Проект повносистемного рибницького господарства потужністю 780 тонн коропових риб у зоні Лісостепу

до 24

норма завантаження

екз.

1

Одержання потомства рослиноїдних риб

Вік плідників рослиноїдних риб, яких рекомендовано вперше використовувати у нерестовій кампанії:

років

білий амур:

Самки

5-6*

Самці

4-5*

білий товстолоб:

Самки

4-6*

Самці

4-5*

строкатий товстолоб:

Самки

6-7*

Самці

5-6*

Співвідношення самок до самців

10:7

Запас плідників

%

100

Середня тривалість використання плідників:

років

5-6

Періодичність дозрівання самок при одержанні ікри

років

щорічно

Температура води, яка визначає початок проведення нерестової кампанії

оС

18-20

Кількість тепла, необхідного для досягнення плідниками нерестового стану (з моменту віддачі ікри минулого року за t - вище 15 оС)

градусодні

2500-2800

Оптимальні строки проведення нерестової кампанії

місяці

травень-червень

Тривалість проведення нерестової кампанії

діб

20-30

Температура води для витримування плідників у період проведення гонадотропних ін'єктувань

оС

20-25

Вміст розчиненого у воді кисню при витримуванні плідників у період проведення гонадотропних ін'єктувань

мг/л

5-7

Кількість гонадотропних ін'єктувань:

Самкам

2

Самцям

1

Витрати сухої речовини гіпофіза на 1 кг маси самок (усереднені дані):

мг/кг

білий амур:

у І половині нерестової кампанії

5-6

у ІІ половині нерестової кампанії

3-4

білий товстолоб:

у І половині нерестової кампанії

5-6

у ІІ половині нерестової кампанії

3-4

строкатий товсто лоб

у І половині нерестової кампанії

5-6

у ІІ половині нерестової кампанії

3-4

Витрати сухої речовини ацетонованих гіпофізів на 1 кг маси самців (усереднені дані):

% від дози

самки

білий амур

40-50

білий товсто лоб

40-50

строкатий товсто лоб

50-60

Кількість ацетонованих гіпофізів, яку вводять самцям під час попереднього ін'єктування

% від вирішального ін'єктування

12-20

Кількість суспензії, яку застосовують плідникам під час гіпофізарного ін'єктування:

мл.

масою до 5 кг під час І ін'єктування:

Самкам

0,5-1

під час ІІ ін'єктування (самкам і самцям)

1

Плідникам масою понад 5 кг під час І ін'єктування:

Самкам

1

під час ІІ ін'єктування (самкам і самцям)

1,5-2

Діапазон між І і ІІ ін'єктуванням для самок

год.

12-24

Тривалість дозрівання самок після ІІ ін'єктування за температури води:

20-22 оС

10-13

23-25 оС

8-10

26-28 оС

7-8

Робоча плодючість самок (усереднені дані):

тис.

ікринок

білий амур

350-400

білий товсто лоб

350-400

строкатий товсто лоб

500-600

Допустима тривалість часу від початку овуляції ікри до її відцідження

хв.

20

Тривалість зберігання відцідженої ікри до початку її осіменіння без утрати якості

хв.

40-60

Необхідна кількість сперми для запліднення 1 кг ікри

мл.

3-4

Кількість самців, від яких повинна бути використана сперма для осіменіння ікри

екз.

3-4

Кількість ікринок в 1г незаплідненої ікри:

ікринок

білий амур

700-1000

білий товсто лоб

800-1200

строкатий товсто лоб

550-800

Тривалість промивання ікри з метою її знеклеєння

хв.

10

Тривалість зберігання відцідженої сперми без утрати якості:

хв.

у прохолодному місці (15-18 оС)

30-120

у холодильнику (0-5 оС)

1-2

Відхід плідників рослиноїдних риб після проведення нерестової кампанії:

%

білий амур

до 10

білий товсто лоб

до 30

строкатий товсто лоб

до 20

Норма завантаження ікрою інкубаційних апаратів (за нормальної солоності води):

тис.

ікринок

Амур

до 1500

Витрати води під час інкубації ікри у апаратах:

л/хв.

Амур

8-10

Вимоги до екологічних умов під час інкубації ікри

СОУ 05.01-37-385:2006

Температура води у період інкубації ікри

0С

20-25

Вміст розчиненого у воді кисню у період інкубації ікри

мг/л

5-7

Запліднення ікри

%

90

Тривалість ембріогенезу за температури води

год.

20-23 оС

26-32

23-25 оС

24-30

26-28 оС

18-22

Норма завантаження апаратів вільними ембріонами:

тис. екз.

Амур

1500-2000

Тривалість витримування вільних ембріонів

діб

3-4

Температура води під час витримування вільних ембріонів

оС

20-26

Вміст розчиненого у воді кисню при витримуванні вільних ембріонів

мг/л

5-7

Вихід 3-4-добових личинок від заплідненої ікри

%

50-60

Вихід 3-4-добових личинок від однієї самки:

тис. екз.

білий амур

175-200

білий товсто лоб

175-200

строкатий товсто лоб

250-300

Тривалість перевезення ікри рослиноїдних риб без утрати якості (з моменту відціджування до осіменіння)

хв.

50-60

Перевезення 3-4-добових личинок у поліетиленових пакетах ємкістю 40 л тривалістю:

тис.екз.

до 5 год.

40-50

понад 5 год.

20-30

Рибоводно-біологічні нормативи відтворення і вирощування щуки у ставах [45]

Показники	Одиниці виміру	Норматив
Співвідношення плідників у нерестовому гнізді:	екз.
самок		1
самців		3
Маса плідників	кг	2-5
Вік плідників	років	5-8
Норма введення гонадотропної речовини гіпофізу:	мг/кг
самкам		3-4
самцям		1,5-2,0
Робоча плодючість	тис.ікринок	20-45
Норма завантаження на один апарат Вейса (об'ємом 8 л)	тис.ікринок	100-120
Щільність посадки личинок до лотоків для перетримки до переходу на активне живлення	тис.екз./м3	до 150
Вихід передличинок від закладеної ікри	%	70
Вихід 13-14-денних личинок від ікри	%	60-70
Вихід личинок від одного гнізда:	тис. екз.
за гніздового нересту		12-20
за групового нересту		10-15
Вихід мальків від підрощених личинок	%	25-30
Норма посадки мальків до нагульних ставів за наявності кормової риби	тис.екз./га
до 50 кг		150
до 100 кг		250
до 200 кг		600
Кормовий коефіцієнт за щукою	од.
влітку		3-3,5
взимку		6-6,5
Вихід цьоголіток від мальків	%	50-55
Підвищення продуктивності ставів при вирощуванні щуки сумісно з коропом:	кг/га
за рахунок коропа		60-120
за рахунок щуки		20-40
Резерв плідників	%	40
Щільність посадки плідників на нерест:		1 гніздо/ 0,03

РОЗДІЛ 4. РОЗРАХУНКОВА ЧАСТИНА

4.1 Розрахунки потреби різновікових груп біологічних матеріалів обраних об'єктів аквакультури

Вихідні дані до роботи

Показник	Короп	БТ	СТ	БА	Щука
Потужність господарства за видами, %	70	10	10	10	3
Середня маса, г: Дволіток	450	400	450	450	400
Вихід, %: Дволіток	85	80	80	80	30
Однорічок	80	80	80	80	50
Цьоголіток	35	30	30	35	55
Личинок	90	80	80	90	70
Вільних ембріонів	80	85	85	90	70
Запліднення ікри, %	90	90	90	90	90
Робоча плодючість однієї самки, тис. ікринок	500	350	350	500	45
Співвідношення самок до самців	10:6	10:7	10:7	10:7	1:3
Резерв плідників, %	100	100	100	100	40
Позитивна реакція на ін'єктування, %	80	80	80	80

Потужність господарства за видами, виходячи із загальної потужності господарства та співвідношення видів:

Короп -780т Ч 0,7 = 546 т.

БТ - 780 т Ч 0,1 = 78 т.

СТ- 780т Ч0,1 = 78т.

Білий амур - 780 т Ч 0,07 = 54,6 т

Щука -780 т Ч 0,03 = 23,4

Потреби товарних дволіток, виходячи із потужності господарства за видами та застосовуючи норматив середньої маси товарних дволіток:

Короп - 546000 кг ч 0,45 = 1213333 екз.

БТ -78000 кг ч 0,4 = 195000 екз.

СТ - 78000 кг ч 0,45 = 174333 екз..

Білий амур - 54600 кг ч 0,45 = 121333 екз.

Щука - 23400 ч 0,4 = 58500 екз.

Потреби однорічок, виходячи з кількості товарних дволіток і застосування нормативу їх виходу від однорічок:

Короп - 1213333 екз. ч 0,85 = 1427451 екз.

БТ - 195000 екз. ч 0,8 = 243750 екз.

СТ - 174000 екз. ч 0,8 = 217500 екз.

Білий амур - 121333 екз. ч 0,8 = 151666 екз.

Щука - 58500 екз. ч 0,5 =117000 екз.

Потреби цьоголіток, виходячи із кількості визначених однорічок і застосування нормативу їх виходу від цьоголіток:

Короп -1427451 екз. ч 0,35 = 4078431 екз.

БТ - 243750екз. ч0,8 = 304688 екз.

СТ - 217500 екз. ч 0,8 = 271875 екз.

Білий амур - 151666 екз. ч 0,8 = 189583 екз

Щука - 117000 екз. ч 0,55 = 212727екз.

Потреби личинок, виходячи із кількості визначених цьоголіток і застосування нормативу їх виходу від личинок:

Короп - 4078431 екз. ч 0,35 = 11652660 екз.

БТ - 304688 екз. ч 0,3 = 1015560екз

СТ - 271875 екз. ч 0,3 = 906250екз.

Білий амур - 189583 екз. ч 0,35 = 541666екз.

Щука - 234000 екз. ч 0,55 = 425455екз

Потреби вільних ембріонів, виходячи із кількості визначених личинок і застосування нормативу їх виходу від вільних ембріонів:

Короп - 11652657екз. ч 0,9 = 12947400екз.

БТ - 1015560екз. ч 0,8 = 1269450 екз.

СТ -906250екз. ч 0,8 = 11328136 екз.

Білий амур - 541666екз. ч 0,9 = 601851 екз.

Щука - 425455 ч0,7 = 607793 екз.

Потреби заплідненої ікри, виходячи із кількості визначених вільних ембріонів і застосування нормативу їх виходу від заплідненої ікри:

Короп - 12947400 екз. ч 0,8 = 16184250ікринок

БТ -1269450 екз. ч 0,85 = 1493471 ікринок

СТ - 11328136 екз. ч 0,85 = 13327219 ікринок

Білий амур - 601851 екз. ч 0,9 = 668723 ікринок

Щука - 607793 екз. ч 0,7 = 868276 ікринок

Потреби незаплідненої ікри, виходячи із визначеної кількості заплідненої ікри і застосування - відсотка запліднення ікри:

Короп - 16184250 ікринок ч 0,9 = 17982500 ікринок

БТ - 1493471 ікринок ч 0,9 = 16959412 ікринок

СТ - 13327219 ікринок ч 0,9 = 14808021 ікринок

Білий амур - 668723 ікринок ч 0,9 = 743026 ікринок

Щука - 868276 ікринок ч 0,9 = 964751 ікринок

Потреби в самках, виходячи із кількості визначеної незаплідненої ікри і застосування нормативу робочої плодючості однієї самки:

Короп - 17982500 ікринок ч 500000 ікринок = 36 екз.

БТ - 16959412 ікринок ч 350000 ікринок = 48 екз.

СТ - 14808021 ікринок ч 350000 ікринок = 42 екз.

Білий амур - 743026 ікринок ч 500000 ікринок = 2 екз.

Щука- 964751 ікринок ч45000 ікринок = 22 екз.

Потреби в самках з урахуванням 100 % резерву для коропових риб та 40% для щуки, виходячи із визначеної кількості самок:

Короп - 36 екз. Ч 2 = 72 екз.

БТ - 48 екз. Ч 2 = 96 екз.

СТ - 42 екз. Ч 2 = 84 екз.

Білий амур - 2 екз. Ч 2 = 4 екз.

Щука - 22 екз. Ч 1,4=31 екз.

Потреби в самцях, виходячи із визначеної кількості самок і застосування нормативу співвідношення статі:

Короп - 36 екз. Ч 0,6 = 22 екз.

БТ- 48 екз. Ч 0,7 = 34 екз.

СТ - 42 екз. Ч 0,7 = 29 екз.

Білий амур - 2 екз. Ч 0,7 = 2 екз.

Щука- 22 екз. Ч 3 = 66 екз.

Потреби в самцях коропових видів риб з урахуванням 100 % резерву та 40% резерву щуки, виходячи із визначеної кількості самців:

Короп - 22 екз. Ч 2 = 44 екз.

БТ -34 екз. Ч 2 = 68

СТ - 29 екз. Ч 2 = 586 екз.

Білий амур - 2 екз. Ч 2 = 4 екз.

Щука - 66 екз. Ч1,4 = 92 екз

Кількість самок з урахування тих які не відреагували позитивно на гіпофізарну ін'єкцію, виходячи з визначеної кількості самок і застосування нормативу - відсоток дозрівання самок після ін'єктування:

Короп - 36 екз. ч 0,8 = 45 екз.

БТ- 48 екз. ч 0,8 = 60 екз

СТ - 42 екз. ч 0,8 = 53 екз.

Білий амур - 2 екз. ч 0,8 = 3 екз.

Щука- 22 екз. ч 0,8 = 28 екз.

Потреби господарства в різновікових групах біологічного матеріалу коропових риб наведені в таблиці 4.1

Таблиця 4.1

Потреби господарства в різновікових групах біологічного матеріалу коропових риб та щуки

Вікова група	Короп	БТ	СТ	БА	Щука
Кількість дволіток, екз.	1213333	195000	174333	121333	58500
Кількість однорічок, екз.	1427451	243750	217500	151666	117000
Кількість цьоголіток, екз.	4078430	304688	271875	189583	212727
Кількість личинок, екз.	11652660	1015560	906250	541666	425455
Кількість вільних ембріонів, екз.	12947400	1269450	11328136	601851	607793
Кількість заплідненої ікри, ікринок	16184250	1493471	13327219	668723	868276
Кількість незаплідненої ікри, ікринок	17982500	16959412	14808021	743026	964751
Кількість самок, екз.	36	48	42	2	22
Кількість самок з резервом, екз.	72	96	84	4	31
Кількість самців, екз.	22	34	29	2	66
Кількість самців з резервом, екз.	44	68	58	4	92

4.2 Розрахунок потреби ставового фонду для коропа

Вихідні дані до роботи

Показник	Короп	БТ	СТ	БА
Середня маса, г: Цьоголіток	25	20	20	25
Дволіток	450	400	450	450
Щільність посадки однорічок на нагул, тис. екз./га екз/га	6	1,5	0,7	0,2
Щільність посадки плідників в літньо-маточні стави, екз./га	200	300	80	20
Щільність посадки личинок у вирощувальні стави, тис. екз./га	120	120	120	120
Щільність посадки в зимувальні стави плідників, т/га	15	10	10	10
Щільність посадки в зимувальні стави цьоголіток, тис. екз./га	650	450	450	450

Площа вирощувальних ставів, виходячи із кількості личинок і застосування нормативу щільності посадки личинок в вирощувальні стави, (пропонується рибопосадковий матеріал вирощувати в монокультурі):

Короп - 9736660 екз. ч 120 тис. екз./ га = 81 га

БТ - 1015560 екз. ч 120 тис. екз./ га = 8,5 га

СТ - 906250 екз. ч 120 тис. екз./ га = 7,6 га

Білий амур - 541666 екз. ч 120 тис. екз./ га = 4,5 га

Загальна площа вирощувальних ставів - 101,6 га

2. Рибопродуктивність вирощувальних ставів, виходячи із приросту маси цьоголіток від личинок і площі вирощувальних ставів по видам:

2.1 Короп - 34078431 екз. Ч 0,027 г = 920118 кг

БТ 304688 екз. Ч 0,04 г = 12187 кг

СТ - 271875 екз. Ч 0,08 г = 21750 кг

Білий амур - 189583 екз. Ч 0,08 г = 15167 кг

2.2 Короп - 920118 кг ч 81 га = 11359 кг/га

БТ - 12187 кг ч 8,5 га = 1434 кг/га

СТ - 21750 кг ч 7,6 га = 2861 кг/га

Білий амур - 15167 кг ч 4,5 га = 3370 кг/га

Загальна рибопродуктивність вирощувальних ставів - 19024кг/га

3. Площа зимувальних ставів, виходячи із кількості вирощених цьоголіток і застосування нормативу їх щільності посадки в зимувальні стави (пропонується цьоголіток висаджувати в зимували окремо за видами):

Короп - 34078431 екз. ч 650 тис. екз./га = 52,4 га

БТ - 304688 екз. ч 450 тис. екз./га = 0,7 га

СТ - 271875 екз. ч 450 тис. екз./га = 0,6 га

Білий амур - 189583 екз. ч 450 тис. екз./га = 0,42 га

Загальна площа зимувальних ставів - 54,12 га

4. Площа нагульних ставів, виходячи із кількості вирощених однорічок і застосування нормативу їх щільності посадки в нагульні стави (пропонується рибопосадковий матеріал підрощувати в полікультурі):

(1427451 екз. + 243750 екз. + 217500 екз. + 151666 екз. + 117000 екз.) ч (6 тис. екз./га + 1,5 тис. екз./га + 700 екз./га + 200 екз./га) =1814584 ч 6600 екз. = 257 га

5. Рибопродуктивність нагульних ставів, виходячи із приросту маси дволіток від однорічок і площі вирощувальних ставів:

5.1 Короп - 1213333 екз. Ч 0,425 г = 515667 кг

БТ-195000 екз. Ч0,380 г =74100 кг

СТ -144333екз. Ч 0,430 г = 62063,19 кг

Білий амур - 121333 екз. Ч 0,425 г = 51566 кг

5.2 Короп - 515667 кг ч 257 га = 2006 кг/га

БТ -74100 кг ч 257 га = 270 кг/га

СТ -62063,19кг ч 257 га = 241 кг/га

Білий амур - 51566 кг ч 257 га = 201 кг/га

Загальна рибопродуктивність нагульних ставів - 2718 кг/га

6. Площа зимово-маточних ставів, виходячи із кількості плідників і застосування нормативу їх середньої маси та щільності посадки в зимово-маточні стави:

Короп - (30 екз. Ч 6 кг) + (18екз. Ч 5 кг) ч 15 т/га = 0,018 га

БТ - (48 екз. Ч 6 кг) + (34 екз. Ч 5 кг) ч 10 т/га = 0,005 га

СТ - (42 екз. Ч 6 кг) + (29 екз. Ч 5 кг) ч 10 т/га = 0,004 га

Білий амур - (2 екз. Ч 7 кг) + (2 екз. Ч 6 кг) ч 10 т/га = 0,0016 га

Загальна площа зимово-маточних ставів - 0,029 га

7. Площа літньо-маточних ставів, виходячи із кількості плідників і застосування нормативу їх щільності посадки в літньо-маточні стави:

Короп - 48 екз. ч 200 екз./га = 0,24 га

БТ - 82 екз. ч 300 екз./га = 0,27 га

СТ - 71 екз. ч 80 екз./га = 0,88 га

Білий амур - 4 екз. ч 20 екз./га = 0,2 га

Загальна площа літньо-маточних ставів - 1,59 га

7.1 Площа літньо-маточних ставів, за відношенням їх до вирощувальних ставів: 101,6 га Ч 0,01 га = 1,01 га

8. Площа санітарних ставів, за відношенням їх до вирощувальних ставів:

101,6 га Ч 0,01 га = 1,01 га

1,01 га ч 2 = 0,5 га

Потреб господарства в ставовому фонді наведені в таблиці 4.2

Таблиця 4.2

Потреб господарства в ставовому фонді

Показник	Короп	БТ	СТ	Білий амур
Площа вирощувальних ставів, га	81	8,5	7,6	4,5
Площа зимувальних ставів, га	52,4	0,7	0,6	0,42
Площа нагульних ставів, га	257
Площа зимово-маточних ставів, га	0,018	0,005	0,004	0,0016
Площа літньо-маточних ставів, га	0,24	0,27	0,88	0,2
Площа санітарних ставів, га	0,5
Загальна площа ставового фонду, га	417
Рибопродуктивність вирощувальних ставів, кг/га	11359	1434	2861	3370
Рибопродуктивність нагульних ставів, кг/га	2006	270	241	201

4.3 Розрахунки потреб матеріально-технічних засобів для інкубаційного цеху

Вихідні дані до роботи

Показник	Короп	БТ	СТ	БА
Норма завантаження ікрою інкубаційних апаратів «Амур», млн. ікринок/ап.	2	1,5
Кількість турів	4
Щільність посадки вільних ембріонів у лотоки, тис. екз/лоток	200
Щільність посадки самок в басейни, екз./м3	3
Щільність посадки самців в басейни, екз./м3	6
Об'єм басейну для плідників, м3	4
Витрати сухої речовини ацетонованих гіпофізів на 1 кг маси самки (попередня ін'єкція та вирішальна ін'єкції), мг/кг	4	6	6	6
Витрати сухої речовини ацетонованих гіпофізів на 1 кг маси самця, мг/кг	3	4	4	4
Маса самок, кг	5	6	6	7
Маса самців, кг	4	5	5	6

1. Кількість інкубаційних апаратів «Амур», виходячи з визначеної кількості незаплідненої ікри, і застосування норми завантаження ікрою інкубаційних апаратів:

Короп - 13523139 ікринок ч 2 млн. ікринок/апарат = 7 апарата

БТ - 1493471 ікринок ч 1,5 млн. ікринок/апарат = 1 апарата

СТ - 13327219 ікринок ч 1,5 млн. ікринок/апарат = 9 апарата

Білий амур -668723 ікринок ч 1,5 млн. ікринок/апарат = 1 апарат

Кількість інкубаційних апаратів «Амур» на 1 тур:

7апарата: 4 = 2 апарат/тур

Розраховуємо кількість апаратів Вейса необхідну для інкубації ікри щуки N ап.= 195000 ікр.*100000 ікр/ап.=2 апарати

2. Кількість лотоків для витримування вільних ембріонів, виходячи з визначеної кількості вільних ембріонів, і застосування щільність посадки:

Короп - 10818511 екз. ч 200 тис. екз/лоток = 54 лоток

БТ - 1269450екз. ч 200 тис. екз/лоток = 6 лоток

СТ - 11328151 екз. ч 200 тис. екз/лоток = 57 лоток

Білий амур - 601851 екз. ч 200 тис. екз/лоток = 3 лоток

Щука- 607793 екз. ч 150екз./м3 = 4 лотока

Загальна кількість лотоків - 124

3. Кількість басейнів для витримування самок, виходячи з кількості плідників, і застосування щільності посадки плідників та об'єму басейну:

Короп - 30 екз ч (3 екз./м3 Ч 4 м3) = 3 басейн

БТ- 48 екз ч (3 екз./м3 Ч 4 м3) = 4 басейн

СТ - 42 екз ч (3 екз./м3 Ч 4 м3) = 4 басейн

Білий амур - 2 екз ч (3 екз./м3 Ч 4 м3) = 1 басейн

4. Кількість басейнів для витримування самців, виходячи з кількості плідників, і застосування щільності посадки плідників та об'єму басейну:

Короп - 18 екз ч (6 екз./м3 Ч 4 м3) = 1 басейн

БТ- 34 екз ч (6 екз./м3 Ч 4 м3) = 2 басейн

СТ - 29 екз ч (6 екз./м3 Ч 4 м3) = 1 басейн

Білий амур - 2 екз ч (6 екз./м3 Ч 4 м3) = 1 басейн

Загальна кількість басейнів для плідників - 17

5. Кількість сухої речовини препарату ацетонованого гіпофізу для проведення попередньої ін'єкції самкам, виходячи з кількості самок які позитивно відреагували на ін'єкцію, і застосування нормативу витрат сухої речовини ацетонованих гіпофізів на 1 кг маси самки:

5.1 Короп - 38 екз. Ч 5 кг/екз. = 190 кг

БТ - 60 екз. Ч 6 кг/екз. = 360 кг

СТ - 54 екз. Ч 7 кг/екз. = 378 кг

Білий амур - 3 екз. Ч 6 кг/екз. = 18 кг

5.2 Короп - 190 кг Ч 0,3 мг/кг = 57мг

БТ- 360 кг Ч 0,4 мг/кг = 144 мг

СТ - 378 кг Ч 0,4 мг/кг = 151,2 мг

Білий амур -18 кг Ч 0,4 мг/кг = 7,2 мг

6. Кількість сухої речовини препарату ацетонованого гіпофізу для проведення вирішальної ін'єкції самкам:

Короп - 190 кг Ч 3 мг/кг = 570 мг

БТ - 360 кг Ч 4 мг/кг = 1440 мг

СТ - 378 кг Ч 4 мг/кг = 1512 мг

Білий амур - 18 кг Ч 4 мг/кг = 72 мг

7. Кількість сухої речовини препарату ацетонованого гіпофізу для проведення вирішальної ін'єкції самцям, виходячи з кількості самців, і застосування нормативу витрат сухої речовини ацетонованих гіпофізів на 1 кг маси самця:

7.1 Короп - 18екз. Ч 5 кг/екз. = 90 кг

БТ- 34 екз. Ч 5 кг/екз. = 140 кг

СТ - 29 екз. Ч 5 кг/екз. = 145 кг

Білий амур - 3 екз. Ч 6 кг/екз. = 18 кг

7.2 Короп - 90 кг Ч 1,5 мг/кг = 135 мг

БТ - 140 кг Ч 2 мг/кг = 280 мг

СТ - 145 кг Ч 2 мг/кг = 290 мг

Білий амур - 18 кг Ч 2 мг/кг = 36 мг

8. Загальна кількість сухої речовини препарату ацетонованого гіпофізу для проведення попередньої і вирішальної ін'єкції самкам і ін'єкції для самців:

(257 мг + 144 мг + 151,2 мг + 7,2 мг) + (570 мг + 1440 мг + 512 мг + 72 мг) + (135 мг + 280 мг + 290мг + 36 мг) = 3894,4 мг - 3,9 грам

Потреби господарства в матеріально-технічних засобах для інкубаційного цеху наведені в таблиці 4.3

Таблиця 4.3

Потреби господарства в матеріально-технічних засобах для інкубаційного цеху

Показник	Короп	БТ	СТ	Білий амур	Щука
Кількість інкубаційних апаратів «Амур», апарат	7	11	9	1	-
Кількість інкубаційних апаратів Вейса	-	-	-	-	2
Кількість лотоків для витримування вільних ембріонів, лотоки	54	6	57	3	4
Разом	124
Кількість басейнів для плідників, басейн	4	6	5	2	-
Разом		17
Загальна кількість сухої речовини препарату ацетонованого гіпофізу, г		3,9

4.4 Розрахунки потреб матеріальних засобів для вирощування різновікових груп коропових риб в ставах

Вихідні дані до роботи

Показник	Короп	БТ	СТ	БА
Цьоголітки
Частка природної кормової бази, %	40	100	80	100
Зональна нормативна природна рибопродуктивність, кг/га	200	240	160	53,3
Внесення до ставів органічних добрив, т/га	5
Додаткова рибопродуктивність за рахунок внесення органічних добрив, кг/га	50	-	-	-
Дволітки
Частка природної кормової бази, %	25	100	80	100
Зональна нормативна природна рибопродуктивність, кг/га	200	240	160	53
Внесення до ставів органічних добрив, т/га	5
Додаткова рибопродуктивність за рахунок внесення органічних добрив, кг/га	50	-	-	-
Удобрювальний коефіцієнт	2,5
Кормовий коефіцієнт	3
Оброблення ложа ставу вапном, т/га	2
Щомісячне внесення до ставів вапна, кг/га	150
Кількість місяців для удобрення	2,5

1. Частка в загальній рибопродуктивності вирощувальних ставів одержана за рахунок природної кормової бази:

Короп - 11359 кг/га Ч 0,4 = 4543,6 кг/га

БТ - 1434 кг/га Ч 1,0 = 1434 кг/га

СТ -2861кг/га Ч 0,8= 2288,8 кг/га

Білий амур - 818 кг/га Ч 1,0 = 818 кг/га

2. Частка в природній рибопродуктивності вирощувальних ставів отримана за рахунок використання органічних і мінеральних добрив, застосовуючи норматив зональної нормативної природної рибопродуктивності:

Короп - 4543кг/га - 200 кг/га = 4343кг/га

БТ - 1434 кг/га - 200 кг/га = 1234 кг/га

СТ - 2288,8 кг/га - 167 кг/га = 2121,8 кг/га

Білий амур - 818 кг/га - 34 кг/га = 784 кг/га

3. Частка в залишковій рибопродуктивності вирощувальних ставів одержана за рахунок мінеральних добрив, використовуючи норматив внесення до ставів органічних добрив та одержану за їх рахунок додаткову рибопродуктивність:

Короп - 4343 кг/га - 100 кг/га = 4243 кг/га

БТ- 1234 кг/га - 100 кг/га = 1134 кг/га

СТ -2288,8 кг/га - 100 кг/га = 2189 кг/га

4. Потреби мінеральних добрив на 1 гектар площі вирощувальних ставів, і застосування нормативу - удобрювального коефіцієнту:

Короп - 4243 кг/га Ч 2,5 = 10697,5 кг/га

БТ- 1134 кг/га Ч 2,5 = 2835 кг/га

СТ - 2189 кг/га Ч 2,5 = 5472,5 кг/га

Білий амур - 784кг/га Ч 2,5 = 1960 кг/га

5.Потреби комбікормів для цьоголіток, використовуючи частку рибопродуктивності, яка буде одержана за їх рахунок, і застосування нормативу - кормового коефіцієнту:

Короп - (11359 кг/га - 4543,6 кг/га) Ч 3 = 20446 кг/га

Білий амур -1434кг/га Ч 20 ч 100 % = 28680 кг/га

Загальна кількість кормів -20446 кг/га + 28680 кг/га = 49126 кг/га

6. Загальні потреби в органічних та мінеральних добривах, комбікормах і вапні для цьоголіток, виходячи із визначеної кількості комбікормів, кількості добрив на 1 гектар площі ставу, площі вирощувальних ставів, і застосовуючи норматив оброблення ложа ставу вапном, щомісячного внесення до ставів вапна, кількість місяців для удобрення та кількості перегною ВРХ на гектар:

Органічні добрива - 5 т/га Ч 101,6 га = 508 т

Мінеральні добрива - (10697,5 кг/га + 2835 кг/га + 5472,5 кг/га + 1960 кг/га) Ч 101.6 га = 2130 т

Вапно - (2 т/га Ч 101,6 га) + (150 кг/га Ч 2,5 міс. Ч 101,6 га) = 241 т

Комбікорм:

Короп - 20446 кг/га Ч 81 га = 1656 т

Білий амур - 28680 кг/га Ч 4,5га = 129 т

Зальна кількість комбікормів -1789 т

7. Частка в загальній рибопродуктивності нагульних ставів одержана за рахунок природної кормової бази:

Короп - 2006 кг/га Ч 0,25 = 502 кг/га

БТ- 270 кг/га Ч 0,1 = 270 кг/га

СТ - 241 кг/га Ч 0,1 = 241 кг/га

Білий амур -201 кг/га Ч 0,1 = 201 кг/га

8. Частка в природній рибопродуктивності нагульних ставів отримана за рахунок використання органічних і мінеральних добрив, застосовуючи норматив зональної нормативної природної рибопродуктивності:

Короп - 502 кг/га - 200 кг/га = 302 кг/га

БТ - 270 кг/га - 200 кг/га = 70 кг/га

СТ - 241 кг/га - 167 кг/га = 74 кг/га

Білий амур - 201 кг/га - 33 кг/га = 168 кг/га

9. Частка в залишковій рибопродуктивності нагульних ставів одержана за рахунок мінеральних добрив, використовуючи норматив внесення до ставів органічних добрив та одержану за їх рахунок додаткову рибопродуктивність:

Короп - 302 кг/га - 50 кг/га = 252кг/га

БТ- 70 кг/га - 50 кг/га = 20 кг/га

СТ- 74 кг/га - 50 кг/га = 24 кг/га

10. Потреби мінеральних добрив на 1 гектар площі нагульних ставів, і застосування нормативу - удобрювального коефіцієнту:

Короп - 252 кг/га Ч 2,5 = 630 кг/га

БТ - 20 кг/га Ч 2,5 = 50 кг/га

СТ -24 кг/га Ч 2,5 = 60 кг/га

Білий амур - 168 кг/га Ч 2,5 = 420кг/га

11. Потреби комбікормів для дволіток, використовуючи частку рибопродуктивності, яка буде одержана за їх рахунок, і застосування нормативу - кормового коефіцієнту:

Короп - (2006 кг/га - 502 кг/га) Ч 3 = 4512кг/га

Білий амур - 4512 кг/га Ч 20 ч 100 % = 903 кг/га

Загальна кількість кормів - 4512 кг/га + 903 кг/га = 5415 кг/га

12. Загальні потреби в органічних та мінеральних добривах, комбікормах і вапні для дволіток, виходячи із визначеної кількості комбікормів, кількості добрив на 1 гектар площі ставу, площі вирощувальних ставів, і застосовуючи норматив оброблення ложа ставу вапном, щомісячного внесення до ставів вапна, кількість місяців для удобрення та кількості перегною ВРХ на гектар:

Органічні добрива - 2,5 т/га Ч 257 га = 643 т

Мінеральні добрива - (630 кг/га + 50 кг/га + 59 кг/га + 420кг/га) Ч 257 га = 298 т

Вапно - (2 т/га Ч 257 га) + (150 кг/га Ч 2,5 міс. Ч 257 га) = 97 т

Комбікорм:

Короп - 4512 кг/га Ч 257 га = 1160 т

Білий амур - 903 кг/га Ч 257 га = 232 т

Зальна кількість комбікормів - 1392 т

Потреби господарства в матеріально-технічних засобах для вирощування різновікових груп коропових риб в ставах наведені у таблиці 4.4

Таблиця 4.4

Потреби господарства в матеріально-технічних засобах для вирощування різновікових груп коропових риб в ставах

Показник	Короп	БТ	СТ	Білий амур
Цьоголітки
Загальна кількість органічних добрив, тонн	508
Загальна кількість мінеральних добрив, тонн	2130
Загальна кількість вапна, тонн	241
Загальна кількість комбікорму, тонн	1656	-	-	129
Дволітки
Загальна кількість органічних добрив, тонн	643
Загальна кількість мінеральних добрив, тонн	298
Загальна кількість вапна, тонн	97
Загальна кількість комбікорму, тонн	1160	-	-	232

4.5 Водогосподарські розрахунки для проектування господарства

Вихідні дані до роботи

Показник	Короп	БТ	СТ	Білий амур
Витрати води під час інкубації ікри у апаратах «Амур», л/хв.	10
Тривалості інкубації ікри, год	72	24	24	24
Водопостачання басейнів, л/хв./м3	20
Об'єм басейна, м3	4
Середня глибина вирощувальних ставів, м	1,5
Коефіцієнт компенсації втрат води в ставах	1,5
Середня глибина літньо-маточних ставів, м	1,5
Середня глибина зимувальних ставів, м	1,2
Повна заміна води в ставу, діб	20

1. Потреби у водопостачанні для інкубаційних апаратів, виходячи з визначеної їх кількості, і застосування норми витрат води, тривалості їх використання:

10 л/хв. Ч 5 апарати = 50 л/хв. Ч 60 хв. = 3000 л/год. = 3 м3 /год.

К - 3 м3 /год. Ч 72 год. = 216 м3

РЇР - 3 м3 /год. Ч 24 год. = 72 м3

Інкубація ікри щуки у апаратх Вейса

кількість апаратів 2; водообмін 3 л/хв; час експлуатації -15доби

15 діб Ч24годЧ60хв. Ч2 апар. Ч3л/хв =130 м3

2. Потреби у водопостачанні для басейнів, виходячи з визначеної їх кількості, і застосування норми витрат води та їх об'єму:

20 л/хв./м3 Ч 17 бас. Ч 4 м3 = 1360 м3

Загальні потреби інкубаційного цеху -1778м3

2. Водогосподарські потреби для вирощувальних ставів, виходячи із визначеної площі вирощувальних ставів по видам риб, і застосуванням нормативів середньої глибини вирощувальних ставів та коефіцієнта компенсації втрат води на випаровування і фільтрацію:

Короп - 81 га Ч 10000 м3 Ч 1,5 м Ч 1,5 Ч (150 днів ч 20 днів) = 1366875 м3

БТ - 8,5 га Ч 10000 м3 Ч 1,5 м Ч 1,5 Ч (150 днів ч 20 днів) = 143438 м3

СТ - 7,6 га Ч 10000 м3 Ч 1,5 м Ч 1,5 Ч (150 днів ч 20 днів) = 128250 м3

Білий амур - 4,5 га Ч 10000 м3 Ч 1,5 м Ч 1,5 Ч (150 днів ч 20 днів) = 75978 м3

3. Потреби водопостачання літньо-маточних ставів, виходячи із визначеної загальної площі літньо-маточних ставів, і застосуванням нормативів середньої глибини ставів та коефіцієнта компенсації втрат води на випаровування і фільтрацію:

1,59 га Ч 10000 м3 Ч 1,5 м Ч 1,5 Ч (150 днів ч 20 днів) = 17889 м3

4. Потреби водопостачання зимувальних ставів, виходячи із визначеної площі зимувальних ставів по видам, і застосуванням нормативів середньої глибини ставів та інтенсивності водообміну з розрахунку повної заміни води за 15 діб:

Короп-52,4 га Ч 10000 м3 Ч 1,2 Ч (150 днів ч 20 днів) =471600 м3

БТ- 0,7 га Ч 10000 м3 Ч 1,2 Ч (150 днів ч 20 днів) = 6300 м3

СТ-0,6 га Ч 10000 м3 Ч 1,2 Ч (150 днів ч 20 днів) = 5400 м3

БА-0,42 га Ч 10000 м3 Ч 1,2 Ч (150 днів ч 20 днів) = 378- м3

5. Загальні водогосподарські потреби:

711 м3 + (5231250 м3 + 3375000 м3 + 1350000 м3) + 101250 + (270000 + 180000 + 90000 ) = 2852086

Потреби господарства в водопостачанні наведені в таблиці 4.5

Таблиця 4.5

Потреби господарства в водопостачанні

Показник	Короп	БТ	СТ	Білйи амур
Потреби в водопостачанні:для інкубаційного цеху,	1778
для вирощувальних ставів,	1366875	143438	128250	17978
для літньо-маточних ставів,	17889
для зимувальних ставів,	471600	6300	5400	378
Загальні потреби,	2159886

РОЗДІЛ 5. ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ РОБОТИ ПРОЕКТОВАНОГО ГОСПОДАРСТВА

Спочатку розраховуємо кошти,що будуть отримані від реалізації продукції:

Короп -70грн/кг

Білого і строкатого товстолоба - 60 грн/кг

Білий амур - 65грн/кг

Щука - 35 грн/кг

Прибуток за реалізацію коропа:

546000 кгЧ70грн/кг =38220000 грн

Прибуток за реалізацію білого та строкатого товстолоба:

156000 кгЧ60 грн/кг =9360000грн

Прибуток за реалізацію білого амура:

54600кгЧ65 грн/кг = 3549000грн

Прибуток за реалізацію щуки:

23400кгЧ35грн/кг=819000 грн

Загальний прибуток від реалізації риби становить:

3549000грн + 819000 грн = 51948000 грн.

Калькуляція витрат на виробництво товарної продукції

При вирощуванні різновікового матеріалу коропових видів риб використовують наступні види матеріалів, ціна на які складає:

Органічні добрива - 1500 грн/т

1151 т Ч 1500 грн/т = 1726500 грн

Мінеральні добрива - 7000 грн/т

2419 т Ч 7000 грн/т = 16933000 грн

Вапно - 17 грн/кг

338 т Ч17 грн/кг = 5746 грн

Препарат гіпофіз - 3000 грн/г

849 мг Ч 3000 грн/ г = 3900 грн

Загальні витрати на антистресові й анестезуючі препарати за період нерестової компанії - 200 грн

Витрати коштів на енергоносії (електроенергію та паливно-мастильні матеріали)

Електроенергія (освітлення території, опалення побутових приміщень, робота електрообладнання) - всього близько 20000 кВт (ціна 1кВт 1.68 грн). Сума буде становити:

20000 х 1,68 грн. = 33600 грн

Паливно-мастильні матеріали (робота власного автотранспорту, підвісних моторів рибальських човнів, дизель-генераторів тощо) - всього близько 1000 л (ціна за 1л палива 27 грн). Витрати становитимуть:

1000л х 27грн/л = 27000 грн

Разом витрат на енергоносії - 33600 + 27000 = 60600 грн.

Амортизаційні відрахування

враховуючи вартість основних засобів і норми амортизаційних відрахувань для кожної групи основних засобів, становитимуть близько 300000 грн./рік.

Витрати на придбання малоцінного інвентарю і матеріалів

Витрати на (підсаки, пластикові миски, спец одяг для роботи з рибою, матеріали для відлову риби, інкубацію і т.д.) придбання малоцінного інвентарю і матеріалів в загальному становитиме 15000 грн.

Інші не враховані витрати

Сумма не врахованих витрат (10% від суми всіх попередніх витрат) становить 1903126,6грн.

Загальна вартість матеріалу: 20934392,6 грн.

Фонд заробітної плати проектного господарства

Посада	К-сть прац. за посадою	Заробітна плата,грн/міс	Термін роботи,міс.	Преміальна оплата, грн	Сума заробітної плати, грн/рік
Директор госп.	1	8000	12	1 230	96 000
Головнийрибовод	1	6500	12	1000	78 000
Головний інженер	1	5678	12	950	68 136
Головний бухгалтер	1	4500	12	800	60 000
Начальник інкуб. цеху	1	4300	12	600	51 600
Майстер рибовод	1	3450	12	500	41 400
Рибовод-робітник	5	2800	12	400	168 000
Охоронець	4	2200	12	300	105 600
Електрик	2	2000	12	250	48 000
Водій	3	1500	12	200	54 000
Всього	20	45 428	12	6230	770736

Податки складають 36 %. Нарахування податку:

770736 грн Ч 0,36 = 277464,96 грн

Загальна сума на заробітню плату складає:

770736грн +277464,96 грн = 1048200,96 грн

Загальні витрати підприємства становлять: 1757930,86грн

Визначення чистого прибутку підприємства: П = В- С,де

В - виручка від реалізації продукції

С- витрати на виготовлення продукції

П = 51948000 - 20934392,6 = 31013607,4 грн.

Визначення показника рентабельності підприємства

П - чистий прибуток

С - витрати на виготовлення продукції

Р = 31013607,4 / 20934392,6 = 15 %

На основі проведених економічних розрахунків можна зробити висновок, що дане господарство є прибутковим.

РОЗДІЛ 6. ОХОРОНА ПРАЦІ

Охорона праці як система законодавчих, соціально-економічних, технічних, санітарно-гігієнічних і організаційних заходів спрямована на гарантування безпеки, збереження здоров'я і працездатності людини.

Охорона праці в рибництві -- це комплекс заходів зі збереження здоров'я і підтримання оптимальної працездатності робітників галузі в умовах виробництва.

Оскільки значна частина технологічних операцій в рибництві проводиться безпосередньо на водоймах із застосуванням плавзасобів, треба чітко дотримувати правила техніки безпеки щодо їх експлуатації.[60]

Техніка безпеки при експлуатації маломірних суден і вилові риби у внутрішніх водоймах України. Для вилову риби у внутрішніх водоймах використовують маломірні судна, які бувають самохідні й несамохідні, різних типорозмірів та з різними технічними характеристиками. Рибалки, які користуються ними для вилову риби й виконання інших технологічних процесів, мають добре знати їх будову, властивості, правила експлуатації на воді.[59]

Кожне самохідне і несамохідне маломірне судно має бути технічно справним й забезпеченим належним навігаційним та аварійно-рятувальним оснащенням згідно з «Інструкцією для комісії з огляду технічного стану, обладнання й забезпечення маломірних суден із двигуном внутрішнього згоряння потужністю до 50 к. с і вантажопідйомністю 5 т включно не піднаглядних інспекції Річкового регістру», затвердженою колишнім Головним управлінням рибного господарства внутрішніх водойм України в 1970 р. та погодженою з Державною інспекцією безпеки мореплавання й портового нагляду Азово-Чорноморського басейну в тому ж році. Власник кожного судна має отримати акт про щорічну перевірку його технічного стану.[59]

Усіма плавучими засобами безпосередньо розпоряджається завідувач дільниці чи майстер-робітник, які виконують роботи на цій дільниці, без їх дозволу користуватись плавзасобами заборонено. На всіх човнах та інших маломірних суднах на борту носової частини ставлять їх інвентарний номер. До керування маломірними самохідними суднами допускають осіб, які прослухали відповідний інструктаж, пройшли курс спеціального навчання, здали іспити й отримали спеціальне посвідчення на право водіння маломірних суден та документ про проходження медичної комісії, а також вміють плавати і знають прийоми рятування потопаючого. Заборонено допускати до роботи осіб, які не вміють плавати, гребти, керувати човном, не знають способів рятування людей на воді, а також неповнолітніх.

На всіх човнах мають бути рятувальні, водовиливні і сигнальні пристосування (рятувальний круг чи жилет, весло, черпак, ліхтар, металевий ланцюг завдовжки 20 м). Робітників, які займаються виловом риби, забезпечують похідними аптечками (вазелін, йод, марля, бинт, вата).

Перед виходом на відкриту воду для вилову риби начальник дільниці (бригадир) зобов'язаний особисто перевірити технічний стан кожного судна і наявність на ньому належного навігаційного й аварійно-рятувального оснащення, ознайомити рибалок з метеорологічним прогнозом погоди на період вилову; зареєструвати всі судна, які виходять на промисел, у «Журналі виходу суден», а після повернення їх із промислу -- у «Журналі прибуття суден». При виході на промисел ланкові, мотористи, бригадири повинні мати при собі необхідні документи (риболовецький квиток, посвідчення чи свідоцтво на право керування маломірним судном). Маломірні судна повинні мати достатню видимість вперед і можливість кругового огляду з місця водія судна. Зона попереду судна, що йде на експлуатаційній швидкості, яку можна оглянути з місця водія, має перевищувати 15 м.

Під час навантажування й розвантажування плавзасоби добре закріплюють за кнехти причалу. Не слід концентрувати вантаж в одному місці і перевантажувати човен понад допустиму норму. Вантажопідйомність човна визначають завантаженням його з таким розрахунком, щоб сухий борт у будь-якому місці виступав над водою в тиху погоду не менш як на 20 см. При перевезенні людей максимальну їх кількість для даного човна визначають, виходячи із середньої маси однієї людини 80 кг.

З метою запобігання нещасним випадкам при посадці і висаджуванні люди мають проходити на плавзасіб по трапу по одному; зістрибувати і вистрибувати із плавзасобу, а також сідати на борт чи стояти під час руху човна не дозволяється. На стоянках, й особливо на ходу, в човнах та інших невеликих суднах людям переходити з місця на місце не дозволяється. За крайньої потреби переходити слід дуже обережно, щоб не порушити рівновагу човна.

Риболовецькі судна й човни, які виловлюють рибу у нічний час на озерах і водоймах, мають розміщувати один білий вогонь на висоті не менш як 1 м над палубою, видимість його по горизонту теж має становити 360°.

Інтенсифікація виробництва рибної продукції в рибницьких господарствах значною мірою ґрунтується на використанні спеціалізованих рибних кормів та мінеральних добрив, робота з якими передбачає виконання вимог техніки безпеки.[59]

Охорона праці під час годівлі риби. Для безпечної праці, збереження здоров'я і працездатності людей, зайнятих у годівлі риби, потрібна система законодавчих, соціально-економічних, технічних, санітарно-гігієнічних та організаційних заходів, об'єднаних поняттям охорона праці. Організація годівлі риби потребує і відповідних знань з цього питання.

Тому доцільно розглянути головні положення правил техніки безпеки в рибницьких господарствах, які здійснюють інтенсивне вирощування рибопосадкового матеріалу і товарної продукції з використанням годівлі риби. Для зручності сприйняття інформації подамо її за такими технологічними циклами: вантажно-розвантажувальні роботи з кормами; приготування кормосумішей; згодовування кормів.

Безпека праці під час вантажно-розвантажувальних робіт з кормами. До виконання вантажно-розвантажувальних робіт допускаються особи не молодші за 18 років, які прослухали інструктаж з охорони праці, орієнтований на виконання механізованих робіт, що включає проходження навчання і перевірку знань щодо застосування відповідних механізмів і пристроїв. Зайняті працівники мають бути забезпечені спецодягом встановленого зразка, засобами індивідуального захисту, інвентарем та інструментом.[60]

Вантажно-розвантажувальні роботи з кормами належать до трудомістких, тому їх слід організовувати з максимальним застосуванням засобів механізації, що зменшує втомлюваність працівників, забезпечує найбільші безпеку і продуктивність праці.

Під час переміщення мішків з кормами масою до 50 -- 80 кг підіймати їх на спину і знімати зі спини вантажнику має допомагати інший вантажник. Якщо маса вантажу перевищує 50 кг, перенесення його одним робітником на відстань понад 60 м і підіймання на висоту понад 3 м забороняється. Для переміщення вантажів масою понад 80 кг слід застосовувати перевантажувальні механізми і пристрої.

Складати мішки з кормами у штабелі потрібно акуратно, запобігати їх обваленню. Формуючи штабель, слід забезпечувати і перевіряти його стійкість. Скидати затарені мішки з кормами зі штабелів забороняється.

Навантажувати і розвантажувати розсипні корми потрібно з дотриманням установлених правил. Робітники мають бути забезпечені захисними окулярами і респіраторами. Після виконання вантажно-розвантажувальних робіт слід прибрати робоче місце, вимкнути засоби механізації, зібрати всі пристрої та інструменти, зняти спецодяг, вимити руки, якщо можливо -- прийняти душ.

Безпека праці під час приготування кормосумішей. Кормосуміші можна готувати безпосередньо на рибницьких підприємствах за умови обладнання відповідних кормоцехів або кухонь.

До обслуговування машин і устаткування, призначеного для приготування кормосумішей, допускаються особи, які добре знають будову і правила їх експлуатації, пройшли інструктажі, навчання правилам безпеки праці і перевірку знань. Робітник кормоцеху мусить мати допуск на обслуговування електрообладнання не нижче ніж II групи. Особи, які не пройшли інструктаж з охорони праці, до роботи не допускаються.

Робітників кормоцехів мають бути забезпечені спецодягом і респіраторами. У нічну зміну кормоцех треба добре освітлювати.

Виступні частини, вали і шпонки, зубчасті колеса, маховики, шківи кормоготувального устаткування, які обертаються зі швидкістю понад 20 об/хв, потрібно огороджувати. Для зручності очищення від пилу та бруду і виконання ремонту огорожі мають бути знімними, щоб полегшити доступ до окремих частин устаткування. Експлуатація устаткування без захисних огорож та робота на несправному устаткуванні або устаткуванні з пошкодженнями до їх усунення категорично забороняється.

Під час роботи м'ясорубок заборонено руками спрямовувати сировину в прийомні бункери. Для цього слід користуватися дерев'яними лопатками з обмежувачем. При функціонуванні (роботі) устаткування з приготування кормів заборонене його очищення, регулювання чи відбирання кормо-суміші для проби, ці операції виконують після зупинки механізмів.

Безпека праці під час згодовування кормів із кормороздавачів. Щоб запобігти нещасним випадкам і травмуванню робітників під час годівлі риби, до кормороздавачів ставлять такі самі вимоги, як до маломірних самохідних суден.

Кормороздавач має бути технічно справним, забезпеченим належними аварійно-рятувальними засобами, що засвідчує акт перевірки технічного стану плавзасобу (поновлюється щорічно). Кормороздавач підпорядкований безпосередньо начальнику рибдільниці чи рибівнику, без їх дозволу користуватися цим плавзасобом заборонено. На носовій частині кормороздавача має бути позначений інвентарний номер.

До керування кормороздавачем допускаються особи, які пройшли курс спеціального навчання, здали іспит і мають посвідчення про право водіння маломірних суден та документ про проходження медичної комісії. Вони мають уміти плавати і знати прийоми рятування потопаючих. Заборонено допускати до роботи на кормороздавачі осіб, які не вміють плавати, гребти, керувати човном, не знають способів рятування людей на воді, а також неповнолітніх.

Усі кормороздавачі мають бути оснащені рятувальними, водозливними і сигнальними пристосуваннями (рятувальним кругом, надувним жилетом, веслом, черпаком, ліхтарем, металевим ланцюгом або канатом завдовжки 20 м).

Кормороздавачі з підвісними двигунами повинні мати надійне кріплення двигуна до судна і бути обладнані страхувальним пристроєм, а також мати справне дистанційне керування, якщо таке є. Усі рухомі частини головного двигуна і допоміжних механізмів, а також ті частини, що нагріваються викидними газами, мають бути закриті захисними кожухами.

Перед запусканням підвісного двигуна треба перевірити надійність його кріплення на штатному місці та справність пускового шнура. Під час запуску двигуна потрібно стійко триматися на ногах або на колінах чи сидіти на банці. Щоб запобігти пошкодженню рук чи падінню за борт від зворотного ривка маховика, не можна намотувати на руку кінець пускового шнура. Під час запуску стаціонарного двигуна за допомогою пускового держака його треба брати так, щоб великий палець руки був розміщений по один бік з усіма іншими пальцями. Робітник, який обслуговує двигун кормороздавача, має стежити за тим, щоб мастило і паливо не витікали у воду.

Під час навантажування кормами кормороздавач має бути добре закріпленим за кнехти причалу. Треба дотримуватись і не порушувати норм вантажопідйомності плавзасобу. Навантаження кормороздавача слід починати з його середини, рівномірно розподіляючи корм по бункерах. Вантажопідйомність кормороздавача визначають його завантаженням з таким розрахунком, щоб сухий борт у будь-якому місці виступав над водою в тиху погоду не менш ніж на 20 см.

Кормороздавач повинен мати достатню видимість вперед і можливість колового огляду з місця водія. Зона, яка проглядається попереду плавзасобу, що йде на експлуатаційній швидкості, з місця водія має бути не меншою за 15 м.

ВИСНОВКИ

Повносистемне ставове господарство потужністю 780 тонн, спеціалізоване на вирощуванні коропових видів риб, а саме коропа, білого та строкатого товсолоба, білого амура та щуки. Дане господарство розташоване в зручному місце, де вподальшому, буде можливість реалізовувати рибу оптовим покупцям в супермаркети, на ринку в ближчих обласних центрах. Узагальнюючи, можна зробити такі висновки:

Необхідно 39 плідників коропа, 11 - білого товстолоба,7 - строкатого товстолоба, 28 плідників білого амура,

Для інкубації ікри самок рослиноїдних риб потрібно мати 20 апаратів «Амур» та 2 інкубаційних апратів Вейса для інкубації щуки;

Для ін'єктувань плідників використано 1,3 грам препарату ацетонованого гіпофізу, для стимулювання дозрівання статевих продуктів.

Ставовий фонд господарства:

вирощувальні стави загальною площею - 26,2 га;

зимувальні стави - 54,12 га;

зимово-маточні стави - 0,12 га;

нагульні стави загальною площею - 257;

літньо-маточні стави - 1,6 га;

санітарні стави - 0,5га

Матеріальні засоби для вирощування різновікових груп об'єктів аквакультури в ставах:

Вапно - 311 т

Органічні добрива, а саме перегній ВРХ -1151 т.

Мінеральні добрива -2428т.

Комбікормів вітчизняних виробників - 3177 т.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Атлас адвентивної іхтіофауни басейну р.Дніпро (PDF Download Available). Available from: https://www.researchgate.net/publication/271755254_Atlas_adventivnoi_ihtiofauni_basejnu_r_Dnipro [accessed Apr 19 2018].

2. Українська радянська енциклопедія: у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан; редкол.: О. К. Антонов та ін. -- 2-ге вид. -- К.: Головна редакція УРЕ, 1974-1985., Том 5., К., 1980, стор. 421

3. Решетников Ю. С., Котляр А. Н., Расс Т. С., Шатуновский М. И. Пятиязычный словарь названий животных. Рыбы. Латинский, русский, английский, немецкий, французский. / под общей редакцией акад. В. Е. Соколова. -- М.: Рус. яз., 1989. -- 733 с. -- 12 500 экз. -- ISBN 5-200-00237-0.

4. https://www.ilady.in.ua/2017/09/korop-koryst-shkoda.html

5. http://webfermer.org.ua/rybnyctvo/ryba/zagalni-vidomosti-pro-koropa.php

6. http://vsyarybalka.ru/prsnovodn-vidi-rib/korop.html

7. http://uk.fishing.wikia.com/wiki

8. http://goldfishnet.km.ua/vidy-ryb/karp

9. http://www.agrostrana.ru/wiki/189-belyj-tolstolobik

10. htp://uk.fishing.wikia.com/wiki

11. http://gonefishing.org.ua/dovidnyk/vydy-ryb/tovstolob-bilyy-hypophthalmichthys-molitrix

12. https://studfiles.net/preview/4267324/page:5/

13. https://rivnefish.com/forum/viewtopic.php?f=107&t=2272

14. http://vsyarybalka.ru/prsnovodn-vidi-rib/tovstolob.html

15. Энциклопедия «Мир животных». Выпуск 41. -- Издательство: ДП «Амерком Украина» при сотрудничестве с Oxford Educational Encycyclopedia, 2005. -- 22 с.

16. https://uk.wikipedia.org/wiki

17. Решетников Ю. С., Котляр А. Н., Расс Т. С., Шатуновский М. И. Пятиязычный словарь названий животных. Рыбы. Латинский, русский, английский, немецкий, французский. / под общей редакцией акад. В. Е. Соколова. -- М.: Рус. яз., 1989. -- С. 139.

18. http://uk.fishing.wikia.com/wiki/

19. https://uk.wikipedia.org/wiki/

20. https://rybalka.lutsk.ua/ryby-volynskoji-oblasti/schuka-zvychajna

21. http://www.oster-vip.com.ua/sposoby-rybalki/schuka

22. htp://www.huntingukraine.com/index.php?option=com_content&view=article&id=2055:2009-11-04-13-31-14&catid=50:statti&Itemid=182

23. http://webfermer.org.ua/rybnyctvo/ryba/spilne-vyroshhuvannja-dekilkoh-vydiv-ryb-polikultury.php

24. http://lambit.com.ua/rizne/korop-opis-sklad-korist-i-shkoda.html

25. Позняковский В.М. Экспертиза рыбы, рыбопродуктов и нерыбных объектов водного промысла. Качество и безопасность: 2 изд. / В.М. Позняковский, О.А. Рязанова, Т.К. Каленик [и др.]. -- Новосибирск: Новосибирское университетское изд-во, 2007. -- 311 с

26. Артамонова Т.И. Химический состав и калорийность мышц двухлетков карпов, выращенных в условиях высокоинтенсивной технологии / Т.И. Артамонова, В.И. Федорченко // Сборник науч. тр. ВНИИПРХ. -- 2000. -- Вып. 75. -- С. 131-139.

27. Дикушникова Ф.С. Пищевая ценность карпа в зависимости от условий содержания / Ф.С. Ди- кушникова // Сборник науч. тр. ВНИИПРХ. -- 1989. -- Вып. 56. -- С. 88-92.

28. Клейменов И.Я. Пищевая ценность рыбы. -- М.: Пищ. пром-ть, 1962. -- 151 с.

29. Яржомбек А.А. Справочник по физиологии рыб / А.А. Яржомбек, В.В. Лиманский, Т.В. Щер- бина. -- М.: Агропромиздат, 1986. -- 192 с.

30. Балашова М.Н. Сравнительная характеристика пищевой ценности карпа и растительноядных рыб одной весовой категории / М.Н. Балашова, Л.И. Хорошко // Рыбное хозяйство: респ. межведом. науч. сборник. -- 1976. -- Вып. 22. -- С. 24-28.

31. Галасун П.Т. К характеристике пищевой ценности карпов различных весовых групп (Сооб- щение 1) / П.Т. Галасун, Н.Н. Харитонова, М.Н. Балашова // Рыбное хозяйство: респ. меж- ведом. науч. сборник. -- 1971. -- Вып. 13. -- С. 9-12.

32. Кирпичников В. С. Генетика и селекция рыб / В. С. Кирпичников. - Л.: Наука, 1987. - 519 с.

33. http://fermer02.ru/ribovodstvo/karp/page/2/

34. Андрющенко А.І., Алимов С. І. Ставове рибництво. НАУ. К. «Оберіг». Харків.2008. 635 с.

35. http://punkerss.livejournal.com/ Річка Рось

36. Гідроекологічний стан басейну річки Рось / За ред. В.К. Хільчевського - К.: Ніка-Центр, 2009. - 116 с. ISBN 978-966-521-507-3

37. Хільчевський В. К., Руденко Р. В. Трансформація хімічного складу води річок басейну Дніпра періоду весняної повені // Наукові записки Тернопільського НПУ ім. Володимира Гнатюка. Серія: Біологія. Спеціальний вип.: Гідроекологія. -- 2005. -- № 3 (26). -- С. 456-458.

38. Карпезо Ю. Г. Давиденко Т. В. Фітопланктон верхів'я річки Рось // Наукові записки Тернопільського НПУ ім. Володимира Гнатюка. Серія: Біологія. Спеціальний вип.: Гідроекологія. -- 2005. -- № 3 (26). -- С. 192-194.

39. Куцоконь Ю. К. Сучасний стан рибного населення басейну річки Рось. -- Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.10 -- іхтіологія. -- Інститут рибного господарства УААН. Київ, 2007.(автореферат)

40. Проблеми малих річок басейну р. Рось та їх вирішення

41. https://uk.wikipedia.org/ Рось

42. Бабій П. О., Вишневський В. І., Шевчук С. А. Річка Рось та її використання. -- К.: Інтерпрес ЛТД, 2016. -- 128 с.

43. http://ua-referat.com(Преспективи вирощування щуки)

44. http://pidruchniki.com/89211/agropromislovist/rozvedennya_schuki_zavodskih_umovah#583

45. Андрющенко А. І., Алимов С. І. Ставове рибництво. - К.: НАУ, 2008. - 636 с.

46. Андрющенко А.І., Вовк Н.І. Технології прісноводної аквакультури. Навчальний посібник. К., - ДДП «Експо-Друк» 2016. - 723 с.

47. Шерман І.М., Гринжевський М.В., Грициняк І.І. Розведення і селекція риб. - К.: «БМТ». - 1999.

48. Сабодаш В.М. Рыбоводство. - Д.: ”Издательство Стакер”, 2004. - 304 с.

49. Черник В.Г. Рибне господарство України: стан, тенденції, перспективи. - 2003. - 6-12 c.

50. Гринжевський М.В. Аквакультура України. - Львів: Вільна Україна, 1998. - 331 c.

51. Голодец Г.Г. Лабораторный практикум по физиологии рыб. М.: Пшцепромиздат, 1955. - 50 с.

52. Шерман І.М., Гринжевський М.В., Грициняк І.І. Розведення і селекція риб.

53. Демченко IТ., Насаль А.Д., Приходько В.А. Розведення рослиноїдних риб. Київ: Урожай, 1976. - 64 с.