Підвищення продуктивності деревостанів

Родина складається з 10 -11 родів. Аборигенні види й екзоти із родів ялиця, ялина, модрина, сосна культивуються в Україні.

Рід сосна (Pinaceae Lindl) - найбільший у родині соснових, охоплює більше 100 видів. Родова назва Pinus походить з кельтського (Pin - скеля), що підкреслює здатність сосни зростати на скелястих ґрунтах. Хвойні ( соснові) породи в нашій країні є одними з основних лісоутворювачів. Вони займають переважне положення в тайгових лісах європейської й азіатської частин Росії.

Геологічна історія хвойних, на думку А.Л. Тахтаджяна, бере початок у карбоні (біля 370 мільйонів років тому). В юрському періоді хвойні досягли найбільшого розквіту і різноманіття, а в мезозої утворилось два центри їхнього поширення: в південній півкулі - араукарієві і подокарпові; в північній - соснові, таксодієві, тисові і кипарисові.

За своєю первинністю хвойні передують усім нині існуючим насіннєвим рослинам, і навіть гінкговим. Найстародавнішими серед хвойних є соснові, їм біля 370 мільйонів років.

Сосна звичайна або лісова (Pinus sylvestris L.). Дерево першої величини, яке досягає 40 м висоти і до 1.5 м у діаметрі. Крона конусоподібна в молодості, а у віці старіння набуває зонтикоподібної, напівкулеподібної форми. Гілкування моноподіальне, мутовчасте. Щорічно на вертикальному пагоні закладається по одній мутовці бічних гілок. Завдяки цьому за кількісно мутовок легко визначити вік дерева. На укорочених пагонах розміщені пари хвоїнок завдовжки 7-8 см. На поперечному зрізі вони напівкруглі. Хвоя зберігається на пагонах по 3-5 років. Шишки зі щільними лусочками і ромбоподібними слабковигнутими щитками, в центрі розміщені невеликі світло-бурі пучки.



Квітує в травні, в наслідок чого утворюється величезна кількість пилку. Запліднення насінних зачатків у жіночих шишках відбувається через 12 місяців після запилення. Насіння після запліднення розвивається протягом шести місяців. Від квітування до достигання насіння проходить біля 18 місяців.

Шишки зі стиглим насінням висять на дереві до весни і не розкриваються.

Плодоносіння сосни починається в 5-7 років, а в 20-25 років уже відбувається постійне плодоношення соснових лісостанів.

Урожайні роки в залежності від природних умов настають через 2-3 роки, а в менш сприятливих умовах значно рідше. В урожайні роки на 1 га достигає3 млрд .насінин. Насіння дрібне в 1кг його160 тисяч штук

Насіння крилате; розлітається на відстані 120-150 м. А по сніговому насту вітер переносить насіння сосни на декілька кілометрів від плодоносних дерев. Для вилучення насінин шишки збирають з дерев, починаючи з грудня до квітня. Насіння з шишок добувають у шишкосушилках, де під впливом високої температури і низької вологості повітря вони розкриваються і насіння висипається.

Сосна звичайна - швидкоростуча порода. Сходи її появляються через 15-20 днів після посіву. Вони мають 4-7 сім'ядоль. Через деякий час після появи сходів із бруньки розвивається перший пагін, на якому спіральне розміщена поодинока хвоя. Наступної весни цей перший пагін продовжує деякий час рости за рахунок збільшення довжини минулорічних останніх міжвузлів. У пазухах деяких поодиноких хвоїнок появляються укорочені пагони з парними хвоїнками. Потім із верхівкової бруньки розвивається другий подовжений пагін, уже з редукованими листочками, в пазухах яких появляються укорочені пагони з парною зеленою хвоєю. Після закінчення росту у висоту на подовженому пагоні закладається верхівкова і декілька бічних бруньок.

На третій рік із бокової бруньки розвивається перший бічний пагін чи перша мутовка бічних пагонів.

Протягом вегетаційного періоду у сосни розвивається, як правило, тільки один верхівковий пагін. У перші роки вегетації сосни приріст у висоту незначний; він поступово збільшується і в 25-40 років досягає максимуму; в сприятливих умовах росту приріст 1 -1.5 м за рік. Особливо енергійно росте сосна на багатих і достатньо зволожених супісках.

Коренева система у сосни добре розвинута, на глибоких ґрунтах стрижневого типу з могутніми бічними якірними коренями. Проникає на 3-5 м у глибину ґрунту, на мілких ґрунтах, особливо з близьким заляганням підґрунтових вод, коренева система поверхнева, без стрижневого кореня. На вершинах піщаних дюн коренева система не проникає глибоко в ґрунт, хоч і розвивається стрижневий корінь, використовує вологу поверхневих шарів і розвивається широко в боки.

Сосна - типовий мікотроф. Усі бічні кінчики її молодого коріння покриті грибними чохликами. Міцелій гриба проникає в тканини первинної кори кореня й утворює там типову сітку Гартіга. Тільки ростові кінчики коріння позбавлені мікоризних утворень.

Сосна світлолюбна порода. Із хвойних порід вона за світловибагливістю поступається тільки модрині. Завдяки ньому стовбур сосни добре обчищається від сучків. Крони дерев у лісовому середовищі високо підняті над ґрунтом.

Сосна морозостійка і ареал її заходить на північ аж до лісотундри . Молоді пагони іноді побиваються приморозками.

Сосна пластична до умов місцезростання. До ґрунтових умов невимоглива.. Може рости на пісках, вапняках, на дуже мілких гірських ґрунтах, на інших дуже бідних субстратах. На родючих ґрунтах росте добре, але утворюється рихла деревина, тому вона потерпає від сніголамів і вкрай недовговічна. Росте також на торфових і болотних ґрунтах. Сосна ксерофіт. Має низьку інтенсивність транспірації і переносить вкрай посушливі умови. Більшість екотипів засоленості ґрунтів не переносять. Завдяки глибокій кореневій системі вітростійка, за винятком болотних місць.

Сосна одна з головних лісоутворюючих порід України. За своїми лісівничими й екологічними властивостями це порода піонер. Може швидко заселяти нові безлісі простори. На дуже бідних ґрунтах піщаних, вапнякових, де інші деревні породи не ростуть, - вона формує чисті лісостани. На більш родючих місцях - на супіщаних, суглинистих ґрунтах, - крім сосни ростуть й інші деревні породи (ялина, модрина, береза, осика, дуб, липа, клен тощо). На дуже родючих ґрунтах у природних умовах сосна не росте, оскільки не витримує конкуренції інших більш вимогливих до ґрунту видів дерев.

Довговічність сосни велика; відомі дерева, що дожили до 450 років. У сприятливих умовах соснові ліси ростуть швидко. Деякі види надзвичайно довговічні. Наприклад, екземпляр сосни довговічної (Pinus longaeva), який ріс на вершині Уайт-Маунтінс, за підрахунком річних кілець мав 4844 роки.

РОЗДІЛ 4. Характеристика об'єктів дослідженн та особливості росту культур(за даними власних досліджень)

4.1 Характеристика об'єктів дослідженя

Пробна площа № 1

Розташована у кварталі 18 виділ 2.1 Задеснянського лісництва.

Площа пробної площі 0,2 га. Рельєф хвилястий. Тип ґрунту -дерново-слабопідзолисті, супіщані. Тип умов місце зростання - свіжий субір (В₂). Лісові культури на цій ділянці було створено в 2002 році на свіжому зрубі. Був проведений обробіток ґрунту борознами під посадку культур.

Мал 2 Ґрунтовий розріз.

Посадку культур провели ручним способом, під меч Колєсова. Висаджували однорічні сіянці сосни звичайної із відстанню в ряду 0,5 м., відстань між рядами становила 2,0 м. Догляд за культурами проводився механізованим і ручним способом.

Склад культур 7Сз3Бп, середня висота культур сосни становить 3,1 м, середній діаметр 2 см. Бонітет I.

Пробна площа №2

Розташована в кварталі 29 виділ 14 Задеснянського лісництва. Площа виділу 1,6 га.

Площа пробної площі 0,5га. Рельєф ділянки злегка хвилястий. Тип ґрунту дернові слабопідзолисті, супіщані. Тип умов місцезростання свіжий субір В₂. Лісові культури на цій ділянці були створені в 2002 році, посадкою під меч Колесова. Ґрунт під культури був підготовлений борознами, плугом ПКЛ-70. Відстань в ряду 0.5 м, між рядами 2,0 м. Догляд за культурами проводився вручну. Середня висота культур на час обстеження становила 3,0 м, середній діаметр 2.1 см, сосна зростає по І бонітету.

Пробна площа №3

Розташована в кварталі 1 виділ 5 Задеснянського лісництва ДП "Н.-Сіверське лісове господарство"Площа виділу 1,5 га. Склад насадження 10 Сз.

Площа пробної площі 0,18 га. Рельєф рівнинний. Ґрунти дернові слабопідзолисті, супіщані. Тип умов місце зростання свіжий бір (А₂).

Мал 3. Ґрунтовий розріз

Вік лісових культур 46 років. Підготовка ґрунту проводилась борознами, плугом ПКЛ - 70. Посадка культур проводилась вручну, під меч Колєсова. На площу висаджувались однорічні сіянці сосни звичайної із відстанню в ряду 0,5м та між рядами 2,0 м. Догляд за лісовими культурами проводився вручну упродовж 4 років. Середня висота насадження 19 м, середній діаметр - 20 см, культури зростають за Іа бонітетом.

Пробна площа №4

Розташована в кварталі 30 виділ 14 Задеснянського лісництва ДП "Н.-Сіверське лісове господарство". Площа виділу 2,5 га.

Площа пробної площі 0,09 га. Рельєф ділянки злегка хвилястий. Ґрунт дерново-слабопідзолистий, піщаний. Тип умов місцезростання - свіжий бір(А₂ ). Склад насадження 10 Сз. Підготовка грунту під культури проводилась борознами, плугом ПКЛ - 70. Посадка культур проводилась вручну, під меч Колєсова. На площу висаджувались однорічні сіянці сосни звичайної із відстанню в ряду 0,5м та між рядами 2,0 м. Догляд за культурами проводився механізованим і ручним способом упродовж 4років.

Повнота насадження 0,83. Середня висота культур 19 м, середній діаметр 22 м. Бонітет І.

Пробна площа № 5

Розташована в кварталі 17 виділ 5 Задеснянського лісництва ДП. "Н.-Сіверське лісове господарство". Площа виділу 1,1 га,

Площа пробної площі 0,16 га. Рельєф ділянки злегка хвилястий. Тип ґрунту дерново-слабопідзолисті, супіщані. Тип умов місце зростання свіжий субір (В₂). Живий надґрунтовий покрив представлений конвалією, злаками...

Культури створені посадкою. Ґрунт, під культури, підготовлено смугами, механізовано, культиватором КЛБ - 1,7 Посадку проводили зручну під меч Колєсова. На площу висаджували однорічні сіянці сосни за схемою розміщення садивних місць 2.0Х0.5м.

Догляд за культурами проводився вручну упродовж 4 років. Середній діаметр становить 30см, середня висота - 25 м, зростають по І бонітету.

Пробна площа № 6

Розташована в кварталі 18 виділ 15 Задеснянського лісництва ДП. "Новгород-Сіверське лісове господарство". Площа виділу 10,0 га.

Площа пробної площі 0,09га. Рельєф ділянки хвилястий. Ґрунти дернові слабопідзолисті, супіщані. Тип умов місцезростання - свіжий субір (В₂). Підготовка ґрунту - борознами. Посадку проведено вручну однорічними сіянцями сосни звичайної, під меч Колєсова. Відстань в рядах 0.5 м та між рядами 2.0м. Догляд за лісовими культурами проводились вручну упродовж 4 років. Середня висота становить 25 м, середній діаметр - 28 см.

4.2 Особливості створення та росту культур сосни звичпйної на об'єктах дослідження у Задеснянському лісництві ДП "Новгород-Сіверське лісове господарство"

Таблиця 4.1 - Характеристика лісових культур за даними пробних площ

Проаналізувавши дані таблиці 4.1, можна зробити наступні висновки: щодо типу умов зростання, то породи підібрані вірно, як в чистих так і в мішаних соснових насадженнях. Досить нормальним є запас та процент виходу ділової деревини. Також з даної таблиці помітно, що в насадженнях з більшим віком запас більший, ніж в насадженнях з меншим віком, наприклад: запас у чистому насадженні сосни звичайної у 47 років становить 304 м³, а в 65 років цей запас становить 411 м³. Отже, в цілому, можна сказати, що ведення лісокультурної справи на підприємстві задовільне. Дослідження дозволяють зробити висновок, що кращими в умовах підприємства є змішані за складом насадження, якість яких зростає з віком. Основними напрямками покращення лісокультурної діяльності підприємства, на нашу думку є:

- розширення робіт з сприяння природному поновленню;

- використання високоякісного садивного матеріалу, зокрема з покращеними спадковими властивостями;

- створення культур з веденням до їх складу порід, що відповідають корінним типам лісу. Динаміка росту і приживлюваності сосни звичайної в лісотипологічних умовах А2, В2, С2.



2. Середньовікові насадження

На староорних землях. В умовах свіжого бору (А2 ).

Культури 1970року посадки розташована в кварталі №6 виділ 5 на території на землях бувшого сільгоспкористування (галявинах).

Мал.7. Ґрунтовий розріз:

d -0.-3 см - лісова підстилка

НЕ - 3-33см -гумусово -елювіальний, світло -сірий, рівномірно -забарвлений , при підсиханні світлішає, свіжий, піщаний, безструктурний, пронизаний коренями лісової рослинності, перехід різкий по кольору.

НІ - 33 -58см -гумусово -ілювіальний, темно-сірий до низу з сизуватим відтінком, щільний, з глибини 53см слабооглеений, піщаний , перехід різкий по кольору і складенню.

РІ - 58-110см -ілювіальний пісок світло -жовтого кольору, оглеений, щільний.

Ґрунт - дерново -підзолистий на сучасних алювіальних відкладеннях.

Площа ділянки 4,2га

ТУМ А2

Тип лісу А2С -свіжий сосновий бір.

Категорія лісокультурної площі - галявина

Рельєф -рівнинний.

Ґрунти та їх вологість -свіжий сосновий бір.

Ступінь задерніння -помірна

Наявність природного поновлення - відсутнє

Ґрунтовий покрив -зозулин льон ялівцевий, брусниця.

Ступінь задерніння -помірна.

Ступінь зараженості грунту личинками хрущів -відсутня.

Розміщення -2,0х0,7

Кількість садивних місць на 1га 7143 шт.

на всій площі 30000шт.

Головні породи сосна звичайна.

Схема змішування 8Сз2Бп

Таксаційна характеристика насадження:

Лісові культури

8Сз2Бп Вік 39 висота 15,4м діаметр 15,2см. група віку 4. Клас бонітету 1 ТЛУ А2С Повнота 0,77 запас деревини: на 1га м 228 на виділі 0,96 тис.м3

Таблиця 25. Хід росту сосни звичайної

З таблиці № 25 бачимо що кількість стовбурів на 2009 рік становить 48 шт. на обліковому відрізку

Діаметр -15,2см.

Висота-15,4м.

Запас -228м3/га

В лісовому фонді.

В умовах свіжого бору (А2)

Культури 1971 року посадки розташована в кварталі №95 виділ №15 на

Мал.8. Ґрунтовий розріз

d- 0-5см -дернина, лісова підстилка

НЕ - 5-38см -гумусово -елювіальний, свіжий, світло -сірий з жовтуватим відтінком, рихлий, супіщаний, безструктурний, пронизаний коренями лісової рослинності, перехід ясний.

Рні - 38-120см -перехідний, свіжий, донизу вологий, сіро -жовтого кольору, з вкрапленнями заліза та марганцю, супіщаний.

Ґрунт -дерново -опідзолений супіщаний на сучасних алювіальних відкладеннях.



Площа ділянки 4,1га. .

Тип лісу - А2С -свіжий сосновий бір.

Категорія лісокультурної площі -зруб РГК 2002 року.

Склад насадження до рубки 6Сз2Бп+Ос+Дз.

Стан очистки -задовільний.

Рельєф -рівнинний.

Ґрунтовий покрив -зозулин льон, куничник наземний.

Ґрунти та їх вологість -свіжий дубово -сосновий субір.

Ступінь задерніння -помірна.

Наявність природного поновлення -4Сз6Бп

Ступінь зараженості грунту личинками хруща -відсутня.

Спосіб підготовки грунту -борознами, механізовано.

Метод створення культур -посадка вручну під меч Колесова.

Характеристика посадкового матеріалу: саджанців сосни звичайної другого року вирощування ,першого класу якості.

Розміщення 2,0м х 0,7м.

Кількість садивних місць на1 га. 7142.

На всю площу 29282тис.шт.

Головні породи сосна звичайна.

Схема змішування :10Сз.

Таксаційна характеристика насадження:

Лісові культури

10Сз Вік років 38. Висота 15,5м; діаметр 15,7см. Клас бонітету І.ТЛУ А2С. Повнота 0,62. Запас деревини : на 1 га.260м3; на виділі 1,07тис.м3

Таблиця 26. Хід росту сосни звичайної.

З таблиці № 26 бачимо що кількість стовбурів на 2009 рік становить 36шт на обліковому відрізку

Діаметр -15,5см

Висота-15,7м

Запас -260 м3/га

На староорних землях.

В умовах свіжого субору В2.

Культури 1971року посадки розташовані в кварталі №87 виділ №5.



Мал.9. Ґрунтовий розріз.

d-0-10 -лісова підстилка.

Н- 10-38см -гумусово -елювіальний, свіжий, світло -сірий з жовтуватим відтінком, суглинистий, пронизаний коренями лісової рослинності, перехід ясний.

Рні- 38-66см перехідний ,свіжий , до низу вологий сіро -жовтого кольору, суглинистий.

Ґрунт -дерново -опідзолений суглинистий на сучасних алювіальних відкладеннях.

Площа ділянки 5,7га. Тип лісорослинних умов В2.

Тип лісу В2ДС. Рельєф - рівнинний.

Ґрунти та їх вологість -свіжий дубово -сосновий субір.

Ґрунтовий покрив -костриця овеча , тимофіївка степова.

Ступінь задерніння -помірна.

Ступінь зараженості грунту личинками хруща -відсутня.

Розміщення -2,0м х0,7м.

Кількість садивних місць на 1 га.-7142.

На всю площу -40709тис. шт.

Головні породи - сосна звичайна .

Схема змішування -8Сз2Бп

Схема посадки 2,0х0,7. Схема змішування 7Сз3Бп.

Початкова густота культур 7142шт./га.

Таксаційна характеристика насадження:

Лісові культури.

8Сз2Бп Вік років 38 Висота 16,2м; діаметр 15,2см. Група віку 3. Клас бонітету І . ТЛУ В2ДС. Повнота 0,89. Запас деревини на 1га 240м3; на виділі 1,37тис.м3

Таблиця 27. Хід росту сосни звичайної.

З таблиці № 27 бачимо що кількість стовбурів на 2009 рік становить 52шт на обліковому відрізку

Діаметр -15,2см

Висота-12,2м

Запас -240м3/га

В лісовому фонді.

В умовах свіжого субору.

Культури 1970 року посадки розташована в кварталі №15 виділ № 4.

Мал.10. Ґрунтовий розріз.

d- 0-4 лісова підстилка.

Н - 0-38см -гумусово -елювіальний, свіжий, світло -сірий з жовтуватим відтінком , суглинистий, пронизаний коренями лісової рослинності, перехід ясний.

Рні- 38-100см перехідний ,свіжий , до низу вологий сіро -жовтого кольору, суглинистий.

Ґрунт -дерново -опідзолений суглинистий на сучасних алювіальних відкладення.



Площа ділянки 3,6га.

Тип лісорослинних умовВ2.

Тип лісу вВ2ДС.

Категорія лісокультурної площі: зруб 1968 року.

Рельєф - рівнинний .

Ґрунти та їх вологість - свіжий дубово -сосновий субір.

Ґрунтовий покрив - орляк , моління, буквиця, веснівка.

Ступінь задерніння -помірна.

Наявність природного поновлення - 6Бп3Сз1Дз.

Вік -5-10 років.

Щільність 370 шт\га.

Ступінь зараженості грунту личинками хруща -відсутня.

Розміщення -2,0м х0,7м.

Кількість садивних місць на 1 га.-7142.

На всю площу -25711 тис. шт.

Головні породи - сосна звичайна .

Схема змішування -10Сз.+ пБп

Таксаційна характеристика насадження:

Лісові культури.

10Сз+Бп. Вік років 40. Висота 18,6м; діаметр 17,6см.Група віку 3.Клас бонітету 1.

ТЛУ:В2ДС. Повнота 0,72. Запас деревини: на 1га.270м3; на виділі 0,97 тис.м3.

Таблиця 28. Хід росту сосни звичайної.

З таблиці № 28 бачимо що кількість стовбурів на 2009 рік становить 34шт на обліковому відрізку

Діаметр -17,6см

Висота-18,6м

Запас -270м3/га.

На сільськогосподарському користуванні.

В умовах свіжого суг руду (С2)

Культури 1971 року посадки розташована в кварталі №5 виділ №1.



Мал.11. Ґрунтовий розріз.

d-0-3 - лісова підстилка

Не - 3-45см -гумусово-елювіальний, світло -сірий, свіжий, при підсиханні світлішає, по всьому профілю ясно виражена наявність аморфного кремнезему, безструктурний , легко суглинистий , інтенсивно пронизаний коренями рослинності до35см, рихлий, перехід ясний по кольору і складенню.

Phi- 45-80см -перехідний до породи, світло -сірий легко суглинистий з палевим відтінком і з вкрапленнями брунатної глини на1/3 частини загальної маси, грудкуватий, щільніший попереднього горизонту.

Р- 80-140см -порода -лесоподібний суглинок з вкрапленнями брунатної глини.

Ґрунт - сірий опідзолений легко суглинистий на лесоподібному суглинку.

Площа ділянки 6,8га. Тип лісорослинних умов С2. Тип лісу С2ГДС.

Рельєф - рівнинний.

Ґрунти та їх вологість -свіжий грабово -дубово -сосновий сугруд.

Ґрунтовий покрив -вероніка лікарська, медунка темна.

Ступінь задерніння -помірна.

Ступінь зараженості грунту личинками хруща -відсутня.

Розміщення -2,0м х0,7м. Кількість садивних місць на 1 га.-7142.

На всю площу -48571тис. шт.

Головні породи - сосна звичайна. Схема змішування -10Сз

Таксаційна характеристика насадження:

Лісові культури.

10Сзк. Вік років -38 Висота -14,2; діаметр -14,6.Клас бонітету -ІІ ТЛУ - С2ГДС Повнота -0,64. Запас деревини: на 1 га.158м3 ;на виділі-1,07тис.м3

Ступінь ураження -11%

Таблиця 29. Хід росту сосни звичайної.

З таблиці № 29 бачимо що кількість стовбурів на 2009 рік становить 28 шт на обліковому відрізку

Діаметр -14,6см

Висота-14,2м

Запас -158м3/га

В лісовому фонді.

В умовах свіжого суг руду (С2).

Культури 1969 року посадки розташовані в кварталі № 16 виділ № 8

Мал.12. Ґрунтовий розріз.

d-0-6 - лісова підстилка

Не- 6-65см -гумусово-елювіальний, світло -сірий, свіжий, при підсиханні світлішає, по всьому профілю ясно виражена наявність аморфного кремнезему, безструктурний , легко суглинистий , інтенсивно пронизаний коренями рослинності до45см, рихлий, перехід ясний по кольору і складенню.

Phi- 65-90см -перехідний до породи, світло -сірий легко суглинистий з палевим відтінком і з вкрапленнями брунатної глини на1/3 частини загальної маси, грудкуватий, щільніший попереднього горизонту.

Р- 90-150см -порода -лесоподібний суглинок з вкрапленнями брунатної глини.

Ґрунт - сірий опідзолений легко суглинистий на лесоподібному суглинку.



Площа 3,6га.

Тип лісорослинних умовС2.

Тип лісу вС2ГДС.

Категорія лісокультурної площі: зруб 1968 року.

Рельєф - рівнинний .

Ґрунти та їх вологість - свіжий грабово - дубово -сосновий субір.

Ґрунтовий покрив -верес , чорниця , орляк .

Ступінь задерніння -помірна.

Ступінь зараженості грунту личинками хруща -відсутня.

Розміщення -2,0м х0,7м.

Кількість садивних місць на 1 га.-7142.

На всю площу -25711 тис. шт.

Головні породи - сосна звичайна .

Схема змішування -10Сз.

Таксаційна характеристика насадження:

Лісові культури.

10Сз. Вік років -40. Висота -21,5; діаметр -20,5. Клас бонітету І.ТЛУ -С2ГДС. Повнота -0,87. Запас деревини: на 1га.336м3; на виділі 1,21 тис.м3

Таблиця 30. Хід росту сосни звичайної.

З таблиці № 30 бачимо що кількість стовбурів на 2009 рік становить 34шт на обліковому відрізку

Діаметр -20,5см

Висота-21,5м

Запас -336м3/га

Висновки :

Аналізуючи хід росту і продуктивності середньовікових деревостанів в лісо -типологічних умовах А2, В2, С2, створених на староорних землях можна зробити такі висновки:

В умовах А2.

Деревостан 39 років, змішаний за породним складом(8Сз2Бп) має на 2009 рік кількість на обліковій площі -48 шт.

Діаметр -15,2см. за нормою 15,5см.-98%

Висота -15,4м. за нормою 15,3м. -98%

Запас 228м3/га. при нормі 311м3/га.

Деревостан має продуктивність 74%

В умовах В2.

Деревостан 38 років, змішаний за породним складом(8Сз2Бп) має на 2009 рік кількісь на обліковій площі 52 шт.

Діаметр -16,2см. за нормою 15,7см.-103%

Висота -15,8м. за нормою 15,5м. -101%

Запас 240м3/га. при нормі 311м3/га.

Деревостан має продуктивність 79%

В умовах С2.

Деревостан 38 років, чистий за породним складом (10Сз) має на 2009 рік кількісь на обліковій площі 28 шт.

Діаметр -14,6см. за нормою 15,7см.-90%

Висота -14,2м. за нормою 15,5м. -90%

Запас 158м3/га. при нормі 490м3/га.

Деревостан має продуктивність 30%

Порівнюючи хід росту і продуктивності деревостанів сосни звичайної в лісо типологічних умовах місцезростання А2, В2,С2, створених на староорних землях можна відмітити що ріст і продуктивність деревостанів збільшується відповідно до покращення ґрунтових умов - А2- 74%; В2-79%.

Деревостани в умовах С2 мають зараження кореневою губкою -10% площі, в наслідок чого сформувався зріджений деревостан . Діаметр та висота ділянки близько норми -90%, проте приріст не може компенсувати низької продуктивності 158м3 на 1га.

Культури були висаджені чистим породним складом, внаслідок чого відбулось ураження хворобами та шкідниками, що призвело до зниження продуктивності деревостану.

Аналізуючи хід росту і продуктивності середньовікових деревостанів в лісо -типологічних умовах А2, В2, С2, створених в лісовому фонді можна зробити такі висновки:

В умовах А2.

Деревостан 38 років, чистий за породним складом(10Сз) має на 2009 рік кількість на обліковій площі -36 шт.

Діаметр -15,7см. за нормою 15,5см.-102%

Висота -15,5м. за нормою 15,3м. -102%

Запас 270м3/га. при нормі 311м3/га.

Деревостан має продуктивність 87%

В умовах В2.

Деревостан 40 років, змішаний за породним складом(8Сз2Бп) має на 2009 рік кількісь на обліковій площі 34 шт.

Діаметр -17,6см. за нормою 15,5см.-114%

Висота -18,6м. за нормою 15,3м. -122%

Запас 315м3/га. при нормі 311м3/га.

Деревостан має продуктивність 102%

В умовах С2.

Деревостан 40 років, чистий за породним складом (10Сз) має на 2009 рік кількісь на обліковій площі 34 шт.

Діаметр -20,5см. за нормою 20,9см.-90%

Висота -21,5м. за нормою 21,9м. -90%

Запас 336м3/га. при нормі 490м3/га.

Деревостан має продуктивність 68%

Порівнюючи хід росту і продуктивності деревостанів сосни звичайної в лісорослинних умовах місцезростання А2, В2,С2, створених на землях лісового фонду можна відмітити що приріст в діаметрі та висоті деревостанів у лісовому фонді вища ніж на староорних землях, оскільки на зрубах вже існують відповідні грунтові умови. Проте, на прикладі трьох різних ділянок в лісовому фонді можна помітити що деревостани в лісорослинних умовах В2 , що стоврені з домішкою берези мають продуктивність 102%,тоді як деревостани в більш багатих умовах місцезростання С2 створені чистим породним складом мають лише 68%.

Динаміка приросту середньовікових деревостанів за діаметром, висотою та запасом в лісо типологічних умовах А2, В2, С2.

3. Старшовікові насадження.

На староорних землях.

В умовах свіжого бору.(А2)

Культури1940 року посадки розташовані в кварталі №70 виділ №18



Мал.13. Ґрунтовий розріз.

d-0-3см-дернина.

НЕ-3-32см - гумусово -елювіальний , світло-сірий, різноманітно-забарвлений, при підсиханні світлішає ,свіжий, піщаний, безструктурний, пронизаний коренями злакової рослинності до 5см, перехід різкий по кольору

НІ (gl)- 32-56 см -гумусово -ілювіальний ,темно -сірий до низу з сизуватим відтінком, щільний, з вкрапленнями відновленого заліза та марганцю, з глибини 50см слабооглеений, піщаний, перехід різкий по кольору і складенню.

РІ (gl)- 56-102cм -ілювіальний пісок світло-жовтого кольору ,оглеєний, щільний з вкрапленнями відновленого марганцю та заліза.

Ґрунт - дерново -підзолистий піщаний на сучасних алювіальних відкладеннях.

Площа 5,4га

Тип лісу А2С

Тип лісорослинних умов А2

Рельєф - схил південної експозиції. .

Ґрунти та їх вологість -свіжий сосновий бір.

Ґрунтовий покрив -дрік , папороть.

Ступінь задерніння -помірна.

Ступінь зараженості деревостанів хворобами -відсутня.

Розміщення -2,0м х0,7м.

Кількість садивних місць на 1 га.-7142

На всю площу -38567тис. шт.

Головні породи сосна звичайна .

Схема змішування -6Сз4Бп+ Чг

Таксаційна характеристика:

Лісові культури. 6Сз4Бп+Чг Вік років -70. Висота -20,6м Діаметр -21,4 см. ТЛУ.-А2С. Повнота -0,75.Клас бонітету -І. Запас деревини: на 1га.-445 м3.;на виділі -2,40 тис.м3. % ділових дерев -72

Таблиця 31. Хід росту сосни звичайної.

З таблиці № 31 бачимо що кількість стовбурів на 2009 рік становить28 шт. на обліковому відрізку (10%)

Діаметр -21,4см

Висота-20,6м

Запас на 1 га -445м3

В лісовому фонді.

В умовах свіжого бору (А2).

Культури 1941 року посадки розташовані в кварталі №9 виділ№ 6.

Мал.14. Ґрунтовий розріз.

d-0.5см лісова підстилка

Н - 5-38см -гумусово -елювіальний, свіжий, світло -сірий з жовтуватим відтінком, суглинистий, пронизаний коренями лісової рослинності, перехід ясний.

Рні- 38-66см перехідний ,свіжий , до низу вологий сіро -жовтого кольору, суглинистий.

Ґрунт -дерново -опідзолений суглинистий на сучасних алювіальних відкладеннях.



Площа ділянки 6,2га.

Тип лісорослинних умов А2.

Тип лісу А2С

Рельєф - рівнинний. Ґрунти та їх вологість -свіжий сосновий бір.

Ґрунтовий покрив -ожина ,цмин пісковий.

Ступінь задерніння -помірна.

Ступінь зараженості деревостанів хворобами -відсутня.

Розміщення -2,0м х0,7м.

Кількість садивних місць на 1 га.-7142

На всю площу -38567тис. шт.

Головні породи - сосна звичайна .

Схема змішування -10Сз

Таксаційна характеристика насадження:

Лісові культури.

10Сз. Вік років -70. Висота-21,4м. Діаметр -22,6см. Клас бонітету -І. ТЛУ. -А2С. Повнота -0,86. Запас деревини: на 1га.м3.-475м3; на виділі -2,95 тис.м3. % ділових дерев -95.

Таблиця 32. Хід росту сосни звичайної

З таблиці № 32 бачимо що кількість стовбурів на 2009 рік становить 30шт на обліковому відрізку (11,0%)

Діаметр -22,6см

Висота-21,4м

Запас на 1 га -475м3

На староорних землях.

В умовах свіжого субору (В2)

Культури 1940 року посадки розташовані в кварталі № 9 виділ №8 на

Мал .15. Ґрунтовий розріз

d-0.4см лісова підстилка

НЕ- 2-28см -гумусово -елювіальний ,світло -сіро -жовтий ,плямистий, свіжий, при підсиханні світлішає до блідо -сіро -жовтого, наявність інтенсивного аморфного кремнію по всьому профілю, на фоні різнокольорових плям грунту -плями відновленого заліза, рихлий, безструктурний, супіщаний, перехід ясний по кольору.

Рі - 78 -160см -глинистий пісок світло -жовтого кольору , вологий, в нижній частині щільний.

Ґрунт - дерново -підзолистий супіщаний на сучасних алювіальних відкладеннях

Площа ділянки 10,8га.

Тип лісорослинних умов В2.

Тип лісу В2ДС

Рельєф - схил південно -західної експозиції .

Ґрунти та їх вологість -свіжий дубово-сосновий субір.

Ґрунтовий покрив -перестріч гайовий, веснівка..

Ступінь задерніння -помірна.

Ступінь зараженості деревостанів хворобами -відсутня.

Розміщення -2,0м х0,7м.

Кількість садивних місць на 1 га.-7142

На всю площу -77134тис. шт.

Головні породи - сосна звичайна .

Схема змішування -6Сз2Бп2Дз+Чг

Таксаційна характеристика ділянки:

Лісові культури.

Склад -10Сз+Бп. Вік -69 років. Висота -23,1м. Діаметр -24,4см. Клас бонітету -І. Тип лісу -В2ДС. Повнота -0,75. Запас на 1га\м3 -460. ; на виділі -4,97тис.м3.

Таблиця 33. Хід росту насадження сосни звичайної.

З таблиці № 33 бачимо що кількість стовбурів на 2009 рік становить29шт на обліковому відрізку (11%)

Діаметр -24,4см

Висота-23,1м

Запас на 1 га -460м3

В лісовому фонді.

В умовах свіжого субору (В2).

Культури 1939 року посадки розташовані в кварталі № 8 виділ № 7 на



Мал .16 Ґрунтовий розріз.

d-0.5см лісова підстилка

Н- 0-38см -гумусово -елювіальний, свіжий, світло -сірий з жовтуватим відтінком, суглинистий, пронизаний коренями лісової рослинності, перехід ясний.

Рні -38-95 см перехідний , свіжий, до низу вологий, сіро -жовтого кольору, суглинистий.

Грунт -дерново -опідзолений суглинистий на сучасних алювіальних відкладеннях.

Площа ділянки 16,2га.

Тип лісорослинних умов В2.

Тип лісу В2ДС

Рельєф - рівнинний .

Ґрунти та їх вологість -свіжий сосновий бір.

Ґрунтовий покрив -ковила, орляк, тимофіївка степова.

Ступінь задерніння -помірна.

Ступінь зараженості деревостанів хворобами -відсутня.

Розміщення -2,0м х0,7м.

Кількість садивних місць на 1 га.-7142

На всю площу -38567тис. шт.

Головні породи - сосна звичайна .

Схема змішування -8Сз2Бп

Таксаційна характеристика насадження:

Лісові культури.

8Сз2Бп. Вік років-70. Висота -30,7м. Діаметр -31,0см. Клас бонітету -І.ТЛУ.-В2ДС. Повнота -0,83. Запас деревини: на 1га м3 -500 ; на виділі -8,10 тис.м3.

Таблиця 34. Хід росту сосни звичайної.

З таблиці № 34 бачимо що кількість стовбурів на 2009 рік становить22шт на обліковому відрізку (8,9%)

Діаметр 31,0см

Висота-30,7м

Запас на 1 га -500м3

На староорних землях.

В умовах свіжого суг руду (судіброви ,С2)

Культури 1941 року посадки розташована в кварталі №130 виділ №16.

Мал.17. Ґрунтовий розріз.

d- 0-6- лісова підстилка

Н - 6-38см -гумусово -елювіальний, свіжий, світло -сірий з жовтуватим відтінком, суглинистий, пронизаний коренями лісової рослинності, перехід ясний.

Рні -38-66см перехідний ,свіжий , до низу вологий сіро -жовтого кольору, суглинистий.

Ґрунт -дерново -опідзолений суглинистий на сучасних алювіальних відкладеннях.



Площа ділянки 12,8га.

Тип лісорослинних умов С2.

Тип лісу С2ГДС

Рельєф - рівнинний .

Ґрунти та їх вологість -свіжий грабово -дубово -соснова судіброва.

Ґрунтовий покрив -дрік, зірочник лісовий, підмаренник пахучий.

Ступінь задерніння -помірна.

Ступінь зараженості деревостанів хворобами -відсутня.

Розміщення -2,0м х0,7м.

Кількість садивних місць на 1 га.-7142.

На всю площу -48571тис. шт.

Головні породи - сосна звичайна .

Схема змішування -8Сз2Д

Таксаційна характеристика насадження:

Лісові культури.

10Сз.+Чг Вік років -70. Висота ,м -30,2. Діаметр,см -30,5. Клас бонітету -І. Повнота -0,76. Т.Л.У. -С2ГДС. Запас деревини: на 1га. м3 -467; на виділі -5,98тис.м3

Таблиця 35 Хід росту сосни звичайної

З таблиці № 35 бачимо що кількість стовбурів на 2009 рік становить18шт на обліковому відрізку (7,0%)

Діаметр 30,5см

Висота-30,2м

Запас на 1 га -467м3

В лісовому фонді.

В умовах свіжого сугруду (С2)

Культури 1940 року посадки розташована в кварталі №68 виділ № 20.

Мал.18. Ґрунтовий розріз.

d- 0-5см -лісова підстилка.

Не- 5-50см -гумусово-елювіальний, світло -сірий, свіжий, при підсиханні світлішає, по всьому профілю ясно виражена наявність аморфного кремнезему, безструктурний , легко суглинистий , інтенсивно пронизаний коренями рослинності до35см, рихлий, перехід ясний по кольору і складенню.

Phi- 50-100см -перехідний до породи, світло -сірий легко суглинистий з палевим відтінком і з вкрапленнями брунатної глини на1/3 частини загальної маси, грудкуватий, щільніший попереднього горизонту.

Р -100-120см -порода -лесоподібний суглинок з вкрапленнями брунатної глини.

Ґрунт - сірий опідзолений легко суглинистий на лесоподібному суглинку.

Площа ділянки 10,8га.

Тип лісорослинних умов С2.

Тип лісу С2ГДС

Рельєф - рівнинний .

Ґрунти та їх вологість -свіжий грабово -дубово -сосновий сугруд (судіброва).

Ґрунтовий покрив -вероніка лікарська , медунка темна.

Ступінь задерніння -помірна.

Ступінь зараженості деревостанів хворобами -відсутня.

Розміщення -2,0м х0,7м.

Кількість садивних місць на 1 га.-7142

На всю площу -38567тис. шт.

Головні породи - сосна звичайна .

Схема змішування -8Сз2Бп

Таксаційна характеристика насадження:

Лісові культури.

8Сз2Бп. Вік, років -70. Висота ,м-30,8 .Діаметр, см -31,1.Клас бонітету -Іа. Тип лісу (Т.Л.У.) -С2ГДС. Повнота -0,86. Запас деревини : на 1 га.510 м3 ; на виділі -5,51 тис.м3.

Таблиця 36. Хід росту сосни звичайної .

З таблиці № 36 бачимо що кількість стовбурів на 2009 рік становить26шт на обліковому відрізку (10,0%)

Діаметр 31,1см

Висота-30,8м

Запас на 1 га -510м3

Висновки

Аналізуючи хід росту і продуктивностіділянок старшовікових деревостанів сосни звичайної на староорних землях можна зробити такі висновки:

ділянки були висаджені на землях які мали повну непридатність до сільськогосподарського користування як то яри , дуже круті схили , заболочені місця , які не можна використовувати навіть під сінокоси ( дані з опитувань місцевих робітників , та деяких колгоспних документів 1946-50 років).

Умови місцезростання культур круті схили та вибалки.

Ділянка культур сосни звичайної в умовах свіжого бору (А2).

Культури створені 1940 року і мають такі показники:

Кількість дерев на обліковій площі -18 шт.

Склад -6Сз4Бп +чагарники - бузина червона.

Діаметр -21,4см - 83% за нормою - 24,8см.

Висота-20,6 м- 82% за нормою -23,6м.

Запас - 445м3/га за нормою -511м3/га

Продуктивність деревостану -86%

Особливістю цієї ділянки є те що перші ( низові ) ряди займають чагарникові породи , які в умовах схилу відіграють велику роль в утриманні в ґрунті поживних речовин. Також введена більша кількість листяної породи -берези похилої , яка створює поживний шар грунту набагато швидше ніж соснові, сприяючи також розкладу опадів сосни. Тому , в результаті видно , що дерева доволі добре для таких умов місцезростання, набрали висоту і діаметр.

Ділянка старшовікових дервостанів в умовах свіжого субору (В2) 1940 року посадки на крутому схилі. Ділянка має складний склад -6Сз2Дз2Бп+ чагарники -бузина червона, карагана дерев'яниста (акація жовта). Велику площу займають ряди чагарникових.

Насадження має такі показники:

Кількість дерев на обліковій площі -19 шт.

Діаметр -24,4 см -98% за нормою -24,8см.

Висота -23,1 м -97% за нормою -23,6м.

Запас -460 м3. за нормою -511м3

Продуктивність деревостану -90%

Сосна звичайна на ділянці має високі показники по висоті і діаметрі майже 100% , а також запас на 1 га.

Ділянка старшовікових дервостанів в умовах свіжого сугруду (С2) 1941 року посадки висаджена по розлогому дну яру, тому має рівнинний характер.

Культури чисті за складом -10Сз+ бузина чорна , мають такі показники:

Кількість дерев на обліковій площі -18 шт.

Діаметр -30,5 см - 84% за нормою -30,9см.

Висота -30,2 м. -84% за нормою -30,6м.

Запас на 1 га -467 м3. за нормою 640

Продуктивність деревостану 73%

Незважаючи на те, що ділянка розташована в умовах свіжого суг руду та на дні яру, тобто доволі рівнинна, має покращені умови грунту, оскільки всі поживні речовини з схилів яру приносяться до низу, деревостани мають нижчий процент показників.

Порівнюючи хід росту і продуктивності ділянок старшовікових деревостанів в лісо типологічних умовах місцезростання А2,В2.С2. можна відмітити що деревостани в умовах А2, В2 створені з домішкою листяних порід мають більший процент продуктивності ніж деревостани чисті за породним складом .Найбільшу продуктивність має ділянка в умовах В2, створена з дубом черещатим та чагарниковими.

Аналізуючи хід росту і продуктивностіділянок старшовікових деревостанів сосни звичайної в лісовому фонді можна зробити такі висновки:

Ділянка старшовікових деревостанів в умовах свіжого бору(А2)1941 року посадки. Насадження чисте за складом і має такі показники:

Кількість на обліковій площі-20шт.

Діаметр -22,6см -84% за нормою - 24,8см

Висота -21,4м -86% за нормою -23,6м.

Запас на 1 га. 475 м3. за нормою 511м3/га

Продуктивність деревостану -93%

Ділянка старшовікових деревостанів в умовах свіжого субору (В2)1939 року посадки. Насадження змішане за складом 8Сз2Бп має такі показники :

Кількість на обліковій площі -20 шт.

Діаметр -31,0см - 125% за нормою -24,8см.

Висота - 30,7 м. -130% за нормою -23,6м

Запас на 1 га. 500м3. за нормою -511м3/га

Продуктивність деревостану -98%

Ділянка старшовікових деревостанів в умовах свіжого суг руду(С2) 1940 року посадки. Насадження змішане за складом 8Сз2Бп має такі показники:

Кількість на обліковій площі -18 шт.

Діаметр -31,1см -101% за нормою - 30,9см.

Висота -30,8м. -101% за нормою -30,6м.

Запас на 1 га.-650 м3. за нормою 640м3/га

Продуктивність деревостану 102%

Динаміка приросту старшовікових деревостанів за діаметром, висотою, та запасом в лісо типологічних умовах А2, В2, С2.



Порівнюючи результати ходу росту ділянок старшовікових деревостанів в умовах А2, В2, С2 можна зробити висновок , що деревостани сосни звичайної мають задовільні показники як для даних лісо типологічних умов.

Як і в деревостанах, створених на староорних землях , спостерігається залежність соснових від опадів листяних порід, проте таксаційні характеристики в лісовому фонді вищі за показники на староорних землях.

Таке пояснюється тим , що на час закладки культур вже мали потужний корисний шар грунту створений з лісової підстилки, тому сіянці , отримавши хороший ріст, швидше ввійшли у фазу деревостанів, тим самим накопичивши більший запас деревини на 1 га.

4.2 Особливості створення та росту культур сосни звичайної

Культури сосни на староорних землях.

Особливістю дерново-підзолистих, глинисто-піщаних та супіщаних грунтів лісової зони Полісся - є мала потужність гумусового горизонту і несприятливі фізико-хімічні властивості. Розпушування таких грунтів призводить до швидкого винесення органічних речовин у нижчі, недоступні для рослин, горизонти. Збіднення грунтів відбувається внаслідок щорічного збирання врожаю. Порівняно із цілинними ґрунтами в староорних землях міститься менше гумусу. На староорних землях послаблюється розвиток мікроорганізмів і знижується нітрифікаційна спроможність. Значно змінюються і фізичні властивості грунтів. Об'ємна вага верхнього 10-сантиметрового шару орних грунтів становить 1,48 г/см³, а на глибині 10-20 см -1,60 г/см³. На цілинних землях цей показник становить 1,10 і 1,47 г/см³. Погіршення фізичних властивостей староорних земель зумовлене розривом і частковим закупоренням капілярів під час оранки, крізь які відбувається обмін повітря і просочується основна маса води.

За таких умов у сосни інтенсивно розвивається коріння у верхніх горизонтах грунту. Після того, як коренева система сосни встигає засвоїти усі поживні речовини з верхнього родючого шару грунту, коріння її поступово заглиблюється у грунт.

Уповільнений ріст коріння сосни супроводжується не лише гальмуванням росту надземної частини, а й загальним ослабленням організму рослини. Ослаблені дерева пошкоджуються підкоровим клопом (Aradus cinnamomeus Panz), масове розмноження якого призводить до відмирання дерев і утворення галявин у культурах. Розріджені соснові молодняки заселяються личинками хрущів. Все це остаточно послаблює культури, і частина дерев через 12-15 років засихає. Підвищити біологічну стійкість сосни у культурах на староорних землях можна шляхом внесення добрив і боротьбою із шкідливими комахами. Це супроводжується тимчасовим покращенням росту сосни, оскільки коренева система лишається поверхневою.

Відомо, що під час посух кількість вологи у верхніх горизонтах грунту незначна. Це згубно позначається на деревах з поверхневою кореневою системою. Тому для покращення росту і підвищення біологічної стійкості сосни звичайної в культурах на староорних землях, необхідно застосовувати заходи, що сприяють розвитку глибинної кореневої системи (Гордієнко М.І. 1995р) . З цією метою при створенні культур обробляють грунт розпушувачем РН-60 на глибину понад 60 см. Через 2-3 роки коренева система саджанців сосни, як правило, засвоює весь розпушений шар грунту. Щоб культури швидше зімкнулися, доцільно висаджувати 10-15 тис. сіянців на 1 га , що запобігає зараженню підкоровим клопом (Б.М. Литвинов , М.Д. Євтушенко, Г. В. Байдик 2005 рік). Для покращення росту і розвитку культур необхідно також внести мінеральні та органічні добрива, оскільки ріст і приживлюваність культур напряму залежать від вмісту поживних речовин в ґрунті, оскільки землі сільськогосподарського користування мають збіднілу структуру грунту, крім того на таких землях не існує корисного шару лісової підстилки, як це є в лісовому фонді, тож поживні речовини сіянці мають отримати саме від внесення добрив (Гордієнко М. І. 1995 рік). З досвіду Боярської ЛНДС в Київській області самим ефективним в районі Полісся виявилось внесення мінеральних добрив водночас із садінням сіянців на глибину 10-15 см. та на відстані 10 см. від посадкового ряду. Норма внесення добрив на всіх ділянках повинна розроблятись окремо, зваживши на вміст у ґрунті доступних сполук в елементах живлення. Особливо ефективні для вирощування сосни звичайної органічні добрива, як то торф. Проте, цей метод має також і мінусові сторони , так являючись якісним добривом торф дає змогу сіянцям у період 3-4 років розвинути сильну кореневу систему, проте, в подальші роки спостерігається нагромадження коріння саме в торф'яному субстраті. При виході коріння за межі добривної подушки спостерігається пригнічення росту культур ( Науковий звіт Новгород -Сіверської ЛНДС за 1977 рік). Також негативно впливає торфова суміш на насадження в стані жердняків (Гордієнко М.І.) , буває помітне пригнічення росту саджанців , а в посушливі роки їх загибель. Тому, торф рекомендовано вносити суворо за дозою та лише на поверхні грунту.

Також дуже корисно вводити в склад насадження люпин (Гордієнко М.І.) , який не тільки сприяє підвищенню родючості грунтів , а й знищує багаторічні бур'янисті рослини такі як пирій повзучій який розповсюджений майже всюди на староорних землях. Він є багаторічним і являє собою значну загрозу для культур, оскільки завдяки сильно розгалуженій кореневій системі дуже швидко проникає в розораний грунт.

Проте , невважаючи на значну користь , люпин має переваги лише в достатньо зволожених місцях , оскільки завдяки міцній кореневій структурі захоплює вологу з грунту, зневоднюючи тим самим сіянці сосни, тому його потрібно вводити в культури на більш багатих і зволожених ґрунтах.

Так, спостерігається, що після осінньої прокладки борозен, навесні в борознах вже проявляються паростки пирію повзучого. Боротьба з ним дуже складна ,оскільки потребує постійного розпушення міжрядь. Проте в умовах свіжого бору проводити часті розпушування міжрядь є шкідливим. Так, у 3-4 річних культурах сосни, створених в умовах свіжого бору при розпушуванні у середньому відрізається 56-68% бічного коріння першого порядку що позначається на стані сіянців. Так, після розпушування вміст води в ґрунті зменшується в 2-2,6 % (Гордієнко М.І.). Також супіщані ґрунти мають нестійку консистенцію тож легко зміщуються, оголяючи бічні корінці, внаслідок чого, сіянці зневоднюються і гинуть.Іншим важливим фактором при залісенні староорних земель є створення змішаних насаджень, які більш стійкі проти підкорового клопа і кореневої губки (Fomes annosus). Підбирають компоненти для культур з таким розрахунком, щоб підвищити запас органічного опаду, прискорити його розкладання і збільшити масу коріння, яке пронизує товщу грунту. У бідних і сухих борах, де листяні породи не ростуть, у насадження сосни звичайної бажано вводити сосну Банкса, а на більш родючих ґрунтах -- березу повислу, дуб звичайний, клен татарський, грушу звичайну. Сосну Банкса і листяні породи на староорних землях доцільно вводити в культури через 2-3 ряди сосни звичайної.

Багато сказано про те, що чисті культури, наприклад, ялини, у Середній Європі обов'язково повинні страждати від дії шкідників, хвороб та різних факторів абіотичного середовища. Проте , деякі факти свідчить про інше: кілька поколінь штучно створених ялинників у Німеччині не призвели до погіршення ґрунтів. Упорядкований за класами віку ялиновий ліс у Саксонії виявився вітростійким. Тому ,вважають що досвід саксонських лісоводів і свідчить, що вирощування чистих ялинників не потребує поправок.

У зімкнутих молодих соснових культурах накопичується значний шар підстилки. Внаслідок малої щільності заселення староорних грунтів безхребетними тваринами розкладання її уповільнюється. Ґрунтові безхребетні тварини не лише прискорюють розкладання органічних залишків, а й змінюють фізичні властивості грунту. При зміні сезонів в пошуках їжі безхребетні тварини мігрують, лишаючи нірки, які хоча і руйнуються, але систематичне їх поновлення покращує фізичні властивості грунту. Скрізь нірки проникає повітря, вода і коріння деревних рослин до більш глибоких горизонтів грунту. Ґрунтові безхребетні тварини є бажаним компонентом лісових ценозів. Збільшення щільності заселення грунту цими тваринами в культурах на староорних землях досягається шляхом внесення підстилки зі старих соснових насаджень. Через 10 років після такої інокуляції чисельність безхребетних збільшується у 9-22 рази порівняно з культурами, де підстилка не вносилася (контроль). Підстилку бажано вносити в культури до змикання крон у кількості 1,5-1,7 т/га і розміщувати купами вздовж рядів сосни на відстані 3-6 м одна від одної восени чи ранньою весною у період найактивнішої життєдіяльності тварин. Проте існує думка що не всі багаті видами ліси є стойкими. Так, чисті ліси (за Еленбергом), як правило, переважають за стійкістю мішані. Деякі автори (наприклад, Дж.Смітт, 1976) вважають, що ускладнення екосистеми не обов'язково призводить її до підвищення стійкості, буває й так, що вона стає менш стійкою. Таким чином, стійкість лісостану не є наслідком зростаючої його складності. Наприклад, сосняки-брусничники часто стійкіші за сосняки-кисличники або сосняки різнотравні.

У північно-східній частині Європейської рівнини сосна та ялина утворюють корінні лісові угруповання, тобто - первинні насадження (за Г.Ф.Морозовим). Тому створення чистих соснових і ялинових лісів не слід відносити до штучних монокультур, приписуючи їм усілякі недоліки, бо вони найкращим чином відповідають лісорослинним умовам. Можна навести приклади і по Дзвінківському лісництву Боярської ЛДС (Київська область). Чисті соснові культури у цих умовах забезпечують кращі деревостани, ніж мішані.

Багато дослідників вважають, що листяні породи, особливо широколистяні, суттєво поліпшують ґрунт. Проте, не завжди буває доречним вводити листяні породи у культури соснових. Наприклад, евтрофізація умов доцільна при вирощуванні більш вимогливих до родючості ґрунту екзотів. Якщо вирощуються корінні хвойні ліси, то потрібно враховувати, що вони зростають при участі грибів (мікоризи). Для нормальної життєдіяльності грибів потрібне кисле середовище у межах рН 3-4. Тому різні заходи у сосняках та ялинниках, які спрямовані на пониження кислотності ґрунтового розчину (вапнування, збереження листяних порід) часто не мають успіху. Зниження кислотності приводить до прискорення розкладання підстилки та короткострокового підвищення поточного приросту. Але потім продуктивність зменшується і, завдяки заміні грибної флори сапрофітними бактеріями, знижується стійкість лісостану до ураження кореневою губкою.

Евтрофізація ґрунтових умов змінює їх на користь листяних порід, особливо порід-піонерів: берези та осики, а це не завжди доцільно з точки зору ведення лісового господарства. Українські вчені П.С.Пастернак та І.І.Смольянінов дійшли висновку, що вплив на ґрунт насаджень, які ростуть добре (мають високі бонітети), буде тільки поліпшуючим, якщо на цей процес не вплине антропогенна чи якась інша дія.

У лісівницькій науці та лісогосподарській практиці давно поширена думка, що мішані листяно-ялинові, сосново-ялинові деревостани є більш стійкими до дії вітру порівняно з чистими ялинниками і сосняками. Але у 70-80-х рр. XX ст. коли на широких просторах Східно-Європейської рівнини часто проходили літні шквали, виявилося, що домішки берези не підвищують стійкість хвойних лісів, а, навпаки, знижують її. Вітростійкість чистих деревостанів була вищою. Справа у тім, що для лісу найнебезпечнішими є пориви вітру, а чисті хвойні насадження сприяють їх роздрібненню, порушенню, в цілому зменшують швидкість вітру шершавістю. Дерева берези й осики мають більшу вітрильність, що призводить до більшого ступеня їх пошкодження вітром. Особливо відчутні пошкодження при домішках листяних порід у вигляді біогруп. У цих випадках повітряні потоки проявляють турбулентність, яка більш відчутно впливає на лісостан.Створення сосняків на староорних землях майже гарантує їх захворювання та загибель від кореневої губки. Рекомендації щодо створення хвойно-листяних насаджень зі значною долею листяних порід себе не зовсім виправдали, оскільки доведено(А.А.Гаас, 1980)., що запас березових насаджень, у мішаних дерево станах до 20 років перевищує запас сосняка, проте після 30 років запас березових насаджень знижується. Товарність берези низька, ділова деревина становить не більше 50%. Тому, необхідно впровадити рубку березових після 30-35 річного віку, оскільки збереження великої домішки берези до 45-річного віку призводить до розкладу соснового молодняка, шкода від чого буде не меншою, ніж від ураження кореневою губкою.

Створення біологічно стійких високопродуктивних насаджень на староорних землях можливе за умов застосування комплексу заходів, до яких входять глибоке розпушення грунту, внесення добрив, створення змішаних насаджень, оптимальне розміщення посадочних місць, своєчасна рубка догляду.

Культури сосни в лісовому фонді.

Культури сосни в борах.

Бори формуються на пісках, надмірно зволожених торф'яних та інших бідних ґрунтах. На таких ґрунтах можуть виростати сосни звичайні й Банкса, береза повисла та деякі види верб( Воробьев, 1953 рік , Погребняк 1968 рік) .