Організаційно-господарський план постійного декоративного розсадника Ріпкинського району Чернігівської області

Призначення, виробнича потужність та організація території декоративного розсадника. Схеми прийнятих сівозмін та їх обґрунтування, системи основного обробітку ґрунту та удобрення. Технологія та виробнича собівартість вирощування посадкового матеріалу.

Рубрика Сельское, лесное хозяйство и землепользование
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 02.04.2013
Размер файла 95,9 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

У розсадниках Лісостепу лущення проводять на глибину 4 - 5 см. Через 10 - 15 днів після появи сходів бур'янів проводять культурну оранку в посівному відділенні на глибину 20 - 35 см і 25 - 50 см в шкілках в залежності від лісорослинної зони. Для оранки в посівному відділенні використовують плуг ПЛН - 4-35, а в шкілках - плуг плантажний навісний ППН - 40. При цьому не слід допускати виносу підзолистого горизонту на поверхню ґрунту.

На площах, що вийшли з-під садивного матеріалу, зяблеву оранку проводять через 10 - 15 днів після викопування сіянців та саджанців без попереднього лущення. У разі потреби (на полях після викопування великомірних саджанців) перед оранкою проводять планування поверхні. В осінньо-зимовий період в зораному ґрунті проходять складні процеси, які сприяють поновленню структури ґрунту і накопиченню доступних для рослин елементів мінерального живлення. Заключним етапом зяблевої системи є раннє весняне боронування або так зване ранньовесняне закриття вологи, спрямоване на збереження вологи та покращення теплового режиму ґрунту.

Ранньопарову систему основного обробітку ґрунту застосовують, головним чином, у районах з достатнім зволоженням (Полісся), а також на полях, де садивний матеріал викопують весною. Вона передбачає весняну оранку ґрунту одразу ж після викопування садивного матеріалу та прийоми чорного пару упродовж літа і осені.

Зайнятопарову систему обробітку ґрунту, окрім районів з достатнім зволоженням і родючими ґрунтами застосовують у зрошуваних розсадниках Лісостепу. Вона включає:

ь агротехнічні прийоми зяблевої системи;

ь сіяння сільськогосподарських культур з коротким вегетаційним

періодом, які здатні засвоювати атмосферний азот (вико-вівсяна суміш, зернобобові, конюшина, люцерна та ін.);

ь збирання врожаю; оранку без обороту скиби; ранньовесняне

боронування (закриття вологи).

Основний обробіток грунту в посівному відділ включає:

3.5 Передпосівний та передсадивний обробіток ґрунту

До основних завдань передпосівного (передсадивного) обробітку ґрунту належать:

* недопущення ранньовесняного висушування обробленого ґрунту;

* знищення сходів бур'янів;

* створення необхідних умов для висіву насіння, садіння сіянців і саджанців та внесення передпосівного (передсадивного) добрива;

* формування оптимальних (водного, повітряного, поживного і теплового) режимів ґрунту з метою сприяння дружному і швидкому проростанню насіння та високій приживлюваності сіянців і саджанців;

* створення умов для виконання подальших робіт з вирощування садивного матеріалу.

Передпосівний (передсадивний) обробіток ґрунту може включати такі прийоми:

* весняне (осіннє) переорювання ґрунту плугами без полиць;

* культивацію;

* боронування;

* шлейфування;

* коткування;

* фрезерування;

* дезінфекцію (пропарювання ґрунту) та ін.

3.6 Система застосування добрив

У деревних розсадниках використовують усі види добрив - органічні, мінеральні, органо-мінеральні, бактеріальні, а також хімічну меліорацію ґрунтів(меліоративні).

За вмістом елементів мінерального живлення добрива прийнято поділяти на повні і неповні.

Повні містять у собі всі основні елементи мінерального живлення(органічні, органо-мінеральні, рідше мінеральні), а неповні - один, максимально два елементи (прості мінеральні).

За характером дії добрива поділяють на прямі, внесення яких безпосередньо збільшує в ґрунті вміст елементів мінерального живлення (органічні, органо-мінеральні, мінеральні) і напрямі, застосування яких опосередковано сприяє збільшенню елементів живлення в ґрунті(бактеріальні) або покращує умови для поглинання тих, що містяться в ґрунті (меліоративні).

Таблиця№9. Дози внесення добрив у полях сівозміни розсадника

п/п

Вид

Добрива

Кількість діючої речовини в добривах

Норма внесення добрив в поля сівозмін за діючою речовиною,

кг/га

Доза

Внесення

Добрив у

Туках,

Кг/га

Площа

Внесення

Добрив,

Га

Потреба у добривах на всю площу,кг

Ос

Пп

П1

П2

Заг.

Посівне відділення - Туя західна

1

Гній

N-0,5

P -0,25

K -0,6

20

20

N-100

P -50

K -120

0.0021

0.07

2

Аміачна

Селітра

34,5

15x2

30

87

0.0021

0.11

3

Супер

Фосфат

Грану-льований

19,5

40

15

15x2

80

430

0.0021

0.26

4

Калійні

Солі

40

20x2

40

100

0.0021

0.15

Шкільне відділення- Туя західна 1 шкілка

5

Гній

N-0,5

P -0,25

K -0,6

40

40

N-200

P -100

K -240

1.8

21

6

Аміачна

Селітра

34,5

30x3

60

174

1.8

32

7

Супер

Фосфат

Грану-льований

19,5

30

15

15x3

75

384

1.8

41

8

Калійні солі

40

30x3

60

150

1.8

31

Шкільне відділення - Глід звичайний

9

Гній

N-0,5

P -0,25

K -0,6

40

40

N-200

P-100

K-300

0.4

16.2

10

Аміачна

Селітра

34,5

30

30х3

50

144

0.4

20.5

11

Супер

Фосфат

Грану-льований

19,5

30

20

20х3

130

95

0.4

16.2

12

Калійні солі

40

60

30х3

150

113

0.4

18.3

Висновок: Рослинам для мінерального живлення необхідно понад 16 хімічних елементів. Чотири з них - вуглець, водень, кисень і азот - вони одержують з вуглекислого газу, води та частково з атмосферного азоту, а решту - з ґрунту.

Приведені орієнтовні норми внесення мінеральних добрив за діючою речовиною дають змогу легко визначити загальну дозу внесення туків в залежності від вмісту (концентрації) в них доступних форм основних елементів мінерального живлення. Це дає змогу використовувати мінеральні добрива з різною концентрацією. Проте при цьому слід пам'ятати, що на кислих ґрунтах необхідно застосовувати добрива з лужною або нейтральною кислотністю.

Вірно визначена загальна доза добрива може гарантувати близький до оптимального рівень живлення рослин упродовж усього вегетаційного періоду та забезпечити високий вихід доброякісного садивного матеріалу. Підвищення ефективності та рентабельності використання добрив можна досягнути за умови внесення добрив за раціональною системою.

Розділ 4. Технологія та виробнича собівартість вирощування садивного матеріалу

4.1 Особливості вирощування сіянців

Під час вирощування сіянців враховується ґрунтові та кліматичні умови зони вирощування, а також біологічні та екологічні умови особливості рослин, що розмножуються насінням.

Залежно від кліматичних умов здійснюють районування(П'ятниця) вирощування садивного матеріалу. Підбираючи види, які в даних кліматичних умовах є стійкими до вирощування у відкритому ґрунті. Деякі інтродуктивні види вирощування з насіння застосовують додатково заходи для захисту сіянців від несприятливих умов, а також практик вирощування у закритому ґрунті.

Таблиця№10.Розрахунок кількості та вартості насіння

п/п

Порода

Клас

якості

Норма

Висіву

Насіння на

1 п.м./г

Довжина

посівних

борозенок,

м

Потреба в насінні,

кг

Ціна 1 кг

Насіння,

кг

Вартість

Насіння,

грн

1

Туя західна

1

2.5

210

5.15

195-30

1005.8

2

Глід звичайний

1

20

29

0.58

167-00

98.86

Усього

1104.65

Важливими факторами прискорення росту і збільшення виходу стандартних сіянців є температура, вологість ґрунту та повітря. Регулювання їх у напрямі створення оптимального режиму для життєдіяльності та розвитку рослин можливе лише в ґрунті, який захищений(закритий) від несприятливих умов навколишнього середовища.

У закритому ґрунті (теплиці, парниках, оранжереях), порівняно з відкритим, підвищується температура, вологість повітря та ґрунту, дещо зменшується освітленість, збільшується вміст вуглекислого газу в повітрі. Вона значною мірою захищають рослини від несприятливих мете реологічних факторів (весняних заморозків, посухи та ін..), створюють кращі умови для ефективнішого регулювання водного та живильного режимів субстрату.

Якість підготовки насіння до сівби має надзвичайно важливе, а інколи вирішальне значення для забезпечення його високої ґрунтової схожості, стійкості та інтенсивності росту дерев та кущів у перших фазах їх розвитку.

Достигле насіння багатьох деревних рослин, потрапляючи у відповідні умови, одразу ж проростає, однак насіння більшості видів проходить через стадію відносного спокою. Властивість насіння тривалий час зберігати життєздатність за несприятливих умов навколишнього середовища є однією з найважливіших пристосувальних, еволюційно сформованих властивостей рослинних організмів. Проявляється вона у припиненні росту зародка насінини після достигання та впадання його у стан відносного спокою. Останній зумовлений перебігом певних фізіолого-біохімічних процесів у насінині внаслідок ритмічних і сталих змін погодних умов у різні пори року.

Способи підготовки насіння до сівби. Підготовка насіння до сівби - технологічний комплекс заходів, що забезпечують: а) подолання глибокого спокою насіння; б) стимулювання енергії проростання насіння; в) прискорення росту сходів; г) знищення шкідників і збудників хвороб.

Найбільш поширеними способами підготовки насіння до сівби є: стратифікація, снігування, намочування у воді та розчинах мікроелементів, обробка стимуляторами росту, скарифікація, гідротермічна та хімічна обробка, протруювання та ін.

Таблиця№12- Щорічні витрати на зберігання та підготовку насіння до посіву Туї звичайної

п/п

Вид

роботи

Одиниця

виміру

Обсяг

робіт

Норма

виробітку

Розряд

робіт

Потреба в

Вартість робіт,

грн

Термін виконання

Роботи

л/д

м/з

1

Замочування

кг

0,9

263

II

0,5

-

28-24

0,5

2

Просушування

Насіння

кг

0,9

212

I

1

-

25-52

1

3

Протруювання

Насіння

кг

0,9

118

V

0,5

-

35-64

0,5

разом

89-40

2 дні

Виробництво вели комірного садивного матеріалу організовують і здійснюють у деревних шкілках відділу вирощування і формування декоративного розсадника. У відділі вирощування і формування вели комірного садивного матеріалу можуть закладатися різні види шкілок: лісові, декоративні, плодові, шкілки шпилькових порід, шкілки кущів, шкілки дерев і кущів архітектурних форм, шкілки живоплодів, тощо. Декоративні шкілки слугують для вирощування кронових і некоронованих саджанці дерев і кущів вегетативного і насіннєвого походження для озеленення та садово-паркового будівництва.

На подальших етапах вирощування саджанців у відділі формування, з метою забезпечення сприятливих умов для їх росту і розвитку, площу живлення рослин поступово збільшують шляхом пересаджування з однієї ділянки (шкілки) на іншу,додаючи її до 1-2м? і більше на одну рослину. У першу шкілку висаджують садивний матеріал (сіянці, живці, відводки) з розміщенням, яке забезпечить більш вигідне використання.

Таблиця№13. Розрахунок кількості та вартості садивного матеріалу для шкіл розсадника

п/п

порода

Вік,

років

Площа

Садіння,

га

Схема розміщення садивних місць,м

Потребв в сіянцях, тис.шт

Ціна

за 1 тис.шт.,

грн

Загальна вартість садивного матеріалу,

Грн.

На 1га

На всю площу

Деревна шкілка

1

Туя західна

4

5

1.8

8.1

1х0.8

2х1.5

12.5

1.6

22.5

27

264.9

60000

59602-50

162000-00

2

Глід звичайний

4

0.4

1х1

40

4

230-00

920-00

3

Верес

3

2.1

1х0.5

20

42

24-00

1008-00

4

Агрус

3

4.2

1.4х1

7.2

30

25-00

750-00

Усього

224372.50

4.2 Основи агротехніки закладання декоративних шкілок та вирощування саджанців

Кількість полів у сівозмінах шкілок визначається терміном вирощування саджанців (дерев) плюс одне або два поля під попередник. Кращим попередником у сівозмінах є трав'яні суміші, з участю в їх складі бобових рослин. Як уже зазначалось у другому розділі, в розсадниках Полісся висаджують еспарцет, люцерну в суміші з райграсом високим або пирієм без кореневищним.

Основний обробіток ґрунту здійснюють за системою, яка відповідає прийнятій сівозміні (зайнятого пару в Лісостепу), або іншою науково обґрунтованою для конкретних ґрунтово-кліматичних умов району діяльності розсадника. Глибина основного обробітку ґрунту, порівняно з посівним відділенням, більша (в дужках глибина обробітку в другій і третій шкілках): у Полісі - 30-40 (50). Глибина культурної оранки визначається потужністю гумусового або окультуреного шару ґрунту. Більш глибокі горизонти розпушують без виносу їх на поверхню. Одночасно з основним обробітком ґрунту в парових полях бажано вносити добрива. Оранку здійснюють плугами загального призначення (ПЛН-4-35, ПЛН-3-35) з ґрунтопоглиблювачами (на глибину 40 см) або плантажними (ППН-40, до 50 см і ППН-50 або ППУ-50А на глибину до 60 см).

Передсадивний обробіток ґрунту перед закладанням шкілки проводять з метою створення пухкого, добре розпушеного шару. Потужність цього шару ґрунту визначається глибиною садіння. Для садіння сіянців та укорінених або не укорінених живців (перша шкілка) ґрунт розпушують на глибину 25-30 см, для садіння саджанців у другій шкілці, на глибину 35-40, а у третій - 45-50 см. На глибину до 30 см ґрунт розпушують культиватором КРГ-3,6, який одночасно вичісує корені саджанців, що залишились після минулої ротації. На більшу глибину ґрунт розпушують у два прийоми: спочатку шляхом переорювання плугами без полиць, а потім культиватором. В окремих випадках передсадивний обробіток ґрунту (в третій шкілці після викопування великомірного садивного матеріалу з глибою землі, на площі з важкими ґрунтами) може включати планування площі та фрезерування ґрунту.

Закладання шкілок листяних порід може здійснюватися як весною, так і (рідше) восени. Шпилькові породи (окрім модрини) з відкритою кореневою системою в шкілку краще висаджувати весною після весняного викопування садивного матеріалу або восени, за місяць до стійкого зниження температури повітря та ґрунту нижче 4 °С. Перед висаджуванням у шкілку садивний матеріал сортують, видаляють пошкоджені корені, вкорочують і формують кореневу систему. Підготовлену до садіння кореневу систему вмочають у сметаноподібну бовтанку - суміш перегною або торфу і глинистого ґрунту, в яку додають ростові речовини (кореневий, гетероауксин або інші), які стимулюють регенерацію коренів. Перед садінням у шкілку кущів або підщеп, як правило, обрізають надземну частину на 1/3-1/4 їх висоти.

При висаджуванні садивного матеріалу в шкілки коренева шийка рослин повинна бути нижче поверхні ґрунту в районах з достатнім зволоженням і в зрошуваних розсадниках на 1-2 см, а в посушливих - на 3-5 см. Садіння сіянців і живців може здійснюватись саджалками СШП-5/3 або СШП-3, а саджанців - садивною машиною МПС-1. Для садіння дерев у садивні ями використовують ямокопачі КПЯШ-6 або КЯУ-100 використовують під час посадки дерев у другу шкілку. Висаджені рослини оправляють, а щоб не допустити утворення повітряних "мішків" в зоні кореневої системи, ущільнюють ґрунт біля саджанців. Після завершення садіння ґрунт розпушують, а при нестачі вологи - поливають.

Агротехнічний догляд за ґрунтом і саджанцями та знищення бур'янів розпочинають одразу після садіння шляхом розпушування ґрунту культиваторами КРСШ-2.8А або КРН-2,8А. В районах з малосніжними зимами рослини, висаджені восени, підгортають на зиму культиваторами-підгортачами.

Упродовж вегетаційного періоду ґрунт розпушують по мірі його ущільнення. На важких ґрунтах і в посушливих районах 5-8 разів у рік, а на легких - 3-5 разів. У перший рік і в першій половині вегетаційного періоду частіше, а в наступні роки і в другій половині вегетації - рідше. Глибина розпушування, аби не допустити ущільнення ґрунту, коливається в межах від 7 до 18 см. В поліських і лісостепових розсадниках глибину кожного наступного розпушування збільшують, а в степових - навпаки. Одночасно з розпушуванням ґрунту знищуються бур'яни. Для боротьби з ними можна вносити гербіциди з розрахунку 2 кг/га (симазин) діючої речовини. Під час проведення розпушування ґрунту у разі використання культиваторів здійснюють 1-3-разове підживлення рослин. Зрошення шкілок проводять у разі потреби з урахуванням необхідної глибини зволоження і фактичної вологості ґрунту.

Захист саджанців від збудників хвороб і шкідників включає профілактичні та знищувально-захисні заходи. Основою профілактичних заходів є висока агротехніка вирощування, завдяки якій формуються несприятливі умови, які унеможливлюють розвиток захворювань і розмноження шкідників. Для знищення шкідників і збудників хвороб використовують хімічні препарати, головним чином, у вигляді водних розчинів або суспензій з розрахунку 600-1000 л/га.

Упродовж всього періоду вирощування саджанців, за винятком більшості шпилькових рослин і садивного матеріалу, призначеного для лісокультурних цілей та створення лісопарків, здійснюють догляд за їх наземною частішою: формують штамб, закладають і формують крону.

Таблиця№14 - Технологічна карта вирощування сіянців (саджанців) гліда звичайного в посівному шкільному відділенні декоративного розсадника в додатку (дод.1)

4.3 Теоретичні основи обрізки деревних рослин

Розвиток органів, ріст і нагромадження органічної маси характерні для рослин усіх життєвих форм, починаючи від дерев і закінчуючи рослинами-ефемерами. Завдяки їм рослини виживають у конкурентній боротьбі за існування в процесі онтогенезу. Слід пам'ятати, що ріст і розвиток рослин відбувається як у надземній (стовбур, гілки та пагони крони, листя і шпильки), так і в підземній частині (коренева система). Ріст і розвиток цих частин тісно пов'язаний, проте мають місце і певні відмінності. Відомо, що ріст деревних рослин розпочинається з росту коренів (після прогрівання ґрунту), дещо пізніше починається ріст їхньої надземної частини, а потім знову кореневої системи (наприкінці завершення вегетації). Загалом відсутність рівноваги між їхнім ростом в онтогенезі є характерною особливістю цього процесу, яка зумовлює у рослин необхідність природного саморегулювання розвитку окремих частин рослин та їх коренелистового обміну і коренелистової кореляції.

Під час вирощування декоративного садивного матеріалу деревних рослин, виходячи з цілей його виробництва, людина змушена здійснювати активне управління процесами розвитку та росту дерев і кущів з метою підтримання їх на оптимальному рівні.

Більшість прийомів формування надземних частин деревних рослин у розсадниках підвищення їх декоративності, таких як санітарна, декоративна та омолоджувальна обрізки, запозичені в природі, До природних процесів формування надземної частини дерев і кущів належать такі:

* суховершинність - явище, спрямоване на зменшення відстані між полярними точками росту - верхівкою стовбура та кореневим чохликом і слугує полегшенню підйому води та поживних речовин від коренів у крону;

* скидання листя у несприятливі періоди життєдіяльності (видалення з листям зв'язаної води та виведення з організму щавлевої кислоти), через підвищення транспіраційної активності молодого листя;

* відмирання верхівкової бруньки (у рослин із симподіальним типом гілкування);

* скидання частини вкорочених вегетативних пагонів поточного приросту восени під час листопаду (тополі, берези, каркас, більшість напівчагарників);

* відмирання гілок вище кореневої шийки більшості кущів (спірея та ін.) в зв'язку з проходженням онтогенетичних фаз розвитку або у посушливі роки чи після суворих зим;

* відмирання дерев по досягненні ними зрілого віку внаслідок серцевинної гнилі (дуб, платан, липа) та збереження ними здатності відновлюватися і відростати від кореневої шийки.

Обрізка пагонів (стовбурів) є одним з основних прийомів формування і догляду за надземною частиною деревних рослин, який активно використовується в розсадниках у процесі вирощування декоративного садивного матеріалу. її проводять з мстою:

* регулювання росту і розвитку вегетативних і утворення генеративних органів рослин;

* формування певних форм крони та типів кореневих систем;

* збереження оптимального співвідношення між надземною (кроною) і підземною (кореневою системою) частинами рослин;

* забезпечення нормального функціонування коренелистового обміну (поліпшення водного режиму, вуглеводного та азотного обміну);

* прискорення синтезу органічних речовин і забезпечення руху асимілянтів в рослинах як в розсаднику, так і на постійних місцях зростання;

* придання деревним рослинам декоративних форм;

* омолодження старих рослин з метою активізації їхніх життєвих функцій. Для здійснення правильної обрізки необхідні ґрунтовні знання з біології росту

і розвитку окремих органів конкретних видів рослин та їх довговічності. Під час обрізки враховують природну форму крони дерев і кущів та її зміну з віком, тип гілкування, особливості пробудження сплячих бруньок і здатність переносити обрізку. Більшість деревних рослин, завдяки швидкому утворенню калюсу на зрізах, добре зберігають надані їм форми і придатні для штучного формування стрижених крон.

Треба пам'ятати, що видалення більшої частини крони, внаслідок інтенсивної обрізки або значного омолодження дерев і кущів, може призвести до послаблення асиміляційних процесів, яке може стати причиною загибелі значної частини фізіологічно активного коріння.

Для формування надземної частини і кореневої системи можуть використовуватися такі прийоми:

* видалення верхівкової бруньки деревних рослин (сприяє кущінню та стимулює розвиток коренів);

* садіння однорічного саджанця на пень (сприяє кущінню та стимулює розвиток коренів);

* обшморгування бруньок і листків у зоні штамба (провокує появу бокових гілок (пагонів потовщення), необхідних для потовщення стовбурця і сприяє його рівності);

* пінцирування або прищипування бокових пагонів (використовують для потовщення штамба);

* вирізування бокових пагонів (для видалення пагонів потовщення у процесі формування штамба, під час щеплень, закладання і формування крон);

* вкорочування гілок (закладання і формування крони, після викопування садивного матеріалу);

* видалення пошкоджених, всихаючих і мертвих пагонів та гілок;

* поточна обрізка гілок і дикої парості (після перезимування, упродовж придання певних архітектурних форм і формування живоплотів, бордюрів тощо).

Обрізка коренів саджанців у розсадниках починається раніше, ніж формування крони. Як правило, вона спрямована на формування компактної кореневої системи та збільшення кількості фізіологічно активних коренів. Обрізку коренів у розсаднику здійснюють у такому хронологічному порядку:

* видаляють верхівку корінця у пророслих жолудів (розмноження ключками);

* підрізають корені під час пікірування або порід, які утворюють стрижневий корінь, після досягнення ним 10-12 см;

* формують кореневу систему під час пересаджувань у шкілках;

* обрізають верхні корені у процесі щорічних культивацій і розпушування ґрунту;

* формують корені саджанців (дерев) в грудці землі після викопування в розсаднику перед відправкою їх для посадки на постійне місце.

Обрізування ялівця звичайного використовується для того, щоб краще розвивався та далі ріс та розростався.

Таблиця №16 - Розрахунок потреби та вартості допоміжних матеріалів

№ пп

Назва

Одиниця виміру

Кількість

Ціна за

одиницю,

грн.

Загальна

вартість,

грн.

1

2

3

4

5

6

Посівне відділення -туя західна

1

Гній

Т

0.012

50

0,6

2

Аміачна селітра

Т

0.072

1200

86.4

3

Суперфосфат подвійний

Т

0,06

1750

105

4

Калійна сіль

Т

0.072

690

4.9

5

Шпагат для зв'язування сіянців (1 м на 100 шт)

Кг

3

30

90

Разом по породі

286.9

Посівне - глід звичайний

1

Гній

Т

0.024

50

1.2

2

Аміачна селітра

Т

0.06

1200

72

3

Суперфосфат подвійний

Т

0.048

1750

84

4

Калійна сіль

Т

0.072

690

49.68

5

Шпагат для зв'язування сіянців (1м на 100 шт.)

Кг

3

30

90

Разом по породі

296.88

Шкільне відділення

Деревна (декоративна) шкілка- Туя західна

1

Гній

Т

0.82

50

10

2

Аміачна селітра

Т

1,08

1200

1296

3

Суперфосфат подвійний

Т

1,08

1750

1890

4

Калійна сіль

Т

0.945

690

652.05

Разом по породі

3852.05

Глід звичайний

1

Гній

Т

0,48

50

24

2

Аміачна селітра

Т

0,672

1200

806.4

3

Суперфосфат подвійний

Т

0.72

1750

1260

4

Калійна сіль

Т

0.624

690

441.6

Разом по породі

2531

Верес

1

Гній

Т

0,36

50

18

2

Аміачна селітра

Т

1,08

1200

1296

3

Суперфосфат подвійний

Т

0,72

1750

1260

4

Калійна сіль

Т

0.9

690

621

Разом по породі

3195

Плодова шкілка

Агрус

1

Гній

Т

0,48

50

24

2

Аміачна селітра

Т

0.6

1200

720

3

4

Суперфосфат подвійний

Т

0.48

1750

840

4

Калійна сіль

Т

0.54

690

372.6

Разом по породі

1956.6

Всього

8923.43

декоративний розсадник вирощування

Висновок:Допоміжні матеріали потрібні для обробітку, підживлення та нормального функціонування розсадника з площею в 16.6 га. Для купівлі всіх допоміжних матеріалів потрібно 8923.43 грн.

Розрахунок калькуляції виробничої собівартості продукції розсадника робимо за формою таблиці №17.

Таблиця№17 - Калькуляція виробничої собівартості продукції розсадника

п/п

Назва

породи

Вік садивного матеріалу,вік

Площа сівби, га

Кількість щорічно реалізованої продукції, тис. шт..

Заробітна плата робітників, грн

Нарахування на заробітну плату,грн

Вартість, грн

Витрати, грн

Собівартість,

грн

Посівного матеріалу

Допоміжних матеріалів

Тракторо-змін

Прямі

накладні

Загальна виробництва

Одиниці облікової продукції

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

I. Посівне відділення

1

Туя західна

1

0.0021

4.5

1000

450

1005.8

286.9

1.23

1230.75

342.6

4016.05

0-95

2

Глід звичайний

1

0.0003

0.6

1000

450

98.86

296.88

1.23

1518.86

531.60

3896.2

6-50

Усього

ІІ Шкільне відділення

1. Деревна шкілка

1

Туя західна

4

5

1.8

8.1

4.5

4.5

1400

1400

1100

1100

59602.5

162000

852.06

12435.5

2.85

2.85

638.62

1495.88

225.54

523.56

63118.72

178354.94

14-15

396

2

Глід звичайний

4

0.4

0.9

1400

1100

920

2531

1.95

2772-88

970-50

9694.38

16-15

3

Верес

3

2.1

10.5

1300

1000

1008

3195

1.83

4829.00

1690.5

12522.5

1-24

4

Агрус

3

4.2

7.5

1300

1000

750

8923.43

1.38

360384.12

129004.01

50031.56

6-68

Висновок: розрахувавши калькуляцію розсадника ми бачимо, що собівартість рослин висока це зумовлено тим, що витрати на будівлю споруд, закупівлю обладнання та інструментів розділені на чотири культури і 10 років, оскільки вони розраховані на 10 років експлуатації. Таким чином вони окупляться поступово.

4.4 План реалізації продукції

В даній таблиці я розраховую план реалізації своїх рослин, та приблизний прибуток.

Таблиця №18 План реалізації продукції

пп

№ Назва породи

Вік садивного матеріалу, років

План реалізації

Виробнича собівартість, тис. шт../грн

Результат

виробничої

діяльності,

грн

кількість, тис.шт.

ціна

тис.шт.,

грн

загальна

вартість,

грн

прибуток

збиток

1

2

3

4

5

6

7

8

9

1. Посівне відділення

1

Туя західна

1

4.5

950

4275

4016-05

258.95

-

Глід звичайний

1

0.9

6500

5850

3896.2

1953.8

-

Усього

2212.75

-

2 Шкільне відділення

2.1Деревна шкілка

1

Туя західна

4

5

4.5

4.5

14150

39760

63675

178920

63118.72

178354.94

556.28

565.06

-

-

2

Глід звичайний

4

0.9

16150

14535

9694.38

4840-62

-

-

3

Верес

3

10.5

1240

13020

12522.5

497.5

-

4

Агрус

3

7.5

6680

50100

50031.56

68.44

-

Усього

6527.9

-

Загалом по розсаднику

8740.65

-

Висновок: В таблиці № 18 я розрахував план реалізації своїх рослин. З розрахунків бачимо, що прибуток такого розсадника великий, він становить 8740-65.гривень.

Розділ 5. Організація й охорона праці

Основною виробничою одиницею на розсаднику є постійна бригада робітників, яка складається з кількох ланок; кількість робітників у ланці - 4-5 чоловіки.

Керує бригадою майстер (бригадир) зі стажем роботи на розсаднику 3-5 років із спеціальною освітою, а ланкою - кваліфікований робітник ланки, який пройшов фахову підготовку.

Виконання робіт у теплицях покладається на постійних робітників, які приймаються в порядку організованого набору.

Виділяються також спеціалізовані ланки з вирощування садивного матеріалу в теплиці, посівному відділку, шкілці.

Закріплення виробничих ділянок за бригадами і вирощуваних культур (від посіву-посадки до реалізації) за ланками і окремими робітниками - один із прогресивних методів організації праці. При цьому ліквідується знеосібка в роботі з вирощування садивного матеріалу, поліпшується якість роботи.

Для виконання ручних робіт з великим обсягом трудозатрат і стислими агротехнічними строками (прополювання, викопування садивного матеріалу) залучаються тимчасові, сезонні робітники (з числа жителів населених пунктів поблизу розсадника).

Як прогресивний метод у роботі працівників на розсаднику з огляду на кінцевий результат, вводиться бригадний підряд, об'єктом якого є виробнича ділянка з певним обсягом робіт; перехід на бригадний госпрозрахунок. Він запроваджується з метою поліпшення використання робочого часу і техніки, зниження матеріальних і трудових затрат при вирощуванні садивного матеріалу, підвищення продуктивності праці на роботах у розсадниках на основі матеріальної зацікавленості колективів бригад у кінцевих результатах праці.

Система оплати праці в розсаднику - відрядна, відрядно-преміальна, акордно-преміальна і просто преміальна.

Обов'язкова умова преміювання - якісне виконання всіх технологічних операцій.

Оплата праці робітників у лісових розсадниках проводиться на підставі тарифікації робіт за розрядами, нормування праці відповідно до діючих типових норм виробітку, тарифних ставок для оплати праці, систем оплати, надбавки і доплат.

Бригадирам на роботах у розсадниках, які не звільнені від основної роботи, за керівництво бригадою виплачується надбавка до відрядного заробітку залежно від обсягу роботи і чисельності робочих у бригаді.

Посадові обов'язки майстра розсадника. Він здійснює керівництво виробничо-господарською діяльністю розсадника. Розробляє перспективні та поточні плани виробничої діяльності розсадника. Забезпечує виконання встановленого виробничого плану розсадника і якість робіт, впровадження нової передової техніки і технології, розробку і впровадження заходів з наукової організації праці, випереджуючі темпи росту продуктивності праці порівняно з ростом заробітної плати і ефективне використання матеріальних і трудових ресурсів. Організовує відповідно до затвердженого плану відбір зразків насіння та відправку їх для апробації посівної якості в насіннєву інспекцію, вирощування і реалізацію садивного матеріалу, закладання плантацій різного типу. Розробляє проект вирощування декоративного садивного матеріалу, вивчає, впроваджує передовий вітчизняний та зарубіжний досвід організації та проведення робіт у розсаднику. Контролює дотримання робітниками трудової та робочої дисципліни, а також правил з охорони праці, техніки безпеки, виробничої санітарії та протипожежного захисту. Забезпечує використання механізмів, обладнання. Організовує роботу з розвитку раціоналізації і винахідництва. Проводить виховну роботу з підвищення ділової кваліфікації в колективі. Організовує облік та звітність про виробничу діяльність лісового розсадника. Керує працівниками розсадника. Дбає про впровадження прогресивного методу в роботі працівників розсадника щодо кінцевого результату - бригадного підряду, про перехід на госпрозрахунок.

Повинен знати: накази, розпорядження та інші керівні матеріали, які стосуються виробничо-господарської діяльності розсадника; біологію деревних і кущових порід, технологію вирощування садивного матеріалу; біологію шкідників та збудників хвороб і способи боротьби з ними; економіку, організацію виробництва, праці та управління; діючі положення щодо оплати праці, матеріального і морального заохочення працівників; основи трудового законодавства; правила і норми охорони праці, техніки безпеки, виробничої санітарії та протипожежного захисту.

Розрахунок потреби розсадника в робочій силі наведено в таблиці 16.

Таблиця №23 - Розрахунок потреби розсадника в робочій силі

№ пп

Виробниче відділення

Необхідно людино-днів за місяцями

усього

січень

лютий

березень

квітень

травень

червень

липень

серпень

вересень

жовтень

листопад

грудень

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

1

Посівне відділення

2

2

3

3

4

4

3

3

2

26

2

Шкільне відділення

а)деревна шкілка

2

2

3

4

5

5

6

6

6

4

2

2

47

б)плодова шкілка

1

1

2

2

3

3

3

3

4

4

2

1

29

Усього по розсаднику

Людино-днів

Потрібно робітників

з них: постійних

2

2

3

3

3

3

3

3

3

3

2

2

32

Тимчасових

1

1

4

5

8

8

10

10

10

8

4

1

70

Висновки

1. В даній курсовій роботі дана коротка характеристика декоративного розсадника " Мрія'' розсадник розташований у Ріпкинському районі

з помірним кліматом, який сприяє вирощуванню культур. Область має сприятливі економічні умови для подальшого розвитку розсадника, має вільний доступ в інші країни для продажу продукції.

2. " Мрія'' вирощує такі рослини як:

- Аґрус 5000 штук,займатиме 4.2 га;

- Туя західна розподілила на 2-і шкілки, 1 шкілка вирощуватиме 4.5 тис.шт саджанців та займає 1.8 га,а 2-а шкілка також вирощуватиме 4.5 тис.штук саджанців та займає 8.1 га;

- Верес займає площу 0.4 га та вирощуватимемо 10.5 тис.штук саджанців;

- Глід звичайний махровоквітковий займає 2.1 и випускатиме 7.5 тис. штук саджанців.

3. Для побудови розсадника і закупівлі всіх агрегатів, інвентарю, насіння та ін. потрібно близько грн..

4. Розсадник окупить себе за10-12 роки. Його рентабельність на перших роках існування буде сягати 40%, з вирощенням і продажем перших крупномірних дерев рентабельність буде зростати.

5. За мінімальних витрат рентабельність розсадника буде досягати 300%.

6. Після десяти років існування та вирощення крупномірних дерев розсадник буде щороку випускати:

- Аґрус - випускатиме 15000 штук;

- Туя західна 18000 штук;

- Верес звичайний- 21000 штук;

Глід звичайний ф. маховийчервоноквітковий - 15000штук.

Список використаної джерела літератури

1. Бочаров В.С., Никулин Ф.М. Выращивание посадочного материала в механизированных питомниках. - М.: Лесн. про-сть, 1979. - 96 с.

2. Галузеві норми виробітку і норми витрати пального на роботи в лісових розсадниках. - Київ.: Укрдержцентрпрацяліс, 1995. - 62 с.

3. Декоративне садівництво та квітникарство: Навчально-методичний посібник/ С.В. Роговський, Л.А. Козак, І.В. Тімонов та ін. - Біла Церква, 2009. - 153 с.

4. Кальной П.Г., Гордиенко М.И., Корецкий Г.С. Лесные культуры. - Киев: Вищ. шк., 1986. - 248 с.

5. Лісовий розсадник: Методичні поради з курсового проектування. - К.: НАУ, 2003. - 60с.

6. Гордієнко М.І., Фесюк А.В., Маурер В.М., Гордієнко Н.М., Лісові культури. - К.: ІСДО, 1995. - 344 с.

7. Гордієнко М.І., Гузь М.М., Дебренюк Ю.М., Маурер В.М. Лісові культури. - Львів: Камула, 2005. - 608 с.

8. Маттис Г.Я. Интенсификация выращивания посадочного материала для защитного лесоразведения. - М.: Лесн. пром-сть, 1976. - 144 с.

9. Маурер В.М. Декоративне розсадництво: Навчальний посібник. - Вінниця: Нова книга, 2007. - 264 с.

10. Наставление по выращиванию посадочного материала древесных и кустарниковых пород в лесных питомниках РСФСР. - М.: Лесн. пром-сть, 1979. - 175 с.

11. Редько Г.И., Родин А.Р., Трещевский И.В. Лесные культуры. - М.: Лесн. пром-сть, 1984. - 368 с.

12. Справочник лесничего/ Под. общ. ред. А.Н. Филипчука, 7-е изд. - М.: ВНИИЛМ, 2003 - 640 с.

13. Справочник механизатора лесного хозяйства. - М.: Лесн. пром-сть, 1977. - 296 с.

14..Справочник по лесным питомникам. - М.: Лесн. пром-сть, 1983. -250 с.

15.Справочник по применению удобрений в лесном хозяйстве. - М.: Лесн. пром-сть, 1977. - 184 с.

16.Типовая инструкция по безопасности труда в лесных питомниках.

М.: Гослесхоз СССР, 1987. - 11 с.

17. Указания по изысканию и проектированию лесных питомников. - М: Союзгипролесхоэ, 1978. - 110 с.

18. Фермерське землеробство (в таблицях) / І.Д. Примак, В.М. Ткачук,

С.П. Васильківський та ін.; За ред.. І.Д. Примака. - Біла Церква, 2006. - 360 с.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.