Вивчення показників крові риб за ботріоцефальозу на Придніпровському ВАТ "Дніпропетровське виробниче сільськогосподарське рибоводне підприємство" Дніпропетровської області

Таблиця 2.4.3.

Біохімічні показники крові дослідної риби вільної та враженої Bothriocephalus gowkongensis (М ±m)

Групи риб	Гемоглобін, г/л	Загальний білок, г/л	Співвідношення білкових фракцій, %
			Альбуміни	?1-глобуліни	?2-глобуліни	?-глобуліни	?-глобуліни
Норма	86-91,1	15-17	55-60	15-25	15-20	5-10	5-15
Здорові (n=12)	79,6±3,8	9,7± 4,3	56,8±29,5	22,5±3,6	19,9 ±4,5	9,7±1,2	6,9±1,1
Вражені (n=7)	63,9±6,3	17,7±8,3	57,5±19,3	11,8±4,7	13,9 ±7,4	5,6 ± 1,1	21,9±2,8

Аналізуючи таблицю 2.4.3. видно, що у дослідних риб у плазмі крові зменшена кількість загального білка - гіпопротеінемія, яка розвивається при недостатньому всмоктуванні поживних речовин з хімусу у кишечнику та нестачі незамінних амінокислот у зимовий період у раціоні. У риб, вражених Bothriocephalis gowkongensis значно збільшена кількість ?-глобулінів (порівняно зі здоровими майже у 3 рази).

Фракції гамма-глобулінів містять основну масу антитіл (імуноглобулінів), які забезпечують гуморальний захист організму. Отже підвищення вмісту гамма-глобулінів у плазмі крові риб хворих на ботріоцефальоз свідчить про тривалі запальні процеси в організмі риб. При проведенні біохімічного аналізу крові риб було виявлено зменшення кількості гемоглобіну (олігохромію), так у риб вражених Bothriocephalis gowkongensis кількість гемоглобіну зменшена на 22 % порівняно із здоровими рибами, що є однією із характерних ознак при ботріоцефальозі.

Таблиця 2.4.4.

Лейкоцитарна формула дослідної риби вільної та враженої Bothriocephalus gowkongensis, % (М ±m)

Групи риб	Базофіли	Еозінофіли	Нейтрофіли	Баласти	Лімфоцити	Моноцити
Норма	1-3	0	1-8	0	88-98	0-3
Здорові (n=12)	0,30±0,70	1,00±0,50	2,83±1,10	0,47±0,20	94,75±4,70	0,42±0,90
Вражені (n=7)	0,30±0,45	1,40±0,50	6,60±2,80	0,1±0,45	91,4±5,5	0,60±0,40

Визначення загальної кількості лейкоцитів не дає уявлення про кількість окремих видів лейкоцитів. Такі дані можна отримати тільки при виведені лейкограми - процентного співвідношення між окремими видами лейкоцитів. З таблиці 2.4.4. у крові риб дослідної групи відмічаємо підвищену кількість еозинофілів, що обумовлене дією стресових факторів на рибу під час відлову та транспортування до дослідної лабораторії. У риб вражених Bothriocephalus gowkongensis кількість нейтрофілів у 2,3 рази більша ніж у здорових риб. Таке збільшення кількості нейтрофілів є характерним для риб хворих на ботріоцефальоз.

2.4 Розрахунок економічної ефективності

Ботріоцефальоз наносить значних економічних збитків рибо-господарствам. Риби які хворіють на дану інвазію значно повільніше набирають живу вагу і при цьому спостерігаються надмірні витрати кормів. Літом 2006 року відкрите акціонерне товариство «Дніпропетровське виробниче сільськогосподарське рибоводне підприємство Дніпропетровської області» закупило у м. Запоріжжі 300 мальків, ціна 100 мальків становила 50 грн. (відповідно 1 мальок коштує 50 коп.).

Після проведеного дослідження встановлено, що 37 % закуплених цьогорічок вражені Bothriocephalus gowkongensis, тобто 111 цьогорічок хворі на ботріоцефальоз.

Недоотриманий приріст маси у цьогорічок складає:

У=А ?(Х- Х1), де

У - недоотриманий приріст маси у цьогорічок;

А - кількість хворих риб;

Х - середня жива маса здорової риби;

Х1 - середня жива маса хворої риби;

111 ? (40,14 - 22,47) = 1960 г, або 1,96 кг

Фактичний економічний збиток від недоотримання приросту маси цьогорічок складає:

З=У?С, де

З - Фактичний економічний збиток;

У - недоотриманий проріст маси у цьогорічок;

С - ціна одного кг риби.

1,96 ? 10 = 19,6 грн.

Для недопущення у господарстві ботріоцефальозу необхідно проводити такі ветеринарні заходи, як копрологічні дослідження при завезенні риби з іншого господарства:

N=В ? С1, де

N - витрати на копрологічні дослідження;

В - кількість дослідженої риби;

С1 - ціна риби при закупівлі (1 шт.).

25 ? 0,5 = 12,5 грн.

Оплата праці ветеринарного спеціаліста за проведене копрологічне дослідження:

М = Оп ? Д, де

М - оплата праці ветеринарного спеціаліста

Оп - вартість одного проведеного дослідження;

Д - кількість проведених досліджень;

0,2 ? 25 = 5 грн.

Загальні ветеринарні витрати на проведення копрологічного дослідження складають:

Вв = N + М, де

Вв - загальні ветеринарні витрати;

N - витрати на копрологічні дослідження;

М - оплата праці ветеринарного спеціаліста.

12,5 + 5 = 17,5 грн.

Визначення економічного збитку попередженого у рибогосподарстві у разі проведення профілактичних заходів [17; 36]:

Пз = Мсг ? Кз ? Кзб - З , де

Пз - попереджений економічний збиток;

Мсг - загальне поголів'я риби, сприйнятливої до хвороби;

Кз - коефіцієнт можливого захворювання риби у неблагополучних групах;

Кзб - питома величина економічного збитку у розрахунку на одну хвору рибу, грн.;

З - фактичний економічний збиток в рибогосподарстві.

Пз = 300 ? 0,70 ? 0,35 - 19,6 = 53, 9 грн.

Економічна ефективність профілактичних заходів у рибогосподарстві складає:

Ее = Пз - Вв, де

Ее - економічна ефективність профілактичних заходів

Пз - попереджений економічний збиток, в наслідок проведення профілактичних заходів;

Вв - ветеринарні витрати.

53,9 - 17,5 = 39,5 грн.

Визначення економічної ефективності профілактичних заходів у розрахунку на 1 грн. витрат:

Е грн. =Ее / Вв, де

Е грн. - економічної ефективності профілактичних заходів у розрахунку на 1 грн. витрат;

Ее - ефективність профілактичних заходів;

Вв - ветеринарні витрати;

36,4 / 17,5=2,26 грн.

Як бачимо із вище наведених розрахунків при проведенні профілактичних заходів при ботріоцефальозі рибогосподарство заощаджує на кожній витраченій гривні 2,08 гривень.

ботріоцефальоз гельмінтоз ний риба захворювання

3. ОХОРОНА ПРАЦІ

Охорона праці - комплекс правових, санітарно-гігієнічних, технічних та правових заходів, спрямованих на створення безпечних для здоров'я умов трудової діяльності громадян України.

Функціонування підприємств, у тому числі рибогосподарств, в умовах ринкових відносин, означає, що нещасні випадки на виробництві викликають істотні економічні витрати не тільки держави, але і конкретного підприємства, вони впливають на рентабельність і конкурентноздатність підприємства. Незадовільні умови праці негативно впливають на продуктивності праці, якість продукції та її собівартість, а також зменшують валовий дохід. Тому всебічна турбота про охорону праці, проведення активної соціальної політики стає важливою проблемою для керівників підприємств, державних та профспілкових органів.

Керівництво роботи з охорони праці проводить безпосередньо керівник, що зобов'язаний створити безпечні умови праці і несе персональну відповідальність за це (згідно з Законом України «Про охорону праці», прийнятого 14 жовтня 1992 року, а також «Положенням про організацію роботи з охорони праці і техніці безпеки на підприємствах, організаціях і закладах системи Міністерства аграрної політики України».). Відповідальною особою перед ним за стан охорони праці на підприємстві є головний інженер з охорони праці, в обов'язки якого входить розробка інструктажів з охорони праці: первинного, на робочому місці і поточного; також проведення первинного інструктажу для кожного вперше прибулого на підприємство. Окрім цього він проводить контроль за дотриманням техніки безпеки і проведенням інструктажів на робочих місцях, а також при плановому проведенні комплексних заходів з охорони праці, організує роботу з охорони праці на підприємстві [18].

На підприємстві ведеться ретельне дотримання трудового законодавства. Кожен працівник має два вихідні дні на тиждень, та відпустку 24 календарні дні на рік. Робочий день становить вісім годин, але його початок може змінюватись в залежності від технологічних умов.

Особи, які порушують правила техніки безпеки притягуються до дисциплінарної, адміністративної, карної та матеріальної відповідальності. У залежності від ступеня ваги нещасного випадку застосовують той чи інший вид відповідальності.

Головні фахівці господарства, згідно з начальником правління, до початку виконання своїх обов'язків і періодично, один раз на три роки проходять навчання і перевірку знань з питань охорони праці. Крім того усі працюючі на підприємстві проходять інструктаж з техніки безпеки, що підрозділяється на вступний, первинний на робочому місці, повторний і поточний - при виконанні особливо небезпечних робіт; про що розписуються в журналі по техніці безпеки.

Діяльність по охороні праці носить плановий характер і поділяється на перспективне і поточне планування. Перспективне планування містить найбільш важливі, трудомісткі довгострокові заходи, щодо охорони праці. Поточне планування здійснюється у рамках календарного року шляхом розробки заходів у розділі «Охорона праці» колективного договору.

На підприємстві з кожним робітником заключається договір. Одним з пунктів договору є дотримання правил безпеки, де сторони передбачають забезпечення працівникам спеціальних гарантій в сфері охорони праці на рівні, не менше, ніж передбачено законодавством, їх обов'язки, а також комплексні заходи з досягнення встановлених нормативів безпеки, гігієни праці виробничого середовища, підвищення існуючого рівня охорони праці, виключення випадків виробничого травматизму та професійних захворювань.

Медичний огляд працівників Придніпровського відкритого акціонерного товариства "Дніпропетровське виробниче сільськогосподарське рибоводне підприємство" проходять у Дніпропетровській центральній районній лікарні на початку березня, погоджуючи списки у Дніпропетровській райсанепідемстанції. За час проходження медогляду за працівником зберігається середній заробіток.

На підприємстві проводяться розслідування та ведеться облік нещасних випадків, профілактичних захворювань і аварій відповідно до положення, яке розробляється державним комітетом України по нагляду за охороною праці за участю профспілок і затверджується Кабінетом Міністрів України. Розслідування проводиться за участю представника профспілкової організації, членом якої є потерпілий. За підсумками розслідування нещасного випадку складається акт за встановленою формою Н-1 у 4 примірниках: один примірник якого віддається потерпілому не пізніше 3 днів з моменту закінчення розслідування.

У господарстві здійснюється трьохступеневий контроль безпеки праці. Перший ступінь включає щоденну перевірку виконання вимог техніки безпеки на робочих місцях, а також вживання заходів, щодо усунення недоліків. Це здійснюється старшими фахівцями відділення і бригадирами. Другий ступінь контролю здійснюється головними фахівцями господарства разом з інженером по охороні праці один раз на тиждень. Вони перевіряють стан охорони праці на кожному відділенні і доповідають результати перевірок голові профкому і начальнику правління, що спільно визначають заходи щодо усунення недоліків. Третій ступінь здійснюється безпосередньо начальником правління разом з головними фахівцями господарства один раз у квартал. Такий метод контролю дозволяє організувати систематичну роботу профспілкового активу і адміністрації підприємства, щодо контролю за дотриманням норм охорони праці на робочих місцях і поліпшення умов праці робітників господарства.

Фінансування заходів щодо охорони праці здійснюються за рахунок амортизаційного фонду, призначеного на капітальний ремонт основних засобів виробництва та коштів направлених на загальногосподарські цілі [3].

Працівників господарства забезпечують спецодягом, взуттям, засобами особистого захисту.

На підприємстві ведеться контроль за станом машин та обладнання, санітарним станом ставів басейнів і садків, а також приміщень.

Але, не дивлячись на вулику увагу яка приділяється в господарстві питанням охорони праці, травматизм залишається відчутним.

Для покращення охорони праці і зниження виробничого травматизму пропонується:

1. Один раз на рік на базі кращої виробничої дільниці проводити обмін досвідом по охороні праці та техніці безпеки.

2. Постійно забезпечувати тваринників спецодягом, згідно існуючих норм.

3. Обладнати на кожній дільниці пункт по техніці безпеки.

4. На всіх об'єктах встановити знаки безпеки у відповідності з ДЕСТом

5. На всіх виробничих ділянках ввести систему оперативного контролю стану охороні праці та техніці безпеки.

Велика увага у господарстві приділяється пожежній безпеці. Всі приміщення мають громоотводи. У кожному відділку встановлений пожежний щіт, обладнаний первинними засобами гасіння пожежі. До приміщень є вільний доступ транспортних засобів. Споруди розташовані на відстані 25 м одна від одної. Ворота і двері відкриваються тільки назовні.

У господарстві пожежна охорона, що складається з добровільної дружини.

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

В результаті проведеного епізоотичного обстеження відкритого акціонерного товариства «Дніпропетровське виробниче сільськогосподарське рибоводне підприємство» Дніпропетровської області, а саме Придніпровської дільниці, було встановлено, що 37 % від закуплених у 2006 році цьогорічок хворі на ботріоцефальоз. Екстенсивність інвазії становить 37 %, інтенсивність дорівнює одиниці. При цьому діагноз був підтвердний при вивченні морфологічної особливості гельмінта.

Риба уражена ботріоцефальозом виснажена, її маса порівняно з здоровою рибою на 44 % менша, що зумовлене поганим всмоктуванням у травному тракті поживних речовин, через наявність гельмінтів та запалення яке вони викликають. Довжини враженої та здорової риби від голови до кінця хвостового плавнику різниться 8,7 рази.

У хворих риб гематокритна величина у хворих риб на 13,7 % менше ніж у здорових. Кількість лейкоцитів більша на 10,6 %, у дослідних риб ніж у контрольних. При цьому спостерігається збільшення кількості нейтрофілів у 2,3 рази, що є однією із характерних ознак при ботріоцефальозі. Також відмічається підвищена кількість еозинофілів як у здорової риби так і у дослідної майже у 1,3 рази, що підкреслює стресовий стан у поєднанні з гельмінтозним ураженням.

При проведенні біохімічного аналізу крові риб було виявлено зменшення кількості гемоглобіну, у хворих риб його вміст на 22% менше ніж у здорових.

У риб, вражених Bothriocephalus gowkongensis, виявили збільшення гамма - глобулінів у 3 рази порівняно зі здоровими рибами.

Всі ці дані свідчать про негативний вплив Bothriocephalus gowkongensis на організм риб, а насамперед на показники крові.

Для попередження заносу у рибогосподарство збудника даної інвазії рекомендовано проводити копрологічні дослідження риб при їх завезенні з інших господарств. Економічна ефективність профілактичних заходів складає 2,08 грн. на кожну витрачену гривню. Також для попередження розповсюдження ботріоцефальозу у межах господарства рекомендовано проводити дегельмінтизацію риб, для цього можна використовувати циприноцестін.

Для профілактики розповсюдження ботріоцефальозу рекомендовано такі заходи:

1. Строго дотримуватись ветеринарно-санітарних правил для рибоводних господарств;

2. Не допускати безконтрольної переміщення риб у межах рибогосподарства, та вивозу за його межі;

3. Проводити регулярну профілактичну обробку водойм хлорним вапном 5 - 6 ц / га або використовуючи проморожування;

4. Риба, яка завозиться у рибогоспоарство, повинна утримуватись у карантинних ставках не менше 20 діб.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Артеминко Ю. Гельмінтози, підступний ворог // Ветеринарна медицина України -1996. - № 2. - С. 37 - 38.

2. Баур О.Н., Муселиус В.А., Стрелков Ю.А. Болезни прудовых рыб. М.: Колос. - 1969.- 334 с.

3. Бібен І. А.Лисенко В.В., Шендрик Л.І. Методичні рекомендації до виконання, оформлення і захисту дипломних робіт для студентів факультету ветеринарної медицини. Дніпропетровськ - 2006. - 67 с.

4. Болезни рыб. / Под. ред. Осетрова С.В. М. Агропромиздат. - 1989. - 289 с.

5. Борисова М. Н., Яковлев С. С. Ветеринарная защита рыбоводческих хозяйств // Ветеринария. - 2004 - № 4. - С. 12.

6. Болезни рыб. / Под ред. В.С. Осетрова - М.: - 1998. - 160 с.

7. Васильков Г.В. Гельминтозы рыб. М.: Колос - 1985. - 208 с.

8. Вербитская Н.Н., Гусева Н.В. и др. Основные болезни прудовых рыб. М.: Колос. - 1972. - 185 с.

9. Влізло. В.В., Кондрахін В.П., Левченко В.І. та ін.. Клінічна діагностика внутрішніх хвороб тварин. / Під. ред. В.І. Левченко. - Біла Церква - 2004.- 607 с.

10. Вовк Н. Іхтіопатологічний контроль рибогосподарських водойм // Тваринництво України. - 2002. - № 5. - С. 8 - 9.

11. Вовк Н. Іхтіопатологічний контроль рибогосподатських водойм. Ветеринарія. - 2001. - №3. - С. 10.

12. Гончаров Г. Д. Лабораторная диагностика болезней рыб. М.: Колос - 1973. - 254 с.

13. Грищенко Л.И., Акбаев М.Ш., Васильков Г.В. Болезни рыб и основы рыбоводства. М.: Колос. - 2000. - 455 с.

14. Давыдов О.Н., Темниханов Ю.Д. Болезни пресноводных рыб. Министерство аграрной политики Украины. Государственный департамент ветеринарной медицины. Институт зоологии им. Шмальгаузена Н. А. К.: Ветинформ. - 2004. - 543 с.

15. Давидов О., Терміханов Ю., Манурна И. Нові шляхи в профілактиці хвороб риби // Ветеринарна медицина України. - 2004.- № 4.- С. 35.

16. Давидов О.М. Термиханов Ю.Д. Основи ветеринарно-санітарного контролю в рибництві. К.: Фірма ІНКОС. - 2004. - 144 с.

17. Євтушенко А.Ф. Радонов М.Т. Організація та економіка ветеринарної справи. К.: Арістей. - 2004.- 269 с.

18. Закон України “Про ветеринарну медицину”. - К.: Урожай - 1997. - 40 с.

19. Изюмова Н. А. Паразиты пресноводных рыб. М.: Знание. - 1978. - 64 с.

20. Иванов Н. В. Ихтиопатологическая работа в рыбхозах // Рыбное хозяйство.- 1992. - №5.- С. 38 - 39.

21. Інструкція до набору реактивів для визначення співвідношення білкових фракцій у плазмі крові (кат. №НР006.01). -С. 1 - 2.

22. Клиническая биохимия / Каталог инструкций. Научно-производственное предприятие «Филисити - диагностика». - 2002.- 65 с.

23. Козлов В.И., Абрамович Л.С. Справочник рыбовода. М.: Россельхозиздат. - 1980. - 231 с.

24. Кудрявцев А.А., Кудрявцева Л.А., Тривольнев Т.И. Гематология животных и рыб. М.: Колос. - 1969. - 319 с.

25. Методические указания по проведению гематологического обследования рыб. Минсельхозпрод России, департамент ветеринарии. № 13 - 4 - 2 / 1487 от 02 февраля 1999. - 12 с.

26. Мусселиус В.А., Стрелков Ю.А. Болезни и паразиты растительноядных рыб. М.: Наука. - 1966. - 312 с.

27. Паразитологія та інвазійні хвороби тварин / За ред. В.Н. Чернухи. - К.: -Урожай.-2006.- 327 с.

28. Паразитологія та інвазійні хвороби тварин: /.Під ред. Галат В.Ф. -К.: Вища освіта, - 2003. - 464 с.

29. Потемкин В.И., Абуладзе К. И., Павлова Н. В. Практикум по диагностике инвазионных болезней сельскохозяйственных животных. - М.: Колос. - 1984.- 256 с.

30. Просяна В., Наконечна М. Корми, годівля і хвороби риб // Ветеринарна медицина України. - 2005. - № 11. - С. 35.

31. Рыбное хозяйство. Республиканский межведомствений тематический научный сборник. Выпуск № 44. - К.: Урожай - 1990. - 78 с.

32. Сапожников Г. И. Эколого-биологические основы профилактики паразитарных болезней рыб. // Ветеринария - 2003. - № 3. - С. 15.

33. Справочник по болезням прудовых рыб. / Под ред. П.В. Микитюка - К.: Урожай.- 1984. - 246 с.

34. Товстих В.Ф. Рибництво. Харків: Еспанда. - 2004.- 258 с.

35. Третьяков А.Д. Ветеринарное законодательство. М. Колос. - 1972. Том 1. - 695 с.

36. Третьяков А.Д. Организация и экономика ветеринарного дела. М.: Агропромиздат. - 1987. - 351 с.

37. Шермані М. Ставкове рибництво. К.: Урожай - 1984. - 335 с.

38. Щербина А.К. Болезни рыб. К.: Урожай. - 1973.- 196 с.

39..Яруш В.К. Хвороби риб.

ДОДАТОК 1

Рис. 1. Схема розвитку Bothriocephalus gowkongensis[10].

1. дефінітивний господар;

2. яйце;

3. вихід корацидію з яйця;

4.плероцеркоїд;

5.циклоп, проміжний господар, заражений плероцеркоїдами Bothriocephalus gowkongensis.

ДОДАТОК 2

Періоди розвитку	Тривалість у добах при температурі води (?С)
	16-19	22-25	25-30
В воді Інкубація яєць	3-4	2	1,5-2
Тривалість життя корацидіїв	5-6	5-6	4-5
В проміжному господарі Від зараження до появи плероцеркоїда у порожнині тіла.	2-3	1-2	1
Від появи у порожнині тіла до утворення інвазійного плероцеркоїда.	8-9	4-5	3
У остаточному господарі З моменту потрапляння у рибу до моменту настання статевої зрілості.	20-21	12-14	?

Розвиток Bothriocephalus gowkongensis в залежності від температури води [5].

ДОДАТОК 3

Розрахунок кількості циприноцестіну на групу риб

Температура води, ?С	Необхідна кількість циприноцестіну по відношенню до маси риби, %
	цьогорічки	дворічки	плідники та ремонтна група
14 - 16	8	7	6
17 - 18	10	8	7
19 - 20	12	10	8
21 - 25	14	12	10

Размещено на Allbest.ru