Аналіз фітосанітарного стану озимого ячменю в умовах СВК "__" Саратського району Одеської області

Борошниста роса. Захворювання обліковували за фактично зайнятою грибницею або плямами площі листків і стебел за шкалою Гешеле. У виробничих умовах обліковують через 6-7 днів після колосіння, а у випадку раннього проявлення захворювання - додатково на початку виходу рослин у трубку. На полях площею до 100 га відбирали 20 проб по 10 рослин із розрахунку по дві проби на кожних 10 га. На площах до 300 га відбирали додатково по дві проби на кожних 100 га. Дуже великі масиви умовно ділили на невеликі поля і обліковували за вищезгаданими нормами. У кожній пробі оглядали підряд 10 стебел, визначаючи ураженість кожного листка (піхви). Інтенсивність ураження встановлювали за умовними шкалами у балах.

Хвороби колосків (септоріоз). Кількість проб 10 по 10 колосків у кожній. Ступінь розвитку визначали шляхом умовного ділення колоса на частини, наприклад ?, ? , що відповідає 50% або 25% ураження колоса хворобою. ЕПШ септоріозу ураження рослин понад 5% .

Сажкові захворювання. Всі сажкові захворювання ячменю обліковували в кінці молочної - на початку воскової стиглості зерна. Летучу сажку визначали з 4 проб рівномірно розміщених по полю, відступивши від кута поля 50 м. Розмір проби визначали візуально - це ділянка розміром 2м х 5м. Відсоток уражених рослин вираховували виходячи з середньої густоти стояння рослин на 1 кв.м (умовно 500 екз. на кв.м). Наприклад: на одній пробній ділянці (2м х 5м = 10 кв.м) нараховується 5 тис. рослин, де виявлено 4 уражених рослини, склавши пропорцію встановлюємо, що на даній ділянці уражено 0,08% рослин. Для визначення ураженості на полі підсумовують всі уражені рослини, які виявлені на 4-х ділянках і за вищевказаного принципу обраховують середній відсоток захворювання сажковими.

Летуча сажка. Проявляється під час викидання колосся. Обліковували захворювання у полі під час повного колосіння. Для цього в чотирьох повторностях у п'яти місцях оглядають підряд по 25 стебел і підраховували кількість ураженого колосся. Процент ураження визначали від загальної кількості оглянутого колосся. Методики польових обстежень та обліків визначення поширення хвороб. На рослинах хвороби виявляють оглядом певної кількості рослин у пробах або на облікових ділянках. При більшій площі на кожних наступних 100 га додатково оглядають по 25 рослин, а при малій чисельності шкідника чи слабкому ураженні рослин хворою - до 100 рослин у 20 місцях. Методики застосування шкал оцінки розвитку хвороб.

При складанні балових шкал обліку хвороб дотримують таких градацій Табл. 2.5.1.

Таблиця 2.5.1. Шкала ураження озимого ячменю

Ураженість, бал	Стан рослин
0	рослина здорова;
1	слабке ураження органа або рослини;
2	ураження середнє, сильно уражені органи не зустрічаються;
3	ураження середнє, деякі органи або рослини уражені сильно;
4	сильне ураження органів або рослин, їх загибель.

Показники поширення хвороби визначали за формулою:

P = n/N*100

де: P - розповсюдженість хвороби, %;

N - загальна кількість обстежених рослин в дослідах;

n - кількість хворих рослин в дослідах

Показники розвитку хвороби визначали за формулою:

R = Уa*b/Nk*100

де: R - розвиток хвороби ,% ;

У ab - сума добутків числа обстежених рослин (a) навідповідний їм бал інтенсивності ураження (b);

N - загальна кількість рослин в обліку;

к - найвищий бал шкали

Загальна кількість рослин у всіх пробах - 100 рослин. Існує певна допустима ступінь ураження хвороб на культурі, яка не ставить під загрозу весь урожай, а значить, застосування хімічних препаратів в такому випадку буде вкрай невиправдано. В таблиці 2.5.2. наведено порогові значення хвороб, які були виявлені в посівах озимого ячменю [30].

Табл.2.5.2 Економічні пороги шкодочинності хвороб озимого ячменю

Назва хвороби	Термін обліку,фаза культури	Економічний поріг шкодочинності (ЕПШ)
Стеблова іржа	Початок вегетації	3-5% уражених рослин
	Колосіння	10% розвитку хвороби
	Повна стиглість	15% розвитку хвороби
Летюча сажка	Повна стиглість	0,2% уражених колосів
Жовта іржа	Цвітіння	30% розвитку хвороби
Борошниста роса	Колосіння	20% розвитку хвороби
Септоріоз	Прапорцевий лист - цвітіння	5-20% розвитку хвороби

Методика визначення шкідників озимого ячменю.

Клоп шкідлива черепашка. Незалежно від строків, місць обліку, площі оглядали 8 ділянок розміром 50x50 см. Для оперативності за масових обстежень в погожу днину з 7до 12 год., та з 16 до 19год , використовуючи метод косіння сачком в різних місцях поля.

Отримані результати порівнюємо з економічним порогом шкодочинності: кущення - вихід в трубку - 2-4 шт./м2 жуків; цвітіння - молочно воскова - 2 личинки на кв.м.

Попелиця звичайна злакова. Обліковували попелиць восени та навесні у фази кущення - виходу в трубку на полях, незалежно від площі, відбирали 8 проб по 0,5 погонного метра в 2-х суміжних рядках посіву. У фазах цвітіння і молочної стиглості відбирали 10 зразків, в кожному зразку по 10 колосків. Отримані результати порівнювали з ЕПШ, який складає - дорослих комах, личинок 50-100 екз. на 1 м 2 або 8-10 попелиць на 1 рослину.

Заселеність попелиць на полі озимого ячменю визначають за шкалою:

1- окремі особини або невеликі колонії (3-5особин/рослину);

2 - мала кількість, не більше 3-5 колоній на рослину.

3 - колонії з середньою і великою чисельністю, розміщенні за піхвою верхнього листка;

4 - численні колонії за піхвою верхнього листка, колоніями вкрито 20% поверхні рослин ( 30 -50 екз.);

5 - велика кількість попелиць за піхвами більшості листків, колоніями вкрито понад 50% поверхні листків( понад 50 екз.).

Блішка смугаста хлібна. Облік чисельності проводили всіма існуючими засобами (ящик Петлюка, косіння сачком та інші), але з перерахунком на кв.м. Пошкодженість рослин обліковували шляхом відбору 10 проб по 10 рослин ячменю на сходах кожного поля. Проводили косіння сачком з змінним мішечком по діагоналі поля по 10 замахів у 10 місцях теплу погоду без вітру. Отримані результати порівняли з ЕПШ = 300-400 екз. на 100 помахів сачком, або ушкодженням 5-10% рослин. Ушкодження визначали за 5 ти бальною шкалою.

Жужелиця звичайна хлібна (турун). Незалежно від площі, строків обстеження шкідника обліковували на 8 облікових ділянках розміром 50x50 см за глибини 10-25 см. У квітні проводили ґрунтові розкопки для аналізу личинок. Облік проводили після досягання температури ґрунту 10°С -12 °С . Результати порівнювали з ЕПШ для личинок 1-2 личинки у фазу сходів або 2-3 личинки у фазу кущіння на 1 м2. ЕПШ дорослої комахи складає 3-5 жуків/м2.

Мишоподібні шкідники. Облік чисельності гризунів у сільськогосподарських угіддях проводили, підраховуючи жилі колонії на виділених ділянках 0,25 га (100х25 або 50х50м), або на прямолінійних маршрутах по діагоналі 1000м завдовжки (1200 чоловічих або 1400 жіночих кроків) та 5 м (0,5 га) завширшки. На площі до 200 га площі закладали один маршрут або ділянку. Для визначення кількості жилих нір та колоній у другій половині дня притоптували усі виходи в 10 колоніях, а вранці наступного дня підраховували відкриті виходи та визначали кількість жилих колоній і нір. Результати порівняли з економічним порогом шкідливості, за якого слід захищати посіви - 3-5 колоній на гектар. (1000 осіб/га)

Ковалик смугастий. Якщо чисельність личинок досягає або перевищує економічний поріг шкідливості, захист культур забезпечується обробкою насіння інсектицидами. Економічний поріг шкодочинності личинок коваликів складає (3-5 екз./м2). Саранові. Проводяться весняні контрольні обстеженнями. У травні за настання протягом 2 тижнів середньодобової температури повітря 15-18°С личинки саранових відроджуються. За прогрівання ґрунту до 23°С на глибині залягання ворочок відбуватиметься масовий вихід личинок на поверхню[30]. Метод ґрунтових розкопок. Цим методом визначають щільність та інші показники популяцій шкідників, що зимують у ґрунті або розвиваються в ньому. Для отримання даних, які можна порівнювати по роках, розкопки треба проводити на полях типової польової сівозміни у 25% господарств району з 15 вересня до 30 вересня. Стан ґрунту повинен бути достатньо сипучим. Зібраних живих та загиблих комах промивають водою, фіксують окремо по пробах, етикетки до них підписують простим олівцем, матеріал зберігають до визначення у 70% етиловому спирті або горілці [30].

Метод облікових ділянок. Застосовують для визначення щільності шкідників, що живуть відкрито, наприклад, шкідливої черепашки, хлібної жужелиці, попелиць. Облік проводять за допомогою рамки відповідного розміру, яку накладають на рослини, після чого оглядають і підраховують шкідників. На 100 га площі беруть 16 проб, на кожні додаткові 50 га -- ще 4 проби, розміщують їх рівномірно в шаховому порядку або по діагоналях.

Економічним порогом позначається чисельність шкідників, при якій використання інсектицидів стає економічно доцільним, тобто, коли вартість величини збереженого врожаю перевищує обсяг витрат на проведення заходів захисту. Вказую економічні пороги шкодочинності шкідників, які були виявлені в посівах озимого ячменю (Табл. 2.5.3.) [30].

Табл.2.5.3 Економічні пороги шкодочинності шкідників озимого ячменю

Шкідник	Строки обліку	Економічний поріг шкодочинності (ЕПШ)
Клопа-шкідлива черепашка	Кущення - вихід у трубку	2-4 клопи/м2
	Формування - молочна стиглість зерна	4-6 лич./м2
Попелиця злакова	Сходи-кущення	50-100 екз./м2
Блішка смугаста хлібна	Сходи-кущення	8-10 жуків/м2
Жужелиця звичайна хлібна	Сходи	1-2 личинки/м2
	Кущення	3-4 личинки/м2
	Налив - воскова стиглість зерна	3-5 жуків/м2
Ковалик смугастий	Сходи-кущення	3-5 екз./м2
Сарана перелітна	Сходи - колосіння	5-10 екз./м2
Мишоподібні гризуни	Кущіння	3-5 живих колоній на 1 га. (1000 осіб/га) або 50-100 живих нір

РОЗДІЛ 3. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

3.1 Аналіз фітосанітарного стану озимого ячменю по ураженню хворобами 2009-2011 роки

За планом наукових досліджень по проведенню аналізу фітосанітарного стану озимого ячменю по ураженню хворобами ми визначили видовий склад збудників хвороб, ступінь їх поширення та розвитку. Поширення хвороби (кількість уражених рослин чи окремих їх органів у відсотках) визначали за загальноприйнятою методикою. Ступінь розвитку хвороб оцінювали за двома шкалами у процентному співвідношенні. Результати досліджень наведено в таблиці 3.1.1.

Таблиця 3.1.1

Видовий склад збудників хвороб озимого ячменю, 2009 рік

Назва хвороби	Збудник	Поширення, %	Розвиток, %	ЕПШ, % розвитку хвороби
Стеблова іржа	Puccinia graminis Pers	23,0	17,0	5-15
Летюча сажка	Ustilago nuda Kell et Sw	0,8	0,1	0,2
Жовта іржа	Puccinia striiformis	38,0	32,0	30
Борошниста роса	Erysiphe graminis	25,0	19,0	20
Септоріоз	Septoria oryzae Cattaneo	21,0	15,0	5-20

Проаналізував таблицю 3.1.1., ми встановили, чим хворів озимий ячмінь в 2009 році. Дослідження фітосанітарного стану проводились по всім ймовірним інфекційним хворобам. Але нами було виявлено лише 5 хвороб. Домінуючою була жовта іржа - 39% поширення при розвитку 32%, що перевищує ЕПШ на 2%. Летюча сажка поширювалась на 0,8 % при розвитку 0,1%, що не перевищує ЕПШ. На середньому рівні поширення були хвороби стеблова іржа -24 % поширення при 17 % розвитку, борошниста роса - 26 % поширення та 19 % розвитку, септоріоз 21%, а розвиток в межах 15%. Найбільшого розвитку і поширення хвороби має стеблова іржа, жовта іржа та септоріоз в порівнянні з ЕПШ.

Аналіз видового складу збудників дозволив нам скласти рис. 3.1.1

Рис. 3.1.1 Ураженість озимого ячменю хворобами у відсотковому співвідношенню, 2009 рік

В діаграмі 3.1.1., ми бачимо відсоткове співвідношення п'яти найпоширеніших хвороб озимого ячменю. Ми можемо зробити висновок, що найбільше уражався озимий ячмінь у 2009 році - жовтою іржею - 36%. Борошнистою росою - 23%. Септоріозом - 19%, стебловою іржею - 21% та летючою сажкою - 1%. Інші дві хвороби виявленні в 2009 році не були.

Аналогічні дослідження по визначенню видового складу хвороб та ступеню їх поширення та розвитку проводили у 2010 році. За результатами складено таблицю 3.1.2.

Таблиця 3.1.2

Видовий склад збудників хвороб озимого ячменю, 2010 рік

Назва хвороби	Збудник	Поширення, %	Розвиток, %	ЕПШ, % розвитку хвороби
Стеблова іржа	Puccinia graminis Pers	21,0	14,0	5-15
Летюча сажка	Ustilago nuda Kell et Sw	0,77	0,07	0,2
Жовта іржа	Puccinia striiformis	32,0	25,0	30
Борошниста роса	Erysiphe graminis	26,0	20,0	20
Септоріоз	Septoria oryzae Cattaneo	15,0	9,0	5-20

Проаналізував таблицю 3.1.2., ми встановили, видовий склад збудника хвороб озимого ячменю в 2010 році. Дослідження фітосанітарного стану також проводились по всім ймовірним інфекційним хворобам. Але нами було виявлено лише 5 хвороб. Домінуючою була жовта іржа - 32% поширення при розвитку 25%. Летюча сажка поширювалась на 0,77 % при розвитку 0,07%, що не перевищує ЕПШ. На середньому рівні поширення були хвороби стеблова іржа -21 % поширення при 14 % розвитку, борошниста роса - 26 % поширення та 20 % розвитоку, септоріоз 15 %, а розвиток в межах 9 %. В порівнянні х ЕПШ найбільшого розвитку і поширення хвороби має борошниста роса та лінійна та септоріоз.

Аналіз видового складу збудників дозволив нам скласти рис. 3.1.2

В діаграмі 3.1.2., ми бачимо відсоткове співвідношення п'яти найпоширеніших хвороб озимого ячменю. Ми можемо зробити висновок, що найбільше уражався озимий ячмінь у 2010 році - жовтою іржею - 34%. Борошнистою росою - 27%. Септоріозом - 16%, стебловою іржею - 22% та летючою сажкою - 1%. Інші дві хвороби виявленні в 2010 році не були.



Рис. 3.1.2 Ураженість озимого ячменю хворобами у відсотковому співвідношенню, 2010 рік

Аналогічні дослідження по визначенню видового складу хвороб та ступеню їх поширення та розвитку проводили у 2011 році. За результатами складено таблицю 3.1.3.

Таблиця 3.1.3

Видовий склад збудників хвороб озимого ячменю, 2011 рік

Назва хвороби	Збудник	Поширення, %	Розвиток, %	ЕПШ, % розвитку хвороби
Стеблова іржа	Puccinia graminis Pers	19,0	12,0	5-15
Летюча сажка	Ustilago nuda Kell et Sw	0,73	0,03	0,2
Жовта іржа	Puccinia striiformis	34,0	29,0	30
Борошниста роса	Erysiphe graminis	34,0	25,0	20
Септоріоз	Septoria oryzae Cattaneo	12,0	5,0	5-20

Проаналізував таблицю 3.1.3., ми встановили, видовий склад збудника хвороб озимого ячменю в 2011 році. Дослідження фітосанітарного стану також проводились по всім ймовірним інфекційним хворобам. Але нами було виявлено лише 5 хвороб. Жовта іржа - 34% поширення при розвитку 29%. Летюча сажка поширювалась на 0,73 % при розвитку 0,03%. Стеблова іржа -19 % поширення при 12 % розвитку, борошниста роса - 34 % поширення та 25 % розвитоку, септоріоз 12 %, а розвиток в межах 5 %. Порівнюючи дані розвитку хвороб з ЕПШ, можна зробити висновок, що летюча сажка та жовта іржа не перевищували ЕПШ, а такі хвороби, як стеблова іржа, борошниста роса та септоріоз досягли і перевищили позначки ЕПШ.

Проаналізувавши видовий склад збудників, ми скласли діаграму по ураженню озимого ячменю по хворобам рис. 3.1.2

Рис. 3.1.3 Ураженість озимого ячменю хворобами у відсотковому співвідношенню, 2011 рік

В діаграмі 3.1.3., у відсотковому співвідношенні п'яти найпоширеніших хвороб озимого ячменю. Отже, найбільше уражався озимий ячмінь у 2011 році - жовтою іржею - 34% та борошнистою росою - 34%. Септоріозом - 12%, стебловою іржею - 19% та летючою сажкою - 1%.

Проаналізувавши ступінь поширення хвороб по кожному року, ми склали діаграму 3.1.4., в якій вказуємо спільний відсоток ураження озимого ячменю хворобами за три роки.

Рис. 3.1.4 Ураженість озимого ячменю хворобами у відсотковому співвідношенню, за 2009- 2011 роки

Результати трирічних даних дозволяють нам зробити висновок, що видовий склад по роках суттєво не змінився. Жовта іржа - 34% та борошниста роса - 28%. Септоріозом - 16%, стебловою іржею - 21% та летючою сажкою - 1%. Відсоток ураження хвороб суттєво по роках не змінювались.

3.2 Аналіз фітосанітарного стану озимого ячменю по ураженню шкідниками за 2009-2011 роки

У результаті проведення досліду по визначенню фітосанітарного стану озимого ячменю по ураженню шкідниками нам вдалося визначити видовий склад шкідників озимого ячменю, який характеризується значним різноманіттям: клоп шкідлива черепашка, попелиця звичайна злакова, блішка смугаста хлібна, жужелиця звичайна хлібна, ковалик смугастий, сарана перелітна, ячмінна шведська муха, миша польова, виявити ступінь поширення і заселення рослин озимого ячменю шкідниками.

Нами оцінювалось заселення шкідниками озимого ячменю у процентному співвідношенні відповідно до м2. Основні шкідники озимого ячменю за 2009 рік в порівнянні з ЕПШ наведені в таблиці 3.2.1.

Таблиця 3.2.1 Видовий склад шкідників озимого ячменю, 2009 рік

Назва шкідника	Латинська назва	ЕПШ екз./м2	Коєф. засел. екз./м2
Клоп шкідлива черепашка	Eurygaster integriceps Put	2-6	1
Попелиця звичайна злакова	Schizaphis gramina	50-100	49
Блішка смугаста хлібна	Phyllotreta vittula R.	8-10	25
Жужелиця звичайна хлібна	Zabrus tenebrioides G.	1-5	1
Ковалик смугастий	Agriotes liпeatus L.	3-5	2
Сарана перелітна	Locusta migratoria L.	5-10	1
Миша польова	Mus agrarius Pall	0,1	0,1

Проаналізував таблицю ми можемо визначити крім видового складу шкідників ще і домінуючі види. Нами визначилось 7 шкідників. Найбільша кількість шкідників (49 екз./кв.м.) зустрічалась попелиця звичайна (Schizaphis gramina). За нею масово поширювалась блішка смугаста (Phyllotreta vittula R.) - 25 екз./кв.м. В поодиноких випадках зустрічались шкідники: сарана перелітна(Locusta migratoria L) - 1 екз./кв.м., клоп шкідлива черепашка(Eurygaster integriceps Put) - 1 екз./кв.м., жужелиця звичайна хлібна (Zabrus tenebrioides G.) - 1 екз./кв.м.. При обліку мишовидних гризунів підраховували кількість особин - 1000 ос./га. За результатами отриманих досліджень ми зробили діаграму, яка дозволяє нам графічно відобразити співвідношення шкідників у 2009 році.



Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис.3.2.1 Ураженість озимого ячменю шкідниками, 2009 рік

Аналізуючи малюнок 3.2.1., в якому відображено заселення шкідниками озимого ячменю в 2009 році, можно зробити висновок, що найбільшого ураження в цьому році озимий ячмінь зазнав попелицею звичайною злаковою - 64 %, за нею суттєво шкодила хлібна смугаста блішка 32 %. Такими шкідниками, як зеленоочка та жук кузька ячмінь не уражувався. Іншими шкідниками заселення в цьому році склало по 1%.

Аналогічні дослідження по визначенню видового складу шкідників та ступеню їх заселення проводили у 2010 році. За результатами складено таблицю 3.2.2.

Таблиця 3.2.2 Видовий склад шкідників озимого ячменю, 2010 рік

Назва шкідника	Латинська назва	ЕПШ екз./м2	Коеф. засел. екз./м2
Клоп шкідлива черепашка	Eurygaster integriceps Put.	2-6	0,3
Попелиця злакова	Schizaphis gramina	50-100	37
Блішка смугаста хлібна	Phyllotreta vittula R.	8-10	19
Жужелиця звичайна хлібна	Zabrus tenebrioides G.	1-5	7
Ковалик смугастий	Agriotes liпeatus L.	3-5	0
Сарана перелітна	Locusta migratoria L.	5-10	5
Миша польова	Mus agrarius Pall	0,1	0,2

Роздивляючись таблицю 3.2.2., ми бачимо ким був заселений озимий ячмінь в 2010 році. Ми визначили 6 шкідників. Найбільша кількість шкідників - 37 екз./кв.м. ушкоджувала попелиця звичайна (Schizaphis gramina), що менше ніж у 2009 році. За нею масово поширювалась блішка смугаста хлібна (Phyllotreta vittula R.) -19 екз./кв.м., що також менше ніж в минулому році. Сарана перелітна (Locusta migratoria L.) у цьому році прогресувала і ми визначили 5 екз./кв.м. Клоп шкідлива черепашка (Eurygaster integriceps Put.) у 2010 році на ячміні ми визначили 0,3%, що менще минулого року. Жужелиця звичайна хлібна (Zabrus tenebrioides G.) - 7 ос./кв. м., що вказує на те, що ячмінь в цьому році уражувався значно більше.

При обліку мишовидних гризунів підраховували кількість осіб - 2000 ос./га .За результатами отриманих досліджень ми зробили діаграму, яка дозволяє нам графічно відобразити співвідношення шкідників у 2010році.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис.3.2.2 Ураженість озимого ячменю шкідниками, 2010 рік

Аналізуючи малюнок 3.2.2. за 2010 рік, ми бачимо що найбільшого заселення у відсотках цього року озимий ячмінь зазнав від попелиці звичайної злакової - 55%, але якщо порівнювати його з минулим роком, то можно побачити шо його відсоток в цьому році зменшився. За ним в 2010 році було значне ураження таким шкідником, як блішка смугаста - 28%, що складає на 4% менше, ніж в минулому році. Жужелиця хлібна в 2010 році складає 10%, що по порівнянню з 2009 роком більше. Сарана перелітна в цьому році складає 7%, що більше за минулий рік на 6%. Клоп шкідлива черепашка, як і в минулому році складає 1%. Пошкодження зеленоочки, жука кузьки, ячмінної шведської мухи, ковалика смугастого на посівах у 2010 році не виявлено.

Миша польова виявлена у кількості - 2000 ос./га (0, 2 ос./кв. м.), це складає 0% від всіх шкідників. Ми брали всіх шкідників за 100 відсотків та отримали цей результат.

Аналогічні дослідження по визначенню видового складу шкідників та ступеню їх заселення проводили у 2011 році. За результатами складено таблицю 3.2.3.

Таблиця 3.2.3 Видовий склад шкідників озимого ячменю, 2011 рік

Назва шкідника	Латинська назва	ЕПШ екз./м2	Коеф. засел. екз./м2
Клоп шкідлива черепашка	Eurygaster integriceps Put.	2-6	0,5
Попелиця злакова	Schizaphis gramina	50-100	41
Блішка смугаста хлібна	Phyllotreta vittula R.	8-10	10
Жужелиця звичайна хлібна	Zabrus tenebrioides G.	1-5	3
Ковалик смугастий	Agriotes liпeatus L.	3-5	1
Сарана перелітна	Locusta migratoria L.	5-10	0
Миша польова	Mus agrarius Pall	0,1	0,05

Роздивляючись таблицю 3.2.3., ми бачимо якими шкідниками був заселений озимий ячмінь в 2011 році. Ми визначили 6 шкідників. Найбільша кількість шкідників - 41 екз./кв.м. ушкоджувала попелиця звичайна (Schizaphis gramina), що менше ніж у 2009, але більше ніж у 2010 році. За нею масово поширювалась блішка смугаста хлібна (Phyllotreta vittula R.) -10екз./кв.м., що також менше ніж в минулих роках. Сарана перелітна (Locusta migratoria L.) у цьому році не була виявлена. Клоп шкідлива черепашка (Eurygaster integriceps Put.) у 2011 році на ячмені ми визначили 0,5%, що менше за минулі роки. Жужелиця звичайна хлібна (Zabrus tenebrioides G.) - 3 ос./кв. м., що вказує на те, що ячмінь в цьому році уражувався значно менше.

При обліку мишовидних гризунів підраховували кількість осіб - 500 ос/га., відповідно 0,05 екз/м2., що не перевищує ЕПШ.

За результатами всіх отриманих досліджень 20011 року ми зробили діаграму, яка дозволяє нам графічно відобразити співвідношення шкідників за 2011 рік.

Рис.3.2.3 Ураженість озимого ячменю шкідниками, 2009-2011 роки

За результатами всіх отриманих досліджень за 2009- 20011 роки, ми зробили діаграму, яка дозволяє нам графічно відобразити співвідношення шкідників за цей період.



Рис.3.2.4 Ураженість озимого ячменю шкідниками, 2009-2011 роки

Аналіз трохрічних даних по визначенню заселення шкідниками рис 3.2.4. дозволив нам зробили висновок, що найбільшого заселення за 3 роки озимий ямінь зазнав від попелиці звичайної злакової - 62%, на другому місці по ушкодженню блішки смугасті хлібні - 27 %, за ними жужелиця звичайна хлібна - 5%. Сарана перелітна - 3%. Клоп шкідлива черепашка - 1%. Середня кількість миші польової за три роки складає 1160 ос./га. Інші шкідники за ці роки виявленні не були.

3.3 Рекомендації щодо вирощування озимого ячменю в умовах СВК «»

Культура	Препарат	Назва препарату	Норма витрати л,кг/га	Потрібна кількість в л/кг	Ціна за л, кг в $ з ПДВ
Озимий Ячмінь 500 га	Фунгіциди (септоріоз, борошниста роса) (стеблева та жовта іржа, септоріоз, борошниста роса)	Фоликур (у фазі кущіння)	0,5	250,0	14,0
		Імпакт + Топсин М (Прапорцевий лист або до фази колосіння)	0,25 + 0,8	125,00+400	13,70/10,6
	Інстектициди (хлібний турун, Блішка смугаста хлібна,жужелиця звичйна) (Клоп черепашка, ковалик, сарана,попелиця та інші)	БИ-58 + Моспилан (від всходів до кущіння)	1,0 + 0,15	500,0 +75,0	6,6/17,50
		Карате Зеон + Актелик (від прапорцевого листка до молочно -восковой стиглості)	0,2+1,2	100,0+600,0	8,1+13,2
	Протруйники (летюча сажка,септоріоз, хвороби листя)	Раксил Ультра	0,25	125,0	28,30

Фоликур - Високоефективний фунгіцид для інтенсивного вирощування зернових культур.

Фірма-виробник: Байер

Діюча речовина: Тебуконазол, 250 г / л

Препаративна форма: концентрат емульсії.

Тебуконазол забезпечує рівномірне акропоживний розподіл фунгіциду в середині листа рослини протягом тривалого періоду часу.

ПЕРЕВАГИ

- Неперевершений стандарт для вирощування озимих культур; Широкий спектр біологічної активності; Профілактичне та лікувальне застосування; Добре виражений стоп - ефект; Тривалий захист листа, стебла і колоса від основних хвороб; Відсутність фітотоксичності.

Импакт 25, к.с. - фунгіцид для обробки вегетуючих рослин.

Виробник: Кеминова.

Діюча речовина: Флутриафол ( 250 г/л).

Імпакт ® - має високу стійкість до дощу. Опади випали через 0,5 години після обробки не роблять впливу на ефективність фунгіциду. Фунгіцид швидко пересувається в тканинах рослини і починає працювати негайно після внесенія. Це гарантує те, що грибні патогени які інфікували посіви будуть знищені. Швидке куратівное дію означає, що флутріафол є ідеальним компонентом у сумішах з контактними фунгіцидами типу стробілурінов.

Топсин М - це високоефективний системний фунгіцид проти хвороб польових, плодових, овочів культур. Порошок, що змочується. ДІЮЧА РЕЧОВИНА: тіофанат-метил (700 г/кг препарату).ВИРОБНИК: «Ніппон Сода Ко., Лтд.», Японія

ПЕРЕВАГИ ПРЕПАРАТУ:

характеризується швидкою і водночас подовженою, стабільною захисною дією (понад 2 тижні); має широкий спектр дії, що дає змогу водночас контролювати декілька захворювань; малотоксичний для людини і тварин, не подразнює очі і шкіру; не фітотоксичний;можна застосовувати у суміші практично з усіма інсектицидами, акарицидами і фунгіцидами, за винятком лужних препаратів, наприклад, бордоської рідини; ідеальний препарат для обробки механічно пошкоджених рослин (наприклад, яблуневі сади після обрізування або градобою).

БИ-58 - інсектицид системно - контактної дії. Діюча речовина: Диметоат, 400 г/л. Концентрат емульсії, призначений для боротьби з сисними і гризучий шкідниками. Препарат швидко розкладається на неотруйні субстанції. Складний ефір фосфорної кислоти, що відрізняється значною тривалістю дії. Препарат поглинається зеленими частинами рослини, а потім розподіляється по всій рослині. Сисні комахи гинуть внаслідок поглинання соку. Навіть у холодну погоду діюча речовина швидко поглинається рослиною і транспортується рослиною в акропетально напрямку (до верхівки рослини). Завдяки цьому Бі 58 Новий захищає від шкідливих комах і знову відростають частини рослини.

МОСПИЛАН, р.п. - Системний інсектицид контактно-шлункової дії. Діюча речовина- Ацетаміприд (200 г / кг). Моспілан належить до нового класу інсектицидів - неонікотиноїдів. Переваги препарату: завдяки новому механізму дії у шкідників не з'являється стійкість до препарату; низька норма застосування; висока біологічна ефективність при підвищених температурах; результат дії препарату помітний вже через годину після обприскування; пролонгована знищує дію (до 3-х тижнів) на дорослих комах, личинках та яйцях; малотоксичний для теплокровних тварин, бджіл та джмелів (клас небезпеки - 3); сумісний з багатьма пестицидами, за винятком сільнощелочних.

Карате Зеон - інсектицид для захисту сільськогосподарських культур від комплексу шкідників, включаючи кліщів, а також для дезінсекції зерносховищ. Сильна контактна, кишкова та залишкова дії. Має репелентний ефект, що відлякує бджіл від оброблених ділянок.

Діюча речовина (Лямбда-цигалотрин, 50 г/л) міститься в мікрокапсулах у водній суспензії. Висока стійкість до опадів та фотостабільність забезпечують більш тривалий захист навіть за несприятливих умов. Акарицидна дія.

Актеллік - несистемний фосфорорганічний інсектоакарицид кишково-контактної дії, призначений для захисту сільськогосподарських культур відкритого та захищеного грунту від комплексу листогризучих і сисних шкідників, включаючи кліщів. Завдяки фумігантним властивостях і стійкості на інертних поверхнях.

Раксил Ультра - протруйник. Діюча речовина: тебуконазол, 120 г/л

Препаративна форма: текучий концентрат суспензії. Упаковка: 5 л

Покращена та удосконалена розробка всесвітньо відомого препарату, яка поєднує надійний контроль з порівняльно недорогим захистом від комплексу збудників хвороб, що передаються через насіння і грунт на всіх зернових культурах з добре вираженим росторегулюючим ефектом.

Завдяки росторегулюючій дії Раксіл® Ультра сприяє розвитку добре розгалуженої кореневої системи з глибоко залеглим корінням. Рослини озимої пшениці, що вирощувались із насіння, протруєного Раксілом Ультра, мають більше шансів на перезимівлю та добре переносять грунтову засуху. Препарат не впливає на енергію проростання і схожість посівного матеріалу; таке насіння може зберігатись впродовж року без впливу на посівні якості.

Таким чином, я розробила систему захисту озимого ячменю в умовах СВК «» використовуючи різні препарати різних виробників.

РОЗДІЛ 4. ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА В НС

4.1 Охорона праці

Закон України “ Про охорону праці” визначає основні положення щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їх життя і здоров'я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці, регулює за участю відповідних органів державної влади відносини між роботодавцем і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні.

Тому основними задачами з охорони праці є створення здорових і безпечних умов праці, ліквідація травматизму і захворювань на виробництві.

Для вирішення задач з охорони праці в господарстві створена система управління охороною праці. До управляючого органу СУОП в господарстві входить керівник СВК «» (по сумісництву агроном господарства) ФИО і інженер з охорони праці ФИО в цілому по господарству, а також керівники підрозділів у своїх підрозділах. Керівник господарства несе персональну відповідальність за організацію та стан охорони праці в господарстві. Він своїм наказом щорічно призначає відповідальних за охорону праці. В господарстві є штатна посада інженера з охорони праці. Він підпорядкований безпосередньо керівнику господарства. Інженер з охорони праці організує і координує роботи з охорони праці і контролює їх виконання. Він має право заборонити експлуатацію робочих місць, де є загроза життю та здоров'ю людей. Для цього він видає приписи на усунення недоліків, які обов'язкові для виконання, скасувати їх може тільки керівник господарства.

Використання пестицидів потребує спеціальних знань, оскільки невміле їх застосування може призвести до отруєння працюючих з ними людей.

В системі захисту озимого ячменю виконуються такі технологічні операції: обробіток ґрунту, сівба, застосування пестицидів, внесення добрив, догляд за посівами, збирання врожаю.

Отже, на працівників можуть діяти наступні шкідливі і небезпечні фактори: рухомі агрегати, машини, знаряддя, пестициди і мінеральні добрива, несприятливі погодні умови; підвищена запиленість повітря робочої зони, підвищена температура повітря, рівні шуму та вібрації; рухомі частини виробничого обладнання; динамічні та фізичні перевантаження.

Щоб дані фактори на впливали на працюючих, потрібно виконувати наступні правила безпеки.

Умови праці в рослинництві визначаються рівнем механізації процесів вирощування, машинами, що використовуються.

Основу механізації рослинництва складають мобільна, тракторна техніка, машини, що що забезпечують виконання робочих операцій по механізованому вирощуванню.

До роботи з пестицидами не допускаються особи менше 18 років, вагітні жінки і ті, що годують немовлят, чоловіки старше 55 років, жінки старше 50 років. До управління тракторами, складними с. г. машинами допускаються особи не менше 17 років, з посвідченням на право водіння с. г. машинами. Комплектування і наладку машинно-тракторних агрегатів здійснюють тракторист-машиніст при участі одного із осіб: бригадира, механіка, агронома. Для забезпечення пожежної безпеки при збиральних роботах трактори обладнують: іскрогасником, 1вогнегасником, 1-єю штиковою лопатою. Зернові комбайни обладнують іскрогасником, 2-ма вогнегасниками, 2-ма штиковими лопатами, 2-ма мітлами. Перед початком руху агрегату необхідно подати сигнал і впевнитися, що рух нікому не загрожує. Очищення робочих органів від земляних глиб, залишків грунту і рослин необхідно виконувати тільки при зупиненому двигуні, опущених робочих органах і в рукавицях спеціальними чистиками. Проїзд на ділянках полів і доріг, над якими проходять повітряні ЛЕП дозволяється, коли відстань до нижнього проводу по вертикалі при напрузі ЛЕП 220 кВ не менше 4м. Скирти сіна, соломи дозволяється розміщувати від ліній електропередач не ближче 30-ти метрів. Ділянка для скирти має бути оборана смугою завширшки 4м. Скиртування дозволяється при швидкості вітру не більше 8 м / с . При скиртуванні біля кожної скирти повинні бути первинні засоби пожежегасіння: 1 пінний вогнегасник, бочка з водою на 200л та відро. Попереджувальні знаки встановлюють на відстані від меж оброблених ділянок 300м. Місце відпочинку повинно знаходитися на відстані від ділянок, де застосовуються пестициди, не ближче 200м і з підвітряної сторони. Санітарно-захисна зона при наземній обробці пестицидами повинна становити 500м. При частковій механізації приготування робочих розчинів пестицидів їх концентрація у повітрі може перевищувати ГДК до 6-7 разів. Дрібно крапельне обприскування за допомогою вентиляторних обприскувачів виконують при швидкості вітру 3 м/с , а крупно крапельне - 4 м/с. Швидкість вітру при обпилюванні пестицидами не повинна перевищувати 3 м/с . Вихід людей на плантації, оброблені пестицидами, дозволяється після закінчення карантинних строків. При виконанні ручних робіт на площах, оброблених пестицидами, працюючі повинні знаходитися обличчям до вітру. Не рекомендується вносити рідкі мінеральні добрива після застосування хлорорганічних пестицидів при високих вологості і температурі повітря тому, що можливе утворення високотоксичних газів.

Робота з пестицидами в СВК «» проводиться постійною бригадою, яка пройшла медогляд, навчання та інструктаж з охорони праці і способам надання першої допомоги потерпілим. Не допускаються до роботи особи менше 18 років, жінки в період вагітності, особи, які перенесли хірургічні операції (протягом року) і мають медичні протипоказання, чоловіки старше 55 років. Категорично забороняється допуск у нетверезому стані. Всі роботи по хімічній обробці рослин проводяться під керівництвом

Перед застосуванням пестицидів: механізаторів знайомлять з особливостями використання пестицидів, правилам безпечної роботи з ними. Агроном стежить за станом і самопочуттям працюючих. Тривалість робочого дня при роботі з пестицидами складає 6 годин. На період роботи з пестицидами робочі забезпечуються засобами індивідуального захисту. Нормативний термін захисту ЗІЗОД від шкідливих речовин залежить від їх концентрації. Тому потрібно робити запас ЗІЗОД для робітників бригади на рік. Заявки на потрібну кількість ЗІЗОД подає агроном інженеру з охорони праці.

Визначимо тип ЗІЗОД для роботи при обприскуванні озимого ячменю гербіцидом Бар'єр 4, його концентрація в повітрі може досягти 1мг/м. куб., а його ГДК 0,1 мг/м. куб. За таких умов вибираємо універсальний респіратор РПГ-67А.

Потрібну кількість ЗІЗОД на рік для бригади механізаторів розраховують за формулою:

П= R = Уa*b/Nk*100

(Р*Тр)/Тн,

де: П - потреба;

Р - кількість одночасно працюючих у даному ЗІЗОД (2 механізатора);

Тр - час роботи у даному ЗІЗОД за рік (60 годин);

Тн- нормативний термін захисту даним ЗІЗОД в залежності від умов праці;

Розрахуємо потребу в запасних патронах до респіраторів для бригади механізаторів у складі 2-х осіб на рік, в ЗІЗОД вони працюють протягом року 60 годин.

Відповідно [50] Тн = 200годин.

тоді, П = 2*60 / 200 = < 1, тобто запасні патрони не потрібні.

Всі роботи по застосуванню пестицидів виконуються тільки з використанням спеціальних машин і апаратури. Хімічні обробки реєструються в спеціальному журналі.

Підприємство забезпечує працівників спецодягом. Також, є на підприємстві спеціальні механізовані кімнати для прання та знезараження спецодягу.

Таким чином можна зробити висновок, що в господарстві СВК«» Саратського р-ну, Одеської області питанням охорони праці приділяється певна увага. Умови праці механізаторів задовільні, рівень безпеки не високий, рівень травматизму і захворювань середній але є ряд недоліків:

кабінет з відповідною інформацією щодо охорони праці відсутній;

санітарно-побутове забезпечення, а саме (гардеробні, душові, приміщення для прання, хімічної чистки) відсутнє;

перебування механізаторів на робочому місці у нетверезому стані.

Для поліпшення умов праці, підвищення рівня її безпеки і організації робіт з охорони праці в господарстві пропоную:

своєчасно і ретельно проводити інструктажі з охорони праці;

обладнати кімнати для приймання душу, хімічної чистки спецодягу;

дотримуватися трудового законодавства щодо тривалості робочого дня при роботі з пестицидами;

вживати дієві заходи до працівників, які з'являються на робоче місце у нетверезому стані;

частіше перевіряти знання працівників правил безпечних прийомів праці;

обладнати приміщення для надання першої медичної допомоги.

4.2 БЕЗПЕКА В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ

Забезпечення стійкості роботи об'єктів народного господарства є основним критерієм попередження виникнення надзвичайних ситуацій техногенного походження і вжиття заходів для зменшення збитків та витрат в разі аварій, катастроф, великих пожеж, стихійного лиха, застосування засобів ураження.

Під стійкістю роботи об'єкта розуміють здатність його в надзвичайних ситуаціях виробляти продукцію в запланованому обсягу і номенклатурі, а при отриманні слабких чи середніх руйнувань відновити виробництво в мінімально короткі строки, для об'єктів безпосередньо не виробляючих матеріальних цінностей - виконувати свої функції згідно призначення.
Що стосується стійкості народного господарства в цілому, то вона залежить від стійкості роботи кожної галузі, а стійка робота галузі залежить безпосередньо від стійкої роботи об'єктів цієї галузі.

На стійкість роботи об'єкта в надзвичайних ситуаціях мирного та воєнного часів впливають наступні фактори:

- надійність захисту робітників і службовців від дій і наслідків стихійних лих, аварій, катастроф, дій первинних та вторинних факторів ураження, які створюють осередки ураження;

- безпечність розташування об'єкту відносно зон можливих зруйнувань;

- - здатність інженерно-технічного комплексу об'єкту протистояти діям, які спроможні заподіяти руйнування будинків, споруд, пошкодження устаткування, контрольно-вимірювальної апаратури, тощо.

- - безперервність постачання об'єкта всім необхідним для випуску продукції: електроенергією, паливом, газом, сировиною, комплектуючими елементами, тощо;

- підготовленість об'єкта до проведення рятувальних та інших невідкладних робіт і до поновлення виробництва ;

- надійність і безперервність керування виробництвом, силами і засобами цивільної оборони.

Перераховані фактори визначають і основні вимоги до стійкості роботи об'єкта народного господарства (ОНГ) в надзвичайних ситуацій, і шляхи та заходи щодо підвищення сталої роботи підприємства.

Підвищення стійкості об'єкта досягають проведенням комплексу інженерно-технічних, технологічних, організаційних заходів.

До інженерно-технічних заходів належать роботи, що забезпечують стійкість виробничих будівель і споруд, обладнання та комунально-енергетичних систем.

Технологічні заходи забезпечують підвищення стійкості об'єкта спрощенням технологічного процесу виробництва кінцевої продукції та виключенням або обмеженням розвитку аварій.

Організаційні заходи передбачають розробку ефективних дій керівного складу, служб та формувань ЦЗ, спрямованих на захист виробничого персоналу, проведення рятувальних та інших невідкладних робіт та відновлення виробництва.

Надзвичайна ситуація (НС) -- порушення нормальних умов життя і діяльності людей на об'єкті або території, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, великою пожежею, застосуванням засобів ураження, що призвели або можуть призвести до неможливості проживання населення на території чи об'єкті, здійснення там господарської діяльності, загибелі людей та значних матеріальних втрат.

За характером походження подій, що можуть зумовити виникнення надзвичайної ситуації, розрізняють такі надзвичайні ситуації:

· техногенного характеру -- транспортні аварії (катастрофи), пожежі, неспровоковані вибухи або їх загроза, аварії з викидом (загрозою викиду) небезпечних хімічних, радіоактивних, біологічних речовин, раптове руйнування споруд і будівель, аварії на інженерних мережах і спорудах життєзабезпечення, гідродинамічні аварії на греблях, дамбах тощо;

Аварія - це небезпечна подія техногенного характеру, що створює на об'єкті, території або акваторії загрозу для життя і здоров'я людей і призводить до руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів, порушення виробничого процесу чи завдає шкоди довкіллю.

Катастрофа -- великомасштабна аварія чи інша подія, що призводить до тяжких трагічних наслідків.

· природного характеру -- небезпечні геологічні, метеорологічні, гідрологічні морські та прісноводні явища, деградація ґрунтів або надр, природні пожежі, зміна стану повітряного басейну, інфекційна захворюваність людей, сільськогосподарських тварин, масове ураження сільськогосподарських рослин хворобами чи шкідниками, зміна стану водних ресурсів та біосфери тощо;

Найбільш поширеними в даному регіоні може бути землетрус, ураган, злива, град, повінь.

Всі вище перераховані події негативно впливають на діяльність господарства, тим що руйнують, будівельні споруди, лінії електропередач, обладнання і транспортні засоби, призводить до деградації ґрунтів.

Для ліквідації наслідків потребують великі затрати матеріальних, людських, фінансових ресурсів.

Найбільш вірогідною надзвичайною ситуацією може бути хімічне зараження місцевості.

СВК "" Саратського району Одеської області село розташовано в південній частині Одеської області на відстані__км від міста Одеси та км від районного центру смт Сарата. Господарство СВК "" розташоване 12 км від залізничної станції Сарата на лінії Одеса - Ізмаїл.

У СВК "" загальна площа земельних угідь становить 218га сільськогосподарських угідь в т. ч.: ріллі - га; луків, насаджень та інших угідь - га.

Відповідно агрокліматичному районуванню Одеської області СВК "" відноситься до південної степової зони, яка характеризується жарким, сухим літом і малосніжною не стійкою зимою. Протягом року на півдні України тривалість дня змінюється від 8,6 годин до 15,3 години.

Кількість працюючих в господарстві на озимому ячмені 20 чоловік. Площа озимого ячменю 500 га. Планова урожайність 27ц/га.

Господарство знаходиться в с. на відстані 10 км від залізниці, де відбулася аварія потягу з витоком 50т хлору. Місцевість відкрита, вертикальний стан атмосфери - інверсія. Швидкість вітру 2м/с, вітер у бік господарства. В господарстві на площі Sоз = 500 га збирають урожай озимого ячменю. Планова урожайність mоз = 27 ц/га. Ціна озимого ячменю Цоз = 120 грн./ц. На збиранні урожаю зайнято П = 20 працівників без протигазів. Вважається, що зараження сталося на початку збирання урожаю. Працівники знаходилися на відкритій місцевості.

Оцінку стійкості рослинництва озимого ячменю проводимо у такій послідовності:

1. Проводимо оцінку можливої хімічної обстановки.

Відповідно таблиці 1 [51] глибина поширення зараженої хмари з вражаючою концентрацією буде Г ? 80км. При порівнянні глибини поширення хмари (80 км) з відстанню до населеного пункту (12 км) робимо висновок, що площа озимого ячменю може знаходитись в зоні зараження.

Ширина зони зараження при інверсії буде становити

Ш = 0,03·Г = 0,03·80=2,4км.

Площа зони хімічного зараження

S = 0,5·Г·Ш = 0,5 · 80 · 2,4 = 96 км2 .

Час підходу зараженої хмари до поля буде становити:

tПІДХ = Д : (VПЕР · 60) = 12000 : (4,5 · 60) = 44 хв.

2. Визначаємо втрати людей (таблиця 4) [51]. Вважаємо, що ураження людей будуть становити - 90% (Вп = 10 осіб), з них:

- легкий ступінь - 25% (Вп лег = 2 особи);

- середній і важкий ступінь - 40% (Вп сер,важ = 6 осіб);

- зі смертельними наслідками - 35% (Вп см =2 особи).

3. Визначаємо, скільки осіб може продовжувати працювати на збиранні урожаю

П1 = (П - Вп) + Вп лег = (20 - 10) + 2 = 12 осіб.

4. Визначаємо втрати урожаю.

Втрати людей на 75% призведе до збільшення тривалості жнив озимого ячменю приблизно у два рази і втрат до 30% урожаю.

5. Визначаємо загальні втрати озимого ячменю:

Воз = mоз · Sоз · 0,3 = 27 · 500 · 0,3 = 4050 ц.

6. Визначаємо загальні втрати озимого ячменю у грошовому вираженні:

Вгоз = Воз · Цоз= 4050 · 120 = 486000 грн.

7. Визначаємо плановий урожай у грошовому вираженні:

ВП = mоз · Sоз · Цоз = 27 · 500 · 120 = 1620000 грн.

8. Визначаємо стійкість галузі рослинництва по озимому ячменю:

С = ((ВП - Вгоз) : ВП) · 100% =((1620000 - 486000) :1620000)·100 = 70%

Висновок: стійкість роботи галузі рослинництва по озимому ячменю задовільна.

Пропозиції щодо підвищення стійкості галузі рослинництва:

- організувати загін долікарської допомоги ;

- забезпечити працюючих на жнивах протигазами ГП 5;

- створити рятівну об'єктову групу у складі 3 осіб.

РОЗДІЛ 5. ОХОРОНА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

Охорона навколишнього середовища - система заходів щодо раціонального використання природних ресурсів, збереження особливо цінних та унікальних природних комплексів і забезпечення екологічної безпеки. Це сукупність державних, адміністративних, правових, економічних, політичних і суспільних заходів, спрямованих на раціональне використання, відтворення і збереження природних ресурсів землі, обмеження негативного впливу людської діяльності на навколишнє середовище. Охорона навколишнього природного середовища виросла в глобальну проблему. У зв'язку з цим виникнули міжнародні організації і проекти, покликані розробляти і координувати спільні дії держав по охороні природного середовища.

Екологічна безпека - це стан середовища, при якому забезпечується попередження погіршення екологічної обстановки та виникнення небезпеки для здоров'я людей.

В наш час все більше ваговим і актуальним постає питання екологічної безпеки і збереження якості навколишнього середовища. В першу чергу із-за все більшого втручання людини в природо творчі процеси та недотримання правил екологічної безпеки - дуже загрозливої форми набувають такі питання як забруднення навколишнього середовища, нераціональне використання природних угідь та земельних ресурсів, зниження біорізноманіття флори та фауни. Вирішення та способи подолання і запобігання цих проблем вивчає охорона навколишнього середовища.

Метою управління в галузі охорони навколишнього середовища є контроль за додержанням вимог екологічної безпеки, проведення ефективних заходів щодо охорони навколишнього середовища, раціонального використання природних ресурсів, досягнення узгодженості дій державних заходів щодо охорони навколишнього середовища, раціонального використання природних ресурсів, досягнення узгодженості дій державних та громадських органів у галузі охорони навколишнього середовища.

Законодавством України також встановлюються нормативи використання природних ресурсів. Екологічні нормативи повинні відповідати вимогам охорони навколишнього середовища та здоров'я людей від негативного впливу його забруднення.

Таким чином, питання про охорону навколишнього середовища знайшли відображення в статтях 13, 14, 16, 50, 92 Конституції України.

Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України є об'єктами права - охороняються законом - Стаття 13.

Забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду Українського народу є обов'язком держави - Стаття 16.

Кожен зобов'язаний не заподіювати шкоду природі.

Кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди. Кожному гарантується право вільного доступу до інформації про стан довкілля - Стаття 50.

Сільськогосподарський виробничий кооператив «» розташований у південній частині Одеської області в селі, в Саратському району.

Землевикористання представляє собою компактний масив з загальною площею 2355,18 га сільськогосподарських угідь в т. ч.: ріллі - 2253 га; луків, насаджень та інших угідь - 102,18 га. Орні землі розташовані двома великими масивами для полого-хвилястої рівнині. СВК «» спеціалізується на виробництві сільськогосподарських культур, таких, як: пшениця, ячмінь, горох, ріпак, соняшник.

Клімат господарства помірно-континентальний. Ґрунтові води залягають на глибині 3--4 м.

Аналіз стану та природоохоронної роботи в СВК «», де виконувалась дипломна робота свідчить, що намагаються виконувати і приділяти увагу природоохоронної роботі. Але в ґрунтові води попадає іноді не велика частина ґрунтових нітратів та інших добрив в результаті вимивання із ґрунтового профілю, також мало місце значне забруднення ґрунтових вод пестицидами, хоча вони використовуються менш інтенсивно. Проте навіть при незначному їх використанні, часто внаслідок невиконання суворих вимог, обробку пестицидами проводять в такі строки, котрі найбільш шкодять природі та природній фауні в цілому.

Основна площа ріллі в СВК може знаходитись під дією вітрової та подекуди водної ерозії, але найбільше на руйнування ґрунту впливає вітер, що може призвести до зменшення родючості ґрунту та деградації. Сильні північно-східні, східні і південно-східні вітри, характерні для півдня України, можуть визвати сильну вітрову ерозію ґрунту.

В СВК «» дотримуються Конституції та Законів України з питань охорони навколишнього середовища. Ведеться суворий облік земельного фонду та раціонально використовують його по прямому призначенню. Здійснюють розробку технологічних характеристик полів та слідкують за їх здійсненням. Раціонально використовують ріллю та здійснюють заходи, забезпечуючи збереженість та зріст родючості ґрунту. Це здійснюється за допомогою внесення добрив, використання сівозмін, комбінацією глибини та методів обробки ґрунту.

Для запобігання виникнення та попередження появи в майбутньому вище перелічених негативних явищ, або пом'якшення їх впливу на навколишнє середовище необхідно виконати наступні заходи:

1) Для попередження потрапляння нітратів у ґрунтові води і водойми необхідно забезпечувати рівномірність розподілення азотних добрив по площі і по періодам вегетації рослин, не допускати викиди в водойми стічних вод і відходів тваринництва.

2) Розробити проекти землеустрою з контурно-меліоративною організацією території, відповідно до яких створити захисні лісові насадження, впровадити будівництво протиерозійних гідротехнічних споруд.

3) Забезпечити дотримання сівозміни.

4) Проводити комплекс заходів по захисту ґрунтів.

5) Створити цілісну систему поле і водозахисних лісонасаджень, заліснення схилів, балок.