Виробництво сої в умовах фермерського господарства "В. Салогуб" Полтавської області з розробкою операційної технології і організації десикації трактором Беларус-900

Размещено на http://www.allbest.ru/

Курсовий проект

на тему: «Виробництво сої в умовах ФГ «В.Салогуб» Хорольського району, Полтавської області з розробкою операційної технології і організації десикації трактором Беларус-900 »



Вступ

1. Виробничо - технологічна характеристика господарства

1.1 Коротка характеристика господарства

1.2 Природно - кліматичні умови

1.3 Рослинництво

1.4 Склад машинно-тракторного парку

2. Технологічна частина

2.1 Агротехнічні вимоги до десикації сої

2.2 Визначення складу агрегату та режиму його роботи

2.3 Визначення продуктивності агрегату та витрати палива

3. Розрахункова частина

3.1 Біологічні особливості, попередники та районовані сорти заданої культури

3.2 Розрахунок технологічної карти на виробництво сої

3.3 Визначення потреби в ПММ для виконання запланованого обсягу робіт

4. Організаційна частина

4.1 Підготовка поля до роботи

4.2 Технологічна наладка агрегату

4.3 Організація роботи агрегату в полі. Контроль якості

4.4 Розробка інструкції з охорони праці та заходів по охороні навколишнього середовища

4.5 Розрахунок операційно-технологічної карти

5. Економічна частина

5.1 Визначення затрат праці на виробництво 1 ц сої

5.2 Визначення собівартості 1 ц виробництва сої

5.3 Визначення структури собівартості сої

Висновки

Перелік посилань



Вступ

На даний час важливою є потреба підвищення ефективності використання енергоносіїв. До останнього часу технології сільськогосподарського виробництва оцінювали за економічними показниками (приведені витрати, рентабельність тощо) і затратами праці. Проте в сучасних умовах цього замало, оскільки ці показники мають істотні коливання і визначаються політикою ціно утворювання.

За результатами вітчизняних дослідів та опираючись на зарубіжний досвід, що паливно-економічні ресурси можна зекономити за рахунок введення в практику землеробства менше енергоємних систем обробітку ґрунту, оптимізації структури посівних площ, застосування добрив, пестицидів, підвищення культури землеробства й урожайності сільськогосподарських культур.

Основні напрямки подальшого розвитку науки - розробка і вирішення питань удосконалення використання технічного потенціалу на основі впровадження нових прогресивних технологій, оптимального проектування і планування виробничих процесів в умовах їх комплексної механізації і автоматизації з використанням ЕМО.

Удосконалення сільськогосподарської техніки має бути спрямоване на високоякісне використання технологічних операцій і підвищення продуктивності, поліпшення умов праці механізаторів, збільшення надійності і довговічності машин, кращу їх пристосованість до технічного обслуговування, діагностики.

Треба докорінно змінювати методи нормування праці, прилади для діагностування, обліку, контролю роботи МТА, ширше застосування стаціонарних агрегатів, збільшувати кількість комбінованих і універсальних машин, підвищувати рівень уніфікації їх складових одиниць.



1. Виробничо - технологічна характеристика господарства

1.1 Коротка характеристика господарства

ФГ «В. Салогуб» почало свою діяльність з серпня 2005 року. Дане господарство розташоване за адресою село Вязівок Хорольського ройону.

Дане господарство розташоване від районного центру за 17 км, біля Районного центру проходить траса Київ-Харків.

Складові земельного фонду господарства подані у вигляді таблиці 1.

Таблиця 1 Земельний фонд господарства і його використання

Складові земельного фонду	Площа, га	У % до загальної земельної площі	У % до площі с.-г. угідь
Загальна земельна площа	7543	100	-
Всього с.-г. угідь	7524	99,7	100
З них орних	7496	-	99,6
Природні пасовища та сіножаті	28	-	0,4

Проаналізувавши таблицю 1 бачимо, що в даному господарстві велика кількість земельних угідь, з яких велика площа орних земель.

1.2 Природно-кліматичні умови

За географічним розташуванням територія господарства розташована у східних частині лісостепової зони України. Клімат території помірно-континентальний з достатньо жарким літом і порівняно холодною зимою. За даними середньорічна температура січня становить - 8 градусів, липня + 28 градусів.

Абсолютний мінімум температури - 38градусів. Абсолютний максимум + 38 градусів. Перші заморозки спостерігаються у першій декаді жовтня, останні в останні декаді квітня. Середньорічна кількість опадів становить 465мм за вегетаційний період (квітень-жовтень), що становить 75% річної кількості. Сніговий покрив нестійкий під час відлиги він майже повністю зникає з поверхні землі. Промерзання ґрунту в середньому досягає 64 см, а в окремі роки до 1 м.

Переважаючі напрями вітрів взимку - східний і південно-східний, влітку - західний і південно-західний.

В цілому агрокліматичні умови господарства сприятливі для вирощування сільськогосподарських культур.

Рельєф рівний, представлений великою кількістю блюдець. Утворення блюдець пов'язане із ерозійними процесами. У них накопичується значна кількість опадів, що часто призводить до загибелі посівів сільськогосподарських культур і заважає своєчасному обробітку ґрунту.

Найбільш розповсюджені ґрунти - чорноземи. Більшість з них солонцюваті, глибоко-солонцюваті, середньо-солонцюваті на лісових породах. Гумусний чорнозем цих ґрунтів 85-115 см при порівняно високому вмісті гумусу від 4,8% до 2,5%.

Рухомого фосфору у гумусному чорноземі 10-12 шт. Гідролізованого азоту 4,7 мг і рухомого кальцію 10-16 мг на 100 г. ґрунту.

1.3 Рослинництво

Виробничий напрямок господарства - рослинництво. Провідними культурами є кукурудза на зерно, пшениця, соя, ячмінь.

Структуру посівних площ: урожайність, валовий збір основних сільськогосподарських культур подано у вигляді таблиці 2.

Таблиця 2 Структура посівних площ господарства, га

Назва культури	Роки
	2015	2016
Зернові і зернобобові	5256	5266
Пшениця	986	810
Кукурудза на зерно	1321	1728
Соя	2950	2728
Технічні культури	2240	2230
Багаторічні трави	100	100

Проаналізувавши таблицю 2 можна зробити висновок, що господарство спеціалізується по напрямку рослинництва і зокрема вирощування зернових і зернобобових культур.

1.4 Склад машино-тракторного парку

Показники технічної оснащеності і рівня механізованих робіт вибираємо з різних звітів господарства, частину показників обраховуємо самостійно, заносячи зібрані данні до таблиці 3.

Таблиця 3 Склад МТП господарства

Назва машини	Марка машини	Кількість по рокам
		2015	2016
Трактори	Т-150К	3	3
	МТЗ-80	2	2
	МТЗ-82	5	6
	Беларус-900	2	4
	Т-16	2	2
	ДТ-75М	1	2
Зернозбиральні комбайни	ДОН-1500Б	1	1

Проаналізувавши таблицю 3 можна зробити висновок про те, що господарство в повній мірі забезпечене технікою.

Спостерігається тенденція оновлення МТП господарства, впровадження високопродуктивної і економічної техніки.

Склад сільськогосподарських машин господарства із зазначенням марки і кількості машин за 2015 та 2016 роки заносимо до таблиці 4



Таблиця 4 Склад сільськогосподарських машин господарства

Назва сільськогосподарської машини	Марка машини	Наявність в господарстві по роках
		2015	2016
Плуги	ПЛН-3-35	3	3
	ПЛН-6-35	2	4
Культиватори	КПС-4	4	5
	КРН-5,6	2	3
	УСМК-5,4	4	4
Борони	БЗСС-1,0	16	16
	ЗБП-0,6	36	36
Оприскувачі	ОП-2000-2-0.2	1	1
Котки	3КВГ-1,4	5	5
	КЗК-6	1	1
Сівалки	СЗ-3,6	2	3
	СЗС-2,1Л	3	3
Комбіновані агрегати	МПГ-0,1	1	1
Причепи	2ПТС-4-8875	4	4
Навантажувачі	ПБ-35	2	2
	ПФ-0,75	2	2
Розкидачі	РОУ-4	2	3

Проаналізувавши таблицю 4, можна зробити висновок про те, що для вирощування основних сільськогосподарських культур в наявності МТП є достатня кількість с.г. техніки.



2. Технологічна частина

2.1 Агротехнічні вимоги до десикації

соя поле тракторний біологічний

У передзбиральний період у рослин призупиняється утворення плодоношення, сповільнюється ріст стебла, майже не відбувається споживання поживних речовин, припиняється накопичення сухої маси, починається процес природної стиглості. Десикацію проводять на посівах соняшнику, льону, сої, рису, пшениці, гороху, картоплі, насінників цукрових буряків, люцерни, конюшини та інших культур приблизно за 10 діб до збирання урожаю.

2.2 Визначення складу агрегату та режиму його роботи

В агрегатах, робочі органи яких приводяться в дію від валу відбору потужності, крім опору пересуванню виникає ще й додатковий опір в наслідок приведення механізмів в дію.

Для десикації сої беремо агрегат у складі трактора Беларус-900 і оприскувач ОП-2000-2-0.2. Питома потужність для приведення в дію робочих органів = 9 кВт, величина підйому і = 3%.

1. Визначаємо, згідно агротехнічних вимог, діапазон допустимих робочих швидкостей агрегату - v_доп =4...9,5 км / год, яка відповідає роботі трактора Беларус-900 на 2п1д та 3п1д передачах. Швидкість руху і номінальне тягове зусилля на гаку трактора на вибраних передачах становлять:

v_т^2п1д = 7,4 км/год ;Р_гак ^2п1д = 27,63 кН ;

v_т^3п1д = 8,7 км/год ;Р_гак ^3п1д = 23,5 кН ;

2. Визначаємо тягове зусилля на гаку трактора з урахуванням умов його роботи:



;

Де Р_гак^н - номінальне тягове зусилля на гаку трактора, кН ;

G_тр - вага трактора, кН ;

f - коефіцієнт опору перекочуванню трактора, частки одиниці;

і - величина підйому в частках одиниці.

Р_гак^2п1д = 27,63 - 37,7 х (0,07+0,03) = 23,86 кН ;

Р_гак^3п1д = 23,5 - 37,7 х (0,07+0,03) = 19,73 кН ;

3. Визначаємо робочі швидкості на відповідних передачах:

км /год ;

км /год ;

4. Для нормальної роботи агрегату потрібно забезпечити таку умову

Де N_пр - потужність для приведення в дію механізмів машини, кВт,

N_ввп- потужність, яку може передати трактор через ВВП при русі агрегату, кВт. , кВт ;

;

Де N_е - ефективна потужність двигуна, кВт ( N_е = 59,6 кВт );

з_ввп - коефіцієнт корисної дії валу відбору потужності (з_ввп = 0,95 );

v_р - робоча швидкість агрегату, км /год;

з_тр - коефіцієнт корисної дії трансмісії (з_тр = 0,91);

з_д - коефіцієнт буксування ( з_д = 1-12/100 = 0,88 );

R_тр - опір на пересування трактора, кН;



;

G_тр - вага трактора, кН

кН;

R_м - опір на пересування сільськогосподарської машини, кН;

;

G_м - вага сільськогосподарської машини, кН

кН;

кВт;

кВт;

Умова на 2п1д передачі 9 < 44,94 задовольняється

Умова на 3п1д передачі 9 < 42,9 задовольняється

5. Для оцінки раціонального комплектування агрегату необхідно визначити коефіцієнт використання тягового зусилля трактора:

;

де R_агр - загальний опір агрегату, кН,

;

Де R_д - додатковий опір, який чинять робочі органи, що приводяться в дію від валу відбору потужності, кН.



;

кН

кН.

кН. кН.

. .

Отже, порівнюючи показники з^2п1д та з^3п1д робимо висновок, що на , передачі запас тягового зусилля трактора буде малий і при зміні умов роботи буде виникати необхідність переходу на нижчу передачу. Тому роботу агрегату в складі трактора Беларус-900 та ОП-2000-2-02 приймаємо на , передачі.

2.3 Визначення продуктивності агрегату та витрати палива на одиницю операції

1. Змінну продуктивність агрегату визначаємо за формулою:

;

Де В_р - робоча ширина захвату агрегату:

;

Де В_м - конструктивна ширина захвату агрегату, м;

в - коефіцієнт використання ширини захвату агрегату;

м.

v_р - робоча швидкість руху агрегату, км/год;

Т_р - робочий час зміни:

;

Де Т_зм - час зміни, год. (Т_зм = 7 годин.) ф - коефіцієнт використання часу зміни. год. га/зм.

га/зм.

Отже, порівнюючи показники та робимо висновок, що на передачі продуктивність буде 100 га/зм. Тому роботу агрегату в складі трактора Беларус-900 та ОП-2000-2-02 приймаємо на передачі.

2. Годинну витрату палива визначаємо за формулою:

;

Де Q_p, Q_х, Q_з - відповідно годинна витрата палива при виконанні роботи, на холостому ходу, на зупинках із працюючим двигуном, кг/год;

Т_р, Т_х, Т_з - відповідно час роботи, холостих ходів, зупинок, год;

;

год.

кг/га



3. Розрахункова частина

3.1 Біологічні особливості, попередники та районовані сорти сої. Вимоги до температури

Культурна соя - це однорічна самозапильна трав'яниста рослина з гіллястим стеблом заввишки до 1 м і більше Соя - теплолюбна культура. Насіння її починає проростати при температурі ґрунту 8-10°С, а дружні сходи з'являються при 15-18°С.

Висока вибагливість сої до тепла спостерігається упродовж усього періоду вегетації, особливо під час цвітіння і наливання зерна. Сприятливою середньодобовою температурою для росту й розвитку сої протягом вегетації є 18-22°С, а при цвітінні-наливанні насіння 22- 25°С. Проте в молодому віці соя відносно непогано витримує низькі температури. Сходи її практично не пошкоджуються заморозками мінус 2-3°С, а іноді (при низькій відносній вологості повітря) навіть витримують зниження температури до мінус 5°С.

Вимоги до вологи у сої у різні періоди росту неоднакові. Наприклад, при проростанні насіння, яке поглинає не менше 130-160% води від власної маси, погрібний значний запас вологи в грунті - близько 30 мм в шарі 0-20 см. На початку вегетації, коли соя в основному вкорінюється, а темпи росту її вегетативної маси сповільнені, рослини до цвітіння добре витримують посуху.

З посиленням росту вегетативної маси потреби сої у волозі збільшуються, досягаючи максимуму під час цвітіння і розвитку плодів. Через нестачу вологи в цей час обпадає частина квіток, молодих пагонів.

Транспіраційний коефіцієнт сої у середньому становить 520. Тому високий урожай вона дає при вологості грунту 75-80% НВ, добре витримуючи повітряну посуху. Загальне споживання води посівами сої коливається залежно від місця та умов вирощування в межах 3000- 5500 м3/га, а коефіцієнт водоспоживання - 150-300 м3 на 1 ц зерна. Соя негативно реагує на перезволожування. Якщо воно короткочасне і температура повітря невисока. Тривале зволоження сповільнює ріст, можливе загнивання кореневої системи, листки набувають блідо-зеленого кольору. Велика кількість опадів у весняно-літній період сприяє росту вегетативної маси, що призводить до вилягання рослин, погіршення фіто санітарного стану посівів.

Вимоги до світла. Соя - рослина короткого дня. Тривалість вегетаційного періоду залежно від сорту й району вирощування коливається від 90-100 до 150-170 днів. В Україні районовані сорти дозрівають за 115-140 днів.

Вимоги до ґрунту. Найкращі ґрунти для сої - достатньо родючі, багаті на органічну речовину і кальцій, з нейтральною реакцією ґрунтового розчину (pH 6,5-7) та добре аеровані, з щільністю 1,1-1,25 г/см3. Кислі, засолені, схильні до заболочення ґрунти без відповідного їх поліпшення непридатні для вирощування сої. Не витримує вона тривалого затоплення (більше трьох діб).

Культури попередники. Висівають сою після найбільш придатних попередників - озимих і ярих колосових культур, кукурудзи, овочевих, картоплі. Кращим попередником для сої в бурякосійних районах достатнього зволоження є також цукрові буряки. Не слід вирощувати сою після інших бобових культур через пошкодження рослин спільними хворобами і шкідниками та на полях, засмічених осотом, бо гербіцид трефлан, рекомендований як найефективніший на посівах сої, не знищує цей бур'ян.

Районовані сорти. Поширення сої значною мірою залежить від біології сорту та умов довкілля. Залежно від цих двох чинників визначається і сортова політика її вирощування. Кожен сорт повинен мати свій регіон вирощування, як правило ширина поясу становить 160-240км, де реалізація генетичного потенціалу продуктивності сорту найвища.

Найкращі агрокліматичні показники для ультра скоростиглих сортів:

- Сума активних температур повітря вища від 10°С - 1800- 2000°С;

- Кількість теплових одиниць (CHU) - 2350;

- Сумарна кількість сонячної радіації за вегетативний період - від 2700Дж/м2;

- Фотосинтетична активна радіація (ФАР) за вегетаційний період - від 1200 мДж/га;

- Запаси продуктивної вологи в метровому шарі ґрунту напровесні - від 90мм;

- Гідротермічний коефіцієнт - 0,80 - 1,7.

Для одержання максимальних урожаїв ультра скоростиглих сортів сої кожне господарство має вибрати сорт, який насамперед стійкий до осипання, засухостійкий та з висотою прикріплення нижнього бобу 8 - 10 см.

Створено нові сорти сої, що мають високі господарськоцінні ознаки з вегетаційним періодом 80 - 85 днів, для поширення їх в усіх зонах соє сіяння з подальшим використанням на кормові та продовольчі цілі. Нині у Державному реєстрі сортів рослин Україні є сорти Танаїс, Легенда, Аннушка, Діона.

3.2 Розрахунок технологічної карти на виробництво сої

Технологічна карта - документ, в якому в певній послідовності і взаємозв'язку набрані найдоцільніші технологічні операції, способи їх виконання, набір сільськогосподарських машин - знарядь, пристроїв, обладнання з визначенням економічного ефекту на виконанні однієї операції, так і на виробництво продукції в цілому.

Технологічна карта на виробництво заданої культури за інтенсивною технологією складається з 22 граф.

Розрахунок і складання граф технологічної карти проводиться по заданій в завданні технологічній операції. Графа 1. «Назва сільськогосподарських робіт» - записують роботи, які потрібно виконати при виробництві заданої культури за інтенсивною технологією. Операції записують в агрономічній послідовності. Графа 2. «Агронормативи» записуємо агротехнічні вимоги до відповідних операцій.

Графа 3. «Обсяг робіт у фізичних одиницях» - для польових робіт обсяг робіт виставляється в гектарах, операції пов'язані з навантаженням - в тонах, транспортні в т.км , якщо операція виконується у два сліди - обсяг робіт подвоюється.

Графа 4. «Змінна норма виробітку» - для операції визначеної в темі дипломного проекту змінну норму виробітку ( W_зм ) беремо із пункту 3.3. всі інші.

Графа 5. «Кількість нормозмін» - заповнюється після розрахунку за формулою:

;

Де n_п.з.- кількість нормозмін;

Q_ф- обсяг робіт га, т, т.км (3 графа технологічної карти);

W_зм- змінна продуктивність агрегату, га /зм, т / зм, т.км /зм (4 графа технологічної карти).

;

Графа 6. «Кількість робочих днів» - проставляють оптимальну кількість робочих днів згідно агротехнічних вимог.

Графа 7. «Марка трактора, комбайна, автомобіля» - записуємо марку трактора, комбайна або автомобіля, які найбільш доцільні для виконання цієї операції.

Графа 8. «Марка сільськогосподарської машини» - записуємо марку машини, яка забезпечує високу якість виконання операції і яку найбільш доцільно агрегатувати з даним трактором. Графа 9. «Кількість машин в агрегаті» - проставляємо кількість машин в агрегаті, які забезпечують в даних умовах оптимальне завантаження двигуна трактора. Цю кількість визначають практично або розрахунково.

Графа 10. «Кількість обслуговуючого персоналу» - проставляють кількість працівників, які обслуговують агрегат.

Графа 11. «Коефіцієнт змінності»- проставляють число, яке показує кількість змін роботи агрегату під час виконання операції ( 1; 1,5; 2 ).

Графа 12. «Потрібна кількість агрегатів» заповнюється після розрахунку за формулою:

;

де Q - обсяг робіт по даній операції у фізичних одиницях (гр.3);

W_зм - змінна норма виробітку (гр.4);

Д_р - кількість робочих днів (гр.7);

К_зм - коефіцієнт змінності (гр.11).

;

Графа 13. «Затрати палива на одиницю роботи» - беруть із типових норм виробітку і витрати палива.

Графа 14. «Витрата палива, всього» дорівнює добутку даних граф 3 та 13. 0,6*65=39 кг.

Графа 15. «Затрати праці на одиницю роботи» знаходимо за формулою:

;

де Т_зм - тривалість зміни, год (для всіх операцій - 7 год., для операцій, пов'язаних із мінеральними добривами - 6 год., для операцій, пов'язаних із отрутохімікатами - 5 год.);

П - кількість обслуговуючого персоналу (гр.10);

W_зм - змінна норма виробітку (гр.4).

;люд.год./га

Графа 16. «Затрати праці, всього» дорівнюють добутку граф 3 та 15.

65*0,06=3,90 люд/год.

Графа 17. «Затрати коштів на оплату праці» знаходять шляхом множення графи 5 на основну заробітну плату тракториста - машиніста за виконану нормозміну використовуючи додаток М.

0,65*126,77=82,40 грн.

Графа 18. «Затрати коштів на амортизацію» знаходимо за формулою:

де Q_ф - обсяг робіт у фізичних одиницях (гр.3)

Б_тр, Б_зч, Б_м - балансова вартість трактора, зчіпки та сільськогосподарської машини грн.;

а_тр, а_зч, а_м - норма амортизаційних відрахувань на трактор, зчіпку та сільськогосподарську машину, %;

t_тр.ф, t_зч.ф, t_м.ф - фактичне річне навантаження на трактор, зчіпку та сільськогосподарську машину, год;

W_год - годинна продуктивність агрегату,

;

де Т_зм - тривалість зміни, год (для всіх операцій - 7 год., для операцій, пов'язаних із мінеральними добривами - 6 год., для операцій, пов'язаних із отрутохімікатами - 5 год.);

п - кількість машин в агрегаті (графа 9)

;га/год.

грн.

Графа 19. «Затрати коштів на поточний ремонт і технічне обслуговування машин» знаходимо за формулою:

деР_тр, Р_зч, Р_м - норма відрахувань на поточний ремонт і ТО на трактор, зчіпку та сільськогосподарську машину, %;

грн.

Графа 20. «Затрати коштів на паливо - мастильні матеріали» знаходимо шляхом множення графи 14 на комплексну вартість 1 кг палива.

55,25*20=1381,25 грн.

Графа 21. «Всього грошових витрат» знаходять шляхом додавання граф 17,18,19,20. 82,46+961,57+677+1381,25=3102,53 грн.

Графа 22. «Затрати коштів на одиницю роботи» знаходимо шляхом ділення графи 21 на графу 3.

;грн.

3.3 Визначення потреби в ПММ для виконання запланованого обсягу робіт

Раціональне використання нафтопродуктів у господарствах значно залежить від правильного обґрунтування річної потреби в паливо - мастильних матеріалах, враховуючи структуру машинно - тракторного парку, природно - кліматичні та виробничі умови.

Потребу в паливо - мастильних матеріалах для вирощування та збирання заданої сільськогосподарської культури визначають на підставі набраного обсягу робіт та норм витрати палива на одиницю роботи. Потребу в основному паливі вибирають по марках тракторів сумуючи графу 14 технологічної карти.

До витрати основного палива, згідно технологічної карти, додаємо витрати на холості переїзди тракторів, переміщення з поля на поле тощо. Ці витрати становлять 3 ... 5 % від загальних витрат (можна брати середнє значення 4%).

Пусковий бензин і мастильні матеріали визначаємо в процентному відношенні від загальної потреби основного палива.

Згідно технологічної карти потреба в основному паливі для тракторів становить:

Т-150К Q = 1807 кг.

МТЗ-82 Q = 4821,4 кг.

Беларус-900 Q = 1063,2 кг.

ДОН-1500Б Q = 1027 кг.

Визначаємо загальну потребу в основному паливі за марками тракторів:

Т-150К

МТЗ-82

Беларус-900

ДОН-1500



Таблиця 5. Потреба в пусковом бензині і мастильних матеріалах

Марка трактора	Потреба в основному паливі	Моторне масло	Трансмісійне масло	Консистентне мастило	Пусковий бензин
		%	кг	%	кг	%	кг	%	кг
Т-150К	1879	4,5	84,5	0,2	3,7	0,1	1,8	1	18,7
МТЗ-82	4822	5	241,1	0,3	14,4	0,3	14,4	0	0
Беларус-900	1105	5	55,2	0,3	3,3	0,3	3,3	0	0
ДОН-1500Б	1068	5	53,4	0,8	8,5	0,5	5,3	0	0
Всього	8874	Х	434,2	Х	29,9	Х	24,8	Х	18,7



4. Організаційна частина

4.1 Підготовка поля до роботи

При виборі способи руху агрегату потрібно врахувати вид робіт, конфігурацію поля і довжину гонів. Способи руху поділяють на гонові, діагональні та кутові. В подальшому вибраний спосіб руху повинен забезпечувати найбільшу продуктивність і економічність також обов'язкове дотримання агротехнічних вимог.

Ефективне використання агрегату і якість використання операції залежить від правильної підготовки поля.

Поле необхідно оглянути з метою усунення перешкод, які негативно впливають на якість виконання операції і продуктивність агрегату. Після цього проводимо умовну відмітку поворотних смуг на місцевості.

Для гонових способів руху на кінцях загінок потрібно залишати смуги для холостих заїздів агрегату. Ширина поворотної смуги залежить від складу агрегату і виду поворотів.

Орієнтовну величину поворотної смуги визначають за формулами:

- при петльових поворотах:

;

- при безпетльових поворотах:

;

де R_min - мінімальний радіус повороту агрегату, м;

R_min^о - мінімальний радіус повороту агрегату при швидкості 5 км/год, м;

k_rv - коефіцієнт, що враховує збільшення радіусу повороту при підвищенні швидкості.

;

;м .

l_a - кінематична довжина агрегату, м.

.

м.

Остаточно ширину поворотної смуги беремо кратною ширині захвату агрегату:

;

;

де К - кількість проходів агрегату (заокруглюємо до цілого числа).

;

;м.

Поворотні смуги відмічаємо вішками.

Поле на загінки не розбиваємо.



4.2 Технологічна наладка агрегату

1. Якісна підготовка агрегату до роботи має важливе практичне значення в забезпеченості своєчасного використання для десикації сої на високому технологічному рівні, і тому в даному курсовому проекті ми більш детальніше зупинимось над даним питанням. Проводимо зовнішню очистку і перевіряємо зовнішні кріплення вузлів;

- Усуваємо підтікання палива, води, електроліту, мастила;

- Перевіряємо рівень (і при необхідності доливаємо) масла, палива в бак, охолоджувальної рідини в радіатор, електроліту в акумуляторі;

- Проводимо перевірку роботи контрольних приладів, механізмів, засобів сигналізації.

Перед початком роботи перевіряємо комплектність сільськогосподарської машини та справність комплектуючих деталей.

2. При першому проході, поїхавши 20…30 метрів зупинити агрегат і перевірити якість виконання операції відповідно до агротехнічних вимог.

При першому проході оприскувача перевіряють рівномірність розпилювання та роботу всіх форсунок.

Після виконання операції в бак сільськогосподарської машини заливають 300л. води, промивають всю систему оприскувача а залишок води в баки зливають через зливний кран ззаду оприскувача.

У разі виявлення неполадок в роботі агрегату, їх негайно слід усунути.

4.3 Організація роботи агрегату в полі. Контроль якості роботи

В курсовому проекті студенти повинні розробити конкретні рекомендації щодо виконання заданої операції, користуючись загальними правилами:

- перед початком виконання операції агрегат встановлюють на поворотній смузі і при виїзді на контрольну полосу робочі органи машини переводять в робочий стан. Якщо робочі органи приводяться в дію від валу відбору потужності, потрібно ввімкнути вал, довівши частоту обертання колінчастого вала двигуна до номінальної і тільки після цього починати робочий хід агрегату.

- При десикації перший прохід оприскувача спрямовують по першому проходу посівного агрегату у тому ж самому напрямку.

Наступний рух цього агрегату здійснюється човниковим способом з без петльовими поворотами на поворотних смугах;

- при першому проході, проїхавши 20 ...30 м зупинити агрегат і перевірити якість виконання операції відповідно до агротехнічних вимог;

- на поворотних смугах піднімають агрегат в транспортне положення і розвертають агрегат для зворотного руху;

- після закінчення роботи на полі, обробляють поворотні смуги.

4.4 Охорона праці і навколишнього середовища

Охорона праці під час виконання сільськогосподарських робіт багатогранні.

Вони завжди знаходяться в центрі уваги господарських органів, у господарстві створена служба охорони праці та методичний кабінет охорони праці.

Визначені посадові обов'язки спеціалістів, керівників структурних підрозділів з питань охорони праці.

Визначений порядок взаємодії структурних підрозділів господарства з питань охорони праці.

Керівник господарства організовує:

- Розробку нормативних документів (активів) про охорону праці, що діють в межах господарства;

- Проведення навчання та перевірки знань працівників з охорони праці;

- Забезпечення працівників нормативними актами про охорону праці;

- Проведення нарад, семінарів, конкурсів та оглядів з питань охорони праці; - Створення фонду охорони праці.

До роботи на тракторах і сільськогосподарських і спеціальних машинах допускаються особи, які досягли 17 років, склали іспит за відповідною програмою та одержали посвідчення на право керування ними, а також пройшли інструктаж з техніки безпеки.

Щоб запобігти травматизму через незнання особливостей тієї чи іншої машини, за механізаторами закріпляються на весь період роботи машини згідно з наказом керівника господарства.

При переведення механізаторів або робітників, що обслуговують машини, слід обов'язково проводити додатковий інструктаж з безпечним методом праці на новому місці роботи.

В країні охорона навколишнього середовища піднесена до рівня державної політики, забезпечується комплексній підхід до зберігання природних ресурсів та їх раціонального використання.

В господарстві розподілені заходи щодо охорони родючості грунту, запобігання водній та вітровій ерозії, а також охорони водного і атмосферного басейнів, рослинного і тваринного світу.

Використання великої кількості сільськогосподарських машин, застосування добрив, ретардантів, гербіцидів, фунгіцидів при вирощуванні сільськогосподарських культур по інтенсивній технології зв'язане створенням для працюючих безпосередньо у виробничій зоні небезпечних ситуацій забрудненість повітря пилом під час обробітку грунту і внесення мінеральних добрив з виділенням ядовитих речовин при внесенні пестицидів, відсутність захисних огороджень і механізмів, робота на схилах більше 8…9%, відпочинок механізаторів під машинами - такий неповний порядок можливих факторів і ситуацій створюють певну напругу при вирощуванні сільськогосподарських культур по інтенсивній технології. Все це вимагає від керівників господарських і головних спеціалістів введення і дотримання заходів по покращенню охорони і техніки безпеки.

1. Всі трактори обладнані аптечками і термосами для питної води.

2. Забезпечення всіх працівників спецодягом, взуттям і засобами індивідуального захисту (респіраторами, рукавицями, захисними окулярами, і т.д.).

4.5 Розрахунок операційно - технологічної карти

Операційно-технологічна карта - комплекс організаційно-технічних правил, які визначають суворий технологічний порядок виконання виробничих операцій. В ній зазначають: умови роботи, агротехнічні вимоги, підготовку агрегату і поля до роботи, спосіб руху і швидкісний режим, продуктивність агрегату, витрата палива і контроль за якістю.

У дипломному проекті студенти розробляють операційно-технологічну карту на задану операцію за поданою формою, використовуючи попередні розрахунки, і виконують додаткові розрахунки показників організації виконання операції:

1. Визначаємо тривалість одного циклу, хв.:

,

де L_р - робоча довжина загінки, м;

v_р - робоча швидкість руху агрегату, км/год;

t_п - час повороту агрегату на кінцях загінки, хв. (t_п = 1,5 ... 2 хв.).

Після визначення значення Т_ц необхідно його перевести в години

,

2. Визначаємо технічну продуктивність агрегату за цикл, га/ц:



;

;га/ц.

3. Визначаємо кількість циклів за зміну:

;

;

4. Витрата палива за зміну становить:

;

;кг/зм.

Виконані обчислення і попередні розрахунки використовуємо в операційно - технологічній карті.

Операційно - технологічна карта викреслюється на форматі А2 графічної частини.



5. Економічна частина

5.1 Визначення затрат праці на виробництво 1 ц сої

Затрати праці на виконання механізованих робіт характеризують рівень досконалості виконання операції.

Затрати праці на 1 ц виробництва заданої культури З _n ( год/ц ) визначаємо за формулою:

З_n = ,

де - сума затрат праці по всіх операціях на виробництво заданої культури, год (сума графи 16 технологічної карти на виробництво заданої культури);

Ук - валовий збір основної продукції, ц.

З_n = ; год/ц.

5.2 Визначення собівартості 1 ц виробництва сої

Собівартість 1ц виробництва заданої культури С (грн/ц), визначаємо за формулою:

С = ,

де З - оплата праці обслуговуючому персоналу, грн.;

П - вартість паливо-мастильних матеріалів, грн.;

А - відрахування на амортизацію машин, грн.;

Спр.то. - відрахування на поточний ремонт і ТО машин, грн.;

Вн - вартість насіння, грн.;

До - вартість органічних добрив, грн.;

Дм - вартість мінеральних добрив, грн.;

Ппв - інші прямі витрати, грн.;

Зв - загальновиробничі витрати, грн.;

Зг - загальногосподарські витрати, грн.;

Впр - валова продукція, ц.

Технологічна карта використовується для підрахунку всіх елементів витрат, що входять до складу собівартості продукції.

Оплата праці обслуговуючого персоналу З (грн.) , визначається за формулою:

З = Зо + Зкл + Зяк + Вс.с. ,

де Зо - основна заробітна плата згідно технологічної карти, грн.(сума 17 графи);

Зкл - доплата за класність, грн:

З = 0.1 Зо ;

З = 0.1*13703,15=1370,31; грн.

Зяк - доплата за своєчасне та якісне виконання робіт, премії за понадпланову продукцію та інші доплати, грн.;

Зяк = 0,35 Зо ; Зяк = 0,35*13703,15=4796,10; грн.

Вс.с. - соціальні відрахування, грн.:

.

; грн.

З = 13703,15 + 1370,31 + 4796,10 + 7304,05=27173,61 грн,

Вартість паливо-мастильних матеріалів П визначаємо як добуток суми 20 графи технологічної карти на коефіцієнт 1,04.

П = 223671,51*1,04=232618,37 грн.

Амортизація машин А, відрахування на поточний ремонт і технічне обслуговування Спр.то. беруться із технологічної карти, як суми відповідно граф 18,19.

А = 99363,01 Спр.то. = 109074,14 грн.

Вартість насіння Вн, органічних добрив До, мінеральних добрив Дм, визначаються, як добуток потреби в насінні, органічних і мінеральних добрив.

Вн = 2,9*15500=45337,50 грн.

До = 1625*90=146250 грн.

Дм = 7,8*8000=62400 грн.

До інших прямих витрат входять вартість отрутохімікатів, які використовуються в технологічній карті і розраховуються так само як і вартість насіння. Загальновиробничі витрати визначаються за формулою:

.

грн.

Загальногосподарські витрати визначаються за формулою:

грн.

С ,

С=770,23 грн.



5.3 Визначення структури собівартості сої

Після визначення собівартості одиниці продукції необхідно графічно зобразити структуру витрат по статтям. Для цього необхідно заповнити і розрахувати наступну таблицю.

Таблиця 5.1 Структура собівартості 1 ц сої

Статті затрат	Затрати в грошовому виразі, грн	Значення у відсотках
	всього	На 1 ц
1	2	3	4
Заробітна плата з нарахуваннями	27173,61	20,9
Вартість ПММ	232618,37	178,9
Відрахування на амортизацію	99363,01	76,4
Відрахування на ПР і ТО	109074,14	83,9
Вартість насіння	45337,50	34,8
Вартість органічних добрив	146250	112,5
Вартість мінеральних добрив	62400	48
Інші прямі витрати	208000	160
Загальновиробничі витрати	26656,83	20,5
Загальногосподарські витрати	44428,06	34,1
Всього	1001301,52	770	100



Висновки

Дана пояснювальна записка складена у відповідності із рекомендаціями, що викладені в методичних рекомендаціях щодо виконання курсового проекту на відділенні «Експлуатація та ремонт машин і обладнання агропромислового виробництва».

В першій та другій частинах виконав аналіз забезпечення господарства земельними угіддями та технікою. Також подано структуру посівних площ та врожайність основних культур за 2015 та 2016 роки. Проведено аналіз забезпечення господарства тракторами, автомобілями та сільськогосподарською технікою.

В технологічній частині проведено аналітичний розрахунок агрегату на десикацію сої на двох передачах, що відповідають агротехнічним вимогам. В даному випадку змінна норма виробітку становить 100га/зм і витрата палива 0,85 кг/га, що значно краще від показників, які наведені в довідковій літературі. Отже, наш розрахований агрегат буде працювати з більшою продуктивністю при меншій витраті палива.

В розрахунковій частині описано порядок складання і розрахунку технологічної карти на виробництво сої на прикладі десикації агрегатом в складі трактора Беларус-900, оприскувача Оп-2000-2-0.2. Проведено визначення загальної потреби в ПММ.

В організаційній частині визначено основні показники, які необхідно врахувати при організації опри кування сої. Описано підготовку агрегату до роботи та безпосередньо роботу в полі. Подано основні показники для визначення якості оприскування і яким чином можна проводити контроль за якістю роботи. Проведено розрахунок основних показників для складання операційно-технологічної карти.

В економічній частині визначено затрати праці на одиницю продукції та визначено прямі експлуатаційні витрати на одиницю продукції.



Перелік посилань

1. Діденко М.К. Експлуатація машин тракторного парку - К. Вища школа, 1983.

2. Лауш П.В. Експлуатація і ремонт машино-тракторного парку - К. Вища школа, 1984.

3. Фортуна В.Й. Технологія механізованих с.-г. робіт - К. Урожай, 1991.

4. Курсове і дипломне проектування із спеціальності «Експлуатація та ремонт машин і обладнання агропромислового виробництва» 2016.

Размещено на Allbest.ru