Ферментативна активність чорноземів типових під лісовими та степовими фітоценозами

ЗАКОН УКРАЇНИ «ПРО ДЕРЖАВНУ ЕКСПЕРТИЗУ ЗЕМЛЕВПОРЯДНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ»

Відповідно до статті 186 Земельного кодексу України прийнято Закон України від 17.06.2004 року № 1808-IV «Про державну експертизу землевпорядної документації». Він визначає правові, організаційні і фінансові основи проведення державної експертизи землевпорядної документації (далі - державної експертизи) та порядок її проведення.

Основним завданням державної експертизи є організація комплексної, науково обґрунтованої оцінки об'єктів експертизи щодо їх відповідності вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам. У Законі наводяться принципи, на яких базується державна експертиза, а також визначаються об'єкти і суб'єкти державної експертизи. Об'єктами державної експертизи є документація по землеустрою й оцінці земель. Обов'язковій державній експертизі підлягають проекти землевпорядної документації, що зазначені в статті 9 цього Закону. Вибіркова та добровільна форми експертизи використовуються для об'єктів, що не підлягають обов'язковій державній експертизі. За видами державна експертиза буває первинною, повторною (у випадках негативного висновку первинної експертизи, спірних випадках, закінчення строку дії (понад три роки) позитивної експертизи) і додатковою. Закон визначає органи виконавчої влади, які здійснюють регулювання у сфері державної експертизи, та їх повноваження. Названий законодавчий акт встановлює статус експерта державної експертизи - хто може бути експертом, його права, обов'язки та гарантії незалежності. Крім того, Закон визначає права і обов'язки замовників державної експертизи та розробників об'єктів державної експертизи, а також відповідальність за порушення законодавства у сфері державної експертизи. Закон дасть змогу значною мірою посилити контроль за використанням та охороною земель.

РОЗДІЛ V. ОХОРОНА ПРАЦІ ПРИ РОБОТІ В ЛАБОРАТОРІЇ

Головною метою розвитку охорони праці є максимальне усунення несприятливих, створення безпечних і комфортних виробничих факторів. Створення здорових, безпечних і комфортних умов на робочих місцях, підвищення продуктивності праці, зниження захворюваності і виробничого травматизму, подовження працездатності людей, максимальний розвиток їх творчих здібностей.

У лабораторії Харківського Державного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва, де я проходила переддипломну практику, за охорону праці і техніку безпеки несуть відповідальність старші лаборанти, які проводять велику роботу по виконанню співробітниками лабораторії правил техніки безпеки і попередженню нещасних випадків. В лабораторії є журнал з правил техніки безпеки, постійно проводяться інструктажі. Періодичні, повсякденні інструктажі носять характер нагадування. На виконання заходів з охорони праці виділяються грошові засоби, які використовуються для придбання медикаментів, спецодягу та інших засобів захисту. За останні три роки в лабораторії не трапилося жодного нещасного випадку, пов'язаного з порушенням правил техніки безпеки.

Загальні положення з правил техніки безпеки в хімічних лабораторіях наступні:

1. При проведенні будь-яких операцій, пов'язаних хоч з незначною небезпекою пошкодження очей, працювати без окулярів або маски категорично забороняється. У випадку потрапляння будь-яких хімічних речовин на одяг, його необхідно швидко очистити, а якщо це неможливо, то замінити. Не можна зберігати разом особистий одяг і робочі халати.

2. Будь-які види робіт в хімічній лабораторії необхідно виконувати точно, акуратно, не допускаючи погрішності і безладу. Необхідні розрахунки треба робити заздалегідь і тільки у робочому зошиті, проводити записи і розрахунки на чернетках не дозволяється.

3. До роботи можна приступати тільки в тому випадку, коли всі її етапи вивчені і не викликають сумнівів. При виникненні будь-яких сумнівів слід звернутися до керівника. Перед роботою з новими речовинами кожен початківець повинен отримати індивідуальний інструктаж.

4. На робочому місці повинні знаходитись тільки необхідні в даний момент прилади і обладнання. Все, що заважає роботі, а також, в разі виникнення, своєчасній ліквідації наслідків нещасного випадку, необхідно прибрати.

5. Всі співробітники лабораторії повинні вміти надавати першу допомогу при нещасних випадках.

6. В лабораторних приміщеннях забороняється працювати при несправній вентиляції, проводити будь-які роботи, не пов'язані безпосередньо з виконанням отриманих завдань, палити, приймати їжу, зберігати продукти харчування і особистий одяг.

Для виконання досліджень в якості реактивів використовуються різні хімічні речовини. При роботі з реактивами слід виходити з того, що будь-які хімічні речовини здебільшого отруйні.

Особливо небезпечно систематичне потрапляння в організм протягом тривалого часу, навіть в найменших кількостях, з'єднань, які викликають хронічні отруєння. Тому кожен працюючий повинен вивчити в довідниках речовини, які використовуються в лабораторії, звертаючи особливу увагу на їх вогненебезпечність, отруйність, правила зберігання і можливість утворювати вибухові суміші з іншими речовинами.

Більшість реактивів надходять в лабораторію у тарі великих розмірів. Відбір невеликих порцій речовин безпосередньо з великих бутилів заборонено. Реактив з банок потрібно відбирати фарфоровою, скляною та пластиковою ложечкою, або перенести їх за допомогою воронки для сипучих речовин. Для забезпечення чистоти реактивів ні в якому випадку не можна плутати пробірки від банок, збирати просипану речовину і засипати її назад у банку, доставати реактив забрудненим шпателем або ложкою і т.д. Рідину рекомендується розливати за допомогою сифону. При роботі з рідкими кислотами необхідно пам'ятати, що вони можуть бути причиною важких опіків, які погано загоюються. Для роботи з ними одягають резинові рукавиці і чоботи, довгий прорезинений фартух.

Забороняється виправляти підписи на етикетках, наклеювати нові етикетки, не знявши старих, наносити на тару підписи, які легко змиваються або відклеюються. Помилкове використання не того реактиву - часта причина нещасних випадків. Забороняється користуватися реактивами у відповідності яких лаборант невпевнений, при найми без проведення аналізу відповідності їх етикетці на тарі.

При зберіганні реактиви слід розміщати в певному порядку і в конкретних місцях, виконуючи усі вимоги зберігання цих реактивів. Речовини, що виділяють отруйні або подразнюючі пари, зберігають у спеціально відведених полицях витяжної шафи. Особливо отруйні речовини слід зберігати у спеціальних, закритих шафах і видавати для роботи тільки відповідним особам.

Не дозволяється сумісне зберігання реактивів, які можуть взаємодіяти один з одним. Забороняється працювати з вогненебезпечними речовинами поблизу запалених пальників або електричних приладів. Неможна допускати попадання гарячих парів, рідин, які легко займаються, в атмосферу.

Правила користування газовими пальниками:

Не можна залишати запалені пальники, виходячи з лабораторії.

Необхідно слідкувати, щоб у лабораторії не було витоку газу.

Якщо пахне газом - слід:

Швидко погасити всі пальники;

Не виключати і не включати електричні прилади;

Зачинити двері і відчинити вікна і фрамуги;

Перевірити, чи не відкритий газовий кран і т.

Необхідно слідкувати, щоб полум'я не світилося і не проскакувало в середині пальника.

ВИСНОВКИ

З аналізу ферментативної активності чорнозему типового під різним рослинним покривом можна зробити наступні висновки:

1. Ферментативна активність чорнозему найбільше виражена в зоні ризосфери ґрунтів і дає наочне уявлення про направленість біохімічних процесів у ґрунті.

2. Максимальна активність гідролітичних й окислювально-відновних ферментів (окрім нітритредуктази) влітку свідчить на користь процесів гуміфікації в чорноземі під лісовими насадженнями і трав`янистою рослинністю.

3. Найбільш висока протеолітична активність притаманна верхнім шарам ґрунту - гумусовим горизонтам, закономірно знижуючись з глибиною ґрунтового профілю.

4. Ферментативна активність суттєво змінюється під дією сільськогосподарського використання і окультурення ґрунтів, відображає природні особливості і характер використання ґрунту.

5. Всі варіанти мають майже однаковий високий рівень інтенсивності мінералізації, але слід зазначити, що інтенсивність виділення СО2 ґрунтами під деревною та трав'яною рослинністю дещо нижча ніж у варіанті з ріллею. Це дає змогу говорити про зниження процесів мінералізації та дегуміфікації під деревними та трав'яними фітоценозами, а відповідно і про доцільність проведення заходів по виведенню ерозійно-небезпечних ґрунтів із розряду орних під заліснення та залуження.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ