Аналіз та удосконалення енергозберігаючих технологій заготівлі та зберігання кормів в СТОВ "Глуховецьке" Козятинського району Вінницької області

10

126,0

126,0

Прикочування посівів

Т-70С

3КВГ-1,4

7,2

1,6

0,139

14,847

12,472

79,934

0,175

107,4229

Збирання кукурудзи на силос

1 га

КСК-100

2,5

17,50

0,4

596,0

874,283

0,864

1471,147

Транспортування силосу, т

33,4

ГАЗ-53А

3,5

35,68

9,543

443,743

1836,9087

12,024

2292,676

Розвантаження та ущільнення, т

33,4

Т-150К

42

13,28

0,795

317,3

663,307

1,002

981,609

Додаткове ущільнення

Т-150К

42

1,40

0,024

8,286

69,943

0,03

78,258

Укриття силосної маси

ЮМЗ-6Л

БН-100А

50

1,80

0,02

1,020

6,106

89,926

0,025

97,077

Разом

178,83

18,345

1679,335

1496,3

8988,634

4536 7,750

24,203

57556.22

Основним критерієм енергетичного аналізу є коефіцієнт енергетичної ефективності (К_е), який розраховують як відношення енергії що міститься в урожаї (Е_у) до енергії (непоновлюваної), витраченого на його виробництво (Е_нп). Технологію вважаємо енергозберігаючою, якщо:

де - енергоємність урожаю МДж/га;

е_к - 16.80 МДж/кг - енергоємність 1кг сухої речовини кукурудзи;

U-43400 кг/га - урожай люцерни;

К_СР - 0,25 - середній вміст сухої речовини

Тоді коефіцієнт енергетичної ефективності буде дорівнювати:

Так як К_е?2 то дана технологія вважається енергозберігаючою.

Важливим показником сільськогосподарського виробництва є коефіцієнт екологічної ефективності:

де П=167364 МДж/га - екологічний поріг.

Дана технологія є енергозберігаючо але технологія є екологічнонебезпечна.

Таблиця 4.4 Енергозберігаюча технологія вирощування кукурудзи на силос урожайність 322 ц/га

Види робіт	Склад агрегату	Витрати на 1 га	Енергоємність, МДж
	Трактори, автомобілі, комбайни	Сільгоспмашини	Виробіток за 1 год	Палива кг, електроенергії, кВт/год	Праці люд/год	Тракторів, автомобілів	Сільгоспмашин	Палива, електроенергії	Добрив, пестицидів	Праці, люд/год	Раззом
1	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13
Обробіток ґрунту в 2 сліди після збирання кукурудзи	Т-150К	ЛГД-15	4,1 га	3,0	0,244	30,988	110,532	213,5	-	0,307	355,3
Рихлення грунту	Т-150К	ППЛ-10-25+БЗСС-1,0(3)	2,5га	7,3кг	0,40	50,8	17,6	311,71	-	0,504	380,6
Завантаження мінеральних добрив в подрібнювач	ЮМЗ-6Л	ПЭ-0,8Б	60 т	0,04 кг	0,005	0,255	0,21	1,708	-	0,006	2,179
Подрібнення мінеральних добрив	МТЗ-80	АИР-2,0+ ПЭ-0,8Б	14,3 т 3 люд.	0,96	0,06	3	15,72	40,99	-	0,061	59,77
Приготування суміші добрив і завантаження в транспортні засоби	МТЗ-80	СЗУ-20	9,3 т 2 люд.	0,96	0,06	3	13,38	40,99	-	0,065	57,43
Транспортування і внесення мінеральних добрив	Т-150К	РУМ-8	5 га	2,5 кг	0,2	25,4	18,8	106,7	1017	0,252	1168,
Оранка	Т-150К	ПЛП-6-35	1,1 га 16 кг	16 кг	0,91	115,5	40,95	683,2	-	1,147	840,8
Вирівнювання поверхні ґрунту після оранки	ДТ-75	ВПН-5,6	2,8 га	2,2 кг	0,36	43,56	79,92	93,94	-	0,454	217,8
Ранньовесняне боронування в 2 сліди	Т-150К	СГ-21+БЗТС-1,0(21)	83 га	3,8 кг	0,12	15,24	24,96	162,2	-	0,151	202,6
Перша культивація зябу з боронування	Т-150К	СП-16+КПС-4(2)+БЗСС-1,0(8)	4,8 га	3,8 кг	0,20	25,4	49,2	162,2	-	0,252	237,1
Передпосівна культивація з боронування	Т-150К	СП-16+КПС-4(3)+БЗСС-1,0(12)	8,7 га	2,6 кг	0,10	12,7	32,9	111,0	-	0,126	156,7
Навантаження і розвантаження	-	вручну	1,1 т 2 люд.	-	0,05	-	-	-	-	0,09	0,09
Навантаження і розвантаження ядохімікатів в тарі	-	вручну	1,1 т 2 люд.	-	0,15	-	-	-	-	0,27	0,27
Транспортування насіння, ядохімікатів	ГАЗ-53А	-	23т/км 2год	0,84 кг	0,08	3,76	-	36,96	-	0,086	40,80
Сівба	ДТ-75	John Deere MaxEmerge	4,1 га	1,4 кг	0,31	37,51	99,82	59,78	2830	0,391	3027,5
Коткування посівів	ДТ-75	СГ-21-ЗККШ-б(З)	84 га	2,4кг	0,12	14,52	63,48	102,4	-	0,151	180,6
До сходове боронування (два)	Т-150К	СГ-21+БЗСС-1,0(21)	12,6 га	2,8 кг	0,16	20,32	30,72	119,5	-	0,202	170,8
Перше після сходове боронування	ДТ-75	СП-16+БЗСС-1,0(18)	5,6 га	3,6 кг	0,18	21,78	30,6	153,7	-	0,227	205,9
Навантаження, транспортування і розвантаження гербіцидів	Т-16	Навантаж. і розвантаж., вручну	0,9 т 2 люд,	0,94 кг	0,39	15,21	-	40,13	-	0,421	55,79
Транспортування води і заправка ВР-3М	ГАЗ-53А	АЦ-4,2-53А	25 т/км	0,96 кг	0,09	4,23	3,807	42,24	-	0,113	50,39
Приготування робочої рідини і заправка обприскувача	ЮМЗ-6АЛ	ВР-ЗМ	7 т	0,18 кг	0,05	-	3	7,686	-	0,063	13,299
Обприскування посівів гербіцидами	ЮМЗ-6АЛ	ПОУ	4 га	3,00 кг	0,25	12,75	11	128,1	264	0,315	416,1
Друге після сходове боронування	ДТ-75	СП-16+БЗСС-1,0(18)	5,6 га	3,6 кг	0,18	21,78	30,6	153,7	-	0,227	206,3
Навантаження мінеральних добрив	ЮМЗ-6АЛ	ПЗ-0,8Б	60 т	0,01кг	0,001	0,051	0,042	0,427	-	0,001	0,521
Транспортування мінеральних добрив на відстань 5 км	ГАЗ-53А	-	15 т	0,7 кг	0,07	3,29	-	30,8	-	0,088	34,178
Завантаження мінеральних добрив в КРН-5,6		вручну	2,2т 2 люд	-	0,16	-	-	-	-	0,288	0,288
Перший міжрядний обробіток з внесенням мінеральних добрив	ЮМЗ-6АЛ	КРН-5,6	2,2 га	1,75 кг	0,45	22,95	20,25	74,72	4800	0,567	4918,492
Другий міжрядний обробіток	ЮМЗ-6АЛ	КРН-5,6+КЛТ-38	2,9 га	1,6 кг	0,35	17,85	15,75	68,32	-	0,441	102,3
Третій міжрядний обробіток з підгортанням	ЮМЗ-6АЛ	КРН-5,6+КРН-53А	2,6 га	1,75 кг	0,33	16,83	14,85	74,72	-	0,416	106,8
Усього					2,781	174,1	224,0	996,6	5064	3,52	6461
Збирання кукурудзи на силос		КСК-100	2,5 га 2год	17,5 кг	0,82	-	1221,	747,2	-	0,886	19699
Транспортування силосної маси на відстань 5 км	ГАЗ-53А	-	3,5 га	68,8 кг	9,2	432,4	-	3027	-	11,59	3471
Розвантаження і ущільнення силосної маси	ЮМЗ-6АЛ,Т-130	-	2,8 га 3 люд	25,6 кг	1,07	426,9	-	1093	-	1,220	1521
Додаткове ущільнення силосної маси	Т-130	-	17 га	1,4 кг	0,06	20,88	-	59,78	-	0,076	80,736
Укриття силосної маси	ЮМЗ-6АЛ	БН-10А	50 т	1,8 кг	0,60	30,6	183,2	25,62	-	0,756	240,176
Разом					17,78	1452	2133	7974	8911	22,2	20492

Тоді коефіцієнт енергетичної ефективності буде дорівнювати:

Так як К_е?2 то дана технологія вважається енергозберігаючою.

Важливим показником сільськогосподарського виробництва є коефіцієнт екологічної ефективності:

де П=167364 МДж/га - екологічний поріг.

Порівнюючи ці дві технології можна зробити висновок що ці дві технології є енергозберігаючі . крім того друга технологія є екологічно безпечна а перша екологічно небезпечна. тому друга технологія є більш доцільна для впровадженя її в господарстві.

4.3 Розрахунок рекомендованих енергозберігаючих технологій заготівлі і зберігання комбікорму

Ярий ячмінь завжди стабілізує виробництво зерна в Україні в разі зниження врожаїв чи загибелі озимини.

У 2007 році на площі більше 200 тис. га ярий ячмінь дав врожай по 36,4 ц/га, в той час як озима пшениця - тільки по 32,3 ц/га.

Є всі підстави прогнозувати значне збільшення його посівних площ і за умов 2008 року.

Хоча ячмінь здатний давати рентабельні врожаї навіть без внесення добрив і по веснооранці, необхідно активно впроваджувати агротехнічні заходи по інтенсифікації системи його виробництва.

Фахівцями Селекційно-генетичного інституту створена низка сортів, які спроможні повно реалізувати умови різних за енергозберігаючих технологій. Так, до помірно посушливих умов адаптовані сорти Одеський 151. Дерибас, Адапт, Сталкер, Галатея, Галактик, Південний. Всі вони за екстремальних умов в елітгоспах Селекційно - генетичного інституту давали врожаї до 47-51 ц/га, тоді як кращі сорти пшениці тільки 35-37 ц/га.

У 2001 сприятливому для одержання високих врожаїв році дослідне господарство "Пам'ять чекіста", де були застосовані оптимальні технології вирощування, одержало середній врожай з насіннєвих посівів по 84 ц/га. Сорт Адапт з площі 70 га (Р-2, еліта) дав по 74 ц/га, а сорт Галатея з площі 8 га (Р-1)-89 ц/га.

Високоінтенсивні сорти (Едем, Зоряний, Гетьман, Оболонь) можна успішно вирощувати в Вінницькій області. До особливої групи сортів належить ярий шестирядний ячмінь Паллідум 107, який в сприятливих умовах є неперевершеним за врожаєм.

Насіння всіх сортів високої якості можна придбати в насіннєвих господарствах інституту. В господарстві ускладнилася підготовка ґрунту. І після попередників лишається багато післяжнивних залишків, їх та бур'яни треба обов'язково прибрати з полів, інакше якісної підготовки ґрунту отримати не можна.

Дрібні післяжнивні залишки необхідно якісно загорнути в ґрунт на достатню глибину.

Обробіток ґрунту під посів ярого ячменю (оранка на глибину 25 см) треба проводити з осені з обов'язковим внесенням повного мінерального добрива.

Орієнтовно, норма добрив має складати 45 - 60 кг/га діючої речовини NPK, але вона вимагає корегування в залежності від родючості ґрунтів конкретних полів.

Поряд з вирішенням технологічних питань, потрібно розширювати сортовий склад посівів. В кожному господарстві доцільно висівати 2-3 сорти. Це дасть змогу створити пластичну популяцію культури, яка спроможна, краще протидіяти негативним впливам умов вирощування. В цьому зв'язку необхідно слідкувати за появою нових сортів, знати їх та активно впроваджувати у виробництво. [17]

Основним критерієм енергетичного аналізу є коефіцієнт енергетичної ефективності (К_е), який розраховують як відношення енергії що міститься в урожаї (Е_у) до енергії (непоновлюваної), витраченого на його виробництво (Е_нп). Технологію вважаємо енергозберігаючою, якщо:

де - енергоємність урожаю МДж/га;

е_к - 19.13 МДж/кг - енергоємність 1кг сухої речовини ячменю;

U- 4430 кг/га - урожай ячменю;

К_СР - 0.86 - середній вміст сухої речовини

Тоді коефіцієнт енергетичної ефективності буде дорівнювати:

Так як К_е?2 то дана технологія вважається енергозберігаючою.

Важливим показником сільськогосподарського виробництва є коефіцієнт екологічної ефективності:

Таблиця 4.5 Енергетична оцінка технології вирощування фуражного ячменю, урожайність 44,3 ц/га.

Вид робіт	Якісні та об'ємні показники	Склад агрегату	Витрати на 1 га	Енергоємність, МДж
		Трактори, автомобілі, комбайни	Сільськогосподарські машини	Виробіток за 1 год.	Палива кг, електроенергії, кВт	Праці люд/год	Тракторів, автомобілів	Сільгоспмашини	Палива, Електроенергії	Добрив, пестицидів	Праці, люд/год	Разом
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13
Лущення стерні	6-8 см	Т-150К	ЛДГ-15	4,8 га	5,4 кг	0,2	26,67	95,13	230	-	0,252	352,632
Навантаження мінеральних добрив	0,29 т	ЮМЗ-6АЛ	ПЗ-0,8	11 т 2люд	0,03 кг	0,053	2,703	2,226	1,2	-	0,057	6,267
Подрібнення добрив	0,29 т	ЮМЗ-6АЛ	ИСУ-4	4 т 2 люд	0,1 кг	0,145	7,395	5,51	4,27	-	0,157	17,332
Навантаження добрив у змішувач	0,29 т	ЮМЗ-6АЛ	ПЗ-0,8Б	11 т 2люд	0,03 кг	0,053	2,703	2,226	1,28	-	0,057	6,267
Змішування добрив	0,29 т	Ел.двиг.	СЗУ-20	16 т	0,54 кВт	0,018	-	4,014	1,944	-	0,016	5,974
Транспортування і внесення мінеральних добрив	0,29 т	Т-150К	РУМ-8	11 га	2,5 кг	0,2	25,4	18,8	106	3078	0,252	3229,202
Оранка на зяб		ДТ-75	ПНИ-35+БЗТС-1,0	1,3 га	10,8 кг	0,70	84,7	20,3	461	-	0,882	567,042
Протруювання насіння	0,2	Ел.прив.	ПС-10	10т 3 люд	0,2 кВт	0,06	-	1,98	0,72	170	0,162	173,362
Ранньовесняне боронування		ДТ-75	СП-16+БЗМСС-1,0(17)	8,4 га	1,8 кг	0,12	14,52	19,8	76,8	-	0,151	111,331
Передпосівна культивація		ДТ-75	СП-11+КПС-4(2)	5,3 га	2,3 кг	0,19	22,99	31,92	98,2	-	0,24	153,36
Навантаження насіння	0,22	Ел.двиг.	ЗПС-100	7,5 т	0,03 кВт	0,03	-	0,792	0,108	-	0,027	0,927
Транспортування ы заправка сівалок	0,22 т	ГАЗ-53А	УЗСА-40	3т	0,7 кг	0,037	3,395	6,57	30,8	-	0,047	40,812
Сівба		ДТ-75	СП-11+СЗ-3,6(3)	3,2 га 4 люд.	4,2 кг	0,313	37,873	144,606	179,34	4101	1,238	4464,857
Прикочування посівів		ДТ-75	СП-11+ЗККШ-6(2)	6 га	2,1 кг	0,17	20,57	57,8	89,67	-	0,214	168,254
Транспортування води ядохімікатів	0,362 т	АЦА-3,85-53А	АЦ-4,2-53А	3т	1,12 кг	0,117	6,318	-	49,28	-	0,147	55,745
Приготування робочої рідини і заправка агрегату	0,362 т	МТЗ-80	АПЖ-12	8т 2 люд	0,41 кг	0,09	4,5	6,3	17,507	-	0,097	28,404
Обробка посівів ядохімікатами	0,362	МТЗ-80	ОВТ-1Б	8 га	1,15 кг	0,125	6,25	25,25	5,338	718	0,158	754,996
Скошування у валки (50% площі)	0,5 га	ЮМЗ-6 АЛ	ЖРС-4,9	2,7 га	0,625 кг	0,19	9,435	48,1	26,688	-	0,239	84,462
Підбір та обмолот валків (50% площі)	0,5 га	СК-5	2-ПТС-4-887А	1,43 га 2 люд	3,12 кг	0,35 0,7	264,6	11,2	133,011	-	0,756	409,567
Пряме комбайнування (50% площі)	0,5 га	СК-5	2-ПТС-87 А	1,14 га 2 люд.	7,2 кг	0,88	665,28	28,16	307,44	-	0,95	1001,83
Транспортування зерна ( 5 км )	2,43 т	ГАЗ-53Б	-	15 т/км	1,7 кг	0,81	43,74	-	74,8	-	1,021	119,561
Транспортування соломи	2,9т	ЮМЗ-6АЛ	2-ПТС-4-887 А	4т/км	4,14 кг	1,09	55,59	34,88	176,778	-	1,373	267,621
Скиртування соломи	2,9 т	ЮМЗ-6АЛ	ПФ-0,5	4т 4 люд	4,75 кг	2,91	148,41	17,46	202,825	-	2,881	371,576
Первинна очистка зерна	2,43 т	Ел.двиг.	ЗАВ-20	20 т	4,73 кВт	0,20	-	1045	17,028	-	0,18	1062,208
Разом						10,357	1453,042	1628,024	2293,669	8068,3	11,554	13454,589

де П=167364 МДж/га - екологічний поріг.

Технологі є енергозберігаюча і екологічнобезпечною.

Основним критерієм енергетичного аналізу є коефіцієнт енергетичної ефективності (К_е), який розраховують як відношення енергії що міститься в урожаї (Е_у) до енергії (непоновлюваної), витраченого на його виробництво (Е_нп). Технологію вважаємо енергозберігаючою, якщо:

де - енергоємність урожаю МДж/га;

е_к - 19.13 МДж/кг - енергоємність 1кг сухої речовини ячменю;

U- 3470кг/га - урожай ячменю;

К_СР - 0.86 - середній вміст сухої речовини

Тоді коефіцієнт енергетичної ефективності буде дорівнювати:

Так як К_е?2 то дана технологія вважається енергозберігаючою.

Важливим показником сільськогосподарського виробництва є коефіцієнт екологічної ефективності:

де П=167364 МДж/га - екологічний поріг.

Проаналізувавши дані технології можна зробити висновки, що обидві технології є енергозберігаючими і екологічнобезпечними. Але першу енергозберігаючу технологію доцільніше впроваджувати в виробництво адже в неї більший коефіцієнт енергетичної ефективності.

Таблиця 4.6. Енергетична оцінка технології вирощування ячменю, урожайність 34.7 ц/га

Види робіт	Якісні та обємні показники	Склад агрегату	Витрати на 1 га	Енергоємність, МДж
		Трактори, автомобілі, комбайни	Сільгоспмашини	Виробіток за 1 год	Палива кг, електроенергії, кВт/год	Праці люд/год	Тракторів, автомобілів	Сільгоспмашин	Палива, електроенергії	Добрив, пестицидів	Праці, люд/год	Раззом
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13
Лущення стерні перше	6-8 см	Т-150	ЛДГ-15	10,7	5,4 кг	0,09	11,869	42,336	230,58	-	0,113	284,898
Лущення стерні друге		Т-150	ЛДГ-15	10,7	5,4 кг	0,09	11,869	42,336	230,58	-	0,113	284,898
Навантаження міндобрив		ЮМЗ-6Л	ПЭ-0,8Б	5,7	0,09	0,09	4,59	3,78	3,84	-	0,11	12,32
Перевезення та внесення міндобрив.		ЮМЗ-6Л	ІРМГ-4	4,7	2,50	0,23	11,73	17,94	106,75	2990,00	0,29	3126,71
Оранка		Т-74	ПЛН-4-35+2БЗСС-1,0	0,8 га	15,8 кг	1,250	163,75	45	674,66	-	1,575	884,985
Снігозатримання	-	-	-	-	-	2,91	-	-	-	-	2,881	2,881
Боронування зябу з шлейфуванням		ДТ-75	СП-16+БЗТС-1,0(17)	8,9 га	1,35 кг	0,11	13,31	20,02	57,645	-	0,139	91,114
Передпосівна культивація		Т-150К	СП-16+ЗКПС-4(2)	6 га	10,5 кг	0,17	21,59	35,02	448,35	-	0,2(4)	505,174
Навантаження міндобрив і насіння		Ел.прив.	ЗМ-30	8 т	0,03 кВт	0,08	-	3,2	0,108	-	0,072	3,38
Перевезення міндобрив і насіння		ГАЗ-53А	УЗСА-40	5,9 т	0,3 кг	0,01	1,845	2,7	13,2	-	0,038	17,783
Сівба з внесенням міндобрив		ДТ-75	СП-11+СЗ-3,6(3)	3,2 га 4 люд	4,2 кг	0,313	37,873	144,606	179,34	4101,8	1,238	4464,857
Транспортування води		АЦА-3,85-53А	АЦ-4,2-53А	3 т	1,12 кг	0,117	6,318	-	49,28	-	0,147	55,745
Підготовка робочого розчину інсектицидів		МТЗ-80	АПЖ-12	8 т 2 люд.	0,41 кг	0,09	4,5	6,3	17,507	-	0,097	28,404
Внесення інсектицидів		МТЗ-80	ОВТ-1Б	8 га	1,15 кг	0,125	6,25	25,25	5,338	718	0,158	754,996
Пряме комбайнування		РСМ-10	2-ПТС-4-887 А	2,3 га 2 люд	10,4 кг	0,88	775,28	28,16	444,08	-	0,95	1248,47
Транспортування зерна		ГАЗ-53Б	-	15 т/км	1,6 кг	0,66	40,59	-	70,4	-	0,832	111,822
Перевезення соломи		ЮМЗ-6АЛ	2-ПТС-4	4 т/км	6,85 кг	1,50	76,5	48	292,495	-	1,89	418,885
Скиртування соломи		ЮМЗ-6АЛ	ПФ-0,5	4 т 4 люд.	8,85 кг	2,00	102	12	377,895	-	1,98	493,875
Очистка і сушка соломи			КЗС-20Ш, ЗАВ-20	20 т	32 кВт	0,20	-	542	115,2	-	0,18	657,38
Всього												13448,577

Для порівняння механізованих технологій результати розрахунків зводимо до таблиці 4.7.

Таблиця 4.7. Енергетична і екологічна характеристика існуючих і рекомендованих технологій

Культура	Існуюча технологія	Варіант 1	Варіант 2
	Ке	Ке.е	Ке	Ке.е.	Ке	Ке.е.
Люцерна на сіно	1.52	23.37	2.01	20.54	1.7	22.5
Кукурудза на силос	1.78	2.6	3.17	2.9	6.6	8.1
Фуражний ячмінь	1.46	5.3	5.4	12.4	4.2	12.4

Порівнюючи данні технології можна зробити висновок що з точки зору енергозбереженя найдоцільніша технологія вирощування кукурудзи на силос (варіант 2)

При впровадженні рекомендованих енергозберігаючих технологій заготівлі і зберіганні кормів СТОВ «Глуховецьке» отримає такий енергетичний ефект:

Е_ефект=((Е_{у. кукур. (рек.)}- Е_{н.п. кукур. (рек.)})- (Е_{у кукур. (існ.)}-Е_{н.п. кукур. (існ.).}))*S _кукур.+ ((Е_{у. люцер. (рек.)}- Е_{н.п. люцер. (рек.)})- (Е_{у люцер. (існ.)}-Е_{н.п. люцер. (існ.).}))*S _люцер.+ ((Е_{у. ячм. (рек.)}- Е_{н.п. ячм. (рек.)})- (Е_{у ячм. (існ.)}-Е_{н.п. ячм. (існ.).}))*S _ячм.

де Е_{у. кукур. (рек.),} Е_{у. люцер. (рек.) ,} Е_{у. ячм. (рек. )}- віповідно енергія урожая рекомендованих технологій заготівлі і зберігання кукурудзи на силос, люцерни і ячменю

Е_{н.п. кукур. (рек.),} Е_{н.п. люцер. (рек.) ,} Е_{н.п. ячм. (рек. )}- віповідно витрати непоновлюваної енергії при рекомендованих технологіях заготівлі і зберігання кукурудзи на силос, люцерни і ячменю.

Е_{у. кукур. (існ.),} Е_{у. люцер. (існ.) ,} Е_{у. ячм. (існ. )}- віповідно енергія урожая існуючих технологій заготівлі і зберігання кукурудзи на силос, люцерни і ячменю.

Е_{н.п. кукур. (існ.),} Е_{н.п. люцер. (існ.) ,} Е_{н.п. ячм. (існ. )}- віповідно витрати непоновлюваної енергії при існуючих технологіях заготівлі і зберігання кукурудзи на силос, люцерни і ячменю.

S _{кукур ,} S _{люцер ,} S _ячм.- прогнозовані площі посіву на 2008 рік в СТОВ «Глуховецьке» відповідно кукурудзи на силос, люцерни і ячменю.

Е_ефект=((135240-20492.69)-(114730-64189.79))*380+((16372.5-8147.42)-(10915-7160.87))*200+((72881.47-13454.58)-(45406-31037.97))*144=31781363МДж

5 Розроблення екологічних заходів та заходів з охорони праці

5.1 Екологічні заходи механізації кормовиробництва

5.1.1 Маловідходні і безвідходні технології

Відходи -- це речовини, матеріали і предмети, які утворюються у процесі людської діяльності, непридатні для подальшого використання за місцем утворення чи виявлення; власник відходів має намір або повинен позбутися їх (утилізувати чи видалити).

Відходи, з одного боку, можуть негативно впливати на живі й неживі об'єкти довкілля, а з іншого -- слугувати вторинними матеріальними та енергетичними ресурсами для можливої утилізації.

Повна назва відходу складається з: номенклатурної назви відходу; уніфікованої назви процесу, в якому утворюється або виявлено відхід; уніфікованої назви виду економічної діяльності, в якій реалізовано цей процес.

Номенклатурна назва відходу відбиває стан і структуру відходів за місцем їх утворення або виявлення і відповідає конкретному різновиду відходів: стану відходу загалом та стану його компонентів; назві речовини, матеріалу, готового виробу чи іншій номенклатурній назві сировини або продукції; стану відходу як продукту процесу, в якому він утворюється.[1]

Для позначення відходів за найменуванням процесу, в якому вони утворюються, вживають додаткові терміни: брак, вибраковування, виділення, вижимка, викид, відпрацювання, відсів, відстій, залишок, конденсат, концентрат, накип, осад, осмол, пересортиця, продукт, продукти зношення, продукти корозії, просів, рециркулят, сублімація, фракція та ін.

Утворення відходів призводить до втрати частини цінних речовин, становить загрозу для навколишнього середовища, а їх збирання, перевезення, зберігання, переробка, утилізація, видалення, знешкодження, поховання, контроль за цими операціями, нагляд за місцями видалення потребують додаткових витрат. Переведення виробництва на безвідходні технології дає змогу раціональніше використовувати природні ресурси й підтримувати екологічну рівновагу.

Безвідходна технологія -- це сукупність технологічних процесів, які забезпечують роботу виробництва за замкненим циклом і повне використання в процесі виробництва вихідної сировини і побічної продукції (відходу).

Головним завданням і водночас змістом безвідходного виробництва є не стільки утилізація відходів, тобто використання їх як вторинних матеріальних, енергетичних ресурсів для отримання корисної продукції чи з іншою метою, як комплексна, максимально глибока переробка сировини і зменшення кількості відходів.

5.1.2 Мінімізація негативного впливу техніки

Пересування техніки полем спричинює негативні явища, пов'язані з підвищеним тиском на грунт та буксуванням рушіїв:

- погіршення фізичних та фізико-механічних властивостей ґрунту (щільності, пористості, твердості, питомого опору тощо);

- необхідність проведення додаткового обробітку за підвищеного опору ґрунту;

- посилення водної і вітрової ерозій ґрунту;

- зниження врожайності сільськогосподарських культур.

- Спрощено ущільнення ґрунту визначають за середнім тиском на

нього рушія. В сучасному уявленні воно прямо пропорційно залежить від максимального тиску рушія на ґрунт, площі опорної поверхні, ширини рушія, інтенсивності накопичення незворотних деформацій ґрунту, числа проходів техніки по одному сліду.

Зменшення навантаження техніки на ґрунт. Для зменшення негативного впливу рухомої техніки на ґрунт вживають заходів, які умовно можна об'єднати в три групи.

Агротехнічні та агрохімічні -- спрямовані на підвищення стійкості ґрунту до ущільнювальної та руйнівної дії техніки. Досягають цього збільшенням вмісту органічної речовини, поліпшенням загальних фізичних і фізико-механічних властивостей удобренням, хімічною меліорацією, штучним структуроутворенням, мінімізацією обробітку ґрунту за рахунок застосування полицевого обробітку, зменшення його глибини.

Технологічні полягають у зменшенні числа проходів техніки полем, у тім числі за рахунок використання комбінованих і широкозахватних агрегатів, заміни механічного обробітку ґрунту внесенням гербіцидів; застосуванні способів руху, за яких зменшується площа ущільненої поверхні, зокрема човникового; впровадженні мостового землеробства (рис. 1).

Конструкторські -- основними завданнями яких є зменшення тиску техніки на ґрунт та її буксування. Реалізують їх такими основними шляхами:

- зменшенням маси тракторів за рахунок застосування міцніших і легших матеріалів;

- зниженням робочої швидкості тракторів на ґрунтах із підвищеною вологістю і здатних до ущільнення;

- вирівнюванням центра ваги для досягнення однакового тиску передніх і задніх коліс трактора на ґрунт;

Рис. 1 Схеми комбінованого (а) і збирального(б) агрегатів для роботи за мостовою технологією (за І.І. Водяником,1990)

- розміщенням колісних рушіїв за схемою «катамаран» (на одній осі) або «тандем» (один за одним);

- зменшенням контактного тиску на ґрунт за рахунок зниження внутрішнього тиску повітря в шинах (рис. 2, а), застосування шин підвищеної еластичності (рис. 3) ; широкопрофільних та аркових шин (див. рис. 2 б, в);

- поліпшенням конструкції гусеничних рушіїв у напрямках звуження і видовження контактної поверхні, збільшення кроку гусениці, кількості опорних котків, застосування пружинних шарнірів

Рис. 2. Шини атмосферного тиску (а), широкопрофільні

(б) та аркові (в) (за І.І.Водяником)

Докладніше напрями вдосконалення ходових частин тракторів та іншої техніки розглянуто нижче.

Просапні колісні трактори. Завдання зменшення шкідливого впливу на Грунт частково вирішують збільшенням діаметра і ширини шин, однак у зв'язку з погіршенням маневровості тракторів та агротехнічними вимогами це можна робити до певної межі. Зокрема, ширина шин не може перевищувати 21 см з огляду на захисну зону рядків культур, які вирощують із міжряддями 45 см.

Застосуванням здвоєних шин за схемою «тандем» поліпшують тягово-зчіпні властивості тракторів. Іншими шляхами вирішення цього завдання є використання широкопрофільних і аркових шин, привід на передні колеса меншого порівняно із задніми діаметра.

Рис. 3. Схеми еластичних коліс (за І.І. Водяником)

Зменшення маси тракторів за збереження тягово-зчіпних властивостей досягають встановленням двох ведучих мостів (колісна формула 4К4), причому кращою, хоча й дорожчою, є конструкція з усіма колесами однакового розміру.

Обладнання тракторів передньою навіскою з метою одночасного її використання із задньою (рис. 4) забезпечує рівномірніший розподіл експлуатаційного навантаження між передніми та задніми колесами, що усуває необхідність встановлення баластних вантажів на передню вісь для вирівнювання тиску на ґрунт та підвищення тягового зусилля.

Середній тиск коліс просапних тракторів на ґрунт не повинен перевищувати 80-110 кПа (залежно від класу), буксування -- 16 і 14 % відповідно для тракторів із колісними формулами 4К2 та 4К4. Треба передбачати можливість установлення баластних вантажів, а для тракторів 4К2 -- напівгусеничного ходу або ґрунтозачепів.

Рис. 4. Трактор, агрегатований із плугами на передній і задній навісках (за І.П. Ксеневичем та ін.)

Колісні трактори загального призначення. Найоригінальні-шою конструкторською розробкою є мобільний енергетичний засіб (МЕЗ), який називають трактором другого покоління (рис. 5). Принципова особливість його полягає в оснащенні приводом на ходову частину сільськогосподарських машин для збільшення загального тягового зусилля МТА за рахунок їх маси, а не маси трактора. Отже, вирішується стратегічне завдання -- збільшення енергонасиченості трактора, що за традиційних підходів неможливо, оскільки між потужністю двигуна і масою трактора існує певне співвідношення.

МЕЗ побудований за модульною схемою: як енергетичний модуль використано трактор, а функції технологічних модулів виконують візки на активних колесах з приводом від енергетичного модуля, з валами відбирання потужності та пристроями для приєднання знарядь, тари для насіння, добрив, робочого розчину пестицидів тощо.

Теоретично можливим стає необмежене підвищення маси технологічної частини агрегата, зниження маси енергетичної частини (трактора) за підвищення його потужності, оскільки у створенні тягового зусилля бере участь не тільки маса трактора, а й маса технологічних модулів.

Рис. 5. Мобільний енергетичний засіб

(за І.П. Ксеневичем та ін.)

Їх можна обладнувати потрібною кількістю коліс із приводом від енергетичного модуля, внаслідок чого за зниження тиску на ґрунт вони мають у кілька разів вищу вантажопідйомність. Це дає змогу зменшити непродуктивні витрати часу на поповнення технологічних матеріалів. Розміщення коліс із шинами низького тиску на більшій відстані сприяє зниженню тиску на ґрунт. Стає реальним використання 24-рядних машин. Збільшення тягового зусилля до 50 кН розширює діапазон застосування тракторів і практично усуває відмінності між тракторами загального призначення та просапними.

Гусеничні трактори. Одним із напрямів підвищення тягово-зчіпних властивостей, прохідності та зниження тиску на ґрунт є створення пневмогусеничного рушія. Поряд із позитивними ознаками, в тім числі меншими динамічним навантаженням та матеріалоємністю, він має чимало недоліків: низька надійність (втрата тиску в разі проколу, менший термін експлуатації), складність конструкції, менша продуктивність за низьких температур, більша втрата потужності на твердих поверхнях. Такий рушій можна застосовувати на тракторах, комбайнах, інших сільськогосподарських машинах.

Напівгусеничний рушій на пневмоподушках, розроблений для комбайнів, порівняно з колісним дає змогу знизити глибину колії та менше ущільнює ґрунт.

Для транспортних засобів створено комбінований рушій, в якому поєднано повітряну подушку зі звичайним колесом або гусеницею. Недоліки пневматичної подушки (складність підтримання заданого напрямку руху на підйомах, спусках, схилах, за бічного вітру, низька маневровість) усуваються, а тиск на ґрунт значно знижується. В перспективі можливі обробіток ґрунту, внесення добрив та обприскування посівів апаратами з повітряними подушками. [1]

5.1.3 Впровадження точного землеробства

У розвинених аграрно-індустріальних країнах дедалі більшого поширення набуває система точного землеробства (СТЗ), яка дає змогу не тільки отримувати дешевшу продукцію кращої якості, а й знижувати шкідливе агротехногенне навантаження за рахунок зменшення витрат пестицидів, добрив тощо.

Точне землеробство (Precision Farming (Agriculture)) -- це система взаємоузгоджених заходів, спрямованих на створення оптимальних і рівноцінних умов для розвитку рослин диференційованим внесенням технологічних матеріалів (насіння, добрив, пестицидів та ін.) відповідно до унікальних особливостей кожної елементарної ділянки поля. Близьким до нього є поняття «місцевизначене землеробство» (Site-Specific Farming).

Одним із головних шляхів вирішення завдань землеробства є просторово-часова оптимізація умов для рослин. Точне землеробство у сучасному розумінні переважно орієнтоване на просторову оптимі-зацію. Для цього потрібно, по-перше, забезпечити рівномірне розміщення рослин у полі, що за рядкової сівби означає -- на однаковій відстані. Цим створюють однакові площу й об'єм живлення для рослин. По-друге, добрива, пестициди треба вносити так, щоб забезпечити рівноцінні умови для рослин. Однак високі точність і рівномірність застосування технологічних матеріалів внаслідок використання досконалішої техніки не гарантують створення однакових умов для рослин, оскільки на різних ділянках поля вони можуть опинитися в нерівнозначних умовах у зв'язку з варіабельністю ґрунтового покриву і властивостей ґрунту, забур'яненості поля і заселеності його шкідниками тощо. Це, в свою чергу, може призвести до розриву в темпах росту і розвитку рослин, формування різного за якістю врожаю, неодночасності його достигання. Отже, завдання полягає у здійсненні технологічних заходів відповідно до потреб рослин та фітосанітарної ситуації, стану посівів на кожній елементарній ділянці поля, для чого потрібні його детальні картограми з даними про запас елементів живлення, густоту бур'янів, стан рослин, біологічну урожайність тощо.

Точне землеробство передбачає:

детальне картографування поля за основними агротехнічними параметрами;

координатне прив'язування машинно-тракторних агрегатів до поля;

точне виконання технологічних заходів відповідно до особливостей елементарних ділянок поля.

Основними складовими СТЗ є географічна інформаційна система (ГІС, GIS), диференційована глобальна система позиціонування (ДГСП, DGPS) та технологія змінних норм внесення (ЗНВ, VRT). . [17]

Географічна інформаційна система (Geographic Information System, GIS) -- це система комп'ютерних апаратних засобів та програмного забезпечення, призначена для збирання та обробки даних щодо агротехнологічних параметрів елементарних ділянок поля.

Інформацію можна збирати відбиранням проб у полі (наприклад, для визначення агрохімічних показників) з наступними обробкою результатів аналізів і прив'язуванням їх до координат місць відбирання. Створено оптичні прилади з безконтактними датчиками, за допомогою яких в інфрачервоному випромінюванні з літаків або супутників фотографують поля. Інформація з характеристиками параметрів накопичується в базі даних (Data base), використовується для складання тематичних карт (Thematic map) урожайності, вмісту елементів живлення, норм внесення технологічних матеріалів тощо.

Диференційована глобальна система позиціонування (Differential Global Positioning System, DGPS) -- радіонавігаційна супутникова система, спеціально скоригована для визначення місцезнаходження стаціонарних і мобільних об'єктів у трьох світових координатах (довгота, широта, висота) з точністю до десятків сантиметрів. Є поліпшеним варіантом глобальної системи позиціонування (GPS), точність якої вимірюється десятками метрів.

Технологія змінних норм внесення (Variable Rate Technology, VRT) -- це внесення за допомогою спеціального обладнання змінних норм (доз) технологічних матеріалів відповідно до особливостей кожної елементарної ділянки поля. Основою VRT є високоточна сільськогосподарська техніка, функціональні властивості якої визначаються широким використанням електронних пристроїв (комп'ютерів, мікропроцесорів, датчиків). [17]

За неможливості впровадження системи точного землеробства за класичною схемою вдаються до альтернативних підходів. Так, для визначення координат МТА використовують радіосистеми, які складаються з базової радіостанції, що знаходиться в приміщенні, та приймально-передавальних приладів, встановлених на польових агрегатах.

Українські вчені розробили нові концепцію й методологію впровадження системи точного землеробства на основі визначення місцезнаходження в полі і в локальній криволінійній системі координат. За допомогою цифрових відеокамер, якими оснащені агрегати, здійснюють зйомку полів, дані якої використовують для складання агротехнологічної карти завдань у координатах, що означають номер проходу агрегата та відстань його від краю поля. Карту можна вносити у пам'ять бортового комп'ютера.

В Україні у 2000 р. прийнято «Програму створення та впровадження технічних засобів для технологій точного землеробства», реалізація якої дала перші результати, створено мобільні машини для механічного відбирання проб ґрунту, електронно-механічні пристрої для зміни доз внесення добрив, машину для диференціального обробітку ґрунту, радіосистему для визначення координат агрегатів з використанням базової радіостанції та ін. [17]

5.2 Техніка безпеки при механізованих технологіях заготівлі та забезпечення кормів

5.2.1 Загальні вимоги безпеки до тракторів та сільськогосподарських машин

Вимоги безпеки які повинні задовольняти трактори і самохідні сільськогосподарські машини.

Конструкції тракторів і самохідних сільськогосподарських машин повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.003--74, ГОСТ 12.1.004--85 і забезпечувати безпеку працюючих,

Відповідно до ГОСТ 12.2.019--86 і санітарних правил № 4282--87 трактори і самохідні сільськогосподарські машини повинні бути обладнані фарами (передніми і задніми), покажчиками поворотів, габаритними вогнями, зеркалами заднього виду, звуковими сигналами, світловими сигналами гальм, підніжками і поручнями, аптечкою першої допомоги, термосом для питної води (3 л), пристроями для підвішування верхнього одягу в кабіні, засобами гасіння пожежі, комплектом інструменту і пристроїв, а також необхідною техніко-експлуатаційною документацією.

Кути поперечної статичної стійкості машин повинні бути не менш 35° для тракторів класу вище 0,6 при транспортній комплектації і 30° -- для машин. Для тракторів класу 0,6 та інших малогабаритних машин такі кути повинні бути зазначені в технічних умовах на конкретні моделі.

Навантаження на керовані колеса повинно бути не менш 0,2 експлуатаційної маси трактора і 0,12 експлуатаційної маси машини.

Рівень звуку зовнішнього шуму колісних тракторів не повинен перевищувати 80 дБА. [4]

Гідроприводи мають відповідати вимогам ГОСТ 12.2.086--83 і ГОСТ 12.2.040--79, а пневмоприводи -- ГОСТ 12.2.101--84.

Конструкція тракторів і машин повинна забезпечувати безпечне проведення технічного обслуговування.

Трактори і машини призначені для роботи в гірських умовах, обладнують сигналізаторами гранично допустимого крену. В інструкціях по експлуатації машин повинні бути правила користування засобами оздоровлення умов праці (повітрохолодники, кондиціонери, амортизаційні підвіски сидінь тощо).

Вимоги які повинні задовольняти засоби доступу на робоче місце.

Відповідно до ГОСТ 12.2.019--86 для доступу на робоче місце трактори і сільськогосподарські машини обладнують підніжками і (або) драбинами з перилами і (або) поручнями.

Підніжки встановлюють так, щоб відстань по висоті від її опорної поверхні або першого східця драбини до поверхні землі для колісних тракторів становила 400 (500) мм, а для гусеничних тракторів і машин -- 550 мм. Ширина опорної поверхні для однієї ноги повинна бути 150 (200) мм, для двох -- 300 (400) мм, глибина -- 100 (200) мм. Відстань по вертикалі між підніжкою (останнім східцем) і порогом кабіни або площадки повинна бути не більш як 350 мм

Площадки для операторів, що розміщуються за межами кабіни, виготовляють із сталі (ГОСТ 8568--77) або з металу, що має рифи висотою 1--2,5 мм і (або) отвори з розмірами 4--35 мм. Допускаються овальні отвори з розмірами шириною не більше 25 мм і довжиною не більше 150 мм. В отворах висота відбортовки допускається 1--3 мм.

Висота перил повинна бути не менше 800 (900) мм, ширина (діаметр) охоплюваної частини перил (поручня) -- 18--38 мм, довжина охоплюваної частини поручня -- не менше 150 (250) мм, відстань між поручнем (пери-лом) і будь-яким іншим конструктивним елементом не менше 60 (70) мм. Ширина площадки, якщо вона розміщена перед кабіною, повинна бути не менше 500 (600) мм. [4]

Вимоги які повинні відповідати кабіни й робочі місця операторів.

Відповідно до ГОСТ 12.2.019--86 трактори і самохідні сільськогосподарські машини обладнують кабінами. У колісних тракторів і гусеничних виноградникової модифікації повинні бути захисні кабіни. В деяких випадках замість захисних кабін дозволяється встановлювати захисні каркаси. Розміри усіх параметрів кабін тракторів і машин встановлені ГОСТ 12.2.019--86 і санітарними правилами № 4282--87.

В кабінах встановлюють хладонові або інші кондиціонери. Допускається для регулювання мікроклімату застосовувати й інші засоби. При цьому температура і вологість повітря, в кабіні регламентуються ГОСТ 12.2.019--86.

Система вентиляції кабіни повинна створювати надлишковий тиск в закритій кабіні не менш як 10 Па.

Концентрація пилу в повітрі кабіни не повинна перевищувати норм, встановлених ГОСТ 12.2.019--86, а концентрація окису вуглецю -- не перевищувати 20 мг/м³.

Кабіни повинні бути обладнані склоочисниками передніх і задніх стекол для тракторів і передніх -- для машин.

Трактори і машини обладнують сидіннями для операторів за ГОСТ 20062--81.

Кількість місць для обслуговуючого персоналу в кабінах повинна відповідати нормативно-технічним документам.

Кабіни із спеціальними захисними пристроями обладнують прив'язними пасами. На дверцях монтують спеціальні засуви. В кабіні повинно бути не менше трьох аварійних виходів: двері, вікна, спеціальні люки й засоби для їх відкривання в аварійних ситуаціях.

Кабіни тракторів обладнують пристроями для запобігання обледенінню

та запотіванню передніх і задніх стекол. Стекла обладнують сонцезахисними пристроями.

Ззовні кабіни повинні мати штепсельний пристрій для приєднання провідників системи сигналізації машин, що агрегатуються з трактором. Рівень звуку сигнала повинен бути на 8 дБА вище рівня зовнішнього шуму трактора на віддалі 1 м. [4]

Кабіна має бути непроникною для атмосферних опадів, а криша -- світлонепроникною.

У кабінах не дозволяється розміщувати місткості, бункери, горловини, покажчики рівня та тиску, пестицидів (мінеральних добрив), паливних баків, акумулятори.

Підлога кабіни повинна бути вкрита рифленим килимком з маслобен-зостійкого матеріалу.

Вимоги які ставляться до органів керування

Параметри і розміщення в кабіні органів керування повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.019--86.

Конструкція машин і тракторів повинна виключати можливість самовільного включення або виключення передач і приводів робочих органів.

Органи керування (важелі, рульове колесо, педалі) не повинні обмежувати рухи водія на робочому місці. Люфт рульового колеса при працюючому двигуні не повинен перевищувати 25°.

Система гальмування тракторів і машин повинна забезпечувати:

а) шлях гальмування (м) при швидкості V_о км/год в момент початку гальмування;

б)стале уповільнення в процесі гальмування не менш як 3,5 м/с²;

в)непрямолінійність руху в процесі гальмування не більш як 0,5 м;

г)зупинку і утримання машини на схилі, що передбачений нормативно-

технічною документацією, і неможливість довільного розвороту машини на

цьому схилі;

д)керування гальмами причепів за ГОСТ 19677--74 (для тракторів);

є)безвідказну роботу протягом регламентованого періоду при забезпеченні виконання регулювань, передбачених інструкцією з експлуатації.

Елементи органів керування, до яких дотикається рука оператора, повинні мати покриття з теплопровідністю не більш як 0,2 Вт/(м * К).

Повний хід педалей, що приводяться в дію всією ногою, повинен бути не більш як 200 мм.

Зусилля, що прикладається до окремих органів керування, повинно мати оптимальні значення при дії ногами: зчеплення -- 120 Н; робоче гальмо -- 200 Н; регулятор частоти обертання вала двигуна -- 60 Н; при дії руками: зчеплення -- 60 Н; переключення передач на ходу -- 60 Н; при переключенні передач із зупинкою трактора -- 160 Н; механізм повороту -- 50 Н; робоче гальмо -- 160 Н; стоянкове гальмо -- 200 Н; регулятор частоти обертання вала двигуна -- 30 Н; гідророзподільник -- 60 Н; вал відбору потужності -- 160 Н; інші органи керування повинні мати максимальний опір не більше 250 Н.

Вимоги безпеки які ставляться до силових установок.

Пуск двигуна повинен відповідати ГОСТ 19677--74 і ГОСТ 20000-82 і здійснюватись з кабіни за допомогою механізмів. Ручний запуск передбачається як дублюючий, і його конструкція повинна виключати зворотний хід елементів обертання.

Висота розміщення горловин, акумуляторів та ящика для інструментів повинна бути не більше 1,4 м.

Покажчики кількості палива встановлюють в кабіні трактора і в кабіні та на боці самохідної сільськогосподарської машини.

Випускна система двигуна має забезпечувати гасіння іскор ще до виходу газів в атмосферу. Потік газів не повинен бути спрямований на оператора, горючі маси та місткості з ними, а для колісних тракторів в правий бік по ходу руху.

Капоти і різні огорожі при їх підніманні повинні надійно фіксуватися.

Конструкція машин не повинна допускати падіння крапель масла, палива і охолодної рідини.

Завантаження сільськогосподарською продукцією транспортних засобів сільськогосподарською машиною повинно забезпечуватись без ручного розрівнювання, проштовхування і виключати можливість попадання соломистих продуктів на двигун, паливний бак, випускну трубу і глушник.

Усі рухомі деталі машин і елементи, що нагріваються до температури понад 70 °С, обладнують огорожами.

Зернозбиральні комбайни й самохідні шасі з начіпними молотарками повинні мати заземлення, що виготовляється відповідно до технічних вимог.

Загальні вимоги безпеки які ставляться до сільськогосподарських машин.

Конструкції сільськогосподарських машин розробляються відповідно до ГОСТ 12.2.003--74, ГОСТ 12,2.019--86, ГОСТ 12.2.111--85, Санітарних правил № 4282--87 і галузевих єдиних вимог до конструкції тракторів і сільськогосподарських машин щодо безпеки і гігієни праці.

Усі сільськогосподарські машини в процесі експлуатації не повинні забруднювати шкідливими викидами навколишнє середовище (повітря, грунт, водойми), а їх безпека повинна забезпечуватись правильно роздробленими технологічними схемами і конструкціями, застосуванням в конструкціях засобів механізації, автоматизації й дистанційного керування, засобів захисту, дотримання ергономічних вимог, застосуванням відповідних матеріалів і забезпеченням необхідною технічною документацією по монтажу, експлуатації, ремонту, транспортуванню і зберіганню.

Сільськогосподарська техніка повинна бути пожежо-вибухобезпечна і відповідати вимогам безпеки протягом усього періоду експлуатації.

Застосовувані в конструкціях матеріали мають бути не шкідливі і безпечні для людей.

Рухомі частини машин, якщо вони є джерелами небезпеки, повинні мати огородження. При неможливості встановити огорожу обладнують відповідну сигналізацію та інші засоби безпеки.

Конструкція машин повинна виключати можливість контакту людей з гарячими і переохолодженими частинами.

Сидіння виконуються відповідно до вимог ергономіки. На машинах, де можливе переміщення людей, повинні бути встановлені робочі площадки, переходи, сходи (драбини), перила тощо. [4]

Конструкцією машин повинна бути передбачена сигналізація про порушення нормального режиму роботи, а в деяких випадках -- застосовують засоби автоматичної зупинки, відключення машини від джерела енергії при несправностях, аваріях і небезпечних режимах роботи.

Негайна зупинка роботи машини або її руху повинна бути безпечною. Електрообладнання, що має відкриті струмопровідні елементи, повинне розміщатись в корпусах (шафах) і надійно закриватись дверцями, кришками, кожухами в місцях, доступних для людей.

Корпуси машин з електричними приводами, на яких в процесі роботи можлива поява електричного потенціалу, повинні мати відповідне заземлення (занулення) або інші засоби електрозахисту.

Усі сільськогосподарські машини повинні бути зручними при агрегатуванні, мати спеціальні пристрої для надійного й вільного начіплювання і приєднання до тракторів.

Робочі органи ґрунтообробних фрез, гноєрозкидачів, роторних косарок, обрізчиків дерев та інші машини повинні бути так влаштовані, щоб виключити можливість потрапляння різних предметів на кабіну або обслуговуючий персонал.

Сівалки, саджалки, культиватори, підживлювачі та інші машини обладнують пристроями для контролю роботи висівних (садильних) апаратів, рівня насіння і туків в баках (ящиках) з місця водія.

Робочі місця сівачів і саджальників повинні бути обладнані підніжними дошками шириною 350 мм з переднім опорним буртиком висотою 100 мм, перилом висотою 9(Ш мм, чистиками для очищення робочих органів і дерев'яними лопатками для розрівнювання насіння.

Усі причіпні машини, на яких працюють люди, повинні мати двосторонню сигналізацію.

На машинах повинні бути позначені місця для встановлення домкратів і нанесеш символи в місцях приєднання зачеплюючих пристроїв при вантажені машин на транспортні засоби.

Габаритні розміри машин у транспортному положенні не Повинні перевищувати 2,5 м по ширині і 3,8 м по висоті, а транспортні габарити під час роботи в полі -- 4,4 м по ширині і 4 м по висоті.

Капоти та різні огородження у піднятому положенні повинні надійно фіксуватися.

До роботи допускають лише технічно справні машини і знаряддя, що повністю відповідають вимогам безпеки. Нові, відремонтовані, а також машини, що певний час не працювали, допускають до роботи лише після їх обкатки і ретельної перевірки усіх органів.

Випробовування тракторів і сільськогосподарських машин на рівень їх безпеки.

Методи визначення і оцінки показників безпеки тракторів і сільськогосподарських машин встановлені ГОСТ 12.2.002--81.

Відповідно до вимог цього стандарту до випробувань, які проводять за спеціальною програмою, допускають машини, які пройшли обкатку, передбачену спеціальною технічною документацією.

Параметри безпеки оцінюють за ГОСТ 12,2.019--86, ГОСТ 12.4.026-- 76, ГОСТ 12.1.005--76, ГОСТ 12.1.003--83, ГОСТ 12.2.042--79, ГОСТ 12.2.111--85 та інших галузевих нормативно-технічних документів. Випробування проводять при участі технічного інспектора праці ЦК або Рад профспілок. В деяких випадках можуть запрошуватись спеціалісти держенергонагляду, держтехнагляду, головного управління пожежної охорони МВД , Міністерства охорони здоров'я.

Вимоги безпеки при проведенні випробувань встановлені ГОСТ 12.3.002-- 75, діючими Правилами і нормами з охорони праці, вказівками з безпеки праці, відображеними в експлуатаційних документах на конкретну машину.

Методи оцінки параметрів безпеки при випробуваннях машин.

Для оцінки параметрів безпеки тракторів, сільськогосподарських машин, технологічного обладнання, застосовуються (ГОСТ 12.2.002--81) різні методи: безпосередній огляд, випробування і вимірювання. [4]

Параметри безпеки визначають методом безпосереднього огляду і випробувань.

Методом безпосереднього огляду і випробувань визначають стан кабіни і каркасу; безпеку входу в кабіну і виходу з неї, приєднання і від'єднання сільськогосподарських машин і знарядь;

наявність і роботу пристрою, що запобігає запуску двигуна при включеній передачі, засобів безпечної роботи вузлів машин, що працюють під тиском або при високій температурі; справність засобів сигналізації; засобів, що поліпшують умови праці операторів (кондиціонери, вентилятори, пиловловлювачі, обігрівники, опалення, склоочисники, паси безпеки); безпеку виконання технічного обслуговування і ремонту; переведення машин з робочого положення в транспортне і навпаки; наявність засобів фіксації начіпних;

машин в транспортному положенні; зручність спостереження за робочими органами, приладами; безпека і зручність застосування машин у нічний час; наявність, надійність і пофарбування місць в сигнальні кольори; пожежобезпека; електробезпека; безпека проїзду по дорогах; наявність пристроїв. і місць зачалювання машин, а також місць встановлення домкратів; наявність площадок, поручнів і упорів для ніг тощо.

Параметри безпеки які визначають вимірюванням

Методом вимірювань оцінюють огородження небезпечних місць; навантаження на керовані колеса; статичну стійкість машини; люфт рульового колеса; ефективність дії гальм; габарити машини; захисні властивості кабін і каркасів; кріплення пасів безпеки; розміри робочого місця оператора; оглядовість з робочого місця оператора; сили опору переміщенню органів керування; шум на робочому місці оператора; зовнішній шум; вібрації на робочому місці; мікроклімат на робочому місці; концентрацію пилу в повітрі робочої зони; наявність шкідливих речовин в повітрі робочої зони; освітленість робочої зони в темний період доби.

Вимірювання розмірів огороджень, статичної стійкості, люфта рульового колеса, ефективності дії робочих і стоянкових гальм, захисних властивостей кабін і каркасів тракторів здійснюють відповідно до ГОСТ 12.2.002--81.

5.2.2 Умови безпечного виконання навантажувально-розвантажувальних робіт

Вимоги безпеки яким повинні відповідати майданчики для виконання навантажувально-розвантажувальних робіт.

Навантажувально-розвантажувальні майданчики поділяють на постійні (біля елеваторів, баз тощо) і тимчасові (механізовані зерноочисні токи, невеликі будівельні об'єкти та ін.).

На безпеку праці при виконанні навантажувально-розвантажувальних робіт значною мірою впливають розміри майданчика. Ширина під'їзних шляхів при двобічному русі транспортних засобів повинна бути не менше 6,2 м, а при однобічному -- не менше як 3,5 м.

Під'їзні шляхи повинні мати тверде покриття і утримуватись в справному стані. Територію і під'їзні шляхи не дозволяється захаращувати сторонніми предметами, а в зимовий період року її необхідно очищати від снігу та льоду і посипати піском.

Якщо на майданчиках є залізничні колії, то в місцях переїздів через них транспортних засобів необхідно влаштовувати настили на одному рівні з рейками. На майданчиках для навантажування навалочних і сипких вантажів у стаціонарні бункери, встановлюють покажчики і наносять розмежувальні лінії для розміщення транспортних засобів відповідно до їх габаритів.

Заходи безпеки які необхідно додержувати при навантажуванні транспортних засобів.

Під час навантажування (розвантажування) транспортних засобів необхідно правильно розподіляти вантаж у кузові автомобіля або тракторного причепа.