Проведення робіт із землеустрою щодо відведення земельних ділянок у СМТ Кельменці

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

землеустрій ділянка правовий

Актуальність теми дослідження. У зв'язку з тим що земельна реформа проводиться на протязі 20-ти років і має безліч недоліків, незважаючи на те, що постанова Кабінету Міністрів України «Про порядок ведення державного земельного кадастру» була прийнята ще 12 січня 1993 р., перші реальні кроки по формуванню державного земельного кадастру в Україні розпочалися лише з прийняттям Держкомземом України наказу від 2 липня 2003 р. «Про затвердження Тимчасового порядку державної реєстрації земель». 7 липня 2011 р. Верховна рада України прийняла Закон «Про державний земельний кадастр», відповідно до якого в Україні має формуватися база даних про землю на базі землевпорядних робіт належної якості. Закон набуває чинності з 1 січня 2013 р. Однак, навіть після його введення в дію в Україні ще тривалий час існуватимуть земельні ділянки, сформовані без дотримання вимог щодо належної якості землевпорядних робіт. Це означає, що при внесенні відомостей про такі ділянки до державного земельного кадастру їх доведеться коригувати: уточнювати площу, лінії проходження меж тощо.

Отже, права власників таких ділянок не можна визнати такими, що повністю гарантуються державою. Тому з метою отримання таких гарантій багатьом власникам земельних ділянок, права на які отримані у роки земельного реформування, доцільно «доформувати» такі ділянки та оформити права на них у відповідності з вимогами чинного законодавства України.

Мета дослідження. Метою курсової роботи з основ земельного кадастру є закріплення, дослідження отриманих знань та їх застосування на практиці при виготовленні технічної документації землекористувачам різних форм власності з використанням кадастрових зйомок для визначення меж земельних ділянок згідно з вимогами та інструкцією Держкомзему України. Навчитися застосовувати нормативні і інструктивні документи, в яких встановлено порядок відведення земельних ділянок з застосуванням матеріалів кадастру і кадастрових робіт.

Обєктом дослідження виступає районний центр смт Кельменці.

Предметом дослідження виступає проект відведення земельної ділянки.

Методологія та методи дослідження:

Основними інформаційними джерелами слугують методичні посилання що є у фондах Чернівецького національного університету ім. Юрія Федьковича, зокрема фондові матеріали кафедри землевпорядкування та кадастру; доповіді та науково-аналітичні статті; спеціальні наукові видання; зокрема науковий посібник Р.І. Беспалько, Р.М. Романко «проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок».

Основними методами дослідження є методи емпіричного дослідження. До них відносять спосте-реження, порівняння, опис, вимірювання.

Структура та обсяг роботи. Обсяг курсової роботи становить 42 друкованих сторінок у тому числі основна частина вступ, три розділи, висновки) становить 35 сторінок основного тексту. Робота містить, 3 рисунка. Список використаних джерел містить 16 найменувань.



1. Теоретичні основи землеустрою щодо формування земель населених пунктів

1.1 Завдання землеустрою щодо розробки проектів відведення в населених пунктах

Порядок розробки проектів землеустрою щодо встановлення або зміни меж населених пунктів визначають загальні засади організації та порядку встановлення або зміни уповноваженими органами влади меж населених пунктів України: міст, селищ і сіл.

Об'єктом встановлення меж є територія населених пунктів, що формується із земель всіх без винятку землеволодінь і землекористувань. До її складу повинні входити землі всіх категорій незалежно від їх цільового використання.

Встановлення меж населених пунктів здійснюється за проектами землеустрою щодо встановлення або зміни меж населених пунктів: міст, селищ, сіл. Проекти землеустрою щодо встановлення або зміни меж населених пунктів розробляються відповідно до генеральних планів населених пунктів та (або) техніко-економічного обґрунтування їх розвитку. При цьому техніко-економічним обґрунтуванням розвитку населеного пункту, яке обґрунтовує потреби у зміні його меж, слугує схема землеустрою відповідного адміністративно-територіального утворення.

Проекти землеустрою щодо встановлення або зміни меж населених пунктів розробляються на підставі договору між замовником та розробником документації відповідно до завдань на розробку цих проектів.

Замовниками проектів землеустрою щодо встановлення або зміни меж населених пунктів є відповідні сільські, селищні, міські ради, територіальні органи земельних ресурсів. Взаємовідносини замовників і розробників проектів землеустрою щодо встановлення меж населених пунктів регулюються законодавством України і договором.

Розробниками проектів землеустрою щодо встановлення або зміни меж населених пунктів є юридичні особи, які мають ліцензію на проведення землевпорядних робіт за сукупністю видів робіт по кодах 57.01.03, 57.01.04, 57.01.07, 57.01.08, 57.01.09, 57.01.10, 57.01.13, 57.01.16 за Єдиним ліцензійним реєстром, що здійснюються в межах виду господарської діяльності «Проведення землевпорядних та земле оціночних робіт».

Розробники проектів землеустрою щодо встановлення або зміни меж населених пунктів визначаються розпорядником коштів відповідно до вимог Закону України «Про закупівлю товарів, робіт та послуг за державні кошти», інших нормативно-правових актів з цих питань.

Завдання на розробку проекту землеустрою щодо встановлення або зміни меж населених пунктів - документ, що містить технічні, економічні та інші вимоги до виконання робіт з розробки проекту землеустрою щодо встановлення або зміни меж населених пунктів та є невід'ємною частиною договору про виконання даного виду робіт. Підготовку завдання здійснює розробник проекту землеустрою, а затверджує - замовник.

Фінансове забезпечення робіт з розробки проектів землеустрою здійснюється за рахунок коштів державного, місцевих бюджетів та коштів інших джерел, не заборонених законом.

Техніко-економічне обґрунтування розвитку населеного пункту є перед проектним документом щодо обґрунтування зміни меж населеного пункту.

Проекти землеустрою щодо встановлення або зміни меж населених пунктів розробляються в такому порядку:

- підготовчі роботи;

- складання проекту;

- затвердження проекту;

- перенесення проекту в натуру.

Підставою для складання проектів землеустрою щодо встановлення або зміни меж населених пунктів утворень є рішення відповідних сільських, селищних та міських рад. Відповідні сільські, селищні, міські ради приймають рішення про доцільність встановлення або зміну меж населених пунктів та про розробку проектів землеустрою щодо встановлення або зміни меж населених пунктів. Підставою для прийняття такого рішення є техніко-економічне обґрунтування розвитку населеного пункту.

Повноваження Верховної Ради України в сфері встановлення або зміни меж населених пунктів. До повноважень Верховної Ради України у сфері встановлення або зміни меж населених пунктів належить: встановлення або зміна меж міст за поданням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, Київської чи Севастопольської міських рад; Верховна Рада України здійснює свої повноваження у порядку, визначеному Конституцією України та Регламентом Верховної Ради України. Повноваження Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, Київської і Севастопольської міських рад у сфері встановлення або зміни меж населених пунктів. Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, Київська і Севастопольська міські ради відповідно до своїх повноважень: приймають рішення щодо встановлення або зміни меж селищ і сіл; вносять до Верховної Ради України пропозиції щодо встановлення або зміни меж міст; здійснюють інші повноваження, передбачені законодавством. Повноваження районних рад в сфері встановлення та зміни меж населених пунктів. Районні ради відповідно до своїх повноважень: вносять до Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних рад пропозиції щодо встановлення або зміни меж міст, селищ і сіл; виконують інші повноваження, передбачені законодавством.

Повноваження міських, селищних, сільських рад в сфері встановлення або зміни меж населених пунктів. Міські, селищні, сільські, ради відповідно до своїх повноважень: приймають рішення про розробку проектів землеустрою щодо встановлення або зміни меж міст, селищ, сіл; вносять до районних, обласних рад, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Верховної Ради України пропозиції щодо встановлення або зміни меж сіл, селищ, міст; виконують інші повноваження, передбачені законодавством. Повноваження органів виконавчої влади в сфері встановлення та зміни меж населених пунктів.

Обласні державні адміністрації готують висновки щодо встановлення або зміни меж міст, крім м. Київ та м. Севастополь. Районні державні адміністрації готують висновки щодо встановлення або зміни меж міст районного підпорядкування, селищ, сіл. У висновках обґрунтовується доцільність встановлення або зміни меж відповідних населених пунктів.

Розробка техніко-економічного обґрунтування розвитку населеного пункту

Техніко-економічне обґрунтування розвитку населеного пункту (далі - ТЕО) є самостійною перед проектною розробкою для визначення загальних перспектив розвитку населених пунктів. Завдання ТЕО - дати техніко-економічне обґрунтування площі населеного пункту і встановити основні технічні, екологічні, економічні та правові характеристики земельних ділянок, що залучаються в межі населених пунктів.

ТЕО, як правило, складається за усередненими показниками на підставі нормативних документів в галузі землеустрою, будівництва та інших відомчих нормативних документів і фондових матеріалів та супроводжується рекогносцированими земельними, грантовими, ландшафтними, геологічними та іншими дослідженнями з метою вивчення природних умов і перспектив просторового розвитку населеного пункту.

ТЕО розвитку населеного пункту є складовою частиною проекту землеустрою щодо встановлення або зміни меж населеного пункту і слугує підставою для визначення його площі та межі.

Для розробки ТЕО використовуються статистичні дані, відомості про населений пункт та прилеглі території, перспективи будівництва, картографічні матеріали раніше розроблених проектів із землеустрою, містобудування та інших проектних розробок.

В основу розробки ТЕО покладається принцип еколого-економічної придатності земель.

Обґрунтування здійснюється на підставі технічних, екологічних та економічних показників, які встановлюють розмір площі земельної ділянки для населеного пункту та економічну доцільність його розвитку.

Основні показники включають: Чисельність мешканців населеного пункту: існуюча і прогнозована (формується з урахуванням природного приросту та міграції населення відповідного адміністративно-територіального утворення);

Площа земель населеного пункту: сучасний стан, перспективи використання, які визначаються з урахуванням: розвитку житлового будівництва, потреби населеного пункту в розміщенні об'єктів громадського призначення,

в) промислового виробництва,

г) інженерного оснащення,

д) рекреаційного призначення,

ж) зон обмеження режимоутворюючими об'єктами,

з) визначення особливо цінних земель,

і) визначення земель для сільськогосподарських потреб (землі для ведення особистого селянського господарства, випасання худоби, тощо),

ї) інше.

- Витрати на розвиток населеного пункту;

- Прибутки від розвитку населеного пункту;

- Економічний результат.

ТЕО затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою.

Розробка проектів землеустрою.

Підготовчі роботи

Підготовчі роботи виконуються розробником проекту за участю територіальних органів земельних ресурсів, органів місцевого самоврядування і включають збір, систематизацію, аналіз і вивчення вихідних даних та підбір планово-картографічних матеріалів, рекогносцировочне обстеження території.

Формування територій населених пунктів виконується на планах, які складаються в масштабі 1:10000. На планах показують існуючі межі населених пунктів, межі землеволодінь, землекористувань, та наносяться проектні межі населених пунктів. Формування території населених пунктів проводиться з урахуванням існуючої системи розселення і перспектив його розвитку, розміщення землеволодінь і землекористувань, гідрографії і рельєфу місцевості, забезпечення компактності території та функціональних зв'язків між об'єктами виробництва та об'єктами обслуговування населення.

Складання Проекту.

Проект землеустрою щодо встановлення або зміни меж населених пунктів складається з пояснювальної частини, графічних матеріалів та додатків.

Пояснювальна записка повинна містити: економічне обґрунтування доцільності встановлення або зміни меж, яке включає в себе інформацію щодо загальних обсягів економічного і фінансового потенціалу, перелік підприємств розташованих на території населених пунктів, занятості населення на них, обсягів і складу податкових надходжень, достатності цих надходжень до місцевих бюджетів для забезпечення реальних можливостей вирішувати питання місцевого значення та стосовно розвитку соціальної, оздоровчої, рекреаційної, транспортної інфраструктури; відомості щодо розмірів населених пунктів в існуючих та проектних межах та відомості щодо зонування по доцільному використанню земель з врахуванням їх придатності.

Графічні матеріали включають в себе плани населеного пункту з нанесеними існуючими та проектними межами.

Додатки до проекту землеустрою щодо встановлення або зміни меж населених пунктів: рішення місцевої ради стосовно клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо встановлення або зміни меж населених пунктів; дозвіл відповідного органу місцевого самоврядування на розробку проекту землеустрою щодо встановлення або зміни меж населених пунктів; технічне завдання на виконання землевпорядних робіт; висновки органів земельних ресурсів, природоохоронних органів, санітарно-епідеміологічних органів, органів містобудування і архітектури, органів охорони культурної спадщини; матеріали погодження меж суміжними землекористувачами та землевласниками; висновки відповідних місцевих органів виконавчої влади щодо встановлення або зміни меж населених пунктів; рішення відповідних рад про погодження проекту землеустрою щодо встановлення або зміни меж.

Проекти землеустрою щодо встановлення або зміни меж населених пунктів підлягають державній експертизі.

Затвердження проектів землеустрою щодо встановлення або зміни меж населених пунктів

Проект землеустрою щодо встановлення або зміни меж населених пунктів, відповідно до компетенції, затверджується рішенням Верховної Ради України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласної ради.

Розробка технічної документації.

Перенесення меж населених пунктів в натуру (на місцевість).

Перенесення меж в натуру (на місцевість) здійснюється відповідно до законодавства після прийняття Верховною Радою України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласною радою рішень щодо затвердження відповідного проекту.

Типові межові знаки меж населених пунктів затверджуються спеціально уповноваженим органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Посвідчення меж населених пунктів.

Після перенесення меж населених пунктів в натуру (на місцевість) видається Державний акт України.

Межі населених пунктів відображаються на топографічній карті або на іншому планово-картографічному матеріалі, які є невід'ємним додатком до Державного акту.

Межі населених пунктів зазначаються на картах (планах) таких масштабів, які є прийнятними для точного встановлення їх місця розташування.

Встановлення меж населених пунктів вважається таким, що відбулося, після внесення відомостей до державного земельного кадастру на підставі відповідного рішення.

Особливості встановлення меж населених пунктів на річках, озерах і ставках та інших водних об'єктах.

Якщо річка послідовно пересікає територію декількох населених пунктів, то межею між суміжними населеними пунктами по річці повинна бути лінія, яка з'єднує два крайніх пункти території по обох берегах річки і пересікає її по визначеному таким чином напрямку.

Якщо між населеними пунктами розташована річка, яка їх розділяє, межею між ними є середина водної гладі.

За основу розподілу озера між суміжними населеними пунктами повинна прийматися середина озера.

Межі на ставку між населеними пунктами повинні встановлюватися таким чином, щоб його водна гладь та гребля повністю входили до складу одного із них.

Територія внутрішніх морських вод, територіального моря, морських заток та лиманів відноситься до адміністративно-територіального утворення, до берега якого вона прилягає.

Особливості встановлення меж населених пунктів на мостах, дамбах та інших спорудах та водосховищах.

Межі населених пунктів на мостах, дамбах та інших спорудах встановлюються таким чином, щоб вони повністю знаходились в межах одного адміністративно-територіального утворення.

Межі населених пунктів на водосховищах встановлюються у відповідності до меж, які були на місцевості до заповнення водосховищ.

Особливості встановлення меж прикордонних населених пунктів.

Межа прикордонного населеного пункту повинна співпадати з державним кордоном України.

Вирішення спорів, пов'язаних із встановленням або зміною меж населених пунктів.

Спори пов'язані із встановленням або зміною меж населених пунктів вирішуються в судовому порядку.

До видачі державного акту на межі населеного пункту використовуються межі, встановлені документацією із землеустрою.

1.2 Аналіз нормативно-правової бази яка пов'язана з розробкою проектів землеустрою

Насамперед, для розробки проекту відведення земельної ділянки нам потрібні право установчі документи юридичної особи:

1. Нотаріально завірена копія, свідоцтва про державну реєстрацію.

2. Нотаріально завірена копія статуту.

3. Нотаріально завірена копія установчого договору (в разі необхідності).

4. Копія довідки управління статистики про внесення до єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Фізичної особи:

1. Копія документа, що посвідчує особу (паспорта, свідоцтва про народження, тощо).

2. Копія довідки державної податкової адміністрації про присвоєння ідентифікаційного номера.

3. Інші документи.

Правоустановчі документи на будівлі і споруди

В разі потреби, до проекту відведення додаються копії правоустановчих документів на будівлі і споруди, а саме:

1. Договір купівлі - продажу не житлової будівлі (нотаріально завірена копія);

2. Копія реєстраційного посвідчення на домоволодіння, яке належить

державним, кооперативним і громадським установам, підприємствам і організаціям (нотаріально завірена копія);

3. Копія свідоцтва про право власності на об'єкт нерухомого майна (нотаріально завірена копія);

4. Копія наказу про передачу на баланс об'єкта нерухомого майна (будівлі чи споруди);

5. Акт прийому - передачі об'єкта нерухомого майна (будівлі чи споруди), (завірений в установленому порядку).



2. Методика розробки проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок із землеустрою

2.1 Відведення земельних ділянок для несільськогосподарських потреб

Проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок, як і будь-який інший землевпорядний проект, охоплює правові, економічні та технічні документи, які містять розрахунки, опис, проектні плани, в яких обґрунтовуються і відображаються в графічній та текстовій формі заходи, реалізація яких передбачається при створенні нових і впорядкуванні існуючих земельних ділянок. При створенні нових і впорядкуванні існуючих земельних ділянок проекти землеустрою складають у вигляді проектних меж земельних ділянок під конкретні об'єкти виробництва, нерухомого майна тощо. [2]

Проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок передбачає:

- підготовчі роботи;

- складання проекту;

- затвердження проекту;

- оформлення та виготовлення проектної документації;

- здача проекту замовнику.

Порядок розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 р. №677, визначає механізм розроблення таких проектів.

Відповідно до Порядку проект відведення земельної ділянки не розробляють, якщо: [6]

- земельна ділянка, межі якої визначено в натурі (на місцевості), надається у користування або безоплатно передається у власність без зміни її цільового призначення;

- земельна ділянка набувається у власність через купівлю-продаж, дарування, міну, на підставі інших цивільно-правових угод, успадкування, без зміни її меж та цільового призначення;

- земельна ділянка придбана на конкурентних засадах (за результатами земельних торгів).

Проект відведення земельної ділянки можна не розробляти також в інших випадках, передбачених законом.

Проект відведення земельної ділянки розробляють на підставі:

- рішення сільської, селищної або міської ради, районної, Київської чи Севастопольської міської держадміністрації, до повноважень яких належить надання у користування або передача у власність земельних ділянок;

- укладених договорів між землевласниками і землекористувачами та розробником проекту відведення земельної ділянки;

- судового рішення.

Розробником проекту відведення земельної ділянки є фізична або юридична особа, яка має ліцензію на проведення робіт із землеустрою відповідно до закону (далі - виконавець).

Замовником проекту відведення земельної ділянки можуть бути сільська, селищна, міська рада, районна, Київська або Севастопольська міська держадміністрація, землевласник або землекористувач, інші особи відповідно до закону.

У разі ухвалення судом рішення про надання земельної ділянки у користування або передачу у власність замовником проекту її відведення є фізична або юридична особа, на користь якої прийнято рішення.

Проект відведення земельної ділянки розробляють на основі завдання, затвердженого замовником, що є невід'ємною частиною договору на проведення відповідних робіт.

Типовий договір про розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки затверджує Кабінет Міністрів України. До договору замовник додає вихідну документацію, потрібну для розроблення проекту землеустрою. [10]

Виконавець у встановлений договором термін розробляє проект землеустрою, який містить текстові та графічні матеріали, обов'язкові положення, встановлені завданням на розроблення проекту, інші дані, потрібні для розв'язання питання щодо відведення земельної ділянки.

Вимоги до складу, змісту та оформлення проекту відведення земельної ділянки встановлюються нормативно-технічною документацією із землеустрою.

Проект відведення земельної ділянки виконавець погоджує із землевласником або землекористувачем, органом земельних ресурсів, природоохоронним органом, санітарно-епідеміологічною службою, органом містобудування і архітектури та охорони культурної спадщини.

У разі відведення земельної ділянки для розроблення корисних копалин або забудови територій на площах їх залягання проект погоджується також з органами державного геологічного контролю та державного гірничого нагляду. [10]

Погоджений проект відведення земельної ділянки підлягає державній експертизі, яку проводить орган земельних ресурсів відповідно до законодавства.

Після одержання позитивного висновку державної експертизи проект відведення земельної ділянки розглядають сільська, селищна чи міська рада, районна, Київська та Севастопольська міська держадміністрації, які затверджують його або в установленому порядку подають до інших органів, що мають повноваження надавати у користування або передавати у власність земельні ділянки.



2.2. Розробка проектів землеустрою щодо зміни цільового призначення земель які перебувають у власності громадян або юридичних осіб

Поняття цільового призначення земель

Кожна земельна ділянка, незалежно від форми власності чи використання, має конкретне цільове призначення. Цільове призначення земельної ділянки окреслюється встановленими законодавством та конкретизовані відповідними органами влади допустимими межами використання земельної ділянки громадянами та юридичними особами.

Цільове призначення земельних ділянок, які надані громадянам та юридичним особам у власність чи постійне користування, зазначається в державних актах на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою. З цією метою до форми бланків зазначених державних актів введена графа «Цільове призначення (використання) земельної ділянки» (форма бланку затверджена постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження форм державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою» від 2 квітня 2002 р. №449. Цільове призначення земельної ділянки, яка надана в оренду, визначається в договорі оренди. Згідно зі ст. 14 Закону України» Про оренду землі» від 6 жовтня 1998 р. №161-XIV, до істотних умов договору оренди земельної ділянки, які обов'язково обумовлюються в договорі, належить «цільове призначення, умови використання й збереження якості землі». [15]

Зміна цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб

1. Цей Порядок визначає механізм щодо зміни цільового призначення земельної ділянки, яка перебуває у власності громадянина або юридичної особи.

2. Зміна цільового призначення земельної ділянки проводиться за поданням заяви (клопотання) її власника до сільської, селищної, міської ради, якщо земельна ділянка розташована в межах населеного пункту, або районної держадміністрації, якщо земельна ділянка розташована за межами населеного пункту. До заяви (клопотання) додаються: копія державного акту на право власності на земельну ділянку; для громадянина - власника земельної ділянки - копія паспорта (серія, номер паспорта, коли і ким виданий та місце проживання), для юридичної особи - власника земельної ділянки - копія статуту (положення) та копія свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи; документи щодо встановлених обмежень (обтяжень) та земельних сервітутів на використання земельної ділянки; обґрунтування необхідності зміни цільового призначення земельної ділянки із зазначенням її розміру.

3. Сільська, селищна, міська рада або районна держадміністрація розглядає заяву (клопотання) і в разі згоди на зміну цільового призначення земельної ділянки дає дозвіл на підготовку проекту її відведення, складання проекту відведення земельної ділянки, якщо зміні цільового призначення підлягає її частина; перепогодження проекту відведення земельної ділянки з відповідними органами виконавчої влади, якщо зміні цільового призначення підлягає вся земельна ділянка.

4. Проект відведення земельної ділянки, цільове призначення якої змінюється, складається державною або іншою землевпорядною організацією на замовлення власника земельної ділянки.

5. Умови і термін складання проекту відведення земельної ділянки визначаються договором, укладеним замовником з виконавцем робіт.

6. Проект відведення земельної ділянки погоджується або пере погоджується з органом земельних ресурсів, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органом містобудування і архітектури та охорони культурної спадщини, а також підлягає державній землевпорядній експертизі, після якої замовник подає проектні матеріали відповідно до сільської, селищної, міської ради або до районної держадміністрації для прийняття рішення.

7. Сільська, селищна, міська рада розглядає проектні матеріали та приймає рішення про зміну цільового призначення земельної ділянки, яка розташована в межах населеного пункту (крім земель, визначених пунктом 11 цього Порядку).

8. Районна держадміністрація розглядає подані проектні матеріали та приймає рішення про зміну цільового призначення земельної ділянки, яка знаходиться за межами населеного пункту, якщо така зміна пов'язана з наступним використанням цієї ділянки для сільськогосподарських потреб, ведення лісового і водного господарства, будівництва об'єктів, призначених для обслуговування членів територіальних громад району (шкіл, лікарень, підприємств торгівлі тощо).

9. Якщо зміна цільового призначення земельної ділянки, яка розташована за межами населеного пункту, передбачає використання ділянок для інших потреб, ніж визначених пунктом 8 цього Порядку, районна держадміністрація розглядає проектні матеріали, готує свій висновок з цього питання і подає його разом з матеріалами до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласної держадміністрації. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна держадміністрація розглядає матеріали та приймає рішення про зміну цільового призначення земельної ділянки (крім земель, визначених пунктом 10 цього Порядку).

10. Якщо зміна цільового призначення стосується земельних ділянок - ріллі, багаторічних насаджень для несільськогосподарських потреб, лісів першої групи площею понад 10 гектарів, а також земельних ділянок природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного призначення та особливо цінних земель, що проводиться за рішенням Кабінету Міністрів України, районна держадміністрація подає проектні матеріали разом із своїм висновком до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласної держадміністрації. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна держадміністрація розглядає подані проектні матеріали і готує свій висновок для подання Кабінету Міністрів України для прийняття відповідного рішення.

11. Зміна цільового призначення особливо цінних земель, розташованих у межах населеного пункту, проводиться після погодження з Верховною Радою України за рішенням сільської, селищної, міської ради. Проектні матеріали на погодження до Верховної Ради України подаються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласною, Київською і Севастопольською міською радою. Зміна цільового призначення особливо цінних земель, розташованих за межами населеного пункту, проводиться після погодження з Верховною Радою України за рішенням Кабінету Міністрів України. Проектні матеріали на погодження до Верховної Ради України подаються Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною держадміністрацією.

12. Рішення сільської, селищної, міської ради або відповідного органу виконавчої влади про зміну цільового призначення земельної ділянки є підставою для оформлення громадянину або юридичній особі державного акту на право власності на земельну ділянку із зміненим цільовим призначенням.

13. У разі прийняття рішення про відмову у зміні цільового призначення земельної ділянки сільська, селищна, міська рада або відповідний орган виконавчої влади протягом 15 днів письмово повідомляє про це її власника з обґрунтуванням причини відмови.

14. У разі незгоди власника земельної ділянки з рішенням сільської, селищної, міської ради або органу виконавчої влади про відмову у зміні її цільового призначення спір вирішується в судовому порядку. [12]



2.3 Методика формування земельних ділянок на підставі цивільно-правових угод

Формування земельних ділянок здійснюється:

у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності, ляхом поділу чи об'єднання раніше сформованих земельних ділянок, шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності, яке здійснюється у процесі розмежування земель державної та комунальної власності.

Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Формування земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок (крім випадків, формування земельних ділянок шляхом поділу та об'єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок).

Порядок розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 №677. [6]

Винесення в натуру (на місцевість) меж сформованої земельної ділянки до її державної реєстрації здійснюється за документацією із землеустрою, яка стала підставою для її формування.

У разі встановлення (відновлення) меж земельних ділянок за їх фактичним використанням у зв'язку з неможливістю виявлення дійсних меж, формування нових земельних ділянок не здійснюється, а зміни до відомостей про межі земельних ділянок вносяться до Державного земельного кадастру.

Земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Державна реєстрація прав суборенди, сервітуту, які поширюються на частину земельної ділянки, здійснюється після внесення відомостей про таку частину до Державного земельного кадастру. [2]

Межі суміжних земельних ділянок приватної власності можуть бути змінені їх власниками без формування нових земельних ділянок за проектами землеустрою із впорядкування існуючих землеволодінь

Згідно статті 107 Земельного кодексу України, основою для відновлення меж є дані земельно-кадастрової документації. У разі неможливості виявлення дійсних меж їх встановлення здійснюється за фактичним використанням земельної ділянки. Якщо фактичне використання ділянки неможливо встановити, то кожному виділяється однакова за розміром частина спірної ділянки.

У випадках, коли в такий спосіб визначення меж не узгоджується з виявленими обставинами, зокрема з встановленими розмірами земельних ділянок. [3]

Формування земельної ділянки як об'єкта цивільних прав

1. Формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

2. Формування земельних ділянок здійснюється:

· у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності;

· шляхом поділу чи об'єднання раніше сформованих земельних ділянок;

· шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів. [9]

3. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.

4. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

5. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

6. Формування земельних ділянок шляхом поділу та об'єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок.

7. Винесення в натуру (на місцевість) меж сформованої земельної ділянки до її державної реєстрації здійснюється за документацією із землеустрою, яка стала підставою для її формування.

8. У разі встановлення (відновлення) меж земельних ділянок за їх фактичним використанням у зв'язку з неможливістю виявлення дійсних меж, формування нових земельних ділянок не здійснюється, а зміни до відомостей про межі земельних ділянок вносяться до Державного земельного кадастру.

9. Земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

10. Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

11. Державна реєстрація прав суборенди, сервітуту, які поширюються на частину земельної ділянки, здійснюється після внесення відомостей про таку частину до Державного земельного кадастру.

12. Межі суміжних земельних ділянок приватної власності можуть бути змінені їх власниками без формування нових земельних ділянок за проектами землеустрою із впорядкування існуючих землеволодінь. [11]



3. Аналіз земельного фонду СМТ Кельменці

3.1 Загальна характеристика об'єкту дослідження

Чернівецька область, що відома під етнографічною назвою «Буковина», розташована на південному заході України. Площа, займана Чернівецькою областю, складає 8,1 тис. кв. км.

Область займає вигідне транспортно-географічне положення. Регіон граничить з Вінницькою, Івано-Франківською, Тернопільською та Хмельницькою областями. На півдні Чернівецької області проходить державний кордон з Молдовою і Румунією. Адміністративно-територіальний устрій області: 11 адміністративних районів: Кіцманський, Заставнівський, Хотинський, Новоселицький, Кельменецький, Сокирянський, Глибоцький, Сторожицький, Путивльський, Вижницький, а також місто Чернівці, 10 міст, 9 селищ міського типа, 398 сільських населених пунктів. Особливістю області є відсутність міст обласного підпорядкування, окрім центру області. Адміністративний центр - місто Чернівці.

Чернівецька область має вигідне транспортно-географічне розташування, густу мережу залізниць, автомобільних шляхів, трубопроводів, ліній електропередач. Ґрунтово-кліматичні умови рівнинної частини області сприятливі для розвитку сільського господарства.

Мальовничі гірські ландшафти, наявність джерел мінеральних вод - передумова розвитку рекреації.



Рисунок 3.2.1. Чернівецька область у розрізі адміністративно-територіальних утворень

Одним із адміністративних районів Чернівецької області являється Кельменецький район. Район розташований у східній частині області, в лісостеповій зоні Прут-Дністровського межиріччя. На півночі межує з Кам'янець-Подільським районом Хмельницької області, на сході із Сокирянським районом, на заході з Хотинським районом, на південному заході з Новоселицьким районом Чернівецької області, на півдні з Бричанським районом Республіки Молдова. Територія району - 0,67 тис. кмІ. Відстань до міста Чернівці шосейними дорогами 83 км, залізницею 106 км. Територією району проходить державний кордон з Республікою Молдова протяжністю 72 км. Станом на 1 січня 2009 року постійне населення району становило 43,98 тис. осіб.



Рисунок 3.2.2. Кельменецький район у розрізі адміністративно-територіальних утворень

Кельменці - селище міського типу, районний центр. Засноване 1551 року. Статус смт з 1961 року. Площа 6,42 кв. км. Населення 8007 чоловік. Поштовий індекс 60103, Телефонний код 3803732. Географічні координати 48° 27? 48? пн. ш., 26° 49? 52? сх. д. Найближча залізнична станція 3 км північніше залізничної станції Ларга. Розміщений на автотрасі Чернівці - Сокиряни.



Рисунок 3.2.3. План-схема смт Кельменці

Ґрунтовий покрив території смт Кельменці Кельменецького району Чернівецької області включає в себе чорноземи типові, деревно-підзолисті і лісові ґрунти. Ґрунтові води знаходяться на рівні глибини від 1,5 до 2,5 м.

3.3 Особливості відведення земельних ділянок у власність в оренду

Ці особливості регулює питання надання земельних ділянок в постійне користування та в оренду. Право постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають підприємства, установи та організації, що належать до державної або комунальної власності та громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об'єднання), установи та організації. Інші юридичні та фізичні особи набувають право оренди земельної ділянки або право власності згідно чинного законодавства. Відведення земельної ділянки здійснюється в одну або дві стадії. В одну стадію - коли відведення земельної ділянки не потребує попереднього погодження місця розташування об'єкту, а саме:

- розміщення об'єкта, передбачено затвердженим проектом забудови відповідної території;

- будівництво об'єктів здійснено, але проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок не розроблявся;

- передбачається зміна меж земельних ділянок, цільового призначення. При необхідності попереднього погодження місця розташування об'єкта відведення здійснюється в дві стадії. У разі відсутності Генерального плану міста, узгоджене та затверджене містобудівне обґрунтування є матеріалом погодження місця розташування об'єкту. Порядок відведення земельних ділянок в оренду і надання у постійне користування (далі - Порядок) розроблено з метою впорядкування та оперативного вирішення питань, пов`язаних із передачею земельних ділянок в оренду і надання у постійне користування. Порядок розроблено на підставі:

- Конституції України; - Земельного кодексу України;

- Законів України «Про оренду землі», «Про землеустрій», «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про основи містобудування», «Про планування і забудову територій»;

- Постанов Кабінету Міністрів України від 11.04.2002 №502 «Про затвердження Порядку зміни цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб», від 17.07.2003 р. №1088 «Про створення єдиної системи державної реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них у складі державного земельного кадастру», від 31.03.2004 р. №427 «Про затвердження Порядку вибору земельних ділянок для розміщення об'єктів», від 26.05.2004 г. №677 «Про затвердження Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок».

Фізичні та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених Земельним кодексом України, іншими актами законодавства України. До розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах м. Донецька, крім земель, переданих у приватну власність, здійснює міська рада. Набуття права на землю фізичними та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Терміни та визначення У цьому Порядку наведені далі терміни і визначення вживаються в такому значенні: зацікавлена особа - фізична або юридична особа, яка має намір одержати земельну ділянку в користування і має на це право згідно з законодавством України; земельна ділянка - частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами; землі комунальної власності - усі землі в межах м. Донецька, що знаходяться у власності територіальної громади м. Донецька, крім земель приватної та державної власності; користування земельною ділянкою - використання земельної ділянки відповідно до її цільового призначення із дотриманням обов'язків і набуттям прав, встановлених законодавством, з метою господарювання на ній, спорудження жилих будинків, виробничих та інших будівель і споруд; об'єкти містобудування - функціональні території м. Донецька (житлової і громадської забудови, виробничі, рекреаційні, комунальні, охорони культурної та природної спадщини та інші), будинки та споруди, їх комплекси, комунікації та споруди інженерної і транспортної інфраструктури, об'єкти архітектурної діяльності; оренда землі - засноване на договорі строкове платне володіння, користування земельною ділянкою; постійне користування землею - право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку;

Проект землеустрою - вид землевпорядної документації, що є підставою для виникнення за рішенням Донецької міської ради прав на землю і визначає місце розташування земельної ділянки, її розмір та цільове призначення, правовий режим, обмеження та обтяження землекористування та складається з текстових і графічних частин;

Цільове призначення земельної ділянки - використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому порядку;

Містобудівна документація - затверджені текстові і графічні матеріали, якими регулюється планування, забудова та інше використання територій;

схема планування території - містобудівна документація, яка визначає принципові вирішення планування, забудови та іншого використання відповідних територій м. Донецьк; місцеві правила забудови - нормативно-правовий акт, яким встановлюється порядок планування і забудови та іншого використання територій, окремих земельних ділянок, а також перелік усіх допустимих видів, умов і обмежень забудови та іншого використання територій та окремих земельних ділянок у межах зон, визначених планом зонування; містобудівне обґрунтування - текстові та графічні матеріали, які розробляються з метою внесення змін до містобудівної документації, принципового визначення можливостей розміщення (реконструкції) об'єкта містобудування в системі забудови міста, граничних параметрів об'єкта, узгодження з існуючою забудовою з урахуванням потреб у об'єктах соціальної інфраструктури, закладах охорони здоров'я, торгівлі, культури, розміщення зон відпочинку, уточнення орієнтовної площі та конфігурації земельної ділянки, яка передбачається для відведення, встановлення умов та обмежень її використання.

Відведення земельних ділянок в оренду і надання у постійне користування для будівництва об'єктів нерухомого майна.

1. Подання клопотання (заяви) про відведення земельної ділянки та погодження місця розташування об"єкта.

1.1. Юридична або фізична особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки в оренду або у постійне користування звертається до окремої приймальні Донецької міської ради з питань земельних відносин (відділ міської ради «Єдине дозвільне вікно»), в якій отримує зразок клопотання (заяви) та консультацію з питань надання земельних ділянок.

1.2. Перелік документів, необхідних для розгляду клопотання (заяви):

про продовження строку оренди земельної ділянки під тимчасові споруди:

- викопіювання з чергового плану міста М 1:2000 та викопіювання М 1:500;

- акт обстеження земельної ділянки;

- копії наявних документів на право користування земельною ділянкою. Про продовження строку оренди земельної ділянки під існуючими об'єктами нерухомості:

- викопіювання з чергового плану міста М 1:2000;

- нотаріально засвідчені копії правовстановлюючих документів на нерухомість, розташовану на земельній ділянці;

- копії наявних документів на право користування земельною ділянкою.

про надання земельної ділянки під існуючи об'єкти нерухомості:

- викопіювання з чергового плану міста М 1:2000 та викопіювання М 1:500;

- нотаріально засвідчені копії правовстановлюючих документів на нерухомість, розташовану на земельній ділянці.

про надання земельної ділянки під будівництво об'єктів нерухомості:

- згідно Правил забудови міста Донецька, затверджених рішенням Донецької міської ради від 30.09.2005 №21/2.

Про переоформлення права постійного користування земельною ділянкою на право оренди:

- викопіювання з чергового плану міста з нанесенням меж земельної ділянки;

- копія рішення міської ради (виконкому) про надання земельної ділянки;

- державний акт на право постійного користування земельною ділянкою (нотаріально засвідчена копія).

1.3. До всіх клопотань (заяв) зацікавлених осіб обов'язково додаються:

для юридичних осіб:

- нотаріально засвідчена копія статуту юридичної особи (Положення про юридичну особу);

- нотаріально засвідчена копія свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи (при наявності такого свідоцтва), або копія наказу (рішення) про створення юридичної особи, засвідчена нотаріально чи органом, який видав такий наказ (прийняв таке рішення), у випадку відсутності свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи;

- нотаріально засвідчена копія довідки про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України;

- доручення від імені юридичної особи конкретним особам на право подавати до Донецької міської ради клопотання, заяви, інші документи і отримувати від Донецької міської ради документи.

Для фізичних осіб:

- копії сторінок паспорта фізичної особи, з яких встановлюється громадянство, прізвище, ім'я по батькові, місце мешкання;

- довідка про реєстрацію за місцем мешкання фізичної особи (у випадку, коли це не встановлюється із записів у паспорті);

- копія свідоцтва про державного реєстру (перереєстрацію) суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи;

- копія довідки про ідентифікаційний номер громадянина України;

- доручення від імені фізичної особи конкретним особам на право подавати до Донецької міської ради клопотання, заяви, інші документи і отримувати від Донецької міської ради документи.

1.4. Отримання документів з офіційною інформацією

1.4.1. Для отримання документів з офіційною інформацією про правовий статус, допустимі види забудови та інше використання земельної ділянки, єдині умови і обмеження забудови окремої земельної ділянки зацікавлена особа має право звернутись до окремої приймальні міської ради з питань земельних відносин (відділ міської ради «Єдине дозвільне вікно»), або безпосередньо до Донецького міського управління земельних ресурсів, головного економічного управління міської ради, головного управління містобудування та архітектури міської ради, органів охорони культурної спадщини, Центрально-Донецькій регіональній державній екологічній інспекції, Донецької міської санітарно-епідеміологічної станції, інших організацій.

1.4.2. Документи з офіційною інформацією надаються зацікавленій особі в двотижневий строк з дня надходження звернення. Інформація, яка віднесена законодавством до платних послуг надається на платних умовах.

1.4.3. Документи з офіційною інформацією, надані зацікавленій особі за її зверненням, не повинні містити вимог щодо погодження проекту відведення земельної ділянки (погодження місця розташування об'єкта містобудування) з підприємствами, установами, організаціями, якщо це прямо не передбачено законами України.

1.4.4. Відповідно до отриманої офіційної інформації фізичні та юридичні особи мають право у порядку, визначеному законодавством України, виконувати перед проектні роботи або пропозиції (ескізні, пошукові, концептуальні).