Технологія вирощування курячих яєць

Дослідження біологічних та господарських особливостей птиці. Призначення та характеристика існуючих птахоферм. Продуктивні якості сільськогосподарської птиці, її потенціальні можливості, економічна доцільність птахівництва. Технологія виробництва яєць.

Рубрика Сельское, лесное хозяйство и землепользование
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 23.11.2013
Размер файла 82,8 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

1. Біологічні та господарські особливості птиці

2. Призначення та характеристика існуючих птахоферм

3. Технологія виробництва яєць

3.1 Породи та кроси курей

3.2 Параметри пташників різного напрямку

3.3 Утримання курей несучок

3.4 Годівля курок несучок

3.5 Збирання, сортування, пакування, зберігання яєць

4. Розрахункова частина

Висновки

Використана література

Вступ

Птахівництво України є однією з найбільш інтенсивних і динамічних галузей сільськогосподарського виробництва, яка має всі можливості в короткі строки подолати економічну скруту. Основною метою птахівництва кожної країни має бути збільшення виробництва дієтичних, висококалорійних продуктів - яєць і м'яса з метою забезпечення людей фізіологічною необхідною нормою харчування.

Відомо, що продукти птахівництва є також цінним сировинним матеріалом для промисловості. Пух, пір'я птиці використовують для виробництва: перин, подушок, ковдр, теплих курток. Жир деяких видів птиці, перепелині яйця використовують у медицині. Позитивний ефект дає використання перепелиних яєць з метою лікування гіпертонічної хвороби, атеросклерозу, стенокардії тощо. Можливо саме через їхні властивості вони є обов'язковим харчовим продуктом школярів в Японії. Яйця використовують у парфумерній промисловості, при виробництві мила, шампунів та ін.

Білок яєць застосовують при першій лікарській допомозі, як коагулянт при отруєнні сполуками миш'яку , фтору та ртуті. Підшкаралупну оболонку свіжих яєць використовують у народній медицині при опіках.

Цілющі властивості цієї оболонки зумовлюють її бактерицидна дія, а також здатність пропускати повітря і водночас бути бар'єром для мікроорганізмів. Дуже широко яйця курей, качок і перепелів використовують в мікробіологічній промисловості для виробництва вакцин. Ембріони цієї птиці є живильним середовищем для збудників віспи, грипу, кору та ін.

1. Біологічні та господарські особливості птиці

Продуктивні якості сільськогосподарської птиці, її потенціальні можливості, економічна доцільність птахівництва загалом визначається комплексом біологічних особливостей птиці як об'єкта сільськогосподарського виробництва.

Здатність свійської птиці виробляти високоцінні продукти харчування є однією з основних біологічних особливостей. Одне яйце задовольняє потребу людини в вітаміні В2 на 10-12%, Р на 10-40%, А на 15-16%, В12 - 50-100%.

Білок яйця засвоюється людиною майже на 100%.

Основною біологічною особливістю птиці є розмноження шляхом відкладання яєць. Більший період ембріонального розвитку проходить поза організмом матері. Це дає змогу штучно виводити молодняк, у будь-якій кількості та любу пору року. Уникаючи сезонності, і дає змогу точно планувати технологічні групи, за строками і кількістю зберігання і перевозити на значні відстані племінний матеріал (яйця) .

У курячому яйці міститься 34,4% сухої речовини, де на протеїн припадає 10,1%, ліпіди - 10,5%, вуглеводи - 0,9%, мінеральні речовини - 10,9%. До складу протеїну яйця входять незамінні амінокислоти в найсприятливішому співвідношенні для підтримання життєвих процесів організму людини. Перетравність яйця становить 97-98%. Ліпіди є справжніми жирами і зосереджені на 99% у жовтку яйця. Їх засвоюваність сягає 96-100%.

Побічну продукції птиці використовують у народному господарстві. Послід птиці багатий на протеїн(25-40%), фосфор, азот та інші мінеральні речовини, тому його використовують як органічне добриво.

Після висушування послід можна використовувати для годівлі великій рогатій худобі і свиням. Наявність у його складі сечової речовини (кислоти) дає можливість використовувати послід для виготовлення медичних препаратів.

Біологічною особливістю процесів злиття чоловічих та жіночих статевих клітин та наступного розвитку ембріонів у птиці є те, що сам процес запліднення відбувається в статевій системі самиць, а ембріональний розвиток поза організмом матері. Відомо що запліднення відбувається в лійці яйцепроводу і на це природою відведено 15-20 хв. Таким чином перший етап дроблення зиготи (до 178 стадій) протягом 22-24 годин відбувається в яйцепроводі, чому і сприяє температура тіла самиць птиці(40-43?).

Після відкладання яйця, процес розвитку ембріона припиняється до моменту природної чи штучної інкубації.

Слід зазначити, що у птиці частіше, ніж в інших тварин спостерігається «непорочне» розмноження, яке називають партеногенезом. Це одна з форм нестатевого розмноження, при якій в жіночій статевій клітині(фолікули-жовтки) без запліднення розвивається ембріон.

Висока скороспілість птиці дає змогу вже через 2-5 місяців після народження (виведення) одержувати товарну продукцію - м'ясо і яйця. Так каченята бройлери у 49-добовому віці мають живу масу 2,6-3 кг, а курчата бройлери в цьому віці - 1,9 - 2 кг. Перепілки починають нестись у 35-40, а яєчні кури в 150 денному віці. Статева зрілість дозволяє за 1 рік мати 2 покоління птиці, а це означає, що така швидка зміна поколінь дає змогу вести селекційний процес швидше, ніж в інших тварин. Від однієї курки яєчного типу можна за рік отримати 180-200 потомків, м'ясного типу - 100-200, від качки - 30-40 здорових каченят, гуски 30-40 гусенят, індички 70-80 індичат .

Особливості будови скелета птиці - це результат еволюційного процесу під час пристосування організму до літання. Тонкість і легкість кісток черепа полегшує політ за рахунок перенесення центру тяжіння вперед. Цьому сприяють витягнуті щелепи, в яких відсутні зуби. А втрата деякими видами птиці із ряду літаючих, чи кільогрудих чітко вираженої можливості до літання, є результатом одомашнювання.

Шкіра птиці - це велике рецепторне поле та складних орган чуття. Через нього здійснюється дотик, відчуття тиску, температури і болю. Це досягається завдяки великій кількості нервових закінчень, розташованих у різних шарах шкіри.

Транспортабельність є унікальною властивістю, що дає змогу перевозити в необхідній кількості яйця, молодняк, дорослу птицю в будь-яку точку земної кулі.

Особливості дихання у птиці пов'язані з наявністю крім легенів, повітряних мішків. Повітряні мішки пронизують майже все тіло, з'єднуючись одним кінцем з легенями, а іншим з трубчастими кістками. Завдяки повітряним мішкам птиця може літати довго і на великій висоті. Нормальна життєдіяльність пташиного організму можлива за наявності у повітрі 21% кисню. У стані спокою кури і качки роблять 20-40 дихальних рухів за 1 хв, гуси та індики 20-25.

Сільськогосподарська птиця за конверсією корму в продукцію поступається лише рибі, а всі інші види тварин перевищує.

Особливості живлення птиці ґрунтуються на особливостях будови і функціонування травної системи. Органи травлення розпочинаються дзьобом, що являє собою рогове утворення, форма якого залежить від умов життя птиці, а основною функцією дзьоба є захоплення корму. В ротовій порожнині птиці немає зубів, отже корм немає фізичних змін, а трохи змочившись слиною проходить до стравоходу, по якому корм потрапляє в воло а у водоплавної птиці в розширену частину стравоходу. У волі корм може затримуватись 8-12 годин. Із вола по стравоходу корм потрапляє до залозистого шлунку, де змочується травними соками. Слідом за залозистим шлунком розміщений мускульний шлунок де відбувається перетравлення корму. Шляхом скорочення мускульних стінок шлунку і за допомогою невеличких камінців, які птиця заздалегідь ковтає. У птиці є дві великі сліпі кишки, призначення яких - перетравлювати важко перетравні білкові корми. Зуби птиці знаходяться у шлунку. Характерною відмінністю птиці від ссавців є відсутність органів для годування пташенят, якими у ссавців є молочні залози.

Птиця належить до всеїдних тварин, які споживають їжу як рослинного, так і тваринного походження. Всеїдність птиці дає змогу використовувати різні кормові інгредієнти головним чином концентровані корми, біологічно-активні речовини, які забезпечують інтенсивний ріст, розвиток, високу продуктивність. Птиця належить до теплокровних тварин. У птиці немає сечового міхура і нирки виділяють продукти обміну азоту - сечову кислоту - густу білу, малорозчинну у воді речовину.

Органи слуху у птиці розвинені добре, але немає зовнішньої вушної раковини. Органи нюху розвинені слабко. Органи смаку локалізуються в основі язика і птиця розрізняє солодке, гірке та ін.

2. Призначення та характеристика існуючих птахоферм

Пташині господарства і комплекси, будівлі та споруди, як правило розміщують поблизу виробничих зон, перспективних населених пунктів. Для вибору земельної ділянки під будівництво птахівничих підприємств створюють комісію з представників замовника проекту, проектної організації, адміністрації, територіальних і місцевих органів державного нагляду. У склад комісії обов'язково входять представники ветеринарної, технологічної, санітарно-епідеміологічної служби району та господарства.

Ділянка під пташине господарство має бути сухою, розміщеною на підвищенні, не затоплюватись, відносно рівною з можливим ухилом не більше ніж на 5? на південь в північних чи на південних слід - в південних районах. Потрібно щоб територія ділянки досить добре провітрювалась і опромінювалась, а також була по можливості захищена лісовими смугами від панівних вітрів, піщаних та снігових заметів, бажано щоб рельєф ділянки не потребував зайвих земельних робіт, ґрунти відповідали умовам будівництва, були крупнозернистими з доброю повітропроникністю низькою капілярною здатністю, придатний для розведення чагарникової рослинності, ділянка повинна мати сприятливі гідрологічні умови, що характеризуються заляганням водоносних шарів на глибині не більше 5 м, а напірних - понад 12м, і бути забезпеченою питною водою, що відповідає санітарним нормам. Розмір ділянки визначається залежно від поголів'я птиці з урахуванням можливого розширення ферми і забезпечення її власною кормовою базою.

Площу визначають з розрахунку на 1 тварину: обсягом до 300 тис. голів птиці - 1 м2 , понад 300 тис. - 0,4-0,5 м2 . Пташині підприємства розміщують по рельєфу нижче житлового сектора, і з південної сторони від нього. Не рекомендується відводити для будівництва ділянки, на яких раніше знаходились тваринницькі та пташині ферми, на місті колишніх скотомогильників, гноєсховищ, шкіряно-сировинних підприємств. За розміщенням будинків і споруд пташиних підприємств особливу увагу слід звертати на розміри санітарно-захисних зон між птахофабриками, комплексами і населеними пунктами.

Санітарно-захисна зона між птахівничим господарством і населеним пунктом.

Підприємство

Відстань, м

Птахівничі підприємства на потужність до 100000 курей несучок і до 1 млн бройлерів в рік

300

Птахівничі підприємства від 100000 до 400000 курей несучок і від 1 млн до 3 млн бройлерів, а також племінні репродуктивні господарства

1000

Птахівничі підприємства більше 400000 курей несучок і більше 3 млн бройлерів і рік

1200

Ферми і підприємства з виробництва м'яса і яєць розміщують з підвітряної сторони і нижче за рельєфом відносно сільськогосподарських об'єктів та житлової зони. У складі підприємств птахівничих комплексів передбачають Ветеринарний, або ветеринарно-профілактичні пункти;

- Ветеринарну лабораторію;

- Приміщення для обробки шкіряного покрову тварин;

- Дезінфекційний блок.

Ветеринарні об'єкти розміщують у виробничій зоні нижче за рельєфом із підвітряної сторони від тваринницьких приміщень. Великі птахівничі комплекси і птахофабрики належать до підприємств закритого типу. Категорично забороняється в'їзд на ферму стороннім особам і в'їзд на територію будь-якого виду транспорту. Комплекс мають бути обмежені для екскурсій, закриті для стороннього транспорту і проникнення на їх територію тварин. Територію фабрики обмежують огорожею заввишки не менше 1,8 м та обсаджують деревами та кущами в 3-5 рядів. Зелені насадження захищають приміщення для птиці від перегрівання влітку і охолоджень взимку, що сприяє поліпшенню мікроклімату. Виробничі об'єкти для захисту від шуму обсаджують деревами з густим листям й деревами хвойних порід.

3. Технологія виробництва яєць

Технологія виробництва курячих яєць ґрунтується на потоковості процесу, що передбачає безперервний і рівномірний випуск продукції протягом року. Однією з важливіших умов цієї технології є утримання в одному приміщенні, окремій зоні або підзоні, відділенні, цеху птахофабрики або ферми тільки одновікової та вирівняної за розвитком птиці. Тобто використовується потоково-цехова система утримання птиці, в основу якої закладено принцип «все зайнято - все пусто».

Виробництво яєць на промислових птахофабриках здійснюється за потоково-цеховою системою. При цьому розрізняються такі цехи: батьківського стада, інкубації, вирощування ремонтного молодняка, промислового стада, забою, переробки продуктів забою та посліду.

3.1 Породи та кроси курей

У світі налічується понад 100 порід курей. За існуючою класифікацією всі породи поділяються на яєчні, м'ясо-яєчні, м'ясні.

Основною господарською корисною ознакою яєчних порід є висока несучість і невелика маса тіла. Кури цих порід характеризуються ранньою статевою зрілістю і здатністю до тривалої безперервної продуктивності. До яєчних порід курей відносять леггорн(США) і російську білу.

За кольором оперення їх поділяють на білих, куріпчастих(бурих), чорних, блакитних. Найбільшого розповсюдження у світі набули білі леггорни. Вони міцної конституції, добре акліматизуються, витривалі, скороспілі.

Середня жива маса півня - 2,7кг, курок - 1,8 - 2кг. Несучість - 220-240 яєць за рік, маса яйця 57-60г, шкаралупа біла, інкубаційні якості високі, заплідненість близько 95%, вивід молодняку близько 80%. У нашу країну леггорнів завезли вперше в 1925-1927рр із США, Англії та Данії.

Далі в різні регіони країни їх завозили періодично. З 1962р курей породи білий леггорн кращих світових кросів і спеціалізованих ліній завозять із Канади, Нідерландів, Німеччини, Японії.

Російська біла порода виведена в колективних і державних господарствах РФ схрещуванням місцевих курей з леггорнами. Подальша робота велась шляхом відбору та добору найпродуктивнішої птиці та розведення її в собі. Зараз російських білих курей зберігають як генофонд і селекційна робота з ними зосереджена в експериментальних господарствах науково-дослідницьких закладах та окремих племінних заводах.

До м'ясо-яєчних порід відносять: полтавських глинястих, первомайських, нью-гемпшир, Суссекс. Залежно від породи жива маса півня складає 2,5-3,8кг, а курок 2,1-3,8кг, несучість 150-200 яєць за рік. Птиця наведених порід придатна для одержання м'ясних та яєчних гібридів, а також розведення у приватних підприємствах.

З метою одержання гібридного молодняку використовують такі м'ясні породи курей: корнішон і плімутрок.

Кроси. Птахофабрики яєчного напрямку продуктивності зараз працюють в основному з кросами Білорусь-9, Ломан Браун, Тетра СЛ, Іса Браун, Хайлайн. На основі завезеного з Канади кросу 444 було створено трилінійний крос Білорусь-9. Простим дволінійним гібридом (лінії породи білий леггорн) є материнська форма, а батьківською лінією курей сірої каліфорнійської породи, які характеризуються великою вагою яєць. Основні показники виведеного кросу: несучість 240-260 яєць/рік, маса яйця 58-60г, витрата корму на 1 десяток яєць - 1,65-1,86кг.

Кроси зарубіжної селекції Ломан Браун, Іса Браун(німецької), Халілайн(американської) та Тетра СЛ (угорської) мають також високу продуктивність так у 135-140-денному віці курочки цих кросів досягають 50% несучості, від дорослих курок за рік одержують 300-312 яєць середньої маси 63-64,5гр і витрати корму на 1 кг яйцемаси 2,06-2,2 кг

3.2 Параметри пташників різного напрямку

Всю територію птахофабрик огороджують щільним або сітчастим парканом, що перешкоджає проникненню на територію домашніх та диких тварин, та поділяють на 3 зони:

- Виробнича зона А з ветеринарно-санітарною підзоною;

- Адміністративно-господарська зона Б;

- Зона В - кормовий двір;

- Зона Г очисні споруди і гноєсховища.

Усі зони ізолюють одну від іншої легкою огорожею з окремими в'їздами на їх територію. Благополуччя птахофабрик до їх інфекційних та інвазійних хвороб забезпечується виконанням комплексу організаційно-господарських зоогігієнічних та ветеринарно-санітарних заходів.

Час заповнення приміщень(ізольованих секцій) при комплектуванні стада має бути мінімальним 1-2 доби. Тривале заповнення приміщень птицею сприяє розмноженню мікроорганізмів і поширенню патогенності віруголентності.

Для насаджень підбирають місцеві види рослин з урахуванням їх санітарно-захисних та декоративних властивостей і стійкості до впливу виробничих викидів. У зоні зелених насаджень у літні місяці температура на 2-2,5?С нижча порівняно з відкритими ділянками, а швидкість руху повітря знижується на 60-80%, кількість пилу і мікроорганізмів зменшується на 50-60%. За таких умов у тварин нормалізується серцево-судинна система, дихання, газообмін, теплообмін, підвищується продуктивність.

3.3 Утримання курок несучок

Молодняк із цеху вирощування переводять у пташники для курей(цех промислового стада) до початку відкладання яєць у 17-18 тижневому віці. Відбирають його за живою масою що відповідає даному кросу. Курочки повинні бути здоровими, добре розвиненими, з рівним кілем, блискучими випуклими очима, пігментованими кінцівками, дзьобом без викривлення, блискучим оперенням. Комплектують пташники відібраним однорідним за віком, живою масою та розвитком молодняком за 2-3 дні.

Курей промислового стада утримують в опалюваних пташниках без вікон, на підлозі з глибокою підстилкою або в клітках. Перший спосіб утримання зберігся в невеликих господарствах. На більшості птахофабрик і спеціалізованих фермах застосовують кліткове утримання з використанням кліткових батарей КВН, БКН-3п, Р-21, ККТ, ОВН-1, КОН-А із розміщенням в кожній клітці 3-5 голів. Цілорічне комплектування промислового стада несучок потребує створення певних умов утримання. Для забезпечення оптимальних параметрів мікроклімату в пташнику використовують обладнання «Клімат 47», що працює в автоматичному режимі.

У приміщенні для курок несучок підтримують температуру повітря в усі періоди року в межах +12..+18?С, а відносну вологість повітря - 60-70%. Швидкість руху повітря в холодну пору року повинна становити від 0,3 до 0,6 м/с, у теплу - 1,2, В зонах із жарким кліматом до 2 м/с. У господарствах південних зон встановлюють також зволожувальне обладнання з розпиленням води форсунками або кондиціонери непарову вального охолодження. Мінімальна кількість повітря, яке подається в пташники в холодний період року повинна становити 0,7, теплий 4 м3/год на 1кг живої маси курок.

При утриманні курок-несушок необхідно створювати умови, які б сприяли швидкому зростанню несучості після 21 тижневого віку. Сучасні гібридні кури вже до 20ти тижневого віку здатні досягти 50% несучості, а пік їх продуктивності(90% і вище) спостерігають у 25-26ти тижневому віці.

3.4 Годівля курок-несушок

Із моменту початку відкладень яєць ремонтний молодняк поступово переводять на комбікорм для дорослих курок несучок. Спочатку 25% раціону замінюють раціоном дорослих курей, потім 50,75%, із 4го тижня повністю переходять на годівлю комбікормом для дорослих курей. Потреба курок-несушок у поживних речовинах змінюється залежно від віку, рівня продуктивності, фізіологічного стану, що зумовлює застосування фазової годівлі. В її основу покладено співвідношення в раціонах кількості обмінної енергії та протеїну.

Розрізняють 3 фази(періоди) продуктивності курок-несушок: 150-300 днів, 301-42, 421 і більше.

У першу фазу у курок швидко підвищується несучість з одночасним збільшенням живої маси. В цей час передбачається максимальна кількість поживних речовин. У 100г комбікорму повинно бути: обмінної енергії 1130 кДж, сирого протеїну - 17%, енергопротеїнне відношення - 665.

Протягом другої фази для курей характерна висока продуктивність і відносно стабільна жива маса. Рівень протеїну в комбікормах знижують до 16%, а калорійність залишають незмінною. Енерго-протеїнове відношення становить 708.

У третю фазу продуктивність знижується, обмінні процеси змінюються так, що здатність організму до відкладення жиру підвищується. В цей період у раціоні зменшують рівень обмінної енергії до 1047 кДЖ і кількість сирого протеїну до 14%. Енерго-протеїнове відношення становить 745.

Для годівлі використовують різні корми: зернові, зерновідходи, трав'яне борошно та ін. Найкращими кормами для курок-несушок підлогового та кліткового утримання вважають повнораціонний комбікорм, головним джерелом якого для птиці є зернові злакові.

Мінеральну повноцінність комбікормів забезпечують введенням до їх складу комплексу мінеральних речовин. Найціннішими підкормками є гравій, черепашки, вапняк. Вітамінну повноцінність раціону забезпечують за рахунок введення добавок синтетичних вітамінів.

3.5 Збирання, сортування, пакування і зберігання яєць

У пташниках де рівень механізації невисокий, яйця збирають 4-5 разів протягом робочого дня. Перший раз перед годуванням, що значно зменшує кількість забруднених яєць.

У зблокованих пташниках яйця з ярусів кліткових батарей по повздовжніх та поперечних конвеєрах надходять безпосередньо на яйце сортувальну машину яєчного складу.

Далі розміщуються у стандартні ящики, які розраховані на 360 шт. Ящики відправляють на яйцесклад для зберігання, на деяких птахофабриках у службовому приміщенні пташниках з клітками ОБН-1 до столу нагромадження прилягають яйце сортувальні машини МСЯ-1 та ЯС-1.

Після сортування їх укладають в прокладки, потім в ящики і відправляють на склад.

Залежно від маси дієтичних і столових яєць їх поділяють на категорії добору, першу та другу.

Категорія

Маса яйця, г

Маса 300 яєць, кг

Добірна

65

23,8

Перша

55

20,2

Друга

45

16,6

Яйце маркують фарбою, яка дозволена в харчовій промисловості - червоного, столові синього кольору, а категорії зазначають цифрами: добірна - 0, перша - 1, друга - 2.

Готові яйця направляють в торгівельну мережу. Дієтичні та столові яйця зберігають при температурі не вище 20?С у холодильнику - 0-2?С і відносній вологості повітря 85-88%. У випадку промислової переробки використовують яйця, що відповідають умовам стандарту, дрібні масою 35-45г, із пошкодженою незабрудненою шкаралупою.

Технологія промислового виробництва яєць використання сучасної наукової технології позволяє промисловим господарствам рівномірно на протязі року виробляти в різних зонах країни велику кількість дієтичних яєць високої якості різниці у виробництві яєць по сезонам року не перевищує 2 -3%.

4. Розрахункова частина

Вихідні дані

1. Потужність фабрики,гол -600 тис.

2. Коефіцієнт обороту стада-1,4

3. Кількість комплектувань -10

4. Кількість добових курочок,які заміняють 1.гол. курей промислового стада-1,3.

5. Вихід молодняку,%-80%

6. Період роботи інкубатора - 11 міс.

7. Вихід інкубаційних яєць,% - 70%

8. Найменша несучість курей батьківського стада,шт/міс - 12

9. Статеве співвідношення - 1:10

10. Проценти вирахування батьківського стада протягом року,% - 20

Розрахунок

1. Визначаємо початкове поголів'я ремонтних молодок:\

600000х 1,4=840000

2. Розрахувати кількість добових курочок:

840000х1,3=1092000

3. Визначити кількість добових курчат,одержаних в інкубаторі ,якщо відомо,що курочок і півників виводиться по 50%

1092000х2=2184000

4. Скільки яєць необхідно проінкубувати,щоб одержати необхідну кількість курчат!

2184000-80%=2730000.

х - 100

5. виробництво яєць при виході інкубаційних яєць 70%

х=х -100%

6. Яку кількість яєць необхідно одержати за 1 місяць:

7. шт за місяць:

54545:12=29545

8. чаткове поголів'я курок - несушок батьківського стада з урахуванням 20% їх вибракування протягом року:

29545-80%

9. :

10. стада:

Розрахунок руху поголів'я несучок промислового стада і річний вихід харчових яєць.

При потужності фабрики 600 тис голів.

Початкове поголів'я ремонтних молодок при коефіцієнті обороту стада 1,4 складає 840 тис.

Виходячи із 10 укомплектувань,стає зрозумілим,що в кожному комплекті буде 84 тис.

Розрахунок руху поголів'я та валовий збір яєць батьківського стада . У складі 33238 голів кури несушки складають 29545,а півні 3693 гол.

Виходячи з того,що кількість укомплектувань 4,то поголів'я курок несушок 1 комплекту складають 29545:4=7386 гол. Розрахунок руху поголів'я несучок промислового стада,місячний та річний вихід харчових яєць

Таблиця

Вік,міс

Поголів'я на початок місяця

Вибракування %

Гол

Поголів`я на кінець періоду гол

Середнє поголів`я гол

Несучість на гол шт.

Валовий збір яєць шт.

5-6

840000

0,5

4200

835800

837900

13

10892700

6-7

835800

0,5

4200

831600

833700

22

18341400

7-8

831600

0,5

4200

827400

829500

26

21567000

8-9

827400

1,0

8400

819000

823200

30

24696000

9-10

819000

1,0

8400

810600

814800

32

26073600

10-11

810600

1,5

12600

798000

804300

28

22520400

11-12

798000

1,5

12600

785400

791700

26

20584200

12-13

785400

2,0

16800

768600

777000

24

18648000

13-14

768600

2,5

21000

7476600

7487100

23

172203300

14-15

7487100

2,5

25200

7464900

7474500

21

156964500

15-16

7461900

3,0

29400

7432500

7447200

19

141496800

16-17

7432500

3,5

33600

7398900

7415700

16

118651200

Всього

29607900

20,0

151200

35435700

74862900

280

752639100

Виходячи з 10 комплектувань: 752639100*10=7526391000

Розрахунок руху поголів`я та валовий збір яєць батьківського стада

Вік,міс

Поголів'я на початок місяця

Вибракування %

Гол

Поголів`я на кінець періоду гол

Середнє поголів`я гол

Несучість на гол шт.

Валовий збір яєць шт.

5-6

7386

0,5

37

7349

7367

13

95771

6-7

7349

0,5

37

7312

7330

22

161200

7-8

7312

0,5

37

7275

7293

26

189618

8-9

7275

1,0

74

7201

7238

30

217140

9-10

7201

1,0

74

7127

7164

32

229248

10-11

7127

1,5

111

7016

7071

28

197988

11-12

7016

1,5

111

6905

6960

26

180960

12-13

6905

2,0

148

6757

6831

24

163944

13-14

6757

2,5

185

6572

6664

23

153272

14-15

6572

2,5

185

6387

6476

21

136059

15-16

6387

3,0

222

6165

6276

19

119244

16-17

6165

3,5

259

5906

6035

16

95560

Всього

83452

20,0

1480

81972

82705

280

1940064

Виходячи із комплектувань: 1940064х4=7760256

Висновок

птиця сільськогосподарський яйце продуктивність

В даній курсовій роботі були розглянуті важливі питання по темі «Технологія вирощування курячих яєць». Сучасне промислове птахівництво високотехнологічна, наукомістка та економічно ефективна галузь. Питання її подальшого розвитку в умовах ринкової економіки потребує пошуку оптимальних рішень, не простих виробничих проблем,зокрема неприпарне благопочуття. Описувала про біологічні та господарські особливості птиці, її продуктивність ,де і як утримують. У розрахунковій частині знаходила поголів`я батьківського стада, рух поголів`я та вихід інкубаційних яєць. Розрахувала рух поголів`я несучок промислового стада, місячний та річний вихід харчових яєць, розрахувала рух поголів`я та валовий збір яєць курей батьківського стада. Сучасні тенденції розвитку промислового птахівництва передбачають високий рівень виробництва.

Використана література

1. Божко Г.Ю.: Довідник птахівника - 2ге вид. Київ - 1969 - 162 с.

2. Технологія виробництва продукції тваринництва: підручник О.Т. Бусенко, В.Д. Сталюк, М.В. Шталпель та ін. К. Освіта, 2001 - 432с.

3. Понимание качеств пищевых яиц. Всенародная академия сельскохозяйственных наук им. В. И. Ленина. М:Колос, 1976 - 214с.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Походження та господарські особливості курей. Вплив деяких факторів на продуктивність птиці. Технологія виробництва харчових яєць. Корми, годівля та напування різних вікових груп курей. Розрахунок собівартості та рентабельності виробництва яєць.

    курсовая работа [124,0 K], добавлен 14.11.2010

  • Природно-економічні умови розвитку птахівництва. Динаміка поголів'я птиці, її продуктивності та виробництва продукції. Суть та показники економічної ефективності виробництва продукції в галузі птахівництва, методика їх визначення та шляхи підвищення.

    дипломная работа [69,9 K], добавлен 11.05.2009

  • Характеристика сучасних порід і кросів качок. Особливості годівлі і утримання птиці у період вирощування та продуктивний період. Забій, обробка і збереження м’яса. Оборот поголів’я та економічна ефективність виробництва. Ветеринарно-профілактичні заходи.

    курсовая работа [252,4 K], добавлен 26.02.2014

  • Залежність розвитку птахівництва від селекційної роботи, спрямованої на удосконалення продуктивних і племінних якостей, створення нових порід, ліній і кросів всіх видів сільськогосподарської птиці. Методи добору, підбору та розведення яєчних курей.

    курсовая работа [599,9 K], добавлен 25.04.2012

  • Опис сільськогосподарської технології вирощування кроликів, як найбільш скороспілих сільськогосподарських тварин тих, що мають коштовне дієтичне м'ясо і хутрову сировину при незначних витратах праці і кормів: вміст, годування і розмноження кроликів.

    реферат [11,1 K], добавлен 14.10.2010

  • Організаційні форми штучного осіменіння корів і телиць. Годівля великої рогатої худоби та свиней, добовий раціон для дійних корів. Вирощування ремонтного молодняку худоби та птиці. Економічні показники ефективності тваринництва. Утримання коней.

    учебное пособие [351,0 K], добавлен 20.07.2011

  • Аналіз господарських і грунтово-кліматичних умов вирощування кукурудзи на силос в ТОВ "Агро-Нордік". Технологія вирощування, оцінка рівня виробництва кукурудзи на силос і пошуки резервів для його раціоналізації. Проект виробництва кукурудзи на силос.

    курсовая работа [3,3 M], добавлен 19.11.2010

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.