Проект використання земель Одринської сільської ради Нововодолазького району Харківської області

Нормативно-правова база регулювання земельних відносин. Соціально-економічна та природно-кліматична характеристика Одринської сільської ради Нововодолазького району Харківської області. Проект використання земель в межах Одринської сільської ради.

Рубрика Сельское, лесное хозяйство и землепользование
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 07.05.2012
Размер файла 196,0 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

Земля - основне національне багатство України, яке перебуває під особливою охороною держави [2]. Земля є територіальним базисом для усіх видів діяльності населення, тобто не існує жодних видів діяльності суспільства, які б не були пов'язані з землекористуванням. Саме тому земля має особливий статус за законодавством України.

Обмеження та порушення прав суб'єктів землекористування та власності на землю може завдати їм невиправної шкоди.

Виключно важливе значення землі в усіх сферах життєдіяльності суспільства зумовлює закріплене на конституційному рівні відокремлення землі від усіх інших об'єктів нерухомості, затвердження принципів її особливої охорони з боку держави. Зміст особливої охорони полягає в законодавчому запровадженні певних обмежень правомочностей власників землі. Об'єктом права власності є не земеля взагалі як фізичний об'єкт матеріального світу, а земельна ділянка як частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами. На відміну від інших об'єктів права власності, щодо яких власник може на свій розсуд здійснювати будь-які дії (змінювати місцезнаходження, споживати, знищувати, псувати, покинути), земельна ділянка, по-перше, обов'язково має використовуватися, по-друге, має використовуватися виключно за цільовим призначенням, визначеним кадастровою документацією. Обмежений круг суб'єктів права власності на землю, розмір земельних ділянок, які можуть перебувати у приватній власності громадян [17].

Трансформація земельних відносин завжди, на всіх етапах еволюції людської цивілізації, належала до найскладніших проблем і найважливіших напрямів реалізації соціально-економічної політики взагалі та аграрної зокрема. Це зумовлено тим, що реформування торкається, насамперед, питань власності на землю, тобто володіння, користування і розпорядження землею як основним засобом виробництва в сільському господарстві й просторовою базою розміщення всіх продуктивних сил [27].

Створення нової системи земельних відносин на основі приватної власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад і держави та гарантій прав на неї стали ключовим моментом всієї економічної реформи.

За порівняно короткий строк в Україні в основному створено земельне законодавство перехідного періоду, відповідно до якого відбувається реформування земельних відносин.

За період реформування земельних відносин, які здійснюються в Україні, земля у нашій державі стає товаром, має визначену ціну, продається й купується, крім земель сільськогосподарського призначення, набула економічного змісту капіталу - дає прибуток, із нею здійснюють різні операції на засадах товарно-грошових і правових відносин, користування землею платне.

Створення та функціонування ефективної земельної політики в нових ринкових умовах і приватної власності на землю, крім адміністративно-правового регулювання, потребують всебічного, адекватного й глибокого осмислення всього процесу реформування земельних відносин, створення унікального організаційно-правового механізму реалізації суспільних відносин у сфері землевпорядкування і землекористування, забезпечення системи заходів щодо ефективного і раціонального використання землі та здійснення охоронних заходів.

З часу проведення земельної реформи згідно із постановою Верховної ради України «Про земельну реформу» (1990 р.) у нашій державі практично сформовано новий земельний лад.

За період з 1994 по 2004 рік, незважаючи на суперечливість оцінок його результатів, зроблено перший вагомий крок до реалізації кінцевої мети земельної рефоми, яка полягає в безоплатній передачі землі у власність тим, хто на ній працює, формуванні платних орендних відносин і ринку земель.

Подальше вдосконалення земельних відносин, спрямоване на розвиток ринкових відносин в аграрній сфері економіки, сприятиме реалізації громадянами повною мірою своїх прав щодо розпорядження земельною ділянкою або земельною часткою (паєм), що у поєднанні з відповідним економічним механізмом забезпечить підвищення ефективності використання земель і поліпшення результатів господарської діяльності реформованих сільськогосподарських підприємств [27].

При розробці дипломного проекту використання земель Одринської сільської ради Нововодолазького району Харківської області була вивчена спеціальна література, а також використані метеріали спеціальних обстежень (грунтових, геоботанічних, землевпорядних), дані про природно-кліматичні умови, матеріали грошової оцінки земель та інші документи.

1. Нормативно-правова та методична база регулювання земельних відносин

Реформування земельних відносин - процес складний і багатогранний. Він охоплює всі галузі економіки й сфери суспільного життя, тому найважливіша складова земельної реформи - її правове забезпечення. Органами законодавчої та виконавчої влади нашої країни протягом періоду проведення земельної реформи прийнято ряд важливих законодавчих і нормативно-правових актів щодо реформування земельних відносин, в тому числі тих, які врегульовують питання розвитку ринку земель.

Конституція - Основний Закон України, прийнята 28 червня 1996 року на п'ятій сесії Верховної Ради України, закріпила в Україні право власності на землю громадян, юридичних осіб і держави. Нею визначено, що всі суб'єкти права власності рівні перед законом і охороняються законом.

Статтею 14 Конституції у формі загальних засад закріплюються конституційні положення щодо землі, які створюють принципово нову конституційну основу в нашій державі як для галузевого земельного законодавства, так і для господарської системи в цілому [19].

З часу набрання чинності оновленим Земельним кодексом минуло три роки, але за цей період у нього внесено чимало змін, прийнято ряд інших Законів і підзаконних актів, які стосуються здебільшого врегулювання інтересів окремих груп суб'єктів земельних відносин.

Після проголошення незалежності України та прийняття Конституції України право власності на землю стало гарантованим, а форми власності такими, як у всіх цивілізованих країнах: приватна, державна та комунальна. Основний Закон вперше за всю історію нашої держави визнає землю основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, земля відповідно до Конституції є основною матеріальною і фінансовою базою суспільства.

Програмним документом подальшого реформування земельних відносин на основі раціонального й ефективного використання землі, формування збалансованого механізму регулювання земельних відносин і державного управління земельними ресурсами, гарантування права власності на землю став Указ Президента України «Про Основні напрями земельної реформи в Україні на 2001-2005 роки» від 30.05.2001 року. Цей документ давав аналіз попередніх етапів реформування й визначав завдання майбутніх перетворень у сфері земельних відносин [20]. Ним схвалено основні напрями земельних відносин, що передбачають розвиток ринку земель як необхідного засобу раціоналізації використання земель. Крім того, зазначається, що розвиток ринку земель на засадах поєднання суспільних та приватних інтересів, законності й прозорості проведення земельної реформи вимагає функціонального відокремлення ринку земель сільськогосподарського призначення від іншого призначення [27].

Земельний кодекс України був прийнятий 25 жовтня 2001 року. Відповідно до його положень і згідно з Основними напрямами земельної реформи в Україні на 2001-2005 роки накреслено шляхи подальшого розвитку законодавчої бази у галузі реформування земельних відносин. Було прийнято близько 50 законодавчих та нормативно-правових актів [20].

Земельний кодекс України набрав чинності з 1 січня 2002 року. Цей документ вносить такі зміни. По-перше, вводить приватну власність громадян на землю для заняття підприємницькою діяльністю. До цих пір ніде, крім фермерського господарства, нею не можна було займатися. По-друге, розширено кількість землі, яка може перебувати у приватній власності або постійному користуванні громадян і юридичних осіб. Так, фермер міг мати 50 га землі сільськогосподарського призначення, а згідно з новим Кодексом - 100 га (ця площа може бути збільшена у разі спадкування відповідно до закону). У власність для ведення селянського господарства громадяни могли одержати раніше до 60 соток, а тепер - до 2 га. По-третє, земельний кодекс визнав землю товаром, який може бути придбаний на основі міни, спадкування, дарування та інших цивільно-правових угод, і встановив перелік осіб, що можуть купувати земельні ділянки сільськогосподарського призначення. По-четверте, громадяни, які мають земельні ділянки у власності, за винятком фермерського й товарного господарства, можуть укладати цивільно-правові земельні угоди. По-п'яте, встановлено мораторій на продаж земельних ділянок для ведення товарного виробництва, фермерського господарства та на земельні частки (паї) до 1 січня 2005 року.

Гострі дискусії відбуваються навколо мораторію на купівлю-продаж земель сільськогосподарського призначення та ліквідацію відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення шляхом міни (пункти 14, 15 розділу Х перехідних положень Земельного кодексу України).

Проте подальший розвиток ринкових відносин за умови продовження мораторію на продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення, встановлений Земельним кодексом України, неможливий. Це призведе до затягування земельної реформи та розвитку прозорого ринку земель, припинення інвестиційних процесів в агропромисловому комплексі.

За 2003-2004 роки були прийняті такі основоположні для земельних відносин Закони України, як: «Про землеустрій», «Про особисте селянське господарство», «Про фермерське господарство», «Про охорону земель», «Про державний контроль за використанням та охороною земель», «Про оренду землі», «Про оцінку земель», «Про розмежування земель державної та комунальної власності»,» Про державну експертизи землевпорядної документації», «Про ратифікацію Угоди про позику між Україною та міжнародним банком реконструкції та розвитку», «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень». Ці Закони і нормативно-правові акти спрямовані на поглиблення й завершення земельної реформи, розбудови цивілізованих ринкових земельних відносин [20].

У міру переходу української економіки до ринку зростає значення оцінки земель як ресурсного потенціалу і просторової бази існування людини, а також оцінки ринкової вартості земельних ділянок. Точність визначення вартості землі є критичним елементом ефективної системи податкової оцінки. Вона - одна з умов правильності оцінки вартості освоєних земельних ділянок і гарантує, що кожний землевласник та землекористувач сплатить свою справедливу частку податку. Об'єктивна оцінка землі забезпечує правильність прийняття рішень у галузі землекористування не тільки в державному, але й у приватному секторі.

Грошова оцінка земельних ділянок як складова державного земельного кадастру поділяється на два види: нормативну й експертну. Критерії такого поділу - призначення грошової оцінки та методика проведення грошової оцінки. Нормативну грошову оцінку земельних ділянок використовують для визначення розміру земельного податку, мінімального розміру орендної плати, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель тощо.

Потреба в нормативній оцінці виникає, коли необхідно одночасно оцінити велику кількість земельних ділянок або територію міста у цілому. Вона більш стабільна, ніж експертна, і базується на узагальнених даних, що відображають потенційну вартість землі.

Правовою основою проведення нормативної оцінки є норми чинного Земельного кодексу України щодо оподаткування земель, відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, охорони земель, а також Закону України «Про плату за землю» [7]. Відповідно до вимог чинного законодавства України органи державної влади чи органи місцевого самоврядування приймають рішення про проведення нормативної грошової оцінки на території села, селища, міста. її здійснюють спеціально уповноважені органи виконавчої влади з питань земельних ресурсів, а також суб'єкти господарювання, які мають ліцензії на проведення землеоціночних робіт і залучаються до здійснення оцінки на основі договору із спеціально уповноваженими органами виконавчої влади з питань земельних ресурсів відповідно до Методики грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів [13] і Методики грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів) [14].

Згідно з пунктом першим статті 201 Земельного кодексу України [2] грошова оцінка земельних ділянок здійснюється на рентній основі по всій Україні, в Автономній Республіці Крим, областях, адміністративних одиницях, господарствах і окремих земельних ділянках. Основою визначення грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення є рентний дохід, що утворюється при виробництві зернових культур і визначається за даними економічної оцінки земель, проведеної у 1988 році. Основою грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення є капіталізований рентний дохід, який визначається відповідно до функціонального використання і місця розташування земельних ділянок. Основою грошової оцінки земель населених пунктів є капіталізація рентного доходу, що виникає завдяки розташуванню населеного пункту в загальнодержавній, регіональній та місцевій системах виробництва і розселення, облаштуванню його території та якості земель з урахуванням природно-кліматичних й інженерно-геологічних умов, архітектурно-ландшафтної та історико-культурної цінності, екологічного стану, функціонального використання.

Спрямування здійснюваної в Україні земельної реформи полягає у створенні умов для розвитку інституту приватної власності на землю, приватизації землі, переведення земельних відносин на ринкові засади.

Серед основних напрямів розвитку, стабільного функціонування і регулювання розвиненого ринку землі особливе місце займає розвиток землеоціночної діяльності в ринкових умовах [21].

Частиною 4 статті 201 Земельного кодексу визначено, що експертна грошова оцінка використовується при здійсненні цивільно-правових угод щодо земельних ділянок [2].

Експертна грошова оцінка передбачає визначення ринкової (ймовірної ціни продажу на ринку) або іншого виду вартості об'єкта оцінки (заставна, страхова, для бухгалтерського обліку тощо), за яку він може бути проданий (придбаний) або іншим чином відчужений на дату оцінки відповідно до умов угоди [10].

Проведення експертної грошової оцінки регламентується Методикою експертної грошової оцінки земельних ділянок. Оскільки Методика експертної грошової оцінки земельних ділянок несільськогосподарського призначення регламентувала проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок лише несільськогосподарського призначення, для врегулювання питання здійснення експертної грошової оцінки земельних ділянок сільськогосподарського призначення, присадибних земельних ділянок, земельних ділянок для гаражного і дачного будівництва, права користування (оренди) земельними ділянками Держкомземом було розроблено Методику експертної грошової оцінки земельних ділянок, яка затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2002 року №1531.

Прийняття даного нормативного акта дає можливість створити реальні умови для функціонування ринку земель усіх категорій, системи іпотечного кредитування, сприятиме реформуванню відносин власності на селі та розвитку інфраструктури аграрного сектора [10]. Ця Методика регламентує проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок усіх категорій земель при укладанні цивільно-правових угод та переоцінці основних фондів для бухгалтерського обліку згідно із законодавством. Об'єктами оцінки є земельні ділянки або їхні частини, права, зобов'язання та інтереси, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням землею.

На виконання пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2002 року №1531 був розроблений Порядок проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок. Його застосовують для здійснення експертної грошової оцінки при укладанні цивільно-правових угод щодо земельних ділянок, у тому числі для цілей справляння державного мита, крім угод оренди, дарування та довічного утримання [16]. Тобто при нотаріальному посвідченні цивільно-правових угод оренди, дарування і довічного утримання державне мито повинне стягуватися від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження положення про технічний паспорт земельної ділянки, яка виставляється на торги» від 16.05.2002 року №648 прийнята відповідно до статті 136 Земельного кодексу України. Положенням встановлюється механізм складання технічного паспорта земельної ділянки несільськогосподарського призначення державної або комунальної власності, визначеної для продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) суб'єктам підприємницької діяльності під забудову. У технічному паспорті відображаються відомості про: розмір земельної ділянки, її місце розташування, належність до державної чи комунальної власності, грошову оцінку земельної ділянки та її стартову ціну, природний і господарський стан, цільове призначення, та інші відомості [12].

Закон України «Про оцінку земель» від 11.12.2003 року є одним із базових у сфері ринкових відносин в Україні. Він врегульовує проведення оцінки земель у нашій державі відповідно до норм Земельного кодексу України, Законів України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», «Про плату за землю», «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» з дотриманням положень міжнародних стандартів оцінки. Визначає також засади здійснення оцінки земель, дає змогу вдосконалити державну політику щодо плати за використання земель, сприятиме розвитку цивілізованого ринку земель, зокрема запровадженню системи іпотечного кредитування.

Закон України «Про оренду землі» («Про внесення змін до Закону України «Про оренду землі» (нова редакція) від 02.10.2003 р. №1211-IV) [6] забезпечує механізм спрямування коштів від оренди землі, що є необхідною умовою здійснення ефективної регіональної політики держави, створення фінансової бази діяльності для органів місцевого самоврядування. Оренда землі на перехідний період залишатиметься основною формою використання землі господарюючими суб'єктами.

Мета Закону «Про державний контроль за використанням та охороною земель» від 19.06.2003 року - запобігання правопорушенням у галузі земельних відносин, а також правове забезпечення вжитих заходів щодо усунення виявлених порушень земельного законодавства.

Закон України «Про охорону земель» від 19.06.2003 року спрямований на регулювання правовідносин у сфері охорони й ефективнішого та раціональнішого використання земель, відтворення їхньої родючості й інших функцій грунтового покриву з метою ефективного розв'язання завдань продовольчої та екологічної безпеки життєдіяльності суспільства, забезпечення сталого соціально-економічного розвитку України.

Закон України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» від 05.06.2003 року визначає організаційні та правові засади виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості) із земель, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам, акціонерним товариствам на праві колективної власності [20].

Паювання сільськогосподарських земель, переданих у колективну власність, становило зміст другого етапу земельної реформи. Цей етап практично завершено.

Можливість реалізувати право на земельну частку (пай), посвідчене сертифікатом, врегульовує Указ Президента України «Про захист прав власників земельних часток (паїв)» від 21.04.1998 року, яким встановлено, що у разі відчуження шляхом купівлі-продажу права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом, переважне право на його придбання мають члени колективних сільськогосподарських підприємств, кооперативів, акціонерних товариств, а також селянських (фермерських) господарств та громадяни, які мають право створити їх.

Становлення ринку сільськогосподарських земель набуло подальшого законодавчого забезпечення з уведенням в дію наказу Державного комітету України по земельних ресурсах «Про розвиток ринку землі в Україні» від 15 травня 2000 року, згідно з яким із 1 серпня 2000 року розпочався продаж на конкурентних засадах земельних ділянок, що перебувають у власності юридичних осіб і громадян, та прав на них (у тому числі права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом).

Проте в грудні 2000 року були внесені зміни до вищезгаданого наказу, відповідно до якого встановлено, що громадяни та фізичні особи можуть реалізувати земельні ділянки, права власності на які вони вже набули, але втратили можливість продавати право на земельну частку (пай), посвідчене сертифікатом.

Конфлікт між власністю на землю, посвідченою державним актом, і паєм, посвідченим земельним сертифікатом, розв'язався з уведенням в дію Закону України «Про угоди щодо відчуження земельної частки (паю)» від 18 січня 2001 року. Законом встановлено, що власники земельних часток (паїв), посвідчених земельним сертифікатом, тимчасово не можуть укладати угоди щодо їх купівлі-продажу, дарування або іншим способом відчужувати земельні частки (паї), крім передачі їх у спадщину та при викупі земельних ділянок для державних і громадських потреб.

Таким чином, якщо треба продати земельний пай, то необхідно здійснити відведення земельної ділянки в натурі й одержати державний акт на право приватної власності на земельну ділянку [27].

Відповідно до статті 20 Земельного кодексу України Кабінет Міністрів України 11.04.2002 року прийняв Постанову «Про затвердження Порядку зміни цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб», цим документом визначається механізм щодо зміни цільового призначення земельної ділянки, яка перебуває у власності громадянина або юридичної особи [11].

Основна мета Закону України «Про землеустрій» - забезпечення раціонального використання та охорони земель, створення сприятливого екологічного середовища і поліпшення природних ландшафтів. У Законі визначаються соціально-економічні та екологічні заходи, спрямовані на регулювання земельних відносин і раціональну організацію території адміністративно-територіальних утворень, суб'єктів господарювання, що здійснюються під впливом суспільно-виробничих відносин та розвитку продуктивних сил [20]. У разі організації нових землеволодінь і землекористувань відповідно до Закону України «Про землеустрій» необхідно керуватись принципом обов'язковості землеустрою про складанні проектів землеустрою. Головна увага повинна приділятися розмірам агроформувань (не менше 1,5 тис. га), термінам оренди (від п'яти років і більше) та стабільності землекористування [29].

Закон України «Про іпотеку» від 05.06.2003 року - це спеціальний нормативно-правовий акт, який регулює відносини іпотеки, а також інші, пов'язані з ними відносини, що виникають у зв'язку з формуванням вторинного ринку іпотечного кредитування.

Закон України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» від 18.11.2003 року визначає правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених із метою забезпечення, виконання, оприлюднення і реалізації інших прав юридичних та фізичних осіб стосовно рухомого майна, а також сферу дії обтяження та порядок відчуження предмета обтяження. Відповідно до Закону передбачається реєстрація самих обтяжень в Державному реєстрі.

Законом України «Про розмежування земель державної та комунальної власності» передбачається порядок розмежування земель державної та комунальної власності, тобто встановлення меж земельних ділянок і закріплення їх у натурі (на місцевості), у разі необхідності визначаються земельні сервітути, обмеження (обтяження) прав на земельну ділянку. Він визначає перелік земель державної та комунальної власності, повноваження органів виконавчої влади й органів місцевого самоврядування.

Закон України від 15.06.2004 року «Про ратифікацію Угоди про позику (Проект «Видача державних актів на право власності на землю у сільській місцевості та розвиток системи кадастру») між Україною та міжнародним банком реконструкції та розвитку» закріплює юридично оформлену позику Міжнародного банку реконструкції та розвитку для фінансування проекту видачі державних актів на право власності на землю у сільській місцевості та розвиток системи кадастру, передбачає допомогу в проведенні приватизації земель державних та колективних сільськогосподарських підприємств, організацій шляхом передачі їх працівникам цих підприємств із видачею державних актів на право власності на землю [20].

Указ Президента України «Про заходи щодо створення єдиної системи державної реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них у складі державного земельного кадастру» від 17.02.2003 року №134/2003 регулює питання захисту права власності, вдосконалення системи обліку земельних ділянок та нерухомого майна, а також створення сприятливих умов для розвитку ринкових відносин та активізації інвестиційної діяльності в Україні [9].

Закон України від 01.07.2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» врегульовує відносини у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно всіх форм власності, їх обмежень і правових чинників щодо нерухомості (крім повітряних та морських суден, суден внутрішнього плавання, космічних об'єктів, а також встановлює обов'язковість державної реєстрації речових прав на нерухоме майно. Не зареєстровані речові права на нерухоме майно виключають будь-які цивільно-правові угоди щодо нерухомого майна [20].

Закон України «Про розмежування земель державної та комунальної власності» від 05.02.2004 року №1457-IV визначає правові засади розмежування земель державної та комунальної власності і повноваження органів державної влади та органів місцевого самоврядування щодо регулювання земельних відносин з метою створення умов для реалізації ними конституційних прав власності на землю, забезпечення національного суверенітету, розвитку матеріально-фінансової бази місцевого самоврядування [7].

Незважаючи на те, що правове поле земельної реформи в основному створено, для завершення всіх перетворень у сфері земельних відносин цього ще недостатньо. Потрібно ще багато працювати всім фахівцям і науковцям над питанням вдосконалення чинного законодавства, узгодження правових норм, які регулюють земельні відносини й містяться в різних кодексах України.

У зв'язку з вищезазначеним необхідно доопрацювати Земельний кодекс України щодо вдосконалення управління землями державної власності, внести зміни і доповнення до законодавчих актів «Про порядок використання земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення», «Про планування і забудову територій», «Про основи містобудування», розробити й прийняти Закони «Про земельні сервітути», «Про державну інвентаризацію земель», «Про удосконалення управління використанням і охороною земель державної власності в перехідний період до ринкових земельних відносин», «Про порядок встановлення меж адміністративно-територіальних утворень», «Про державний земельний (іпотечний) банк», «Про іпотечні цінні папери» тощо.

Головною метою прийняття вказаних правових документів повинні стати високоефективне прибуткове використання земель усіх форм власності та забезпечення додаткових надходжень до державного і місцевих бюджетів.

2. Соціально-економічна та природно-кліматична характеристика одринської сільської ради Нововодолазького району Харківської області

Загальна характеристика. Територія Одринської сільської ради розміщена в північнiй частині Нововодолазького району Харкiвської області (рис. 1).

Зовнішня межа земель сільської ради в пiвнiчнiй, північно-східній частині проходить із землями Жовтневого держлiсгоспу та землями КСП «Березiвка «Харкiвського району, східна частина - із землями Рокитянського училища-агрофiрми Нововодолазького району. З півдня територія Одринської сільської ради межує з землями Жовтневого держлiсгоспу. Пiвденно західна частина сільської ради межує з Староводолазькою сiльською радою. Західна та пiвнiчно-захiдна частини сільської ради межують із землями Валкiвського району. Загальна площа сільської ради складає 3650,3 га.

Територія сільської ради складається з одного масиву, витягнутого з півночі на південь на протязі 9,0 км, з трьома населеними пунктами - селом Одринка на відстані 25 км від районного центру сел. Нова Водолага, селами Пластунiвка та Кут.

Кількість населення в с. Одринка складає 565 мешканцiв. В населеному пункті налічується 305 дворiв. Площа населеного пункту складає 492,8271 га.

В населених пунктах Пластунiвка та Кут кількість населення складає 52 та 46 чоловiк. Населені пункти налічують 34 двори та 33 двори, їх площі складають 28.1 га та 28.2 га відповідно.

Основною структурно-планувальною одиницею населених пунктiв є малоповерхова забудова садибного типу.

За функціональним призначенням територія села Одринка поділяється на сельбищну та виробничу. На виробничiй територiї зосередженi громадська забудова та господарський двiр сiльськогосподарського пiдприємства.

Село електрифіковане та частково газифiковане i телефонiзоване.

Підгрунтові води залягають, як правило, на глибині понад 3 метри. Небезпечні геологічні процеси відсутні.

Селищна рада розташована в межах природних зон і підзон: лісостепу, степу. В геоструктурному відношенні територія знаходиться в межах Дніпровсько-Донецької западини.

Територія Одринської сiльської ради входить в склад центрального середньозволоженого агрокліматичного району Харківської області. Даний район характеризується помірно-континентальним кліматом. Сума плюсових температур за період з середньосуточними температурами повітря вище +10 - 2700°. Кількість опадів за цей період складає 270 мм. Гідротехнічний показник дорівнює 1,0 (коефіцієнт).

Хід середньомісячних температур повітря на протязі року показаний в таблиці 1.

Середньомісячна і середньорічна температура повітря (в градусах)

М і с я ц і

середня за рік

І

ІІ

ІІІ

ІV

V

VІІ

VІІІ

ІХ

Х

ХІ

ХІІ

-7,2

-6,9

1,4

7,3

15,0

18,3

20,8

19,6

14,2

7,6

0,3

-5,0

7,1

З переходом середньодобової температури повітря через 0є починається зимовий період, який триває в середньому 123 дні.

Стійкий сніговий покрив утворюється в середньому 15 грудня і досягає максимума до другої половини лютого. Середня висота снігового покриву 18 см, тривалість його залягання - 85 днів. Середня глибина промерзання грунту 65 см, мінімальна 39 см, максимальна 120 см. Опадів взимку випадає небагато - приблизно 20-25% річної кількості (табл. 2). Вони випадають в основному у вигляді снігу.

Самим холодним місяцем району є січень. Середньомісячна температура повітря в січні -7,2є. Абсолютний мінімум температури -35є спостерігається також в січні.

Тривалість безморозного періоду 160 днів, вегетаційного - 175 днів. Випаровування на території району практично не перевищує кількості опадів, а їх в середньому за рік випадає 536 мм. Розподіл опадів по місяцям показано в таблиці 2.

Середньомісячна кількість атмосферних опадів в мм

Місяці

І

ІІ

ІІІ

ІV

V

VІІ

VІІІ

ІХ

Х

ХІ

ХІІ

К-ть опадів

29

23

36

35

50

71

64

57

35

43

51

42

Із даних таблиці видно, що найбільша кількість опадів випадає в літній і, частково, у весняний періоди (травень - серпень), що співпадає з періодом максимального росту сільськогосподарських культур і посівів озимини.
Найбільш сильні вітри спостерігаються в лютому місяці, найбільш слабі - в липні. Вцілому кліматичні умови району по кількості тепла і вологи сприятливі для вирощування сільськогосподарських культур.
Характеристика використання земельного фонду. Площа земель Одринської сільської ради складає 3650,30 га. На території сільської ради розташовані землі, які перебувають в оренді в СВК «Хлiбороб», їх площа становить 2390,40 га, площа земель села Одринка - 492,80 га, села Пластунiвка - 28,10 га, села Кут - 28,20 га. Землі запасу налічують 681,79 га, із них: сільськогосподарського призначення - 650,59 га, в тому числі: ріллі - 108,70 га, сіножатей - 17,49 га, пасовищ - 524,40 га. За лісогосподарськими підприємствами закріплено 61,70 га. Ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд займають 118,54 га. Землі автомобільного транспорту - 21,20 га та землі під закладами, установами, організаціями - 1,88 га.
Розподіл земель сільської ради за власниками землі і землекористувачами наведено у таблиці 3. З неї видно, що землі СВК «Хлібороб» займають площу 2390,40 га, що становить 65,48% від усієї площі земель сільської ради.
Землі, які надано у власність та користування громадян становлять 493,33 га, відповідно 13,5%.

Землі запасу не надані у власність і користування займають площу 681,79 га (18,6%), до них відносяться землі запасу, резервні території села та землі загального користування. Землі державної власності, що перебувають у постійному користуванні - 82,9 га, це 2,3%, до них відносяться РДУ по сільській раді - 21,2 га і землі Жовтневого лісгоспу - 61,7 га.

Відповідно до Земельного кодексу України всі землі за цільовим призначенням підлягають на такі категорії:

а) землі сільськогосподарського призначення;

б) землі житлової та громадської забудови;

в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення;

г) землі оздоровчого призначення;

г') землі рекреаційного призначення;

д) землі історико-культурного призначення;

е) землі лісового фонду;

є) землі водного фонду;

ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування, можуть бути в запасі.

Виходячи з вищезгаданого, земельний фонд Одринської сільської ради на 2005 рік використовується за наступним цільовим призначенням (табл. 4).

Структурний розподіл земель Одринської сільської ради за категоріями

Категорія земель

Площа, га

Питома вага, %

1. Сільськогосподарського призначення

3166,08

86,73

2. Житлової та громадської забудови

74,62

2,04

3. Водного фонду

54,00

1,48

4. Лісового фонду

334,40

9,16

5. Промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення

21,20

0,58

Всього земель по сільській раді

3650,3

100

Розподіл земельного фонду сільської ради за формами власності приведено в таблиці 3.
Згідно статті 78 Земельного кодексу [2] земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності. Всі форми власності є рівноправними.
Виходячи з структури розподілу земель за формами власності видно, що землі державної власності складають 43,75% від загальної площі, тобто 1597,30 га, а землі приватної власності - 56,24%, що відповідає 2053,00 га.
Характеристика грунтового покриву. По сільській раді було проведене детальне обстеження грунтового покриву сільськогосподарських угідь.
Відповідно до прийнятого в Україні агровиробничого групування грунтів, на території Одринської сільської ради було виділено 26 агровиробничих груп грунтів, які включають такі агрогрупи:
· Темно-сірі опідзолені важкосуглинкові грунти - 40е;
· Темно-сірі опідзолені середньосуглинкові грунти - 40д;
· Чорноземи опідзолені слабозмиті важкосуглинкові - 49е;
· Чорноземи опідзолені слабозмиті легкоглинисті - 49 л;
· Темно-сірі опідзолені слабозмиті супіщані грунти - 49`в;
· Темно-сірі опідзолені слабозмиті середньосуглинкові грунти - 49`д;
· Темно-сірі опідзолені слабозмиті важкосуглинкові грунти - 49`е;
· Темно-сірі опідзолені середньозмиті середньосуглинкові грунти - 50`д;
· Темно-сірі опідзолені середньозмиті важкосуглинкові грунти - 50`е;
· Темно-сірі опідзолені сильнозмиті легкосуглинкові грунти - 51`г;
· Темно-сірі опідзолені сильнозмиті середньосуглинкові грунти - 51`д;
· Темно-сірі опідзолені сильнозмиті важкосуглинкові грунти - 51`е;
· Чорноземно-лучні середньосуглинкові грунти - 133д;
· Чорноземно-лучні важкосуглинкові грунти - 133е;
· Лучно-болотні неосушені грунти - 141;
· Опідзолені намиті середньосуглинкові грунти - 208д;
· Опідзолені намиті важкосуглинкові грунти - 208е;
· Переміщені легкосуглинкові грунти - 212`г;
· Переміщені середньосуглинкові грунти - 212`д;
· Переміщені важкосуглинкові грунти - 212`е;
· Світло-сірі і сірі опідзолені слабозмиті супіщані грунти - 37в;
· Світло-сірі опідзолені середньозмиті середньосуглинкові грунти - 38д;
· Чорноземи опідзолені важкосуглинкові - 41е;
· Темно-сірі опідзолені важко суглинкові на глинах - 44е;
· Темно-сірі опідзолені слабозмиті легкосуглинкові грунти - 49`г;
· Муловато - болотні і заплавні грунти - 141'.
Структура грунтового покриву сільськогосподарських угідь в розрізі агровиробничих груп грунтів наведена в таблиці 5.
Найбільш розповсюдженими грунтами на території Одринської сільської ради є темно-сірі опідзолені важкосуглинкові грунти (шифр агрогрупи - 40е), вони займають 979,7 га (34,41%), темно-сірі опідзолені слабозмиті важкосуглинкові грунти (шифр агрогрупи - 49`е) - 892,2 га, тобто 31,34% від площі сільськогосподарських угідь. Вони мають легкий механічний склад з вмістом гумусу 3,3 - 4,2%. Дані грунти переважно придатні для вирощування овочевих, кормових і зернових культур.
Грунти з шифрами агровиробничих груп 40д, 49е, 49 л, 50е, 50`е, займають від 1 до 10% від площі сільськогосподарських угідь. Вони мають менший вміст гумусу (1,9%).
Яружно - балочна мережа представлена розмитими грунтами і виходами рихлих порід до 4,6% площі угідь.
Ососбливо цінними землями на території сільської ради є землі з шифрами агровиробничих груп грунтів - 40е, 41е, 41 л, 49`е.
Структура грунтового покриву в розрізі сільськогосподарських угідь

Шифри агровироб-ничих груп грунтів

Всього сільськогос-подарських угідь

в тому числі:

рілля

сіножаті

пасовища

га

%

га

%

га

%

га

%

1

2

3

4

5

6

7

8

9

40д

185,60

6,52

185.60

6,52

-

-

-

-

40е

979,70

34,41

962.70

33,81

0,40

0,01

16,60

0,59

продовження таблиці 5

1

2

3

4

5

6

7

8

9

41е

237,40

8,34

237.40

8,34

-

-

-

-

44е

4,10

0,14

4.10

0,14

-

-

-

-

49е

62,40

2,19

62.10

2,18

-

-

0,30

0,01

49 л

62,30

2,19

61.50

2,16

-

-

0,80

0,03

49`г

26,10

0,92

20.70

0,73

-

-

5,40

0,19

49`д

8,30

0,29

1.50

0,05

-

-

6,80

0,24

49`в

13,90

0,49

8.40

0,30

-

-

5,50

0,19

49`е

892,20

31,34

840.30

29,52

3,00

0,11

48,90

1,82

50е

38,80

1,36

37.00

1,30

-

-

1,80

0,06

50`д

7,10

0,25

3.20

0,11

-

-

3,90

0,14

50`л

12,70

0,45

8.30

0,29

-

-

4,30

0,16

50`е

297,10

10,44

176.70

6,21

-

-

120,40

4,23

51`г

0,50

0,02

0.50

0,02

-

-

-

-

51`д

3,20

0,11

3.20

0,11

-

-

-

-

51`е

70,90

2,49

2.40

0,08

-

-

68,50

2,41

51`л

0,60

0,02

0.60

0,02

-

-

-

-

51`в

1,50

0,05

1.50

0,05

-

-

-

-

133`е

1,20

0,04

0.10

0,01

1,10

0,03

-

-

133`д

5,20

0,18

-

-

2,40

0,08

2,80

0,10

133`л

4,20

0,15

-

-

1,70

0,06

2,50

0,09

141`

39,40

1,38

1.40

0,01

38,00

1,37

-

-

208д

1,50

0,05

0.90

0,03

0,60

0,02

-

-

208е

2,20

0,08

1.40

0,05

0,80

0,03

-

-

212`е

1,40

0,05

1.40

0,05

-

-

-

-

50`е

13,60

0,48

-

13,60

0,48

-

-

141

8,10

0,28

-

4.60

0,16

3.50

0,12

209е

0,70

0,02

-

0,70

0,02

-

-

37в

7,20

0,25

-

-

-

7,20

0,25

38д

3,20

0,11

-

-

-

3,20

0,11

133е

1,00

0,04

-

-

-

1,00

0,04

Всього

2847,0

100

2622.90

85,10

66,90

2,35

356,10

12,51

Необстежено 228,58 47,06 2,1 179,42

3. Реформування земельних відносин на території Одринської сільської ради

Кадастрова оцінка території. Земельний кадастр - це багаторівнева задокументована система пізнання середовища існування людини, створена з метою управління земельними ресурсами на основі вивчення окремої просторової одиниці - земельної ділянки [2].

До системи заходів державного земельного кадастру входять реєстраційні, облікові і оцінювальні роботи.

Земельні ділянки підлягають облікоу, який проводиться за кількісними та якісними ознаками. Кількісний облік відокремлює землі: в межах населених пунктів та поза ними, зрошені та осушені землі, землі за формами

та категоріями, за терміном користування. Якісний облік проводиться за всіма категоріями земель і містить: класифікацію всіх земель за придатністю до сільськогосподарського виробництва і земель населених пунктів; характеристику земель за товщиною гумусного горизонту, вмістом гумусу та інших поживних речовин, механічним складом, зволоженістю; характеристикою кормових і лісових угідь.

Земельно - облікові роботи утворюють кількісну базу для проведення земельно-оцінювальних робіт. Якісну оцінку грунтів або їх бонітування виконують по кожній конкретній оцінювальній одиниці, якою може бути окрема грунтова відмінність. В результаті якісної оцінки грунтів кожна таксономічна одиниця отримує свою балову оцінку, якою визначається бонітетний даного грунту.

Територію сільської ради представляють в основному темно-сірі опідзолені 1871,90 га (51,2%) і 112,04 га (0,8%) чорноземи типові, які детально описані вище. У таблиці 6 наведено площі і відповідно бали бонітету по сільськогосподарським угіддям.

Агровиробничі групи грунтів по угіддях і їх бали бонітету (по сільській раді)

Шифри агровироб-ничих

груп грунтів

У тому числі

ріллі

сіножатей

пасовищ

га

бал

га

бал

га

бал

40д

185.60

39

-

-

-

37

40е

962.70

41

0,40

41

16,60

41

41е

237.40

49

-

49

-

49

44е

4.10

40

-

-

-

44

49е

62.10

43

-

39

0,30

43

49 л

61.50

39

-

38

0,80

42

49`г

20.70

29

-

32

5,40

29

49`д

1.50

36

-

35

6,80

36

49`в

8.40

27

-

-

5,50

34

49`е

840.30

39

3,00

39

48,90

39

50е

37.00

36

-

32

1,80

36

50`д

3.20

30

-

26

3,90

30

50`л

8.30

32

-

28

4,30

-

50`е

176.70

33

-

29

120,40

33

51`г

0.50

23

-

19

-

23

51`д

3.20

23

-

21

-

-

51`е

2.40

24

-

19

68,50

-

51`л

0.60

22

-

21

-

-

51`в

1.50

23

-

-

-

-

133`е

0.10

34

1,10

46

-

36

133`д

-

29

2,40

39

2,80

30

133`л

-

36

1,70

48

2,50

38

141`

1.40

6

38,00

6

-

6

208д

0.90

40

0,60

42

-

42

208е

1.40

46

0,80

49

-

48

212`е

1.40

23

-

25

-

6

50`е

-

33

13,60

29

-

28

141

-

6

4.60

6

3.50

6

209е

-

55

0,70

58

-

38

37в

-

21

19

7,20

20

38д

-

27

-

3,20

24

133е

-

34

46

1,00

36

Використовуючи дані бонітування грунтів, виконують економічну оцінку земель сільськогосподарських угідь за трьома економічними показниками:

продуктивністю;

окупністю витрат;

диференційним доходом.

Матеріали бонітування грунтів, економічної оцінки земель і територій, генеральні плани та проекти планування і забудови населених пунктів служать інформаційною базою для грошової оцінки земель.

Земельно - оцінювальні роботи є основою для земельного кадастру.

За їх результатами складаються кадастрові плани, карти, профілі, кадастрові текстові матеріали. Ці документи містять інформацію про межі адміністративно-територіальних утворень, меж землеволодінь і землекористувань з даними про власників або користувачів; правовий режим земель, їх кількість, якість, вартість, про власників і користувачів на міських та сільських територіях.

Проведення грошової оцінки сільськогосподарських угідь. Грошова оцінка земель здійснюється з метою регулювання відносин при передачі землі у власність, спадщину, під заставу, при даруванні, купівлі продажу земельної ділянки, та права оренди, визначені ставок земельного податку, ціноутворення, визначенні розміру внеску до статутних фондів акціонерних товариств, об'єднань, кооперативів [25].

Грошова оцінка земель стала життєво необхідною для економіки усієї держави.

Відповідно до ст. 201 Земельного кодексу України та залежно від призначення й порядку проведення грошова оцінка земель поділяється на нормативну та експертну.

Нормативна грошова оцінка земель використовується для визначення розміру земельного податку, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, економічного стимулювання, раціонального використання та охорони земель тощо.

Порядок і процедура здійснення нормативної грошової оцінки передбачені наступними чинними нормативно-правовими актами України.

Нормативна грошова оцінка земель здійснюється відповідно до Методик [13, 14] та Порядку [15].

Процедура нормативної грошової оцінки земель включає збір і аналіз вихідних даних про земельні ділянки, економічних, соціальних, фізичних чинників, що впливають на її вартість; узгодження результатів грошової оцінки та їх затвердження в установленому порядку.

Для цього використовуються дані реєстрації права власності та права користування землею, матеріали державного земельного кадастру (облік кількості та якості земель, бонітування, економічної оцінки земель), матеріали внутрігосподарського землевпорядкування, інвентаризації земель, зонування території міста та ін.

Інформаційною базою для грошової оцінки сільськогосподарського призначення є матеріали державного земельного кадастру (кількісна і якісна характеристика земель, бонітування грунтів, економічна оцінка земель), матеріали внутрігосподарського землевпорядкування, а земель населених пунктів - їх генеральні плани та проекти планування і забудови населених пунктів, матеріали економічної оцінки території.

Статтею 23 Закону України «Про плату за землю» [4] передбачено, що грошова оцінка земельної ділянки щороку станом на 1 січня уточнюється на коефіцієнт індексації. Постановою Кабінету Міністрів України «Про проведення індексації грошової оцінки земель» від 12 травня 2000 року №783 затверджено Порядок проведення індексації грошової оцінки земель.

Індекс інфляції року визначає Держкомстат України. Якщо Кі не перевищує одиниці, індексація не проводиться.

Грошова оцінка земель сільськогосподарських угідь індексується з липня 1995 року станом на 01.01.2005 р. коефіцієнт індексації складає 2,465, який визначається з добутку коефіцієнтів інфляції за 1996 рік - 1,703, за 1997 рік - 1,059, за 1998 рік - 1,066, за 1999 рік - 1,127, за 2000 рік - 1,182, за 2001 рік - 1,020, за 2002-2004 роки - 1,00. Загальний коефіцієнт індексації складає 2,465.

Грошова оцінка земельних ділянок сільськогосподарського призначення визначається окремо по земельних ділянках, зайнятих під сільськогосподарськими угіддями (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища) та земельних ділянок під господарськими виробничими дворами, а також шляхами та прогонами.

Грошова оцінка одного гектара сільськогосподарських угідь проведена окремо по орних землях, землях під багаторічними насадженнями, сіножатями і пасовищами.

Таксономічною одиницею грошової оцінки земель є агровиробничі групи ґрунтів, які розраховані на підставі аналізу площ ґрунтів та сільськогосподарських угідь (див. табл. 6).

У відповідності до Методики та з метою забезпечення співставлення результатів грошової оцінки сільськогосподарських угідь всі розрахунки проведені в цінах за станом на 1.07.1995 р. з подальшою їх індексацією.

Сільськогосподарські угіддя оцінювалися за диференціальним рентним доходом по агровиробничих групах ґрунтів в розрізі угідь (ріллі, багаторічних насаджень, сіножатей та пасовищ) по 01 Валківському земельно-оціночному району Харківської області.

Грошова оцінка сільськогосподарських угідь визначалася як добуток річного рентного доходу за економічною оцінкою по виробництву зернових, ціни на зерно і терміну його капіталізації за формулою:

Гоз = Рздн х Ц х Тк, (1)

де: Гоз - грошова оцінка гектара відповідних сільськогосподарських угідь (грн.);

Рздн - загальний рентний доход на відповідних сільськогосподарських угіддях (ц);

Тк - термін капіталізації рентного доходу (в роках), який встановлюється на рівні 33 років.

По кожному з оцінюваних видів угідь визначався середньозважений диференціальний рентний доход по агровиробничих групах ґрунтів на основі шкал економічної оцінки земель (див. «Шкали оцінки земель Київської області»).

Після відповідних розрахунків середньозважений рентний доход по зернових на 1 га ріллі складає 326,68 крб. відповідно з багаторічних насаджень - 271,27 крб./га, сіножатей - 44,27 крб./га, пасовища - 27,07 крб./га.

Грошова оцінка сільськогосподарських угідь Ординської сільської ради станом на 2005 рік становить - 2808,90 грн. за 1 га, відповідно:

ріллі - 7960,58 грн./га;

сіножатей - 2104,95 грн./га;

пасовищ - 1885,72 грн./га (таблиця 7).

Згідно з п. 2.4. Порядку грошова оцінка одного гектара земельної ділянки (сільськогосподарських угідь, що знаходяться у власності юридичних осіб) визначається на основі шкал агровиробничих груп грунтів і розрахована за формулою:

Г х Б агр

Г агр =-----------, (2)

Б

де: Г агр - грошова оцінка гектара агровиробничої групи грунтів (грн.);

Г - грошова оцінка гектара відповідних сільськогосподарських угідь

по підприємству;

Багр - бал бонітету агровиробничої групи грунтів;

Б - середньозважений бал бонітету угідь по підприємству.

Бали бонітету агровиробничих груп грунтів в розрізі сільськогоспо-дарських угідь по сільській раді приведені в таблиці 6.

Результати грошової оцінки 1 га агровиробничих груп грунтів приведені в таблиці 7 та відображені в графічних матеріалах.

Розрахунок грошової оцінки агровиробничих груп грунтів

Шифр агрови-робничих груп грунтів

Площа, га

Бал бонітету агрогрупи

Грошова оцінка 1 га агрогрупи грунтів на 01.01.1995 р.

Коефіцієнт індексації на 01.01.2005 р.

Грошова оцінка 1 га агрогрупи грунтів на 01.01.2005 р.

Грошова оцінка агрогрупи грунтів на 01.01.2005 р.

Рілля

40д

185.60

39

3149

2.465

7762.29

1 440 680.10

40е

962.70

41

3310

2.465

8159.15

7 854 813.71

41е

237.40

49

3956

2.465

9751.54

2 315 015.60

44е

4.10

40

3230

2.465

7961.95

32 644.00

49е

62.10

43

3472

2.465

8558.48

531 481.61

49 л

61.50

39

3391

2.465

8358.82

514 067.12

49`г

20.70

29

2341

2.465

5770.57

48 472.75

49`д

1.50

36

2907

2.465

7165.76

10 748.63

49`в

8.40

27

2180

2.465

5373.70

45 139.08

49`е

840.30

39

3149

2.465

7762.29

6 522 648.09

50е

37.00

33

2907

2.465

7165.76

265 132.94

50`д

3.20

30

2422

2.465

5970.23

19 104.74

50`л

8.30

32

2584

2.465

6369.56

52 867.35

50`е

176.70

33

2664

2.465

6566.76

1 160 346.49

51`г

0.50

23

1857

2.465

4577.51

2 288.75

51`д

3.20

23

1857

2.465

4577.51

14 648.02

51`е

2.40

24

1938

2.465

4777.17

11 465.21

51`л

0.60

22

1776

2.465

4377.84

2 626.70

51`в

1.50

23

1857

2.465

4577.51

6 866.26

133`е

0.10

34

2745

2.465

6766.43

676.64

133`д

0.00

29

2341

2.465

5770.57

0.00

133`л

0.00

36

2907

2.465

7165.76

0.00

141`

1.40

6

484

2.465

1193.06

1 670.28

208д

0.90

40

3230

2.465

7961.95

7 165.76

208е

1.40

46

3714

2.465

9155.01

12 817.01

212`е

1.40

23

1857

2.465

4577.51

6 408.51

Всього

2622.90

20879795.32

Сіножаті

40е

0.40

41

2125

2.465

5238.13

2 095.25

49`е

3.00

39

1814

2.465

4471.51

13 414.53

133`е

1.10

46

2383

2.465

5874.10

6 461.50

133`д

2.40

39

2022

2.465

4984.23

11 962.15

133`л

1.70

48

2488

2.465

6132.92

10 425.96

141`

38.00

6

311

2.465

766.62

29 131.37

208д

0.60

42

2177

2.465

5366.31

3 219.78

208е

0.80

49

2540

2.465

6261.10

5 008.88

50`е

13.60

29

1503

2.465

3704.90

50 386.57

141

4.60

6

311

2.465

766.62

3 526.43

209е

0.70

58

3007

2.465

7412.26

5 188.58

Всього

66.90

140 821.01

Пасовища

40е

16.60

41

1093

2.465

2694.25

44 724.47

49е

0.30

43

1146

2.465

2824.89

847.47

49 л

0.80

42

1119

2.465

2758.34

2 206.67

49`г

5.40

29

773

2.465

1905.45

10 289.40

49`д

6.80

36

959

2.465

2363.94

16 074.76

49`в

5.50

34

906

2.465

2233.29

12 283.10

49`е

48.90

39

1039

2.465

2561.14

125 239.50

50е

1.80

36

826

2.465

2036.09


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.