництві яловичини та молока. В господарстві розводять абердин-ангуську та українську чорно-рябу породу великої рогатої худоби.

В господарстві станом на 1 січня 2008 року налічувалося 1815 голів великої рогатої худоби. 3 них 259 дійних корів, та 525 телят. Надій на одну корову в середньому становить 4747кг, з середнім вмістом жиру в молоці 3,6 %. Годівля тварин у господарстві триразова, збалансована за всіма показниками. Тварин повністю забезпечують всіма кормами протягом року. Кормова база зосереджена на виробництві власних кормів.

3. Уci роботи, які проводять із племінним стадом корів та телиць, направлені на поліпшення молочної продуктивності та відтворних здатностей корів.

4. Утримання тварин відповідає санітарно-гігієнічним вимогам. Проводиться активний моціон тварин, власне прибирания гною, роздівіння кормів, доїня, що позитивно впливає на стан здоров'я тварин.

5. Всі необхідні процеси на фермі проводяться механізовано, що полегшує роботу працівникам, а саме: водопостачання, кормороздавання, гноєвидалення, доїння корів.


Подобные документы

  • Характеристика червоної степової породи корів як породи молочної продуктивності. Основні характерні ознаки і якості тварин, фактори поширення. Жирність молока і продуктивність його виробництва. Оцінка витрат на утримання худоби, рентабельності розведення.

    презентация [167,3 K], добавлен 26.12.2013

  • Сучасні підходи до технології виробництва молока в реформованих сільськогосподарських підприємствах. Особливості годівлі дійних корів. Характеристика способів утримання молочної худоби. Прогресивні технології виробництва молока. Економічна ефективність.

    курсовая работа [81,1 K], добавлен 09.08.2013

  • Організаційні форми штучного осіменіння корів і телиць. Годівля великої рогатої худоби та свиней, добовий раціон для дійних корів. Вирощування ремонтного молодняку худоби та птиці. Економічні показники ефективності тваринництва. Утримання коней.

    учебное пособие [351,0 K], добавлен 20.07.2011

  • Вирощування племінного молодняку та формування виробничих типів великої рогатої худоби. Утримання, годівля тварин та забезпеченість кормами. Основи перспективних технологій виробництва продукції тваринництва. Економічна ефективність виробництва молока.

    курсовая работа [53,8 K], добавлен 24.04.2016

  • Характеристика молочних порід корів. Особливості відтворення поголів'я. Технологія виробництва молока у спеціалізованих господарствах. Складання раціонів годівлі корів на зимовий та літній періоди. Визначення потреби в кормах на періоди годівлі.

    курсовая работа [74,8 K], добавлен 25.11.2015

  • Важливість структурних елементів в системі селекції молочної худоби. Роль лінійного способу розведення племінної худоби в удосконаленні порід та стад. Первинна обробка молока, його очищення, теплова обробка, охолодження, зберігання та транспортування.

    дипломная работа [1,4 M], добавлен 03.01.2014

  • Економічна сутність, особливості становлення та процесу функціонування ринку молока і молочних продуктів. Організація закупівлі сировини молока і молокопродуктів. Проблеми і недоліки сучасного розвитку ринку молока і молочної продукції в Україні.

    курсовая работа [501,8 K], добавлен 09.10.2013

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.