Виробництво озимого ріпаку в умовах ФГ "Грім" з розробкою технології передпосівної культивації

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

1. Виробничо-технологічна характеристика господарства

1.1 Коротка характеристика господарства

1.2 Природно-кліматичні умови

1.3 Рослинництво

2. Аналіз складу і показники використання машинно-тракторного парку

2.1 Склад і показники використання МТП

2.2 Склад і використання автопарку господарства

2.3 Інженерно-технічна служба господарства

2.4 Ремонтно-обслуговуюча база господарства

3. Технологічна частина

3.1 Агротехнічні вимоги до передпосівної культивації

3.2 Визначення складу агрегату та режиму його роботи

3.3 Визначення змінної продуктивності агрегату та погектарної та витрати палива на одиницю операції

4. Розрахункова частина

4.1 Розрахунок технологічної карти на виробництво озимого ріпаку

4.2 Визначення потреби в ПММ для виконання запланованого обсягу робіт

5. Організаційна частина

5.1 Підготовка поля до роботи

5.2 Технологічна наладка агрегату

5.3 Організація роботи агрегату в полі. Контроль якості роботи

5.4 Розрахунок операційно-технологічної карти

6. Економічна частина

6.1 Визначення затрат праці на виробництво 1 ц озимого ріпаку

6.2 Визначення собівартості 1 ц виробництва озимого ріпаку

6.3 Визначення структури собівартості озимого ріпаку

7. Заключна частина

7.1 Опис графічної частини

7.2 Розробка інструкції з охорони праці на виконання передпосівної культивації

7.3 Розробка заходів по охороні навколишнього середовища

Висновки

Література

Вступ

Ріпак - надзвичайно цінна кормова культура. При його переробці з 100 кг насіння, крім 38-41 кг олії, одержують 55-57 кг макухи, що містить 32-34% добре збалансованого за амінокислотним складом білка та 10-18% жиру, або шроту (34-38%) білка і лише 2-5% жиру.

З 1 га посівів ріпаку одержують до 10 ц олії, 5-6 ц білкового корму і 1 ц меду. Для порівняння, з 1 га посівів такої цінної культури як соя, одержують лише 2 ц. олії і 7 ц. білкового корму. Озимий ріпак є джерелом рослинної олії, кормового протеїну, високобілкового зеленого корму. Ріпак добрий фіто-санітар в сівозміні з граничним насиченням зерновими культурами.

З одного гектар озимого ріпаку одержують 2,5-3 тони насіння, 1-1,5 тони олії, 1-1,2 тони шроту (макухи), 980 кг біопалива.

Безперечна цінність ріпаку як найбільш раннього медоносу, що забезпечує збір до 90 кг меду з одного гектара посіву.

Біологічні особливості

Ріпак - олійна культура невибаглива до тепла. Насіння ріпака починає проростати при температурі 1 °С, проте для одержання сходів на 3-4 день потрібна температура 14-17 °С. Рослини вегетують при 5-6 єС і продовжують осінню вегетацію при настанні нічних заморозків. Для осінньої вегетації достатня сума активних (вище 5 єС). Найкраще перезимовують рослини з розвинутою розеткою 6-8 справжніх листків, що досягається оптимальним строком сівби і рекомендованою густотою рослин. Сходи озимого ріпака при пізніх строках сівби не проходять загартування і гинуть при морозі 6-8єС. При доброму загартуванні ріпак переносить морози на рівні кореневої шийки до мінус 12-14 єС. При сніговому покриві в 5-6 см озимий ріпак витримує морози 23-25є і навіть до мінус 3 єС. Найкраще перезимовує при висоті рослини 10-15 см. Навесні рослини відновлюють вегетацію при середньодобовій температурі 1-3 °С. Ріпак негативно реагує на сильні коливання температури навесні. Найкраща температура для росту вегетативної маси 18-20 °С. Оптимальна температура в період достигання і цвітіння 22-23 °С.

Це трав'яниста рослина з сильно розвиненим стержневим коренем, який проникає на глибину 150-180 см і до 3 метрів. Основна частина коренів розміщується на глибині 25-40 см. За вегетаційний період утворюється з осені розетка, а весною розвивається прямостояче гіллясте стебло висотою 150-180 см з сидячим листям, що охоплює стебло на 1/3-2/3. Суцвіття рихла подовжена китиця (рідше щитовидне).Квітки жовті, 40-60 штук на центральній гілці (всього на рослині до 400-800), які розкриваються з нижньої частини суцвіття.

Ріпак факультативний самозапильник, з долею перехресного запилення 0,5-40% (залежно від сортових особливостей). Плід вузький стручок довжиною 6-15 см, в стручку 35-40 насінин. Насіння кулясте, темно-коричневого або темного (чорного) кольору. Маса 1000 насінин 4,5-6 грамів.

Насіння озимого ріпаку починає проростати при температурі ґрунту 0-10 єС, але для одержання сходів на 3-5 день потрібна температура 14-17 єС. Ріпак холодостійка культура. Вирішальною умовою нормальної перезимівлі є добре розвинена розетка, яка містить 7-10 листків, діаметром кореневої шийки не менше 8 мм і довжиною стебла від 8 до 10 мм. Коренева система повинна сягати на глибину до 90-115 см (довжина головного стержня кореня 15-20 см). Корінь займає ключове положення не тільки для постачання рослин елементами живлення і водою, а також особливо зимою як накопичувач елементів живлення. Створення міцної кореневої системи забезпечує зимостійкість (до мінус 21 єС) і оптимальне зав'язування органів нового урожаю. Посіви ріпаку з недорозвиненою розеткою 4-5 листків (мінімально можливий розвиток), кореневою системою, яка сягає менше 90 см (головний стержень 7-9 см) мають набагато нижчу зимостійкість (від мінус 13 до мінус 17 С).

Таким чином, рослини озимого ріпаку з нормально розвиненою розеткою і коренем витримують зимові температури на рівні кореневої шийки до мінус 18-22 єС. При наявності снігового покриву 5-10 см, температура повітря до мінус 30-32 єС не пошкоджує ріпак (сорти нашої селекції). Однак ця культура не витримує затоплення і льодової кірки.

Друга важлива умова перезимівлі - загартування рослин. Вона складається з двох фаз світлової і темної. Перша фаза загартування проходить осінню при плюсовій температурі від 5 до 7 єС. Тривалість її 14-20 днів. Припиняється вона з настанням мінусових температур. За цей час в листі накопичуються високоенергетичні речовини, включаючи розчинний цукор, потім відтікають в кореневу шийку, точку росту, корінь. Головне в зимостійкості -- це підвищення стійкості біоколоїдів проти коагуляції, котра забезпечується за рахунок захисних речовин: цукру, пентозанів, амінокислот і інших сполук з низькою точкою замерзання.

Друга фаза темнова продовжується 5-7 днів при мінусових температурах від мінус 5 до мінус 7 єС. В результаті відтоку вільної води з клітин у рослин підвищується стійкість до низьких температур. Сходи ріпаку, які не пройшли фаз загартування, або пройшли в неповній мірі щодо вимог температури і строків проходження гинуть при морозах від мінус 10 до мінус 12єС, що спостерігається при пізніх строках посіву.

Весняна вегетація ріпаку починається через 10. Через 10-15 днів настає стеблування і бутонізація, а ще через 20-25 днів цвітіння. Вегетація озимого ріпаку продовжується 295-300 днів (весною і літом 73-110 днів).

В даному дипломному проекті будемо розраховувати: «Виробництво озимого ріпаку в умовах ФГ «Грім» смт. Козельщина з розробкою технології передпосівної культивації»

1. Виробничо-технологічна характеристика господарства

1.1 Коротка характеристика господарства

Фермерське господарство "Андрійко" розпочало свою діяльність з червня 2000 року, а з 2012 року було змінено назву на ФГ "Грім". Дане господарство знаходиться за адресою Полтавська область смт. Козельщина, вул. Радянська буд. 223. Господарство розташоване в самому районному центрі в смт. Козельщина. відстань до обласного центру міста Полтава становить 77 км. біля райцентру знаходиться автошлях Полтава-Кіровоград, є залізнична станція поряд з якою знаходиться елеватор і комбікормовий завод. ФГ "Грім" розташоване на лівобережній Україні в зоні лісостепу в його південній частині і об'єднує в собі п'ять населених пунктів: смт. Козельщина, с. Ганівка, с. Лутовинівка, с. Михайлики, с. Мар'янівка. Господарство займається вирощуванням зернових і технічних культур з подальшою їх реалізацією. Дані по господарсько адміністративному будівництву, наявність бригад,населених пунктів та працездатного населення буде подано в таблиці 1.1.

Таблиця 1.1. Наявність населених пунктів, виробничих об'єктів і людських ресурсів в ФГ «Грім».

Населені пункти	Кількість дворів	Працездатних людей	Виробничі об'єкти
смт. Козельщина	1490	3300	Автогараж, тракторна бригада
с. Лутовинівка	109	53	Ангар, тік

Як видно з таблиці 1.1. в населеному пункті знаходяться всі основні виробничі об'єкти господарства.

Для аналізу забезпечення господарства земельними ресурсами викреслюємо табл. 1.2. та заповнюємо її.

Таблиця 1.2. Земельний фонд господарства і його використання.

Складові земельного фонду	Площа, га	У відсотках до загальної площі	У відсотках до площі орних земель
Загальна земельна площа	770	100	-
Орні землі	750	97	100

На даний момент розвитку в господарстві достатня кількість земельних угідь. Землі є та кількість яку в змозі обробити наявною в господарстві технікою без залучення з інших господарств. В майбутньому планується провести не значне зменшення орних земель за рахунок виходу в індивідуальну власність певної кількості паїв (закінчуються строки оренди).

1.2 Природно-кліматичні умови

Досить непогані чорноземи має господарство в своєму користуванні. У відношенні до загальної земельної площі чорноземи займають більшу половину і становлять 87%, дерново-підзолистих 10%, і мала кількість піщаних грунтів в межах 3%. Літо тепле, а зима з помірними морозами. Температурний максимум в зимку може досягати -30 °С, але така низька температура на довго не затримується і зпадає за декілька днів, в літку максимум може досягати +40°, але такі аномальні температури трапляються не кожного току, хоча було замічено, що в літній період температура повітря з кожним наступним роком не співпадає. Безморозні періоди бувають як від 5-10 днів так і аномальні які становлять від 10 до 25 днів. Так як в помірно континентальний клімат то приблизно 240 днів ± 5 температура повітря вища 10°С, але ми не можемо передбачити яка погода і температурний режим буде в наступні роки. Глибина промерзання ґрунту без снігового покриву становить в середньому 65см. а якщо присутній сніговий покрив то промерза в середньому на 30 см. Середньорічна сума опадів становить 570-480 мм.рік.

1.3 Рослинництво

На даний час в ФГ «Грім» спеціалізація є - зернове виробництво. В господарстві найбільше вирощується кукурудзи, площа якої становить 300га, а найменше озимого ріпаку, площа якого становить 65 га.

В господарстві вирощується певна кількість культур і для більшого сприйняття викреслюємо таблицю 1.3 в якій показуємо структуру посівних площ за два останні роки.

Таблиця 1.3. Структура посівних площ господарства, га

Назва культур	Роки
	2013	2014
Зернові	550	585
в т.ч. - озима пшениця	100	185
- ячмінь	150	150
- кукурудза на зерно	300	350
Технічні культури:	150	165
- озимий ріпак	50	65
- соняшник	100	100

Як бачимо із таблиці 1.3. господарство виправдовує свою спеціалізацію як зернове, через те що значна частина культур,що вирощується це зернові. Технічні культури мають також попит в господарстві хоча і займають значно менші площі.

Для аналізу стану рослинництва в господарстві викреслюємо таблицю 1.4. в яку вносимо всі необхідні дані та показники за останні два роки.

Таблиця 1.4. Показники стану рослинництва

Культура	2013	2014
	Врожайність ц/ га.	Собівартість, грн./ ц.	Врожайність ц/ га.	Собівартість, грн./ ц.
- Озима пшениця	49	28,8	45,7	49,6
- Ячмінь	41,3	43,2	32	72,65
- Кукурудза на зерно	65	39,2	70	53,37
- Озимий ріпак	43,5	209	45,5	259,5
- Соняшник	21	48,3	31,8	95,76

Як ми бачимо із таблиці 1.4. врожайність майже всіх культур за 2014 рік в порівнянні з 2013 роком збільшилась. Але якщо поглянути на собівартість одиниці продукції то ми можемо побачити те, що навіть при збільшенні врожайності в нас відбулося збільшення собівартості одинці продукції.

Даний факт можна пояснити тим, що за останній рік значно збільшились ціни на мінеральні добрива, дизельне паливо, бензин, мастильні матеріали, запасні частини а також засоби захисту рослин.

2. Аналіз складу і показники використання машинно-тракторного парку

2.1 Склад і показники використання МТП

Для відображення кількісного складу тракторного парку господарства ФГ «Грім» викреслюємо таблицю 2.1. і заповнюємо її за останні два роки.

Таблиця 2.1. Склад тракторного парку господарства.

Назва машини	Марка машини	Кількість по рокам, шт.
		2013	2014
Трактори	МТЗ-892	7	7
	ЮМЗ-6АКЛ	3	3
	Т-150К	4	4
Зернозбиральні машини	ДОН-1500Б	5	4

Вся техніка, майже в повному обсягу, відпрацювала терміни використання і багато коштів іде на підтримання робото здатності її складових одиниць та вузлів.

Закупівля нової техніки до 2013 року не велося і тільки в тому році господарство придбало два трактори МТЗ-892 і при цьому списало з балансу трактори як такі що не підлягають ремонту або проводити їх ремонт недоцільно. В 2014 році був проданий один зернозбиральний комбайн ДОН-1500Б в зв'зку з його нерентабельністю використання. Трактори які незадіяні в роботі на полях, а це найчастіше МТЗ-892 бо їх в наявності найбільша кількість надають послуги по обробітку доставці вантажу і інших сільськогосподарських роботах.

Далі проводимо аналіз технічної оснащеності і заповнюємо таблицю 2.2.

Таблиця 2.2. Показники технічної оснащеності і рівня механізованих робіт

Показники	Роки
	2013	2014
Кількість тракторів по маркам на 1000 га: МТЗ-892	2,5	2,5
- ЮМЗ-6АКЛ	1,54	1,54
- Т-150К	0,58	0,58
Питома вага тракторів %:
- колісних	69	69
Кількість еталонних тракторів, шт	18,5	18,5
Кількість землі на один еталонний трактор, га/ет.тр.	58,6	58,6
Тракторо-забезпеченість господарства, ет.тр./100 га ріллі	0,68	0,68
Наробіток на еталонний трактор, ет.га	158,6	160,1
Витрата палива на умовний еталонний гектар, кг/ум.ет.га	12,0	11,5
Середньоденний наробіток на еталонний трактор, ет.га.	12,3	12,4
Коефіцієнт змінності	0,8	0,8
Коефіцієнт використання парку тракторів	80	80
Рівень механізації праці в рослинництві	92	93

Як бачимо з таблиці рівень забезпечення господарства тракторами майже по всім марках не дотягує до нормативів що розраховані для лісостепової зони, крім тракторів МТЗ-892.

Для визначення загальної кількості сільськогосподарської техніки в ФГ «Грім» складаємо слідуючу таблицю та заповнюємо її.

Таблиця 2.3. Склад сільськогосподарських машин господарства

Назва с/г машини	Марка с/г машини	Роки
		2013	2014
Сівалки	СУПН-8	2	5
Борони зубові	Середні БЗСС-1,0	30	28
	ЗБП-0,6	40	40
Сівалки зернові	СЗ-3.6	4	4
Котки	ЗКВГ-1,4	3	3
Культиватори	КПС-4	5	5
	КРН-5.6	3	3
Обприскувачі	ОП-2000	3	3
Жатки	ЖВН-6	3	3
Плуги	ПЛН-5-35	3	3
	ПЛН-3-35	5	5
Лущильники	ЛДГ-5	2	2
	ЛДГ-15	2	2
Розкидачі мінеральних добрив	РУМ-5	2	2
Навантажувачі	ПЄ-0,8	2	2
Зчіпки	СП-11	2	2
Причепи	2ПТС4	3	3
Плуги-лущильники	ППЛ-10-25	2	2

На даний час свого існування господарство в повній мірі забезпечене сільськогосподарською технікою. Нова техніка в господарство майже не поступає, і тому працює стара зношина техніка яку постійно підтримують в роботоздатньому стані.

2.2 Склад і показники використання автопарку господарства

Для визначення основних показників використання автомобільного парку ФГ«Грім» складаємо слідуючу таблицю 2.4.

Таблиця 2.4. Склад і показники використання автомобілів

Показники	Роки
	2013	2014
Склад автопарку: ГАЗ-53Б	4	4
КАМАЗ-55111	2	2
Середньорічна кількість машин, шт	3	3
Загальна вантажопідйомність, т	43	43
Середня вантажопідйомність одного автомобіля, т	7,1	7,1
Відпрацьовано на одну машину, днів	104	106
Коефіцієнт використання автопарку	28,4	29,5
Загальний пробіг однієї машини за рік, км	7320	9526
Середньодобовий пробіг однієї машини, км	70	90
Середньодобовий пробіг однієї машини з вантажем, км	35	50
Коефіцієнт використання пробігу	0,5	0,5
Загальний обсяг вантажоперевезень, т.км	86185	91587
Виконано т.км на одну машину	6736	7133
Собівартість одного т.км	0,72	0,74
Коефіцієнт технічної готовності автопарку	25,3	55,4

Як видно з таблиці 2.4. за останні два роки кількість автомобілів залишилась сталою. Але за рахунок того, що збільшилась врожайність культур відбулося збільшення загального пробігу одного автомобіля на рік.

2.3 Інженерно-технічна служба господарства

Головний інженер:

Визначає науково-технічну політику, перспективи розвитку підприємства і шляхи реалізації комплексних програм з усіх напрямів удосконалення, реструктуризації, реконструкції і технічного переозброєння виробництва, його спеціалізації та кооперування.

Забезпечує постійне підвищення рівня технічної підготовки виробництва, його ефективності, скорочення матеріальних, фінансових і трудових витрат на виробництво продукції, робіт (послуг), їх високу якість, довговічність згідно з державними стандартами, технічними умовами і вимогами конструювання, раціональне використання виробничих фондів і всіх видів ресурсів.

Керує розробкою перспективних планів розвитку підприємства, реконструкції та модернізації, заходів щодо запобігання шкідливому впливу виробництва на навколишнє середовище, дбайливого використання природних ресурсів, створення сприятливих і безпечних умов праці і високої культури виробництва.

Організує розробку і виконання планів впровадження нової техніки і технології, організаційно-технічних заходів, науково-дослідних та експериментальних конструкторських робіт.

Забезпечує ефективність проектних рішень, своєчасну і якісну підготовку виробництва, технічну експлуатацію, ремонт і модернізацію устаткування, досягнення високого рівня якості продукції в процесі її розробки і виробництва.

Інженер з техніки безпеки:

На промислових підприємствах здійснює контроль за дотриманням законодавства, інструкцій, правил та норм з охорони праці, техніки безпеки і виробничої санітарії, за наданням працівникам встановлених пільг за умовами праці. Бере участь у створенні безпечних і здорових умов праці, розробці і впровадженні у виробництво рекомендацій науково-дослідних інститутів і лабораторій з наукової організації праці. Перевіряє технічний стан устаткування на відповідність його вимогам техніки безпеки, контролює роботу вентиляційних систем, запобіжних пристосувань і захисних пристроїв, своєчасність проведення випробувань, перевірок і правильність експлуатації парових котлів, балонів для зріджених газів, кранів, підйомників та іншого устаткування, дотримання графіків вимірювань повітряного середовища, виробничого шуму, вібрації. Проводить інструктажі працівників підприємства, бере участь у розслідуванні причин виробничого травматизму і професійних захворювань. Бере участь у розробці заходів щодо запобігання професійним захворюванням і нещасним випадкам на виробництві, поліпшення умов праці і доведення їх до вимог нормативних правових актів з охорони праці, а також надає організаційну допомогу з виконання розроблених заходів.

2.4 Ремонтно-обслуговуюча база господарства

Ремонт можна проводить як в теплий період року так і в холодний. Для цього майстерня обладнана автономним комбінованим опаленням. Опалення можна проводити за допомогою дров, вугілля та газу, в залежності від фінансового стану господарства.

Майстерня складається з таких приміщень: цех розбирання та складання; токарний цех; цех ремонту; склад Всі приміщення обладнанні як природнім так і штучним освітленням.

Ремонтні роботи в господарстві проводяться як на майданчиках, так і майстернях. Технічне обслуговування і ремонт поточний проводиться на майданчиках. В зимовий період ремонти проводять у майстерні,у господарстві не виконується капітальний ремонт. На тракторні бригаді господарства є досить не великі за площею майстерні, які мають у своєму складі слюсарну, токарну та ковальсько-зварювальну дільниці. Всіма необхідними інструментами та верстатами майстерні оснащені. У майстерні тракторної бригади працює 5 працівників постійного складу. У ремонтний період у майстернях працюють механізатори, за якими закріплена сільськогосподарська техніка. Майстерні автопарку менш оснащені, що вимагає додаткових затрат часу на ремонти у зв'язку з необхідністю проводити частину робіт у майстернях тракторної бригади. Весь об'єм робіт, що пов'язаний з ремонтом тракторів, комбайнів і сільськогосподарських машин проводиться своїми силами без залучення спеціалістів із ремонтних фірм, які є в районному центрі. Виняток складає лише ремонт паливної апаратури дизельних двигунів автотракторної техніки. В тракторних бригадах є ремонтні майстерні, в яких одночасно може проводитися ремонт трьох тракторів. В ремонтній майстерні, по штатному розпорядку, працюють три ремонтники, два токарі та один газоелектрозварник. Ремонт проводять ремонтники та трактористи, що закріплені за даним трактором.

3. Технологічна частина

3.1 Агротехнічні вимоги до передпосівної культивації

Основне завдання суцільної передпосівної культивації полягає в розпушенні ґрунту і знищенні бур'янів під час догляду за парами й напівпарового обробітку та в підготовці поля до сівби або садіння всіх польових культур.

Основні вимоги до культивації такі:

- верхній шар ґрунту після розпушування повинен бути дрібно грудкуватим;

- допустиме відхилення середньої глибини обробітку від заданої не повинне перевищувати ± 1 см.;

- бур'яни мають бути повністю підрізаними;

- висота гребенів розпушеного ґрунту не повинна перевищувати 5 см.

- не можна допускати вивертання на поверхню нижнього волого шару ґрунту;

- огріхи не допускаються.

3.2 Визначення складу агрегату та режиму його роботи

Для проведення передпосівного обробітку ґрунту вибираємо агрегат в складі трактора Т-150К, культиватора КПС-8П та зубових борін БЗСС-1,0. Питомий опір ґрунту К_{0 =} 2,2 кН/м ( К₀ культиватора 1,8 кН/м, зубової борони 0,4 кН/м ), величина підйому поля і = 3%.

1. Визначаємо, згідно агротехнічних вимог, діапазон допустимих робочих швидкостей агрегату - v_don= 6…12 км/год яка відповідає роботі трактора Т-150К на 4 та 5 передачах.

Швидкість руху і номінальне тягове зусилля на гаку трактора на вибраних передачах становить:

V_m⁴ = 9,3 км/год; P_гак^н4 = 33,25 кН;

V_m⁵ = 10.6 км/год; P_гак^н5 = 31,4 кН;

2. Визначаємо тягове зусилля на гаку трактора з урахуванням умов його роботи:

Р_гак= Р_гак^н - G_mpЧ(f+i); (1)

де Р_гак - номінальне тягове зусилля на гаку трактора, кН;

G_mp - вага трактора, кН;

і - величина підйому в частках одиниці.

Р_гак⁴ = 33,25 - 76 Ч 0,03 =30,97 кН;

Р_гак⁵ = 31,4 - 76 Ч0,03 =29,12 кН;

3. Визначаємо максимальну ширину захвату агрегату:

(2)

де К_v - питомий опір ґрунту з поправкою на швидкість,

К_v = К_о Ч [1 + 0,006 Ч (v_p² - v_o²)]; кН/ м² (3)

де К_о - питомий опір при швидкості v_o = 5 км/год, кН/м²;

v_р - робоча швидкість руху агрегату, км/год:

(4)

де v_m - теоретична швидкість руху агрегату, км/год;

- коефіцієнт буксування коліс трактора, %;

для колісного трактора = 12 %

для гусеничного трактора = 6 %

v_p⁴ = 9,3 Ч (1 -0,12 ) = 8,2 км/год;

v_p⁵ = 10,6 Ч (1 - 0,12) = 9,3 км/год;

K_v⁴ = 2,2Ч [1 + 0,025 Ч (8,2 - 5)] =2,39 кН/м²;

K_v⁵ = 2,2 Ч [1 + 0,025 Ч (9,3 - 5)] =2,44 кН/м²;

R_i - додатковий опір, який виникає при русі агрегату на підйом:

(5)

де G_м - вага сільськогосподарської машини, кН;

в_к - конструктивна ширина захвату агрегату, м;

і - величина підйому в частках одиниці.

кН;

м;

м.

5. Визначаємо кількість машин в агрегаті:

n = (6)

n =;

Отримані значення заокруглюємо до меншого цілого числа (n⁴ = 1; n⁵ = 1).

6. Визначаємо тяговий опір плуга за формулою:

R_агр = (K_v + R_i) Ч в_к Ч n (7)

R_агр⁴ = (2,39 + 0,07) Ч 8 Ч 1 = 19,68 кН;

R_агр⁵ = (2,44 + 0,07) Ч 8 Ч 1 = 20,08 кН.

7. Визначаємо коефіцієнт використання тягового зусилля трактора за формулою:

з =, (8)

з⁴ =

з⁵ =

3.3 Визначення продуктивності агрегату та витрати палива на одиницю операції

1. Змінну продуктивність агрегату визначаємо за формулою:

W_зм = 0,1 Ч В_р Ч v_p Ч Т_р (9)

де В_р - робоча ширина захвату агрегату

В_р = В_м Ч в (10)

де В_м - конструктивна ширина захвату агрегату, м;

в - коефіцієнт використання ширини захвату агрегату;[12]

В_р = 8,0 Ч 0,98 = 7,84 м;

v_р - робоча швидкість руху агрегату км/год;

Т_р - робочий час зміни;

Т_р = Т_зм Ч ф; (11)

де Т_зм - час зміни, год (Т_зм - 7 годин);

ф - коефіцієнт використання часу зміни.

Т_р = 7Ч 0,84 = 5,9 год

W_зм⁴ = 0,1 Ч 7,84 Ч 8,2 Ч 5,9 = 38 га/зм;

W_зм⁵ = 0,1 Ч 7,84 Ч 9,3 Ч 5,9 = 43 га/зм;

2. Годинну витрату палива визначаємо за формулою:

(12)

де Q_р, Q_х, Q_з - відповідно годинна витрата палива при виконанні роботи, на холостому ходу, на зупинках із працюючим двигуном, кг/год.;

Т_р, Т_х, Т_з - відповідно час роботи, холостих ходів, зупинок, год.

(13)

год.

кг/год

4. Розрахункова Частина

4.1 Розрахунок технологічної карти на виробництво озимого ріпаку

Технологічна карта - документ, в якому в певній послідовності і взаємозв'язку набрані найдоцільніші технологічні операції, способи їх виконання і набір сільськогосподарських машин - знарядь, пристроїв, обладнання з визначенням економічного ефекту на виконання однієї операції, так і на виробництво в цілому.

Технологічна карта на вирощування і збирання озимого ріпаку в ФГ «Грім» Козельщинського району на площі 65 гектарів за пропонованою технологією складається з 23 граф.

Графа 1. “Назва сільськогосподарських робіт” - записуємо роботи які потрібно виконати при вирощуванні і збиранні озимого ріпаку - основного обробітку грунту.

Графа 2. “Агронормативи” - записуємо агротехнічні вимоги до відповідних операцій.

Графа 3. “Обсяг робіт у фізичних одиницях - для польових робіт обсяг робіт виставляється в гектарах, операції пов'язані з навантаженням - в тоннах, транспортні в т. км, якщо операція виконується у два сліди - обсяг робіт подвоюється.

Графа 4. «Змінна норма виробітку» - для операції визначеної в темі дипломного проекту змінну норму виробітку (W_зм) беремо із пункту 3.3. всі інші - з додатку Б.

Графа 5. «Кількість нормозмін» - заповнюється після розрахунку за формулою:

n_н.з. = (14)

де n_н.з.- кількість нормозмін;

Q_ф - обсяг робіт га, т, т.км (3 графа технологічної карти);

W_зм - змінна продуктивність агрегату, га/зм, т/зм, т.км/зм (4 графа).

N_н.з. =

Графа 6. «Календарні строки виконання» - проставляємо строки, в які найбільш доцільно виконувати дану операцію, виходячи з агротехнічних вимог у даній природно - кліматичній зоні [дод. А, гр. 5].

Графа 7. «Кількість робочих днів» - проставляють оптимальну кількість робочих днів згідно агротехнічних вимог - [дод. А, гр. 6].

Графа 8. «Марка трактора, комбайна, автомобіля» - записуємо марку трактора, комбайна або автомобіля, які найбільш доцільно агрегатувати з даним трактором - [дод. Б, гр. 3].

Графа 9. «Марка сільськогосподарської машини» - записуємо марку машини, яка забезпечує високу якість виконання операції і яку найбільш доцільно агрегатувати з даним трактором - [дод. Б, гр. 4,5].

Графа 10. «Кількість машин в агрегаті» - проставляємо кількість машин в агрегаті, які забезпечують в даних умовах оптимальне завантаження двигуна трактора,

Графа 11. «Кількість обслуговуючого персоналу» - проставляють кількість працівників, які обслуговують агрегат - [дод. Б, гр.9].

Графа 12. «Коефіцієнт змінності» - проставляють число, яке показує кількість змін роботи агрегату під час виконання операції (1; 1,5; 2).

Графа 13. «Потрібна кількість агрегатів» заповнюється після розрахунку за формулою:

(15)

де Q - обсяг робіт по даній операції у фізичних одиницях (гр.3);

W_зм - змінна норма виробітку (гр.4);

Д_р - кількість робочих днів (гр.7);

К_зм - коефіцієнт змінності (гр.12).

Графа 14. «Затрати палива на одиницю роботи» - беруть із типових норм виробітку і витрати палива.

Графа 15. «Витрата палива, всього» дорівнює добутку даних граф 3.

Графа 16. «Затрати праці на одиницю роботи» знаходимо за формулою:

З_n= (16)

Де Т_зм - тривалість зміни, год (для всіх операцій - 7 год., для операцій, пов'язаних із мінеральними добривами - 6 год., пов'язаних із отрутохімікатами - 5 год.);

П - кількість обслуговуючого персоналу (гр.11);

W_зм - змінна норма виробітку (гр.4).

З_n=

Графа 17. «Затрати праці, всього» дорівнюють добутку граф 3 та 16.

Графа 18. «Затрати коштів на оплату праці» знаходять шляхом множення графи 5 на основну заробітну плату тракториста - машиніста за виконану нормозміну використовуючи додаток М.

Графа 19. «Затрати коштів на амортизацію» знаходимо за формулою:

З_а = Q_ф (17)

де Q_ф - обсяг робіт у фізичних одиницях (гр.3)

Б_тр, Б_м - балансова вартість трактора та сільськогосподарської машини грн.;

а_тр, а_м - норма амортизаційних відрахувань на трактор та сільськогосподарську машину, %;

t_тр.ф, t_м.ф - фактичне річне навантаження на трактор та сільськогосподарську машину, год;

W_год - годинна продуктивність агрегату,

W_год = (18)

де тривалість зміни, год (для всіх операцій - 7 год., для операцій, пов'язаних із мінеральними добривами - 6 год., пов'язаних із отрутохімікатами - 5 год.);

n - кількість машин в агрегаті (графа 10)

W_год =

З_а = 65 грн.

Графа 20. «Затрати коштів на поточний ремонт і технічне обслуговування машин» знаходимо за формулою:

З_а = Q_ф (19)

де Р_тр, Р_м - норма відрахувань на поточний ремонт і ТО на трактор та сільськогосподарську машину, %;

З_а = 65грн

Графа 21. «Затрати коштів на паливо - мастильні матеріали» знаходимо шляхом множення графи 15 на комплексну вартість 1 кг палива.

Графа 22. «Всього грошових витрат» знаходять шляхом додавання граф 18, 19, 20, 21.

Графа 23. «Затрати коштів на одиницю роботи» знаходимо шляхом ділення графи 22 на графу 3.

4.2 Визначення потреби в ПММ для виконання запланованого обсягу робіт

Визначаємо потребу в паливо - мастильних матеріалах по пропонованій технології вирощування озимого ріпаку.

Потребу в поливо - мастильних матеріалах для вирощування і збирання озимого ріпаку за пропонованою технологією визначаємо на підставі набраного обсягу робіт та норм витрати палива на одиницю роботи. Згідно з технологічної карти потреба в основному паливі становить:

МТЗ-892 Q = 689кг

ЮМЗ-6АКЛ Q = 193,92кг

Т-150К Q = 1131кг

ДОН-1500 Q = 955,5 кг

До витрат основного палива, згідно технологічної карти, додається витрата на холості переїзди тракторів, переміщення сільськогосподарських машин з поля на поле, тощо. Ці витрати становлять 3…5 % від витрат на виконання операцій.

Визначаємо загальну потребу в основному паливі:

МТЗ-892 Q_з = 1,04 Ч 689 = 716,56 кг

ЮМЗ-6АКЛ Q_з = 1,04 Ч 193,92 = 201,68 кг

Т-150К Q_з = 1,04 Ч 1131 = 1176,24 кг

ДОН-1500Б Q_з =1,04 Ч 955,5 = 993,72 кг

Таблиця 4.1 Потреба в пусковому бензині і мастильних матеріалах

Марка трактора	Потреба в основному паливі, кг.	Моторне масло	Трансмісійне масло	Консистентне мастило
		%	кг	%	кг	%	кг
МТЗ-892	716,56	5,0	35,8	0,1	0,7	0,25	1,8
ЮМЗ-6 АКЛ	201,68	5,0	10	0,1	0,2	0,25	0,5
Т-150К	1176,24	5,0	58,8	0,3	3,5	0,3	3,5
ДОН-1500	993,72	5,0	49,7	0,3	2,9	0,3	2,9
Всього	3088,2	-	154,3	-	7,3	-	8,7

5. Організаційна частина

5.1 Підготовка поля до роботи

Щоб забезпечити високу якість обробітку поля, треба своєчасно зібрати рослинні рештки, зорати місця, де були скирти, розмітити поле. Поворотні смуги відмежовують контрольними борознами глибиною 8…10 см. Якщо є можливість розвертати агрегати за межами поля, поворотних смуг не розмічають. Першу культивацію проводять впоперек оранки, а наступні - впоперек попередньої культивації.

Культиваторний агрегат водять човниковим способом з грушоподібними поворотами на кінцях гонів. Перший прохід здійснюють по вішках, а суміжні виконують з перекриттям 10…15 см. Робочі органи включають і виключають з робочого положення в момент проходження попереднього бруса культиватора над контрольною борозною.

Використання зубових борін в агрегаті з культиваторами зменшує гребенистість поверхні поля майже вдвічі, що дає змогу на наступних операціях застосовувати роботу на підвищених швидкостях.

Після закінчення культивації всього поля обробляють поворотні смуги.

1. Відмітка поворотних смуг.

Для гонових способів руху на кінцях загінок потрібно залишити смуги для холостих заїздів агрегату. Ширина поворотної смуги залежить від складу агрегату і виду повороту.

Орієнтовну величину поворотної смуги визначаємо за формулами:

- при безпетльових поворотах:

Е = 1,5 Ч R_min + L_a, (20)

де R_min - мінімальний радіус повороту агрегату, м.

R_min = 1,5 Ч В_к, (21)

R_min = 1,5 Ч 8 = 12 м

La- кінематична довжина агрегату, м.

Кінематичну довжину агрегату визначаємо за формулою:

L_a = L_тр + L_сг.м + L_борін, (22)

де L_тр - кінематична довжина трактора, м;

L_сг.м. - кінематична довжина сільськогосподарської машини, м;

L_борін - кінематична довжина зубових борін, м.

L_а = 2,4 + 3,5 + 1,3 = 7,2 м

Е = 1,5 Ч 12 + 7,2 = 25,2 м.

Остаточно ширину поворотної смуги приймаємо кратну ширині захвату

Е = К Ч В_р, (23)

де К = Е / В_р (заокруглюємо до цілого числа).

Вр - робоча ширина захвату агрегату, м.

В_р = В_к Ч в, (24)

де в- коефіцієнт використання ширини захвату агрегату

В_р = 8 Ч 0,98 = 7,84 м

К =

К =

Приймаємо К= 3

Уточнюємо ширину поворотної смуги:

Е = 3 Ч 7,84 = 23,5 м

Поворотні смуги відмічаємо вішками з наступним нарізанням борозни.

2. Розбивання поля на загінки.

Загінка - це ділянка поля, призначена для роботи агрегату протягом двох-трьох змін. Якщо агрегатів на полі декілька, то для кожного агрегату відводимо індивідуальну загінку для роботи. Згідно з проведеними розрахунками, для проведення передпосівної культивації нам достатньо одного трактора і одної сільськогосподарської машини, а отже поле на загінки не ділимо, операція буде проводитися човниковим методом.

5.2 Технологічна наладка агрегату

Якісна підготовка агрегату до роботи має важливе практичне значення в забезпеченні своєчасного виконання передпосівної культивації на високому технологічному рівні, і тому в даному дипломному проекті ми більш детальніше зупинимось на даним питанням.

Підготовка трактора до роботи:

Проводимо щозмінне технічне обслуговування трактора, при цьому виконуємо:

- проводимо зовнішню очистку і перевіряємо зовнішнє кріплення вузлів;

- усуваємо підтікання палива, води, електроліту, мастила;

- перевіряємо рівень (і при необхідності проводимо до заправку) масла, палива в картерах, баках, охолоджуючої рідини в радіаторі (електроліту в акумуляторі);

- проводимо перевірку роботи контрольних приладів, механізмів, та засобів сигналізації.

Проводимо технічне обслуговування культиваторів КПС-8 П, при цьому виконуємо:

- перевіряємо комплектність машини, а також технічний стан складових частин;

- перевіряємо кріплення механізмів, робочих органів і зазори;

- перевіряємо відсутність підтікань у з'єднувальних елементах для технологічних рідин;

- перевіряємо правильність положення робочих органів, технічний стан (за зовнішнім виглядом), окремих збірних одиниць.

1. Перевірка комплектності і технічного стану культиватора. Оглянути та визначити технічний стан робочих органів, рами, опорних коліс, начіпки для борін. Звернути особливу увагу на однотипність робочих органів, надійність їх приєднання та на справність механізму опорних коліс. Товщина кромки леза лап не повинна перевищувати 0,5 мм. При більшій товщині лапи загострити. Деформовані лапи і ті, що мають зазубрини на різальних кромках завглибшки понад 2 мм, замінити. Перевірити тиск в шинах опорних коліс культиватора. При необхідності довести його до 0,19--0,24 МПа, нерівномірність тиску в шинах допускається не більше 0,01 МПа. Перевірити наявність мастила у підшипниках та при необхідності змастити їх.

2. Розставлення робочих органів. Опустити культиватор на майданчик. Стрілчасті лапи з шириною захвату 270 мм встановити на коротких, а з шириною 330 мм -- на довгих гряділях. Короткі і обвідні гряділі приєднати до штанг на другий отвір знизу, а довгі -- на нижній отвір.

3. Встановлення заданої глибини обробітку. Під опорні колеса культиватора підкласти бруски товщиною, на 1,5--2 см (глибина сліду коліс) меншою глибини обробітку. Гвинтовим механізмом опорних коліс опустити культиватор так, щоб леза стрілчастих лап переднього і заднього рядів торкались поверхні майданчика всією різальною кромкою. Для легких ґрунтів глибина 6--8 см і головки штанг повинні спиратись на вкладиші верхнього бруса рами. Якщо окремі головки не спираються на штанги, під них треба підкласти регулювальні шайби.

Для важких ґрунтів (глибина обробітку більше 8 см) лапи встановити під кутом 2--3° (зазор між кінцем лапи і майданчиком 8-- 12 мм для лап з захватом 270 мм і 9,5--14,5 мм -- для лап з захватом 330 мм). Для цього лапу перемістити в тримачі, зафіксувати упорним болтом та закріпити бічними стопорними болтами. Стояки повинні виступати з тримачів на 50--60 мм, головки натискних штанг -- опиратись на вкладиші.

Носки лап кожного ряду від прямої лінії не повинні відхилятись більше як на 15 мм.

4. Регулювання пружин штанг. Для глибокого розпушення на щільних ґрунтах встановити фігурні упори на треті отвори штанг знизу, для розпушених і забур'янених ґрунтів -- на нижні отвори.

Приєднання борін. Для необхідності додаткового розпушення поверхневого шару ґрунту, знищення бур'янів та розбивання грудок до поводків культиватора приєднати вісім зубових борін БЗСС-1.

Провівши всі необхідні регулювання проводимо запис встановлених параметрів у спеціальну «карту регулювань», щоб при необхідності повторити регулювання в польових умовах.

Перевірка роботи культиватора в полі. При перших робочих проходах визначити глибину ходу робочих органів в 5--6 місцях по ширині захвату культиватора. Середня глибина обробітку не повинна відрізнятись від заданої більше як на ±1 см. Після обробітку поверхня поля має бути рівномірно розпушена, без пропусків між суміжними проходами, бур'яни повністю підрізані. При нагортанні ґрунту боронами, що може бути при глибокій культивації, їх слід переставити скошеними ребрами зубів за напрямком руху.

5.3 Організація роботи агрегату в полі. Контроль якості

Щоб забезпечити високу якість обробітку поля, треба своєчасно зібрати рослинні рештки, зорати місця, де були скирти, розмітити поле. Поворотні смуги відмежовують контрольними борознами глибиною 8... 10 см. Якщо є можливість розвертати агрегати за межами поля, поворотних смуг не розмічають. Першу культивацію проводять впоперек оранки, а наступні -- впоперек попередньої культивації.

Культиваторний агрегат водять човниковим способом з петльовими (грушоподібними) поворотами на кінцях гонів. Перший прохід здійснюють по вішках, а суміжні виконують з перекриттям 10...15 см. Робочі органи включають і виключають з робочого положення в момент проходження переднього бруса культиватора над контрольною борозною.

Використання зубових борін в агрегаті з культиваторами зменшує гребенистість поверхні поля майже вдвічі, що дає змогу на наступних операціях застосовувати роботу на підвищених швидкостях.

Після закінчення культивації всього поля обробляють поворотні смуги.

Під час роботи перевіряють якість культивації і ступінь завантаження трактора. Глибину перевіряють за мітками, нанесеними на стояках лап, або вимірюють лінійкою, заглиблюючи її в пухкий шар після попереднього вирівнювання двох суміжних борозенок. При відхиленні середньої глибини культивації від заданої на + 1 см треба відповідно відрегулювати робочі органи. Рівномірність заглиблення лап культиватора перевіряють після проходу агрегату. Для цього розгортають розпушений шар ґрунту по всій ширині захвату культиватора у двох-трьох місцях. Якщо нерівномірність перевищує ± 2 см, окремі робочі органи встановлюють на задану глибину. Коли лапи переднього ряду заглиблюються менше, ніж лапи заднього ряду, треба відрегулювати висоту причеплення культиватора і перевірити правильність положення рами під час роботи.

5.4 Розрахунок операційно-технологічної карти

Для впровадження досягнень науки і передового досвіду в сільськогосподарське виробництво велике значення має робота тракторних агрегатів за науково обґрунтованими операційними технологічними картами.

Операційно - технологічна карта - комплекс організаційно-технічних правил, які визначають суворий технологічний порядок виконання виробничої операції. В ній зазначаємо: умови роботи, агротехнічні вимоги, підготовку агрегату і поля до роботи, спосіб руху і швидкісний режим, продуктивність агрегату, витрата палива і контроль за якістю.

У дипломному проекті я розробляю операційно технологічну карту на передпосівну культивацію за затвердженою формою і викреслюю на форматі А1 графічної частини. Для цього я проводжу попередні розрахунки і виконую додаткові розрахунки показників організації процесу.

1. Визначаємо тривалість одного циклу, хв;

Т_ц = , (28)

де L_р - робоча довжина загінки, м;

L_р = L - 2 Ч Е, (29)

L_р = 1000 - 2 Ч 23,5 = 953 м.

V_р - робоча швидкість руху агрегату, км/год;

t_п - час повороту агрегату на кінцях загінки, хв. (tп.= 1,5…2 хв).

Т_ц = хв = 0,26 год

2. Визначаємо технічну продуктивність за цикл, га/ц;

W_ц = 0,1 Ч В_р Ч V_р Ч Т_ц Ч ф, (30)

де В_р, V_р, ф - використовуємо з попередніх розрахунків;

Т_ц - час циклу, год. (Т_ц =0,26 год.).

W_ц = 0,1 Ч 7,84 Ч 9,3 Ч 0,26 Ч 0,84 = 1,6 га/ц

3. Визначаємо кількість циклів за зміну;

n_ц = , (31)

n_ц = циклів.

4. Витрата палива за зміну становить;

Q_зм = Q_га Ч W _зм, (32)

де Q_га- витрата палива на один гектар роботи кг/га.(беремо з попередніх розрахунків).

Q_зм = 4 Ч 43 = 172 кг

Виконанні обчислення розрахунково-пояснювальної записки використовуємо в операційно - технологічній карті.

6. Економічна частина

6.1 Визначення затрат праці на виробництво 1 ц озимого ріпаку

Затрати праці на виконання механізованих робіт характеризують рівень досконалості виконання операції.

Затрати праці на виробництво одиниці сільськогосподарської продукції, людино/годин, за звичайною і за пропонованою технологією розраховуємо по формулі:

З_п=, (33)

Де З_n -затрати праці

В_{n -} обґєм валової продукції

З_п= люд.год/га,

6.2 Визначення собівартості 1 ц виробництва озимого ріпаку

Собівартість 1ц виробництва озимого ріпаку С (грн/ц), визначаємо за формулою:

С = , (34)

де З - оплата праці обслуговуючому персоналу, грн.;

П - вартість паливо - мастильних матеріалів, грн.;

А - відрахування на амортизацію машин, грн.;

С_пр.mо.- відрахування на поточний ремонт і ТО машин, грн.;

В_н - вартість насіння, грн.;

Д_м - вартість мінеральних добрив, грн,;

В_о -- вартість отрутохімікатів, грн,;

З_в - загальновиробничі витрати, грн.;

З_г - загальногосподарські витрати, грн.

В_пр - валова продукція, ц.

Оплата праці обслуговуючому персоналу З (грн.), визначаємо за формулою:

З = З_о + З_кл + З_як + В_с.с., (35)

де З_о - основна заробітна плата згідно технологічної карти, грн. (сума 18 графи);

З_кл - доплата за класність, грн:

З_кл = 0,1 Ч З_о, (36)

З_кл = 0,1 Ч 3974,69 =397,5 грн

З_як - доплата за своєчасне та якісне виконання робіт, премії за понадпланову продукцію та інші доплати, грн;

З_як = 0,35 Ч З_о, (37)

З_як = 0,35 Ч 3974,69 = 1391,14 грн

В_с.с. - соціальні відрахування, грн:

В_с.с. = 0,3676 Ч (З_о + З_кл + З_як). (38)

В_с.с. = 0,3676 Ч (3974,69 + 397,5 + 1391,14)=2111,98

З = 3974,69 +397,5 + 1391,14 + 2111,98 = 7875,31 грн.

Вартість паливо - мастильних матеріалів П визначаємо як добуток суми графи технологічної карти на коефіцієнт 1,04.

П = 52435,99 Ч 1,04 = 54533,43 грн;

Амортизація машин А, відрахування на поточний ремонт і технічне обслуговування , беруться із технологічної карти, як суми відповідно граф 19, 20.

А = 58378,22 грн;

= 31604,3 грн;

Вартість насіння В_н, мінеральних добрив Д_м, отрутохімікатів В_о, визначаються як добуток потреби в насінні, отрутохімікатах і мінеральних добрив на ціну.

Коли: 1т

мінеральних добрив - 7000 грн/т;

насіння - 18500 грн/т;

отрутохімікатів - 340 грн/кг.

В_н = 0,52 Ч 18500= 9620 грн.

Д_м = 33,6 Ч 7000 = 235200 грн.

В_о= 156 Ч 340 = 53040 грн.

Загальновиробничі витрати визначаються за формулою:

З_в = 0,12 Ч (З_о + А + (39)

З_в = 0,12 Ч (3974,69 + 58378,22 + 31604,3) = 11274,9 грн;

Загальногосподарські витрати визначаються за формулою:

З_г = 0,2 Ч (З_о + А + ); (40)

З_г = 0,2 Ч (3974,69 + 58378,22 + 31604,3) = 18791,4 грн.

2955,8 грн/ц

6.3 Визначення структури собівартості озимого ріпаку

Таблиця 6.1. Структура собівартості 1 ц озимого ріпаку

Статті затрат	Затрати у грошовому виразі, грн.	Значення у відсотках
	всього	на 1ц
Заробітна плата з нарахуваннями	7875,31	4,76	1,64
Вартість ПММ	54533,43	32,95	11,35
Відрахування на амортизацію	58378,22	35,27	12,15
Відрахування на ПР і ТО	31604,3	19,10	6,58
Вартість насіння	9620	5,81	2,00
Вартість мінеральних добрив	235200	142,11	48,97
Вартість отрутохімікатів	53040	32,05	11,04
Загальновиробничі витрати	11274,9	6,81	2,35
Загальногосподарські витрати	18791,4	11,35	3,91
Всього	480317,56	290,22	100

7. Заключна частина

7.1 Опис графічної частини

На першому аркуші графічної частини викреслено технологічну карту на вирощування і збирання озимого ріпаку в ФГ «Грім» Козельщинського району, Полтавської області на площі 65 га. В даній технологічній карті, при вирощуванні по пропонованій технології, існує перелік операцій, які необхідно виконати при вирощуванні озимого ріпаку, даних операцій - 18 і вони розташовані в хронологічній послідовності, тобто від підготовки ґрунту до збирання та очищення врожаю.

По кожній операції проведено розрахунок по 23 графам - порядок розрахунку описано мною на прикладі передпосівної культивації ґрунту в п.п. «Розрахунок технологічної карти на виробництво озимого ріпаку».

В низу даної технологічної карти розміщено перелік матеріалів які необхідно внести при вирощуванні озимого ріпаку та їх вартість. Кінцева мета з якою я складав технологічну карту - це визначення собівартості одиниці продукції та затрат праці на одиницю продукції.

На другому аркуші графічної частини викреслено операційно - технологічну карту на передпосівну культивацію ґрунту агрегатом в складі трактора Т-150К, культиватора КПС-8П та зубових борін БЗСС-1,0.

Дана операційно - технологічна карта складена таким чином, щоб була можливість висвітлити дану операцію - посів озимого ріпаку від характеристик умов роботи до контролю за якістю після проведення операції. Користуючись даною операційно - технологічною картою навіть в умовах господарства можна якісно відрегулювати агрегат в залежності від умов роботи на високу продуктивність та якість.

Пристрій призначений для вирівнювання грунту, з одночасним проведенням культивації. Пристрій встановлюється на культиваторі КПС-8П після стрільчатих лап. За допомогою регулювання кута атаки, може використовуватися на всих типах грунтів.

Я б рекомендував використовувати цей пристрій не лише в даному господарстві, а також і за його межами, в інших господарствах, тому, що він надасть змогу більш якісніше і краще виконувати передпосівну культивацію, від якої безпосередньо залежить рівномірність проростання і якість врожаю.

На четвертому аркуші зображено деталювання розробленого пристрою.

7.2 Розробка інструкції з охорони праці на виконання передпосівної культивації ґрунту

1. Загальні вимоги безпеки:

1.1. До роботи на тракторі допускаються лише особи, що досягли 18 років, пройшли спеціальну підготовку і мають посвідчення тракториста - машиніста з відкритою категорією тягового класу трактора.

Примітка: на механізованих сільськогосподарських роботах допускається використання праці підлітків що досягли 17 - го віку на тракторах і інших машинах при використанні слідуючи вимог:

а) наявність дозволу медкомісії;

б) наявність посвідчення на право керування трактором;

1.2. Забороняється робота на тракторі особам, що мають вади (зниження зору, зниження слуху, пошкодження рук або ніг, які не гарантують безпеку роботи на тракторі).

1.3. При всіх операціях, що пов'язані оглядом, технічним обслуговуванням, переобладнанням двигун повинен бути заглушеним.

2. Вимоги безпеки перед початком експлуатації трактора:

2.1.Отримати в бригадира тракторної бригади завдання на виконання роботи і прослухати інструктаж по забезпеченню безпечних умов.

2.2. Вдягти передбачений спецодяг і приступити до підготовки та культиватора шляхом огляду несправностей і комплектності.

2.3. Впевнившись у відсутності підтікання палива, мастил і охолоджуючої рідини, а також пропуску випускних газів у з'єднаннях випускних і всмоктувальних патрубків з блоком двигуна.

2.4. Перед запуском двигуна необхідно:

2.4.1. переконатися у відсутності сторонніх предметів на деталях двигуна, коробці передач, бортових передачах;

2.4.2. переконатися, що важіль переключення швидкостей знаходиться у нейтральному положенні;

2.4.3. витерти насухо всі зовнішні частини машини на які потрапив бензин, дизельне паливо або мастило, щоб запобігти можливому загоранню.

2.5. Забороняється заводити перегрітий двигун для запобігання зворотного удару від передчасного запалення (внаслідок самозапалення суміші).

2.6. Впевнившись в повній справності всіх вузлів і механізмів, що забезпечують безпеку виконання підготовки передпосівної культивації.

2.7. Провести операції щозмінного технічного огляду як трактора так і культиватора КПС-8П.

2.8.При комплектації сільськогосподарського агрегату особливу увагу звернути на наявність і справність захисних і запобіжних засобів.

2.9. Для безпечної роботи та переїздів в темний час доби перевірити наявність та справність системи освітлення та аварійної сигналізації.

2.10. При необхідності відкриття кришки радіатора неохолодженого двигуна - використовувати рукавиці.

2.11. При необхідності переїзду вибрати маршрут згідно схеми безпечних маршрутів руху.

2.12. Переконатися, що поле, виділене для обробітку грунту, очищене від зайвих предметів. Ями та канави загорнуті.