Вивчення ознак і властивостей нових сортів ячменю ярого селекції МІП з метою залучення їх в селекційний процес

Таблиця 3. Дати настання окремих фенофаз у сортів ячменю ярого селекції МІП

Сорт	Роки	Дата посіву	Сходи	Колосіння	Стиглість
				початок	повне	воскова	повна
Командор St.	2008	18.03	2.04	31.05	2.06	1.07	13.07
	2009	31.03	10.04	4.06	9. 06	9.07	15.07
	2010	1.04	22.05	3.06	9. 06	30.06	6.07
Сонцедар	2008	18.03	2.04	4.06	10. 06	6.07	17.07
	2009	31.03	10.04	7.06	13. 06	18.07	20.07
	2010	1.04	15.04	10.06	16. 06	9.07	13.07
Юкатан	2008	18.03	2.04	1.06	6. 06	3.07	12.07
	2009	31.03	10.04	5.06	10. 06	15.07	17.07
	2010	1.04	31.05	4.06	10. 06	6.07	8.07
Псьол	2008	18.03	2.04	2.06	7. 06	4.07	16.07
	2009	31.03	10.04	6.06	11. 06	16.07	18.07
	2010	1.04	31.05	2.06	7. 06	4.07	7.07
Авгій	2008	18.03	2.04	2.06	7. 06	4.07	15.07
	2009	31.03	10.04	6.06	11. 06	16.07	18.07
	2010	1.04	31.05	5.06	11. 06	7.07	9.07
Хадар	2008	18.03	2.04	3005.	4. 06	2.07	14.07
	2009	31.03	10.04	8.06	12. 06	17.07	19.07
	2010	1.04	4.06	4.06	10. 06	6.07	7.07

В 2008 році сходи з'явились 2.04 в 2009 - 10.04, в 2010 році -4.06. Всі сорти характеризувались дружними сходами в досліджувані роки.

Одержання високої польової схожості - одне з найважливіших завдань агротехніки, оскільки від неї залежить подальший догляд за посівами і рівень майбутнього врожаю.

Кущіння. Характерною біологічною особливістю ячменю ярого є властивість кущитись. Кущіння - це поява бокових пагонів та вузлових коренів у рослин. Воно наступає після утворення 3-4 листків. Підземний вузол, від якого відходять бічні пагони, називається вузлом кущіння. Вузол кущіння є основним органом, при його відмиранні рослина гине.

Число стебел на одній рослині прийнято називати коефіцієнтом кущіння. За кількістю стебел на одній рослині визначають загальну кущистість, а за кількістю стебел, які дають урожай -продуктивну.

У природних умовах високі врожаї формуються при продуктивній кущистості 2-3 стебла. Коефіцієнт кущіння і необхідну густоту продуктивного стеблостою (500-700 шт./м²) можна регулювати з допомогою агротехніки. Загортання насіння на глибину більше 4 см зменшує процес пагоноутворення. Інтенсивність кущіння падає при високих нормах висіву, недостатньому забезпеченні рослин поживними речовинами і вологою.

Здатність ячменю ярого інтенсивно кущитись потрібно розглядати як позитивну властивість. Більша частина сортів 30-50% урожаю формують на бокових стеблах. На зріджених посівах частка бічних продуктивних пагонів становить до 60-70% урожаю зерна. В наших дослідженнях кущистість рослин залежала від сорту (таблиця 4).

Таблиця 4. Продуктивна кущистість сортів ячменю ярого

Назва зразка	Продуктивне кущення, бали
	2008 р.	2009 р.	2010 р.	Середнє за 3 роки
Командор St.	2,1	4,01	2,3	2,82
Сонцедар	2,4	5,07	3,0	3,49
Авгій	2,4	3,67	2,6	2,89
Юкатан	2,2	3,73	3,4	3,11
Псьол	2,7	3,93	3,1	3,24
Хадар	1,9	6,07	3,5	3,82

Розглядаючи продуктивну кущистість досліджуваних сортів в порівнянні зі стандартом бачимо, що в 2008 році всі вони перевищили показник стандарту Командор (2,1 бали), що говорить про надзвичайно сприятливі умови вирощування сортів. В 2009 році сорти Сонцедар (5,07 бали) та Хадар (6,07 бали) перевищили сорт стандарт відповідно на 1,06 та 2,06 бали, відзначившись високою стійкістю до різко контрастних погодних умов. В 2010 році бачимо, що погодні умови добре посприяли розвитку рослин, тому що всі сорти перевищили сорт стандарт, як і в 2008 році, серед сортів особливо виділився сорт Хадар (3,5 бали) тоді як сорт стандарт Командор мав показник 2,3 бали.

У колекційному розсаднику МІП виділено зразки, що характеризувалися високими показниками продуктивної кущистості та маси зерна з рослини як у посушливому 2009, так і зволоженому 2010 pp.

Вихід у трубку. Початком фази вважають момент, коли на головному пагоні з'являється перший стебловий вузол на відстані 2-5 см від поверхні ґрунту. Холодна й хмарна погода сповільнює ріст стебла, це проявилось у 2008 році.

Під час виходу в трубку інтенсивно наростає вегетативна маса. Формуються генеративні органи. Тому в цей період росту ячменю необхідно максимум води і поживних речовин. Нестача їх у ґрунті призводить до значного зниження врожаю, що було характерно для 2009 року.

Одним з основних завдань селекції нових сортів ячменю ярого є забезпечення і стабілізація врожаїв зерна у виробництві. Важливою складовою є поєднання у сортів короткостебловості з не виляганням.

В таблиці 5 представлені результати досліджень і вимірювань висоти рослин ячменю ярого по сортах за 2008-2010 роки.

Таблиця 5. Висота рослин залежно від сорту, МІП

Сорт	Висота рослин, см
	2008 р.	2009 р.	2010 р.	середнє за три роки
Сонцедар	80,9	63,53	56,72	67,05
Авгій	77,0	75,13	57,6	69,91
Юкатан	82,2	63,13	55,8	67,04
Псьол	87,3	67,13	70,1	74,84
Хадар	80,2	67,27	62,9	70,12

У 2009 році, коли погодні умови були несприятливими, не вистачало вологи для нормального розвитку рослин, сорти ячменю ярого проявили адаптивність зменшивши висоту стебла.

За середнім показником виділився сорт Псьол - 74,84 см. Його висота була найбільшою. Найнижчою висотою характеризувався сорт Юкатан - 67,04 см, що говорить про його високу стійкість до вилягання.

За роки проведених досліджень вимірів та розрахунків спостерігається тенденція до зменшення висоти рослин ячменю ярого та підвищення стійкості до вилягання.

Цвітіння. За нормальних умов вегетації через 4-5 днів після виколошування настає цвітіння, яке триває 3-6 днів. ячмінь - самозапильна культура.

На якість зерна дуже впливають метеорологічні умови в період від. запилення до достигання зерна. Висока температура повітря посилює дихання рослин, спричинюючи нагромадження білка в зерні. При нижчій температурі дихання рослин послаблюється, збільшується нагромадження вуглеводів.

Фази стиглості. Після цвітіння і запліднення із стінок зав'язі утворюється оболонка зернівки. Ріст стебла, листків і коренів майже припиняється і пластичні речовини надходять тільки до зерна. Період формування зерна триває 12-16 днів і під кінець цього періоду відмічають настання молочної стиглості. Зерно в цій фазі уже нормальної величини, але ще зелене, молокоподібної консистенції. Вологість зерна в молочній фазі стиглості 60-40%.

У восковій фазі стиглості консистенція зерна нагадує віск, вологість зерна становить 40-20%. В кінці цієї фази зерно набуває нормального забарвлення, надходження поживних речовин у зерно і його ріст припиняться.

При повній стиглості вологість зерна знижується до 20-14%, воно стає твердим і втрачає зв'язок з материнською рослиною.

Довжина колоса може зменшуватись залежно від умов вирощування, але в основному колос того чи іншого сорту має більш або менш сталу довжину. До довгоколосих відносять сорти , що мають довжину колоса понад 9 см, колос середньої довжини знаходиться в інтервалі 6-9 см, а колос, що має довжину менше 6 см - короткий (таких сортів ячменю в Держреєстрі немає).

Таблиця 5 Вплив сорту на довжину колосу, МІП

Сорт	Довжина колоса, см
	2008 р.	2009 р.	2010 р.	середнє за три роки
Сонцедар	7,4	8,13	6,74	7,42
Авгій	7,8	9,97	9,40	9,06
Юкатан	9,0	8,33	7,90	8,41
Псьол	9,3	8,40	9,20	8,97
Хадар	7,6	8,90	9,70	8,73

За даними досліджень та замірів, занесених у таблицю 5, можна зробити висновок, що ранньовесняна посуха у 2009 році негативно вплинула не на всі сорти під час їх росту й розвитку: сорт Сонцедар за довжиною колосу на 0,73 см перевищив показники за 2008 рік, сорт Авгій відповідно - на 1,3 см, що говорить про добрий рівень стійкості до посухи. Сорти Юкатан та Псьол показали нижчі результати - 8,33 та 8,40 відповідно.

З середніх значень відносно даного показника також слід відмітити, що сорт Авгій мав найбільшу довжину колоса - 9,06 см, а найменшу мав сорт Сонцедар - 7,42 см.

В 2008 році найбільшою довжиною колоса відзначився сорт Псьол та Юкатан - 9,3 та 9,0 см. Сорти Авгій і Хадар мали приблизно середні дані - 7,8 та 7,6 см відповідно, а сорт Сонце дар показав найменшу довжину - 7,4 см.

Погодні умови 2008 року були відносно сприятливими, що дало змогу сортам якнайкраще проявити свої властивості.

Колосіння. Одночасно з інтенсивним ростом стебла, внаслідок різкого видовження передостаннього міжвузля, відбувається вихід колоса з піхви верхнього листка, що означає настання фази колосіння. Продовжується формування репродуктивних органів, наростання вегетативної маси і сухої речовини. Інтенсивність ростових процесів залежить від забезпеченості вологою і елементами живлення.

Результати наших досліджень приведені в таблиці 6.

селекція ячмінь ярий ґрунтовий

Таблиця 6. Залежність кількості колосків у колосі, МІП

Сорт	Кількість колосків у колосі, шт.
	2008 р.	2009 р.	2010 р.	середнє за три роки
Сонцедар	25,6	24,13	21,84	23,86
Авгій	23,9	28,13	23,2	25,08
Юкатан	27,8	26,13	24,6	26,18
Псьол	27,9	26,47	26,4	26,92
Хадар	24,1	26,53	25,8	25,48

Після підрахунків, проведених в умовах МІП та занесення отриманих даних у таблицю 6 можна відмітити, що найкращі показники мав сорт Псьол - 26,92 шт. (за середнім значенням), найнижчі - сорт Сонцедар - 23, 86 шт. відповідно.

Якщо поглянути на значення показника у 2009 році, то бачимо, що у порівнянні з 2008 роком сорти ячменю ярого показали себе з різних боків, тобто сорти Сонцедар, Юкатан і Псьол знизили це число на 1, 47; 1,67 та 1,43 шт. відповідно, а сорти Авгій та Хадар навпаки, незважаючи на досить контрастні умови весни збільшили кількість колосків у колосі на 4,23 та 2, 43 відповідно. В той же час дані підрахунків показали спад кількості колосків у всіх сортів у 2010 році.

Досліджено, що в посушливих умовах провідну роль у підвищенні врожайності сортів відіграє збільшення кількості зерен з одиниці площі [32]. Результати наших досліджень указують на те, що в екстремальних умовах 2009 р. спостерігався високий відсоток стерильності колосків у колосі ячменю ярого, особливо на бічних стеблах. За цих умов більш продуктивними були сорти з вищою фертильністю і, відповідно, озерненістю та масою зерна з колоса (таблиця 7)

Таблиця 7. Озерненість і маса зерна з колоса колекційних зразків ячменю ярого (МІП, 2008-2010 pp.)

Назва зразка	Кількість зерен у колосі, шт.	Маса зерна з колоса, г
	2008 р.	2009 р.	2010 р.	Середнє за 3 роки	2008 р.	2009 р.	2010 р.	Середнє за 3 роки
Сонцедар	18,6	19,27	22,1	19,99	0,78	0,95	1,2	0,98
Авгій	18,1	22,87	21,3	20,76	0,99	1,29	1,4	1,23
Юкатан	18,8	20,6	25,1	21,50	0,88	1,05	1,3	1,08
Псьол	22,8	22,93	25,5	23,74	1,16	1,18	1,6	1,31
Хадар	22,3	21,8	22,1	22,07	1,26	1,27	1,5	1,34

Розглядаючи таблицю 7 бачимо, що найбільшою кількістю зерен у колосі характеризувався сорт Псьол - 23,74 за середнім значенням, а найменшою - сорт Сонцедар - 19,99 шт. Сорти Авгій, Юкатан і Хадар мали середні значення відповідно: 20,76, 21,50 та 22,07 шт.

Незважаючи на посушливу весну в 2009 році всі сорти ячменю показали доволі високу озерненість. Аналізуючи масу зерна з колоса можна побачити, що в 2009 році досліджувані сорти також показали добрі результати, навіть в порівнянні з 2008 роком та його сприятливими погодними умовами. Найбільша маса зерна була у сорту Авгій (у 2009 р.) 1,29 г та сорту Хадар - 1,27 г. В 2010 році цей показник знову зріс , що говорить про добрі умови вирощування. Середній показник за 3 роки найбільший в сорту Сонце дар - 0,98 г. загалом сорти добре показали себе і зберегли стабільний показник маси зерна з колосу.

Також вимірювалась маса зерна з рослини в умовах лабораторії відділу селекції ячменю МІП (таблиця 8).

Таблиця 8. Вплив сортів на масу зерна з рослини, МІП

Сорт	Маса зерна з рослини, г
	2008 р.	2009 р.	2010 р.	середнє за три роки
Командор St.	3,0	3,73	1,03	2,59
Сонцедар	3,1	3,13	1,61	2,61
Авгій	3,2	3,78	1,77	2,92
Юкатан	3,6	2,93	1,48	2,67
Псьол	3,7	3,22	2,54	3,15
Хадар	4,1	4,81	2,12	3,68

Дані підрахунків заносились у таблицю 8, з якої за середнім показником бачимо, що найбільшу масу зерна має сорт Хадар - 3,68 г, на другому місці сорт Псьол - 3,15 г відповідно. Сорти Сонцедар, Авгій та Ютакан мають приблизно однаковий рівень цього показника.

Якщо аналізувати дані за роками, то з таблиці видно, що незважаючи на посушливі умови весни 2009 року, сорти показали себе з кращої сторони, ніж у 2010 році. Різниця досить суттєва: 1,52; 2,01; 1,45; 0,68 та 2,69 г відповідно до сортів. Це дає можливість використовувати сорти, як селекційний матеріал для нових, кращих, стабільніших та стійкіших за своїми властивостями сортів.

Порівнюючи показники сортів, ми бачимо, що в 2008 році всі сорти перевищили сорт стандарт. в 2009 році сорти Сонцедар, Юкатан та Псьол знизили масу зерна з рослини в порівнянні з сортом стандартом Командор (3,73 г) їх показники становили 3,13, 2,93 та 3,22 г відповідно. В 2010 році сорти ячменю ярого знову перевищили показник сорту стандарту (1,03 г) і мали такі показники: Сонцедар - 1,61; Авгій - 1,77; Юкатан - 1,48; Псьол - 2,54 (найвищий показник); Хадар - 2,12;

В.В. Ієронова вказує [21], що маса 1000 зерен має слабший кореляційний зв'язок з продуктивністю рослини порівняно з продуктивним кущінням, озерненістю та масою зерна з колоса (таблиця 9).

Однак маса 1000 зерен, окрім внеску у продуктивність, має важливе господарське значення, оскільки регламентується у технологічних вимогах при використанні в пивоварній галузі.

Таблиця 9. Маса 1000 зерен сортів ячменю ярого

Назва зразка	Маса 1000 зерен
	2008 р.	2009 р.	2010 р.	Середнє за 3 роки
Командор St.	50,1	46,2	44,23	46,84
Сонцедар	51,2	46,4	41,88	46,49
Авгій	50,3	53,0	41,92	48,40
Юкатан	50,2	45,5	45,12	46,94
Псьол	53,0	47,8	52,69	51,30
Хадар	53,0	49,3	48,4	49,93

Розглядаючи дані таблиці за 2008-2010 роки, можна зробити висновок, що за вимогами стандарту, маса 1000 зерен для пивоварної промисловості (40-53 г), придатні всі сорти ячменю ярого, що досліджувались в умовах МІП.

Таблиця 10. Стійкість сортів ячменю ярого селекції МІП вилягання, у балах

Сорт	Роки	Середнє за 3 роки
	2008	2009	2010
Командор St.	9	7	9	8,3
Сонцедар	9	8	9	8,6
Юкатан	9	7	9	8,3
Псьол	9	8	9	8,6
Авгій	9	8	9	8,6
Хадар	9	9	9	9

Аналізуючи дані досліджень по роках, слід відмітити, що в 2008 та 2010 роках явище вилягання взагалі на ділянках посівів не спостерігалося. Сорти ячменю характеризувалися невеликою висотою стебла, а сорт Юкатан взагалі можна віднести до середньонизькорослого типу.

В 2009 році на ріст і розвиток рослин ячменю ярого негативно вплинула весняна посуха. В таких умовах бал стійкості до вилягання різко знизився в сортстандарту до 7 балів, як і в сорту Авгій. Сорти Сонцедар, Юкатан і Псьол знизили цей показник на одиницю, тобто в 2009 році бал стійкості їх був рівним восьми. Найстійкішим за екстремальних умов виявився сорт Хадар, що зберіг високий бал стійкості до вилягання. Це говорить про його позитивні якості, як майбутнього генетичного матеріалу для нових комбінацій.

Таблиця 11. Оцінка посухостійкості сортів ячменю ярого селекції МІП у балах

Сорт	Посухостійкість, бали	Середнє за 3 роки
	2008 р.	2009 р.	2010 р.
Командор St.	9	8	7	8
Сонцедар	9	9	8	8,7
Юкатан	9	9	8	8,7
Псьол	9	9	8	8,7
Авгій	9	8	7	8,0
Хадар	9	9	8	8,

Досліди проведені в польових умовах МІП (табл. 11) та проведене оцінювання в балах показало, що у 2008 році посухостійкість була надзвичайно високою в усіх сортів - вони були на одному рівні з сортом стандартом Командор і мали бал посухостійкості 9 (дуже висока). У посушливому 2009 році Командор знизив цей показник на 1 бал, як і Авгій, інші ж сорти зберегли стабільну стійкість. У 2010 році бал посухостійкості знизився у всіх сортів. Стандарт Командор мав 7 балів, такий же рівень був й в сорту Авгій. Сорти Сонцедар, Юкатан. Псьол і Хадар мали показник 8 балів.

Характеризуючи середні значення, бачимо, що сорт стандарт і сорт Авгій на одному рівні - 8,0, інші сорти мають по 8,7 балів відповідно і перевищують сорт стандарт Командор.

Ячмінь в нашій країні вирощується у всіх регіонах і зазнає ураження багатьма збудниками інфекційних хвороб. Недопущення втрат від найбільш шкідливих хвороб має таке саме важливе значення, як збільшення посівної площі на 15-20%.

Однак селекції стійких сортів приділяється недостатньо уваги. Якщо у багатьох зарубіжних країнах сприйнятливі до хвороб сорти взагалі не реєструються, на противагу з нашій країні, як і раніше переважна більшість районованих сортів, які характеризуються підвищеною сприйнятливістю до збудників сажкових хвороб, різних видів гельмінтоспоріозу і кореневих гнилей, борошнистої роси та карликової іржі, але врожайні, заносяться до Реєстру. Хімічні заходи боротьби проти багатьох хвороб не тільки згубно впливають на флору та фауну, алеї малоефективні, в деяких випадках і економічно не виправдані.

Інтенсифікація землеробства потребує створення і впровадження у виробництво нових більш досконалих сортів, перш за все стосовно до стійкості проти збудників інфекційних хвороб.

Тільки стійкі сорти можуть повною мірою реалізувати потенціальні можливості продуктивності та якості, забезпечувати найбільшу віддачу від агротехнічних заходів, що застосовуються. Тому селекція стійких сортів є дуже важливим економічним, соціально-політичним і екологічним завданням сучасного землеробства [15].

Стійкість нових сортів МІП до ураження хворобами викладені в таблиці 12.

Таблиця 12 Стійкість нових сортів ячменю ярого до найбільш шкодочинних хвороб, у балах

Сорт	Роки	Борошниста роса	Смугастий гельмінтоспороз	Бура плямистість	Карликова іржа
Командор St.	2008	7	8	9	7
	2009	6	8	-	-
	2010	8	7	8	7
Сонцедар	2008	8	8	9	7
	2009	8	8	-	-
	2010	8	8	8	8
Юкатан	2008	6	7	9	6
	2009	7	8	-	-
	2010	7	8	8	7
Псьол	2008	7	8	-	-
	2009	7	8	-	-
	2010	7	7	7	8
Авгіт	2008	6	8	9	7
	2009	7	7	-	-
	2010	7	7	8	7
Хадар	2008	8	7	-	6
	2009	7	8	-	-
	2010	7	8	8	6

Найпоширенішими хворобами ячменю ярого є борошниста роса, смугастий гельмінтоспоріоз, бура плямистість та карликова іржа.

Селекція в МІП ведеться, крім якості та врожайності, також на комплексну стійкість до цих хвороб.

З даних таблиці можна зробити висновок, що найвищу комплексну стійкість проявив в порівнянні зі стандартом сорт Сонцедар в 2008 та 2010 році, показавши високий рівень стійкості до всіх чотирьох хвороб.

На одному рівні зі стандартом в 2010 році були сорти Юкатан та Псьол. Саме в цьому році їх середній бал був таким самим, як і в сортстандарту Командор, тобто за комплексною оцінкою він дорівнював 7,5.

Були випадки, коли певна хвороба не проявилась на посівах певного сорту, тому бал стійкості в ці роки не обчислювався. В 2008 році на посівах сорту Хадар були відсутні випадки ураження бурою плямистістю, на посівах сорту Псьол - бурою плямистістю та карликовою іржею. В 2009 році бура плямистість і карликова іржа не проявилась на посіві сортстандарту Командор, сорту Сонцедар, Юкатан, Псьол та Авгій. В 2010 році було зафіксовано всі основні хвороби ячменю ярого на ділянках і сорти відповідно проявили до них стійкість, що майже не відрізнялась від показників сортстандарту а сорт Сонцедар навіть перевищив його.

З проведених досліджень можна зробити висновок, що сорти ячменю ярого мають високий комплексний бал стійкості до наведених у таблиці хвороб.

Селекція на урожайність в умовах інтенсивного землеробства неможлива без підвищення стійкості до вилягання. В останні роки у підвищенні цієї важливої властивості шляхом селекції маємо певний прогрес. Однак в цілому слід вимагати більшого. Особливо сильна ще ламкість стебел під впливом вітрів і проливних дощів.

У підвищенні стійкості до вилягання ярого ячменю заслуговує на увагу ряд сучасних сортів європейських країн. Використання генів карликовості в селекції для підвищення стійкості до вилягання є реальним заходом, хоча потребує обережного підходу стосовно до ячменю. Найбільшою мірою цей шлях підходить до озимого ячменю в селекції сортів для зрошуваного землеробства і вирощування на торфових ґрунтах. Слід мати на увазі, що карликова висота стебла не завжди корелює з його міцністю. У колекції представлено карликові форми переважно південно-східного генцентру. Вони характеризуються як правило дрібним зерном і пониженою кількістю зерен у колосі, що ускладнює процес селекції [13].

Таблиця 13. Урожайність сортів ячменю ярого в Миронівському інституті ім. Ремесла

Аналізуючи показники урожайності можна зробити висновок, що найкраще себе показав сорт Сонцедар на насінних посівах.

Порівнюючи сорти зі стандартом ми бачимо, що вони дають суттєву прибавку врожаю: сорт Сонцедар - 7 ц, сорт Юкатан - 3,2 ц, сорт Псьол - 2,8 ц і сорт Авгіт - 2,4 ц відповідно.

Ярий ячмінь був і залишається основним і незамінним видом сировини для виробництва пива. Оскільки якість вихідної сировини визначає ефективність технологічних процесів приготування солоду і значною мірою впливає на властивості готової продукції, до зерна пивоварного ячменю висуваються особливі вимоги. Воно повинно містити максимальну кількість екстрактивних речовин, що утворюються в основному із крохмалю і володіти певними технологічними властивостями - повністю віддавати свій екстракт у процесі приготування сусла із солоду, забезпечувати високий вихід пива із одиниці сировини.

Для приготування пива, що відповідає зростаючим вимогам споживача і з найменшою собівартістю, підходять тільки певні сорти ячменю, вирощені у сприятливих грунтово-кліматичних умовах з дотриманням спеціальної агротехніки.

Таблиця 14. Вплив сорту на якість ячменю ярого, середнє за 2008 -2009 рр.

Показник	Сорти
	Сонцедар	Юкатан	Псьол	Авгій	Хадар
Вміст білка, %	10,5	10,2	10,5	10,6	10,2
Вміст крохмалю, %	62	62,1	58,9	61,8	61,0
Вміст екстрактивних речовин, %	79,8	80,2	79,2	79,8	80,1
Вирівняність, %	89,0	90,0	88,0	89,5	91,0
Плівчатість	9,1	9,2	9,9	9,4	9,3

Аналізуючи дану таблицю та порівнюючи показники зі стандартом на зерно пивоварного ячменю можна зробити висовок, що за вмістом білка всі сорти входять у межі стандарту (10,0-11,5%), за вмістом крохмалю (64-66 %) не підходить ні один сорт, у всіх цей показник занижений, особливо у сорту Псьол - 58,9%. За вмістом екстрактивних речовин (76-80% за стандартом) сорти Сонцедпар, Псьол і Авгій відповідають вимогам стандарту, а сорти Юкатан та Хадар перевищують допустимі норми на 0,2% та 0,1% відповідно. Вирівняність (за стандартом не нижче 85%) у всіх сортів достатньо висока і відповідає вимогам. Плівчастість (8,0-10,0%) також у межах норми у всіх сортів. Тобто, можна зробити висновок, що потрібно і далі працювати з цими сортами для підвищення вмісту крохмалю та стабілізації вмісту екстрактивних речовин.

Таблиця . Характеристика сортів ячменю ярого селекції МІП середнє за 2008-2010 pp.

Показник	Сорти
	Сонцедар	Юкатан	Псьол	Авгій	Хадар
Рік внесення до реєстру	2007	2007	2009	2008	2010
Різновидність	нутанс	нутанс	нутанс	нутанс	нутанс
Напрям використання	пивоварний	пивоварний	пивоварний	пивоварний	пивоварний
Найвища урожайність, ц/га	83,0	83,0	88,3	75,0	81,2
Кущ	напів-прямий	напів-прямий	напів-прямий	напів-прямий	напів-прямий
Висота, см	76-95	75-92	82-92	76-96	77-80
Вегетаційний період, дні	76-96	77-93	87-91	89-93	88-92
Група стиглості	с/с	с/с	с/с	с/с	с/с
Стійкість до :
посухи	+	+	+	+	+
вилягання	+	+	+	+	+
осипання	+	+	+	+	+
хвороб	+	+	+	+	+

Таблиця 15 показує загальну характеристику досліджуваних сортів ячменю ярого.

У сортів ярого ячменю різний рік внесення до Держреєстру: сорти Сонцедар і Юкатан внесли 2007 року, сорт Авгій 2008 року, сорт Псьол - 2009 і сорт Хадар - 2010 року відповідно.

Найвищою врожайністю відзначився сорт Псьол 88,3 ц/га, в умовах МІП однакові показники у сортів Сонцедар і Юкатан 83 ц/га, у сорту Хадар 81,2 ц/га, у сорту Авгій вона найнижча 75,0 ц/га.

За формою куща усі сорти без вийнятку напівпрямі. Висота найбільша в сорту Авгій і досягає 96 см, сорти Юкатан і Псьол приблизно знаходяться на одному рівні - максимальна висота рослин 92 см, сорт Сонцедар незначно перевищує їх показники, але відрізняється - його максимальна висота рослин 95 см. Сорт Хадар під час замірів та обліків середніх даних по роках відзначився найменшою висотою - 80 см, серед досліджуваних сортів.

Вегетаційний період всіх сортів в середньому 88 днів, тож сорти відповідно середньостиглі. Найдовший вегетаційний період у сорту Сонцедар 76-96 днів. Найкоротший у сорту Псьол - 87-91 день. Сорти Юкатан, Псьол і Хадар майже не відрізняються за цим показником.

Всі без вийнятку сорти мають високий бал стійкості до таких негативних явищ, як посуха, вилягання, осипання зерна та основних хвороб, що найбільш часто вражають рослини ячменю ярого (борошниста роса, смугастий і сітчастий гельмінтоспоріози, жовта та карликова іржа, бура плямистість, летюча і тверда сажка.

Список використаної літератури

1. Орлюк А.П. Теоретичні основи селекції рослин / А.П. Орлюк. - Херсон: Айлант, 2008. - 572 с

2. Лінчееський А.А. 92 роки селекції ячменю / А.А. Лінчевський // 36. наук, праць СП. - Одеса, 2008. - Вип. 12. - С. 24-49.

3. Кочмарский B.C. Отечественный ячмень - новые сорта способны противостоять стихии и засухам / В.С. Кочмарский, В.Н. Гудзенко, В.П. Кавунец // Зерно. -2010.- №2. - С. 52-56.

4. Адаменко Т. Кліматичні умови України та можливі наслідки потепління клімату / Т. Адаменко // Агроном. - 2007. - №1. - С. 8-9.

5. Кульбіда М. За тривалою аномально вологою погодою в Україні все частіше спостерігається суха / М. Кульбіда, Т. Адаменко // Зерно і хліб. - 2009. № 4.-С 12-14.

6. Алабушев А.В. Использование генофонда в создании сортов и гибридов зерновых и кормовых культур / А.В. Алабушев // Генетические ресурсы культурных растений. Проблемы мобилизации, инвентаризации, сохранения и изучения генофонда важнейших сельскохозяйственных культур для решения приоритетных задач селекции: Тез. докл. Междунар. науч.-практ. конф., Санкт-Петербург, 13-16 ноября 2001 г. - СПб, 2001. - С. 196-198.

7. Костров И.В. Изучение коллекции сортов ярового ячменя на Алтае /И.В. Костров, Е.Р. Шукис, Л.И. Кострова // Генетические ресурсы культурных растений в XXI веке. Состояние, проблемы, перспективы: Тез. докл. II Вавиловской междунар. конф., Санкт-Петербург, 26-30 ноября 2007 г. - СПб, 2007. - С. 499-501.

8. Смолин В.П. Исходный материал для селекции ярового ячменя в условиях центральной России / В.П.Смолин // Генетические ресурсы культурных растений. Проблемы мобилизации, инвентаризации, сохранения и изучения генофонда важнейших с.-х. культур для решения приоритетных задач селекции: Тез. докл. Междунар. науч.-практ. конф., Санкт-Петербург, 13-16 ноября 2001 г. - СПб, 2001. - С. 421-422.

9. Рябченко М.О. Адаптивна селекція озимої м'якої пшениці / М.О. Рябченко, О.М. Рябченко. - Донецьк: ДонНУЕТ, 2007. - 208 с.

10. Козаченко М.Р. Экспериментальный мутагенез - на службу селекции / М.Р. Козаченко, В.Т. Манзюк, А.А. Корчинский. - К.: Выща школа (Главное изд-во), 1989. -51с.

11. Мережко А.Ф. Роль генетических ресурсов в современной селекции растений / А.Ф. Мережко // Генетические ресурсы культурных растений. Проблемы мобилизации, инвентаризации, сохранения и изучения генофонда важнейших с.-х. культур для решения приоритетных задач селекции: Тез. докл. Междунар. науч.-практ. конф., Санкт-Петербург, 13-16 ноября 2001 г. - СПб, 2001. - С. 353-355.

12. Дзюбенко Н.И. Управление и использование адаптивного потенциала зерновых культур / Н.И. Дзюбенко // Науч.-техн. бюл. Мирон, ін- ту пшен. - К., 2008. - Вип. 8. - С. 59-74.

13. Дзюбенко Н.И. Управление адаптивным потенциалом культивируемых растений и его использование / Н.И. Дзюбенко // Проблеми підвищення адаптивного потенціалу системи рослинництва у зв'язку зі змінами клімату: Тези доп. міжнар. наук.-практ. конф., Біла Церква, 26-28 лютого 2008 р. / БЦДАУ - Біла Церква, 2008. - С. 27-28.

14. Методические указания по изучению мировой коллекции ячменя и овса. - М.: Колос, 1981. - 34 с.

15. Международный классификатор СЭВ рода Hordeum L. - Л., 1983. - 56 с.

16. Методы селекции и оценки устойчивости пшеницы и ячменя к болезням в странах-членах СЭВ / Л. Бабаянц, А. Мештерхази, Ф. Вехтер и др. -Прага, 1988.-321 с.

17. Доспехов Б.А. Методика полевого опыта / Б.А. Доспехов. - М.: Колос, 1985. - 315 с.

18. Трофимовская А.Я. Ячмень (эволюция, классификация, селекция) / А.Я. Трофимовская. - Л.: Колос, 1972. - 296 с.

19. Крючков А.Г. Роль продуктивного кущения в формировании зерновой продуктивности у сортов ячменя в центре Оренбургского Предуралья / А.Г. Крючков, Д.Н. Тишков // Пути решения проблем повышения адаптивности, продуктивности и качества зерновых и кормовых культур: Мат. Междунар. науч.-практ. конф., посвящ. 100-летию Самарского НИИСХ им. Н.М. Тулайкова и 70-летию Поволжского НИИСХ им. П.Н. Константинова. - Самара, 2003. - С. 60.

20. Городов Б.Т. Создание исходного материала при селекции ячменя на продуктивность в условиях Центрально-Черноземной полосы: Автореф. дисс... канд. с.-х. наук / В.Т.Городов. - X., 1986. - 17 с.

21. Иеронова В.В. Комплексная оценка и подбор экологически- пластичных форм ячменя (Hordeum L.) для условий Тюменской области: Автореф. дисс... канд. с.-х. наук / В.В. Иеронова. - Тюмень, 2007. - 24 с.

22. Боме Н.А. Комплексное изучение и подбор экологически пластичных форм зерновых культур для экстремальных условий Тюменской области / Н.А. Боме // Генетические ресурсы культурных растений в XXI веке. Состояние, проблемы, перспективы: Тез. докл. II Вавиловской междунар. конф., Санкт-Петербург, 26-30 ноября 2007 г. - СПб, 2007. - С. 47- 49.

23. Куц С.А. Изучение мирового генофонда и создание пивоваренных и кормовых сортов ячменя: Автореф. дисс... канд. с.-х. наук / С.А. Куц. - Немчиновка, 2007. - 22 с.

24. Баташева Б.А. Дифференциация подвидов ячменя по элементам структуры урожая и их корреляция с продуктивностью / Б.А. Баташева // Тр. по прикл. бот., ген. и сел. - 2000. - Вып. 158. - С. 20-24.

25. Кривогорницын Б.И. Хозяйственная и селекционная оценка шестирядных и двухрядных форм ячменя / Б.И. Кривогорницын, В.А. Парфенова, Л.И. Бобылева // Адаптивный подход в земледелии, селекции и семеноводстве с.-х. культур в Сибири: Мат. науч. конф. по растениевод., селекции, земледелию и охране окруж. среды, Красноярск, 23-24 июля 1996 г. / СО РАСХН, Объед. науч. сов. по растениевод., селекции, биотехнол. И семеновод., земледелию и охране окруж. среды. - Новосибирск, 1996. - С. 52-53.

26. Селезнева ТТ. Сопряженность основных количественных признаков у ярового ячменя / Т.Г. Селезнева // Науч. основы селекции с.-х. культур в ЦЧЗ. - Каменная Степь, 1985. - С. 111-116.

27. Ламан Н.А. Формирование высокопродуктивных посевов зерновых культур / Н.А. Ламан. - Мн.: Наука и техника, 1985. - 70 с.

28. Горшкова В.А. Морфофизиологические критерии продуктивности исходного материала ярового ячменя / В.А.Горшкова // Генетические ресурсы культурных растений. Проблемы мобилизации, инвентаризации, сохранения и изучения генофонда важнейших с.-х. культур для решения приоритетных задач селекции: Тез. докл. Междунар. науч.-практ. конф., Санкт-Петербург, 13-16 ноября 2001 г. - СПб, 2001. - С. 261-263.

29. Байтуганов С. Селекция ячменя в условиях богары юга Казахстана: Автореф. дисс... канд. биол. наук в форме науч. докл. / С. Байтуганов. - Алма-Ата, 1991. - 25 с.

30. Кулька Л.С. Создание исходного материала для селекции ярового ячменя в условиях западной Лесостепи УССР: Автореф. дисс... канд. с.-х. наук / Л.С. Кулька. - Одесса, 1984. - 22 с.

31. Заушинцева А.В. Изменчивость биологических свойств и количественных признаков продуктивности у голозерного ячменя в Западной Сибири / А.В.Заушинцева // Генетические ресурсы культурных растений в XXI веке. Состояние, проблемы, перспективы: Тез. докл. II Вавиловской междунар. конф., Санкт-Петербург, 26-30 ноября 2007 г. - СПб, 2007. - С. 73- 74.

32. Шевченко С.Н. Селекция ярового ячменя и пшеницы для условий Среднего Поволжья: Автореф. дисс... доктора с.-х. наук / С.Н. Шевченко. - Пенза, 2006. - 53 с.

33. Ломан Н.А. Биологический потенциал ячменя: устойчивость к полеганию и продуктивность / Н.А. Ламан, Н.Н. Стасенко, С.А. Каллер. - Мн.: Наука и техника, 1984. - 216 с.

34. Лукьянова И.В. Анализ видовых и сортовых особенностей устойчивости стеблей злаковых культур к полеганию с учетом их физико- механических свойств и архитектоники для использования в селекции: Автореф. дисс... доктора биол. наук / И.В.Лукьянова. - Краснодар, 2008. - 51с.

35. Бутакова О.И. Исходный материал в селекции ячменя / О.И. Бутакова, И.Н. Щенникова // Генетические ресурсы культурных растений в XXI веке. Состояние, проблемы, перспективы: Тез. докл. II Вавиловской междунар. конф., Санкт-Петербург, 26-30 ноября 2007 г. - СПб, 2007. - С. 429-431.

36. Голова Т.Г. Создание исходного материала при селекции ярового ячменя на неполегаемость и продуктивность в условиях Центрально- Черноземной полосы: Автореф. дисс... канд. с.-х. наук / Т.Г. Голова. - Немчиновка, 1992. - 23 с.

37. Шевцов В.М. Селекция ячменя на Северном Кавказе: Автореф. дисс... доктора с.-х. наук / В.М.Шевцов. - Немчиновка, 1982. - 35 с.

38. Трофимовская А.Я. Проблема устойчивости к полеганию в селекции сортов ячменя интенсивного типа / А.Я. Трофимовская, Г.Н. Гудкова, М.В. Лукьянова // Тр. по прикл. бот., ген. и сел. - 1978. - Т. 63. - Вып. 2. - С. 101-109.

39. Зенищева Л.С. Использование формулы устойчивости при оценке стойкости сортов ярового ячменя против полегания / Л.С. Зенищева, Я. Лекеш // Вестник с.-х. науки. - 1966. - № 4. - С. 120-123.

40. Грязное А.А. Ячмень Карабалыкский (корм, крупа, пиво) / А.А. Грязнов. - Кустанай, 1996. - 448 с.

41. Трофимовская А.Я. Статистические методы в исследовании устойчивости к полеганию сортов ячменя / А.Я. Трофимовская, Г.С. Гусейнов, В.А. Корнейчук // Тр. по прикл. бот., ген. и сел. - 1978. - Т. 63. - Вып. 2. - С. 111-117.

42. Козаченко М.Р. Сорти і лінії ячменю ярого з цінними селекційними показниками / М.Р. Козаченко, О.В. Заїка // Селекція і насінництво. - 2005. - Вип. 91.-С. 11-19.

43. Генгиури Н.Н. Оценка и использование многорядных форм в селекции интенсивных сортов кормового ячменя (в условиях центральных районов Нечерноземной зоны РСФСР): Автореф. дисс... канд. с.-х. наук / Н.Н. Генгиури. - Немчиновка, 1984. - 16 с.

44. Иеронова В.В. Изучение потенциала исходного материала ячменя (Hordeum L.) по признакам скороспелости и устойчивости к полеганию в условиях северной лесостепи Тюменской области / В.В. Иеронова // Природно-ресурсный потенциал Сибири: Докл. Всерос. заоч. Электронной науч. конф.: Соврем, наукоемк. технол., Москва, 15-20 ноября 2006 г. - М., 2007. - №2. - С. 63-64.

45. Саранчин Е.П. Морфологические особенности побега, характер изменчивости и наследования признаков у короткостебельных сортов ячменя в связи с устойчивостью к полеганию: Автореф. дис... канд. биол. наук / Е.П. Саранчин. - СПб: ГНЦ ВНИИ растениевод., 2005. - 22 с.

46. Голова ТТ. Изучение источников устойчивости к полеганию ярового ячменя в условиях ЦЧЗ / Т.Г. Голова // Генетические ресурсы культурных растений. Проблемы мобилизации, инвентаризации, сохранения и изучения генофонда важнейших с.-х. культур для решения приоритетных задач селекции: Тез. докл. Междунар. науч.-практ. конф., Санкт-Петербург, 13-16 ноября 2001 г. - СПб, 2001. - С. 247-249.

47. Zhang J. Tracing sources of dwarfing genes in barley breeding in China / J. Zhang, W. Zhang // Euphytica. - 2003. - Vol. 131, №3. - P. 285-293.

48. Saisho D. Identification of barley semi-dwarf gene uzu / D. Saisho, K. Tanno, M. Chono et al. // 9th Intern. Genetic Symp., Brno, Czech Republic, 20-26 June 2004. - Brno, 2004. - Part 2. - P. 220-225.

49. Saisho D. Spontaneous brassinolide-insensitive barley mutants 'uzu' adapted to East Asia / D. Saisho, K. Tanno, M. Chono et al. // Breeding Science. - 2004. - Vol. 54, №4. - P. 409-416.

50. Ramsay L. The semi-dwarfing gene sdw 1 in European spring barley / L. Ramsay, M. Macaulay, W.T. Thomas // 9th Intern. Genetic Symp., Brno, Czech Republic, 20-26 June 2004. - Brno, 2004. - Part 2. - P. 321-325.

51. Zhang J. Inheritance of plant height and allelism tests of the dwarfing genes in Chinese barley / J.Zhang // Plant Breeding. - 2003. - Vol. 122, №2. - P. 112-115.

52. Кірдогло Є.К. Селекційно-генетичні дослідження стійкості до найбільш поширених в Україні хвороб / Є.К.Кірдогло // 36. наук, праць СГІ. - Одеса, 2008. - Вип. 12 (52). - С 58-75.

53. Филиппов Е.Г. Образцы ячменя для селекции на устойчивость к болезням / Е.К. Филиппов // Селекция и семеноводство. - 2006. - №3-4. - С. 8-10.

54. Кузнецова Т.Е. Селекция ячменя на устойчивость к болезням / Т.Е. Кузнецова, Н.В. Серкин. - Краснодар: Просвещение-Юг, 2006. - 288 с: библиограф.: С. 253-285.

55. Carver Т. Effects of barley mildew on green leaf area and grain yield in field and greenhouse experiments / T. Carver, E. Griffins // Ann. Appl. Biol. - 1982. -V. 101, №3. - P. 561-572.

56. Сечняк В.Е. Устойчивость к мучнистой росе ячменя Причерноморской степной зоны Украины и пути ее повышения: Автореф. дис... канд. с.-х. наук / В.Е. Сечняк. - Одесса, 1984. - 19 с.

57. Кузнецова Т.Е. Селекция ярового ячменя на устойчивость к болезням / Т.Е. Кузнецова, В.М. Шевцов, П.П. Васюков и др. // Эволюция научных технологий в растениеводстве: Сб. науч. тр., посвящ. 90-летию со дня образования Краснодарского НИИ сельского хоз-ва им. П.П. Лукьяненко: в 4-х т. - Т. 2: Тритикале, ячмень, кукуруза. - Краснодар, 2004. - С. 144-152.

58. Lyngkjaer M.F. The barley mlo-gene: an important powdery mildew resistance source / M.F. Lyngkjaer, A.C. Newton, J.L. Atzema, SJ. Baker // Agronomic - 2000. - №20. - P. 745-756.

59. Dreiseitl A. Adaptation of Blumeria graminis f. sp. hordei to barley resistance genes in the Czech Republic in 1971-2000 / A. Dreiseitl // Plant Soil Environ. - 2003. - V. 46, №6. - P. 241-248.

60. Czembor J.H. Selection from barley landrace collected in Libya as new sources of effective resistance to powdery mildew {Blumeria graminis f. sp. hordei) I J.H. Czembor, H.J. Czembor // Rostlinna vyroba. - 2002. - V. 48, №5. - P. 217-223.

61. Czembor J.H. Resistance to powdery mildew in barley landraces from Morocco / J.H. Czembor // Journal of Plant Pathol. - 2000. - V. 82, №3. - P. 187- 200.

62. Jahoor A. Identification of new genes for mildew resistance of barley at the Mia locus in lines derived from Hordeum spontaneum I AJahoor, G. Fischbeck // Plant Breeding. - 1993. - №110. - P. 116.

63. Shtaya M.J.Y. Identification of QTLs for powdery mildew and scald resistance in barley / MJ.Y. Shtaya, T.C. Marcel, J.C. Sillero et al. // Euphytica. - 2006. - Vol. 151, №3. - P. 421-429.

64. Sayed H. New molecular markers linked to qualitative and quantitative powdery mildew and scald resistance in barley for dry areas / H. Sayed, G. Backes, H. Kayyal et al. // Euphytica. - 2004. - Vol. 135, № 2. - P. 225-228.

65. Lindhout P. The perspectives of poly genie resistance in breeding for durable disease resistance / P. Lindhout // Euphytica. - 2002. - Vol. 124, №2. - P. 217-226.

66. Parlevliet J.E. Durability of resistance against fungal, bacterial and viral pathogens; present situation / J.E. Parlevliet // Ibid. - P. 147-156.

67. Molina-Сапо J.L. Mildew-resistant mutants induced in North American two- and six-rowed malting barley cultivars / J.L. Molina-Cano, J.P. Simiand, A. Sopena etc. // Theor. and Appl. Genet. - 2003. - V.107, №7. - P. 1278-1287.

Размещено на Allbest.ru