Розробка лікувально-профілактичних заходів з приводу аскаридіозу курей

43

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дипломна робота

Розробка лікувально-профілактичних заходів з приводу аскаридіозу курей

Реферат

аскаридіоз птах епізоотичний

Дипломна робота Могили Т.Г. на тему „Розробка лікувально-профілактичних заходів з приводу аскаридіозу курей” виконана об'ємом (без додатків) сторінок друкованого тексту, містить таблиць. В ній опрацьовано і процитовано літературних джерел.

Під час проведення досліджень з метою постановки та підтвердження діагнозу використовували гельмінтоовоскопію за Фюлеборном, біохімічні дослідження проб крові від птиці дослідних груп та проводили патологоанатомічний розтин трупів. Після встановлення остаточного діагнозу на аскаридіоз було проведено дегельмінтизацію птиці препаратами бровальзен та вермітан. Визначали вплив антигельмінтиків на показники крові курей дослідних груп.

Ефективність дегельмінтизації визначали за показниками екстенс- та інтенсефективності, розрахували економічну ефективність використання бровальзену та вермітану. Так, за обробки бровальзеном економічний ефект на 1 грн. затрат склав 19,4 грн., а при обробці вермітаном - 5,1 грн. Тому в подальшому для дегельмінтизації курей проти аскаридіозу в НД ППЗ ім. Фрунзе рекомендовано використовувати бровальзен.

Виходячи з результатів проведених досліджень, з метою попередження виникнення та розповсюдження аскаридіозу в НД ППЗ ім. Фрунзе рекомендовано: не допускати порушень мікроклімату в приміщеннях; проводити дезинфекцію в пташниках, лабораторними методами дослідження контролювати якість підготовки приміщень до посадки в них птиці; замінити підлогове вирощування птиці третього вікового періоду (90-120 днів) батарейним (ОБН-1), що дозволить в найкоротший термін девастувати аскаридіозну інвазію; дегельмінтизацію птиці проводити бровальзеном, так як це вигідно в терапевтичному та економічному плані.

ВСТУП

Вирішальним фактором у збільшенні виробництва сільськогосподарської продукції та продуктів харчування для населення і сировини для промисловості є інтенсифікація виробництва. Птахівництво раніше, ніж інші галузі сільського господарства стало на інтенсивний шлях розвитку. Це дозволило вивести його в число найбільш рентабельних галузей, вирішити в основному проблему забезпечення населення яйцем і значно збільшити виробництво м'яса птиці.

Птахівництво в Україні після значної кризи знову починає набирати темпи розвитку, зростаючи не лише за об'ємом виробництва, але й стаючи на нову якісну основу.

Головна вимога до сучасних птахівничих підприємств - висока рентабельність, що є можливим тільки тоді, коли пташники укомплектовані здоровим поголів'ям, а умови утримання і використання птиці відповідають нормам її життєдіяльності. Тому в промисловому птахівництві головним є питання профілактичної ветеринарії. Інтенсивні умови утримання птиці обмежують багато її природних звичок і потреб. Навколишнє середовище на промислових комплексах різко відрізняється від природних умов існування птиці. В сукупності з інтенсивною односторонньою її експлуатацією, часто виникаючими стресовими ситуаціями це обумовлює підвищену чутливість організму. У птиці, яку вирощують і утримують в таких умовах, знижується здатність організму чинити опір дії неблагоприємним факторам навколишнього середовища.

Перехід на промислове виробництво продуктів птахівництва поставив досить гостро ряд проблем перед ветеринарною наукою та практикою: виникла необхідність в науковообгрунтованій системі захисту птахівничих підприємств від спалахів інфекційних та інвазійних хвороб.

Гельмінтози займають значне місце серед хвороб птахів і можуть наносити значні економічні збитки господарствам. Часом ці захворювання приймають характер ензоотій. Гельмінтози зумовлюють затримку росту і розвитку молодняка, згубно відображаються на здоров'ї та продуктивності птиці і нерідко викликають її загибель. Птиця, інвазована гельмінтами, погано відгодовується і дає низькосортне м'ясо. При деяких гельмінтозах знижується або повністю припиняється несучість (при трематодозах, які вражають статеві органи) [29]. Зниження несучості курей може мати місце і при кишкових гельмінтозах (аскаридіоз, гетеракоз) [32].

З метою оздоровлення та підтримання стійкого благополуччя господарств щодо гельмінтозів птиці, потрібно вивчати епізоотологію захворювання, патогенез, методи діагностики та ефективність різних антигельмінтних препаратів вітчизняного та зарубіжного виробництва.

Проблема аскаридіозу курей стала глобальною в навчально-дослідному племінному птахівничому заводі ім. Фрунзе НАУ Сакського району АР Крим. З року в рік це захворювання наносить значні економічні збитки птахівництву. Вивченню ряду питань епізоотології цього поширеного гельмінтозу птиці, розкриттю деяких сторін його патогенезу і порівняльній оцінці лікувальної ефективності двох антигельмінтних препаратів відносно конкретних умов господарства, яким є НД ППЗ ім. Фрунзе і присвячується дана дипломна робота.

Метою нашої роботи було: оцінити епізоотичну ситуацію щодо аскаридіозу курей та розробити лікувально-профілактичні заходи при ньому в навчально-дослідному племінному птахівничому заводі ім. Фрунзе НАУ Сакського району АР Крим.

Для досягнення мети перед нами були поставлені такі завдання:

- проаналізувати умови утримання птиці в умовах птахофабрики, та вивчити епізоотичну ситуацію щодо аскаридозу курей;

- встановити збудника інвазії та визначити рівень ураженості поголів'я курей за показниками інтенсивності інтенсивності (ІІ) та екстенсивності інвазії (ЕІ);

- визначити основні біохімічні зміни крові за аскартдіозу;

- обґрунтувати застосування бровальзену і вермітану 20% гранулят для лікування аскаридіозу курей ;

- розрахувати економічну ефективність проведених ветеринарних заходів;

1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

Однією із важливих проблем розвитку птахівництва на сьогоднішній день все ще залишається проблема боротьби з аскаридіозом курей. Ця інвазія наносить значні економічні збитки господарствам у зв'язку з загибеллю, відставанням у рості та розвитку молодняка, зниженням несучості.

Гельмінтози часто знижують рівень та якість виробництва. Тому спеціалістами ветеринарної медицини постійно ведеться комплексна і цілеспрямована боротьба за підвищення продуктивності птиці шляхом використання нових антигельмінтних засобів під час виявлення збудників цих хвороб [5,7,12].

Відомо, що зараження птиці у пташниках відбувається на протягом всього року, а динаміка інвазії по сезонах року залежить як від кліматичних умов певних зон, так і від способу та системи вирощування птиці в господарствах [16, 20].

Питання епізоотології аскаридіозної інвазії є актуальним для птахогосподарства, оскільки вона постійно спричинює зниження продуктивності м'ясної і яйценосної птиці, а їх вивчення дає можливість визначитись із напрямками і заходами боротьби.

Аскаридіоз - одне з найбільш поширених гельмінтозних захворювань куриних, яке зустрічається майже у всіх країнах світу. Аскаридіоз викликає затримку росту молодняка, а також значну його загибель, яка в окремих випадках досягає 40-50 %. Загибель серед дорослих курей спостерігається рідко, але вони є джерелом інвазії. Крім того, у інвазованих курей знижується несучість, яка відновлюється лише після проведення дегельмінтизації.

Найчастіше аскаридіоз відмічають в тих господарствах, де курей утримують в антисанітарних умовах і де кури не отримують з кормом достатню кількість вітамінів, а також там, де курчата знаходяться разом з дорослими курами, які вражені аскаридіями [22].

Збудником аскаридіозу курей є нематода Ascaridia galli родини Ascarididae. Гельмінти паразитують в тонкому відділі кишечника курей, індиків, цесарок, гусей, фазанів, рябчиків, глухарів. Це досить велика нематода, кутикула поперечно покреслена. Ротовий отвір оточений трьома губами, на вільному краї яких є зубчики. Кожна губа з двома зубовидними пластинками [4,7,10,27,28,29].

Довжина самця 26-70 мм, хвостовий кінець оточений невеликими крилами і на вентральній стороні має круглу або злегка овальну преанальну присоску, яка оточена добре розвинутим хітинізованим кільцем, і десять пар хвостових сосочків - три пари преанальних, одна пара параанальних і шість пар постанальних. Спікули, як правило, рівні.

Самка довжиною 65-110 мм (за даними І.Н. Гладенко 70-120 мм), вульва знаходиться в передній частині тіла. Яйця овальної форми, з гладенькою оболонкою, незрілі, розміром 0,07 - 0,086 х 0,047 - 0,057 мм. Личинки аскаридій мають короткий загострений хвіст [7].

Розвиток аскаридій проходить прямим шляхом, проте є резервуарні живителі - дощові черви. Статевозрілі самки відкладають яйця, які разом з фекаліями виділяються назовні, і за теплої вологої погоди протягом 20 днів в них розвиваються інвазійні личинки. Зараження птиці відбувається при заковтуванні з кормом чи водою яєць гельмінтів. Розвиток аскаридій у кишечнику курей з моменту зараження до статевої зрілості триває 28-50 днів. В організмі курей аскаридії живуть від кількох місяців до року, а потім разом з фекаліями виділяються в зовнішнє середовище.

За даними І.І. Коваленко, Р.С. Шемет аскаридії суттєво впливають на вміст каротину, вітамінів А та Е у курчат [11]. Зниження цих показників у інвазованих курчат викликане запальним процесом у слизовій оболонці тонких кишок в місцях найбільшого накопичення личинок аскаридій і змінами алергічного характеру - гіперемією, крововиливами, руйнуванням та десквамацією епітелію ворсинок та ін. Ці зміни стримують перетворення каротину в кишковій стінці в вітамін А і нормальне всмоктування вітамінів А і Е. У експериментально інвазованих курчат личинками аскаридій встановлено зменшення вмісту каротину і вітаміну А в 3 рази і більше, а вітаміну Е - в 1,5 рази; відновлення вмісту каротину, вітамінів А і Е у дегельмінтизованих курчат, які отримували збалансований раціон, проходило протягом двох тижнів, а при збагаченні раціону цими вітамінами в антистресових дозах - протягом 7 днів [11].

Дослідження Ю.Ф. Петрова, А.Е. Воробушкова, Н.А. Єфімової вказують на те, що при аскаридіозі в кишечнику курей різко змінюється кількісний і якісний склад мікрофлори, інтенсивність зміни якої знаходиться в прямій залежності від дози зараження і термінів дегельмінтизації птиці. В зв'язку з цим при проведенні лікувально-профілактичних заходів проти аскаридіозу в промисловому птахівництві треба враховувати наявність дисбактеріозу і використовувати поряд з антигельмінтиками додаткові засоби і методи для нормалізації мікрофлори кишечника.

Аскаридії негативно впливають на формування імунітету проти хвороби Ньюкасла. В зв'язку з цим за десять днів до планової вакцинації птиці, як повідомляє А.В. Малахов, треба проводити дегельмінтизацію [16].

Аскаридіозом хворіють в основному курчата і молодняк до 8 -10-місячного віку. Дорослі кури заражаються рідко. Птиця м'ясних порід більш стійка проти зараження гельмінтами.

О.В. Селіхова вивчала спадкову стійкість курей до аскаридіозу. Її дослідження підтверджують існування в організмі птиці комбінації генів, які впливають на стійкість або сприйнятливість її до зараження гельмінтами. Результати проведеного О.В. Селіховою експерименту дозволяють вважати, що шляхом підбору батьківських пар можна отримати стійке до аскаридіозу потомство і поряд з іншими заходами санітарно-гігієнічного характеру суттєво порушити біологічний цикл розвитку паразита.

Зараження птиці відбувається на вигульних двориках, в пташниках, тобто в тих місцях, де не прибирають послід, особливо на вологих, затемнених ділянках. На відкритій, не захищеній від сонця території яйця аскаридій швидко гинуть.

При клітковому вирощуванні зараження курей аскаридіозом майже не можливе. В цьому випадку інвазія може виникнути при порушенні основних ветеринарно-санітарних правил.

Велику роль в розповсюдженні аскаридіозу відіграють дощові черви: личинки аскаридій можуть в їх організмі можуть перезимовувати і весною наступного року заражати птицю.

Діагноз при житті курей ставлять на основі клінічних ознак хвороби і результатів копрологічного дослідження за методами Фюллеборна або Дарлінга; посмертно хворобу діагностують на основі виявлення аскаридій при розтині кишечника [24, 17].

Для виявлення личинок і молодих гельмінтів роблять зіскрібки зі слизової оболонки тонкого відділу кишечника. Невелику кількість слизу досліджують між двома предметними скельцями під малим збільшенням мікроскопа. Велику кількість слизу послідовно промивають і проглядають осад спочатку в чорно-білих кюветах, а потім невеликими порціями в чашках Петрі під мікроскопом.

Діагностична ефективність відомих копроовоскопічних методів неоднакова. Найкращі результати досягаються при використанні метода флотації з розчином нітрату амонію (гранульованої або звичайної аміачної селітри) [17].

Метод флотації з розчином нітрату амонію, модифікований Коваленком, Мигачовою, Болонською: 1 г посліду поміщають в склянку, наливають 3 мл розчину нітрату амонію і добре розмішують, додаючи порціями розчин до об'єму 30 мл. Фільтрують через ситечко в іншу склянку, вмістиме ситечка віддавлюють. Профільтрований розчин залишають на 10 хвилин. Після цього копрологічною петлею 3-5 крапель переносять на предметне скло, до кожної краплі додають краплю гліцерину, розведеного 1:1 з водою [17].

Метод флотації з розчином нітрату натрію (натрієвої селітри): 3 г посліду поміщають в склянку, заливають невеликою кількістю розчину нітрату натрію (щільність 1,38-1,4) і добре розмішують паличкою. При помішуванні додають розчин порціями до об'єму 50 мл, фільтрують через ситечко в іншу склянку. Профільтровану рідину відстоюють 10 хвилин, потім петлею знімають 3-4 краплі з різних місць і переносять на предметне скло.

Комбінований метод проводять з використанням центрифугування при 1-1,5 тис. об/хв 1-2 хвилини, яке проводять двічі - з водою і флотаційним розчином [24].

В.К. Чернуха та П.В. Люмін вивчали кишкові гельмінтози птиці та їх розповсюдження в спеціалізованих птахофабриках і фермах Лівобережної України. Вони встановили, що нематодози індиків (гетеракідоз, аскаридіоз і капіляріоз) мають широке розповсюдження як в традиційних колгоспно-радгоспних фермах, так і в спеціалізованих індиківничих птахофабриках. Екстенсивність та інтенсивність інвазії знаходиться в прямій залежності від способу утримання птиці, що повинно враховуватись при організації лікувально-профілактичних і оздоровчих заходів.

При напольному утриманні в віці 1,5-2 місяці екстенсивність інвазії (ЕІ) становила 3,4-6,2%, в 4-5 місяців зараженість зростає і складає: гетеракідоз-27,2%, аскаридіоз-26,6%, капіляріоз-35%. При утриманні і вирощуванні молодняку в клітках виділення яєць гельмінтів не встановлено. Тоді як при комбінованій клітко-напольній системі вирощування індичат виділення яєць аскаридій відмічається в 3-4 місячному віці і ЕІ становила 13,4% [37].

Богач М.В. вивчав епізоотологію гельмінтозів курей в Одеській області в фермерських господарствах та індивідуальних власників, з різними умовами утримання та певним раціоном, а також визначав видовий склад гельмінтів та ураженість ними птиці. Встановлено, що гельмінтофауна курей Одещини одноманітна. Найбільш розповсюдженими є: Heterakis gallinarum, які зареєстровані у 18,5-25,7%, Raillietina tetragona у 2,8%, Capillaria contorta у 3,9%, Ascaridia galli у 4,2% [8].

Для лікування аскаридіозу і взагалі нематодозів розроблено багато препаратів, які випускає і вітчизняна промисловість, і зарубіжна. Використовуються бензімідазоли, імідазотіазоли, тетрагідропіримідини, піперазини.

До бензімідазолів відносяться альбендазол, фенбендазол, фебенвет, флюбендазол, мебендазол. Імідазотіазоли - ця група препаратів містить діючу речовину тетрамізол та його лівообертаючий ізомер ? левамізол. Тетрагідропіримідини - пірантела тартрат, пірантела ембонат.

Л. Головкіна, Л. Верета, В. Супраженков провели випробування альбендазолу при нематодозах курей. Проти аскаридій у всіх піддослідних групах одержана 100%-ва ефективність. Кури задовільно переносили дози, які були в 5-10 разів вищі за лікувальні дози альбендазолу [6].

Л.І. Шендрик та Т.М. Карчевська вивчали в умовах „Куйбишевської птахофабрики” Нікопольського району ступінь розповсюдження аскаридіозної інвазії, шляхи і джерело зараження птиці, динаміку захворювання з урахуванням сезону, умов утримання і характеру комплектування пташників, а також деякі особливості патогенезу. При лікуванні аскаридіозу досліджували ефективність препаратів нілверму і фенбендазолу. Встановили, що несучість курей знаходилась в протилежній залежності від зростання екстенсивності інвазії. При біохімічному дослідженні печінки від курей і курчат, інвазованих аскаридіями виявили істотний дефіцит вітаміну А. Після проведення дегельмінтизації курей нілвермом та панакуром визначили їх терапевтичну ефективність: екстенсефективність (ЕЕ) нілверму склала 90%, інтенсефективність (ІЕ) - 98,5%, ЕЕ панакуру - 99,7%, а ІЕ - 99,8%. Крім того, виникнення та поширення аскаридіозної інвазії в даному випадку сприяли порушення мікроклімату, короткі санітарні розриви між посадками нових партій птиці і низька якість дезінвазій приміщен [38].

Бровальзен („Бровафарма”, Україна) містить діючу речовину альбендазол (7,5%). Препарат має широкий спектр дії проти нематодозів шлунково-кишкового тракту і легень багатьох видів. Крім того, діє на личинкові стадії гельмінтів. При аскаридіозі курей застосовували препарат у дозі 1,3 г на 10 кг маси птиці. Дозу згодувати з кормом за 2 дні [9].

Ефективність бровадазолу та бровалевамізолу вивчали Березовський А., Сорока Н., Гончаренко Н. Так, бровадазол у дозі 210 мг на голову показав ЕЕ-97,8-100% (проти гетеракісів і сінгамусів). Бровалевамізол в дозі 0,4 мг на голову при використанні три дні підряд показав ЕЕ проти гетеракісів і сінгамусів відповідно 99,3% та 63,2% [12].

Вітчизняні та закордонні виробники ветеринарних препаратів пропонують для лікування нематодозів птиці використовувати ряд нижче описаних препаратів.

Мебенвет 5% (фірма „Janssen”, Бельгія). Діюча речовина мебендазол. При аскаридіозі курчатам згодовують з кормом (600 г на 500 кг корму) протягом 7 днів. Препарат не дають курям-несучкам.

Мебенвет гранулят 10% (Угорщина) містить мебендазол. Використовують з кормом в дозі курям 1 г на 1 кг маси птиці (300 мг на кг триразово) [13].

Тетрамізол (нілверм, конкурат, ріперкол, декаріс). Ці препарати токсичніші, ніж бензімідазоли. Тетрамізол гранулят 20% (фірма „Хініон”, Угорщина). В 1 кг порошку міститься 200 мг тетрамізолу у формі солянокислої солі. Використовується груповим методом після 8-10-годинної дієти в дозі 0,2 г на кг маси тіла птиці з кормом [14].

Використання нілверму в сукупності з піперазином дає ефект синергізму [27], при інвазуванні курей аскаридіями і гетеракісами він максимально проявляється, коли нілверм вводиться з піперазином в дозі відповідно 15 і 150 мг на голову протягом 2 днів. Нілверм як окремо, так і в сукупності з піперазином сприяє підвищенню стійкості курей до зараження аскаридіями [27].

Тетранат 20% (фірма „Натуран”, Польща) містить 200 мг тетрамізолу в 1 г препарату. Рекомендують задавати левамізол (фірма „Polfa„ Польща), містить левамізолу гідрохлорид. Птиці препарат задають з водою в дозі 4-12 г 5%-ного порошку на 1 л води. Курям-несучкам не дають [14].

Біоверм (фірма „Biovetan„ Чехія). Містить левамізолу гідрохлорид. Випускається у формі розчину. Дозування птиці 1,5 мл на кг маси тіла протягом трьох днів.

Пірантел тартрат (фірма „Polfa”, Польща). Порошок містить 12,5% діючої речовини. Застосовують індивідуально в дозі 50-100 мг на кг маси птиці (4-8 г препарату на 1 кг маси птиці) [15].

Пірантел (фірма „Polfa”, Польща). Порошок, містить 16% пірантелу ембонату. Птиці призначають 1 г препарату на 10 кг маси птиці всередину з основним зволоженим кормом. Для повного звільнення організму птиці від нестатевозрілих гельмінтів лікування повторюють через 14 днів.

Піперазин лимоннокислий (МП „Інтербіофарм”, Україна - Індія). Препарат відносно малотоксичний. Курам при аскаридіозі піперазин призначають у разовій дозі 0,1 г на голову молодняку у віці 2-3місяці, а дорослій птиці - у дозі 0,5 г на голову два дні підряд [2,3,15].

Ефективність бровермектину-грануляту при змішаній інвазії курей та вивчали М. Богач та А. Березовський [10]. Препарат розрахований для групового застосування в птахівничих та свинарських господарствах. В 1 г грануляту міститься івермектину (діюча речовина)-3,5 мг. Після хіміотерапії відмічено зростання несучості на 6,7%. При аскаридіозній інвазії бровермектин-гранулят у дозі 1г на 10кг маси тіла птиці, введений з кормом протягом 3 діб є високоефективною лікарською формою. Проте така доза не забезпечує 100%-го ефекту відносно пухоїдів, у такому випадку необхідно провести повторну обробку.

Введення такої ж загальної дози бровермектину-грануляту (2г на 10 кг маси тіла) одноразово протягом 3 діб не впливає на загальний стан птиці, а його дія на ектопаразитів стає більш ефективною за коротший термін. Використання бровермектину-грануляту для курей батьківського стада незалежно від методики застосування суттєво підвищує продуктивність і при цьому не впливає негативно на виводимість яєць [10].

Для профілактики аскаридіозу дорослу птицю маточного поголів'я утримують в пташниках, які мають підлогу і вигули з твердим пориттям, якщо цього немає, то птицю утримують без вигулів. Вигули без твердого покриття слід періодично очищати від рослинності, не допускати скопичення на них не потрібних предметів (дощок, цегли та ін.). При утриманні птиці на незмінюваній підстилці слід дотримуватись правил її укладки без зволоження. Глибоку підстилку необхідно прибирати після зміни кожної партії птиці. Послід і підстилку слід піддавати знешкодженню біотермічним методом або термічним - з допомогою спеціальних установок. Дезінвазію приміщень слід проводити перед розміщенням кожної нової партії птиці. Предмети догляду (лопати, мітли та ін.) постійно тримати в дезрозчинах. Біля входу в пташник повинен обов'зково лежати дезковрик. Обслуговуючий персонал забезпечують змінним взуттям. Приміщення для зберігання кормів повинні бути захищені від зальоту диких птахів. Щоб уникнути занесення гельмінтів на птахофабрики, які організуються, необхідно завозити на ці підприємства інкубаційне яйце або курчат до 3-денного віку [2,3,20,26].

Хіміопрофілактику аскаридіозу птиці проводять сполуками піперазину, гігроветином чи фуридином. Піперазин згодовують в суміші з кормом в дозі 0,2 г на кг маси птиці один раз на тиждень протягом двох-трьох місяців у період найбільшої небезпеки враження молодняка гельмінтами [32].

Гігроветин призначають молодняку до п'яти місяців через три тижні з моменту переведення в пташники або на територію, де раніше перебувала уражена аскаридіями птиця. Курчатам - бройлерам при утриманні на підлозі гігроветин призначають з місячного віку.

Фуридин застосовують курчатам з двох - трьохтижневого віку з розрахунку 0,02% до маси корму протягом 30-60 днів і повторно через 20-30 днів. Курчатам - бройлерам фуридин згодовують з трьох -чотирьохтижневого віку в тих же дозах. За 6-7 днів до забою птиці на м'ясо задавання препарату припиняють [10].

Виходячи з вищесказаного, можна зробити висновок, що аскаридіоз - дуже поширене гельмінтозне захворювання курей, яке наносить великі економічні збитки птахівничим господарствам. Для лікування даного захворювання розроблено велику кількість антигельмінтних препаратів. Деякі з них внаслідок частого використання викликають звикання аскаридій до цих препаратів, що призводить до зниження їх ефективності при цьому захворюванні. Тому для лікування аскаридіозу краще використовувати нові препарати, які діють ефективніше. Одними з таких препаратів є бровальзен, який містить 7,5% діючої речовини альбендазолу, і вермітан 20% гранулят, який містить 20% альбендазолу. Альбендазол - високоефективний антгельмінтик при нематодозах птиці, тому обидва препарати варті уваги.

2. ВЛАСНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

2.1 Матеріал і методи досліджень

Робота виконана в умовах одного корпуса птахоферми з поголів'ям 10тис. курей, що належить НД ППЗ ім. Фрунзе НАУ Сакського району АР Крим.

Вивчення виробничої діяльності господарства проводили аналізуючи показники виробничо-фінансової звітності. Епізоотичну ситуацію оцінювали за даними ветеринарних звітів та аналізу копрологічних досліджень, а вивчення умов годівлі, утримання і догляду за тваринами - за даними зоотехнічного обліку з використанням власних досліджень

Матеріалом для дослідження служили кури кросу „Хайсекс Коричневий” віком 24 тижні, з яких було сформовано дві дослідні та контрольну групу по 150 голів у кожній. В курей сформованих груп було відібрано по 20 середніх проб посліду для копрологічних та 15 проб крові для біохімічних досліджень. Кров відбирали з підкрильцевої вени в стерильні пробірки по 2-3 мл. Проби крові разом з супровідною були доставлені в Сакську державну районну лабораторію ветеринарної медицини. Дослідження крові проведено за такими показниками: каротин, загальний білок, резервна лужність, кальцій, фосфор.

З діагностичною метою, поряд з використанням епізоотичних даних і даних клінічної картини, використовували спеціальні методи прижиттєвої діагностики аскаридіозу. Був використаний один із загальноприйнятих копрологічних методів - флотаційний метод Фюлеборна. Дослідження проводили в умовах лабораторії кафедри паразитології Дніпропетровського державного агроуніверситету та Сакської районної державної лабораторії ветеринарної медицини. Матеріалом для дослідження служив свіжий послід від дослідних курей. Пробу посліду поміщали в склянку і додавали насичений розчин кухонної солі, профільтровували через копрологічне ситечко в іншу склянку і залишали на 30 хвилин. З верхньої плівки копрологічною петлею наносили три краплі на одне предметне скельце і досліджували під мікроскопом на малому збільшенні. В результаті проведених досліджень було знайдено яйця середнього розміру, світло-сірого кольору, овальні, з гладенькою оболонкою, незрілі, тобто яйця аскаридій.

Для контролю правильності постановки діагнозу і диференціації яєць гельмінтів курей, використовували метод О.О. Шевцова та І.Г. Толмачової - культивування яєць в термостаті. Цей метод оснований на різному часі появи двох бластомерів в яйцях аскаридій і гетеракісів. Утворення двох бластомерів в яйці гетеракісів відбувається вже через 23 години їх культивуванні в термостаті при 30 °С. Яйця, у яких утворення двох бластомерів через 23 години не відбувалося, вважали яйцями аскаридій. Даним методом було підтверджено діагноз на аскаридіоз у курей дослідних груп.

Дослідження не обмежувались зажиттєвими методами. Було проведено неповний гельмінтологічний розтин п'яти трупів курей. При цьому, звертали увагу на стан слизових оболонок кишечника.

При вивченні питань епізоотології аскаридіозу курей в господарстві приділяли увагу виявленню джерел і шляхів інвазування птиці, виділяли при цьому основні і сприяючі фактори.

Ураженість курей аскаридіями визначали за показниками екстенсивності та інтенсивності інвазії: Екстенсивність інвазії або відсоток ураження птиці встановлювали за відношенням кількості хворої птиці, виділеної при вибірковому копрологічному дослідженні (методом Фюлеборна), до загального поголів'я обстежуваної птиці. Інтенсивність інвазії визначали за середньою кількістю знайдених яєць аскаридій в полі зору мікроскопа.

Після остаточного підтвердження діагнозу на аскаридіоз проведено обробку курей дослідних груп антигельмінтними препаратами. Курям першої дослідної групи згодовували груповим методом бровальзен у дозі 1,3 г, курам другої - вермітан у дозі 1,0 г на 10 кг маси птиці. Бровальзен задавали в суміші з концентрованим кормом, а вермітан розчиняли у воді та випоювали птиці.

Антигельмінтики бровальзен („Бровафарма”, Україна) і вермітан 20%-вий гранулят („Санофі”, Франція) містять одну й ту ж діючу речовину - альбендазол, але суттєво різняться за вартістю. Так, бровальзен містить 7,5% діючої речовини і коштує 45 грн., а вермітан - 20% і коштує 200 грн. за 1 кг. Форма випуску цих препаратів різна: бровальзен у вигляді порошку, а вермітан у гранулах.

На 10-й день після проведення дегельмінтизації були відібрані проби посліду від обох дослідних і контрольної груп для копрологічних досліджень флотаційним методом за Фюлеборном. Метою досліджень було визначення якості проведеної обробки за показниками екстенс- та інтенсефективності препаратів. Також було відібрано проби крові (по 15 проб від кожної групи) для біохімічного дослідження з метою встановлення впливу бровальзену та вермітану на біохімічний склад крові курей-несучок.

Після закінчення досліджень з визначення ефективності дії антигельмінтиків, дегельмінтизації було піддано все поголів'я.

Економічну ефективність проведених лікувальних заходів визначали, враховуючи прямі збитки від загибелі птиці, попереджений збиток, ветеринарні затрати та економічний ефект на кожну гривню затрат.

2.2 Характеристика господарства

Навчально-дослідний племінний птахівничий завод ім. Фрунзе НАУ є державним підприємством, що входить до складу Національного Аграрного університету України.

НД ППЗ ім Фрунзе було засновано в 1929 році на базі радгоспу „Красный хлопковод”, має майже сорокап'ятирічну історію ведення галузі птахівництва. В 1959 році на базі радгоспу ім Фрунзе, який займався свинарством та виробництвом зерна, було організовано племінний птахорадгосп. В 1966 році наказом Міністерства сільського господарства СРСР племптахорадгосп ім. Фрунзе затверджено Державним племінним заводом яєчного напрямку.

Основна функція підприємства - підтримка та вдосконалення племінних і продуктивних якостей кросів курей яєчного напрямку, забезпечення високоякісною племінною продукцією племрепродукторів, батьківських стад птахофабрик, а також споживачів інших форм власності та населення.

Навчально-дослідний племінний птахівничий завод ім. Фрунзе НАУ розташований в степовій частині Криму, західна частина землекористування омивається водами Чорного моря. Весь масив землекористування розташований на одній садибі. Загальна земельна площа складає 3019 га, в т.ч. сільгоспугіддя - 2562 га, з них ріллі - 2378 га.

Перші заморозки наступають в другій половині жовтня. Останні весняні заморозки бувають в третій декаді квітня.

Переважаючими вітрами в літній час є південно-східні та східні вітри, а взимку - східні та північно-східні вітри. Літом майже щорічно суховії слабкої та середньої інтенсивності. Інтенсивні суховії, які згубно впливають на сільськогосподарські культури, відмічають протягом 22 днів на рік.

Середньорічна кількість опадів становить 350-410 мл. При цьому більша їх кількість (біля 70%) випадає в теплий період року - з квітня по жовтень. Опади теплого періоду випадають переважно у вигляді дощів ливневого характеру, велика кількість яких стікає в балки і не може бути повністю використаною рослинами.

Зими малосніжні, середня висота снігового покриву на полях становить 4-6 см.

Грунти - чорноземного типу.

Головним виробничим напрямком НД ППЗ ім Фрунзе НАУ є виробництво і реалізація товарного яйця та племінної продукції. Основні показники розвитку галузі птахівництва наведені в таблиці 2.2.1.

Таблиця 2.2.1 Основні показники розвитку галузі птахівництва НД ППЗ ім. Фрунзе НАУ

Рік	Поголівя несучок, тис. гол	Яйценоскість, шт	Валове виробництво яєць, тис.шт	Реалізовано племінної продукції, тис. штук
				Яєць	добового молодняку	підрощеного і ремонтного молодняку
1	2	3	3	4	5	6
2001	90,9	267	24254	917	1342	50
2002	103	273	28205	1375	2414	95
2003	105,2	278	29250	786	1360	146
2004	79,5	272,4	21669	788	656,7	133
2005	50,8	321,3	16367	1657,7	2517,3	86
2006	105,5	79,9	7631	694,3	1209,6	-

Показники 2002-2003 року говорять про те, що за цей період значно збільшився обєм реалізації племінної продукції, в 2004 році намітився незначний спад у виробництві племінної продукції, що пояснюється змінами на ринку України та появою більш продуктивних кросів яєчного напрямку імпортного походження. Реалізація племпродукції проводилась в 12 областях в основному з півдня на схід.

Структура поголів'я птиці та виробництво племінної продукції за 2006 рік наведено в таблиці 2.2.2.

Таблиця 2.2.2. Структура поголів'я птиці та виробництво племінної продукції в НД ППЗ ім. Фрунзе НАУ за 2006 рік

Показники	Пробатьківське стадо	Батьківське стадо	Всього
Крос „Хайсекс Білий”, тис. гол.	9,6	63,0	72,6
Поголівя, тис. гол.	9,0	55,14	64,14
Валове виробництво яєць, тис. шт.	2311,1	15448,6	17759,9
в т.ч. інкубаційних	1632,2	10507,0	12139,2
Добовий молодняк, тис. шт.	209,0	7159,3	7368,3
Товарне яйце, тис.шт.	678,9	4941,6	5620,5
Крос „Хайсекс Коричневий”,тис.гол	9,6	33,0
Середнє поголівя, тис. гол.	9,2	38,2	42,6
Валове виробництво яєць, тис. шт.	2039,3	8768,0	10807,3
в т.ч. інкубаційних	1454,2	6398,3	7852,5
Добовий молодняк, тис. гол	128,4	3167,9	3296,3
Товарне яйце,тис.шт.	585,1	2369,7	2954,8
Всього:
Валове виробництво яєць, тис.шт.	4350,4	24216,6	28567,0
Довові курчата, тис. гол.	337,4	10327,2	10664,6

Вже не перший рік в господарстві утримують несучок кросу „Хайсекс Коричневий”. Птиця кросу „Хайсекс Білий” була завезена в НД ППЗ ім. Фрунзе НАУ 31 серпня 2003 року, кросу „Хайсекс Коричневий” 11 вересня 2004 року, пращурів кросів „Хайсекс Білий” та „Коричневий” 23 вересня 2004 року. Все завезене поголівя було закуплено в Компанії „Хендрікс Поултрі Бридерс Б.В.” (Нідерланди).

Крос „Хайсекс Коричневий” - чотирьохлінійний гібрид, який вперше було завезено до нашої країни з Голландії. В ньому виділяють дві лінії батьківської форми: Т-8 і Т-5 породи Род-Айленд. Батьківська лінія материнської форми (В-8) є синтетичною і виведена шляхом схрещування курей породи Леггорн і Білий Плімутрок. Материнська лінія материнської форми (В-2) породи Білий Плімутрок відселекційована на високу яйценосність і відносну низьку живу масу. Забарвлення пір'я гібридних курочок світло-коричневе з білим пір'ям хвоста, півні повністю білого кольору, хоча інколи з невеликими включеннями коричневого оперіння. Кури несуть яйця зі світло-коричневою шкаралупою, яка характеризується високою міцністю. Технологічні параметри несучок кросу „Хайсекс Коричневий” наведено в таблиці 2.2.3.

Таблиця 2.2.3 Технологічні параметри несучок кросу „Хайсекс Коричневий”

Період вирощування (0-17 тижнів)
1	2
Збереженість, %	97,0
Маса тіла в 5 тижнів, г	360,0
Маса тіла в 17 тижнів, г	1400,0
Затрати корму на голову 0-17 тижнів, кг	5,6
Продуктивний період (17-80 тижнів)
Вік досягнення 50% продуктивності, днів	140,0
Пік продуктивності, %	95,0
Затрати корму:
за період 140 днів - 80 тижнів, г	112,0
збереженість 17-80 тижнів, %	94,2
Маса тіла в 80 тижнів, г	2000,0

Дані, наведені в таблиці 2.2.3 свідчать про високі виробничі показники даного кросу, оскільки відсоток збереженості становить 97%, птиця швидко набирає масу, в той час як затрати корму в розрахунку на одну голову низькі.

Аналізуючи звіти про результати виробничої діяльності НД ППЗ ім. Фрунзе НАУ за останні три роки, ми встановили, що продуктивність птиці становила:

2004 рік - 28567 тис. яєць / рік;

2005 рік - 29112 тис. яєць / рік;

2006 рік - 30 млн. яєць / рік;

Птиця цього кросу має високу яйценосність, яка становить на середню несучку в розпал яйценосності - 22-24 штук яєць, на початкову несучку - 21-23 штук яєць за місяць і крім того птиця має добру життєздатність. Річна яйценосність складає в середньому 230-260 штук яєць. Розрізняють чотири класи яєць за масою:

XL - масса яйця більше 73 г;

L - маса яйця 63-73 г;

M - маса яйця 53-63 г;

S - маса яйця менше 53 г.

Технологічні параметри класифікації яєць по НД ППЗ ім. Фрунзе НАУ за 2006 рік наведено в таблиці 2.2.4.

Таблиця 2.2.4Класифікація яєць за розмірами в залежності від віку несучки, (%)

Клас яєць	Маса яєць, г	Вік несучок, тижні
		30	40	50	60	70	80
XL	›73	0	0	1	2	3	5
L	63-73	19	40	50	57	62	66
M	53-63	75	58	48	40	35	29
S	‹53	6	2	1	1	0	0
Середня маса яйця, г	59,4	61,9	63,2	64,0	64,8	65,6

Таким чином, як свідчать дані таблиці у несучок віком 80 тижнів 66% яєць мають масу 63-73 г (клас L), 29% яєць мають масу 53-63 г (клас M) і маса яйця в цей період найбільша - 65,6 г.

Господарство зацікавлене в розведенні саме курей-несучок кросу „Хайсекс Коричневий”, оскільки птиця має високі показники продуктивності. Показники середньої продуктивності птиці в період яйцекладки в НД ППЗ ім. Фрунзе НАУ за 2006 рік наведено в додатку 1.

Проаналізувавши дані таблиці можна зробити висновок, що пік продуктивності у курей-несучок відмічається у віці 26 тиждень і становить 95%, але маса яйця в цей період становить 58,4 г. З віком птиці продуктивність знижується, а маса яєць у несучок віком 80 тижнів сягає максимального показника і становить 65,6 г, знижується яйцемаса та рівень споживання корму.

Чисельність працівників у господарстві, включаючи спеціалістів, на 1 вересня 2006 року склала 500 чоловік, із яких 55% - жінки і 45% - чоловіки.

Промислове поголів'я курей-несучок комплектується так: добові курчата з інкубатора потрапляють на вирощування в батареї типу КБМ-3, Умови утримання птиці в батареях цього типу є оптимальними. Тут дотримуються всі зооветеринарні вимоги (у відношенні мікроклімату, щільності посадки і повноцінності годівлі).

Після досягнення 90-денного віку курчат переміщують в акліматизатори з соляріями і там їх утримують до отримання контрольної молодки. Тут курчата знаходяться в умовах підлогового утримання (неглибока незмінна для даної партії підстилка). Годівля відбувається за допомогою стрічкового транспортера, встановленого по всій довжині акліматизатора. Водопій здійснюється проточною водою зі скважин.

В 120-денному віці молодняк розміщують в промислових корпусах, в батареях типу ОБН-1, де він використовується для отримання промислового яйця до забою (до 560-денного віку).

Кури високочутливі до раціону годівлі, особливо до балансу амінокислот, вмісту кальцію і фосфору. Контроль за повноцінністю годівлі курей проводять за живою вагою та рівнем продуктивності.

Годівля птиці здійснюється сухими комбікормами, збагаченими вітамінно-мінеральними добавками. Гній видаляється скребковим транспортером і вивозиться по системі чорних доріг на гноєсховище для біотермічного знезараження.

Комбікорма готуються на власному кормоцеху, який знаходиться у виробничій зоні. Так, структура раціону для несучок кросу „Хайсекс Коричневий” така: пшениця - 40%

кукурудза - 29%

жмих соєвий - 10%

жмих соняшниковий - 10%

олія соняшникова - 3%

сухе молоко - 3%

сіль поварена - 0,3%

ракушняк - 1,3%

обезфторений фосфат - 0,65%

мармуровий пісок - 1%

фермент Ронозім - 0,05%

лізин - 0,10%

метіонін - 0,6%;премікс - 1%

Збереженість птиці за рекомендаціями фірми повинна складати 97-99%, а в умовах НД ППЗ ім. Фрунзе НАУ вона становить 94-96%, виводимість 82%.

НД ППЗ ім. Фрунзе НАУ є на сьогодні благополучним щодо інфекційних захворювань птиці. Всі профілактичні протиепізоотичні заходи продумано плануються і ретельно виконуються.

В НД ППЗ ім. Фрунзе НАУ є санпропускник з дезбар'єром, блок допоміжних приміщень, кормоцех, лабораторія, забійний цех та біотермічна яма.

Забійний цех з очисними спорудами та біотермічною ямою розміщений на відстані 500 метрів від пташників. На відстані 1,5 км розташована інкубаторна станція, яка може вміщувати 53 тис. курячих яєць для одночасної інкубації. Всі зони мають дороги з твердим покриттям.

Щодо паразитарних захворювань, то в господарстві реєструють з року в рік аскаридіоз курей. Не дивлячись на проведення планових профілактичних дегельмінтизацій інвазія має місце і спричинює відчутні збитки. На нашу думку, неблагополуччя обумовлене неякісними профілактичними протипаразитарними заходами та окремими порушеннями технології утримання птиці.

2.3 Результати власних досліджень та їх аналіз

Для постановки діагнозу на аскаридіоз курей в НД ППЗ ім. Фрунзе НАУ було проведено епізоотологічне обстеження господарства, копрологічні дослідження і патологічні розтини трупів загиблої птиці.

Аналіз ветеринарної звітності щодо заразних хвороб тварин показав, що господарство є благополучним щодо інфекційних захворювань птиці, а з інвазійних хвороб за останні 3 роки реєструється аскаридіоз та еймеріоз.

Для підтвердження діагнозу, а також визначення інтенсивності та ектенсивності інвазії проводили гельмінтологічні дослідження посліду, відібраного від курей двох дослідних та контрольної групи, використовуючи флотаційний метод за Фюлеборном. Копрологічні дослідження проводили в лабораторії паразитології Дніпропетровського державного агроуніверситету та Сакській районній лабораторії ветеринарної медицини. Результати досліджень наведені в таблиці 2.3.1.

Таблиця 2.3.1 Кількість яєць аскаридій в середніх пробах посліду курей взятих у дослід (n=20)

Група	Кількість яєць в полі зору, шт
	І крапля	ІІ крапля	ІІІ крапля	В середньому в пробі
І дослідна	0-5	0-7	1-4	0-7
ІІ дослідна	1-6	2-6	4-8	1-8
Контрольна	2-6	0-7	5-7	0-7

Як видно з таблиці 2.3.1, в усіх пробах посліду, відібраних від курей-несучок, містяться яйця аскаридій. В полі зору мікроскопа було видно яйця овальної форми сіруватого кольору, з гладенькою оболонкою. Таким чином, всі кури, взяті у дослід, інвазовані аскаридіями, тобто екстенсивність інвазії становила 100%, тоді як інтенсивність інвазії коливалась від 0 до 8 екземплярів яєць в полі зору мікроскопа.

Крім копрологічних досліджень, було проведено патологоанатомічний розтин шести трупів курей-несучок з метою підтвердження діагнозу. При розтині птиці нами відмічено виснаження, гребінець і сережки бліді, в тонкому відділі кишечнику слизова оболонка катарально-запалена, а в просвіті знаходяться тонкі веретеноподібні, жовтувато-білі нематоди довжиною 5-10 см. При розтині першої тушки виявлено 14 статевозрілих гельмінтів. Слизова оболонка тонкого відділу кишечнику катарально-запалена, потовщена, покрита великою кількістю густого тягучого слизу. При видаленні слизу на слизовій оболонці помітні дрібні крововиливи. В тих місцях, де знаходились аскаридії, кишечник розширений.

При розтині другого трупу виявлено зміни, подібні до попередніх. Кількість аскаридій складала 14 особин. При розтині сліпих відростків в обох випадках гетеракісів не виявлено. При розтині наступних трьох трупів в тонкому відділі кишечнику було виявлено нематод в кількості 18, 13, 16,17 екземплярів відповідно. Тобто в середньому інтенсивність інвазії (ІІ) становила 15 аскаридій.

Перед проведенням дегельмінтизації у обох дослідних і контрольної груп було відібрано проби крові для біохімічного дослідження з метою вивчення впливу препаратів бровальзену та вермітану 20%-го грануляту на основні біохімічні показники крові. Дослідження були проведені в серологічному відділі Сакської державної лабораторії ветеринарної медицини. Дані лабораторної екпертизи свідчать про те, що майже всі біохімічні показники нижчі за норму. Пояснити низький вміст каротину та інших показників у крові курей-несучок, крім незбалансованості раціону, можна наявністю аскаридій. Результати досліджень відображено в таблиці 2.3.2.

Таблиця 2.3.2 Біохімічні показники крові курей-несучок віком 24 тижні до дегельмінтизації (n=15)

Показник	Міститься в крові	Норма
Каротин, ммоль/л	-	0,25-0,35
Загальний білок, г/л	50,30 ±2.60	43,00-59,00
Резервна лужність, ммоль/л	270,00-300,00	400,00-500,00
Кальцій, ммоль/л	10,0-10,60	15,00-27,00
Фосфор, ммоль/л	3,40-4,10	5,10-8,20

Відсутність каротину може свідчить про низький вміст каротиноїдів у кормах та неможливість його нормального всмоктування в кишечнику.

Кальцій і фосфор які, потрібні для зміцнення кісток, були нижчі за норму, що пов'язано з високою яйценоскістю на фоні незбалансованого раціону.

Після встановлення остаточного діагнозу на аскаридіоз було проведено дегельмінтизацію препаратами бровальзен („Бровафарма”, Україна) і вермітан 20% гранулят (фірма „Санофі”, Франція).

Бровальзен задавали з кормом у дозі 1,3 г на 10 кг маси птиці протягом двох днів. Вермітан 20% грунулят розмішували у воді і випоювали в дозі 0,5 г на 10 кг маси птиці. Випоювання проводили протягом двох днів.

Обидва антигельмінтні препарати використовували натще, в вранішню годівлю.

На 10-й день після проведення дегельмінтизації були відібрані проби крові для біохімічного дослідження з метою встановлення впливу бровальзену та вермітану на біохімічний склад крові курей-несучок. Крім того, від обох дослідних і контрольної груп було відібрано проби посліду для копрологічних досліджень з метою визначення ефективності дегельмінтизації за показниками екстенс- та інтенсефективності.

Результати біохімічних досліджень показали, що в пробах крові від курей всіх трьох груп (як дослідних, так і контрольних) всі біохімічні показники крові все ще нижчі за норму, що ймовірно пов'язано з впливом гельмінтів на їх організм. Відновлення вмісту каротину, вітамінів А і Е в крові курей, за даними І.І. Коваленка, Р.С. Шемета, відбувається протягом двох тижнів [20].

Результати біохімічного дослідження крові курей-несучок після дегельмінтизації відображені в таблиці 2.3.3.

Таблиця 2.3.3 Біохімічні показники крові курей-несучок на 10-й день після дегельмінтизації (n=15)

Груп тварин	Показники
	Каротин, ммоль/л	Загальний білок, г/л	Кислотна ємність, ммоль/л	Кальцій, ммоль/л	Фосфор, ммоль/л
І дослідна	0	4,60±0,22	320,00±60,00	11,50±0,30	4,10±0,25
ІІ дослідна	0	5,03±0,72	330±70,00	11,00±0,60	3,90±0,30
Контрольна	0	5,07±0,50	340,00±85,00	11,20±0,50	4,40±0,10
Норма	0,25-0,35	4,30-5,90	400,00-500,00	15,0-27,0	5,10-8,20

Аналізуючи таблицю 2.3.3 видно, що загальний білок в крові курей - несучок на 10 день після дегельмінтизації залишився в межах норми .Вміст кальція та фосфору збільшився на 11% та 12 % відсотків відповідно . але при цьому границь норми вони не досягли.

В першій дослідній групі, де застосовували вітчизняний препарат бровальзен, ці показники були вище, ніж у другій дослідній , яким випоювали вермітан (Фрація)

Результати копрологічних досліджень проб фекалій, відібраних на 10-й день після дегельмінтизації наведені в таблиці 2.3.4.

Дані, наведені в таблиці 2.3.4 свідчать про високу антигельмінтну дію препаратів, оскільки в обох дослідних групах, які були оброблені бровальзеном і вермітаном, яйця аскаридій відсутні. (ЕЕ=100%, ІЕ=100%). У курей контрольної групи, яким препарати не задавали показники екстенсивності та інтенсивності інвазії не змінились (ЕЕ=100%, ІІ=15).

Таблиця 2.3.4 Ефективність дії антигельмінтиків бровальзену та вермітану при аскаридіозі курей (n=15)

Група	До дегельмінтизації	Після дегельмінтизації	ЕЕ,%	ІЕ,%
	ЕІ, %	ІІ, екземплярів в полі зору	ЕІ, %	ІІ, екземплярів полі зору
Перша дослідна	100	12-18	0	0	100	100
Друга дослідна	100	13-16	0	0	100	100
Контрольна	100	14-17	100	13-17	-	-

Отже, можна встановити протипаразитарну ефективність препаратів за показниками екстенсефективності (ЕЕ) і інтенсефективності (ІЕ).

Відомо, що розрахунки цих показників проводяться на основі даних екстенсивності інвазії (ЕІ) та інтенсивності інвазії (ІІ).

В першій групі дегельмінтизовано 150 курей, звільнилось від гельмінтів 150:

150 : 150 = Х(ЕЕ%) : 100%

ЕЕ = (150 х 100) : 150; ЕЕ = 100%

В другій групі результати аналогічні, отже ЕЕ при лікуванні вермітаном теж 100%.

До проведення лікування в середньому на одну курку-несучку було 1-8 яєць аскаридій в полі зору мікроскопа. Після лікування в обох дослідних групах яєць не виявлено: ІЕ = (0 х 100) : 8 = 0;

100% - 0 = 100%;

ІЕ = 100%

2.4 Розрахунок економічної ефективності

В даному випадку збиток при аскаридіозі курей-несучок складається тільки зі зниження яєчної продуктивності, оскільки масової загибелі курей та вимушеного їх забою не було.

1. Збиток від зниження продуктивності розраховували за формулою:

З2 = М х (Вз - Вб) х Т х Ц,

де

Мб - кількість хворих курей, в даному випадку екстенсивність інвазії складає 100%, отже 10 тисяч голів;

Вз і Вб - середньодобова несучість відповідно здорових і хворих курей - тут 0,6 і 0,2 яйця;

Т - час спостереження за зміною продуктивності (32 дні);

Ц -- ціна продукції. Ціна за один десяток яєць 2,9 гривень, звідси одне яйце коштує 0,29 гривні.

Отже, збиток від зниження продуктивності дорівнює:

З2 =10000 х (0,6-0,2) х 32 х 0,29 =37120 грн.

Загальний економічний збиток - збиток від загибелі, вимушеного забою, зниження продуктивності та ін. В даному випадку господарство потерпіло збиток тільки від зниження продуктивності:

З2 = 37120 грн.

2. Затрати на проведення ветеринарних заходів.

Вартість бровальзену - 45 гривень за 1 кг, тобто 1 грам коштує 4,5 копійок.

Вартість вермітану - 200 гривень за 1 кг, 1 грам коштує 20 копійок.

Для дегельмінтизації 10000 курей-несучок потрібно 1302 грамів бровальзену або 983 грамів вермітану.

Витрати на купівлю бровальзену:

0,045 х 1302 = 58,69 гривень

Витрати на купівлю вермітану:

0,2 х 983 грн=196,6 гривні.

3. Попереджений збиток внаслідок проведення лікувальних заходів, а в даному випадку - дегельмінтизації:

Пз = Мл х Кл х Ж х Ц - З,

де Мл - кількість курей, підданих лікуванню, голів;

Кл - коефіцієнт летальності. В даному випадку коефіцієнт летальності дорівнює 0,02; визначали коефіцієнт летальності діленням кількості загиблої птиці на число захворілих за формулою:

Кл = М : М3,

де

М - кількість загиблих, вимушено забитих, знищених тварин, гол.;

Мз - число захворівших тварин, голів;

Кл = 5 : 300 = 0,02

Ж - середня жива маса однієї курки, кг. В середньому одна курка в господарстві важить 1 кг;

Ц - ціна одного кілограма живої маси, гривень;

З - фактичний економічний збиток в господарстві.

Пз = 10000 х 0,02 х 1 х 6 - 37120= 1200;

Пз = 1200 гривень.

4. Визначення економічної ефективності.

а)при обробці бровальзеном:

Ее = Пз - Вв,

де Пз - попереджений економічний збиток, грн.

Вв - витрати на ветеринарні заходи( на купівлю бровальзену);

Ее = 1200 - 58,69 = 1141 грн.

Ее = 1141 гривень.

б)при обробці вермітаном:

Ее = Пз - Вв

Вв - витрати на ветеринарні заходи (на купівлю вермітану);

Ее = 1200 - 196,6 = 1003,4

Ее = 1003,4 гривень.

5. Економічний ефект на одну гривню затрат:

а) при обробці бровальзеном:

Егрн = Ее : Вв

Егрн = 1141 : 58,69;

Егрн=19,4 гривень;

б) при обробці вермітаном:

Егрн = Ее : Вв

Егрн = 1003,4 : 196,6;

Егрн=5,1 грн.

Врахувавши збитки від зниження продуктивності птиці, витрати на проведення ветеринарних заходів, попереджений збиток ветеринарних заходів, економічний ефект на 1 грн. витрат за обробки бровальзеном склав 19,4 грн., тоді як у разі обробки вермітаном 5,1 грн.

Отже, за однакової антигельмінтної ефективності досліджуваних препаратів ЕЕ=100%, ІЕ=100% вигіднішим для використання в економічному плані є вітчизняний антигельмінтик бровальзен. Тому для дегельмінтизації курей проти аскаридіозу в НД ППЗ ім. Фрунзе НАУ рекомендуємо використовувати бровальзен.

3. ОХОРОНА ПРАЦІ

Функціонування підприємств, у тому числі і сільськогосподарських, в умовах ринкових відносин означає, що нещасні випадки і захворювання на виробництві викликають істотні економічні втрати не тільки держави, але і конкретного підприємства, вони впливають на рентабельність і конкурентноздатність підприємств, на прибуток трудового колективу. Незадовільні умови праці негативно відбиваються на продуктивності праці, якість і собівартість продукції, зменшують валовий дохід. Тому всебічна турбота про охорону праці, проведення активної соціальної політики стає важливою проблемою для власників і керівників підприємств, державних і профспілкових органів. Поліпшення умов і охорона праці стає одним з важливих напрямків підвищення матеріального і культурного рівня життя народу.