Дослідження стану галузі молочного скотарства на прикладі господарства

На молочну продуктивність великий вплив має тривалість сухостійного періоду, тому що в цей період іде підготовка молочної галузі до майбутньої лактації. Впив тривалості сухостійного періоду на молочну продуктивність корів в наступну лактацію вивчали різні дослідники. При узагальнені даних встановлено, що при сухостійному періоді 45-60 днів надій корів за лактацію був на 20% вищим, ніж при сухостійному періоді менше ніж 30 днів (таблиця 20).

Таблиця 20. Тривалість сухостійного періоду (Поголів'я від загальної численності)

Роки	До 30	31-50	51-70	71-90	Більше за 90
2006	10,2	35	28,8	25,3	0,8
2007	9,8	33,4	28,7	23,6	4,5
2008	15,6	31,6	27,4	19,8	5,5

Аналіз таблиці дозволяє відзначити, що сухостійний період збільшився на 8 днів. В 2008 році корови з сухостійним періодом до 60 днів, складають 74,65%.

Для господарства економічно вигідні корови, у яких сухостійний період не перевищує 60 днів. Їх надій вищий, ніж у корів, з тривалістю сухостійного періоду 70-90 днів. Тому необхідно вести направлену роботу з врахуванням цієї ознаки.

Немаловажне значення для молочної продуктивності має тривалість сервіс - періоду.

З ряду досліджень строків осіменіння після отелення вияснено, що раннє осіменіння (до 30 днів) значно знижує вірогідність настання тільності і, збільшує кількість осіменінь, що припадають на одне отелення. Витрати на багаторазові осіменіння не зменшують яловість і не скорочують фактичний між отельний період. Ранні осіменіння у випадку досягнення тільності скорочують лактаційний період, знижують добові, щорічні надої, приносячи збитки господарству. Нормальною тривалістю сервіс-періоду вважається 31-90 днів. Матеріали досліджень по господарству показані в таблиці 21.

Таблиця 21. Тривалість сервіс-періоду у корів (Відсоток поголів'я від загальної чисельності)

Показники	2006 р., %	2007 р., %	2008 р., %
До 30	8,8	9,6	11,5
31-60	31,7	33,3	36,9
61-90	30,9	29,1	30,6
91-120	13,2	16,6	11,7
Більш 121	15,4	11,4	9,4
В середньому	72	71	70

Аналізуючи дані таблиці 32, можна відзначити, що корови з тривалістю сервіс-періоду 31-90 днів складають 67,5% всього поголів'я.

3.2.3 Організація вирощування

В умовах промислового виробництва молока, що характеризується підвищеним введенням в стадо первісток, особливе значення має привільне вирощування високоякісного ремонтного молодняку. Без поліпшення вирощування ремонтного. молодняку неможливе підвищення продуктивності стада. Кінцева ціль вирощування ремонтних телиць - це одержання корів, здатних виявляти в конкретних умовах високу продуктивність при нормальній плодючості.

В господарстві родильного відділення немає, тому отелення корів відбувається в корівниках. Новонароджених телят дають облизати корові, потім теля розміщують в індивідуальну клітку, де воно знаходиться 20 днів. Телят в цей період обслуговує доярка. В перші дні телятам випоюють молозиво матері. Це молоко багате на перетравні поживні речовини, з ньому є глобулін носій імунних телець.

Через 20 днів - телят передають телятниці. В телятнику телята утримуються в групових станках по 10 голів.

Особливу увагу необхідно приділяти повноцінній годівлі ремонтних телиць. Чим інтенсивніший ріст тварин, тим раніше вони досягають статевої Зрілості, причому у великої рогатої худоби її настання пов'язано з віком. При повноцінній годівлі телиць вік настання статевої зрілості знизиться з одночасним збільшенням їх живої маси. За останні три роки вдалося досягти таких приростів (таблиці 22).

Таблиця 22. Середньодобовий приріст молодняку за віковими періодами

Роки	Група тварин	Приріст, г
		Вік у місяцях
		0-10	11-12	13-18
2006	Телиці	400	370	360
2007	Телиці	450	233	194
2008	Телиці	522	438	341

Ремонтним телицям б місячного віку згодовують на одну голову 320 кг незбираного молока 600 кг відвійок, 180 кг концентратів, 260 кг силосу, 400 кг кормового буряка, 160 кг сіна. В літній період соковиті корми замінюють зеленими. Динаміка живої маси показана в таблиці 23.

Таблиця 23. Характеристика молодняку за живою масою

Роки	Група молодняку	Жива маса	Живої маси при осіменінні
		При народженні, кг	У віці, місяців
			6	10	12	18
2006	Телиці	30	171		284	382	490
2007	Телиці	зо	171		285	382	490
2008	Телиці	зо	170		285	381	540
Стандарт				284	380

Наведені дані свідчать про те, що жива маса молодняку у вказані вікові періоди перевищує вимоги стандарту породи, але при формуванні стада з більш високим рівнем продуктивності, телиць необхідно вирощувати більш інтенсивніше, щоб можна їх було осіменяти в більш ранньому віці. Схема вирощування телят показана в таблиці 24.

Таблиця 24. Схема, годівлі телят до 6 місячного віку

Вік	Добова даванка на голову, кг
Днів	молоко	відвійки	концентрати	соковиті	сіно	сіль
1-5	6
6-10	6
11-20	6
21-30	6	3	0,1		0,1
31-40	3	6	0,2	1	0,2
41-50		8	0,4	1	0,4
51-60		6	0,7	2.	0, 6	8
61-70		6	0, 8	3	0, 8	ІЗ
71-80		6	1	3	1,0	16
81-90		6	1,2	3	1,2	18
91-100		6	1,4	4	1,4	22
101-110		3	1/5	4	1,6	26
111-120		3	1,5	5	1,8	ЗО
121-130			1,5	5	2,0	32
131-140			1,5	5	2,2	38
141-150			1,5	5	2,4	4 0
151-160			1,5	5	2,5	40
161-170			1,5	5	2,5	40
171-180			1,5	5	2,5	40

Після 6 місячного віку телиць переводять в приміщення, де вони утримуються групами по 30-50 голів, без прив'язі. Клітки мають вільний вихід на вигульні майданчики, що дає можливість організувати для телят активний моціон протягом всього року. Раціон складають раз на місяць на групу телиць в відповідності з нормами і планами росту. В цей період телицям згодовують 1,5-2 кг концентратів, 5-8 кг сінажу, 5 кг силосу.

3.2.4 Паратипові фактори продуктивності

Велику роль для підвищення продуктивності тварин відіграє правильна організація годівлі і утримання.

Не зважаючи на те, що в господарстві велику увагу приділяють кормо виробництву, питання з кормами вирішено недостатньо.

В раціоні корів протягом року відчувається недостача сіна, в зимовий період коренеплодів.

Незадовільна кормова база спричиняє зниження, надоїв і передчасний запуск корів. Часто раціони неможливо збалансувати через малу кількість набору кормів. Досягнутий рівень годівлі ще недостатній для реалізації генотипу чорно-рябої породи.

За даними бухгалтерського обліку за 2008 рік на 1 голову загодовано 39,7 ц кормових одиниць.

В літній період необхідна кількість протеїну забезпечується переважно за рахунок використання злакових і бобових трав зеленого конвеєра. В літній період тварини в достатній кількості забезпечені кормами, за добу на одну голову згодовується 40-60 кг зеленої маси.

Як в літній так і в зимовий період нормована годівля корів здійснюється по групах з врахуванням їх продуктивності і фізіологічного стану. Коровам з більш високою продуктивністю згодовують додаткове концентровані корми. Грубі корми, силос, сінаж, зелену масу, нормують для всіх корів однаково.

3.2.5 Годівля та утримання корів в сухостійний період

Відомо, що молочна продуктивність корів залежить від того, як їх готують до майбутньої лактації. Така підготовка має також велике значення і для майбутнього приплоду.

На початку запуску коровам знижують а потім і зовсім припиняють давати концентровані корми і поступово зменшують кратність доїння. З триразового переходять на дворазове, потім на одноразове доїння., потім корів доять через день, і зовсім припиняють доїння.

Щоденний моціон - необхідний елемент технології, що сприяє збереженню здоров'я і відтворювальної здатності корів при тривалому використанні.

На території ферми обладнані впорядковані вигульні майданчики для прогулянок корів взимку.

3.2.6 Годівля корів після отелення

Після отелення коровам починають згодовувати помірну кількість кормів, дотримуючись поступовості переходу до кормів, що стимулюють організм і молочну залозу в напрямку збільшення виробництва молока.

Перші 10 днів після отелення з кожним днем збільшують даванку силосу, концентратів та інших кормів, згодовування яких на 10-й день доводять до певної норми, відповідно до добового раціону, розрахованого на певний рівень надою. Крім того, з метою роздоювання корові дають корми авансом в рахунок майбутнього надою з розрахунку його збільшення.

Таблиця 25. Раціон дійних корів в зимовий період

Корми	кг	К.од.	пер. протеїн г	Са, г	Р, г	Каротин, мг
Норма		9,6	940	65	45	410
Сіно злакове	3	0, 84	111	6,2	3,3	42
Солома ячмінна	2	0, 65	26	6, 6	1,6	р
Силос кукурудзяний	20	3,2	280	28	8	400
Сінаж злаково-бобовий	8	2,32	304	22,4	11,2	240
Дерть ячмінна	1,7	1,95	144,5	3,4	6,63.	0,34
Сіль кухонне	г б
В раціоні		8, 99	865,5	76, б	30,73	690, 3
% до норми		-0, 61	-74, 5	+ 11, б	-14,27	+280,3

Як видно з наведеного прикладу, раціон годівлі корів не збалансований за основними показниками поживності. Причиною тому, в основному, є низька якість грубих кормів.

3.2.7 Генеалогічний аналіз гурту

Цінність методу розведення за лініями полягає у тому, що він вирішує таки завдання, як створення тварин з достатньо високою спадковістю, зумовленою концентрацією в породі великої кількості адитивних генів, що сприяють розвитку господарсько-корисних ознак, і підвищення гомозиготності до рівня, який не зумовлює інбредної депресії, і збереження в породі достатньої мінливості. Генеалогічний аналіз стада сприяє об'єктивному вибору шляхів дальшого його поліпшення. Доцільно продовжити розведення тих ліній, які виявляють найбільш продуктивними в конкретних умовах.

Таблиця 26 Генеалогічна структура маточного гурту

№ п/п	Кличка та інд. № бугая плідника	Належність до лінії	Корови
			Кількість голів	%
1.	Таль 19898	Лінія Р. Совріна	146	146
2.	Чебрець 933122	Лінія Віс Айдіала	12	12
3.	Боуке 1912819	Лінія Аннас Адема	520	40
	Разом голів	__	50	100

Таблиця 27. Характеристика бугаїв-плідників різних ліній за походженням

№ п/п	Кличка та інд. № бугая плідника	Лінія	Продуктивність предків	Індекс племінної цінності
			М (мати)	МБ (мати-батька)	Надій, кг	% жиру
			Надій, кг	% жиру	Надій, кг	% жиру
1.	Таль 19898	Монтвик Чифтейна	8713	4,27	10886	4,13	8629,5	4,06
2.	Чебрець 43	Кипариса	8643	3,97	9293	4,29	9179,25	4,1
3.	Боуке 1912819	Аннас Адема	8283	4,23	10790	3,92	9284	4,13
	В середньому	-	8546	4,16	10323	4,1	9030,9	4,09

Як видно з даних таблиці 26 генеалогічна структура маточного стада представлена трьома лініями:

· Лінія Монтвик Чифтейна - 10 голів,

· Лінія Кипариса - 20 голів,

· Лінія Аннас Адема - 20 голів.

З даних таблиці 27 видно, що найбільшу племінну цінність по надою має бугай-плідник Боуке 1912819 лінії Аннас Адема, також він має і високий відсоток жиру.

Отже доцільно продовжувати працювати з цією лінією.

Тип тварини визначає особливості будови тіла, які вказують на мету їх використання. Об'єктивно оцінити тип можна з використанням промірів екстер'єру. В таблиці 28 показника оцінки тіло будови тварин.

З даних таблиці випливає, що оцінка тіло будови корів модельного гурту проводилась методом вимірювання, тому можна порівняти середні показники промірів з стандартом, що наведені в LXXXIV тому ДПК. Отже, тварини лінії Кипариса цілком відповідають стандарту по висоті в холці, але щодо інших промірів, то результати не задовольняють стандарт. Тварини, що належать до лінії Монтвик Чифтейна мають високий зріст і міцний, широкотілий тип конституції, коса довжина тулуба та ширина в маклоках задовольняє стандарт.

Корови лінії Аннас Адема мають середній ріст, що не зовсім задовольняють стандарту. тварини мають широкі груди, глибина грудей та ширина в маклоках відповідають стандарту.

Слід відмітити, що тварини, які мають вим'я з ванно - або чашоподібною формою добре пристосовані до машинного доїння за умови, якщо частки вим'я рівномірно розвинені.

Таблиця 28. Проміри та оцінка тіло будови корів

	Показники	Належність до лінії	Дані LXXXIV тому ДПК	До даних LXXXW тому ДПК, %
		А	Б	С
1.	Проміри, см Висота в холці	130,1	132,75	128,65	130	100	102,1	98,96
2.	Ширина грудей	44,8	45,5	47,55	50	89,6	91	95,1
3.	Глибина грудей	67,6	66,4	68,35	70	94,85	94,85	97,6
4.	Коса довжина тулуба	153,4	158,9	162,7	160	95,87	99,3	101,68
5.	Ширина в маклоках	47	51,45	51,75	55	85,45	93,54	94
6.	Обхват грудей	186,4	186,75	180,8	200	93,2	93,37	90,4
7.	Обхват п'ястку	18,72	18,67	18,7	20	93,6	93,35	93,5
8	Оцінка тіло будови, бал	8,3	8,5	8,97	9,5	87,3	89,47	94,42
9	З них оцінка вим'я	4,12	4,2	4,23	4,5	91,5	93,3	94
10	Форма вим'я З них ванно подібна	1	12	2	-	-	-	-
11	Чашоподібна	2	5	13	-	-	-	-
12	Округла	7	3	12	-	-	-	-

3.2.8 Продуктивні та відтворювальні особливості ліній

Молочна продуктивність корів - результат взаємодії комплексу фізіологічних процесів організму, які контролюються багатьма системами генів і зумовлюють спадковий статус породи. Хоча породи молочної худоби за спадковими ознаками і різняться між собою, проте основні закономірності їх поліпшення за допомогою селекції однакові.

Матеріали щодо продуктивності поголів'я, яке ми взяли для моделювання в селекційний процес показані в таблиці 29.

Із таблиці видно, що коефіцієнт варіації Сv найбільший по лінії Монтвик Чифтейна - 9,98 майже по трьом лактаціям. По лінії Кипариса коефіцієнт варіації по першій лактації складає 4,56, по лінії Аннас Адема коефіцієнт варіації найбільший у другій лактації.

Критерій достовірності вищій по першій лактації.

Таким чином ми можемо констатувати, що потенційні можливості стада досить високі. В перспективі є можливість створити стадо з рівнем продуктивності 8-10 тисяч кг молока за лактацію.

Таблиця 29. Надій корів різних ліній

Кличка та інд. № плідника (батька)	Лінія	Кількість корів, голів	Надій
			І лактація	ІІ лактація	ІІІ лактація	Най- вища
			М±m	cv	М±m	cv	М±m	cv	М±m	cv
Таль 65429	Монтвик Чифтейна	10	2531,1 84,2	9,98	3074 102,3	9,98	3980 132	9,96	4108,6 136,6	9,98
Чебрець 43	Кипариса	20	3167,2 32,8	4,56	4092,2 42,27	4,5	4739,8 43,1	1,2	4945,35 16,8	1,49
Боуке 1912819	Аннас Адема	20	3418 35,5	4,56	4031,7 41,8	4,57	4309,45 44,3	4,5	4601,1 47,7	4,56
Критерій достовірності (td)	-	-	153	-	72,5	-	21,18	-	16,58	-

В таблицях 30 і 31 наведені дані по показникам жирномолочності. Аналіз таблиці 30 свідчить про те, що показники жирномолочності стада не високі. В середньому жирномолочність по лінії Монтвика Чифтейна варіює від 3,62% до 3,7%. При цьому з віком корів цей показник погіршується. Слід зазначити, що дуже висока мінливість цієї ознаки. Насамперед це свідчить про наявність матеріалу для добору, а по друге - це статистична погрішність. Коефіцієнт достовірності становить ‹ 0,4 та ‹ 0,1.

Антологічна залежність спостерігається і по кількості молочного жиру (таблиця 31).

Таким чином ми можемо стверджувати, що потенційні можливості стада по жирномолочності не високі.

Таблиця 30. Жирномолочність корів різних ліній

№ п/п	Кличка та інд. № плідника (батька)	Лінія	Кількість корів, голів	Вміст жиру в молоці, %
				І лактація	ІІ лактація	ІІІ лактація	Най- вища
				М±m	cv	М±m	cv	М±m	cv	М±m	cv
1.	Таль 65429	Монтвик Чифтейна	10	3,7 0,39	31,89	3,68 0,39	31,66	3,67 0,39	31,35	3,62 0,39	31,36
2.	Чебрець 43	Кипариса	20	3,66 0,18	22,39	3,64 0,18	21,5	3,71 0,18	22,38	3,72 0,19	22,37
3.	Боуке 1912819	Аннас Адема	20	3,6 0,18	22,4	3,67 0,18	22,36	3,71 0,18	22,37	3,69 0,18	22,37
	Критерій достовірності (td)	-	-	0,40	-	0,30	-	0,10	-	0,15	-

Таблиця 31. Характеристика корів різних ліній за виходом молочного жиру

№ п/п	Кличка та інд. № плідника (батька)	Лінія	Кількість корів, голів	Продукція молочного жиру, кг
				І лактація	ІІ лактація	ІІІ лактація	Най- вища
				М±m	cv	М±m	cv	М±m	cv	М±m	cv
1.	Таль 65429	Монтвик Чифтейна	10	93,93 10,1	32	113,03 12	32,2	152,11 16,5	32,5	145,09 15,79	32,6
2.	Чебрець 43	Кипариса	20	116,14 6	22,9	155,25 8,16	23	178,57 9,38	23,1	186,39 9,7	22,99
3.	Боуке 1912819	Аннас Адема	20	127,13 6,59	22,8	146,6 7,6	22,9	161,06 8,49	23,19	168,47 8,79	22,9
	Критерій достовірності (td)	-	-	12,6	-	5,87	-	10,9	-	1,45	-

В таблиці 32 ми наводимо дані, щодо вікової динаміки по живій масі корів стада.

Як видно з даних таблиці 32 найбільшу живу масу мають корови лінії Монтвик Чифтейна - 511,8 кг в середньому, а найнижчу корови лінії Аннас Адема - 474,2 кг, td = 0,19.

В практиці використовують близько 30 параметрів для оцінки відтворної здатності корів і бугаїв. Коефіцієнт відтворення (КВ) корів можнавизначити за методикою розробленою Д.Т. Вінничуком (1970);

КВ = (КТ / В) х 100, де

- КТ - кількість телят за досліджуваний період, від однієї корови;

- В - вік корови, роки.

Матеріали щодо відтворювальної здатності показані в таблиці 33.

В цілому слід зазнати, що в майбутньому є всі перед посилки для, того, щоб створювати у господарстві високопродуктивне стадо з високими показниками племінної цінності.

Таблиця 32. Характеристика корів різних ліній за живою масою

№ п/п	Кличка та інд. № плідника (батька)	Лінія	Кількість корів, голів	Жива маса, кг
				І лактація	ІІ лактація	ІІІ лактація	Найвища
				М±m	cv	М±m	cv	М±m	cv	М±m	cv
1.	Таль 65429	Монтвик Чифтейна	10	417 11,4	21,4	483,0 19,2	19,2	521,2 17,2	17,4	511,8 18	31,7
2.	Чебрець 43	Кипариса	20	403 19,7	22,8	459,3 12,4	17,8	448 275	23,4	494,5 25	22,4
3.	Боуке 1912819	Аннас Адема	20	389 18,0	21,4	411 22	26,8	469 8,4	11,2	474,2 24,1	4,7

Таблиця 33. Показники продуктивності і відтворної здатності корів різних ліній в залежності від інтенсивності роздоювання за першу лактацію

Надій за І лактацію від вищої, %	Лінія Монтвик Чифтейна	Лінія Кипариса	Лінія Аннас Адема
	Середній надій за І лактацію	Надій за найвищу	КВ, %	Кількість корів, гол	Середній надій за І лактацію	Надій за найвищу	КВ, %	Кількість корів, гол	Середній надій за І лактацію	Надій за найвищу	КВ, %	Кількість корів, гол
До 50,9									2685	5301	175	2
51-55,9					4888,6	7501	140	5	24507	4600,7	120	7
56-65,9					4246 4979	7902 7160	133 166,7	1 1
61-65,9	4363,7 4921,7	5648,57 6507,7	133,3 166,7	7 3
66-70,9					4644,9	5995,9	133	7	3370 3152,7 3003,2	4821 4611,7 4429	150 133 166,7	1 3 5
71-75,9					5546,8	6944	150	4
76-80,9
81-85,9					5348,5	6151,5	100	2
86-90,5
91-95,9									3991	4205,5	133	2
96-100

3.3 Селекційно-генетична ситуація в гурті

Для виконання даної дипломного проекту було сформовано модельне стадо корів чорно-рябої породи кількістю 50 голів.

З них 10 голів належать до лінії Монтвик Чифтейна, 20 - лінії Кипариса, 20 - Аннас Адема.

Так як чорно-ряба порода є спеціалізованою на отримання високої молочної продуктивності то тварини мають характерний тип будови тіла, з добре розвинутою молочною залозою добре пристосованою до машинного доїння.

Продуктивність корів в середньому по гурту становить 4640,3 кг з вмістом жиру в молоці 3,69%, що майже відповідає стандарту.

При розрахунках коефіцієнтів кореляції було виявлено, що селекційна робота по підвищенню надоїв та% жиру в молоці може бути позитивною у трьох ліній.

Повторний підбір вже перевірених поєднань з підвищеною імовірністю гарантує одержання запланованих результатів.

Висновки

1. Переведення молочного скотарства на промислову основу поставило перед селекціонерами завдання створити тварин придатних до використання їх в умовах сучасної технології виробництва.

2. Молочне стадо господарства представлено чорно-рябою породою. Стадо характеризується невисокою продуктивністю.

3. Стадо господарства представлене трьома генеалогічними лініями Монтвик Чифтейна, Кипариса, Ананас Адема. Найпродуктивними коровами є представники лінії Монтвик Чифтейна

4. Маточне поголів'я заводських ліній Монтвик Чифтейна є базою для формування племінного ядра. Генетичний потенціал лінії є високим і створює селекційний диференціал на рівні 15 - 20% середнього показника продуктивності стада.

5. Дослідженнями встановлено, що ефективність добору за молочною продуктивністю значно вище, ніж за жирномолочністю. Добір за жирномолочністю має бути індивідуальним.

6. Розрахунки селекційного диференціалу і селекційного ефекту з відповідним підбором плідників показують, що в перспективі молочна продуктивність стада практично майже подвоїться. В 2010 році стає реальним отримувати на корову 4,5 тис. кг. молока за лактацію.

7. Потребує суттєвої реконструкції молочне господарство. Господарству запропоновані розроблені нами заходи для отримання молока високої якості та його первинної переробки.

Список літератури

Алухов.И.А. Интенсификация воспроизводства стада молочного скота. Зоотехния.1989 - №4.С57-61.

Антоненко В.М., Барон О. та ін. Оцінка бугаїв та кращі корови голштинизованого типу // Тваринництво України. - 2000. - №5 - 6, С. 23 - 24.

Антоненко В М., Майборода Н.М., Свитовец Г.О., Ткачук В.И. Фено-генетическая характеристика помесных быков чёрно-пёстрой породы, оценка по потомству. - К.: Урожай, 1984.

4. Афанасьев.В «Ю. Ганчев.Н.М. Афанасенко.С.Ю. Оценка генетических кареляций между продуктивными признаками и показателями воспроизводительной способности молочного скота. С 221-226. Збірник наукових праць Луганського національного аграрного університету.ред. В.Г. Ткаченко - Луганськ: Видавництво ЛИРУ 2005 №47 (70)-304С (серія «Сільськогосподарські науки»)

5. Бабарика.І.Г. пристосованість молочної худоби як результат дії природного відбору. «підвищення продуктивності сільськогосподарських тварин. ЗБ.наук. праць. Харк. Держ. Агр.ін-т, Харк. Зоовет.ін-т. Харків 1999. С171-175.

6. Бакшеев П.О., Богдановский В.В. справочник по охране труда и технике безопасности К.: «Урожай», 1974, 184 с.

7. Басовський Н.Э. Популяційна генетика в селекції молочної худоби. - М.: Колос, 1983. - 256 с.

8. Басовський Н.З. Розведеннясільськогосподарських тварин. - Біла Церква, 2001. -400c.

9. Баша.В.Е. Панкратова А.А. М'ясна продуктивность скота молочних и мясних пород. СБ.науч. тр. (Кубанський С-Х инт-1976). С91-93

10. Бенехіс В.М. Перспективні породні групи чорно-рябої худоби і І Розведення та штучне осеменіння великої рогатої худоби - 1983. - вип. 14. - С. 16-20.

11. Богданов Г.А. Кормление сельскохозяйственных животных. - М.: Агропромиздат, 1990 - 624 с.

12. Бегучев.А. Дедов.М. селекционная программа племенной работы. Животноводство - 1981 г.С19-22

13. Белоусов.Л.М. Атрюшин.В.Е. Молочность и состав молока коров м'ясних пород южного Урала по первому отёлу. СБ. Науч.тр. ВНИИМС-1975.С43-45.

14. Белогурова.В.И. Ивашков.П.И. Нарыжный.П.А. Ладиш.И.А. Скоморох.В.Н. К вопросу адаптационных спосібностей животных. Збірник наукових праць Луганського національного аграрного університету.ред. В.Г. Ткаченко - Луганськ: Видавництво ЛИРУ 2005 №47 (70)-304С (серія «Сільськогосподарські науки»)

15. Бурлаков.Н.М. промышленное скрещивание молочних пород с герефордами и абердин-ангусами. Молочное и мясное скотоводство - 1965. №5.С42-43.

16. Бузін І.А. Потокові технології виробництва молока-К: Урожай1989.С190.

17. Вальдман Э.К. Коренсон.М.Н высокопродуктивное молочное скотоводство. М: Колос, 1982.С-270

18. Вінничук Д.Т., Мережко П.М. Шляхи створення високопродуктивного молочного стада. - К.: Урожай, 1983. - 149 с.

19. Вінчук Д.Т., Мережко П.М. Шляхи створеннявисокопродуктивного стада. - К.: Урожай, 1993 - 152 с.

20. Всяких А.С. Методы ускорения селекции молочного скота. - М.: Агропромиздат, 1990. - 192 с.

21. Всяких А.С. и др. Племенной подбор и разведение по линиям в скотоводстве в условиях прогрессируемой технологи. - Одеса: учебное пособие. - 1984.

22. Гиль М. Молочна продуктивність корів різних класів розподілу за даними тілобудови // Тваринництво України. - 2003. - №3. - С 17-20.

23. Гончаренко І., Олійник О. Плодючість молочних корів // Тваринництво України, - 2003. - №3. - С 15-17.

23. Гончев.М.Н. Бондаренко.Г.П. Жованик, В.М. Дувасов, О.В. Афанасенко В.Ю. особливості росту і розвитку телиць та їх нетрасплантантних ровесниць. С235. Збірник наукових праць Луганського національного аграрного університету.ред. В.Г. Ткаченко - Луганськ: Видавництво ЛИРУ 2005 №47 (70)-304С (серія «Сільськогосподарські науки»)

24. Григорьев 3. П., Платонов А.А. Результаты скрещивания чёрно - пёстрого скота с голштинским // Зоотехния - 1990, - №3. - С. 19.

25. Туманов А. Опыт получения 5000-х удоэв II молочное и мясное скотоводство. - 2001. - №6. С. 7 - 9.

26. Даниленко.Л.И.современная технология производства молока. (Технология промышленного животноводства.) М - :Знание, 19 71-Вып.I.С15-16.

27. Донченко.Т.А. порівняльне виявлення продуктивності помі сей чорно-рябої худоби з бугаями м'ясних порід, метр. наук. - техн. конференції-Луганськ.19 94-Ч.І.С. 105-106 (а)

28. Донченко.Т.А. продуктивність помісей чорно рябої худоби з бугаями м'ясних порід різних генотипів. Розведення і штучне осіменіння великої рогатої худоби.-К: Урожай 1994. Вип 26. С53-55 (б)

29. Дослідження з технології і маркетингу у тваринництві /За ред. Проф. Ю.Д. Рубана. - Харків: Еспада, 2002. - 572 с.

30. Дьяченко Е. Племенная работа с линиями в молочном скотоводстве // Зоотехния. - 1990, №2.

31. Ерохин А.И., Солдатов А.П., Филатов А.И. Инбридинг и селекция животных. - М.: Агропромиздат, 1987. - 246 с.

Размещено на Allbest.ru