Аналіз ринку молока і молокопродуктів в Україні

Економічна сутність, особливості становлення та процесу функціонування ринку молока і молочних продуктів. Організація закупівлі сировини молока і молокопродуктів. Проблеми і недоліки сучасного розвитку ринку молока і молочної продукції в Україні.

Рубрика Сельское, лесное хозяйство и землепользование
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 09.10.2013
Размер файла 501,8 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

План

Розділ І. Економічна сутність та особливості становлення ринку молока і молочних продуктів

1.1 Економічна природа молока і молочних продуктів

1.2 Особливості процесу функціонування ринку молока і молокопродуктів

1.3 Організація закупівлі сировини молока і молокопродуктів

Розділ ІІ. Аналіз ринку молока і молокопродуктів

2.1 Аналіз розвитку та умов ринку молока і молочної продукції

2.2 Проблеми і недоліки сучасного розвитку ринку молока і молочної продукції

Розділ ІІІ. Шляхи покращення розвитку ринку молока і молокопродуктів

3.1 Створення сприятливих умов для розвитку і покращення ринку молока і молокопродуктів

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Актуальність теми: Серед основних шляхів виходу України з економічної кризи є інтенсивний розвиток регіональних аграрних ринків. Складовою частиною аграрного ринку виступає ринок молока і молокопродуктів. За науково обґрунтованими нормами харчування молочні продукти повинні складати третину харчового раціону людини. Тому погіршення стану ринку молока і молочних продуктів негативно впливає на харчування населення, а отже, і на здоров'я нації.

Внаслідок впливу чинників загальноекономічного та внутрігалузевого характеру в молочній галузі протягом останнього десятиріччя спостерігаються негативні процеси: зменшення обсягів виробництва, скорочення поголів'я та зниження продуктивності корів, товарності, зростання збитковості. Як наслідок, зменшились обсяги виробництва молочних продуктів, зросла різниця між закупівельними і роздрібними цінами та регіональна варіація роздрібних цін на продукцію, стала очевидною нерозвиненість ринкової інфраструктури та відносин між виробниками молока, переробниками й іншими агентами ринку. Вищезазначені явища позначились на катастрофічному зниженні рівня споживання молока і молочних продуктів.

На сучасному етапі реформування економіки України недостатньо вирішеним питанням залишається пошук шляхів ефективного розвитку ринкового господарства з метою регулювання обсягів виробництва продукції та її збуту. Особливо відчутно ця проблема позначається на функціонуванні продовольчого ринку, рівень розвитку якого впливає на забезпеченість населення продуктами харчування та соціально-економічний стан держави.

В сукупності продовольчих товарів важливе місце належить молочній продукції. Забезпеченість населення країни життєво необхідними продуктами харчування, що виробляються з молока, залежить від розвитку такої складової ринку продовольства як ринок молока і молочної продукції.

При необхідному матеріально-технічному забезпеченні, удосконаленні соціально-економічних відносин та раціональній структурній перебудові галузі виробництво молока на душу населення можна довести до 450-500 кг, що зумовлює орієнтацію України не тільки на самозабезпечення населення молочними продуктами у межах науково обгрунтованої норми споживання, але й на експорт їх значної частини.

Ступінь дослідження даної теми в працях вітчизняних та зарубіжних вчених: Особливі властивості молока і продуктів його переробки зумовлюють необхідність стабільного розвитку виробництва та збуту цих продуктів: безперебійного забезпечення населення молочними продуктами та гарантованого надходження сировини до переробних підприємств. Тому ефективний розвиток молокопродуктового підкомплексу можливий лише в умовах злагодженої роботи всіх підприємств, пов'язаних із виробництвом, переробкою та реалізацією молока і молокопродуктів. Теоретичним і практичним аспектам формування та функціонування ринку молока і молочної продукції присвячено ряд наукових праць вчених економістів-аграрників: П.Т. Саблука, П.М. Макаренка, П.С. Березівського, В.І. Бойка, Н.К. Васильєвої, О.В. Березіна, В.А Марченка, Л.А. Євчук, А.М. Михайлової та ін.

Мета дослідження: зробити максимально точний і об'єктивний аналіз ринку молока і молокопродуктів в Україні, враховуючи економічну ситуацію в країні.

Завдання курсової роботи:

1. Дослідити особливості формування та функціонування ринку молока і молокопродукції в Україні.

2. Проаналізувати обсяги виробництва, динаміку цін, обсяги експорту та імпорту молока і молокопродукції на національному та регіональному рівнях.

3. Виявити основні проблеми і недоліки сучасного ринку молока і молокопродуктів в Україні.

4. З'ясувати основні передумови для покращення стану і розвитку ринку молока і молокопродукції.

Розділ І. Економічна сутність та особливості становлення ринку молока і молочних продуктів

1.1 Економічна природа молока і молочних продуктів

Ринок молока і молокопродуктів має специфічні особливості, пов'язані з властивістю продукції. Це - широкий асортимент продукції (різні види цільномолочної і кисломолочної продукції, сири, сметана, масло); універсальний характер використання (молочна сировина, молочні продукти первинної переробки, молочні продукти глибокої переробки); малотранспортабельність і непридатність для тривалого зберігання багатьох видів продукції; сезонні коливання надходження сировини, що впливають на нерівномірність завантаження виробничих потужностей молокопереробних заводів, зниження продуктивності праці, додаткові витрати на зберігання запасів сировини та готової продукції; наявність відходів при переробці молока, що потребує комплексної його переробки. Специфіка ринку молока і молокопродуктів пов'язана також з великою часткою ринкових агентів на первинному ринку (сільськогосподарські підприємства, фермерські господарства, особисті господарства населення), необхідністю забезпечення стабільного ринку збуту для товаровиробників протягом всього року та гарантованого надходження сировини на переробні підприємства і безперебійного забезпечення населення молочними продуктами щоденного попиту. [3]

Я. Тивончук розглядає ринок молока і молоко продукції як сукупність взаємодії складових ринкового механізму, за допомогою яких здійснюється виробництво, реалізація, споживання молока та продуктів його переробки, процесу купівлі-продажу та молочних продуктів через оптову та роздрібну торгівлю. Розвиток і функціонування ринку молока і молокопродуктів підлеглий загальним закономірностям розвитку економіки й пов'язаний з ринком інформації про грошові доходи населення, можливості збільшення продовольчих ресурсів, ринком фінансово-кредитних, матеріально-технічних ресурсів тощо [10].

В. Кудай говорить, що складовою частиною аграрного ринку виступає ринок молока і молокопродуктів. За науково обґрунтованими нормами харчування молочні продукти повинні складати третину харчового раціону людини. Тому погіршення стану ринку молока і молочних продуктів негативно впливає на харчування населення, а отже, і на здоров'я нації. Великий вплив на організацію процесу ринку молока і молочної продукції мала економічна криза. Тому серед основних шляхів виходу України з економічної кризи є інтенсивний розвиток регіональних аграрних ринків [3].

Ю. Захарченко стверджує, що система функціонування ринку молока і молочних продуктів досі не відрегульована і потребує більш глибокого вивчення і розробки. В економічній літературі недостатньо викладені точки зору про місце держави в регулюванні ринку молока та молокопродуктів і створені необхідних умов для ефективного функціонування. Потребують також висвітлення питання податкового реформування у молокопереробній сфері щодо звільнення виробників від сплати ПДВ або хоча б відчутного його зменшення, від чого суттєво зменшиться кінцева вартість молока і молочних продуктів, вони стануть доступнішими для більшості населення держави, тобто значно підвищиться попит на продукцію.[2]

Дефіцит молока, як відмічає Б.М. Двінській [3, c. 5] є першопричиною зниження обсягів виробництва основних молочних продуктів, сприяючи одночасно зростанню цін на готову продукцію, яка проходячи шлях від форми переробки і далі через систему гуртової і роздрібної торгівлі стає часто недоступною для масового споживача. По-своєму проблеми з реалізацією продукції створюють труднощі підприємствам-виробникам і торгівлі, які не вчасно виплачуть за продукцію, що залишає партнерів молочного ринку безобігових коштів.

Сучасний стан аграрного ринку в Україні характеризується такими негативними явищами: скороченням обсягів виробництва сільськогосподарської сировини і продукції; збільшенням кількості і частки дрібних і низькотоварних суб'єктів ринку; існуванням бартерних операцій; продажем сільськогосподарської продукції в рахунок оплати праці та видачею сільськогосподарським працівникам заробітної плати у формі натуральної оплати; низькою платоспроможністю споживачів; звуженням контингенту споживачів внаслідок самозабезпечення сільських жителів; нарощуванням виробництва продукції сільськими переробними цехами; зниженням рівня споживання продуктів харчування; недосконалістю сучасної ринкової інфраструктури; локалізацією регіональних ринків у зв'язку з контролем місцевих органів влади товаропотоків сільськогосподарської сировини та готової продукції, що проявляється в значному коливанні цін на продукти харчування у різних регіонах країни; значною різницею між роздрібними та закупівельними цінами на сільськогосподарську продукцію; регіональним і місцевим монополізмом переробників сільськогосподарської продукції.

Створення цивілізованого аграрного ринку тісно пов'язане із запровадженням прозорих відносин у цій сфері через продаж сільськогосподарської продукції на біржах, аукціонах, конкурсах, недопущення обмежень міжрегіонального руху сільськогосподарської сировини та продуктів її переробки. Зазначені елементи інфраструктури аграрного ринку мають велике значення, оскільки є важливими при формуванні рівня цін та ефективними формами купівлі-продажу продукції.

Ринок молока і молокопродуктів як сфера товарного обміну об'єднує товаровиробників і споживачів, а також сам процес обміну, тобто сферу транспортування, зберігання, торгівлі, сервісу.

1.2 Особливості функціонування і регулювання ринку молока і молокопродукції

Стабільний розвиток ринку молока і молокопродуктів є заставою продовольчої безпеки і задоволення потреби в групі найважливіших продовольчих продуктів.

Оскільки молоко і молочні продукти є одними з найдавніших і традиційних продуктів харчування людини, формування і розвиток ринку молока і молокопродукції, як складової ринку продовольства, відбулося об'єктивно через розвиток розділення праці і обміну продуктами праці, і полягало в основі виникнення ринкових відносин в цілому.

Пройшовши розвиток від примітивних відносин натурального обміну до високорозвинутої системи суспільно-економічних відносин, ринок молока і молокопродуктів взаємодіючи зі всіма елементами ринкової системи, є свого роду індикатором стану і розвитку агропромислового комплексу і всієї економіки в цілому.[1]

Тільки через розуміння природи ринку і ринкових відносин, можливо зрозуміти суть ринку молока молочних продуктів.

Ринок - особлива організація економічних зв'язків між суб'єктами відносин з приводу купівлі-продажу товарів і послуг у сфері звернення і механізму забезпечення цього процесу. Ринкові закони і принципи, є основою для формування ринку молока і молочної продукції, визначає особливості відносин між суб'єктами і загальні закономірності розвитку цих відносин в межах економічного простору. Для ефективного функціонування ринку С.В. Мочерний виділяє певні необхідні умови: реальний плюралізм форм власності та форм господарювання; здатність суб'єктів підприємницької діяльності впливати на рівень цін; розвинуте антимонопольне законодавство та наявність достатніх механізмів його реалізації, добре розвинута система економічного та адміністративного регулювання економіки державою; наявність і доступність всебічної ринкової інформації, розвинута маркетингова діяльність; конкурентна боротьба між різними суб'єктами підприємницької діяльності; наявність розвинутої інфраструктури [4].

У загальноекономічному розумінні, ринок молока і молокопродукції - це сукупність економічних відносин, за допомогою яких здійснюються виробництво, розподіл, обмін і споживання молока і продуктів його переробки з метою задоволення суспільних потреб і отримання економічної вигоди всіма його суб'єктами відповідно до виконуваних ними функцій.

М.К. Пархомець визначає ринок молока і молокопродукції як: «складову продовольчого ринку, яка об'єднує: сферу виробництва молока в різних формах господарювання, галузі заготівки сировини, його переробки і виробництва молокопродуктів; сферу реалізації і споживання» [11].

Ринок молока і молочної продукції розглядають як певну сукупність товарообмінних операцій, які забезпечують і регулюють економічний взаємозв'язок учасників процесу створення вартості молока і молочних продуктів між собою, споживачами кінцевої продукції і державою[5, 6, 7].

При розгляді ряду джерел, необхідно відзначити різні підходи до класифікації ринку в цілому і місця в ньому ринку молока і молокопродукції. На базі вивчених поглядів, відповідно до наочно-функціональної ознаки, ми відносимо ринок молока і молокопродукції до ринку тваринницької продукції і її переробки, який у свою чергу є складовою частиною продовольчого ринку. Виходячи з галузевої приналежності суб'єктів виробництва, ринок продовольства є частиною агропромислового ринку. Відповідно до характерних особливостей продуктів харчування як кінцевих продуктів виробництва і товарів споживання, продовольчий ринок відноситься до споживчого ринку [5].

Проте необхідно відзначити, що ринок молока і молокопродуктів тісно пов'язаний і робить взаємний вплив на решту видів ринків (засобів виробництва, цінних паперів, робочої сили і так далі) що класифікуються за цією ознакою.

Найбільш важливими умовами формування ринку молока і молокопродукції є:

1. ефективне функціонування ринкового механізму, як основи повнішого задоволення потреб і здійснення суспільного виробництва;

2. реалізація відносин власності, за умови різномаїття її форм;

3. розвиток виробничих відносин, на основі науково-технічного прогресу;

4. розвиток фінансово-кредитних відносин;

5. наявність тісних економічних взаємозв'язків між галузями що забезпечують процес створення вартості молока і молокопродуктів, забезпечення оптимального міжгалузевого балансу;

6. паритет цін на молочну продукцію й інші групи споживчих товарів;

7. державне регулювання ринкових відносин;

8. розвиток молочного скотарства і формування стабільної бази якісної сировини. [3].

Ринок молока і молокопродуктів є невід'ємною частиною всього аграрного ринку країни і світового господарства. Проте дослідженнями з використанням комплексного підходу, в основу якого покладена так звана парадигма "Structure - Conduct - Performance", що передбачає вивчення структури ринку (зокрема, через визначення кількості виробників і покупців, бар'єрів входження на ринок та виходу з нього, диференціації продукту тощо), базових умов функціонування ринку з боку попиту (еластичність попиту, наявність субститутів товару) і пропозиції (виробничих факторів, масштабів виробництва), результатів функціонування ринку (ринкової ціни, прибутковості), встановлено відмінності щодо формування його основних пропорцій [14].

Функціонування ринку молока й молочних продуктів, як і аграрного ринку в цілому, має виражену специфіку, пов'язану, передусім, з особливостями сільськогосподарського виробництва, його сезонністю та залежністю від дії природних чинників, а також з характером продукції, попит на яку є слабо еластичним, оскільки визначається першочерговими життєвими потребами людей.

Особливість ринку молока й молокопродуктів - це масовість споживання і соціальна значимість продукту, високий (навіть порівняно з іншими продовольчими ринками) ступінь державного регулювання, що здійснюється через виробничі й тарифні квоти, імпортні мита, санітарні та фітосанітарні заходи, дотації й субсидії виробникам та експортерам тощо. Перелік та обсяги застосування різними країнами тих чи інших заходів встановлюється з огляду на національні умови та глобальний контекст з урахуванням відповідних господарських відносин, серед рівнів яких здебільшого виділяють: загальний (заготовчий), специфічний виробничий і споживчий (завершальний). Відповідно кожен з них потребує адекватних інструментів управління.

Загальний (заготовчий) рівень ринку молока і молокопродуктів включає систему відносин між виробниками, первинними споживачами молока, переробними підприємствами. Ця система відносин являє собою початковий рівень ринку молока - його виробництва, що, в свою чергу, припускає декілька варіантів специфічних взаємин, які виявляються в технологіях заготівель.

Від господарств на переробні підприємства молоко може поступати в необробленому вигляді. Водночас господарства самі можуть здійснювати первинну підготовку молока, охолоджувати й резервувати його після доїння корів, переробляти у власних цехах в напівфабрикати для подальшої переробки і виробляти продукцію, що реалізовується кінцевому споживачу. Молочні продукти можуть поступати на переробку від підприємств оптової торгівлі (при знятті зі зберігання), Державного резерву, інших регіонів, а також імпортних постачань. Виробничий рівень цього сегменту ринку припускає також варіанти переробки ресурсів молока і молочних продуктів.

Споживчий (завершальний) рівень - характерний для попиту і пропозиції на цільномолочну продукцію. Він включає систему відносин між переробними молочними підприємствами, виробниками широкого асортименту цільномолочних продуктів через мережу каналів збуту з кінцевими споживачами продуктів переробки молока, насамперед населення. Це можуть бути продажі через роздрібну торгівлю, громадське харчування, молочні кухні, мережу дистриб'юторів, дрібнооптових продавців, постачання сироватки і молочних продуктів на хлібозаводи й інші переробні підприємства, експорт, закладка в резерв тощо.[14]

Зазначені рівні входять складовою частиною (підсистемою) в загальну систему вітчизняного і світового ринку молока й молокопродуктів та продовольчого ринку в цілому. Тісний взаємозв'язок різних ринків відображає організаційно-економічний механізм.

Організаційно-економічний механізм є складною багатогранною економічною категорією, яка ще не дістала однозначного трактування в економічній літературі. У широкому розумінні організаційно-економічний механізм являє собою сукупність різноманітних процесів, послідовностей стану, або частини деякої системи, порядку визначання економічної діяльності [1]. На думку П.Т. Саблука він повинен включати механізми, які регулюють економічну діяльність підприємств: організаційної побудови, планування, фінансування, ціноутворення, стимулювання, кредитування, обліку та контролю, внутрішньогосподарчих і зовнішніх дій [8].

Ф.В. Зінов'єв розуміє під механізмом систему, що визначає порядок конкретних дій, при цьому він окремо розглядає організаційний і економічний механізм. На його думку, організаційний механізм - це організаційно-технологічні засоби ведення господарства, що спираються на його потенціал, з використанням ринкових принципів господарювання (самостійність, договірні відносини, комерційний інтерес, правова обґрунтованість діяльності і т.д.). Під економічним механізмом він розуміє “систему економічних засобів, форм і методів дії на матеріальні інтереси працівників виробничих і невиробничих засобів, що включає такі елементи як ціноутворення, стимулювання праці, економічні санкції, нормативну базу, критерії оцінки ефективності” [16].

Т.Л. Мостенська розглядає поняття «економічний механізм» як окрему економічну категорію. Вчений вважає, що термін «економічний механізм», «господарський механізм», «ринковий механізм» і «економічна політика» не тотожні. На її думку, економічний механізм - один з багатьох елементів економічної теорії, механізм поєднання дій державного регулювання і ринкового механізму саморегуляції [4].

За визначенням А.Н. Тридіда, “організаційно-економічний механізм - це сукупність (набір) правових і процедурних законів, методів, методик, процедур і технологій рішення, які реалізують процес розвитку підприємств й існують інформаційно або матеріально у системі управління підприємством” [11].

Оскільки організаційно-економічний механізм формування і розвитку ринку молока й молокопродуктів базується на державному рівні попиту і пропозицій, участі у торгових зв'язках зі світовими бізнесовими структурами і є частиною національного ринку продовольства, то для реалізації поставленої мети він повинен відображати тісний взаємозв'язок з системою різних ринків, що обслуговують АПК. У функцію ринку молока й молокопродуктів входить забезпечення товарообміну у межах держави з виходом на світовий ринок та організація рівного доступу населення до молочної групи продовольства відповідно до їхнього платоспроможного попиту.

У системі відносин ринку молока й молокопродуктів, зокрема цільномолочного ринку, специфічними господарськими суб'єктами заготовчого рівня є підприємницькі структури: сільськогосподарські підприємства, фермери, різні правові форми їх об'єднань для ефективного функціонування. Суб'єктами завершального рівня виробництва молока і молокопродуктів є переробні підприємства - міські молочні комбінати, маслозаводи, сирзаводи, молочно-консервні комбінати тощо. Споживчий рівень формують покупці молочної продукції для особистого споживання, організації продажів, переробки (кондитерські підприємства, хлібозаводи). Склад споживачів може бути одновимірним і багатоланковим з послідовним доповненням функціональних властивостей поліпшення якісних характеристик.

Функціями організаційно-економічного механізму активізації діяльності підприємницьких структур ринку молока й молокопродуктів є організація, планування, стимулювання, моніторинг і оцінка результатів діяльності його підприємницьких структур. Організація являє собою процес формування діяльності, розподіл завдань, повноважень підприємницьких структур, що включає відповідальність за досягнення загальної мети всіма учасниками технологічного процесу виробництва молока і молокопродуктів.

Функція планування спрямована на розв'язання наступних завдань: виявлення потреби виробництва в техніко-технологічних і фінансових ресурсах, його ефективності; визначення цільових орієнтирів, досягнення яких слугує підтвердженням техніко-технологічної або організаційно- управлінської доцільності діяльності підприємницьких структур; відбір інноваційно-інвестиційних проектів, підготовка і реалізація яких забезпечує досягнення поставленої мети за умови загального підвищення ефективності виробництва з урахуванням здійснення процесів вибуття (заміщення); проведення аналізу ситуаційних змін, очікуваних після впровадження передбачених інноваційно-інвестиційних проектів і нововведень; оцінка відповідного науково-технічного і виробничого потенціалів (складу виконавців, ресурсної бази тощо); розподіл завдань між виконавцями техніко-технологічних і виробничих планів, застосування системи кількісних і якісних показників, що відображають стан і хід досягнення мети.

Важливішою функцією організаційно-економічного механізму активізації діяльності підприємницьких структур є стимулювання (моральне і матеріальне заохочення) усіх працівників, які беруть участь у процесі виробництва і збуту продукції, що потребує, у свою чергу, постійного контролю за перебігом робіт, обліку і оцінки, а також аналізу ефективності діяльності.

Страхування, як складова даного механізму - це формування, розподіл і використання спеціального страхового фонду для відшкодування втрат і збитків, пов'язаних з форс-мажорними умовами діяльності.

Ціноутворення на молоко і молокопродуктів встановлюється залежно від характеру економічних відносин, сформованих у процесі їхнього виробництва.

Реалізація організаційно-економічного механізму активізації підприємницьких структур молокопродуктового підкомплексу здійснюється через інструменти державного регулювання (акти нормативно-правового або директивного характеру, через надання пільгових кредитів підприємницьким структурам ринку молока і молокопродуктів тощо. При використанні цих інструментів можна значно прискорити темпи розвитку ринку молока і молокопродуктів, підвищити ефективність функціонування його підприємницьких структур.

1.3 Організація закупівлі сировини молока і молокопродуктів

Основною молочною сировиною, що надходить на переробні підприємства для переробки, є молоко коров'яче незбиране. Ця сировина за якістю повинна відповідати вимогам ГОСТ 13264-70, ДСТУ 3662-97. Частина господарств реалізує молочну сировину у вигляді вершків, які одержують при сепаруванні молока. За якістю вони повинні відповідати вимогам державного стандарту РСТ України 1326-88 [14].

Стандарт поширюється на незбиране сире коров'яче молоко при закупівлі для переробки на молочні продукти і є обов'язковим для всіх постачальників.

Молоко, яке закуповують переробні підприємства, повинне одержуватись від здорових корів у господарствах, благополучних щодо інфекційних захворювань відповідно до правил ветеринарного законодавства і за показниками якості має відповідати вимогам стандарту; після доїння профільтроване та охолоджене; зберігатись у виробників згідно з вимогами “Санитарных и ветеринарных правил для молочных ферм колхозов, совхозов и подсобных хозяйств”, які затверджені в установленому порядку. Термін зберігання молока до реалізації не перевищує 24 год. за температури не вище 4°С, 18 год. -- за температури не вище 6°С, 12 год. -- за температури не вище 8°С.(Додаток 1)

Для виробництва продуктів дитячого харчування використовують молоко вищого та І сортів, яке містить до 500,0 тис./см3 соматичних клітин і має термостійкість не нижче другої групи. Масові частки жиру та білка в молоці повинні відповідати базисним нормам, затвердженим Кабінетом Міністрів України в установленому порядку.

За показниками безпеки -- вмістом важких металів, мікотоксинів, антибіотиків, пестицидів, нітратів та радіонуклідів -- молоко не повинне перевищувати гранично допустимих рівнів згідно зі стандартом. Молоко з густиною до 1026 кг/м3 та кислотністю до 15°Т, а також 21°Т, але свіже незбиране, закуповується за домовленістю сторін першим або другим сортом на підставі аналізу контрольної проби. Молоко, яке не відповідає вимогам стандарту, відносять до несортового і його можна використовувати для переробки згідно з вимогами галузевих рекомендацій, затвердженими в установленому порядку. При прийманні молока на переробних підприємствах визначають масу кожної партії та показники якості відповідно до вимог стандарту: органолептичні показники, температуру, чистоту, кислотність, густину, масові частки жиру, білка та сухих речовин. (Додаток1)

При підозрі щодо розбавлення молока водою в обов'язковому порядку виконують дослідження контрольної проби на вміст сухих речовин, яке підтверджує натуральність молока. Результати контрольної проби оформляють актом.

Закупівлю молочної сировини проводять за погодженим графіком безпосередньо у товаровиробника (при наявності умов визначення маси та якості сировини) або на переробному підприємстві. Графік закупівлі молочної сировини переробне (заготівельне) підприємство складає щомісяця, але не пізніше ніж за 10 днів до початку наступного періоду, і погоджує з товаровиробником. У графіку вказується пункт і час здачі-приймання продукції. В процесі виконання договору сторони мають право за взаємною згодою вносити зміни до графіку. (Додаток 5, 6)

Загальне надходження молока на промпереробку - 4615,1 тис.т, зниження на 178,1 тис.т, або на 3,7% до 2010 року.

З загальних обсягів надходження:

-прийнято молока на давальницьких умовах-59,4 тис.т;

-перероблено на місці -8,7 тис.т;

-закуплено -4547,0 тис.т, проти 4737,2 тис. т.у 2010р. - зниження на 190,2 тис.т, або на 4,0% до минулого року

З них:

- від сільгосппідприємств -2030,1 тис. т, проти 1890,4 тис т,збільшилася на 139,7 тис. тонн, або на 7,4% до 2010р.;

- від населення - 2155,3 тис. тонн, проти 2544,2 тис.т, зменшилося на 388,9 тис. т., або на 15,3% до 2010р.

- інші -361,6 тис. тонн, проти 302,6, збільшилося на 59,0 тис. т, або на 19,5% до 2010р.(Додаток 7)

За оперативними даними Мінагрополітики закупівельна ціна з ПДВ і дотацією на 17.02.2012 року становила:

· по сільгосппідприємствах - від 3000 грн./тонну (Волинська обл.) до 4350 грн/тонну (Чернівецька обл..)

· Середня закупівельна ціна молока від сільгосппідприємств - 3697 грн./т.

- до відповідного періоду минулого року - підвищення на 10% (з 3350 до 3697 грн./тонну);

· по господарствах населення - ціни від 2000 грн./тонну (Рівненська обл.) до 3300 грн./тонну (Донецька);

Середня закупівельна ціна -2582 грн./т,

- до відповідного періоду минулого року - підвищилася на 11% (з 2325 грн./т до 2582 грн./тонну).

Молочна сировина, яку реалізують переробним (заготівельним) підприємствам, повинна відповідати вимогам діючих стандартів та технічних умов. Забороняється приймання переробними (заготівельними) підприємствами молочної сировини від сільгосптоваровиробників без надання довідки державної установи ветеринарної медицини про ветеринарно-санітарне благополуччя господарств-постачальників сировини. Такі довідки подаються сільськогосподарськими товаровиробниками переробним (заготівельним) підприємствам щомісяця, не пізніше 3-го числа.

Молочна сировина, одержана в господарствах, неблагополучних щодо інфекційних хвороб тварин, за наявності дозволу державної установи ветеринарної медицини на її реалізацію переробним (заготівельним) підприємствам перед відправкою повинна піддаватись одному з видів термічної обробки -- пастеризації, кип'ятінню або сепаруванню після термічної обробки, як передбачено Галузевими рекомендаціями ГРУ 46.14.01-99 “Сировина молочна, одержана від корів з господарств, неблагополучних щодо інфекційних хвороб” та відповідними інструкціями. Приймання молока від корів з клінічними проявами хвороби категорично забороняється. (Додаток 4)

Сільськогосподарські товаровиробники подають переробним підприємствам довідку про якість молочної сировини за показниками безпеки один раз на півроку, а при використанні молочної сировини для виробництва продуктів дитячого харчування -- щомісяця. Якість молочної сировини визначається за показниками, встановленими діючими стандартами і технічними умовами. Визначення маси молока проводять згідно до вимог РД 10-02-02-8-87 “Методика определения массы молока коровьего заготовляемого при приемке”. Оцінку якості молочної сировини під час закупівлі мають право здійснювати лише особи, які пройшли спеціальну підготовку, що підтверджено відповідними документами. На кожну партію молочної сировини виписується спеціалізована товарно-транспортна накладна встановленої форми і з заповненням в ній усіх реквізитів щодо кількості та якості продукції. В накладній, яку повертають товаровиробнику, закупівельне підприємство вказує фактичну масу та якість прийнятої сировини, час прибуття та вибуття автоцистерни, а також час початку і закінчення приймання молочної сировини. Здачу молочної сировини здійснює відповідальний представник товаровиробника. Визначення якості та кількості молочної продукції проводить представник переробного (заготівельного) підприємства в присутності товаровиробника (за бажанням). (Додаток 1)

Перевезення молочної сировини здійснюють у стандартній тарі. Не допускається перевезення молочної сировини разом із сильнопахучими, пиловими та отруйними речовинами (бензин, гас, отрутохімікати, цемент та ін.). Перевезення знежиреного молока в автоцистернах дозволяється за наявності в господарствах умов для миття та дезінфекції автотранспорту.

Переробне підприємство зобов'язане не пізніше однієї години після розвантаження повернути товаровиробнику чисто вимиту та продезінфіковану тару. Якщо на підприємстві відсутні умови для миття тари і цю роботу виконують сільськогосподарські товаровиробники, то підприємство зобов'язане відшкодувати останнім вартість виконаних робіт, що обумовлюється в договорі. Суперечні питання, які виникають між сільськогосподарськими товаровиробниками та переробним (заготівельним) підприємством в процесі закупівлі молочної сировини, вирішуються згідно з чинним законодавством.

Порядок розрахунку за закуплену продукцію.

У зв'язку з відсутністю держзамовлення на молоко його виробники самі вирішують питання реалізації молочної сировини з метою одержання максимального виторгу. Господарства можуть переробляти молоко з виготовленням та реалізацією молочних продуктів або продавати його переробним підприємствам будь-якої форми власності. З цією метою з переробним підприємством укладається договір, в якому узгоджуються всі питання, пов'язані з реалізацією молока та відпуском господарству побічних продуктів переробки молока (знежирене молоко, сироватка та ін.). Одночасно підписується протокол погодження цін на молоко та побічні продукти переробки, які можуть періодично переглядатися відповідно до економічної ситуації та кон'юнктури ринку.

Розрахунок за закуплене молоко відповідно до вимог ГОСТ 13264-70 переробні підприємства здійснюють за договірними цінами з урахуванням сортності та базисної жирності, яка в Україні встановлена на рівні 3,4 %.

Для розрахунку за реалізоване переробним підприємствам молоко за ДСТУ 3662-97 Мінагрополітики України розробило галузеві рекомендації “Порядок оплати за молоко залежно від ґатунку, вмісту жиру та білка відповідно до вимог ДСТУ 3662-97 “Молоко коров'яче незбиране. Вимоги при закупівлі”. Вони застосовуються для здійснення розрахунків з сільгосптоваровиробниками усіх форм власності, включаючи господарства населення, за реалізоване переробним підприємствам молоко з урахуванням сортності, вмісту жиру та білка.

При формуванні ціни за реалізоване молоко співвідношення вартості жиру та білка в структурі ціни за 1 ц молока встановлюється на рівні 40:60, що обумовлено фактичним співвідношенням їх вартості в молочній продукції з урахуванням ринкових цін. Рівень базової закупівельної ціни, а також інші умови оплати визначаються відповідно до укладених угод та протоколів погодження цін. За базову договірну приймається закупівельна ціна без податку на додану вартість та дотацій за 1 ц молока першого сорту при базисних нормах вмісту жиру та білка (відповідно 3,4 % та 3,0 %). При визначенні закупівельної ціни за 1 ц молока по сортах з урахуванням фактичного вмісту жиру і білка та інших якісних показників рекомендуються наступні надбавки та знижки:

· на молоко вищого сорту -- надбавка в розмірі 15% до закупівельної ціни на молоко першого сорту з урахуванням фактичного вмісту жиру та білка;

· на молоко другого сорту -- знижка в розмірі 10% до закупівельної ціни на молоко першого сорту з урахуванням фактичного вмісту жиру та білка;

· за термостійке молоко -- надбавка в розмірі 5% до закупівельної ціни на молоко вищого і першого сортів.(Додаток 5, 6)

Молоко з температурою понад 8°С для вищого сорту та вище 10°С для першого і другого сортів приймається як неохолоджене зі знижкою, згідно з калькуляцією витрат на доохолодження за погодженням сторін, до ціни молока відповідного сорту, що склалася з урахуванням фактичного вмісту жиру та білка. Молоко, що не відповідає вимогам ДСТУ 3662-97, відноситься до несортового і закуповується для переробки за домовленістю сторін. Оплата за реалізовані вершки проводиться за договірними цінами між постачальником і переробником, але не нижче ціни, що складається з урахуванням вартості відсотка жиру в молоці першого сорту. Знежирене молоко реалізується постачальникам сировини в пастеризованому та охолодженому стані за договірними цінами. При закупівлі молока від господарств населення ціна встановлюється з урахуванням вмісту жиру і білка та інших якісних показників за наявності умов їх визначення. Якщо визначення показників згідно з вимогами ДСТУ 3662-97 неможливе, оплата за закуплене у населення молоко здійснюється за договірною ціною, але не нижче ціни за молоко другого сорту.

Розділ ІІ. Аналіз ринку молока і молокопродуктів

2.1 Аналіз розвитку та умов ринку молока і молочної продукції

Молочна галузь займає вагоме місце в структурі харчової промисловості України, є провідною ланкою у вирішенні продовольчої проблеми країни.

Молоко - унікальний продовольчий продукт, який досі і штучно не синтезований. Цінність молока полягає в тому, що до його складу входять понад 100 компонентів: жири, вуглеводи, вітаміни, ферменти, гормони, мінеральні речовини тощо. З ним не може конкурувати жоден з харчових продуктів, оскільки у ньому міститься 12,5 - 13,0 % сухих речовин, з них жиру - 3,8 %, білка - 3,3 %, молочного цукру - 4,8 %, макро- та мікроелементів - 1%. Компоненти молока майже повністю засвоюються організмом людини і не повторюються в жодному іншому продукті харчування. Дорослій людині необхідно споживати щодня: молока - 500 г, масла - 15 г, твердого сиру - 18 г, сметани та вершків - 18 г, всього в розрахунку на незбиране молоко - 1,5 кг. Таким чином, мінімальна норма споживання молока і молокопродуктів - 341 кг на рік, а раціональна - 380 кг [5]. З кожним роком зеншується кількість споживання молока і молокопродуктів. Основним факторами зниження споживання молока та молочних продуктів на душу населення є: зниження рівня купівельної платоспроможності населення, тобто зменшення їх доходів; попит на молочну продукцію, її якість, асортимент, цінова політика, пропозиції виробників [1]. Якщо порівняти індекси споживчих цін та індекси цін виробників молочної продукції, можемо дійти до висновку, що зміна рівнів індексів є не пропорційною.

Дієвість ринку молока і молочної продукції на сучасному етапі трансформації механізму господарювання зумовлюється впливом ряду чинників мікро- та макроекономічного характеру. Зокрема, негативний вплив на його функціонування здійснило зниження платоспроможного попиту населення, порушення еквівалентності у товарообміні між окремими ланками молокопродуктового підкомплексу, зміна міжгосподарських та міжгалузевих зв'язків суб'єктів молоко продуктового підкомплексу [4].

В цілому в країні проявляється незадовільний стан ринку молока та молочної продукції, це позначилось на зниженні його пропозиції. Однією з основних причин такої суттєвої зміни кон'юнктури є зменшення виробництва молока (табл. 1), що зумовлюється чисельністю поголів'я корів та їх молочною продуктивністю і іншими факторами. Насамперед, збитковістю молочної галузі, несвоєчасністю розрахунків із товаровиробниками за здану продукцію, порушеннями технологічної годівлі, зниженням рівня мотивації до праці, недостатністю цінової та фінансово-кредитної політики в агропромисловому комплексі.

Таблиця 2.1

Виробництво молока в Україні за роками

Показник

2009

2010

2011

Виробництво молока всього, тис. т.

11610

11248,5

11093,5

в.т.ч. у с/г підприємствах

2236

2751,4

2253,9

питома вага,%

1,2

2,3

1,7

в господарствах населення

9374

8497,1

8839,6

питома вага,%

1,8

1,7

2,1

Поголів'я корів у 2009 році становило 2736,5 тис. голів, у 2010 році - 2631,2 тис. голів, у 2011 році(станом на 1 лютого) - 2630,8 тис.голів.

Поголів'я великої рогатої худоби продовжує зменшуватися. Так, станом на 1 лютого 2012 року поголів'я корів становило 2583,4 тис.голів, тобто зменшилося на 47,4 тис. голів, або на 1,8 %, до відповідного періоду минулого року. В тому числі:

· у с/г підприємствах налічується 582,7 тис.голів. зменшилось на 5,8 тис. голів, або на 1% до відповідного періоду минулого року.

· у господарствах населення - налічується 2000,7 тис. голів, зменшилося на 41,6 тис. голів, або на 2% відповідного періоду минулого року.

За оперативними статистичними даними за 2011 рік в порівнянні з відповідним періодом 2010р. відбулося збільшення виробництва молока обробленого (на 6,1 %), молоковмісних продуктів (на 47,2 %), казеїну - (на 20,7 %), Знижені обсяги виробництва:

- сухих молочних продуктів - на 21,4 %;

- масла вершкового - на 3,8 %;

- сирів жирних - на 13,2 %

- консервів молочних - на 8,6 %,

- спредів - на 8,3 %,

- морозива - на 12,1 %.(Додаток 8)

За оперативними статистичними даними за січень 2012 року у порівнянні з відповідним періодом 2011р. відбулося збільшення виробництва молока обробленого на 10,5 %, сухих молочних продуктів - на 4,9 %, масла вершкового - на 11,7 %, сиру - на 7,1 %,консервів молочних - на 9,1 %, морозива - а 20,5 %,молоковмісних продуктів - на 9,8 %, казеїну - на 35,5%.

Знижені обсяги виробництва:

- сирів свіжих неферментованих та кисломолочних - на 4,9 %;

- кисломолочної продукції -1,1%;

- спредів - на 12,6%.

У травні поточного року на ринку молочної сировини спостерігалося зниження закупівельних цін. За словами переробників, цілком ймовірно що цього сезону молоко якщо і подешевшає, то зовсім несуттєво - ціни сіли на дно. Так, середньозважена ціна на молоко від сільськогосподарських підприємств знизилась на 2,6% та перебувала на рівні 2,95 грн/кг, що на 15,2% дорожче, ніж в аналогічному періоді минулого року. Молоко від присадибних господарств подешевшало на 1,5% до 2,00 грн/л. Це майже на 30% дорожче, ніж у травні 2010 року. Що ж стосується цін на молоко від господарств-членів Асоціації виробників молока, то тут за останній місяць ціна на молоко знизилась на 3% до рівня 3,3 грн/кг, що на 12% дорожче, ніж тогоріч.

Рисунок 2.1 Динаміка цін на молоко в Україні, травень 2010- травень 2011р.

Станом на 7 червня у порівнянні з 24 травня 2011 року, закупівельні ціни на молоко залишились без змін. Ринок знаходиться у збалансованому стані. Так, молоко від сільськогосподарських підприємств приймали за ціною 2,9 грн/кг, а молоко від присадибних господарств - по 1,95 грн/л.

Складна ситуація, що склалась на внутрішньому молочному ринку від початку лютого 2012 року, аж ніяк не покращилась. Росія, спираючись на різноманітні необґрунтовані причини, не відміняє заборону на ввезення на свою територію сирів, вироблених українськими сироварами. Нагадаємо, що на даний момент семи сирним заводам заборонено експортувати свою продукцію до Росії. У зв'язку з надлишком сировинного молока, що з'явився внаслідок скорочення обсягів виробництва готової молочної продукції, зменшується попит на нього, результатом чого є зниження закупівельних цін на молоко від усіх категорій виробників.

У березні, порівняно із лютим, за даними молокопереробних підприємств, закупівельні ціни на молоко від сільськогосподарських підприємств знизились ще на 7,6% (0,25 грн/кг) до 3,25 грн/кг. Ціна на молоко від присадибних господарств зазнала найбільших втрат. Таке молоко, знизившись у ціні на 15% (0,35 грн/л) досягнуло позначки 2,05 грн/л. Стосовно господарств Асоціації виробників молока, то молоко від них знизилось у ціні на 4% (0,15 грн/кг) та коштувало в середньому 3,55 грн/кг.[14]

молоко молокопродукт ринок закупівля

Рисунок 2.2 Динаміка цін на молоко в Україні, березень 2011- березень 2012р.

За період з 20 березня по 3 квітня продовжилось зниження закупівельних цін на сировинне молоко. Сталою залишилась лише ціна на молоко від присадибних господарств (2 грн/л). Ціни на молоко від сільськогосподарських підприємств знизилась на 4,6% (0,15 грн/кг) до рівня 3,1 грн/кг. Щодо цін на молоко від господарств АВМ, то воно подешевшало ще на 5,5% (0,2 грн/кг) та коштувало 3,2 грн/кг.

Подальша ситуація на ринку сировинного молока перш за все залежить від того, як скоро Росія відновить продаж українських сирів на своїй території. Якщо найближчим часом поставки сиру до цієї країни не відновляться, на українських молочарів очікує подальше зниження закупівельних цін на молоко. Як відомо, після масових розтелів (лютий-березень), в Україні розпочинається стрімке сезонне зростання обсягів виробництва сировинного молока, внаслідок чого суттєво зросте пропозиція на цей товар з боку виробників (сільськогосподарські підприємства та присадибні господарства).

Експорт молочної продукції за 2011 рік склав - 649,4 млн. дол. США, проти 581,5 млн. доларів США у відповідному періоді минулого року і становить 111,7%, збільшився на -11,7% в т. ч. сирів експортовано - 80,3 тис. тонн, збільшено на 1 тис. тонн, або на 1,3% до 2010 року. Найбільше експортовано сиру до РФ - 68,6 тис., збільшено на 2,6 тис.т проти 2010 року; до Казахстану-8,4 тис. тонн, проти 10,3 тис.т у 2010, зменшено на 1,9 тис.тонн, до Молдови - 2,2 тис. т. проти 2,3 тис.т у 2010 році. По коду 0402 „Молоко згущене” експортовано - 36,9 тис тонн, становить 111,1%, збільшено проти відповідного періоду минулого року на - 3,7 тис. тонн, або на 11,1%.

Найбільше продукції експортовано до РФ - 5,9 тис. т, проти 4,8 тис.т у 2010 р. до:

-Азербайджану -3,7 тис.т, проти 2,9тис.т. у 2010 році,

-Туркменістану -3,8 тис.тонн, проти 3,3 тис.т у 2010 р

-.Казахстану-2,7тис. т, проти 3 тис.т у 2010 році;

-Молдови - 3,0 тис.т, проти 1,5 тис.т у 2010 році;

-Вірменії -2,2 тис.т; проти 1,9 тис.т у 2010 році;

-Грузії -2,1 тис. тонн, проти 1,8 тис.т у 2010р.

Масла вершкового експортовано 2,1 тис.т, збільшено у 1,8 рази. проти 2010 року. Найбільше масла експортовано до РФ - 1,1 тис.тонн.

Імпортовано молочної продукції за 2011 рік на суму 137,2 млн. дол США, проти 2010 року, обсяги імпорту становлять 121,3%,зросли на -21,3%.

В натуральному виразі за 2011р імпорт сирів склав -12,2 тис. тонн. Проти 11,2 тис тонн у відповідному періоді минулого року. Найбільше сирів в нашу країну поставляється з:

- РФ - 5,8 тис. т, проти 6,8 тис.т у 2010 році;

-Польщі - 2,4 тис. т., проти 1,6 тис.т у 2010 році;

Щодо імпорту масла, то його завезено - 5,0 тис. тонн, проти - 6,1 тис. т за 2010р., менше на 1,1 - тис. т., або знижено на 18%

Основні експортери:

- Нова Зеландія - 1,6 тис.т,проти 0,2 тис.т у 2010 році;

- Білорусь -1,4 тис.т, проти 2,9 тис.т у 2010 році;

- Франція -0,9 тис. тонн, проти 0,8 тис.т у 2010 році,

По коду 0402 „Молоко згущене” імпортовано 6,4 тис тонн, проти - 4,9 тис. у 2010р. зріс на 30,6%.

Найбільші країни-експортери:

-Білорусь -4,0 тис. т., проти 3,8 тис.т у 2010 році;

-Польща - 1,7 тис. тонн., проти 0,7 тис.т у 2010 році.[14]

Стан ринку молока і молоко продукції на регіональному рівні має таку саму тенденцію як і на національному рівні. Наприклад, за об'єкт дослідження я взяла Радехівський молокозавод.

Виробництво молока у 2009 році становило 15939 т., у 2010 році - 14309 т., у 2011 - 25783 т. Виробництво видів молочної продукції за 2009-2011рр. має тенденцію до зменшення (Додаток 2, 3). Все це пов'язане зі зменшенням поголів'я корів. Основним чинником, який впливає на це - є занижена ціна на молоко. У сільській місцевості молоко, фактично, купується за копійки, натомість, коли в місті воно коштує у 3-4 рази дорожче. Селяни не зацікавлені у збільшенні поголів'я корів, адже це не вигідно їм самим. Вони несуть більші затрати, а ніж отримують доходи від збуту молока. По-перше, затрати йдуть на обробіток грунту: різні види міндобрив і фосфатів, які у свою чергу коштують чималі гроші. По-друге, затрати йдуть на закупівлю різних видів трав'яних рослин: конюшина звичайна, люцерна і.т.д. По-третє, затрати на збирання вирощених культур. Здається, що це зовсім мало. Але насправді для селянина цього досить, аби зменшити на більшу половину свій дохід.

Виробництво молокопродуктів становило:

· у 2009 році:

- кефір не ароматизований без додавання фруктів та інших наповнювачів - 22 144т.

- сметана не ароматизована без додавання наповнювачів - 14 723 т.

- йогурт ароматизований з додаванням наповнювачів - 11 062 т.

- продукція кисломолочна ароматизована з додаванням фруктів, горіхів, наповнювачів - 1377 т.

- спред та суміші жирові - 2230 т.

· у 2010 році:

- кефір не ароматизований без додавання фруктів та інших наповнювачів -20 754 т.

- сметана не ароматизована без додавання наповнювачів - 16 004 т.

- йогурт ароматизований з додаванням наповнювачів - 11 325 т.

- продукція кисломолочна ароматизована з додаванням фруктів, горіхів, наповнювачів - 3162 т.

- спред та суміші жирові - 2145 т.

· у 2011 році

- кефір не ароматизований без додавання фруктів та інших наповнювачів -21 314 т.

- сметана не ароматизована без додавання наповнювачів - 12 058 т.

- йогурт ароматизований з додаванням наповнювачів -13 281 т.

- продукція кисломолочна ароматизована з додаванням фруктів, горіхів, наповнювачів -2127 т.

- спред та суміші жирові - 1641 т.(Додаток 2, 3).

Станом на 2010 р. молока і молочних продуктів в перерахунку на коров'яче молоко встановленої базисної жирності включаючи овече та козяче молоко і продукти із овечого та козячого молока було закуплено 101918 т., що коштувало 220559378 грн., а у 2011 р. - 84843 т., вартість закупки становила 226122915 грн.(Додаток 2, 3).

Показники виробництва основних видів молочних продуктів у 2010 році вказують на розвиток галузі, не зважаючи на ряд проблем, що виникли на ринку сировини. У зв'язку зі значною конкуренцією на сировинному ринку виробництво готової молочної продукції все більшою мірою концентрується на великих підприємствах, які вкладають значні кошти в модернізацію виробництва, мобільно реагують на зміни кон'юнктури ринку, постійно збільшують свій асортимент та, щоб не втратити свою нішу ринку за умов сезонного дефіциту сировини, розширюють ринок збуту за рахунок експортних поставок. Середній рівень рентабельності виробництва незбираної молочної продукції на молокопереробних заводах становить 3 - 8%. Виробництво сметани та сиру більш економічно вигідне, ніж виробництво незбираного молока. Найбільш рентабельне виробництво дієтичної продукції: йогурту, ряжанки, кефіру. Стабільний попит на суцільномолочну продукцію в Україні сприяє ритмічній роботі підприємств по її випуску, не зважаючи на жорстку конкуренцію як на ринку сировини, так і на ринку збуту.

Рисунок 2.3 Сегментація ринку за видами продукції з молока (частка на ринку,%)

2.2 Проблеми і недоліки сучасного розвитку ринку молока і молочної продукції

Аналіз наукової літератури з питань розвитку ринку молока і молочної продукції дозволив мені зробити підсумки, про те що молочна промисловість одна з найважливіших галузей нашої країни, яка перебуває у стані поступового занепаду. Це пов'язано зі скороченням поголів'я корів, з низькою ціною на молоко та молочні продукти, із все меншим споживанням молочних виробів. Це не дає стимулу вирощувати велику рогату худобу, адже це призводить фермера-селянина до отримання збитків, а не прибутку.

Криза української економіки, що торкнулася всіх галузей народного господарства, не оминула і молочну промисловість. Серед основних проблем молочної галузі можна назвати такі: низький рівень технологічного оснащення молокозаводів, застаріле обладнання; нерозвиненість ринкової інфраструктури; невисокий рівень забезпеченості сировиною та завантаженості потужностей; невисоку якість кінцевої продукції підприємств молочної промисловості; обмеженість можливості широкої диференціації асортименту через низьку якість сировини; зниження попиту на продукти переробки в зв'язку із низькою купівельною спроможністю населення області, зокрема сільських районів; високий рівень конкуренції з боку потужних підприємств, оснащених сучасним обладнанням і технологіями, які випускають молочну продукцію під відомими товарними марками «Президент», «Ласуня», «Баланс», «Кремез» «Фанні», «Danone», «Веселый молочник» та ін. На сировинному ринку підприємствам районного масштабу велику конкуренцію складають провідні підприємства великих міст, які можуть запропонувати вищі закупівельні ціни сільськогосподарським товаровиробникам. У результаті районні молокозаводи втрачають місцеву сировинну базу і змушені закуповувати сировину за межами району, що призводить до додаткових витрат на транспортування, а отже, підвищує витрати виробництва та відпускні ціни на готову продукцію.


Подобные документы

  • Особливості відтворення молочної худоби. Розвиток розведення порід тварин в Україні. Орієнтовний добовий раціон для дійних корів по періодах року. Організація утримання тварин на підприємстві. Технологічна схема виготовлення сухих молочних продуктів.

    курсовая работа [76,1 K], добавлен 01.04.2014

  • Сучасні підходи до технології виробництва молока в реформованих сільськогосподарських підприємствах. Особливості годівлі дійних корів. Характеристика способів утримання молочної худоби. Прогресивні технології виробництва молока. Економічна ефективність.

    курсовая работа [81,1 K], добавлен 09.08.2013

  • Сутність та показники економічної ефективності сільськогосподарського виробництва продукції молока. Організаційно-економічна характеристика ТОВ "Беєво" Сумської області. Резерви і шляхи підвищення економічної ефективності виробництва продукції молока.

    курсовая работа [217,7 K], добавлен 19.06.2012

  • Народногосподарське значення та розміщення переробки продукції. Сучасний рівень виробництва молочної продукції та показники ефективності її переробки. Організаційно-виробнича характеристика підприємства. Удосконалення технології переробки молока.

    курсовая работа [58,7 K], добавлен 29.11.2010

  • Показники економічної ефективності виробництва молока та методика їх визначення. Динаміка поголів’я корів, їх продуктивності та валового виробництва молока. Інтенсифікація молочного скотарства. Організація праці в тваринництві, її нормування і оплата.

    курсовая работа [1,1 M], добавлен 27.07.2015

  • Физико-химические свойства и состав молока. Подготовка доильной установки и коровы к доению. Учет молока, его первичная обработка. Характеристика молока различных животных. Санитарно—гигиенический режим получения молока. Кислотный метод определения жира.

    курсовая работа [56,8 K], добавлен 29.10.2014

  • Аналіз сучасних засобів автоматизації стійлового молокозаводу та молочних ферм. Характеристика сучасної ситуації в молочній промисловості та тенденцій розвитку українського ринку молока. Особливості техніко-економічного обґрунтування доцільності розробки.

    реферат [28,1 K], добавлен 13.02.2010

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.