Проект повносистемного рибницького господарства потужністю 780 тонн коропових риб у зоні Лісостепу

Для визначення дози гонадотропної речовини у той чи інший період роботи із плідниками, відбирають пробну партію риб (краще одного віку і обов'язково близьких за масою), яку ділять на 3 групи. У кожній групі повинно бути не менше п'яти самок. Нормативну дозу гонадотропної речовини застосовують наступним чином: для І групи вона становить близьку до мінімальної, для ІІ групи - приблизно середня в межах її коливань, для ІІІ групи - близька до максимальної. Для роботи у наступному на промислових партіях риб застосовують дозу, за якої було досягнуто найвищий показник дозрівання плідників.

Для усієї групи самок, відсаджених для отримання ікри, зважують на аналітичних або електронних вагах необхідну кількість гіпофізу, виходячи з визначеної її дози та маси самок.

Суспензію гонадотропної речовини ацетонованих гіпофізів готують на всю групу відсаджених плідників (для самок та самців окремо) наступним чином. Відібрані та зважені гіпофізи поміщають у фарфорову ступку і ретельно їх розтирають до пилоподібного стану. Далі до нього додають невелику кількість фізіологічного розчину або дистильованої води і розтирають до однорідної маси. Після цього додають фізіологічний розчин з розрахунку 1,0-1,5 мл суспензії гіпофізу на одного плідника коропа. Водну суспензію гіпофізів готують безпосередньо перед проведенням робіт з ін'єктування, тому що гонадотропна активність гіпофізів втрачає свої якості впродовж декількох годин [47].

Для проведення ін'єкцій використовують шприци типу «Рекорд», місткістю 10-20 мл. з довгою тонкою голкою. Можна використовувати шприци разового користування. При ін'єкції голка вводиться у спинний м'яз першої третини тіла дещо вище бічної лінії тіла риби та нижче основи спинного плавця під кутом до 30°.

Місце ін'єкції після видалення голки слід зажати пальцем та злегка промасажувати. Ін'єктують плідників у рибоводних люльках з м'яким вологим покриттям. Для попередження травмування плідників при проведенні ін'єкцій та контролю за дозріванням, зціджуванням статевих продуктів застосовують різні анестезуючі речовини, зокрема, хінальдин, пропісцин, 2-феноксиетанол. Рибу при проведені цієї чи іншої операції витримують у розчині анестетика не більше 7-10 хв., а потім поміщають у чисту проточну воду. Час початку ін'єктування розраховують таким чином, щоб статеві продукти можна було одержувати вдень [51].

Після проведення вирішальної ін'єкції, у міру дозрівання статевих продуктів самок, їх рухливість та активність підвищуються. Неспокійний стан самок є сигналом до відбору в них ікри. Тривалість дозрівання самок після вирішальної ін'єкції залежить від температури води (Табл.1.2).

Таблиця 1.2

Тривалість дозрівання самок коропа після вирішальної ін'єкції залежно від температури води [51]

Температура води, °С	Тривалість дозрівання, год.
17-18	17-20
19-20	16-18
21-22	12-14
22-24	10-12

Дозрілу самку обережно відловлюють за допомогою рибоводного рукава, перевертають догори черевцем, затискають пальцем руки генітальний отвір для запобігання втрат ікри, і заносять до інкубаційного цеху, де будуть проводити роботи з одержання зрілих статевих продуктів. Черевце самки ретельно витирають чистим рушником, голову і хвіст обгортають вологими рушниками, черевце залишають відкритим. Усі роботи з одержання зрілих статевих продуктів від плідників коропових риб проводять у місцях захищених від сонячних променів та прямого освітлення. Перед одержанням зрілих статевих продуктів миски зважують і на них помічають їх вагу.

Дозрілі ікру та сперму одержують методом відціджування. Посуд для відбору ікри та сперми має бути ретельно вимитим та висушеним. Спочатку за 20-30 хв. до одержання ікри відціджують у самців сперму у сухі стерильні бюкси або пробірки, які потім закривають і зберігають у холодильнику або термосі із кригою. Одержують сперму від кожного самця у окремий посуд. Не допускається попадання до неї крові, сперматозоїди у ній злипаються і гинуть [34].

Ікру від кожної самки одержують у індивідуальну суху посудину (пластикові, емальовані тази та миски, попередньо зважені). Як правило, роботи з отримання зрілих статевих продуктів риби проводять два чоловіки. Один з них відціджує ікру чи сперму, держачи рибу хвостом донизу, другий - тримає тару під відціджуваними статевими продуктами. Статевий отвір дозрілої самки повинен знаходитись безпосередньо біля краю миски, дозріла ікра має вільно стікати по її стінці. Відціджувана ікра не повинна падати з висоти, з метою недопущення її травмування. Відціджування припиняють, якщо з'являються згустки ікри або крові. При одержанні ікри необхідно слідкувати, щоб до миски з ікрою не попадала вода. Облік відцідженої ікри ведуть об'ємним та ваговим методами.

Для визначення робочої плодючості миску з ікрою зважують, віднімають масу пустої миски, беруть наважку ікри в 1 г, підраховують в ній кількість ікринок і проводять перерахунок на масу одержаної ікри.

Осіменіння ікри коропа проводять відразу після одержання його зрілих статевих продуктів. Відціджена ікра зберігає здатність до осіменіння упродовж 30-45 хв., сперматозоїди - до 1,5 год. Для осіменіння до 1 кг ікри додають 3-5мл сперми, одержаної від 3-5 самців. Ікру зі спермою ретельно перемішують упродовж 10-20 секунд за допомогою віничка із пташиного махового пера, додають до неї до 0,5 л заготовленої раніше знеклеюючої речовини, і знову ретельно перемішують (до 60 с). Додавання знеклеюючої речовини до статевих продуктів коропа, в якій є вода, активізує сперматозоїди і підвищує запліднюючу здатність ікри, яка за нормативами має становити не менше 80 % [34].

Інкубація ікри коропа в заводських умовах проводиться в апаратах, принцип дії яких пов'язаний з проходженням ембріогенезу ікри у завислому стані.

Знеклеєння ікри коропа проводять або безпосередньо в ємкостях, в які вона була одержана від плідників, або в апаратах, де вона буде проходити інкубацію. Для знеклеєння використовують такі знеклеюючі речовини: цільне або сухе знежирене молоко, тальк. В останній час найбільш широкого застосування набули розчини цільного або сухого молока і тальку.

Для виготовлення знеклеюючого розчину тальку на 10 л води беруть 100 г тальку та 15-25 г NaCl. Знеклеюючий розчин слід додавати до ікри впродовж усього періоду цього процесу, зливаючи відмитий слиз та перемішуючи обережно запліднену ікру віничком із пташиного пера. Під час знеклеєння відбувається набрякання ікри та її розвиток. Через 30-35 хв. проводять перевірку ікри на знеклеєння, поміщаючи декілька ікринок (до 30-50) у бактеріологічну чашку Петрі з водою. Якщо ікра протягом 3-5 хв. не приклеїлась до дна чашки, знеклеєння можна вважати закінченим, якщо ж приклеїлась, знеклеєння ікри продовжують. Знеклеєння ікри за даного методу становить близько 40 хв..

Знеклеюють ікру коропа також розчином молока як вручну, так і шляхом барботажу її повітрям в інкубаційних апаратах. Робочий розчин готують наступним чином: на 8-10 л води додають 1 л свіжого молока, або 100-150 г сухого молока та 15-25 г NaCl. Цей розчин заливають в інкубаційний апарат, куди подають через спеціальний вентиль повітря і до апарата поміщають запліднену ікру. Перевірку ікри на знеклеєння проводять за наведеним методом. Як правило, ікра знеклеюється через 35 хв. [47].

Після знеклеєння ікри надходження повітря до апаратів перекривають і до них підключають подачу води. Оптимальні умови інкубації ікри створюються за водообміну 2,5-3 л/хв., температури води 20-22°С, вмісту розчиненого у воді кисню - не нижче 5 мл./л. Ікру кожної самки інкубують в окремих апаратах. Тривалість завантаження апаратів, що розташовані на одному стояку ікрою, одержаною від однієї партії риб, не повинна перевищувати 4 годин, що забезпечує в наступний період одночасний перехід на зовнішнє живлення личинок, висаджених у лотоки.

У процесі інкубації слід ретельно стежити за умовами середовища, водообміном, станом ікри. Загибла ікра відбирається із апаратів. Тривалість інкубації ікри коропа може бути різною і залежить вона від температури води (Табл. 1.3).

Таблиця 1.3

Тривалість інкубації ікри коропа залежно від температури води [51]

Температура води, °С	Тривалість інкубації, діб
22	2,5-3
20	3,5-4
19	4,5-5
17	7-7,5

Викльов передличинок коропа відбувається безпосередньо в апаратах. Після появи в них передличинок, приблизно до 15 % від завантаженої на інкубацію ікри, водообмін у апаратах значно зменшують, забезпечуючи відсутність залягання ікри та передличинок, що виклюнулись, у конусній частині апарата. Це призводить до накопичення в ікрі з ембріонами ферменту викльову, який розм'якшує оболонку ікри, що сприяє прискоренню викльову із ікринок постембріонів. Такий спосіб сприяє інтенсивному викльову, який відбувається протягом 20-40 хв. Передличинок відразу ж переносять у підготовлені апарати для витримування [47].

Технологія одержання потомства рослиноїдних риб заводським методом.

При вирощуванні племінного матеріалу слід урахувати видові та вікові особливості цих видів риб, максимально забезпечувати їх харчові потреби.

Білий амур у більш зрілому віці здатний швидко споживати у ставах рослинність, і коли відчувається її нестача, до ставів вносять зелену рослинність з розрахунку 30-50 кг на 1 кг приросту риби. Для задоволення харчових потреб гібрида білого та строкатого товстолобів, основним кормом якого є фітопланктон, частково зоопланктон та детрит, необхідно проводити комплексні заходи щодо підвищення природної кормової бази у ставах. Це здійснюється за рахунок внесення до них органічних та мінеральних добрив за біологічною потребою.

Вирощування племінного матеріалу всіх трьох видів рослиноїдних риб проводиться в полікультурі. Навесні у період зариблення ставів та восени під час посадки риби на зимівлю проводять її профілактичну обробку [53].

Приріст маси плідників у період літнього нагулу має бути високим і становити не менше 1 кг. За вихідну величину береться маса риби у донерестовий період.

При роботі з рослиноїдними рибами плідників одержують шляхом відлову їх з водойм комплексного призначення. При використанні таких водойм у якості маточних необхідний чіткий контроль за генетичною чистотою рибопосадкового матеріалу, контроль за фізіологічним станом риби [53].

Відпрацьовані також рибоводно-біологічні нормативи одержання потомства рослиноїдних риб та вирощування на базі скидних вод енергетичних об'єктів.

Потомство рослиноїдних риб у рибних господарствах України, як і в більшості господарств інших країн, одержують штучним шляхом у заводських умовах, застосовуючи метод гонадотропних ін'єкцій. У південних районах самки бувають готовими до нересту вже у середині травня. Розвантажують зимувальні стави з плідниками, як правило, напередодні наступу нерестових температур води (18-20 °С). У зимувальних ставах, які мають бути розташовані поблизу інкубаційного цеху, де розміщені плідники білого амура, після переходу температури води через 12-13 °С, проводять їх підгодівлю зеленою рослинністю. У разі її відсутності рибу підгодовують лялечками тутового шовкопряда з розрахунку 3 % від маси риби, строки годівлі мають бути обмеженими 1-2 тижнями [54].

З метою більш раннього одержання потомства у тепловодних риборозплідниках температуру води поступово підвищують, доводячи до нерестової, починаючи з середини квітня поступово доводять до 15 °С, а на початку травня - до 18-20 °С. Такі роботи можна виконувати в рибних господарствах із звичайним температурним режимом за умови забезпечення підігріву води в інкубаційному цеху та нерестових ставах і ємкостях для утримання плідників.

При розвантаженні зимувальних ставів проводять бонітування плідників, розподіл їх за видами та статтю. Характерною ознакою, яка відрізняє самців від самок є наявність у них шлюбного вбрання та виділення сперми при легкому натискуванні в зоні генітального отвору. У самців внутрішня поверхня грудних плавців має шорсткість. У білого товстолоба - це чисельні гострі шипики, у строкатого вони менш шорсткі, у білого амура - чисельні горбочки нагадують наждачний папір.

До одержання потомства від рослиноїдних риб приступають із встановлення середньодобової температури води не нижче 20 °С. Визначення строків роботи є дуже важливим для одержання повноцінних статевих продуктів; тривале утримання плідників рослиноїдних риб за нерестової температури води призводить до їх швидкого перезрівання. Період нерестової кампанії має бути дуже стислим - не більшим за 25-30 днів. Спочатку одержують потомство від білого амура та білого товстолоба, а через 10-15 днів - від строкатого товстолоба, як найбільш теплолюбного виду [53].

Строки початку робіт визначають шляхом використання пробної партії плідників, проводять ін'єктування декільком найбільш зрілим самкам І групи.

Готовність самок до нересту визначають також методом біопсії. Спеціальним шприцем з товстою голкою, яка має широкий діаметр отвору, із яєчника беруть декілька ікринок (роблять прокол попереду генітального отвору трохи вище від кіля під кутом 30-40°), які поміщають у спеціальний розчин (6 частин спирту ректифікату, 3 частини формаліну (40 %), 1 частина крижаної оцтової кислоти) і розглядають під мікроскопом. Якщо ікринка має овальну форму, а ядро зміщене до периферії, така самка готова до нересту. Якщо ікринка круглої форми з розміщеним по центру ядром, самка до нересту не готова.

Для дозрівання самок сума ефективного у рибництві тепла (з температурою повітря вище за 15 °С) між нерестовими строками двох суміжних років для рослиноїдних риб має становити 2500-2800 градусодіб.

Побічною ознакою стану готовності самок до нересту є текучість самців [54].

Гіпофізарні ін'єкції рослиноїдним рибам проводять дворазово, що пов'язано з переднерестовими змінами в їх яєчниках, які проходять у два етапи. Доза ацетонованих гіпофізів для самок рослиноїдних риб становить 3-6 мг/кг маси і залежить від часу проведення роботи, виду риб, ступеня їх готовності, активності гіпофізів. Самців ін'єктують одночасно з проведенням вирішальної ін'єкції самкам. Доза гонадотропної речовини гіпофізів для них становить половину від вирішальної для самок і також піддається коригуванню в процесі проведення нерестової кампанії.

На даний час для ін'єктування білого та строкатого товстолобів використовують синтетичні препарати типу «Нерестин» (1 та 1а), з відповідним дозуванням, згідно з інструкціями, доданими до них, застосовувався також синтетичний препарат хімічно чистого хоріонічного гонадотропіну [52].

Одержання ікри від кожної партії відібраних самок рослиноїдних риб, як правило, проводять через день, що дозволяє раціонально використовувати рибоводне обладнання інкубаційного цеху. Необхідну кількість самок для взяття у рибоводні роботи розраховують, виходячи із кількості апаратів в цеху для інкубації ікри, їх місткості, середньої робочої плодючості самок. Необхідна кількість самців становить 50-70 % від самок (на 10 самок - 5-7 самців).

За одну дві години до передбачуваного часу дозрівання, плідників перевіряють на стан їх готовності до нерестових робіт. Удари, травмування, стирання слизу тощо позначаються на загальному їх стані, що часто призводить до їх загибелі. Відлов дозрілої риби із переднерестових ставів, садків та інших ємкостей проводять два чоловіки: один підходить обережно забирає її у рибоводний рукав з голови риби, другий - з протилежного кінця, захоплюючи хвостове стебло та одночасно закриваючи генітальний отвір, для запобігання втрати ікри [53].

Одержання зрілих статевих продуктів проводять у місцях, де немає попадання прямих сонячних променів.

Самці, на відміну від самок, характеризуються порційністю дозрівання статевих продуктів, тому за необхідності їх можуть використовувати за період нерестової кампанії 2-3 рази. Сперму від самців можна заготовити за 1 год. до одержання ікри від самок, або ж - після одержання зрілої ікри.

Найдовша активність сперматозоїдів спостерігається у слабколужному середовищі (рН - 7,2-8,0). За низької температури тривалість дії сперми подовжується. За температури 0-2 °С сперматозоїди неактивні, зберігають живучість до декількох діб. Для досягнення такого їх стану, необхідно знижувати температуру від фактичної до 2 °С. Зберігають сперму за такої температури у термосі з широкою горловиною, на дно якої поміщають лід, вкритий марлею у декілька шарів. У промислових рибоводних роботах сперму як заготовлюють заздалегідь, так і зціджують безпосередньо на ікру.

Осіменіння ікри проводять сухим «російським» або сухим способом.

«Сухий спосіб» - зводиться до того, що до ікри змоченої порожнинною рідиною доливають спермії і ретельно перемішують, а потім доливають воду. У заводських умовах це забезпечується таким чином: в емальовану ємкість з ікрою додають сперму і все перемішують. Потім сюди ж наливають воду і знову перемішують статеві продукти.

«Напівсухий спосіб» - перед заплідненням сперму розводять водою. В ємкість з ікрою доливають суміш сперми з водою і перемішують статеві продукти.

«Мокрий спосіб» - запліднюють ікру, заздалегідь промиту водою. В ємкість з ікрою доливають воду, а потім вносять сперму і перемішують статеві продукти [34].

Ікру, одержану від однієї самки, осіменяють спермою від 3-4 самців, з розрахунку 3-4 мл. на 1 кг ікри. Сперму, долиту до ікри, рівномірно перемішують з ікрою віничком із пташиного махового пера, доливають до ікри воду з розрахунку, щоб вона її повністю вкрила, і знову перемішують. Далі воду зливають разом із відмитим слизом, доливають нову порцію води і знову перемішують. Упродовж 10-15 хв. через 1-2 хвилини цю операцію повторюють. За цей період ікра відмивається від клейковини і починає набрякати. Після проведення таких заходів її розміщують в інкубаційні апарати. Плідників, після одержання від них зрілих статевих продуктів, висаджують на нагул у стави.

Інкубація ікри та витримування вільних ембріонів рослиноїдних риб відбувається як і у коропа.

Температура води в апаратах має підтримуватись на рівні 22-24 °С. Вміст розчиненого у воді кисню не може бути нижчим за 5 мг/л. У разі зниження температури води, застосовують заходи щодо її підвищення (підігрів електронагрівачами) [17].

Ембріогенез у рослиноїдних риб проходить швидко і, залежно від температури води, закінчується через 18-34 год. За температури води 23-25 °С він триває 24-30 годин. Масовий викльов ембріонів за нормальних температурних та інших умов відбувається, як правило, за 1-3 години.

Вихід 3-4 добових личинок від заплідненої ікри має бути не нижчим за 50%. Для зариблення вирощувальних ставів рекомендується використовувати молодь до 25-30 мг і більше.

Технологія вирощування рибопосадкового матеріалу у ставових господарствах.

Зариблення ставів при вирощуванні цьоголіток проводять підрощеною до життєздатних стадій молоддю, вирощування відбувається в монокультурі.

Стави за 5-7 діб до посадки в них підрощеної молоді заповнюють водою через сміттєвловлювач, встановленого на водоподачі, який регулярно необхідно чистити. Молоддю зариблюють стави за досягнення в них рівня води не менше 50 см, вирівнюючи температуру води у ємкості із завезеною молоддю з такою у ставу.

За інтенсивного вирощування цьоголіток, коли щільність посадки личинок становить не менше 100 тис. екз./га, годівлю молоді можна розпочинати відразу ж після зариблення або через 10-15 днів, якщо у ставах природна кормова база має високі показники біомаси [55].

Спочатку молодь привчають до штучних кормів, вносячи до ставів комбікорми дрібного помелу або пиловидні їх фракції. На цьому етапі добова доза кормів має бути не вищою за 3 %. Корми вносять на кормові місця або кормові смуги, позначені віхами, щоденно перевіряють їх споживання і, в міру підвищення температури води та звикання молоді до кормів, приступають до нормованої годівлі молоді.

Добові норми збільшують, керуючись показниками гідрохімічного режиму ставів, плановими графіками росту та приросту риби протягом сезону. У початковий період корм задають один раз на день, надалі з підвищення температури води - не менше двох разів на день. Корми задають в один і той же час на кормові місця. Застосовуються також автогодівниці, що дозволяє зменшити витрати кормів.

Комбікорми дають цьоголіткам коропа рівними порціями декілька разів на добу, виходячи із добового раціону та швидкості перетравлення кормів [55].

Ріст цьоголіток та дволіток протягом вегетаційного періоду контролюють шляхом проведення контрольних ловів раз на декаду. Лови здійснюють на різних дільницях ставу за визначеними станціями відбору проб, відловлюючи на кожній з них не менше 50 екз. особин. Рибу зважують, роблять необхідні проміри, визначають її середню масу, досліджують фізіологічний стан та стан здоров'я, характер живлення (досліджують вміст кишечників не менше ніж у 10екз. риб), за необхідності вживають відповідні заходи. Середню масу риби порівнюють із запланованою [56].

Протягом вегетаційного сезону у ставах проводиться постійний рибоводно-біологічний контроль. Облов вирощувальних ставів за різних циклів ведення аквакультури залежно від зони розташування господарства проводять восени, у вересні-жовтні за температури води не вище 6-7 °С і він має бути завершеним до настання заморозків. Господарства зобов'язані мати дані щодо довгострокових прогнозів погоди на осінній період. Облови ставів проводять у стислі строки, бажано за температури води в межах не нижче 3 °С і не вище 6 °С. При облові вирощувальних ставів спочатку випускають через рибозагороджувальну решітку основний об'єм води, рибу, сконцентровану у рибозбірній ямі перед донним водовипуском обловлюють, а ту, яка залишилась, із водою випускають у рибовловлювач. У рибозбірній ямі цьоголіток виловлюють волокушами завдовжки від 10 до 50 м з розміром вічка 8-10 мм і вибирають неглибокими сачками.

Рибовловлювач встановлюють за водоскидом, до нього разом із водою надходять цьоголітки, звідки їх вибирають сачками. Проводять підрахунки вирощених цьоголіток зазвичай об'ємно-ваговим методом, зважуючи та перераховуючи кожну десяту ємкість з рибою, визначають її середню та загальну масу, вихід з одиниці площі, розраховують рибопродуктивність. За можливості рибу сортують на 3 групи: понад 20 г, до 20 г та до 10 г [56].

Технологія зимівлі рибопосадкового матеріалу у ставах.

Транспортування цьоголіток від вирощувальних ставів до зимувальних здійснюють залежно від відстані, у живорибних машинах, чанах різної форми та об'єму (брезентових, металевих). Для зимівлі риб використовують стави, які відповідають таким вимогам:

глибина в них шару води, що не промерзає, має бути не менше 1,2 м, загальна - не менше 2,0 м.

стави мають бути забезпечені постійно водою, водообмін у них здійснюється за 12-15 діб (залежно від вмісту кисню).

дно ставів не повинно мати глибокого шару мулу, бути добре спланованим, забезпечувати можливість повного спуску з нього води в період вилову риби.

На зимівлю риба повинна йти фізіологічно підготовленою. Оцінка фізіологічного стану молоді риби проводиться за показниками її маси, коефіцієнта вгодованості, стану крові, хімічного складу тіла, стану здоров'я [34].

Підготовку зимувальних ставів до проведення в них зимівлі риби розпочинають відразу після весняного їх розвантаження. Цей комплекс робіт спрямований на забезпечення повного розкладання органічних речовин, які накопичились у ставах за період зимівлі риби, а також - на забезпечення сприятливих умов зимівлі. Проводять дезінфекцію ставів по вологому ґрунту безпосередньо після спуску зимувальних ставів. По ложу ставу вносять до 2,5 т/га негашеного або 0,5 т/га хлорного вапна.

За 2-3 тижні до залиття водою знову проводять дезінфекцію зимувальних ставів. Залиття їх водою здійснюють за 10-15 діб до пересадження в них риби з метою стабілізації у ставах гідрохімічного режиму.

Зимівлю цьоголіток коропа та рослиноїдних риб проводять в окремих ставах (роздільно). Якщо вирощування було сумісним, сортування риби здійснюють у процесі облову вирощувальних ставів, використовуючи біологічні властивості товстолобів скочуватися першими (на потік води) у рибо вловлювачі [56].

Одним з основних завдань зимівлі цьоголіток є створення сприятливих гідрологічних та гідрохімічних умов. Вода, що надходить до зимувальних ставів, має відповідати рибоводним вимогам (Табл. 1.4).

Таблиця 1.4

Основні вимоги до води у зимувальних ставах [34]

Показники	Одиниці виміру	Норматив	Допустимі межі
Вміст розчиненого у воді кисню	мг/л	5-8	не менше 4
Діоксид вуглецю	мг/л	до 10	до 15
Водневий показник води (рН)	-	7-8	6-9
Перманганатна окислюваність	мгО/л	до 10	-
Азот амонійний	мгN/л	0,1-0,5	до 1,0
Азот нітритний	мгN/л	0,002-0,01	до 0,02
Залізо загальне	мгFe/л	до 0,3	-
Залізо закисне	мгFe/л	не більше 0,05	-
Сірководень	мг/л	не допускається

Розвантаження зимувальних ставів та пересадження однорічок у нагульні стави необхідно проводити у стислі строки (1,5-2 тижні) за низької температури води (4-6 °С), враховуючи погодні умови та застосування необхідних заходів, які б гарантували рибу від переохолодження в період заморозків та холодного вітру.

Вилов риби із ставів, підрахунок, визначення маси, сортування та пересадження їх до нагульних ставів проводиться з дотриманням тих же умов та санітарно-профілактичних заходів, що і при пересадженні риби на зимівлю. При облові ставів однорічок виловлюють спочатку по приспущеній воді, далі - у рибозбірній ямі або рибовловлювачі. Виловлену рибу обліковують (зазвичай об'ємно-ваговим методом), визначають середню масу однорічок, їх виживання, обстежують стан здоров'я, проводять профілактичне оброблення, транспортують до нагульних ставів [55].

Інтенсивна технологія вирощування товарної риби у нагульних ставах.

Підготовку нагульних ставів до вирощування в них товарної риби в полікультурі проводять з осені. Розпочинається вона відразу ж після вилову риби та спускання з них води. Основні роботи в цей період на ставах зводяться до їх осушення після осіннього облову, ремонту гідротехнічних гідроспоруд, вилучення зайвої рослинності, агрооброблення ложа ставів - розпушування ґрунту ложа на глибину до 5 см, розчищення та поглиблення осушувальної мережі, вапнування з метою дезінфекції, внесення органічних добрив. Перепрілий гній ВРХ вносять по ложу спущеного ставу до його заповнення водою, залежно від забезпеченості ґрунту ставу органічною речовиною [56].

Перед освоєнням водойми необхідно провести технічну меліорацію ложа: видаляють чагарники та корчі, засипають ями та заглибини. Дно рибозбірної ями має бути розміщеним не нижче відмітки труби водовипуску. Дамби ставів із укосами закріплюють твердим покриттям або висівом багаторічних трав.

Оптимальна площа нагульних ставів в які висаджують риб в полікультурі становить до 150 га. Залежно від площі та особливостей створення нагульних ставів їх оптимальна середня глибина 1,5 м.

Заповнення нагульних ставів водою здійснюють через рибозагороджувальні споруди, та фільтри, що зменшує ймовірність проникнення до ставів у тому числі і хижої та смітної риби. Тривалість наповнення ставів водою становить 10-15 діб.

Для компенсації у нагульних ставах втрат води на випаровування та фільтрацію має бути забезпечено її подачу з розрахунку на 1 га 2-3 л/с. У періоди погіршення кисневого режиму водного середовища, проточність води у ставах протягом вегетаційного сезону доцільно збільшувати у 1,5-2 рази. [57].

Зариблення нагульних ставів проводиться навесні якомога раніше. Довге витримування однорічок риби в зимувальних ставах за підвищеної температури води призводить до її сильного схуднення і подальшої загибелі. Поряд з цим, за таких умов значно скорочуються строки нагулу риби.

За інтенсивної форми вирощування коропа у ставах проводять його регулярну годівлю гранульованими комбікормами, призначеними для риб (рецепти 111-1 Укр.; 111-2 Укр.) з різним складом їх компонентів та різними харчовими властивостями (Табл. 1.4). Короп ефективно використовує ці корми за умови наявності у його раціоні не менше 25-30 % природної їжі [58].

Таблиця 1.4

Хімічний склад вітчизняних комбікормів для коропа, % [58]

Рецепт комбікорму	Сирий протеїн	Сира клітковина	Сирий жир	Безазотисті екстрактивні речовини
111-1 Укр.	27,0	9,0	4,7	29,7
111-2 Укр.	25,3	8,7	4,5	33,3

Рекомендується для згодовування рибі гранульованих комбікормів застосовувати маятникові годівниці типу «Рефлекс», що забезпечує зменшення їх витрат на 20 %. Встановлюють годівниці на глибині від 0,9 до 1,5 м, відстань від кінця маятника автогодівниці до дна ставу має становити 20-25 см. Всі ці роботи проводять не пізніше як за тиждень до заповнення ставів водою. Перевірку поїдання кормів здійснюють за допомогою спеціальних сачків щоденно через 2-3 години після годівлі риби.

Облов ставів з товарною рибою проводять поетапно, неводами по воді, а також через рибовловлювачі, які дозволяють сортувати рибу за масою та видами [34].

Заключення з огляду літератури

Для того щоб збільшити виробництво товарної продукції розроблено технологію вирощування риби в полікультурі. Запропонована технологія базується на вирощуванні у полікультурі комплексу цінних видів риб за інтенсивною або випасною технологіями. Вирощуваний у природних умовах короп поїдає переважно донні організми - личинок різних видів комах, малощитинкових червів та молюсків, тоді як інших гідробіонтів, у тому числі зоопланктону він майже не споживає. Вирощування риби в полікультурі дозволяє найбільш ефективно використовувати всі трофічні рівні водойм розташованих в різних географічних зонах України. Впровадити у виробництво нові об'єкти рибництва - піленгас, канальний сом, буфало, деякі види осетроподібних сигових риб, та риб-меліораторів - судак, щука, сом. При правильному кількісному і видовому співвідношенні між короповими і рослиноїдними видами риб у водоймах, дотриманні вимог технології, природна рибопродуктивність зростає з 4-5 до 10-15 центнерів на гектар водної поверхні [33].

Значення різних видів рослиноїдних риб в полікультурі визначається головним чином характером їх живлення. Білий товстолоб харчується мікроскопічними водоростями і детритом. Він не вступає в пряму харчову конкуренцію з іншими видами риб. Більше того, спільне вирощування білого товстолобика з коропом позитивно впливає на обидва види: поліпшується зростання, зростає продуктивність. Пояснюється це тим, що водорості, спожиті білим товстолобиком, що пройшли через його кишечник і частково перероблені, потрапляють на дно водойми у вигляді екскрементів. Короп охоче поїдає ці екскременти, що містять значну кількість поживних речовин.

Біоекологічною основою полікультури є вельми активне і повне використання всіх ланок трофічного ланцюга, що продукується у водоймищі. При вирощуванні риби методом полікультури в ставках, озерах, малих водосховищах первинна продукція у вигляді фітопланктону і водні макрофіти використовуються рослиноїдними рибами; зоопланктон - строкатим товстолобиком, рипусом, пеляддю, срібним карасем; бентос - коропом, сазаном, лином, золотим карасем, осетром, стерляддю, чиром, муксуном, сигами-бентофагами; дрібна малоцінна риба споживається швидкорослими хижаками - нельмою, судаком, щукою, сомом [33].

РОЗДІЛ 2. ОБГРУНТУВАННЯ ВИБОРУ МІСЦЯ СПОРУДЖЕННЯ ГОСПОДАРСТВА

Щоб безпомилково обрати ділянку для будівництва рибоводного господарства, необхідно зібрати землевпорядні плани, топографічні та геологічні матеріали для ділянки ландшафту, обґрунтувати доцільність та перспективність її використання.

При побудові повносистемного рибного господарства, ми повинні, перш за все, дослідити місце розташування господарства, визначити якість води та отримати всі необхідні документи.

Щоб безпомилково обрати ділянку для будівництва рибоводного господарства, необхідно зібрати землевпорядні плани, топографічні та геологічні матеріали для ділянки ландшафту, обґрунтувати доцільність та перспективність її використання.

Якість води має сприяти культивуванню об'єктів аквакультури і виключити виникнення передзаморних та заморних ситуацій. Вона характеризується комплексом параметрів, а саме прозорістю та кольоровістю, водневим показником, розчинними газами, органічними речовинами, сольовим складом, мікробіологічними показниками.

У своєму складі вона повинна містити розчинні мінеральні речовини у певному співвідношенні і за основними показниками має відповідати вимогам галузевих стандартів. Не повинна мати їдких та другорядних запахів, присмаків, забарвлення. Повинен бути відсутнім вільний хлор, сірководень, метану та ін. речовин, що негативно впливають на дорослих риб, ікру та їх молодь. Вода моє бути вільної від зважених речовин, бо вони відкладаються в басейнах та апаратах, при цьому забруднюють ікру, а легкоокислювані із них негативно впливають на вміст розчиненого кисню у воді.

Що до температури води, то вона повинна відповідати видовому складу об'єктів розведення на різних етапах їх розвитку.

Джерело водопостачання повиннао відповідати нормативам (таб.2.1,2.2,2.3), забезпечити розвиток природної кормової бази та не містити збудників захворювання гідробіонтів.

Таблиця 2.1.

Нормовані значення показників якості води джерела водопостачання в період вирощування коропових у полікультурі.

Показники якості води	Нормовані значення
Температура, 0С	не більше 28
Кольоровість (град)	не більше 50
Прозорість, м	0,75?1,0
Завислі речовини, мг/л	не більше 25,0
Водневий показник (рН) води	6,5?8,5
Розчинений кисень, мг/л	не менше 5,0
Двоокис вуглецю, мг/л СО2	не більше 25,0
Сірководень, мг/л Н2S	відсутній
Вільний аміак,NH3, мгN/л	0,05
Амонійний азот, NН4, мгN/л	1
Нітрити, NО2, мгN/л	0,1
Нітрати, NO3, мгN/л	не більше 2,0
Фосфати,PO4, мгP/л)	0,5
Залізо загальне, Fe+2+3, мг Fe/л)	1
Окислюваність перманганатна, мгО/л	15
Окислюваність біхроматна, мгО/л	50
БСК5, м/лО2	3
БСК10, мг/лО2	4,5
Кальцій, Ca, мг/л, мг-екв./л	50-70 (2,5-3,5)
Магній, Mg, мг/л, мг-екв./л	30 (не більше 2,5)
Загальна твердість, мг-екв./л	5,0-7,0
Гідрокарбонати, HCO3, мг/л, мг-екв./л	300-400 (4,9-6,5)
Хлориди, Cl, мг/л, мг-екв./л	50-70 (1,48-1,97)
Сульфати, SO4, Мг/л, мг-екв./л	50-70 (1,04-1,46)
Натрій+Калій, Na+K, мг/л, мг-екв./л	50 (не більше 2,0)
Мінералізація, мг/л	1000
Загальна кількість мікроорганізмів, млн.кл./мл	3
Чисельність сапрофітів, тис.кл./мл	5

Таблиця 2.1

Нормативні значення показників якості води, яка надходить до зимувальних ставів

Показники якості води	Нормовані значення
Температура, ?С	Температура не повинна підвищуватись більше ніж на 4 ?С для коропових риб
Прозорість, м	не менше 1,5
Завислі речовини, мг/л	не більше 10,0
Водневий показник (рН) води	6,58,0
Розчинений кисень, мг/л	не менше 6
Двоокис вуглецю, мг/л СО2	не більше 15,0
Окислюваність перманганатна, мгО/л	не більше 10,0
БСК5, м/лО2	не більше 3,0
БСК10, мг/лО2	не більше 4,5
Амонійний азот, NН4, мгN/л	1,0
Вільний аміак,NH3, мгN/л	0,05
Нітрити, NО2, мгN/л	0,1
Нітрати, NO3, мгN/л	не більше 1,0
Сірководень, мг/л Н2S	Відсутній

Таблиця 2.3.

Нормовані та гранично допустимі значення показників якості води коропових водойм рибогосподарських підприємств в період технологічного процесу вирощування риби.

Показники якості води	Технологічна норма	Нормовані значення
Прозорість, % глибини ставу	50	50
Водневий показник (рН) води	7,0-8,5	6,5-9,0
Завислі речовини, мг/л	25	30,0
Розчинений кисень, мг/л	6,0-8,0	зниження вранці не менше 2,0
Двоокис вуглецю, мг/л СО2	10,0	30,0
Сірководень, мг/л Н2S	відсутній	відсутній
Вільний аміак, NH3, мгN/л	не більше 0,07	0,1
Амонійний азот, NН4, мгN/л	2,0	2,5
Нітрити, NО2, мгN/л	0,1	0,2
Нітрати, NO3, мгN/л	2,0	3,0
Окислюваність перманганатна, мгО/л	15,0	25,0
БСК5, м/лО2	1,0-6,0	3,0

Велике значення надається характеру грунтів майданчика, на якому планується забудова господарства. Найкращими для всіх категорій ставів є родючі ділянки з лучними ґрунтами і слабководопроникними підстилаючими ґрунтами - глиною і суглинками, при потужності їх шару 1?2 м. Піщані, а також ґрунти з великим вмістом гравію небажані через великі втрати води на фільтрацію. Не рекомендується розташовувати стави на сильнозасолених ґрунтах, з високим вмістом хлоридів і сульфатів. Згідно з Водним Кодексом України, за відповідними критеріями встановлюють якість води джерела водопостачання. Необхідно чітко визначити величину потреб водних ресурсів для господарства. [34]

2.1 Місце розташування господарства, природні умови

Проект повносистемного рибного господарства планується розташувати на річці Рось, а саме поблизу міста Корсунь-Шевченківький (рис.12).

Рис.12. Місце розташування проектованого господарства

Рось - річка на Придніпровській височині, у межах Вінницької, Київської та Черкаської областей України. Права притока Дніпра (басейн Чорного моря). Довжина 346 км, площа басейну 12575 кмІ. Пересічна ширина річища у середній течії до 50 м. Для долини Росі характерне чергування звужених і розширених ділянок, її ширина змінюється від кількох сотень метрів до 4,5-5 км. Подекуди спостерігається асиметрія схилів долини: правий схил високий (до 60-80 м) і крутий, лівий - низький і пологий. У місцях перетину кристалічних порід річка звужується до 10-15 м, стає порожистою, краєвид мальовничий. Похил річки 0,61 м/км. Заплава на розширених ділянках терасована, завширшки 2-2,5 км, у звуженнях - 200-300 м [35].

Витік річки розташований біля села Ординці Погребищенського району Вінницької області в заказнику Зелені криниці. Річка спершу тече переважно на північний схід, від міста Біла Церква - на південний схід і схід, нижче міста Корсунь-Шевченківський повертає на північ, у пригирловій частині - знову на північний схід і схід. Впадає до Дніпра на північ від села Хрещатик (Черкаський район)

Живлення переважно снігове, влітку характерна межень. Замерзає в грудні, скресає у березні[35].

2.2 Рибогосподарська, гідрологічна та гідрохімічна характеристика джерел водопостачання

Загальний перелік зареєстрованих безхребетних макрозообентосу склав 107 видів і надвидових таксонів із 17 таксономічних груп вищого рівня. У 2004 році зареєстровано 74 види та надвидові таксони. Найбільшим видовим багатством характеризувалися личинки комарів-дзвінців (Chironomidae) - 27 видів та малощетинкові черви (Oligochaeta) - 19 видів. Зареєстровано також 9 видів черевоногих молюсків (Gastropoda), 6 з яких належать до роду Lymnaea, а також 5 видів двостулкових молюсків та личинок бабок. Інші групи безхребетних представлені 1-3 видами (бокоплави, п'явки, рівноногі ракоподібні, водяні клопи, личинки мокреців, одноденок, волохокрильців і птихоптерид). Розподіл видів уздовж ріки нерівномірний, найбільшим видовим багатством характеризувалась ділянка річки нижче с. Шкарівка (23 види) з порівняно високою течією, а найменшим - Погребищенське водосховище (7 видів) на глибинах більших за 2 м на чорних мулистих ґрунтах із великою домішкою детриту. За характером біотопів найбільша кількість видів зареєстрована на слабко замулених піщаних ґрунтах та проточних ділянках у заростях рослин. Їх меншає з уповільненням течії, підвищенням глибини та ступеня замулення дна[39].

Фітопланктон Росі характеризується високими показниками інформаційного різноманіття. Зниження визначалося масовим розвитком синьозелених водоростей (за показниками чисельності) і вегетацією крупних форм динофітових (за показниками біомаси).

В річці Рось відомо близько 40 видів риб. Переважна більшість видів належить до родини. Коропових, найчисельнішими з них є плітка, краснопірка, верховодка, пічкур звичайний, гірчак європейський. Також чисельними у басейні Росі є окунь звичайний, йорж звичайний, бичок-бабка, що є об'єктами живлення для щуки.

З інтродукованих видів поширені по всьому басейну карась сріблястий, чебачок амурський [41]

Індекси сапробності як руслового фітопланктону, так і компонентів річкової системи, що підтримують зв'язок з руслом, не виходили за межі в-мезосапробної зони. Збільшення частки б-мезосапробів поряд з підвищенням участі ч- і o-сапробів відображають широкий спектр специфічності індикаторів, обумовлений зміною умов середовища. Вирішальне значення в оцінці сапробності належить постійним компонентам структуроформуючого комплексу водоростей: б-в-мезосапробам [39].

Береги Росі вкриті заплавними луками. Заплави річок це колиска біорізноманіття. Це неповторні біоценози, в яких зростає велика кількість рідкісних та зникаючих видів рослин. В очереті біля берегів нерестує риба, водоплавні птахи вигодовують там пташенят. Землі Росі частково розорані, окультурені або перебувають під випасами, що призводить до їх деградації, а також змиву при паводках у річкове русло значних домішок -- органічних, бактеріальних і твердого стоку. Враховуючи це, у Водному кодексі прописані прибережно-захисні смуги від 25 до 100 метрів, залежно від розмірів водойми [36].

Клімат басейну річки Рось помірно теплий и вологий. Середня річна температура 6,6-7,2єС, січень до -6,4єС, липень до + 19,8єС. Перехід середньодобових температур через +5 0С настає весною в першій декаді квітня, а восени - в кінці жовтня. Тривалість вегетаційного періоду - 199-200 днів, а тривалість безморозного - 157-170 днів. За умовами живлення річка відноситься до змішаного типу. Майже на всій протяжності річки зустрічаються виходи порід і розмиті ґрунти. Річка поповнює свої водні ресурси за рахунок дощових та підземних ґрунтових вод. Накопичення, якісний склад і поширення підземних вод обумовлені геологічною будовою, кліматичними умовами. Підземні води залягають на двох рівнях - поверхах[37].

Мінімальні межені рівні спостерігаються в серпні - вересні. Більша частина річного стоку - 50 - 60 0/0 проходити во время весняної повені, 20 - 25 0/0 - в літньо - осінній період, 15 0/0 - у зимовий період.

Хімічний склад води Росі(див. таб.4) формується під значним впливом процесів вивітрювання алюмосилікатів кристалічних порід, що є в басейні річки.

Протягом останніх 40 років хімічний тип води в Росі біля Корсунь-Шевченківського змінився з гідрокарбонатного кальцієвого на гідрокарбонатний кальцієво-магнієвий.

Постійне зростання мінералізації відбувається при зменшенні витрат води періоду весняної повені, що зумовлено зарегулюванням стоку річок[40].

Зіставлення екологічних нормативів якості води з даними, отриманими протягом трьох останніх десятиліть, свідчить про її інтенсивне антропогенне забруднення. Особливо це стосується показників вмісту органічних речовин, що потрапляють з господарсько-побутовими стічними водами численних населених пунктів, а також з промисловими стічними водами. Підтвердження цьому -- особлива забрудненість води Росі у створах нижче великих міст, що, в свою чергу, є центрами промисловості в регіоні. Знищення природної лісової та лучно-степової рослинності сприяє замуленню річок та поглибленню процесів ерозії. Наведені факти свідчать про значний вплив людської діяльності на басейн Росі[42].

Незважаючи на значні антропогенні перетворення, в басейні Росі все ще наявні максимально наближені до природних ділянки річок. Для деяких з них спостерігається значне в порівнянні з іншими біологічне різноманіття.

Іхтіологічний заказник, «Роський» розміщений у гирловій ділянці річки та охороняє цінні нерестовища риб, що заходять сюди з Кременчуцького водосховища[36].

Таблиця 2.4.

Характеристика джерела водопостачання [35]

Найменування показника	Одиниці виміру	Джерело водопостачання	Нормативні значення
Запах, присмак		Вода відповідає нормативам	Вода не повинна мати сторонніх запахів, присмаків
Прозорість	м	0,50	0,75 - 1,0
Колірність	градуси	24.6	До 50
Зважені речовини	г/	20	До 25,0
Водневий показник води (рН)		7.52	6,5-8,5
Кисень розчинений	мг/л	6,5	6,0-8,0
Окиснюваність перманганатна	гО/	7.22	До 15,0
Окиснюваність біхроматна	гО/	33	До 50,0
	г/	3.83	До 4,0
Амоній-іон	гN/	0.82	1,0
Нітрит-іон	гN/	0.03	0,02
Залізо загальне	г/	0.125	1,8
Нафтопродукти	мг/л	0.1	0,1

Виходячи з наведених даних в таблиці, можна зробити наступні висновки:

Прозорість джерела водопостачання не відповідає нормам, змінити ситуацію можливо - застосовуючи фільтри на водонапуску та витримуванням води в ставу-відстійнику.

Всі життєво важливі показники знаходяться в межах норми.

РОЗДІЛ 3. МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

3.1 Методи дослідження

Розрахунки проводяться зворотнім методом, зважаючи на дану потужність господарсва, яка становить 780 тонн риби з використанням таких рибоводно-біологічних нормативів:

середньої маси різновікових груп риб;

виходу різновікових груп риб;

робочої плодючості самок;

співвідношення самок та самців;

резерв плідників.

Розрахунки ставового фонду господарства проводяться з застосуванням таких вихідних даних до розрахунків:

рибоводно-біологічні нормативи - щільності посадки;

кількість різновікових груп коропових риб за заданою потужністю господарства;

приріст маси різновікових груп риб.

вирощування риби в моно- або полікультурі

Розрахунки необхідних матеріально-технічних засобів для інкубаційного цеху проводяться з використанням нормативів для визначення потреб господарства у гонадотропній речовині (гіпофізах коропових риб), кількості інкубаційних апаратів, місткостях для утримання плідників та підрощування молоді до життєздатних стадій. Вихідні дані до розрахунків:

різновікові групи риб;

норма завантаження інкубаційних апаратів;

норма витрат сухої речовини ацетонованих гіпофізів на 1 кг маси самок та маси самців;

середня маса плідників;

щільності посадки різновікових груп риб.

Розрахунки необхідних матеріальних засобів для вирощування різновікових груп об'єктів аквакультури в ставах проводяться з використанням таких рибоводно-біологічних нормативів:

питома вага природної кормової бази для різновікових груп коропових риб;

норматив зональної нормативної природної рибопродуктивності для різних груп риб та різних категорій ставів;

норматив внесення до різних категорій ставів органічних добрив та одержану за їх рахунок додаткову рибопродуктивність;

норматив - удобрювальний та кормовий коефіцієнти;

норматив оброблення ложа ставу вапном, щомісячного внесення до ставів вапна, кількість місяців для удобрення та кількості перегною ВРХ на гектар.

Розрахунки водогосподарських потреб для проектованого господарства проводяться з застосуванням таких вихідних даних до розрахунків:

визначеної кількості інкубаційних апаратів «Амур», басейнів для плідників, лотоків для личинок;

норми витрат води під час інкубації ікри та витримування плідників і вирощування личинок;

нормативу середньої глибини різних категорій ставів та коефіцієнта компенсації втрат води на випаровування і фільтрацію;

інтенсивності водообміну з розрахунку повної заміни води за 15 діб.

3.2 Рибоводно-біологічні нормативи щодо вирощуваня та відтвореннярослиноїдних видів риб [45]

Рибоводно-біологічні нормативи відтворення коропа заводським методом

Показник	Одиниці виміру	Норматив
1	2	3
Рекомендований вік плідників для використання при відтворенні	років	6-9
Співвідношення самок до самців	самки:самці	10: 6
Резерв плідників	%	50-100
Оптимальні терміни проведення інкубації ікри (залежно від зони)	період	ІІ декада травня - І декада червня
Середня маса плідників: самок самців	Кг	5 4
Ін'єктування плідників риб: самок самців	Раз	2 1
Загальна доза ацетонова них гіпофізів: самкам коропа за температури води 19-22 оС самцям коропа за температури води 19-22 оС	мг/кг маси риби	2,5-4,0 1,25-2,0
Загальна доза препарату «Нерестин»: для самок для самців	мл./кг	0,5 0,25
Ін'єктування самок коропа препаратом "Нерестин": попередня вирішальна	%	20 80
Інтервал між ін'єкціями	год.	24-12
Дозрівання після ін'єктування	%	85
Тривалість дозрівання самок після повторного ін'єктування за температури води 19-22 оС	год.	14-16
Середня робоча плодючість самок	тис. ікринок	500 (400-600)
Тривалість зберігання статевих продуктів у прохолодному місці: ікри сперми	хв.	до 30 до 40
Об'єм еякуляту	мл.	15-30
Кількість сперми, яка необхідна для штучного запліднення 1 кг ікри	мл.	3-5
Кількість самців, від яких повинна бути використана сперма для штучного осіменіння 1 кг ікри	екз.	3-5
Запліднення ікри при штучному осіменінні	%	80-90
Робочий розчин сухого знежиреного молока чи тальку	г/на 10 л води	100-150 молока - чи 100 тальку та 15-25 г NaCl)
Тривалість знеклеєння ікри суспензією молока:	хв.	35-40
Завантаження ікри: апарати системи "Амур":	кг	до 2
Тривалість інкубації ікри за температури води 19-22оС	діб	2,5-4,0
Вихід вільних ембріонів від закладеної в інкубацію ікри	%	80
Вихід личинок від вільних ембріонів	%	85
Вихід личинок на одну самку	тис. екз.	200-400
Тривалість використання плідників	років	4
Вимоги до водного середовища під час інкубації ікри		СОУ 05.01-37-385:2006

Рибоводно-біологічні нормативи відтворення рослиноїдних риб фізіологічним методом

Найменування норм	Одиниці виміру	Оптимальні норми
1	2	3
Вирощування плідників рослиноїдних риб
Вимоги до ставів
Літні ремонтні і літні маточні стави: Площа одного ставу	га	до 3
Середня глибина	м	1,5-2,0
Максимальна глибина	м	до 2,5
Тривалість наповнення ставу	діб	3-5
Тривалість спуску ставу	діб	2-3
Зимові маточні стави:
Площа одного ставу	га	0,1-0,5
Глибина шару води, що не має промерзати	м	1,2
Водообмін	діб	10-15
Тривалість наповнення	діб	до 1
Тривалість спуску	діб	0,2
Температура води:
у літніх ставах	оС	20-30
у зимувальних ставах	оС	1-8
Вміст розчиненого у воді кисню	мг/л	5-7
Вміст у воді біогенів:	мг/л
нітратний азот		до 2,0
Фосфор		до 0,5
Щільність посадки ремонтного молодняку і плідників рослиноїдних риб у літні стави (полікультура):	екз/га
Однорічки:		610
у т.ч. білий товстолоб		370
строкатий товстолоб		160
білий амур		80
Дворічки:		370
у т.ч. білий товсто лоб		220
строкатий товсто лоб		90
білий амур		60
Плідники (і старші вікові групи ремонту):		300
у т.ч. білий товсто лоб		200
строкатий товсто лоб		80
білий амур		20
Щільність посадки ремонтного молодняку і плідників рослиноїдних риб у зимувальні стави:
Цьоголіток	тис.екз./га	200-300
ремонту (полікультура рослиноїдних риб)	т	10-20
плідників (полікультура)	тис. екз./га	до 1
Середня маса племінного матеріалу:
Цьоголітки:	г
білий товсто лоб		40
строкатий товстолоб		80
білий амур		80
Дволітки:	г
білий товсто лоб		850
строкатий товстолоб		1350
білий амур		1350
Приріст плідників за час літнього нагулу, у т.ч.	кг
білий товстолоб		1
строкатий товстолоб		1-1,5
білий амур		1-1,5
Вихід племінного матеріалу від посадки:	%
цьоголіток від підрощених мальків		70
дволіток від однорічок		90
інші вікові категорії		до 100
Рибопродуктивність ставів при вирощуванні племінного матеріалу рослиноїдних риб:	кг/га
Цьоголітки, у т.ч.:		800
білий товсто лоб		400
строкатий товстолоб		300
білий амур		100
Дволітки, у т.ч.:		600
білий товсто лоб		300
строкатий товсто лоб		200
білий амур		100
Відбір ремонтного матеріалу:	%
Однорічки		50
Дволітки		50
Дворічки		95
Трилітки		95
За досягнення статевої зрілості залишають 37 % самців і 75 % самок кожного виду
Перевезення спеціалізованим автотранспортом (об'єм цистерни 3 м3)
Тривалість перевезення	год.	до 12
Норми завантаження	кг	300
Відхід за період перевезення	%	3
Перевезення у живорибних вагонах з механічною аерацією води (місткість баків 31 м3, об'єм води 20 м3):
За тривалості перевезення:	год.	до 12
норма завантаження	кг	1500
відхід за період перевезення	%	0
За тривалості перевезення:	год.	12-24
норма завантаження	кг	1500
відхід за період перевезення	%	3
За тривалості перевезення:	год.	24-48
норма завантаження	кг	1200
відхід за період перевезення	%	5
Перевезення плідників і ремонта середньою масою 3-10 кг у поліетиленових пакетах (40 л води) з киснем:
тривалість перевезення	год.

Подобные документы

• Вдосконалення технології годівлі коропових риб за умов напівінтенсивної форми ведення господарства

  Біологічні особливості та відношення коропових видів риб до основних показників водного середовища. Вирощування дволіток коропа, білого товстолоба та білого амуру у ставу. Нормування годівлі та використання кормів рослинного і тваринного походження.
  
  дипломная работа [2,0 M], добавлен 22.10.2010
  

• Вирощування рибопосадкового матеріалу на прикладі ВАТ "Лебединська РМС"

  Рибоводно-біологічна характеристика об’єктів аквакультури. Обґрунтування вибору місця спорудження господарства. Годівля об’єктів індустріального вирощування та інші заходи інтенсифікації. Рибоводно-біологічні нормативи і розрахунки потреб кормів.
  
  курсовая работа [65,7 K], добавлен 07.09.2012
  

• Проект повносистемного господарства по вирощуванню райдужної форелі в УЗВ потужністю 100 т на базі ТОВ "ВК "СТАВ"

  Рибoвoднo-бioлoгiчна характеристика райдужнoї фoрелi. Гідрохімічні показники якості води у форелівництві. Вплив сoлoнoстi води, свiтла та oсвiтленoстi на темп рoсту райдужнoї фoрелi пiд час вирoщування. Особливостї вирощування в ставах, басейнах, садках.
  
  дипломная работа [1,4 M], добавлен 29.03.2015
  

• Екологічні методи інтенсифікації ведення рибного господарства на прикладі ЗАТ ім. Т.Г. Шевченка "Червона Слобода" Черкаської області

  Відомості про господарство ЗАТ ім. Т.Г. Шевченка "Червона Слобода". Біологічні особливості ставових риб (коропа, товстолобика, амура). Розрахунки норм їх посадки. Інтенсифікаційні заходи при вирощуванні (меліорація, удобрення, годівля, полікультура).
  
  курсовая работа [30,0 K], добавлен 22.10.2010
  

• Особенности разведение и выращивания щуки в прудовых хозяйствах России

  Описание биологических особенностей щуки: ее внешнее строение, ареал обитания, питание, размножение, нерест и рост щуки. Технология искусственного разведения и биотехника выращивания щуки в условиях Зубцовского рыбоводного завода Тверской области.
  
  курсовая работа [394,0 K], добавлен 11.04.2015
  

• Проект риборозплідника потужністю 1,5 млн. екз. однорічок європейського сома

  Технологія відтворення та вирощування рибопосадкового матеріалу. Хвороби об’єкта культивування та профілактичні заходи. Розрахунок потреб господарства у різновікових групах біологічного матеріалу. Потреба у гонадотропній речовині (ацетонованому гіпофізі).
  
  курсовая работа [845,9 K], добавлен 28.10.2014
  

• Напівінтенсивна технологія вирощування товарної риби за дволітнього циклу в умовах фермерського господарства В.П. Поворозника

  Основні біологічні особливості видів риб, що використовуються при традиційній полікультурі та тих, що використовуються як додаткові. Вимоги до зовнішнього середовища при дволітньому циклі вирощування товарної риби, заходи по інтенсифікації та меліорації.
  
  дипломная работа [2,5 M], добавлен 28.10.2010
  

• Розробка з основами програмування технології вирощування озимої пшениці в умовах господарства СТОВ "Печанівське" Романівського району Житомирської області

  Оцінка умов господарства СТОВ "Печанівське". Біологічні особливості культури "озима пшениця" та продуктивність реєстрованих сортів. Вимоги до умов вирощування. Розрахунок потенційної урожайності за фотосинтетичною активною радіацією та ресурсами вологи.
  
  курсовая работа [341,2 K], добавлен 20.05.2015
  

• Екологізація вирощування товарної риби при дворічному обороті в умовах Уланівського рибцеху

  Сучасний стан питання про технологічну ефективність вирощування товарної риби в ставах. Об’єкти ставового господарства: короп, строкатий і білий товстолобик, білий амур. Характеристика Уланівського рибцеху. Система виробництва риби за дворічного обороту.
  
  дипломная работа [77,5 K], добавлен 25.10.2010
  

• Розробка проекту збалансованого землекористування на території фермерського господарства "Бескіди"

  Оцінка небезпеки розвитку ерозійних процесів на території фермерського господарства "Бескіди". Аналіз біоенергетичної ефективності заходів збалансованого землекористування. Проект заходів відтворення родючості деградованих ґрунтів сільського господарства.
  
  курсовая работа [688,9 K], добавлен 30.03.2014
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам