Вирощування рослиноїдних риб в ВАТ "Лисянська рибоводно-меліоративна станція"

Під час переміщення мішків з кормами масою до 50 -- 80 кг підіймати їх на спину і знімати зі спини вантажнику має допомагати інший вантажник. Якщо маса вантажу перевищує 50 кг, перенесення його одним робітником на відстань понад 60 м і підіймання на висоту понад 3 м забороняється. Для переміщення вантажів масою понад 80 кг слід застосовувати перевантажувальні механізми і пристрої.

Складати мішки з кормами у штабелі потрібно акуратно, запобігати їх обваленню. Формуючи штабель, слід забезпечувати і перевіряти його стійкість. Скидати затарені мішки з кормами зі штабелів забороняється.

Навантажувати і розвантажувати розсипні корми потрібно з дотриманням установлених правил. Робітники мають бути забезпечені захисними окулярами і респіраторами. Після виконання вантажно-розвантажувальних робіт слід прибрати робоче місце, вимкнути засоби механізації, зібрати всі пристрої та інструменти, зняти спецодяг, вимити руки, якщо можливо -- прийняти душ.

Безпека праці під час приготування кормосумішей. Кормосуміші можна готувати безпосередньо на рибницьких підприємствах за умови обладнання відповідних кормоцехів або кухонь.

До обслуговування машин і устаткування, призначеного для приготування кормосумішей, допускаються особи, які добре знають будову і правила їх експлуатації, пройшли інструктажі, навчання правилам безпеки праці і перевірку знань. Робітник кормоцеху мусить мати допуск на обслуговування електрообладнання не нижче ніж II групи. Особи, які не пройшли інструктаж з охорони праці, до роботи не допускаються.

Робітників кормоцехів мають бути забезпечені спецодягом і респіраторами. У нічну зміну кормоцех треба добре освітлювати.

Виступні частини, вали і шпонки, зубчасті колеса, маховики, шківи кормоготувального устаткування, які обертаються зі швидкістю понад 20 об/хв, потрібно огороджувати. Для зручності очищення від пилу та бруду і виконання ремонту огорожі мають бути знімними, щоб полегшити доступ до окремих частин устаткування. Експлуатація устаткування без захисних огорож та робота на несправному устаткуванні або устаткуванні з пошкодженнями до їх усунення категорично забороняється.

Під час роботи м'ясорубок заборонено руками спрямовувати сировину в прийомні бункери. Для цього слід користуватися дерев'яними лопатками з обмежувачем. При функціонуванні (роботі) устаткування з приготування кормів заборонене його очищення, регулювання чи відбирання кормо-суміші для проби, ці операції виконують після зупинки механізмів.

Безпека праці під час згодовування кормів із кормороздавачів. Щоб запобігти нещасним випадкам і травмуванню робітників під час годівлі риби, до кормороздавачів ставлять такі самі вимоги, як до маломірних самохідних суден.

Кормороздавач має бути технічно справним, забезпеченим належними аварійно-рятувальними засобами, що засвідчує акт перевірки технічного стану плавзасобу (поновлюється щорічно). Кормороздавач підпорядкований безпосередньо начальнику рибдільниці чи рибівнику, без їх дозволу користуватися цим плавзасобом заборонено. На носовій частині кормороздавача має бути позначений інвентарний номер.

До керування кормороздавачем допускаються особи, які пройшли курс спеціального навчання, здали іспит і мають посвідчення про право водіння маломірних суден та документ про проходження медичної комісії. Вони мають уміти плавати і знати прийоми рятування потопаючих. Заборонено допускати до роботи на кормороздавачі осіб, які не вміють плавати, гребти, керувати човном, не знають способів рятування людей на воді, а також неповнолітніх.

Усі кормороздавачі мають бути оснащені рятувальними, водозливними і сигнальними пристосуваннями (рятувальним кругом, надувним жилетом, веслом, черпаком, ліхтарем, металевим ланцюгом або канатом завдовжки 20 м).

Кормороздавачі з підвісними двигунами повинні мати надійне кріплення двигуна до судна і бути обладнані страхувальним пристроєм, а також мати справне дистанційне керування, якщо таке є. Усі рухомі частини головного двигуна і допоміжних механізмів, а також ті частини, що нагріваються викидними газами, мають бути закриті захисними кожухами.

Перед запусканням підвісного двигуна треба перевірити надійність його кріплення на штатному місці та справність пускового шнура. Під час запуску двигуна потрібно стійко триматися на ногах або на колінах чи сидіти на банці. Щоб запобігти пошкодженню рук чи падінню за борт від зворотного ривка маховика, не можна намотувати на руку кінець пускового шнура. Під час запуску стаціонарного двигуна за допомогою пускового держака його треба брати так, щоб великий палець руки був розміщений по один бік з усіма іншими пальцями. Робітник, який обслуговує двигун кормороздавача, має стежити за тим, щоб мастило і паливо не витікали у воду.

Під час навантажування кормами кормороздавач має бути добре закріпленим за кнехти причалу. Треба дотримуватись і не порушувати норм вантажопідйомності плавзасобу. Навантаження кормороздавача слід починати з його середини, рівномірно розподіляючи корм по бункерах. Вантажопідйомність кормороздавача визначають його завантаженням з таким розрахунком, щоб сухий борт у будь-якому місці виступав над водою в тиху погоду не менш ніж на 20 см.

Кормороздавач повинен мати достатню видимість вперед і можливість колового огляду з місця водія. Зона, яка проглядається попереду плавзасобу, що йде на експлуатаційній швидкості, з місця водія має бути не меншою за 15 м.

Висновки

До початку нерестової компанії плідників доцільно утримувати в ставках з багатою природною кормовою базою площею 0,1-0,2 га. З постійним водообміном і щільності посадки до 1000 шт/га.

В умовах господарства дозрівання самок після дозволяючої ін'єкції гормону гіпофіза доцільно проводити при температурі 21⁰С, що забезпечує дозрівання самок через 8-9 годин.

Дослідженнями встановлено, що 1 мл. отриманої ікри містить: ікринок білого амура - 800-860 шт., білого товстолобика - 940-1020 шт., строкатого товстолобика - 560-720 шт.

Підрощування личинок рослиноїдних риб доцільно робити в садках з площею 0,2 га кожний, з посадкою по 500 000 личинок, в перерахунку 2500 тис. шт/га.

За період підрощування найбільшу масу набрали личинки строкатого товстолобика -- 300 мг при довжині 15 мм, білого товстолобика - 200 мг при довжині 11 мм, білого амура - 250 мг при довжині 12 мм.

Підрощуванням личинок було отримано мальків: строкатого товстолобика - 74 кг.»вихід мальків становить відповідно: 71%, 74% і 64%.

Пропозиції

1. Економічно доцільно збільшити кількість садків можливість отримувати більшу кількість високоякісного рибопосадного матеріалу рослиноїдних риб, для зариблення ставків ВАТ «Лисянська рибоводно-меліоративна станція ”, а також реалізувати рибу іншим господарствам.

2. З метою збільшення виходу личинок з кожного нерестового гнізда необхідно для нересту рослиноїдних риб слід використовувати басейни із турбулентним рухом води.

3. З метою профілактики інфекційних та паразитарних захворювань риб необхідно суворо дотримуватись організаційно-господарських рибоводно-меліоративних, ветеринарно-санітарних правил вирощування риб.

Список використаної літератури

1. Алексеенко В.Р., Вовк П.С. Оптимальные условия и нормативы подращивания личинок растительноядных рыб заводським способом. В кн.: Итоги и перспективы рыбохозяйственого использования растительноядных рыб. Киев: Наукова думка 1977c.15.-16.

2. Андрющенко А.І., Бандажі Р.А., Вовк Н.І. та інші. Методи підвищення природної рибопродуктивності ставів. Київ: „Укррибгосп", 2008/- 123с.

3. Антипчук А.Ф., Богданов Г.А. Опыт получения молоди карповых рыб заводским методом. Москва: Агропромиздат, 1979.-15с.

4. Балтаджи Р.А. Водоёмы-охладители как резерв увеличения рыбной продукции растительноядных рыб на Украине. В кн.: Итоги и перспективы рыбохозяйственного использования растительноядных рыб. Киев: Наукова думка, 1977 с. 26.-27.

5. Гринжевський М.В. Аквакультура України. Львів: Вільна Україна, 1998 - 364 с.

6. Галасун П.Т., Кубишкін Г.П., Просяний В.С., Шпет Г.І., Щербан Н.П., Фельдман Н.Б. Довідник рибовода Київ, Урожай, 1972 -248 с.

7. Галасун П.Т., Сабодаш В.М., Гринжевський М.В., Панченко С.М. Товстик В.Ф. Довідник рибовода. Київ: Урожай, 1985-184с.

8. Григоренко О.М. Итоги и перспективы рыбохозяйственного использования растительноядных рыб. В кн.: тезисы доклада УШ Всесоюзного совещания. Киев: Наукова думка, 1977-148 с.

9. Гринжевський М.В., Третяк О.М., Алімов С.І., та ін. Нетрадиційні об'єкти рибництва в аквакультурі України. Київ: Світ. 2010 - 164 с.

10. Гринжевський М.В. Інтенсифікація виробництва продукції аквакультури у внутрішніх водоймах України. К.: 2007 - 188 с.

11. Демченко IТ., Насаль А.Д., Приходько В.А. Розведення рослиноїдних риб. Київ: Урожай, 1976-64с.

12. Зайцева Г.А, Заводской способ получения личинок растительноядных рыб. Москва: Агропромздат, 1988,-33 с

13. Микитюк П.В. Присадибне рибництво та любительське рибальство. Київ: "Київська правда", 2005.-112с.

14. Микитюк П.В., Осадчая Е.Ф. Справочник по болезням прудовых рыб. Киев: Урожай, 1984.-246С.

15. Совков В.О., Использование белого амура для борьбы с заростанием водоёмов высшей водной растительностю. Москва: ВНИИПРХ, 1975.-541с.

16. Суховерков Ф.М., Денисов Л.И. Мацуцин Н.П. и другие. Справочник рыбовода. Москва: Государственное издательство сельскохозяйственной литературы, 1960-352с.

17. Сабодаш В.М. Рыбоводство. «Сталкер» 2004 - 302 с.

18. Харитонова Н.Н., Булатович М.Л. Пути повышения рыбопродуктивности прудов при аллохтонной и автохтонной поликультуре. В кн.: Интенсивные методы рыбного хозяйства в водоёмах Украины. Киев, 1990.-14-16с.

19. Харитонова КН., Демченко И.О., Гудыма Б.И. и другие. Рекомендации по повышению рыбопродуктивности прудов при поликультуре рыб. Киев, 199Q-27c.

20. Шаблин С.Ф. Итоги и перспективы рыбохозяйственного использования растительноядных рыб. Киев: Наукова думка, 1977-12с.

21. Шерман І.М. Ставове рибництво. Київ: Урожай, 2004.-398с.

22. Шерман І.М., Гринжевський М.В., Годівля риб К.: 2009.-269с.

Размещено на Allbest.ru