Аналіз технології виробництва молока

- оцінка якості молока виробленого у господарстві;

- економічна ефективність виробництва молока у господарстві;

- сформувати висновки і пропозиції.

Для досягнення поставленої мети вирішення намічених завдань у ПАТ «Племзавод «Літинський» с. Громадське Літинського району Вінницької області були зібрані дані, що стосувались питань виробництва молока та годівлі корів з урахуванням їх фізіологічного стану за 2010-2012 роки. Дані вибирали з журналів обліку молока, актів контрольного доїння, журналів витрат кормів, матеріалів річної звітності господарства, актів щомісячного обліку витрачання кормів. Розрахунок потреби в кормах для корів з урахуванням фізіологічного стану проводимо на основі рекомендованих норм витрат кормових одиниць [25].

Перевірку молока сировини на відповідність п 2.1. «Обов'язкового мінімального переліку досліджень сировини, продукції тваринного та рослинного походження, комбікормової сировини, комбікормів, вітамінних препаратів та ін., проводилась у державних лабораторіях ветеринарної медицини і за результатами яких видається ветеринарне свідоцтво (ф_2)» від 03.11.98 №16. Зареєстровано в Мінюсті України 28.04.2004 за №549/9148 за вмістом токсичних елементів, пестицидів, антибіотиків, мікробіологічних показників.

Охорона навколишнього середовища. Основні завдання сучасної екології: вивчення загального стану сучасної біосфери (біологічних систем усіх рівнів), умов і чинників його формування, причин і обсягів змін під впливом різних природних і антропогенних чинників; прогнозування динаміки стану екосистем і біосфери до саморегуляції і самовідновлення.

Правові аспекти ОНПС. Центральне місце у системі екологічного законодавства посідає Закон України «Про охорону навколишнього середовища» від 25 червня 1991 року. Він визначає концептуальні засади правового регулювання екологічних відносин-завдання та основні принципи охорони навколишнього середовища, право власності на природні ресурси та їх використання, екологічні права та обов'язки громадян, повноваження державних органів та органів місцевого самоврядування у галузі охорони навколишнього природного середовища, спостереження, прогнозування, обліку та інформування, стандартизації і нормування у галузі охорони навколишнього середовища, відповідальність за порушення екологічного законодавства.

Екологічні права громадян - це встановлені та гарантовані державою можливості у сфері використання та охорони навколишнього природного середовища.

Екологія ведення тваринництва. Ділянку під будівництво ферми вибирають на підвищеній території з порівняно рівною поверхнею або невеликим нахилом (до 5?) на південь і низьким стоянням ґрунтових вод (не ближче 2 м від поверхні).

Заборонено вибирати для спорудження ділянки на місці колишніх скотомогильників, шкіряних підприємств, гноєсховищ, звірівницьких та птахівницьких ферм. Приміщення для утримання тварин розташовують за рельєфом нижче житлових та культурно-побутових споруд, щоб пануючі вітри дули від населених пунктів.

При реконструкції ферм потрібно враховувати технологічні якості будівельних матеріалів і тепловий режим підлоги, підстилки, теплоємкість та тепловіддачу стін, а також опалення приміщення для окремих груп тварин в різні пори року.

Приміщення повинні бути теплими взимку і прохолодними в літку, сухими, світлими, зручними для тварин і обслуговуючого персоналу.

Відстань від житлових зон до відкритих сховищ гною повинна бути 500 - 2000 м, до полів, які зрошуються, не менше 100 м.

Між приміщеннями рекомендується відстань не менше 20 м при павільйонному типі розташування споруд.

Рекомендується відокремлювати свинарські підприємства від житлових будівель такими санітарно-захисними зонами: комплекси потужністю 12-24 тис. голів - не менше 1500 м, 54 тис. голів та більше - не менше 2000 м.

Еколого-технічне обґрунтування конструктивних і реконструктивних рішень має включати загальні відомості про об'єкт. Його розширення та виробничий напрям, м міркування щодо розміщення та організаційно - виробничої структури; дані про технологію і систему машин, характер кормо виробництва і тип годівлі тварин, об'ємно - планувальні рішення та потреби в трудових ресурсах.

Природа - це єдиний компонент взаємопов'язаних явищ. Людство, як частина природи, може існувати тільки у постійному взаємозв'язку з нею. Все, що потрібно людині, вона отримує від природи: повітря, воду, їжу, матеріал для промисловості. Виникають нові взаємозв'язки людства з природою, принципово відмінні від взаємозв'язків навколишнього середовища.

В період збору урожаю з ґрунтових доріг піднімається багато пилу, і найкращий спосіб очистки брудного повітря і переробки вуглекислого газу - фотосинтез. Саме зелені рослини дають можливість людям дихати чистим повітрям. В господарстві територія ферми огороджена, є дезбарєри. На території ферми насаджені дерева, кущі, вільні майданчики засаджені багаторічними травами.

Однією із головних задач природних ресурсів є охорона землі.

З ціллю охорони землі від ерозії у господарстві проводяться агро меліоративні заходи, які включають фотомеліорацію, протиерозійну обробку землі, агрохімічні методи підвищення родючості і захист їх від ерозії.

Насаджені полезахисні лісні смуги, які запобігають вітровій ерозії. Забруднювачами землі різними гельмінтними інвазіями, патологічними мікроорганізмами можуть бути фекалійні маси, сеча Згодовування рекомендованих раціонів є одним із головних чинників підвищення продуктивності корів а, промислові стічні канали, трупи тварин і др.

В господарстві є спеціальний контейнер, який закривається герметично. В нього скидають трупи тварин і боєнські відходи.

Санітарно-гігієнічні методи на фермах проводяться в основному за допомогою води.

Вода використовується для миття тварин, чистки і дезінфекції приміщень, підготовки кормів, миття посуду, апаратури і др. Чистка і обеззараження питної води для тварин не проводиться. На території ферми тваринницьких ставків немає. Обеззараження і чистка стічної води не проводиться з-за відсутності місць накопичення.

Захисні лісосмуги в господарстві знижують швидкість вітрової ерозії, так як знижують вітровий потік. В зв'язку з цим значно підвищується вологість землі і повітря, зменшується випаровування, збільшується продуктивність фотосинтезу сільськогосподарських культур. Взимку завдяки лісосмугам сніг рівномірно розміщується по полях.

В господарстві проводяться заходи по запобіганню і розповсюдженню пожеж у лісі і забезпеченню протипожежних бар'єрів, розташуванню доріг, які забезпечують успішне тушіння місць загорання.

3. Аналіз технології виробництва молока в умовах ПАТ «Племзавод «Літинський» с. Громадське

3.1 Породний, класний та віковий склад стада корів

На молочній фермі ПАТ «Племзавод «Літинський» с. Громадське Літинського району Вінницької області утримують корів української чорно-рябої молочної породи. Породний склад корів за останні три роки наведений у таблиці 7.

Таблиця 7. Породний склад стада корів

Показник	2010 рік	2011 рік	2012 рік	2012 р. до 2010 р., %
Чистопородні, гол	215	343	560	260
Помісі, гол	150	30	212	141

У 2012 році кількість чистопорідних тварин у господарстві збільшилася на 160%, а помісних - на 41% порівняно з 2010 роком. У господарстві проводять оцінку корів за комплексом ознак: живою масою, конституцією, екстер'єром, молочністю, породністю, відтворною здатністю. Згідно цих показників кожній тварині присвоюють відповідний клас. За результатами проведеної оцінки корів визначають напрям їх подальшого використання. Тварини, які мають незадовільні показники, підлягають вибракуванню. Розподілення корів за класами наведено у таблиці 8. Основну частину молочного стада складають корови класу еліта і 1_го класу. Так корів класу еліта і 1_го класу з року в рік збільшується.

Таблиця 8. Класний склад стада

Розподіл за класами	2010 рік	2011 рік	2012 рік	2012 рік до 2010 року, %
Еліта	186	257	378	203
І	68	94	273	401
II	101	22	115	114

У порівнянні з 2010 роком корів класу еліта збільшилося на 103%, 1-го класу на 301% відповідно. Ведеться робота по зменшенню у стаді корів ІІ-го класу, оскільки вони мають нижчі показники продуктивності. Кількість корів другого класу практично лишилось на одному рівні. У різному віці корови мають неоднакову молочну продуктивність, тому у господарстві враховують вік корови при оцінці молочної продуктивності. Дорослі тварини дають більше молока, ніж молоді. У корів української молочної чорно-рябої породи найвищі: добові надої припадають на третю - п'яту лактації. Відповідно до молочної продуктивності на фермі корів утримують до 8 років.

Віковий склад корів у господарстві наведено у таблиці 9.

Таблиця 9. Віковий склад стада

Вік по лактаціях	2010 рік	2011 рік	2012 рік	2012 рік до 2010 року, %
Перша лактація	143	127	133	93
Друга	105	128	257	245
3 і старше	117	118	382	324

У господарстві основну частину молочного стада складають корови, які мають 3 і більше лактацій. Порівняно з 2010 р. їх кількість збільшилася на 224%. Корів з другою лактацією збільшилося на 145%, а з першою лактацією зменшилось на 7%.

3.2 Відтворювальні якості маточного стада

Подовжений сервіс-період зменшує валовий надій кожної корови за ряд років. За один день продуктивного життя корови у господарстві одержують нижчі надої, ніж при короткому сервіс-періоду, а це економічно невигідно. Подовжений сервіс-період призводить до зменшення виходу телят.

Так тривалість сервіс періоду у корів у період 60 - 90 днів по господарству у 2012 році був у 295 корів проти 102 корів у 2010 році. Але це збільшення необхідно на наш погляд віднести не за рахунок якості осіменіння а за рахунок збільшення поголів'я корів. Тривалість сервіс - періоду корів наведений у таблиці 10.

Таблиця 10. Тривалість сервіс-періоду корів, днів

Сервіс-період, днів	Кількість корів, голів	2012 рік до 2010 року, %
	2010 рік	2011 рік	2012 рік
60-90	102	178	295	289
91-120	126	72	315	250
більше 120	137	123	162	118

В той же час необхідно відмітити зменшення кількості корів у яких сервіс - період більше 120 днів в 2012 році.

Міжотельний період (МОП) - це період від отелення до отелення. Тривалість міжотельного періоду понад 365 днів призводить до неплідності корів і зниження надоїв. Для оцінки плідності корів у господарстві використовують показник - заплідненість їх від першого осіменіння.

Дані міжтельного періоду по господарстві наведені в таблиці 11.

У 2012 році тривалість міжотельного періоду до 375 днів відмічено у 38,2% корів проти 27,9%, у 2010 року, до 405 днів 40,8% проти 34,5 і більше 405 днів 21% проти 37,6% відповідно.

Таблиця 11. Тривалість міжотельного періоду, днів

Тривалість міжотельного періоду, днів	Кількість корів, голів
	2010 рік	%	2011 рік	%	2012 рік	%
345-375	102	27,9	178	47,7	295	38,2
376-405	126	34,5	72	19,3	315	40,8
більше 405	137	37,6	123	33	162	21
Всього	365	100	373	100	772	100

Основними резервами збільшення відтворення тварин є:

повноцінний раціон годівлі, збалансований за багатьма поживними речовинами;

- скорочення сервіс-періоду до 60 днів;

- лікування гінекологічних захворювань корів;

- зменшення кількості абортів;

- упорядкування системи вибракування корів.

Щоб підвищити продуктивність стада, в господарстві необхідно

прискорити якісне поліпшення маточного поголів'я. Потрібно

вибраковувати низькопродуктивних корів, а високопродуктивних

використовувати більш тривалий час.

3.3 Технологія вирощування молодняку та годівля корів у господарстві

Вибір технології вирощування телят молочного періоду дуже важливий для продуктивності вашого майбутнього стада. Для якісного відтворення стада необхідний здоровий молодняк.

Значний відхід телят від шлунково-кишкових захворювань завдає істотної шкоди тваринництву. На зимово-весняний період припадає до 63% народжених телят, у 87% з них реєструють шлунково-кишкові захворювання. Останнім часом стали відроджувати метод вирощування телят на відкритому повітрі в індивідуальних будиночках.

«Холодний» метод заснований на проведенні отелення в денниках і змісту телят на підсосі під коровою протягом 2 діб. З 3 дня життя їх переводять у «індивідуальні будиночки» розташовані поза приміщенням

Сучасна технологія «холодного» методу включає в себе наступні елементи:

* Ізоляція кожного теляти в пластиковому боксі від всіх потенційних джерел інфекції мінімум 20 днів після народження.

* Розміщення будиночків на відкритому свіжому повітрі - відсутність шкідливого для легких теляти аміаку, природна стерилізація сонячним світлом

* Достатня свобода руху теляти забезпечується габаритними розмірами будиночка і вольєра

* Необхідна гігієна - глибока суха солом'яна підстилка і легкість дезінфекції після звільнення боксу.

Будиночок для теляти зроблений з склопластика, укріпленого скловолокном, тому він не схильний до впливу сонячної радіації, вкрай високих і низьких температур. Цей склопластик гарантує небувалу міцність. Тому термін служби його є практично безмежним. У склопластику майже необмежена зносостійкість. Досконала форма будиночка надає додаткову міцність і стійкість, роблячи непотрібними ребра жорсткості і перегородки. Довжина і ширина оптимальна для теляти. Будиночок запобігає проникненню будь-якого світла. Це забезпечує збереження прохолодною температури під навісом навіть при відносно високій температурі навколишнього повітря, що знімає необхідність провітрювання і, отже, дозволяє уникнути протягів. Природна вентиляція також гарантує гарну атмосферу всередині будиночка.

На відкритому повітрі телята не страждають від протягів і мають достатньо свіжого повітря. Комбінація свіжого повітря, ізоляції і достатнього надходження денного світла гарантує, що тварини будуть сильними, здоровими і стійкими до захворювань. Більш того, вкрай низькі температури повітря не будуть проблемою для телят. Безсумнівно, будиночок дає теляті досить захисту від низьких температур завдяки достатній глибині навісу.

Гігієна важлива. Коли в кожного теляти є свій власний будиночок, можна досягти найвищого рівня гігієни. Порожній будиночок може бути дуже легко вичищений.

З цією метою внутрішня поверхня будиночка має тверде, гладке покриття, яке можна вимити швидко і ретельно.

Це покриття також запобігає проникненню бактерій в стіни навісу. Будиночок не має стиків або контурів, в яких могла б зібратися бруд. Шар нової соломи зробить місце перебування теляти чистим і свіжим. За даними вчених вирощування телят в індивідуальних будиночках в зимово-весняний період сприяє створенню оптимальних умов для формування механізмів адаптації та природної стійкості до хвороб. Стійкість до хвороб цих телят набагато вище, ніж у тварин, вирощуваних у профілакторії.

Ця технологія дозволяє вирощувати здорових телят, тим самим скоротити витрати та знизити собівартість продукції тваринництва.

Поголів'я молодняку, одержаного в господарстві за останні три роки, наведена в таблиці 12.

З даної таблиці видно, що у 2012 році народилось 794 телят, а загинуло 56 голів, що у порівняні з 2010 роком більше на 445 голови і загинуло на 19 голів.

У господарстві застосовують спосіб напування з відра для згодовування молозива. Для цього способу використовують чисте, продезінфіковане відро.

Наливають молозиво у відро, змочують ним соску і дають теляті. Як тільки воно почне ссати резинову соску, її спокійно опускають у відро з молозивом і коли теля відчує смак молозива і почне пити, соску забирають і воно п'є з відра самостійно. Молозиво згодовують 5-6 разів за добу.

Таблиця 12. Рух поголів'я молодняку в господарстві

Показники	Роки
	2010	2011	2012
Народилося телят від корів і осіменених телець	349	420	794
Пало та загинуло молодняку	37	14	56
Продано та видано населенню	229	270	557

Профілакторний період вирощування телят триває від народження до 20_денного віку. В цей період господарство застосовує утримання телят в індивідуальних дерев'яних клітках. При таких умовах утримання тварини не контактують з сусідами та менше хворіють, але важко доглядати за ними, знижуються норми обслуговування та різко збільшується вартість утримання.

Молочний період триває до 4_місячного віку і за цей час випоюють не менше 500 кг незбираного молока. Згідно зі схемами годівлі теличкам до 6_місячного віку передбачено випоювати від 180 до 500 кг незбираного і 200-700 кг збираного молока. Збиране молоко до раціону теляти вводять з 20-30_денного віку.

Концентровані корми починають згодовувати поступово, невеликими порціями. За добу телята 1-2_місячного віку споживають 0,2-0,4 кг, а 2-3_місячного близько 0,8-1,6 кг концкормів. Норму сіна збільшують поступово і в 3_місячному і доводять до 1,3-1,4, а в 6_місячному - до 2,5-3 кг на добу. Коренеплоди телятам починають згодовувати з місячного, а силос - з 2_місячного віку. Згодовування соковитих кормів з раннього віку підвищує біологічну повноцінність раціонів, поліпшує травлення і сприяє повнішому засвоєнню поживних речовин. До зелених кормів телят привчають з 20_денного віку. Добову даванку їх поступово збільшують, доводячи у 3_місячному віці до 7-8, а у 6_місячному - до 18_кг (разом з пасовищною травою). На фермі застосовують прив'язне утримання телят до 6_місячного віку в приміщенні для вирощування молодняку.

Розглянемо раціон для телят віком від 3 до 45 днів (табл. 13).

Таблиця 13. Схема годівлі теличок у віці 3-45 днів

Корми	Сіно	Предстартерний комбікорм	Кукурудза	Молоко	Всього	Норма
Кількість корму, кг	0,65	0,15	0,15	6	6,8
Кількість сухої речовини, г	415,5		103,65		519,15	700
Кількість обм. енерг., Мдж	3,49		1,06		4,55	4,60
Кількість корм од	0,20	0,3	0,09	2,04	2,63	2,86
Кількість сирого протеїну. гр	21,0		9,0		30,0	33,5
Перетравний протеїн, г	21,05	21	6,30	306	354,35	285,7
Цукор, г	31	18	9,56	282	340,56	257,1
Са, г	4,4	4	0,4	9,6	18,4	14,29
Р, г	0,82	3	0,4	8,4	12,2	7,14
Каротин, г	5,2	0,8	1	60	67	35,7

У післямолочний період телиць вирощують на раціонах, що складаються тільки з рослинних кормів. За структурою вони поступово наближаються до раціонів дорослої худоби, але мають необхідну кількість енергії, перетравного протеїну, мінеральних речовин і вітамінів. У стійловий період у раціони телиць включають (3 розрахунку на 100 кг живої маси), кг: силосу - 5-6 сінажу - 3-4, сіна 5-2 за добу. При нестачі сіна частину його заміняють доброякісною соломою ярих культур. Кількість концентрованих кормів залежить від якості грубих і соковитих.

Влітку телиць підгодовують зеленими кормами, вирощеними у кормовій сівозміні, якщо продуктивність пасовища невисока. При цьому загальна добова даванка зеленого корму (разом з пасовищем) становить: у 7-9_місячному віці - 18-22 кг, 10-12_місячному - 22-26, 13-15_місячному - 36-30 кг.

Також розглянемо раціони для телят від 181 - 365 днів (табл. 14).

Таблиця 14. Раціон для теличок віком 181-365 днів (жива маса 150-300 кг)

Корми	Силос	Сіно	Сінаж	Ячмінь	Кукурудза	Шрот соняшник	Сіль	Всього
Кількість корму, кг	7	1,5	7	1	1,2	1,7	0,02	19,57
Міститься: СР	1743	1246,5	2415	853	829,2	1504,5		8591,2
Обмін. енер., Мдж	16,1	10,4	29,4	10,1	8,5	16,7		91,5
Корм. од.	1,47	0,63	1,8	1,1	0,7	1,5		7,36
Сирого протеїну. гр	170,8	63	371	92	72	542,3		1311,1
Перетравний протеїн, г	133,7	63,1	280	75	50,4	500		1118,5
Цукор, г	22,4	93	119	3	76,4	54,4		371
Са, г	20,7	13,3	106,4	1,74	3,2	6,2		1518,4
Р, г	6,1	2,4	27,3	3,6	0,3	13,8		54
Каротин, г	174,2	15,7	49,7	0,5	8,16	3,4		252,32

Аналіз раціону:

1. Кількість корм од в 1 кг сухої речовини - 1,1;

2. Кількість перетравного протеїну на 1 корм од - 151 г.;

3. Цукрово-протеїнове відношення - 0,33: 1;

4. Відношення кальцію до фосфору - 3,5: 1.

Корми роздають мобільним кормороздавачем КТУ_10А. для видалення гною з приміщень використовують скребковий транспортер ТСН_160.

3.4 Технологія годівлі корів у господарстві

Норми годівлі на молочній фермі ПАТ «Племзавод «Літинський» с. Громадське Літинського району розраховують відповідно до живої маси та продуктивності дійних корів. Нормування годівлі базується не тільки на знанні деталізованих норм і поживності кормів, а й на особливостях кормової бази.

Годівля корів є одним із головних факторів зовнішнього середовища, який істотно впливає на рівень і якість молочної продуктивності. Господарство забезпечене кормами на достатньому рівні, що дає можливість одержати високу молочну продуктивність.

Гній із приміщень видаляють скреперними установками або трактором із бульдозерною навіскою. Це дає можливість зменшити витрати на обслуговування корів, а саме: завдяки кормовим столам вони менші на 42%; годівля однорідною напівсухою кормовою сумішшю (один або два рази на добу) економить близько 50%, а послуговування доїльною залою - майже 35 відсотків.

Створення для тварин комфортних умов утримання, забезпечення збалансованої годівлі, ефективної системи управління стадом дають можливість щороку одержувати від кожної корови 6-8 тис. кг молока.

Однією з умов застосування безприв'язного утримання є відмова від використання годівниць, обслуговування яких потребує великих затрат праці. Оптимальним варіантом місця для згодовування об'ємних кормів є застосування кормових столів.

Нижче розглянемо раціони для корів групи еліта на літній та зимній період (табл. 15, 16).

Таблиця 15. Раціон для корів групи еліта (жива маса 600 кг, надій 6000 кг)

Корми	Силос	Сіно	Сі-наж	Шрот соняш	Ячмінь покупний	Соєвий жмих	Кукурудза	Меляса	Сіль	Всього
Кількість корму кг	17	1,7	12	4,5	3,5	2,5	4,3	1,4	0,11	47,36
СР, кг	4,2	1,4	3,4	3,98	2,98	2,3	2,97	840		22,14
Обм. енер., Мдж	39,1	11,85	50,4	44,24	35,32	33,2	30,5	13,0		262,5
Корм. од.	3,57	0,68	3,12	4,05	4,03	3,18	2,58	1,06		22,28
Сир прот. гр	415	71,4	470,4	1436	322	848	258	112		3932
Перетр. протеїну, г	325	71,57	480	1323	262,5	870	180,6	84		3596,4
Цукор, г	54,4	105,4	14,4	144	10,5	245	273,9	782		1630
Жир	59,5	12,07	204	45	26,6	130	137,6			814,8
Са, г	50,5	15,15	182,4	16,43	6,13	1,25	11,61	4,48		287,9
Р, г	14,8	2,8	46,8	36,45	12,6	13	1,3	0,28		128,3
Каротин, г	424	17,85	85,20	9	1,75	17	29,24			584,4

Аналіз раціону:

1. Структура: грубі -15%, соковиті - 65%, концентровані - 30%.

2. Кількість корм од в 1 кг сухої речовини - 0,9;

3. Кількість перетравного протеїну на 1 корм од - 161 г.;

4. Цукрово-протеїнове відношення - 0,45: 1;

5. Відношення кальцію до фосфору - 4,5: 1.

виробництво молоко сільськогосподарський худоба

Список літератури

1. Админ Е.И. и др. Промышленное производство молока и говядины. /Е.И. Админ и др.: М. Колос, 1983. - 295 с.

2. Арзуманян Е.А. и др. Скотоводство./Е.А Арзуманян и др.: М.: Колос, 1984. - 399 с.

3. Башкиров Б.А., Бойко Ю.В. Что должен знать владелец коровы. /Б.А. Башкиров, Ю.В. Бойко // 2 изд. исправленное. - СПб. Агропромиздат, 1984. - 128 с.

4. Бегучев А.П., Безенко Т.И. и др. Скотоводство. /А.П. Бегучев, Т. И Бзенко. М.: Агропромиздат, 1992. - 543 с.

5. Бень В.Г. Шляхи до високих надоїв / А.Г. Бень // Тваринництво України, - 2005. - №5. - С. 2-3.

6. Всяких А.Е. Производство молока на промышленной основе./ А.Е. Всяких. - М.: Колос, 1984. - 346 с.

7. Гилоян Г.А. и Мурадян А.М. Кориляция удоя коров с показателями екстэрьера / Г.А. Гилоян, А.М. Мурадян // Зоотехнія. - 2006. - №4. - С. 8-9.

8. Гиль М., Галушко І. Зумовленість молочної продуктивності /М. Гиль, І Галушко // Тваринництво України. - 2007. - №5. - С. 9-10.

9. Гноєвий І.В. Годівля і відтворення поголів'я сільськогосподарських тварин в Україні. Монографія. інститут тваринництва УААН. Харківська державна зооветеринарна академія Міністерства аграрної політики України - Х. ООО «Контур», 2006. - 400 с.

10. Гринюк С. Эффективная терапия мастита - залог высокой продуктивности стада / С. Гринюк // Ефективне тваринництво. - 2007. - №4. - С. 29.

11. Грицаєнко В.І., Бузун І.А. та ін. Майстер машинного доїння. В.І Грицаенко., І.А. Бузун // вид. 3_тє. перероб. і доп. - К.: Урожай, 1987. - 128 с.

12. Зборовський Л.В. Интенсивное выращивание ремонтних телок. /Л.В. Зборовський. Россельхозиздат, 1991. - 238 с.

13. Зіпер О.Ф. Утримання великої рогатої худоби/О.Ф. Зіпер. - Д.: Стокер, 2001. - 64 с.

14. Ібатуллін І.І. та ін. Практикум з годівлі сільськогосподарських тварин.І. І. Ібатуллін. - К.:Урожай, 2000. - 371 с.

15. Калашников А.П. Нормы и рационы кормления сельськохозяйственных животных. / А.П. Калашников. М.: Агропромиздат, 1985. - 352 с.

16. Калетнік Г.М., Кулик М.Ф. та ін. Основи перспективних технологій виробництва продукції тваринництва. За ред. Г.М. Калетніка, М.Ф. Кулика, В.Ф. Петриченка, В.Д. Хорішка. - Вінниця: «Енозіс», 2007. - 584 с.

17. Костенко В.М., Сірацький Й.З. та ін. Скотарство і технологія виробництва молока та яловичини./ В.М. Костенко., Й.З. Сірацький. В. - К.: Урожай, 1995. - 470 с.

18. Кудашов И.Я. Сенаж из еспарцета приготовленный с внесением закваски ЗСК в рационах лактирующих коров./ И.Я. Кудашов // Зоотехнія. - 2006. - №5. - С. 17-19.

19. Лановська М.Г. Тваринництво. /М.Г. Лановська // Поради для фермера. - К.: Вища школа, 2001. - 167 с.

20. Максаков В.Я., Масолов М.І. та ін. Годівля сільськогосподарських тварин. В.Я. Максаков., М. І. Масолов. К.: Урожай, 1987. - 168 с.

21. Обливанцов В. «Холодний» метод вирощування телят./В Обливанцов // Пропозиція. - 2006. - №12. - С. 97 - 99.

22. Остапів Д.С., Довгополий І.М. та Колотуша Г.М. Вирощування племінного молодняку та формування виробничих типів великої рогатої худоби Д.С. Остапів., І.М. Довгополий., Г.М. Колотуша // Сільський господар. - 2006. - №3-4. - С. 9-11.

23. Попов О.Я. Велика рогата худоба / О.Я. Попов. - К.: Вища школа. 1997. - 359 с.

24. Поліщук Т.В. Ефективність виробництва молока корів за різних систем утримання у літній період. / Т.В. Поліщук // Збірн наук. праць ВНАУ. В. 3 (73), 2013. - 111 - 118 с.

25. Рубан В.П. Скотарство і технологія виробництва молока та яловичини. - / В.П. Рубан. - Еспада, 2002. - 576 с.

26. Славов В.П., Карасик Ю.М. та др. Научно - технический прогресс в молочном скотоводстве. В.П. Славов., Ю.М. Карасик. - К.: Урожай, 1992. - 200 с.

27. Черчіков Н.П. Велика рогата худоба./ Н.П. Черчіков. - К.: Сільгоспвиробництво, 1969. - 346 с.

Размещено на Allbest.ru