Характеристика рослинних асоціацій ботанічного саду "Поділля"
Особливості формування ботанічних садів. Природні умови формування лісових асоціацій ботанічного саду "Поділля" "Дашівське лісомисливське господарство" та їх придатність до створення кормових угідь. Особливості розвитку фітоасоціацій ботанічного саду.
| Рубрика | Сельское, лесное хозяйство и землепользование |
| Вид | дипломная работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 02.03.2012 |
| Размер файла | 711,0 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Безпосередні дослідження поширення лісових насаджень їх складу та продуктивності виконано на основі матеріалів лісопорядкування: таксаційних описів, планів лісонасаджень, планшетів. Оцінка лісових екосистем проведена на основі закладених постійних пробних площ. Пробні площі закладали у найбільш характерних лісових асоціаціях. Пробні площі відбивалися за допомогою бусолі. Бусольна зйомка передбачала відмежування пробної площі у лісовій асоціації. Площа кожної проби визначалася із розрахунку наявності не менше ніж 100 дерев для обліку та інвентаризації. Для кожного дерева визначали стандартні показники. Зокрема, визначали: діаметр, висоту, стан, особливості росту та розвитку.
Обрахування показників проводили на основі методичних рекомендацій та методик з обрахунку. В ході виконання передбачено ознайомлення із деревно-чагарниковими видами дендропарку “Поділля”, визначення видів та асоціацій НДАУ. Визначення видів проводили за гербарними зразками та на основі визначників.
До основних лісівничо-таксаційних показників насаджень, які характеризують їх стан та морфологічну структуру відносять: походження (природне або штучне, насінєве або порослеве, корінне або похідне), форму (прості - одноярусні, складні - багатоярусні), склад (чисті, змішані) середню висоту, середній діаметр. До таксаційних ознак деревостанів, які характеризують їх продуктивність відносять: запас (кількість деревини у м3 на одиниці площі) середній та поточний прирости (кількість деревини у м3 на одиниці площі, що приростає за певний проміжок часу), суму площ січення або перетину (площа перетину стовбурів на висоті 1,3 м, м2 на одиниці площі), повноту (відношення суми площ перетину досліджуваного насадження до оптимального), густоту дерев (кількість дерев на одиниці площі), клас бонітету (показник продуктивності насадження, який встановлюється за віком та висотою відповідно до бонітетних шкал).
Лісівничо-таксаційні показники встановлюються лісовпорядниками при проведенні інвентаризації лісових масивів раз у 10 років. При цьому таксаційні показники визначаються окомірно шляхом обходу всіх лісових масивів, кварталів та виділів. Для більш точного визначення лісівничо-таксаційних показників насадження даного виділу у характерних місцях закладали пробні площі (типова вибірка) на яких проводили інструментальні виміри за допомогою геодезичних та таксаційних приладів (бусоль, висотомір, мірна вилка). Пробна площа у насадженні відмежовували прокладеними візирами за допомогою бусолі. На пробній площі проводили заміри мірною вилкою діаметрів всіх ростучих дерев на висоті 1,3 м (на висоті грудей) та замірювали висоти висотоміром у 20-25 дерев кожної породи. Необхідна кількість дерев головної породи на пробній площі повинна становити 150-200. Орієнтовні розміри пробної площі встановлювали відповідно до густоти дерев у насадженні. Розміри пробних площ у молодняках будуть значно меншими. Орієнтовна площа проби у середньовікових та пристигаючих насадженнях становить 0,5-1,0 га.
Першим кроком проведення розрахунків є визначення середнього діаметру насадження. Розрахунок середнього діаметру проводиться за допомогою стандартних таблиць.
відповідно до складених таблиць, або за формулою:
, см (1)
де: S - площа січення середнього дерева;
р = 3,1416;
r - радіус ступені товщини.
Площа січення за ступенями товщини буде однаковою для всіх варіантів. Сума площ січень встановлюється як добуток площі січення однієї ступені на кількість дерев ступені.
Далі встановлюється площа січення середнього дерева шляхом ділення суми площ січень всіх дерев на загальну кількість дерев. Середній діаметр (d) визначається за таблицями відповідно до площі січення середнього дерева, або за формулою:
, см (2)
Для встановлення середньої висоти насадження будується графік висот. По горизонталі розташовуються ступені товщини а по вертикалі - висоти заміряних дерев. На графіку відмічаються дерева відповідно до їх ступенів товщини та заміряних висот. Після того як розставлені усі точки, проводять криву висот. Крива висот повинна бути плавною та проходити посередині, орієнтовно розподіляючи точки навпіл. На горизонтальній вісі відмічали розрахований середній діаметр насадження, опускали перпендикуляр на криву висот та визначали середню висоту.
Клас бонітету насадження встановлювали за бонітетними шкалами відповідно до віку та висоти. Повноту насаджень визначали шляхом ділення суми площ січення (G) на 1 га даного насадження на суму площ січення оптимального, встановленого відповідно до бонітету, та віку за таблицями ходу росту. Об'єм середнього дерева визначали за розрахованими середніми діаметром та висотою. Загальний запас деревини (M) рівний добутку об'єму середнього дерева на кількість дерев (N) на пробній площі та гектарі. Тип лісорослинних умов встановлювали згідно розрахованих таксаційних показників, які характеризують склад та продуктивність насадження на основі едафічної сітки Алєксєєва-Погребняка.
Опрацювання матеріалів досліджень та виконання роботи проводилося на ПК за допомогою пакету програм: Word 2003 (текстова верстка, побудова таблиць і схем, загальна комплектація роботи), CorelDRAW11, Paint (коригування схем, рисунків та фотографій).
Розділ 4. Особливості формування асоціацій ботанічного саду “Поділля”
4.1 Загальна характеристика асоціацій Ботанічного саду
Проект створення регіонального Ботанічного саду у м. Вінниці планувався вже давно, проте лише у 1963 р. на південному схилі р. Вишні були висаджені перші 10 000 саджанців граба. На той час це була ділянка в 10 га, тепер - понад 70 га, де висаджено 700 тис. дерев і кущів понад 650 видів.
Ботанічний сад знаходиться у південно-західній частині м. Вінниці на північному і південному схилах р. Вишні. Він входить до зеленого кільця міста і разом з музеєм М.І. Пірогова та парком культури, який планується закласти на південному схилі р. Вишні, створить науковий і культурний центр Поділля.
Поділля має своєрідний характер рослинного покриву, що є наслідком того, що Подільське плато, на відміну від навколишніх районів, не вкривалось ні льодовиками, ні Понтійським морем. За даними О. Савостіянова, на Поділлі нараховується 1200 видів рослин, з яких 200 видів зовсім не зустрічаються в дикій природі сусідніх областей. Тому у відділі “Флора Поділля" створюються моделі природних і штучних лісових біоценозів; тут зосереджується рослинність Поділля понад 800 видів. Характеристику рельєфу буде доповнювати геоморфологічна модель краю; для більш повної характеристики дикої флори виділена степова рослинність, елементи якої нерідко вміщують діброви Поділля.
Особливу увагу приділяється рідкісним і вимираючим рослинам Поділля, зокрема явору (Acer pseudoplatanus L.), клокичці (Staphyllea pinnata L.), береці (Sorbus torminalis (L.) Crantz.), буку лісовому (Fagus silvatica L.), бруслині карликовій (Evonymus папа М. В.), липі сріблястій (Tilia tomentosa Moench), дерену (Cornus mas L.), анемоні нарцисоцвітній (Anemone narcissiflora L.), первоцвіту високому [Primula elatlor (L.) H і 1 1.], чемернику червонуватому (Helleborus purpurascens W. K).
Найбільш. завершеним відділом ботанічного саду є дендрарій, де висаджено понад 600 видів дерев і чагарників. Дендрарій побудовано за системою О.А. Гроссгейма. Кліматичні умови Вінниччини дозволяють мати у дендрарії велику колекцію не лише рослин місцевої флори, а й інших географо-флористичних областей. В умовах ботанічного саду Поділля краще від інших акліматизуються види Східної Європи і Сибіру, а також континентальних районів Північної Америки; поряд з цим добре себе зарекомендували види Східної Азії, Північного і Середнього. Китаю, деякі види Кавказу і Малої Азії. Менш сприятливими наші умови виявились для рослин вологих приморських районів Північної Америки.
Враховуючи кліматичні умови, Рада ботанічних садів УРСР і МРСР визначила ботанічний сад Поділля як проміжну ланку при акліматизації рослин між Одеським та Київським, Львівським та Київським ботанічними садами. Комплексування у роботі між ботанічними садами буде сприяти збагаченню рослинних ресурсів зони новими видами, підвищить ефективність досліджень і зробить їх більш цілеспрямованими. В саду є також відділ лікарських рослин, помологічний сад, декоративний відділ, степова ділянка, ділянка - система трав'янистих рослин за О.А. Гроссгеймом, навчально-дослідна ділянка як зразок пришкільних ділянок; поруч з дендрарієм на площі 15 га планується закласти художні паркові ландшафти як зразок для паркового будівництва на Поділлі. Будівництво греблі на р. Вишні створить ставок, де будуть вирощуватись вологолюбні та водні рослини. Планується мати оранжереї, експериментальне поле, лабораторний корпус, природничий музей.
Загальний план Ботанічного саду “Поділля” наведено на рис.4.1 Згідно плану Ботанічний сад розділений на дві великі частини р. Вишня та створеними штучними озерами.
Рис.4.1 Схематичний план Ботанічного саду Поділля в м. Вінниці.
Умовні позначення: І - відділ флори Поділля; II - степова ділянка; III - відділ лікарських рослин Поділля; IV - помологічний сад; V - відділ квіткових рослин і парниково-оранжерейний комплекс; VI-розсадник деревних і чагарникових рослин; VII - експериментальне поле; VIII - музей М. І Пирогова; IX - сиренгарій; X - дендрарій; XI-розарій; XII-ділянка-система трав'янистих рослин; XIII - навчально-дослідна ділянка; XIV - відділ художніх ландшафтів та парк культури і відпочинку; XV - штучний острів з водними та прибережними подільськими рослинами; XVI - альпінарій; XVII - р. Вишня; XVIII - головний корпус ботанічного саду; XIX - теплиця - тимчасова; XX - насіннєва лабораторія дендрарію і флори Поділля; XXI - геоморфологічна схема Поділля.
У південно-західні частині саду розташований відділ флори Поділля. Саме ця ділянка є однією із найбільших. У відділі флори представлені основні лісові асоціації. Лісові асоціації створені як чистими лісовими культурами так і змішаними насадженнями, які включають декілька порід. Степова ділянка є незначною за площею та є включеною до основного відділу флори. У південній частині розташована невелика ділянка відділу лікарських рослин. Із нею межує також помологічний сад. У південно-західній частині розташовується відділ квіткових рослин та парниково-оранжерейний комплекс. Східна частина розміщує розсадник дерев та чашгарників та експериментальне поле. Дендрарій розташований у північно-східній частині Ботанічного саду. Там же розташований розарій та ділянка - система трав'янистих рослин. У межах Ботанічного саду є також альпінарій, тепличний комплекс, відділ художніх ландшафтів та парк культури та відпочинку.
Що ж стосується Вінницького ботанічного саду, то він славиться своєю великою колекцією, яка нараховує понад 900 видів і форм дерев і чагарників. Особливу цінність мають тут лікарські рослини, які займають площу 0,8 га і налічують 59 видів. Серцем саду називають дендрарій (понад 600 видів дерев, які можуть рости на відкритому ґрунті даної місцевості). В даних умовах краще від інших акліматизувалися види Східної Європи і Сибіру, а також континентальних районів Північної Америки. На сьогодні тут збережено і функціонує зимовий сад площею 360 м. кв., представниками якого є алое, агава, герань, пальма, папороть, лимон, троянда, колекція кактусів та інші. Якщо порівнювати ці два ботанічних сади, то, безумовно, Вінницький потребує ще значних доопрацювань і, звичайно, покращення організаційно-планувального і матеріального становища. Наприклад, в ботанічному саду функціонує єдина оранжерея, в якій розміщені разом тропічні та екзотичні рослини, для існування яких необхідні дещо різні мікроклімати. Тому доречно було б їх розділити шляхом створення додаткових оранжерей. Але це лише один приклад, а роботи в саду на майбутнє ще багато.
4.2 Особливості розвитку фітоасоціацій
Дослідження особливостей розвитку фіто асоціацій нами проводилися у відділі флори Ботанічного саду “Поділля”. Цей відділ нараховує значну кількість деревних та чагарникових видів як місцевих популяцій так й інтродуцентів. Слід зазначити, що ці асоціації створювалися не тільки чистими монокультурами але й за участю інших деревних видів у складі деревостанів. Слід зазначити, що більшість лісових насаджень створювалися без достатнього врахування особливостей росту та розвитку деревних порід у складі лісостанів. У результаті відмінних еколого-біологічних особливостей окремих деревних видів відбулися відмінності у рості та розвитку окремих дерев та груп у складі насаджень. Це пов'язано із тим що одні породи є більш швидкоростучими а інші - менш швидкоростучими, або одні - є світлолюбивими, а інші - ті невитривалими.
Загальні особливості щодо наявних груп та асоціацій деревних видів а також їх представлення у структурі відділу представлені на рис.4.2. Зокрема, представлені асоціації сосни звичайної. У тому числі асоціації сосни звичайної із домішкою сосни чорної, ялини, модрини, дуба червоного, дуба звичайного та липи. Асоціації ялини європейської представлені у вигляді чистих насаджень, а також із домішкою модрини, дуба звичайного, дуба звичайного та липи, бука. У даному відділі представлені чисті асоціації модрини європейської, псевдотсуги Мензиса, берези повислої, дуба червоного, бука лісового, граба звичайного. До інших змішаних асоціацій відносяться асоціація дуба звичайного із явором, грабом звичайним, модриною, буком лісовим, горіхом чорним. Наявні також грабово-букові асоціації, березово-осикові, березово-грабові та березово-липові асоціації. До змішаних асоціацій також належать ясеневі асоціації із дубом звичайним, модриною європейською, липою дрібнолистою. У відділі представлені також асоціації акації білої. Загальна площа представлених лісових асоціацій становить 18,21 га.
Рис.4.2 План асоціацій Ботанічного саду “Поділля” (виконав Боровський Ю.В. на основі схем плану 1990 р.)
Рис.4.3 Експлікація відділу “Флора Поділля" Ботанічного саду ВНАУ
На початку створення Ботанічного саду планувалося створення 29 рослинних спільнот з основних деревних порід, в тому числі:
Чисті березові насадження
Чисті соснові насадження
Сосново-березові насадження
Дубово-соснові насадження
Сосново-ліщинові
Чисто ялинові
Ялиново-листові
Чисто липові
Дубово-липові
Сосново-ялинові
Липово-ясеневі
Липово-ясенево-дубові
Чисто дубові
Дубово-ясеневі
Дубово-кленово-липові
Дубово-грабові
Чисто грабові
Чисто букові
Грабово-букові
Ялиново-букові
Насадження чорної сосни
Насадження дуба з чорним горіхом
Осиново-березові насадження з липою та грабом
Грабово-березові насадження
Дубово-ялинові насадження
Чорно вільхові насадження
Насадження чорного дуба з чагарниками
Насадження білої акації з чагарниками
Сьогодні площі асоціацій розширені, а окремі із них внасілідок взаємодії деревних порід суттєво змінили представництво деревних видів у складі асоціацій. Це перш за все пов'язано із пригніченням одних деревних порід іншими. Тому, на даному етапі доцільно провести оцінку стану лісових асоціацій у першу чергу тих, які сформовані із декількох порід у складі. Така оцінка необхідна з метою застосування у подальшому більш ефективних заходів щодо регулювання породного складу шляхом проведення рубок догляду за окремими лісовими асоціаціями з метою збереження представництва деревних видів.
Загальна характеристика змішаних асоціацій, частки деревних порід у складі а також характеристика взаємодії деревних порід представлена у таблиці
Таблиця 4.1
Характеристика взаємодії деревних порід у складі змішаних асоціацій відділу “Флора Поділля" Ботанічного саду ВНАУ
|
№ п/п |
№ на плані |
Загальна площа, га |
Головна деревна порода |
Супутні породи у складі |
Загальна характеристика взаємодії |
|
|
1 |
5, 37, 38, 18, 3, 15 |
3,39 |
сосна звичайна |
сосна чорна, ялина, модрина, дуб червоний, дуб звичайний та липа |
Відмічається пригнічення сосни звичайної дубом червоним, модриною та дубом звичайним |
|
|
2 |
34, 17, 16, 30 |
1,96 |
ялина європейська |
модрина, дуб звичайний, дуб звичайний та липа, бук лісовий |
пригнічення ялиною дуба звичайного, модрини європейської |
|
|
3 |
19, 31, 13, 33, 39, 32, 22, 26, 14 |
4,12 |
дуб звичайний |
явір, граб звичайний, модрина європейська, бук лісовий, горіх сірий |
пригнічення дубом явора, горіха сірого; пригнічення буком лісовим дуба звичайного |
|
|
4 |
1, 22, 2, 7, 29 |
3,57 |
береза повисла |
осика, граб звичайний, липа дрібнолиста |
пригнічення берези осикою |
|
|
5 |
11, 8, 41, 6 |
0,87 |
ясен звичайний |
дуб звичайний, модрина європейська, липа дрібнолиста |
пригнічення модрини європейської та липи дрібнолистої |
Таксаційна характеристика найбільш поширених асоціацій проводилася на основі розрахунків середніх діаметрів та висот а також інших характеристик лісових насаджень. За розрахованими даними ми охарактеризували насадження і розрахували основні лісівничо-таксаційні показники, які занесли до таблиць. Розрахунок середніх таксаційних показників ялини європейської наведені у таблиці
Виходячи з даних перелікової відомості були проведені розрахунки по визначенню середнього діаметру лісового насадження ялини звичайної, які проводились за допомогою таблиці 4.2
Таблиця 4.2.
Середній діаметр насаджень
|
Ступені товщини, см |
Площа січення, см2 |
Кількість дерев ступені (N), шт |
Сума площ січень, см2 |
Площа (S) січення сер. Дерева, см2 |
Середній діаметр (d), см |
|
|
12 |
113 |
2 |
226 |
- |
- |
|
|
16 |
201 |
14 |
2814 |
- |
- |
|
|
20 |
314 |
8 |
2512 |
- |
- |
|
|
24 |
452 |
5 |
2034 |
- |
- |
|
|
28 |
616 |
2 |
1232 |
- |
- |
|
|
32 |
804 |
2 |
1606 |
- |
- |
|
|
Всього: |
2500 |
33 |
10424 |
310 |
20 |
У цій таблиці: до кожної ступені товщини встановлюється площа січення відповідно до складених таблиць, або за формулою:
S = р / r2; см
Де, S - площа січення середнього дерева;
Р - 3,1416;
R - радіус ступені товщини;
У результаті проведених обрахунків була знайдена площа січення для кожної ступені товщини, яка для всіх варіантів буде однаковою. Із знайденої площі січення далі розраховувалась сума площ січення, шляхом ділення площі січення однієї ступені на кількість дерев ступені. Далі була розрахована площа січення середнього дерева (S сер. д.) шляхом ділення суми площ січень всіх дерев (S пл. с.) на загальну кількість дерев (N):
S сер. д. =? пл. с. / N = 10424/33 = 310 см2.
.
Де, S сер. д. - площа січення середнього дерева, см2; пл. с. - сума площ січень, см2; N - кількість дерев ступені, см2;
Із площі перетину середнього дерева було знайдено середній діаметр (d), який визначається за таблицями, або за формулою:
D сер. = 2 S сер. д. / = 2 = 20 см.
Де, D сер. - діаметр середнього дерева;
S сер. д. - площа січення середнього дерева;
За допомогою нормативно-довідникових матеріалів встановлювали середні таксаційні показники для окремого насадження (для прикладу наведена ялина європейська).
Таблиця 4.3.
Середні таксаційні показники лісового насадження
|
На площі |
Склад |
Середні |
N, шт. |
G, м2 |
Повнота |
Бонітет |
M, м3 |
|||
|
А, років |
Н, м |
D, см |
||||||||
|
На пробі |
10 Ял. з. |
55 |
17,5 |
20 |
33 |
10,5 |
0,77 |
ІІ |
29,4 |
|
|
На 1 га |
10 Ял. з. |
55 |
17,5 |
20 |
658 |
204 |
0,77 |
ІІ |
276 |
У наведеній таблиці середня висота насадження була визначена за графіком висот, клас бонітету насадження встановлювався за бонітетними шкалами відповідно до віку та висоти насадження, повнота насадження (П) визначалась шляхом ділення суми площ січення на 1 га даного насадження на суму площ січення оптимального, встановленого відповідно до бонітету. Запас деревини (М) розраховувався за формулою:
М = V сер. д. * N; (V сер. д. = 0,450)
Де, М - загальний запас деревини, м3;
V сер. д. - об ?єм середнього дерева (визначається за розрахованими середнім діаметром та висотою згідно таблиць);
N - кількість дерев ступені, шт.
У подальшому проведені розрахунки для лісового насадження бука лісового (букова асоціація). За допомогою нормативно-довідникових матеріалів були визначені таксаційні показники лісового насадження. Середній діаметр розрахований за допомогою таблиці (таблиця 4.4).
Таблиця 4.4
Середній діаметр насаджень
|
Ступені товщини, см |
Площа січення, см2 |
Кількість дерев ступені, (N) шт |
Сума ?S) площ січень, см2 |
Площа (S) січення сер. Дерева см2 |
Середній діаметр (d), см |
|
|
12 |
113 |
11 |
1243 |
- |
- |
|
|
16 |
201 |
27 |
5427 |
- |
- |
|
|
20 |
314 |
31 |
9734 |
- |
- |
|
|
24 |
452 |
20 |
9040 |
- |
- |
|
|
28 |
616 |
6 |
3696 |
- |
- |
|
|
32 |
804 |
2 |
1608 |
- |
- |
|
|
36 |
1017 |
2 |
2034 |
- |
- |
|
|
40 |
1256 |
1 |
1256 |
- |
- |
|
|
Всього: |
4773 |
100 |
34038 |
340 |
20,9 |
S сер. д. =?S пл. с. /N = 34038 /100 =340 см2.
D сер. =2 S сер. д. / = 20,9 см.
Для цього насадження нами проведено розрахунок середніх таксаційних показників (таблиця 4.5) Зокрема, нами було розраховано повноту, бонітет і загальний запас деревини на пробі і на 1 га.
Таблиця 4.5
Середні таксаційні показники лісового насадження
|
На площі |
Склад |
Середні |
N, шт. |
G, м2 |
Повнота |
Бонітет |
M, м3 |
|||
|
А, років |
Н, м |
D, см |
||||||||
|
На пробі |
10 Б. л. |
60 |
22 |
20,9 |
100 |
3,40 |
0,40 |
І |
33,5 |
|
|
На 1 га |
10 Б. л. |
60 |
22 |
20,9 |
500 |
17,04 |
0,40 |
І |
164,5 |
У подальшому нами проведено розрахунок середніх таксаційних показників для граба звичайного. Середній діаметр розраховувався виходячи із матеріалів переліскової відомості (таблиця 4.6)
Таблиця 4.6
Розрахунок середнього діаметру насадження
|
Ступені товщини, см |
Площа січення, см2 |
Кількість дерев ступені (N) шт |
Сума (?) площ січень, см2 |
Площа (S) січення серед. дерева, см2 |
Середній діаметр, (d) см |
|
|
8 |
50 |
8 |
400 |
- |
- |
|
|
12 |
113 |
15 |
1695 |
- |
- |
|
|
16 |
201 |
32 |
6432 |
- |
- |
|
|
20 |
314 |
15 |
4710 |
- |
- |
|
|
24 |
452 |
11 |
4972 |
- |
- |
|
|
28 |
616 |
1 |
616 |
- |
- |
|
|
32 |
804 |
1 |
804 |
- |
- |
|
|
Всього: |
2550 |
83 |
19629 |
236 |
17,3 |
Після цього були обраховані середні таксаційні показники лісового насадження (таблиця 4.7), де визначались повнота, бонітет і загальний запас деревини насадження граба.
Таблиця 4.7
Середні таксаційні показники лісового насадження
|
На площі |
Порода |
Склад |
Середні |
N, шт. |
G, м2 |
Пов-нота |
Бонітет |
M, м3 |
|||
|
А, років |
Н, м |
D, см |
|||||||||
|
На пробі |
Граб |
10Гр+яс |
60 |
15,5 |
17,3 |
83 |
1,96 |
0,80 |
ІІІ |
16,7 |
|
|
На 1 га |
Граб |
10Гр+яс |
60 |
15,5 |
17,3 |
550 |
12,35 |
0,80 |
ІІІ |
80,5 |
Подальші розрахунки були проведені для насадження граба звичайного. Середній діаметр було розраховано на основі перелікової відомості (таблиця 4.8)
Таблиця 4.8
Середній діаметр насаджень
|
Ступені товщини, см |
Площа січення, см2 |
Кількість дерев ступені (N) шт |
Сума ?S) площ січень, см2 |
Площа (S) січення сер. Дерева, см2 |
Середній діаметр (d), см |
|
|
12 |
113 |
6 |
678 |
- |
- |
|
|
16 |
201 |
19 |
3819 |
- |
- |
|
|
20 |
314 |
21 |
6594 |
- |
- |
|
|
24 |
452 |
18 |
8136 |
- |
- |
|
|
28 |
616 |
14 |
8610 |
- |
- |
|
|
32 |
804 |
10 |
8040 |
- |
- |
|
|
36 |
1017 |
5 |
5085 |
- |
- |
|
|
40 |
1256 |
3 |
3768 |
- |
- |
|
|
44 |
1520 |
3 |
4560 |
- |
- |
|
|
48 |
1809 |
1 |
1809 |
- |
- |
|
|
Всього: |
8102 |
100 |
51099 |
511 |
25,5 |
S сер. д. =?S пл. с. / N = 51099/100 = 511 см2.
D сер. = 2 S сер. д. / = 2 = 25,5 см.
Після цього були розраховані середні таксаційні показники лісового насадження дуба (таблиця 4.9), де визначались повнота, бонітет і загальний запас деревини насадження.
Таблиця 4.9
Середні таксаційні показники лісового насадження
|
На площі |
Склад |
Середні |
N, шт. |
G, м2 |
Повнота |
Бонітет |
M, м3 |
|||
|
А, років |
Н, м |
D, см |
||||||||
|
На пробі |
10 Д |
50 |
17,5 |
25,5 |
100 |
5,11 |
0,74 |
ІІ |
47,4 |
|
|
На 1 га |
10 Д |
50 |
17,5 |
25,5 |
400 |
20,44 |
0,74 |
ІІ |
189,6 |
Таким чином з розрахунків було визначено середні таксаційні показники лісового насадження дуба на 1 га.
Порівнюючи показники у період із 1984 р. по 2008 р. відмічається, що склад насадження практично не змінився, а загальний запас деревини зменшився з 72 до 47,4 м3.
Наступним обраховувалось насадження ялини з домішками сосни, з з додатку 5 була складена перелікова відомість. Виходячи з даних переліскової відомості було розраховано середній діаметр насадження ялини з домішками сосни (таблиця 4.10)
Таблиця 4.10
Середній діаметр насаджень
|
Ступені товщини, см |
Площа січення, см2 |
Кількість дерев ступені (N) см2 |
Сума ?S) площ січень, см2 |
Площа (S) січення сер. Дерева, см2 |
Середній діаметр (d), см |
|
|
12 |
113 |
2 |
226 |
- |
- |
|
|
16 |
201 |
5 |
1005 |
- |
- |
|
|
20 |
314 |
9 |
2826 |
- |
- |
|
|
24 |
452 |
12 |
5424 |
- |
- |
|
|
28 |
616 |
13 |
8008 |
- |
- |
|
|
32 |
804 |
9 |
7236 |
- |
- |
|
|
36 |
1017 |
4 |
4068 |
- |
- |
|
|
40 |
1256 |
2 |
2512 |
- |
- |
|
|
44 |
1520 |
2 |
3040 |
- |
- |
|
|
48 |
1809 |
1 |
1809 |
- |
- |
|
|
Всього: |
1695 |
59 |
36154 |
612 |
22,0 |
Після цього були визначені середні таксаційні показники лісового насадження ялини з домішками сосни (таблиця 4.11), де визначались повнота, бонітет і загальний запас деревини насадження.
Таблиця 4.11
Середні таксаційні показники лісового насадження
|
На площі |
Склад |
Середні |
N, шт. |
G, м2 |
Повнота |
Бонітет |
M, м3 |
|||
|
А, років |
Н, м |
D, см |
||||||||
|
На пробі |
10Ял. + 3С |
50 |
18 |
22 |
95 |
3,62 |
0,88 |
І |
34,54 |
|
|
На 1 га |
10Ял. + 3С |
50 |
18 |
22 |
959 |
36,2 |
0,87 |
І |
345,4 |
Таким чином з розрахунків було визначено середні таксаційні показники лісового насадження ялини з домішками сосни на 1 га.
Нами проведено обстеження соснових, дубових, грабових та букових лісових асоціацій. У цих лісових насадженнях закладено ділянки моніторингу (рис.). Ділянки моніторингу передбачали наявність близько 100 екземплярів деревних порід для яких визначалися показники за міжнародною методикою ІCP-Forests. Для окремих дерев визначалися: діаметр, протяжність крони у %, клас Крафта (положення дерева у деревостані згідно його розвитку), дефоліація, дехромація, щільність крони у % (таблиця 4.12).
Таблиця 4.12
Стан лісових насаджень бот. саду “Поділля” на ділянках моніторингу за програмою ICP-Forests (2009 рік)
|
Порода |
Діаметр, см |
Протяжність крони, % |
Клас Крафта |
Дефоліація, % |
Дехромація, % |
Щільність крон, % |
|
|
Сосна звичайна |
24,0 |
27,3 |
2,2 |
5,2 |
3,5 |
69,8 |
|
|
Дуб звичайний |
28 |
39,6 |
2,4 |
7,0 |
4,1 |
76,5 |
|
|
Граб звичайний |
15,9 |
40,9 |
2,4 |
3,2 |
3,0 |
78,2 |
|
|
Бук лісовий |
17,9 |
48,3 |
2,6 |
6,0 |
2,0 |
77,2 |
|
|
Ялина звичайна |
17,9 |
48,3 |
2,6 |
6,0 |
2,0 |
77,2 |
Оцінка стану лісових насаджень проведена за встановленими показниками дефоліації та дехромації методики моніторингу та наведені у таблиці 4.13
Таблиця 4.13
Характеристика стану насаджень за методикою ICP-Forests
|
Ступінь пошкод-ження |
Характеристика стану |
Рівень дефоліації та дехромації, % |
|
|
1 |
не пошкоджені |
0-10 |
|
|
2 |
умовно пошкоджені |
11-25 |
|
|
3 |
середньо пошкоджені |
26-60 |
|
|
4 |
сильно пошкоджені |
61-99 |
Згідно таблиці, не пошкодженими вважаються лісові насадження із рівнем дефоліації та дехромації до 10%, умовно пошкодженими - 11-25%, середньо пошкодженими - 26-60%, сильно пошкодженими - 61-99%. За наведеним групуванням до середньо пошкоджених слід віднести соснові насадження (рівень дефоліації та дехромації перевищує 25%), умовно пошкоджені - ялина звичайна, дуб звичайний, бук звичайний, граб звичайний). Найгіршим станом характеризуються сосна та ялина.
У таблиці 4.14 наведені дані щодо динаміки стану основних лісових насаджень бот саду “Поділля” протягом 2007-2009 р. р.
Таблиця 4.14
Характеристика лісових насаджень за ступенем дефоліації 2007 - 2009 р. р
|
Порода дерева |
Дефоліація до 10% |
Дефоліація 11-25% |
Дефоліація 26-60% |
Дефоліація 61% та більше |
Всього |
||||||
|
кількість |
% |
кількість |
% |
кількість |
% |
кількість |
% |
кількість |
% |
||
|
Дуб (2007) |
22 |
22,9 |
58 |
60,4 |
12 |
12,5 |
4 |
4,2 |
96 |
100 |
|
|
Дуб (2008) |
85 |
88,5 |
7 |
7,3 |
0 |
0 |
4 |
4,2 |
96 |
100 |
|
|
Дуб (2009) |
|||||||||||
|
Граб (2007) |
57 |
58,2 |
36 |
36,7 |
4 |
4,1 |
1 |
1,0 |
98 |
100 |
|
|
Граб (2008) |
95 |
96,9 |
0 |
0 |
0 |
0 |
3 |
3,1 |
98 |
100 |
|
|
Граб (2009) |
|||||||||||
|
Ялина (2007) |
2 |
2,2 |
76 |
81,7 |
14 |
15,1 |
1 |
1,1 |
93 |
100 |
|
|
Ялина (2008) |
53 |
57,0 |
38 |
40,9 |
1 |
1,1 |
1 |
1,1 |
93 |
100 |
|
|
Ялина (2009) |
|||||||||||
|
Бук (2007) |
40 |
44,0 |
43 |
47,3 |
4 |
4,4 |
4 |
4,4 |
91 |
100 |
|
|
Бук (2008) |
87 |
95,6 |
0 |
0 |
0 |
0 |
4 |
4,4 |
91 |
100 |
|
|
Бук (2009) |
Станом на 2007 рік кількість дерев дуба із показником дефоліації до 10%, який характеризує незначну втрату листового апарату становило 22 дерева (23%), відповідно частка кількість дерев дуба із дефоліацією 11-25%, яка характеризує суттєвий ступінь втрати листового апарату становила 58% (60,4%). Кількість дерев із дефоліацією 26-60% у 2007 році становила - 12 (12,5%), із дефоліацією 61% - і більше - 4 (4%). У 2008 році відмічалося оздоровлення дерев на що вказує зростання кількості дерев із низьким рівнем дефоліації (до 10%). Кількість таких дерев станом на 2008 рік становила 85 шт (88,5%). Відповідно суттєво знизилася кількість дерев із рівнем дефоліації 11-25% та на 2008 рік їх кількість становила 7 шт (7,3%). Кількість дерев із рівнем дефоліації понад 61% становила 4 шт (4,2%). Загалом, протягом останнього року відмічалися тенденції щодо оздоровлення дубових насаджень бот саду. Оздоровлення в основному відбувалося за рахунок переходу дерев із рівнем дефоліації 11-25% у категорію дерев із рівнем дефоліації до 10%.
Схожі тенденції відмічені нами по грабових насадженнях. Протягом останнього року кількість дерев дуба із рівнем дефоліації до 10% зросла із 57 до 95 шт (із 58 до 96%). Дещо збільшилася кількість дерев із рівнем дефоліації понад 61% - з 1 до 3 дерев (з 1 до 3%). Зростання кількості дерев із рівнем дефоліації до 10% відбувалося за рахунок переходу дерев із групи за рівнем дефоліації 26-60%. За рахунок цих дерев також збільшилася кількість дерев за рівнем дефоліації понад 61%.
Такі ж тенденції відмічені і по ялинових насадженнях. Зокрема, протягом останнього року суттєво зросла частка дерев із рівнем дефоліації до 10%. Якщо на 2007 рік кількість дерев ялини із рівнем дефоліації до 10%
становила 2 дерева (2,2%) то у 2008 році їх кількість зросла до 53 (57%). Відповідно суттєво знизилася частка дерев із рівнем дефоліації 11-25%. Якщо у 2007 році загальна кількість таких дерев становила 76 шт (82%), то у 2008 - 38 (41%). Покращення стану насаджень відбулося за рахунок переходу дерев із групи з дефоліацією 26-60%, кількість яких у 2008 році суттєво зменшилася з 14 до 1 дерева (з 15 до 1%). Кількість дерев із дефоліацією понад 615 залишилася незмінною.
Зведені дані, щодо стану лісових насаджень бот саду “Поділля” станом на 2008 рік приведені у таблиці 4.15.
Таблиця 4.15
Динаміка стану лісових насаджень бот. саду “Поділля” на ділянках моніторингу за програмою ICP-Forests протягом 2007 - 2009 р. р
|
Порода |
Діаметр, см |
Протяжність крони, % |
Клас Крафта |
Дефоліа-ція, % |
Дехро-мація, % |
Щільність крон, % |
|
|
Сосна звичайна, 2007 |
24,0 |
27,3 |
2,2 |
23,1 |
8,0 |
62,7 |
|
|
Сосна звичайна, 2008 |
24,0 |
27,3 |
2,2 |
6,2 |
4,5 |
69,2 |
|
|
Сосна звичайна, 2009 |
24,0 |
27,3 |
2,2 |
5,2 |
3,5 |
69,8 |
|
|
Дуб звичайний, 2007 |
28 |
35,0 |
2,0 |
15,0 |
10,0 |
70,0 |
|
|
Дуб звичайний, 2008 |
28 |
39,6 |
2,4 |
8,0 |
4,6 |
74,4 |
|
|
Дуб звичайний, 2009 |
28 |
39,6 |
2,4 |
7,0 |
4,1 |
76,5 |
|
|
Граб звичайний, 2007 |
15,9 |
40,9 |
2,4 |
11,5 |
6,1 |
77,5 |
|
|
Граб звичайний, 2008 |
15,9 |
40,9 |
2,4 |
5,2 |
3,3 |
77,7 |
|
|
Граб звичайний, 2009 |
15,9 |
40,9 |
2,4 |
3,2 |
3,0 |
78,2 |
|
|
Бук лісовий, 2007 |
17,9 |
48,3 |
2,6 |
13,6 |
2,5 |
73,2 |
|
|
Бук лісовий, 2008 |
17,9 |
48,3 |
2,6 |
7,0 |
2,3 |
74,2 |
|
|
Бук лісовий, 2009 |
17,9 |
48,3 |
2,6 |
6,0 |
2,0 |
77,2 |
|
|
Ялина звичайна, 2007 |
17,3 |
26,1 |
2,3 |
21,3 |
0,0 |
73,6 |
|
|
Ялина звичайна, 2007 |
17,3 |
26,1 |
2,3 |
18,3 |
0,0 |
75,6 |
|
|
Ялина звичайна, 2008 |
17,3 |
26,1 |
2,3 |
13,2 |
0,0 |
69,1 |
|
|
Ялина звичайна, 2009 |
17,3 |
26,1 |
2,3 |
10,2 |
0,0 |
72,1 |
За даними таблиці відмічені тенденції щодо покращення стану насаджень сосни звичайної (рівень дефоліації знизився з 23 до 6,2%), дуба звичайного (15 - 8,0%), граба звичайного (11,5 - 5,2%), бука лісового (13,6-7,0%), ялини звичайної (21,3-13,2). Загалом позитивні тенденції щодо покращення стану насаджень виражаються через зниження рівня дефоліації (для більшості насаджень у двічі), зниження рівня дехромації та зростання щільності крон та листової поверхні. Позитивна динаміка стану насаджень перш за все пов'язана із зниженням впливу абіотичних (у першу чергу кліматичних) та біотичних (пошкодження листо- та хвоєгризучими шкідниками) факторами.
Висновки
1. Лісові асоціації Ботанічного саду “Поділля ” ВНАУ розташовані на загальній площі 18,21 га та представлені більш 32 асоціативними групами за участю аборигенних та інтродукованих деревних порід. Більшість деревних асоціацій характеризуються високою продуктивністю та добрим станом. Для них характерна висока повнота (0,8) та запас близько 150-250 м3/га.
2. У 2009 році відмічалося оздоровлення асоціації дуба звичайного на що вказує зростання кількості дерев із низьким рівнем дефоліації (до 10%). Кількість таких дерев станом на 2009 рік становила 85 шт (88,5%). Відповідно суттєво знизилася кількість дерев із рівнем дефоліації 11-25% та на 2008 рік їх кількість становила 7 шт (7,3%). Кількість дерев із рівнем дефоліації понад 61% становила 4 шт (4,2%). Оздоровлення в основному відбувалося за рахунок переходу дерев із рівнем дефоліації 11-25% у категорію дерев із рівнем дефоліації до 10%.
3. Схожі тенденції відмічені нами по грабових насадженнях. Протягом останнього року кількість дерев дуба із рівнем дефоліації до 10% зросла із 57 до 95 шт (із 58 до 96%). Дещо збільшилася кількість дерев із рівнем дефоліації понад 61% - з 1 до 3 дерев (з 1 до 3%). Зростання кількості дерев із рівнем дефоліації до 10% відбувалося за рахунок переходу дерев із групи за рівнем дефоліації 26-60%. За рахунок цих дерев також збільшилася кількість дерев за рівнем дефоліації понад 61%.
4. Протягом останнього року суттєво зросла частка дерев із рівнем дефоліації до 10%. Якщо на 2008 рік кількість дерев ялини із рівнем дефоліації до 10% становила 2 дерева (2,2%) то у 2009 році їх кількість зросла до 53 (57%). Відповідно суттєво знизилася частка дерев із рівнем дефоліації 11-25%. Якщо у 2007 році загальна кількість таких дерев становила 76 шт (82%), то у 2008 - 38 (41%). Покращення стану насаджень відбулося за рахунок переходу дерев із групи з дефоліацією 26-60%, кількість яких у 2009 році суттєво зменшилася з 14 до 1 дерева (з 15 до 1%).
Рекомендації
1. За результатами обстеження лісових асоціацій встановлено, що окремі із них перебувають у задовільному стані. Це характерне для змішаних асоціацій, які включають декілька видів дерев. Причиною погіршення стану окремих деревних порід є відмінні біолого-екологічні особливості видів. Зокрема, відмічено:
пригнічення сосни звичайної дубом червоним, модриною та дубом звичайним;
пригнічення ялиною дуба звичайного, модрини європейської;
пригнічення дубом явора, горіха сірого; пригнічення буком лісовим дуба звичайного;
пригнічення берези осикою;
пригнічення модрини європейської та липи дрібнолистої.
2. Стан лісових насаджень на ділянках моніторингу вказує на покращення стану окремих асоціацій протягом 207-2009 р. р. Дещо гіршим станом характеризуються лісові асоціації дуба звичайного (рівень дефоліації становив 7,0%), бука лісового (дефоліація 6,0%) та ялини звичайної (дефоліація 6,0%). Усі ці асоціативні групи відносяться до умовно пошкоджених груп (рівень дефоліації та дехромації до 10%).
3. У зв'язку із відмінними біолого-екологічними особливостями деревних порід різних видів доцільно у змішаних асоціаціях провести рубки догляду з метою забезпечення оптимального росту та розвитку окремих деревних порід та подальшого їх збереження у складі деревостанів.
Список літератури
1. Букша И.Ф. Лесной мониторинг в Украине. М-лы междунар. Науч. - практич. Конференции. Состояние и мониторинг лесов на рубеже XXI века., 1998 с.18-20
2. Букша И.Ф., Радченко О.Н. Динамика состояния дубрав по данным мониторинга лесов Украины // Тез. докл. междун. конф., 1998-С.352-355.
3. Вивчити причини масового всихання лісів. Обгрунтувати заходи по підвищенню їх стійкості: Звіт про НДР (заключний) / УкрНДІЛГА; № 121 ДР 01940012789. - Харків, 1997. - 283с.
4. Генсірук С.А. Ліси України. - Київ: Наукова думка, 1992. - 408 с.
5. Короткий довідник по лісовому фонду України. - Київ: ДКЛГ, 1998. - 102с.
6. Лохматов Н.А., Михлина Л.Б., Мезенцев А.И. О ходе и причинах усыхания дуба в дубравах Харьковской области // Тез. докл. Респ. семинара. - Харьков. - 1978. - С.48-50.
7. Методичні рекомендації з ведення моніторингу в лісів України І рівня. - Харків, 2001. - 26с.
8. Мєшкова В.Л. Історія і географія масових розмножень комах - хвоєлистогризів. - Харків: Майдан, 2002. - 244 с.
9. Нормативно - справочные материалы для таксации лесов Украины и Молдавии. - Киев: Урожай, 1987. - 560 с.
10. Остапенко Б.Ф. Типологічна різноманітність лісів україни. Лісостеп / Харк. держ. аграр. ун-т. - Харків, 1977. - 128с.
11. Рекомендации по комплексной защите дубрав от повреждений вредителями, болезнями й усыхания // Сборник рекомендаций научно-технических и методических указаний. - Харьков, 1985. - 16 с.
12. Санітарні правила в лісах України. - К.: Міністерство лісового господарства України, 1995. - 20 с.
13. Флеров Б.А. О причинах отмирания и мерах оздоровления дубрав в РСФСР // Лесной журнал. - 1974. - Вып.3. - С.170-171.
14. Хазизулин А.Х., Зарипов И.Н., Хаффазов И.Х. Деградация дубрав республики Татарстан и перспективы их восстановления // Тез. докл. Междунар. конф. - Гомель, 1998. - С.149-154
15. Харитонович Ф.Н. Биология и экология древесных растений. - М.: Лесная промышленность, 1968. - 303 с.
16. Хашес Ц.М., Юрковский А.А. К вопросу о первопричинах усыхания дубрав УССР // Тр. Харьк. с. - х. ин-та. - 1976. - Т.225. - С.70-74.
17. Харченко Н.А., Арефьев Ю.Ф. Принципы и технологии экологической защиты дубрав // Тез. докл. Междунар. конф. - Гомель, 1998. - С.313-317
18. Цветков М.А. Изменение лесистости в Европейской Росии с конца XVII ст. По 1914 год. - М.: АН СССР, 1957. - 211с.
19. Цепляев В.П. Леса СССР. - М.: Гос. изд. с. - х. литературы. 1961. - 455 с.
20. Цыганов Д.Н. Фитоиндикация экологических режимов в подзоне хвойно - широколиственных лесов. - М.: Наука, 1983. - с.
21. Цыганов М.С. Почвоведение. - М.: Сельхозгиз, 1958. - 255 с.
22. Цурик Є.І. Таксаційні ознаки і будова насаджень: Навчальний посібник. - Львів: УкрДЛТУ, 2001. - 362 с.
23. Шевченко С.В. Лесная фитопатология. - Львів: Вища школа, 1978. - 320 с.
24. Шейко В.М., Кушнаренко Н.М. Організація та методика науково - дослідної діяльності. - К.: Знання - Прес, 2003. - 350с.
25. Шеляг - Сосонко Ю.Р. Ліси та формації дуба звичайного на території України та їх еволюція. - К.: Наукова думка, 1974. - 240 с.
26. Яковлев А.С. Яковлев И.А. Дубравы среднего Поволжья (Состояние, причины деградации и перспективы восстановления) // Тез. докл. Междунар. конф. - Гомель, 1998. - С.313-317
27. Manual on metods and criteria for harmonized sampling, assessment, monitoring and analysis of the effects of air pollution on forests. - Forest Rsearch Centre for Forestry and Forest Products (BFH), Hamburg. - 1998. - 172 p.
28. Forest Healt Monitoring, Field Methods Guide. - USDA Forest Servise. - 1995. - 160 p.
Додатки
Таблиця А.1
Характеристика дерев граба на ділянці моніторингу, 2009р.
|
Номер |
Діаметр, см |
Протяжність крони |
Клас Крафта |
Дефоліація, % |
Дехромація, % |
Щільність |
|
|
1 |
16 |
30 |
2 |
0 |
0 |
85 |
|
|
2 |
13 |
40 |
2 |
0 |
0 |
85 |
|
|
3 |
19 |
90 |
2 |
0 |
5 |
75 |
|
|
4 |
18 |
30 |
2 |
0 |
0 |
85 |
|
|
5 |
17 |
40 |
2 |
5 |
0 |
85 |
|
|
6 |
15 |
30 |
3 |
10 |
0 |
90 |
|
|
7 |
14 |
40 |
4 |
0 |
0 |
5 |
|
|
8 |
15 |
30 |
2 |
0 |
0 |
95 |
|
|
9 |
16 |
80 |
2 |
5 |
0 |
95 |
|
|
10 |
16 |
30 |
3 |
5 |
5 |
85 |
|
|
11 |
20 |
40 |
2 |
5 |
5 |
80 |
|
|
12 |
22 |
80 |
1 |
0 |
5 |
85 |
|
|
13 |
19 |
40 |
2 |
0 |
5 |
80 |
|
|
14 |
16 |
60 |
2 |
0 |
5 |
85 |
|
|
15 |
20 |
40 |
2 |
5 |
5 |
80 |
|
|
16 |
15 |
30 |
3 |
0 |
0 |
85 |
|
|
17 |
14 |
40 |
2 |
0 |
5 |
85 |
|
|
18 |
17 |
30 |
2 |
0 |
0 |
90 |
|
|
19 |
12 |
30 |
3 |
0 |
0 |
95 |
|
|
20 |
15 |
40 |
3 |
0 |
0 |
90 |
|
|
21 |
14 |
25 |
2 |
5 |
5 |
80 |
|
|
22 |
16 |
40 |
2 |
5 |
5 |
80 |
|
|
23 |
15 |
35 |
2 |
0 |
5 |
90 |
|
|
24 |
23 |
15 |
4 |
0 |
5 |
80 |
|
|
25 |
10 |
40 |
2 |
0 |
0 |
5 |
|
|
26 |
20 |
45 |
2 |
0 |
5 |
85 |
|
|
27 |
13 |
45 |
3 |
0 |
0 |
90 |
|
|
28 |
16 |
80 |
3 |
0 |
0 |
95 |
|
|
29 |
22 |
30 |
2 |
0 |
5 |
95 |
|
|
30 |
17 |
30 |
3 |
5 |
5 |
90 |
|
|
31 |
18 |
30 |
2 |
0 |
5 |
90 |
|
|
32 |
20 |
40 |
2 |
0 |
0 |
80 |
|
|
33 |
14 |
45 |
4 |
0 |
0 |
100 |
|
|
34 |
23 |
35 |
2 |
0 |
5 |
90 |
|
|
35 |
24 |
35 |
1 |
5 |
5 |
75 |
|
|
36 |
42 |
35 |
3 |
5 |
5 |
95 |
|
|
37 |
13 |
45 |
3 |
0 |
0 |
95 |
|
|
38 |
17 |
45 |
2 |
0 |
5 |
90 |
|
|
39 |
14 |
40 |
3 |
0 |
5 |
85 |
|
|
40 |
19 |
5 |
0 |
5 |
|||
|
45 |
17 |
80 |
2 |
0 |
5 |
85 |
|
|
46 |
9 |
20 |
5 |
0 |
5 |
85 |
|
|
47 |
16 |
25 |
2 |
0 |
0 |
90 |
|
|
48 |
15 |
45 |
3 |
0 |
0 |
75 |
|
|
49 |
20 |
45 |
2 |
0 |
5 |
90 |
|
|
50 |
20 |
85 |
3 |
5 |
10 |
80 |
|
|
51 |
18 |
30 |
3 |
5 |
5 |
90 |
|
|
52 |
14 |
60 |
3 |
5 |
5 |
95 |
|
|
53 |
18 |
35 |
3 |
10 |
0 |
80 |
|
|
54 |
21 |
35 |
3 |
10 |
5 |
85 |
|
|
55 |
25 |
45 |
1 |
10 |
0 |
75 |
|
|
56 |
16 |
30 |
4 |
5 |
0 |
95 |
|
|
57 |
15 |
55 |
4 |
5 |
0 |
95 |
|
|
58 |
20 |
40 |
1 |
0 |
5 |
80 |
|
|
59 |
21 |
50 |
2 |
5 |
5 |
85 |
|
|
60 |
15 |
60 |
2 |
10 |
0 |
75 |
|
|
61 |
11 |
30 |
2 |
5 |
5 |
80 |
|
|
62 |
13 |
35 |
2 |
10 |
5 |
90 |
|
|
63 |
24 |
30 |
3 |
10 |
10 |
95 |
|
|
64 |
19 |
50 |
4 |
5 |
5 |
90 |
|
|
65 |
12 |
35 |
3 |
5 |
0 |
80 |
|
|
66 |
20 |
80 |
2 |
5 |
0 |
95 |
|
|
67 |
14 |
45 |
2 |
0 |
5 |
95 |
|
|
68 |
17 |
30 |
4 |
5 |
0 |
80 |
|
|
69 |
16 |
40 |
2 |
5 |
5 |
95 |
|
|
70 |
21 |
30 |
3 |
5 |
5 |
95 |
|
|
71 |
11 |
45 |
3 |
10 |
5 |
75 |
|
|
72 |
17 |
60 |
3 |
0 |
0 |
80 |
|
|
73 |
14 |
35 |
2 |
10 |
0 |
85 |
|
|
74 |
25 |
30 |
3 |
5 |
0 |
90 |
|
|
75 |
20 |
30 |
2 |
5 |
0 |
95 |
|
|
76 |
16 |
85 |
3 |
5 |
10 |
90 |
|
|
77 |
18 |
55 |
1 |
0 |
5 |
80 |
|
|
78 |
21 |
35 |
2 |
5 |
0 |
90 |
|
|
79 |
15 |
65 |
4 |
10 |
5 |
85 |
|
|
80 |
13 |
70 |
3 |
5 |
0 |
85 |
|
|
81 |
16 |
35 |
2 |
0 |
0 |
85 |
|
|
82 |
16 |
40 |
3 |
5 |
5 |
95 |
|
|
83 |
16 |
35 |
4 |
5 |
5 |
85 |
|
|
84 |
22 |
35 |
3 |
5 |
0 |
95 |
|
|
85 |
18 |
30 |
3 |
5 |
5 |
85 |
|
|
86 |
14 |
35 |
2 |
0 |
5 |
85 |
|
|
87 |
10 |
70 |
1 |
5 |
10 |
95 |
|
|
88 |
12 |
40 |
3 |
5 |
5 |
75 |
|
|
89 |
22 |
40 |
3 |
10 |
5 |
70 |
|
|
90 |
15 |
25 |
3 |
10 |
0 |
85 |
|
|
91 |
15 |
65 |
4 |
5 |
5 |
80 |
|
|
92 |
14 |
30 |
1 |
5 |
10 |
85 |
|
|
93 |
10 |
55 |
2 |
5 |
5 |
85 |
|
|
94 |
10 |
40 |
2 |
10 |
0 |
90 |
|
|
95 |
20 |
40 |
2 |
0 |
10 |
80 |
|
|
96 |
17 |
30 |
4 |
10 |
10 |
80 |
|
|
97 |
12 |
30 |
3 |
0 |
0 |
85 |
|
|
98 |
10 |
40 |
1 |
0 |
5 |
85 |
|
|
99 |
14 |
45 |
2 |
0 |
0 |
85 |
|
|
100 |
8 |
80 |
3 |
5 |
5 |
85 |
|
|
102 |
19 |
40 |
4 |
5 |
0 |
90 |
|
|
103 |
12 |
75 |
2 |
10 |
5 |
90 |
|
|
Середнє |
15,9 |
40,9 |
2,4 |
5,2 |
3,3 |
77,7 |
Таблиця А.2
Характеристика дерев дуба звичайного на ділянці моніторингу, 2009р.
|
Номер |
Протяжність крони, % |
клас Крафта |
Дефоліація, % |
Дехромація, % |
Щільність крони, % |
|
|
1 |
35 |
2 |
15 |
10 |
75 |
|
|
2 |
35 |
3 |
10 |
5 |
75 |
|
|
3 |
30 |
2 |
15 |
5 |
70 |
|
|
4 |
30 |
3 |
10 |
5 |
70 |
|
|
5 |
25 |
2 |
10 |
5 |
75 |
|
|
6 |
80 |
2 |
5 |
5 |
80 |
|
|
7 |
40 |
3 |
15 |
5 |
65 |
|
|
8 |
35 |
2 |
10 |
5 |
70 |
|
|
9 |
35 |
3 |
10 |
5 |
70 |
|
|
10 |
30 |
4 |
15 |
5 |
70 |
|
|
11 |
35 |
1 |
10 |
5 |
75 |
|
|
12 |
30 |
3 |
10 |
5 |
75 |
|
|
13 |
25 |
2 |
5 |
10 |
80 |
|
|
14 |
25 |
2 |
5 |
10 |
85 |
|
|
15 |
30 |
3 |
10 |
5 |
75 |
|
|
16 |
35 |
2 |
10 |
5 |
75 |
|
|
17 |
60 |
1 |
5 |
10 |
80 |
|
|
18 |
10 |
4 |
0 |
0 |
0 |
|
|
19 |
25 |
2 |
10 |
5 |
80 |
|
|
20 |
25 |
2 |
5 |
5 |
85 |
|
|
21 |
90 |
2 |
5 |
5 |
75 |
|
|
22 |
40 |
2 |
10 |
5 |
85 |
|
|
23 |
30 |
3 |
5 |
5 |
85 |
|
|
24 |
40 |
1 |
10 |
5 |
75 |
|
|
25 |
25 |
3 |
10 |
10 |
75 |
|
|
26 |
30 |
2 |
10 |
5 |
80 |
|
|
27 |
30 |
2 |
10 |
5 |
80 |
|
|
28 |
85 |
2 |
5 |
5 |
75 |
|
|
29 |
70 |
3 |
10 |
5 |
75 |
|
|
30 |
40 |
3 |
5 |
0 |
80 |
|
|
31 |
25 |
4 |
5 |
0 |
75 |
|
|
32 |
25 |
3 |
10 |
0 |
75 |
|
|
33 |
32 |
2 |
10 |
0 |
70 |
|
|
34 |
25 |
2 |
5 |
5 |
80 |
|
|
35 |
40 |
2 |
5 |
10 |
85 |
|
|
36 |
30 |
3 |
10 |
5 |
70 |
|
|
37 |
25 |
2 |
15 |
10 |
80 |
|
|
38 |
30 |
2 |
10 |
5 |
65 |
|
|
39 |
30 |
2 |
15 |
5 |
70 |
|
|
40 |
45 |
2 |
5 |
5 |
75 |
|
|
41 |
5 |
|||||
|
42 |
35 |
3 |
5 |
5 |
70 |
|
|
43 |
80 |
2 |
5 |
5 |
85 |
|
|
44 |
25 |
2 |
10 |
0 |
70 |
|
|
45 |
90 |
2 |
10 |
5 |
75 |
|
|
46 |
30 |
3 |
5 |
5 |
80 |
|
|
47 |
35 |
3 |
10 |
0 |
80 |
|
|
48 |
35 |
1 |
10 |
5 |
75 |
|
|
49 |
35 |
3 |
5 |
5 |
75 |
|
|
50 |
30 |
2 |
10 |
5 |
80 |
|
|
51 |
40 |
3 |
10 |
5 |
85 |
|
|
52 |
40 |
2 |
5 |
10 |
75 |
|
|
53 |
40 |
2 |
5 |
5 |
85 |
|
|
54 |
25 |
2 |
5 |
5 |
85 |
|
|
55 |
25 |
3 |
5 |
5 |
85 |
|
|
56 |
30 |
4 |
10 |
5 |
75 |
|
|
57 |
40 |
1 |
10 |
0 |
65 |
|
|
58 |
25 |
4 |
10 |
10 |
75 |
|
|
59 |
40 |
1 |
5 |
5 |
75 |
|
|
60 |
25 |
3 |
5 |
5 |
85 |
|
|
61 |
20 |
2 |
5 |
5 |
90 |
|
|
62 |
50 |
2 |
10 |
5 |
75 |
|
|
63 |
40 |
4 |
15 |
5 |
85 |
|
|
64 |
||||||
|
65 |
35 |
3 |
5 |
5 |
80 |
|
|
66 |
35 |
2 |
5 |
5 |
85 |
|
|
67 |
85 |
3 |
10 |
5 |
80 |
|
|
68 |
30 |
2 |
5 |
10 |
85 |
|
|
69 |
95 |
1 |
10 |
10 |
80 |
|
|
70 |
95 |
1 |
10 |
5 |
75 |
|
|
71 |
30 |
2 |
10 |
10 |
80 |
|
|
72 |
25 |
2 |
10 |
0 |
85 |
|
|
73 |
50 |
2 |
10 |
0 |
75 |
|
|
74 |
35 |
2 |
10 |
5 |
80 |
|
|
75 |
95 |
3 |
5 |
0 |
80 |
|
|
76 |
75 |
3 |
5 |
5 |
75 |
|
|
77 |
20 |
1 |
5 |
5 |
75 |
|
|
78 |
35 |
4 |
10 |
5 |
80 |
|
|
79 |
5 |
|||||
|
80 |
70 |
1 |
10 |
5 |
75 |
|
|
81 |
95 |
2 |
5 |
0 |
90 |
|
|
82 |
45 |
2 |
5 |
5 |
90 |
|
|
83 |
45 |
1 |
5 |
0 |
80 |
|
|
84 |
35 |
2 |
10 |
0 |
80 |
|
|
85 |
35 |
3 |
10 |
5 |
75 |
|
|
86 |
40 |
2 |
5 |
5 |
80 |
|
|
87 |
90 |
3 |
5 |
0 |
85 |
|
|
88 |
25 |
4 |
10 |
5 |
80 |
|
|
89 |
30 |
4 |
10 |
0 |
75 |
|
|
90 |
40 |
2 |
10 |
5 |
65 |
|
|
91 |
30 |
2 |
10 |
5 |
75 |
|
|
92 |
45 |
2 |
10 |
0 |
80 |
|
|
93 |
30 |
2 |
10 |
5 |
65 |
|
|
94 |
40 |
2 |
5 |
5 |
75 |
|
|
95 |
25 |
3 |
5 |
5 |
80 |
|
|
96 |
40 |
2 |
5 |
5 |
85 |
|
|
Середнє |
39,6 |
2,4 |
8,0 |
4,6 |
74,4 |
Таблиця А.3
Характеристика дерев сосни звичайної на ділянці моніторингу, 2009 р.
|
Номер |
Діаметр, см |
Протяжність крони |
Клас Крафта |
Дефоліація, % |
Дехромація, % |
Щільність |
|
|
1 |
26 |
30 |
2 |
5 |
5 |
75 |
|
|
2 |
31 |
35 |
1 |
15 |
0 |
70 |
|
|
3 |
19 |
25 |
3 |
0 |
0 |
60 |
|
|
4 |
24 |
25 |
3 |
5 |
5 |
70 |
|
|
5 |
23 |
25 |
3 |
5 |
5 |
70 |
|
|
6 |
27 |
25 |
3 |
0 |
5 |
70 |
|
|
7 |
10 |
45 |
4 |
10 |
0 |
65 |
|
|
8 |
21 |
25 |
3 |
15 |
0 |
60 |
|
|
9 |
25 |
60 |
2 |
5 |
5 |
75 |
|
|
10 |
23 |
25 |
2 |
0 |
10 |
75 |
|
|
11 |
18 |
20 |
3 |
0 |
5 |
55 |
|
|
12 |
21 |
25 |
2 |
5 |
5 |
75 |
|
|
13 |
28 |
30 |
1 |
5 |
0 |
65 |
|
|
14 |
19 |
30 |
3 |
10 |
5 |
65 |
|
|
15 |
20 |
25 |
2 |
15 |
5 |
75 |
|
|
16 |
17 |
15 |
3 |
10 |
0 |
65 |
|
|
17 |
21 |
25 |
2 |
5 |
0 |
80 |
|
|
18 |
25 |
30 |
2 |
0 |
0 |
70 |
|
|
19 |
25 |
50 |
2 |
0 |
0 |
70 |
|
|
20 |
18 |
15 |
3 |
5 |
10 |
75 |
|
|
21 |
26 |
20 |
2 |
10 |
5 |
65 |
|
|
22 |
27 |
30 |
2 |
10 |
5 |
70 |
|
|
23 |
27 |
30 |
1 |
5 |
5 |
65 |
|
|
24 |
28 |
40 |
1 |
0 |
5 |
65 |
|
|
25 |
27 |
35 |
2 |
15 |
0 |
70 |
|
|
26 |
25 |
25 |
2 |
10 |
5 |
65 |
|
|
27 |
24 |
30 |
2 |
15 |
5 |
80 |
|
|
28 |
26 |
30 |
2 |
10 |
10 |
65 |
|
|
29 |
24 |
20 |
2 |
5 |
5 |
75 |
|
|
30 |
26 |
25 |
2 |
5 |
0 |
75 |
|
|
31 |
23 |
25 |
3 |
5 |
0 |
75 |
|
|
32 |
31 |
25 |
1 |
0 |
5 |
65 |
|
|
33 |
28 |
30 |
3 |
0 |
5 |
65 |
|
|
34 |
30 |
65 |
1 |
5 |
5 |
75 |
|
|
35 |
26 |
25 |
2 |
0 |
10 |
75 |
|
|
36 |
27 |
30 |
2 |
5 |
5 |
65 |
|
|
37 |
31 |
25 |
1 |
10 |
5 |
65 |
|
|
38 |
26 |
35 |
2 |
15 |
10 |
75 |
|
|
39 |
26 |
25 |
2 |
5 |
5 |
60 |
|
|
40 |
29 |
25 |
2 |
10 |
0 |
65 |
|
|
41 |
27 |
25 |
2 |
15 |
10 |
65 |
|
|
42 |
32 |
30 |
1 |
0 |
5 |
75 |
|
|
43 |
24 |
25 |
2 |
5 |
5 |
70 |
|
|
44 |
23 |
25 |
2 |
0 |
0 |
80 |
|
|
45 |
27 |
25 |
2 |
10 |
5 |
70 |
|
|
46 |
27 |
25 |
2 |
5 |
10 |
65 |
|
|
47 |
32 |
35 |
1 |
10 |
10 |
70 |
|
|
48 |
27 |
25 |
2 |
5 |
5 |
75 |
|
|
49 |
17 |
30 |
3 |
0 |
5 |
65 |
|
|
50 |
23 |
25 |
2 |
0 |
5 |
80 |
|
|
51 |
27 |
30 |
2 |
0 |
10 |
80 |
|
|
52 |
23 |
25 |
2 |
10 |
5 |
70 |
|
|
53 |
21 |
25 |
3 |
5 |
5 |
65 |
|
|
54 |
26 |
30 |
2 |
0 |
5 |
75 |
|
|
55 |
24 |
25 |
2 |
10 |
0 |
70 |
|
|
56 |
25 |
30 |
2 |
5 |
5 |
65 |
|
|
57 |
29 |
30 |
1 |
5 |
10 |
70 |
|
|
58 |
24 |
25 |
2 |
10 |
5 |
75 |
|
|
59 |
26 |
25 |
2 |
10 |
5 |
80 |
|
|
60 |
24 |
25 |
3 |
5 |
0 |
75 |
|
|
61 |
26 |
25 |
2 |
0 |
5 |
80 |
|
|
62 |
23 |
25 |
3 |
0 |
0 |
80 |
|
|
63 |
28 |
25 |
1 |
10 |
5 |
75 |
|
|
64 |
23 |
25 |
3 |
15 |
5 |
70 |
|
|
65 |
22 |
25 |
3 |
10 |
10 |
75 |
|
|
66 |
|||||||
|
67 |
15 |
25 |
4 |
15 |
5 |
70 |
|
|
68 |
21 |
35 |
3 |
5 |
10 |
80 |
|
|
69 |
5 |
||||||
|
70 |
21 |
25 |
3 |
0 |
5 |
70 |
|
|
71 |
21 |
20 |
3 |
0 |
5 |
75 |
|
|
72 |
26 |
25 |
2 |
5 |
5 |
80 |
|
|
73 |
24 |
20 |
3 |
5 |
0 |
75 |
|
|
74 |
32 |
30 |
1 |
10 |
10 |
70 |
|
|
75 |
30 |
25 |
1 |
10 |
0 |
75 |
|
|
76 |
27 |
30 |
2 |
15 |
5 |
75 |
|
|
77 |
20 |
20 |
3 |
15 |
5 |
75 |
|
|
Середнє |
24,0 |
27,3 |
2,2 |
6,2 |
4,5 |
69,2 |
Таблиця А.4
Характеристика дерев ялини звичайної на ділянці моніторингу, 2009 р.
|
№ дерева |
Діаметр |
Протяжність крони |
Клас Крафта |
Дефоліація |
Дехромація |
Щільність |
|
|
1 |
17 |
30 |
3 |
15 |
0 |
80 |
|
|
2 |
13 |
15 |
4 |
20 |
0 |
65 |
|
|
3 |
17 |
20 |
2 |
10 |
0 |
75 |
|
|
4 |
20 |
25 |
2 |
20 |
0 |
75 |
|
|
5 |
19 |
30 |
2 |
20 |
0 |
75 |
|
|
6 |
16 |
25 |
3 |
10 |
0 |
65 |
|
|
7 |
14 |
15 |
3 |
25 |
0 |
70 |
|
|
8 |
23 |
35 |
1 |
25 |
0 |
65 |
|
|
9 |
10 |
25 |
4 |
15 |
0 |
80 |
|
|
10 |
11 |
25 |
4 |
10 |
0 |
75 |
|
|
11 |
22 |
30 |
1 |
10 |
0 |
55 |
|
|
12 |
21 |
30 |
2 |
10 |
0 |
80 |
|
|
13 |
14 |
30 |
2 |
10 |
0 |
90 |
|
|
14 |
16 |
25 |
3 |
15 |
0 |
80 |
|
|
15 |
19 |
35 |
3 |
10 |
0 |
60 |
|
|
16 |
26 |
25 |
1 |
10 |
0 |
65 |
|
|
17 |
27 |
30 |
2 |
25 |
0 |
70 |
|
|
18 |
21 |
30 |
2 |
20 |
0 |
60 |
|
|
19 |
15 |
25 |
2 |
15 |
0 |
65 |
|
|
20 |
20 |
25 |
2 |
40 |
0 |
60 |
|
|
21 |
18 |
20 |
3 |
15 |
0 |
75 |
|
|
22 |
16 |
20 |
3 |
20 |
0 |
55 |
|
|
23 |
15 |
25 |
3 |
5 |
0 |
75 |
|
|
24 |
17 |
30 |
2 |
10 |
0 |
60 |
|
|
25 |
15 |
25 |
3 |
20 |
0 |
65 |
|
|
26 |
18 |
35 |
2 |
20 |
0 |
75 |
|
|
27 |
24 |
30 |
1 |
10 |
0 |
55 |
|
|
28 |
24 |
20 |
1 |
20 |
0 |
70 |
|
|
29 |
20 |
25 |
3 |
10 |
0 |
65 |
|
|
30 |
16 |
20 |
2 |
10 |
0 |
80 |
|
|
31 |
14 |
30 |
3 |
10 |
0 |
75 |
|
|
32 |
18 |
35 |
2 |
10 |
0 |
65 |
|
|
34 |
12 |
30 |
3 |
10 |
0 |
85 |
|
|
35 |
14 |
20 |
2 |
20 |
0 |
55 |
|
|
36 |
18 |
20 |
2 |
10 |
0 |
65 |
|
|
37 |
20 |
30 |
2 |
5 |
0 |
70 |
|
|
38 |
16 |
20 |
2 |
10 |
0 |
75 |
|
|
39 |
24 |
30 |
2 |
20 |
0 |
50 |
|
|
40 |
16 |
15 |
3 |
10 |
0 |
60 |
|
|
41 |
18 |
25 |
2 |
5 |
0 |
0 |
|
|
42 |
21 |
25 |
2 |
10 |
0 |
65 |
|
|
43 |
12 |
20 |
3 |
10 |
0 |
80 |
|
|
44 |
14 |
25 |
3 |
10 |
0 |
75 |
|
|
45 |
14 |
15 |
4 |
10 |
0 |
60 |
|
|
46 |
17 |
30 |
2 |
20 |
0 |
70 |
|
|
47 |
17 |
25 |
2 |
20 |
0 |
80 |
|
|
48 |
25 |
20 |
2 |
15 |
0 |
65 |
|
|
49 |
18 |
20 |
2 |
10 |
0 |
75 |
|
|
50 |
15 |
20 |
2 |
10 |
0 |
75 |
|
|
51 |
24 |
35 |
2 |
10 |
0 |
75 |
|
|
52 |
24 |
35 |
2 |
15 |
0 |
55 |
|
|
53 |
24 |
30 |
2 |
20 |
0 |
60 |
|
|
54 |
14 |
25 |
2 |
10 |
0 |
65 |
|
|
55 |
16 |
30 |
2 |
5 |
0 |
80 |
|
|
56 |
20 |
25 |
2 |
10 |
0 |
55 |
|
|
57 |
16 |
25 |
3 |
5 |
0 |
80 |
|
|
58 |
12 |
20 |
3 |
20 |
0 |
90 |
|
|
59 |
19 |
30 |
2 |
25 |
0 |
65 |
|
|
60 |
18 |
30 |
2 |
10 |
0 |
80 |
|
|
61 |
13 |
20 |
3 |
5 |
0 |
55 |
|
|
62 |
16 |
20 |
3 |
10 |
0 |
75 |
|
|
63 |
21 |
40 |
2 |
15 |
0 |
80 |
|
|
64 |
13 |
25 |
3 |
20 |
0 |
65 |
|
|
65 |
17 |
30 |
2 |
15 |
0 |
60 |
|
|
66 |
18 |
25 |
2 |
10 |
0 |
75 |
|
|
67 |
13 |
25 |
3 |
5 |
0 |
70 |
|
|
68 |
15 |
30 |
3 |
5 |
0 |
75 |
|
|
69 |
12 |
15 |
4 |
10 |
0 |
55 |
|
|
70 |
20 |
20 |
2 |
15 |
0 |
65 |
|
|
71 |
20 |
30 |
2 |
10 |
0 |
75 |
|
|
72 |
14 |
20 |
3 |
10 |
0 |
75 |
|
|
73 |
12 |
30 |
3 |
10 |
0 |
65 |
|
|
74 |
12 |
30 |
3 |
15 |
0 |
65 |
|
|
75 |
17 |
30 |
2 |
15 |
0 |
80 |
|
|
76 |
19 |
25 |
2 |
5 |
0 |
75 |
|
|
77 |
17 |
30 |
2 |
10 |
0 |
60 |
|
|
78 |
20 |
30 |
2 |
20 |
0 |
85 |
|
|
79 |
16 |
25 |
2 |
15 |
0 |
55 |
|
|
80 |
18 |
30 |
2 |
15 |
0 |
80 |
|
|
81 |
15 |
25 |
3 |
10 |
0 |
70 |
|
|
82 |
18 |
25 |
2 |
10 |
0 |
80 |
|
|
83 |
17 |
30 |
2 |
15 |
0 |
85 |
|
|
84 |
22 |
30 |
2 |
20 |
0 |
85 |
|
|
85 |
14 |
20 |
3 |
10 |
0 |
55 |
|
|
86 |
18 |
25 |
2 |
10 |
0 |
50 |
|
|
87 |
17 |
30 |
2 |
5 |
0 |
85 |
|
|
88 |
19 |
30 |
2 |
10 |
0 |
60 |
|
|
89 |
21 |
50 |
2 |
5 |
0 |
55 |
|
|
90 |
15 |
25 |
3 |
10 |
0 |
80 |
|
|
91 |
21 |
25 |
2 |
10 |
0 |
80 |
|
|
92 |
19 |
30 |
2 |
15 |
0 |
60 |
|
|
93 |
22 |
35 |
1 |
10 |
0 |
80 |
|
|
94 |
15 |
25 |
2 |
20 |
0 |
75 |
|
|
Середнє |
17,3 |
26,1 |
2,3 |
13,2 |
0,0 |
69,1 |
Таблиця А.5
Характеристика дерев бука лісового на ділянці моніторингу, 2009 р.
|
№ дерева |
Діаметр |
Протяжність крони |
Клас Крафта |
Дефоліація |
Дехромація |
|
|
1 |
27 |
65 |
2 |
5 |
0 |
|
|
2 |
24 |
65 |
2 |
10 |
0 |
|
|
3 |
32 |
30 |
5 |
0 |
||
|
4 |
16 |
40 |
1 |
10 |
0 |
|
|
5 |
23 |
45 |
3 |
0 |
0 |
|
|
6 |
22 |
60 |
2 |
5 |
0 |
|
|
7 |
16 |
30 |
2 |
5 |
5 |
|
|
8 |
24 |
35 |
3 |
10 |
0 |
|
|
9 |
18 |
40 |
2 |
10 |
0 |
|
|
10 |
19 |
50 |
3 |
5 |
0 |
|
|
11 |
22 |
85 |
2 |
10 |
0 |
|
|
12 |
25 |
85 |
2 |
5 |
0 |
|
|
13 |
26 |
75 |
2 |
10 |
5 |
|
|
14 |
22 |
80 |
2 |
5 |
0 |
|
|
15 |
22 |
70 |
3 |
10 |
5 |
|
|
16 |
18 |
65 |
3 |
0 |
0 |
|
|
17 |
20 |
40 |
3 |
5 |
0 |
|
|
18 |
17 |
30 |
3 |
5 |
5 |
|
|
19 |
11 |
35 |
3 |
15 |
5 |
|
|
20 |
16 |
|||||
|
21 |
27 |
85 |
3 |
5 |
0 |
|
|
22 |
25 |
80 |
2 |
5 |
5 |
|
|
23 |
17 |
50 |
2 |
10 |
0 |
|
|
24 |
19 |
45 |
3 |
5 |
0 |
|
|
25 |
22 |
60 |
3 |
10 |
5 |
|
|
26 |
26 |
85 |
3 |
5 |
0 |
|
|
27 |
14 |
40 |
2 |
10 |
0 |
|
|
28 |
28 |
60 |
4 |
10 |
10 |
|
|
29 |
32 |
90 |
2 |
10 |
0 |
|
|
30 |
15 |
80 |
1 |
5 |
0 |
|
|
31 |
14 |
10 |
3 |
5 |
5 |
|
|
32 |
27 |
75 |
4 |
15 |
0 |
|
|
33 |
26 |
75 |
2 |
10 |
5 |
|
|
34 |
14 |
30 |
2 |
5 |
0 |
|
|
35 |
16 |
15 |
3 |
0 |
0 |
|
|
36 |
12 |
10 |
3 |
5 |
0 |
|
|
37 |
16 |
80 |
4 |
10 |
5 |
|
|
38 |
27 |
85 |
4 |
5 |
0 |
|
|
39 |
30 |
95 |
1 |
0 |
0 |
|
|
40 |
20 |
30 |
1 |
10 |
5 |
|
|
41 |
12 |
20 |
2 |
5 |
0 |
|
|
42 |
13 |
45 |
4 |
0 |
0 |
|
|
43 |
20 |
25 |
3 |
5 |
0 |
|
|
44 |
20 |
90 |
2 |
5 |
0 |
|
|
45 |
17 |
45 |
3 |
10 |
0 |
|
|
46 |
24 |
80 |
3 |
15 |
0 |
|
|
47 |
11 |
30 |
2 |
5 |
5 |
|
|
48 |
18 |
30 |
4 |
0 |
0 |
|
|
49 |
10 |
20 |
2 |
10 |
5 |
|
|
50 |
12 |
5 |
5 |
0 |
||
|
51 |
16 |
25 |
3 |
10 |
0 |
|
|
52 |
16 |
40 |
3 |
5 |
10 |
|
|
53 |
20 |
85 |
2 |
5 |
15 |
|
|
54 |
19 |
45 |
3 |
15 |
5 |
|
|
55 |
20 |
55 |
2 |
5 |
5 |
|
|
56 |
16 |
15 |
3 |
5 |
0 |
|
|
57 |
23 |
85 |
2 |
0 |
5 |
|
|
58 |
12 |
40 |
2 |
5 |
10 |
|
|
59 |
16 |
25 |
3 |
30 |
5 |
|
|
60 |
7 |
25 |
2 |
0 |
5 |
|
|
61 |
19 |
20 |
5 |
35 |
5 |
|
|
62 |
22 |
25 |
2 |
10 |
0 |
|
|
63 |
9 |
5 |
0 |
0 |
||
|
64 |
14 |
30 |
4 |
5 |
5 |
|
|
65 |
13 |
30 |
3 |
10 |
0 |
|
|
66 |
15 |
35 |
3 |
10 |
0 |
|
|
67 |
12 |
90 |
2 |
10 |
0 |
|
|
68 |
12 |
30 |
3 |
5 |
0 |
|
|
69 |
10 |
20 |
4 |
5 |
0 |
|
|
70 |
13 |
85 |
4 |
0 |
0 |
|
|
71 |
15 |
35 |
3 |
5 |
0 |
|
|
72 |
21 |
25 |
2 |
5 |
0 |
|
|
73 |
12 |
80 |
2 |
0 |
10 |
|
|
74 |
18 |
30 |
3 |
10 |
5 |
|
|
75 |
15 |
85 |
3 |
10 |
0 |
|
|
76 |
14 |
90 |
2 |
5 |
10 |
|
|
77 |
16 |
25 |
3 |
10 |
5 |
|
|
78 |
21 |
30 |
2 |
5 |
0 |
|
|
79 |
16 |
45 |
2 |
10 |
0 |
|
|
80 |
12 |
25 |
2 |
10 |
0 |
|
|
81 |
21 |
25 |
3 |
0 |
0 |
|
|
82 |
13 |
80 |
2 |
10 |
10 |
|
|
83 |
12 |
30 |
3 |
10 |
5 |
|
|
84 |
19 |
40 |
3 |
5 |
0 |
|
|
85 |
12 |
95 |
3 |
10 |
0 |
|
|
86 |
11 |
30 |
3 |
5 |
10 |
|
|
87 |
21 |
30 |
3 |
5 |
0 |
|
|
88 |
18 |
80 |
2 |
5 |
5 |
|
|
89 |
12 |
70 |
2 |
0 |
0 |
|
|
90 |
10 |
20 |
3 |
5 |
0 |
|
|
91 |
16 |
30 |
4 |
10 |
0 |
|
|
Середнє |
17,9 |
48,3 |
2,6 |
7,0 |
2,3 |
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Характеристика ботанічних садів, особливості їх формування. Природні умови формування ботанічного саду "Поділля". Оцінка стану і проектування заходів щодо покращення стану фітоасоціації деревостанів ботанічного саду, загальноприйняті методи у лісівництві.
дипломная работа [2,7 M], добавлен 03.03.2012Роль екологічних факторів у садівництві: світло, грунт, рельєф, температура, вода. Вікові періоди життя плодових культур та загальні принципи їх вирощування. Стан та перспективи розвитку плодівництва в Україні. Особливості агротехніки інтенсивних садів.
курсовая работа [62,8 K], добавлен 26.07.2011Загальна характеристика ДП "Звенигородське лісове господарство". Організаційно-виробнича структура підприємства. Посадка лісових культур, догляд за ними. Удосконалення технології створення площі лісових насаджень із найкращими показниками лісівництва.
дипломная работа [2,3 M], добавлен 25.02.2014Огляд літературних джерел. Характеристика об’єкта досліджень. Природні та економічні умови виробництва. Статистичний аналіз урожайності кормових культур. Аналіз рівня та факторів урожайності методом аналітичного групування.
курсовая работа [247,9 K], добавлен 16.08.2007Значення природних травостоїв в забезпеченні тваринництва кормами. Використання травосумішок для поліпшення травостою природних кормових угідь та сінокосів, застосування добрив. Проведення основних заходів по поверхневому поліпшенню природних сіножатей.
дипломная работа [56,8 K], добавлен 15.11.2014Сільське господарство як галузь народногосподарського комплексу. Історичний аналіз його розвитку в Україні. Особливості територіальної організації сільськогосподарського виробництва в Ковельському районі. Проблеми, перспективи та напрямки його розвитку.
дипломная работа [141,5 K], добавлен 19.09.2012Кормовиробництво як галузь аграрного виробництва. Біологічні особливості росту та розвитку кормових культур. Розрахунок потреби в кормах на господарський рік (від урожаю планового до урожаю наступного року). Аналіз ефективності зеленого конвеєру.
курсовая работа [193,5 K], добавлен 11.03.2015Характеристика грунтово-кліматичних умов Сумщини. Місце лучних угідь в структурі посівних площ господарств. Особливості розвитку культур в зоні лісостепу. Розміщення травосумішок на ділянках призначених для утворення луків. Системи догляду за посівами.
курсовая работа [1,1 M], добавлен 11.10.2014Основні органи рослин і їх взаємодія. Необхідні умови розвитку рослини, вбирання води і мінеральних поживних речовин з грунту, живлення. Біологічні особливості росту та розвитку найважливіших сільськогосподарських культур: зернових, соняшника, буряків.
реферат [27,2 K], добавлен 13.08.2009Природничо-історичні умови та аналіз лісогосподарської діяльності ДП "Балаклійське лісове господарство". Значення лісового господарства в економіці району і охороні навколишнього середовища. Рубки головного користування, формування та оздоровлення лісів.
дипломная работа [1,4 M], добавлен 08.09.2011
