Вирощування рослиноїдних риб в ВАТ "Лисянська рибоводно-меліоративна станція"

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Вирощування рослиноїдних риб в ВАТ "Лисянська рибоводно-меліоративна станція"

Зміст

Рецензія

Реферат і ключові слова

Вступ

1. Огляд Літератури

2. Умови, матеріал та методика досліджень

2.1 Характеристика умов проведення досліджень

2.2 Матеріал і методика досліджень

3. Результати досліджень

3.1 Гідрологічна та гідротехнічна характеристика дослідних садків

3.2 Технологія отримання личинок рослиноїдних риб заводським методом

3.2.1Утримання плідників перед ін'єкцією

3.2.2 Гіпофізарна ін'єкція плідників

3.2.3Отримання сперми та ікри

3.2.4 Запліднення ікри

3.2.5 Інкубація ікри

3.2.6 Витримування личинок

3.3 Підрощування личинок рослиноїдних риб

3.3.1 Зариблення малькових ставків

3.3.2 Внесення добрив

3.3.3 Годівля при підрощуванні

3.4 Гідрохімічний контроль у садках

3.4.1 Контроль водневого показника

3.4.2 Контроль кисневого режиму

3.5 Гідробіологічні дослідження

3.6 Ріст мальків

3.7 Аналіз рибоводних показників

4. Охорона праці

Висновки

Пропозиції

Список використаної літератури

РЕЦЕНЗІЯ

рослиноїдна риба рибоводство

Успішний розвиток ставового рибництва можливий за умов підвищення продуктивності водойм і покращення якості рибопродукції, що в свою чергу не мислиме без впровадження прогресивних технологій вирощування риби.

Переведення рибницького господарства з традиційного на рейсиіндустріального - це і є завтрашній день однієї з найперспективніших галузейвиробництва України.

Кваліфікаційна робота за своєю структурою відповідає сучасним вимогам.

Робота включає розділи: "Вступ", "Завдання на роботу", "Зміст", "Реферат і ключові слова", "Огляд літератури", "Матеріали і методика роботи", "Результати досліджень", "Охорона праці", "Висновки та пропозиції", "Список використаної літератури".

В розділі "Огляд літератури" автор розкриває стан справ, що торкається змісту роботи та завдання, які стоять перед спеціалістами господарства таколективом в цілому. "Результати досліджень" свідчать що автору прийшлось засвоювати низку технологічних операцій по забезпеченню отримання статевих продуктів, запліднення ікри та контроль її інкубації, вирощування та дорощування рибопосадкового рибоматеріалу, ведення рибоводноїдокументації.

Студент достатньо набув навичок, що дозволяють йому успішно працювати на виробництві.

рослиноїдна риба рибоводство

Реферат і ключові слова

рослиноїдна риба рибоводство

Однією з ознак прогресивної технології в рибництві -- це інтенсифікації рибництва шляхом заводського способу розведення рослиноїдних риб.

Розділ «Огляд літератури» присвячений висвітленню питань передовим технологіям заводського (індустріального) відтворення рослиноїдних риб, отримання статевих продуктів, запліднення, вирощування рибопосадкового матеріалу.

В розділі „Результати досліджень" висвітлені виконувані технологічні процеси відповідно до структури господарства.

Висвітлено виконання основних рибоводних операцій: підготовка плідників до запліднення; отримання сперми та ікри, підготовка та проведення гіпофізарних ін'єкцій, вирощування личинок та мальків, гідрохімічний контроль ікри, інкубації личинок рослиноїдних риб.

Висвітленні питання охорони праці, забезпечення рибоводів спецодежею.

Робота ілюстрована таблицями, зроблено висновки та пропозиції.

Ключові слова

Рибництво. Рибопродуктивність. Товарна риба. Рибопосадковий матеріал. Ікра. Сперма. Плідники. Самка. Самець. Личинка. Мальок. Біотехніка. Рибопродукція. Плавзасоби. Садок. Став. Монах. Гідротехнічна споруда. Епізоотична ситуація. Інвазія. Інфекція. Хвороба. Карантин. Аквакультура. Викльов личинки. Облов. Риболюсадка. Рослиноїдні риби. Водосховища. Міграція риб. Середньоштучна маса. Луска. Плавець. Хвіст. Зяброва кришка.Зябра. Нерест. Нерестовище. Нерестове гніздо. Гіпофізарна ін'єкція.

Вступ

Рослиноїдним рибам відводиться важлива роль у вирішенні проблеми раціонального використання природних ресурсів України.

Використання рослиноїдних риб не може обмежуватися вирощуванням їх лише в ставках, ці види не менш перспективні для озер, водосховищ-охолоджувачів АЕС та інших водойм комплексного використання. Особливу увагу викликає можливіть використання рослиноїдних риб для меліорації водойм різного призначення з метою боротьби із надмірним заростанням, біологічною очисткою води і покращення санітарного стану ставків.

В сучасних умовах в більшості рибних господарств відбуваються певні зміни щодо технологій та методів ведення рибництва. Характерною особливістю ставового рибництва є ресурсозбереження при вирощуванні риби, максимальне використання біологічних ресурсів водойм за рахунок все більш широкого запровадження полікультури риб, зменшення використання добрив та концентрованих кормів, енергетичних ресурсів, тощо.

Основним объектом ставового рибництва на сьогодення є короп, хоча в останні роки все більшу питому вагу у загальному об'ємі товарної продукції займають рослиноїдні риби - білий і строкатий товстолобики, білий амур.

Можливість ефективного природного розмноження рослиноїдних риб у внутрішніх водоймах України біологічно не реальна, а потреба в цьоголітках рослиноїдних риб, для зариблення ставів, виражається сотнями мільонів штук. Вивчення біології розведення рослиноїдних риб та швидке втілення енергозберігаючої технології в життя, дасть значний поштовх в розвитку такої специфічної галузі як рибне господарство і забезпечить населення України високобілковим харчовим продуктом.

Метою нашого дослідження було, вивчити особливості відтворення рослиноїдних риб заводським методом в умовах ВАТ «Лисянська рибоводно-меліоративна станція.”

1. Огляд літератури

Рослиноїдні риби самостійно в ставках не розмножуються, що й зумовило необхідність створювати цілу технічну систему і відповідну посуху, яка призвела максимально реалізувати велику потенційну продуктивність і таким чином збільшити виробництво цінної дієтичної рибної продукції.

Успішні роботи по штучному риборозведенню цінних промислових видів риб виконанні українськими вченими.

Штучне розведення риб дозволило не тільки перейти від монокультури коропа до полі культури коропа і ряду інших видів риб, відтворення яких здійснюється штучно перевіривши цей процес із нерестових ставів в інкубаційні цехи.

Для вирішення питання штучного риборозведення в Україні плідні результати мав тісний зв'язок науки і виробництва, що дозволило в складних умовах забезпечити динамічний розвиток напрямку протягом останніх десятиліть. Очевидно, що подальші дослідження в галузі штучного розведення риб в умовах становлення ринкових відносин повинні бути збережені.

Розведення риб досить специфічне, що обумовлено їх видовою різноманітністю, яка поєднується з постійною дією абіотичних і антропогенних факторів. При цьому перша і друга група можуть впливати на риб безпосередньо, а третя група - антропогенні фактори, можуть діяти на риб безпосередньо, так і опосередковано через зміни кількісних і якісних характеристик умов існування і розмноження риб.

В зв'язку нарощенням господарської діяльності людини в глобальному масштабі змінюються гідрологічний режим, фізико-хімічні показники континентальних і морських вод, що негативно впливає на вид видовий склад, численність і біомасу гідро біонтів, зокрема риб.

Розмноження риб має специфічні особливості, характерні для водних тварин і обумовлені життям у воді. На відміну від теплокровних наземних тварин, що мешкають у воді, у абсолютній більшості риб запліднення яйцеклітини відбувається поза материнським організмом, в зовнішньому середовищі --воді. Ікра і молочко до запліднення деякий час знаходиться у воді і проходить проникнення сперматозоїдів в яйцеклітину і формування зиготи, що свідчить про запліднення.

Розглядаючи розмноження риб і формуючи уявлення про предмет і складають цей виключно важливий процес у життєвому циклі всього живого і риб зокрема. На думку А.П. Іванова, сюди потрібно віднести розвиток і формування статевих залоз, нерест, запліднення, ембріональний і постембріальний розвиток. Щодо відтворювальної системи костистих риб то у самців цих риб сім'япроводи із тканини сім'яника і виводяться через сім'япроводи в зовнішнє середовище.

Овуляція і сперміація - складні процеси, що мають нейрогуморальне управління. Знання механізму цих процесів має важливе значення при штучному розведені риб.

Овуляція і сперміація характеризуються певними послідовно замінюючи ми один одного цитологічними процесами. В плані фізіології ці процеси є не що інше, як функціональний метаморфоз тканини під дією гармонів. Фолікулярна тканина розпадається, видавлює із себе овоцити і спермії. Загальна кількість сперми за репродуктивний період, може перевищувати масу її сім'яників. Тому самці можуть багаторазово приймати участь в нересті. З крупних плідників товстоболобиків можна отримати за один раз до 25 мл сперми. В сім'яниках спермії нерухомі. їх активізація відбувається лише при позбавлені секретом придатка сім'яника.

Різні види риб стають статевозрілими в різному віці. Більш раннє дозрівання характерне для видів з коротким життям. Білий товстолобик дозріває в три-чотирирічному віці, білий амур -в 6-7 років, на півдні України -в п'ятирічному віці.

Кожна статева клітина в процесі свого дозрівання повинна пройти кілька послідовних стадій. Перший період досить тривалий і пов'язаний з віком досягнення статевої зрілості. Другий, значно коротший, але різний за тривалістю залежно від виду риби.

Згідно з даними А.П. Іванова, для коропових і окуневих існують шкали зрілості, запропоновані СІ. Кулієвим.

В неретовий період яєчники самок містять статеві продукти 4-ї стадії зрілості. В процесі підходу до місць нересту, під дією гонодатропного гормону гіпофізу вони зазнають змін і приходять овуляція.

Немалий інтерес, пов'язаний з нерестом, мають дослідження Н.Л. Гербільського, який встановив існування специфічної нейрон-гуморальної регуляції процесу нересту.

Для нересту риби вибирають такі місця, умови яких відповідають їх біологічним особливостям в період запліднення і розвитку ембріонів.

Варто зазначити, що поняття термінів "осіменіння" і "запліднення" не тотожні (І.М. Шерман, М.В. Гринжевський, 1.1. Грициняк, 1999).

Осіменіння - це стикання сперми з ікрою (сперматозоїда з яйцеклітиною). Суть цього процесу залишається незмінною, вона не залежить від того, чи сперму виділяє самець на ікру, яка викинута самкою у водоймі, чи рибовод в умовах штучного риборозведення забезпечує контакт яйцеклітини і сперматозоїдів. Таким чином осіменіння може бути натуральним і штучним.

Запліднення - це злиття жіночих і чоловічих статевих клітин, що дає зиготі, яка в свою чергу дає початок новому життю. Цей процес не може бути штучним. Це природній процес, суть якого зводиться до наступного: сперматозоїд через мікропілє проникає в середину яйцеклітини, де проходить злиття чоловічих та жіночих статевих клітин. В результаті цього утворюється зигота, яка несе в собі чоловічий і жіночий початок. Вона, шляхом складних поділів в процесі ембріогенезу, перетворюється в багатоклітинний зародок, або ембріон.

Потрапивши у воду, ікринки досить швидко втрачають здатність до запліднення. Для більшості видів риб цей період не перевищує 2-3 хв.

Для сперміїв риб характерна відсутність таксису, тобто вони не здатні до пошуку яйцеклітини. При контакті з водою рухова активність сперміїв зростає, максимум спостерігається через 50-150 секунд, а потім поступово знижується.

Ікра, яка овулювала, може деякий час зберігати здатність до запліднення, якщо її тримати в тілі виловленої риби. Ікра коропових не втрачає цю здатність на протязі декількох годин (Шерман І.М., Гринжевський М.В., Гриценяк І.І.).

Таким чином, осіменіння і запліднення у рибою відбувається в воді, поза материнським організмом. Така форма осіменіння і запліднення отримала назву зовнішнього.

Після запліднення ікринки і утворення зиготи починається процес розвитку ембріона. На тривалість ембріогенезу суттєво може впливати температура води.

Випльовування ембріона з оболонки відбувається завдяки зниженню її міцності, що досягається дією спеціального ферменту.

Передличинки фітофільних риб мають "цементний" орган, який дозволяє їм фіксуватись на субстраті і утримуватись в поверхневих шарах води, де є умови оптимального кисневого режиму.

Рослиноїдні риби, до яких належать типовий макрофітофаг - білий амур і типовий фітоплантофаг - білий товстолобик, є основними компонентами полі культури в рибних господарствах.

Щодо строкатого товстолобика і чорного амура, то вони не є класичними рослиноїдними рибами тому, що перший живиться фіто- і зоопланктоном, а другий - молюсками.

Необхідно зазначити, що в процесі акліматизації ареал поширення рослиноїдних риб зазнав суттєвих змін, і ці риби стали екологічно пластичними, що дало їм можливості досить успішно пристосовуватись в різноманітних екологічних нішах.

Значний матеріал, що характеризує онтогенез риб накопичив В.В. Васніцов, який розробив теоретичні основи етапності розвитку риб.

Основною концепцією запропонованої ним теорії є те, що незалежно від виду, на протязі онтогенезу розвиток риб відбувається не тільки поступово і безперервно, але і переривчасто та стрибкоподібно, наглядно демонструючи філософську категорію переходу кількості в якість.

В овогенезі риб виділяють такі періоди:

ембріональний личинковий;

мальковий;

період статевої зрілості.

Для кожного періоду характерна якісна специфіка. Для ембріогенезу властиве ендогенне живлення за рахунок поживних речовин жовткового мішка. Личинкам властиве екзогенне живлення, тобто організмами, що живуть в навколишньому середовищі. Хоча повне екзогенне живлення наступає тоді, коли у личинки повністю зникає жовтковий мішок і личинка становить мальком (Шерман І.М., Гринжевський М.В., Гриценяк І.І.).

На сучасному етапі розвитку рибництва раціональне використання кормових засобів, починаючи з годівлі мальків, є складовою частиною у технології вирощування і годівлі риб.

При цьому варто зазначити, що мова йде про такі якісні і кількісні параметри кормів, які б повністю забезпечили нормальний перебіг фізіологічних процесів з урахуванням вікової і видової специфіки культивованих риб.

Одним з найважливіших елементів раціонального використання кормів є нормування годівлі риб, яке ґрунтується на забезпеченні постійного споживання рибою повноцінного корму для підтримання її нормального фізіологічного стану, максимального утворення продукції, формування повноцінних статевих продуктів у ремонтних груп і плідників риб.

Недостатня і надмірна годівля риби шкідлива і негативно впливає на результативність вирощування, є збитковою для рибних господарств.

У першому випадку знижуються показники приросту маси і плодючість, послабляється резистентність організму, зростає сприйнятливість до захворювань.

У другому випадку виникає ожиріння, порушуються обмінні процеси, що негативно впливає на показники продуктивності і систему відтворення.

У зв'язку з вищезазначеним годівля риб за науково обґрунтованими нормами є одним із засобів організації національного рибництва.

На понятті "норма годівлі" ґрунтується концепція нормування годівлі риб, тобто годівля риб за нормами, які передбачають комплексну оцінку раціонів.

У зв'язку з розвитком наукового напряму щодо нормування годівлі риби, визначено певні терміни і термінологію, стосовно головних понять норм і нормованої годівлі. До цих понять належать такі: раціон, рівні загального, протеїнового, амінокислотного, енергетичного, вітамінного і мінерального живлення.

Досить важливим елементом організації нормованої годівлі риби є кількість годівлі у продовж світлової частини дня. Наука і практика рекомендують загодовувати добову норму за один або два прийоми протягом дня. Зазвичай у рибницьких господарствах рибу годують двічі: зранку до 9 год. та після обіду до 16 год. Відомо, що швидкість проходження корму залежить не тільки від активності ферментних систем, поверхні всмоктування поживних речовин, але й від температурного фону, на якому відбуваються ці біохімічні процеси. Наприклад, підвищення температури води з 10-15 до 20-28°С збільшує швидкість проходження корму по кишечнику риби відповідно з 18-17 до 7-4 годин.

1.2 Годівля личинок

Личинок коропових риб найчастіше підрощують з використанням стартових комбікормів, але при цьому слід враховувати особливості їх розвитку і зміни низки морфологічних ознак, що доцільно розглядати під кутом етапності раннього постембріогенезу.

Личинки у стандартних лотках з робочим об'ємом води 10м³ підрощують за щільності посадки 200000 шт/м³. Головний корм -спеціальний стартовий комбікорм, що збагачений вітамінно-мінеральними преміксами. Рекомендується частково додавати живого зоопланктону.

Підрощування личинок у лотках рекомендується не більше 15 діб. Варто додати, що на результативність підрощування істотно впливають гідрологічний, термічний і газовий режим в лотках.

Підрощування личинок у ставах виконують за щільністю посадки від 2 до 5 млн. шт/га, якщо на природній кормовій базі, і від 4 до 6 млн. шт/га - на стартових комбікормах. Термін підрощування 10-15 діб. Підрощування личинок коропа, білого і строкатого товстолобиків, білого амура дає можливість отримувати життєстійкий рибо посадочний матеріал, який у подальшому успішно використовують для вирощування цьоголіток (цьогорічок).

1.3 Годівля цьоголіток

У сучасних тепловодних рибницьких підприємствах цьоголіток вирощують у полі культурі. Принцип полі культури полягає у відсутності, або слабко вираженій конкуренції між коропами і рослиноїдними рибами.

Особливу увагу приділяють забезпеченості у вегетаційний період природною кормовою базою і штучними кормами. Відомо, що найефективнішим кормом у разі вирощування молоді риб є природні кормові організми.

Проте за високих щільностей посадки личинок зоопланктон швидко виїдається і втрачає здатність до швидкого самовідновлення, що рекомендується компенсувати штучними кормами з вмістом протеїну не менше 26% (Шерман І.М., Гринжевський М.В. та ін., 2001).

Інтенсивну годівлю молоді розпочинають наприкінці червня - на початку липня після досягнення маси 1г.

Добова норма за інтенсивної годівлі залежить від вмісту протеїну у комбікормах, середньої маси молоді, температури води і біомаси зоопланктону.

В основу розрахунків покладено принцип, за яким передбачається наявність залишкової біомаси зоопланктону не менше 10 г/м³.

Потрібно добиватися, щоб у харчовій грудці молоді частка природних кормових компонентів становила не менше 25%.

У зв'язку зі зростанням інтересу до пасовищної полі культури у рибогосподарську сферу залучаються водойми, придатність яких пов'язана з виконанням меліоративних робіт, орієнтованих на пригнічення розвитку макролітів. Це завдання доцільно вирішувати біологічними методами, серед яких є використання білого амура.

Характер живлення білого амура упродовж першого місяця життя свідчить про поступовий перехід від живлення зоопланктоном до споживання водних рослин.

2.Умови, матеріали та методика досліджень

2.1 Характеристика умов проведення досліджень

Дослідження проводились за період травень-липень на 2004 р. і травень - червень -2005 p. На інкубаційному цеху ВАТ «Лисянська рибоводно-меліоративна станція ”

Основним завданням інкубаційного цеху є вирощування личинки.

Таблиця 1. Динаміка ставових площ інкубаційного цеху:

Назва ставу	Площа ,	га.		Рибопродуктивність , кг/га
	2003	2004	2005	2003	2004	2005
Садок № 1	0,2	0,2	0,2	230	220	300
Садок № 2	0.2	0,2	0,2	310	300	300
Садок № 3	0,2	0,2	0, 2	280	320	340
Садок № 4	0,4	0,4	0,4	350	350	370
Садок № 5	0,2	0,2	0,2	400	410	400
Садок № 6	0,5	0,5	0,5	500	500	500
Садок № 7	0,2	0,2	0,2	290	280	290
Садок № 8	0,5	0,5	0,5	480	420	500

У садках № 1-5 і 7 рибопродуктивність складала в межах 220-370 кг/га, це пояснюється тим, що у цих садках підрощувалась личинка малька масою 1 -2 г. рослиноїдних риб , а штучні корма використовувались в повній мірі і кількості. А у садках № 6,8 утримувався маточний матеріал рослиноїдних риб і використовувались корма штучного походження.

Проектна потужність на даний час складає 15 млн. шт. личинок рослиноїдних риб і 500 тис. шт. підрощених мальків.

Таблиця 2 Наявність ставкового фонду інкубцеху:

Категорія ставів	Площа, га	Кількість, шт.	%
Малькові	1,4	6	58
Маточні	1,0	2	42
Всього:	2.4	8	100

Таблиця З. Наявність маточного та ремонтного поголів'я

Вид риби	Вік риби	Штук	Загальна маса, кг	Середня штучна маса, кг
Плідники
Короп : самки	4+	21	105	5,0
	5+	19	112	5,9
	6+	28	174	6,2
	7+	22	150	6,8
самці	3+	96	288	3,0
	4+	31	124	4,0
І	5+	39	176	4,5
	6+	14	70	5,0
Білий амур: самки	8+	80	592	7,4
самці	8+	40	288	7,2
Білий товстолоб : самки	8+	10	59	5,9
самці	8+	8	48	6,0
Строкатий товстолобик: самки	9+	13+	133	10,2
самці	9+	6+	60	10,0
Ремонтне поголів'я
Короп	0+	7000	350	0,05
	1 +	8500	280	0,8
	2+	1100	2200	2,0
	3+	800	2160	2,7
Меліоративне стадо рослиноїдних риб	3+	1200	2400	2,0

Інкубаційний цех забезпечений маточним та ремонтним матеріалом у відповідності до нормативних вимог рибництва із 100 % - ним запасом плідників.

Нагул влітку плідників та ремонтного матеріалу проводять у літньоматочних садках і зимівля теж у цих садках за браком зимувальних площ.

2.2 Матеріал і методика досліджень

Дослідження проводилося на інкубаційному цеху ВАТ «Лисянська рибоводно-меліоративна станція ” в нерестовий період 2010 року.

Метою дослідження ставилось переконатися у практичності штучного отримання личинок рослиноїдних риб.

Матеріалом для дослідження стали плідники та личинка рослиноїдних риб - білого амура, білого та строкатого товстолобиків.

На протязі періоду дослідження вивчалися гідрохімічні, гідробіологічні умови, природна кормова база, іхтіопаталогічний стан риби, технологічні процеси заводського відтворення, виконання економічних показників.

Оперативний контроль за станом водного середовища у малькових ставках здійснювався з метою реальної діагностики і попередження заморів личинки і підтримання в інкубапаратах умов, які забезпечують нормальний викльов личинок та їх перетримку. Контроль проводився у відповідності до інструкції по оперативному контролю за станом води і попередження заморів риб в ставкових господарствах. В дослідженнях проводились виміри температури води, водневого показника, контроль кисневого режиму,

Гідробіологічні дослідження на дослідних ставках інкубцеху та їх природну кормову базу проводили керуючись довідниковим матеріалом. Вивчення розвитку фітопланктону, зоопланктону встановлення його видового складу розвитку організмів, роль у фітопланктоні зоопланктоні окремих видів організмів, їх кількісне співвідношення та їх використання плідниками товстолобиків та білого амура. Дослідження проводилися по фітопланктону за синьо - зеленими, зеленими, евгленовими водоростями; по зоопланктону за коловратками, гіллястовусими та веслоногими ракоподібними.

Природно кормова база та її дослідження проводилися у відповідності до методів обстеження природної рибопродуктивності ставів.

Технологічні процеси заводського відтворення проводились у відповідності рекомендацій заводського способу отримання личинок рослиноїдних риб.

Іхтірпаталогічний стан інкубцеху контролювався виробничою лабораторією ВАТ «Лисянська РМС» у відповідності до нормативів та довідників по хворобам ставових риб та ветеринарного контролю.

3. Результати досліджень

3.1 Гідрологічна та гідротехнічна характеристика дослідних садків

Малькові садки, що входять до інкубцеху по експлуатації садкового фонду господарства класифікуються як садки № 1 - 8 загальною площею 2,4 га. Середня глибина садків складає 0,8 - 1,0 м, що відповідає класифікації малькових садків. Термін наповнення складає 1-2 доби.

Водоподача залежна і поступає вода із річки Бужок за допомогою насосів. Підстилаючи породи складені переважно суглинковими і вапняковими відкладами третинного періоду, що часто виходить на денну поверхню. Ґрунти на 80% виражені суглинками з невеликою домішкою мулу, і лише місцями спостерігаються торфові ґрунти та чорнозем. За даними Гідрометеослужби, середня сума опадів на дослідній ділянці становила 3,6,6 мм за місяць, а вегетаційний період склала 435,7 мм. Середньомісячний показник опадів в 2005 році був значно вищим в порівнянні з минулим роком. Весна була вологою, літо - з короткочасними дощами. У живлені ставків головну роль відіграє вода, що надходить з р.Бужок, лише незначна її частина надходить за рахунок атмосферних опадів. Для попередження попадання хижої риби в ставки, на водоподачі кожного садка, на період набору води, встановлюється фільтр із ситотканини №15-18. Скид води із ставків проводиться за допомогою водоскидної споруди типу "Монах". Дно ставків добре сплановане. Заростання вищою водною рослинністю незначне, а розвиток м'якої підводної рослинності складає в межах 5%.

3.2 Технологія отримання личинок рослиноїдних риб заводським методом

Враховуючи біологічну неможливість розмноження риб Амурського басейну в Поліській зоні рибництва природнім шляхом, молодь білого амура, білого та строкатого товстолобиків отримуються штучним шляхом. Заводський метод базується на використанні гіпофізарних ін'єкцій, при якому дія гонадотропного гормону прискорення завершення періоду розвитку статевих клітин - переходу статевих залоз риб у 4 та 5 стадії зрілості, отримання зрілої., здатної до запліднення, ікри у самок і рухливих сперматозоїдів у самців.

Метод включає в себе ряд технологічних розділів[11].

3.2.1 Утримання плідників перед ін'єкцією

При пересадці риби із зимувальних ставків, її розділяли за статтю і уважно оглядали.

Травмованих, хворих і тих, яких важко розрізнити за статтю особин відбраковували.

У готових до нересту самців на внутрішній стороні грудних плавців добре помітні дрібні шипики, а при натисканні на черево виділяється сперма. Самців з чітко вираженим шлюбним нарядом об'єднували в робочу групу, а із менш підготовлених до нересту особин створювали другу групу, яка знаходилась в резерві до кінця нерестового періоду.

Самок, в залежності від ступеня готовності до нересту, розділяли на три групи. До першої групи належали особини з м'яким, відвислим черевом і припухлістю в області анального отвору, їх використовували в першу чергу. Особин із такими ж ознаками, але менш вираженими відносили до другої групи і використовували після закінчення роботи із самками першої групи. Самок, по зовнішньому вигляду, які мало чим відрізняються від самців, відносили до третьої групи і використовували в останню чергу.

До початку нерестової компанії плідників утримували у висококормних ставах площею 0,1 - 0,2 га з постійним водообміном при щільності посадки до 1000 шт/га. Ставки наповнювали водою не більше ніж затри години до посадки риби.

3.2.2 Гіпофізарна ін'єкція плідників

При настанні нерестових температур (18-20°С) самок відновлювали за допомогою брезентових рукавів. Ставок при цьому приспускали. У риб визначали масу і обхват тіла, що дало можливість визначити точну кількість гіпофіза для ін'єкціювання риб.

Розрахунок проводили по монограмі, для чого масу риби множили на величину дози гіпофіза при даному обхваті тіла. Самкам рослиноїдних риб проводили попередню і дозволяючу ін'єкцію з інтервалом 12-24 год. Попередню ін'єкцію проводили ввечері (приблизно в 19 год.). Рибі вводили 1/8 -1/10 частин від загальної дози гіпофіза. При дозволяючій ін'єкції самкам вводять 3-5 мг препарату на один кілограм маси.

За 1 год. до цього самцям вводять препарат гіпофізу з розрахунку 0,8-1,2 мг/кг. При правильно вибраному дозріванні і підготовці самок, їх дозрівання після дозволеної ін'єкції при температурі -20°С через 10-12 годин.

Ін'єкційованих риб утримуюсь в спеціальних ваннах при водообміні 3-4 л/хв. Ванни обладнанні кришкою зі щілинами для спостереження за рибою.

Для попередження післяін'єкційного запалення і гибелі риби вводили при кожній ін'єкції по 50000 тис. м. о. пеніциліну, розчиненого у воді для приготування суспензії гіпофізу.

3.2.3 Отримання сперми та ікри

Дозрівших самок обережно виловлювали рукавом, переносили під навіс, насухо витирали і загортали в суху салфетку. Ікру від кожної самки відціджували в окрему емальовану миску, попередньо продезинфіковану слабким розчином марганцеве кислого калію і добре просушену. Таким же розчином витирали черево риб в області анального отвору перед взяттям статевих продуктів. До моменту взяття ікри, в пробірки збирали сперму, яку зберігали в прохолодному, затемненому місці. Використання льоду дало можливість зберегти активність сперми біля 12 год. Після відціджування ікри за допомогою мірного стакану, визначали її об'єм і кількість ікринок в одиниці об'єму. В одному мл. міститься незапліднених ікринок білого амура 900 - 950 шт. білого товстолобика - 850 - 950 шт. строкатого товстолобика - 600 - 700. По об'єму ікри визначили робочу плодючість самок.

3.2.4 Запліднення ікри

Запліднення ікри проводили сухим методом. На 1л ікри використовували 5мл сперми від 3-4 самців. Сперму рівномірно розмішували пташиним пером по поверхні ікри. Після цього в миску додавали 100-15Омл води і все добре перемішували пером на протязі 1-2хв. Потім в емальовану миску 3-4 рази заливали воду для повної відмивки ікри від слизу, згустків крові та інших домішок.

При необхідності ікру транспортували на протязі 1 год. Для цього миску із незаплідненою ікрою накривали вологою марлевою салфеткою і перевозили в машині із заштореними вікнами.

3.2.5 Інкубація ікри

Запліднену і відмиту ікру розміщували в інкубаційні апарати об'ємом 50, 100, 200л із розрахунку 5-7тис ікринок на 1л об'єму. Після загрузки ікри встановлювали проточність 4-8л/хв. Вода в апарати поступала із ставка - відстійник через водозабір, який має огородження із млинарного газу №46, що дозволяє не допустити попадання в апарати хижих безхребетних. В ряді господарств з цією метою використовується фільтр конструкції Балана. При використанні для інкубації ікри води з підвищеним вмістом солей можна використовувати апарат з додатковим розпилювачем води у вигляді трубчатого кільця з отворами, які направлені вгору.

Це дозволяє збільшити норму загрузки ікри в Два рази, так як в такій воді ікринки набрякають менше, а дякуючи підвищеному обміну води (12л/хв) досягається зважений стан ікри.

Апарати і ванни розміщенні в стаціонарному інкубаційному цеху частина якого виготовлена із цегли а частина знаходиться на бетонній площадці, навколо якої стіна із листків шифера.

Зменшення зазначених вимог обміну води в апаратах, будуть створювати в інкубаційному апараті зони застою, в яких ікра загине. Збільшення зазначених вимог призведе до виносу ікри із апаратів.

Таблиця 4. Норма закладки ікри в апарати

Вид риби	Кількість ікри в 1г, шт	Маса ікри при закладанні в апарат, г
		8л	100л	200л
Білий амур	800	50	500	1500
Білий товстолобик	1000	50	5000	1500
Строкатий товстолобик	600	50	500	1500

Таблиця 5. Норми обміну води в апаратах при інкубації ікри.

Вид риби	Кількість води, л / хв.
	8л	100л	200л
Білий амур	0,6-0,8	4-6	8-10
Білий товстолобик	0,6-0,8	4-6	8-10
Строкатий товстолобик	0,6-0,8	4-6	8-10

В період інкубації за ікрою постійно вели спостереження регулювали водоподачу, через кожні дві години вимірювали температуру води. Концентрація кисню в воді повинна бути не менше 3,5-4мг/л. Приблизно через годину після початку інкубації визначали ступінь запліднення ікри. Для цього бирали проби і визначали співвідношення запліднених ікринок до всієї ікри в апараті. Через 8-Ю годин незапліднена ікра (білого каламутного кольору) концентрується у верхньому шарі води; її відсмоктують з апарата сифоном для запобігання розвитку сапролегнії. В кінці інкубаційного періоду, протяжність якого залежить від температури води, визначали процент мертвої ікри і ненормально розвинутих ембріонів.

У випадку розтягнутості процесу викльову вільних зародків обмін води в апаратах зменшували в 2-5 разів, що сприяло завершенню викльовування за 1-3 години.

Втрати ікри під час інкубації можуть бути різними і залежать від умов інкубації, температури і якості води в гідрохімічному плані. Особливо згубно на ікру впливає різне коливання температури води, а зниження її до 17°С призводить до збільшення кількості виводкових ембріонів і великих втрат ікри. Оптимальна температура для інкубації 23-25°С за якої ембріогенез триває 24-30 годин, викльовування проходить швидко, ембріони життєстійкі.

За інкубацією весь час стежили, особливо за водообміном в апаратах, тому в інкубцеху цілодобово був черговий рибовод, а в зв'язку із проблемами електроенергії - електрик-дизеліст.

3.2.6 Витримування личинок

В апаратах, личинки, що виклюнулись здійснюють вертикальне переміщення, роблячи свічки і тримаються в поверхневому шарі води. Із апаратів вони поступають в садки із сито - тканини №17-19 розміром 0,7х0,7х0,45м, що встановлені в басейні з проточною водою. Проточність басейнів типових цехів досягається шляхом скидання води, яка подається через отвори в трубі, проложеній по дну. По мірі накопичення передличинок, їх переводять в другі садки, встановлені в басейні чи ставку, де утримують до переходу на змішане живлення при щільності посадки 300 тис. шт. на садок, і водообміні води 28 л/хв. на 1 млн. личинок. Садки занурені в воду не менше ніж на З0 см. В процесі витримування передличинок слідкують за тим, щоб дно садків не провисало, так як це призводить до утворення застійних зон. Із садків періодично, за допомогою гумової груші вибирали оболонки ікринок і загинувших передличинок. Стінки садків щоденно чистять щіткою. При нормальних умовах витримування виживання личинок, що перейшли на змішане живлення, складає 50% від заплідненої ікри.

Для витримування личинок застосовували також інкубаційні апарати ІВЛ - 4 та "Амур". Щільність посадки передличинок в апарати складає 6,5 тис. шт. на літру. Обмін води складає до 0,23 л/с. При витримувані личинок в апараті періодично слід подавали повітря до 0,3 атмосфер. Одно часове надходження в апарат води та повітря створює дрейф личинок, погіршує кисневий режим і забезпечує кращий вихід личинок (до 80%). Термін витримування личинок в апаратах показаний в таблиці 6.

Таблиця 6. Термін витримування личинок в апаратах.

Температура води,0 С	Тривалість витримування, год
18-20	100-120
20-23	80-90
26-27	70-80

3.3 Підрощування личинок рослиноїдних риб

Оскільки для досліду бралися личинки рослиноїдних риб із інкубаційного цеху то перед зарибленням виростних ставків, їх пропустили через стадію підрощування. Підрощування проводилося у садках. Личинки, що перейшли на змішане живлення, відрізняються підвищеною чуттєвістю до змін зовнішніх умов. Тому, зараз практикується підрощування личинок до більш життєстійких стадій.

Щільність посадки в малькові стави залежить від кормових умов і коливається від 3-4 до 8-10 млн./га.

3.3.1 Зариблення малькових ставків

Для досліду у садок № 1 були посаджені личинки білого амура, у садок № 2 личинки білого товстолобика і в садок № 3 -личинки строкатого товстолобика.

Таблиця 7. Зариблення малькових садків.

Назва ставка	Площа, га	Висаджено личинок тис. шт.	Щільність посадки тис.шт./га
		Білий амур	Білий товстолобик	Строкатий товстолобик
Садок № 1	0,2	500			2500
Садок № 2	0,2		500		2500
Садок № 3	0,2			500	2500

Площа усіх трьох садків однакова по 0.2 га., тому для кращого спостереження і аналізу підрощування у кожен садок було посаджено по 500 тис. личинок рослиноїдних риб, щільність посадки склала 2500 тис. шт./га.

3.3.2 Внесення добрив

Після пересадки личинок у садки вносять мінеральні добрива із розрахунку 500 кг. аміачної селітри і 20-25 кг. суперфосфату на 1 га. Добрі результати дало внесення в ставки водної суміші гною і мінеральних добрив. Для цього 1 т. гною перемішували із 40 кг. суперфосфату і 100 кг. аміачної селітри, розводять в 10 обємах води і настоюють 1 добу. Взбовтану суміш відрами вносили по урізу води.

Із таблиці 8 видно, що у садок № 3 було внесено більше добрив ніж у два перші, це пов'язано із тим, що у цьому садку підрощувалась личинка строкатого товстолобика, яка споживала більше зоопланктону ніж два інші види рослиноїдних риб, тому стимуляція добривами повинна бути більшою.

Таблиця 8 Використання добрив комбінованих (гній, суперфосфат, аміачна селітра), кг.

Назва ставка	П'ятиденки
	І	II	III	ІV	V	VІ
Садок № 1	20	30	50	70	100	110
Садок № 2	20	30	40	70	100	120
Садок № 3	20	30	50	90	120	150

3.3.3 Годівля при підрощуванні

Не зважаючи на наявність у ставках природного корму, личинок підгодовували з перших днів зариблення соєвим борошном, сухим молоком, вареним курячим жовтком. Корм задавали сухим по воді тричі на день. При сильному вітрові корм задавали замоченим, розкидаючи його по ставку малими порціями. На підрощування 100 тис. шт. мальків рослиноїдних риб протягом 30 діб необхідно 120 кг. корму. Норма годівлі личинок показана у таблиці №9

Таблиця 9. Норма годівлі личинок при підрощуванні, кг.

Назва ставка	П'ятиденки
	І	II	III	ІV	V	VІ
Садок № 1	50	100	150	150	100	50
Садок № 2	50	100	150	150	100	50
Садок № 3	50	100	150	150	100	50

Із таблиці видно, що у кожен садок було внесено однакову кількість корму 600 кг. за 30 діб підрощування.

При підготовці корму до згодовування його попередньо розтерли і просіювали через сито з вічками різного діаметру.

Таблиця 10. Залежність діаметра крупки їжі від маси мальків.

Маса, мг	Діаметр крупки, мм
2,5	- 30	0,1-0,2
3,0	- 10,0	0,2 - 0,4
10,0	- 50,0	0,4 - 0,6
50,0	- 300,0	0,6-1,0
300,0	-1000,0	1,0-1,5

Дані таблиці свідчать що в перші дні підрощування мальків рослиноїдних риб, їм згодовували корма діаметром не більше 0,2 мм, а малькам 300-1000 мг. - корма діаметром 1-15 мм. Пік годівлі припадає на III і ІV п'ятиденки, це свідчить про те, що природна кормова база у вигляді зоопланктону майже вичерпана і ріст риби може підтримувати штучний корм. А в V і VІ п'ятиденках зменшуються затрати штучного корму для того, щоб мальок переходив поступово на природну рослинну їжу.

Денна даванка корму також нормується в залежності від попередньогоз'їдання, температури води, наявності розчиненого кисню у ставу. Нормуванняденної даванки в залежності від температури води наведена в таблиці 11.

Таблиця 11 Норма даванки в залежності від температури води

Тепература води,°С	10	11	12	13	14	15	16	17	18	19	20
%від денної і даванки.	-	10	20	30	40	50	60	70	80	90	100

При температурі води вище 20°С денну норму корму ділили на 3 рази і контролювати поїдання та наявність у ставу розчиненого кисню. Наявність останнього також впливає на денну норму годівлі, що показано в таблиці 12.

Таблиця 12. Норма денної даванки в залежності від наявності у воді розчиненого кисню.

Наявність розчиненого кисню, мг/л	5-6	3-4	2-2,5	1-1.5	1,0
% від денної даванки	100	70-80	40-50	20-25

При наявності розчиненого кисню у ставку нижче 1 мг/л (біля дна) годівлю риби тимчасово припиняли.

3.4 Гідрохімічний контроль у садках

У дослідних садках на протязі підрощування тричі на день проводили виміри температури води. У безвітряні сонячні дні верхній шар води нагрівався на 2-3 ^oС більше ніж при дні. Виміри температури води проводилися в контрольних точках садків. Середня температура води за кожну п'ятиденку відображена в таблиці 13.

Таблиця 13. Середньодобова температура води, °С

П'ятиденки	І	II	III	ІV	V	VІ
Температура води, 0С	20	22	22	21	22	23

Із таблиці видно, що середньодобова температура води не падала нижче 20°С, відповідно із цим корма згодовувались на 100 %. Температуру вимірювали побутовим спиртовим термометром.

3.4.1 Контроль водневого показника

Величина водневого показника характеризується концентрацією водних іонів. При перевазі, іонів водню Н⁺ то середовище становиться кислим рН<7, при перевазі іонів гідроксильної групи ОН то середовище становиться лужним рН > 7.

Показник рН на дослідних садках досліджувався кожну п'ятиденку за допомогою "річкової шкали". Дані наведені в таблиці таблиці-№ 14

Таблиця 14. Визначення рН у дослідних садках

Назва садка	П'ятиденки
	І	II	III	ІV	V	VІ
Садок № 1	7,5	7,3	7,2	7,1	7,0	7,0
Садок № 2	7.5	7,3	7,2	7,1	7,0	7,0
Садок № 3	7.5	7,2	7,0	6,9	6,8	6,6

Із таблиці видно, що на початок підрощування в усіх садках рН складає 7,5. Поступово за час підрощування рівень рН змінюється в сторону кислого, це пов'язане із внесенням у садки добрив. У садок №3 було внесено більше добрив, тому рН у VІ п'ятиденні слабокисле 6,6 , а у садках № 1,2 - нейтральне 7,0.

3.4.2 Контроль кисневого режиму

Кисень потрібен у ставках для дихання риб, а також інших гідробіонтів та для процесів самоочищення води від розчинених в ній органічних речовин та інших продуктів обміну.

На дослідних садках контроль за кисневим режимом вели за методом Вінклера (фіксування води їдким натром, калієм та хлоридомарганцем, даний осад розчиняють сірчаною кислотою і 50мл води і титрують гіпосульфатом натрію до слабожовтого забарвлення. Періодичність контролю за розчиненим у воді киснем проводилося кожні три дні. Середні показники наявності кисню відмічені у таблиці 15.

Таблиця 15. Показники наявності кисню у малькових садках, мг/л.

Назва садка	Дата
	15.07	18.07	21.07	24.07	27.07	30.07	2.08	5.08	7.08	10.08
Садок № 1	6,7	6,5	6,5	6,2	6,1	6,0	6,0	5,9	5,8	5,6
Садок №2	6,7	6,5	6,5	6,3	6,0	6,0	6,0	6,0	6,0	6,0
Садок №3	6,7	6,5	6,5	6,2	6,0	6,0	5,6	5,5	5,3	5,0

Із таблиці видно, що у всіх садках на 15.07. наявність кисню складала 6,7 мг/л. На завершення підрощування вміст розчиненого кисню у садку № З найнижчий, це пояснюється тим, що вносилась більша кількість добрив, які супроводжувались гнильним процесом. Найвищий показник розчиненого кисню на кінець підрощування у садку № 2, тому що там підрощувався мальок білого товстолобика, який використовував у їжу мікроскопічні водорослі в більшій кількості.

Контроль за наявністю розчиненого кисню проводився в ранкові часи до сходу сонця. Головними джерелами постачання кисню у воду є процеси фотосинтезу і абсорбації з атмосфери.

3.5 Контроль за зоопланктоном

Планктонною сіткою із капронового сита №78 проводилось фільтрування 100л води, осад зливали в пляшечки об'ємом 100 см³ етикетували проби та фіксували 25%-ним формаліном.

Осад гідробіонтів проціджувався через капронове сито №76 підсушувався і зважувався. Видовий склад та чисельність проводять під мікроскопом в камері Богорова.

Підрахунок чисельності і визначення біомаси зоопланктону визначають по формулі:



де V₁ - об'єм проби розведений або згущений, мг;

V₂ - об'єм проглянутої проби, мл;

V₃ - об'єм профільтрованої води, л;

П - число організмів кожного виду або всіх груп, що прораховані в кожній пробі, екз/м³;

Р - особиста середня маса організмів г/м³.

Контроль зоопланктону проводився за трьома основними формами гідробіонтів: коловертки, гіллястовусі рачки, веслоногі рачки.

Якісний і кількісний склад зоопланктону добре спостерігається під бінокулярним мікроскопом МБС - 1. Показники наявності зоопланктону в дослідних садках показані в таблиці 16

Таблиця 16. Наявність зоопланктону в малькових садках г/м³

П'яти денки	Садок №1	Садок №2	Садок №3
	Коловер тки	Гіллястовусі	Веслоногі	Коловер тки	Гіллястовусі	Веслоногі	Коловер тки	Гіллястовусі	Весло ногі
1	4,3	9,0	4,5	4,2	9,3	4,4	4,1	9,1	4,3
2	3,6	9,2	3,7	3,7	9,5	3,7	3,8	9,5	3,9
3	3,0	9,8	3,3	3,3	9,2	3,2	3,4	9,8	3,6
4	2,1	9,5	2,4	2,4	8,6	2,7	2,9	7,9	3,1
5	1,3	6,0	1,4	1,4	5,2	2,0	2,2	5,0	2,0
6	0,9	2,8	1,0	1,0	2,6	0,9	1,1	2,2	0,8

Із таблиці можна зробити висновки, що при першому визначенні наявності зоопланктону у садках було від 9,2 до 9,8 г/м* . в першу чергу поступово зменшується кількість коловерток і веслоногих рачків, так як вони менші за розмірами. Кількість гіллястовусих рачків в перші три п'ятиденки збільшувалась, а потім різко падала у зв'язку із поїданням їх мальками. І в останій п'ятиденці кількість зоопланктонів складала від 1,9 до 2,5 г/м.

3.6 Ріст мальків

Організація постійного контролю за підрощуванням мальків і догляд за садками дає можливість контролювати виробничій процес і усувати фактори, які гальмують ріст риби.

Контроль за мальками здійснювався за допомогою регулярних контрольних обловів, які проводилися кожної декади. Дані контрольних виловів наведені у таблиці 17.

Таблиця 17. Результати контрольних вимірів та зважувань мальків

П'ятиденки	Білий амур	Білий товстолобик	Строкатий товстолобик
	маса,мг	довжина, см	маса,мг	довжина, см	маса,мг	довжина,см
1	10	0,7	10	0,7	10	0,7
2	30	0,8	25	0,8	30	0,8
3	70	0,9	60	0,85	80	1,0
4	140	1,0	110	0,9	150	1,2
5	200	1,1	150	1,0	230	1,3
0	250	1,2	200	1,1	300	1,5

Із таблиці видно, що найшвидше ріс строкатий товстолобик і на кінець завершення підрощування досягнув маси 300 мг. І довжини 1,5см.; білий товстолобик -200мг., 1,1см.; білий амур-250мг._э 1,2см.

3.7 Аналіз рибоводних показників

Малькові садки були обловлені 21.08.2010 року, основні рибоводні показники виражені в таблиці таблиці 18.

Таблиця 18. Рибопродуктивність малькових садків

Номер садка	Виловлено мальків
	Білий амур	Білий товстолобик	Строкатий товстолобик
	тис. шт	кг.	виходу	тис. шт	кг.	виходу	тис. шт	кг.	виходу
Садок № 1	300	75	60
Садок № 2				370	74	74
Садок № 3							320	96	64

4. Охорона праці

Охорона праці як система законодавчих, соціально-економічних, технічних, санітарно-гігієнічних і організаційних заходів спрямована на гарантування безпеки, збереження здоров'я і працездатності людини.

Охорона праці в рибництві -- це комплекс заходів зі збереження здоров'я і підтримання оптимальної працездатності робітників галузі в умовах виробництва.

Оскільки значна частина технологічних операцій в рибництві проводиться безпосередньо на водоймах із застосуванням плавзасобів, треба чітко дотримувати правила техніки безпеки щодо їх експлуатації.

Техніка безпеки при експлуатації маломірних суден і вилові риби у внутрішніх водоймах України. Для вилову риби у внутрішніх водоймах використовують маломірні судна, які бувають самохідні й несамохідні, різних типорозмірів та з різними технічними характеристиками. Рибалки, які користуються ними для вилову риби й виконання інших технологічних процесів, мають добре знати їх будову, властивості, правила експлуатації на воді.

Кожне самохідне і несамохідне маломірне судно має бути технічно справним й забезпеченим належним навігаційним та аварійно-рятувальним оснащенням згідно з «Інструкцією для комісії з огляду технічного стану, обладнання й забезпечення маломірних суден із двигуном внутрішнього згоряння потужністю до 50 к. с і вантажопідйомністю 5 т включно не піднаглядних інспекції Річкового регістру», затвердженою колишнім Головним управлінням рибного господарства внутрішніх водойм України в 1970 р. та погодженою з Державною інспекцією безпеки мореплавання й портового нагляду Азово-Чорноморського басейну в тому ж році. Власник кожного судна має отримати акт про щорічну перевірку його технічного стану.

Усіма плавучими засобами безпосередньо розпоряджається завідувач дільниці чи майстер-робітник, які виконують роботи на цій дільниці, без їх дозволу користуватись плавзасобами заборонено. На всіх човнах та інших маломірних суднах на борту носової частини ставлять їх інвентарний номер. До керування маломірними самохідними суднами допускають осіб, які прослухали відповідний інструктаж, пройшли курс спеціального навчання, здали іспити й отримали спеціальне посвідчення на право водіння маломірних суден та документ про проходження медичної комісії, а також вміють плавати і знають прийоми рятування потопаючого. Заборонено допускати до роботи осіб, які не вміють плавати, гребти, керувати човном, не знають способів рятування людей на воді, а також неповнолітніх.

На всіх човнах мають бути рятувальні, водовиливні і сигнальні пристосування (рятувальний круг чи жилет, весло, черпак, ліхтар, металевий ланцюг завдовжки 20 м). Робітників, які займаються виловом риби, забезпечують похідними аптечками (вазелін, йод, марля, бинт, вата).

Перед виходом на відкриту воду для вилову риби начальник дільниці (бригадир) зобов'язаний особисто перевірити технічний стан кожного судна і наявність на ньому належного навігаційного й аварійно-рятувального оснащення, ознайомити рибалок з метеорологічним прогнозом погоди на період вилову; зареєструвати всі судна, які виходять на промисел, у «Журналі виходу суден», а після повернення їх із промислу -- у «Журналі прибуття суден». При виході на промисел ланкові, мотористи, бригадири повинні мати при собі необхідні документи (риболовецький квиток, посвідчення чи свідоцтво на право керування маломірним судном). Маломірні судна повинні мати достатню видимість вперед і можливість кругового огляду з місця водія судна. Зона попереду судна, що йде на експлуатаційній швидкості, яку можна оглянути з місця водія, має перевищувати 15 м.

Під час навантажування й розвантажування плавзасоби добре закріплюють за кнехти причалу. Не слід концентрувати вантаж в одному місці і перевантажувати човен понад допустиму норму. Вантажопідйомність човна визначають завантаженням його з таким розрахунком, щоб сухий борт у будь-якому місці виступав над водою в тиху погоду не менш як на 20 см. При перевезенні людей максимальну їх кількість для даного човна визначають, виходячи із середньої маси однієї людини 80 кг.

З метою запобігання нещасним випадкам при посадці і висаджуванні люди мають проходити на плавзасіб по трапу по одному; зістрибувати і вистрибувати із плавзасобу, а також сідати на борт чи стояти під час руху човна не дозволяється. На стоянках, й особливо на ходу, в човнах та інших невеликих суднах людям переходити з місця на місце не дозволяється. За крайньої потреби переходити слід дуже обережно, щоб не порушити рівновагу човна.

Риболовецькі судна й човни, які виловлюють рибу у нічний час на озерах і водоймах, мають розміщувати один білий вогонь на висоті не менш як 1 м над палубою, видимість його по горизонту теж має становити 360°.

Інтенсифікація виробництва рибної продукції в рибницьких господарствах значною мірою ґрунтується на використанні спеціалізованих рибних кормів та мінеральних добрив, робота з якими передбачає виконання вимог техніки безпеки.

Охорона праці під час годівлі риби. Для безпечної праці, збереження здоров'я і працездатності людей, зайнятих у годівлі риби, потрібна система законодавчих, соціально-економічних, технічних, санітарно-гігієнічних та організаційних заходів, об'єднаних поняттям охорона праці. Організація годівлі риби потребує і відповідних знань з цього питання.

Тому доцільно розглянути головні положення правил техніки безпеки в рибницьких господарствах, які здійснюють інтенсивне вирощування рибопосадкового матеріалу і товарної продукції з використанням годівлі риби. Для зручності сприйняття інформації подамо її за такими технологічними циклами: вантажно-розвантажувальні роботи з кормами; приготування кормосумішей; згодовування кормів.

Безпека праці під час вантажно-розвантажувальних робіт з кормами. До виконання вантажно-розвантажувальних робіт допускаються особи не молодші за 18 років, які прослухали інструктаж з охорони праці, орієнтований на виконання механізованих робіт, що включає проходження навчання і перевірку знань щодо застосування відповідних механізмів і пристроїв. Зайняті працівники мають бути забезпечені спецодягом встановленого зразка, засобами індивідуального захисту, інвентарем та інструментом.

Вантажно-розвантажувальні роботи з кормами належать до трудомістких, тому їх слід організовувати з максимальним застосуванням засобів механізації, що зменшує втомлюваність працівників, забезпечує найбільші безпеку і продуктивність праці.