Дисперсійний однофакторний аналіз використовували з метою обробки результатів досліджень, встановлення статистичної достовірності різниці між варіантами.

Результати досліджень були оброблені однофакторним дісперсійним аналізом з використанням персонального комп'ютеру.

4.2 Вибір комп'ютерних методик обробки результатів досліджень

При розрахунку однофакторного дисперсійного аналізу використовувала табличний Excel, в ньому користувалась пунктом Сервіс Аналіз даних Однофакторний дисперсійний аналіз.

У наших моделях дисперсійного аналізу перевіряється достовірність впливу сортових особливостей на урожайність ярого ріпаку.

Для того щоб визначити чи є істотна різниця між дослідними варіантами, спочатку визначалася похибка вибірки для подальшого визначення найменшої істотної різниці (НІР₀₅). НІР₀₅ порівнювали із розвитком та поширенням септоріозу озимої пшениці на контролі.

Текстова частина дипломної роботи була надрукована у текстовому редакторі Microsoft Word 2003. У результатах досліджень у вигляді діаграм представлені кругові діаграми видового складу шкідників на посівах ярого ріпаку, та стовпчикові діаграми динаміки посівних площ ріпаку та обсягів застосування засобів захисту рослин. За допомогою програми Microsoft Excel були побудовані графіки заселеності посівів ярого ріпаку хрестоцвітими блішками та ріпаковим квіткоїдом.

В результаті проведених досліджень ми встановили, що сортові особливості впливають на заселеність посівів основними шкідниками та на урожайність ярого ріпаку відповідно.

5. Результати досліджень

5.1 Аналіз посівних площ та захисту ярого ріпаку в Сумській області

Останнім часом посівні площі ріпаку дедалі збільшуються, як в Україні, так і в області. В нашій країні нинішнього року вже майже сягнули 1,6 млн. га. Така увага до цієї культури не випадкова. З одного боку ріпак - потужне джерело рослинної олії, що використовується в багатьох галузях промисловості, з другого - цінний корм для худоби. Збільшення обсягів світового споживання ріпакової олії, протягом 1990 року та до сьогодення, зумовлено як зростаючим інтересом до неї в якості харчового продукту, так і бумом біологічного дизельного палива у Західній Європі.

За даними Державної інспекції захисту рослин Сумської області, посівна площа ярого ріпаку протягом останніх трьох років значно збільшилась. Динаміка посівних площ ріпаку зображена на рис. 5.1.

Рис. 5.1. Динаміка посівних площ ярого ріпаку

Як видно з рисунка кожного року площа посіву під ріпак збільшується, так по Сумській області в 2007 році було посіяно 20800 га, в 2008 році - 25500 га, а в 2009 році - 38900 га. З цих даних можна зробити висновки що, в 2009 році, в порівнянні з 2008 роком, було посіяно ріпаку в 1,5 рази більше, а в порівнянні з 2007 роком - в 1,9 рази більше. Площа посіву ріпаку по Сумській області в базових господарствах в 2009 році була в 1,5 рази більшою, ніж в 2008 році та в 1,8 рази більшою, ніж в 2007 році. По Сумському району площа посіву в 2009 році збільшилась в 1,2 рази, в порівнянні з 2008 роком та в 5,8 рази більшою, ніж в 2007 році.

Проте щорічне збільшення площ під культурою, спрощення та недотримання технології вирощування, строків сівби, агротехніки й сівозміни, впровадження нерайонованих сортів та гібридів, зокрема іноземної селекції, сприяло масовому поширенню шкідників та розповсюдженості видового складу спеціалізованих шкідників ріпаку.

За даними Державної інспекції захисту рослин Сумської області видовий склад шкідників на посівах ярого ріпаку зображено на рис. 5.2. та 5.3.

Рис. 5.2. Видовий склад шкідників на посівах ярого ріпаку по Сумській області, 2008 рік

Рис. 5.3. Видовий склад шкідників на посівах ярого ріпаку по Сумській області, 2009 рік

Отже, як видно з наведених рисунків найбільш чисельними шкідниками на посівах ярого ріпаку по Сумській області, протягом 2008 та 2009 років, були хрестоцвіті блішки та ріпаковий квіткоїд.

Тому поряд зі зростанням посівних площ посівів ярого ріпаку, масовому поширенню та розповсюдженості видового складу спеціалізованих шкідників ріпаку, зростали обсяги застосування засобів захисту рослин проти цих шкідників.

Обсяги оброблених площ інсектицидами на посівах ріпаку в господарствах Сумської області за даними Державної інспекції захисту рослин Сумської області зображено на рис. 5.4.

Рис. 5.4. Обсяги оброблених площ інсектицидами на посівах ріпаку в господарствах Сумської області

Як видно з рисунка в господарствах Сумської області було оброблено інсектицидами в 2007 році 22130 га посівів ріпаку, в 2008 році - 34100 га, а в 2009 році - 42000 га. З цих даних можна зробити висновки що, в 2009 році, в порівнянні з 2008 роком, було оброблено в 1,3 рази більше посівів ріпаку, а в порівнянні з 2007 роком - в 1,9 рази більше. Отже, аналізуючи рисунок, ми можемо зробити висновок, що зі збільшенням площ посіву під ріпак також збільшується обсяги застосування засобів захисту рослин в господарствах Сумської області.

Особисті спостереження проводились у 2008 та 2009 роках на посівах трьох сортів ярого ріпаку (Талісман, Таврія, Гайдн) в умовах НПЦ СНАУ (рис. 5.5.). На підставі цих спостережень, можна відмітити, що найбільш небезпечними шкідниками посівів ярого ріпаку в цих роках були хрестоцвіті блішки та ріпаковий квіткоїд.

5.2 Динаміка заселеності ярого ріпаку хрестоцвітими блішками

Найбільш загрозливими шкідниками сходів ярого ріпаку в роки досліджень виявилися хрестоцвіті блішки (рід Phyllotreta). Це дрібні (2-3,5 мм) стрибаючі жуки з потовщеними стегнами задніх ніг і з однокольоровими (чорні, сині чи зелені з металевим блиском) або двокольоровими (чорні з жовтими виїмчастими смужками) надкрилами; вусики ниткоподібні, 11-членикові. З комплексу хрестоцвітих блішок незмінно домінувала чорна (Phyllotreta atra). Жук чорної блішки розміром 2 - 3 мм, чорний матовий або з металево-зеленим відтінком. Крапочки на надкрилах грубі та частково розташовані рядами.

В ранньовесняний період, за підвищення температури повітря понад 5 - 6 °С жуки виходили з місць зимівлі і живились на різних капустяних культурах, хрестоцвіті блішки зустрічались на нетипових для живлення жуків рослинах з родин айстрових, резедових та ін., а з появою сходів ріпаку починалась міграція комах на його посіви.

Блішки виїдали у сім'ядольних і справжніх листочках округло-овальні отвори (виразки) і пошкоджували навіть точку росту. При незначному пошкодженні рослини відставали у рості, а при сильному - гинули. Особливе зростання шкодочинності комах спостерігали у суху, спекотну погоду, коли жуки дуже активні, а молоді рослини пригнічені через нестачу вологи. Пiдвищeнa aктивнicть жуків cпocтepiгaлась пpи тeмпepaтypi пoвiтpя пoнaд +12 °C. Зa cпpиятливиx yмoв вони мoжyть зa 1-2 днi знищити cxoди ярого ріпаку та інших кaпycтяниx кyльтyp нa вeликиx площах.

Заселеність посівів ярого ріпаку хрестоцвітими блішками в 2008 році зображено на рис. 5.7.

Рис. 5.7. Заселеність посівів ярого ріпаку хрестоцвітими блішками в 2008 році

Як видно з рисунку, в 2008 році зростання щільності популяцій блішок співпадало з найбільш уразливими фазами розвитку рослин: від сходів до формування розетки. Заселення блішками ярого ріпаку почалось з фази сходів рослин, наприкінці (ІІІ декада) квітня. Найбільша чисельність шкідника спостерігалась в I декаду травня, чисельність популяції на сорті Талісман становила 15 ос./м², на сорті Таврія - 13 ос./м², а на сорті Гайдн - 10 ос./м², що на всіх трьох сортах перевищувала економічний поріг чисельності (5 ос./м²). Необхідно було захистити посіви, тому була проведена обробка посівів ярого ріпаку інсектицидом Фастак к. е. (0,15 л/га). В результаті проведених захисних заходів чисельність хрестоцвітих блішок значно зменшилась: на сорті Талісман до 4 ос./м², на сорті Таврія - до 4 ос./м², а на сорті Гайдн - до 2 ос./м².

Після додаткового живлення та статевого дозрівання блішки парувались (кінець травня). Самки відкладали яйця в ґрунт групами біля коренів рослин ярого ріпаку. Ембріональний розвиток у блішок тривав від 3 до 11 днів. Згодом з яєць відроджувались личинки. Тривалість розвитку личинок становив від 16 до 30 днів. Личинки заляльковувались в ґрунті на глибині 5 - 8 см. Розвиток лялечки тривав від 7 до 17 днів. Згодом формувались жуки, які залишались в ґрунті, а потім виходили на поверхню. Чисельність цих жуків нового покоління на сорті Талісман становила 5 ос./м², на сорті Таврія - 4 ос./м², а на сорті Гайдн - 3 ос./м².

Масова поява жуків нового покоління на посівах ярого ріпаку спостерігалась в середині червня (ІІ декада) та на сорті Талісман становила 7 ос./м², на сорті Таврія - 5 ос./м², а на сорті Гайдн - 4 ос./м², що на сорті Талісман та Таврія незначно перевищувало економічний поріг шкодочинності (5 ос./м²), але рослини були вже добре розвинуті і шкідники не завдавали їм шкоди, а з часом відлітали до місця зимівлі. В нашій зоні хрестоцвіті блішки мають однорічну генерацію. На початку вересня жуки покидали місця перебування і переміщувались на посіви озимого ріпаку.

Отже, виходячи з проведених досліджень в 2008 році найбільше хрестоцвіті блішки заселяли посіви сорту Талісман, а найменше сорту Гайдн.

Заселеність посівів ярого ріпаку хрестоцвітими блішками в 2009 році зображено на рис. 5.8.

Рис. 5.8. Заселеність посівів ярого ріпаку хрестоцвітими блішками в 2009 році

Як видно з рисунка, в 2009 році зростання щільності популяцій блішок, як і в 2008 році, співпадало з найбільш вразливими фазами розвитку рослин: від сходів до формування розетки. Заселення блішками ярого ріпаку почалось з фази сходів рослин, наприкінці (ІІІ декада) квітня. В І декаді травня чисельність блішок на сорті Талісман становила 13 ос./м², на сорті Таврія - 13 ос./м², а на сорті Гайдн - 9 ос./м², що на всіх трьох сортах перевищувала економічний поріг чисельності (5 ос./м²). Необхідно було захистити посіви, тому була проведена обробка посівів ярого ріпаку інсектицидом Фастак к. е. (0,15 л/га). В результаті проведених захисних заходів чисельність хрестоцвітих блішок значно зменшилась: на сорті Талісман до 4 ос./м², на сорті Таврія - до 3 ос./м², а на сорті Гайдн - до 2 ос/м².

Після додаткового живлення та статевого дозрівання блішки парувались (кінець травня). Самки відкладали яйця в ґрунт групами біля коренів рослин ярого ріпаку. Ембріональний розвиток у блішок тривав від 3 до 11 днів. Згодом з яєць відроджувались личинки. Розвиток личинок тривав від 16 до 30 днів. Личинки заляльковувались в ґрунті на глибині 5-8 см. Розвиток лялечки тривав від 7 до 17 днів. Згодом формувались жуки, які залишались в ґрунті, а потім виходили на поверхню. Чисельність жуків нового покоління на сорті Талісман становила 7 ос./м², на сорті Таврія - 5 ос./м², а на сорті Гайдн - 4 ос./м².

Масова поява жуків нового покоління спостерігалась в середині червня (ІІ декада), та на сорті Талісман становила 8 ос./м², на сорті Таврія - 6 ос./м², а на сорті Гайдн - 4 ос./м², що незначно на сортах Талісман і Таврія перевищувало економічний поріг шкодочинності (5 ос./м²), але рослини були вже добре розвинуті і шкідники не завдавали їм шкоди, а з часом відлітали до місця зимівлі. На початку вересня жуки покидають місця перебування і переміщуються на посіви озимого ріпаку.

Отже, виходячи з проведених досліджень в 2009 році найбільше хрестоцвіті блішки заселяли посіви сорту Талісман, а найменш сорт Гайдн.

В результаті спостережень найбілаша чисельність шкідника, в порівнянні з 2009 роком, була відмічена в 2008 році, але не набагато. Така ситуація була спричинена більш сухою та спекотною погодою. В обох роках хрестоцвіті блішки найбільше заселяли посіви сорту Талісман, а найменше сорт Гайдн.

5.3 Динаміка заселеності ярого ріпаку ріпаковим квіткоїдом

Найбільш загрозливим шкідником генеративних органів в 2008 та 2009 роках виявився ріпаковий квіткоїд (Meligethes aeneus), щільність популяції якого в роки досліджень була незмінно високою. Це дрібні овальні жуки довжиною 1,5-2,5 мм з блискучим чорно-зеленим з металевим відтінком тілом. Голова, груди і надкрила дрібно пунктировані.

Навесні при прогріванні грунту до 10 °С жуки залишають місця зимівлі. Cпoчaткy вони живляться нa квiткax piзниx paннix pocлин - мaти-i-мaчyxи, кyльбaби тoщo, а за температури понад 15 °С він перелітає на поля ріпаку, де заселяє спочатку їх краї. За сонячної і теплої погоди ріпаковий квіткоїд швидко поширюється на всю площу.

В результаті живлення жуки знищували маленькі бутони повністю, а у великих вигризали внутрішню частину - пиляки, маточки та пелюстки. Прогризені отвори різного діаметру нерівномірно розміщені по площині бутонів. Пошкоджені бутони з часом засихали та обсипались, в наслідок чого не утворювались зав'язь та стручки.

Заселеність посівів ярого ріпаку ріпаковим квіткоїдом в 2008 році зображено на рис. 5.10.



Рис. 5.10. Заселеність посівів ярого ріпаку ріпаковим квіткоїдом в 2008 році

Як видно з рисунка, заселення посівів ярого ріпаку ріпаковим квіткоїдом в 2008 році почалось наприкінці ІІI декади травня та складало на сорті Талісман - 3 ос./рослину, на сорті Таврія - 2 ос./рослину, а на сорті Гайдн - 1 ос./рослину. Наприкінці II декади червня чисельність шкідника на сорті Талісман становила 7 ос./рослину, на сорті Таврія - 7 ос./рослину, а на сорті Гайдн - 5 ос./рослину, що на перших двох сортах незначно перевищило економічний поріг чисельності (5 - 6 ос./рослину), тому обробка посівів інсектицидами була економічно не вигідною. Різке зростання щільності популяції квіткоїда співпадало з фазою бутонізації - цвітіння ріпаку. Найбільша чисельність заселення квіткоїдом спостерігалася наприкінці ІII декади червня - на сорті Талісман - 21 ос./рослину, на сорті Таврія - 19 ос./рослину, а на сорті Гайдн - 18 ос./рослину, що в декілька раз перевищило економічний поріг чисельності (5 - 6 ос./рослину). Необхідно було захистити посіви, тому була проведена обробка посівів ярого ріпаку інсектицидом Децис Профі в. г. (0,04 л/га). В результаті проведених захисних заходів чисельність ріпакового квіткоїда значно зменшилась, на сорті Талісман до 4 ос./рослину, на сорті Таврія до 3 ос./рослину та на сорті Гайдн до 3 ос./рослину.

В бутони самки відкладали видовжено-овальні білі яйця через 12 - 15 днів після заселення посівів. На початку червня відроджувались світло-сірі в дрібних бородавочках личинки з бурою головою, довжиною близько 4 мм, і трьома парами ніг. Дорослі личинки, як і жуки живились всередині бутонів і квіток в основному пилком. Згодом дорослі личинки проникали в грунт на глибину, де в ґрунтовій комірці заляльковувались. На початку липня з'являлись жуки нового покоління. Зазвичай вони не скупчуються на посівах ріпаку, а мігрують у пошуках придатної кормової бази.

Від початку фази бутонізації і включно до періоду цвітіння висока температура повітря сприяла швидкому заселенню квіткоїдом посівів ярого ріпаку.

Отже, виходячи з проведених досліджень в 2008 році найбільше ріпаковий квіткоїд заселяв посіви сорту Талісман, а найменше сорту Гайдн.

Заселеність посівів ярого ріпаку ріпаковим квіткоїдом в 2009 році зображено на рис. 5.11.

Рис. 5.11. Заселеність посівів ярого ріпаку ріпаковим квіткоїдом в 2009 році

Як видно з рисунка, заселення посівів ярого ріпаку ріпаковим квіткоїдом в 2009 році почалось раніше (наприкінці ІІ декади травня) та складало на сорті Талісман - 3 ос./рослину, на сорті Таврія - 3 ос./рослину, а на сорті Гайдн - 2 ос./рослину. Різке зростання щільності популяції цього шкідника співпадає з фазою бутонізації ріпаку. Найбільша чисельність заселення квіткоїдом спостерігалася в І декаді червня (10.06.09.) та склала на сорті Талісман - 24 ос./рослину, на сорті Таврія - 22 ос./рослину, а на сорті Гайдн - 19 ос./рослину, що в декілька раз перевищило економічний поріг чисельності (5 - 6 ос./рослину). Необхідно було захистити посіви, тому була проведена обробка посівів ярого ріпаку інсектицидом Децис Профі в. г. (0,04 л/га). В результаті проведених захисних заходів чисельність ріпакового квіткоїда значно зменшилась, на сорті Талісман до 4 ос./рослину, на сорті Таврія до 3 ос./рослину та на сорті Гайдн до 3 ос./рослину.

В бутони самки відкладали видовжено-овальні білі яйця через 12 - 15 днів після заселення посівів. На початку червня відроджувались світло-сірі в дрібних бородавочках личинки з бурою головою, довжиною близько 4 мм, і трьома парами ніг. Дорослі личинки, як і жуки живились всередині бутонів і квіток в основному пилком. Згодом дорослі личинки проникали в грунт на глибину, де в ґрунтовій комірці заляльковувались. На початку липня з'являлись жуки нового покоління. Зазвичай вони не скупчуються на посівах ріпаку, а мігрують у пошуках придатної кормової бази.

Від початку фази розетки і включно до періоду цвітіння висока температура повітря сприяла швидкому заселенню квіткоїдом посівів ярого ріпаку.

Отже, виходячи з проведених досліджень в 2009 році найбільше хрестоцвіті блішки заселяли посіви сорту Талісман, а найменш сорт Гайдн.

В результаті спостережень найбілаша чисельність шкідника, в порівнянні з 2008 роком, була відмічена в 2009 році, але не набагато. За даними обох років ріпаковий квіткоїд найбільше заселяв посіви сорту Талісман, а найменше - Гайдн.

5.4 Біологічна ефективність дії інсектицидів на чисельність шкідників

За результатами проведених захисних заходів, що проводились в 2008 та 2009 роках, нами проведено вивчення біологічної ефективності інсектициду Фастак к. е. (0,15 л/га), який застосовувався на посівах ярого ріпаку проти хрестоцвітих блішок, та інсектициду Децис Профі в. г. (0,04 л/га), який застосовувався проти ріпакового квіткоїда.

Розрахунки представлені в табл. 5.1.

Таблиця 5.1. Вплив інсектицидів на чисельність основних шкідників ярого ріпаку

Рік дослідження	Сорт	Шкідник	Препарат	Норма витрати, л/га	Чисельність шкідників, ос/рослину (м2)	Ефективність дії, %
					до обробки	після обробки
2008	Талісман	Хрестоцвіті блішки	Фастак к. е.	0,15	15	4	74
		Ріпаковий квіткоїд	Децис Профі в. г.	0,04	21	4	81
	Таврія	Хрестоцвіті блішки	Фастак к. е.	0,15	13	4	70
		Ріпаковий квіткоїд	Децис Профі в. г.	0,04	19	3	84
	Гайдн	Хрестоцвіті блішки	Фастак к. е.	0,15	10	2	80
		Ріпаковий квіткоїд	Децис Профі в. г.	0,04	18	3	88
2009	Талісман	Хрестоцвіті блішки	Фастак к. е.	0,15	13	4	70
		Ріпаковий квіткоїд	Децис Профі в. г.	0,04	24	4	83
	Таврія	Хрестоцвіті блішки	Фастак к. е.	0,15	13	3	76
		Ріпаковий квіткоїд	Децис Профі в. г.	0,04	22	3	86
	Гайдн	Хрестоцвіті блішки	Фастак к. е.	0,15	9	2	77
		Ріпаковий квіткоїд	Децис Профі в. г.	0,04	19	3	84

Провівши розрахунок біологічної ефективності дії препарату у фазі сходів ярого ріпаку було встановлено, що в 2008 році Фастак к. е. (0,15 л/га) проявив досить високу біологічну ефективність на всіх трьох сортах, яка становила на сорті Талісман - 74%, на сорті Таврія - 70% та на сорті Гайдн - 80%. Децис Профі в. г. (0,04 л/га), який застосовували у фазі бутонізації ярого ріпаку проти ріпакового квіткоїда, проявив ще більш високу біологічну ефективність, яка становила на сорті Талісман - 81%, на сорті Таврія - 84% та на сорті Гайдн - 88%. В 2009 році провівши розрахунок біологічної ефективності дії препарату у фазі сходів ярого ріпаку було встановлено, що Фастак к. е. (0,15 л/га), який використовували проти хрестоцвітої блішки, проявив як і в 2008 році досить високу біологічну ефективність на всіх трьох сортах, яка становила на сорті Талісман - 70%, на сорті Таврія - 76% та на сорті Гайдн - 77%. Децис Профі в. г. (0,04 л/га), який застосовували у фазі бутонізації ярого ріпаку проти ріпакового квіткоїда, проявив також високу біологічну ефективність, яка становила на сорті Талісман - 83%, на сорті Таврія - 86% та на сорті Гайдн - 84%.

Отже, обидва препарати, які застосовували при боротьбі з основними шкідниками ярого ріпаку (хрестоцвіті блішки та ріпаковий квіткоїд), показали досить високу біологічну ефективність. Тому я пропоную використовувати ці препарати для боротьби з даними шкідниками.

5.5 Вплив сортових особливостей на чисельність основних шкідників ріпаку (хрестоцвітих блішок та ріпакового квіткоїда)

Найефективнішим інструментом інтенсифікації агропромислового виробництва як ярого ріпаку, так і інших культур залишається сорт. Його значення зростає за умови ефективного використання нових сортів сільськогосподарських культур, які пройшли державне випробування та внесені до Державного Реєстру сортів рослин, придатних для поширення їх в Україні.

Для отримання високого врожаю бажано використовувати районовані сорти та гібриди.

Використовуючи сучасний біолого-генетичний потенціал сучасних сортів сільськогосподарських культур, фермер або приватний господар має всі можливості забезпечити постійне зростання виробництва рослинницької продукції - як кількісно, так і якісно, задовольнити потреби населення нашої держави.

Урожайність кожного сорту ярого ріпаку надана в табл. 5.2. та 5.3.

Таблиця 5.2. Урожайність ярого ріпаку в залежності від сорту (НПЦ СНАУ, 2008 р.)

№ п/п	Сорти	Дослід	Контроль	+/ - до контролю
1	Талісман	21	15	+6
2	Таврія	24	17	+7
3	Гайдн	29	18	+11
4	НІР05			1,7

З таблиці ми бачимо, що найменша істотна різниця складає 1,7. Різниця між контролем та дослідом на сорті Талісман складає 6 ц/га, що безумовно перевищує НІР_05. Між контролем і дослідом на сорті Таврія різниця складає 7 ц/га. Найбільшою є різниця між контролем та дослідом на сорті Гайдн, вона складає 10 ц/га. Урожайність в другому варіанті (сорт Талісман) менша ніж урожайність в третьому (сорт Таврія) на 3 ц/га, а в третьому варіанті (сорт Гайдн) урожайність на 8 ц/га вища ніж в першому варіанті (сорт Талісман).

Отже, ми бачимо, що різниця між варіантами перевищує НІР₀₅, з чого можемо зробити висновок, що сортові особливості ярого ріпаку впливають на урожайність насіння. Найбільш продуктивним сортом ярого ріпаку в 2008 році є сорт Гайдн, його урожайність склала 29 ц/га.

Таблиця 5.3. Урожайність ярого ріпаку в залежності від сорту (НПЦ СНАУ, 2009 р.)

№ п/п	Сорти	Дослід	Контроль	+/ - до контролю
1	Талісман	19	14	+7
2	Таврія	22	15	+7
3	Гайдн	26	16	+10
4	НІР05			1,4

З таблиці ми бачимо, що найменша істотна різниця складає 1,4. Різниця між контролем та дослідом на сорті Талісман складає 7 ц/га, що безумовно перевищує НІР_05. Між контролем і дослідом на сорті Таврія різниця також складає 7 ц/га. Найбільшою є різниця між контролем та дослідом на сорті Гайдн, вона складає 10 ц/га. Урожайність в другому варіанті (сорт Талісман) менша ніж урожайність в третьому (сорт Таврія) на 3 ц/га, а в третьому варіанті (сорт Гайдн) урожайність на 7 ц/га вища ніж в першому варіанті (сорт Талісман).

Отже, ми бачимо, що різниця між варіантами перевищує НІР₀₅, з чого можемо зробити висновок, що сортові особливості впливають на урожайність насіння ярого ріпаку. Найбільш продуктивним сортом в 2009 році є сорт Гайдн, його урожайність склала 26 ц/га.

При порівнянні даних за два роки, можем зробити висновок, що в 2008 році урожайність ярого ріпаку по всім сортам була більшою ніж у 2009 на сорті Талісман та Таврія - на 2 ц/га, а на сорті Гайдн - на 3 ц/га.

6. Економічна ефективність заходів боротьби зі шкідниками ріпаку в умовах НПЦ СНАУ

Гарний врожай у підприємств сільськогосподарської галузі є показником їх стабільності і основою для подальшого зростання. Тому, належний захист оброблюваних культур, є найбільш важливим завданням в аграрній політиці будь-якого сільськогосподарського підприємства. При цьому, якщо врахувати, що до 30 - 50% втрат урожаю походить від негативного впливу шкідливих організмів, то стає ясною необхідність захисту рослин хімічними засобами захисту, або пестицидами.

Хімічний метод захисту рослин передбачає використання природних та штучно синтезованих хімічних речовин, які проявляють токсичну дію на організми шкідливі по відношенню до культурних рослин, (шкідників, збудників хвороб, бур'янів тощо).

У світовій практиці хімічного захисту рослин такі хімічні засоби отримали узагальнену назву - пестициди («пест» - шкода, «цидо» - вбивати). Пестицимди - хімікати, використовуються в сільському господарстві і садівництві для боротьби зі шкідниками. Хімічна сполука, яка використовується для захисту рослин, сільськогосподарських продуктів і боротьби з переносниками небезпечних захворювань.

Пестициди відзначаються своєю універсальністю, тому в загальній системі заходів захисту рослин від шкідливих організмів вони займають чільне місце. Асортимент цих речовин безперервно змінюється та вдосконалюється. Перелік пестицидів, дозволених до використання на поточний рік, щорічно переглядається, затверджується Міністерством аграрної політики та погоджується з Міністерством охорони здоров'я. В цьому Переліку передбачаються об'єкти обробітку, норми витрат препаратів та гігієнічні регламенти їх застосування. Всі пестициди, рекомендовані до застосування, наводяться об'єднаними в групи згідно з їх виробничим використанням.

Пестициди призначені для оберігання оброблюваних культур від всіляких шкідників, таких як мікроорганізми, смітні рослини, шкідливі комахи, а також від хвороб. Крім того, обробка сільськогосподарських культур пестицидами, дозволяє запобігти появі грибкових хвороб в період зберігання і обробки.

Перш ніж прийняти рішення про вибір певного напряму, необхідно мати повну інформацію про ефективність засобів і способів боротьби з шкідниками і хворобами, а також знати, які з них є найбільш економічно вигідними в конкретних умовах господарювання.

Проведення боротьби з шкідниками і хворобами, з економічної точки зору, є доцільним за умов:

- витрати на боротьбу з шкідниками і хворобами з надлишком покриваються вартістю збереженого врожаю;

- незастосування методів боротьби призведе до істотних втрат грошових надходжень, визначених з урахуванням зменшення врожайності, погіршення якості продукції, що в свою чергу призведе до зниження ціни на продукцію.

- заміна виробництва продукції, яка уражується шкідниками і хворобами, іншою галуззю принесе підприємству меншу економічні' вигоду, ніж збереження існуючого виробництва.

При застосуванні хімічних засобів боротьби потрібно враховувати економічний поріг шкідливості. Під ним розуміють таку мінімальну щільність популяції шкідника, за якої витрати на боротьбу з ним окупаються ціною збереженого врожаю. Науковими установами розроблені економічні пороги шкідливості для різних хвороб і шкідників за їх критичною кількістю на полях. Дотримання підприємствами цих рекомендацій дасть змогу, з одного боку, уникнути невиправданих витрат на застосування пестицидів, коли поширення шкідників і хвороб не перевищило визначеного порогу, а з іншого - своєчасно використати запобіжні й прямі методи боротьби з ними і цим зберегти врожай та якість продукції.

Для визначення економічної ефективності застосування засобів захисту рослин у відповідних дозах та комбінаціях використовують наступні наступні показники.

Прибавка урожайності (У) основної і побічної продукції визначається як різниця між врожайностями з внесенням (дослідом) і без внесення пестицидів (контролем):

У = Увд - Убд

де, Увд - урожайність з внесенням пестицидів,

Убд - урожайність без внесення пестицидів.

Вартість додаткової продукції (Вп) визначається як добуткок прибавки урожайності та ціни реалізації продукції:

Вп = У х Ц

де, У - прибавка урожайності,

Ц - ціна реалізації.продукції.

Вартість придбання пестицидів визначається із врахуванням норми їх внесення. Витрати на придбання засобів захисту рослин визначається як добуток ціни та норми внесення.

Всього витратрат на одержання додаткової продукції визначається як сума витрат на придбання інсектицидів, на підвезення води, на приготування робочого розчину та обробіток, а також витрат на збирання та реалізацію додаткової продукції.

Додатковий прибуток визначається як різниця між вартістю додаткової продукції та всього витрат на одержання додаткової продукції.

Рівень рентабельності застосування інсектицидів визначається як відношення прибутку до витрат на одержання додаткової продукції виражений у відсотках.

Економічна ефективність застосування інсектицидів при вирощуванні ярого ріпаку за 2008-2009 рр в розрахунку на 1 га посіву надана в табл. 6.1.

Таблиця 6.1. Економічна ефективність застосування інсектицидів при вирощуванні ярого ріпаку за 2008-2009 рр (в розрахунку на 1 га посіву)

Найменування показників	Сорти
	Талісман	Таврія	Гайдн
1. Урожайність, ц/га	20	23	28
2. Прибавка урожайності продукції в порівнянні з контролем (13 ц/га), ц\га	6	7	10
3. Реалізаційна ціна 1 ц, грн.	250,00	250,00	250,00
4. Вартість додаткової продукції, грн.	1500,00	1750,00	2500,00
5. Витрати на придбання інсектицидів - всього: 5.1. Фастак к. е.: - норма внесення, л/га - ціна за 1 л - вартість, грн. 5.2. Децис Профі в. г.: - норма внесення, кг/га - ціна за 1 кг - вартість, грн.	66,46 0,15 189,20 28,38 0,04 952,00 38,08	66,46 0,15 189,20 28,38 0,04 952,00 38,08	66,46 0,15 189,20 28,38 0,04 952,00 38,08
6. Витрати на підвезення води, грн.	12	12	12
7. Витрати на приготування розчину та обробіток (двократний), грн.	140	140	140
8. Витрати на збирання і реалізацію додаткової продукції, грн.	400,08	477,26	681,80
9. Всього витрат на одержання додаткової продукції, грн.	618,54	695,73	900,26
10. Додатковий прибуток, грн.	881,46	1054,27	1599,74
11. Рівень рентабельності застосування інсектицидів, %	142,5	151,5	177,7

Площа посіву кожного сорту становила 0,03 га. Додатковий прибуток на цю площу по сорту Талісман склав - 26,44 грн, по сорту Таврія - 31,63 грн. та по сорту Гайдн - 47,99 грн.

Економічна ефективність сільськогосподарського виробництва означає одержання максимальної кількості продукції з одного гектара земельної площі при найменших затратах праці і коштів на виробництво одиниці продукції.

Аналізуючи табл. 6.1. ми можемо зробити висновок, що в умовах НПЦ СНАУ, серед трьох представлених сортів ярого ріпаку, найбільш економічно вигідне вирощування сорту Гайдн, так як цей сорт дав найбільшу урожайність та прибуток відповідно. Але сорти Талісман та Таврія дали не набагато менший прибуток, тому їх теж доцільно вирощувати.

Отже, завдяки стабільним та високим закупівельним цінам, вирощування ріпаку в Україні знову набуло важливого значення. Окрім економічних переваг, ріпак є прекрасним попередником і добре вкладається у технологічні процеси вирощування сільськогосподарських культур в господарствах. Порівняно з іншими, ріпак має оптимальне співвідношення продуктивності та витрат, що означає: віддача додаткових коштів найбільш оптимально окуповується прибавками врожаю цієї культури. Питання якості врожаю, яке є вирішальним для формування ціни продажу, без проблем вирішується ще до висівання - правильним добором сорту гарантованої 00-якості.

Зрештою, слід зазначити, що обсяги вирощування ріпаку в Україні і надалі зростатимуть. Усі економічні аспекти - на користь цієї культури.

Висновки

- В результаті проведених досліджень в 2008 році найбільш небезпечними шкідниками посівів ярого ріпаку були хрестоцвіті блішки та ріпаковий квіткоїд.

- Спочатку у фазу сходів посіви ріпаку заселяли хрестоцвіті блішки. Найбільша заселеність посівів була відмічена на ярому ріпаку в І декаду травня - 12 жуків/м², їх чисельність перевищувала економічний поріг. Згодом у фазу бутонізації посіви заселяв ріпаковий квіткоїд. Найбільша заселеність була відмічена в І декаду червня, яка склала 21 жук/рослину, їх чисельність також перевищувала економічний поріг.

- Для зниження чисельності шкідників були проведені обробки інсектицидами Фастак к. е. (0,1 - 0,15 л/га) проти хрестоцвітих блішок, та Децис Профі в. г. (0,03 - 0,04 л/га) проти ріпакового квіткоїда. В результаті проведених захисних заходів чисельність шкідників значно зменшилась: хрестоцвітих блішок - до 3 жуків/м² та ріпакового квіткоїда - до 2 жуків/рослину.

- Біологічна ефективність проведених захисних заходів проти хрестоцвітих блішок склала 75%, а проти ріпакового квіткоїда - 90%. Своєчасні захисні заходи дали змогу отримати прибавку врожаю 12 ц/га, при цьому рівень рентабельності склав 107,5%.

ПРОПОЗИЦІЇ

Для своєчасного виявлення небезпечних шкідників необхідно проводити обстеження посівів, а для зниження їх чисельності доцільно використовувати такі інсектициди, як Фастак к. е. (0,1 - 0,15 л/га) та Децис Профі в. г. (0,03 - 0,04 л/га), які показали високу ефективність.

Список використаної літератури

1. Агротехнический метод защиты растений. Под ред. А.Н. Каштанова. - М.: Маркетинг, 2000. - 336 с.

2. Бей-Биенко Г.Я. Общая энтомология. - М.: Высшая школа, 1980. - 416 с.

3. Боровиков В.И., Вовк А.И. Безопасность труда в сельском хозяйстве. М.: Агропромиздат, 1987. - 250 с.

4. Бондаренко Н.В. Биологическая защита растений. - М.: Агропромиздат, 1986. - 278 с.

5. Бродвій В.М., Гулий В.В., Федоренко В.П. Біологічний захист рослин. - К.: Світ, 2003. - 352 с.

6. Брянцев Б.А. Сельскохозяйственная энтомология: Учебник для сельскохозяйственных техникумов. Изд. 2-е. - Л.: Колос, 1973. - 336 с.

7. Бублик Л.І., Васечко Г.І., Васильєв В.П. та ін. Довідник із захисту рослин. - К.: Урожай, 1999. - 744 с.

8. Бурякова С.А. Охрана труда в сельском хозяйстве. - К.: Вища школа, 1989. - 127 с.

9. Вакулин А.А. Основы екологии и охрана окружающей среды. - М.: Колос, 1999. - 304 с.

10. Винокуров Е.Н. Охрана труда в сельском хозяйстве. - К.: Урожай, 1992. - 120 с.

11. Вредители сельскохозяйственных культур и лесных насаджений. т. 1, т. 2, т. 3. Под ред. В.П. Васильева. - К.: Урожай, 1987. - 410 с.

12. Гандзюк М.П., Желибо Є.П., Халімовський М.О. Основи охорони праці. - К.: «Каравела», 2004. - 307 с.

13. Гордєєва О.Ф. Шкідники на ріпаку та способи боротьби з ними. - Агровісник, 2006, №10, с. 19 - 21.

14. Горелов А.А. Экология. - М.: Гранд, 1998. - 465 с.

15. ГОСТ 12.0.303-74 ССТБ. Опасные и вредные производственные факторы.

16. ГОСТ 12.4.011-75 ССТБ. Средства защиты работающих. Классификация.

17. ГОСТ 46.0.141-83 ССТБ. Процессы производственные в сельском хозяйстве. Общие требования безопасности.

18. ГОСТ 12.1.007-78 ССБТ. Вредные вещества. Классификация и общие требования безопасности.

19. ГОСТ 12.0.003-74 ССБТ. Санітарні правила зберігання транспортування та застосування пестицидів в сільському господарстві Мінохорони здоров'я.

20. ГОСТ 12.3.041-86 ССБТ Применение пестицидов для защиты растений. Требования безопасности.

21. ГОСТ 46.3.1.161-84 ССБТ. Обработки пестицидами почвы и посевов.

22. Груздев Г.С. Химическая защита растений. - М.: Колос, 1980. - 448 с.

23. Гряник Г.М., Лехман С.Д., Бутко Д.А. та ін. Охорона праці. - К.: Урожай, 1994. - 272 с.

24. Добровольский Б.В. Фенология насекомых. - М., Высшая школа, 1969.

25. Довгань С.В., Козак Г.П. Що загрожує посівам ріпаку. - Карантин і захист рослин, 2008, №10, с. 3 - 4.

26. Довідник із захисту рослин. За ред. М.П. Лісового. - К.: Урожай, 1999. - 744 с.

27. Екало В.М. Основи екології та соціології. - Львів: Афіма, 1988. - 209 с.

28. Євтушенко М.Д., Марютін Ф.М. та ін. Фітофармакологія: Підручник. - К.: Вища освіта, 2004. - 432 с.

29. Жатов О.Г., Глущенко Л.Т. та ін. Рослинництво з основами програмування врожаю. - К.: Урожай, 1995. - 253 с.

30. Закон України «Про охорону праці» від 21.11.2002 р. №229 - IV. Ж. «Охорона праці» №1, 2003 р.

31. Защита рапса // Защита и карантин растений. 2008. - №3.

32. Зіневич Л.Л. Довідник агронома. - К.: Урожай, 1985. - 662 с.

33. Зінченко О. І., Салатенко В.Н., Білоножко. Рослинництво: Підручник. - К.: Аграрна освіта, 2001. - 591 с.

34. Злобін Ю.А. Основи екології. - К.: Лібра, 1998. - 248 с.

35. Каленська С.М. Сучасний стан виробництва, основні аспекти використання та особливості формування продуктивності ріпаку. - Агроном, 2007, №3, с. 168 - 170.

36. Купчик М.П., Гандзюк М.П., Степанець І.Ф. Основи охорони праці. - К.: Основа. - 2000. - 416 с.

37. Куценко О.М., Писаренко В.М. Агроекологія. - К.: Урожай, 1995. - 253 с.

38. Литвинов В.М., Євтушенко М.Д. Сільськогосподарська ентомологія. - К.: Вища школа, 2005. - 511 с.

39. Лихочвор В.В. Рослинництво: Технології вирощування сільськогосподарських культур - 2-е видання, виправлене. - К.: Центр навчальної літератури, 2004. - 808 с.

40. Мигулин А.А., Осмоловский Г.Е. Сельскохозяйственная энтомология. - К.: Колос, 1983. - 416 с.

41. Осмоловский Г.Е., Бондаренко Н.В. Энтомология. - Л.: Колос, 1980. - 359 с.

42. Основи біологічного методу захисту рослин. За ред. М.П. Дядечка. - К.: Урожай, 1990. - 272 с.

43. Перелік пестицидів та агрохімікатів, дозволених для використання в Україні. - К.: Юнівест Маркетинг, 2008. - 348 с.

44. Поспелов С.М., Арсеньева М.В., Груздев Г.С. Защита растений. - К.: Высшая школа, 1981. - 424 с.

45. Прогноз фітосанітарного стану агроценозів та рекомендації щодо захисту культурних рослин від шкідників, хвороб та бур'янів у господарствах Сумської області. - Суми, 2008. - 84 с.

46. Секун М.П. Захист посівів ярого ріпаку від шкідників. - Агроном, 2009, №2, с. 80 - 84.

47. Сельскохозяйственная энтомология. Под ред. В.Н. Щеголева. - М.: Гос. изд. сельскохоз. лит., 1955. - 616 с.

48. Сельскохозяйственная энтомология: Учебное пособие. Под ред. Литвинова Б.М. - Харьков, 1997. - 342 с.

49. Сніжок О.В. Ріпаковий квіткоїд. - Карантин і захист рослин, 2007, №10, с. 21 - 22.

50. Сніжок О.В. Шкідники генеративних органів озимого ріпаку. - Карантин і захист рослин, 2009, №2, с. 15 - 16.

51. Справочник по защите сельскохозяйственных растений от вредителей и болезней /Под ред. Н.А. Дорожкина. - Минск: Урожай, 1969. - 288 с.

52. Справочник по пестицидам. Под ред. Н.Н. Мельникова и дp. - M., Химия, 1985. - 508 с.

53. Тимченко В.Й., Єфремова Т.Г. Атлас шкідників та хвороб овочевих, баштанних культур і картоплі. - К.: Урожай, 1982. - 176 с.

54. Тимченко В.Й., Єфремова Т.Г. Лобода Л.С. та ін. Довідник по захисту овочевих і баштанних культур від шкідників, хвороб і бур'янів. - К.: Урожай, 1993. - 423 с.

55. Фадеев Ю.М. Интегрированная защита растений. - М.: Колос, 1981. - 335 с.

56. Шпаар Д. Чрезвычайная ситуация с рапсовым цветоедом в Европе. - Агроном, 2008, №2, с. 76 - 77.

Размещено на Allbest.ru