Організація скотарства і перспективи його розвитку

За даними таблиці 1, в підприємстві є виділена площа під пасовища - 9 га. Від них на протязі пасовищного періоду буде надходити 900 ц. зеленої маси. Майже по всіх місяцях її не вистачатиме для покриття загальної потреби в зелених кормах, тому її буде компенсовано з культурних пасовищ, сіяних культур та післяжнивних посівів.

Але в липні природні пасовища покриють повністю дефіцит зелених кормів і без інших кормових площ, навіть з великим запасом. Ця зелена маса буде використана на додаткову заготівлю кормів на зимово-стійловий період, а також на випадок скорочення урожайності культур в більш напружений період - введення нових корів у молочне стадо в вересні - жовтні планового року.

Таблиця 18

Схема зеленого конвеєру підприємства на 2008 рік

2.3 Планування трудових ресурсів

Планування оплати праці є неодмінною складовою виробничого плану. Оплата праці працівників молочнотоварної ферми складається з тарифного фонду та доплат і премій. План оплати праці розраховують на основі чисельності працівників.

Плануючи чисельність працівників тваринництва, враховують середньорічне поголів'я худоби за видами і технологічними групами, обґрунтовані норми обслуговування тварин одним працівником, що прийняті в даному господарстві.

На підприємстві планується встановити новий доїльний зал типу «Ялинка» з продуктивністю до 200 голів, реконструювати приміщення в приміщення з боксовим утриманням тварин, переоснастити родильне відділення, закупити нову техніку для роздавання кормів. Завдяки цим інноваціям поголів'я в 200 корів зможе обслуговувати 3 оператори доїльного залу, один оператор у родильному відділенні та один підмінний оператор. Всі інші посади залишаються без змін. За рахунок енергозберігаючих та більш продуктивних технологій по догляду за поголів'ям тварин, можна зекономити витрати часу, хоча навантаження на 1 людину і зросте.

В зв'язку з цим в підприємстві тимчасово буде введено погодинну оплату праці на молочнотоварній фермі для адаптації до нових умов праці та освоєнням нових технологій.

Але, так як поголів'я корів збільшиться лише в кінці року, немає економічної доцільності тримати всю кількість необхідних працівників протягом всього року. Необхідно поступово збільшувати їх кількість, залежно від кількості введених корів.

Загальний річний фонд оплати праці працівників молочнотоварної ферми буде становити 2357,56 тис. грн..

Таблиця 19

Розрахунок чисельності та річного фонду оплати праці працівників молочнотоварної ферми

2.4 Планування собівартості продукції молочного скотарства

Собівартість виражає у грошовій формі індивідуальні витрати підприємства, пов'язані з виробництвом продукції в конкретних економічних умовах. Планування собівартості продукції передбачає найбільш ефективне використання матеріально-технічних і грошових ресурсів на основі науково обґрунтованого їх споживання відповідно до технологічних умов та вимог навколишнього середовища.

Таблиця 20

Планування витрат і собівартості продукції молочного скотарства

Плановий рівень собівартості молока забезпечує, відносно планового рівня продуктивності корів, собівартість 1 ц на рівні 52 грн..

Проте, планову продуктивність планувалось збільшити за рахунок збільшення в структурі стада молодого високопродуктивного поголів'я та доведенням молочного стада до 120 голів до кінця року. А оскільки поголів'я збільшилось тільки в кінці року, тому необхідне валове виробництво виробити не вийде, що видно в таблиці 11, а отже, і собівартість виробленого молока буде більшою - приблизно 186 грн. за 1 ц.

Така собівартість пов'язана з тим, що даний рік є перехідним і деякі витрати не відображають об'єктивних причин такого високого нарахування.

Наприклад, відрахування на ремонт необоротних засобів та інші витрати на утримання основних засобів проводилися на основі амортизаційних відрахувань.

Таблиця 21

Розрахунок амортизаційних відрахувань на молочнотоварній фермі

СТОВ ім. «Гагаріна»

Балансова вартість всіх засобів виробництва розрахована на поголів'я в 200 голів, а середньорічне поголів'я становить лише близько 30, хоча до кінця року і буде забезпечене поголів'я в 120 голів молочного стада.

Річна норма амортизації на різні групи засобів виробництва нараховується у різних відсотках, залежно від рівня зношуваності їх у процесі виробництва. Загальна сума амортизаційних відрахувань за рік в даному підприємстві буде становить у плановому році 144 тис. грн., а ремонт необоротних засобів (8% від річної суми амортизаційних відрахувань) - 12 тис. грн..

Такий рівень собівартості буде забезпечений лише в поточному плановому році. В наступному, де на початок року вже буде забезпечено 120 голів молочного стада, а до кінця року плануватиметься його вже більш плавне зростання, собівартість 1 ц. виробленого молока буде становити приблизно 130 грн. (виходячи з даних поточного планування).

Розділ 3. Перспектива розвитку молочного скотарства в СТОВ ім. «Гагаріна»

На сучасному етапі склалися незадовільні умови для розвитку сільськогосподарського виробництва, особливо тваринництва, всі галузі якого залишаються збитковими. Щоб уникнути цього, необхідно проводити інтенсифікацію виробництва продукції тваринництва.

Під інтенсифікацією слід розуміти такий напрям розширеного відтворення, при якому зростання розміру виробництва продукції досягається на основі підвищення кваліфікації робочої сили, посилення стимулів праці, вдосконалення організації виробництва (у т. ч. шляхом підвищення рівня збалансованості всіх його елементів), застосування більш ефективних засобів виробництва.. Інтенсифікацію можна характеризувати як напружене використання виробничих ресурсів, забезпечення зростання їх віддачі.

В СТОВ ім. «Гагаріна» розвиток молочного скотарства направлений на переоснащення та реструктуризацію молочних ферм на основі інтенсифікації виробництва.

Таблиця 22

Перспективи розвитку молочного скотарства

В проектній потужності плану розвитку молочного скотарства, представленого в даній роботі закладена річна продуктивність однієї корови 7000 літрів, поголів'я корів молочного стада - 800 голів та, відповідно, валове виробництво молока вищого та першого ґатунку 56000 ц. в рік. При рівні товарності 85% та середній ціні реалізації в 200 грн. за 1 ц. загальний прибуток становитиме 3136 тис. грн., а рівень рентабельності - 53,8%. Собівартість 1 ц молока, при цьому, становитиме 130 грн..

Все це буде здійснюватися в декілька етапів.

Перший - це забезпечення галузі тваринництва просте відтворення на рівні 10 % рентабельності. На цьому рівні планується:

· закупити 108 голів нетелей молочного напряму на 6-му місяці тільності;

· удосконалити систему годівлі та кормовиробництва, щоб забезпечити необхідну кількість і якість кормів, а також структуру раціону;

· провести ремонт та реконструкцію однієї ферми на 200 голів, зробивши безприв'язно-боксову систему утримання корів;

· закупити та установити доїльну установку типу «Ялинка»;

· установити танк-охолоджувач для охолодження та зберігання молока.

Нетелі потрібно вводити в оборот не за один місяць, а рівномірно розподілити по місяцях через 3 місяця вони розтеляться і перейдуть в групу корів. Цим буде забезпечено рівномірне розподілення додаткової кількості корів по місяцях, а також економічно вигідніше, тому що нетелі дешевші ніж корови. Відповідно, перед тим як вводити таку значну кількість тварин в оборот, необхідно забезпечити і відповідний об'єм кормів. Цим буде забезпечено оновлення поголів'я молочного стада та підвищено середній надій на одну корову.

Крім того успішний розвиток тваринництва, висока його продуктивність можуть бути забезпечені в господарстві тільки за умов добре організованої сталої кормової бази. Внаслідок нераціонального використання землі та неефективного використання добрив, проблема кормовиробництва потребує розв'язання на основі максимального використання біологічних факторів, включаючи потенціал рослинних ресурсів у поєднанні з економічно доцільними обсягами застосування матеріальних засобів. Тобто:

· відновлення площ кормових культур у структурі посівів до рівня 30% для забезпечення виробництва 45-55 ц корм. од. на умовну голову тварин;

· збільшення частки бобових зернофуражних культур до 25-30%, багаторічних трав - до 40%, раціональне розміщення їх у системі сівозмін;

· застосування ресурсозберігаючих технологій вирощування, заготівлі та зберігання кормів.

Кормовиробництво має забезпечувати високу продуктивність, конкурентоспроможність, а отже, прибутковість тваринництва.

Перед тим, як закуповувати тварин з високою продуктивністю, необхідно забезпечити їх відповідними умовами утримання.

Невдалі спроби використання доїльних залів, низка помилок при проектуванні, будівництві й експлуатації створили певний негативний стереотип серед тваринників, спеціалістів і керівників сільськогосподарського виробництва щодо прогресивних технологій безприв'язного утримання й доїння корів у залах. Як результат, у молочному скотарстві України нині переважно використовують малоефективні високозатратні технології утримання й доїння корів Більше 95% корів утримують на прив'язі і доять у стійлах у доїльні відра або молокопровід. Середнє навантаження на одного оператора становить 18 корів І лише 1% корів утримують безприв'язно і доять у залах на установках «Тандем», «Ялинка» і УДС-3. У зарубіжних же країнах із розвинутим молочним скотарством більшість корів утримують безприв'язно і доять у залах Поширення доїльних залів із сучасним обладнанням швидко прогресує. Безприв'язне утримання та доїння у залах знижує витрати праці до 1,5-2.0 люд.-год. на 1 ц молока, зменшує і кількість захворювань корів маститами до рівня 2-3%, дає можливість отримати високоякісне молоко, вести племінну роботу на належному рівні, створити комфортні умови праці оператору машинного доїння. Основною перевагою цих технологій є те, що вони дають змогу автоматизувати процеси доїння, згодовування концентратів, зоотехнічного та ветеринарного обслуговування тварин.

Переваги доїльних залів підтверджуються досвідом роботи тих господарств різних регіонів України, які за останні п'ять років впровадили у себе сучасні зали. Ці господарства на власному досвіді переконались, що доїльний зал дає реальну можливість одержати в теперішніх складних економічних умовах прибуткове молоко. У доїльному залі один оператор може обслуговувати залежно від типу установки і рівня її автоматизації близько 100 - 200 корів, тобто у 6-10 разів більше від середнього показника по Україні. Захворювань корів маститами при цьому в 3-5 разів менше, ніж при доїнні в стійлах у молокопровід чи відра. Молоко з доїльного залу за якістю відповідає всім вимогам стандартів, що діють в Україні та світі.

Багато сучасних танків охолоджувачів мають функцію, яка дозволяє під час охолодження приблизно однієї тонни молока одержувати 300 літрів води, нагрітої до 50 градусів за Цельсієм. Вона підводиться до системи гарячої води в доїльно-молочному блоці. Така установка не зливає теплу воду в каналізація, а спрямовує на потреби ферми.

Наступний етап - виведення проекту на планові показники. Тут вже потрібно обладнати решту 3 корівники по такій же самій схемі, довести поголів'я молочного стада до 800 голів та вивести на річну продуктивність однієї голови 7000 кг..

Висновки і пропозиції

Під час написання даної роботи був розроблений план переоснащення та реконструкції молочної ферми СТОВ ім. «Гагаріна» на основі інтенсифікації і використання новітньої техніки і технології.

В підприємстві будуть розводити симентальську породу корів молочного напрямку. Вона дає молоко кращої якості і більш стійкіша до хвороб різного роду, порівняно з чорно-рябою, яка була поширена в підприємстві.

Розглянуто організацію основних виробничих процесів - доїння, годівлю, утримання тощо. На підприємстві застосовують стійлово-пасовищну систему і прив'язний спосіб утримання корів.

Прив'язне утримання основного стада має суттєві недоліки, а саме:

· великі затрати праці і сумарні витрати, зумовлені збільшенням обсягу праці під час годівлі, догляду за тваринами, виконання основного виробничого процесу - доїння;

· зростання витрат на транспортування кормів з місця їх вирощування і заготівлі, приготування, розміщення в годівницях тощо;

· велика щільність поголів'я у станках, яка є причиною поширення хвороб;

· обмежена рухомість тварин, що приводить до більш швидкого їх зносу, передчасної втрати продуктивності і вибракування.

У процесі годівлі тварин виконують різні операції, які потребують чіткої регламентації і узгодження в часі й просторі. Організація годівлі залежить від виду тварин, статево-вікової групи їх, виду корму, системи і способів утримання, наявності засобів механізації.

При автоматизації виробничих процесів затрати праці на підприємствах значно знижуються. Отже, для удосконалення розвитку молочного скотарства необхідне забезпечення підприємства висококваліфікованими кадрами, комплексна механізація виробничих процесів, проектне заповнення приміщень високопродуктивним поголів'ям, повне забезпечення його високоякісними кормами.

Для підвищення ефективності виробництва молока необхідне використання різних біологічних та організаційно-економічних факторів, спрямованих на збільшення надою молока від корови, поліпшення його якості, зниження собівартості продукції, підвищення продуктивності праці.

Отже, підприємству необхідно підвищити інтенсифікацію виробництва молока та його ефективність для отримання більшого прибутку.

Іншого шляху просто немає: через деякий час Україна вступить у Європейський Союз, і до цього необхідно готуватися сьогодні. У молочній галузі товаровиробникам належить боротися одночасно за підвищення якості продукції і зниження її собівартості. А вести боротьбу з європейськими конкурентами можна лише за допомогою їхніх же новітніх технологій, переозброюючи свої ферми і доїльні блоки високопродуктивним устаткуванням. У цій трудомісткій і витратній справі сільгоспвиробники одержують допомоги від держави у вигляді кредитування з мінімальною процентною ставкою. Дистриб'ютори європейських технологій, зі свого боку, розбивають вартість устаткування і монтажу на кілька частин. Вони не вимагають сплати усієї суми відразу, даючи можливість господарствам накопичити кошти для наступного ривка.

Список літератури

1. Агропромисловий комплекс України. Стан та перспективи розвитку /1990-2000/ Інформаційно-аналітичний збірник / За ред. Саблука П.Т. та ін. - К.: ІАЕ УААН, 1999 - 336 с.

2. Андрійчук В.Г. Економіка аграрних підприємств. 2-ге вид., доп і пепероб. - К.: ІЗМІХ, 2002, - 624 с.

3. Економіка сільського господарства. / За ред. Руснака П.П. Підручник для студентів екон. спец. К.: 1998. - 320 с.

4. Економіка сільського господарства: Підручник / О.І. Здоровцев, В.І. Мацибора, В.Й. Шиян: За ред. О.І. Здоровцева, В.І. Маци бори. - К.: Вид-во УСГА, 1993. - 320 с.

5. Зрібняк Л.Я., Ільчук М.М. та ін. Організація і планування сільськогосподарського виробництва: навч. пос. - К.: ЗАТ “Ніч лава”, 2004 - 304 с.

6. Курсове та дипломне проектування з організації агро бізнесу / Зрібняк Л.Я., Ільчук М.М. та ін. - К.: ЗАТ “НІЧЛАВА”, 2003. - 124 с.

7. Організація виробництва і аграрного бізнесу в сільськогосподарських підприємствах. Підручник / За ред. Проф.. С.П. Азізова. К.: ІАЕ, 2001. - 834 с.

8. Організація сільськогосподарського виробництва: Підручник для студентів економ. спец. вищ. аграр. закладів / Г.С. Тарасенко, Л.Я.

9. У дзеркалі статистики. Урядовий кур'єр, 22 січня 2004, №12 ст.6

10. Зрібняк, М.М. Ільчук та ін / За ред Г.С. Тарасенка. - К.: ФАДА, ЛТД, 2000. - 446 с.

11. Коновал І.А., Зрібняк Л.Я. Організація і планування сільскогосподарського виробництва: Навч. Посібник.-К.: ЗАТ «Нічлава», 2004-304с.