Удосконалення технології виробництва молока у TOB ім. Воровського Полтавського району Полтавської області

Особливості виробництва молока при прив'язному та безприв'язному способах утримання корів. Удосконалення технології машинного доїння. Історія створення та породний, класний і віковий склад стада. Продуктивні та відтворювальні якості маточного поголів'я.

Рубрика Сельское, лесное хозяйство и землепользование
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 21.01.2011
Размер файла 3,4 M

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Необхідно систематично заправляти дезінфікуючим розчином дезкилимки, які розміщені в тамбурах корівників та інших виробничих приміщень. Дезінфікуючи килимки є надійним захистом від розповсюдження заразних хвороб.

У господарстві потрібно проводити постійний контроль за повітряним середовищем, ґрунтом, кормовими культурами, водою. Він дозволяє виділити найбільш небезпечні забруднювачі в навколишньому середовищі, які прямо або опосередковано потрапляють в живий організм і можуть спричинити виникнення хвороб різної етології, зниження продуктивності тварин і якості тваринницької продукції.

Розв'язання цих питань призведе до значного поліпшення умов охорони навколишнього природного середовища ТОВ ім. Воровського.

5. Охорона праці в галузі

Необхідність вирішення проблем безпеки зумовлює формування цілісної системи знань з проблем охорони праці, необхідних для прийняття за будь-яких умов обґрунтованих рішень щодо безпеки на рівні людини, колективу, підприємства, галузі.

Охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних та лікувально-профілактичних заходів і засобів, направлених на збереження здоров'я та працездатності людини в процесі праці ( ст.1 Закону України "Про охорону праці ").

Соціальне значення охорони ;праці полягає в сприянні росту ефективності суспільного виробництва шляхом безперервного вдосконалення і поліпшення умов праці, підвищення їх безпеки, зниження травматизму і професійних захворювань. Соціальне значення проявляється в зростанні продуктивності праці, збереженні трудових ресурсів і збільшенні сукупного національного продукту.

Основними законами та підзаконними актами, які урегулюють правові відносини у сфері охорони праці в умовах виробництва і загалом -у суспільстві є: Конституція України, Кодекс законів про працю, Закон України "Про охорону праці" від 21 листопада 2002 року за № 229-4, Закон України " Про забезпечення санітарного і епідеміологічного благополуччя населення", і розробленими на їх основі положеннями, постановами, нормами, інструкціями, стандартами.

Відповідно до Положення про порядок проведення навчання і перевірки знань на підприємстві проводяться навчання та інструктажі працівників з охорони праці. Навчання та перевірка знань здійснюється не менше одного разу на рік для всіх працівників і один раз на три роки для посадових осіб і керівника підприємства.

Вступний інструктаж проводить спеціаліст з охорони праці з усіма новоприйнятими працівниками та студентами під час виробничої практики в кабінеті з охорони праці. Це загальний інструктаж. Він включає правила безпеки: при перебуванні на території господарства, організації та утриманні робочих місць, обслуговуванні сільськогосподарських . машин, а також загальні правила електробезпеки. Після вступного інструктажу заповнюють картку, яку зберігають у особистій справі працівника.

Первинний інструктаж на робочому місці проводять керівники даної ділянки робіт: бригадири, завідуючі фермами, зоотехніки та ін. У програму цього інструктажу входять: ознайомлення з технологічним процесом на даній ділянці роботи, будовою машин, установок та іншого обладнання, дорученого обслуговувати робітнику, небезпечними зонами і запобіжними пристроями, інвентарем та обладнанням, що застосовуються при роботі, підготовкою до роботи обладнання, приведенням в порядок спецодягу, індивідуальних; захисних засобів тощо. При цьому ознайомлюють з безпечними методами і прийомами праці, з інструкцією з охорони праці для даного виду робіт, правилами транспортування й перенесення вантажів, вкладення їх, перевезенням тварин. Після інструктування працівник проходить стажування від 2 до 15 змін і тільки після засвоєння безпечних методів допускається до самостійної роботи. Звільняються від стажування розпорядженням керівника працівники, що мають стаж не менше 3 років по даному виду робіт.

Повторний інструктаж проводять у TOB ім. Воровського раз в 6 місяців, а з підвищеною небезпекою - раз в 3 місяці.

Позаплановий інструктаж проводять при порушенні вимог безпеки, що призвели або призведуть до нещасного випадку; при змінах в технології, в нормативних актах з охорони праці; при перерві роботи працівника не менше 60 днів, а для робіт з підвищеною небезпекою - не менше 30 днів. Цільовий інструктаж проводять при виконанні разових робіт, не пов'язаних з професією, і виконанні робіт, на які оформляється наряд-допуск.

Відповідають за безпеку людей при роботі, догляді та утриманні сільськогосподарських тварин директор сільськогосподарського підприємства, головний зоотехнік та ветеринарний лікар, керуючі відділеннями, бригадири. Вони перевіряють періодично знання правил безпеки і створюють для цього відповідні умови.

Кожний працівник, якому дозволено доглядати велику рогату худобу, ознайомлюється з основними правилами утримання й догляду за тваринами, а також з правилами надання першої допомоги при нещасних випадках.

Фінансування заходів з охорони праці у господарстві здійснюються за рахунок фонду охорони праці і коштів господарської діяльності. Фонд охорони праці формується із розрахунку не менше 0,5% виручки від реалізації продукції. На підприємстві кошти вище вказаного фонду використовуються тільки на виконання заходів, що забезпечують доведення умов і безпеки праці до нормативних вимог або підвищення існуючого рівня охорони праці на виробництві і не можуть використовуватись на інші заходи, безпосередньо не пов'язані з покращенням умов і підвищенням рівня безпеки на виробництві. Дані про затрати на охорону праці TOB ім. Воровського за 2006-2008 роки наведені в таблиці 5. 1.

Види затрат

Роки

2006

2007

2008

Всього затрат\, (Зой) у тому числі:

7500

9400

12400

- на номенклатурні заходи (Зн)

4100

5500

8325

- на засоби індивідуального захисту (Зіз)

2225

2100

2725

- на лікувально-профілактичні заходи (Злп)

1175

1800

1350

Коефіцієнт розподілу коштів (Крк=Зн/Зоп)

0,547

0,585

0,671

Дані таблиці 5.1. свідчать про те, що за аналізований період затрати на охорону праці зростають. Так, порівняно з 2006 роком у 2008 році затрати на охорону праці зросли на 4900 гривень, або на 65%. Збільшився також показник розподілу коштів за аналізований період на 0,124.

Планування робіт з охорони праці здійснюється на основі:

· комплексних заходів, що забезпечують досягнення встановлених нормативів безпеки праці, гігієни праці і виробничого середовища;

· заходів щодо усунення недоліків і виконання приписів органів державного нагляду;

· заходів щодо поліпшення умов і безпеки праці, запропонованих органами державного нагляду;

· заходів щодо усунення недоліків, виявлених при розслідуванні нещасних випадків і аварій;

· перспективних і поточних планів створення безпечних і нешкідливих умов праці.

Віднос Відносно до ст. 13 закону роботодавець забезпечує функціонування системи управління охороною праці (СУОП). СУОП - це складна, штучна, відкрита, не детермінована комплексна система, яка представляє собою регламентовану законодавчими актами, нормативними і організаційно-розпорядчими документами; сукупність взаємопов'язаних соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів, методів і засобів, спрямованих на збереження здоров'я і працездатності людини у процесі трудової діяльності у всіх ланках.

У TOB ім. Воровського на кожному рівні управління охороною праці вирішуються такі основні завдання:

навчання безпечним методам праці й пропаганда питань охорони праці;

забезпечення безпеки устаткування, що застосовується;

забезпечення безпеки виробничих процесів, будівель і споруд;

нормалізація санітарно-гігієнічних умов праці;

забезпечення працівників 313 і ЗКЗ;

забезпечення оптимальних режимів праці та відпочинку;

організація лікувально - профілактичного обслуговування працівників;

забезпечення санітарно-побутового обслуговування працівників;

професійний відбір працівників з окремих професій.

Основні функції управління охороною праці:

· організація та координація робіт;

· облік, аналіз та оцінка стану умов та безпеки праці;

· планування та фінансування робіт;

· контроль за станом охорони праці;

· стимулювання охорони праці

Аналіз Аналіз умов праці ставить собі за мету виявлення причин та травмуючих чинників, що є характерними для даного технологічного процесу, для конкретного робочого місця та визначення їх впливу на рівень травматизму, стан здоров'я та працездатність працюючих для підвищення рівня безпеки галузевих виробництв.

Аналіз стану виробничого травматизму та захворювань у TOB ім. Воровського проведено на основі змісту актів по формі Н-1, звітної форми 7-ТНВ, лікарняних листів за останні 3 роки. Показники стану виробничого травматизму та захворювань наведені в таблиці 5.2.

Таблиця 5.2 Показники стану виробничого травматизму та захворювань

Показники

2006р.

2007р.

2008р.

1. Середньорічне число працюючих (Р), чол.

75

80

79

2. Число нещасних випадків (К), в тому числі: з тимчасовою втратою працездатності з стійкою втратою працездатності з смертельним наслідком

1.

2

-

3. Показник частоти нещасних випадків (П „ N * 1000 / Р )

13,3

25

-

4. Показник тяжкості нещасних випадків (П т =Т тр /Щ

10

12,5

-

5. Показник втрати робочого часу (Пвтр= Пч.* ТІт)

133

312,5

-

6. Втрати працездатності по травматизму, дн. (Ттр.)

10

25

-

7. Втрати працездатності по захворюванням, дн. (Т захв)

1 56

70

49

8. Сумарне число днів непрацездатності по виробничому травматизму, за захворюваннями за рік (Ттр+ Тзахв.), дн.

66

95

49

За даними таблиці 5.2. слід відзначити, що за аналізовані роки на підприємстві відбулося 3 нещасних випадки на виробництві. Так, у 2006 році відбувся один нещасний випадок з тимчасовою втратою працездатності; у 2007 році - 2 нещасних випадки ( у т. ч. один у стані алкогольного сп'яніння), у 2008 році нещасні випадки на виробництві відсутні.

У відповідності із Законами України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності та про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності ТОВ ім. Воровського сплачує страхові тарифи у Фонд соціального страхування від нещасних випадків ті Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Розмір страхового тарифу (у % до фактичних витрат на оплату праці) ФСС від н/в для сільського господарства становить 0,2. Розмір страхового тарифу ФСС з тимчасовою втратою працездатності складає 2,9% від фонду заробітної плати.

Для оцінки економічної ефективності впроваджених заходів по покращенню умов та охорони праці використовують показник річного економічного ефекту.

Різниця між відверненим збитком та фактичними витратами на заходи з охорони праці буде визначати економічний ефект від заходів з охорони праці.

Розрахунок витрат- від виробничого травматизму у ТОВ ім. Воровського представлений в таблиці 5.3.

Таблиця 5.3 Втрати від виробничого травматизму у TOB ім. Воровського за 2006-2008рр.

Види втрат

Роки

2006

2007

2008

А. Втрати ФСС від н/в

1. Виплачено по лікарняних листах, грн.

- по проф. захворюванням

- по виробничому травматизму

240

735

2. Виплати по інвалідності, грн.

3. Виплати по смерті потерпілого, грн..

-

-

-

Б. Втрати ФСС з тимчасової втрати працездатності

1. Виплачено по лікарняних листах, грн. - по загальним захворюванням

768

980

700

В. Втрати підприємства (Впід)

1а. Середньоденна заробітна плата, грн.

48

49

50

1. Виплати по лікарняних листах (5 днів), грн.

- по виробничому травматизму

- по загальним захворюванням

240 1920

490 2450

1750

2. Виплати по штрафах, грн..

-

-

-

3. Вартість зіпсованого обладнання, грн.

-

-

-

4а. Загальна вартість продукції, виробленої підприємством за рік, грн.

250000

272840

396300

4. Втрати через недоодержання продукції, грн.

772

1136,8

862

5. Втрати на розслідування нещасного випадку, грн.

580

1267

-

6. Страхові тарифи в ФСС від н/в (0,2% ФВЗП для с/г)

2880

2940

3000

7. Страхові тарифи в ФСС з тимчасової втрати працездатності (2,9%) (2,9:0,2=14,5)

41760

42630

43500

8. Сумарні економічні втрати, грн.

49160

52628,8

49812

9. Річний економічний ефект, грн.

-

-6596,8

-1050

Річний економічний ефект впроваджених заходів по покращенню умов та охорони праці на підприємстві у 2008р. від'ємний, проте порівняно із попереднім роком збільшився на 5546,8 грн. У 2008 році в TOB ім. Воровського відсутні випадки виробничого травматизму та зменшилася кількість загальних захворювань, в результаті чого скоротилися виплати по лікарняних листах, відсутні витрати' на розслідування нещасного випадку, підвищилась продуктивність праці. Втрати через недоодержання продукції зменшилися на 274,8 грн. або 24% порівняно з попереднім роком. Ці показники свідчать про ефективне проведення заходів щодо поліпшення умов і охорони праці.

Типові норми безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам сільського господарства (Витяг з Наказу ДНОП від 10.06.98р. №117) визначають для власника або уповноваженого ним органу обов'язків до виконання мінімуму безплатної видачі засобів індивідуального захисту працівникам сільського господарства. Засоби захисту видають згідно з установленими нормами й строками носіння.

Таблиця 5.4

Найменування

Найменування професії та посади

спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту

Термін зносу засобів захисту, в місяцях

Необхідна кількість

Бригадир на

Халат бавовняний

12

1

дільниці

Чоботи гумові

12

1

виробництва

Головний убір

6

2

молока (1)

Годувальник (2)

Фартух бавовняний з водовідштовхувальним

12

2

просоченням Рукавиці комбіновані

6

4

Чоботи кирзові

24

2

Плащ прогумований Головний убір

Черговий 6

2 4

Дояр (4)

Халат бавовняний

12

4

Чоботи гумові

12

4 ,

Жилет утеплений із

24

4 *

віскозно-лавсанової

тканини

Головний убір

6

8

Ветеринарний

Халат бавовняний

12

1

лікар (1)

Безрукавка утеплена

24

1

Фартух прогумований Чоботи гумові

24 24

1 1

Рукавички гумові

6

2

Під час механізованого доїння корів необхідно дотримуватись наступних мір безпеки:

1. До доїння тварин допускаються особи, які не мають медичних протипоказань та пройшли спеціальне теоретичне і практичне навчання, склали іспит кваліфікаційній комісії і отримали відповідне посвідчення на право експлуатації застосовуваних механізмів та обладнання, пройшли вступний інструктаж з охорони праці. Проведення інструктажу і перевірка знань повинні реєструватись в журналі реєстрації вступного інструктажу на робочому місці (особистої картки інструктажу). Підлітки від 16 років допускаються до обслуговування худоби і доїльних установок з дозволу медичної комісії та за погодженням профспілкового комітету.

Не допускаються до робіт вагітні жінки та жінки, які годують немовлят.

До самостійного виконання робіт допускаються особи, які пройшли стажування на робочому місці протягом 2-15 змін під керівництвом завідуючого фермою (бригадира) або досвідченого працівника і оволоділи навиками безпечного виконання робіт. Дозвіл на самостійне виконання робіт фіксують датою і підписом інструктора в журналі реєстрації інструктажу на робочому місці (особовою карткою інструктажу).

Працівники, які обслуговують електрифіковане обладнання, повинні пройти додаткове навчання і інструктаж з електробезпеки з присвоєнням І групи допуску.

До виконання робіт не допускаються особи у стані алкогольного, наркотичного або медикаментозного сп'яніння, у хворобливому або стомленому стані.

Необхідно дотримуватися гранично допустимих норм піднімання і переміщення вантажів.При виконанні робіт жінками дозволяється піднімати і переміщувати вантажі при чергуванні з іншою роботою (до 2 разів за годину), маса яких не перевищує 10 кг, піднімати і переміщувати вантажі постійно протягом робочої зміни - 7 кг. Сумарна вага вантажу, який переміщується протягом кожної години робочої зміни, не повинна перевищувати: з робочої поверхні - 350 кг, з підлоги - 175 кг.

Експлуатацію доїльних установок проводять у відповідності з вимогами експлуатаційної документації.

Персоналу, який бере участь в процесах доїння, необхідно:

знати конструкцію, принцип дії машин і механізмів;

вміти проводити запуск і зупинку обслуговуваних агрегатів;

знати призначення і місцезнаходження контрольно-вимірювальних приладів і сигналізації, а також правила користування ними;

- знати призначення і зміст виконуваної операції, її зв'язок з іншими операціями технологічного процесу та робіт по догляду за тваринами;

- знати способи аварійного відключення механізмів та обладнання;

- вміти користуватися засобами колективного та індивідуального захисту.

Спецодяг, спецвзуття та інші засоби індивідуального захисту повинні відповідати умовам і характеру виконуваної роботи. Засоби індивідуального захисту повинні відповідати розміру працюючого, застосовуватися в справному, чистому стані за призначенням і зберігатися в спеціально відведених та обладнаних місцях з дотриманням санітарних правил.

Робітник повинен ознайомитися з правилами використання засобів сигналізації і пожежогасіння та з їх розташуванням.

10.Необхідно переходити через транспортери і конвеєри в місцях, обладнаних перехідними містками; не заважати руху машин і тварин.

11.Доїння корів проводять згідно з встановленим на фермі режимом і розпорядком дня, що сприяє формуванню і закріпленню у тварин спокійного і слухняного норову.

12. Поводятся з тваринами при виконанні всіх технологічних операцій потрібно спокійно, впевнено, лагідно. Грубе ставлення до тварин може викликати у них агресивність, наслідком якої є травмування працівника.

13.Підготовчі до доїння операції виконуються в такій послідовності: обмивання, витирання, масаж вим'я, здоювання перших цівок молока, надівання доїльних стаканів на соски вим'я. Порушення послідовності проведення підготовчих операцій викликає занепокоєння і больові відчуття у корови і вона може травмувати оператора машинного доїння.

14.Необхідно бути особливо уважним і обережним при надіванні доїльних апаратів на соски полохливих та неспокійних тварин.

15.Після закінчення віддачі молока негайно і без ривків знімають доїльні стакани з сосків вим'я. Перетримування доїльного апарату на сосках вим'я корови викликає больові відчуття і занепокоєння її, що може призвести до травмування.

16. При роботі на доїльній площадці типу "Тандем" не заходять в станок, якщо в ньому знаходиться корова. Не стоять в дверях, не проходять і не виходять з доїльного залу, коли корів впускають на доїльний майданчик або випускають з нього.

17.Після закінчення роботи необхідно вимкнути обладнання, електроустаткування.

18.Після доїння тварин заганяють на місце їх постійного утримання, закривають ворота, двері.

19.Після доїння всі доїльні апарати і молокопроводи, молочний посуд добре промивають і продезинфікують спеціальним мийним розчином. При приготуванні його застосовують засоби індивідуального захисту (окуляри, гумові рукавиці, чоботи та прогумований фартух).

20.Під час з'єднання трубопроводу гарячої води з молокопроводом слідкують, щоб крани молокопроводу були закриті, а шланги надійно надіті на кінці патрубків.

21 .По закінченню доїння знімають і приводять в порядок спецодяг, спецвзуття та інші засоби індивідуального захисту, складають їх у шафи в побутових кімнатах для зберігання, миють руки і обличчя теплою водою з милом, приймають душ.

22.При здачі зміни повідомляють змінника про технічний стан обладнання. Про всі несправності, помічені в процесі роботи, і вжиті заходи до їх усунення повідомляють керівника робіт.

Усі виробничі приміщення - корівники, телятники, ізолятори - відповідають вимогам безпеки та виробничої санітарії.

Господарство забезпечене системою водопроводу, каналізації, зовнішнього освітлення, твердого покриття території, зеленими насадженнями.

Вхід і в'їзд на територію ферми дозволяється через ветеринарно-санітарний пропускник. Обслуговуючий ферму транспорт при в'їзді у виробничу зону має проїхати через дезінфікуючий бар'єр.

Проходи, двері та інші місця не мають гострих кутів, колод, дощок, гвіздків та інших предметів, об які можна вдаритися або зачепитися. З метою уникнення протягів зовнішні входи в приміщення і виїзди з них обладнані тамбурами і дверима, що самозакриваються.

Поверхні стін, стелі та підлога виробничих приміщень рівні, стійкі до хімічно агресивного середовища, не допускають абсорбції шкідливих речовин, легко обробляються під час проведення дезінфекції та вологого прибирання. Годівниці не мають гострих кутів та інших небезпечних виступів.

У виробничих приміщеннях передбачені місця для інструменту, вогнегасників, аптечок першої допомоги. В приміщеннях не зберігається обладнання, інвентар, матеріали, які не мають безпосереднього відношення до даного виробництва.

У добре видимих місцях вивішені плакати з безпеки праці, пожежної безпеки, виробничої санітарії та плани безпечної евакуації людей і тварин під час пожежі або іншого стихійного лиха.

Підлога у виробничих приміщеннях, де можливе забруднення молоком, промивається гарячим розчином мила або кальцинованої соди раз на зміну, а панелі стін - за необхідністю. У нижній частині станків доїльних установок, які мають траншею для оператора, встановлений бризковідбивний щиток висотою 0,12 м з нахилом 75° у бік стійла корови. Підлога в робочій зоні оператора доїльних

установок з траншеями має настил у вигляді дерев'яних решіток. Для запобігання надходженню в доїльний зал забрудненого повітря встановлена ізоляція доїльного залу від корівників розсувними воротами.

У виробничих приміщеннях застосовується вентиляція з природним збудженням повітря. Вікна встановлені горизонтальної форми, підняті вгору, до стелі, що сприяє кращому освітленню приміщення углибину. Вікна регулярно очищають від пилу, бруду, усувають щілини. Гній з приміщень видаляють регулярно.

Один раз на місяць на фермі оголошують санітарний день.

Ветеринарно-санітарний режим господарства передбачає профілактику інфекційних хвороб. Тварин, що надійшли на ферму з господарств-постачальників, карантинують, проводять ретельний клінічний огляд, підозрілих щодо захворювання вибраковують.

Профілактика антропозоонозів полягає в ретельному ветеринарно-санітарному нагляді, своєчасний ветеринарно-санітарній обробці тварин і суворій ізоляції хворих, у дезінфекції приміщень, дотриманні персоналом заходів особистої профілактики і санітарно-ветеринарних правил. Ветеринарні обробки худоби забезпечують профілактику незаразних і заразних хвороб.

Обслуговуючий персонал допускається до роботи тільки після медичного огляду. Надалі персонал один раз на квартал, доярки раз на місяць проходять профілактичний медогляд. Доярок 1-2 рази на рік піддають диспансерному обстеженню на туберкульоз і бруцельоз.

Стан охорони праці у TOB ім. Воровського відповідає вимогам Закону України "Про охорону праці", Кодексу законів про працю, Закону України " Про забезпечення санітарного і епідеміологічного благополуччя населення", і розроблених на їх основі положень, постанов, нормам, інструкцій.

Пропозиції по зниженню виробничого травматизму та захворювань у TOB ім. Воровського наведені в таблиці 5.5.

Таблиця 5.5 Пропозиції з охорони праці у TOB ім. Воровського

Пропозиція

Строк виконання

Відповідальний за виконання

покращити навчання й атестацію безпосередніх керівників робіт з боку керівника господарства та служби охорони праці;

2 місяці

керівник господарства, служба охорони праці

забезпечити керівників робіт необхідною кількістю законодавчої та нормативної документації по охороні праці;

2 тижні

керівник господарства

розробити та затвердити інструкції по заходах безпеки по всіх видах робіт в господарстві;

1 місяць

безпосередні керівники робіт, керівник господарства

контролювати додержання правил внутрішнього розпорядку господарства, не допускати невиконання вказівок керівника робіт;

безпосередні керівники робіт

розробити заходи впливу на робітників, які порушують виробничу дисципліну та правила безпеки;

1 місяць

безпосередні керівники робіт, керівник господарства

провести модернізацію діючого технологічного обладнання;

1 рік

керівник господарства

забезпечити своєчасне проведення обов'язкового періодичного медичного огляду працівників господарства для зниження числа захворювань.

1 місяць

служба охорони праці

Висновки

TOB ім. Воровського Полтавського району - господарство середнього рівня розвитку, яке спеціалізується на виробництві широкого спектру рослинницької продукції з відносно розвиненим молочним скотарством і свинарством. Загальна земельна площа господарства складає 1894 га, у т. ч. сільськогосподарські угіддя 1824 га (96,3 %). Розораність угідь висока і складає 96,3 %. Пасовища для тваринництва лише 50 га (2,7% сільськогосподарських угідь). Поголів'я великої рогатої худоби невелике і дорівнює 225 голів, у т. ч. 80 корів. На 100 га сільськогосподарських угідь припадає худоби 12,7 голів, у т. ч. 4,4 корів, що свідчить про недостатню ефективність використання земельних угідь в господарстві.

В господарстві застосовують традиційний спосіб утримання корів, характерний тим, що худоба знаходиться в стійлах приміщення. Цей варіант утримання визначається простотою організації праці, забезпечує гарні умови для догляду, але має низький коефіцієнт використання для більшості машин і обладнання, високий рівень затрат праці. З метою удосконалення технології виробництва молока рекомендується застосовувати доїльну установку типу "Тандем".

Молочна продуктивність корів складає 3500 кг молока у рік. Рентабельність виробництва молока невисока і лише в останні роки, у зв'язку з підвищенням закупівельних цін, вона зросла до 33 %. Причини низької прибутковості галузі - недостатнє поголів'я тварин при порівняно невисокій їх продуктивності і високих затратах на виробництво продукції.

В результаті удосконалення технології виробництва молока в TOB ім. Воровського зростуть економічні та господарські показники: якість молока, молочна продуктивність до 4000 кг, собівартість 1ц молока - 172 грн., рентабельність виробництва молока - 51,5%.

Пропозиції

Для раціонального використання наявних земельних угідь збільшити у наступні 5 років поголів'я корів до 200 голів з продуктивністю 4000 кг молока від корови в рік. У подальшому поголів'я корів треба збільшувати до 20-25 голів на 100 га сільськогосподарських угідь.

При цьому заготовляти кормів не менше 48 ц кормових одиниць на 1 корову в рік. Наявні земельні і технічні умови господарства дають можливість забезпечити виконання цих показників.

Для доїння корів в господарстві пропоную застосовувати установку типу "Тандем". При цьому досягається вища продуктивність праці, ніж при доїнні в стійлах корівника, суттєво змінюється організація і характер праці оператора машинного доїння, відкриваються більші можливості для механізації та автоматизації ручних операцій.

При такому способі доїння доїльний зал блокується з прифермською молочною, утворюючи доїльно-молочний блок. Це дає змогу одержувати молоко високої якості, суттєво спрощує і здешевлює операції, пов'язані з транспортуванням молока до молочної, забезпечує добрі умови для технічного обслуговування доїльного та молочного обладнання, яке концентрується в одному місці.

Список використаної літератури

1. Админ Е.И. и др. Технология производства молока на промышленной основе. - К.: Урожай, 1983- 168 с;

2. Админ Е. И. Доение коров на фермах промышленных комплексов. - 2-е изд., доп. и перераб. - К.: Урожай, 1980. - 144с;

3. Адмін Є. І. Доїння корів при різному утриманні. - К.: Урожай, 1974. - 167с;

4. Админ Е. И., Волосожар В. А., Гребень Г. Д. Учебная книга доярки. - М.: Колос, 1971.-231с;

5. Адмін Є. І., Волосожар В. О., Мянд А, Є. Підручник оператора машинного доїння корів. - К.: Вища школа, 1983. - 232с;

6. Адмін Є., КорольА. Безприв'язне утримання корів при реконструкції чи будівництві молочної ферми // Тваринництво України. - 2006.-№7-с.4-7;

7. Арзуманян Е.А. Скотоводство. -М.: Колос, 1984.-319 с;

8. Беляевский Ю. И. Индустриализация молочного скотоводства. -М.: Россельхозиздат, 1984. -383с;

9. Бенке И., Дж.Чиффо, Ш.Ковач. Производство молока при беспривязном содержании коров; Пер. с венг. Ш.Эрдсса. - М.: Агропромиздат, 1990.-144с;

10. Богданов Г.А. Промышленное производство молока и говядины. -М.: Колос, 1983. - 3 19 с. ;

11. Бузун I.A. Потокові технології виробництва молока. - К.: -Урожай, 1989. - 192 с;

12. Бусенко О.Т. Технологія виробництва продукції тваринництва. - К. .: Вища освіта , 2005. - 495 с;

13. Велиток И. Г. Технология машинного доения. -М.: Колос, 1975. - 255с;

14. Вертийчук А.І., Мощенко МЛ. Технологія виробництва продукції тваринництва. К.: - Урожай, 1995. - 325 с;

15. Власов В. П., Лапченко А. И. Оценка и отбор молочного скота. - К.: Урожай, 1984.- 112с;

16. Вінничук Д. Т., Духовний П. Б. Дворазове доїння корів. - К.: Урожай, 1979. -86с.;

17. Еремин А. Г. Зоотехническое обоснование выбора доильных машин. -М.: Россельхозиздат, 1973.- 111с;

18. Зубець M.B, Ейснер Ф.Ф. Молочне скотарство . - К .: Урожай, 1988. - 230 с;

19. Іванченко М. М. Годівля та утримання високопродуктивних корів/ М. М. Іванченко, Ю. Д. Рубан. - К.: Урожай, 1991. - 80с;

20. Кансволь Н. Эффективное доение при полном комфорте / Н. Кансволь, М. Шпегель // Новое сельское хозяйство. - 2009. - №1 - с. 56-59;

21. Костенко В.Г, Сірацький Й.З., Шевченко М.І. та ін. Скотарство і технологія виробництва молока і яловичини. - К.: -Урожай, 1995. - 472 с;

22. Лазаревич А. Молочне скотарство за ринкових умов//Тваринництво України. - 2007. - №12. - с.37-39;

23. Могильний О. Д. Доїльні зали - майбутнє скотарства // Техніка АПК. - 1999. -№3-с. 33;

24. Мосийко В.И. Интенсификация молочного скотоводства . - М.: Агропромиздат , 1989;

25. Носов Г. Р., Кондратец В. А. Пащенко В. Ф. Автоматизация процессов доения на животноводческих комплексах. - К.: Высшая школа, 1985. - 215с;

26. Палкін Г. Чим доїти корів на прив'язному утриманні // Пропозиція. - 2002. -№12-с.86-89;

27. Петруша Є. Ефективні елементи технологій утримання молочних коров // Тваринництво України . - 1998 . - № 1. - с.6 - 8;

28. Попков H.A., Карсека И.В., Тимошенко В.И. Современные системы и способы содержания животных/УЕфективне тваринництво . -2007.-№ 7. - с.18-24;

29. Оленев В. А. Руководство по машинному доению коров. -М.: Колос, 1981. -111с;

30. Рубан Ю.Д. Скотарство і технологія виробництва молока та яловичини: Підручник для студентів вищих навчальних закладів. Видання 2-е, доповнене і перероблене. -X.: Еспада, 2005. - 576 с;

31. Симарев Ю. Эффективность машинного доения //"Сельский механизатор". -2004. - №12;

32. Тимошенко В.Н., Музыка A.A. Преимущества беспривязного содержания коров // Зоотехния. - 2000. - №9. - с.19-21;

33. Шарій С. Прогресивні технології у молочному скотарстві//Тваринництво України. - 2004. - №5. - с.8-10;

34. Шевцова Т.А. , Наумова A.A. Свободновыгульное содержание коров на глубокой несменяемой подстилке // Зоотехния. - 2007. -№ 8.-с.21-22;

35. Фененко А. І. Механізація доїння корів і первинної обробки молока на комплексах / А. І. Фененко, С. П. Москаленко, А. В. Ремезов та інші. - К.: Урожай, 1981.- 136с;


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.