Еколого-агрохімічна характеристика ґрунтового покриву Рівненського району

За глибиною залягання ґрунтових вод і рівнем оглеєння розрізняють лучні глейові та лучно-болотні ґрунти. У перших рівні ґрунтових вод залягають на глибинах 50-100 см, а у других ґрунтові води підходять безпосередньо до поверхні. На окремих ділянках високих заплав, надзаплавних терас та знижених вододілів поширені лучно-чорноземні ґрунти, які теж формуються під трав'янистою рослинністю в умовах високого залягання рівнів ґрунтових вод. Ці ґрунти одночасно поєднують ознаки лучних ґрунтів (часто навіть мають оглеєння у нижній ділянці профілю) і чорноземів, хоча у порівнянні з останніми вони більш зволожені і гумусова ні [12]. Лучні, лучно-болотні і особливо лучно-чорноземні ґрунти мають порівняно високу потенційну родючість і використовуються переважно як природні кормові угіддя. Значні площі таких ґрунтів розорані і призначаються під польові сівозміни, а особливо - для вирощування кормових і овочевих культур. Болотні ґрунти поширені головним чином у Полісі, займаючи різні за генезисом і розмірами зниження у алювіальних та озерно-льодовикових відкладах.

2.3 Умови та методи проведення досліджень

З моменту створення централізованої агрохімічної служби Рівненського району (1964 р.) обстеженням ґрунтів і складанням рекомендацій з вапнування і застосування добрив сільськогосподарськими підприємствами займались співробітники відділів агрохімічних обстежень і наукових досліджень, що були спочатку в підпорядкуванні зональної агрохімічної лабораторії, пізніше - станції хімізації сільського господарства, а тепер - центру „Облдержродючість".

Рівненський центр „Облдержродючість" атестований на право проведення державного метрологічного нагляду по контролю якості і безпеки продуктів харчування, а також в заявленій галузі Українським державним центром стандартизації та сертифікації

„Украгростандартсертифікація" Міністерства аграрної політики України.

Еколого-агрохімічна паспортизація полів та земельних ділянок сільськогосподарського призначення Рівненського району проводилась згідно методичних розробок "Методика агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення" (К., 2003).

Планово-картографічною основою для суцільного агрохімічного обстеження служив план землекористування господарств в масштабі 1 : 10000. Дослідження ґрунтів проводилось протягом 2007 року.

Сільськогосподарські угіддя ділились на елементарні ділянки: на орних землях площею 5 га, на овочевих ділянках -- 1 га, на сіножатях і пасовищах - 6-8 га. З таких ділянок відбирався змішаний зразок ґрунту, що складався з 20 проб, взятих з орного шару.

У всіх гніздових пробах визначали рН сольової витяжки (потенціометрично), рухомі сполуки фосфору і калію (за Кірсановим і Мачигіним). Для визначення гумусу, мікроелементів та інших показників, із кожної виділеної групи гніздових проб складали одну загальну пробу.

Для складання гніздової проби використовують польову карту відбору проб для кожної земельної ділянки обстежуваного господарства, проводячи їх групування за підтипами ґрунтів і гранулометричного складу кожного ґрунту.

Аналізи ґрунтових зразків проводили на автоматизованій лінії „АС-ВА-П(к)": показника рН - згідно ГОСТ 26483-85 він сольовій витяжці хлористого калію при співвідношенні ґрунту і розчину 1:2,5 і потенціометричному визначенні рН з використанням скляного електрода на рН-метрі ЗВ - 74;

визначення вмісту рухомого фосфору і обмінного калію проводили двома методами: Кірсанова за ГОСТ 26207-84 і Мачигіна за ГОСТ 26205-84 в одній витяжці 0,2 розчином (КН₄)₂С0₃;

відсотковий вміст гумусу - за методом Тюріна в модифікації ЩНАО за ГОСТ 26213-84 шляхом окислення його в ґрунті в сірчанокислому середовищі двохромовокислим калієм при нагріванні з послідуючим фотоколориметруванням;

рухомі форми кобальту, міді, марганцю за методом Пейве-Ринькиса: кобальт за ОСТ 10146-88 у 1 н розчині азотної кислоти; мідь за ОСТ 10144-88 у витяжці 1 н розчину соляної кислоти; марганець за ОСТ 10145-88 для всіх ґрунтів, крім карбонатних у 0,1 н розчині сірчаної кислоти з послідуючим визначенням на атомно-абсорбційному спектрофотометрі С-112;

рухомий бор - за ОСТ 10150-88 за методом Бергера і Труога, суть якого полягає у витісненні бору гарячою водою і в одержанні забарвленого комплексу бору з азометаном і послідуючим фотоколориметруванням даних розчинів.

Умови проведення дослідження.

Ґрунтоутворюючими породами є четвертинні відклади: водно-льодовикові і давньоалювіальні відклади, морена, леси, сучасний алювій, делювій, глини, прісноводні суглинки. Незначне поширення мають породи дочетвертинного віку: елювій магматичних порід, карбонатні породи та алювій карбонатних порід.

У гідрологічному відношенні Рівненський район знаходиться у регіоні трьох артезіанських басейнів підземних вод: Волино-Подільського, Прип'ятського та Українського басейну тріщинних вод.

Територія Рівненського району охоплює декілька природних регіонів і лежить на межі між Центральною та Східною Європою, відзначаючись великою різноманітністю рослинного світу. За підрахунками флора району нараховує близько 1600 видів вищих рослин. Чимало з них зростають у багатьох регіонах земної кулі, але є і такі, що мають досить вузький ареал та такі, що знаходяться тут на межі свого поширення.

Район за своїм рослинним покривом належить до Східноєвропейської провінції Європейської широколистяної і лісової зони. У рослинному покриві переважають ліси (більше 37% площі), 10% займають луки та 5,3%> заболочені землі.

Основні лісові масиви зосереджені в зоні Полісся, де найпоширеніші субори (мішані ліси), в яких переважають сосна і дуб. Підлісок у цих лісах слабо розвинений. На півночі району, на піщаних ґрунтах розповсюджені чисті соснові ліси - бори. У північно-західній частині району зони Полісся поширені грабово-дубові ліси [15].

У зоні Лісостепу поширений граб з дубом, менше чисті грабняки та діброви. Узлісся грабників звичайно оточені заростями дикої черешні.

Великі площі зайняті лучною і болотною рослинністю, що є природною кормовою базою тваринництва. Луки, як правило, зосереджені в заплавах річок. Більшість боліт низинні, менш поширені перехідні та верхові [24].

Розділ 3. Еколого-агрохімічна паспортизація земель сільськогосподарського призначення Рівненського району Рівненської області

Досить повне уявлення про сучасний агрохімічний стан і структуру площ сільськогосподарських земель Рівненського району за основними показниками родючості дають узагальнені центром "Облдержродючість" результати агрохімічної паспортизації полів.

Порівнюючи узагальнені дані агрохімічного обстеження сільськогосподарських угідь по району в цілому, можна зробити висновок, що темпи збіднення ґрунтів на вміст рухомих фосфатів залишаються високими.

Проблема оптимізації фосфатного режиму в підвищенні родючості ґрунтів є однією з головних, оскільки фосфор бере першорядну участь в процесах, які забезпечують ріст і розвиток рослин.

Фосфор -- один з основних елементів живлення рослин. За результатами обстеження забезпеченості рухомими фосфатами ґрунти Рівненського району розподілилися так: з дуже низьким вмістом (до 26 мг/кг ґрунту) - 57,5 га (0,1%), низьким (від 26 до 50 мг/кг) - 843,0 га (1,9%), середнім (від 51 до 100 мг/кг) - 6891,3 га (15,4%), підвищеним (від 101 до 150 мг/кг) -9489,8 га (21,2%), високим (від 151 до 250 мг/кг) - 19754,7 га (44,2%), дуже високим (більше 250 мг/кг) - 7706,3 га (17,2%) (рис. А. 4.1).

Порівняльна оцінка показників Рівненського району за вмістом в ґрунтах рухомого фосфору під час попереднього і останнього турів обстеження, свідчить про тенденцію до зниження (від 174,4 до 179, 2 мг/кг ґрунту). Середньозважені показники за вмістом фосфору у грунті коливається від найменшого 75,0 мг/кг до найбільшого 270,0 мг/кг. Найвищі показники спостерігаються в таких господарствах: СФГ “Покоси” с. Дядьковичі - 270 мг/кг; Верхівська сільська рада - 268 мг/кг; Рівненський геріатричний пенсіонат - 260 мг/кг. Найнижчі показники спостерігаються в таких господарствах : ФГ “Роксолана” - 75 мг/кг; ПАФ “Брошукова”с.М. - 125мг/кг; ФГ “Порцела” - 125 мг/кг.

Динаміка вмісту рухомих фосфатів від першого до останнього турів обстеження змінювалася наступним чином. Якщо вміст Р₂0₅ при першому турі обстеження (1965-1970 рр.) становив 135,7 мг/кг ґрунту, то при п'ятому турі (1991-1995 рр.) він збільшився до 189,0 мг/кг. На даний час цей показник складає 167,4 мг/кг ґрунту.

В останній час вітчизняними та зарубіжними вченими висловлюється така думка, що навіть при екстенсивному господарюванні, яке характерне для сучасності, орні ґрунти за рахунок загальних запасів фосфору здатні на протязі невизначено тривалого часу підтримувати відносно стабільні показники вмісту рухомого фосфору, близькі до параметрів рівня фосфатної рівноваги, які визначаються умовами поверхні планети. При цьому можливе зниження надходження фосфору в рослини, обумовлені погіршенням інших властивостей ґрунтів.

При недостатній кількості в ґрунті обмінного калію не тільки знижується можливість одержання високих врожаїв, але також погіршується якість врожаю, збільшується небезпека шкідливої дії на сільськогосподарські культури екстремальних умов - підвищених і понижених температур, вологості, ураження хворобами і шкідниками.

Калій є обов'язковим елементом живлення рослин і забезпечує нормальну життєдіяльність рослинного організму. Забезпеченість ґрунтів обмінним калієм по Рівненському районі за даними обстеженнями характеризується так: з дуже низьким вмістом (до 41 мг/кг ґрунту) - 3786,0 га (8,5%), низьким (від 41 до 80 мг/кг) -17918,3 га (40,0%), середнім (від 81 до 120 мг/кг)-14746,0 га (33,0%), підвищеним (від 121 до 170 мг/кг) - 5580,6 га (2,5%), високим (від 171 до 250 мг/кг) - 2264,0 га (5,1%), дуже високим (більше 250 мг/кг) 447,7 га (1,0%) (рис. А. 4.2).

Середньозважені показники за вмістом обмінного калію у ґрунті коливаються від найменшого 60 мг/кг до найбільшого 195 мг/кг.

Найвищі показники спостерігаються в таких господарствах: ПАФ “Брошукова” с.Дядьковичі - 195 мг/кг, Рівненський центр - 180 мг/кг. Найнижчі показники спостерігаються в таких господарствах: ПАФ “Брошукова”с.М. - 60 мг/кг , ФГ “Роксолана” - 60 мг/кг.

Що стосується динаміки обмінного калію, то при першому турі обстеження забезпеченість ґрунтів цим елементом складала 83,4 мг/кг ґрунту. Максимальне значення вмісту обмінного калію було при п'ятому турі обстеження і становило 123,9 мг/кг, (в цей час застосовувалося найбільше калійних добрив , що було пов'язане з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС). На жаль, за останні роки вміст калію зменшився до 89,0 мг/кг ґрунту.

Важливою складовою в проблемі родючості ґрунтів є їх кислотність або реакція ґрунтового розчину. Відомо, що утворення ґрунтів з тією чи іншою реакцією обумовлюється багатьма факторами. Серед основних факторів - це характер материнської породи, кліматичні умови, рослинність, а також господарська діяльність людини. Тобто, цілий ряд явищ, як природних, так і викликаних діяльністю людини, приводить до утворення кислих ґрунтів.

В практичній діяльності важливо знати ступінь кислотності ґрунту, так як, по-перше, окремі сільськогосподарські рослини для нормального розвитку вимагають певних інтервалів рН, по-друге, кислотність ґрунту уже сильно впливає на розвиток ґрунтових мікроорганізмів і грибів, по-третє, при дуже кислій реакції ґрунту поживні речовини з доступних форм переходять у важкодоступні для рослин форми.

За кислотністю згідно даних результатів обстеження 2006-2010 років ґрунти Рівненського району розподіляються так: сильнокислі (рН менше 4,6) - 107,9 га (0,2%), середньокислі (від 4,6 до 5,0) - 1274,6 га (2,8%), слабокислі (від 5,1 до 5,5) - 3776,1. га, (8,4%), близькі до нейтральних (від 5,6 до 6,0) -5252,0 га (11,7%), нейтральні (від 6,0 до 7,0) - 20097,0 га (44,9%), слаболужні (від 7,1 до 7,5) - 13737,8 га (30,7%), середньолужні (від 7,6 до 8,0) - 497,2 га (1,1%) (рис. А.4.3).

Середньозважені показники за вмістом кислотності коливаються від найменшого 54 мг/кг до найбільшого 73 мг/кг.

Найвищі показники спостерігаються в таких господарствах: ФГ “Плесо” - 7,3 мг/кг, ФГ “Роса” - 7,2 мг/кг. Найнижчі показники спостерігаються в ЗАТ АПК “Зоря” Грушвиця - 5,4 мг/кг, ПСП “Нове життя” - 5,4 мг/кг.

Таке становище з показниками кислотності пояснюється втратами кальцію з ґрунту внаслідок виносу його ураження, а також інфільтрації його по ґрунтовому профілю. Підкислення ґрунтів значною мірою обумовлене також внесенням аміачної селітри та іншими факторами. В той же час поповнення ґрунтів кальцієм за рахунок вапнування практично призупинене.

За силою своєї дії на ріст та розвиток рослин, реакція ґрунтового розчину в більшості випадків виступає, як головний фактор, що лімітує врожай.

На кислих ґрунтах недоцільно розміщувати цінні та високо інтенсивні культури, тому що важко створити сприятливі режими азотного і фосфорного живлення для них, навіть при достатніх запасах цих елементів в ґрунті. Знижується також ефективність внесення добрив.

Підвищена кислотність в значній мірі визначає несприятливі фізичні властивості ґрунтів, забур'яненість полів, тому що для більшості бур'янів сприятливим є кисле середовище.

Таким чином, агрохімічна наука одностайна у винятково важливому значенні ступеня кислотності для його продуктивності. Оптимізація реакції ґрунтового розчину, незважаючи на високу витратність цього заходу, є пріоритетним напрямком відтворення родючості ґрунту.

Гумус - найбільш вагоме ґрунтове джерело елементів живлення. В його складі містяться всі основні елементи живлення рослин і мікроорганізмів (азот, фосфор, сірка, калій, кальцій, магній, мікроелементи). При поступовій мінералізації гумусу, ці елементи переходять в мінеральні форми і використовуються рослинами. При розкладі гумусу і органічних залишків виділяється велика кількість вуглекислого газу (СО ₂), необхідного для фотосинтезу зелених рослин.

Гумус грає велику роль у ґрунтоутворенні і розвитку родючості. За результатами обстежень 2009-2010 років на вміст гумусу ґрунти Рівненського району розподілилися за групами: перша (вміст гумусу менше 1,1%) - 93,3 га (0,2%), друга (1,1 - 2,0%) - 18368,0 га (41,7%), третя (2,1 - 3,0%>) - 24110,0 га (54,7%), четверта (3,1 - 4,0%) - 1255,5 га (2,9%), п'ята (4,1-5,0%) -144,1 га (0,3%), шоста (більше 5%) - 75,0 га (0,2%).

Середньозважений показник за вмістом гумусу у ґрунті коливається від найменшого 1,4 % до найбільшого 2,8 %.

Найвищі показники спостерігаються в таких господарствах: Заборольська сільська рада - 2,8 %, ПАФ “Брошукова”с.Дядьковичі - 2,6 % . Найменший показник: Рівненський геріатричний пенсіонат - 1,4%, ФГ “Переможець” с. Грушвиця - 1,5 %.

Середньозважений показник вмісту гумусу в ґрунтах області під час попереднього туру 2001-2005 років обстеження складав 2,14% і зменшився в порівнянні з останнім туром 2006-2010 до 2,10%.

Ґрунт є основним джерелом мікроелементів для трофічного ланцюжка: рослина-тварина-людина. Тому нестача або надлишок мікроелементів у ґрунті відображається на всіх фізіологічних процесах у рослинах і впливає на врожай та якість сільськогосподарської продукції. Потреба в мікроелементах проявляється настільки різко, що при їх гострій нестачі рослина знижує врожай. Тому для виробництва високоякісної сільськогосподарської продукції необхідно знати наявність у ґрунті цинку, міді, кобальту, бору, марганцю та інших мікроелементів.

Грунти району за вмістом сполук азоту, що гідролізуються розподілилися: дуже низький- 39489,1 га (88,3%), низький - 3698,2 га (8,3%), середній - 766,8 га (1,7%), високий - 788,5 га (1,8%).

Середньозважені показники за вмістом азоту в ґрунтах коливаються від найменшого 7,5 мг/кг до найбільшого 11,9 мг/кг.

Найвищі показники спостерігаються в таких господарствах: Малошпанівська сільська рада - 119 мг/кг, Олександрійська сільська рада - 110 мг/кг. Найнижчі показники: ТзОВ СП “Наша Україна” - 75 мг/кг, ЗАТ АПК “Зоря” Грушвиця.

Мікроелементи поліпшують нормальний перебіг у рослинах фізіологічно-біохімічних процесів, впливають на процес синтезу хлорофілу, внаслідок чого підвищується інтенсивність фотосинтезу. Під впливом мікроелементів підвищується стійкість рослин до захворювань, різних несприятливих умов зовнішнього середовища - нестача вологи в гранті, зниження або підвищення температури тощо.

Площі ґрунтів за вмістом бору за результатами обстеження 2007 року розподілилися наступним чином: з низьким вмістом - 3038,5 га (6,8%), середнім - 23699,8 га (53,0%), високим - 18004,3 га (40,2%); за вмістом марганцю: з низьким вмістом -1465,5 га (3,3%), середнім -13573,3 га (30,3%), високим - 29703,8 га (66,4%); за вмістом міді: з низьким вмістом - 1203,3 га (2,7%), середнім - 2233,2 га (5,0%), високим - 41306,1 га (92,3%); за вмістом цинку: з низьким вмістом - 6372,3 га (94,6%), середнім - 315,8 га (4,7%), високим - 45,0 га (0,7%).

Важкі метали. Окрім агрохімічних показників еколого-агрохімічна паспортизація передбачає визначення важких металів (свинець, кадмій, ртуть) та радіонуклідів (цезій - 137, стронцій - 90). Площі ґрунтів за вмістом свинцю розподілились наступним чином: з слабким вмістом - 5329,0 га (16,3%), помірним - 24752,6 га (75,5%), середнім - 2584,3 га (7,9%), дуже високим - 121,3 га (0,4%); за вмістом кадмію: з слабким вмістом - 17065,1 га (52,0%), помірним - 11489,2 га (35,0%), середнім - 2657, 7 га (8,1%), підвищеним - 637,5 га (1,9%), високим - 103,8 га (0,3%), дуже високим - 833,9 га (2,5%); за вмістом ртуті: з слабким вмістом - 13630,7 га (100%).

Узагальнені результати агрохімічного обстеження ґрунтів показують на зниження вмісту рухомих форм фосфатів, обмінного калію та підвищення кислотності ґрунтів.

Є неприйнятним шлях ведення землеробства за екстенсивними технологіями, які приводять до зниження родючості ґрунтів.

Основна перспектива поліпшення стану родючості земель в біологізації землеробства, в нарощуванні поголів'я і в збільшенні виробництва гною, у видобутку і застосуванні торфу і сапропелю, використанні сидератів, соломи та іншої побічної продукції рослинництва, розширенні посівів багаторічних трав, в першу чергу, конюшини та люцерни.

Світовий досвід переконливо свідчить, що досягти стабілізації показників родючості ґрунтів і збільшення врожайності сільськогосподарських культур можна шляхом збільшення застосування інтенсивних технологій вирощування сільськогосподарських культур, які впроваджуються у розвинутих країнах і схожі до тих технологій, які застосовуються в наших господарствах і мають належне фінансове забезпечення. Ґрунтується вона на комплексному застосуванні підвищених норм добрив, засобів захисту рослин від шкідників та хвороб, високому рівні агротехніки.

Розширити обсяги вапнування на землях з реакцією ґрунтового розчину до рН 5,5, забезпечивши виконання цього заходу на цих площах раз у 5-6 років.

Збільшити площі консервації сильно та середньо еродованих земель, з послідуючим їх залуженням або залісненням.

На території району не відмічається високих рівнів забруднення важкими металами, особливо високотоксичними (ртуть, кадмій). За результатами дослідження не спостерігається підвищення рівнів забруднення важкими металами. Уваги потребують поля розташовані поблизу автомагістралей, на яких необхідно здійснювати моніторинг вмісту свинцю в ґрунті і в рослинницькій продукції. Всі заходи, спрямовані на покращення

агрохімічних показників, будуть сприяти зниженню накопичення радіонуклідів, важких металів в продукції.

Таким чином агрохімічні дослідження ґрунтів дають можливість встановити стан родючості ґрунтів та його зміни і розробити агрозаходи щодо захисту ґрунтів від деградаційних процесів.

Розділ 4. Роботи з охорони родючості ґрунтів

4.1 Впровадження заходів щодо охорони родючості ґрунтів

4.1.1 Внесення мінеральних та органічних добрив

Застосування добрив було і є найефективнішим засобом підвищення родючості ґрунтів, одержання високої продуктивності сільгоспкультур і поліпшення якості рослинницької продукції. Проте протягом останніх років землеробство району ведеться при недостатньому поповненні органічної речовини та основних елементів живлення. Разом з тим триває тенденція до зменшення посівних площ. Так, в 2007 році сільськогосподарськими підприємствами району було засіяно 32,728 тис. га, за період 2001-2005 рр. - 35,983 тис. га, 1986-1990 рр. - 61,965 тис. га (табл. 4.1.1).

Всього під урожай 2007 року внесено 55,7 тис. тонн діючої речовини мінеральних добрив, з них азотних - 24,8; фосфорних - 12,8; калійних - 18,1 тис. тонн. Співвідношення внесених поживних речовин N:P:K при цьому становило 1:0,5:0,7 при рекомендованому 1:0,8:1. На 1 га посіву сільськогосподарських культур внесення поживних речовин NPК становило 170,3 кг/га, з них: азотних - 75,8 кг, фосфорних - 39,1 кг, калійних - 55,4 кг.

Щодо удобрення сільськогосподарських культур, то найбільше внесено мінеральних добрив під озиму пшеницю та цукрові буряки 41902 ц поживних речовин, що складає 75,2%. На 1 га посівів зернових культур внесено 48,5 кг мінеральних добрив, з них під пшеницю внесено по 98,4 кг/га мінеральних добрив. Під цукрові буряки всього внесено 35357 ц поживних речовин мінеральних добрив, що складає 63,4%. На 1 гектар посіву цукрових буряків всього внесено 798,3 кг д.р. мінеральних добрив

Щодо застосування органічних добрив, то в 2007 році внесено 14,9 тис. тонн, що становило лише 0,5 т/га.

Застосування органічних та мінеральних добрив в умовах району є основним фактором для одержання високих урожаїв сільськогосподарських культур. Проте в останні роки господарства району вносять незначні кількості добрив, як наслідок, і врожаї одержують невисокі.

4.1.2 Застосування елементів біологізації землеробства у розрізі районів

Важливим фактором підвищення родючості ґрунтів є впровадження нових ґрунтозахисних технологій, де одним з основних ґрунтозахисних елементів є біологізація землеробства, роль якої в нинішніх умовах сільськогосподарського виробництва значно посилюється.

Використання місцевих ресурсів елементів біологізації для збереження та підвищення родючості ґрунтів можуть бути використані безпосередньо в кожному господарстві області. Обсяги застосування елементів біологізації землеробства наведено в таблиці 4.1.2.

В системі заходів з питань підвищення родючості грунтів важливе місце відводиться виробництву органічних добрив (гній ). Однак, сучасне виробництво гною визначається наявністю поголів'я худоби.

У цілому в сільськогосподарських підприємствах району внесено під урожай 2007 року 14,9 тис. тонн гною, що становить лише 0,6 т/га посівної площі.

В сучасних кризових умовах, коли рівень застосування органічних та мінеральних добрив скоротився, склався від'ємний баланс гумусу і поживних речовин в ґрунті особливого значення набуває раціональне використання місцевих ресурсів таких як зелені добрива. Цей агроприйом може забезпечити поповнення органічною речовиною грунт, а також бути заміною при нестачі або відсутності гною. В умовах району більш ефективними сидератами є гірчиця біла, суріпка, редька олійна, озимий та ярий ріпак.

В 2007 році сільськогосподарськими підприємствами району було приорано 30,0 тис. тонн зеленого добрива.

У зв'язку з тим, що при застосуванні сидеральних культур зелені добрива мають вузьке співвідношення С:N, що може спричинити посилену мінералізацію органічної речовини грунту до зеленої маси необхідно додавати подрібнену солому зернових культур. У цілому в сільськогосподарських підприємствах району внесено 22,10 тис. т соломи на площі 9,14 тис. га.

Дефіцит органічних добрив примушує вишукувати інші джерела надходження в грунт свіжої органічної речовини. Серед природних ресурсів органічної сировини чільне місце належить торфу. У 2007 році використано лише 5,00 тис. тонн торфу на площі 0,1 тис. га.

Таблиця 4.1.1Зведені показники внесення мінеральних і органічних добрив в сільськогосподарських підприємствах Рівненського району

Назва районів	Роки	Внесено мін. добрив у перерах. на 100 % поживних речовин, ц	Внесено в грунт у поживних речовинах на 1 га, кг	Внесено органічних добрив, т	Площа, га загальна посівна плоша під урожай поточного року
		всього	в тому числі	в тому числі
			азотних N	фосфорних Р2О5	калійних К2О	всього	азотних N	фосфорних Р2О5	калійних К2О	всього	на 1 га
Рівненський	1971-1975	95907	41515	22143	32249	159	69	37	53	515195	8,5	60328
	1976-1980	125367	49663	27233	48472	207	82	45	80	590467	9,7	60652
	1981-1985	138698	58216	30925	49557	224	94	50	80	692230	11,2	61880
	1986-1990	160914	64850	36055	60009	260	105	58	97	1101966	17,8	61965
	1991-1995	69218	39219	9443	20556	134	76	18	40	556057	10,7	51824
	1996-2000	27614	22838	2108	2668	58	48	4	6	139523	2,9	47619
	2001-2005	19528	15360	1741	2427	54	42	5	7	66941	1,9	35983
	2006-2010	37557	21265	6329	9963	116	66	20	31	34423	1,1	32257
В т.ч.	2007	55731	24805	12799	18127	170,3	75,8	39,1	55,4	14903	0,5	32728

Таблиця 4.1.2 Біологізація землеробства в Рівненському районі в 2007 році

№ п/п	Назва району	Внесено гною	Внесено соломи	Приорано сидератів	Внесено торфу
		тис.тонн	тис. га	тис.тонн	тис. га	у т.ч. з внесенням азоту	тис.тонн	тис. га	тис.тонн	тис. га
1	Рівненський	14,9	0,6	22,10	9,14		30,00	1,80	5,00	0,1

4.2 Ефективність впровадження заходів щодо охорони родючості ґрунтів

4.2.1 Баланс гумусу

Унаслідок сільськогосподарського використання ґрунтів порушується природне гумусоутворення, змінюється кількість і якість рослинних решток, що впливає на процеси гуміфікації і, у більшості випадків, призводить до зниження вмісту гумусу в ґрунті. Втрати гумусу спостерігаються і у Здолбунівському районі.

Проведені розрахунки показують що сільськогосподарське землеробство у районі ведеться з негативним балансом гумусу, який за 2007 рік склав - 0,65 т/га (табл. 5.2.1.1)

При розрахунку в прихідній частині балансу враховувалися надходження гумусу з органічними рештками (поверхневими і кореневими) та за рахунок внесення органічних добрив. Враховуючи коефіцієнти сумарного виходу поверхневих і кореневих решток сільськогосподарських культур залежно від урожаю основної продукції та коефіцієнти гуміфікації рослинних решток в орному шарі ґрунту залежно від ґрунтово-кліматичної зони було розраховано коефіцієнти можливого накопичення гумусу.

Розрахунки показали, що за рахунок кореневих решток надходження гумусу складає 18,467 тис. тонн, на 1 га - 0,56 тонни.

Вихід гумусу з однієї тонни органічних добрив складає в зоні Полісся 46 кг, в Лісостеповій зоні - 60 кг. Надходження гумусу за рахунок органічних добрив складає 0,894 тис. тонн, на 1 га - 0,03 кг. Всього надійде гумусу за рахунок органічних добрив та кореневих залишків в цілому по районі 19,361 тис. тонн, на 1 га - 0,59 тонн.

В статті витрат враховані втрати гумусу від мінералізації та водної ерозії. При цьому приймалися коефіцієнти мінералізації сільськогоспо-дарських культур в залежності від ґрунтово-кліматичної зони Полісся чи Лісостепу.

Поправочні коефіцієнти мінералізації гумусу в залежності від механічного складу ґрунтів розраховувалися для кожного району області як середньозважений показник. Так, поправочний коефіцієнт на механічний склад для важкосуглинкових та середньосуглинкових ґрунтів складає 0,8, легкосуглинкових - 1,2, супіщаних та зв'язно-піщаних - 1,4, піщаних - 1,8.

Розрахунки показали, що втрати гумусу в цілому по районі в 2007 році складають 40,743 тис. тонн, на 1 га - 1,24 тонн, надходження - 19,361 тис. тонн, на 1 га - 0,59 тонн. Дефіцит гумусу становив -21,383 тис. тонн, на 1 га - -0,65 тонни.

Найбільші втрати гумусу спостерігаються під цукровими буряками (2,00 т/га), картоплею та овочами (1,64 т/га), менша нестача під кормовими культурами (1,14 т/га) та озимою пшеницею (1,04 т/га).

Від'ємний баланс гумусу останніми роками становить 0,68 т/га (рис. 5.2.1.1).

Дефіцит органіки може бути скорочений збільшенням виробництва гною, заготівлі торфу, повного використання на добриво вторинної продукції рослинництва - соломи, стебел кукурудзи, гички цукрових буряків, збільшення площ посіву сидеральних культур та багаторічних трав, під якими нагромаджується гумус.

Таблиця 4.2.1.1Баланс гумусу в землеробстві Рівненського району в 2007 році, т/га

Сільськогосподарська культура або група культур	Посівна площа, га	Валовий збір, тонн	Внесено органічних добрив	Коефіцієнт гуміфкації органічних добрив	Вихід рослинних решток	Коефіцієнт гуміфікації рослинних решток	Утворилося гумусу з :	Втрачено гумусу	Баланс гумусу, "+/-"
							орг.добрив	росл.решток	всього
			т/га	тонн		т/га	тонн		т/га	тонн	т/га	тонн	т/га	тонн	т/га	тонн	т/га	тонн
Зернові всього(без кукур)	15353	36912	0,1	1315	0,046	2,6	40604	0,221	0,00	60	0,58	8964	0,59	9024	1,10	16919	-0,51	-7895
в т.ч.озима пшениця	6648	18973	0,0	160	0,060	3,1	20871	0,250	0,00	10	0,78	5218	0,79	5227	1,04	6928	-0,26	-1700
Кукурудза на зерно	2318	12182	4,6	10563	0,060	4,2	9746	0,200	0,27	634	0,84	1949	1,11	2583	1,52	3528	-0,41	-945
Технічні культури	8502	236615	0,0	15	0,060	10,3	87547	0,033	0,00	1	0,33	2846	0,33	2847	1,60	13600	-1,26	-10753
в т.ч.ц.буряки	4429	226823	0,0	0	0,060	2,0	9073	0,100	0,00	0	0,20	907	0,20	907	2,00	8867	-1,80	-7960
Картопля	83	1035	1,8	150	0,060	0,7	62	0,083	0,11	9	0,06	5	0,17	14	1,64	136	-1,47	-122
Овочі	41	498	0,0	0	0,046	0,7	30	0,080	0,00	0	0,06	2	0,06	2	1,64	67	-1,58	-65
Кормові культури	3670	60685	0,8	2860	0,060	3,3	12137	0,231	0,04	153	0,76	2803	0,81	2956	1,14	4184	-0,33	-1228
в т.ч.кук.на силос	754	24895	3,8	2860	0,060	5,3	3983	0,150	0,23	172	0,79	597	1,02	769	1,70	1283	-0,68	-514

Рис. 4.2.1.1. Сальдо балансу гумусу в землеробстві Рівненського району

4.2.2 Баланс поживних речовин

Баланс основних поживних речовин визначається співвідношенням між загальним винесенням поживних речовин урожаєм і кількістю їх, що повертається у ґрунт. У залежності від величини цього співвідношення він може бути додатним чи від'ємним.

Розрахунок балансу поживних речовин у ґрунті слід розглядати як найдоступніший контроль за станом родючості ґрунту.

Розрахунок проводився за такою схемою:

Статті надходження - внесення органічних і мінеральних добрив, поступання з посівними матеріалами, атмосферними опадами, а також за рахунок біологічної фіксації азоту бобовими культурами. У загальному надходження NРК в землеробстві району у 2007 році складали 196,2 кг/га.

З мінеральними та органічними добривами надійшло 176,4 кг/га, що становить 89,9 % від загального надходження (табл. 4.2.2.1).

З іншими джерелами надходження поживних елементів, що включають поступання з посівними матеріалами, атмосферними опадами, а також за рахунок біологічної фіксації азоту бобовими культурами надійшло 19,8 кг/га д.р., що становить 10,1 % від загального надходження.

Статті витрат - винос поживних елементів з урожаєм сільськогосподарських культур, винос NPK бур'янами (на посівах зернових), де враховано що втрати на бур'яни можуть бути збільшені на 50 % на посівах озимих, а ярових - на 100 відсотків від виносу сільськогосподарських культур, втрати поживних речовин від вимивання: азоту - 10 кг з 1 га, калію - 5 кг, втрати азоту за рахунок денітрифікації були прийняті в розмірі 10% від внесених азотних добрив.

У 2007 році загальні втрати поживних речовин становили 295,9 кг/га, у тому числі: N - 136,5; P - 40,8; K - 118,6 кг/га (табл. 4.2.2.1).

В цілому по районі надходження азоту складає 94,3 кг/га, витрати - 136,5 кг/га, нестача - 42,2 кг/га, коефіцієнт повернення - 69%, коли азот повинен повертатися в межах 100 % .

Надходження фосфору складає 41,0 кг/га, витрати - 40,8 кг/га, надлишок - 0,2 кг/га, коефіцієнт повернення - 100,5%. Для забезпечення покращення поживного режиму повернення фосфору повинне бути в межах 150-200%.

Калію надійшло 60,9 кг/га, витрачено - 118,6 кг/га, нестача - 57,7 кг/га, коефіцієнт повернення - 51%. Рекомендується щоб коефіцієнт повернення калію становив 110-120%. Найбільший дефіцит відмічається по калію.

Під сільськогосподарськими культурами в 2007 році найбільш негативний баланс азоту, фосфору та калію спостерігається під кукурудзою на зерно відповідно 133,0;11,0;92,8 та зерновими культурами (без кукурудзи на зерно) відповідно 73,1;39,9;86,8 кг/га. Кукурудза на силос має позитивний баланс поживних елементів (табл. 4.2.2.1).

Від'ємний баланс поживних речовин останніми роками становить 123 кг/га посівної площі.

Таблиця 4.2.2.1 Баланс поживних речовин в землеробстві Рівненського району під сільськогосподарські культури у 2007 році

Сільськогосподарська культура або група культур	Площа вирощув. культ. чи групи, га	Валовий збір, тонн	Внесено гною	Внесено з гноєм
			тонн	т/га	всього, тонн	кг/га
					N	Р	К	всього	N	Р	К	всього
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13
Зернові всього(без кукур)	14924	36912	1315	0,1	6,6	3,3	7,9	17,8	0,4	0,2	0,5	1,2
в т.ч.озима пшениця	6648	18973	160	0,0	0,8	0,4	1,0	2,2	0,1	0,1	0,1	0,3
Кукурудза на зерно	2318	12182	10563	4,6	52,8	26,4	63,4	142,6	22,8	11,4	27,3	61,5
Технічні культури	9766	236615	15	0,0	0,1	0,0	0,1	0,2	0,0	0,0	0,0	0,0
в т.ч. цукрові буряки	4429	226823	0	0,0	0,0	0,0	0,0	0,0	0,0	0,0	0,0	0,0
Картопля	83	1035	150	1,8	0,8	0,4	0,9	2,0	9,0	4,5	10,8	24,4
Овочі	41	498	0	0,0	0,0	0,0	0,0	0,0	0,0	0,0	0,0	0,0
Кормові культури	5612	60685	2860	0,5	14,3	7,2	17,2	38,6	2,5	1,3	3,1	6,9
в т.ч. кукурудза на силос	754	24895	2860	3,8	14,3	7,2	17,2	38,6	19,0	9,5	22,8	51,2
Всього	32728		14903	0,5	74,5	37,3	89,4	201,2	2,3	1,1	2,7	6,1
Сільськогосподарська культура або група культур	Внесено мінеральних добрив	Внесено поживн. речовин
	ц діючої речовини	кг/га	з добр. (орг. та мін.)
	N	Р	К	всього	N	Р	К	всього	тонн
									N	Р	К	всього
1	14	15	16	17	18	19	20	21	22	23	24	25
Зернові всього(без кукур)	6046	526	666	7238	40,5	3,5	4,5	48,5	611,2	55,9	74,5	741,6
в т.ч.озима пшениця	5532	450	563	6545	83,2	6,8	8,5	98,4	554,0	45,4	57,3	656,7
Кукурудза на зерно	2084	1305	2033	5422	89,9	56,3	87,7	233,9	261,2	156,9	266,7	684,8
Технічні культури	15260	10958	15402	41620	156,3	112,2	157,7	426,2	1526,1	1095,8	1540,3	4162,2
в т.ч. цукрові буряки	10628	10880	13849	35357	240,0	245,7	312,7	798,3	1062,8	1088,0	1384,9	3535,7
Картопля	6	6	10	22	7,2	7,2	12,0	26,5	1,4	1,0	1,9	4,2
Овочі	0	0	0	0	0,0	0,0	0,0	0,0	0,0	0,0	0,0	0,0
Кормові культури	1409	4	16	1429	25,1	0,1	0,3	25,5	155,2	7,6	18,8	181,5
в т.ч. кукурудза на силос	741	0	0	741	98,3	0,0	0,0	98,3	88,4	7,2	17,2	112,7
Всього	24805	12799	18127	55731	75,8	39,1	55,4	170,3	2555,0	1317,2	1902,1	5774,3
Сільськогосподарська культура або група культур	Внесено поживн. речовин	Інші надходження
	з добр. (орг. та мін.)	N	Р
	кг/га	з опад	азотфікс	з насінням	з насінням
	N	Р	К	всього	кг/га	тонн	кг/га	тонн	кг/га	тонн	кг/га	тонн
1	26	27	28	29	30	31	32	33	34	35	36	37
Зернові всього(без кукур)	41,0	3,7	5,0	49,7	4,6	68,1	0,0	0,0	5,2	78,0	1,6	24,3
в т.ч.озима пшениця	83,3	6,8	8,6	98,8	5,0	33,2	0,0	0,0	5,0	33,5	1,5	10,2
Кукурудза на зерно	112,7	67,7	115,0	295,4	5,0	11,6	0,0	0,0	0,3	0,8	0,1	0,2
Технічні культури	156,3	112,2	157,7	426,2	3,9	38,4	0,0	0,0	0,2	1,8	0,1	0,9
в т.ч. цукрові буряки	240,0	245,7	312,7	798,3	5,0	22,1	0,0	0,0	0,1	0,4	0,0	0,1
Картопля	16,3	11,7	22,9	50,9	5,0	0,4	0,0	0,0	0,2	0,0	0,5	0,0
Овочі	0,0	0,0	0,0	0,0	5,0	0,2	0,0	0,0	0,2	0,0	0,5	0,0
Кормові культури	27,7	1,3	3,3	32,3	2,8	15,4	0,0	0,0	0,2	1,2	0,0	0,3
в т.ч. кукурудза на силос	117,2	9,5	22,8	149,5	5,0	3,8	0,0	0,0	0,3	0,2	0,1	0,1
Всього	78,1	40,2	58,1	176,4	10,0	327,3	3,7	122,3	2,5	82,8	0,8	26,0
Сільськогосподарська культура або група культур	Інші надходження	Надходження всього
	К	всього	тонн
	з опад	з насінням			N	Р	К	всього
	кг/га	тонн	кг/га	тонн	тонн	кг/га
1	38	39	40	41	42	43	44	45	46	47
Зернові всього(без кукур)	2,1	30,7	1,1	15,9	217,0	14,5	757,3	80,2	121,1	958,6
в т.ч.озима пшениця	2,0	13,3	0,9	6,0	96,2	14,5	620,7	55,6	76,5	752,9
Кукурудза на зерно	2,0	4,6	0,1	0,2	17,4	7,5	273,6	157,1	271,5	702,2
Технічні культури	1,7	17,0	0,6	6,0	64,1	6,6	1566,3	1096,7	1563,2	4226,3
в т.ч. цукрові буряки	2,0	8,9	0,7	3,1	34,6	7,8	1085,3	1088,1	1396,9	3570,3
Картопля	2,0	0,2	0,1	0,0	0,6	7,8	1,8	1,0	2,1	4,9
Овочі	2,0	0,1	0,1	0,0	0,3	7,8	0,2	0,0	0,1	0,3
Кормові культури	1,3	7,3	0,2	0,9	25,2	4,5	171,9	7,8	27,0	206,7
в т.ч. кукурудза на силос	2,0	1,5	0,2	0,2	5,8	7,6	92,4	7,2	18,8	118,5
Всього	2,0	65,5	0,7	24,1	648,0	19,8	3087,5	1343,2	1991,7	6422,3
Сільськогосподарська культура або група культур	Надходження всього	Виноситься з 1 т врожаю, кг/га	Виноситься із всім врожаєм, кг
	кг/га
	N	Р	К	всього	N	Р	К	всього	N	Р	К	всього
1	48	49	50	51	52	53	54	55	56	57	58	59
Зернові всього(без кукур)	50,7	5,4	8,1	64,2	74,4	30,2	59,9	164,4	1109833	450631	893433	2453897
в т.ч.озима пшениця	93,4	8,4	11,5	113,2	85,6	37,1	71,3	194,1	569196	246652	474330	1290178
Кукурудза на зерно	118,0	67,8	117,1	302,9	157,7	52,6	136,6	346,9	365457	121819	316729	804005
Технічні культури	160,4	112,3	160,1	432,8	176,3	51,2	179,5	407,0	1721612	500494	1752603	3974709
в т.ч. цукрові буряки	245,1	245,7	315,4	806,1	256,1	66,6	307,3	629,9	1134116	294870	1360939	2789925
Картопля	21,4	12,2	25,0	58,7	62,4	27,4	99,8	189,6	5176	2277	8282	15735
Овочі	5,2	0,5	2,1	7,8	41,3	15,8	53,5	110,6	1695	648	2193	4535
Кормові культури	30,6	1,4	4,8	36,8	46,3	17,6	45,6	109,5	259971	98627	255823	614421
в т.ч. кукурудза на силос	122,6	9,6	25,0	157,1	132,1	46,2	92,4	270,7	99578	34852	69705	204136
Всього	94,3	41,0	60,9	196,2	108,2	37,0	103,3	248,5	3539635	1212441	3380878	8132954
Сільськогосподарська культура або група культур	Інші витрати
	N	P	K
	при внес	на бур'ян.	газопод.	на бур'ян.	при внес	на бур'ян.
	кг/га	тонн	кг/га	тонн	кг/га	тонн	кг/га	тонн	кг/га	тонн	кг/га	тонн
1	60	61	62	63	64	65	66	67	68	69	70	71
Зернові всього(без кукур)	10,3	153,5	37,2	554,9	2,0	30,2	15,1	225,3	5,1	76,8	29,9	446,7
в т.ч.озима пшениця	10,0	66,5	42,8	284,6	0,0	0,0	18,5	123,3	5,0	33,2	35,7	237,2
Кукурудза на зерно	10,0	23,2	78,8	182,7	4,5	10,4	26,3	60,9	5,0	11,6	68,3	158,4
Технічні культури	8,7	85,0	0,0	0,0	7,8	76,3	0,0	0,0	4,4	42,5	0,0	0,0
в т.ч. цукрові буряки	10,0	44,3	0,0	0,0	0,0	0,0	0,0	0,0	5,0	22,1	0,0	0,0
Картопля	10,0	0,8	0,0	0,0	0,4	0,0	0,0	0,0	5,0	0,4	0,0	0,0
Овочі	10,0	0,4	0,0	0,0	0,0	0,0	0,0	0,0	5,0	0,2	0,0	0,0
Кормові культури	6,5	36,7	0,0	0,0	1,3	7,0	0,0	0,0	3,3	18,4	0,0	0,0
в т.ч. кукурудза на силос	10,0	7,5	0,0	0,0	0,0	0,0	0,0	0,0	5,0	3,8	0,0	0,0
Всього	10,0	327,3	10,8	354,0	7,6	248,1	3,7	121,2	5,0	163,6	10,3	338,1
Сільськогосподарська культура або група культур	Інші витрати	Витрати всього
	всього	тонн	кг/га
			N	Р	К	всього	N	Р	К	всього
	кг/га	тонн
1	72	73	74	75	76	77	78	79	80	81
Зернові всього(без кукур)	99,7	1487,5	1848,5	675,9	1416,9	3941,4	123,9	45,3	94,9	264,1
в т.ч.озима пшениця	112,0	744,8	920,3	370,0	744,7	2035,0	138,4	55,6	112,0	306,1
Кукурудза на зерно	192,9	447,2	581,8	182,7	486,7	1251,2	251,0	78,8	210,0	539,8
Технічні культури	20,9	203,8	1882,9	500,5	1795,1	4178,5	192,8	51,2	183,8	427,9
в т.ч. цукрові буряки	15,0	66,4	1178,4	294,9	1383,1	2856,4	266,1	66,6	312,3	644,9
Картопля	15,4	1,3	6,0	2,3	8,7	17,0	72,7	27,4	104,8	204,9
Овочі	15,0	0,6	2,1	0,6	2,4	5,2	51,3	15,8	58,5	125,6
Кормові культури	11,1	62,1	303,7	98,6	274,2	676,5	54,1	17,6	48,9	120,5
в т.ч. кукурудза на силос	15,0	11,3	107,1	34,9	73,5	215,4	142,1	46,2	97,4	285,7
Всього	47,4	1552,3	4468,9	1333,7	3882,6	9685,2	136,5	40,8	118,6	295,9
Сільськогосподарська культура або група культур	Баланс, кг/га	Баланс, тонн
	N	Р	К	всього	N	Р	К	всього
1	82	83	84	85	86	87	88	89
Зернові всього(без кукур)	-73,1	-39,9	-86,8	-199,9	-1091,3	-595,7	-1295,8	-2982,8
в т.ч.озима пшениця	-45,1	-47,3	-100,5	-192,9	-299,5	-314,4	-668,2	-1282,1
Кукурудза на зерно	-133,0	-11,0	-92,8	-236,8	-308,2	-25,6	-215,2	-549,0
Технічні культури	-32,4	61,0	-23,7	4,9	-316,6	596,2	-231,9	47,7
в т.ч. цукрові буряки	-21,0	179,1	3,1	161,2	-93,1	793,3	13,8	714,0
Картопля	-51,3	-15,2	-79,8	-146,3	-4,3	-1,3	-6,6	-12,1
Овочі	-46,2	-15,3	-56,4	-117,9	-1,9	-0,6	-2,3	-4,8
Кормові культури	-23,5	-16,2	-44,0	-83,7	-131,9	-90,8	-247,2	-469,8
в т.ч. кукурудза на силос	-19,5	-36,7	-72,4	-128,6	-14,7	-27,6	-54,6	-97,0
Всього	-42,2	0,3	-57,8	-99,7	-1381,5	9,5	-1890,9	-3262,9

Рис. 4.2.2.1 Сальдо балансу поживних речовин в землеробстві Рівненського району

Висновки та пропозицїї

Ґрунти - органічно-мінеральний продукт багаторічної спільної діяльності живих організмів, води, повітря, сонячного тепла й світла. Ці природні утворення характеризуються родючістю, забезпечують рослини поживними речовинами (калієм, вуглецем, азотом, фосфором тощо) і всім необхідним для їхньої життєдіяльності.

В Рівненському районі нараховують понад 5 типів ґрунтів. Вони відрізняються між собою структурою, мінеральним складом, вмістом гумусу та поживних елементів, фізичними й хімічними властивостями, родючістю, придатністю для сільськогосподарського використання.

Родючість ґрунтів і його якість визначається комплексом властивостей (агрофізичних, фізико-хімічних, агрохімічних), що характеризуються такими показниками як: щільність, структурно-агрегатний склад, водопроникність, реакція ґрунтового розчину, вміст та запаси гумусу, наявність основних поживних елементів. Однак, важливою умовою отримання високих і стабільних врожаїв є не лише підтримання ґрунту на належному агроекологічному рівні, але й проведення постійного екологічного моніторингу з метою попередження забруднення ґрунтів і втрат його якісних показників. Саме якісна оцінка ґрунту поряд з його ефективною родючістю є тими прогнозованими складовими, які відповідно до умов сучасного рівня життя дозволяють одержувати високоякісну конкурентноспроможну на світовому ринку продукцію рослинництва.

З цією метою нами було проведено комплексне експериментальне дослідження в ході якого було узагальнено дані агрохімічного обстеження сільськогосподарських угідь по району в цілому. Проаналізувавши ці дані, можна зробити висновок, що темпи збіднення ґрунтів на вміст рухомих мікроелементів залишаються високими.

Основними причинами зниження агрономічних властивостей ґрунту - є насамперед, багаторазовий обробіток його різними знаряддями за допомогоюпотужних і важких колісних тракторів і комбайнів; водна та вітрова ерозії (цей процес різко зростає внаслідок низької культури землеробства, застарілих методів обробітку ґрунту тощо); споживацьке ставлення до землі, намагання якнайбільше від неї взяти і якнайменше їй повернути, що призводить до виснаження гумусу; перехід на індустріальні та інтенсивні технології, тобто застосування високих доз мінеральних добрив і хімічних засобів захисту рослин, яке супроводжується забрудненням ґрунту баластними речовинами (хлоридами, сульфатами)/ накопиченням отрутохімікатів у ґрунтах і підґрунтових водах. Ґрунти забруднюються відпрацьованими газами тракторів, комбайнів, автомобілів, мастилами та пальним, які витікають з них під час роботи на полях, а також техногенними викидами промислових підприємств - сульфатами, оксидами азоту, важкими металами, радіонуклідами. Безповоротної шкоди завдає ґрунтам відведення сільськогосподарських земель, особливо ріллі, під будівництво фабрик, заводів, електростанцій, відкритих гірничих розробок, доріг та міст, військових полігонів тощо.

Отже, катастрофічний стан наших земель вимагає невідкладних науково-обґрунтованих заходів, спрямованих на підвищення родючості ґрунтів та отримання екологічно чистих продуктів харчування. Одним з найважливіших заходів збереження ґрунтів є правильне формування культурного агроландшафту. У кожній екосистемі має бути своє, науково обґрунтоване співвідношення між полем, лісом, луками, болотами, водоймами. Це дасть найвищий господарський ефект і збереже довкілля. Не менш важливою справою є організація і дотримання польових, кормових та інших сівозмін. Зберегти грунт допоможуть і перехід на прогресивні форми обробітку землі, ефективні та легкі машини й механізми, скорочення повторного обробітку ґрунту, перехід на безплужний обробіток. Впровадження поряд з ультра-хімізованим методом господарювання органічного (біологічного)з

Список використаної літератури

Агроекологічний моніторинг та паспортизація сільськогосподарських земель / за ред. В.П. Патики і О.Г. Татаріко. - К.: Фітосоціоцентр, 2002. -295 с.

Агрохімія: підручник / М.М. Городній, А.В. Бикін, Л.М. Нагаєвська. -К.:Алефа, 2003.-786 с.

Величко В.А. Дернові опідзолені ґрунти Українського Полісся, їх класифікація та принципи діагностики / В.А. Величко // Агрохімія і ґрунтознавство. - 1998. - Вип. 59. - С. 83-86.

Величко В.А. Кількісна діагностика дерново-підзолистих грунтів Українського Полісся / В.А. Величко // Агрохімія і ґрунтознавство. -Спеціальний випуск. Частина друга. - 1998. - С. 111-112.

Величко В.А. Реакція ґрунту / Географічна енциклопедія України. -К.: Українська енциклопедія, 1993. - Т. 3. - С. 117.

Вознюк С.Т. Природні та антропогенні умови і фактори формування ґрунтового покриву Північно-Західного регіону України та їх врахування при землеробському його використанні. Вісник НУВГП: 36. наук. пр. - 2007. -Вип. 3(39), ч. 1.-С. 209-214.

Годельман Я.М. Классификационная система почвенного покрова / ЯМ. Годельман // Почвоведение. - 1991. - № 6. - С. 15-25.

Городній М.М. Агрохімічний аналіз / М.М. Городній. - К.: Арістей, 2005.-234 с.

Ґрунти України: властивості, генезис, менеджмент родючості: навч. посібник. - К. : Кондор, 2010. - 414 с.

Добровольский Г.В. Охрана почв: ученик /Г.В. Доброволський, Л.А. Гришина.- М.: Изд-во Моск.ун-та, 1985.- 224 с.

Довідник з агрохімічного та агроекологічного стану ґрунтів України / за ред. акад. УААН Б.С. Носка, акад. УААА Б.С. Прістера, М.В. Лобод. - К.: Урожай, 1994. - 332 с.

Долженчук В. І. Еколого-агрохімічна оцінка грунтів Рівненщини / В. І. Долженчук, Г. Д. Крупко // Агроекологічний журнал. - 2008. - № 1 . - С. 37-40.

Еколого-агрохімічна паспортизація полів та земельних ділянок / КНД. - К.: Аграрна наука, 1996. - 36 с.

Зеликман Е.М. Параметри структури почвенного покрова как количественньїе критерии для сравнительно-географического метода исследования / Е.М. Зеликман // Почвоведение. - 1998. - №4. - С. 399-403.

Клименко М.О. Визначення та аналіз індикатора якісного стану ґрунтового покриву Рівненської області в системі розробки стратегії сталого розвитку регіону // \у\улу.ш8паика.сот/.../21325.аіос.ппп

Ковальїшин Д.И. Основньїе типьі структур почвенного покрова Украинского Полесья и их современное развитие в условиях интенсивного земледелия / Д.И. Ковальїшин // Структура почвенного покрова и организация территорий. - М: Наука, 1983. - С. 94-98.

Коротун І.М Географія рівненської області : навчальний посібник / І.М. Коротун, Л.К. Коротун; Рівненський відділ Українського географічного товариства. - Рівне, 1996.- 356 с.

Красєха Є.Н. Концепція просторово-часової організації ґрунтового покриву / Є.Н. Красєха // Ґенеза, географія та екологія ґрунтів: зб. наук. пр. - Л., 1999. - С. 48-50.

Крупеников И.А. Новьій поход к характеристике почвенного покрова / И.А. Крупеников // Почвоведение. - 1974. - № 3. - С. 125-126.

Кулаковская Т.Н. Оптимизация агрохимической системьі почвенного питання растений / Т.Н. Кулаковская. - М.: Агропромиздат, 1990. -219 с.

Мельничук Д. Якість ґрунтів та сучасні стратегії удобрення / Д. Мельничук. - К.: Арістей, 2004. - 156 с.

Методика агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення / за ред. С.М. Рижука, М.В. Лісового, Д.М. Бенцаровського. - К., 2003.-64 с.

Методика суцільного грунтово-агрохімічного моніторингу сільськогосподарських угідь України / за ред. акад. О.О. Созінова і Б.С. Прістера. - К.: МСГ і П., 1994. - 162 с.

Методичні рекомендації по відбору зразків ґрунту для радіоізотопного аналізу при обстеженні сільгоспугідь. - К., 1991. - 432 с.

Науковий звіт Рівненського обласного державного проектно-технологічного центру охорони родючості ґрунтів і якості продукції про проведення проектно-технологічних та науково-дослідних робіт у 2009 році. -Рівне, 2010.-257 с.

Носко Б.С. Современньїе и перспективньїе задачи по управленню плодородием почв Украинской ССР / Б.С. Носко, В.В. Медведєв, Р.С. Трускавецький, Г.Я Чесняк // Почвьі Украиньї и повьішение их плодородия. - Киев: Урожай, 1998.-Т. 2.-С. 161-173.

Патика В.П. Агроекологічний моніторинг та паспортизація сільськогосподарських земель (методично-нормативне забезпечення) / О.Г. Тараріко, В.П. Патика. - К.: Фітосоціоцентр, 2002. - 296 с.

Позняк С.П Картографування ґрунтового покриву / С.П. Позняк, Є.Н. Красєха, М.Г. Кіт - Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2003.-500 с.

Позняк С.П. Орошаемьіе черноземьі юго-запада Украиньї / С.П. Позняк. - Львов: ВНТЛ, 1997. - 240 с.

Полупан М. І. Нові підходи до класифікації грунтів Полісся / В.Б. Соловей, В.А. Величко // Вісник аграрної науки. - 1998. - № 5. - С. 23-29.

ЗІ.Радзій В.Ф. Генетико-геометрична будова структури ґрунтового покриву Волинської височини / В.Ф. Радзій // Вісн. Львів, ун-ту. Сер. геогр. -Вип. 26. - Львів, 2000. - С. 104-107.

32. Радзій В.Ф. Історія ґрунтових досліджень на Волині / В.Ф. Радзій // Українське Полісся: вчора, сьогодні, завтра: 36. наук. пр. - Луцьк: Надстир'я, 1998.-С. 77-78.

Радзій В.Ф. Моделі контрастності ґрунтового покриву Волинської височини / В.Ф. Радзій // Вісн. Львів, ун-ту. Сер. геогр. - Вип. 25. - Львів, 1999.-С. 37-39.

Радзій В.Ф. Проблеми вивчення структури ґрунтового покриву / В.Ф. Радзій // Наук. вісн. ВДУ ім. Лесі Українки. - Луцьк: РВВ "Вежа" Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2006. - № 2 (Геогр. науки). - С. 145-152.

Радзій Володимир Феофілович. Структура ґрунтового покриву Волинської височини: Автореф. дис... канд. геогр. наук: 11.00.05 / Львівський національний ун-т ім. Івана Франка. -- Л., 2007. -- 20 с.

Соловей В.Б. Зональні особливості ґрунтового покриву Полісся та проблеми генезису і діагностики його компонентів / В.Б. Соловей // Вісник аграрної науки. - 1997. - № 2. - С. 10-14.

Соловей В.Б. Почвенно-климатические особенности Полесья и Лесостепи Украиньї /В.Б. Соловей, В.А.Величко // Аграрная наука. - 1998. -№ 4. - С. 29-30.

Соловей В.Б. Функціонально-екологічні закономірності формування дерново-карбонатних грунтів /В.Б. Соловей, В.А. Величко // Вісник аграрної науки.- 1997.-№ 7.-С. 14-18.

Сорокина Н.П. Ландшафтно-индикационньїе связи при изучении почвенного покрова распаханньїх склонов с палеокриогенньїм микрорельефом / Н.П. Сорокина, И.Ф. Кузякова // Генезис, география и картография почв: науч. тр. Почвенного института им. В.В. Докучаева. - М., 2000.-С. 252-268.

Стан родючості ґрунтів України та прогноз його змін за умов сучасного землеробства / за ред. акад. УААН доктора с.-г. наук В.М. Лісового. - Харків: ШТРІХ, 2001. - 98 с.

Сучасний стан ґрунтів та агроекологічні аспекти використання добрив / Д.М. Бенцаровський, Л.В. Дацько, О.О. Гаца, В.Л. Іскоростенський // Трибуна. - 2004. - № 11. - С. 22 - 23.

Фридланд В.М. Классификация структур почвенного покрова и типизация земель / В.М. Фриндланд // Почвоведение. - 1980. - № 11. - С. 5-16.

Фридланд В.М. Проблеми географии, генезиса и классификации почв / В.М. Фриндланд . - М.: Наука, 1986. - 243 с.

Фридланд В.М. Структура почвенного покрова / В.М. Фриндланд. -М.:Мьісль, 1972.-424с.

Фридланд В.М. Структура почвенного покрова мира / В.М. Фриндланд . - М.: Мьісль, 1984. - 235 с.

Шевченко Л.Н. К методике составления ландшафтно-геохимических карт / Л.Н. Шевченко, В.А. Величко // Физическая география и геоморфология. - К.: Вища школа, 1981. - № 25. - С. 90-94.

Додаток А

Рис. А.4.1 Картограма вмісту рухомих форм фосфору в ґрунтах Рівненського району

Рис. А.4.2 Картограма вмісту обмінного калію в ґрунтах Рівненського району



Рис. А.4.3 Картограма кислотності ґрунтів Рівненського району

Размещено на Allbest.ru