За даними Гідрометеорологічної служби України та власними спостереженнями, у 2009 році в Лісостепу (табл. 2.1) промерзання грунту на рівні -1^оС спостерігалось максимум на глибині 55 см. Середньодобова температура навесні та в червні місяці була нижчою за середньорічні показники і відзначалась значною кількістю опадів. Похолодання тривало до початку 2-ї декади червня. Далі з цього періоду впродовж липня - серпня спостерігалось різке підвищення температури, яке часто переходило в спеку.

В 2008 році взимку грунт промерзав до 70 см, середньодобова температура навесні та в червні місяці була дещо вищою за середню багаторічну і відзначалась значною кількістю опадів. Далі в липні спостерігалася сильна спека з повною відсутністю опадів - ГТК - 0,2 (табл.2.2).

Таблиця 2.2 Показники ГТК різних сезонів

Розмір дослідних ділянок під час польових дослідів становив 50 м² (7,2 м на 7,2 м). Ділянки з варіантами були розміщені рендомізовано у трьох повторностях.

Статистичну обробку даних проводили за допомогою комп'ютерних програм MSExcel, Statgraphics та Statististica 0.5 (АНОВА).

РОЗДІЛ 3

ЕКСПЕРИМЕНТИ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯ БІОПРЕПАРАТУ ФІТОСПОРІН НА ПОСІВНІЙ ЦИБУЛІ

Фітоспорин, мікробіологічний препарат, діючою речовиною якого є живі клітини і спори бактерії Bacillus subtilis 26Д 1 млрд. кл/мл. Препарат проявляє дезінфікуючі і захисні властивості, підвищує стійкість рослин до збудників хвороб, є ефективним проти широкого спектру грибкових та бактеріальних хвороб таких як парша, фітофтороз, чорна ніжка, кореневі гнилі, борошниста роса тощо. Дія препарату побудована на антагонізмі бактерії Bacillus subtilis до мікроорганізмів - збудників захворювань. Антагоністи інгібують розмноження своїх конкурентів як в тканинах зелених частин рослини так і в коренях.

Фітоспорин застосовують шляхом:

- обробки насіння (замочування);

- обробка розсади та цибулин перед висаджуванням (замочування коренів);

- підживлення рослин;

- обробка грунту перед висадкою розсади на грядки, в теплиці або парники;

- обприскування зеленої частини рослин.

Ефективність Фітоспорину полягає насамперед у стимуляції проростання насіння, захисту насіння і рослин від фітопатогенних організмів, підвищенні урожаю сільськогосподарських культур на 30%, можливості використання протягом всієї вегетації рослин.

Дані щодо впливу Фітоспорину на урожайність культур на прикладі посівної цибулі наведені у таблиці 1.

Як бачимо, урожай посівної цибулі сорту Сонячна за різних способах застосування зростає від 19 до 41%, сорту Київська від 19 до 51%, Урожайна 15 відкритого грунту до 15,6, закритого - 27%. Дослідами в умовах закритого грунту встановлено, що Фітоспорин формує прибавку урожаю посівної цибулі на рівні 10-54%, при чому 54% прибавка відмічається у вересні. За загальним урожаєм препарат забезпечує прибавку 42%. Крім того внесення Фітоспорину підвищує біологічну активність грунту на 83-94%.

Перелік хвороб, які мали місце у 2009-2010 роках містить: склеротиніоз (Sclerotinia graminearum), тифульоз (Typhula graminum), гельмінтоспоріоз (Helminthosporium sativum), фузаріоз (Fusarium avenacum), сніжну плісняву (Fusarium nivale), борошнисту росу (Oidium moniliosdes) та буру іржу (Puccinia triticina).

Таблиця 3.1 Вплив Фітоспорину на урожайність посівної цибулі, ц/га

Особливо серйозну проблему ці захворювання становлять на полях, засіяних не протруєним насінням, або ж протруєним неякісними чи фальсифікованими хімічними препаратами. Все це за сприятливих погодних умов може призвести до розвитку епіфітотій і викличе необхідність активного застосування хімічних препаратів, «підводним каменем» проблеми є недоцільність застосування хімічних фунгіцидів за понижених температур весняного періоду. Бактерія-антагоніст Bacillus subtilis, яка є діючою речовиною Фітоспорину, здатна ефективно «працювати» проти збудників захворювань вже за температури 1,5^оС (до 30 ^оС) (табл. 3.2).

Таблиця 3.2 Температура, за якої відбувається зараження рослин збудниками захворювань

Більшість інших мікробіологічних препаратів, які мають фунгіцидні властивості працюють за більш високих температур. Наприклад, Verticillum lecanii (діюча речовина препаратів Вертицилін та Вертицилін-Р) може розвиватися за температури від 5 до 32 ^оС, за оптимуму 22-26 ^оС. Оптимум же для Trichoderma lignorum (діюча речовина препаратів Триходермін та Триходермін-Р) - 24-28 ^оС, Ampelomyces (д.р. препарату Ампеломіцин) - 20-24 ^оС, при діапазоні від 6 до 30 ^оС, Pseudomonas aureofaciens (д.р. Ризоплану) - 27 ^оС, Pseudomonas fluorescens (д.р. Бактофіту) - 25 ^оС. Крім того деякі препарати, як наприклад Ампеломіцин є ефективним щодо обмеженого кола збудників захворювань (борошнисторосяні гриби).

Варто навести деякі економічні показники: норма використання Фітоспорину залежно від способу використання 300 мл/т насіння або 200 мл/га, отже вартість обробки становить 66 і 44 гривні відповідно. Порівняння ціни обробки Фітоспорином з такою провідних хімічних фунгіцидів, яка добре відома практикам, дає підстави визнати його приоритетним при виборі препаратів для використання у виробництві.

РОЗДІЛ 4

ЕКСПЕРИМЕНТИ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯ МІКРОБІОЛОГІЧНИХ ПРЕПАРАТІВ ВІДНОСНО БАГАТОЇДНИХ ШКІДНИКІВ ЦИБУЛІ ПОСІВНОЇ

Незважаючи на велику кількість досліджень присвячених ролі мікробіометоду у регулюванні чисельності ґрунтових шкідників, капустянці уваги приділялося мало - з вітчизняних, можна назвати лише роботи Е.Р. Клечковського (пропонує внесення зеленої мускардини та боверії у ями з гноєм, які закладаються у осінній період) і В.Ф. Дрозди (рекомендує застосування препаратів метаризину та боверину у складі принад: на 1 кг розвареного зерна 30 г олії та 50-70 г біопрепарату; згадує про ураження яєць шкідника в гніздових камерах та личинок молодших віків білою мускардиною). Деякі дослідження відносно північноамериканських видів капустянок (Scapteriscus vicinus, Scapteriscus borellii) - по вивченню Beauveria bassiana, Sorosporella - Syngliocladium та вірусів проводилися і в США (Pendland, Boucias, 1987; Boucias, Maruniak, Pendland, 1987; Fowler, 1989; Xia, Hertl, Brandenburg, 2000).

У зв'язку з необхідністю введення до технологій захисту рослин від шкідників елементів, які були б безпечні для навколишнього середовища, тобто біологізації захисних заходів, нами проведено деякі пошукові дослідження, щодо впливу на капустянку звичайну бактеріальних та грибкових препаратів.

Оцінка сучасних мікробіологічних препаратів препарати було виготовлено у Відділі мікробіологічного методу захисту рослин Інституту захисту рослин УААН у захисті від капустянки посівної цибулі у відкритому ґрунті. В таблиці 4.1 представлено результати досліду відносно впливу обробки насіння цибулі різними титрами мікробних препаратів на пошкодження сходів капустянкою.

Таблиця4.1 Вплив обробки насіння посівної цибулі мікробіологічними препаратами на пошкодження сходів капустянкою звичайною

Результати досліду показують, що у варіанті з гаупсином 2116+2687 на 5.06 капустянка знищила 13,5% рослин, на 12.06 - 15%; також і 26.06 відсоток випаду складає 15. В інших варіантах ефективність значно менша і залишається на рівні контролю. Так у варіанті, де застосовували гаупсин 2116+2687 з емістимом в період сходів було знищено 60% рослин, в подальшому цей показник майже не змінювався. Схожа картина спостерігається у варіантах з бактофітом та бактофіт у поєднанні з емістимом: 5.06 - 48,5% і 51,5%; 12.06 - 50% і 53,5%; 26.06 - 53,5% і 58,5% відповідно. Варіант з рідким тріходерміном та у поєднанні з бактофітом дає більшу ефективність у порівнянні до інших (крім гаупсину 2116+2687): 5.06 - 33,5 і 45%; 12,06 та 26.06 - 36,5 і 50% відповідно. Емістим окремо не давав істотної ефективності: 5,06 - 53,5%; 12.06 та 26.06 - 53,5%. В контрольному варіанті випади у зв'язку з живленням капустянки звичайної становили 50%. Аналіз даних показує, що в разі обробки насіння розчином біопрепаратів статистично достовірну різницю у порівнянні до контролю має лише застосовування гаупсину 2116+2687 (суміш фунгіцидного і інсектицидного штамів). Емістим в усіх варіантах невілював ефект від використання біопрепаратів. Так у варіанті з гаупсином пошкодження становило ~15%, а у варіанті з тим же гаупсином, але у поєднанні з емістимом - 60%. Подібне спостерігалося по відношенню до бактофіту і бактофіту з емістимом - ~49% і ~54%; триходерміну - Р і триходерміну-Р з емістимом - ~35% і ~47%.

Вплив Bacillus subtilis 5 препарат було виготовлено в Інституті мікробіології та вірусології ім. Заболотного НАНУ під керівництвом доктора біологічних наук І.К. Курдиша на капустянку звичайну. Оскільки найбільш ефективним методом регулювання чисельності капустянки звичайної вважається застосування принад, було оцінено вплив культуральної рідини Bacillus subtilis 5 у складі зернової живильної принади. Результати досліду наведені в таблиці 4.2.

Таблиця 4.2 Вплив Bacillus subtilis 5, у складі живильної принади, на капустянку звичайну

Дані таблиці 6.9 показують, що в ході експерименту спостерігається загибель тільки імаго і лише на 25 добу після вживання принади з мікробіологічним агентом. Личинки ж, взагалі не виявили жодних ознак впливу бактерій. Таким чином, результати свідчать про несприйнятливість шкідника до зернових принад на основі Bacillus subtilis 5 при вказаному титрі.

РОЗДІЛ 5

МОДЕЛЮВАННЯ ПРОЦЕСУ ОЗДОРОВЛЕННЯ АГРОЦЕНОЗУ ПОСІВНОЇ ЦИБУЛІ ПРИ ЗАСТОСУВАННІ БІОПРЕПАРАТІВ ДЛЯ ЗАХИСТУ РОСЛИН

Уявимо агроценоз за дуже несприятливих обставин, а саме: монокультура в який протягом ряду років використовувались хімічні інсектициди з однаковою діючою речовиною. В такому разі через n-ну кількість років ми отримаємо генотипи шкідників «забруднені» генами резистентності, що унеможливить подальше проведення захисних заходів без істотної зміни асортименту діючих речовин. Відповідно класичної концепції дрейфу генів, ген резистентності або зникне з популяції через певну кількість поколінь, або закріпиться в ній. Зрозуміло, що перший сценарій буде мати місце за умови розірвання хімічного «кола», а другий - якщо застосування класу хімічних речовин до якого виникла резистентність буде тривати. Тривалість елімінації гену тим більша, чим довший був період неправильного застосування хімічних засобів.

Елімінацію гена резистентності можна прискорити застосувавши більш екологічні методи - ентомофаги, мікробіометод тощо.

Отже загальний принцип «оздоровлення» популяції шкідника зводиться до збільшення швидкості елімінації гена резистентності, яку можна представити як відношення періоду екологізації до попереднього періоду використання хімічного методу з урахуванням річної кількості генерацій шкідника.

Але оскільки ентомокомплекс на тій чи іншій культурі складається із значної кількості шкідників, то правомірно, для побудови загальної моделі враховувати кількість шкідників всього комплексу для даної зони.

Нижче ми представимо гіпотетичну модель накопичення генів резистентності у комплексі з дев'яти ентомологічних об'єктів за умови 5-річного застосування торгових марок хімічних інсектицидів з однаковою діючою речовиною та 1-річної екологізації (рис.5.1). Площа поверхні, утворена осями «кількість поколінь», «період екологізації» та «період застосування хімічних препаратів» відповідно до комплексу шкідників, віддзеркалює процес накопичення (поширення в популяціях) генів резистентності і дає можливість визначити точки найбільш ефективного впливу на популяції шкідників для зменшення їх впливу. Так, на гіпотетичній моделі вирізняється максимум, «утворений» попелицями за умови розвитку 30 поколінь на рік. Введення на цій ділянці моделі біометоду істотно вирівняло б показники з накопичення резистентності в ентомокомплексі.

Рис. 5.1 Гіпотетична модель накопичення генів резистентності у ентомокомплексі за умови 5 -річного застосування торгових марок хімічних інсектицидів з однаковою діючою речовиною та 1- річної екологізації

Якщо взяти реальний ентомокомплекс, наприклад для посівної цибулі (табл.5.1), то для за умов, наприклад 5-ти років поспіль застосування хімічних інсектицидів без ротації діючих речовин та 3-х років екологізації, отримаємо швидкість елімінації гена резистентності на рівні 0,0023 для зони Лісостепу і 0,002 для зони Степу. Але навіть за несприятливих умов швидкість подолання резистентності можна збільшити, якщо хоча б частково ввести в систему захисту біологічний метод, наприклад застосування трихограми відносно комплексу лускокрилих (капустяної молі, вогнівки, лучного метелика, капустяного та ріпного біланів, озимої і капустяної совок, совки-гамми).

Таблиця 5.1 Тривалість розвитку представників ентомокомплексу в агроценозі посівної цибулі (в перерахунку на 1 рік)

Цей варіант розвитку подій представлено рисунку 5.2 Швидкість при цьому зросте до 0,003 для обох агрокліматичних зон, тобто на 30%. І це при тому, що біологічним методом регулювалась чисельність 18,6% видів, що входили ентомокомплексу, або 22,1% загальної річної кількості генерацій для Лісостепу і 25,4% - для Степу.

Рис.5.2 Модель накопичення генів резистентності у комплексі шкідників посівної цибулі за умови часткової екологізації захисних заходів - застосування трихограми відносно лускокрилих.

РОЗДІЛ 6

МІСЦЕ ЦИБУЛІ ПОСІВНОЇ В ЕКОЛОГІЗОВАНИХ СІВОЗМІНАХ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

Екологізація, яка передбачає 100%-ве насичення біометодом захисту культури в конкретний період може стосуватися:

- «оздоровлення» агроценозу;

- отримання максимально чистої овочевої продукції (з урахуванням оптимального урожаю).

Рекомендована для південно-західної частини Лісостепу схема спрямована на отримання екологічно-чистої капусти, цибулі, огірків та ранніх овочів, які споживають у свіжому вигляді(табл. 6.1).

Таблиця 6.1 Локалізація періодів використання біометоду при вирощуванні овочів для споживання у свіжому вигляді

Спрямування наступної схеми (для тієї ж зони) також переважне отримання чистої овочевої продукції. Причому наголос робиться на зеленні, ранні овочі, огірки та розсадні томати(табл.6.2).

Таблиця 6.2 Локалізація періодів використання біометоду при вирощуванні зеленних, ранніх овочів, огірків та розсадних томатів

За впровадження наступної сівозміни доцільно зробити «ставку» на «м'який» захист овочевого гороху, розсадних томатів, перцю та баклажанів. Тобто знову ж тієї продукції, яку можна реалізувати у свіжому вигляді(табл.6.3).

Таблиця 6.3 Локалізація періодів використання біометоду при вирощуванні овочевого гороху, цибулі, розсадних томатів, перцю та баклажанів

Поблизу санаторно-курортних зон захист рослин необхідно орієнтувати на отримання максимально чистої овочевої продукції (цибуля, редиска, капуста, огірки, томати)(табл.6.4).

Таблиця 6.4 Локалізація періодів використання біометоду при вирощуванні овочів у санаторно-курортних зонах

Зона обслуговування переробної промисловості повинна орієнтуватися також на вирощування екологічно-чистих овочів. У запропонованих нижче двох схемах введених у Київській області це - овочевий горох, томати, цибуля, капуста, огірки, кабачки, баклажани, столові буряки тощо(табл.6.5).

Таблиця 6.5 Локалізація періодів використання біометоду при вирощуванні овочевої продукції для переробки у зоні Лісостепу

Таблиця 6.6 Локалізація періодів використання біометоду при вирощуванні овочевої продукції у зоні обслуговування переробного підприємства в Лісостепу

Ще один варіант «сировинної овочевої» сівозміни орієнтований виключно на обслуговування виробництва консервованого зеленого горошку та зеленої цибулі. Очевидно, що він повинен захищатися без застосування хімічних інсектицидів(табл.6.7).

Таблиця 6.7 Локалізація періодів використання біометоду при вирощуванні зеленого горошку та цибулі

У центрально-східній частині Лісостепу з поміж овочевих сівозмін часто використовують схеми чергування овочевих з багаторічними травами, просапними та зерновими. Дві з них наведені нижче. За такого підходу біологізація системи захисту охоплює такі культури як томати, огірки, капусту, цибулю та столові коренеплоди(табл.6.8)

Таблиця 6.8 Локалізація періодів використання біометоду при вирощуванні овочів у центрально-східній частині Лісостепу

Таблиця 6.9 Локалізація періодів використання біометоду при вирощуванні овочів у центрально-східній частині Лісостепу ( другий варіант)

При вирощування овочевих на зрошенні у центрально-східній частині Лісостепу часто використовують варіант сівозміни, спрямований на переважне вирощування капусти, томатів, перцю, баклажанів, огірків, цибулі та столових коренеплодів. Охопити екологічним захистом їх за 40%-вої стратегії насичення системи захисту біологічними методами можна на чорноземах і каштанових грунтах (друга схема)(табл.6.10).

Таблиця 6.10 Локалізація періодів використання біометоду при вирощуванні овочів у центрально-східній частині Лісостепу на зрошенні

Таблиця 6.11 Локалізація періодів використання біометоду при вирощуванні овочів у центрально-східній частині Лісостепу на зрошенні ( другий варіант)

Наступна запропонована овочева сівозміна орієнтована на вирощування капусти, цибулі, томатів та ранньої картоплі(табл.6.12).

Таблиця 6.12 Локалізація періодів використання біометоду при вирощуванні капусти, огірків, томатів та ранньої картоплі у зоні Лісостепу

Дещо змінений варіант сівозміни введеної у Харківській області передбачає вирощування моркви. Оскільки останню, як елемент дитячого харчування дуже важливо довести до споживача у максимально «екологічному» вигляді, то тактика за 40%-вої стратегії захисту дещо зміниться. Вона обов'язково повинна охопити моркву(табл..6.13).

Таблиця 6.13 Локалізація періодів використання біометоду при вирощуванні капусти, цибулі, томатів та моркви у зоні Лісостепу

Досить проста схема, спрямована переважно на богарне вирощування цибулі, томатів, огірків та капусти в умовах Харківської області(табл.6.14).

Таблиця 6.14 Локалізація періодів використання біометоду при богарному вирощуванні цибулі, капусти, огірків та томатів у зоні Лісостепу

За використання такої ж тактики і стратегії як у попередньому варіанті для захисту цибулі, томатів, овочевого гороху, огірків та кабачків у сировинній зоні консервного заводу (Черкаська область) може забезпечити значний економічний та екологічний виграш(табл.6.15).

Таблиця 6.15 Локалізація періодів використання біометоду при вирощуванні овочевої у сировинній зоні консервного заводу у зоні Лісостепу

Орієнтуватися на застосування біометоду для захисту цибулі, томатів і капусти (два наступні варіанти сівозмін, у тому числі другий - на чорноземах та темно-сірих лісових грунтах без зрошення) в умовах правобережного Лісостепу доцільно за умови 40%-вої стратегії(табл.6.16).

Таблиця 6.16 Локалізація періодів використання біометоду при екологізації вирощування цибулі, томатів та капусти у зоні Лісостепу

Представлена сівозміна рекомендована для умов лівобережного Лісостепу (на чорноземах без зрошення) і спрямована на вирощування цибулі, огірків, томатів та пізньої капусти(табл.6.17).

Таблиця 6.17 Локалізація періодів використання біометоду при вирощуванні цибулі, огірків, томатів та капусти на чорноземах без зрошення у зоні Лісостепу

Орієнтація на вирощування екологічно-чистих цибулі і томатів за умови «40%-вої» стратегії західному Лісостепу дозволить отримати непоганий економічний виграш(табл.6.18).

Таблиця 6.18 Локалізація періодів використання біометоду при екологізації вирощування цибулі та томатів у західному Лісостепу

Отримання екологічно-чистих цибулі, огірків, кабачків та капусти при введенні нижченаведеної сівозміни (Львівська область) також можливе за використання нижченаведеної сівозміни(табл.6.19).

Таблиця 6.19 Локалізація періодів використання біометоду при екологізації вирощування цибулі, огірків, кабачків та капусти у західному Лісостепу

Наступні овочеві сівозміни орієнтовані на промислове вирощування переважно огірків, томатів, цибулі та капусти. Нижче представлені три схеми, рекомендовані для піщаних грунтів та мінеральних грунтів без зрошення. Якщо поставити за мету отримання максимально чистого урожаю огірків та томатів за першою схемою, то доцільно використати тактику 40%-го насичення біометодом. Для другого варіанту розміщення овочевих варто зупинитися на тактиці суцільного переміщення періодів застосування біометод. У цьому разі «біометодом» можна охопити огірки, томати, баклажани, перець, цибулю, зеленні овочеві та капусту. Для третьої схеми за необхідності вирощування цибулі, огірків, томатів, капусти і столових коренеплодів без застосування «важких» методів захисту, рекомендуємо застосовувати також 40%-ву тактику(табл.6.20).

Таблиця 6.20 Локалізація періодів використання біометоду при екологізації промислового вирощування овочів

Таблиця 6.21 Локалізація періодів використання біометоду при екологізації промислового вирощування овочів (другий варіант)

Таблиця 6.22 Локалізація періодів використання біометоду при екологізації промислового вирощування овочів (третій варіант)

На мінеральних зрошуваних грунтах можливість отримати чисту продукцію огірків, кабачків, томатів, цибулі, зеленних овочевих та капусти дає наступна сівозміна(табл.6.23).

Таблиця 6.23 Локалізація періодів використання біометоду при екологізації вирощування овочів на мінеральних зрошуваних грунтах

Вирощування ранніх огірків, гороху, цибулі, ранньої білоголової та цвітної капусти на мінеральних зрошуваних грунтах передбачає зміщення періодів застосування біологічних методів саме до цих культур(табл.6.24).

Таблиця 6.24 Локалізація періодів використання біометоду при вирощуванні ранніх овочів на мінеральних зрошуваних грунтах

За розміщення овочевої сівозміни на торфовищах за нижченаведеними двома схемами варто застосовувати або тактику «суцільного переміщення періодів» застосування біометоду, отримуючи урожай картоплі, цибулі, капусти та столових коренеплодів без пестицидного навантаження та або тактику, коли планується біологічний захист моркви, картоплі та капусти, з порівняно високим виграшем людини у врожайності цих культур (табл.6.25).

Таблиця 6.25 Локалізація періодів використання біометоду при вирощуванні овочів на торфовищах

Таблиця 6.26 Локалізація періодів використання біометоду при вирощуванні овочів на торфовищах (другий варіант)

На мінеральних грунтах зони Лісостепу для ефективного вирощування огірків, цибулі, томатів та капусти рекомендують наступні сівозміни. Якщо зосередити застосування біометоду за 40%-вої стратегії біологізації захисту рослин саме на цих культурах, то забезпечити це можна(6.27).

Таблиця 6.27 Локалізація періодів використання біометоду при вирощуванні огірків, цибулі, томатів та капусти на мінеральних грунтах в зоні Полісся

Подобные документы

• Захист озимої пшениці від шкідливих організмів

  Система інтегрованого захисту озимої пшениці від шкідників, хвороб і бур’янів соняшника. Хімічні та біологічні засоби захисту. Біологічні особливості шкідників, збудників хвороб і бур’янів, заходи боротьби з ними. Робочий план проведення заходів захисту.
  
  курсовая работа [42,1 K], добавлен 12.11.2012
  

• Аналіз хімічного захисту озимого ріпаку від шкідників і хвороб в умовах Південного степу України

  Особливості вирощування озимого ріпаку. Аналіз інсектицидів та фунгіцидів, які використовуються в Україні для захисту озимого ріпаку від шкідників і хвороб. Ефективність застосування хімічних засобів у захисті озимого ріпаку проти шкідників і хвороб.
  
  дипломная работа [10,9 M], добавлен 12.05.2023
  

• Особливості розвитку, розмноження та шкодочинності озимої совки, пшеничного трипсу і п’явиці на озимій пшениці

  Найпоширеніші ентомофаги шкідників сільськогосподарських рослин. Морфологія, анатомія, біологія розвитку окремих видів шкідників. Календарний план проведення робіт із захисту рослин. Екологічне обгрунтування інтегрованого захисту насаджень від шкідників.
  
  курсовая работа [249,3 K], добавлен 01.09.2014
  

• Діяльність Інституту захисту рослин НААН з оцінки якості сільськогосподарських культур

  Дослідження стійкості сільськогосподарських рослин до шкідників. Методика польової оцінки рівня стійкості селекційного матеріалу. Застосування мікробіологічних препаратів в інтегрованих системах захисту сільськогосподарських культур від шкідників.
  
  отчет по практике [36,3 K], добавлен 11.05.2015
  

• Методи контролю розповсюдження шкідників та збудників захворювань сільськогосподарських рослин

  Екологічні проблеми використання пестицидів. Історія розвитку біологічного захисту рослин. Методи біоконтролю патогенних мікроорганізмів та комах-шкідників. Використання біотехнологічних препаратів у комплексному захисті сільськогосподарських рослин.
  
  контрольная работа [38,1 K], добавлен 25.10.2013
  

• Застосування мікробіологічних препаратів при розмноженні оздоровленої картоплі

  Використання мікробіологічних препаратів на основі корисних бактерій при клональному розмноженні оздоровленого біотехнологічним способом матеріалу картоплі. Оцінка позитивної дії біопрепаратів Клепс, Штам №7, Штам №9, Байкал при культивуванні живців.
  
  статья [20,1 K], добавлен 28.04.2014
  

• Основні відомості про шкідників

  Шкідники та хвороби сільськогосподарських овочевих, зернових та технічних культур: зернобобових, цукрових буряків, картоплі. Ураження садів та ягідників. Види багатоїдних шкідників. Агротехнічні заходи боротьби, використання хімічних препаратів.
  
  лекция [39,0 K], добавлен 01.07.2009
  

• Головні шкідники картоплі та заходи захисту культури від них

  Видовий склад основних шкідників картоплі та їх шкідлива чинність. Основні особливості розвитку найголовніших шкідників і захисні заходи на картоплі. Методика виявлення та обліку кількості шкідників сільськогосподарських культур, методи їх захисту.
  
  курсовая работа [34,9 K], добавлен 26.10.2009
  

• Боротьба зі шкідниками сільськогосподарських культур

  Методи захисту сільськогосподарських культур від комах, шкідників і хвороб. Обґрунтування вибору пестицидів для проведення заходів хімічного захисту пшениці від шкідливих організмів. Календарний план проведення заходів захисту пшениці від шкідників.
  
  курсовая работа [83,4 K], добавлен 13.11.2010
  

• Вірусні і бактеріальні препарати для захисту рослин та біотехнологічні основи їх виробництва

  Віруси у захисті рослин. Використання бакуловірусів для захисту рослин. Бактерії, що спричинюють хвороби комах, та препарати для захисту рослин. Препарати на основі Bacillus thuringiensis. Безпечність мікробіологічних препаратів захисту рослин.
  
  контрольная работа [633,4 K], добавлен 25.10.2013
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам