Управління процесами формування та використання прибутку підприємства на матеріалах приватного аграрно-орендного підприємства "Зоря"

Зробивши аналіз фінансового стану досліджуваного підприємства бачимо, що загалом він погіршав. Коефіцієнт автономії у 2008 році відповідає нормативному значенню >0,5 , але спостерігається тенденція до зниження. Так на кінець 2008 року частина власних коштів, яка формує активи підприємства становила 0,89 грн./грн., а на кінець 2009 року 0,97 грн./грн. В 2008 році в оборотні активи було вкладено 0,56 грн./грн. власного капіталу, в 2009 році 0,56 грн./грн. Коефіцієнт фінансування на кінець попереднього періоду на 1 грн. позикових коштів припадало 9,24 грн./грн., а на кінець звітного року - 42,73 грн./грн., що на 362 % бильше. З вище розрахованого коефіцієнта заборгованості бачимо, що кількість позикових коштів, які залучає дане пбільшилось. Так в 2008 році показник заборгованості склав 0,03 грн./грн., а в 2009 році 0,02 грн./грн., але все одно ці значення менші за нормативне < 1. Коефіцієнт забезпеченості запасів як на кінець попереднього року так і на кінець звітного періоду відповідає нормативному значенню > 0,8 і становить відповідно 1,2 грн./грн. і 1,42 грн./грн. Тобто як і в 2008 році, в 2009 матеріальні кошти підприємства фінансуються за рахунок власного оборотного капіталу, але в 2009 році цей показник зменшився. Коефіцієнт забезпеченості оборотних активів не відповідає нормі і становить на кінець 2009 року 0,95 грн./грн. Цей показник показує частку оборотних активів, що фінансується за рахунок власного оборотного капіталу.

Слід пам'ятати, що в умовах ринкових відносин забезпечення фінансової стійкості підприємства є однією з найбільш важливих проблем, оскільки недостатня фінансова стійкість може призвести до неплатоспроможності і відсутності у підприємства коштів для розвитку.

Отже, після такого детального аналізу можна зробити висновок, що у фінансовому стані підприємства спостерігається тенденція до погіршення. Керівництву необхідно звернути увагу на цю тенденцію і вжити заходів для покращення діяльності даного підприємства.

Тому можна сформулювати загальне правило для будь-якого підприємства -- майбутні ділові партнери, у першу чергу, віддають перевагу підприємствам з високою часткою власного капіталу, з більшою фінансовою незалежністю, оскільки таке підприємство з більшою ймовірністю може погасити борги за рахунок власного капіталу. Власники ж підприємства віддають перевагу розумному зростанню в динаміці частки позикових коштів.

2.3 Аналіз фінансового стану підприємства

Аналіз складу та структури майна підприємства.

Для здійснення господарської діяльності кожне підприємство повинно мати певне майно, котре належить йому на правах власності чи володіння. Усе майно, яке належить підприємству і відображене в його балансі, становить його активи.

Активи - це економічні ресурси підприємства у формі сукупних майнових цінностей, які використовуються в господарській діяльності з метою отримання прибутку.

Фінансовий стан підприємства значною мірою залежить від доцільності та правильності вкладення фінансових ресурсів у активи. У процесі функціонування підприємства величина активів і їх структура постійно змінюються. Характеристику якісних змін у структурі майна підприємство та джерел цього майна можна отримати за допомогою аналізу звітності.

На основі активу балансу підприємства здійснимо загальну оцінку майна, що є в розпорядженні підприємства.

Розміщення коштів підприємства має дуже велику роль в фінансовій діяльності і підвищенні його ефективності, тому в процесі аналізу активів підприємства в першу чергу належить вивчити зміни в їх складі і структурі і дати їм оцінку.

Проаналізувавши актив балансу, бачимо, що загальна вартість майна підприємства зменшилась на 3781 грн., тобто на 95 %. Кількість майна підприємства зменшилась. Частина оборотних активів 2008 року складала 60,34%, а в 2009 році 56,92%, що свідчить про зменшення оборотності активів. На підприємстві зменшилися товарно-матеріальні запаси на суму 6384 грн. Збільшилась дебіторська заборгованість на 3172 грн. Зменшились необоротні активи на 75 грн.

Аналіз джерел фінансування підприємства.

Дані, які приводяться в пасиві балансу, дозволяють визначити, які зміни пройшли в структурі власного і позиченого капіталу, скільки запозичено в оборот підприємства довгострокових і короткострокових позичених коштів; пасив показує, звідки взялись кошти, кому зобов'язане за них підприємство.

Фінансовий стан підприємства багато в чому залежить від того, які кошти воно має в своєму розпорядженні і куди вони вкладені. По мірі використання капітал підрозділяється на власний і позичений. По строку використання розрізняють капітал довгостроковий, постійний, і короткостроковий.

В залежності від того на скільки оптимально відношення власного і позиченого капіталу, багато в чому залежить фінансовий стан підприємства. Обґрунтування правильної фінансової стратегії допоможе багатьом підприємствам підвищити ефективність своєї діяльності.

При внутрішньому аналізі фінансового стану необхідно вивчити динаміку і структуру власного і позиченого капіталу, визначити причини зміни окремих його складових і дати оцінку цим змінам за звітний період.



Таблиця 2.3.1.

Аналіз джерел фінансування капіталу ПАОП "Зоря", грн.

№ п/п	Актив балансу	Джерело інформації	Абсолютна величина	Питома вага, %	Зміни
			2 008р.	2 009р.	2 008р.	2 009р.	В абсолютній величині	У питомій вазі, %	Темп зрос-тання, %
1	Сукупний капітал всього	ряд. 640	74803	71022	100	100	-3781	0,00	95
2	Власний капітал	ряд 380	66925	68800	89,47	96,87	1875	7,40	103
2.1	Статутний капітал	ряд 300	1	1	0,00	0,00	0	0,00	130
2.2	Додатковий капітал	ряд 320 + ряд 330	8060	8060	10,77	11,35	0	0,57	100
2.3	Резервний капітал	ряд 340	13286	13755	17,76	19,37	469	1,61	68
2.4	Нерозподілений капітал	ряд 350	45578	46984	60,93	66,15	1406	5,22	83
3	Забезпечення наступних витрат і платежів	ряд 430	636	612	0,85	0,86	-24	0,01	21
4	Довгостроковий позиковий капітал	ряд 480	5041	-	6,74	-	-	-	-
5	Короткостроковий позиковий капітал	ряд 620	2201	1610	2,94	2,27	-591	-0,68	134
5.1	Короткострокові кредити банків	ряд 500 + ...+ ряд 510	700	-	0,94	-	-	-	586
5.2	Кредиторська заборгованість	ряд 520 + ...+ ряд 600	1209	1277	1,62	1,80	68	0,18	129
5.3	Інші поточні зобов'язання	ряд 610	292	333	0,39	0,47	41	0,08	41
6	Доходи майбутніх періодів	ряд 630	-	-	-	-	-	-	-

Висновок:

Кожне підприємство потребує додаткових джерел фінансування. Їх можна знайти на ринку капіталів, залучаючи потенційних інвесторів і кредиторів шляхом об'єктивного інформування їх про свою фінансову діяльність. Наскільки привабливі фінансові результати, що показують поточний і перспективний фінансовий стан підприємства, настільки висока і вірогідність одержання додаткових джерел фінансування.

Отже, аналізуючи структуру пасиву балансу можемо спостерігати, що сукупний капітал підприємства на кінець року зменшився на 3781 грн. Власний капітал має найбільшу питому вагу у структурі пасиву балансу, і становить відповідно, на початок і на кінець 2009 року 66925 грн. та 68800 грн. Тобто спостерігається негативна динаміка, дане підприємство збільшує свої зобов'язання, і вже збільшило суму боргу на 68 грн.

Особливе місце серед показників, які характеризують фінансовий стан підприємства, належить показникам платоспроможності та ліквідності.

Підходи науковців до визначення сутності платоспроможності підприємства можна звести до такого:

платоспроможність визначається наявністю власних оборотних коштів та здатністю покривати збитки;

платоспроможність визначається як здатність підприємства виконувати свої зобов'язання;

платоспроможність представлена як важливий показник фінансової стійкості.

Показником платоспроможності підприємства на певну дату є відсутність прострочених боргів банку, бюджету, постачальникам, своїм робітникам та службовцям.

Аналіз платоспроможності проводять як зовнішні, так і внутрішні користувачі інформації. Внутрішні користувачі розраховують показники платоспроможності з метою оцінки та прогнозування фінансової діяльності підприємства на перспективу. Зовнішні користувачі аналітичної інформації, зокрема:

банківські установи -- з метою оцінки рівню кредитоспроможності підприємства;

інвестори, ділові партнери повинні мати інформацію стосовно фінансових можливостей підприємства за умов надання йому комерційного кредиту, позик або відстрочки платежу.

Оцінка платоспроможності проводиться на основі характеристики ліквідності поточних активів. Під ліквідністю підприємства слід розуміти його здатність покривати зобов'язання активами, строк перетворення яких у грошову форму відповідає строку погашення зобов'язань. Ліквідність означає безумовну платоспроможність підприємства і передбачає постійну тотожність між його активами та зобов'язаннями одночасно за загальною сумою, термінами перетворення активів у гроші та термінами погашення зобов'язань.

При оцінці рівню ліквідності слід розрізняти наступні поняття:

ліквідність балансу-- це можливість суб'єкта господарювання перетворити свої активи у готівку та погасити зобов'язання, або ступінь покриття боргових зобов'язань підприємства його активами, строк перетворення яких у грошові кошти відповідає строку погашення платіжних зобов'язань;

ліквідність підприємства -- це більш загальне поняття ніж ліквідність балансу. Ліквідність балансу, як зазначено раніше, передбачає використання платіжних коштів для покриття зобов'язань лише за рахунок залучення внутрішніх джерел (наприклад, реалізації майна). У той же час, маючи високий рівень інвестиційної привабливості та іміджу воно може залучати для цього і позикові кошти;

ліквідність активів -- це величина зворотна ліквідності балансу за часом перетворення активів у грошові кошти. Чим менше часу необхідно для перетворення того чи іншого активу у грошову форму, тим вища його ліквідність. Зокрема, баланс підприємств України включає розміщення активів від найменш ліквідних (необоротних активів) до найбільш ліквідних активів (грошових коштів та їх еквівалентів);

поточна ліквідність -- це відповідність між розміром дебіторської заборгованості, грошових активів підприємства і кредиторською заборгованістю товарного та нетоварного характеру;

термінова ліквідність -- це здатність підприємства до погашення зобов'язань у випадку його ліквідації;

недостатня ліквідність -- це неможливість підприємства повністю розрахуватися з боргами навіть за умови надання йому вигідних комерційних можливостей, знижок;

високий рівень недостатності ліквідності -- підприємство неспроможне погасити свої поточні борги і зобов'язання, що може привести до його неплатоспроможності і банкрутства.

Отже, поняття «платоспроможність» та «ліквідність» за своїм змістом дуже близькі, однак ліквідність більш містке поняття, оскільки від ліквідності балансу залежить рівень платоспроможності підприємства.

Ліквідність поточних активів є головним фактором, який визначає ступінь ризику вкладень в оборотні активи. Ступінь ліквідності оборотних активів, і кожної їх групи, визначається як відношення відповідної частки оборотних активів до поточних зобов'язань.

Аналіз ліквідності балансу полягає у порівнянні засобів (актив балансу), які згруповані за ступенем їх ліквідності і розміщені у порядку убування (зменшення) їх ліквідності, із зобов'язаннями (пасив балансу), які згруповані за строками їх погашення та розміщені у порядку зростання термінів.

Для цього залежно від ступеня ліквідності, тобто швидкості перетворення в кошти, активи підприємства поділяються на такі групи:

- найбільш ліквідні активи (А1) - суми за всіма статтями коштів, що можуть бути використані для виконання поточних розрахунків негайно (ряд. 230, 240 ). У цю групу включають також короткострокові фінансові вкладення (ряд. 220);

А1 на кін. 2008 р. = 1557 тис. грн.

А1 на кін. 2009 р. = 137 тис. грн.

- активи, що швидко реалізуються (А2), - активи, для перетворення яких у грошові кошти потрібний певний час. У цю групу можна включити дебіторську заборгованість (платежі за якою очікуються протягом 12 місяців після звітної дати), інші оборотні активи (ряд. 150, 160, 170, 180, 190, 200, 210, 250);

А2 на кін. 2008 р. = 5245+4353+611+97=10306 тис. грн.

А2 на кін. 2009 р. = 5622+1606+898+5255+22=13403 тис. грн.

- активи, котрі повільно реалізуються (А3), - менш ліквідні активи - це запаси, дебіторська заборгованість (платежі за якою очікуються більше ніж через 12 місяців після звітної дати), довгострокові фінансові інвестиції тощо (ряд. 100, 110, 120, 130, 140);

А3 на кін. 2008 р. = 10,2+435,8 = 446 тис. грн.

А3 на кін. 2009 р. = 4,8+165,4 = 170,2 тис. грн.

- активи, що важко реалізуються (А4), - активи, призначені для використання в господарській діяльності протягом відносно тривалого періоду. В цю групу можна включити статті 1- го розділу активу балансу “Необоротні активи” та витрати майбутніх періодів з терміном використання понад рік (ряд. 080, 270).

Пасиви балансу за ступенем зростання термінів погашення зобов'язань групуються так:

А4 на кін. 2008 р. = 8262 тис. грн.

А4 на кін. 2009 р. = 9001,9 тис. грн.

- найбільш термінові зобов'язання (П1) - кредиторська заборгованість, розрахунки за дивідендами, інші поточні зобов'язання (ряд. 520, 530, 540, 550, 560, 570, 580, 590, 600, 610, 630);

П1 на кін. 2008 р. = 114,2 + 13,1 + 211,7 + 136,2 + 311,6 + 471,8 + 45 = 1303,6 тис. грн.

П1 на кін. 2009 р. = 643,3 + 79,9 + 153,3 + 312,7 + 428,6 + 18,4 = 1636,2 тис. грн.

- короткострокові пасиви (П2) - короткострокові кредити банків та інші позики, що підлягають погашенню протягом 12 - ти місяців після звітної дати (ряд. 500, 510);

П2 на кін. 2008 р. = 24 тис. грн.

П2 на кін. 2009 р. = 140,6 тис. грн.

- довгострокові пасиви (П3) - довгострокові позики й інші довгострокові пасиви - статті 3- го розділу пасиву балансу “Довгострокові зобов'язання” (ряд. 480);

П3 на кін. 2008 р. = -

П3 на кін. 2009 р. = -

- постійні пасиви (П4) - статті 1 і 2- го розділу пасиву балансу (ряд. 380, 430).

П4 на кін. 2008 р. = 9645,2 + 64,3 = 9709,5 тис. грн.

П4 на кін. 2009 р. = 9937,1 + 13,6 = 9950,7 тис. грн.

Оформимо розрахунки у формі таблиці.

Таблиця 2.4.1.

Аналіз ліквідності балансу ПАОП "Зоря", грн.

Актив	На кінець попереднього періоду	На кінець звітного періоду	Пасив	На кінець попереднього періоду	На кінець звітного періоду
А1	1557	137	П1	1501	1610
А2	10306	13403	П2	700	-
А3	33272	26888	П3	5041	-
А4	29668	30594	П4	67561	69412
Разом	74803	71022	Разом	74803	71022

Баланс вважається абсолютно ліквідним, якщо виконуються умови:

А1 П1;

А2 П2;

А3 П3;

А4 П4.

Баланси ліквідності за декілька періодів, років дають можливість виявити тенденції зміни фінансового стану підприємства.

Отже, підприємство не має достатньої суми наявних грошових коштів для розрахунків з кредиторами, так як А1 < П1, але в той же час поточні активи підприємства (А1 + А2 + А3) перевищують його зовнішні зобов'язання (П1 + П2 + П3), тобто воно має власний оборотний капітал, який при ефективному використанні забезпечить належну фінансову сталість.

Для об'єктивної оцінки фінансового стану підприємства важливе значення має розрахунок та застосування показників ліквідності. Вони дають можливість оцінити рівень платоспроможності підприємства на певний момент часу, а також у випадках виникнення надзвичайних ситуацій. З цією метою застосовують систему коефіцієнтів ліквідності, що розрізняються між собою розміром ліквідних активів та розглядаються як джерело покриття зобов'язань.

Кожен із зазначених коефіцієнтів має своє аналітичне призначення. Так, загальну оцінку платоспроможності підприємства дає коефіцієнт загальної ліквідності. В міжнародній аналітичній практиці він має ще назву -- коефіцієнт покриття, поточної ліквідності та оптимальне значення, яке залежить від галузі діяльності. Це коефіцієнт універсальний, так як аналітиками застосовується не лише при оцінці рівню платоспроможності, але й, наприклад, діагностиці ймовірності банкрутства підприємства. Його оптимальне значення (2) свідчить, що оборотні активи повинні у двічі перевищувати розмір поточних зобов'язань підприємства. При значенні показника нижче за оптимальне суб'єкт господарювання вважається платоспроможним, але має ознаки фінансового ризику в оплаті боргів. Рівність поточних активів і короткострокових зобов'язань (значення коефіцієнту >1) є свідченням загрози для фінансової стабільності підприємства, так як воно має можливість розрахуватися лише з боргами, власного капіталу в обороті для продовження господарської діяльності не матиме.

= Усього за розділом ІІ «Оборотні активи» / Усього за розділом IV «Поточні зобов'язання»

Коефіцієнт термінової ліквідності (швидкої ліквідності, проміжного покриття, миттєвої оцінки) допомагає оцінити можливість погашення підприємством поточних зобов'язань у разі виникнення критичних обставин. Однак при оцінці рівню платоспроможності за вказаним показником слід враховувати «якість» складу оборотних активів, дебіторської заборгованості, реальність і терміновість її повернення на підприємство. Цей показник рекомендується в межах від 0,7 до 1,0, але може бути надзвичайно високим через невиправдане зростання дебіторської заборгованості.

= (Усього за розділом ІІ «Оборотні активи» - (виробничі запаси + поточні біологічні активи + незавершене виробництво + готова продукція + товари)) / Усього за розділом IV «Поточні зобов'язання»

Коефіцієнт абсолютної ліквідності є свідченням достатності грошових коштів для негайного покриття зобов'язань. При цьому підприємство повинно погасити не менше 20 % короткострокових боргів, що є запорукою його платоспроможності. Ліквідність підприємства вважається достатньою, якщо коефіцієнт абсолютної ліквідності досягає значення 0,2 грн./грн.

Однак більшість вітчизняних підприємств мають значення показника нижчі за оптимальні, але це не дає підстави робити висновок про неможливість розрахунків, так як усі кредитори одночасно не звертаються з вимогами про повернення боргів.

= (поточні фінансові інвестиції + грошові кошти та їх еквіваленти в національній валюті + грошові кошти та їх еквіваленти в іноземній валюті) / Усього за розділом IV «Поточні зобов'язання»

Надходження від дебіторів будуть використанні для погашення поточних зобов'язань підприємства:

= (векселі одержані + чиста реалізаційна вартість + дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом + дебіторська заборгованість за виданими авансами + дебіторська заборгованість з нарахованих доходів + дебіторська заборгованість із внутрішніх розрахунків + інша поточна дебіторська заборгованість)/ Усього за розділом IV «Поточні зобов'язання»

Коефіцієнт ліквідності запасів показує в якій мірі матеріальні цінності покривають поточні зобов'язання підприємства.

= (виробничі запаси + поточні біологічні активи + незавершене виробництво + готова продукція + товари) / Усього за розділом IV «Поточні зобов'язання»

Таблиця 2.4.2.

Аналіз ліквідності ПАОП "Зоря".

Показники	Попередній рік	Звітний рік	Відхилення
			Абсолютне	Темп зрост., %
1. Коефіцієнт абсолютної ліквідності	0,71	0,09	-0,62	13
2. Коефіцієнт швидкої ліквідності	5,39	8,41	3,02	156
3. Коефіцієнт покриття	20,51	25,11	4,6	122
4. Коефіцієнт ліквідності запасів	15,12	16,7	1,58	110
5.Коефіцієнт ліквідності коштів у розрахунках	4,64	8,31	3,67	179

Щоб комплексно оцінити ліквідність балансу застосуємо загальний показник платоспроможності. Збільшення значення КЛ свідчить про зміцнення платоспроможності підприємства та зрушення в бік покращення структури активів і пасивів. Цей коефіцієнт розраховується з формулою:

Висновок:

Коефіцієнт абсолютної ліквідності є найбільш жорстким критерієм платоспроможності й показує, яку частину короткострокової заборгованості підприємство може погасити найближчим часом, значення цього коефіцієнта не повинне бути нижче від 0,2, з цього слідує , що на в кінці 2008 року підприємство було платоспроможне, а в кінці 2009 року вже ні, так як коефіцієнт знизився до 0,09, це набагато нижче встановленої норми. Тобто кількість короткострокової заборгованості, яку підприємство може погасити найближчим часом дуже малі. Коефіцієнт покриття показує, стільки гривень поточних активів підприємства припадає на одну гривню поточних зобов'язань. На кінець 2009 року він становив 25,11 грн./грн., що на 22% бульше ніж торік. Коефіцієнт ліквідності коштів на кінець попереднього року становив 4,64, а на кінець звітного року збільшився до 8,31. В звітному році поточні зобов'язання підприємства покривають матеріальні цінності в розмірі 16,7, що на 10% більше ніж в попередньому році. На підприємстві спостерігається збільшення показника платоспроможності на 3,02, це свідчить про покращення структури активів і пасивів, та покращання платоспроможності.

Окрім того для аналізу платоспроможності підприємства розраховуються такі коефіцієнти:

Коефіцієнт грошової платоспроможності:

= (поточні фінансові інвестиції + грошові кошти та їх еквіваленти в національній валюті + грошові кошти та їх еквіваленти в іноземній валюті) / Усього за розділом IV «Поточні зобов'язання»

Коефіцієнт розрахункової платоспроможності:

= (векселі одержані + дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги (чиста реалізаційна вартість) + дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги (первісна вартість) + дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги (резерв сумнівних боргів) + + +дебіторська заборгованість за розрахунками (з бюджету) + дебіторська заборгованість за розрахунками (за виданими авансами) + дебіторська заборгованість за розрахунками (з нарахованих доходів) + дебіторська заборгованість за розрахунками (із внутрішніх розрахунків) + інша поточна дебіторська заборгованість + поточні фінансові інвестиції + грофові кошти та інші еквіваленти (в національній ваюті) + грофові кошти та інші еквіваленти (у т.ч. у касі) + грофові кошти та інші еквіваленти + грофові кошти та інші еквіваленти (в іноземній валюті) + інші оборотні активи) / Усього за розділом IV «Поточні зобов'язання»

Коефіцієнт ліквідної платоспроможності:

=( векселі одержані + дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги (чиста реалізаційна вартість) + дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги (первісна вартість) + дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги (резерв сумнівних боргів) + + +дебіторська заборгованість за розрахунками (з бюджету) + дебіторська заборгованість за розрахунками (за виданими авансами) + дебіторська заборгованість за розрахунками (з нарахованих доходів) + дебіторська заборгованість за розрахунками (із внутрішніх розрахунків) + інша поточна дебіторська заборгованість + поточні фінансові інвестиції + грофові кошти та інші еквіваленти (в національній ваюті) + грофові кошти та інші еквіваленти (у т.ч. у касі) + грофові кошти та інші еквіваленти + грофові кошти та інші еквіваленти (в іноземній валюті) + інші оборотні активи) + довгострокові фінансові інвестиції, які обліковуються за методом в капіталі інших підприємств + інші фінансові інвестиції + готова продукція + товари)) / Усього за розділом ІІІ «Довгострокові зобов'язання» + / Усього за розділом IV «Поточні зобов'язання»



Висновок:

В нашому випадку умова в більшості випадків виконується. ПАОП «Зоря», загалом має можливості вчасно повертати кредити та позики, задовольняти платіжні вимоги постачальників, виплачувати заробітну плату, та вносити платежі до бюджету.

Оцінка фінансової стійкості.

В сучасних умовах, коли господарська діяльність підприємства і його розвиток здійснюються за рахунок самофінансування, а при недостатності власних фінансових ресурсів - за рахунок позикових засобів, важливою аналітичною характеристикою є фінансова стійкість підприємства.

Фінансова стійкість - це стан рахунків підприємства, що гарантує його постійну платоспроможність. Її аналіз дає змогу визначити фінансові можливості підприємства на відповідну перспективу.

Оцінка фінансової стійкості підприємства має на меті об'єктивний аналіз величини та структури активів і пасивів підприємства і визначення на цій основі міри його фінансової стабільності й незалежності, а також відповідності фінансово-господарської діяльності підприємства цілям його статутної діяльності. Це необхідно для того, щоб визначити:

фінансову залежність підприємства від зовнішніх джерел фінансування;

зростає чи знижується рівень цієї залежності;

визначити структуру балансу;

відповідність стану активів та пасивів підприємства завданням його фінансово-господарської діяльності.

Фінансову стійкість підприємства оцінюють за двома ознаками:

з урахуванням ступеню покриття запасів джерелами фінансування;

з урахуванням рівню ліквідності оборотних активів.

Фінансову стійкість підприємства за першою ознакою визначають за системою узагальнюючих та часткових показників.

Узагальнюючим показником фінансової незалежності є надлишок або нестача джерел фінансування для формування запасів, який визначають як різницю між величиною джерел покриття та величиною запасів. Вартість запасів порівнюють послідовно з наявністю власного оборотного капіталу, довгостроковими зобов'язаннями та короткостроковими кредитами та позиками. Відповідно до забезпеченості запасів, згаданими варіантами фінансування, розрізняють чотири типи фінансової стійкості.

абсолютна стійкість-- цей тип фінансової ситуації зустрічається рідко та вказує, що для забезпечення запасів достатньо власного оборотного капіталу, платоспроможність підприємства гарантовано;

нормальна стійкість -- для забезпечення запасів залучають власний (постійний) капітал та довгострокові кредити та позики, платоспроможність гарантована;

передкризовий (критичний) фінансовий стан -- для забезпечення запасів крім власного оборотного капіталу та довгострокових кредитів і позик залучають короткострокові кредити та позики, платоспроможність порушено, але є можливість її відновити за рахунок скорочення дебіторської заборгованості, прискорення оборотності запасів;

кризовий фінансовий стан -- для забезпечення запасів, не вистачає зазначених джерел їх фінансування, підприємству загрожує банкрутство, поновлення запасів відбувається за рахунок коштів, які сформувалися за рахунок уповільнення оборотності кредиторської заборгованості.

Методику розрахунку вище наведених показників подано у таблиці 6.

При оцінці фінансового стану (таблиця 2.5.1) потрібно враховувати, що:

1. Якщо Е1, Е2, Е3, > 0 -- то підприємство має абсолютну фінансову стійкість;

Якщо Е1 < 0, Е2 > 0, Е3, > 0 -- то підприємство має нормальну фінансову стійкість;

Якщо Е1 < 0, Е2 < 0, Е3 > 0 -- то підприємство має нестійке фінансове положення;

Якщо Е1< 0, Е2 < 0, Е3 < 0 -- то підприємство має кризовий фінансовий стан.

Таблиця 2.5.1.

Розрахунок узагальнюючих показників фінансової стійкості ПАОП "Зоря", грн.

Показники	Методика розрахунку за балансом	На кінець попереднього періоду	На кінець звітного періоду
1.Наявність власного обігового капіталу для формування запасів - Н1	Ряд. 380 - ряд.080	37257	38206
2. Наявність власного обігового та довгострокового позикового капіталу для формування запасів - Н2	Н1 + ряд.430 + ряд.480	42934	38818
3. Наявність власного обігового та довгострокового і короткострокового позикового капіталу для формування запасів - Н3	Н2 + ряд.500 + ряд.510	43634	38818
4. Запаси - Н4	Ряд.100 + ряд.110 + 120 + ряд.130 + ряд.140	33272	26888
5. Надлишок (+), нестача (-) власного обігового капіталу для формування запасів - Е1	Н1-Н4	3985	11318
6. Надлишок (+), нестача (-) власного оборотного та довгострокового позикового капіталу для формування запасів - Е2	Н2-Н4	9662	11930
7. Надлишок (+), нестача (-) власного оборотного, довгострокового і короткострокового позикового капіталу для формування запасів - Е3	Н3-Н4	10362	11930



Отже, підприємство має абсолютну фінансову стійкість (Е1, Е2, Е3, > 0), яка не змінилась протягом наступного року. Окрім того, за даними таблиці на кінець 2009 року сума власного обігового капіталу підприємства для формування запасів склала 38206 грн., що більше, порівняно з попереднім роком - 37257 грн. На кінець 2009 року стало значно більше власного оборотного, довгострокового і короткострокового позикового капіталу для формування запасів - 11318 грн., що на 7333 грн. більше в порівнянні з 2008 роком.

Поряд з абсолютними показниками фінансову стійкість підприємства характеризують також фінансові коефіцієнти (таблиця 2.5.2).

Показники структури капіталу характеризують ступінь захищеності інтересів кредиторів та інвесторів, що мають довгострокові вкладення в підприємство.

Успіх фінансово-господарської діяльності підприємства, а отже і його фінансова стійкість, багато в чому залежить від показників забезпеченості підприємства засобами та відповідними джерелами їх формування.

До них відносять: коефіцієнт автономії, коефіцієнт концентрації залученого капіталу, коефіцієнт фінансування, коефіцієнт фінансової залежності, коефіцієнт забезпеченості запасів, коефіцієнт заборгованості, коефіцієнт довгострокового залучення позикових коштів, коефіцієнт забезпеченості оборотних активів, коефіцієнт забезпеченості товарів, коефіцієнт короткострокової заборгованості, коефіцієнт інвестування, коефіцієнт маневреності та інші. Далі наведений порядок розрахунку цих показників.

Коефіцієнт економічної незалежності (коефіцієнт автономії або коефіцієнт концентрації власного капіталу). Цей коефіцієнт показує, яка частина власних коштів формує активи підприємства. Він є одним із найважливіших показників, що характеризує стійкість фінансового стану, його незалежність від позикових засобів; визначається як відношення власних коштів до загальної суми балансу. Його оптимальне значення ? 0,5.

= Усього за розділом І «Власний капітал» / Баланс «Доходи майбутніх періодів»

На кінець 2008 року =

На кінець 2009 року =

Коефіцієнт концентрації залученого капіталу. Він показує частку позикових коштів у формуванні активів. Його оптимальне значення < 0,5. Він обчислюється за балансом таким чином:

= Усього за розділом ІІІ «Довгострокові зобов'язання» + Усього за розділом ІV «Поточні зобов'язання» / Баланс «Доходи майбутніх періодів»

На кінець 2008 року =

На кінець 2009 року =

Коефіцієнт фінансової залежності. Цей показник обернений до коефіцієнта автономії, він показує, яка сума загальної вартості майна підприємства припадає на 1 грн. власних коштів.

Його оптимальне значення < 2.

Обчислюється шляхом відношення валюти балансу до власного капіталу:

= Баланс «Доходи майбутніх періодів» / Усього за розділом І «Власний капітал»

На кінець 2008 року =

На кінець 2009 року =

Коефіцієнт фінансування. Цей коефіцієнт указує на кількість власних коштів підприємства, яка припадає на 1 гривню позикових коштів. Його оптимальне значення > 1.

Він розраховується за балансом шляхом відношення власного капіталу до позикових коштів:

= Усього за розділом І «Власний капітал» / (Усього за розділом ІІІ «Довгострокові зобов'язання» + Усього за розділом ІV «Поточні зобов'язання»)

На кінець 2008 року =

На кінець 2009 року =

Коефіцієнт заборгованості. Він показує, скільки позикових коштів залучає підприємство для фінансування поточної діяльності на 1 гривню власних коштів. Його оптимальне значення < 1. Обчислюється співвідношенням поточних позикових коштів і власного капіталу:

= Усього за розділом ІV «Поточні зобов'язання» / Усього за розділом І «Власний капітал»



На кінець 2008 року =

На кінець 2009 року =

Коефіцієнт довгострокового залучення позикових коштів обчислюється як частка довгострокових позикових коштів у загальній сумі довгострокового позикового капіталу:

= Усього за розділом ІІІ «Довгострокові зобов'язання» + (Усього за розділом І «Власний капітал» +Усього за розділом ІІ «Забезпечення наступних витрат і платежів» + Усього за розділом ІІІ «Довгострокові зобов'язання»

На кінець 2008 року =

На кінець 2009 року = -

Коефіцієнт забезпеченості запасів. Цей коефіцієнт показує, яка частка матеріальних оборотних активів фінансується за рахунок власного оборотного капіталу. Його оптимальне значення ? 0,8.

Він обчислюється шляхом відношення власних оборотних активів до матеріальних оборотних активів:

= (Усього за розділом І «Власний капітал» - Усього за розділом І «Необоротні активи») / (виробничфі запаси + поточні біологічні активи + незавершене виробництво +

+ готова продукція + товари)

На кінець 2008 року =

На кінець 2009 року =

Коефіцієнт забезпеченості товарів. Показує, яка частина товарів фінансується за рахунок власного капіталу. Його оптимальне значення ? 0,5.

=(неоплачений капітал - Усього за розділом ІV «Поточні зобов'язання») / товари

На кінець 2008 року = -

На кінець 2009 року = -

Коефіцієнт забезпеченості оборотних активів. Цей коефіцієнт показує, яка частка оборотних активів підприємства фінансується за рахунок власного капіталу. Його оптимальне значення ? 0,5. Це відношення власних оборотних активів до вартості всіх оборотних активів:

= (Усього за розділом І «Власний капітал» - Усього за розділом І «Необоротні активи») / неоплачений капітал

На кінець 2008 року =

На кінець 2009 року =

Коефіцієнт маневреності. Цей коефіцієнт показує, яка частка власного капіталу підприємства вкладена в оборотні активи. Його оптимальне значення

> 0,5. Його визначають як відношення власних оборотних активів до власного капіталу:

= (Усього за розділом І «Власний капітал» - Усього за розділом І «Необоротні активи») / Усього за розділом І «Власний капітал»

На кінець 2008 року =

На кінець 2009 року =

Коефіцієнт короткострокової заборгованості виражає частку поточних зобов'язань підприємства в загальній сумі зобов'язань

= Усього за розділом ІV «Поточні зобов'язання» / Усього за розділом ІІІ «Довгострокові зобов'язання» + Усього за розділом ІV «Поточні зобов'язання»

На кінець 2008 року =

На кінець 2009 року =

Коефіцієнт інвестування. Він характеризує, частку основних засобів, яка фінансується за рахунок власного капіталу:

= Усього за розділом І «Власний капітал» / основні засоби (залишкова вартість))

На кінець 2008 року =

На кінець 2009 року =

Розрахунки показники занесемо до таблиці 2.5.2.

Таблиця 2.5.2.

Показники фінансової структури капіталу ПАОП "Зоря", грн.

Показники	На кінець попереднього періоду	На кінець звітного періоду	Відхилення (+,-)
1. Коефіцієнт автономії ( ? 0,5)	0,89	0,97	0,08
2. Коефіцієнт концентрації залученого капіталу ( < 0,5)	0,1	0,02	-0,08
3. Коефіцієнт фінансової залежності ( < 2)	1,12	1,03	-0,09
4. Коефіцієнт фінансування ( > 1)	9,24	42,73	33,49
5. Коефіцієнт заборгованості ( < 1)	0,03	0,02	-0,01
6. Коефіцієнт довгострокового залучення позикових коштів	0,07	-	-
7. Коефіцієнт забезпеченості запасів ( > 0,8)	1,12	1,42	0,3
8. Коефіцієнт забезпеченості товарів	-	-	-
9. Коефіцієнт забезпеченості оборотних активів ( ?0,5)	0,83	0,95	0,12
10. Коефіцієнт маневреності ( > 0,5)	0,56	0,56	-
11. Коефіцієнт короткострокової заборгованості	0,3	1	0,7
12. Коефіцієнт інвестування	2,65	2,65	-

Висновок:

Зробивши аналіз фінансового стану досліджуваного підприємства бачимо, що загалом він погіршав. Коефіцієнт автономії у 2008 році відповідає нормативному значенню >0,5 , але спостерігається тенденція до зниження. Так на кінець 2008 року частина власних коштів, яка формує активи підприємства становила 9,24 грн./грн., а на кінець 2009 року 42,73 грн./грн. Коефіцієнт фінансування більше встановленого нормативного значення. На кінець попереднього періоду на 1 грн. позикових коштів припадало 9,24 грн./грн., а на кінець звітного року - 42,73 грн./грн., що є більше з попереднім роком. З вище розрахованого коефіцієнта заборгованості бачимо, що кількість позикових коштів, які залучає дане підприємство для фінансування поточної діяльності на 1 грн. власних коштів зменшилось. Отже підприємство стало більше залучати власних коштів. Так в 2008 році цей показник склав 0,03 грн./грн., а в 2009 році 0,02 грн./грн., але все одно ці значення менші за нормативне < 1. Коефіцієнт забезпеченості запасів як на кінець попереднього року так і на кінець звітного періоду відповідає нормативному значенню > 0,8 і становить відповідно 1,12 грн./грн. і 1,42 грн./грн. Тобто як і в 2008 році, в 2009 матеріальні кошти підприємства фінансуються за рахунок власного оборотного капіталу, але в 2009 році цей показник зменшився. Коефіцієнт забезпеченості оборотних активів відповідає нормі і становить на кінець 2009 року 0,56 грн./грн. Цей показник показує частку оборотних активів, що фінансується за рахунок власного оборотного капіталу. Коефіцієнт концентрації залученого капіталу в звітному році, в порівнянні з попереднім зменшився на 0,08 грн./грн. Проте незважаючи на це, коефіцієнт не відповідає оптимальному значенню. А це означає, що залучені кошти не є головним джерелом у формуванні активів. Дане підприємство не залежить від зовнішніх джерел фінансування, про це свідчить значення коефіцієнта фінансової залежності, який на кінець 2008 року становив 1,12, а на кінець 2009 року 1,03, що відповідає нормативному значенню.

Коефіцієнт забезпеченості товарів не є актуальним для даного підприємства оскільки в структурі оборотних активів товари відсутні. Загальна сума зобов'язань на підприємстві за ва роки складається з поточних зобов'язань, тому коефіцієнт короткострокової заборгованості дорівнює 1. Коефіцієнт інвестування на кінець 2009 року залишився без змін 2,65, а це значить що товариство не стало менш привабливим для інвесторів, та іноземних інвестицій.

Фінансово стійким можна вважати тільки таке підприємство, яке за рахунок власних коштів спроможне забезпечити запаси й витрати, не допустити невиправданої кредиторської заборгованості, своєчасно розрахуватись за своїми зобов'язаннями.

В умовах ринкових відносин забезпечення фінансової стійкості підприємства є однією з найбільш важливих проблем, оскільки недостатня фінансова стійкість може призвести до неплатоспроможності і відсутності у підприємства коштів для розвитку.

2.4 Аналіз формування і використання прибутку на ПАОП «ЗОРЯ»

Узагальнюючим фінансовим показником діяльності підприємства є його прибуток. Прибуток підприємства формується як фінансовий результат за всіма видами його діяльності: операційної ,інвестиційної ,фінансової. Операції формування та розподілу прибутку підприємства подані у звіті про фінансові результати діяльності підприємства (форма №2 звітності).

Процеси формування прибутку підприємства передбачають визначення валового прибутку (збитку), прибутку (збитку) від операційної діяльності, прибутку (збитку) від проведення інвестиційної і фінансової діяльності. Формування прибутку на підприємстві завершується визначенням величини прибутку від звичайної діяльності до оподаткування.

Сформований на підприємстві прибуток від звичайної діяльності до оподаткування є спільною власністю підприємства, держави і в окремих випадках фінансової системи. Розподіл прибутку в рамках діючих законодавчих актів характеризує відносини між підприємством, з одного боку, та державою й фінансовою системою - з другого.

На першому етапі розподілу прибутку визначається частка держави в частині відрахувань до бюджету суми податку на прибуток, податку на транспортні засоби, податку на землю й податку на нерухомість.

Якщо підприємство користується довгостроковим кредитом, то на другому етапі розподілу прибутку розраховується обсяг процентних платежів за довгостроковий кредит та погашення основної суми боргу. Після проведення таких платежів у Державний бюджет і фінансову систему формується величини чистого прибутку, який є основною власністю підприємства й використовується за напрямками, що визначаються статутом підприємства та його органами управління.

Підприємницька діяльність в умовах ринку (не залежно від сфери діяльності) завжди здійснюється для реалізації свого власного інтересу. При цьому цілі і задачі окремо взятого підприємства можуть бути самими різноманітними. Тому кожне підприємство прагне максимізувати прибуток, оскільки:

1. Прибуток виступає основним показником результативності і ефективності бізнесу.

2. Прагнення максимізувати прибуток дозволяє пояснювати і прогнозувати економічну поведінку діючих на ринку підприємств-конкурентів.

3. В існуючій конкурентній боротьбі виживають підприємства, продукція яких є конкурентноздатною, одержуючи при цьому максимум прибутку при ефективному використанні ресурсів.

Чистий прибуток - один з найважливіших показників, який характеризує економічну діяльність підприємства, він відображає як ефективно функціонує підприємство. Чистий прибуток - це той прибуток, який підприємство може використовувати на власний розсуд.

Розподіл чистого прибутку дає змогу підприємству розширювати діяльність за рахунок власних, відносно дешевих джерел фінансування. При цьому значно знижуються витрати на залучення додаткових позикових джерел, на випуск нових акцій, що зберігає систему контролю за діяльністю підприємства, оскільки кількість власників не збільшується.

Проведемо аналіз формування та розподілу прибутку підприємства ПАОП «Зоря».



Таблиця 3.1.1.

Схема формування та розподілу прибутку підприємства.

№ п/п	Показник	Коди форми №2	Розрахунок таблиці	Абсолютна величина	Зміни
				2008 р.	2009 р.	В абсолютній величині	У питомій вазі, %
1	2	3	4	5	6	9	10
1	Дохід (виручка) від валової реалізації	010		35894	62842	+26948	175
2	Податки та збори в ціні продукції	(015+020+025+030)		3180	6765	+3585	213
3	Чистий дохід (виручка) від реалізації	035	(стр1-стр2)	32714	56077	+23363	171
4	Собівартість реалізованої продукції	040		33718	49058	+15340	145
5	Валовий прибуток	050	(стр3-стр4)	-	7019	+7019	-
6	Інші операційні доходи	060		27309	16967	-10342	62
7	Сумарні операційні доходи	(035+060)	(стр3+стр6)	60023	73044	+13021	122
8	Адміністративні витрати	070		1596	2428	+832	152
9	Витрати на збут	080		1524	5557	+4033	365
10	Інші операційні витрати	090		4840	13380	+8540	276
11	Сумарні операційні витрати	(040+070+080+090)	(стр4+стр8+ стр9+стр10)	41678	70423	+28745	169
12	Прибуток від операційної діяльності	100	(стр7-стр11)	18345	2621	-15724	14
13	Дохід від інвестиційної та фінансової діяльності	(110+120+ +160)		323	-	-323	-
14	Витрати від інвестиційної і фінансової діяльності	(140+150+ +160)		1166	750	-416	64
15	Прибуток від звичайної діяльності до оподаткування	170	(стр12+ стр13-стр14)	17437	1875	-15562	11
16	Податки на прибуток	180		-	-	-	-
17	Чистий прибуток від звичайної діяльності	190 і 220	(стр15-стр16)	17437	1875	-15562	11



Висновок:

Отже в 2009 році дохід від валової реалізації збільшився на 26948 грн. або на 75 %, порівняно з минулим роком. Податки та збори в ціні продукції збільшилися на 113%, при цьому чистий дохід від реалізації збільшився на 71 %, або на 23363 грн. Собівартість реалізованої продукції також збільшилась на 45%. Валовий прибуток зріс на 7019 грн. , при цьому інші операційні доходи зменшились на 10342 грн. або на 62 %. Сумарні операційні доходи зросли на 22 %, тобто на 13021 грн. Адміністративні витрати збільшилися на 52 %, витрати на збут зросли на 265 %, точніше кажучи на 4033 грн. Окрім цього зросли інші операційні витрати на 8540 тис. грн. або на 176%. Сумарні операційні витрати зросли на 69%, в порівнянні з минулим роком, точніше кажучи на 28745 грн. Прибуток від операційної діяльності зменшився на 15724 грн. або на 14 %. Дохід від інвестиційної та фінансової діяльності зменшився, одночасно з тим зменшились витрати від і інвестиційної та фінансової діяльності на 416 грн., або на 64%. Прибуток від звичайної діяльності до оподаткування зменшився на 11%, так само зменшився і чистий прибуток від звичайної діяльності.



РОЗДІЛ 3. НАПРЯМИ УДОСКОНАЛЕННЯ УПРАВЛІННЯ ПРИБУТКОМ ПІДПРИЄМСТВА

3.1 Інтегральний аналіз прибутковості та рентабельності підприємства

Необхідність та доцільність аналізу показників прибутковості

Функціонування підприємства, незалежно від виду його діяльності і форм власності, в умовах ринку визначається його здатністю приносити достатній прибуток.

Прибуток - це кінцевий результат діяльності підприємства, що характеризує абсолютну ефективність його роботи. [Попович П.Я. Економічний аналіз і аудит на підприємстві. - Тернопіль: Економічна думка, 1999г., c. 195] в умовах ринкової економіки прибуток є найважливішим чинником стимулювання виробничої і підприємницької діяльності підприємства та створює фінансову основу для її розширення, задоволення соціальних і матеріальних потреб трудового колективу. Також прибуток можна визначити як головне джерело фонду підприємства, з одного боку, а також джерело доходів державного та місцевих бюджетів.

А також прибуток - один із основних господарських показників роботи підприємства. За його допомогою визначаються рівень рентабельності, тобто прибутковості, а також ефективність функціонування підприємства.

Прибуток формується, як різниця між виручкою від реалізації продукції і витратами на виробництво та її продаж. Якщо власні витрати перевищують грошові надходження від реалізації, мають місце збитки від реалізації.

Фінансові результати діяльності підприємства характеризуються сумою отриманого прибутку та рівнем рентабельності. Прибуток підприємства отримують головним чином від реалізації продукції, а також від інших видів діяльності ( здача в оренду основних фондів, комерційна діяльність на фінансових та валютних біржах та ін.). Прибуток - це частина чистого доходу, який безпосередньо отримують суб'єкти господарювання після реалізації продукції. Тільки після продажу продукції чистий дохід приймає форму прибутку. Кількісно вона являє собою різницю між чистим виторгом ( після виплат податку на додану вартість, акцизного збору та інших відрахувань із виторгу до бюджетних і не бюджетних фондів) та повної собівартості реалізованої продукції.

Об'єм реалізації і величина прибутку, рівень рентабельності залежать від вибраної маркетингової і фінансової діяльності підприємства, ці показники характеризують всі сторони господарювання.

Основними задачами аналізу фінансових результатів діяльності є:

· Систематичний контроль за виконанням планів реалізації та отримання прибутку;

· Визначення впливу, як об'єктивних, так і суб'єктивних факторів на х факторів на фінансові результати;

· Вплив резервів збільшення суми прибутку і рентабельності;

· Оцінка роботи підприємства за використання можливостей збільшення прибутку та рентабельності;

· Розробка заходів, що до використання виявлених резервів.

В процесі аналізу господарської діяльності використовують наступні показники прибутку: балансовий прибуток, прибуток від реалізації продукції, робіт та послуг, прибуток від іншої реалізації, фінансові результати від позареалізаційних операцій, прибуток до оподаткування, чистий прибуток.

Балансовий прибуток включає в себе фінансові результати від реалізації продукції, робіт та послуг, від іншої реалізації, доходи та витрати від позареалізаційних операцій.

Прибуток до оподаткування - це різниця між балансовим прибутком та сумою прибутку, що обкладається податком на дохід, а також суми пільг за податком на прибуток, згідно з податковим законодавством, що періодично змінюється.

Чистий прибуток - це прибуток, що залишається у розпорядженні підприємства після сплати всіх податків, економічних санкцій та відрахувань до доброчинних фондів. [Савицкая Г.В. Анализ хозяйственной деятельности предприятия. - Минск: Высшая школа, 1999г., c. 256]

Необхідно проаналізувати склад балансового прибутку, його структуру, динаміку та виконання плану за звітний рік. При вивченні динаміки прибутку слід враховувати інфляційні фактори зміни і суми.

Величина балансового, чистого та прибутку до оподаткування залежить від багатьох факторів. Крім того слід мати на увазі, що розмір прибутку в багато чому залежить і від облікової політики, що застосовується на даному підприємстві.

Нормативні акти, що діють на території України, допускають наступні методи регулювання прибутку суб'єктом господарювання:

· Зміна методу нарахування зносу МБЗ;

· Застосування різних методів оцінки нематеріальних активів та способів нарахування амортизації;

· Вибір метода оцінки використаних запасів;

· Зміна строків погашення витрат майбутніх періодів, скорочення яких веде до росту собівартості продукції звітного періоду;

· Зміна метода визначення прибутку від реалізації і т.д.

Основну частину прибутку підприємство отримує від реалізації продукції і послуг. В процесі аналізу визначається динаміка, виконання плану прибутку від реалізації продукції і визначаються фактори зміни його суми.

Прибуток від реалізації продукції в цілому по підприємству залежить від 4-х факторів першого рівня підпорядкованості: обсяг реалізації продукції, її структура, собівартість та рівень середньо реалізаційних цін.

Обсяг реалізації продукції може здійснювати позитивний і негативний вплив на суму прибутку. Збільшення обсягу продажу рентабельної продукції приводить до пропорціонального збільшення прибутку. Якщо ж продукція є збитковою, то при збільшенні обсягу реалізації виникає зменшення суми прибутку.

Структура товарної продукції може здійснювати як позитивний так і негативний вплив на суму прибутку. Якщо збільшиться доля більш рентабельних видів продукції у загальному обсязі її реалізації, то сума прибутку зросте, і навпаки при збільшенні питомої ваги низькорентабельних видів то загальна сума прибутку зменшується рентабельних видів то загальна сума прибутку зменшується.

Собівартість продукції і прибуток знаходяться в зворотно пропорційній залежності і зниження собівартості приводить до відповідного росту прибутку і навпаки.

Зміна рівня середньо реалізаційних цін і величина прибутку знаходяться у прямо пропорційній залежності: при збільшенні рівня цін сума прибутку відповідно зросте і навпаки.

Узагальнена інформація для аналізу фінансових результатів подана у формі 2 для річної і квартальної бухгалтерської звітності “Звіт про фінансові результати” [4], у формі 1 для річної і періодичної бухгалтерської звітності “Бухгалтерський баланс” [3], у формі 5 для річної і квартальної бухгалтерської звітності “Примітка до балансу”.

Значення аналізу показників рентабельності діяльності підприємства.

Якщо сума прибутку показує абсолютний ефект від діяльності, то рентабельність характеризує міру цієї ефективності, тобто відносний ступінь прибутковості підприємства або продукції, що виробляється. У загальній формі рентабельність як відношення прибутку до витрат чи застосованих ресурсів.

Рентабельність застосованих ресурсів є рентабельністю підприємства. Цей показник може бути визначений, як відношення прибутку підприємства до сукупності виробничих фондів, балансових активів, власного чи акціонерного капіталу. Останній показник цікавить насам перед акціонерів і майбутніх інвесторів, оскільки він визначає верхню межу дивідендів.

Рентабельність продукції характеризує ефективність витрат на її виробництво і збут. Перед усім обчислюється рентабельність усієї реалізації, як відношення прибутку від реалізації до повної собівартості реалізованої продукції. Рентабельність продукції можна розрахувати також відношенням прибутку до обсягу реалізованої продукції.

У багато номенклатурному виробництві в процесі аналізу рентабельності виробів слід застосовувати спосіб групування. Насамперед усі вироби групуються за ознакою, рентабельна чи нерентабельна продукція. При цьому визначають кількість нерентабельних видів продукції розраховують частину у % до загальної кількості виробів, а також їхню частку в обсязі реалізованої продукції.