Проект внутрішньогосподарського землеустрою ТОВ "Патріот" Золочівського району Харківської області
Організація виробничих підрозділів, закріплення за ними земель і розміщення виробничих центрів. Вивчення системи розселення і господарського призначення населених пунктів. Розміщення внутрішньогосподарських магістральних доріг, обґрунтування проекту.
Рубрика | Сельское, лесное хозяйство и землепользование |
Вид | курсовая работа |
Язык | украинский |
Дата добавления | 03.05.2012 |
Размер файла | 182,4 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Содержание
- Вступ
- 1. Організація виробничих підрозділів і розміщення виробничих центрів
- Вивчення системи розселення і господарського призначення населених пунктів
- Організація виробничих підрозділів, закріплення за ними земель
- Розміщення виробничих центрів
- 2. Розміщення внутрігосподарських магістральних доріг
- Вивчення існуючої дорожньої мережі
- Визначення напряму доріг і типу покриття
- 3. Обґрунтування проекту розміщення доріг
- 4. Економічне обґрунтування проектування сівозмін
- Висновок
- Список використаної літератури
Вступ
Розробка проекту - відповідальна і складна робота, яка вимагає необхідних знань і творчого вирішення задач раціонального використання земель і розвитку сільськогосподарського виробництва.
В процесі проектування слід використовувати досягнення науки і виробництва, спеціальну літературу, особливості ведення господарства в умовах різних форм власності на землю, а також матеріали попередніх курсових проектів “Формування землеволодінь і землекористувань с.-г. утворень”, “Підготовчі роботи до проекту внутрігосподарського землеустрою”.
Складання проекту здійснюється в порядку виконання наступних завдань:
1. Організація виробничих підрозділів і розміщення виробничих центрів;
2. Розміщення внутрігосподарських магістральних шляхів;
3. Організація угідь і сівозмін;
4. Організація територій орних земель;
5. Організація територій багаторічних насаджень;
6. Організація територій пасовищ;
7. Організація територій сіножатей.
Виконував курсовий проект комплексно, одночасно вирішуючи всі взаємопов'язані елементи в порядку поступового переходу від загального до часткового, від рішення загальних задач до окремих, деталей з наступним уточненням початкових рішень.
При проектуванні складав і проаналізував варіанти рішень по окремим частинам проекту чи по проекту в цілому з метою вибору кращого рішення.
Важливо було при даній організаційно - правовій формі господарювання (товариства з обмеженою відповідальністю) створити організаційні і територіальні умови для соціально - економічного розвитку господарства, раціонального використання земель, захисту їх від вітрової і водної ерозії шляхом впровадження природоохоронних заходів.
В процесі виконання курсового проекту на копії плану землеволодіння, створеного в результаті об'єднання власних земель організаторів цього господарства і оренди земельних паїв інших громадян, розробляють проект внутрігосподарського землеустрою ТОВ “Патріот Золочівського району Харківської області.
До захисту курсового проекту мною було представлено:
а) проектний план (виконаний в процесі розробки попереднього курсового проекту) ТОВ “Патріот” Золочівського району Харківської області;
б) план ґрунтів ТОВ “Патріот” Золочівського району Харківської області;
в) креслення з рельєфом;
г) креслення контурів ТОВ “Патріот” Золочівського району Харківської області;
д) розміщення виробничих підрозділів, господарських центрів, організація угідь і сівозмін ТОВ “Патріот” Золочівського району Харківської області;
е) пояснювальну записку до курсового проекту.
Всі матеріали курсового проекту були оформлені згідно вимогам, які передбачені інструкціями і рекомендаціями по виконанню відповідних землевпорядних робіт.
Пояснювальну записку до курсового проекту складав поступово в міру виконання завдання, але так, щоб кожна наступна частина проекту була логічним продовженням попередньої.
За мету при написанні пояснювальної записки було: дати ґрунтовну характеристику і переконливе обґрунтування проектних рішень, чітко, конкретно, по можливості, стисло.
землеустрій земля магістральна дорога
Для ілюстрації проектних рішень по окремих елементах проекту текст пояснювальної записки супроводжується таблицями та схематичними кресленнями в зменшеному масштабі.
1. Організація виробничих підрозділів і розміщення виробничих центрів
Вивчення системи розселення і господарського призначення населених пунктів
В сучасних умовах розвитку нашої держави, на шляху до ринкових відносин, землі сільських населених пунктів передані у підпорядкування сільських (селищних) рад. Але, не дивлячись на це, при внутрігосподарському землеустрої сільськогосподарських підприємств з різними формами господарювання питання розміщення сільських населених пунктів враховуються при розробці заходів щодо організації виробництва та раціонального використання земель.
При розробці курсового проекту було враховано ряд вимог, що мають бути враховані при внутрігосподарському землеустрої, а саме, дотримання соціальних вимог:
підвищення рівня зайнятості сільського населення в своїх виробничих підрозділах;
наближення місця роботи до місць помешкання;
організація зручних зв'язків сільських населень між собою, виробничими центрами;
створення умов для рекреаційної та оздоровчої діяльності.
При розробці проекту я вивчив розміщення існуючих населених пунктів і виробничих центрів, водних джерел та інших об'єктів, а також організацію виробничих підрозділів, якщо вони склалися на час проведення землеустрою.
При вивченні систем розселення, що склалися в господарстві, урахував функціональне призначення населеного пункту, його розміри та чисельність населення.
Маючи результати аналізу існуючої системи розселення, матеріали попередніх курсових проектів з формування землеволодінь і землекористувань сільськогосподарських територіальних утворень і підготовчих робіт до проекту внутрігосподарського землеустрою, в процесі виконання даного проекту внутрігосподарського землеустрою передбачив на перспективу функціональне призначення даного населеного пункту.
При цьому центральну садибу господарства розмістив в с. Лемешено, розташованому у центрі даного господарства, де маються капітальні житлові, виробничі, культурно - побутові, освітні будівлі, добрий дорожній зв'язок з районним центром, пунктами реалізації сільгосппродукції.
Таблиця 1
Характеристика населених пунктів за населенням.
Назва населеного пункту |
Загальна кількість населення, чол. |
В тому чеслі працездатних, чол. |
З них працює в господарстві |
|
С. Лемешено |
227 |
90 |
90 |
|
С. Морозова Долина |
138 |
52 |
52 |
Господарство спеціалізується в рослинництві на вирощуванні зернових культур, соняшника, а в тваринництві на виробництва мя'са і молока. Отже, перероблена сільськогосподарська продукція буде реалізовуватися через цілу мережу магазинів відповідно контракту з державою, а також через різні комерційні підприємства на ринках.
Таблиця 2
Характеристика виробничих центрів.
Місце розташування |
Види і групи тварин |
Фактичне розміщення тварин |
Площа ділянки, га. |
Амортизація % |
|
С. Лемешено МТФ Кінно бриг. двір на території МТФ ПТФ |
ВРХ всього в т. ч. корови нетелі молодняк до 6-12 міс старше 1 року коні птиці всього |
900 450 190 80 180 50 2000 |
10.0 1,15 1.27 |
10 10 15 |
В наступній таблиці детально відображені види і поголів'я с/г тварин, які утримуються на фермах господарства і які будуть утримуватись на перспективу.
Таблиця 3
Види і поголів'я сільськогосподарських тварин
Види тварин |
Поголів'я тварин на час складання проекту |
Поголів'я тварин на перспективу |
|
ВРХ всього в т. ч. корови нетелі молодняк до 1 року старше 1 року коні птиці всього |
750 250 300 35 |
950 400 100 300 150 50 2000 |
Слід також добавити, що сучасних умовах землі сільськогосподарських населених пунктів передані у підпорядкування сільських рад. Але, не дивлячись на це при внутрігосподарському землеустрої сільгосппідприємств з різними формами господарювання питання розміщень сільських населених враховуються при розробці заходів щодо організації, виробництва, раціонального використання земель.
Тому в даному випадку, при проведенні внутрігосподарського землеустрою ТОВ “Патріот”, однією з головних вимог є дотримання соціальних вимог; підвищення рівня зайнятості сільського населення в своїх виробничих підрозділах, наближення місця роботи до місця помешкання, організація зручних зв'язків сільських поселень, враховуються також зв'язки з виробничими центрами, створення умов для рекреаційної та оздоровчої діяльності.
Отже, за наявними матеріалами ми ознайомилися з розміщенням існуючих населених пунктів і виробничих центрів, інших об'єктів, також з організацією виробничих підрозділів, то можна приступати до розробки проекту. Для цього будемо користуватися результатами аналізу існуючої системи розселення, матеріалами попередніх курсових проектів з формування землеволодінь і земле користувань сільськогосподарських територіальних утворень і підготовчих робіт по проекту внутрігосподарського землеустрою. За допомогою цих матеріалів ми зможемо передбачити на перспективу функціональне призначення населеного пункту, раціонального використання сільськогосподарських угідь, будівель, виробничого досвіду працівників, тощо.
Наприклад тваринницькі ферми розміщують, як правило, поблизу крупних населених пунктів, нижче за рельєфом, з підвітряної сторони, до них створюють нормальні санітарні умови для життя і роботи мешканців. Крім того, слід дотримуватись допустимих відстаней між фермами і житловою забудовою, дорогами загального користування, дотримуватись зооветеринарних і санітарно-технічних вимог.
В багатьох випадках у сучасних умовах доцільно розміщувати ферми, літні табори, для молодняку ВРХ, овець, невеликі маточні ферми на значній відстані від населеного пункту, щоб в максимальній мірі використати існуючі, але цілком придатні для експлуатації виробничі будівлі, а також віддалені масиви пасовищ.
При землеустрої, якщо існуючі ферми мають невеликий рівень амортизації будівель, придатні для утримання тварин і розташовані від населеного пункту вище за рельєфом з навітряної сторони до жилої зони, необхідно передбачити створення між ними захисних лісових смуг, в окремих випадках водовідвідні канали.
Організація виробничих підрозділів, закріплення за ними земель
На основі вивчення матеріалів виробничого опису і раніше виконаних курсових проектів з формування територіальних утворень і підготовчих робіт до складання проекту внутрігосподарського землеустрою я переглянув існуючу організаційно - виробничу структуру господарства і закріплення земель за виробничими підрозділами, розміщення тваринницьких комплексів (ферм) та інших виробничих центрів, виявив їх переваги та деякі недоліки, вніс пропозиції щодо їх вдосконалення.
Таблиця 4
Закріплення с/г угідь за бригадами.
Угіддя |
Загальна площа |
|
Всього с/г угідь З них: рілля Сіножатті Пасовища |
1321,63 1212,84 35,1 73,69 |
Таблиця 5
Характеристика існуючих виробничих підрозділів
Назва виробничих центрів |
Розміщення об'єктів відносно населених пунктів |
Місткість тон, голів тощо |
Характеристика забудов |
Перспективне використання |
||
Рівень механізації виробничих процесів |
% амортизації |
|||||
МТФ |
с. Лемешено |
900 |
Механізовані процеси |
15 |
Виробництво молока та м'яса. |
|
ПТФ |
с. Лемешено |
2000 |
15 |
Виробництво молока та яєць. |
||
КБД |
с. Лемешено |
50 |
10 |
|||
Госп. двір |
с. Лемешено |
Машинотрактор-ний двір, складський сектор |
15 |
Використовується за призначенням |
||
Госп. двір |
с. Моророзова Долина |
Машинотрактор-ний двір, складський сектор |
15 |
Використовується за призначенням |
Після вивчення існуючої організації виробництва і розміщення виробничих центрів необхідно визначити організаційно виробничу структуру господарства на перспективу, яка може бути створена за територіальним принципом, або за галузевим.
Галузева структура впроваджується в господарствах, які мають порівняно невелику площу, комплексне землеволодіння, один - два населених пункти, високий рівень спеціалізації і концентрації виробництвом.
Встановив організаційно - виробничу структуру в господарстві, визначив кількість і розміри виробничих підрозділів. При цьому врахував рекомендації науково - дослідних інститутів і організацій щодо раціональних розмірів підрозділів, систему розселення, площі сільськогосподарських угідь, спеціалізацію, розчленованість території господарства, побажання землевласників та інше.
Галузева структура ТОВ ”Патріот” зображена на малюнку 1, це буде перший варіант організаційно-виробничої структури господарства. На малюнку видно, що МТФ залишається на своєму колишньому місці, муж МТФ і населеним пунктом буде розташовано господарський двір, при цьому буде дотримано умови дотримання віддаленості ферми від жилої зони. Також дуже зручно, що неподалік розташовано пасовища і сіножаті, для випасання худоби, там буде розміщено літній табір. На південь від села розміщена птахоферма.
Територіальна структура використовується в господарствах, які мають велику площу земель, декілька населених пунктів, витягнуте землекористування, які мають велику площу земель, декілька населених пунктів, витягнуті землекористування, великі відокремлені масиви оброблюваних земель. Другим варіантом організаційно-виробничої структури ТОВ обрано територіальну структуру, вона відображена на малюнку 2. Зеленою смугою показано мету між виробничою ділянкою № 1 і виробничою ділянкою № 2.
Перша виробнича ділянка включає господарський двір, який суміщений з господарським двором в першому варіанті, при галузевий структурі. Неподалік буде розміщуватися ферма ВРХ. Птахоферма буде розташована на своєму попередньому місці.
На другій виробничий ділянці передбачене розміщення на півдні біля населеного пункту Морозова долина, там буде розташовано господарський двір і МТФ, де будуть утримувати молодняк до 1 року.
В тому випадку, коли проект внутрігосподарського землеустрою складається вперше в новоствореному господарстві, організаційно-виробнича структура встановлюється з урахуванням конкретних умов господарства (територіальні, кількість і розміщення населених пунктів, спеціалізація, побажання землекористувачів і землевласників, тощо).
Встановивши організаційно-виробничу структуру в господарстві, визначається кількість і розміри виробничих підрозділів.
В залежності від конкретних умов виробничі підрозділі можуть створюватись на базі земельних паїв селян одного або декількох населених пунктів.
В даному курсовому проекті, як вже було сказано раніше, ми складаємо варіанти проектних рішень щодо завдання. Вибрати оптимальний варіант організаційно-виробничої структури господарства нам допоможе ретельний аналіз основних показників, які подаються в наступних таблицях
Закріплення земельних угідь за виробничими підрозділами
Варіант проекту |
Угіддя |
Площа угідь, га |
Закріплено за бригадами, га |
||
№1 |
№2 |
||||
I (територіальна) |
Всього с. - г. угідь з них: рілля пасовища сіножаті |
1321,63 1212,84 73,69 35,1 |
1080,44 1010,8 48,6 21,04 |
241, 19 202,04 25,09 14,06 |
|
II (галузева) |
Всього с. - г. угідь з них: ріллі пасовища сіножаті |
1321,63 1212,84 73,69 35,1 |
Закріплення поголів'я тварин за підрозділами
Варіанти проекту |
Види поголів'я тварин |
Всього, голів |
Закріплено за бригадами |
||
№1 |
№2 |
||||
Територіальна |
ВРХ: корови молодняк птахи |
950 400 550 2000 |
500 400 100 2000 |
450 450 |
|
Галузева |
ВРХ: корови молодняк птахи |
950 400 550 2000 |
Розміщення виробничих центрів
При виконанні цього завдання я визначив місце розміщення основного господарського центру, бригадних дворів, тваринницьких центрів, підприємств з переробки сільськогосподарської продукції.
Загальногосподарський двір (де сконцентровані основні господарські споруди, ремонтні бази, будівлі для зберігання сільськогосподарської продукції, техніки та інше) розміщений поблизу населеного пункту Романівка, бригадні центри - біля основних виробничих підрозділів.
Тваринницькі ферми були розміщені в бригадах з врахуванням внутрігосподарської спеціалізації, яка передбачає найбільш раціональне використання сільгоспугідь, будівель, виробничого досвіду працівників тощо.
Тваринницькі ферми розміщують, як правило, поблизу крупних населених пунктів, нижче за рельєфом, з підвітряної сторони до них, створюючи нормальні санітарні умови для життя і роботи мешканців. Саме цими вимогами я керувався при розміщенні МТФ та СТФ.
Крім того, слід дотримуватися доступних відстаней між фермами і житловою зоною, дорогами загального користування, додержуючись зооветеринарних і санітарно-гігієнічних вимог. В даному курсовому проекті ці санітарні розриви були витримані (принаймні я намагався дотримуватись санітарно-гігієнічних вимог).
Розміри тваринницьких ферм (за кількістю поголів'я) залежать, як правило, від спеціалізації, площі і складу сільгоспугідь, наявності існуючих виробничих будівель, міжгосподарських зв'язків, можливостей господарства у забезпеченні поголів'я сільськогосподарських тварин кормами власного виробництва тощо. В попередньому курсовому проекті “підготовчі роботи до проекту внутрігосподарського землеустрою" було визначено поголів'я тварин на МТФ та СТФ, ці дані використовуються мною при виконанні даного курсового проекту.
На таких фермах створюється велика кількість відходів, які видаляються шляхом гідрозмиву, тому площадки для таких ферм слід вибирати поблизу водних джерел, передбачаючи способи утилізації цих відходів, одним з яких є організація зрошуваного землеробства з використанням стічних вод, для чого біля ферм були розміщені землі придатні для організації зрошуваної кормової сівозміни.
В багатьох випадках в сучасних умовах доцільно розміщувати ферми або літні табори для молодняку ВРХ, овець, невеликі маточні ферми на значній віддалі від населеного пункту, щоб в максимальній мірі використовувати існуючі і цілком придатні до експлуатації виробничі будівлі, а також віддалені масиви пасовищ.
При розробці декількох варіантів розміщення господарських центрів, організації виробничих підрозділів і закріплення за ними земель здійснюється аналіз і оцінка кожного з варіантів за найбільш важливими економічними та іншими показниками (капітальні, виробничі, зведені витрати та інше).
Капітальні витрати включають вартість нового або додаткового будівництва виробничих центрів, під'їзних шляхів, враховуючи в міру можливості, використання придатних для експлуатації існуючих будівель і споруд.
При визначенні цих витрат використовують різні нормативні відомості.
Всі розрахунки віддзеркалюються в таблиці 8.
Розрахунок капітальних витрат на будівництво основних виробничих центрів (за варіантами)
№ |
Назва виробничих центрів що потребують капітальних витрат. |
Види капітальних витрат |
Розрахункова одиниця |
Кількість розрахункових одиниць |
Нармативи питомих капітальних витрат. |
Всього капітальних витрат тис. грн. |
|
Галуз. |
МТФ ПТФ |
Реконс. Реконс. Реконс. |
Корови Молодняк кури |
400 550 2000 |
3290,25 536,85 31,8 |
1316,1 29527 63,6 |
|
Всього |
1674,97 |
||||||
Територ. Бр. №1 |
МТФ ПТФ |
Реконс. Реконс. Реконс. |
Корови Молодняк Кури |
400 100 2000 |
3290,25 536,85 31,8 |
1316,1 53,685 63,6 |
|
Всього |
1433,385 |
||||||
Бр. №2 |
МТФ |
Нове |
Молодняк |
450 |
715,8 |
322,11 |
|
Всього |
322,11 |
Щорічні витрати складаються з транспортних та експлуатаційних витрат, відрахувань на амортизацію, фонд заробітної плати адміністративного персоналу та інші.
Транспортні витрати на внутрігосподарські і міжгосподарські перевезення вантажів враховують при розміщенні виробничих центрів і земельних масивів бригад. Внутрігосподарські транспортні витрати складаються з вартості перевезення вантажів з полів до садиби на поля, а також між виробничими підрозділами. Для цього необхідно визначити загальний обсяг вантажів, що перевозяться, середню відстань між господарським центром земельним масивом і вартість перевезення 1 тони вантажів на середню відстань:
C = Q. P. S
де С - вартість перевезення вантажів, грн.;
Q - обсяг вантажів, що перевозяться, в розрахунку на 1 га ріллі, т
(додаток, табл.5)
P - площа орних земель, закріплених за виробничим підрозділом;
S - вартість перевезення 1 т вантажів в розрахунку на визначену середню відстань від виробничого (господарського) центру до земельного масиву, грн.
Галузева:
Q=62,5
P=1212,84 га
R=2,29 км. S=2,58
С=62,5*1212,84*2,58=195,57 тис. грн.
Територіальна:
1. Q=62,5
P=1010,8 га
R=2,29км. S=2,57
С=62,5*1010,8*2,57=162,34 тис. грн.
2. Q=62,5
P=202,04 га
R=1,62км. S=2,07
С=62,5*202,04*2,07=26,14 тис. грн.
Загальне для всього варіанту:
С=С1+С2=162,34+26,14 тис. грн.
Експлуатаційні витрати по виробничим центрам (витрати на електроенергію, опалення, охорону і поточний ремонт об'єктів та інше) визначають сумарно в процентах від капітальної вартості виробничих та інших будівель і споруд: по об'єктам, що проектуються - по кошторисній вартості, а по існуючих об'єктам - від балансової вартості. Для розрахунків в курсовому проекті експлуатаційні витрати можна прийняти в межах 3-5% від капітальної вартості об'єктів.
Експлуатаційні витрати дорівнюють:
по гол=1674,97*0,05= 83,79 тис. грн.
по терI= 1433,385*0,05=71,66 тис. грн.
по терII= 322,11*0,05=16,11 тис. грн.
Фонд заробітної плати адміністративно-управлінському персоналу визначається з врахуванням кількості керівних працівників та їх тарифної ставки.
Для розрахунків приймемо:
· Головний спеціаліст - 390 грн.
· Старший спеціаліст - 340 грн.
· Спеціаліст - 290 грн.
Приведемо розрахунки по 1 варіанту:
Головні спеціалісти (6 чоловік) 6 *390*12=28,08 тис. грн.
Старші спеціалісти (10 чоловік) 10*340*12=40,8 тис. грн.
Спеціалісти (7 чоловік) 7*290*12=24,36 тис. грн.
2 варіант.
Головні спеціалісти (8 чоловік) 8 *390*12=37,4 тис. грн.
Старші спеціалісти (14 чоловік) 14*340*12=57,12 тис. грн.
Спеціалісти (10 чоловік) 10*290*12=34,8 тис. грн.
Зведенні витрати визначають по кожному варіанту проекту за формулою:
П = Е + К. і
де П - зведенні витрати за варіантами, грн.;
Е - щорічні витрати, грн.; К - капітальні витрати, грн.;
і - нормативний коефіцієнт ефективності (і =0,12-0, 20).
Амортизаційні витрати складають 3,6% відкапітальних витрат.
А по гал. = 60,29 тис. грн.
А по тер. = 63,19 тис. грн.
Щорічні витрати дорівнюють:
1. Е=195,57+83,74+60,3+93,24=432,85 тис. грн.
2. Е=188,48+87,77+63, 20+129,32=468,77 тис. грн.
Вираховуємо зведені витрати:
П по гол. = 432,85+1674,97*0,15= 684,10 тис. грн.
П по тер. = 468,77+1755,495*0,15= тис. грн.
Результати аналізу проектних рішень показуються в таблиці 9.
Аналіз варіантів проекту організації виробничих підрозділів і розміщення виробничих центрів
Показники |
Витрати за варіантами |
||||
I (територіальна) |
II (галузева) |
||||
Виробничі підрозділи |
|||||
№1 |
№2 |
Разом |
|||
1. Капітальні витрати 2. Щорічні витрати на: перевезення вантажів експлуатаційні витрати фонд заробітної плати 3. Зведені витрати |
1433,385 162,34 71,66 |
322,11 26,14 16,11 |
1755,495 188,48 87,77 129,32 732,10 |
1674,97 195,57 83,79 93,24 684,10 |
Аналіз показав, про другий варіант, тобто територіальна структура організації виробництва не раціональна в даному випадку. Оптимальний варіант - це галузева структура.
Отже для подальших розрахунків приймаємо перший варіант, галузеву структуру.
Після того, як ми визначили види і кількість виробничих центрів розраховуємо необхідну площу для будівництва нових або розширення існуючих виробничих об'єктів.
Розрахунок площі під виробничі центри
Назва ферм, господарських дворів |
Розрахункова одиниця, голів, тон тощо |
Кількість Розрахункових одиниць |
Площа на 1 розрахункову одиницю, м2 (норма) |
Необхідна площа, га |
Площа, яка зайнята об'єктом, га |
Необхідно відвести додатково або зменшити, га (+; - ) |
|
МТФ ПТФ |
корови молодняк птахи |
400 550 2000 |
90 40 3,5 |
3,6 2,2 0,7 |
10 1,25 |
4,2 0,55 |
|
Госп. двір |
Раб лош Га ріллі Га ріллі |
50 1212,84 1212,84 |
420 5 5 |
2,1 0,6 0,6 |
10 |
6,7 |
Після визначення видів і кількості виробничих центрів розраховують необхідну площу для будівництва нових або розширення існуючих тваринницьких ферм та інших виробничих об'єктів, користуючись при цьому нормативами земельної площі в розрахунку на одиницю потужності об'єкту.
При визначенні місцерозташуванні виробничих центрів я дотримувався встановлених санітарно-захисних, зоотехнічних і ветеринарних зон між ними і населеними пунктами.
В проекті також було визначено необхідну кількість працездатних, яка буде задіяна у виробничому процесі, виходячи з прямих трудових витрат, тривалості робочого періоду в різних галузях виробництва, сезонності праці, неоднакової трудової участі різних груп працездатного населення (чоловіків і жінок).
Розрахунок необхідної кількості працездатних проводять за формулою:
То = (Тр +Тт) к
де То - потреба в працездатному населенні в господарстві, людей;
Тр і Тт - потреба працівників в рослинництві і тваринництві, людей;
к - коефіцієнт переходу від кількості працівників в основних галузях виробництва до загальної потреби в працездатному населенні включаючи зайнятих в соціальній сфері господарства, керівництві та інше, і дорівнює 1,5-2,0.
ПЗР ПЗТ
ТР = к1.к2; ТТ= . к1;
ПР ПТ
де ПЗР - прямі трудові витрати в галузях рослинництва і тваринництва в людино - днях або людино-годинах;
ПР і ПТ - тривалість робочого періоду в рослинництві і тваринництві:
ПР =200-210 днів, ПТ =290-300 днів;
к1 - коефіцієнт, який враховує неоднакову трудову участь чоловіків і жінок, к1 =1,1-1,5;
к2-коефіцієнт, який враховує сезонний характер сільськогосподарського виробництва,. к2 =1,2-1,3.
Прямі трудові витрати в рослинництві і тваринництві визначають по кожному виробничому підрозділі і оформляється в таблицях 11, 12, використовуючи при цьому нормативні матеріали.
Прямі трудові витрати у тваринництві
Види і групи тварин |
Загальна кількість с. - г. тварин в господарстві, голів |
Прямі трудові затрати на 1 голову, люд. /год. |
Загальні трудові затрати люд. /год. |
|
корови нетелі молодняк до 1р. молодняк ст.1р. птахи коні |
400 100 300 150 2000 50 |
167,1 21,3 10,0 10,0 1,65 15 |
66840 2130 3000 1500 3260 750 |
|
Всього |
77480 |
Кількість працівників у тваринництві.
Тт=9685/300*1,5= 49 чоловік.
Прямі трудові витрати у тваринництві
Види с/г культур га. |
Загальна площа с/г культур га. |
Прямі трудові затрати на 1 голову, люд. /год. |
Загальні трудові затрати люд. /год. |
|
Оз. пшениця Однорічні трави на з/к Кукурудза на з/к Коренеплоди Кукурудза на зерно Ячмінь Овес Горох Багаторічні трави на сіно Багаторічні трави на сінаж Кукурудза на силос Цукровий буряк Соняшник Гречка Багаторічні трави на насіння Всього |
181 19,6 72,3 42,4 32,1 11,7 12,0 62,1 61 23,4 75,1 71,7 75,1 6,1 23,4 |
45,6 26,0 100 420 97,9 26,5 26,5 45,2 26 26 111,6 424,1 48,7 24,3 26 |
8253,6 509,6 7230 17808 3142,59 310,05 318 2806,92 1586 608,4 8381,16 30407,97 3657,37 148,23 608,4 85776,29 |
Тр=10722,04/200*1,5*1,2=97 чоловік
То= (Тт+Тр) *1,5=97+49=146 чоловік
Отже необхідно кількість процездатних в господарстві 146 чоловік. Звісно, що в с. Лемешено і с. Морозова долина нараховується 142 працездатних чоловік які працюють у господарстві, це майже достатньо щоб забезпечити галузь рослинництва і тваринництва працівниками.
2. Розміщення внутрігосподарських магістральних доріг
Вивчення існуючої дорожньої мережі
Всі внутрігосподарські магістральні дороги в залежності від обсягів перевезення вантажів ділять на три категорії: I-с, II-с, III-с.
Дороги I-с сполучають центральні садиби сільськогосподарських підприємств і організацій з садибами їх виробничих підрозділів, тваринницькими комплексами і фермами, дорогами загального користування, пунктами зберігання і переробки продукції і мають розрахунковий обсяг перевезень в місяць пік понад 10 тис. тон.
Дороги II-с категорії сполучають між собою садиби виробничих підрозділів сільськогосподарського підприємства та інші сільськогосподарські об'єкти з дорогами загального користування, між собою, мають розрахунковий обсяг вантажоперевезень до 10 тис. тон.
Дороги III-с - польові, допоміжні, призначаються для транспортного обслуговування окремих сільськогосподарських угідь, масивів сівозмін. Вони проектуються про організації території сівозмін та інших угідь.
Дороги категорій I-с, II-с проектуються, як, правило, у великих за площею господарствах. На території фермерських господарств проектуються дороги категорії III-с.
При виконанні цього завдання, використовуючи план землекористування господарства, виробничий опис, матеріали землевпорядного і інших обстежень, було вивчено існуючу дорожню мережу. При цьому я вивчив транспортні зв'язки даного ТОВ "Патріот" Золочівського району Харківської області та обсяг і напрями вантажоперевезень, визначив значення кожної дороги, ширину проїжджої частини, тип покриття тощо.
Результати вивчення існуючої дорожньої мережі показують в таблиці 13.
Характеристика існуючих магістральних доріг на території господарства
Напрям дороги |
Категорія дороги |
Значення дороги |
Протяжність дороги в межах господарства, км |
Ширина, м |
Тип покриття |
Можливість користування дорогою |
||
Земляного полотна |
Проїжджої частини |
|||||||
Харків - Золочів |
IV |
обласне |
6,48 |
12 |
8 |
капітальне полегшене |
можливо |
|
с. Лемешено - Золочів |
I-с |
місцеве |
2,36 |
10 |
6 |
капітальне полегшене |
можливо |
|
с. Лемешено - с. Мороз. дол. |
I-с |
місцеве |
2,53 |
10 |
6 |
Визначення напряму доріг і типу покриття
На основі вивчення існуючої дорожньої мережі, показників розвитку господарства та інших матеріалів я дійшов висновку, що дане господарство достатньо забезпечене дорожньою мережею і у будівництві нової дороги не має необхідності і це лише призведе до зменшення посівних площ і подрібнення земних масивів. Я впевнений, що даний курсовий проект цілком забезпечує транспортний зв'язок між об'єктами на протязі року, погодження проектної мережі внутрігосподарських доріг з дорогами загального користування, проектними елементами інженерної інфраструктури (магістральні канали, лінії електропередач, водопроводів та інше), мінімальні капітальні вкладення в будівництво доріг і дорожніх споруд, умови для правильної організації території і використання земельних угідь тощо.
При визначенні сумарної кількості вантажів, що транспортуються або будуть перевозиться, враховуються транзитні і пасажирські перевезення.
Для спрощення розрахунків по визначенню вантажонапруженості доріг або окремих їх ділянок можна використати приблизні нормативи перевезень вантажів в розрахунку на 1 га ріллі або 1 голову сільськогосподарських тварин.
Інтенсивність руху автомобільного транспорту визначається за формулою:
Qfk
N= ;
P
де Q - обсяг перевезення вантажів;
f - коефіцієнт сезонності перевезень, 3-5;
- число днів роботи автотранспорту, 200250;
- коефіцієнт використання пробігу автомобіля, 0,6;
P - середньозважена вантажопідйомність автомобіля, 4-5 тон.
Обсяг перевезення знаходимо як добуток площі ріллі, прилеглої до дороги на норматив перевезення вантажів тваринницької продукції і перевезень на ферму (n). Отже в першому випадку n1=62.5 т, а в другому n=30,4 т. /гол.
Для дороги с. Лемешено - на поля:
Q= Pга ріллі* n =1080,44*62,5=67527,5 т.
т/день
Для дороги с. Лемешено - МТФ:
Q=Ккіл. гол. *n=950*30,4=28880 т.
т/день
Ширина земельного полотна для дороги I-с приймається в межах 12 м при ширині проїжджої частини - 6,0 м, для доріг II-с відповідно 8 м і 4,5 м.
Типи дорожнього покриття залежать від значення і матеріальних ресурсів господарства і місцевих рад, інтенсивності руху, наявності місцевих дорожньо-будівельних матеріалів та інше.
Одночасно з розміщенням траси дороги проектують при необхідності інші інженерні споруди (мости, труби, лотки та інше), призначені для відведення води, попередження випадків підтоплення території тощо. При розміщенні траси дороги необхідно дотримуватися також інших технічних вимог: допустимий поздовжній ухил, ґрунти та інше.
Розміщення магістральних доріг показано на плані землеволодіння, основну їх характеристику наведено в табл.14.
Характеристика проектних внутрігосподарських магістральних доріг
Напрями дороги |
Категорія |
Тип дорожнього покриття |
Ширина, м |
Довжина дороги, м |
Максимальний ухил |
Проектні дорожні споруди |
||
Земляного полотна |
Проїжджої частини |
|||||||
с. Лемешено - МТФ |
I-с |
Капітальний облегшений |
10 |
6 |
520 |
7о |
------ |
|
с. Лемешено на поля |
I-с |
Капітальний облегшений |
10 |
6 |
310 |
3о |
------ |
3. Обґрунтування проекту розміщення доріг
При економічному обґрунтуванні проектного рішення визначають капітальні вкладення на будівництво доріг і дорожніх споруд, а також виробничі (щорічні) дорожньо-транспортні витрати на перевезення вантажів, амортизаційні відрахування, експлуатаційні відрахування, експлуатаційні витрати.
Для визначення капітальних витрат на будівництво необхідно знати довжину проектної дороги і вартість будівництва одного кілометра дороги, яка залежить від типу дорожнього полотна.
Вартість перевезення вантажів визначається за методикою, викладеною при розгляді попереднього завдання.
C = Q. P. S
де С - вартість перевезення вантажів, грн.;
Q - обсяг вантажів, що перевозяться, в розрахунку на 1 га ріллі, т (додаток, табл.5) P - площа орних земель, закріплених за виробничим підрозділом; S - вартість перевезення 1 т вантажів в розрахунку на визначену середню відстань від виробничого (господарського) центру до земельного масиву, грн.
Для дороги с. Лемешено - на поля: Q=62,5 P=1080,44 га S=0,58
С=62,5*1080,44*0,58=39,17 тис. грн.
Для дороги с. Лемешено - МТФ: N=950 голів= 30,4 т/гол. S=0,98
С=950*0,98*30,4=28,38 тис. грн.
Амортизаційні відрахування від вартості будівництва доріг і дорожніх споруд вираховують за формулою:
де К - вартість будівництва доріг і дорожніх споруд, тис. грн.;
п - строк служб доріг і дорожніх споруд, років.
Для дороги с. Лемешено - на поля:
А=93/6 років = 15,5 тис. грн.
Для дороги с. Лемешено - МТФ:
А=156/6 років = 26 тис. грн.
Експлуатаційні витрати за доглядом за дорогами можна використати нормативні відомості.
Зведені витрати визначаються, як і при виконанні першого завдання.
П = Е + К. і
де П - зведенні витрати за варіантами, грн.; Е - щорічні витрати, грн.; К - капітальні витрати, грн.; і - нормативний коефіцієнт ефективності (і =0,12-0, 20). Для дороги с. Лемешено - на поля:
П=55,24+93*0,15=69,19 тис. грн.
Для дороги с. Лемешено - МТФ:
П=54,695+156*0,15=78,095 тис. грн.
Розрахунки по економічному обґрунтуванню проекту розміщення доріг зводять в таблицю 15.
Техніко-економічні показники проектування внутрігосподарських доріг
Ось такі затрати плануються в господарстві на майбутнє вдосконалення облаштування території.
ТРАНСФОРМАЦІЯ І ПОЛІПШЕННЯ УГІДЬ
Основні заходи щодо трансформації і поліпшення угідь визначені в процесі землевпорядного обстеження. При складанні проекту ці заходи уточнюються, виявляється вартість їхнього здійснення і строк окупності капітальних вкладень.
Трансформація угідь проводиться з метою розширення площ високопродуктивно використовуваних земель, поліпшення умов механізації польових робіт і продуктивного використання машинної техніки, будівництва гідромеліоративних, лісомеліоративних і гідротехнічних споруд, а також для розміщення об'єктів будівництва внутрігосподарського призначення (виробничі центри та ін.).
З огляду на придатність ділянок для використання їх по новому призначенню, на проектному плані намічають границі угідь, що трансформуються, з таким розрахунком, щоб створити досить великі і зручні для подальшого використання масиви однорідних сільськогосподарських угідь.
Намічається також створення лісосмуг по східній і південній границі землекористування господарства (4-5 рядні, шириною не більш 15 м).
При рішенні питань трансформації угідь (з метою одержання більш обґрунтованої площі орних земель, необхідної для проведення подальших економічних розрахунків і показників) варто врахувати площі під лісосмугами і польовими дорогами, що будуть передбачені при землеустрої території сівозмін. При складанні лабораторної роботи можна прийняти на перспективу загальні площі полезахисних лісосмуг і польових доріг (з обліком існуючих), рівні відповідно 2% і 1% від площі ріллі.
Лісосмуги:
1212,84*0,02=24,64 га.
Польові дороги:
1212,84*0,01=12,65 га.
З метою поліпшення умов механізації польових робіт і використання машинної техніки передбачають освоєння в ріллю вкраплених у неї невеликих ділянок чагарників, сіножатей і ін.
Можлива також трансформація в поліпшені пасовища чи сіножаті дрібних орних ділянок, якщо вони вкраплюються чи вклинюються в ці угіддя і незручні для обробки і використання.
При трансформації земельних угідь під сади, виноградники й інші багаторічні насадження, враховують завдання по виробництву фруктів. При розширенні існуючих чи відводі площадок для знову споруджених виробничих центрів використовують площі, розраховані при виконанні першої складової частини проекту "Організація виробничих підрозділів і розміщення виробничих центрів".
При складанні проекту трансформації угідь не слід допускати необґрунтованого скорочення площ орних і інших коштовних сільськогосподарських угідь, а змушене зменшення робиться за рахунок освоєння в коштовні угіддя малопродуктивних і не використовуваних раніше в сільському господарстві земель.
Заходи щодо трансформації угідь повинні бути аґрономічно й економічно обґрунтованими, тобто землі, що трансформуються, по їхніх агровиробничих властивостях (ґрунтам, рельєфу, умовам зволоження й ін.) повинні бути придатними для використання по новому призначенню, а проектовані заходи - економічно ефективними.
При економічному обґрунтуванні міроприємств по трансформації встановлюють розміри одноразових (капітальних), щорічних (виробничих) витрат, розміри продукції і чистого доходу, строк окупності одноразових витрат. Виконуючи розрахунки, використовують нормативні матеріали.
Усі розрахунки по економічному обґрунтуванню оформляються в таблицях. Як приклад по обґрунтуванню поверхневого поліпшення пасовища приведено в таблиці 1.
Економічне обґрунтування поверхневого поліпшення пасовищь
Строк окупності капітальних витрат визначають по формулі:
де Т - строк окупності капіталовкладень, років; К - розмір щорічних витрат, грн.; Д - додатковий чистий доход після освоєння ділянки, грн.; n - число років підготовки й освоєння ділянки до одержання нової продукції і чистого доходу.
Рівень рентабельності визначаємо за формулою:
Де
d1 і d2 - попередній і очікуваний чистий дохід;
D - щорічні витрати, грн.
Чистий дохід вираховуємо:
де:
Р - площа ділянки;
У - рівень рентабельності;
С - вартість продукції.
Поліпшення угідь ведеться з метою підвищення продуктивності сільськогосподарських угідь. Найбільш широко застосовується поліпшення малопродуктивних природних кормових угідь - сіножатей і пасовищ, орних і інших земель шляхом проведення гідромеліоративних заходів (зрошення, осушення) чи хімічної меліорації (гіпсування солонців, вапнування кислих ґрунтів), збирання каменів, вирівнювання поверхні й ін.
Після рішення питань трансформації і поліпшення земель, уточнюємо розміщення і визначаємо склад земельних угідь у господарстві. Після розміщення ми уточнюємо їх площі, при цьому проектні площі ріллі, сіножатей, пасовищ, а також інших угідь встановлюємо по результатам трансформації. Проектуємі зміни в складі і площу угідь відбиваємо у відомості трансформації угідь. Розрахункові площі с/г земель приймаються в якості вихідних для розрахунків при проектуванні сівозмін, устрою території ріллі, багаторічних насаджень, пасовищ, сіножатей.
Розрахунки по економічному обґрунтуванню кореневого поліпшення суходольного пасовища (в грн.)
Показники |
Фактичне викор. |
Кореневе поліпшення |
|
1 |
2 |
3 |
|
1. Капітальні витрати: |
|||
корчування чагарнику і збирання сміття |
70 |
||
зрізання купин, планування поверхні |
30 |
||
оранка звичайна |
7 |
||
Разом |
107 |
||
2. Вартість додаткової продукції: |
|||
пасовищна зелена маса з 1 га, ц |
25 |
100 |
|
1. УТОЧНЕННЯ СКЛАДУ І РОЗМІЩЕННЯ ОСНОВНИХ УГІДЬ НА ТЕРИТОРІЇ
Після рішення питань трансформації і поліпшення земель, уточнюють розміщення і визначають склад земельних угідь у колгоспі.
При проектуванні розміщення угідь користаються вказівками, викладеними в лекціях, підручниках, навчальних посібниках і в інструкціях із землевпорядження. Після розміщення угідь уточнюють їхньої площі. При цьому проектні площі орних земель, пасовищ і сіножатей установлюють за результатами трансформації (вихідна площа, плюс розширення, мінус скорочення).
Площі суцільного захисного заліснення прибалкових земель, крутих балкових схилів, порізаних частими промоїнами, а також заліснення пісків і інших площ, ерозійно-небезпечних ділянок визначають по складеному проекту їхнього розміщення.
Проектні зміни в складі і площі угідь відбиваються в плані трансформації угідь, де відомість трансформації приведена в скороченому виді.
Потім складається проектна експлікація по угіддях, і розрахункові площі сільськогосподарських земель приймаються в якості вихідних для розрахунків при проектуванні сівозмін, впорядкуванні території орних земель, багаторічних насаджень, пасовищ, сіножатей і ін.
2. ЗАКРІПЛЕННЯ ПАСОВИЩ ЗА ГРУПАМИ ТВАРИН І ОРГАНІЗАЦІЯ ЇХ ЛІТНЬОГО УТРИМАННЯ
Використовуючи матеріали землевпорядного обстеження і проектне рішення по трансформації, поліпшенню і розташуванню кормових угідь, закріплюють пасовищні масиви за окремими видами і групами тварин з урахуванням вимогливості їх до пасовищного корму.
Кращі і розташовані ближче до тваринницьких комплексів і ферм пасовища відводять більш продуктивним і вимогливим групам молочної худоби, телятам; більш віддалені і менш продуктивні ділянки виділяють менш вимогливим до пасовищного корму тваринам: вівцям, молодняку великої рогатої худоби й ін.
ПРОЕКТУВАННЯ СІВОЗМІН
Проектування сівозмін полягає у визначенні видів, кількості площ і місця розташування на території господарства сівозмін, що вводяться, і у встановленні складу і чергуванні культур у кожній з них. При цьому враховують класифікацію орних земель по технологічних групах.
1. ПРОЕКТУВАННЯ СПЕЦІАЛЬНИХ СІВОЗМІН
Проектування сівозмін варто починати із спеціальних: овочевих, тютюнових, рисових і ін. Оскільки основні культури цих сівозмін вимогливі до якості ґрунтів, умовам зволоження й ін., то для даних сівозмін необхідно відводити ділянки, що відповідають цим вимогам.
Під овочеві сівозміни відводять, як правило, заплавні землі, розташовані поблизу господарських центрів і джерел зрошення, з невеликими ухилами південної, західної чи південно-західної експозиції.
Для розміщення цих сівозмін непридатні території з піщаними ґрунтами і близьким рівнем залягання ґрунтових вод.
Площа спеціальної сівозміни, наприклад, овочевого, установлюється виходячи з прийнятого на перспективу плану посіву овочевих культур і умов розташування сівозміни.
Потім складається схема чергування культур у сівозміні з двома-трьома, рідше чотирма полями овочів, установлюється розмір поля. Додатково додається одне-два поля багаторічних трав і поле покривної культури.
Загальна площа овочевої сівозміни визначається шляхом розподілу площі посіву овочевих культур на число полів, відведених для них і множенням на число всіх полів сівозміни.
До отриманого в такий спосіб площі додають 2-3% площі на дороги і лісосмуги. При наявності достатніх площ родючих низинних земель, крім овочевих культур, у ці сівозміни вводять також картоплю, кормові коренеплоди й інші вимогливі до ґрунтів культури.
2. ПРОЕКТУВАННЯ КОРМОВИХ СІВОЗМІН
Після створення овочевих сівозмін приступають до проектування грунтозахисних і прифермських сівозмін, місця розміщення яких визначаються: по-перше - наявністю середньо- і сильнозмитих ґрунтів, по-друге - розташуванням тваринницьких комплексів, ферм.
Проектування кормових сівозмін (прифермських та інших) починають з розрахунків зелених конвеєрів на літній період, використовуючи норми відгодівлі, поживність кормів і ін.
При цьому враховуються раніше проведене закріплення пасовищ за групами худоби і кількість одержуваного з них корму по місяцях пасовищного періоду, щоб передбачити в зеленому конвеєрі посів кормових культур, необхідних для повного забезпечення тварин кормами в усі місяці пасовищного періоду.
Зелені конвеєри розраховують для поголів'я тварин не в цілому по господарству чи виробничому підрозділу, а для кожної з окремо розташованих у літній період груп тварин (на фермах, у таборах).
Поголів'я тварин, що знаходиться в особистій власності колгоспників забезпечується зеленими кормами з природних пасовищ. Відсутня частина зелених кормів може бути заповнена з кормових і інших сівозмін.
За результатами розрахунку кормової бази на літній період і співвідношенню площ посіву різних культур намічають площі полів, їх число і встановлюють чергування культур.
При цьому багаторічні трави, якщо вони вводяться, бажано мати з двох - трьохрічним використанням. Культури зеленого конвеєра підбираються в сівозміну з урахуванням особливостей місцевих кліматичних і інших умов і вимогливості до кормів даної групи тварин.
Кількість кормових сівозмін залежить від видів і складу поголів'я тварин, місць розташування їх у літній період, розташування ферм, таборів і забезпеченості тварин, що там знаходяться, природними пасовищами, якості ґрунтів, розчленованості рельєфу, розташування орних земель у відношенні ферм, літніх таборів і ін.
Щоб уникнути проектування кормових сівозмін з невеликими по площі полями, доцільно вводити спарені (симетричні) сівозміни, якщо в них передбачається посів багаторічних трав, чи застосовувати сівозміни з малим числом полів і подвоєною ротацією, наприклад, чотирьохпільні з восьмирічною ротацією й ін.
3. ПРОЕКТУВАННЯ ПОЛІВ СІВОЗМІН
На іншій площі орних земель, як правило кращих за умовами рельєфу і ґрунтів, проектуються польові сівозміни, у яких розміщаються технічні культури, зернова, зернобобові, кукурудза на зерно і силос, круп'яні, а також кормові культури, що не розміщені в кормових сівозмінах, наприклад трави на сіно, озимі на зелений корм, силосні, коренеплоди й інші.
Склад і площі сільськогосподарських культур у польових сівозмінах визначають як різницю між плановими площами і площами цих культур, розміщених в кормових, овочевих та інших сівозмінах.
Враховуючи вище вказані умови розроблені слідуючи схеми чергування культур у сівозмінах:
Польова сівозміна: Рзаг=1338,0 га, Рсер. поля =167,3 га
1. Пар (127,3) + Горох (40,0)
2. Озима пшениця (167,3)
3. Ячмінь з підс. баг. трав (77,9) + коренеплоди (18,4)
4. Баг. Трави (77,9) + ячмінь (89,4)
5. Баг. трави на сіно (77,9) + кук. на силос (89,4)
6. Озима пшениця (167,3)
7. Кук. на зерно (167,3)
8. Соняшник (167,3)
Кормова сівозміна №1: Рзаг=210,0 га, Рсер. поля =35,0 га
1. Баг. трави на сіно (35,0)
2. Баг. трави на з/к (35,0)
3. Кук. на з/к (35,0)
4. Оз. на з/к (15,5) + оз. на зерно (19,5), кук. поукосно
5. Коренеплоди на з/к (35,0)
6. Одн. тр. на з/к (27,5) + сіно (7,5) з підсівом баг. трав.
Кормова сівозміна №2 (РФ): Рзаг= 120,0 га, Рсер. поля =30,0 га
1. Одн. тр. на сіно (30,0)
2. Озима пшениця (30,0)
3. Коренеплоди на з/к (30,0)
4. Кук. на з/к (20,1) + силос (9,9)
Характеристика запроектованих сівозмін наведена в таблиці 18.
Характеристика запроектованих сівозмін
Назва сівозмін |
Площа, га |
Кількість полів |
Середн. розм. поля, га |
|
Польова |
1338,0 |
8 |
167,3 |
|
Кормова №1 |
210,0 |
6 |
35,0 |
|
Кормова №2 (на землях Р. Ф) |
120,0 |
4 |
30,0 |
|
Всього |
1668,0 |
Розрахунок посівних площ культур по кормових групах
Назва кормів |
Необхідний об'єм (ц) в н. |
Буде отримано за рахунок кормів |
Необхідна площа, га |
|
Концентровані корма |
6766,9 |
Кук. зерно (70 %) (42,8) Ярі (10%) (28,0) Овес (10%) (18,6) Горох (10%) (20,0) |
110,7 24,2 36,4 33,8 |
|
Сіно |
6490,2 |
Баг. трави (70 %) (40) Одн. трави (30%) (35) |
114,2 55,6 |
|
Сінаж |
5168,1 |
Баг. трави (90) |
57,4 |
|
Силос |
31534,3 |
Кук. на силос (290) |
108,7 |
|
Коренеплоди |
15627,1 |
Коренеплоди (215) |
72,7 |
42,8; 16,8 і т.д. - урожайність
Розміщення сільськогосподарських культур по сівозмінах
Культури |
Площа посіву, га |
Польова |
Кормова №1 |
Кормова №2 |
|
1. Зернові, всього |
758,7 |
709,2 |
19,5 |
30,0 |
|
В т. ч. озима пшениця |
384,1 |
334,6 |
19,5 |
30,0 |
|
Ярі в т. ч. |
374,6 |
||||
кукурудза |
167,3 |
167,3 |
|||
Ячмінь |
167,3 |
167,3 |
|||
Горох |
40,0 |
40,0 |
|||
2. Технічні всього |
167,3 |
167,3 |
|||
в т. ч. соняшник |
167,3 |
167,3 |
|||
3. Кормові всього |
615,1 |
334,6 |
190,5 |
90,0 |
|
Кук. силос |
99,3 |
89,4 |
9,9 |
||
Кук. з/к |
55,1 |
35,0 |
20,1 |
||
коренеплоди |
154,4 |
89,4 |
35,0 |
30,0 |
|
Одн. тр. на сіно |
37,5 |
7,5 |
30,0 |
||
Одн. тр. на з/к |
27,5 |
27,5 |
|||
Озимі з/к |
15,5 |
15,5 |
|||
Баг. тр. сіно |
133,4 |
98,4 |
35,0 |
||
Баг. тр. з/к |
35,0 |
35,0 |
|||
Сінаж |
57,4 |
57,4 |
|||
4. Пари |
127,3 |
127,3 |
|||
Всього землі в обробітку |
1668,0 |
1338,0 |
210,0 |
120,0 |
|
Повт. посіви кук. |
15,5 |
Розрахунок об'ємів виробництва продукції рослинництва
При галузевій формі організації керування виробництвом кількість польових сівозмін залежить, як правило, від кількості великих населених пунктів, наявності різних по родючості і еродованості орних земель, кількості і розмірів механізованих бригад і ін.
Схеми чергування культур у сівозмінах повинні бути агротехнічно правильними, для чого варто враховувати якість попередників, терміни дозрівання і збирання сільськогосподарських культур і ін. При проектуванні сівозмін необхідно враховувати сформовану організацію території (розміщення виробничих центрів, лісосмуг і ін.). Ротація сівозмін бажана 6-8 літня, не більш 10 років, щоб не було надмірної роздробленості посівів однорідних культур і необґрунтовано роз'єднаного посіву їх у різних полях.
Подобные документы
Характеристика розміщення виробничих центрів і земельних масивів виробничих підрозділів. Розміщення внутрішньогосподарських магістральних шляхів. Організація сільськогосподарських угідь, проектування сівозмін. Порядок упорядкування території пасовища.
курсовая работа [129,3 K], добавлен 03.05.2012Стадії процесу внутрішньогосподарського землеустрою, підготовчі роботи. Планування сільських населених місць, проектування доріг, кормових угідь, багаторічних насаджень. Організація сільськогосподарських угідь та сівозмін, перенесення проекту в натуру.
курсовая работа [661,8 K], добавлен 13.02.2012Принципи та порядок проведення грошової оцінки земель населених пунктів. Аналіз природно-економічних умов населених пунктів сільської Ради. Встановлення меж економіко-планувальних зон та визначення коефіцієнта місця розташування земельної ділянки.
дипломная работа [141,8 K], добавлен 17.11.2011Нормативно-правова база регулювання земельних відносин. Соціально-економічна та природно-кліматична характеристика Одринської сільської ради Нововодолазького району Харківської області. Проект використання земель в межах Одринської сільської ради.
дипломная работа [196,0 K], добавлен 07.05.2012Підготовчі роботи. Земельно-оціночна структуризація населених пунктів. Грошова оцінка земель населених пунктів. Розгляд, погодження та затвердження матеріалів грошової оцінки земель с. Новомихайлівка і Григорівка. Індексація матеріалів грошової оцінки зем
курсовая работа [23,2 K], добавлен 26.10.2002Організація території господарства. Посівні площі культур і кормових угідь, їх структура та розміщення. Розробка заходів освоєння сівозміни, системи обробітку ґрунту та заходів боротьби з бур’янами. Агроекологічна і економічна оцінка системи землеробства.
курсовая работа [155,5 K], добавлен 24.10.2014Особливості спеціалізації свинарських господарств за різними типами відгодівлі, їх коротка характеристика, розміщення ферм, структура й оборот череди в господарстві. Організація процесів у вівчарстві. Спеціалізація процесів і розміри птахівництва.
контрольная работа [20,5 K], добавлен 05.06.2011Кадастрове зонування як територіально-ідентифікаційна складова кадастрового вивчення земельних об'єктів. Порядок встановлення номеру індивідуально заданої ділянки. Природно-сільськогосподарське районування території. Укладення договору оренди землі.
курсовая работа [121,4 K], добавлен 25.02.2015Аналіз основних етапів здійснення земельної реформи на території сільської ради. Оцінка проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) за рахунок земель колективної власності сільськогосподарського підприємства ТзОВ "Діброва".
дипломная работа [96,3 K], добавлен 02.03.2014Призначення, виробнича потужність та організація території декоративного розсадника. Схеми прийнятих сівозмін та їх обґрунтування, системи основного обробітку ґрунту та удобрення. Технологія та виробнича собівартість вирощування посадкового матеріалу.
курсовая работа [95,9 K], добавлен 02.04.2013