Проект використання земель Одринської сільської ради Нововодолазького району Харківської області

* дані про оренду земельних ділянок в районі розташування (у грошовому або натуральному виразі за останні 3-5 років);

* відомості щодо земельного оподаткування (за останні 3-5 років);

* дані про інфраструктуру (під'їзні шляхи, залізничні колії, мережі електро-, тепло-, газопостачання).

Процедура проведення експертної грошової оцінки сільськогосподарських угідь включає наступні етапи:

а) складання договору про оцінку земель;

б) збір інформації, визначення кількісних та якісних характеристик об'єкту оцінки;

в) вивчення ситуації на ринку землі та визначення найбільш ефективного використання земельної ділянки;

г) визначення підходів та методів оцінки землі;

д) проведення розрахунків, визначення вартості земельної ділянки, виготовлення картографічних матеріалів та складання звіту про оцінку земель;

ж) проходження експертизи звіту про, оцінку земель, погодження результатів оцінки у випадках передбачених чинним законодавством.

Оцінювач при проведенні оцінки зобов'язаний використовувати (чи обґрунтувати відмову від використання) ті методичні підходи, які визначені в «Методиці експертної грошової оцінки земельних ділянок»:

- капіталізації чистого операційного або рентного доходу (доходний);

- урахування витратна земельні поліпшення (витратний);

- зіставлення цін продажу подібних земельних ділянок (порівняльний).

Оцінювач вправі самостійно визначати методичний підхід до оцінки земельних ділянок і використовувати такі підходи і методи оцінки, які забезпечуються найбільш достовірною і повною інформацією про об'єкт оцінки.

Залежно від методичного підходу використовуються різні методи:

- доходний підхід передбачає використання методів капіталізації доходів (фактичний, очікуваний, потенційний, рентний доход); дисконтованих грошових потоків.

- витратний підхід базується на використанні методів залишку, визначення витрат на відтворення об'єкту оцінки.

- зіставлення цін продажу подібних земельних ділянок включає застосування методів: порівняння продажів, статистичного аналізу даних тощо.

Звіт про оцінку має включати наступні відомості:

* найменування замовника (банківські реквізити, ідентифікаційні коди для юридичних осіб; прізвище, ім'я та по батькові; паспортні дані; ідентифікаційні номери для фізичних осіб), дата оцінки, місце розташування земельної ділянки;

* мета оцінки, вид вартості оцінки;

* аналіз природних, соціальних економічних та екологічних даних про земельну ділянку (опис земельної ділянки, характеристика ринку тощо);

* аналіз найбільш ефективного використання земельної ділянки;

* обґрунтування застосування методичних підходів;

* визначення вартості шляхом використання методичних підходів, розрахунки;

* сертифікація оцінки (підстави проведення оцінки, заява оцінювача про достовірність даних);

* висновок про оцінну вартість земельної ділянки.

Термін чинності звіту про оцінку становить один рік з дати оцінки.

Приклад розрахунку експертної оцінки на території с. Одринка (колективні сади).

Земельна ділянка для ведення садівництва знаходиться у власності Левтерової Наталії Миколаївни, (державний акт).

Площа земельної ділянки - 0,0606 га, периметр -110,27 м.

Вид сільськогосподарських угідь - багаторічні насадження. Обмежень сервітутів - не має. Небезпечних геологічних процесів - не має.

Характеристика земельної ділянки - ділянка трапецевидної форми, рівнинна, ґрунтовий покрив - світло-сірі опідзолені сильнозмиті легкосуглинкові грунти.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 01.04.2005 р. за даними становить 1931 гривень 93 коп.

На земельній ділянці розміщується садовий будинок площею 22.9 кв. м. Відновна вартість будинку за даними Нововодолазького бюро технічної інвентаризації станом на 27.09.1996 р.складає 6203 гривні, дійсна - 5584 гривні.

Визначення ринкової вартості будь-якої земельної ділянки грунтується на принципі найкращого та найбільш ефективного використання. Аналіз найкращого та найбільш ефективного використання передбачає співставлення альтернативних варіантів використання земельної ділянки в залежності від набору сільськогосподарських культур та застосовуваних технологій їх вирощування. Для кожного варіанту розраховується залишкова вартість землі. Сама висока залишкова вартість відповідає варіанту її найкращого і найбільш ефективного використання. Враховується також слідуючі критерії: юридична дозволеність, фізична придатність, економічна доцільність, найбільша прибутковість.

Існуюче використання відповідає всім приведеним чинникам в повній мірі виходячи з цільового призначення земельної ділянки.

Очікувана ціна продажу забудованої земельної ділянки визначалася, на основі комбінованого методу, як залишок між ціною продажу подібних земельних ділянок та витратами на облаштування та спорудження об'єктів нерухомого майна.

Для порівняння було відібрано дві сусідні земельні ділянки, аналогічні за характеристиками будівель, що були продані на протязі останніх 8-10 місяців цього року.

Земельна ділянка №63, межує з оцінюваною ділянкою, площею 0.06 га, власник Кирик Леонід Якович, продана за. 1700 у.о.

Земельна ділянка №49, цього садового товариства, розміщена на цій же вулиці, площею 0.06 га, власник Деркач Семен Семенович, продана за - 1450 у.о.

Земельні ділянки характеризуються аналогічними територіально - планувальними, інженерно-інфраструктурним та санітарно-гігієнічними особливостями місцерозташування.

Середня ціна продажу складає 1520 у.о., що за обмінним курсом валют 5.05 становить 7676.0 гривень. Враховуючи подорожчання нерухомості на дату оцінки пов'язану з ростом попиту на земельні ділянки та інфляційні процеси (6%) середня вартість забудованої земельної ділянки складе 8190,09 гривень.

Відновна вартість садового будинку станом на 27.09.1996 р. заданими БТІ складає 1203,0 гривень. Ринкова вартість на дату оцінки визначається через коефіцієнт 1.69 відповідно до Збірника офіційних документів і роз'яснень Держбуду України і становить 2033,07 гривень.

Поточна дійсна вартість садового будинку визначалася з урахуванням фізичного зносу. Фізичний знос складає 31%, тоді коефіцієнт залишкової фізичної придатності будівель буде дорівнювати 0.69. Дійсна вартість з урахуванням цього коефіцієнту становить 1233,32 гривні.

Оцінна вартість земельної ділянки дорівнює:

8190,09 грн. - 1233,32 грн. = 6956,77 гривень

Оцінна вартість земельної ділянки №64 для ведення садівництва, що перебуває у власності Левтерової Наталії Миколаївни становить:

6956,77 грн. (шість тисяч дев'ятсот п'ятдесят шість гривень 77 коп.)

Остаточний висновок щодо оціночної вартості земельної ділянки приймається на підставі порівняльного аналізу результатів оцінки за різними методичними підходами. В основі узгодження результатів лежить процедура обгрунтування підсумкового судження експерта-оцінювача відносного досягнення кінцевої мети оцінки. У даному випадку - це визначення оціночної вартості земельної ділянки з урахуванням умови купівлі-продажу, соціально-економічних факторів, що впливають на цю вартість, та цивільно-правових обмежень щодо використання результатів оцінки.

При узгодженні результатів експертної оцінки в усіх випадках треба керуватися основним професійним правилом оцінювачів - принципом розумної обережності. Цей принцип припускає в умовах недостатньої інформаційної забезпеченості розрахунків, невизначеності проміжних суджень, при відсутності можливості об'єктивного обґрунтування переваги того чи іншого результату прийняття найбільш песимістичних оцінок.

Спираючись на аналіз даних про об'єкт оцінки: її фізичні характеристики, правовий стан, особливості місця розташування та використання, а також враховуючи проведений аналіз дійсної економічної ситуації та кон'юнктури ринку нерухомості, що склалася в цілому, Експерт прийшов до висновку, що найвірогідншу ціну, за котру земельна ділянка може бути продана у власність, відображає оціночна вартість, отримана комбінованим методом.

4. Проект використання земель в межах Одринської сільської ради

земля сільська рада

Реформування земельних відносин визначає забезпечення належного контролю за використанням і охороною земель, дотримання вимог земельного законодавства та запобігання правопорушенням.

Аналіз сучасного стану використання земель в межах Одринської сільської ради дає змогу зробити висновки про зміни, які відбуваються в земельному фонді. Розпайовано 2009,75 га ріллі, загальна кількість пайщиків становить 279 чоловік, 1974.60 га ріллі підлягає приватизації громадянами, утворено селянський виробничий кооператив «Хлібороб», що займає площу 2390,40 га, це 65% від площі сільської ради; 277,80 га передано громадянам для ведення особистого селянського господарства, набули розвитку орендні відносини на селі. В оренді у громадян перебуває 13,49 га природних кормових угідь для сінокосіння та випасання худоби, 67,10 га ріллі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а також передані в оренду СВК «Хлібороб» із земель приватної власності земельні частки (паї) загальною площею 1840,60 га та із земель державної власності 549,80 га.

Слід звернути увагу на належне відношення до природно-заповідного фонду, охорону водних об'єктів та полезахисних лісосмуг, інших захисних об'єктів.

На сьогодняшній день, у зв'язку з перетвореннями в аграрному секторі, збільшеною кількістю власників земельних часток, земельних ділянок - виникає необхідність в розробці схем землеустрою з техніко-економічним обґрунтуванням використання і охорони земель в межах сільської ради (надалі Схема).

Основна мета Схеми - створення передумов для покращення використання і охорони земель на основі організаційних, соціальних, природоохоронних, екологічних та інших заходів, спрямованих на формування територіально-цілісної системи, яка повинна забезпечити збалансоване використання земельних, лісових, водних ресурсів, збереження та відновлення природних екосистем і покращення їх ландшафтного різноманіття.

Основні завдання Схеми:

· захист земель від ерозії, затоплення, підтоплення і підвищення родючості грунтів;

· удосконалення системи сільськогосподарських землеволодінь і землекористувань;

· здійснення консервації деградованих і малопродуктивних сільськогосподарських угідь;

· втілення ґрунтозахисної системи землеробства з контурно-меліоративним напрямом;

· формування регіональної структури ландшафта за рахунок існуючих і зарезервованих природних територій і об'єктів природно-заповідного фонду, рекреаційних територій, земель оздоровчого призначення, водного і лісового фондів, пасовищ, сіножатей, садів і виноградників на землях сільськогосподарського призначення;

· встановлення меж земель, які характеризуються екологічно небезпечними антропогенними явищами;

· вдосконалення меж прибрежних смуг річок, озер, ставків з метою покращення охорони природних комплексів водних об'єктів.

Об'єктом робіт при складанні Схеми є земельний фонд сільської ради, всі його категорії, землеволодіння і землекористування незалежно від форми власності, користування чи оренди [28].

Розподіл земель Одринської сільської ради за категоріями показано на рис. 6, його побудовано за даними таблиці 6. Проаналізувавши ці дані та рис. 6, можна зробити висновки що більшу частину території сільської ради займають землі сільськогосподарського призначення 3166.08 га, що становить 86,73% від загальної площі.

Рис. 6. Розподіл земель Одринської сільської ради за категоріями земель

Друге місце за площею займає категорія земель лісового фонду (334,40 га) - 9,16% від загальної площі сільської ради. Землі житлової та громадської забудови становлять 74,62 га, це - 2,04%, під землями водного фонду - 54,00 га (1,48%) і землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення складають відповідно 0,58% (21,20 га) від загальної площі території Одринської сільської ради.

За угіддями розподіл земель сільськогосподарського призначення показано на рис. 7. Як бачимо, найбільшу площу серед угідь має рілля. Доречним буде зауваження, що загальна розораність території Одринської сільської ради становить 72%, а розораність сільськогосподарських угідь - 83%. Під багаторічними насадженнями знаходиться лише 29,30 га. Майже вдвічі більше знаходиться під сіножатями (66,90 га), але це теж малий показник для тієї території, яку займає Одринська сільська рада.

Рис. 7. Розподіл земель сільськогосподарського призначення за угіддями

Аналіз фактачного стану використання земельних ресурсів показує, що охороні і розширеному відтворенню родючості грунтів приділяється недостатня увага на державному і місцевому рівнях.

Головним напрямом використання земель сільськогосподарського призначення є їх екологічна оптимізація. Основним в цьому питанні є визначення необхідності зменшення сільськогосподарської освоєності і розораності земельного фонду. Для відновлення родючості деградованих, малорозвинених і малопродуктивних сильноеродованих земель доцільно вивести їх з обробітку під природні угіддя.

У статті 2 Закону України «Про землеустрій» [3] визначено, що одним з його напрямів є розробка і здійснення заходів щодо збереження і поліпшення природних ландшафтів, консервації деградованих і малопродуктивних земель.

Виведення з обробітку та зі складу ріллі - це постійна зміна угідь земельних ділянок з сильноеродованими в комплексі з середньоеродованими грунтами і використання їх під постійне залуження, заліснення або для інших природоохоронних цілей.

У прцесі проведення земельної реформи, при паюванні земель колективної власності на земельні частки (паї), особлива увага приділялася створенню раціональної структури угідь за рахунок виведення зі складу ріллі деградованих та малопродуктивних земель, було запроектоване залуження улоговин, виділені площі. необхідні під лісонасадження та гідротехнічні споруди, мережу польових доріг, створення системи ландшафтних смуг.

При цьому протиерозійний каркас агроландшафту (захисні лісосмуги, гідротехнічні споруди, залужені улоговини) передаються в спільну власність з установленням чітких обмежень на його використання.

Поряд з цими заходами проводиться консервація деградованих і малопродуктивних орних земель. У першу чергу консервації підлягають орні землі, грунти яких знаходяться в кризовому і катастрофічному стані.

До питання консервації деградованих і малопродуктивних орних земель необхідно підходити обгрунтовано. Потрібне системне проектування, а не вилучення всіх деградованих грунтів, у результаті чого просторове розміщення основних земельних масивів продуктивної ріллі буде мати мозаїчний характер. Крім просторового розміщення виведених під консервацію земель, необхідно визначитирівень їх продуктивності, нижче якого вони повинні вилучатися із сільськогосподарського обробітку.

Вилучення малопродуктивних земель із сільськогосподарського обробітку нині доцільно не тільки з екологічної точки зору, але також з економічної. Нині при високих цінах на енергоресурси, мінеральні добрива, засоби захисту рослин економічно невигідно обробляти малопродуктивні землі, бо іх віддача не еквівалентна цим затратам.

Визначено, що тимчасова консервація малопродуктивних земель є важливим заходом їх захисту від подальшої деградації, яка передбачає передачу цих земель під залуження, заліснення, а також для рекреаційних та природоохоронних потреб [32].

На території Одринської сільської ради можливе зменшення площ орних земель за рахунок виведення з обігу малопродуктивних

За формами власності розподіл земельного фонду Одринської сільської ради показано в таблиці 3 та на рис. 8. У приватній власності на теперішній час перебуває 2053,0 га земель, це становить 56% від площі території Одринської сільської ради. 44% (1597,3 га) території перебувають у державній власності, до них входять землі, які знаходяться в оренді СВК «Хлібороб», землі підприємств, закладів, установ та організацій в межах населеного пункту (до проведення розмежування земель права державної та комунальної власності), землі Жовтневого лісового господарства та землі запасу.

Рис. 8. Розподіл земель Одринської сільської ради за формами власності

Земля, як головний ресурс сільськогосподарського виробництва, включається до складу економічної субстанції. Якщо цього не буде зроблено в системі розподільчих відносин (через ціну, податки, бюджет), то, як і раніше, селянин і всі ті, чия діяльність пов'язана із землею, будуть обділені. Економічна субстанція - це всі складові наявних у селянина ресурсів: будинок, техніка, сад, худоба і, звичайно, земля. А те, що вона завдяки раніше існуючій ідеології не є складовою субстанції, це економічний нонсенс. У розвинутих країнах світу ресурс землі є такою економічною складовою, як і будівлі, машини, худоба тощо. І коли йдеться про ринок землі, про те, що земля є товаром, то розуміють не тільки процес купівлі-продажу цього ресурсу, а передовсім визнання його вартості, включення завдяки цьому до складу економічної субстанції, передбачення отримання на одиницю вартості землі такої ж норми прибутку, як і на інші види ресурсів в інших сферах діяльності. І насамкінець це побудова з усіх складових економічної субстанції, включаючи землю, цінового, податкового, кредитного, страхового, іпотечного механізмів. Все це і є ринок землі, а не лише процес купівлі-продажу.

Загальновідомо, що ціновий механізм є серцевиною, нервовою системою ринкової економіки. При його функціонуванні треба виходити з того, що на одиницю ресурсів усі галузі народного господарства мають стартово отримувати однакові доходи. Якщо в державі отримується 4 відсотки прибутку на 1 грн., вкладену у виробництво, то в такому ж розмірі належить передбачати отримання прибутку і на вартість землі через ціну на продукцію для тих, хто займається її виробництвом.

Водночас доцільно виходити з того, що в собівартості продукції є орендна плата за землю. Це об'єктивний процес, який вже функціонує. Тепер потрібно здійснити наступний крок в освоєнні ринку землі - через норму прибутку (4 відсотки) передбачати отримання у сільськогосподарському виробництві доходів на основні і оборотні фонди та землю.

Ведучи мову про стратегічні напрями розвитку сільського господарства, не можна не зупинитися на проблемі кредитування. Забезпечення матеріально-технічними ресурсами сільського господарства не вирішиться без іпотеки. Увесь світ користується іпотекою землі.

Не менш важливою складовою економічногомеханізму є податки. І фермери, й інші землевласники хочуть знати, скільки сплачувати податку за гектар землі. Якщо буде чітко визначена вартість землі (а це ознака її товарності) і на її основі буде розраховуватися ціна майбутнього врожаю, з'явиться база кредитування і страхування. Тому все, що зроблено, є основою для подальшого розвитку виробничої діяльності [33].

Оподаткування, оренда, приватизація земельних ділянок, передача земель у власність, спадщину, під заставу, дарування, облік сукупної вартості основних засобів виробництва, визначення розміру внеску до статутних фондів акціонерних товариств, об'єднань, кооперативів відносяться до головних сфер застосування грошової оцінки.

Земельний податок є складовою загальної системи оподаткування. В статті 2 Закону України «Про плату за землю» сказано, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. В статті 1 зазначено: «Податок - обов'язковий платіж, що справляється з юридичних і фізичних осіб за користування земельними ділянками». Власники земель та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів - учасників угоди про розподіл продукції, сплачують земельний податок.

За своєю природою земельний податок є платою за використання природних ресурсів. Земля набуває певної вартості через своє місцерозташування, якісні показники, фізичний та кількісний склад. Тому саме та територіальна громада, яка проживає і веде господарську діяльність вправі розпоряджатись грошовими потоками, що формуються від використання її земель.

Плата за землю запроваджується з метою формування джерела коштів для фінансування заходів, щодо раціонального використання та охорони земель, підвищення родючості грунтів, відшкодування витрат власників землі і землекористувачів, пов'язаних з господарюванням на землях гіршої якості, ведення земельного кадастру, здійснення землеустрою та моніторингу земель, проведення земельної реформи та розвитку інфраструктури населених пунктів.

Розміри земельного податку не залежить від результатів господарської діяльності власників землі та землекористувачів. Він формується за об'єктивними ознаками. Фактично цей принцип спрямований на перерозподіл диференціальної ренти, яка залежить від конкретних властивостей ділянки.

Земельний податок має властивість змінюватись не тільки в просторі а у часі. Законом України «Про плату за землю» визначено, що ставки земельного податку застосовуються з урахуванням коефіцієнтів індексації, визначених Законом України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік. Тобто, щорічно відбувається індексація ставок земельного податку з метою приведення його розмірів у відповідність до реального стану економіки.

Орендна плата за земельну ділянку - це платіж, який орендатор вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і терміни внесення орендної плати встановлюється за угодою сторін, про що зазначається в договорі оренди. Внесення орендної плати на майбутній період оренди допускається на термін, що не перевищує одного року. У разі визнання договору оренди земельної ділянки не дійсним, отримана орендодавцем орендна плата за фактичний термін землі, не повертається.

Орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, централізується на спеціальних бюджетних рахунках, розподіляється і використовується відповідно до Закону України «Про плату за землю» і не може бути меншою за розмір земельного податку.

Орендна плата може встановлюватись в таких формах: грошовій, натуральній (певною кількістю або частиною продукції, яку отримують з орендованої земельної ділянки) і у вигляді надання послуг орендодавцеві. Сторони можуть передбачити в договорі оренди об'єднання вказаних форм або визначення іншої форми плати. Орендна плата за земельні ділянки, які перебувають в державній або комунальній власності, стягується виключно у грошовій формі.

Основні чинники, що визначаються і впливають на розмір орендної плати за земельні ділянки можна звести до наступного:

Форми орендної плати:

грошова, що являє собою певну суму коштів;

натуральна, яка являє собою частину продукції, отриманої з орендної земельної ділянки;

надання певних послуг.

Види орендних ставок:

фіксована - обумовлена одноразовим розміром платежів;

процентна, тобто постійний процент вартості;

надання, тобто, розмір платежів, який змінюється протягом терміну оренди.

Чинники, які визначають розмір орендної плати:

фізичні, що враховують місце розташування, розмір, конфігурацію, грунти і т.д.;

економічні, що враховують рівень ціни прибутків, ризиків, обсяги земельних поліпшень;

адміністративні, які враховують умови використання земельної ділянки, встановленні обмежених і існуючі обстеження.

Типи орендної плати:

валова (брутто), при якій всі витрати, пов'язані з використанням земельної ділянки, сплачуються орендодавцем;

чиста (нетто) при які всі витрати, пов'язані з використанням земельної ділянки сплачуються, орендодавцем.

Розмір земельної плати може визначатися на основі орендних ставок, які можуть встановлюватись залежно від: обсягу продукції або прибутку; встановленої ставки земельного податку; вартості земельної ділянки.

На розмір орендної плати суттєво впливають таки чинники як:

місцерозташування і розмір земельної ділянки;

термін оренди;

існуючі обмеження і сервітути на використання земельної ділянки;

наявність певних аукціонів;

розподіл пожиточних витрат.

Розмір ринкової орендної плати завжди коливається між мінімальним рівнем, який визначається фактичним рентним прибутком із земельної ділянки і максимальним, тобто, тією величиною, яку потенційний орендатор можу займати та виходячи з очікувальних прибутків від її облаштування і забудови і пов'язаних з цим витрат.

Інакше кажучи, ринкова орендна плата - це, з одного боку, його максимальний розмір плати, за яку орендодавець може надати земельну ділянку в оренду, а з другого боку - той мінімальний розмір плати, за яку орендар може взяти земельну ділянку в оренду [23].

5. Охорона праці

Охорона праці є системою законодавчих актів, соціально-економічних, технічних, санітарно-гігієнічних та організаційних заходів, що забезпечують безпеку збереження здоров» я і працездатності людини в процесі роботи.

Щоб гарантувати виконання вимог охорони праці 24 листопада 1992 року держава видала закон «Про охорону праці», який передбачає забезпечення реалізації державної політики в сфері охорони праці.

Відповідальність за стан охорони праці і техніки безпеки на підприємствах і організаціях покладені на директора і головного інженера.

Контроль за дотриманням заходів з охорони праці в організаціях покладається на громадських інспекторів, які обираються на профсоюзних зборах. На великих підприємствах, відповідно штатному розпису, введені посади інженера по техніці безпеки.

Дотримання правил по техніці безпеки обов'язкове не лише для керівництва, але й для всіх працівників. Крім того, на керівництво покладені обов'язки по навчанню працівників безпечним прийомам праці.

Навчання проводиться в слідуючих формах:

1. Інструктаж при прийомі на роботу.

2. Регулярні інструктажі на робочих місцях.

3. Періодичні (повторні), що ставлять за мету перевірити засвоєння правила по техніці безпеки, і проводяться не рідше 1 разу на квартал.

4. Позачерговий інструктаж - проводиться при наявності грубих порушень техніки безпеки, виробничого травматизму, порушень технологічного процесу.

При польових роботах в землеустрої - проектуванні, перенесенні проекту в натуру необхідно дотримуватися правил по охороні праці і техніці безпеки.

Перед початком робіт спеціаліст повинен провести інструктаж працівників свої бригади по правилам і умовам безпечного проведення робіт, а потім безпосередньо на робочому місці, навчити практичним прийомам безпечного виконання тих видів робіт, які їм будуть доручені. Всі повинні вміти безпечно пересуватися по містам роботи, користуватися транспортними засобами, надавати першу медичну допомогу.

В землевпорядкуванні значний об'єм робіт проводять в польових умовах, в яких немає облаштованих робочих місць. Перевозка працюючих часто здійснюється на машинах, які зовсім до цього не пристосовані. Крім того, роботи проводяться на територіях досить віддалених від лікувальних закладів. Всі ці та інші умови змушують працюючих добре знати та дотримуватись правил техніки безпеки.

При користуванні транспортними засобами потрібно дотримуватися слідуючих правил безпеки:

- по шосейним та поліпшеним грунтовим дорогам дозволяється їхати лише з правого боку;

- при використанні гужового транспорту забороняється звішувати ноги з воза на ліву сторону.

- при використанні вантажного автотранспорту для перевезення людей, автомобілі повинні бути обладнані лавками, закріпленими на висоті не менше 15 см. від верху борта, драбинами для посадки висадки пасажирів, твердим металевим каркасом і тентом.

- при транспортуванні людей в кузові автотранспорту, повинен призначатися відповідальний за поведінку псажирів;

- вантаж повинен бути закріплений так, щоб не загрожувати безпеці людей.

Забороняється перевозка людей разом з паливно-мастильними матеріалами.

Перед виїздом на місцевість для проведення польових робіт, всіх робітників забезпечують спецодягом, перевіряють справність траспорту та інструментів.

При перевезенні теодоліта на великі відстані, його обов'язково закріплюють у чохлі, а рейки, штативи, віхи акуратно складають у транспортний засіб, таким чином, щоб не травмувати сидячих поруч людей. При перенесенні теодоліта з точки на точку його закріплюють на штативі та переносять обов'язково штативом вперед, щоб не зачепити йдучих позаду. Віхи, рейки, розвернуті штативи носити на плечах забороняється.

Виконання всіх геодезичних робіт на вулицях міст і населених пунктів, на автомобільних дорогах повинно бути узгоджене з відділом регулювання вуличного руху. Роботи на дорозі повинні проводитися в період спаду інтенсивності руху транспорту. Всі лінійні виміри мірною стрічкою необхідно проводити в день по брівці доріг та вулиць.

При роботі на залізничних і автотранспортних дорогах необхідно знаходитися в спеціальному одязі помаранчового кольору. При цьому потрібно виставляти двох сигнальників, які попереджують при появі транспорту. Всі працюючі повинні добре знати та виконувати правила дорожнього руху. Забороняється залишати без нагляду геодизичні прилади.

Під час проведення робіт по прокладенню інструментального ходу необхідно будувати всю роботу у такому направленні, щоб робітники з інструментами і іншими приладами переходили із стоянки на стоянку на зустріч ідучому траспорту, а місце встановлення приладу обиралося побіля краю тротуару.

Забороняється залишати на проїзжій частині доріг не забиті в рівень з поверхнею землі штирі, труби або інші предмети, які використовуються для закріплення точок теодолітного ходу.

Забороняється проводити роботи в зоні відчудження високострумних ліній електромереж, електропідстанцій, на антенних полях, без узгодження з відповідними організаціями.

Роботи на територіях спеціального призначення (військові полігони, аеродроми) проводяться лише після отримання дозволу.

При виконанні камеральних робіт також необхідно виконувати правила техніки безпеки передбачені в кожному окремому випадку.

Техніка безпеки та охорона праці - це комплекс законодавчих, технічних, санатарно-гігієнічних і організаційних заходів, спрямованих на забезпечення здорових і безпечних умов праці.

Комплекс включає: трудове законодавство, техніку безпеки і виробничу санітарію.

Законодавство про охорону праці складається з Закону України «Про охорону праці», Кодексу законів про працю, Закону «Про охорону здоров'я», Закону «Про пожежну безпеку» та інших нормативних актів.

Державна політика в галузі охорони праці базується на таких основних принципах:

приорітету життя і здоров'я працівників по відношенню до результатів виробничої діяльності;

комплексне розв'язання завдання охорони праці на основі національних програм;

соціальний захист працівників, повне відшкодування шкоди заподіяної в результаті нещасних випадків;

забезпечення координації діяльності державних органів, установ, організацій та об'єднань громадян, що вирішують різні проблеми охорони здоров'я;

здійснення навчання, підвищення кваліфікації, професійної підготовки з питань охорони праці;

використання економічних методів управління охороною праці, проведення політики пільгового оподаткування;

міжнародне співробітництво в галузі охорони праці, використання світового досвіду. При укладені трудового договору громадянин має бути проінформований власником під розписку про умови праці, перед виданням наказу про зарахування на роботу проводиться вступний інструктаж.

Умови трудового договору не можуть містити положень, які не відповідають законодавчим та нормативним актам про охорону праці.

Забороняється укладання договору з громадянином якому за станом здоров'я (медичний висновок) протипоказано запропонована робота.

Працівник має право відмовитися від порученої роботи, якщо створилася виробнича ситуація, не безпечна для його життя чи здоров'я або для людей, які оточують, і навколишнього природного середовища. Факт наявності такої ситуації підтверджується спеціалістами з охорони праці ботанічного саду з участю працівника профспілки і уповноваженого трудовому колективу, а в разі виникнення конфлікту - відповідним органом державного нагляду за охороною праці представника профспілки.

За період простою з цих причин, не з вини працівника, за ним зберігається середній заробіток.

Працівник має право розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо дирекція не виконує законодавство про охорону праці.

Працівників, які за станом здоров'я потребують надання легшої роботи, повинні, відповідно до медичного висновку, перевести, за їх згодою, на таку роботу тимчасово або без обмеження строку.

Оплата праці при переведенні працівників за станом здоров'я на легшу нижче оплачувану роботу або виплата їм допомоги по соціальному страхуванню, проводяться згідно з законодавством.

Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовується працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці.

Всі працівники підлягають обов'язковому соціальному страхуванню від нещасних випадків і профзахворювань.

Страхування здійснюється в порядку та на умовах, визначення законодавством і колективним договором.

Працівники, зайняті на роботах з важкими та шкідливими умовами праці, безплатно забезпечуються лікувально - профілактичним харчуванням, мають право на скорочення тривалості робочого часу, додаткову оплачувану відпустку, оплату в підвищеному розмірі та інші пільги та компенсації.

Протягом дії трудового договору власник повинен своєчасно інформувати працівника про зміну в виробничих умовах та розмірах пільг.

На роботах з шкідливими та небезпечними умовами праці, а також роботах, пов'язаних із забрудненням працівникам видаються безплатно за встановленими нормами спеціальний одяг, взуття, а також миючі засоби.

Власник зобов'язаний організувати комплектування та утримання засобів індивідуального захисту відповідно до нормативних актів про охорону праці.

У відповідності зі ст. 14 ЗПОП забороняється застосування праця жінок на важких роботах і зі шкідливими або небезпечними умовами праці, а також залучення жінок до підіймання та переміщення речей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми.

Забороняється залучати жінок до роботи з постійним, на протязі робочої зміни, переміщення вантажу масою більше 7 кг. При переміщені вантажу на візках чи конвеєрах зусилля, що прикладається не повинно перевищувати 10 кг.

Вагітні жінки не повинні залучатися до роботи пов'язаною з підійманням знаряддя праці вище рівня плечового поясу, а також, підіймання знаряддя праці з підлоги.

Неповнолітні, тобто особи, що не досягли 18 років, в трудових правовідносинах користуються пільгами встановленими законодавством.

Працівник зобов'язаний:

- знати і виконувати вимоги нормативних актів про охорону праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, користуватися засобами виробництва, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту;

- додержуватись зобов'язань щодо охорони праці, передбачених колективним договором (угодою, трудовим договором) та правилами внутрішнього розпорядку ботанічного саду;

- проходити в установленому порядку попередні та періодичні огляди;

- співробітничати з дирекцією у справі організації безпечних і нешкідливих умов праці, особисто вживати посильних заходів щодо усунення будь - якої виробничої ситуації, яка створює загрозу щодо життя чи здоров'я людей, які його оточують, і навколишньому природному середовищу.

За характером і часом проведення інструктажі з питань охорони праці підрозділяються на:

вступний;

первинний;

повторний;

позаплановий;

цільовий.

Вступний інструктаж з питань охорони праці проводиться з усіма працівниками, які щойно прийняті на роботу (постійно або тимчасово) не залежно від їх освіти, стажу роботи за цією професією або посади.

Первинний інструктаж проводиться на робочому місці до початку роботи.

Повторний інструктаж проводиться на робочому місці з усіма працівниками: на роботах з підвищеною небезпекою - 1 раз на півріччя, на інших роботах - 1 раз на рік.

Позаплановий інструктаж проводиться з працівниками на робочому місці:

при введені в дію нових або переглянутих нормативних актів про охорону праці;

при змінні технологічного процесу;

при порушенні працівником нормативних актів про охорону праці;

на вимогу працівників органу державного нагляду за охороною праці.

Цільовий інструктаж проводиться з працівниками при:

виконання робіт, що не пов'язані з безпосередніми обов'язками за фахом;

ліквідації аварії, стихійного лиха.

В проектній документації відображаються усі нормативні документи, яким слід керуватись при виконанні робіт, основні положення з техніки безпеки, пов'язані з особливостями даних робіт.

Висновки

Проект використання земель в межах Одринської сільської ради складено з метою планування економічних, природоохоронних та екологічних заходів, які впливають на підвищення ефективного та раціонального використання земель, сприяють охороні земельного фонду від негативного впливу різного роду шкідливих факторів.

В проекті було розглянуто реформування земельних відносин, проведення нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення, земель населених пунктів та земель несільськогосподарського призначення, а також експертної грошової оцінки земельної ділянки. Визначено розмір середньої частки (паю) та їх кількість в залежності від якості грунтів.

Техніко-економічні показники проекта

№ п/п	Назва показників	Одиниця вимірювання	Значення показників
1.	Загальна площа сільської ради	га	3650,30
	в т.ч.: оцінююча площа	га	3650,30
2.	Кількість населення	чол.	663
	в т.ч.: власників земельних часток (паїв)	чол.	279
3.	Грошова оцінка сільськогосподарських угідь	грн. / га	2808,90
	в т.ч.: рілля	грн. / га	7960,58
	багаторічних насаджень	грн. / га	19180,10
	сіножатей	грн. / га	2104,95
	пасовищ	грн. / га	1885,72
4.	Грошова оцінка забудованих земель	грн. / м2
	в т.ч.: житлова забудова	грн. / м2	5,60
	громадська забудова	грн. / м2	5,21
5.	Грошова оцінка земель несільськогоспо-дарського призначення	грн. / га
	в т.ч.: землі промисловості	грн. / м2	5,93
	землі запасу:	грн. / га
	в т.ч.: господарські будівлі та двори	грн. / га	15700
	лісосмуги	грн. / га	11089
	землі лісового фонду	грн. / га	1700

Список використаної літератури

Конституція України. - К.: Преса України. - 1997 р. с. 80.

Земельний кодекс України // Землевпорядний вісн. - 2001. - №4 - с. 12-55.

Про землеустрій: Закон України // Урядовий кур'єр. - 2003. - №129.

Про плату за землю: Закон України // Земельне законодавство України: Збір нормативних актів судової та арбітражної (господар.) практики: У2кн.: За ред. А.С. Даниленка, Ю.Д. Білика, О.О. Погрібного, В.В. Кулініча - К.: Урожай. - Кн.1 - с. 304.

Про охорону земель: Закон України від 19 червня 2003 р. №962-IV. - Инфодиск «Законодательство Украины».

Про оренду землі: Закон України // Відомості Верховної Ради України - 2004. - №10 - ст. 102.

Про розмежування земель державної та комунальної власності: Закон України // Урядовий кур'єр. - 2004. - №140.

Про вдосконалення системи державного управління земельними ресурсами та контролю за їх використанням і охороною: Указ Президента України від 19 серпня 2002 р. №720 // Землевпорядний вісн. - 2002 - №3. - с. 76 - 77.

Про заходи щодо створення єдиної системи державної реєстрації земльних ділянок, нерухомого майна та прав на них у складі державного земельног кадастру: Указ Президента України // Новітнє земельне законодавство України за ред. Пастушенка П.П. - Х.: ТОВ «Одиссей» 2003 - 672 с.

Про експертну грошову оцінку земельних ділянок: Постанова Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2002 року // Землевпорядний вісн. - 2003 - №1. с. 59.

Про затвердження Порядку зміни цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб: Постанова Кабінету Міністрів України // Урядовий кур'єр. - 2002. - №76.

Про затвердження положення про технічний паспорт земельної ділянки, яка виставляється на земельні торги: Постанова Кабінету Міністрів України // Новітнє земельне законодавство України за ред. Пастушенка П.П. - Х.: ТОВ «Одиссей» 2003 - 672 с.

Методика грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів: Затверд. 23.03.1995 №213 (із змінами і догов.) // Земельне законодавство України: Збір нормативних актів судової та арбітражної (господар.) практики: У2кн.: За ред. А.С. Даниленка, Ю.Д. Білика, О.О. Погрібного, В.В. Кулініча - К.: Урожай. - Кн.2 - с. 35.

Методика грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель населеного пунктів): Затвердж. 30.05.1997 №525 там же с. 93.

Порядок проведення індексації грошової оцінки земель: Затвердж. 12.05.2000 №783 - Земельне законодавство України: Збір нормативних актів судової та арбітражної (господар.) практики: У2кн.: За ред. А.С. Даниленка, Ю.Д. Білика, О.О. Погрібного, В.В. Кулініча - К.: Урожай. - Кн.2 - с. 159-160.

Порядок проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок: Затвердж. 09.01.2003 №2 - Нормативно - правові акти з питань земельних відносин. - У.: Урожай, 2003. - с. 322 - 327.

Актуальні проблеми управління земельними ресурсами міст України: посібник для депутатів міських рад України // Інформаційно-ресурсний центр «Реформування земельних відносин в Україні». - Київ. - 2004-60 с.

Володін М.О. Основи земельного кадастру. с. 246.

Горбатович С.М., Хвесик М.А. Проблеми нормативно-правового забезпечення формування ринку земель в Україні // Землевпорядн. вісн. - 2002. - №2 - с 66-67.

Даниленко О.А. Правове забезпечення земельної реформи // Землевпорядн. вісн. - 2005. - №1 - с 44-46.

Методичні основи грошової оцінки земель в Україні - Ю.Ю. Дехтяренко, М.Г. Лихогруд, Ю.М. Манцевич - К.: Профі. 2002 - с. 256.

Методичні основи грошової оцінки земель в Україні Ю.Ф. Дехтяренко, М.Г. Лихогруд, Ю.М. Манцевич, Ю.М. Палеха. Київ - 2002 р. с. 24-26.

Методичні основи грошової оцінки земель в Україні Ю.Ф. Дехтяренко, М.Г. Лихогруд, Ю.М. Манцевич, Ю.М. Палеха. Київ - 2002 р. с. 164-172.

Добряк Д.С. Завдання землевпорядної науки на сучасному етапі земельної реформи. - Землевпорядний вісник. - 2004 - №1. с. 13 -17.

Земельні відносини в Україні. - Урожай - 1998 р. - с. 385.

Класифікатор об'єктів адміністративного устрою України. ДК 014-97 // Державний класифікатор України в 3-х томах. - К.: Держкомстат України, 1997.

Куценко Н.В. Економіко-правовий механізм трансформації власності на землю // Землевпорядн. вісн. - 2004. - №4 - с. 65-69.

Калюжний Н.Н. Составление схем землеустройства как метод сохранения природно-ресурсного потенциала земельного фонда Украины. // Соціально-економічні та екологічні проблеми використання і охорони земель в умовах реформування земельних відносин: Тез. доп. наук.-практ. конф. / ХНАУ ім. В.В. Докучаєва. - Х:.2003. - 179 с.

Мілєхін П.О. Землеустрій сільськогосподарських підприємств - важливе значення найближчого часу // Землевпорядн. вісн. - 2004. - №1 - с. 24.

Манько І.П. Удосконалення механізму грошової оцінки землі // Землевпорядний вісн. - 2003. - №4. - с. 64-69

Новаковський Л.Я., Третяк А.М., Добряк Д.С. Земельна реформа і землеустрій в Україні. - К.: Інститут землеустрою - 2001. - с. 153.

Петренко О.Я. Організація екологічно безпечного використання сільгоспугідь // Соціально-економічні та екологічні проблеми використання і охорони земель в умовах реформування земельних відносин: Тез. доп. наук.-практ. конф. / ХНАУ ім. В.В. Докучаєва. - Х:.2003. - 179 с.

Саблук П. Не нехтуйте думкою науковців, розробляючи програми розвитку села. / Урядовий кур'єр - №104 - 07.06.2005 р.

Размещено на Allbest.ru