Технологія виробництва молока

Характеристика молочних порід корів. Особливості відтворення поголів'я. Технологія виробництва молока у спеціалізованих господарствах. Складання раціонів годівлі корів на зимовий та літній періоди. Визначення потреби в кормах на періоди годівлі.

Рубрика Сельское, лесное хозяйство и землепользование
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 25.11.2015
Размер файла 74,8 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ

КАФЕДРА ГОДІВЛІ ТВАРИН ТА ТЕХНОЛОГІЇ КОРМІВ ІМ. П.Д. ПШЕНИЧНОГО

КУРСОВИЙ ПРОЕКТ

ТЕМА: "ТЕХНОЛОГІЯ ВИРОБНИЦТВА МОЛОКА"

Виконала: студентка 2 курсу 1 групи

факультету ХТ та УЯП АПК

Київ - 2014

Зміст

  • Вступ
  • Розділ 1. Огляд літератури
  • 1.1 Характеристика молочних порід корів
  • 1.2 Особливості відтворення поголів'я
  • 1.4 Особливості виробництва молока у спеціалізованих господарствах
  • Розділ 2. Розрахункова частина
  • 2.1 Завдання
  • 2.2 Виконання завдання
  • 2.2.1 Технологія виробництва молока
  • 2.2.2 Складання раціонів годівлі корів на зимовий та літній періоди
  • 2.2.3 Визначення потреби в кормах на періоди годівлі
  • Висновки
  • Список використаних джерел

Вступ

Тваринництво є галуззю сільського господарства, що займається розведенням сільськогосподарських тварин для виробництва тваринницьких продуктів. За своїм значенням особливо виділяються молочне і м'ясне скотарство, свинарство, вівчарство, птахівництво.

Розвитком тваринництва багато в чому визначається повноцінність харчування населення в його життєво необхідної частини - споживанні тваринного білка. Всі продукти тваринництва - м'ясо, молоко, масло, яйця та інші відрізняються високою енергетичною і поживну цінність.

Тваринництво різнобічно пов'язане з різними галузями народного господарства і має важливе значення в розвитку виробничих сил країни. Характерна особливість тваринництва полягає у їх тісному зв'язку з рослинництвом. Тваринництво використовує кормові культури, рослинність лук і пасовищ і відходи рільництва, перетворюючи їх у продукти харчування і цінну сировину. У свою чергу, тваринництво поставляє для рослинницьких галузей органічне добриво: у вигляді гною на поля повертається приблизно 40% загальної кількості органічних речовин, згодовуваних сільськогосподарським тваринам [4].

З усіх харчових продуктів найбільш цінними є молоко і виготовлені з нього продукти (масло, сир, сир та ін.) Молоко містить майже всі необхідні для харчування повноцінні речовини: жири, білки, цукор, мінеральні солі, вітаміни, ферменти, гормони і т.д. Засвоюваність організмом молоко в цілому і всіх його складових частин дуже висока [3].

Поживність молока визначається вмістом в ньому сухих речовин. У коров'ячому молоці міститься в середньому 12,5% сухих речовин, інше - вода. Жиру в коров'ячому молоці міститься в середньому 3,8 - 3,9% з коливаннями від 2,8 до 5,5%. Залежить це від індивідуальних і породних особливостей корів, умов їх годівлі та утримання, а також від періоду лактації. Білки коров'ячого молока становлять у середньому 3,3%; середній вміст молочного цукру 4,6 - 4,8%, на частку мінеральних речовин молока припадає близько 1%. У молоці є майже всі вітаміни, розчинні в жирі і у воді. Їх зміст в значній мірі залежить від годівлі, мікрофлори рубця жуйних і ряду інших умов [2].

До фізичних властивостей молока відноситься щільність, за якою судять за його повноцінності. Щільність молока залежить від породних особливостей корови, умов її годівлі, періоду лактації та ряду інших факторів. У середньому вона дорівнює 1,030 з коливаннями від 1,027 до 1,032.

Велику роль в отриманні високоякісного молока, а в ряді випадків і молочних продуктів, грає первинна обробка молока на добре обладнаних фермах, і полягає у його очищенні, охолодженні, пастеризації, нормалізації. Первинна обробка молока має на меті підготувати його до транспортування і реалізації або зберігання у свіжому вигляді.

Розвиток молочного скотарства, організація отримання молока, вимога до його якості, питання переробки молока в різні молочні продукти приваблюють увагу вчених різних країн.

У результаті великих заходів, здійснюваних урядом, помітно змінилася промислово-економічна база сільського господарства. Все більшого значення набувають поглиблення спеціалізації і концентрації тваринництва, підвищення рівня його інтенсивності. Головне в здійсненні інтенсифікації тваринництва - створення міцної кормової бази і раціональне використання кормів. Інтенсифікація тваринництва значною мірою залежить також від всесвітнього поліпшення продуктивних якостей худоби і птиці на основі вдосконалення племінної справи, створення нових високопродуктивних порід, широкого використання промислового схрещування.

У нашій країні розвитку тваринництва, у тому числі скотарства, і підвищенню продуктивності тварин надається велике значення. Створення в радгоспах і колгоспах міцної кормової бази, ведення скотарства на рівні сучасних наукових знань, його концентрація, спеціалізація і всебічна механізація виробництва будуть сприяти подальшому розвитку та інтенсифікації цієї галузі [4].

молоко годівля порода корова

Розділ 1. Огляд літератури

1.1 Характеристика молочних порід корів

В Україні розводять 11 порід молочного напряму продуктивності, 7 комбінованого і 13 м'ясного. Найчисленніші чорно-ряба та українська чорно-ряба молочна (36,3 %), червона степова (34,5 %), українська червоно-ряба молочна разом із симентальською (23,9 %), лебединська (3,6 %), інші породи (1,7 %).

Основними породами молочного напряму продуктивності є чорно-ряба, українська чорно-ряба молочна, червона степова, українська червоно-ряба молочна, червона польська, голштинська, джерсейська.

Голштинська порода створена в США та Канаді на основі голландської чорно-рябої відбором за молочною продуктивністю та розвитком. Жива маса голштинських корів 670-720 кг, іноді 815 кг, бугаїв 850-1250 кг, телят при народженні - 40 кг. За екстер'єром корови великі, з довгим тулубом, масть чорно-ряба і червоно-ряба; груди глибокі, середньої ширини; голова довга, суха; шия середньої довжини, тонка з дрібними складками; черево об'ємисте; вим'я велике; кінцівки міцні - тип конституції міцний. Чорно-рябе і червоно-рябе відріддя голштинської худоби майже однакові за продуктивністю і типом.

Висота в холці корів у середньому 144 см, бугаїв - 158-160 см, глибина грудей у корів до 86 см, ширина - до 65 см. Індекс рівномірності розвитку вим'я в середньому становить 42-50 % при швидкості молоковіддачі 2,37 кг/хв. М'ясні якості достатньо високі. Забійний вихід - 55-60 %Удій повновікових корів 6000-8000 кг при 3,5-3,6 % жиру. Створено репродуктори голштинської породи, яка використовується для виведення нових спеціалізованих молочних порід [5].

Чорно-ряба порода найбільш поширена у світі й відіграла важливу роль у вдосконаленні й виведенні нових порід. Вона створена в результаті схрещування місцевих корів із бугаями голландського походження.

Тварини чорно-рябої породи мають пропорційно розвинений тулуб. Жива маса повновікових корів становить 500 - 550, бугаїв - 800 - 900 кг. В умовах достатньої годівлі від корів одержують по 4000 - 5000 кг молока, а в племінних господарствах - 6000-6500 кг із вмістом жиру 3,4-3,8%. Надої деяких рекордисток досягають 10-17,5 тис. кг.

Жива маса телят чорно-рябої породи в середньому становить 32-40 кг. Молодняк має високу інтенсивність росту. Бички у 15 міс досягають живої маси 400-450 кг і витрачають на 1 кг приросту 6,5-7 к. од. Забійний вихід - 55-58 %.

Розводять тварин цієї породи у лісостеповій і поліській зонах України. Молочність і технологічні властивості вим'я корів чорно-рябої породи поліпшують ввідним схрещуванням із бугаями голштинської породи, корови якої мають міцний кістяк, молочний тип будови тіла, більшу живу масу, високі надої, добре розвинене вим'я ванно - та чашоподібної форм, пристосоване до машинного доїння з високою швидкістю молоковіддачі [4].

Українська чорно-ряба молочна порода виведена схрещуванням тварин чорно-рябої худоби з голштинською і як самостійна порода затверджена в 1996 р. Тварини створеної породи переважають чорно-рябих ровесниць за живою масою та промірами. Вони мають більшу висоту в холці, довший тулуб і краще розвинену грудну клітку. Жива маса дорослих корів - 600-650, бугаїв - 850-1100 кг.

У кращих племінних господарствах від корови надоюють по 6000-8000 кг молока з вмістом жиру 3,6-3,8 %, а витрата корму на 1 кг молока становить 0,9-1,1 к. од.

Молодняк відзначається високою інтенсивністю росту. У 18-місячному віці телиці досягають живої маси 400-420, бугайці - 500-520 кг при витраті корму на 1 кг приросту 6,5-7,2 к. од.

Відтворна здатність корів перебуває на рівні вихідних порід. Вік першого отелення коливається в межах 27-29 міс, а сервіс-період триває 85-100 днів.

Основні зони розведення тварин української чорно-рябої молочної породи - це Лісостеп і Полісся України, генетичний потенціал їх може бути реалізований за умов нормальної годівлі та утримання [4].

Червона степова порода створена на початку XX ст. у результаті складного відтворного схрещування місцевої української худоби з червоними породами Західної Європи (остфрисляндська, англерська, вільстермаршська).

Тварини червоної масті з різними відтінками - від світло - до темно-червоного. Позитивні якості породи - пристосованість до жаркого клімату, реагування підвищенням продуктивності на поліпшення умов годівлі та утримання, добра оплата корму молоком і приростами. На 1 кг молока втрачається 0,9-1,1 к. од. Недоліки - невисокий вміст жиру в молоці, нерівномірність молоковіддачі, непропорційність розвитку часток вим'я та деякі екстер'єрні вади.

Жива маса корів у племінних господарствах становить 500 - 560, бугаїв - 800-900 кг. Новонароджені телята мають живу масу 30-35 кг. Від корів у середньому надоюють за рік по 3000 - 4500 кг молока із вмістом жиру 3,6 - 3,7 %.

Червона степова порода поліпшується чистопородним розведенням для збереження цінних адаптаційних якостей, а також застосуванням відтворного схрещування корів червоної степової породи з плідниками англерської, червоної датської та голштинської порід. Результатом такої роботи є створений новий тип, який відрізняється від тварин червоної степової породи вищою продуктивністю, екстер'єром і технологічними якостями [5].

Українська червоно-ряба молочна порода виведена на основі сименталів відтворним схрещуванням їх із монбельярдами, айрширами та червоно-рябими голштинами. Варіантами схрещувань передбачалось одержати масив тварин із часткою крові червоно-рябих голштинів 60-80%. При виборі порід для схрещування враховувались їхня спеціалізація в молочному напрямі продуктивності та високі технологічні властивості тварин.

У новій породі передбачалося поєднати високу молочну і м'ясну продуктивність, придатність до машинного доїння, добру пристосованість до місцевих умов та високу оплату корму продукцією.

Порода виведена в 1993р. її ознаками є червоно-ряба масть, міцна конституція, гармонійність будови тіла, ванно - і чашоподібна форма вим'я, міцне прикріплення його, великі й добре розгалужені молочні вени

Молочна продуктивність корів у середньому становить 2552 кг, а в племінних господарствах - 4356 кг із вмістом жиру в молоці 3,83 %.

Червона польська порода створена у Польщі складним відтворним схрещуванням місцевої худоби з бугаями англерської та червоної датської порід. Тварини невеликі, мають щільну або міцну конституцію, витривалі, добре пристосовані до місцевих умов. Жива маса корів - 450 - 500, бугаїв - 700 - 850 кг, телята народжуються живою масою 25 - 35 кг. Надій корів - до 3000 кг, а в племінних господарствах - 4000 - 5000 кг. Вміст жиру в молоці - 3,7 - 3,9 %. М'ясні якості худоби невисокі, тому що вона вдосконалювалася у молочному напрямі.

Розводять тварин цієї породи у Волинській, Тернопільській і Рівненській областях [4].

1.2 Особливості відтворення поголів'я

Організаційні заходи щодо відтворення основного поголів'я великої рогатої худоби мають бути спрямовані на його поліпшення за рахунок заміни малопродуктивних корів високопродуктивним породним молодняком.

Процес відтворення стада здійснюють цілеспрямовано, відповідно до організаційно-економічних заходів, досягнення найбільш високої ефективності виробництва в кінцевому підсумку.

При формуванні основного поголів'я враховують спосіб його утримання, при індустріальній технології - відповідність його потенціалу і продуктивності запрограмованій системі машинного доїння, стійкість проти хвороб і екстремальних умов середовища.

Відтворення стада великої рогатої худоби в сільськогосподарських підприємствах здійснюють переважно за рахунок вирощування власного ремонтного молодняку. Процес відтворення має забезпечувати необхідну кількість поголів'я, його структуру і продуктивність відповідно до обсягу виробництва продукції на перспективу та спеціалізації галузі, поліпшення племінних якостей тварин.

Процес відтворення стада слід пов'язувати із заходами щодо поліпшення використання маточного поголів'я, ліквідації яловості корів, збільшення приплоду. Цього досягають, комплектуючи основне стадо з високопродуктивних, породних тварин, організуючи належний догляд і годівлю збалансованими за поживністю кормами, своєчасне паруванням як корів, так і ремонтного молодняку.

Для своєчасного поновлення стада, заміни вибракуваного поголів'я в господарстві виділяють групу ремонтного молодняку. Її формують з телят від племінних корів. За розміром ця група в 1,5-2 рази більша за поголів'я корів, яке підлягає вибракуванню. Це дає змогу відібрати для парування найбільш розвинений молодняк з добрими ознаками майбутньої корови. Решту тварин з групи ремонтного молодняку відгодовують на м'ясо.

Особливо важливим є комплектування стада основного поголів'я в умовах індустріалізації галузі. За допомогою спеціальних тестів формують вирівняне стандартне поголів'я з урахуванням таких вимог, як високий рівень продуктивності, швидкість віддачі молока, швидкість споживання корму, відсутність агресивності. Молоде поголів'я має бути придатним для машинного доїння і годівлі, стійким проти захворювань і стресів, здатним до відтворення тощо.

У процесі відтворення основного поголів'я в скотарстві важливо встановити раціональну його структуру відповідно до прийнятої спеціалізації в галузі. Від раціонального співвідношення статевих і вікових груп тварин залежать темпи відтворення стада, рівень виходу продукції та її собівартість.

На структуру стада впливають напрям галузі, вік реалізації молодняку, темпи росту поголів'я, строки отримання приплоду та інші фактори. Визначають структуру стада великої рогатої худоби, як правило, на початок або кінець року, оскільки між цими періодами відбуваються постійні зміни в поголів'ї.

Розрізняють фактичну і організаційну структуру стада. Фактична структура відображує дійсний стан поголів'я на певний період. Організаційна структура стада повинна відповідати програмі перспективного розвитку галузі, досягненню передбачених програмою показників щодо кількості тварин, їх продуктивності тощо. Структура стада великої рогатої худоби відображує спеціалізацію галузі. Наприклад, у молочному скотарстві частка корів становить понад 55%, у молочно-м'ясному - від 45-55%, м'ясо-молочному - 35-45%, у м'ясному - до 35%. Частка корів у стаді залежить від строків реалізації молодняку. Наприклад, у стаді молочного напрямку ефективною є реалізація всього молодняку в ранньому віці - після 20-денного (молозивного) періоду.

У господарствах приміських зон при молочному напрямку скотарства доцільно мати таку структуру стада великої рогатої худоби (в % до загального поголів'я): корови - 60, нетелі - 9, молодняк старше року - 11, телята до року-20. Така структура стада забезпечує щорічну реалізацію (на 100 голів стада) 49-50 голів худоби, в тому числі на м'ясо - 9-10, на плем'я - 20, телят у віці 4-6 міс. на дорощуванні - 20 голів.

Норматив вибракування тварин основного поголів'я залежить від строку їх використання. При його визначенні враховують рівень продуктивності тварин, здатність до відтворення, машинного доїння, інтенсивність їх використання. Процент вибракування при цьому становить 15-25%. На практиці за звичай прагнуть подовжити термін використання основного поголів'я і мають рацію, оскільки вирощування ремонтного молодняку, нетелей пов'язане з великими витратами [3].

Подовженню терміну використання основного поголів'я сприяють:

· годівля тварин на основі повноцінних, збалансованих за поживними речовинами раціонів;

· ретельний догляд за тваринами, чітке дотримання розпорядку;

· проведення у визначені строки профілактичних зооветеринарних заходів для запобігання захворюванню тварин;

· застосування раціональних форм організації утримання поголів'я, виконання виробничих процесів;

· створенням нових і поліпшенням існуючих порід тварин, пристосованих до певних умов утримання і використання.

При вирішенні питання відтворення поголів'я основного стада необхідно прийняти рішення щодо найбільш раціональної системи отримання приплоду. Залежно від місця розташування господарства у скотарстві застосовують такі дві системи одержання приплоду:

1) рівномірного розтелення корів протягом року;

2) циклічну (сезонну). Перша доцільна в господарствах, розміщених навколо великих міст і промислових центрів. Вона забезпечує:

· рівномірне надходження продукції і постачання населенню незбираного молока протягом року;

· рівномірне надходження коштів від галузі протягом року;

· ритмічну роботу господарства за рахунок коштів, що надходять від реалізації молока.

За такої системи виникає настійна потреба в організації ритмічної роботи галузі, якій сприяють:

· повне забезпечення основного поголів'я високоякісними кормами протягом року;

· наявність капітальних приміщень як для основного стада, так і для отримання приплоду;

· організація чіткої роботи з реалізації молока з наявністю пунктів продажу виробленої продукції;

· чітка взаємодія з підприємствами, які займаються дорощуванням молодняку, що реалізується у 20-денному віці.

У більш віддалених господарствах доцільно впроваджувати циклічну (сезонну) систему одержання приплоду у ранньо-весняні місяці. Це дає змогу протягом пасовищного періоду (з 20 травня по 20 жовтня) отримувати більшу кількість продукції при значно менших затратах праці і сумарних витратах. Поголів'я при цьому утримують у літніх таборах, а випасають на природних або штучних пасовищах. Витрати по статтях "Корми" і "Транспортні роботи" значно зменшуються [4].

У таких господарствах, як правило, організують переробку продукції, а молочні відвійки використовують для годівлі інших тварин (свиней).

1.3 Оптимізація раціонів годівлі великої рогатої худоби

Ефективне використання великої рогатої худоби передусім залежить від умов годівлі.

Годівля - це організація виробничого процесу з метою забезпечення життєвих потреб тварин в енергії та поживних речовинах. Поліпшуючи годівлю, досягають високої продуктивності тварин і раціональної витрати кормів на одиницю виробленої продукції. Недостатня годівля негативно впливає на продуктивність та ефективність використання кормів, а при тривалому недогодовуванні розвиваються різні захворювання. Від рівня годівлі залежить рівень живлення тварин [8].

Живлення тварин - це процес надходження в організм і засвоєння поживних речовин. Він являє собою одну з основних ланок обміну речовин. Живлення включає такі процеси, як споживання й перетворення корму, всмоктування корму, всмоктування перетравлених поживних речовин та всмоктування їх для життєво необхідних процесів і утворення продукції. Робота серцево-судинної системи, процеси травлення, діяльність нервової системи організму пов'язані з постійною витратою енергії, білків мінеральних речовин, вітамінів та інших речовин. У процесі обміну енергія корму переходить в інші види енергії - потенційну енергію приросту живої маси, молока, механічну енергію при виконанні твариною певної роботи. При цьому частина енергії в процесі окислення речовин переходить у теплову і використовується на підтримування постійної температури тіла, необхідної для нормальної життєдіяльності організму [8].

Хімічні реакції, що відбуваються в організмі, здійснюються за допомогою біологічних каталізаторів - ферментів. Це речовини білкової породи. До їхнього складу входять деякі вітаміни та мінеральні елементи як активатори. Функціонують ферменти, як правило, за умови певної концентрації водневих іонів та іонів ряду мінеральних елементів, що зумовлюють відповідну величину pH. У процесі обміну речовин витрачається частина ферментів, вітамінів, мінеральних солей. Джерелом їх поповнення в організмі є корми. Продукція тварин (м'ясо, молоко, яйця, вовна), механічна робота тощо також являють собою видозмінені в організмі поживні речовини кормів. Від рівня годівлі, вмісту в кормах поживних речовин, необхідних для задоволення потреб організму, залежать продуктивність та здоров'я тварин.

Для забезпечення високої продуктивності тварини повинні одержувати у кормах не тільки необхідну кількість енергії, а й протеїну з оптимальним співвідношенням між деякими амінокислотами, поліненасичених жирних кислот та інших речовин [6].

Велике значення в житті тварин має співвідношення між окремими елементами, вітамінами, деякими органічними компонентами корму, а для жуйних - між протеїном і цукром та окремими групами вуглеводів.

Потреба тварин у поживних речовинах визначається рядом факторів: фізіологічним станом організму, рівнем продуктивності, видом кормів, технологією їх заготівлі та підготовки до згодовування, співвідношенням поживних речовин у раціоні, їх доступністю для використання та ін. Повноцінна годівля впливає на розвиток, стан здоров'я сільськогосподарських тварин і одержання від них продукції при мінімальних затратах праці [8].

На фермах застосовують групову годівлю корів, а для високопродуктивних індивідуальну. Відповідно до раціону корми видають на групу тварин і роздають залежно від продуктивності кожної. Даванки грубих і силосу за кількістю орієнтовно однакові, а концкормів та коренеплодів згідно з рівнем надоїв. В основному поширене триразове роздавання кормів протягом дня до або після доїння.

Норми годівлі дійним коровам визначають залежно від живої маси, продуктивності, віку й вгодованості. Після проведення контрольного доїння їх коригують відповідно до продуктивності тварин [6].

У виробничих умовах раціони для дійних корів складають за такими показниками: кормові одиниці, перетравлений протеїн, кальцій, фосфор, каротин і кухонна сіль. Зараз із цією метою застосовують деталізовані норми годівлі з урахуванням 24 контрольних показників: кормові одиниці, обмінна енергія, суха речовина, сирий і перетравлений протеїн, сира клітковина, крохмаль, цукор, сирий жир, кухонна сіль, кальцій, фосфор, магній, калій, сірка, залізо, мідь, цинк, кобальт, марганець, йод, каротин, вітаміни D та E.

Енергія поживних речовин корму є одним із основних факторів щодо забезпечення високої продуктивності тварин. Для функціонування організму корові живою масою 550 - 600 кг на добу необхідно 31401 - 32657 кДж і на утворення 10 кг молока 29810 кДж нетто-енергії.

Коровам у стійловий період згодовують сіно, солому, сінаж, силос, жом, кормові буряки, моркву, концкорми; в пасовищний - зелені й концентровані корми. Об'ємисті роздають із розрахунку на 100 кг живої маси 1,5 - 3 кг грубих, із яких сіна не менше ніж 50% (мінімальна його даванка - 1 кг на 100 кг живої маси), 8-10 кг соковитих, у тому числі 50-60%.

Концентровані корми вводять у раціон із урахуванням добового надою: до 10 кг - 100г, 10-15 - 100-150, 15-20 - 150-20, 20-25 - 250-300 і понад 25кг - 300-350г на 1 кг молока.

Раціон корови має бути збалансованим за загальною поживністю, а вміст сухої речовини з розрахунку на 100 кг живої маси повинен становити 2,8-3,2, високопродуктивної - 3,5-3,8 кг. Для підтримання життєдіяльності організму необхідно 1 к. од. необхідно 95 г, а з надоєм 20 кг і більше - 105-110 г перетравного протеїну. Нестачу в раціоні протеїну поповнюють за рахунок сіна бобових та макухи олійних культур [8].

Травлення в рубці корів перебігає нормально при відповідному співвідношенні протеїну й вуглеводів, які контролюються цукрово-протеїновим відношенням. На 100 г перетравного протеїну в раціоні корів має бути 100-130 г, або на 1 кг живої маси 3-4 г цукру, відношення крохмалю до цукру 1,3-1,5: 1.

Недостатня кількість жиру в раціонах призводить до знежирення його вмісту в молоці, оскільки жир кормів є джерелом високо-молекулярних ненасичених жирних кислот. Норми даванки жиру становить 60-65% загального вмісту його в добовому надої.

Із розрахунку на суху речовину в раціоні корів має бути: сирого протеїну - не менше ніж 14%, клітковини - 16-28, жиру - 2-3, цукру - 11-15 5. Зниження сирого протеїну менше ніж 12% зумовлює зростання витрат азотистих речовин на утворення молока. Збільшення клітковини в кормі на 1% понад норму знижує перетравність сухої речовини на 0,88%. Рівень цукру в раціоні вище ніж 15% погіршує використання азоту й засвоєння клітковини в рубці тварини. ЇЇ вміст у раціоні для корів із надоєм до 10 кг повинен досягати 28%, із надоєм 30 кг і більше 16-18%.

Раціон балансують за основними мікроелементи (кальцій, фосфор, натрій, хлор, магній, калій, сірка) На 100 кг живої маси коровами забезпечують: кальцію - 5, фосфору - 0,7 г; на 1 кг молока відповідно 4 та 3,2. Нестача в раціоні мікроелементів (марганець, йод, кобальт, мідь, цинк) викликає затримку в рості, шлунково-кишкові розлади, порушення відтворювальних функцій [6].

Для нормалізації обмінних процесів та відтворювальних функцій корів необхідно забезпечувати каротином і вітамінами D та E. Каротин нормують із розрахунку 30 мг на 100 кг живої маси і 25 мг на 1 кг молока.

У літній період основними в раціонах є зелені, які згодовують залежно від рівня молочної продуктивності 40-70 кг на добу та концентровані корми.

Таким чином, годівля сільськогосподарських тварин, а саме великої рогатої худоби, є однією з найважливіших складових зоотехнічної науки, яка розробляє теоретичні основи, методи й технологічні прийоми раціонального рівня продуктивності тварин та необхідної якості продукції, добре здоров'я й високу відтворну здатність при економну витрачанні кормів. Годівля - це також основа успіхів в удосконаленні існуючих і створенні нових порід.

Годівля сільськогосподарських тварин як наука й практика безпосередньо пов'язана з матеріальним виробництвом, тому в широкому значенні основним завданням її слід вважати розробку шляхів і методів підвищення ефективності суспільного виробництва [8]. Своє конкретне втілення вона знаходить у розробці науково обґрунтованих норм і систем годівлі тварин, технології заготівлі та підготовки кормів до згодовування з використанням балансуючих добавок і біологічно активних речовин, що забезпечує максимальний вихід високоякісної продукції з одиниці земельної площі.

1.4 Особливості виробництва молока у спеціалізованих господарствах

Молочно промисловий комплекс формується на базі розвитку молочного і молочно-м'ясного скотарства. Виробництво молока і молочних продуктів - один із важливих напрямів спеціалізації тваринницько-продуктового комплексу України. У молочному і молочно-м'ясному скотарстві формується спеціалізовані господарства з товарного виробництва молока, розведення племінної молочно-репродуктивної худоби, вирощування племінних; корів-первісток тощо. Однак протягом останнього часу поголів'я корів на Україні зменшилося з 8851 у 1985 р. до 4958 тис. гол. У 2000 р., виробництво молока за цей час зменшилося з 17,1 до 5,4 млн. т. Отже зменшення виробництва молока за цей час в розрахунку на душу населення зменшилося з 482, до 255,7 кг [2].

Складовою частиною комплексу є польове і лукопасовищне кормовиробництво, комбікормова і мікробіологічна промисловість. Внаслідок постійного зменшення виробництва кормів особливо зернофуражних, висококонцентрованих і білкових, різкого зниження продуктивності природних кормових угідь, переходу на екстенсивні системи скотарства його поголів'я з кожним роком зменшується, а відповідно зменшується і виробництво молока. Майже 70% його виробляється в особистих господарствах. Молочна промисловість - складова функціональна ланка молочно-промислового комплексу, її основні галузі масло-переробна, сироробна, виробництво сухого молока і молочних консервів тяжіють до сировинних зон, в виробництві на продаж незбираного молока до споживача. Майже 1/3 молока споживається у вигляді незбирано-молочної продукції, решта переробляється на масло та інші молочні продукти [3].

Важливим напрямком спеціалізації молочної галузі є маслоробний. У маслоробстві переважають заводи невеликих і середніх потужностей (до 50 т переробки молока за зміну). Тепер на Україні працює близько 500 крупних підприємств молочної промисловості, в тому числі 10 молоко консервних заводів, найбільшими серед яких можна назвати Київський молокозавод №2, Дніпропетровський, Харківський, Одеський та Львівський молокозаводи, Куйбишевський (Запорізька область), Краснознаменський (Одеська), Долинський і Бобринський (Кіровоградська), Дунаєвський (Хмельницька), Ковельський (Волинська), Чортківський (Тернопільська область) сироварні заводи [4].

Базовими підприємствами галузі є районні та міські молокозаводи. Між господарствами і молокозаводами існують тісні технічні, економічні і технологічні зв'язки. Це зумовлено тим, що молоко - це продукт, який не витримує тривалого зберігання і вимагає негайної переробки. Від молочних ферм воно повинно переходити на переробку. В систему де є районний завод, входять і периферійні молочні підприємства і молочнотоварні ферми навколишніх господарств.

Дальший розвиток молочно промислового комплексу пов'язаний з відновленням поголів'я корів, поліпшенням їх породного складу та підвищення їх продуктивності. Реально у віддаленій перспективі Україна може його виробляти до 30 млн. т. У 2010 році при збільшенні поголів'я корів і підвищення їх продуктивності до 3,8-4,0 тис. кг формування спеціалізованого високопродуктивного етапу, організації годівлі за науковими нормами виробництво молока можна довести до 20 млн. т [7].

Розділ 2. Розрахункова частина

2.1 Завдання

1. Кількість корів у господарстві, голів - 900.

2. Вихід телят від 100 корів, % - 85.

3. Відсоток вибракування первісток - 25.

4. Відсоток вибракування корів із стада за рік - 24.

5. Надій від корови за лактацію, кг - 6100.

6. Жива маса повновікових корів, кг - 600.

7. Тип годівлі корів - сіно-силосний, влітку - пасовище.

8. Природо-кліматична зона - Степ.

9. Товарність молока, % - 87.

2.2 Виконання завдання

2.2.1 Технологія виробництва молока

Головною умовою, від якої залежить виробництво молока є кількість отелень, які буде одержано на фермі, тому розрахунки розпочинаємо із визначення обсягів отелень по фермі за рік. Для цього спочатку визначаємо, скільки корів із тих які є в стаді, можуть отелитися у плановому році (Ок). Кількість отелень розраховують за формулою:

Ок = Кф + V

де

Ок - кількість корів, які можуть отелитися в стаді за рік, голів;

Кф - кількість корів у стаді на початок року (періоду), голів;

V - вихід телят від 100 корів.

Ок= 900Ч0,85=765

Моделюємо план осіменіння, отелення і вибракування худоби (табл. 2.2.1)

Таблиця 2.2. План осіменіння, отелень і вибракування худоби

Місяці року

У минулому році

У плановому році

отелилося, голів

осіменено, голів

не планується

осіменяти, голів

буде вибракувано,

голів

отелилося, голів

буде осіменіно, голів

не планується

осіменяти, голів

буде вибракувано,

голів

корів

нетелей

корів

телиць

корів

нетелей

корів

телиць

Січень

76

24

60

19

24

15

76

24

60

19

24

15

Лютий

73

20

60

20

20

16

73

20

60

20

20

16

Березень

73

19

63

24

19

16

73

19

63

24

19

16

Квітень

66

18

76

24

18

18

66

18

76

24

18

18

Травень

63

16

73

20

16

19

63

16

73

20

16

19

Червень

60

15

73

19

15

20

60

15

73

19

15

20

Липень

56

16

66

18

16

24

56

16

66

18

16

24

Серпень

56

16

63

16

16

24

56

16

63

16

16

24

Вересень

59

18

60

15

18

20

59

18

60

15

18

20

Жовтень

60

19

56

16

19

19

60

19

56

16

19

19

Листопад

60

20

56

16

20

18

60

20

56

16

20

18

Грудень

63

24

59

18

24

16

63

24

59

18

24

16

Всього

765

225

765

225

225

225

765

225

765

225

225

225

Для забезпечення нормального відтворення стада, у нього вводять на 100 корів 20-25 нетелей кожного року. Розраховуємо кількість нетелей, яку необхідно ввести в стадо (Он).

Он = 900 Ч 0,25 = 225 отелень

Загальна кількість отелень за рік (Ор) буде визначатися сумою отелень корів (Ок) і нетелей (Он).

Ор = Ок + Он

Ор = 765 + 225 = 990 отелень

У цьому разі виходимо з умови, що осіменіння плануємо через 3 місяці на четвертий, вважаючи першим місяць отелення, а отелення плануємо через 9 місяців на десятий, вважаючи першим місяць осіменіння.

Таблиця 2.3

Розрахунок виробництва молока на фермі

Місяці планового року

Разом

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

Січень

100

100

100

100

100

100

100

76

76

76

76

76

1080

100

200

300

400

500

600

700

608

684

760

С

С

4852

Лютий

73

93

93

93

93

93

93

93

73

73

73

73

1016

С

93

186

289

372

465

558

681

584

657

730

С

4615

Березень

73

73

92

92

92

92

92

92

92

73

73

73

1009

С

С

92

184

276

368

460

552

644

584

657

730

4547

Квітень

66

66

66

84

84

84

84

84

84

84

66

66

918

660

С

С

84

163

252

336

420

504

588

528

594

4129

Травень

63

63

63

63

79

79

79

79

79

79

79

63

868

567

630

С

С

79

158

237

316

395

474

553

504

3913

Червень

60

60

60

60

60

75

75

75

75

75

75

75

825

480

540

600

С

С

75

150

225

300

375

450

525

3720

Липень

72

56

56

56

56

56

72

72

72

72

72

72

784

504

448

504

560

С

С

72

144

216

288

360

432

3528

Серпень

72

72

56

56

56

56

56

72

72

72

72

72

784

432

504

448

504

560

С

С

72

144

216

288

360

3528

Вересень

77

77

77

59

59

59

59

59

77

77

77

77

834

384

462

539

472

531

590

С

С

77

154

231

308

3748

Жовтень

79

79

79

79

60

60

60

60

60

79

79

79

853

316

395

474

553

480

540

600

С

С

79

158

237

3832

Листопад

80

80

80

80

80

60

60

60

60

60

80

80

860

240

320

400

480

560

480

540

600

С

С

80

160

3860

Грудень

87

87

87

87

87

87

63

63

63

63

63

87

924

261

348

435

522

609

696

504

567

630

С

С

87

4659

Разом корів

902

906

909

909

906

901

893

885

883

883

885

893

10755

у т. ч. дійних

756

767

780

767

783

789

778

770

765

765

746

744

767,5

Сума лактаційних місяців

3944

3940

3970

4142

4130

4224

4157

4185

4178

4175

4035

3937

4084,75

Середній місяць лактації, днів

5,2

5,0

5,1

5,4

5,3

5,3

5,3

5,4

5,4

5,4

5,4

5,2

5,2

Середньо-добовий надій на 1 дійну корову

21,6

21,3

21,4

21,9

21,7

21,7

21,7

21,9

21,9

21,9

21,9

21,6

21,7

Надій за місяць на 1 дійну корову, кг

670,2

660,3

665,2

680,1

675,2

675,2

675,2

680,1

680,1

680,1

680,1

670,2

674,3

Валовий надій за місяць, ц

5066,7

5064,5

5188

5216,6

5286,6

5327,1

5252,9

5237,1

5203,1

5203,1

5073,8

4986,2

62105,7

Надій за місяць на 1 фуражну корову, кг

5,6

5,5

5,7

5,7

5,8

5,9

5,8

5,9

5,8

5,8

5,7

5,5

68,7

Визначаємо продуктивність технологічної лінії первинної обробки молока на фермі. Продуктивність лінії визначають за залежністю:

Пл = (к1 Ч Кn Ч N Ч к2 Ч Мм) ч (365 Ч Тn)

де Пл - продуктивність технологічної лінії первинної обробки молока на фермі, кг ? год;

к1 - коефіцієнт нерівномірності надходження молока протягом року (визначається відношенням максимального місячного до величини середньомісячного надою за рік по фермі);

к2 - коефіцієнт нерівномірності добового надою (при дворазовому - 0,55-0,60);

Мм - товарність молока,%;

Кп - середньорічна кількість дійних корів по фермі, голів;

N - надій на дійну корову за рік, кг (показники беремо з табл.2.3);

Тп - тривалість одного доїння, годин (не більше 2 годин).

Пл = (1,01 Ч 767,5 Ч 7920,5 Ч 0,58 Ч 0,87) ч (365 Ч 2) = 4244,01 кг/год.

2.2.2 Складання раціонів годівлі корів на зимовий та літній періоди

Таблиця 2.4. Добовий раціон для дійних корів на зимовий період

Корм

Кількість корму, кг

Кормові одиниці

Обмінна енергія, Мдж

Суха речовина, кг

Перетравлений протеїн, г

Сира клітковина, г

Сирий жир

Цукор

Кальцій, г

Фосфор, г

Каротин, мг

Сіно лучне

6,4

2,7

43,8

5,5

352

1510,4

160

128

46,1

14,1

96

Сіно конюшини

5,3

2,8

38,3

4,4

413,4

1293,2

132,5

132,5

48,8

11,7

132,5

Силос кукурудзяний

15

3

34,5

3,8

210

1125

150

90

21

6

300

Зерно кукурудзи

3,7

4,9

50,6

3,1

270

140,6

155,4

148

17,8

19,24

25,2

Трав'яне борошно люцерни

2,4

1,7

20,7

2,2

285,6

506,4

69,6

96

41,5

7,2

480

Сіль кухонна

0,11

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

Норма за живою масою, надоєм

-

15,1

177

18,9

1510

4540

1360

485

110

78

680

Всього в раціоні

142,8

15,1

187,9

19

1531

4575,6

667,5

594,5

175,2

125

1033,7

До норми (±)

-

0

10,9

0,1

21

35,6

-692,5

109,5

65,2

47

353,7

Аналіз раціону на зимовий період:

Структура раціону: грубі - 43,3%;

соковиті - 45,5%;

концентровані - 11,5%;

Тип годівлі: сіно-силосний.

1. Енергетична цінність 1 кг сухої речовини: 9,45 корм. од.

2. Рівень перетравного протеїну у сухій речовині: 28,5%.

3. Клітковина у сухій речовині: 85,8%.

4. Відношення кальцію до фосфору: 1: 1,4.

Проаналізувавши зимовий раціон для дійних корів, можна дійти висновку, що в ньому підвищений вміст обмінної енергії (+10,9Мдж), сухої речовини (+0,1кг), перетравного протеїну (+21г), сирої клітковини (+35,6г), цукру (+109,5г), кальцію (+65,2г), фосфору (+47) каротину (+353,7мг). Однак не вистачає 692,5 г сирого жиру.

Таблиця 2.5. Добовий раціон для дійних корів на літній період

Корм

Кількість корму, кг

Кормові одиниці

Обмінна енергія, Мдж

Суха речовина, кг

Перетравлений протеїн, г

Сира клітковина, г

Сирий жир

Цукор

Кальцій, г

Фосфор, г

Каротин, мг

Трава тимофіївки

18

4,5

58,68

6,8

324

2304

180

450

23,4

12,6

630

Трава лучного пасовища

13,2

3,17

30,23

4,4

330

1346,4

132

316,8

36,96

11,88

726

Трава люцерни

12

2,64

21

3

456

816

84

168

54

8,4

528

Зерно вівса

2,1

2,1

22,64

1,8

165,9

203,7

84

52,5

3,15

7,14

2,73

Зерно ячменю

1,2

1,38

15,24

1,02

102

58,8

26,4

38,4

2,4

4,68

0,62

Зерно пшениці

1,1

1,41

14,92

0,94

116,6

18,7

22

22

0,88

52,4

1,1

Макуха соняшникова

0,1

0,1

1,04

90

32,4

12,9

7,7

6,3

0,59

1,29

-

Сіль кухонна

0,11

-

-

0,1

-

-

-

-

-

-

-

Норма за живою масою, надоєм

-

15,1

177

18,9

1510

4540

1360

485

110

78

680

Всього в раціоні

47,81

15,2

163,75

18,07

1526,9

4760,5

536,1

1054

121,38

98,03

1888,45

До норми (±)

-

0,1

-13,25

-0,83

16,9

220,5

-823,9

569

11,38

20,03

1208,45

Аналіз раціону на літній період:

1. Структура раціону: соковиті - 90,36%;

концентровані - 9,64%;

Тип годівлі: пасовище.

2. Енергетична цінність 1 кг сухої речовини: 9,45 корм. од.

3. Рівень перетравного протеїну у сухій речовині: 28,5%.

4. Клітковина у сухій речовині: 85,5%.

5. Відношення кальцію до фосфору: 1,7: 1.

Аналіз літнього раціону для дійних корів показує, що в ньому до норми не вистачає 13,25 Мдж обмінної енергії, 0,83 кг сухої речовини, 823,9 г сирого жиру. Проте ми бачимо, що підвищений вміст кормових одиниць (+0,1), перетравного протеїну (+16,9г), сирої клітковини (+220,5 г), цукру (+569 г), кальцію (+11,38 г), фосфору (20,03 г) та каротину (1208,45 мг)

2.2.3 Визначення потреби в кормах на періоди годівлі

Таблиця 2.6. Потреба в кормах на зимовий період

Корм

Потреба на 1 голову

за добу, кг

Потреба на все

поголів'я за добу, кг

Потреба кормів

на зимовий період, ц

Потреба з урахуванням

страхового фонду, ц

Страхового фонду і втрат при зберіганні, ц

Грубі, всього

14,2

12780

24921

27413,1

в т. ч. сіно лугове

6,4

5760

11232

сіно конюшини

5,4

4860

9477

трав'яне борошно люцерни

2,4

34,08

66,45

Соковиті, всього

15

13500

26325

30273,75

в т. ч. силос кукурудзяний

15

13500

26325

Концентровані, всього

3,81

3429

6686,5

7355,15

в т. ч. зерно кукурудзи

3,7

3330

6493,5

сіль кухонна

0,11

99

193,05

Проаналізувавши таблицю 2.6 можна зробити висновок, що для господарства з кількістю корів 900 голів, потрібно 27413,1 ц грубих, 30273,75 ц соковитих та 7355,15 ц концентрованих кормів.

Таблиця 2.7. Потреба в кормах на літній період

Корм

Потреба на 1 голову за добу, кг

Потреба на все поголів'я за добу, кг

Потреба кормів на літній період, ц

Потреба з урахуванням

Страхового фонду, ц

Страхового фонду і втрат при зберіганні, ц

Соковиті, всього

43,2

38880

66096

76010,4

у т. ч. трава тимофіївки

18

16200

27540

трава лучного пасовища

13,2

11880

20196

трава люцерни

12

10800

18360

Концентровані, всього

4,61

4149

7053,3

7758,63

у т. ч. зерно вівсу

2,1

1890

3213

зерно пшениці

1,2

1080

1836

зерно ячменю

1,1

990

1683

макуха соняшникова

0,1

90

153

сіль кухонна

0,11

99

168,3

Після аналізу таблиці 2.7 ми можемо спостерігати, що для утримання стада з кількістю поголів'я 900 голів, на літній період нам потрібно 76010,4 ц соковитих і 7758ц концентрованих кормів.

Висновки

Складені раціони для повновікової корови живою масою 550 кг, добовим надоєм 20 кг та вмістом жиру у молоці 3,8% частково відповідають нормам, знайденим за довідником

При виробництві молока на промисловій основі слід передбачати впровадження перспективних технологічних проектів ферм з урахуванням біологічних особливостей тварин: забезпечувати високий рівень автоматизації доїльних установок; організацію повноцінної годівлі; утримання і вирощування високопродуктивного худоби; не допускати скорочень термінів продуктивного використання корів.

Молоко й виготовлені з нього молочні продукти повинні бути високоякісними. Молоко хворих корів зазнає значних фізико-хімічні зміни, внаслідок чого стає малоцінним продуктом харчування і втрачає свої технологічний властивості при промисловій переробці. У зв'язку з цим в інтенсивних умовах молочного тваринництва значну увагу необхідно приділяти санітарної якості молока.

Головне завдання інтенсивної технології виробництва і переробки молока полягає в досягненні отримання максимальної продуктивності при економному використанні ресурсів.

Список використаних джерел

1. Арзуманян Є.А., Бугучев А.К., Соловйов А.А., Фандлев Б.В. "Скотоводство", під редакцією Є.А. Арзуманяна. - М.: Колос. 1984. - 388 с.

2. Підпала Т.В. Скотарство і технологія виробництва молока та яловичини. - Миколаїв: Видавничий відділ МДАУ, 2007. - 369 с.

3. Скотарство і технологія виробництва молока та яловичини / [В.І. Костенко, Й.З. Сірацький, М.І. Шевченко та ін.]. - К.: Урожай, 1995. - 472 с.

4. Технологія виробництва продукції тваринництва ? [О.Т. Бусенко, В.Д. Столюк, М.В. Штомпель та ін.]; за ред.О.Т. Бусенка. - К.: Аграрна освіта, 2001. - 432 с.

5. Технологія виробництва продукції тваринництва ? [О.Т. Бусенко, В.Д. Столюк, О.Й. Могильний та ін.]; за ред.О.Т. Бусенка. - К.: Вища освіта, 2005. - 496 с.

6. Практикум із годівлі сільськогосподарських тварин: навчальний посібник [Ібатуллін І.І., Кононенко В.Д., Столюк В. Д та ін.]; під ред. Академіка УААН І.І. Ібатулліна. - К.: 2009. - 304 с.

7. Солдатов А.П., Табакова Л.П. Технологія виробництва молока та яловичини / А.П. Солдатов, Л.П. Табакова, - М.: Колос, 1995 р - 336 с. іл.

8. Клейменов Н.І. "Повноцінне годівля великої рогатої худоби". - М.: Колос. 1975. - 312 с.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Характеристика тваринницької галузі. Вдосконалення технології виробництва молока та стану відтворення поголів’я. Вплив якості годівлі на заплідненість, отелення та розвиток плода. Визначення ефективності організації штучного осіменіння корів і телиць.

    дипломная работа [164,4 K], добавлен 08.11.2010

  • Організація годівлі корів, корми, їх підготовка до згодовування, засоби роздавання. Водопостачання і поїння тварин. Доїння корів та обробка молока. Видалення гною на фермі. Вирощування ремонтного молодняку. Розрахунок потреби в кормах для поголів’я.

    курсовая работа [69,8 K], добавлен 18.03.2014

  • Сучасні підходи до технології виробництва молока в реформованих сільськогосподарських підприємствах. Особливості годівлі дійних корів. Характеристика способів утримання молочної худоби. Прогресивні технології виробництва молока. Економічна ефективність.

    курсовая работа [81,1 K], добавлен 09.08.2013

  • Породи і типи у свинарстві, нові підходи до годівлі в домашніх умовах. Розрахунок річної потреби в кормах для молодняку корів і свиней. Визначення потреби в земельній площі для виробництва кормів. Складання комбікормів і раціонів для різних видів тварин.

    курсовая работа [449,9 K], добавлен 07.12.2011

  • Показники економічної ефективності виробництва молока та методика їх визначення. Динаміка поголів’я корів, їх продуктивності та валового виробництва молока. Інтенсифікація молочного скотарства. Організація праці в тваринництві, її нормування і оплата.

    курсовая работа [1,1 M], добавлен 27.07.2015

  • Коротка зоотехнічна характеристика основних кормів. Визначення потреби в кормах на одну голову. Складання раціонів на літній та зимовий періоди. Оцінка річної потреби у кормових добавках. Розрахунок потреби у земельних площах для вирощування кормів.

    курсовая работа [48,2 K], добавлен 24.11.2010

  • Вивчення впливу годівлі корів на їх молочну продуктивність. Утворення молока і молоковіддача. Характеристика молочної продуктивності. Хімічний склад молока. Дози і правила годівлі корів коренеплодами. Вимоги ГОСТ, які пред'являються до молочної продукції.

    реферат [20,7 K], добавлен 26.04.2011

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.