Проектні пропозиції щодо впорядкування території ТОВ "Ліщанці" на території Ліщанецької сільської ради Тернопільської області

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

1. Підготовчі роботи, їх зміст та методика виконання

1.1 Складання планової основи

1.2 Обчислення площ

1.2.1 Обчислення загальної площі земель в плані за координатами вершин

1.2.2 Обчислення площ секцій

1.2.3 Обчислення площ контурів і складання експлікацій

2. Аналіз фактичного використання земель

2.1 Загальні відомості про господарство

2.2 Характеристика природних та економічних умов господарства

2.3 Розподіл земель за категоріями на території сільської ради

2.4 Склад земель сільськогосподарського призначення

3. Проектні пропозиції щодо використання земель і організації угідь

3.1 Обґрунтування проектних пропозицій щодо системи використання земель в господарстві

3.1.1 Визначення складу і площі угідь

3.1.2 Трансформація і поліпшення угідь

3.1.3 Розміщення угідь на території господарства

3.1.4 Організація системи використання ріллі. Обґрунтування розміщення встановлених проектом сівозмін

4. Впорядкування території сівозмін

4.1 Проектування полів сівозмін та робочих ділянок

4.2 Проектування польових доріг та інших елементів

4.3 Аналіз розробленого проекту впорядкування території ріллі

5. Впорядкування території садів і ягідників

5.1 Розміщення порід, сортів, розміщення кварталів

5.2 Розміщення захисних лісових насаджень, дорожної мережі, господарських дворів

6. Впорядкування території пасовищ

6.1 Розміщення гуртових ділянок (отарних)

6.2 Розміщення загонів чергового випасання

6.3 Розміщення скотопрогонів, літніх таборів, водопійних площадок

7. Впорядкування території сіножатей

8. Природоохоронні заходи

9. Перенесення проекту в натуру

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

Розвиток різних форм власності та господарювання на землі без суворого і надійного державного екологічного контролю, брак відповідної законодавчої бази призвели до споживацького ставлення до землі, а в сільському господарстві - до ігнорування екологічних вимог на користь економічних інтересів.

В сучасних умовах господарювання велике значення набуває питання охорони земель. Правове регулювання у сфері охорони земель здійснюється відповідно до Конституції України, Земельного кодексу України, Закону України «Про охорону земель», інших нормативно-правових актів, які приймаються відповідно до них.

Відсутність спеціальних нормативних актів та відповідальності за нераціональне використання землі дозволяли власникам землі та землекористувачам по споживацьке ставитися до національного багатства -землі. Нарешті ця прогалина у законодавстві була заповнена. Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України по збереженню родючості ґрунтів» від 04.06.2009 №1443-V, який набув чинності з 01.08.2010 (окремі положення наберуть чинності з 01.01.2013), внесені зміни до Земельного кодексу України, Кодексу України про адміністративні правопорушення, до законів України «Про охорону земель», «Про землеустрій».

Суть цих змін полягає в тому, що земельні ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва повинні використовуватися відповідно до розроблених і затверджених в установленому порядку проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь і передбачають заходи по охороні земель.

На період до 1 січня 2015 року вимога закону про наявність проекту землеустрою, що забезпечує еколого-економічне обґрунтування сівозміни і впорядкування угідь, розповсюджується тільки на тих власників та землекористувачів, які використовують земельні ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею більше, ніж 100га, а після 01.01.2015 - на всіх власників і землекористувачів, які ведуть товарне виробництво.

В області за оперативними відомостями державного земельного кадастру нараховується велика кількість землекористувачів, котрі використовують земельні ділянки площею понад 100 га. На жаль, в даний час не виготовлено жодного проекту землеустрою, що міг би забезпечити еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь. Відповідно виникає необхідність у виготовленні такої кількості, скільки ж землекористувачів.

У проекті землеустрою повинні міститися нормативи оптимального співвідношення культур в сівозмінах, які визначають структуру посівних площ для певного природно-сільськогосподарського регіону та перелік встановлених культур для вирощування. Відповідні нормативи затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2010 №164.

Результати багаторічних досліджень учених наукових установ Української академії аграрних наук щодо формування сівозмін у різних природно-кліматичних зонах України в сучасних умовах ведення землеробства викладені у Методичних рекомендаціях щодо оптимального співвідношення сільськогосподарських культур у сівозмінах різних ґрунтово-кліматичних зон України, затверджених спільним наказом Міністерства аграрної політики України та Української Академії Наук від 18.07.2008 №440/71.

Варто взяти до уваги, що проект землеустрою розробляється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади, місцевого самоврядування або суду про проведення робіт із землеустрою та укладеного відповідно до нього договору між землевласником (землекористувачем) та розробником проекту землеустрою, істотними умовами якого є вартість і строки проведення робіт (не більше як три місяці).

Також, акцентуємо увагу сільгосптоваровиробників, що розробником проекту землеустрою може бути юридична або фізична особа, яка має ліцензію на проведення відповідних робіт із землеустрою, а замовником проекту може бути сільська, селищна, міська рада або районна, міська держадміністрація, землевласник, землекористувач.

Нижче наведено Орієнтовний перелік суб'єктів господарювання, які можуть розробляти проекти землеустрою, що забезпечують еколого - економічне обґрунтування сівозмін та впорядкування угідь на території області.

До договору замовник додає копії документів, що посвідчують право на земельну ділянку (у разі їх наявності), рішення органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування чи суду про проведення робіт із землеустрою, а також копії агрохімічних паспортів полів земельних ділянок, матеріали історії полів за останні 3-5 років та, у разі наявності, актуальні матеріали польових геодезичних вишукувань та ґрунтових обстежень.

Проект землеустрою погоджується з відповідною сільською, селищною, міською радою або районною держадміністрацією і підлягає державній експертизі землевпорядної документації в установленому законом порядку.

До порушень встановлених вимог чергування сільськогосподарських культур у сівозмінах або навіть беззмінних посівів спонукає кон'юнктура ринку сільськогосподарської продукції яка диктує виробництво, у першу чергу, «прибуткових» культур. Проте, розвиток землеробства в нашій країні загалом повинен базуватися на впровадженні раціональної системи сівозмін - польових, кормових і спеціальних.

Тому, за невиконання вимог сільгосптоваровиробниками закону про наявність проекту землеустрою, що забезпечує еколого - економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь, з 2013 року діятиме стаття 55 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яка передбачає притягання до адміністративної відповідальності осіб:

- які використовують земельні ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва без затверджених проектів землеустрої, що забезпечують еколого - економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь, з накладенням штрафу на громадян від 850 до 1700 гривень і на посадових осіб від 5100 до 8500 гривень;

- які використовують земельні ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з відхиленням від затверджених проектів землеустрої, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь, з накладенням штрафу на громадян від 85 до 340 гривень і на посадових осіб від 255 до 510 гривень.

Проекти землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь, визначають:

а) розміщення виробничих будівель і споруд;

б) організацію землеволодінь та землекористувань з виділенням сівозміни, виходячи з екологічних та економічних умов, формування інженерної та соціальної інфраструктури;

в) визначення типів і видів сівозміни з урахуванням спеціалізації сільськогосподарського виробництва;

г) складання схем чергування сільськогосподарських культур у сівозміні;

ґ) проектування полів сівозміни;

д) розробку плану переходу до прийнятної сівозміни;

е) перенесення в натуру (на місцевість) запроектованих полів сівозміни.

Порядок розробки проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь, встановлюється Кабінетом Міністрів України, який в свою чергу своєю Постановою від 02.11.2011 № 1134 затвердив “Порядок розроблення проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь”.

В цілому площа сільськогосподарських угідь становить 41569,4 тис. гектарів, з них 32478,4 тис. гектарів (78% від загальної площі сільськогосподарських угідь) - рілля, 2409,8 тис. гектарів (5,7%) - сіножатті; 5489,7 тис. гектарів (13,1%) - пасовища; 897,7 тис. гектарів (2,1%) - багаторічні насадження; 320,8 тис. гектарів (0,7%) - перелоги.

Фактична розораність території України становить 53,8%, чого немає в жодній країні світу. У порівняння з США цей показник 27%, у Франції - 42%, у Німеччині - 33%. В середньому на одного жителя України припадає 0,71 га ріллі. Такий показник розораності, в нашій державі, обумовлений низкою чинників. Передусім це спадок колишньої радянської системи сільськогосподарського виробництва, що ґрунтувалася на інтенсивній системі землеробства, по-друге, це високий рівень розвитку продуктивних сил, і останнє - практично уся територія України характеризується сприятливими ґрунтово-кліматичними умовами ведення сільського господарства.

До найбільш істотних факторів, що впливають на зниження продуктивності земельних ресурсів належать водна та вітрова ерозії, а також антропогенний вплив на земельні ресурси.

Їх вплив має досить суперечливий характер. У ньому наявні як позитивні так і негативні тенденції. З одного боку, вдосконалення технологій і наростання виробництва сприяють більш повному задоволенню потреб людей, збільшенню виробництва продуктів харчування. З іншого - безсистемне та безгосподарське використання землі призводить до зниження родючості ґрунтів через їх переущільнення, втрату грудкувато-зернистої структури, водопроникності та аераційної здатності з усіма екологічними наслідками.

Сівозміна полягає у чергуванні різних культур у часі й просторі та забезпечує більш сприятливі умови для загального росту і розвитку рослин, підвищення врожайності та якості врожаю без додаткових витрат на добрива, зрошення, обробіток посівів. Запровадження сівозмін також є гарантією раціонального використання та охорони земель.

Агрономічна роль сівозміни на різних етапах розвитку землеробства і особливо за умов його інтенсифікації випливає із загального завдання наукового землеробства. За визначенням К. А. Тімірязєва і Д. М. Прянішнікова, це завдання - в узгодженні вимог культурних рослин з умовами вирощування. За відповідних кліматичних умов і природних властивостей ґрунту оцінка сівозміни залежить від того, як впливають попередні культури і заходи їх вирощування (обробіток ґрунту, удобрення та ін.). Відомо, що цей вплив неоднаковий. Отже, створюються деякі відмінності у властивостях ґрунту і його родючості залежно від попередніх культур. Їх необхідно враховувати при розміщенні сільськогосподарських культур на полях. Інакше кажучи, встановлювати науково обґрунтоване чергування культур.

Властивості ґрунтів, навіть найродючіших, таких як чорноземи, не завжди відповідають потребам культурних рослин, особливо їх високоврожайних сортів. Тому створення необхідних умов для росту сільськогосподарських культур, раціональне використання і захист ґрунтів, збереження та підвищення їхньої родючості є основним завданням на всіх етапах розвитку землеробства.

У системі агротехнічних заходів найбільш цілеспрямовано на ґрунт впливає сівозміна. Враховуючи біологічні особливості й здатність польових культур не тільки використовувати, а й активно відновлювати родючість ґрунту, сівозміна істотно впливає на такі фактори родючості, як забезпеченість поживними речовинами і вологою, вміст гумусу, біологічний режим, фізичні властивості та швидкість детоксикації шкідливих речовин, що надходять у ґрунт при його сільськогосподарському використанні.

Що стосується складання сівозмін, то їх класифікують за такими ознаками: використанням, провідними культурами і кількістю полів.

За використанням визначають наступні типи сівозміни:

- польові (вирощують переважно польові зернові і технічні культури, на долю яких у цих сівозмінах припадає понад 50% усієї площі);

- кормові (вирощують переважно кормові культури, до таких сівозмін відносяться прифермські і лукопасовищні сівозміни);

- спеціальні (вирощують переважно певні специфічні культури, які не доцільно вирощувати в польових сівозмінах - овочеві, рисові, льонові, а також ґрунтозахисні).

За наявністю провідних культур у сівозмінах визначають їх види. Наприклад, за вирощування переважно зернових і просапних культур таку сівозміну називають зернопросапною. Виділяють також зернопарову, зернопарокартопляну, просапну та інші сівозміни. За кількістю полів сівозміни бувають десяти-, дев'яти-, восьми- і т.д. пільними.

Крім того, при складанні сівозмін необхідно враховувати нормативи оптимального співвідношення культур у сівозмінах в різних природно-сільськогосподарських регіонах.

Варто зазначити, що розробники несуть відповідно до закону відповідальність за достовірність, якість і безпеку заходів, передбачених проектами землеустрою, що забезпечує еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь. Авторський нагляд за виконанням проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь, здійснюється виконавцем і передбачає перевірку повноти та якості виконання заходів, окремих рішень, передбачених документацією, а також вимог нормативно-правових актів з питань здійснення. Проект землеустрою складається із:

1) завдання на розроблення проекту землеустрою;

2) пояснювальної записки, в якій зазначаються дані про об'єкт землеустрою, виконавця та опис проведених робіт із землеустрою, еколого-економічні обґрунтування проектних рішень щодо організації полів сівозміни, упорядкування угідь та передбачених заходів з охорони земель, план переходу до прийнятної сівозміни;

3) текстових матеріалів:

- рішення органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування чи суду про проведення робіт із землеустрою;

- матеріалів геодезичних та землевпорядних вишукувань;

- матеріалів ґрунтових обстежень;

- копій агрохімічних паспортів полів, земельних ділянок;

- копій документів, що посвідчують право на земельну ділянку (у разі їх наявності);

- матеріалів історії полів за останні три - п'ять років;

- матеріалів погодження та затвердження проекту землеустрою;

4) графічних матеріалів:

- плану існуючого стану використання земель у розрізі землеволодінь та землекористувань, угідь, обмежень, обтяжень та особливих умов використання земель;

- схеми розміщення попередників сільськогосподарських культур;

- плану агровиробничих груп ґрунтів та рельєфу;

- схеми агротехнологічних груп ґрунтів;

- плану організації землеволодінь (землекористувань), впорядкування угідь, розміщення виробничих будівель і споруд, об'єктів інженерної та соціальної інфраструктури та заходів з охорони земель;

- плану організації території сівозміни (проектування полів сівозміни з визначенням їх типів і видів, з урахуванням спеціалізації сільськогосподарського виробництва, чергування сільськогосподарських культур у сівозміні);

- матеріалів перенесення в натуру (на місцевість) запроектованих полів сівозміни.

1. Підготовчі роботи, їх зміст та методика виконання

1.1 Виготовлення планової основи

Виготовлення планової основи починається з побудови координатної сітки. Роботу виконують на креслярському папері. За допомогою лінійки Ф. В. Дробишева розбивають координатну сітку.

Побудову координатної сітки здійснюють з таким розрахунком, щоб план земель розмістився симетрично на аркуші паперу. При цьому намічають приблизне розміщення крайніх точок зовнішньої межі. З цією метою проводять такі розрахунки: вибирають найбільше і найменше значення абсцис і ординат. Розмір по осі абсцис вираховують по формулі:

по осі ординат:

де L-віддаль на місцевості, що відповідає, 1см, в плану,

Х_max, Х_min- найбільше і найменше значення абсциси;

У_max, Х_min - найбільше і найменше значення ординат.

Таблиця 1.1

Номер точки	Координати
	Х	У
1	3813,5	1789,9
2	3723,9	1906,9
3	3657,0	2027,9
4	3566,1	2090,3
5	3416,9	2123,9
6	3376,9	2181,5
7	3306,8	2146,4
8	3278,5	2199,8
9	3268,1	2298,2
10	3255,6	2304,0
11	3248,6	2340,8
12	3251,2	2468,1
13	3274,0	2495,0
14	3338,0	2486,2
15	3341,2	2553,8
16	3347,8	2668,8
17	3336,2	2735,1
18	3345,0	2770,8
19	3409,6	2954,2
20	3426,0	3013,4
21	3444,9	3069,0
22	3466,0	3107,3
23	3560,1	3077,4
24	3644,5	3039,4
25	3709,5	3150,1
26	3674,2	3270,1
27	3569,5	3232,8
28	3520,8	3231,1
29	3398,9	3358,1
30	3371,9	3397,9
31	3291,0	3494,8
32	3207,0	3570,9
33	3154,6	3643,2
34	3113,7	3682,1
35	3030,7	3738,3
36	2911,0	3813,3
37	2824,3	3914,5
38	2747,3	3996,3
39	2638,0	4091,3
40	2303,3	4221,3
41	2538,0	4029,8
42	2500,2	3979,0
43	2439,5	3892,9
44	2254,9	3923,0
45	2281,8	3808,0
46	2200,5	3820,2
47	2045,2	3820,4
48	2035,5	3791,3
49	1886,8	3826,2
50	1802,6	3892,7
51	1649,0	4083,3
52	1588,5	4203,3
53	1547,4	4341,6
54	1611,2	4567,4
55	1223,8	4513,9
56	1175,7	4469,4
57	1107,5	4415,4
58	1177,7	4317,8
59	1107,5	4110,3
60	1085,2	4071,5
61	1053,2	4046,6
62	754,9	3939,8
63	651,4	3971,2
64	494,9	3792,8
65	463,9	3763,7
66	389,0	3770,5
67	288,8	3701,6
68	240,9	3611,3
69	176,6	3645,3
70	110,6	3452,3
71	95,4	3383,1
72	0,0	3319,6
73	65,5	3200,9
74	69,5	3155,4
75	115,8	3109,9
76	100,2	3101,1
77	151,3	2983,4
78	262,3	2626,4
79	393,1	2462,1
80	636,0	2346,1
81	675,0	2407,2
82	792,7	2362,9
83	886,7	2331,3
84	994,4	2283,0
85	1025,0	2273,7
86	1105,6	2206,0
87	1171,2	2083,9
88	1218,9	1921,1
89	1184,8	1855,6
90	1067,3	1806,4
91	993,0	1738,3
92	899,3	1639,5
93	838,2	1583,9
94	733,8	1532,3
95	772,4	1422,4
96	745,0	1285,1
97	801,3	1148,6
98	827,7	1002,9
99	957,1	774,1
100	1054,8	599,1
101	1182,5	717,9
102	1291,5	805,4
103	1358,9	805,4
104	1547,7	877,6
105	1688,5	737,9
106	1706,3	618,4
107	1683,8	571,8
108	1695,2	486,2
109	1615,8	409,7
110	1464,3	278,2
111	1440,5	264,7
112	1471,5	138,4
113	1522,2	0,0
114	2202,8	24,7
115	2457,6	75,6
116	2507,3	116,4
117	2573,7	215,8
118	2639,3	274,8
119	2930,0	297,2
120	3218,4	451,8
121	3344,2	481,3
122	3683,5	478,0
123	3666,6	552,2
124	3412,9	829,7
125	3325,6	1040,7
126	3432,8	1205,9
127	3495,4	1303,4
128	3655,7	1546,4
129	3723,6	1651,5

Після побудови, сітку необхідно ретельно перевірити. Контролюють по розмірах її сторін та діагоналей, які не повинні відхилятись від теоретичних більше, ніж на 0,02 мм. Діагоналі квадратів повинні бути рівними 14,4 см. Якщо сітка не відповідає вимогам її будують заново. Після цього по координатах наносять точки окружної межі.

Ситуацію на план наносять за допомогою кальки, або світлокопіювального столу. Спочатку олівцем, а потім все оформляють у відповідності до умовних знаків.

1.2 Обчислення площ

1.2.1 Обчислення загальної площі за координатами

Загальну площу землекористування обчислюють аналітичним способом по координатах. Для цього заготовлюють відповідну відомість, в яку записують координати всіх точок окружної межі таблиця 1.2.

Таблиця 1.2 Відомість вирахування площі землекористування за координатами

Номер точки	Координати	Різниці	Здобутки
	Х	У	Xn-1-Xn+1	Yn+1-Yn-1	X(Yn+1-Yn-1)	Y(Xn-1-Xn+1)
1	3813,5	1789,9	-0,3	255,4	973967,9	-536,97
2	3723,9	1906,9	156,5	238	886288,2	298429,85
3	3657	2027,9	157,8	183,4	670693,8	320002,62
4	3566,1	2090,3	240,1	96	342345,6	501881,03
5	3416,9	2123,9	189,2	91,2	311621,28	401841,88
6	3376,9	2181,5	110,1	22,5	75980,25	240183,15
7	3306,8	2146,4	98,4	18,3	60514,44	211205,76
8	3278,5	2199,8	38,7	151,8	497676,3	85132,26
9	3268,1	2298,2	22,9	104,2	340536,02	52628,78
10	3255,6	2304	19,5	42,6	138688,56	44928
11	3248,6	2340,8	4,4	164,1	533095,26	10299,52
12	3251,2	2468,1	-25,4	154,2	501335,04	-62689,74
13	3274	2495	-86,8	18,1	59259,4	-216566
14	3338	2486,2	-67,2	58,8	196274,4	-167072,64
15	3341,2	2553,8	-9,8	182,6	610103,12	-25027,24
16	3347,8	2668,8	5	181,3	606956,14	13344
17	3336,2	2735,1	2,8	102	340292,4	7658,28
18	3345	2770,8	-73,4	219,1	732889,5	-203376,72
19	3409,6	2954,2	-81	242,6	827168,96	-239290,2
20	3426	3013,4	-35,3	114,8	393304,8	-106373,02
21	3444,9	3069	-40	93,9	323476,11	-122760
22	3466	3107,3	-115,2	8,4	29114,4	-357960,96
23	3560,1	3077,4	-178,5	-67,9	-241730,79	-549315,9
24	3644,5	3039,4	-149,4	72,7	264955,15	-454086,36
25	3709,5	3150,1	-29,7	230,7	855781,65	-93557,97
26	3674,2	3270,1	140	82,7	303856,34	457814
27	3569,5	3232,8	153,4	-39	-139210,5	495911,52
28	3520,8	3231,1	170,6	125,3	441156,24	551225,66
29	3398,9	3358,1	148,9	166,8	566936,52	500021,09
30	3371,9	3397,9	107,9	136,7	460938,73	366633,41
31	3291	3494,8	164,9	173	569343	576292,52
32	3207	3570,9	136,4	148,4	475918,8	487070,76
33	3154,6	3643,2	93,3	111,2	350791,52	339910,56
34	3113,7	3682,1	123,9	95,1	296112,87	456212,19
35	3030,7	3738,3	202,7	131,2	397627,84	757753,41
36	2911	3813,3	206,4	176,2	512918,2	787065,12
37	2824,3	3914,5	163,7	183	516846,9	640803,65
38	2747,3	3996,3	186,3	176,8	485722,64	744510,69
39	2638	4091,3	444	225	593550	1816537,2
40	2303,3	4221,3	100	-61,5	-141652,95	422130
41	2538	4029,8	-196,9	-242,3	-614957,4	-793467,62
42	2500,2	3979	98,5	-136,9	-342277,38	391931,5
43	2439,5	3892,9	245,3	-56	-136612	954928,37
44	2254,9	3923	157,7	-84,9	-191441,01	618657,1
45	2281,8	3808	54,4	-102,8	-234569,04	207155,2
46	2200,5	3820,2	236,6	12,4	27286,2	903859,32
47	2045,2	3820,4	165	-28,9	-59106,28	630366
48	2035,5	3791,3	158,4	5,8	11805,9	600541,92
49	1886,8	3826,2	232,9	101,4	191321,52	891121,98
50	1802,6	3892,7	237,8	257,1	463448,46	925684,06
51	1649	4083,3	214,1	310,6	512179,4	874234,53
52	1588,5	4203,3	101,6	258,3	410309,55	427055,28
53	1547,4	4341,6	-22,7	364,1	563408,34	-98554,32
54	1611,2	4567,4	323,6	172,3	277609,76	1478010,64
55	1223,8	4513,9	435,5	-98	-119932,4	1965803,45
56	1175,7	4469,4	116,3	-98,5	-115806,45	519791,22
57	1107,5	4415,4	-2	-151,6	-167897	-8830,8
58	1177,7	4317,8	0	-305,1	-359316,27	0
59	1107,5	4110,3	92,5	-246,3	-272777,25	380202,75
60	1085,2	4071,5	54,3	-63,7	-69127,24	221082,45
61	1053,2	4046,6	330,3	-131,7	-138706,44	1336591,98
62	754,9	3939,8	401,8	-75,4	-56919,46	1583011,64
63	651,4	3971,2	260	-147	-95755,8	1032512
64	494,9	3792,8	187,5	-207,5	-102691,75	711150
65	463,9	3763,7	105,9	-22,3	-10344,97	398575,83
66	389	3770,5	175,1	-62,1	-24156,9	660214,55
67	288,8	3701,6	148,1	-159,2	-45976,96	548206,96
68	240,9	3611,3	112,2	-56,3	-13562,67	405187,86
69	176,6	3645,3	130,3	-159	-28079,4	474982,59
70	110,6	3452,3	81,2	-262,2	-28999,32	280326,76
71	95,4	3383,1	110,6	-132,7	-12659,58	374170,86
72	0	3319,6	29,9	-182,2	0	99256,04
73	65,5	3200,9	-69,5	-164,2	-10755,1	-222462,55
74	69,5	3155,4	-50,3	-91	-6324,5	-158716,62
75	115,8	3109,9	-30,7	-54,3	-6287,94	-95473,93
76	100,2	3101,1	-35,5	-126,5	-12675,3	-110089,05
77	151,3	2983,4	-162,1	-474,7	-71822,11	-483609,14
78	262,3	2626,4	-241,8	-521,3	-136736,99	-635063,52
79	393,1	2462,1	-373,7	-280,3	-110185,93	-920086,77
80	636	2346,1	-281,9	-54,9	-34916,4	-661365,59
81	675	2407,2	-156,7	16,8	11340	-377208,24
82	792,7	2362,9	-211,7	-75,9	-60165,93	-500225,93
83	886,7	2331,3	-201,7	-79,9	-70847,33	-470223,21
84	994,4	2283	-138,3	-57,6	-57277,44	-315738,9
85	1025	2273,7	-111,2	-77	-78925	-252835,44
86	1105,6	2206	-146,2	-189,8	-209842,88	-322517,2
87	1171,2	2083,9	-113,3	-284,9	-333674,88	-236105,87
88	1218,9	1921,1	-13,6	-228,3	-278274,87	-26126,96
89	1184,8	1855,6	151,6	-114,7	-135896,56	281308,96
90	1067,3	1806,4	191,8	-117,3	-125194,29	346467,52
91	993	1738,3	168	-166,9	-165731,7	292034,4
92	899,3	1639,5	154,8	-154,4	-138851,92	253794,6
93	838,2	1583,9	165,5	-107,2	-89855,04	262135,45
94	733,8	1532,3	65,8	-161,5	-118508,7	100825,34
95	772,4	1422,4	-11,2	-247,2	-190937,28	-15930,88
96	745	1285,1	-28,9	-273,8	-203981	-37139,39
97	801,3	1148,6	-82,7	-282,2	-226126,86	-94989,22
98	827,7	1002,9	-155,8	-374,5	-309973,65	-156251,82
99	957,1	774,1	-227,1	-403,8	-386476,98	-175798,11
100	1054,8	599,1	-225,4	-56,2	-59279,76	-135037,14
101	1182,5	717,9	-236,7	206,3	243949,75	-169926,93
102	1291,5	805,4	-176,4	87,5	113006,25	-142072,56
103	1358,9	805,4	-256,2	72,2	98112,58	-206343,48
104	1547,7	877,6	-329,6	-67,5	-104469,75	-289256,96
105	1688,5	737,9	-158,6	-259,2	-437659,2	-117030,94
106	1706,3	618,4	4,7	-166,1	-283416,43	2906,48
107	1683,8	571,8	11,1	-132,2	-222598,36	6346,98
108	1695,2	486,2	68	-162,1	-274791,92	33061,6
109	1615,8	409,7	230,9	-208	-336086,4	94599,73
110	1464,3	278,2	175,3	-145	-212323,5	48768,46
111	1440,5	264,7	-7,2	-139,8	-201381,9	-1905,84
112	1471,5	138,4	-81,7	-264,7	-389506,05	-11307,28
113	1522,2	0	-731,3	-113,7	-173074,14	0
114	2202,8	24,7	-935,4	75,6	166531,68	-23104,38
115	2457,6	75,6	-304,5	91,7	225361,92	-23020,2
116	2507,3	116,4	-116,1	140,2	351523,46	-13514,04
117	2573,7	215,8	-132	158,4	407674,08	-28485,6
118	2639,3	274,8	-356,3	81,4	214839,02	-97911,24
119	2930	297,2	-579,1	177	518610	-172108,52
120	3218,4	451,8	-414,2	184,1	592507,44	-187135,56
121	3344,2	481,3	-465,1	26,2	87618,04	-223852,63
122	3683,5	478	-322,4	70,9	261160,15	-154107,2
123	3666,6	552,2	270,6	351,7	1289543,22	149425,32
124	3412,9	829,7	341	488,5	1667201,65	282927,7
125	3325,6	1040,7	-19,9	376,2	1251090,72	-20709,93
126	3432,8	1205,9	-169,8	262,7	901796,56	-204761,82
127	3495,4	1303,4	-222,9	340,5	1190183,7	-290527,86
128	3655,7	1546,4	-228,2	348,1	1272549,17	-352888,48
129	3723,6	1651,5	-157,8	243,5	906696,6	-260606,7
		-10029101	-12893040
		30337101	33201040
0	0	20308000	20308000

За даними обрахунками ми визначаємо подвійну площу землекористування у м². Щоб отримати чисту площу землекористування, нам необхідно даний вираз поділити на 2 і на 10000.

20308000 / 2 / 10000 = 1015,4 га

1.2.2 Обчислення площ секцій

Після обчислення загальної площі землекористування, приступають до обчислення площ секцій. Для цього всю площу земель в межах плану ділять на секції з таким розрахунком, щоб їх можна було обвести планіметром при двох положеннях полюса. Кут між важелями планіметра не повинен бути більше 150^о і менше 30^о, а середній кут в процесі обведення секції повинен бути близьким до 90 ^о . Населені пункти бажано виділяти однією секцією. Межі секцій намічають по шляхах, струмках, річках та інших лінійних елементах ситуації. Секції нумеруються римськими цифрами, починаючи з північно-західного кута плану і продовжуючи рядами зліва направо, зверху вниз.

Площі секцій вираховуються дворазовим обведенням планіметра при двох положеннях полюса (ПП,ПЛ). Різниці відліків, що одержані при одному положенні полюса не повинні відрізнятися більше, ніж на 2-3 ділення, а при різних положеннях - на 3-4 ділення.

При обчисленні площ секцій розрахунки ведуть у спеціальній відомості (таблиця 1.2).

Масштаб плану : 1 : 5000

Планіметр : Planix 7

Таблиця 1.2 Відомість обчислення площ секцій

№ секції	Відліки планіметра	Середнє з відліків	Поправка	Ув'язан.площа
1	2	3	4	5
І	240,0 239,9 240,1	240,0	-0,2	239,8
ІІ	152,7 152,7 152,8	152,7	-0,2	152,5
ІІІ	293,8 293,9 293,7	293,8	-0,3	293,5
ІV	231,6 231,7 231,5	231,6	-0,2	231,4
V	98,3 98,3 98,3	98,3	-0,1	98,2

Рп= 1016,4

Рт= 1015,4

f = +1,0

fдоп= ± 1,58

Обраховану площу секцій порівнюють з загальною площею землекористування, обчисленою за координатами. Допустиму нев'язку визначають по формулі:

Де М - знаменник масштабу плану;

Р - площа землекористування, га.

Допустиму нев'язку розподіляють між секціями пропорційно до їх площі.

Оскільки ми правильно визначили площу, пропорційно розкидаємо нев'язку відповідно до співвідношеннями між площами, після чого маємо ув'язані площі секцій.

1.2.3 Обчислення площ контурів і складання експлікацій

Після ув`язки площ секцій приступають до вирахування площ контурів: масивів угідь, кварталів населених пунктів, окремих шляхів, канав та ін. угідь. Контури нумеруються арабськими цифрами в порядку їх розміщення в секціях, нумерація повинна бути загальною на весь план, починаючи з першої цифри та закінчуючи останньою.

Площі контурів угідь вираховуються планіметром (двома обводами при одному положенні плюса), графічним способом визначають площі прямолінійних і вузьких контурів (дороги, струмки, канали та ін.). Площу інших контурів визначають за допомогою планіметра, за винятком дуже малих контурів. Площі контурів площею менше 1 см² визначають за допомогою палетки, два рази міняючи її положення.

Площі вкраплених контурів вираховують одним контуром. Потім визначають площу вкрапленого контура. Розрахунки ведуться в спеціальній відомості (таблиця 1.3).

Таблиця 1.3 Відомість вирахування площ контурів Масштаб плану : 1 : 5000 Планіметр : Planix 7

№ конт.	Назва угідь	Відліки планім.	Площа, га	Площа вкр. конт.	Площа контур. га	Поправка	Ув'язана площа
1	2	3	4	5	6	7	8
І секція 239,80 га
1	Рілля	87,5 87,4 87,4	87,44		82,7	-0,20	82,5
2	В т.ч. ліс	4,6 4,6 4,6		4,6	4,6		4,6
3	В т.ч. польова дорога	350 • 4		0,14	0,14		0,14
4	Рілля	77,90 77,80 77,90	77,86		77,13	-0,20	76,93
5	В т.ч. Польова дорога	825 • 4		0,33	0,33		0,33
6	В т.ч. Польова дорога	1000 • 4		0,40	0,40		0,40
7	Сінокіс	2,1 2,1 2,1	2,1		2,1		2,1
8	Сінокіс	1,6 1,6 1,6	1,6		1,6		1,6
9	Рілля	62,2 62,2 62,1	62,2		58,89	-0,09	58,8
10	В т.ч. Ліс	1,6 1,5 1,4		1,5	1,5		1,5
11	В т.ч. Ліс	1,8 1,8 1,8		1,8	1,8		1,8
12	Ліс	9,6 9,7 9,5	9,6		9,6		9,6
13	Ліс	8,0 7,8 7,9	7,9		7,9		7,9
Рпр. = 240,29 Рт. = 239,80 f = +0,49 fдоп. = ± 1,24
ІІ секція 152,50 га
14	Рілля	126,5 126,6 126,5	126,55		126,55	-0,15	126,4
15	Маг. дорога	830 • 30	2,5		2,5		2,5
16	Рілля	23,6 23,5 23,7	23,6		23,6		23,6
Рпр. = 152,65 Рт. = 152,5 f = +0,15 fдоп. = ± 0,99
ІІІ секція 293,50 га
17	Рілля	76,2 76,3 76,2	76,25		75,15	-0,15	75,0
18	В т.ч. Польова дорога	1000 • 4		0,4	0,4		0,4
19	В т.ч. Польова дорога	750 • 4		0,3	0,3		0,3
20	В т.ч. Польова дорога	1000 • 4		0,4	0,4		0,4
21	Рілля	52,0 52,0 52,1	52,05		51,7	-0,10	51,6
21а	В т.ч. Польова дорога	875 • 4		0,35	0,35		0,35
22	Маг. дорога	800 • 30	2,4		2,4		2,4
23	Рілля	19,4 19,4 19,4	19,4		19,4		19,4
24	Госп. двір	11,0 10,9 10,8	10,9		10,9		10,9
25	Рілля	43,2 43,3 43,1	43,2		43,2	-0,10	43,1
26	Рілля	72,8 72,8 72,8	72,8		72,55	-0,15	72,4
27	В т.ч. Польова дорога	625 • 4		0,25	0,25		0,25
28	Ліс	8,6 8,6 8,6	8,6		8,6		8,6
29	Рілля	17,3 17,3 17,3	17,3		17,3		17,3
Рпр. = 294,0 Рт. = 293,5 f = + 0,50 fдоп. = ± 1,33
ІV секція 231,40 га
30	Рілля	67,9 67,9 67,8	67,87		67,37	-0,07	67,3
31	В т.ч. Польова дорога	1250 • 4		0,5	0,5		0,5
32	Маг. дорога	1900 • 40	7,6		7,6		7,6
33	Рілля	138,9 138,9 139,0	138,94		138,94	-0,14	138,8
34	Ліс	17,2 17,2 17,2	17,2		17,2		17,2
Рпр. = 231,61 Рт. = 231,4 f = + 0,21 fдоп. = ± 0,77
V секція 98,20 га
35	Населений пункт	91,6 91,7 91,5	91,6		91,6		91,6
36	Маг. дорога	1650 • 40	6,6		6,6		6,6
Рпр. = 98,2 Рт. = 98,2 f = 0 fдоп. = ± 0,79

Суму площ контурів порівнюють з загальною площею секції. Допустиму нев'язку обчислюють по формулі:

деМ - знаменник масштабу плану; Р - площа секції, га.

Складання кальки контурів та експлікацій земель.

Після обчислення площ контурів угідь оформляється калька контурів. Кальку контурів оформляють в туші. На кальці контурів угідь межі секцій відтіняються червоним кольором лінією товщиною 0,5-0,8 мм. Під номером контура виписують його площу чорною тушшю. Номера секцій та їх площі виписують червоною тушшю. В правому нижньому кутку викреслюють штамп, в лівому - опис суміжних земель. Подають експлікацію земель.

Спочатку складають контурну експлікацію (таблиця 1.4), а пізніше складають зведену експлікацію земель в межах плану (таблиця 1.5).

Таблиця 1.4 Контурна експлікація земель

Рілля	Сінокіс	Ліс	Нас. пункт	Маг. дорога	Пол. дороги	Госп. жвір
1	82,5	7	2,1	2	4,6	35	91,6	15	2,5	3	0,14	24	10,9
4	76,93	8	1,6	10	1,5			22	2,4	5	0,33
9	58,8			11	1,8			32	7,6	6	0,40
14	126,4			12	9,6			36	6,6	18	0,40
16	23,6			13	7,9					19	0,30
17	75,0			28	8,6					20	0,40
21	51,6									21а	0,35
23	19,4									27	0,25
25	43,1									31	0,50
26	72,4
29	17,3
30	67,3
33	138,8
	853,13		3,7		34,0		91,6		19,1		3,0		10,9

Складання контурної експлікації вимагає уважності виконання та правильності заповнення. У результаті обрахунків, ми отримуємо площі кожного угіддя.

Таблиця 1.5 Зведена експлікація земель у межах Ліщанецької сільської ради

№ за пор.	Назва угіддя	Площа
		га	%
1	Рілля	853,13	84,06
2	Сінокіс	3,7	0,36
3	Ліс	34,0	3,35
4	Населений пункт	91,2	8,98
5	Магістральна дорога	19,1	1,88
6	Польові дороги	3,0	0,30
7	Господарський двір	10,9	1,07
	Всього земель в межах плану	1015,4	100

Зведену експлікацію складають на основі контурної експлікації, для того, щоб знати точну площу кожного угіддя. Також вираховують процентне співвідношення, щоб знати яку частину із загальної площі займає кожне угіддя.

2. Аналіз фактичного використання земель

2.1 Загальні відомості про господарство

Господарство розташоване неподалік від районного центру і має сприятливі умови для ведення сільського господарства. Великі площі ріллі дозволяють отримувати великі та сталі прибутки із ведення сільського господарства.

2.2 Характеристика природних та економічних умов господарства

Кліматичні умови дозволяють раціональному використанню угідь, вітри помірні рельєф рівнинний.

При вивченні клімату слід звернути увагу на ті його особливості, які впливають на умови сільськогосподарського виробництва.

Окрім загальної характеристики рельєфу, необхідно звернути увагу на питому вагу сільськогосподарських угідь.

2.3 Розподіл земель за категоріями на території сільської ради

Згідно з Конституцією України (ст. 13), земля в межах території України є об'єктом права власності українського народу і відповідно до цільового призначення поділяється на: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; г) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення. З огляду на вищесказане, до земель сільськогосподарського призначення відносяться землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, Розміщення відповідної виробничої інфраструктури тощо.

До земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального користування. До земель природно-заповідного фонду відносяться ділянки суші і водного простору з природники комплексами та об'єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об'єктів природно-заповідного фонду.

До земель іншого природоохоронного призначення належать:

а) земельні ділянки водно-болотних угідь, що не віднесені до земель лісового і водного фонду;

б) земельні ділянки, в межах яких є природні об'єкти, що мають особливу наукову цінність.

До земель оздоровчого призначення належать землі, що мають природні лікувальні властивості, які використовуються або можуть використовуватися для профілактики захворювань і лікування людей.

До земель рекреаційного призначення належать землі, які використовуються для організації відпочинку населення, туризму та проведення спортивних заходів.

До земель історико-культурного, призначення належать землі, на яких розташовані:

а) історико-культурні заповідники, музеї-заповідники, меморіальні парки, меморіальні (цивільні та військові) кладовища, могили, історичні або меморіальні садиби, будинки, споруди і пам'ятні місця, пов'язані ₃ історичними подіями;

б)городища, кургани, давні поховання, пам'ятні скульптури та мегаліти, наскальні зображення, поля давніх битв, залишки фортець, військових таборів, поселень і стоянок, ділянки і сторичного культурного шару укріплень, виробництв, каналів, шляхів;

в)архітектурні ансамблі і комплекси, історичні центри, квартали, площі, залишки стародавнього планування і забудови міст та інших населених пунктів, споруди цивільної, промислової, військової, культової архітектури, народного зодчества, садово-паркові комплекси, фонова забудова.

До земель лісового фонду належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства.

До земель лісового фонду не належать землі, зайняті:

а)зеленими насадженнями у межах населених пунктів, які не віднесені до категорії лісів;

б)полезахисними лісовими смугами, захисними насадженнями на смугах відводу залізниць, захисними насадження ми на смугах відводу автомобільних доріг, захисними на садженнями на смугах відводу каналів, гідротехнічних споруд та водних об'єктів;

в)окремими деревами і групами дерев, чагарниками на сільськогосподарських угіддях, присадибних, дачних і садових ділянках.

До земель водного фонду належать землі, зайняті: а) морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об'єктами, болотами, а також островами; б) прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм; в) гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; г) береговими смугами водних шляхів.

Землями промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення визнаються земельні ділянки, надані в установленому порядку підприємствам, установам та організаціям для здійснення відповідної діяльності.

Таблиця 2.2 Розподіл земель сільської ради за категоріями

Назва категорії земель	Площа
	га	%
Землі сільськогосподарського призначення	867,73	85,49
Землі житлової та громадської забудови	91,2	8,98
Землі лісогосподарського призначення	34,0	3,35
Землі промисловості, транспорту, зв'язку, оборони та іншого призначення	13,9	2,18
Всього земель в межах сільської ради	1015,4	100

Обрахувавши дану таблицю, ми знайшли площі земель по категоріях і встановили їх співвідношення між собою.

2.4 Склад земель сільськогосподарського призначення

Характеристика земель сільськогосподарського призначення подається у таблиці 2.3.

Таблиця 2.3 Характеристика земель сільськогосподарського призначення

№ з/п	Назва с. г. угідь	Площа
		га	%
1	Рілля	853,13	97,99
2	Сінокіс	3,7	0,42
3	Під господарськими будівлями та дворами	10,9	1,25
4	Під польовими дорогами та прогонами	3,0	0,34
	Всього земель с-г сільськогосподарського призначення	870,73	100

Встановлення земель сільськогосподарського призначення сприяє правильному розподілу земель для раціонального їх використання.

3. Проектні пропозиції щодо використання земель і організації угідь

3.1 Обґрунтування проектних пропозицій щодо системи використання земель в господарстві

3.1.1 Визначення складу і площі угідь

В процесі розробки проекту студент вирішує питання найбільш раціонального використання земель з врахуванням економічних та природних умов, намічається трансформація угідь. Виконуючи це завдання студент повинен визначити проектні площі основних сільськогосподарських угідь і сівозмін. Необхідними даними для встановлення складу і співвідношення угідь та сівозмін є потреба в кормах тварин і птиці. Розрахунки потреби в кормах по даних визначення поголів'я тварин і птиці на земельну площу попередньо встановивши перспективні площі сільськогосподарських угідь.

3.1.2 Трансформація і поліпшення угідь

Перехід від фактичної до проектної структури угідь проходить шляхом їх часткової трансформації. Трансформація - це перехід одного виду угідь в інший.

Одночасно з трансформацією угідь розробляють заходи по їх покращенню: зрошення,осушення,гіпсування.

Дані трансформації записані в таблиці 3.1.

Контроль відомості попередньої трансформації угідь: сума площ кожного угіддя по порядку повинна дорівнювати існуючій площі угідь, сума площ кожної графи буде складати площу угідь за проектом.

Таблиця 3.1 Відомість трансформації угідь

Назва угідь	Існуюча площа	Передбачається використати в такі угіддя
		Рілля	Сінокіс	Ліс	Нас. пункт	Маг. Дор.	Пол. Дор.	Госп. двір
Рілля	853,13	833,73	19,4
Сінокіс	3,7		3,7
Ліс	34,0			34,0
Нас. пункт	91,2				91,2
Маг. Дор.	19,1					19,1
Пол. Дор.	3,0						3,0
Госп. двір	10,9							10,9
Всього :	1015,4	833,73	23,1	34,0	91,2	19,1	3,0	10,9

На основі проведеного розрахунку по визначенню проектних площ земельних угідь складається експлікація земель за проектом та структура сільськогосподарських угідь (таблиця 3.2 та 3.3).

Таблиця 3.2 Експлікація земель по проекту

Назва угідь	Площа, га
	Існуюча	За проектом
Рілля	853,13	833,73
Сінокіс	3,7	23,1
Ліс	34,0	34,0
Нас. пункт	91,2	91,2
Маг. Дор.	19,1	19,1
Пол. Дор.	3,0	3,0
Госп двір	10,9	10,9
Всього	1015,4	1015,4

За результатами обрахунків, ми можемо порівняти площі, які в нас були до трансформації угідь із тими, які у нас є після трансформації.

Також на основі даної експлікації складається звіт про наявність земель за власниками землі, користувачами землі та видом економічної діяльності (6-зем) (таблиця 3.3)

Таблиця 3.4 Структура сільськогосподарських угідь

№ п/п	Назва с. г. угідь	Площа
		га	%
1	Рілля	833,73	97,31
2	Сінокіс	23,1	2,69
3	Всього	856,83	100

Маючи проектну структуру сільськогосподарських угідь можна приступити до розрахунку поголів'я худоби (таблиця 3.4)

Таблиця 3.5 Поголів'я і структура статево вікових груп худоби на перспективу

Види худоби	Показники по якому проводиться розрахунок	Кількість сотень, гектарів	Щільність голів на 100га	Кількість голів худоби	Структура угідь тварин , %
ВРХ - всього	100 га с/г угідь	6,86	27	187	100
В т ч корови Нетелі Бики плідники Молодняк старше 1р. Молодняк до 1р.				68 9 2 68 40	36,36 4,81 1,07 36,36 21,40
Свині всього.	100 га ріллі	5,49	56	307	100
В т ч свиномат. Кнурі плідники Молодняк Ремонтний молодняк Свині на відгодівлю				43 3 186 63 12	14,01 0,98 60,58 20,52 3,91
Вівці всього В т ч Вівцематки Барани Молодняк	100 га ріллі	6,86	23	158 82 3 73	100 51,9 1,90 46,20
Всього Коні В т ч Коні Жеребці	100 га с/г угідь	6,86	3	21 20 1	100 95,24 4,76

Після цього приступають до розрахунку потреби в кормах (таблиця 3.5).

Визначивши загальну потребу в кормах, приступають до визначення площ під посів кормових культур і складання зеленого конвеєра ( таблиця 3.6).

Таблиця 3.6 Потреба в кормах для худоби за проектом по господарству

Види і групи худоби	Концентровані	Сіно	Сінаж	Солома	Силос	Коренеплоди	Зелені корми
	На гол. (ц)	Вс.	На гол (ц)	Вс.	На гол (ц)	Вс.	На гол (ц)	Вс.	На гол. (ц)	Вс.	На гол. (ц)	Вс.	На гол. (ц)	Вс.
ВРХ	Бики розплідники	6	12	4	8	20	40	12	24	40	80	10	20	50	100
	Нетелі	6	522	4	348	20	1740	12	1044	40	3480	10	870	50	4350
	Молод ст. 1 р.	4	272	2	136			8	544	21	1428	10	680	35	2380
	Молод до 1 р	3	120	1,5	60			4	160	14	560	5	200	20	800
	Всього		926		552		1780		1772		5548		1770		7630
свині	Кнурі плідники	3	27	2	3			1	3	2	6	3	6	1	3
	Свином.	9	387	1	43			0,6	25,8	2,5	107,5	2,5	107,5	1,2	51,6
	Молодняк	3	558					0,2	37,2	0,5	93	2	272	0,5	93
	Ремонт. молодняк	4	252	1	63			1	63	3,5	220,5	2,5	157,5	0,2	12,6
	Відгодів.поголівя	6	72	1	12			0,5	6	1,5	18	3	36	0,8	9,6
	Всього		1296		124				163,8		445		679		169,8
вівці	Барани плідники	1,5	4,5	1,5	4,5			3	9	1,4	4,2	1,5	4,5	14	42
	Вівцематки	1,5	123	1,5	123			3	246	1,1	90,2	1,2	98,4	10	820
	Молодняк	10	730	1,2	87,6			2	146	1	73	10	730	10	730
	Всього		875		215,1				40,1		167,4		832,9		1592
коні	Жеребці	5	5	4	4			20	20	30	30	60	60	30	30
	Коні	5	100	4	80			20	400	30	600	60	1200	30	600
	Всього		105		84				420		630		1260		630
	Разом		31,5		975,1		1780		2756,8		6790,4		4541,9		1021,8
	Страховий фонд	10%	318,45							15%
	Загальна потреба в кормах		3184,5		975,1		1780		2756,8		6790,4		4541,9		1021,8

Таблиця 3.7 Зелений конвеєр

Назва угідь	Травень	червень	липень	серпень	вересень	Жовтень
	І	ІІ	ІІІ	І	ІІ	ІІІ	І	ІІ	ІІІ	І	ІІ	ІІІ	І	ІІ	ІІІ	І	ІІ	ІІІ
Потреба кормів	56,7	56,7	56,7	56,7	56,7	56,7	56,7	56,7	56,7	56,7	56,7	56,7	56,7	56,7	56,7	56,7	56,7	56,7
Потр. Зел. Корм. Для гр.. худ.	74,2	74,2	74,2	74,2	74,2	74,2	74,2	74,2	74,2	74,2	74,2	74,2	74,2	74,2	74,2	74,2	74,2	74,2
Для худ. корист. гр.	482,5	482,5	482,5	482,5	482,5	482,5	482,5	482,5	482,5	482,5	482,5	482,5	482,5	482,5	482,5	482,5	482,5	482,5
Надій корму від природ. угідь,%	7	8	10	11	12	12	5	5	5	1	2	2	4	6	5	2	2	1
Пасовище	140	160	200	220	240	240	100	100	100	20	40	40	80	120	100	40	40	20
Сінокіс					79,2	79,2				79,2	79,2	79,2
Викосуміш	83,3	103,3	143,3	163,3	183,3	183,3	43,3	43,3	43,3	36,7	16,7	16,7	23,3	63,3	43,3	16,7	16,7	36,7
Багаторічні трави				163,3	183,3	183,3							23,3	23,3	43,3
Озимі на з.к.	83,3	103,3	143,3
Кук. на з.к. І посіву										36,7	16,7	16,7
Кук на з.к. ІІ посіву															33	16,7
Гичка ц/б																	16,7	36,7

Опираючись на дані з таблиці 3.5, складаємо проектні площі посіву кормових культур та посівні площі кормових культур.

Таблиця 3.8 Проектні площі посіву кормових культур

Види кормових	Об'єм кормів у посівах	Площа посіві, га	Урожайність ц/га
Сіно	975,1	9,7	100
Сінаж	1780	7,1	250
Силос	6790,4	27,2	250
Коренеплоди	4541,9	13,0	350

Ці дані нам необхідні для того, щоб розрахувати посівні площі кормових культур,які подані у таблиці 3.8

Таблиця 3.9 Посівні площі кормових культур

Назва с/г. Культур	сіно	сінаж	силос	Зелений корм.	Коренеплоди	всього
Багаторічні трави	9,7	7,1		22,0		38,8
Викосуміш				20,6		20,6
Озимі на з.к.				21,4		21,4
Кук-за. на з.к. і силос			27,2	14,2		41,4
Коренеплоди					13,0	13,0
Всього	9,7	7,1	27,2	78,2	13,0	135,2

Після проведених розрахунків ми маємо площу під кормову сівозміну. Щоб знати площу, яка має бути відведена під овочеву сівозміну, нам необхідно скористатись картограмою крутизни схилів.

Після проведених розрахунків ми маємо площу під кормову сівозміну. Щоб знати площу, яка має бути відведена під овочеву сівозміну, нам необхідно скористатись картограмою крутизни схилів, для відведення більш рівнинних площ для овочевої сівозміни. Ми виділили площу під овочеву сівозміну розміром 31.50 га неподалік від населеного пункту. Площу польової сівозміни ми отримаємо у різниці загальної площі ріллі від площі які займатимуть кормова та овочеві сівозміни.

Схема чергування культур у сівозмінах:

Польова 512,73 га, S_сер = 102,55 га

1. Багаторічні трави 102,55;

2. Озима пшениця 102,55;

3. Цукрові буряки 102,55;

4. Горох 102,55;

5. Ярий ячмінь + підсів багаторічних трав 102,55.

Кормова 135,2 га, S_сер = 27,04 га

1. Багаторічні трави 27,04;

2. Кукурудза на силос 27,04;

3. Озима пшениця на зелений корм 21,4, кукурудза на силос 5,64;

4. Цукровий буряк 13,0, кукурудза на силос 14,04;

5. Ярий ячмінь 27,04+ підсів багаторічних трав.

Грунтозахисна 185,8 га, S_сер = 30,96

1. Конюшина 30,96

2. Озима пшениця 30,96;

3. Гречка 30,96;

4. Овес 30,96;

5. Ярий ячмінь + підсів багаторічних трав 30,96;

6. Конюшина 30,96.

Розглянувши площу під кормові культури і площу під всіма посівами, складають структуру посівних площ по господарству, де розраховують площу зернових та технічних культур ( таблиця 3.9 ).

Таблиця 3.10 Структура посівних площ по господарству на перспективу

№	Назва с/г. культур	Площа
		га	%
1	Зернові культури:	479,93	57,57
	озимі:	154,91	18,59
	пшениця	154,91	18,59
	ярі:	325,02	38,98
	ячмінь	160,55	19,26
	горох	102,55	12,30
	гречка	30,96	3,71
	овес	30,96	3,71
2	Технічні культури:	115,55	13,86
	цукровий буряк	115,55	13,86
4	Кормові культури:	238,23	28,57
	багаторічні трави	191,51	22,97
	кукурудза на силос	46,72	5,60
	Всього	833,73	100

3.1.3 Розміщення угідь на території господарства

Проектування системи сівозмін зводиться до визначення типів, видів, кількості і розмірів сівозмін. Система сівозмін головна ланка землеробства. Вона задовольняє такі вимоги:

- виконання планово - державного землеробства по продукції рослинництва;

- використання ділянки оброблювальної землі

- заходи по боротьбі з ерозією ґрунтів;

- відновлення і підвищення родючості ґрунтів;

- створення умов для ефективного використання техніки.

Система сівозмін в рівнинних районах, що має місце при розробці курсового проекту диктується в основному , структурою посівних площ. Так, в наших умовах виникає потреба в проектуванні овочевої сівозміни, кормової і польової сівозмін.

Кормова сівозміна передбачається для вирощування, як правило, соковитих кормів (кукурудза на силос і коренеплоди). Для здешевлення перевезення цих кормів сівозміна розміщається поблизу тваринницької ферми. Кількість полів в кормовій сівозміні проектується, як правило,5,6,7.

Детально кормова сівозміна визначається шляхом розрахунку потреби в кормах для середньорічної кількості худоби та покриття потреби в кормах за рахунок посіву кормових культур.

Потреба в сіні покривається за рахунок природних сінокосів (врожайність 20-25 ц/га). Нестача в сіні буде одержана за рахунок посіву багаторічних трав (врожайність 40-50 ц/га).

Потреба в силосі покривається за рахунок гички цукрових буряків. Враховуючи те, що в польовій сівозміні буде одне поле цукрових буряків та врожайність гички 80-100 ц/га, визначають нестачу потреби в силосі.

Для покриття нестачі потреби в силосі планують посів кукурудзи на зелений корм з урожайністю 300-400 ц/га.

Потреба в коренеплодах покривається за рахунок випасання худоби на пасовищах, в лісах, чагарниках та по отаві сінокосів. Нестача в зелених кормах планується за рахунок посіву кормових культур в залежності від регіону (озиме жито на зелений корм, однорічні трави, багаторічні трави, викоовес, кукурудза на зелений корм та інші).

Розмір ґрунтозахисної сівозміни визначається по сумарній площі еродованих земель.

Площа польової сівозміни визначається, як різниця проектної площі ріллі і площею овочевої, кормової, ґрунтозахисної сівозміни та інших угідь, які проектуються за рахунок ріллі. На кількість польових сівозмін впливає наявність кількох населених пунктів, різко відмінні по якості ґрунти та інші фактори.

3.1.4 Організація системи використання ріллі. Обґрунтування розміщення встановлених проектом сівозмін

Після встановлення розмірів та кількості сівозмін приступають до їх розміщення. Оскільки овочеві культури найбільш вибагливі до ґрунтів, то овочеву сівозміну розміщують на кращих до якості ґрунтах. Слід, також мати на увазі, що овочі потребують великих затрат ручної праці, тому вони повинні бути розміщенні ближче до населених пунктів. Для зменшення затрат на доставку води, зокрема при висадженні розсади, овочеву сівозміну, по можливості розміщують поблизу водних джерел.

Кормова сівозміна, повинна бути максимально наближена до виробничої зони, де знаходяться тваринницькі ферми. Це значно скоротить віддаль до місця споживання мало транспортабельних соковитих та зелених кормів, які вирощуються на ріллі, в тому числі і в кормові сівозміні. Наближення цих кормів до ферми зменшують затрати на їх доставку.

Польова сівозміна розміщується на основних масивах ріллі господарства. При наявності господарства двох населених пунктів проектується дві польові сівозміни, з тим щоб наблизити працездатне населення до місця прикладання праці. При цьому розміри сівозмін встановлюються залежно від кількості працездатних в населених пунктах.

Розміщення угідь та сівозмін проводиться в такій послідовності: виділяють земельні ділянки під сади, виноградники, овочеві, кормові та інші сівозміни, а потім під сіножаті та пасовища. При цьому враховуються вимоги до правильного їх внутрішнього влаштування.

4. Впорядкування території сівозмін

4.1 Проектування полів сівозмін та робочих ділянок

Поле - це частина сівозмінного масиву менш більш рівновелика призначена для посіву сільськогосподарських культур, а також для здійснення різних механізованих процесів по обробітку ґрунту, посіву і збору врожаю.