Адаптація озимих культур до несприятливих умов

Додаток розчинності монокальційфосфату має вираз:

де - концентрація (активність) іонів кальцію та залишку ортофосфорної кислоти. Рівняння (1) після знаходження квадратного кореня та логарифмування має вигляд:

Якщо прийняти , то праву частину рівняння (2) можливо виразити як:

Сума (3) має назву фосфатного потенціалу, тобто виражає здатність до розчинення монокальційфосфату. Застосовуючи рівняння (3), можливо порівняти значення експериментально здобутих показників pH₂PO₄ реальних ґрунтових розчинів з показниками фосфатного потенціалу. Якщо значення pH₂PO₄ знайдених показників будуть більше відповідного показника фосфатного потенціалу, то динамічна рівновага H₂PO4 - у ґрунтовому розчині формується більш важкорозчинною сполукою ортофосфорної кислоти, ніж монокальційфосфат. Для розрахунків значень pH₂PO₄ у ґрунтовому розчині розроблена відповідна схема, яка основана на побудові регресійної залежності pH₂PO₄ від значень, сформованих pH у ґрунтовій витяжці 0,01 МCaCl₂.

Для побудови діаграм розчинності залучили ряд достатньо апробованих регресійних рівнянь (по Ліндсею і Морено):

Гідроксилапатит pH₂PO₄ = 2,33 pH - 8,25

Варіециіт pH₂PO₄ = 10,7 - рН (4)

Октокальційфосфат pH₂PO₄ = 1,67 рН - 6,24

Штренгіт pH₂PO₄ = 10,9 - рН

Фторапатит pH2PO₄ = 2рН - 4,12

Дикальційфосфат pH₂PO₄ = рН - 2,54

Прикладом принципів, які покладено в основу формування рівнянь (4), можуть бути розрахунки щодо дикальційфосфату. Для цього необхідно залучити поняття додатку розчинності:

Молекулярна маса цієї сполуки складає 172, в тому числі Са - 24%, - 56 %, - 21 %.

У 100 мл розчинника повністю розчиняється 20 мг дикальційфосфату, що відповідає молярному складу: Са - 4,65·10 - 3 моль; - 1,12·10 - 2моль; - 4,19·10 - 3 моль.

Значення в цілому додатка у рівнянні (5) становить 2,17 10 - 7. Значення .

З іншого боку, . Залучивши константу рівноваги:



отримуємо = - рН+pk2.

k2 - це друга за рахунком константа рівноваги у процесі дисоціації ортофосфорної кислоти:

.

pk2=7,21.

рСа2+ = 2 для 0,01 МСаСl2.

Залучивши вираз pPO4 з (7) до (6) з урахуванням pk2, отримаємо рівняння:

У наших дослідженнях була застосована відповідна схема:

- 4 г ґрунтової наважки заливали 100 мл 0,01 М розчину CaCl₂.

- за допомогою HCl формували шість значень рН у кожній з витяжок відповідного горизонту 0 - 30,0 см, 50 - 70 см

- після 1 години екстрагування на ротаторі визначали вміст фосфору у фільтраті у перерахунку на P₂O₅та H₂PO₄.

- згідно (3) розраховували значення і будували графічний вираз залежності . Регресійну формулу співвідносили з переліком (4). На рисунках 1 - 4 наведені результати графічних побудов.



Рис 1. Концентраційні залежності вмісту фосфатів в шарі грунту 0 - 30 см у рівноважному ґрунтовому розчині чорноземів звичайних на ріллі

а - залежність вмісту P2O5 від значень рН;

б - залежність значень рH2PO4 відповідних витяжок від рН

Рис 2. Концентраційні залежності вмісту фосфатів в шарі грунту 0 - 30 см у рівноважному ґрунтовому розчині чорноземів звичайних на цілині

а - залежність вмісту P2O5 від значень рН;

б - залежність значень рH2PO4 відповідних витяжок від рН.

Рис 3. Концентраційні залежності вмісту фосфатів в шарі грунту 50 - 70 см у рівноважному ґрунтовому розчині чорноземів звичайних на ріллі

а - залежність вмісту P₂O₅ від значень рН;

б - залежність значень рH₂PO₄ відповідних витяжок від рН.

Рис 4. Концентраційні залежності вмісту фосфатів у рівноважному ґрунтовому розчині в шарі грунту 50 - 70 см чорноземів звичайних на цілині

а - залежність вмісту P₂O₅ від значень рН;

б - залежність значень рH₂PO₄ відповідних витяжок від рН.

Таким чином, дослідження, проведені з використанням сучасних методів ґрунтової діагностики показали, що реальна природна забезпеченість фосфором чорноземів звичайних Північного Степу України є невисокою, що лімітує отримання високих врожаїв сільськогосподарських культур. Внаслідок цього дані ґрунти так само потребують внесення фосфорних добрив, як і інші ґрунти України. Точна інформація про трофічний стан ґрунтів, перш за все щодо макроелементів живлення рослин та динаміку їх родючості дозволяє без істотних додаткових витрат більш ефективно використовувати добрива, підвищувати врожаї сільськогосподарських культур і якість одержуваної продукції.

3.3.2 Перспективи використання препарату фосфоцинку для підвищення адаптації озимих зернових колосових культур до несприятливих погодних умов зимового періоду

В підрозділі 3.3.1. всебічно розглянуто вміст рухомих форм фосфору в чорноземах звичайних. На значному експериментальному матеріалі переконливо показано, що в даних ґрунтах в мінімумі знаходиться фосфор. Цей елемент мінерального живлення сильно впливає на ступінь рухомості цинку. Справа в тому, що надлишок фосфору в ґрунті спричиняє зменшення вмісту в ньому і в рослинах мікроелементу цинку, оскільки аніони НРО42- і НРО4- утворюють з катіонами Zn2+ слаборозчинну сполуку Zn₃(PO₄)₂. Це свідчить про те, що ці два елементи мінерального живлення при одночасній присутності в ґрунтовому розчині блокують свою дію за рахунок утворення слаборозчинної солі. Для того, щоб ці два елементи мінерального живлення використовувалися рослинами при одночасній своїй присутності в ґрунтовому розчині, був створений препарат фосфоцинк. В ньому ці два елементи мінерального живлення знаходяться в доступній для рослин формі. Оскільки роль цих двох елементів мінерального живлення дуже важлива й полягає в підвищенні адаптації озимих зернових культур до несприятливих погодних умов зимового періоду. Препарат цинкофос був використаний для проведення позакореневого підживлення озимих зернових культур перед входженням їх в зиму в фазі кущення. Дослідження проводились в агроценозах двох озимих зернових культур: озимої пшениці та озимого ячменю. Ці дві сільськогосподарські культури в фазі розвитку кущення перед входженням в зиму оброблялись водним розчином цинкофосу.

Виконані дослідження дають нам змогу зробити висновок, що проведення позакореневого підживлення озимої пшениці і озимого ячменю восени в фазі кущення водним розчином цинкофосу сприяє підвищенню адаптації озимих зернових колосових культур до несприятливих погодних умов зимового періоду й продуктивності та поліпшенню біохімічних показників якості зерна.

3.4 Вплив передпосівної інкрустації насіння і позакореневого підживлення рослин на структуру врожаю озимої пшениці і озимого ячменю

Врожай зерна складається з різних компонентів:

* кількості продуктивних стебел на одиниці площі (м²);

* кількості зерен в колосі;

* маси 1000 зерен.

Впродовж онтогенезу не всі рослини, які сформувалися після отримання сходів збережуться до повної стиглості. В період вегетації відбувається випадання частини рослин. В найбільшій мірі це проходить в зимовий період і відбувається за рахунок вимерзання. Значна частина рослин може загинути під час весняно - літньої вегетації. За цей період може випадати до 20% рослин. Значна частина рослин може загинути завдяки екстремальним погодним умовам, а також від шкідників і хвороб. Так, лише від несприятливих погодних умов можна втратити від 20 до 30% і більше рослин. Конкурентна боротьба з бур'янами зменшує кількість рослин озимої пшениці на 15 - 20%. Частина рослин гине внаслідок внутрішньовидової конкуренції. Це особливо часто спостерігається на загущених посівах і з різноглибинним загортанням насіння. Рослини, посіяні глибше, запізнюються із виходом на поверхню ґрунту і цим вже запрограмовується постійне їхнє відставання у рості не тільки їх кореневої системи, а й надземної частини. В даному випадку цілком зрозуміло, що менш розвинена коренева система не може поглинути ту кількість поживних речовин, яку засвоює краще розвинута, тому сповільнюється ріст вегетативної маси, листків і пагонів кущення. Особливо гостро проявляється конкурентна боротьба під час росту стебла та інтенсивного наростання вегетативної маси.

Краще розвинуті рослини поглинають швидше вкрай необхідні для формування біомаси вологу і поживні речовини, випереджають у рості ослаблені рослини і збільшують їх пригнічення, затінюючи їх від сонячних променів, що також згодом призводить до загибелі.

В основному біологічна урожайність залежить від двох важливих показників: густоти продуктивного стеблостою і маси зерна з одного колосу. Густота продуктивного стеблостою перед збиранням значною мірою залежить від тих же показників, що й густота рослин. Проте є принципові відмінності в особливостях формування густоти рослин і густоти стеблостою. Якщо густота рослин внаслідок втрат у процесі вегетації постійно зменшується, то густота продуктивного стеблостою піддається регулюванню у бік збільшення.

Під час фази сходів втрата рослин однозначно веде до зменшення густоти пагонів на одиниці площі, оскільки рослини в цей час одно стеблові. У фазі кущення утворення бокових стебел частково компенсує втрати рослин. За таких умов густота стеблостою зростає, не дивлячись на зменшення густоти рослин. Тобто, формування стеблостою озимої пшениці обумовлюється двома протилежними процесами. Інтенсивне кущення рослин при їх зрідженні збільшує густоту продуктивного стеблостою. Редукція частини пагонів на рослині під час пізніших фаз росту і розвитку зменшує густоту стеблостою. Особливо сильно відбувається відмирання стебел - стебло відбір з фази стеблування. Значне зниження стеблостою відбувається також внаслідок загибелі цілих рослин.

Згідно з вимогами інтенсивних технологій на 1 м² повинно бути 500 - 700 колосків. Необхідну густоту стебел можна одержати підвищенням коефіцієнта кущення рослин, а запрограмований урожай виростити навіть при меншій густоті колосків, але більшій масі зерна з них.

Якою б не була норма висіву і густота сходів, рослини за допомогою кущення або шляхом редукції пагонів чи утворення стерильних колосків зводять щільність стеблостою до стабільного показника. Наприклад, у дослідженнях В.І. Бондаренка і М.М. Повзик при нормах висіву 2,5 млн./га і 6,5 млн./га число продуктивних стебел було, практично, однаковим: 831 і 841 шт./м² відповідно.

Для формування оптимальної густоти продуктивного стеблостою важливо реалізувати здатність озимої пшениці до кущення. Рекомендації вчених щодо оптимального значення коефіцієнта кущення дуже різноманітні. Прийняті зараз норми висіву і способи сівби озимих зернових культур забезпечують продуктивну кущистість у середньому 1,5 колоса на рослину. Оптимальним варіантом є формування рослин з однаково розвиненими стеблами, коефіцієнт продуктивного кущення на рослину для сучасних сортів озимої пшениці повинен бути в межах 2 - 3. У таких посівах зменшується внутрішньовидова конкуренція й випадання слабких рослин буде мінімальним.

Збільшення кількості продуктивних стебел більше 2, не говорячи вже 3, недоцільно. Справа в тому, що, починаючи з другого стебла, маса зерна зменшується на 10 - 14%, а стебла наступного порядку мають ще меншу продуктивність.

Як показали наші дослідження, в більшості випадків потенціал урожайності озимої пшениці визначається тільки густотою колосків. Проблематичним залишається збільшення елементів продуктивності колоса, особливості кількості зерен у колосі і його маса. За допомогою цих показників сильно обмежуються можливості маневру та управління структурою врожаю. Із висіяної в ґрунт насінини повинен сформуватися кущ, що складається із головного і двох - трьох бокових стебел з добре розвиненою вторинною кореневою системою. За таких умов кущ дає декілька продуктивних стебел, які розвиваються майже одночасно. Це найбільш здоровий і потужний тип куща, який стійкий до вилягання й хвороб.

Важливо не допустити формування стебел другого і наступного порядків, які менш продуктивні. Продуктивність колоса визначається його довжиною, кількістю колосків та зерен і масою зерна з одного колосу. Довжина колоса найбільше залежить від сортових ознак. В деяких сортів колос нещільний, рихлий, між колосками є більші проміжки.

Довжина колосу суттєво змінюється під впливом метеорологічних умов, що складаються на час формування колоса. Тривалість перебування рослин на ІІІ - ІV етапах органогенезу, коли закладаються розміри колосу, за середніми багаторічними даними становить 24 дні. Чим більша тривалість періоду сегментації, тим більша довжина колоса і кількість в ньому колосків.

На елементи структури врожаю, поряд з метеорологічними чинниками, впливають і умови мінерального живлення. Рослина найбільш пластичною стає на початку свого онтогенезу, коли вона може в найбільш повній мірі відреагувати на створення сприятливих умов мінерального живлення. Для того, щоб прослідкувати за змінами, які відбулися з рослиною в фазі повної стиглості, нами було проведено визначення структури врожаю за методом Майсуряна.

3.5 Вплив комплексного використання передпосівної інкрустації насіння і позакореневого підживлення рослин на врожайність зерна озимої пшениці та озимого ячменю

Підсумковим показником продуктивності є врожайність зерна. Цей інтегрований показник в найбільш повній мірі відображає вплив досліджуваних чинників на продуктивність озимих зернових культур.

В посівах озимої пшениці й озимого ячменю найбільш високою ефективністю відзначався препарат «Антистрес». Це можна пояснити наявністю в його складі доступних форм фосфору, які дуже потрібні рослинам на початку їх онтогенезу. За його рахунок на фоні 1 був отриманий приріст врожаю 13,5 ц/га, на двох інших фонах удобрення цей показник поступово знижувався: на фоні 2 - до 8,3, а на фоні 3 - до 5,3 ц/га врожаю зерна озимого ячменю (табл. 21). На фонах 2 і 3, де міститься підвищена кількість поживних речовин, приріст врожаю (по відношенню до контролю) по мірі зростання вмісту поживних речовин знижувався. Аналогічна закономірність спостерігалась і в посівах озимої пшениці. Це свідчить про те, що проведення позакореневого підживлення, в першу чергу, потрібно проводити на фонах з низьким вмістом в ґрунті поживних речовин. Відносно високою ефективністю по відношенню до приросту врожаю відзначились мікродобрива «Реаком - 3» та «Лан». Перспективним напрямком є також і використання препарату поліміксобактерину для проведення передпосівної бактеризації насіння.

Таблиця 21. Вплив комплексного використання передпосівної інкрустації насіння і позакореневого підживлення рослин озимого ячменю (сорт Основа) на трьох фонах удобрення на врожай зерна (2012 - 2013 рр.)

2012 р.	2013 р.
фон 1 (без добрив)	фон 2 (Р30К30)	фон 3 (Р30К30)	фон 1 (без добрив)	фон 2 (Р30К30)	фон 3(Р30К30)
урожай - ність, ц/га	приріст, ц/га	урожай - ність, ц/га	приріст, ц/га	урожай - ність, ц/га	приріст, ц/га	урожай - ність, ц/га	приріст, ц/га	урожай - ність, ц/га	приріст, ц/га	урожай - ність, ц/га	приріст, ц/га
19,5	-	29,9	-	32,3	-	30,3	-	38,2	-	46,7	-
37,2	17,7	39,1	9,2	38,1	5,8	38,7	8,4	43,6	5,4	47,9	1,2
34,8	15,3	38,8	8,9	39,6	7,3	37,5	7,2	41,6	3,4	47,3	0,6
36,0	16,5	35,9	6,0	37,9	5,6	37,1	6,8	43,0	4,8	48,2	1,5
37,4	17,9	39,8	9,9	40,5	8,2	39,5	9,2	44,8	6,6	49,2	2,5
36,0	16,5	38,7	8,8	39,0	6,7	38,8	8,5	43,8	5,6	48,9	2,2
36,9	17,4	38,6	8,7	41,1	8,8	39,3	9,0	44,4	6,2	49,3	2,6
35,1	15,6	39,0	9,1	41,7	9,4	38,8	8,5	44,2	6,0	49,6	2,9
35,3	15,8	37,9	7,9	42,3	10,0	39,8	9,5	44,4	6,2	50,0	3,3
35,7	16,2	40,7	10,8	45,6	13,0	38,4	8,1	43,9	5,7	48,5	1,8
-	-	-	-	-	-	39,3	9,0	45,1	6,9	49,9	3,2
						0,80	-	0,85	-	0,67	-
						0,71	-	0,66	-	0,47	-

Таблиця 22. Вплив комплексного використання передпосівної інкрустації насіння і позакореневого підживлення рослин озимої пшениці (сорт Антонівка) на трьох фонах удобрення на врожай зерна (середнє за 2012 - 2013 рр.)

Фон 1 (без добрив)	Фон 2 (Р30К30)	Фон 3 (Р30К30)
урожайність, ц/га	приріст, ц/га	урожайність, ц/га	приріст, ц/га	урожайність, ц/га	приріст, ц/га
2012 р.	2013 р.	середнє за 2012 - 2013 рр.		2012 р.	2013 р.	середнє за 2012 - 2013 рр.		2012 р.	2013 р.	середнє за 2012 - 2013 рр.
26,6	39,6	33,1	-	38,8	54,6	46,7	-	46,4	62,9	54,65	-
43,5	51,4	47,4	7,9	46,0	59,3	52,6	13,3	48,6	65,3	56,9	16,7
36,7	49,3	43,0	12,6	43,2	57,0	50,1	13,8	48,1	63,7	55,9	15,6
33,7	50,1	41,9	16,4	41,0	57,1	49,0	16,1	48,4	63,4	55,9	15,0
45,2	53,1	49,1	7,9	50,8	60,7	55,7	9,9	54,7	66,4	60,5	11,7
39,7	50,3	45,0	10,6	44,4	57,9	51,1	13,5	52,7	64,8	58,7	12,1
50,6	51,0	50,8	0,4	45,5	58,4	51,9	12,9	57,5	65,6	61,5	8,1
40,3	51,2	45,7	10,9	45,2	59,5	51,8	14,3	57,1	66,2	61,6	9,1
41,7	51,8	46,7	10,1	48,2	60,5	54,3	12,3	58,0	66,3	62,1	8,3
46,5	51,3	48,9	4,8	49,1	59,1	54,1	10,0	55,9	65,3	60,6	9,4
-	52,3	52,3	-	-	60,1	60,1	-	-	66,0	-	-

4. Вдосконалення стійкості сортів озимих культур до абіотичних факторів зовнішнього середовища

Одержання високої і стабільної врожайності озимої пшениці, особливо в несприятливих і екстремальних умовах, в великій мірі залежить від рівня опірності рослин до дії стресів, яка, в свою чергу, в значній мірі залежить від сорту. В даному випадку адаптивні властивості відповідних сортів характеризують здатність рослин повноцінно здійснювати свої основні життєві функції в несприятливих умовах зовнішнього середовища й утворювати господарсько - цінний врожай. Генетично зумовлена стійкість рослин до стресів сприяє адаптації рослинного організму до мінливих умов навколишнього середовища (різноманітні кліматичні, погодні та стресові зміни), підтриманню нормальної життєдіяльності, а також активному перебудуванню своїх фізіологічних функцій відповідно до цих змін. Завдяки адаптації підтримується сталість внутрішнього стану навіть у тому випадку, коли параметри даних чинників навколишнього середовища виходять за межі оптимальних.

В умовах степової зони України найбільш сильними чинниками, які негативно діють на продуктивність посівів озимих зернових культур є низькі температури взимку і спека влітку. Ці два чинники в найбільшій мірі знижують продуктивність озимих зернових культур в даному регіоні. Нажаль, ще не всі сорти озимих зернових культур можуть в достатньо повній мірі протистояти дії цих негативних чинників. Так, виконаний аналіз показує, що в товарообігу ще знаходиться частина сортів пшениці озимої із середньою і низькою морозо- і зимостійкістю, які в несприятливі для перезимівлі роки можуть повністю загинути або зріджуватись і наносити значні збитки товаровиробникам.

У літній період в даному регіоні звичним явищем стала ґрунтова і повітряна посухи. Прояви посухи відбуваються за тривалої відсутності опадів на фоні високих температур. За 8 - 10 денної відсутності опадів літньою порою у ґрунті створюється дефіцит вологи, а триваліша відсутність опадів викликає пересихання орного і нижніх шарів, у яких зосереджена основна маса коренів рослин пшениці.

Саме тому й виникла необхідність в вивченні реакції рослин озимої пшениці на підвищення адаптації до несприятливих чинників зовнішнього середовища за рахунок використання препарату Антистрес. Цей польовий дослід проводився на трьох фонах удобрення: 1) без добрив; 2) N30P30K30; 3) N60P60K30. Перпендикулярно цим трьом фонам удобрення висівали найбільш перспективні районовані сорти озимої пшениці, які серед існуючих виділяються найвищою продуктивністю. З існуючого асортименту сортів ми вибрали сорти, які були створені в різних селекційних центрах нашої держави: Антонівка, Епоха, Куяльник, Місія Одеська, Пошана, Ужинок, Зіра, Сонечко, Фаворитка, Ювіляр. Сорт озимого ячменю Основа, а також суміш різних сортів озимої пшениці Полдер. З кожним сортом озимої пшениці дослідження проводились по двом варіантам польового досліду: 1) контроль (насіння оброблено лише протруйником); 2) насіння інкрустоване протруйником + препарат Антистрес (360 г на 1 т насіння + 100 г карбаміду). В період вегетації проводилось позакореневе підживлення препаратом Антистрес, дозою 1,7 кг/га, в такі строки: 1) восени перед входженням рослин в зиму; 2) ранньою весною в фазі кущення і під час виходу рослин в трубку.

Виконаними дослідженнями було встановлено, що на другому варіанті в посівах всіх сортів спостерігалось суттєве зростання врожайності зерна в порівнянні з вар. 1.

Серед сортів озимої пшениці своєю продуктивністю виділялись: Антонівка, Епоха, Ужинок, Сонечко і Фаворитка. Вища продуктивність цих сортів пояснюється їх морозостійкістю. В інших сортів морозостійкість нижча, внаслідок чого зрідженість їх посівів веде до зниження урожаю зерна та продуктивності цих сортів. Це свідчить про необхідність підсилення контролю за морозостійкістю сортів озимих зернових культур. Тут доречно відмітити, що більшість високопродуктивних сортів мають низьку морозостійкість. В більшості наукових роботах також переконливо показано, що існує високий негативний корелятивний зв'язок (r = 0,81 - 0,94) між зимо - морозостійкістю та високою продуктивністю.

Таблиця 23. Вплив передпосівної інкрустації насіння і позакореневого підживлення рослин на урожайність сортів озимої пшениці, ц/га, 2013 р.

№ вар.	Сорти озимої пшениці	Фон 1	Фон 2	Фон 3
		1*	2*	приріст	1*	2*	приріст	1*	2*	приріст
1	Антонівка	35,1	45,6	10,5	59,2	67,1	7,9	68,1	72,1	4,0
2	Епоха	46,6	54,4	7,8	54,2	58,1	3,9	66,1	70,2	4,1
3	Куяльнік	40,1	48,1	8,0	54,5	58,1	3,6	61,6	65,1	3,5
4	Місія	42,1	54,1	12,0	55,8	59,3	3,5	61,3	64,8	3,5
5	Пошана	42,6	47,5	4,9	56,7	60,4	3,7	65,3	67,2	1,9
6	Ужинок	50,3	57,3	7,0	61,3	65,4	4,1	67,9	70,1	2,6
7	Зіра	46,7	56,1	9,4	58,2	61,3	3,1	65,8	67,9	2,1
8	Сонечко	45,8	54,9	9,1	56,7	62,4	5,7	68,3	70,2	1,9
9	Фаворитка	46,8	57,1	10,3	59,1	64,2	5,1	66,7	71,2	4,5
10	Ювіляр	41,9	47,7	5,8	52,5	57,1	4,6	61,2	63,1	1,9
11	Оз. ячмінь Основа	36,7	45,9	9,2	49,3	53,1	3,8	56,7	60,1	3,4
12	Полдер	45,7	56,7	11,1	59,3	62,1	2,8	63,1	65,7	2,6

З метою підвищення стійкості рослин озимих зернових культур до несприятливих погодних умов в інших варіантах цього польового досліду був використаний препарат «Антистрес». За його допомогою було підвищено морозо- та посухостійкість рослин озимих культур, що й дало бажані результати, які проявились в зростанні урожайності.

Найбільший приріст врожаю від комплексної дії передпосівної інкрустації насіння і позакореневого підживлення рослин був отриманий на першому фоні удобрення. Добре реагували на даний чинник такі сорти, як: Місія, Фаворитка, Антонівка і суміш сортів Полдер. Приріст врожаю в їх посівах під впливом комплексної дії передпосівної інкрустації насіння і позакореневого підживлення варіював в межах 10,3 - 12,0 ц/га. А такі сорти, як Ювіляр і Пошана виявились менш пластичними і тому гірше реагували на даний чинник.

Аналогічна закономірність спостерігалась і в змінах елементів структури врожаю, дані (табл. 24).

Отримані дані свідчать, що навіть серед існуючого асортименту високопродуктивних сортів існують відмінності. В зв'язку з цим, необхідне посилення уваги до проблеми селекції сортів озимих зернових культур з підвищеною зимостійкістю та недопустимість впровадження у виробництво низько морозостійких сортів.

Перспективним напрямком підвищення стійкості озимих культур до несприятливих погодних умов в зимовий та літній періоди вегетації є комплексне використання вітчизняного препарату «Антистрес» для проведення передпосівної інкрустації насіння та позакореневого підживлення рослин впродовж їх вегетації.

Таблиця 24. Сортова реакція озимих зернових культур, пов'язана зі зміною натури зерна (г), під впливом передпосівної інкрустації насіння та позакореневого підживлення рослин, 2013 р.

№ п/п	Сорти озимих культур	Фона удобрення
		фон 1 (без добрив)	фон 2 (N30P30K30)	фон 3 (N60P60K30)
		1*	2*	приріст	1*	2*	приріст	1*	2*	приріст
1	Антонівка	800,1	803,6	3,5	809,1	809,3	0,2	814,1	818,8	4,7
2	Епоха	789,4	802,3	13,0	790,2	803,4	13,2	804,2	806,3	2,1
3	Куяльник	789,2	795,1	5,9	791,2	799,3	8,1	793,2	801,2	8,0
4	Місія	818,5	823,1	4,6	819,4	828,1	8,7	820,3	838,2	17,9
5	Пошана	733,4	799,5	66,1	795,3	800,1	4,8	796,4	803,4	7,0
6	Ужинок	796,3	802,2	5,6	758,1	803,2	5,1	799,5	800,1	0,6
7	Зіра	808,5	824,9	16,4	809,1	827,1	18,0	810,4	835,5	25,1
8	Сонечко	770,7	803,6	32,9	821,6	830,2	8,6	825,3	838,4	13,1
9	Фаворитка	776,6	777,1	0,5	779,5	780,4	0,9	780,1	789,4	9,3
10	Ювіляр	790,2	797,3	7,1	793,2	799,4	6,2	795,3	802,4	7,1
11	Оз. ячмінь Основа	592,8	644,6	51,8	707,1	715,4	8,3	712,4	725,3	12,9
12	Полдер	790,3	798,4	8,1	794,2	800,1	5,9	799,2	803,1	3,9

ПРИМІТКА: варіанти досліду: 1* - вар. 1 (без добрив); 2* - вар. 2 (інкрустація насіння + позакореневе підживлення)

5. Комплексне використання передпосівної інкрустації насіння і позакореневого підживлення рослин на продуктивність агроценозів ярого ячменю

Нині вже достеменно встановлено, що змінюючи умови мінерального живлення можливо збільшити врожай, посилити ріст рослин, прискорити або затримати темпи їх розвитку, змінити співвідношення між генеративними і вегетативними органами, змінити хімічний склад і якість отриманої продукції, зробити рослини більш стійкими до несприятливих зовнішніх умов, хвороб, вплинути на їх спадкові властивості. Серед сільськогосподарських культур ярий ячмінь дуже добре реагує на внесення добрив, особливо в умовах достатнього зволоження. В даному випадку при надмірних дозах навіть можливе його вилягання. Щоб запобігти виляганню рослин, потрібно забезпечити правильне співвідношення поживних елементів - азоту, фосфору та калію. В степовій зоні в посівах цієї культури особливо важлива роль належить двом елементам живлення азоту і фосфору. За посушливих умов різко зростає роль фосфору. Внесення фосфору збільшує кущистість рослин, запобігає виляганню, прискорює достигання підвищує якість зерна. Фосфорні добрива особливо потрібні в перші 4 - 5 тижнів вегетації. Вони стимулюють розвиток кореневої системи, формування колосу, озерненість.

У роки з тривалою посухою, особливо в першій половині вегетації, підживлення азотом не призводить до збільшення врожаю зерна ярого ячменю. В посівах цієї культури надлишок внесених добрив також не бажаний. Так, на високих агрофонах високі дози добрив, внесені до сівби, спричиняють інтенсивне кущення, збільшують його тривалість, що спричиняє вилягання рослин, нерівномірне визрівання, підвищує ламкість стебел і колосся, зменшують вихід крупного зерна.

При недостатньому азотному живленні, навпаки, зменшується інтенсивність кущення, посилюється редукція потенційно продуктивних пагонів, колосків, знижується фертильність квіток, формується щупле зерно. Все це призводить до зменшення врожайності.

Поряд з макродобривами ярий ячмінь добре реагує й на внесення мікродобрив, до складу яких входить молібден, бор, кобальт та ін. Для того, щоб поєднати всі елементи системи удобрення разом з сучасними РРР та мікродобривами, була розроблена схема польового досліду, яка включала їх в своїх варіантах (табл. 25).

Таблиця 25. Схема польового досліду на трьох фонах удобрення

Фон 1 (без добрив)	Фон 2 (N30P30K30)	Фон 3 (N30P60K30)
ділянки варіантів розміщувались на удобрених фонах
№ вар.	передпосівна інкрустація насіння	позакореневе підживлення рослин
	протруйник	добриво
1	Кольчуга, 3 л/т	-	-
2	Кольчуга, 3 л/т	-	Кремнієве удобрення, 1 л/га
3	Кольчуга, 3 л/т	Деймос 0,6 л/т	Антистрес, 1,7 кг/га
4	Кольчуга, 3 л/т	Антистрес 350 г/т	Антистрес, 1,7 кг/га
5	Кольчуга, 3 л/т	Реаком 1 (3 л/т)	Реаком 1 (5 л/га)
6	Кольчуга, 3 л/т	Реаком 2 (3 л/т)	Реаком 2 (5 л/га)
7	Кольчуга, 3 л/т	Реаком 3 (3 л/т)	Реаком 3 (5 л/га)
8	Кольчуга, 3 л/т	Реаком 4 (3 л/т)	Реаком 4 (5 л/га)
9	Кольчуга, 3 л/т	Грінмакс 150 мл/т	-
10	Кольчуга, 3 л/т	Лан-мікро, 2 л/т	Лан-мікро, 3 л/га
11	Кольчуга, 3 л/т	Лан-мікро з КН2РО4, 2 л/т	Лан-мікро з КН2РО4, 3 л/га
12	Кольчуга, 3 л/т	Лан-мікро удоскон., 2 л/т	Лан-мікро удоскон., 3 л/га
13	Кольчуга, 3 л/т	Гумат (Кривий Ріг), 150 мл/т	Гумат (Кривий Ріг), 2 л/га
14	Кольчуга, 3 л/т	Гумат (Кривий Ріг удоскон.), 150 мл/т	Гумат (Кривий Ріг удоскон.), 2 л/га
15	Кольчуга, 3 л/т	Гумат Крим, 150 мл/т	Гумат Крим, 2 л/га
16	Кольчуга, 3 л/т	Гумат Крим удоскон., 150 мл/т	Гумат Крим удоскон., 2 л/га
17	Кольчуга, 3 л/т	Агрогумат, 200 мл/т	Агрогумат, 2 л/га

5.1 Підвищення стійкості ярого ячменю до несприятливих погодних умов шляхом проведення обробки рослин сполуками кремнію під час їх вегетації

Сполуки кремнію давно привертали увагу вчених в різних галузях науки і техніки. Спочатку їх використовували в якості мінеральних добрив, але вони не отримали поширення в нашій країні. В останній час великий інтерес викликають сполуки кремнію, які можна використовувати для передпосівної обробки насіннєвого матеріалу та позакореневого підживлення рослин, в зв'язку з високою ефективністю та економічністю цих агрозаходів. Це стосується сполук кремнію, які знаходяться в легкодоступних для рослин формах, зокрема, водорозчинні сполуки (моно кремнієва кислота, силікати натрію та калію, деякі кремнійорганічні сполуки), а також в формі ефірів кремнієвої кислоти. Використання цих сполук сприяє прискоренню росту і розвитку рослин та покращенню якості вирощеної продукції.

Однак ще й досі вчені продовжують шукати відповідь на запитання, які сполуки кремнію, при якому способу їх використання і за яких доз внесення дадуть можливість отримати максимальну врожайність. Тому дослідження по вивченню ефективності впливу сполук кремнію на ріст, розвиток і продуктивність с/г культур і нині не втрачають своєї актуальності. Для цього в схемі нашого досліду в вар. 2 було проведено позакореневе підживлення рослин солями кремнієвої кислоти (силікатом калію) в баковій суміші з гуматом калію. Також, щоб дослідити це питання, нами була проведена серія вегетаційних дослідів.

В даному досліді в якості сполук кремнію були використані силікат калію (неорганічна сполука) і тетраетилсілан (ТЕС) - етиловий ефір ортокремнієвої кислоти (органічна сполука) в концентрації 0,4%. Ці дві сполуки використали для обробки насіння із розрахунку 1,2 мл/100 г насіння. На контрольних варіантах насіння оброблялось лише водою. Вологість ґрунту в посудинах впродовж вегетації підтримувалась на рівні 70% польової вологості. Полив проводився щоденно, в похмурі дні - через дві доби (табл. 26).

В цілому біологічна продуктивність під впливом даного чинника зростала на 13% від дії ТЕС і на 10% - під впливом силікату калію.

Таблиця 26. Вплив передпосівної обробки насіння сполуками кремнію на елементи продуктивної кущистості ярого ячменю сорту Галактик

№ вар.	Варіант досліду	Коефіцієнт кущистості	Кількість зерен в колосі	Маса 1000 зерен	Маса зерна з колосу
		загальної	продуктивної	шт.	%	г	%	г	%
1	Контроль	1,86	1,05	17,1	100	34,1	100	0,58	100
2	ТЕС	1,91	1,0	18,7	109	37,4	110	0,67	117
3	Силікат калію	1,97	0,1	17,3	101	36,6	107	0,62	107
	НІР05			0,7		1,2

Встановлено позитивний вплив даного агрозаходу на масу 1000 зерен і вихід зерна з колосу (табл. 5.1.2). Також встановлено, що передпосівна інкрустація насіння сприяє зростанню вмісту в зерні фосфору. Так, на контролі його вміст в зерні становив 1,08%, а на варіантах з використанням ТЕС - 1,24% і за використання силікату калію - 1,20%. Поряд з фосфором спостерігалось зростання і вмісту в зерні калію: 0,56% на контролі; 0,63% з ТЕС і 0,62% з силікатом калію. Вміст валового азоту під впливом даного чинника, навпаки, знижувався з 1,96% на контролі до 1,95% з використанням ТЕС і 1,91% за передпосівної обробки насіння силікатом калію.

Таким чином, передпосівна інкрустація насіннєвого матеріалу сполуками кремнію сприяла зростанню продуктивності агроценозів ярого ячменю.

5.2 Комплексне застосування РРР і мікродобрив в хелатній формі на різних фонах удобрення в посівах ярого ячменю

Вагомим резервом інтенсифікації виробництва зерна ярого ячменю і підвищення якості вирощеної продукції є впровадження поряд з основним удобренням нових високоефективних регуляторів росту та мікродобрив в хелатній формі. Їх рекомендується застосовувати: для передпосівної обробки насіння й обприскування посівів у період вегетації. В нашому польовому досліді на трьох фонах удобрення: 1) без добрив; 2) N30Р30К30 і 3) N60Р60К30 були використані згідно схеми досліду такі препарати: силікат калію, Антистрес, Реаком, Грінмікс, Лан, гумат калію, Агрогумат.

Безумовно, майбутній урожай ярого ячменю значною мірою залежить від якості посівного матеріалу та його підготовки до сівби. Регулятори росту та мікродобрива в хелатній формі є самостійними засобами підвищення продуктивності посівів. За даними різних наукових установ, які узгоджуються з отриманими нашими результатами, ці препарати сприяють зростанню маси кореневої системи та збільшують глибину проникнення її в ґрунт, що дає змогу рослинам повніше використовувати запаси вологи і поживних речовин, а в умовах посухи сприяють зниженню коефіцієнта транспірації.

В найбільшій мірі реалізувати генетичний матеріал сучасних сортів можливо лише у випадку подвійного використання РРР для обробки насіння і позакореневого підживлення під час вегетацій, що й було нами зроблено в даному польовому досліді. За рахунок такого комплексного використання цих препаратів на трьох фонах удобрення було додатково отримано на першому фоні удобрення (за рахунок Антистресу) - 8,2 ц/га, Реакому - 2 - 9,0 ц/га, Лан - мікро - 8,9 ц/га. Приріст врожаю зерна, отриманий завдяки дії інших препаратів варіював в межах від 2,3 ц/га, за рахунок Деймоса, до 8,4 ц/га, за рахунок мікродобрива Реаком - 3.

Різке зниження приросту врожаю, отриманого за рахунок використаних препаратів, спостерігалось на третьому фоні удобрення, де приріст врожаю варіював від 1,3 ц/га від дії мікродобрива Реаком - 1, до 5,9 ц/га від дії препарату Антистрес. Другий фон в цьому відношенні займав проміжне положення між контролем та третім фоном удобрення.

5.3 Зміна елементів структури врожаю ярого ячменю за комплексного використання мінеральних добрив та РРР

Передпосівна обробка насіння вище названими препаратами сприяє підвищенню енергії проростання, польової схожості насіння на 10 - 12%, кращому росту і розвитку рослин на початку їх онтогенезу. Виконане в критичні фази розвитку рослин позакореневе підживлення забезпечує створення їм сприятливих умов росту та розвитку в послідуючі фази онтогенезу. Свідченням цьому є позитивні показники, які були отримані після проведення порівняльного аналізу біометричних показників.

Найбільший приріст рослин в висоту спостерігався на першому фоні удобрення при використанні мікродобрива Реаком - 1 (5 см), Лан - мікро удосконалений - 4,5 см і Реаком - 4 - 3,6 см (табл. 27).

Таблиця 27. Вплив передпосівної інкрустації насіння та позакореневого підживлення рослин ярого ячменю сорту Галактик на різних фонах удобрення на основні елементи структури врожаю, (середнє за 2012 - 2013 рр.)

№ вар.	Основні елементи структури врожаю
	висота рослин, см
	фон 1 (без добрив)	фон 3 (N60Р60К30)
	2012 р.	2013 р.	середнє	приріст	2012 р.	2013 р.	середнє	приріст
1	2	3	4	5	6	7	8	9
1	47,7	49,3	48,5	1,6	57,7	58,2	57,9	0,5
2	55,3	56,1	55,7	0,8	63,3	65,4	64,3	2,1
3	56,0	57,4	56,7	1,4	62,4	64,4	63,4	2,0
4	55,6	56,1	55,8	0,5	65,8	66,7	66,2	0,9
5	53,2	58,2	55,7	5,0	62,7	63,2	62,9	0,5
6	55,1	56,3	55,7	1,2	60,1	64,1	62,1	4,0
7	54,1	57,1	55,6	3,0	65,0	66,7	65,8	1,7
8	54,2	57,8	56,0	3,6	63,3	64,1	63,7	0,8
9	51,6	52,3	51,9	0,7	66,9	67,2	67,0	0,3
10	51,4	53,4	52,4	2,0	65,7	66,4	66,0	0,7
11	53,8	55,6	54,7	1,8	63,7	67,1	65,4	3,4
12	51,8	56,3	54,0	4,5	63,8	64,2	64,0	0,4
13	53,6	54,2	53,9	0,6	66,1	67,1	66,6	1,0
14	55,4	56,1	55,7	0,7	60,2	61,4	60,8	1,2
15	49,7	50,4	50,2	0,7	64,6	65,1	64,8	0,5
16	49,6	51,2	50,4	1,6	61,5	62,1	61,8	0,6
17	52,7	53,1	52,9	0,4	62,8	63,4	63,1	0,6
довжина колоса, см
1	4,8	4,9	4,85	0,1	5,9	5,8	5,85	-
2	6,0	6,1	6,05	0,1	6,1	6,0	6,05	-
3	6,3	6,4	6,35	0,1	6,9	6,4	6,6	-
4	5,8	6,3	6,05	0,5	6,8	6,3	6,5	-
5	6,1	6,2	6,15	0,1	6,2	6,1	6,15	-
6	6,3	6,4	6,35	0,1	6,7	6,4	6,5	-
7	6,3	6,5	6,4	0,2	6,4	6,5	6,45	0,1
8	6,1	6,3	6,2	0,2	6,2	6,6	6,4	0,4
9	5,6	5,4	5,5	-	6,1	5,9	6,0	-
10	5,8	5,6	5,7	-	5,9	6,0	5,95	0,1
11	5,7	5,8	5,75	0,1	6,3	6,4	6,35	0,1
12	5,2	5,3	5,25	0,1	6,1	6,0	6,05	-
13	5,8	5,7	5,75	-	6,8	6,5	6,65	-
14	6,2	6,0	6,1	-	6,9	6,7	6,8	-

Незначним приростом в висоту (лише 0,5 см) відзначились рослини, в посівах яких був використаний препарат Антистрес. Але ці рослини виділялись, в порівнянні з іншими, міцнішим стеблом і були стійкі до вилягання навіть на третьому фоні удобрення.

В даному випадку спостерігається зворотній коефіцієнт кореляції між висотою рослин та їх продуктивністю і становить (r = -0,74).

Довжина колосу під впливом даного чинника зменшувалась в меншій мірі і різниця між порівнюваними варіантами польового досліду була незначною і варіювала в межах 0,1 - 0,5 см. Також в незначній мірі варіював між варіантами і такий біометричний показник, як кількість зерен в колосі. Це можна пояснити тим, що ці два показники є генетичними сортовими ознаками рослин і слабо змінюються під впливом зовнішніх чинників.

Більш суттєва різниця стосувалась такого важливого біометричного показника, як маса 1000 зерен. І це, безумовно, дійсно так, тому що на останніх етапах росту і розвитку рослин більший рівень врожайності досягається за рахунок кращої виповненості зерна, тобто формування крупного, добре розвиненого зерна. А виповненість зерна найкраще характеризується таким показником, як маса 1000 зерен. Численні дослідження показують, що між виповненістю зерна і рівнем урожайності в більшості випадків існує пряма залежність. Найбільшу масу 1000 зерен мають рослини, вирощені у сприятливих метеорологічних умовах у період наливу і достигання зерна. Справа в тому, що за рівної кількості стебел і озерненості колоса врожай буде вищий там, де більша маса 1000 зерен. Максимальну масу 1000 зерен дали препарати Антистрес, Реаком - 2, Реаком - 3 і Лан (табл. 5.3.1). Тому й необхідно надавати перевагу саме цим препаратам під час проведення передпосівної інкрустації насіння та позакореневого підживлення рослин в критичні фази їх росту та розвитку.

Розділ 6. Охорона праці і безпека у надзвичайних ситуаціях

6.1 Охорона праці

Безпека праці - такий стан умов праці, при яких виключена дія на працюючого небезпечних та шкідливих виробничих факторів.

Виходячи з того, що в житті, а тим більше у виробничому процесі, абсолютної безпеки не існує, нерозумно було б вимагати від реального виробництва повного викорінення травматизму, виключення можливості будь - якого захворювання. Але реальним і розумним є ставити питання про зведення до мінімуму впливу об'єктивно існуючих виробничих небезпек. Цю задачу вирішує охорона праці - система правових, соціально - економічних, організаційно - технічних, санітарно - гігієнічних і лікувально - профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини в процесі трудової діяльності.

Наведене визначення, яке встановлене законом, свідчить, що охорона праці являє собою сукупність законів, нормативно - правових актів, а також комплекс різноманітних заходів та засобів, що забезпечують безпеку праці, збереження життя, здоров'я та працездатності людей при виконанні ними трудових обов`язків.

Структурно до охорони праці входять такі складові частини:

- правові та організаційні основи;

- фізіологія, гігієна праці та виробнича санітарія;

- виробнича безпека;

- пожежна безпека на виробництві.

Правові та організаційні основи охорони праці являють собою комплекс взаємопов'язаних законів та нормативно - правових актів, соціально - економічних та організаційних заходів, спрямованих на правильну і безпечну організацію праці, забезпечення працюючих засобами захисту, компенсацію за важку роботу та роботу в шкідливих умовах, навчання працівників безпечному веденню робіт, регламентацію відповідальності та відшкодування працюючим шкоди в разі ушкодження їх здоров`я.

Фізіологія, гігієна праці та виробнича санітарія - комплекс організаційних, гігієнічних і санітарно - технічних заходів та засобів, спрямованих на запобігання або зменшення дії на працюючих шкідливих виробничих факторів.

Виробнича безпека - безпека від нещасних випадків та аварій на виробничих об`єктах і від їх наслідків.

Пожежна безпека на виробництві - комплекс заходів та засобів, спрямованих на запобігання запалювань, пожеж та вибухів у виробничому середовищі, а також на зменшення негативної дії небезпечних та шкідливих факторів, які утворюються в разі їх виникнення.

Охорона праці як наука належить до комплексу наукових дисциплін, що вивчають людину в процесі праці, таких, як наукова організація праці, ергономіка, інженерна психологія, технічна естетика. Ці дисципліни мають єдину мету - сприяти підвищенню продуктивності праці, зменшенню впливу на людину несприятливих чинників виробничого середовища, збереженню здоров`я працівників, підходячи до цієї мети з різних сторін і на різних рівнях.

Наукова організація праці досліджує трудовий процес, на підставі чого розробляє та впроваджує в практику такі його схеми, при яких забезпечується максимальна продуктивність праці, створюються умови для збереження здоров`я працівників, збільшення періоду їх трудової діяльності.

Ергономіка досліджує знаряддя праці, розробляє та дає рекомендації щодо їх конструювання, виготовлення та експлуатації з метою забезпечення необхідної зручності, збереження сили, працездатності та здоров`я працюючих.

Інженерна психологія вивчає взаємодію людини з технікою і встановлює функціональні можливості людини в трудових процесах з метою створення таких умов праці, при яких зберігаються високі психофізіологічні можливості людини.

Технічна естетика встановлює залежність умов та результатів праці від архітектурного, конструктивного та художнього вирішення знарядь праці, робочих місць, дільниць, цехів, санітарно - побутових та інших допоміжних приміщень - всього, що оточує людину на виробництві.

Законодавство України про охорону праці являє собою систему взаємопов'язаних нормативно - правових актів, що регулюють відносини у галузі реалізації державної політики щодо правових, соціально - економічних, організаційно - технічних, санітарно - гігієнічних і лікувально - профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці. Воно складається з Закону України «Про охорону праці», Кодексу законів про працю України, Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та прийнятих відповідно до них нормативно - правових актів.

Основи охорони праці - це комплексна дисципліна, яка вивчається з метою формування у майбутніх фахівців з вищою освітою необхідного в їхній подальшій професійній діяльності рівня знань та умінь з правових і організаційних питань охорони праці, з питань гігієни праці, виробничої санітарії, виробничої та пожежної безпеки, визначеного відповідними державними стандартами освіти, а також активної позиції щодо практичної реалізації принципу пріоритетності охорони життя та здоров'я працівників щодо результатів виробничої діяльності. Дана дисципліна є комплексною й базується як на загальноосвітніх (фізика, хімія, математика тощо), так і на загально - технічних та спеціальних дисциплінах (опір матеріалів, електротехніка, технологія та устаткування виробничих процесів тощо).

Особливо тісно дисципліна "Основи охорони праці" пов'язана з безпекою життєдіяльності, науковою організацією праці, ергономікою, інженерною психологією та технічною естетикою. Усі перелічені дисципліни належать до комплексу наук, що вивчають людину в процесі праці. У них єдина мета - сприяти збереженню здоров'я та працездатності людини, підвищенню її продуктивності праці, усуненню або зменшенню впливу на неї шкідливих і небезпечних виробничих чинників. У той же час усі вони підходять до досягнення поставленої мети з різних боків і на різних рівнях.

Безпека життєдіяльності - це дисципліна, яка вивчає загальні закономірності виникнення небезпек, їх властивості та особливості впливу на людину, наслідки такого впливу, а також способи та засоби захисту життя та здоров'я людини й середовища її проживання від реальних та потенційних небезпек.

Наукова організація праці займається вивченням, розробкою та впровадженням у практику раціональної побудови трудового процесу, за якої забезпечується висока продуктивність праці, створюються умови для збереження здоров'я працівників, збільшується період їх трудової діяльності.

Ергономіка досліджує, розробляв та дає рекомендації щодо конструювання, виготовлення та експлуатації технічних засобів, які забезпечують людині в процесі праці необхідні зручності, зберігають її сили, працездатність та здоров'я.

Інженерна психологія вивчає взаємодію людини з новою технікою і з'ясовує функціональні можливості людини в трудових процесах з метою створення таких умов праці, за яких зберігаються високі психофізіологічні можливості людини.

Технічна естетика встановлює залежність умов та результатів праці від архітектурного, конструктивного та художнього вирішення знарядь праці, робочих місць, дільниць, цехів, санітарно - побутових та інших допоміжних приміщень, - усього, що оточує людину на виробництві.

Методологічною засадою дисципліни "Основи охорони праці" є науковий аналіз умов праці, технологічних процесів, виробничого обладнання, робочих місць, трудових операцій, організації виробництва з метою виявлення шкідливих і небезпечних виробничих чинників, виникнення можливих аварійних ситуацій. На підставі такого аналізу розробляються заходи та засоби щодо усунення небезпечних і шкідливих виробничих чинників, створення здорових і безпечних умов праці.

Дисципліна "Основи охорони праці" складається з чотирьох розділів:

- правові та організаційні питання охорони праці;

- основи фізіології, гігієни праці та виробничої санітарії;

- основи виробничої безпеки (техніки безпеки);

- пожежна безпека.

Основна мета дисципліни - надати майбутнім фахівцям знання основ охорони праці, реалізація яких на практиці сприятиме покращенню умов праці, підвищенню її продуктивності, запобіганню професійних захворювань, виробничого травматизму, аварій.

Питанням охорони праці відводиться певне місце у загальнотехнічних і спеціальних дисциплінах. Однак з такими загальними питаннями охорони праці, які об'єднані у систему законодавчих, соціально - економічних, організаційно - технічних, санітарно - гігієнічних і лікувально - профілактичних заходів та засобів студент знайомиться лише під час вивчення самостійної дисципліни "Основи охорони праці".

Варто також зазначити, що, розпочинаючи вивчення дисципліни "Основи охорони праці", кожен студент повинен чітко усвідомити, що диплом випускника вищого навчального закладу дає йому право посісти відповідні керівні посади на виробництві, а це означає, що в його підпорядкуванні будуть працівники певного виробничого підрозділу. Тому саме на нього покладається велика відповідальність, оскільки він повинен забезпечити безаварійну роботу свого підрозділу і недопущення нещасних випадків та професійних захворювань працівників. І лише належна підготовка з питань охорони праці допоможе йому виконати це важливе завдання.

Планування та фінансування заходів з охорони праці.

Плани бувають: перспективні (на кілька років), поточні (річні), оперативні, інші.

Реалізація перспективних планів здійснюється на базі річних, що реалізуються на основі угод, що є невід'ємною частиною колективного договору. Колективний договір щорічно заключається між профспілковою організацією, що виступає від імені колективу підприємства, і адміністрацією підприємства. Колективний договір містить основні положення з питань праці і зарплат, соціальних гарантій роботи в області ОП, робочого часу і відпочинку, матеріального стимулювання ОП, попередження випадків виробничого травматизму і професійних захворювань, нормування праці, поліпшення житлових питань, підвищення кваліфікації працюючих, підготовці нових кадрів і ін. питань. Угоди додаються до колективного договору й у ньому вказуються конкретно номенклатурні заходи щодо ОП, терміни виконання, обсяг фінансування і відповідальних виконавців. За виконання колективних договорів відповідальність несе адміністрація підприємства. Профспілкові організації тільки контролюють виконання заходів. За невиконання колективного договору, порушення трудового законодавства профком має право порушувати питання про зсув керівництва.

Оперативне планування здійснюється з метою швидкого усунення зауважень, виявлених у процесі державного, відомчого чи суспільного контролю.

Питання ОП можуть відображатися в ін. планах: планах соц. Розвитку колективу, механізації трудомістких і важких робіт, від жінок і молоді.

Фонди підприємства - витрачаються для створення безпечних і здорових умов праці на підприємстві.

Державні і галузеві фонди - на виконання національних і галузевих програм з ОП, НДР і НДОКР; створення спеціалізованих підрозділів і центрів.

У фонди державні, галузеві, регіональні надходять засобу, у тому числі від штрафних санкцій, що накладаються органами держ. Контролю на підприємства і посадових осіб.

Розмір штрафу складає 2% від фонду зарплати підприємства за кожен нещасний випадок на виробництві, за забруднення навколишнього середовища, за порушення правил і норм ОП.

Кошти на ОП не підлягають оподатковуванню і не можуть бути використані для інших цілей. Витрати на ОП, що передбачаються в державних і місцевих фондах, виділяються окремим рядком.

Кошти на ОП підприємства одержують за рахунок: цехових і загальнозаводських витрат, якщо заходу не носять капітальний характер;

амортизаційного фонду, якщо заходи щодо ОП виконуються разом з капітальним ремонтом основних засобів;

з фонду соціального розвитку підприємства;

держ. Централізованих і нецентралізованих вкладень;

банківських кредитів.

Види інструктажів: Усі працівники, які приймаються на постійну чи тимчасову роботу, і при подальшій роботі, повинні проходити на підприємстві навчання в формі інструктажів з питань охорони праці, надання першої допомоги потерпілим від нещасних випадків, а також з правил поведінки та дій при виникненні аварійних ситуацій, пожеж і стихійних лих.

За характером і часом проведення інструктажі з питань охорони праці поділяються на вступний, первинний, повторний, позаплановий та цільовий.

Вступний інструктаж проводиться:

- з усіма працівниками, які приймаються на постійну або тимчасову роботу, незалежно від їх освіти, стажу роботи та посади;

- з працівниками інших організацій, які прибули на підприємство і беруть безпосередню участь у виробничому процесі або виконують інші роботи для підприємства;

- з учнями та студентами, які прибули на підприємство для проходження виробничої практики;

- у разі екскурсії на підприємство;

- з усіма вихованцями, учнями, студентами та іншими особами, які навчаються в середніх, позашкільних, професійно - технічних, вищих закладах освіти при оформленні або зарахуванні до освітнього закладу.

Первинний інструктаж проводиться до початку роботи безпосередньо на робочому місці з працівником:

- новоприйнятим (постійно чи тимчасово) на підприємство;

- який переводиться з одного цеху виробництва до іншого;

- який буде виконувати нову для нього роботу;

- відрядженим працівником, який бере безпосередню участь у виробничому процесі на підприємстві.

Первинний інструктаж проводиться також з вихованцями, учнями та студентами середніх, позашкільних, професійно - технічних, вищих закладів освіти:

- на початку занять у кожному кабінеті, лабораторії, де навчальний процес пов'язаний із застосуванням небезпечних або шкідливих хімічних, фізичних, біологічних факторів, у гуртках, перед уроками трудового навчання, фізкультури, перед спортивними змаганнями, вправами на спортивних знаряддях, при проведенні заходів за межами території закладів освіти;